Одним із засобів якісного розв’язання складних завдань виховання майбутніх фахівців є методологічне обґрунтування його досліджень, тому що від якості та достовірності їх рекомендацій значною мірою залежить зміст, організація та результат виховного процесу.
Оскільки виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту в умовах профільного ВНЗ – це складний, багатоаспектний процес, для ефективної його реалізації необхідно визначити чіткий діагностичний інструментарій, який включає критерії, показники та рівневі характеристики.
Визначення критеріїв – одне із складних завдань педагогічної науки. У психолого-педагогічних дослідженнях для кількісної оцінки вихованості або розвитку професійно особистісних якостей майбутніх фахівців будь-якої сфери діяльності обґрунтовується доцільність використання різних критеріїв. Критерій (від грец. kriterion – засіб для судження) – ознака, на основі якої здійснюється оцінка, визначення або класифікація; мірило оцінки [175]. У довідковій та спеціальній літературі критерій визначається як засіб для судження, ознака, на підставі яких здійснюється визначення або класифікація чого-небудь, мірило оцінки [47, с. 315]; сукупність ознак, на основі яких складається оцінка умов, процесу та результату навчально-виховної діяльності, що відповідають поставленим цілям [94, с. 434].
На думку А. Галімова, у якості критерію як показника, на основі якого можна судити про ефективність будь-якого процесу, можна прийняти найзагальнішу сутнісну ознаку, на основі якої можна здійснити оцінку або порівняння реальних педагогічних явищ. При цьому, як зазначає вчений, ступінь вияву, якісна сформованість, визначеність критерію виявляються в конкретних показниках, які характеризуються, у свою чергу, низкою ознак [61, с. 93].
Як зазначає В. Бойко, науково обґрунтований вибір критерію значною мірою зумовлює правильний вибір системи показників і, навпаки, якість показника залежить від того, наскільки він повно і об’єктивно характеризує прийнятий критерій [32, с. 145]. Крім того, виокремлення чітких критеріїв є однією з вимог методології педагогічних досліджень [243].
У роботах, проведених ученими щодо оцінки ефективності виховного процесу (А. Маркова [164], В. Міхєєв [172, 173], М. Фіцула [262] та ін.), використовуються як якісні, так і кількісні оцінки. При цьому ефективністю позначають сукупність різних позитивних якостей навчально-виховної діяльності.
У педагогічній практиці немає єдиної думки щодо зв’язку категорій «критерій» і «показник». Ми у дослідженні дотримуємося наукової позиції учених (А. Галімова [60], С. Гречки [76], С. Морозова [176] та ін.), які вважають, що поняття «критерій» за своїм змістом є ширшим, ніж поняття «показник», тобто показник є складовою частиною критерію. Показник як компонент критерію є типовим і конкретним виявом сутності якостей процесу чи явища. Водночас пріоритет належить тим показникам, які характеризують виявлення якості, насамперед у діяльності, поведінці, вчинках [240].
Отже, визначення критеріїв, показників та рівнів вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту є важливим завданням дослідження, без вирішення якого неможливо виявити ефективність виховання цієї професійно важливої особистісної якості в умовах профільного ВНЗ, порівняти отриманий результат із початковими завданнями дослідження.
У відповідності до предмету нашого дослідження у якості критерію приймаємо засіб для визначення реального стану рівня вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту, на основі якого можна стверджувати, що:
- забезпечується реалізація визначених дослідженням цілей виховання;
- психолого-педагогічні умови виховання професійної відповідальності є дієвими;
- застосовано адекватні форми та методи щодо її виховання.
Окрім того, критерії дозволять нам показати, якою мірою та з якими витратами досягається результат виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту в умовах профільного ВНЗ, тобто оцінити ефективність цього процесу.
У педагогічних дослідженнях з проблеми виховання та формування відповідальності (І. Гамула [65], І. Коробейнікова [138], А. Нємчинінов [190], А. Орлов [201], В. Примак [222], Ю. Сичевський [242], В. Шусть [276] та ін.) використано різні критерії, за допомогою яких можна визначити рівень її розвитку у тієї або іншої особистості. Це пов’язано з тим, як розуміють сутність відповідальності: атрибутивна характеристика суб’єкта загалом; професійно важлива якість для представників конкретної професії; характеристика осіб, що навчаються в конкретному навчальному закладі тошо.
Зокрема В. Примак, досліджуючи проблему громадянської відповідальності курсантів вищих навчальних закладів МВС України, для оцінки ефективності виховання означеної якості визначає діагностичний інструментарій, що містить пізнавальний, емоційний та діяльнісний критерії. На думку вченого, пізнавальний критерій характеризують такі показники як успішність оволодіння знаннями з предметів правового циклу, знання основних громадянських прав і обов’язків; зрілість суджень про правові відносини; емоційний критерій – прийняття громадянських норм; усвідомлення особистісної та соціальної значущості поваги до своєї країни й народу; емоційна готовність долати труднощі військової служби; діяльнісний критерій – участь у підготовці та проведенні громадських заходів; несення служби, захист правопорядку [222].
При визначенні основних критеріїв, що дозволять оцінити рівень сформованості відповідального ставлення курсантів до навчально-професійної діяльності, І. Коробейнікова за основу брала твердження про те, що відповідальне ставлення до навчально-професійної діяльності курсанта реалізується в освітньому процесі військового навчального закладу. З урахуванням цього основними критеріями, що визначають рівень сформованості у курсантів відповідального ставлення до навчально-професійної діяльності, дослідниця обрала: мотиваційно-цільовий критерій, що визначає сукупність професійних потреб та мотивів, що їх усвідомлює курсант; когнігтивно-діяльнісний критерій, який характеризує рівень самооцінки сформованості у курсанта відповідального ставлення до навчально-професійної діяльності та уміння творчо моделювати навчально-професійні завдання; результативний критерій, який характеризує результат діяльності інформаційно-аналітичного центра щодо організації процесу формування у курсантів відповідального ставлення до навчально-професійної діяльності у військовому навчальному закладі [138, с. 76].
Досліджуючи відповідальність курсантів військових інститутів, І. Гамула найважливішим критерієм оцінювання рівня її сформованості визначив поведінковий критерій [65, с. 66]. Ураховуючи те, що оцінка відповідальності за цим лише критерієм не може бути адекватною, оскільки однакові дії, вчинки можуть бути наслідком різних мотивів, дослідник вважає за необхідне використати також мотиваційний критерій, який відображає систему мотивів особистості курсанта. Окрім цього, І. Гамула використовує також когнітивний критерій, на основі якого можна оцінити знання курсантами вимог військового обов’язку, сутності, змісту та психологічної структури відповідальності як якості особистості, а також емоційно-оцінний критерій, що дозволяє виявити ставлення курсантів до вимог військового обов’язку [65, с. 66].
У системі основних критеріїв оцінки ефективності формування відповідальності як професійно-особистісної якості курсантів військових ВНЗ, А. Нємчинінов виокремлює усвідомлення професійно-особистісної мотивації щодо прийняття обов’язків (мотиваційний критерій), знання основних обов’язків курсанта і майбутнього військового спеціаліста, усвідомлення їх значимості для професійно-особистісного зросту та саморозвитку (гностичний критерій), здатність та готовність самостійно приймати відповідальні рішення та організовувати їх виконання (вольовий критерій), позитивне емоційне ставлення до вимог (емоційний критерій) [190, с. 67–68].
На думку Ю. Сичевського, система основних критеріїв відповідальності майбутнього офіцера-прикордонника повинна включати такі параметри: наявність усвідомленої професійно-особистісної мотивації на прийняття покладених обов’язків – параметр спрямованості мотивів; знання основних обов’язків курсанта й офіцера-прикордонника, усвідомлення їх значущості для професійно-особистісного зростання й саморозвитку – параметр усвідомленості вимог; здатність та готовність самостійно приймати відповідальні рішення й організовувати їх виконання для отримання необхідного результату – параметр організованості дій; емоційне ставлення до вимог, які висуваються навчальною та професійною діяльністю – параметр прояву почуттів [242].
Критеріями оцінювання рівнів сформованості професійної відповідальності майбутніх спеціалістів у вищому аграрному закладі В. Шусть визначає: емоційно-оцінний, що дає змогу виявити ставлення майбутніх спеціалістів до майбутньої професійної діяльності; когнітивний, на основі якого оцінюють професійно значущі знання майбутніх спеціалістів-аграрників про суть, зміст та психологічну структуру відповідальності як якості особистості; поведінковий, який характеризує результати навчальної та громадської діяльності майбутнього спеціаліста аграрної галузі. На основі вказаних критеріїв дослідник виокремлює рівні сформованості професійної відповідальності: формально-відповідальний, виконавчо-відповідальний, ініціативно-відповідальний [276].
Отже, у контексті нашого дослідження визначаємо критерії як ознаку, на основі якої здійснюється оцінка рівнів вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту. У якості показника – кількісний чи якісний прояв ознаки, що визначає оцінку, рівень, стиль вимірювання величини. Необхідно зазначити, що виховання будь-якої якості особистості не можливе без засобів, завдяки яким і відбувається виховання тієї чи іншої якості, зрозумівши яку можна усвідомити логіку розвитку вихованої якості. Головним критерієм вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту є певний рівень, який виявляється у якостях майбутнього фахівця, що відповідає вимогам майбутньої професійної діяльності у сфері цивільного захисту. Саме для визначення рівня вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту виокремлюємо критерії, а також достатню кількість показників для того, щоб повною мірою схарактеризувати рівні вихованості провідної категорії дослідження.
При розробці критеріїв вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту у навчально-виховному процесі профільного ВНЗ ми використали висновки та рекомендації учених, які досліджували цю проблему (Б. Алексеенко [3], А. Галімов [60], Н. Промашкова [225], М. Савчин [235], В. Черепанов [270] та ін.), а також думки науково-педагогічного складу профільних ВНЗ, курсових офіцерів, викладачів-наставників. При аналізі наукової літератури (монографій, публікацій, навчальних посібників тощо), результатів спостережень, бесід із різними категоріями вихователів та курсантами, а також анкетування було визначено критерії вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту. За цими критеріями ми проводили оцінку впливів на навчально-виховний процес, застосованих незалежно від новизни чи традиційності форм, методів та засобів виховання.
Розробляючи критерії вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту, ми врахували вимоги, яким вони повинні відповідати.
Отже, критерії мають:
- відображати найбільш суттєві, стійкі та повторювані показники вихованості якостей особистості майбутнього фахівця цивільного захисту;
- бути об’єктивними, тобто відображати ознаки, властиві предмету, незалежно від волі та свідомості суб’єкта та об’єктивно оцінювати результат педагогічного впливу на особистість майбутнього фахівця цивільного захисту;
- бути простими, зручними в роботі [60, с. 44–49].
При цьому ми також брали до уваги що:
- основою оцінних критеріїв професійної відповідальності повинна бути система вимог, що їх висуває суспільство до майбутніх фахівців сфери цивільного захисту;
- критерії професійної відповідальності повинні мати подвійний характер і відображати діалектику розвитку професійної відповідальності курсанта – як курсанта і як майбутнього офіцера-рятувальника;
- система критеріїв професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту повинна узгоджуватися з основними компонентами її структури – мотиваційним, когнітивним, діяльнісним;
- критерії професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту повинні виявлятися в навчально-професійній діяльності, яка в умовах профільного ВНЗ є основною сферою вираження їхньої професійної активності.
Для визначення показників, які характеризують відповідні критерії вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту, нами було проведено опитування науково-педагогічного та керівного складу профільних ВНЗ та провідних фахівців органів управління та підрозділів цивільного захисту, здійснено спостереження за діяльністю курсантів у процесі аудиторної та позааудиторної роботи, вивчено педагогічну документацію (особові справи курсантів, картки супроводження, документацію екзаменаційних сесій, характеристики-відгуки за результатами стажувань тощо).
Таким чином, при визначені комплексу критеріїв і показників вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту ми спиралися на прийняту нами психолого-педагогічну структуру, що охоплює мотиваційний, когнітивний та діяльний компоненти. Відповідно кожний компонент повинен мати свій критерій, за допомогою якого виявляється рівень його вихованості. Крім того, необхідно конкретизувати зміст кожного критерію, оскільки кожний із них має тільки йому притаманні показники.
Так, мотиваційний компонент виконує мотивувальну функцію та оцінюється мотиваційно-ціннісним критерієм, який базується на мотивації (професійній та навчальній), інтегрує у собі установки, ціннісно-орієнтаційні потреби у професійній діяльності та передбачає усвідомлення того, наскільки важливим для майбутнього фахівця цивільного захисту є виконання службового обов’язку. Показниками цього критерію визначено: ціннісні орієнтації, мотивація до професійної діяльності, потреба у реалізації власного потенціалу (рис. 2.1).
Когнітивний компонент охоплює знання про сутність та предмет професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту, норми та правила, що регулюють професійну діяльність, зміст професійних завдань та обов’язків. Когнітивний компонент виконує орієнтувальну функцію та вимірюється когнітивно-пізнавальним критерієм, який передбачає розуміння майбутнім фахівцем самого предмета професійної відповідальності, розширення і поглиблення інформації про правила та норми професійно-відповідальної поведінки. Здатність до пізнання, навчальна активність, професійний досвід визначені показниками цього критерію.
Діяльнісний компонент виявляється через уміння: обирати і реалізовувати певний спосіб поведінки, прогнозувати свої дії та їх наслідки, контролювати та регулювати свою поведінку і оцінюється діяльнісно-практичним критерієм, який репрезентує уміння та навички відповідальної поведінки у майбутній професійній діяльності і передбачає розвиток у майбутнього фахівця цивільного захисту професійної активності, адекватної самооцінки та самореалізації власних можливостей. Показниками визначено: організаторські якості, активність в аудиторній та позааудиторній роботі, самоконтроль.
Рис. 2.1. Компоненти, критерії, показники та рівні вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту
На основі цих критеріїв і показників ми визначили та описали рівні вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту. Було виявлено, що курсанти з початковим рівнем вихованості професійної відповідальності за мотиваційно-ціннісним критерієм мають низьку мотивацію до професійної та навчальної діяльності. Їх характеризує споживчий тип мотивації, вони малоініціативні, неадекватно оцінюють свої можливості.
Курсанти з середнім рівнем вихованості професійної відповідальності за мотиваційно-ціннісним критерієм мають інтерес до професії, певні потреби в опанування професійними знаннями. Таких курсантів характеризує продуктивний тип мотивації, що обумовлює середній рівень професійної успішності.
Курсанти з високим рівнем вихованості професійної відповідальності за мотиваційно-ціннісним критерієм характеризуються високою мотивацією до професійної діяльності. Такі курсанти ініціативні, для них характерна добровільна відповідальність. Вони мають потребу у творчій реалізації власного потенціалу, самореалізації особистості. У таких курсантів діагностується мотивація «успіху».
У курсантів з початковим рівнем вихованості професійної відповідальності за когнітивно-пізнавальний критерієм знання про сутність та предмет професійної відповідальності оцінюються на низькому рівні. Вони не знають своїх професійних завдань та обов’язків, норм та правил, що регулюють їхню професійну діяльність. У таких курсантів глибина та системність знань, необхідних для діяльності у сфері цивільного захисту оцінюється на низькому рівні.
Курсанти з середнім рівнем вихованості професійної відповідальності за когнітивно-пізнавальний критерієм мають знання про сутність професійної відповідальності, але не розуміють її предмет, не знають норм та правил, що її регулюють. У таких курсантів глибина та системність знань, необхідних для діяльності у сфері цивільного захисту, оцінюється на середньому рівні. Вони знають свої професійні завдання та обов’язки.
У курсантів з високим рівнем вихованості професійної відповідальності за когнітивно-пізнавальний критерієм знання про сутність та предмет професійної відповідальності оцінюються на високому рівні, вони знають норми та правила, що регулюють професійну діяльність, свої професійні завдання та обов’язки. Глибина та системність знань, необхідних для діяльності у сфері цивільного захисту, у таких курсантів оцінюється на високому рівні.
Курсанти з початковим рівнем вихованості професійної відповідальності за діяльнісно-практичним критерієм не уміють: добирати і реалізовувати правильний спосіб поведінки у процесі практичного навчання та стажування; застосовувати свої знання при виконанні професійних завдань; контролювати свою поведінку. Такі курсанти: проявляють низьку активність в аудиторній та позааудиторній роботі, пасивність при ухваленні рішень; мають низький рівень організаторських якостей; здатні при виконанні завдань проблемного характеру, в умовах дефіциту часу діяти неефективно; не проявляють наполегливість та вимогливість; несамокритичні в оцінювані своїх учинків та дії. У таких курсантів самоконтроль розвинений на рівні, нижчому за середній
Курсанти із середнім рівнем вихованості професійної відповідальності за діяльнісно-практичним критерієм не завжди уміють: застосовувати свої знання при виконанні професійних завдань; контролювати свою поведінку. Такі курсанти недостатньо упевнені у собі і не здатні швидко орієнтуватися в складних навчально-професійних ситуаціях. Їх характеризує середній рівень організаторських якостей, самоконтроль розвинений на середньому рівні.
Курсанти з високим рівнем вихованості професійної відповідальності за діяльнісно-практичним критерієм уміють: застосовувати свої знання при виконанні професійних завдань; добирати та реалізовувати правильний спосіб поведінки в конкретній професійній ситуації; контролювати свою поведінку. Такі курсанти проявляють високу активність в аудиторній та позааудиторній роботі, мають високий рівень організаторських якостей, що характеризується швидкою орієнтацією, винахідливістю, наполегливістю та вимогливістю при виконанні завдань у складних навчально-професійних ситуаціях. Вони здатні при виконанні завдань проблемного характеру, в умовах дефіциту часу діяти ефективно. У таких курсантів самоконтроль розвинений на рівні, вищому за середній.
У процесі дослідження компонентів, критеріїв та показників професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту нами визначено її основні рівні: початковий, середній та високий, які представлено у таблиці 2.1.
Так, початковий рівень вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту характеризується: низькою мотивацією до професійної та навчальної діяльності; споживчим типом мотивації; мотивацією «страху»; початковими знаннями: про сутність та предмет професійної відповідальності; своїх професійних завдань та обов’язків; норм та правил, що регулюють професійну діяльність; низьким рівнем знань, необхідних для діяльності у сфері цивільного захисту; неумінням: добирати і реалізовувати правильний спосіб поведінки у процесі аудиторної та позааудиторної роботи; застосовувати свої знання при виконанні професійних завдань; контролювати свою поведінку; низькою активністю в аудиторній та позааудиторній роботі; низьким рівнем організаторських якостей; здатністю при виконанні завдань проблемного характеру, в умовах дефіциту часу діяти неефективно, не виявом наполегливості та вимогливості тощо.
Таблиця 2.1
Характеристика рівнів вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту
| Рівні | Критерії | Показники |
| 1 | 2 | 3 |
| Початковий | Мотиваційно-ціннісний | низька мотивація до професійної та навчальної діяльності;
споживчий тип мотивації; діагностується мотивація «страху» (малоініціативні, неадекватно оцінюють свої можливості) |
| Когнітивно-пізнавальний | знання про сутність та предмет професійної відповідальності оцінюються на низькому рівні; не знають норм та правил, що регулюють професійну діяльність; глибина та системність знань, необхідних для діяльності у сфері цивільного захисту оцінюється на низькому рівні | |
| Діяльнісно-практичний | не уміють застосовувати свої знання при виконанні навчально-професійних завдань; не уміють контролювати свою поведінку; проявляють низьку активність в аудиторній та позааудиторній роботі; мають низький рівень організаторських якостей; самоконтроль розвинений на рівні, нижчому за середній |
Продовження таблиці 2.1
| 1 | 2 | 3 |
| Середній
|
Мотиваційно-ціннісний | продуктивний тип мотивації, що обумовлює середній рівень професійної успішності; мають інтерес до професії; мають певні потреби в опанування професійними знаннями |
| Когнітивно-пізнавальний | мають знання про сутність професійної відповідальності, але не розуміють її предмет, не знають норм та правил, що її регулюють; знають свої професійні завдання та обов’язки; глибина та системність знань, необхідних для діяльності у сфері цивільного захисту, оцінюється на середньому рівні | |
| Діяльнісно-практичний | не завжди уміють: застосовувати свої знання при виконанні навчально-професійних завдань; контролювати свою поведінку; недостатня упевненість і здатність швидко орієнтуватися в складних професійних ситуаціях; проявляють середню активність в аудиторній та позааудиторній роботі; мають середній рівень організаторських якостей, самоконтроль розвинений на середньому рівні | |
| Високий | Мотиваційно-ціннісний | висока мотивація до професійної діяльності; продуктивний тип мотивації (ініціативні, для них характерна добровільна відповідальність); позитивне відношення до професії; мають потребу у творчій реалізації власного потенціалу, самореалізації особистості; діагностується мотивація «успіху» |
| Когнітивно-пізнавальний | знання про сутність та предмет професійної відповідальності оцінюються на високому рівні; знають норми та правила, що регулюють професійну діяльність; добре знають свої професійні завдання та обов’язки; глибина та системність знань, необхідних для діяльності у сфері ЦЗ, оцінюється на високому рівні | |
| Діяльнісно-практичний | уміють: застосовувати свої знання при виконанні навчально-професійних завдань; добирати та реалізовувати правильний спосіб поведінки та контролювати її; мають високий рівень організаторських якостей, що характеризується швидкою орієнтацією, винахідливістю, наполегливістю та вимогливістю при виконанні завдань в складних навчально-професійних ситуаціях; проявляють високу активність в аудиторній та позааудиторній роботі; здатні при виконанні завдань проблемного характеру, в умовах дефіциту часу діяти ефективно; самоконтроль розвинений на рівні, вищому за середній |
Головними компонентами, які потрібно виховувати у майбутніх фахівців цивільного захисту, передусім, є мотивація внутрішнього прийняття обов’язків і усвідомлення вимог, які висуваються до нього суспільство, колектив, група. Це пов’язано з тим, що не слід чекати від курсанта (студента, слухача) відповідальності в майбутній професійній діяльності, якщо в нього не виховані ціннісні оцієнтації, якщо він має низький рівень професійної спрямованості, не знає норм і вимог професійної діяльності або не усвідомив їх, не знає обов’язків курсанта (студента, слухача), не може контролювати свою поведінку та вчинки.
Середній рівень вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту характеризується: продуктивним типом мотивації; певним інтересом до професії; певною потребою в опануванні професійними знаннями; знанням про сутність професійної відповідальності, але не розумінням її предмету; незнанням норм та правил, що регулюють професійну діяльність; знанням своїх професійних завдань та обов’язків; середнім рівнем знань, необхідних для діяльності у сфері цивільного захисту; неумінням: застосовувати свої знання, контролювати свою поведінку; недостатнью упевненістю і здатністю швидко орієнтуватися в складних навчально-професійних ситуаціях; середнім рівнем організаторських якостей та самоконтролю тощо.
Першочерговим у роботі з цими курсантами – виховання уміння досягати мети. Такий підхід у роботі пов’язаний з тим, що професійна спрямованість мотивів виконання обов’язків майбутнього фахівця дозволяє розвивати в нього комплекс умінь цілепокладання – чіткої постановки цілей, аналізу наявних об’єктивних і суб’єктивних умов, визначення способів досягнення мети тощо. Виховання умінь цілепокладання тісно пов’язане з розвитком самостійності та організованості у майбутніх фахівців.
Високий рівень вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту характеризується: високою мотивацією до професійної діяльності; продуктивним типом мотивації; позитивним ставленням до професії; потребою у творчій реалізації власного потенціалу; високим рівнем знань: про сутність та предмет професійної відповідальності, норми та правила, що регулюють професійну діяльність; професійних завданнь та обов’язків; уміннями: застосовувати свої знання при виконанні навчально-професійних завдань; добирати та реалізовувати правильний спосіб поведінки в конкретній професійній ситуації; контролювати свою поведінку; високим рівнем організаторських якостей; проявом інтересу не лише до результату діяльності, а й до її процесуальних компонентів; високим рівнем самоконтролю тощо.
Провідним напрямом у роботі з такими курсантами є подальший розвиток діяльнісного компонента професійної відповідальності, який стимулює творчість і саморегуляцію. Це пов’язано з тим, що при виконанні навчально-професійних завдань майбутній фахівець повинен творчо обирати шляхи та засоби діяльності й належним чином здійснювати самоконтроль і корекцію. Досягти високої професійної відповідальності вдається не кожному курсанту, і якщо це відбувається, то можна говорити про професійну відповідальність як якість особистості, що в майбутньому проявиться і в професійній діяльності.
Отже, зазначені рівні вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту було взято за основу під час констатувального експерименту, описаного в другому параграфі цього розділу нашого дослідження.