Автореферат

Міністерство освіти і науки України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

 
 
 

СУХОПАРА ІРИНА ГЕННАДІЇВНА

 
 

УДК: 378:373.3-044.352(043.3)

 
 

ФОРМУВАННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

У ПОЗАУРОЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

 
 

13.00.07 – теорія і методика виховання

 
 
 

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

 
 
 

Умань – 2017

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському університеті імені Бориса Грінченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник –	доктор педагогічних наук, професор Канішевська Любов Вікторівна, Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри педагогіки.
Офіційні опоненти:	доктор педагогічних наук, професор Безкоровайна Ольга Володимирівна, Рівненський державний гуманітарний університет, завідувач кафедри методики викладання іноземних мов;
	кандидат педагогічних наук Толкачова Анжеліка Сергіївна, Бердянський державний педагогічний університет, старший викладач кафедри педагогіки.

Захист відбудеться «30» березня 2017 р. о 13⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 74.053.02 в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини за адресою: 20300, м. Умань, вул. Садова, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці та на сайті Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини за адресою: 20300, м. Умань, вул. Садова, 2.

Автореферат розісланий «28» лютого 2017 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                     Н. І. Ревнюк
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми. Складні політичні, економічні, соціальні умови загострили перед багатьма державами, і зокрема Україною, питання про існування різних культур, народів, релігій на основі взаєморозуміння, миру. У сучасному суспільстві набули розповсюдження прояви байдужості, агресивності, насильства, дискримінації, нетерпимості та неповаги до людей іншої нації віри, культури, іншої точки зору. За таких обставин особливої актуальності набуває проблема формування в молодого покоління толерантності як моральної якості особистості, в основу якої покладено ціннісне ставлення до інших людей, до себе, до оточуючого середовища. Толерантність виявляється в доброзичливості, чуйності, співчутті, терпимому ставленні, повазі до інших людей, незалежно від їхніх поглядів, звичок, характеру, темпераменту, національної та релігійної приналежності.

У державних документах – Законах України «Про освіту» (1991), Національній доктрині розвитку освіти в Україні (2002), Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року (2013), Основних орієнтирах виховання учнів 1–11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів України (2011), Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності (2000), Концепції виховання гуманістичних цінностей учнів загальноосвітньої школи (2005), Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді (2015) – акцентується увага на пріоритетності морального виховання молодого покоління, а відтак і формування толерантності.

Молодший шкільний вік є сенситивним для формування толерантності, оскільки в дитини закладаються основи світогляду, самосвідомість і моральні якості; відбувається оволодіння регіональною культурою, формуються настановлення, стереотипи поведінки і мислення; змінюється співвідношення нервових процесів збудження і гальмування, що є основою для самоконтролю, свідомої саморегуляції поведінки; проявляється інтерес до ознайомлення з представниками інших культур; у процесі виконання спільних завдань закладаються основи спілкування в дитячому колективі.

Необхідність формування в дітей толерантності акцентовано в педагогічній спадщині Г. Ващенка, О. Духновича, Я. Коменського, Я. Корчака, А. Макаренка, М. Монтессорі,С. Русової, В. Сухомлинського, С. Френе, Р. Штайнера.

Різні аспекти толерантності відображено у працях філософів (М. Бабія, М. Бердяєва, Р. Валітової, Ю. Іщенка, В. Лекторського, В. Пісоцького, Л. Скворцова, В. Соловйова та ін.); соціологів (Г. Бутигіна, В. Гараджі, Е. Дюркгейма, Г. Зиммеля, О. Конта, М. Маковецького, П. Сорокіна, О. Швачко та ін.); психологів (О. Асмолова, Г. Балла, І. Беха, С. Бондаревої, Д. Колесова, О. Клепцової, Г. Кожухаря, Д. Леонтьєва, В. Маралова, П. Мчедлова, В. Ситарова та ін.); педагогів (Ш. Амонашвілі, Н. Асташової, О. Безкоровайної, Г. Безюлевової, Б. Вульфова, М. Міріманової, А. Погодіної, О. Савченко, П. Степанова, Г. Шеламової та ін.).

Проблема толерантності розглядається у працях зарубіжних дослідників (А. Камю, П. Кінга, О. Конта, А. Маслоу, С. Мендус, Г. Оллпорт, Б. Рієрдон, Ж. Сартра, М. Уолцера, В. Франкла, Е. Фромма, К. Ясперса та ін.), які пронизані ідеями гуманізму, побудови толерантних стосунків між людьми в суспільстві.

Сучасна педагогічна наука розглядає питання формування толерантності молодого покоління в різних аспектах: загальні питання виховання толерантності (Б. Вульфов, М. Міріманова, А. Погодіна, Г. Солдатова, Л. Шайгерова, О. Шарова та ін.); вивчення потенціалу полікультурного виховання щодо формування толерантної особистості (І. Абакумова, А. Джуринський та ін.); технологічні питання формування толерантності у школярів і студентів (Л. Бернадська, Т. Білоус, О. Волошина, О. Грива, В. Нечерда, О. Скрябіна, П. Степанов, Ю. Тодорцева та ін.).

Основні напрями та принципи організації позаурочної діяльності набули висвітлення у працях В. Білоусової, Г. Жирської, Л. Канішевської, Б. Кобзаря, В. Киричок, Г. Кирмач, А. Толкачової, Н. Щуркової та ін.

Проблема виховання толерантності в молодших школярів розглядалась у дослідженнях О. Брянцевої (педагогічні умови виховання), С. Герасимова (педагогічні засоби виховання), М. Горват (умови інтерактивного педагогічного спілкування), Т. Гурової (в умовах полікультурного освітнього простору), Г. Коберник (у процесі впровадження інтерактивних технологій навчання), Е. Койкової (на уроках музики в умовах полікультурного простору), О. Крушельницької (психологічні умови формування толерантності), О. Спіциної (психологічні умови формування когнітивного і поведінкового компонентів толерантності), А. Ширванян (у процесі педагогічного спілкування).

Водночас поза увагою науковців залишився такий аспект, як формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності.

Актуальність досліджуваної проблеми зумовлена суперечностями між:

– об’єктивною потребою сучасного суспільства у формуванні толерантної особистості та недостатньою розробленістю теоретичних і методичних основ її формування в молодших школярів;

– вагомими виховними можливостями позаурочної діяльності щодо формування толерантності в молодших школярів і недостатнім методичним забезпеченням цього процесу;

– необхідністю вдосконалення професійної підготовки вчителів початкової школи до формування толерантності в молодших школярів та недостатністю розробленості її змісту, форм і методів.

Актуальність і практична значущість порушеної проблеми, наявні суперечності й зумовили вибір теми дослідження – «Формування толерантності у молодших школярів у позаурочній діяльності».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою наукової теми кафедри початкової освіти Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка «Нова стратегія професійної підготовки вчителя початкової школи в умовах євроінтеграції» (державний реєстраційний номер 011U002963). Тему дисертації затверджено Вченою радою Інституту проблем виховання АПН України (протокол № 3
від 23.02.2006 р.) та узгоджено в Координаційній Раді Національної Академії педагогічних наук України (протокол № 5 від 30.05.2006 р.).

Мета дослідження – на основі теоретичного обґрунтування досліджуваної проблеми і вивчення виховної практики визначити й експериментально перевірити педагогічні умови формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності.

Гіпотеза дослідження. Формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності буде ефективним за таких педагогічних умов, як: підвищення рівня готовності вчителів початкової школи до формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності; змістове і методичне забезпечення процесу формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності; залучення молодших школярів до суспільно значущої діяльності, спрямованої на виявлення толерантності.

Відповідно до мети й гіпотези визначено завдання дослідження:

1. На основі аналізу філософської, соціологічної, психологічної, педагогічної літератури уточнити сутність і структуру понять «толерантність», «сформованість толерантності в молодших школярів».
2. Визначити особливості формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності.
3. Розробити критерії, показники та виявити рівні сформованості толерантності в молодших школярів.
4. Обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності.

Об’єкт дослідження – процес формування толерантності в молодших школярів.

Предмет дослідження – педагогічні умови формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності.

Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань використано комплекс методів дослідження: теоретичні – аналіз і систематизація наукової літератури із проблеми дослідження – для визначення об’єкта, предмета, мети дослідження, формулювання його завдань, уточнення сутності понять «толерантність», «сформованість толерантності в молодшого школяра»; визначення особливостей формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності; синтез, порівняння, класифікація, узагальнення й систематизація теоретичних і емпіричних даних – з метою теоретичного обґрунтування педагогічних умов формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності; емпіричні – діагностичні (бесіди, тестування, методика незакінчених речень, вирішення життєвих ситуацій), опосередковане спостереження, експертна оцінка, педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний етапи) для визначення рівнів сформованості толерантності в молодших школярів, доведення доцільності обґрунтованих педагогічних умов формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності; статистичні – обчислення φ-критерію (кутове перетворення Фішера), χ²– критерію (критерій Пірсона) для підтвердження вірогідності результатів експериментальної роботи.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі навчальних закладів м. Києва: навчально-виховного комплексу № 30 «Еконад» (спеціалізована школа І ступеня з поглибленим вивченням іноземних мов-гімназія), спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 125 з поглибленим вивченням англійської мови, спеціалізованої школи І–ІІІ ступенів № 120 з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу, навчально-виховного комплексу «Барвінок», школи І ступеня № 330; Копачівської загальноосвітньої школи І–ІІ ступенів Обухівської районної ради Київської обл., Прилуцької загальноосвітньої школі І–ІІІ ступенів № 14 Чернігівської обл. До участі в дослідно-експериментальній роботі було залучено 402 молодших школяра та
22 вчителя початкової школи.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

– вперше обґрунтовано педагогічні умови формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності (підвищення рівня готовності вчителів початкової школи до формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності; змістове і методичне забезпечення процесу формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності; залучення молодших школярів до суспільно значущої діяльності, спрямованої на виявлення толерантності); визначено критерії з відповідними показниками: розуміння сутності толерантності та її значення в житті людини (знання про прояви доброзичливості, чуйності, співчуття, співпереживання, терпимості; розуміння причин власної поведінки та поведінки інших людей у тих чи інших ситуаціях); здатність до емпатії (мотивація на виявлення доброзичливості, чуйності, співчуття, співпереживання, терпимості); толерантна поведінка (виявлення доброзичливості, чуйності, співчуття, співпереживання, терпимого ставлення до інших; уміння контролювати власну поведінку) та рівні (рефлексивний, ситуативний, початковий) сформованості толерантності в молодших школярів;

– уточнено сутність таких понять: «толерантність» як інтегративної моральної якості особистості, в основі якої лежить ціннісне ставлення до інших людей, до себе, до оточуючого середовища; виявляється в доброзичливості, чуйності, співчутті, співпереживанні, терпимому ставленні, повазі до інших людей, незалежно від їхніх поглядів, звичок, характеру, темпераменту, національної та релігійної приналежності; характеризується прагненням досягти взаємної злагоди; «сформованість толерантності у молодших школярів», яка є результатом цілісного організованого впливу, спрямованого на формування толерантної свідомості, яка шляхом виявлення толерантних емоцій і гуманістичних мотивів реалізується в толерантній взаємодії з іншими людьми;

– подальшого розвитку набули форми і методи роботи з формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробці й упровадженні у практику роботи початкової школи змістового і методичного забезпечення процесу формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності: комплексної програми діагностики рівнів сформованості толерантності; змісту програми виховної діяльності «Толерантний світ» для молодших школярів, програми вчительських студій «Формуємо толерантну особистість», спецкурс для майбутніх вчителів початкової школи «Виховання толерантності в учнів початкової школи».

Основні положення та висновки дисертації можуть бути використані у практичній діяльності вчителів початкової школи, вихователів групи продовженого дня; під час викладання у вищих педагогічних навчальних закладах курсів «Теорія і методика виховання», «Педагогіка», «Методика виховної роботи» та спецкурсу «Виховання толерантності в учнів початкової школи»; для розроблення навчальних посібників із теорії і методики виховання; у системі післядипломної педагогічної освіти вчителів початкової школи.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес навчальних закладів м. Києва: спеціалізованої школи І–ІІІ ступенів № 120 з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу (довідка
№ 126 від 21.04.2016), школи І ступеня № 330 (довідка № 52 від 11.04.2016), навчально-виховного комплексу № 30 «Еконад» (спеціалізована школа І ступеня з поглибленим вивченням іноземних мов-гімназія) (довідка № 347 від 31.05.2016), спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 125 з поглибленим вивченням англійської мови (довідка № 94 від 31.03.016), навчально-виховного комплексу «Барвінок» (довідка № 76 від 18.04.2016); Копачівської загальноосвітньої школи І–ІІ ступенів Обухівської районної ради Київської обл. (довідка № 0193 від 20.09.2016), Прилуцької загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 14 Чернігівської обл. (довідка № 161 від 21.10.2016).

Особистий внесок автора. У книгах для позакласного читання у 1, 2, 3 і 4 класах «Перші кроки», «Чарівне слово», «Веселкова читанка», «Вікно у світ», написаних у співавторстві з В. Науменко, здобувачу належить добір творів, розроблення запитань і завдань, спрямованих на формування в молодших школярів толерантності, співчуття, співпереживання, чуйності, поваги до себе й інших.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях різних рівнів: міжнародних – «Акмеологія – наука ХХІ століття» (Київ, 2011), «Людські цінності і толерантність у сучасному світі: міжконтинентальний діалог інтелектуалів» (Київ, 2011), «Сучасні стратегії університетської освіти : якісний вимір» (Київ, 2011), «Психолінгвістика в сучасному світі» (Переяслав-Хмельницький, 2012), «Розвиток особистості в умовах трансформаційного суспільства» (Київ, 2012), «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» (Київ, 2013), «Нове та традиційне у дослідженнях сучасних представників психологічних та педагогічних наук» (Львів, 2014), «Світ психології» (Київ, 2015); всеукраїнських – «Національна освіта: провідні тенденції та перспективи» (Київ, 2003), «Сучасні технології навчання в початковій освіті» (Київ, 2006), «Реалізація компетентнісного підходу в процесі підготовки вчителя початкових класів» (Київ, 2009), «Реалізація наступності дошкільної і початкової освіти» (Київ, 2009), «Особистісно-професійна підготовка вчителя до здійснення навчально-творчої діяльності молодшого школяра» (Київ, 2012), «Сучасні технології розвитку професійної майстерності майбутніх учителів» (Умань, 2012), «Сучасний урок мови й літератури: проблеми, пошуки, перспективи» (Глухів, 2012), «Сучасні технології розвитку професійної майстерності майбутніх учителів» (Умань, 2012, 2013). Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри початкової освіти Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка (2010–2016 рр.).

Публікації. Основні положення й результати дисертаційного дослідження викладено в 19 (15 одноосібних) публікаціях, із яких 8 статей – відображають основні наукові результати, 3 – апробаційного характеру, 8 – додатково відображають наукові результати дисертації.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, висновків, списку використаних джерел (272 назви, із них – 5 іноземною мовою), 13 додатків на 112 сторінках. Загальний обсяг дисертації складає 332 сторінки, з них – 192 сторінки основного тексту. Робота містить
16 таблиць і 1 рисунок.

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

 

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, ступінь розробленості проблеми, її зв’язок із науковими програмами, планами, темами, визначено мету, гіпотезу, завдання, об’єкт, предмет дослідження, окреслено комплекс методів; розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів; наведено дані про апробацію й упровадження результатів дослідження, структуру й обсяг роботи, представлено відомості про публікації автора.

У першому розділі – «Формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності як наукова проблема» – здійснено аналіз досліджуваної проблеми в наукових джерелах; уточнено сутність понять «толерантність», «сформованість толерантності у молодших школярів», визначено структуру толерантності; розкрито особливості формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності.

Дослідження проблеми формування толерантності, визначення основних характеристик цього процесу ґрунтується на теоретичних підходах різних галузей знань.

Аналіз філософської літератури дозволяє стверджувати, що категорія «толерантність» знайшла своє відображення у працях мислителів – представників різних історичних епох і філософських напрямів. Так, це явище розглядалось як прагнення до «золотої середини» (Аристотель); рівності інших самому собі (Гегель); усвідомлення власного боргу (І. Кант); співчуття (Ж. – Ж. Руссо, А. Шопенгауер); прагнення людини досягти розуміння з іншими (П. Кінг); збереження людського в людині (М. Бердяєв, А. Камю, Ж.–П. Сартр, К. Ясперс); норма міжособистісних і міжгрупових відносин (В. Малахов); «категорія світоглядної свідомості, котра здатна здійснювати рефлексію над своїми власними поглядами» (Ю. Іщенко, В. Пісоцький); якість культури суспільства (М. Мчедлов, Л. Скворцов); «набута во благо універсалія» (Е. Соловйов); збереження міри та рівноваги (Г. Солдатова, В. Тишков, М. Уолцер); «моральна доброчинність» особистості (Р. Валітова); рефлексія «чужого» (В. Франкл); «розширення власного досвіду та критичний діалог» (В. Лекторський).

Як категорія етики толерантність має витоки з гуманістичних тенденцій – вона визнає історичне право на несхожість людей, логік, поглядів, культур і неодмінну цінність кожної особистості та якостей, що відрізняють одну людину від іншої.
В етиці феномен «толерантність» є нормою цивілізованого компромісу між різноманітними «несхожестями» і в глобальному, й у звуженому побутовому смислі.

Соціологічна наука розуміє толерантність як соціально-духовний феномен (В. Гараджа, В. Тишков), універсальну загальнолюдську цінність, моральний ідеал, що формується в результаті історичного добору правил співіснування, норм поведінки і переходить на рівень світоглядних позицій у пізнанні суб’єктів взаємодії, основу для побудови людських взаємин (О. Швачко).

Поняття «толерантність» у психологічних дослідженнях розглядається як ознака особистості, що стала на шлях саморозвитку і прагне до гармонії як усередині себе, так і у відносинах з оточуючими; стійкість, витривалість, терпимість, стійкість до конфліктів; позиція визнання інших цінностей, поглядів, звичаїв як рівноправних; співвідношення понять «егоцентризм», «культуроцентризм» і «толерантність»; самоактуалізація та виявлення особистістю своїх сутнісних людських якостей; почуття цінності іншої людини; ставлення до об’єкта; формування настановлень толерантної свідомості; діалог, партнерство у спілкуванні; соціальне й етнопсихологічне, вважаючи, що одним із бар’єрів формування толерантності є соціальні стереотипи, які засвоюються в дитячому віці; відсутність або послаблення реагування на будь-який несприятливий фактор у результаті зниження чутливості до його впливу.

Аналіз досліджень (Л. Бернадської, В. Бойко, І. Борсук, С. Герасимова, П. Комогорова, В. Нечерди, О. Скрябіної та ін.) дозволяють уточнити класифікацію видів толерантності, а саме: педагогічна толерантність, яка передбачає володіння вчителем уміннями і навичками толерантної взаємодії, «настановлення на терпимість у процесі педагогічної діяльності для досягнення мети толерантного розвитку особистості вихованця» (П. Комогоров); релігійна – терпимість до іншої віри; комунікативна толерантність – «відображення у поведінці позитивного комунікативного настановлення» (В. Бойко, О. Скрябіна); расова – визнання цінності й рівності усіх представників різних рас (європеоїдної, негроїдної, монголоїдної); міжнаціональна, яка містить у собі терпимість до представників інших етносів (В. Бойко); визнання цінності й рівності прав представників усіх без винятку національностей планети (В. Нечерда); політична – визнання і поважання права іншого бути прихильником будь-якої політичної партії чи блоку, бути фанатом певного політика чи партії; соціальна – визнання та прийняття права іншого мати відмінний від інших стан здоров’я, своє походження та певний рівень життя, соціальний статус; вікова толерантність – визнання рівності і цінності різних поколінь, незалежно від вікових особливостей; гендерна толерантність – визнання й прийняття як особистістю, так і державою рівних прав і обов’язків усіх людей, незалежно від статі, поважання чоловіками і жінками представників іншої статі (В. Нечерда); міжособистісна, яка полягає в ціннісному ставленні до іншої людини незалежно від раси, національності, соціального стану, політичної орієнтації, культурної приналежності (Л. Бернадська).

Вивчення наукових джерел дозволяє стверджувати, що у визначенні феномена «толерантність» наявне гуманістичне підґрунтя – в його основі лежить ціннісне ставлення до інших людей, до себе, оточуючого середовища, яке виявляється в доброзичливості, чуйності, співчутті, співпереживанні, терпимому ставленні, повазі до інших людей.

Теоретичне узагальнення філософської, соціологічної, психологічної, педагогічної літератури з проблеми дослідження дало змогу уточнити сутність поняття «толерантність» як інтегративної моральної якості особистості, в основі якої лежить ціннісне ставлення до інших людей, до себе, оточуючого середовища, виявляється в доброзичливості, чуйності, співчутті, співпереживанні, терпимому ставленні, повазі до інших людей, незалежно від їхніх поглядів, звичок, характеру, темпераменту, національної та релігійної приналежності; характеризується прагненням досягти взаємної злагоди.

Установлено основні структурні компоненти толерантності, а саме: когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінково-діяльнісний.

Когнітивний компонент включає розуміння сутності толерантної особистості (знання про прояви доброзичливості, чуйності, співчуття, співпереживання, терпимості), наявність переконань щодо необхідності виявлення толерантності в повсякденній життєдіяльності.

Емоційно-ціннісний компонент відображає емоції, почуття, цінності, потреби та слугує основою формування мотивів діяльності, що спрямовані на досягнення взаєморозуміння у процесі міжособистісних відносин; характеризується здатністю до виявлення доброзичливості, чуйності, співчуття, співпереживання, терпимого ставлення до інших.

Поведінково-діяльнісний компонент характеризується досвідом застосування знань і вмінь у поведінці, відбивається у виявленні доброзичливості, чуйності, співчуття, співпереживання, терпимого ставлення до інших; умінні вступати в контакт, взаємодіяти з іншими людьми.

Формування толерантності в молодших школярів розглядаємо як процес цілеспрямованої і організованої взаємодії вихователя і вихованців з метою формування толерантності як особистісної якості, що виявляється в поведінці та вчинках учнів, ціннісному ставленні до себе й інших, здатності до взаємодії з ними.

Дослідження особливостей формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності вимагає врахування низки чинників. До першої групи чинників відноситься сенситивність молодших школярів щодо формування толерантності (збільшення рухливості нервових процесів, що дає змогу змінювати свою поведінку відповідно до вимог вчителя; розвиток вольової сфери; переважання емоційної сфери у сприйнятті оточуючих; здатність до емпатії та емоційної рефлексії; формування стійких стереотипів моральної поведінки і діяльності; здатність сприймати соціальні норми та виявляти власну позицію щодо ставлення до світу, до інших; довільність, опосередкованість психічних процесів, внутрішній план дій і рефлексія). Однак характерними для молодших школярів є обмежений моральний досвід, розходження між вимогами до інших (категоричність) і власною поведінкою, невідповідність між знаннями моральних норм і відповідною поведінкою.

Друга група чинників пов’язана з урахуванням потенціалу позаурочної діяльності в контексті досліджуваної проблеми (відсутність оцінювання молодших школярів; можливість нерегламентованого спілкування суб’єктів навчально-виховного процесу, неформальної взаємодії педагогів, дітей, батьків; можливість здійснення цілеспрямованої роботи щодо формування толерантності в молодших школярів; своєчасна діагностика та корекція сформованості цієї якості особистості; використання різноманітних методів формування толерантності в молодших школярів тощо).

Вивчення особливостей формування толерантності в молодших школярів дало змогу уточнити сутність поняття «сформованість толерантності у молодших школярів», що є результатом цілісної організованої взаємодії, спрямованої на формування толерантної свідомості, яка через толерантні емоції та гуманістичні мотиви реалізується в толерантній поведінці.

У другому розділі – «Стан сформованості толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності» – охарактеризовано критерії та показники сформованості толерантності в молодших школярів; представлено методику, хід і результати констатувального етапу дослідження, визначено рівні сформованості толерантності в молодших школярів.

Відповідно до визначених структурних компонентів толерантності обґрунтовано критерії сформованості толерантності в молодших школярів, а саме: розуміння сутності толерантності та її значення в житті людей; здатність до емпатії; толерантна поведінка.

Показниками сформованості толерантності в молодших школярів за критерієм «розуміння сутності толерантності та її значення в житті людей» є знання про прояви доброзичливості, чуйності, співчуття, співпереживання, терпимості; розуміння причин власної поведінки та поведінки інших людей у тих чи інших ситуаціях. До показників критерію «здатність до емпатії» включено мотивацію на виявлення доброзичливості, чуйності, співчуття, співпереживання, терпимості. Показники сформованості толерантності в молодших школярів за критерієм «толерантна поведінка» визначалися наявністю таких умінь, як: виявлення доброзичливості, чуйності, співчуття, співпереживання, терпимого ставлення до інших; вміння контролювати власну поведінку.

На основі визначених критеріїв та показників схарактеризовано рівні сформованості толерантності в молодших школярів – рефлексивний, ситуативний, початковий.

Молодші школярі з рефлексивним рівнем сформованості толерантності мають чіткі уявлення щодо сутності толерантності та її значення в житті людей, а саме: усвідомлені знання про доброзичливість, чуйність, співчуття, співпереживання, терпимість; правильно розуміють і аргументують причини власної поведінки та поведінки інших людей у тих чи інших ситуаціях; завжди виявляють доброзичливість, чуйність, співчуття, співпереживання, терпимість; уміють контролювати власну поведінку.

Ситуативний рівень сформованості толерантності притаманний молодшим школярам, які не мають чіткого уявлення щодо сутності толерантності, її значення в житті людей. Такі діти характеризуються несистематизованими знаннями про доброзичливість, чуйність, співчуття, співпереживання, терпимість. Вони не завжди правильно розуміють і оцінюють причини власної поведінки та поведінки інших людей у тих чи інших ситуаціях; ситуативно виявляють доброзичливість, чуйність, співчуття, співпереживання, терпимість; намагаються контролювати власну поведінку.

Для молодших школярів із початковим рівнем сформованості толерантності є характерними узагальнені, не диференційовані уявлення щодо сутності толерантності та її значення в житті людей, як: фрагментарні знання про доброзичливість, чуйність, співчуття, співпереживання, терпимість; неправильне розуміння причин власної поведінки та поведінки інших людей у тих чи інших ситуаціях; виявляють нетерпимість, нестриманість, агресивність, часто влаштовують сварки та бійки, не володіють уміннями виявляти доброзичливість, чуйність, співчуття, співпереживання, терпимість, не контролюють власну поведінку.

З метою виявлення рівнів сформованості толерантності в молодших школярів підібрано комплекс діагностичних методик і методів, за допомогою яких вимірювалися окремі показники визначених нами критеріїв, наприклад: бесіди, методика «Незакінчене речення», анкетування (діагностика спрямованості особистості Б. Басса), «Тест-малюнок» (модифікована методика Н. Щуркової); метод розв’язання ситуацій морального змісту з опорою на зображення, створення ситуацій, які потребують виявлення доброзичливості, чуйності, співчуття, співпереживання, терпимого ставлення до інших; вміння контролювати власну поведінку; опитувальник «Характер прояву емпатійних реакцій і поведінки в дітей» (А. Щетинников), педагогічні спостереження.

Констатувальним етапом експерименту було охоплено 402 молодших школяра і 22 вчителя початкової школи. Розподіл дітей – учасників експерименту – за класами відбувся таким чином: 102 особи – учні першого класу, 98 – другокласники, 90 осіб – учні третього класу та 112 – четвертокласники. Серед зазначеного контингенту учнів було 192 хлопчика і 210 дівчаток.

Результати констатувального етапу дослідження засвідчили, що значна більшість молодших школярів виявили початковий рівень сформованості толерантності – 49,74 %; ситуативний рівень сформованості толерантності – 36,19 % учнів; рефлексивний рівень –14,07 % молодших школярів.

Щодо гендерних особливостей сформованості толерантності в молодших школярів, нами було констатовано: дівчатка виявляють його переважно через доброзичливість, чуйність, співчуття, терпиме ставлення до інших, що знаходить відбиток, в основному, в емоціях, міміці, мовленні, жестах, діях. Натомість хлопчики демонструють менше емоцій, але виявляють терпиме ставлення до інших. Щодо рівня сформованості толерантності в молодших школярів, відмінностей між представниками обох статей не зафіксовано.

З метою виявлення причин наявного стану сформованості толерантності в молодших школярів було проведено анкетування вчителів початкової школи (авторська анкета), індивідуальні бесіди, ранжування, тестування (тест «Ваші емпатійні здібності» В. Бойка, тест «Комунікативна толерантність» В. Бойка), цілеспрямовані педагогічні спостереження.

Установлено, що більшість учителів початкової школи відчувають значні труднощі щодо формування толерантності в молодших школярів, робота в цьому напрямі має переважно епізодичний характер, значна кількість педагогів відчувають труднощі у виборі форм і методів формування толерантності в молодших школярів; можливості позаурочної діяльності використовуються недостатньо. Для значної кількості вчителів початкової школи характерною є суб’єкт-об’єктна взаємодія з молодшими школярами.

Аналіз і узагальнення результатів констатувального етапу експерименту засвідчили необхідність посилення уваги до означеної проблеми, зокрема теоретичного обґрунтування й експериментальної перевірки педагогічних умов формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності.

У третьому розділі – «Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності» – обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність педагогічних умов формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності; наведено основні результати дослідження.

На основі вивчення наукових джерел і аналізу виховної практики визначено такі педагогічні умови формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності, як:

– підвищення рівня готовності вчителів початкової школи до формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності ;

– змістове і методичне забезпечення процесу формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності;

– залучення молодших школярів до суспільно значущої діяльності, спрямованої на виявлення толерантності.

Підвищення рівня готовності вчителів початкової школи до формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності відбувалося шляхом цілеспрямованої роботи з педагогами під час проведення вчительських студій «Формуємо толерантну особистість» з метою надання їм необхідних знань з теорії та методики формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності. Під час проведення вчительських студій було проведено лекції («Сутність, структура толерантності молодших школярів», «Створення толерантного середовища в початковій школі»), інтерактивні заняття («Зміст та специфіка педагогічної толерантності»), круглий стіл («Особливості формування толерантності в молодших школярів»), практикуми («Діагностика рівнів сформованості толерантності в молодших школярів», «Форми і методи формування толерантності в молодших школярів», «Використання потенціалу позакласного читання щодо формування толерантності в молодших школярів»), тренінги («Толерантне спілкування у взаємодії вчителя і учнів початкової школи», «Шляхи попередження та подолання конфліктів у початковій школі»), рольова гра («Ігрова діяльність як метод формування толерантності в молодших школярів).

Робота з учителями початкової школи сприяла підвищенню їхньої емоційно-позитивної мотивації щодо організації процесу формування толерантності в молодших школярів; поглибленню знань щодо сутності толерантності й особливості її сформованості в молодших школярів; оволодінню формами і методами формування толерантності в молодших школярів. У результаті проведення вчительських студій «Формуємо толерантність» переважна більшість вчителів початкової школи виявила високий рівень готовності до формування толерантності в молодших школярів (71,59 %).

Змістове і методичне забезпечення процесу формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності здійснювалося за допомогою розробки й упровадження в позаурочну діяльність програми «Толерантний світ», основними завданнями якої було таке: розширювати, збагачувати, систематизувати, узагальнювати, уточнювати уявлення молодших школярів про толерантність, толерантну особистість; ознайомити з правилами толерантного спілкування, толерантної взаємодії з оточуючими людьми; сприяти виявленню доброзичливості, чуйності, співчуття, співпереживання, терпимого ставлення до інших людей; формувати досвід толерантного спілкування і толерантної поведінки з оточуючими людьми; створювати умови для виявлення толерантних учинків.

Пропонована програма включала виховні години («Толерантний світ», «Толерантна людина», «Я – неповторний і унікальний», «Як стати толерантним» (1 клас); «Мандрівка до країни толерантності», «Я поважаю себе», «Я поважаю інших», «Правила толерантності», «Толерантні друзі» (2 клас); «Подорож до країни толерантності», «Мої друзі – неповторні та різні», «Я спілкуюсь толерантно»,
«Я поводжусь толерантно», «Наш толерантний клас» (3 клас); «Такий різний світ», «Правила толерантного спілкування», «Правила толерантної поведінки», «Як вирішувати конфлікт», «Толерантна сім’я» (4 клас). З молодшими школярами проводилися: ранкові зустрічі (1 клас: «Такий різний світ»; 2 клас: «Толерантність – що це?», «Толерантна людина: яка вона?», «Я пишаюсь собою», «Комплімент»;
3 клас: «Галявина толерантності», «Я – єдиний у світі», «Я поважаю інших»; 4 клас: «Терези толерантності», «Як спілкуватись толерантно?», «Я – толерантний друг»); уявні мандрівки, ігри-подорожі до країни Толерантності (2, 3 класи); тренінгові заняття («Толерантність – що це ?», «Толерантна людина», «Я вмію співчувати» (1 клас), «Я пізнаю себе», «Я поважаю себе» (2 клас), «Я спілкуюсь толерантно»,
«Я поводжусь толерантно» (3 клас), «Толерантний світ навколо» (4 клас); ігри-драматизації («Рукавичка» (українська народна казка), В. Нестайко «Незвичайні пригоди в лісовій школі» (уривки), В. Чухліб «Колискова для ведмедів», О. Комова «Незадоволена Генрієтта», О. Толстой «Золотий ключик або Пригоди Буратіно» (уривок), А. Ліндґрен «Пеппі Довгапанчоха» (уривки) тощо). Після уроків для школярів організовували: перегляд і обговорення мультфільмів («Квітка-Семіцвітка», «Капітошка» і «Капітошко, повертайся!», «День, коли щастить», «Чарівні окуляри», «Просто так», «Курча в клітиночку», «Дзеркальце», «Найбільший друг», «Найменший гном»); усні журнали; ігри («Чарівна скринька», «Чарівна крамниця», «Перетворення», «Посудомийна машина», «Добрі ельфи», «Намисто унікальності», «Вчений», «Збір валізи», «Мурашки», «Іграшки, що ожили», «Життя в лісі» тощо); вправи («Віночок толерантності», «Емблема толерантності», «Терези толерантності», «Я – інший», «Оплески», «Витинанка», «З’єднувальна нитка», «Розтисни кулачок», «Олівець на двох» та ін.), виховні ситуації тощо.

Робота проводилась як з усім класом (фронтальна форма), так і з групами молодших школярів, які створювалися на основі гетерогенного принципу. Зазвичай групи складалися з молодших школярів, які належали до різних рівнів сформованості толерантності, проте не об’єднували в одну групу дітей із ситуативним і початковим рівнями або лише з початковим рівнем сформованості толерантності. Це сприяло орієнтації молодших школярів на діалогічну взаємодію з іншими людьми, надавало можливість випробовувати здобуті теоретичні знання.

Робота з молодшими школярами, які виявили початковий рівень сформованості толерантності, була спрямована на вирішення різних завдань, а саме: спрямування зусиль на актуалізацію важливості проблеми; використання привчання, вправ, наведення прикладів із життя щодо наслідків інтолерантної поведінки.

Залучення молодших школярів до суспільно значущої діяльності, спрямованої на виявлення толерантності відбувалося через такі її види, як: ігрова, комунікативна, трудова, художньо-естетична тощо. Зазначені види спільної діяльності давали їм можливість виявити толерантність, практично реалізовувати навички співпраці, міжособистісного спілкування, прийняття спільного рішення, узгодження різних поглядів.

Основними формами організації позаурочної діяльності щодо формування толерантності в молодших школярів обрали такі: виховні години, уявні подорожі, ранкові зустрічі, тренінгові заняття, читання й обговорення казок, оповідань, віршів (порівняння характерів і вчинків героїв), демонстрація й обговорення мультфільмів і фільмів для молодших школярів, що відображають учинки дійових осіб, із якими молодші школярі співвідносять свою поведінку, можуть бути зразком для наслідування; ігри; творчі завдання на узгодження спільної діяльності, інсценізації ситуацій, що виникають в житті дитини та спонукають її до дій і толерантних учинків; використання ситуацій, орієнтованих на констатацію емоційних станів людини; проектна діяльність («Подорож світом», «Казки народів світу», «Ігри народів світу», «Іграшки народів світу», «Міста моєї України», «Відомі пам’ятки України», «Національний одяг українців», «Іграшки українського народу», «Ігри українських дітей», «Символи українського народу», «Відомі пам’ятки України», «Люблю і вивчаю тебе, рідний краю!», «Бути киянином – доля щаслива!», «Київ люби і вивчай шанобливо!», «У моєму родоводі – гордість нашого народу», «Я вірю в свою мрію, тому активно дію!»; спільні проекти разом із батьками: альбом «Життя класу», відеотека «Наш клас», газета «Наш клас»), виставки результатів спільної творчої діяльності (малюнків, творчих робіт) тощо.

Перевірка ефективності обґрунтованих педагогічних умов формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності відбувалася в експериментальній групі, до якої входило 204 молодших школяра та 22 вчителя початкової школи. Ефективність упровадження педагогічних умов формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності підтверджено позитивними змінами (табл.).

Одержані результати засвідчили істотне зростання кількості молодших школярів із рефлексивним і ситуативним рівнями сформованості толерантності в експериментальній групі в порівнянні з контрольною. Динаміка рівнів сформованості толерантності в молодших школярів експериментальної групи для рефлексивного рівня становила +12,25 %; для ситуативного рівня +27,46 %; для початкового рівня -39,71 %.

В експериментальних групах збільшилася кількість молодших школярів, які мають чіткі уявлення про сутність толерантності та її роль у житті людей, а саме: усвідомлені знання про доброзичливість, чуйність, співчуття, співпереживання, терпимість; правильно розуміють та аргументують причини власної поведінки та поведінки інших людей у тих чи інших ситуаціях. Ці учні завжди виявляють доброзичливість, чуйність, співчуття, співпереживання, терпимість до оточуючих; уміють контролювати власну поведінку.

Таблиця

Динаміка рівнів сформованості толерантності в молодших школярів (у %)

 

Рівні	Експериментальна група (204 учня)				Динаміка	Контрольна група (198 учнів)				Динаміка
	До початку формувального етапу експерименту		Після закінчення формувального етапу експерименту			До початку формувального етапу експерименту		Після закінчення формувального етапу експерименту
	осіб	%	осіб	%		осіб	%	осіб	%
Рефлексивний	27	13,24	52	25,49	+12,25	28	14,14	33	16,67	+2,53
Ситуативний	73	35,78	129	63,24	+27,46	73	36,87	79	39,90	+3,03
Початковий	104	50,98	23	11,27	-39,71	97	48,99	86	43,43	-5,56

 

У контрольній групі аналогічні позитивні зміни не зафіксовано. Динаміка рефлексивного рівня сформованості толерантності в молодших школярів становила +2,53 %; ситуативного рівня +3,03 % та початкового рівня -5,56 %.

Для з’ясування відмінностей між показниками ЕГ і КГ за рівнями сформованості толерантності використано критерій φ – кутове перетворення Фішера; із метою деталізації результатів формувального етапу експерименту проведено кореляційний аналіз (із використанням коефіцієнта кореляції К. Пірсона) показників сформованості толерантності в молодших школярів для визначення можливих системних зв’язків між ними. Здобуті результати засвідчили ефективність експериментальної роботи та досягнення мети дослідження.

висновки

 

У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення та практичне вирішення проблеми формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності, що знайшло відображення в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці педагогічних умов формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності.

Результати теоретичного й експериментального дослідження, що засвідчили про досягнення мети та вирішення поставлених завдань, стали підставою для таких висновків:

1. На основі аналізу філософської, етичної, соціологічної, психологічної, педагогічної літератури уточнено сутність і структуру поняття «толерантність», що визначаємо як інтегративну моральну якість особистості, в основі якої лежить ціннісне ставлення до інших людей, до себе, до оточуючого середовища, виявляється в доброзичливості, чуйності, співчутті, співпереживанні, терпимому ставленні, повазі до інших людей, незалежно від їхніх поглядів, звичок, характеру, темпераменту, національної та релігійної приналежності; характеризується прагненням досягти взаємної злагоди. Установлено структурні компоненти толерантності, а саме: когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінково-діяльнісний.

У контексті нашого дослідження «сформованість толерантності у молодших школярів» визначено як результат цілісного організованого впливу, спрямованого на формування толерантної свідомості, яка шляхом виявлення толерантних емоцій і гуманістичних мотивів реалізується в толерантній взаємодії з іншими людьми.

2. Визначено особливості формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності: сенситивність молодшого шкільного віку щодо формування толерантності (опосередкованість психічних процесів, внутрішній план дій і рефлексія; збільшення рухливості нервових процесів, що дає змогу змінювати свою поведінку відповідно до вимог учителя; розвиток вольової сфери; переважання емоційної сфери у сприйнятті оточуючих; здатність до емпатії та емоційної рефлексії; формування стійких стереотипів моральної поведінки і діяльності; здатність сприймати соціальні норми та виявляти власну позицію у ставленні до світу, до інших); урахування потенціалу позаурочної діяльності в контексті досліджуваної проблеми (відсутність оцінювання учнів; можливість нерегламентованого спілкування суб’єктів навчально-виховного процесу, неформальної взаємодії педагогів, школярів, батьків; можливість здійснення цілеспрямованої роботи щодо формування толерантності в учнів; своєчасної діагностики та корекції сформованості цієї якості особистості; використання різноманітних форм і методів формування толерантності в молодших школярів тощо).
3. Охарактеризовано критерії та відповідні показники сформованості толерантності в молодших школярів: розуміння сутності толерантності та її значення в житті людей (знання про прояви доброзичливості, чуйності, співчуття, співпереживання, терпимості; розуміння причин власної поведінки та поведінки інших людей у тих чи інших ситуаціях); здатність до емпатії (мотивація на виявлення доброзичливості, чуйності, співчуття, співпереживання, терпимості); толерантна поведінка (виявлення доброзичливості, чуйності, співчуття, співпереживання, терпимого ставлення до інших; уміння контролювати власну поведінку).

Визначено та схарактеризовано три рівні сформованості толерантності в молодших школярів, як: рефлексивний, ситуативний, початковий.

Установлено, що найбільша кількість молодших школярів (50,98 % учнів ЕГ та 48,99 % учнів КГ) виявили початковий рівень сформованості толерантності; 35,78 % учнів ЕГ та 36,87 % учнів КГ – ситуативний рівень, відповідно13,24 % молодших школярів ЕГ і 14,14 % молодших школярів КГ – рефлексивний рівень.

4. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності: підвищення рівня готовності вчителів початкової школи до формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності; змістове і методичне забезпечення процесу формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності; залучення молодших школярів до суспільно значущої діяльності, спрямованої на виявлення толерантності.

У процесі реалізації педагогічних умов формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності проводилась цілеспрямована робота з педагогами під час проведення вчительських студій «Формуємо толерантну особистість» з метою надання їм необхідних знань з теорії та методики формування означеного особистісного утворення, використовувалася програма «Толерантний світ», яка включала такі форми роботи як: виховні години, уявні подорожі, ранкові зустрічі, тренінгові заняття; читання й обговорення художніх творів, їх інсценізацію, перегляд й обговорення мультфільмів, фільмів для дітей, творчі завдання на узгодження спільної діяльності, інсценізації ситуацій, що виникають в житті дитини та спонукають її до дій і толерантних учинків; ситуації, орієнтовані на констатацію емоційних станів людини; проектну діяльність, конкурси, виставки результатів спільної творчої діяльності (малюнків, газет, казок); сукупність методів: бесіди, розповіді, роз’яснення, переконування, приклади; вправи (на вироблення вмінь сприймати і розуміти емоційний стан іншої людини), педагогічну вимогу, виховні ситуації, доручення (групові й індивідуальні), привчання; сюжетно-рольові ігри, рольові ігри, ігри-драматизації, стимулювання толерантних проявів дитини та гальмування її інтолерантних дій і вчинків.

Стабільна динаміка підвищення рівнів сформованості толерантності в молодших школярів, що увійшли до експериментальної групи (рефлексивний рівень +12,55 %, ситуативний +27,46 %, початковий -39,71 %) свідчить про педагогічну доцільність і ефективність визначених педагогічних умов.

Проведене дослідження не вичерпує багатогранності теоретичних і практичних пошуків розв’язання проблеми. Подальшого вивчення і розвитку потребують такі питання, як: формування толерантності у вихованців інших вікових груп (молодші підлітки, старші підлітки); здійснення спеціальної підготовки майбутніх учителів початкової школи щодо формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності; підвищення ефективності післядипломної освіти педагогічних кадрів із цієї проблеми.

Зважаючи на актуальність досліджуваної теми, рекомендовано: запровадити в позаурочну діяльність шкіл І ступеня виховну програму для учнів молодшого шкільного віку «Толерантний світ», передбачити в системі післядипломної педагогічної освіти проведення вчительських студій «Формуємо толерантну особистість» для вчителів початкової школи та введення у плани виховної роботи різноманітних форм виховної роботи, зорієнтованих на формування толерантності, залучення молодших школярів до різних видів суспільно корисної діяльності, спрямованої на виявлення толерантності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

 

Наукові праці, в яких опубліковано основні результати дисертації

1. Сухопара І. Ранкова зустріч як прийом адаптації першокласника до навчальної діяльності / І. Сухопара // Початкова школа. – 2002. – № 11. – 64 с. – С. 11–12.
2. Сухопара І. Формування у молодших школярів толерантності як соціально-ціннісної якості особистості : теоретичний аспект / І. Сухопара // Наукові праці. Сер.: Педагогіка, психологія і соціологія. – Вип. 8 (168). – Донецьк : ДВНЗ «ДонНТУ», 2010. – 258 с. – С. 227–231.
3. Сухопара І. Роль вчителя як чинника формування толерантності у дітей молодшого шкільного віку / І. Сухопара // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». – Дод. 1. до вип. 31, т. ІІ (45) : Тематичний вип. «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору». – К. : Гнозис, 2013. – 530 с. – С. 478–482.
4. Сухопара І. Групова робота як чинник формування толерантності у молодших школярів у позаурочній діяльності / І. Сухопара // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». – Дод. 4. до вип. 31, т. ІV (12) : Тематичний вип. «Міжнародні Челпанівські психолого-педагогічні читання. – К. : Гнозис, 2014. – 384 с. – С. 359–364.
5. Сухопара І. Особливості формування основ толерантності в учнів початкової школи у позаурочній діяльності / І. Сухопара // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». – Дод. 2. до вип. 35, т. ІІ (14) : Тематичний вип. «Міжнародні Челпанівські психолого-педагогічні читання». – К. : Гнозис, 2014. – 518 с. – С. 115–123.
6. Сухопара І. Підготовка вчителя початкової школи до формування толерантності у молодших школярів у позаурочній діяльності / І. Сухопара // Збірник наукових праць Уманського держ. пед. ун-ту імені Павла Тичини / [гол. ред. М. Т. Мартинюк]. – Умань : ФОП Жовтий О. О., 2016. – Вип. 1. – 372 с. – С. 301–308.
7. Сухопара І. Педагогічні умови формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності / І. Сухопара // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Сер. «Педагогіка, психологія, філософія» / редкол. : С. М. Ніколаєнко (відп. ред.) [та ін.]. – 2016. – Вип. 239. – 348 с. – С. 248–255.
8. Suhopara I. Organization of educational environment as a condition formation tolerance of junior schoolchildren’s in extracurricular activity / I. Suhopara. // EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society. – 2016. – № 3. – 250 р. – P. 233 – 241.

Опубліковані праці апробаційного характеру

9. Сухопара І. Формування ціннісного ставлення до людини у молодших школярів / І. Сухопара // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. [«Сучасні технології навчання в початковій освіті»], (Київ, 13–14 квіт. 2006 р.) / ред. кол.: З. Ф. Сіверс, О. Л. Кононко, Е. В. Бєлкіна [та ін.]. – К. : КМПУ імені Б. Д. Грінченка, 2006. – 160 с. – С. 134–135.
10. Сухопара І. Готовність майбутнього вчителя початкових класів до виховання толерантності в учнів початкових класів / І. Сухопара // Матеріали
    ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. [«Акмеологія – наука ХХІ століття»] / заг. ред. В. О. Огнев’юка. – К. : Київський ун-т імені Бориса Грінченка, 2011. – 230 с. – С. 156–159.
11. Сухопара І. Створення виховного середовища як чинника формування толерантності у молодших школярів / І. Сухопара // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [«Нове та традиційне у дослідженнях сучасних представників психологічних та педагогічних наук»], (Львів, 28 лют. – 1 берез. 2014 р.). – Львів : ГО «Львівська педагогічна спільнота», 2014. – 112 с. – С. 32–35.

Опубліковані праці, які додатково відображають

наукові результати дисертації

2. Сухопара І. Формування толерантності як цінності у дітей молодшого шкільного віку / І. Сухопара // Теоретико-методичні проблеми виховання учнів загальноосвітніх шкіл : наук.-метод. зб. / упор. Л. В. Канішевська. – К. : Інститут проблем виховання. – 2006. – Кн. V. – 66 с. – С. 60–63.
3. Сухопара І. Перші кроки : кн. для позакл. читання в 1 кл. / В. Науменко,
   І. Сухопара. – К. : Літера ЛТД, 2013. – 160 с. : іл.
4. Сухопара І. Чарівне слово : кн. для позакл. читання в 2 кл. / В. Науменко, І. Сухопара. – К. : Літера ЛТД, 2013. – 160 с. : іл.
5. Сухопара І. Веселкова читанка : кн. для позакл. читання в 3 кл. / В. Науменко, І. Сухопара. – К. : Літера ЛТД, 2014. – 192 с. : іл.
6. Сухопара І. Вікно у світ : кн. для позакл. читання в 4 кл. / В. Науменко, І. Сухопара. – К. : Літера ЛТД, 2015. – 192 с. : іл.
7. Сухопара І. Вікторини та конкурси для молодших школярів у період літнього відпочинку / І. Сухопара // Початкова школа і сучасність. – 2015. – № 6. – С. 13–16.
8. Сухопара І. Темперамент моєї дитини. Батьківські збори : 2–3 клас / І. Сухопара // Початкова школа і сучасність. – 2015. – № 8. – С. 3–6.
9. Сухопара І. Виховне середовище в початковій школі / І. Сухопара // Початкова школа і сучасність. – 2015. – № 10. – С. 7–14.

АНОТАЦІЇ

 

Сухопара І. Г. Формування толерантності у молодших школярів у позаурочній діяльності. – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. – Умань, 2017.

У дисертації здійснено аналіз філософської, соціологічної, психологічної, педагогічної літератури з питань формування толерантності, уточнено сутність і структуру понять «толерантність», «сформованість толерантності у молодших школярів». Визначено особливості формування толерантності в учнів початкової школи у позаурочній діяльності. Розроблено критерії, показники та виявлено рівні сформованості толерантності. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності, а саме: підвищення рівня готовності вчителів початкової школи до формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності; змістове і методичне забезпечення процесу формування толерантності в молодших школярів у позаурочній діяльності; залучення молодших школярів до суспільно значущої діяльності, спрямованої на виявлення толерантності.

Ключові слова: толерантність, формування толерантності, молодші школярі, педагогічні умови, позаурочна діяльність.

 

Sukhopara I. G. The primary school students tolerance formation during extracurricular activity. – On the manuscript rights.

The thesis for the Candidate of Pedagogical Sciences Degree, specialty 13.00.07 – theory and methodology of education. – Uman Pavlo Tychyna State Pedagogical University. – Uman, 2017.

The thesis is devoted to the problem of primary school students’ tolerance formation during extracurricular activity.

The theoretical analysis of philosophical, sociological, psychological, pedagogical literature that is dedicated to current problems in space of research allowed to clarify the essence of tolerance as an integrative moral quality of the person. This quality is based on the value attitude to others, to himself, to the environment, which is expressed in goodwill, responsibility, sympathy, empathy, tolerance, respect for others, regardless of their views, habits, character, temperament, nationality and religion; characterized by the desire to reach mutual consent.

The structure of tolerance includes cognitive, emotional-valuable and activity- behavioral components.

The study of features of primary school students’ tolerance formation during extracurricular activity showed that the important role in this process is devoted to two groups of factors. The first group includes sensitivity of primary school age to tolerance formation (indirect psychic processes, an internal plan of action and reflection; increasing the mobility of the nervous processes, which allows you to change their behavior according to the teacher’s requirements; development of volitional sphere; the predominance of the emotional sphere in the perception of others; capacity for empathy and emotional reflection; the formation of the stereotypes of moral conduct and activities; the ability to perceive social norms and express their position in relation to the world, people). The second group of factors is closely related to taking into account the potential of extracurricular activities in the context of the research problem (the opportunity of unregulated communication between the subjects of education and upbringing process; informal interaction between teachers, primary school students and parents; the possibility of purposeful work on primary school students tolerance formation; timely diagnosis of personal qualities formation; the use of various forms and methods of primary school students tolerance formation).

The criteria (understanding of the essence of tolerance and its importance in people’s lives, the tendency to empathy, tolerant behavior), indicators and levels (reflexive, situational, initial) of primary school students tolerance formation are defined in the thesis.During the experiment we substantiated and experimental tested the pedagogical conditions of primary school students tolerance formation during extracurricular activity: increasing the level of readiness of primary school teachers to the primary school students tolerance formation during extracurricular activity; informative and methodological support of the process of primary school students tolerance formation during extracurricular activity; involving primary school students into socially meaningful activities that are aimed at the tolerance expression.The experimental research allowed us to make a conclusion that theoretically substantiated and experimental proven pedagogical conditions have contributed to the efficiency of primary school students tolerance formation during extracurricular activitiy.

Keywords: the tolerance, tolerance formation, primary school students, the pedagogical conditions, the extracurricular activity.

Сухопара И. Г. Формирование толерантности у младших школьников во внеурочной деятельности. – На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. − Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины. – Умань, 2017.

Диссертационная работа посвящена проблеме формирования толерантности у младших школьников во внеурочной деятельности. Определены особенности формирования толерантности у младших школьников во внеурочной деятельности. Разработаны критерии, показатели и определены уровни сформированности толерантности. Обоснованы и экспериментально проверены педагогические условия формирования толерантности у младших школьников во внеурочной деятельности: повышение уровня готовности учителей начальной школы к формированию толерантности у младших школьников во внеурочной деятельности; содержательное и методическое обеспечение процесса формирования толерантности у младших школьников во внеурочной деятельности; вовлечение младших школьников в общественно значимую деятельность, направленную на выявление толерантности.

Ключевые слова: толерантность, формирование толерантности, младшие школьники, педагогические условия, внеурочная деятельность.