Для дослідження проблеми формування екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей використовувався комплекс науково-дослідних методів. Провідним методом була експериментальна робота, яка проводилася в умовах навчального процесу студентів економічного факультету з 2012 по 2015 роки.
Мета експериментальної роботи полягала в перевірці ефективності впливу педагогічних умов на формування екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей у процесі їх професійної підготовки у ВНЗ.
У процесі експериментальної роботи необхідно вирішити такі завдання:
- визначити вихідний рівень і простежити динаміку сформованості екологічного світогляду студентів під час експерименту;
- експериментально перевірити педагогічні умови формування екологічного світогляду студентів;
- провести якісний і кількісний аналіз отриманих результатів.
Організація дослідно-експериментальної роботи включала такі етапи: констатувальний, формувальний, контрольний.
На констатувальному етапі експерименту було вивчено вихідний рівень сформованості екологічного світогляду студентів.
Завданням якого було: виявлення стану досліджуваної проблеми; вивчення стану організації сформованості екологічного світогляду економістів; відбір студентів для участі в експерименті; визначення вихідного рівня сформованості екологічного світогляду студентів.
На цьому етапі експериментальної роботи були відібрані експериментальні й контрольні групи студентів із генеральної сукупності всіх студентів. Для кожної групи учасників констатувального експерименту відповідно до програмних і кваліфікаційних вимог були розроблені серії питань і завдань. Частина з них увійшла до анкет і тестів, а частина визначила теми бесід або інтерв’ю.
Серії питань і завдань для студентів були спрямовані на виявлення наявного в них запасу знань з екології, глобальних і регіональних екологічних проблем. Крім того, до анкет були включені питання і завдання, спрямовані на виявлення мотивів екологоорієнтованої діяльності, її форм і методів.
Всього на різних етапах дослідження було охоплено 498 студентів.
Обсяг випадкової вибірки вважається репрезентативним [125], якщо він становить 220 осіб при обсязі генеральної сукупності 500 осіб. При меншому обсязі генеральної сукупності вибірка вважається репрезентативною, якщо становить 5 % від неї. Відтак, у КГ відібрано 108, ЕГ – 112 осіб.
При цьому відбір студентів для участі в експерименті проводився так, щоб студенти контрольної та експериментальної груп мали приблизно однакову успішність та рівень сформованості екологічного світогляду. Необхідно відзначити, що студенти експериментальної і контрольної груп перебували в однакових умовах матеріально-технічної забезпеченості.
На констатувальному етапі було проведено тестування студентів першого курсу напряму підготовки 6.030507 Маркетинг та 6.030504 Економіка підприємства для визначення у них початкового рівня сформованості екологічного світогляду. Для цього були розроблені завдання з різних розділів екології шкільного курсу та завдання, що вимагають проведення елементарного дослідження.
Результати тестових завдань оцінювалися за кількістю і якістю виконаних завдань.
Для досягнення сформульованої мети і вирішення поставлених завдань експериментальної роботи використовувався комплекс взаємопов’язаних методів дослідження: анкетування, опитування, тестування, спостереження, бесіда, діагностика тощо.
Метод спостереження використовується у вигляді спостереження та бесіди зі студентами, які поєднують навчання економіки з екологічною освітою і діяльністю.
Для експериментальної ситуації створено умови, які передбачають вибір можливості для реалізації екологічного світогляду.
Психологічні тести дозволяють отримати індивідуальні показники розвитку екологічного світогляду, проте вони вимагають великих тимчасових витрат і спеціального оснащення.
Ці методи дозволяють на першому етапі експериментальної роботи визначити початковий рівень сформованості екологічного світогляду, а на останньому етапі зробити висновок про достовірність висунутої гіпотези.
Бесіда проводиться за підсумками психологічної діагностики. Питання для співбесіди згруповані в блоки, що відображають зміст структурних критеріїв світогляду. Питання можуть використовуватися комплексно або вибірково. Основні напрями співбесіди представлені блоком питань: виявлення світоглядної позиції студента, визначення рівня екологічних знань, перевірка загальної ерудиції, кругозору, мотивація студента до екологоорієнтованої діяльності (Див. додаток Б).
Дослідницьким завданням експериментальної ситуації є встановлення співвідношення необхідного й реального рівнів сформованості екологічного світогляду майбутніх економістів. Аналізувалися реєстраційні картки та тести.
Окремим методом у дослідженні є ранжування тверджень. Група студентів вибирала і ранжувала твердження «Я отримую задоволення від спілкування з природою; від можливості екологоорієнтованої діяльності; від можливості керувати іншими в екологоорієнтованій діяльності; від можливості бачити результати своєї діяльності; від можливості експериментувати; від можливості створювати нове, працювати творчо, нестандартно».
Під час визначення рівнів сформованості екологічного світогляду за визначеними критеріями використовували сукупність взаємодоповнюючих методик дослідження, зокрема:
- для вивчення пізнавальної активності особистості та особливостей суб’єктивного ставлення студентів до природи використовували методики «Натурафіл» (В. Ясвін, С. Дерябо), суб’єктифікації природних об’єктів «СПО» (С. Дерябо, В. Ясвін), а також як допоміжні ‑ авторські опитувальники «Екологічні уявлення» та «Самооцінка ставлення до природи»;
- для визначення типу домінуючої особистісної установки у ставленні до природи використовували опитувальник Дж. Холланда; опитувальник антропоцентричної та екоцентричної заклопотаності (ОАЕЗ) (S. Thompson, M. Barton); шкалу НЕП (нова екологічна парадигма) (R. Dunlap, К. Van Lie);
- для вивчення динаміки освоєння студентами екологічних цінностей використовували методику вивчення ціннісних орієнтацій К. Рокича; опитувальник ставлення до проблеми глобальних екологічних змін «Еко 30» І. Кряж, а також як допоміжну анкету ‑ знання з екологічних проблем сучасності;
- для вивчення особливостей стратегій особистості в практичній екологоорієнтованій діяльності, особистого досвіду такої діяльності використовували методику «Натурафіл», «Опитувальник-самозвіт проекологічної поведінки» (P. Casey, K. Scott) та анкету «Стратегії взаємодії з природою».
Основні методики відображені в додатку В.
Для з’ясування рівня сформованості екологічного світогляду за мотиваційно-ціннісним критерієм, зокрема значущості цінностей екологоорієнтованої діяльності, студенти працювали за методикою незакінчених пропозицій:
- Я вибрав (а) професію економіста, тому що …
- Бути екологом – це означає …
- В екологоорієнтованій діяльності цінується …
- Мені подобається екологоорієнтована діяльність, тому що …
- Після закінчення ВНЗ буду впроваджувати екологічні принципи в економічній діяльності, тому що …
Нами використано методику О. Павлютенкової, спрямовану на вивчення ієрархії екологічних цінностей, що становить анкету, яка має вигляд квадрата екологічних цінностей і алгоритм їх обробки [171]. Цей квадрат складається з 5 горизонтальних і 5 вертикальних рядів. У кожному ряді представлені 5 груп екологічних цінностей.
Анкета заповнюється за такою схемою: в кожному горизонтальному ряду респондент вибирає найбільш значущу для нього цінність з
5 запропонованих і їй присвоює 5 балів. Потім вибираєя найбільш значущу цінність з решти і їй присвоє 4 бали тощо.
Бали, які набирають цінності в горизонтальному ряду, заносяться в правий верхній кут кожної цінності.
Аналогічним способом обробляються вертикальні ряди екологічних цінностей. Бали, які набирають цінності у вертикальному ряду, заносяться в лівий нижній кут кожної цінності. Отже, кожна екологічна цінність отримує по 2 оцінки.
Цінності, пов’язані із задоволенням прагматичних потреб, відображаються в «прагненні отримувати гарантований заробіток», в можливості поєднання роботи в кількох установах, в тому числі й тих, діяльність яких пов’язана з використанням природних ресурсів. Ці цінності в студентів КГ і ЕГ займають 1 місце.
Очевидно, що першокурсників умови професійної діяльності, зокрема й такі, які включають екологічну діяльність, поки мало хвилюють. У них перші місця за значимістю займають цінності, пов’язані з самовдосконаленням особистості та задоволенням потреби в спілкуванні.
Необхідно відзначити, що цінності, пов’язані з утвердженням особистістю своєї ролі в професійному середовищі, в першокурсника займає 2 місце. Ця ціннісна орієнтація проявляється в «суспільній значимості праці економіста», в «престижності професійної діяльності», в «статусі робочого місця», у «визнанні обраної професії найближчим оточенням» тощо.
Професійний престиж безпосередньо пов’язаний із бажанням людини утвердитися в суспільстві, набути поваги у своєму середовищі.
Як показав аналіз відповідей студентів КГ і ЕГ, на третьому місці
за значимістю стоять цінності, що орієнтують їх на саморозвиток. Це «постійне поглиблення екологічних знань», «можливість розвитку творчих здібностей», тощо.
Четверте місце в структурі ціннісних орієнтації у студентів КГ і ЕГ займають цінності, що задовольняють потребу в спілкуванні з природою і розширюють екологічний кругозір. Вони відображені в бажанні відчути красу природи і сприяють її збереженню, в можливості охороняти природу, в прагненні до обміну духовними цінностями тощо.
Ми припускаємо, що на формування і розвиток екологічного світогляду студентів дуже впливає мотиваційна сфера, оскільки усвідомлена вмотивованість на екологоорієнтовану діяльність сприяє виникненню в студентів прагнення до самовдосконалення. Крім того, мотив екологоорієнтованої діяльності пов’язаний з ідеалами студентів, їх ціннісними орієнтаціями в майбутній професійній діяльності, соціальними установками, почуттями, емоціями.
Для визначення мотивів екологоорієнтованої діяльності студентам було запропоновано відповісти на питання: «Чому Ви вважаєте екологоорієнтовану діяльність важливою для Вашої професії?» Відзначимо, що студенти могли вибрати не один, а кілька варіантів відповідей. Розподіл відповідей відображено в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4
Мотиви екологорієнтованої діяльності студентів
економічних спеціальностей
| № п\п | Мотиви | Розподіл відповідей у % до загального числа висловлювань |
|||
| Напрям підготовки
«Маркетинг» |
Напрям підготовки
«Економіка підприємства» |
||||
| КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | ||
| 1 | Упевненість у наявності здібностей до екологоорієнтованої діяльності та можливість реалізувати їх. | 23,4 | 25,3 | 22,8 | 21,4 |
| 2 | Бажання обрати професію, пов’язану з управлінням природоохоронною діяльністю. | 9,6 | 10,8 | 8,6 | 9,4 |
| 3 | Можливість здійснювати екологічну діяльність у майбутньому. | 16,2 | 15,3 | 18,2 | 16,9 |
| 4 | Бажання мати еколого-економічну освіту. | 19,4 | 20,4 | 14,3 | 16,8 |
| 5 | Вплив друзів на вибір професії. | 42,9 | 50,3 | 44,6 | 45,9 |
| 6 | Легкість у спілкуванні з природою. | 50,1 | 49,7 | 51,2 | 47,7 |
| 7 | Вплив засобів масової інформації на мотивацію до екологоорієнтованої діяльності. | 28,6 | 26,2 | 29,3 | 27,1 |
| 8 | Уявлення про суспільну важливість екологоорієнтованої діяльності. | 20,4 | 19,8 | 18,6 | 21,4 |
| 9 | Інші варіанти. | 6,2 | 9,2 | 7.4 | 7,9 |
Результат опитування показав, що на першому місці у студентів КГ і ЕГ головними мотивами є: переконання та вплив друзів (Напрям підготовки «Маркетинг»: КГ – 42,9 %, ЕГ – 50,3 %, «Економіка підприємства» КГ – 44,6 %, ЕГ – 45,9 %); впевненість у наявності здібностей до екологоорієнтованої діяльності (Напрям підготовки «Маркетинг»: КГ – 23,4 %, ЕГ – 25,3 %, «Економіка підприємства» КГ – 22,8 %, ЕГ – 21,4 %).
Проте варто зазначити, що серед відповідей студентів були і такі, як «дуже подобається професія економіста і, сподіваюся, що це саме та робота, де я зможу знайти себе і проявити, у тому числі використовуючи екологічні методи оздоровлення довкілля», «люблю природу» тощо. Але відсоток таких відповідей від загальної кількості опитаних незначний.
На основі отриманих результатів зроблено висновок, що переважають мотиви екологоорієнтованої діяльності в майбутній професії, які не пов’язані безпосередньо з використанням природних ресурсів (Напрям підготовки «Маркетинг»: КГ – 9,6 %, ЕГ – 10,8 %, «Економіка підприємства» КГ – 8,6 %, ЕГ – 9,4 %).
Для дослідження екологічних установок були використані: шкала НЕП (нова екологічна парадигма) R. Dunlap, K. Van Lier [264] (в адаптації І. Кряж [263]), опитувальник ставлення до проблеми глобальних екологічних змін «Еко 30» І. Кряж [263], опитувальник антропоцентричної й екоцентричної заклопотаності ОАЕЗ S. Thompson, M. Barton [266], «Опитувальник-самозвіт проекологічної поведінки» P. Casey, K. Scott [261] (дві останні методики в адаптації І. Кряж і К. Андронікової [263]).
Шкала НЕП, опитувальники «Еко 30» і ОАЕЗ використані як інструменти для вивчення екологічної занепокоєності особистості (всього
9 показників, див. табл. 2.5).
Таблиця 2.5
Результати опитування за дослідницькими методиками, %
| Методика | Шкала | Напрям підготовки
«Маркетинг» |
Напрям підготовки
«Економіка підприємства» |
||
| КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | ||
| Шкала НЕП | Загальний показник НЕП | 0,9 | 0,8 | 0,9 | 0,7 |
| Еко 30 | Інтегральний показник екологічної занепокоєності | 5,6 | 6,4 | 7,2 | 6,1 |
| Екологічна інтернальність | 10,4 | 10,8 | 11,4 | 10,2 | |
| Екоцентризм | 9,8 | 10,8 | 12,4 | 10,9 | |
| Заперечення екологічних проблем | 14,9 | 12,4 | 13,2 | 15,1 | |
| «Гроші» (пріоритет фінансово-економічних проблем) | 59,3 | 59,6 | 55,6 | 57,7 | |
| Опитувальник антропоцентричного і екоцентричного занепокоєння | Антропоцентричне занепокоєння | 52,1 | 52,3 | 52,2 | 54,6 |
| Екоцентричне занепокоєння | 16,4 | 17,5 | 17,4 | 16,9 | |
| Екологічна апатія | 31,5 | 30,2 | 30,4 | 28,5 | |
| Опитувальник-самозвіт проекологічної поведінки | 12,4 | 10,4 | 11,2 | 9,6 | |
Аналіз даних показав у цілому виражену мотивацію до екологоорієнтованої діяльності та поведінки і більш високий рівень екологічної занепокоєності в студентів КГ.
Значущі відмінності в рівнях екологічної занепокоєності виявлені між КГ і ЕГ групами студентів різних спеціальностей відразу за трьома методиками: «Еко 30» ‑ за шкалами «екоцентризм» (Напрям підготовки «Маркетинг»: КГ – 9,8 %, ЕГ – 10,8 %, «Економіка підприємства» КГ – 12,4 %, ЕГ – 10,9 %); «заперечення екологічних проблем» («Маркетинг»: КГ – 14,9 %, ЕГ – 12,4 %, «Економіка підприємства»: КГ – 13,2 %, ЕГ – 15,1 %); «гроші» («Маркетинг»: КГ – 59,3 %, ЕГ – 59,6 %, «Економіка підприємства»: КГ – 55,6 %, ЕГ – 57,7 %) та «інтегральним показником заклопотаності проблемою глобальних екологічних змін» («Маркетинг»: КГ – 5,6 %, ЕГ – 6,4 %, «Економіка підприємства»: КГ – 7,2 %, ЕГ – 6,1 %). Опитувальник антропоцентричної і екоцентричної заклопотаності ОАЕЗ ‑ за шкалою екологічної апатії («Маркетинг»: КГ – 31,5 %, ЕГ – 30,2 %, «Економіка підприємства»: КГ – 30,4 %, ЕГ – 28,5 %). НЕП («Маркетинг»: КГ – 0,9 %, ЕГ – 0,8 %, «Економіка підприємства»: КГ – 0,9 %, ЕГ – 0,7 %). Однак ці відмінності найбільш виражені в ЕГ, тоді, як у КГ вони простежуються на рівні тенденції.
Для ЕГ більше значення мають фінансово-економічні проблеми, вони більш схильні применшувати екологічні загрози, та менше готові брати на себе відповідальність за прояв цих загроз. У цілому рівень екологічної занепокоєності однаковий у КГ і ЕГ за всіма показниками. Тобто у КГ і ЕГ однаковою мірою виражена установка на сприйняття навколишнього природного світу як самоцінного і важливою для них.
Екологічні установки світоглядного рівня вимірюють за інтегральною шкалою НЕП.
Порівняльний аналіз показав, що між КГ і ЕГ немає значних відмінностей за НЕП. Додатковий аналіз показав, що за шкалою НЕП студенти КГ не поступаються ЕГ і демонструють тенденцію до однакової вираженої екологічної занепокоєності.
Отже, загальна екологічна занепокоєність, установки на сприйняття проблеми глобальних екологічних змін і характер екологічного занепокоєння є базовими світоглядними установками особистості майбутнього економіста, в якого є вихідне бажання в збереженні довкілля.
Виявлено відмінності в екологічних установках КГ та ЕГ. Для КГ більшою мірою характерні визнання прав усіх живих істот, прийняття реальності існуючих екологічних загроз, а також визнання відповідальності людини за ці загрози. У КГ і ЕГ виражені фінансово-економічні пріоритети, заперечення екологічних проблем, екологічна апатія. В цілому студенти КГ і ЕГ схильні до освітніх впливів у сфері екології.
Проведене дослідження з використанням названих методик визначення рівня сформованості екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей дало можливість узагальнити його показники, які подані в таблиці 2.6.
Таблиця 2.6
Узагальнені показники рівня сформованості
екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей
за мотиваційно-ціннісним критерієм
(констатувальний експеримент)
| Бали | КГ | ЕГ | ||
| Виконано завдань | % | Виконано завдань | % | |
| Бал 5 | – | – | – | – |
| Бал 4 | 6 | 5,5 | 5 | 4,5 |
| Бал 3 | 38 | 35,2 | 41 | 36,6 |
| Бал 2 | 64 | 59,3 | 66 | 58,9 |
| Всього | 108 | 100 | 112 | 100 |
На основі цифрових даних таблиці 3.1 визначимо середню арифметичну величину:
(2.1)
де Н0 – узагальнений рівень сформованості екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей,
х – середня арифметична величина,
хі – бали,
ni – відповідна повторюваність балів,
n – кількість студентів у групі.
Отже, узагальнений рівень сформованості екологічного світогляду за мотиваційно-ціннісним критерієм студентів економічних спеціальностей у КГ дорівнює: Нк0 = 2,46 (49,2 %); ЕГ ‑ Не0 = 2,45 (49,0 %).
У цілому перед початком дослідження в контрольній групі він виявивсяь дещо вищим, ніж в експериментальній, на 0,2 %. Можна вважати, що в першому наближенні ця різниця не суттєва.
Графічно цей процес дозволяє наочно відобразити закономірності розподілу балів у контрольній та експериментальній групах (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Розподіл балів за рівнем сформованості екологічного світогляду за мотиваційно-ціннісним критерієм студентів економічних спеціальностей
—— контрольна группа,
____ експериментальна группа.
Аналіз графіка на рисунку 2.1 показує, що криві розподілу для контрольної і експериментальної груп майже симетричні, що вказує на відсутність між ними відмінності у рівнях сформованості екологічного світогляду за мотиваційно-ціннісним критерієм студентів економічних спеціальностей.
Для проведення дослідження сформованості екологічного світогляду за когнітивно-інтелектуальним критерієм використано метод тестування. Спочатку ми визначали розуміння студентами понять «світогляд», «екологічний світогляд».
Перше питання мало на меті з’ясувати, що студенти розуміють під терміном «світогляд». Виявилося, що це поняття їм знайоме в загальних рисах: студенти напрямів підготовки «Маркетинг» КГ – 15,3 %, ЕГ – 16,4 %, «Економіка підприємства» КГ – 14,9 %, ЕГ – 15,5 % визначили світогляд як «погляд або систему поглядів на світ»; респонденти напрямів підготовки «Маркетинг» КГ – 16,2 %, ЕГ – 17,4 %, «Економіка підприємства» КГ – 17,8 %, ЕГ – 16,6 % розуміють «світогляд як погляд або систему поглядів на світ у цілому».
Те, що світогляд, крім поглядів на світ, входить ставлення людини до світу, відзначили студенти напрямів підготовки «Маркетинг» КГ – 20,7 %, ЕГ – 21,3 %, «Економіка підприємства» КГ – 19,6 %, ЕГ – 20,1 %.
На пізнавальний компонент (знання) в структурі світогляду вказали студенти напрямів підготовки «Маркетинг» КГ – 1,3 %, ЕГ – 1,8 %, «Економіка підприємства» КГ – 1,5 %, ЕГ – 1,7 %.
Друге питання стосувалося поняття «екологічний світогляд». Аналіз даних показав, що студенти слабо уявляють собі сутність цього терміна: студенти напрямів підготовки «Маркетинг» КГ – 9,6 %, ЕГ – 8,4 %, «Економіка підприємства» КГ – 8,3 %, ЕГ – 8,8 % визначили екологічний світогляд «як погляд або систему поглядів на світ з екологічної точки зору»; вагалися як-небудь охарактеризувати це поняття студенти напрямів підготовки «Маркетинг» КГ – 24,7 %, ЕГ – 24,1 %, «Економіка підприємства» КГ – 23,6 %, ЕГ – 25,2 %; у студентів напрямів підготовки «Маркетинг» КГ – 65,7 %, ЕГ – 67,5 %, «Економіка підприємства» КГ – 68,1 %, ЕГ – 66,0 % відповіді були досить розмиті й неконкретні.
Проведене опитування виявило, що в студентів напрямів підготовки «Маркетинг» КГ – 62,3 %, ЕГ – 61,4 %, «Економіка підприємства» КГ – 62,4 %, ЕГ – 60,1 % немає чіткої межі між поняттями «екологічні знання» і «екологічний світогляд».
На наступному етапі роботи учасники експерименту заповнювали спеціальну матрицю, за якою вивчався розвиток їх екологічних поглядів, як однієї із складових показників критеріїв екологічного світогляду.
При аналізі отриманих даних насамперед зверталася увага на такі питання:
- особливості (переважна спрямованість) екологічного світогляду студентів;
- змістова сторона екологічного світогляду (наявність найважливіших категорій, правильне визначення дотичних понять, світоглядне значення економічної діяльності) [47].
Результати перевірки дозволили нам констатувати, що студенти напрямів підготовки «Маркетинг» КГ – 74,3 %, ЕГ – 75,2 %, «Економіка підприємства» КГ – 73,6 %, ЕГ – 74,1 % погано орієнтуються у світоглядних питаннях, світоглядному значенні економічної діяльності, цілісність і гармонію вони майже не усвідомлюють.
Разом з тим, був відзначений інтерес і прагнення студентів напрямів підготовки «Маркетинг» КГ – 25,7 %, ЕГ – 24,8 %, «Економіка підприємства» КГ – 26,4 %, ЕГ – 25,9 % до глибшого пізнання навколишнього світу.
З отриманих даних не важко зробити висновок, що формуванню та розвитку екологічного світогляду як стрижневого елемента особистості не приділяється належної уваги у навчально-виховному процесі підготовки студентів. Майбутні економісти не мають уявлення про поняття «екологічний світогляд» і його змістових сторонах, не виявляють у себе цієї якості.
Для визначення початкового рівня сформованості екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей за когнітивно-інтелектуальним критерієм нами проведене письмове опитування студентів для виявлення наявних екологічних знань (понять).
При розробці методики навчального експерименту було враховано, що початкові екологічні знання студенти отримують у загальноосвітніх школах у курсі екології. Рівень цих знань був фоновим показником.
Для отримання цифрового вираження ступеня складності екологічних понять у знаннях студентів нами розроблено систему балів: 2 бали – студенти називають менше половини істотних ознак явища, деякі з них обґрунтовують, наводять окремі приклади, 3 бали ‑ називають половину істотних ознак явища, відповіді обґрунтовують, наводять приклади і вказують можливість використання екологічних знань, 4 бали ‑ називають більше половини істотних ознак явища, відповіді розкривають на прикладах, обґрунтовують можливість використання екологічних знань, 5 балів ‑ називають усі істотні ознаки явища, які розкривають на прикладах, відповіді обґрунтовують і показують усі можливості використання екологічних знань.
Питання для визначення знань студентів економічних спеціальностей екологічних понять наведено в додатку Д.
Результати виконання завдань узагальнено у відсотковому відношенні та відображено в таблиці 2.7.
Таблиця 2.7
Початковий рівень засвоєння екологічних понять, %
| Основні поняття | Коефіцієнт засвоєння понять (фоновий показник) | |||
| Напрям підготовки
«Маркетинг» |
Напрям підготовки
«Економіка підприємства» |
|||
| КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | |
| Екологія | 31,2 | 29,3 | 30,2 | 31,1 |
| Середовище проживання (навколишнє середовище) | 7,4 | 9,2 | 8,6 | 9,9 |
| Екологічні фактори | 20,3 | 19,8 | 16,4 | 17,1 |
| Абіотичні фактори | 11,3 | 8,2 | 9,1 | 10,6 |
Продовження таблиці 2.7
| Біотичні фактори | 6,2 | 7,3 | 5,4 | 8,8 |
| Антропогенні фактори | 31,6 | 26,1 | 30,4 | 29,3 |
| Закономірності дії екологічних факторів | 19,8 | 20,1 | 21,1 | 18,6 |
| Популяція | 10,8 | 9,3 | 8,4 | 9,6 |
| Біоценоз | 16,4 | 11,2 | 10,6 | 12,8 |
| Екосистема | 8,6 | 9,3 | 8,8 | 9,0 |
| Біосфера | 9,6 | 8,4 | 10,3 | 7,1 |
| Природокористування | 32,8 | 33,6 | 30,2 | 31,8 |
Дані таблиці вказують на низький рівень володіння основними екологічними поняттями. Найкращі результати показали студенти, відповідаючи на питання про екологію, антропогенні фактори та про природокористування.
Правильне визначення поняттю «екологія» змогли дати студенти напрямів підготовки «Маркетинг» КГ – 31,2 %, ЕГ – 29,3 %, «Економіка підприємства» КГ – 30,2 %, ЕГ – 31,1 %, студенти напрямів підготовки «Маркетинг» КГ – 36,6 %, ЕГ – 35,4 %, «Економіка підприємства» КГ – 38,7 %, ЕГ – 36,2 % мали на увазі «забруднення навколишнього середовища», напрямів підготовки «Маркетинг» КГ – 38,6 %, ЕГ – 36,4 %, «Економіка підприємства» КГ – 39,2 %, ЕГ – 35,1 % ‑ «охорону природи», просто середовище життєдіяльності – студенти напрямів підготовки «Маркетинг» КГ – 12,5 %, ЕГ – 12,0 %, «Економіка підприємства» КГ – 8,0 %, ЕГ – 14,9 %, важко відповісти студентам напрямів підготовки «Маркетинг» КГ – 12,3 %, ЕГ – 16,2 %, «Економіка підприємства» КГ – 14,1 %, ЕГ – 13,8 %.
Правильно визначили поняття «середовище проживання» респонденти напрямів підготовки «Маркетинг» КГ – 7,4 %, ЕГ – 9,2 %, «Економіка підприємства» КГ – 8,6 %, ЕГ – 9,9 %, «екологічні чинники» відповідно – 20,3 %, 19,8 %, 16,4 %, 17,1 %. Пояснити, які фактори належать до абіотичних змогли відповідно студенти напрямів підготовки «Маркетинг» КГ – 11,3 %, ЕГ – 8,2 %, «Економіка підприємства» КГ – 9,1 %, ЕГ – 10,6 %, біотичних відповідно ‑ 6,2 %, 7,3 %, 5,4 %, 8,8 % і антропогенних ‑ 31,6 %, 26,1 %, 30,4 %, 29,3 %. Із закономірностей екології були названі лише закон оптимальності студентами напрямів підготовки «Маркетинг» КГ – 6,1 %, ЕГ – 5,4 %, «Економіка підприємства» КГ – 6,0 %, ЕГ – 6,2 %, і правило лімітуючого фактора відповідно ‑ 5,2 %, 4,9 %, 5,8 %, 4,7 %, згадали поняття «популяція» студенти напрямів підготовки «Маркетинг» КГ – 10,8 %, ЕГ – 9,3 %, «Економіка підприємства» КГ – 8,4 %, ЕГ – 9,6 %, «біоценоз» – 16,4 %, 11,2 %, 10,6 %, 12,8 %, «біосфера» – 31,2 %, 29,3 %, 30,2 %, 31,1 %.
Особливі труднощі викликало поняття «екосистема»: тільки опитаних студентів напрямів підготовки «Маркетинг» КГ – 8,6 %, ЕГ – 9,3 %, «Економіка підприємства» КГ – 8,8 %, ЕГ – 9,0 % дали правильну відповідь, оскільки в шкільному курсі екології розглядалося поняття «біогеоценоз», яке в у студентів напрямів підготовки «Маркетинг» КГ – 90,3 %, ЕГ – 84,6 %, «Економіка підприємства» КГ – 88,2 %, ЕГ – 90,1 % асоціювалося з поняттям «біоценоз». Однак зміст поняття «природокористування» було безпомилково подано студентами напрямів підготовки «Маркетинг» КГ – 32,8%, ЕГ – 33,6%, «Економіка підприємства» КГ – 30,2%, ЕГ – 31,8%.
Наступним етапом у визначенні вихідного рівня сформованості екологічного світогляду за когнітивно-інтелектуальним критерієм у студентів економічних спеціальностей було дослідження засвоєння ними екологічних проблем. Результати анкетування відображені у таблиці 2.8.
Встановлено, що найбільшу кількість екологічних проблем назвали студенти напрямів підготовки «Маркетинг» КГ – 57,2 %, ЕГ – 60,4 %, «Економіка підприємства» КГ – 59,4 %, ЕГ – 58,2 %, рівень знань студентами міжнародного екологічного законодавства відповідно ‑ 12,3 %, 11,8 %, 11,6 %, 12,1 %, використання Інтернету для отримання необхідної екологічної інформації – 42,2 %, 40,1 %, 40,4 %, 41,8 % студентів.
Аналіз результатів, отриманих на основі проведеного опитування виявив низький рівень екологічних знань.
Таблиця 2.8
Результати анкетування на визначення рівня
засвоєння екологічних проблем, %
| Екологічні проблеми | Респонденти | |||
| Напрям підготовки
«Маркетинг» |
Напрям підготовки
«Економіка підприємства» |
|||
| КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | |
|
57,2 | 60,4 | 59,4 | 58,2 |
|
12,3 | 11,8 | 11,6 | 12,1 |
|
10,6 | 11,3 | 10,8 | 11,1 |
|
11,1 | 10,8 | 10,2 | 11,0 |
|
42,2 | 40,1 | 40,4 | 41,8 |
Для характеристики повноти виділених ознак нами розроблено систему балів: 2 бали – студенти мають труднощі у встановленні ознак явища,
3 бали ‑ односторонньо порівнюють явища та установлюють окремі ознаки схожості або відмінності (неповне, одностороннє порівняння), 4 бали ‑ вказують на окремі ознаки подібності та відмінності явищ (неповне, різнобічне порівняння), 5 балів ‑ вказують на сукупність суттєвих ознак, подібності та відмінності явищ.
За результатами виконання студентами методики «Натурафіл» отримано такі результати. Ступінь пізнавальної активності, пов’язаної з об’єктами природи у студентів КГ і ЕГ є досить низьким. Це дозволяє констатувати наявність у них прагнення шукати, одержувати, і переробляти інформацію про об’єкти природи та природокористування, екологічний стан довкілля.
Під час дослідження зустрічалися й такі ситуації, коли студенти мали певні екологічні знання, але не могли аналізувати й зіставляти їх. Такі студенти виконували завдання, але тільки після того, як отримали докладну інструкцію.
У процесі дослідження ми звернулися до аналізу якості екологічних знань студентів за критеріями, які й були використані як критерії кінцевого результату навчання: обсяг знань, системність, глибина, усвідомленість знань тощо. Для визначення обсягу знань студентів було виділено всі елементи знань з тієї чи іншої теми вивченого розділу і складено еталони відповідей. Кількісне значення засвоєного обсягу знань відповідно кількості елементів знань, відтвореним кожним респондентом.
Оскільки елементи знань, що стали еталоном, не виявлялися (для їх засвоєння і відтворення потрібно різна розумова діяльність), то всі вони були поділені на групи відповідно до рекомендацій В. Беспальком. Отже, аналізували і порівнювали обсяг знань окремо по кожній групі елементів.
Критерієм, що характеризує цей параметр, було відношення кількості засвоєних елементів знань до кількості елементів знань, включених до еталону.
Наявність системності знань у студентів з’ясовувалася при виведенні ними різних залежностей. Враховувалося розуміння студентами зв’язків між елементами знань і логікою послідовного виконання операцій, уміння проводити узагальнення. Цей параметр характеризувався відношенням кількості виявлених зв’язків, відносин і узагальнень до їх кількості в ідеалі.
Усвідомленість знань студентів встановлювалася шляхом аналізу їх відповідей на завдання, що вимагали використання засвоєних знань у нестандартних ситуаціях. Для характеристики цього параметра використовувався критерій, що відображає відношення кількості правильно виконаних завдань до кількості завдань в ідеалі.
Оцінка глибини знань студентів проводилася на основі аналізу пояснень, даних ними у відповідях. Вільне використання екологічної термінології й уміння проникнути в сутність явищ свідчать про високу якість знань студентів. Параметром був критерій глибини знань. Середні показники підсумків цього етапу констатувального експерименту відображено в таблиці 2.9.
Таблиця 2.9
Результати аналізу якості екологічних знань студентів
| Напрями підготовки | Критерії | |||||||
| об’єму | системності | усвідомленості | глибини | |||||
| КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | |
| «Маркетинг» | 0,11 | 0,12 | 0,2 | 0,22 | 0,12 | 0,09 | 0,05 | 0,04 |
| «Економіка підприємства» | 0,16 | 0,17 | 0,26 | 0,21 | 0,09 | 0,08 | 0,02 | 0,01 |
Оцінка якості знань студентів різна залежно від методики, за якою йде підготовка фахівця, і від критерію, покладеного в основу аналізу.
У результаті анкетування в контрольній і експериментальній групах були отримані узагальнюючі результати, які показано в таблиці 2.10.
Таблиця 2.10
Узагальнені показники рівня сформованості
екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей
за когнітивно-інтелектуальним критерієм
(констатувальний експеримент)
| Бали | КГ | ЕГ | ||
| Виконано завдань | % | Виконано завдань | % | |
| Бал 5 | – | – | – | – |
| Бал 4 | 10 | 9,3 | 8 | 7,1 |
| Бал 3 | 39 | 36,1 | 42 | 37,5 |
| Бал 2 | 59 | 54,6 | 62 | 55,4 |
| Всього | 108 | 100 | 112 | 100 |
Отже, узагальнений рівень сформованості екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей за когнітивно-інтелектуальним критерієм у КГ дорівнює: Нк0 = 2,55 (51,0 %); ЕГ – Не0 = 2,52 (50,4 %).
У цілому перед початком дослідження в контрольній групі він був дещо вищим, ніж в експериментальній, на 0,6 %. Можна вважати, що в першому наближенні ця різниця не суттєва.
Графічно цей процес дозволяє наочно відобразити закономірності розподілу балів у контрольній та експериментальній групах (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Розподіл балів за рівнем сформованості екологічного світогляду за когнітивно-інтелектуальним критерієм у студентів економічних спеціальностей
—— контрольна група,
____ експериментальна група.
Аналіз графіка на рисунку 2.2 показує, що криві розподілу для контрольної та експериментальної груп майже симетричні, що вказує на відсутність між ними відмінності в рівнях сформованості когнітивно-інтелектуального критерію екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей.
Для визначення рівня сформованості екологічного світогляду майбутніх економістів за практично-діяльнісним критерієм було розроблено методики оцінювання екологічних умінь для здійснення екологоорієнтованої діяльності, що показано в додатку Н.
Під час констатувального експерименту вивчалися рівні усвідомлення студентами ролі та функцій екологоорієнтованої діяльності. Відповіді респондентів, отримані на основі співбесід та інтерв’ювання, були умовно згруповані так:
- визначено практичну значущість екологоорієнтованої діяльності, але функції її названо в найзагальнішому вигляді (студенти напрямів підготовки «Маркетинг» КГ – 9,8 %, ЕГ – 6,0 %, «Економіка підприємства» КГ – 7,7 %, ЕГ – 8,5 %);
- визначено можливості вдосконалення екологоорієнтованої діяльності, але не показано належною мірою її роль і функції («Маркетинг» КГ – 11,7 %, ЕГ – 10,6 %, «Економіка підприємства» КГ – 18,5 %, ЕГ – 16,3 %);
- визначено актуальність вивчення екологічних проблем (проблемність, зв’язок із практикою), але функції пов’язувалися тільки з економічною або природоохоронною діяльністю («Маркетинг» КГ – 21,3 %, ЕГ – 19,2 %, «Економіка підприємства» КГ – 17,9 %, ЕГ – 18,4 %).
Констатувальний експеримент дозволив також виявити ступінь зацікавленості студентів у екологоорієнтованій діяльності.
У процесі експериментальної роботи було проведено анкетування студентів щодо організації їх екологоорієнтованої діяльності, яка сприяє ефективному формуванню екологічних умінь (Див. додаток Е).
На підставі аналізу результатів анкетування студентів зроблено такі висновки. Більшість студентів напрямів підготовки «Маркетинг» КГ – 55,3 %, ЕГ – 59,8 %, «Економіка підприємства» КГ – 54,1 %, ЕГ – 56,2 % відзначають, що формування у них екологічних умінь є одним із основних завдань їхньої сформованості екологічного світогляду у ВНЗ. Однак частина студентів уважає, що основним завданням викладача є надання студентам необхідних знань.
Студенти напрямів підготовки «Маркетинг» КГ – 5,6 %, ЕГ – 4,9 %, «Економіка підприємства» КГ – 5,0 %, ЕГ – 5,2 % відзначають, що вивчення економічних дисциплін сприяє формуванню екологічних умінь.
Частина студентів (напрямів підготовки «Маркетинг» КГ – 23,4 %, ЕГ – 26,3 %, «Економіка підприємства» КГ – 21,8 %, ЕГ – 22,4 %) зазначає, що ефективність формування екологічного світогляду фахівця неможлива без вирішення завдань прикладного характеру, в тому числі екологічного змісту.
Серед названих студентами екологічних умінь, уміння бачити досліджувану проблему назвали студенти напрямів підготовки «Маркетинг» КГ – 13,4 %, ЕГ – 16,2 %, «Економіка підприємства» КГ – 15,1 %, ЕГ – 14,9 %, вміння будувати економіко-екологічні моделі екологоорієнтованої діяльності («Маркетинг» КГ – 10,4 %, ЕГ – 9,8 %, «Економіка підприємства» КГ – 11,2 %, ЕГ – 8,1 %), вміння організувати пошук оптимального рішення («Маркетинг» КГ – 19,8 %, ЕГ – 21,1 %, «Економіка підприємства» КГ – 20,3 %, ЕГ – 19,9 %), вміння аналізувати отриманий результат («Маркетинг» КГ – 20,3 %, ЕГ – 21,8 %, «Економіка підприємства» КГ – 20,9 %, ЕГ – 22,4 %). Найбільші труднощі в студентів викликає вміння бачити екологічну проблему і аналізувати її («Маркетинг» КГ – 36,1 %, ЕГ – 31,1 %, «Економіка підприємства» КГ – 32,5 %, ЕГ – 34,7 %).
Більшість студентів напрямів підготовки «Маркетинг» КГ – 64,3 %, ЕГ – 63,2 %, «Економіка підприємства» КГ – 64,4 %, ЕГ – 65,3 % відзначає, що самостійна робота має велике значення для формування екологічних умінь. Студенти вважають, що для ефективного формування екологічних умінь необхідні: усвідомлена мотивація екологоорієнтованої діяльності; наявність екологічних знань; використання завдань прикладного та дослідницького характеру; організація самостійної екологоорієнтованої діяльності.
Відповіді студентів на питання показали, що навчально-виховний процес у ВНЗ будується традиційно, не використовуються методи, форми та засоби, найбільш ефективні для формування екологічних умінь у процесі навчання студентів економічних спеціальностей. Окремі студенти не завжди достатньо професійно орієнтуються в теоретичних питаннях і методах, спрямованих на формування екологічних умінь. Самостійна робота містить мало завдань творчого характеру.
Отже, результати, отримані шляхом тестування студентів на констатувальному етапі експерименту, дозволяють говорити про недостатній рівень сформованості екологічних умінь у студентів економічних спеціальностей.
За результатами проведеного «нульового» тестування студентів першого курсу, з урахуванням виділених критеріїв і показників, отримано розподіл студентів за рівнями сформованості екологічного світогляду, що відображено в таблиці 2.11.
Таблиця 2.11
Узагальнені показники рівня сформованості
екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей
за практично-діяльнісним критерієм
(констатувальний експеримент)
| Бали | КГ | ЕГ | ||
| Виконано завдань | % | Виконано завдань | % | |
| Бал 5 | – | – | – | – |
| Бал 4 | 4 | 3,7 | 3 | 2,7 |
| Бал 3 | 36 | 33,3 | 39 | 34,8 |
| Бал 2 | 68 | 63,0 | 70 | 62,5 |
| Всього | 108 | 100 | 112 | 100 |
Отже, узагальнений рівень сформованості екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей за практично-діяльнісним критерієм у КГ дорівнює: Нк0 = 2,41 (48,2 %); ЕГ – Не0 = 2,40 (48,0 %).
У цілому перед початком дослідження в контрольній групі він був дещо вищим, ніж в експериментальній, на 0,2 %. Можна вважати, що в першому наближенні ця різниця не суттєва.
Графічно можна так відобразити закономірності розподілу балів у контрольній та експериментальній групах (рис. 2.3).
Рис. 2.3. Розподіл балів за рівнем сформованості екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей за практично-діяльнісним критерієм.
—— контрольна група,
____ експериментальна група.
Спостерігається незначне розходження ліній на графіку, що підтверджує відсутність значної відмінності в рівнях сформованості екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей за практично-діяльнісним критерієм різних груп.
Визначення рівня сформованості екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей дозволило узагальнити отримані дані, які відображено у таблиці 2.12.
Таблиця 2.12
Узагальнені показники вихідного рівня екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей
| Факультет | Групи | Критерії | |||||
| МЦ | КІ | ПД | |||||
| бали | % | бали | % | бали | % | ||
| Економічний | КГ | 2,46 | 49,2 | 2,55 | 51,0 | 2,41 | 48,2 |
| ЕГ | 2,45 | 49,0 | 2,52 | 50,4 | 2,4 | 48,0 | |
Дані таблиці засвідчують, що на економічному факультеті середня арифметична величина МЦе сформованості екологічного світогляду студентів в експериментальній групі складає 2,45 бала, що становить 49,0 %, КІе – 2,52 (50,4 %), ПДе – 2,4 (48,0 %), у контрольній групі: МЦк – 2,46 (49,2 %), КІк – 2,55 (51,0 %), ПДк – 2,41 (48,2 %).
Для того, щоб з достатнім ступенем вірогідності твердити про якісне зростання рівня сформованості екологічного світогляду студентів під час експериментального дослідження, використовуємо непараметричний критерій «хі-квадрат». Використання цього критерію дозволяє відповісти на питання про невипадковість відмінностей у рівні сформованості екологічного світогляду студентів експериментальної та контрольної груп.
В контрольних та експериментальних групах відмінності показників в рівнях сформованості екологічного світогляду студентів майже не спостерігаються. Для цього запропоновано нульову гіпотезу про те, що імовірність потрапляння студентів до кожного рівня сформованості екологічного світогляду становить як для студентів експериментальної, так і для студентів контрольної груп при 5 %-му рівні значущості показника Т = 5,99.
Якщо в результаті розрахунків виявиться, що Ттабл > Ткрит, то згідно з критерієм «хі-квадрат» нульова гіпотеза відкидається, тобто відмінності в рівнях сформованості екологічного світогляду експериментальної та контрольної груп не можуть бути пояснені випадковими чинниками.
Порівняльний аналіз вихідних рівнів екологічного світогляду студентів за критеріями доводить, що між ними немає відмінності. Хоча ця відмінність неістотна, вона потребує перевірки на достовірність. Для цього використаємо критерій К. Пірсона («хі-квадрат») та вирахуємо за формулою.
(2.2)
де – цифрові показники ЕГ,
– цифрові показники КГ.
Розрахунок критерію К. Пірсона показав, що за мотиваційно-ціннісним критерієм він складає 2,34, когнітивно-інтелектуальним – 8,32, практично-діяльнісним – 5,61. Отримані дані доводять, що на результати сформованості рівнів екологічного світогляду студентів у процесі констатувального етапу експерименту впливали випадкові чинники.
Для унаочнення результати дослідження відображено на рис. 2.4.
Рис. 2.4. Вихідні рівні сформованості екологічного світогляду студентів за критеріями
На рисунку добре видно наявність середнього рівня сформованості екологічного світогляду студентів за мотиваційно-ціннісним, когнітивно-інтелектуальним, практично-діяльнісним критеріями в експериментальній та контрольній групах та невелику різницю показників між ними. Різниця в експериментальній групі за когнітивно-інтелектуальним та мотиваційно-ціннісним критерієм складає 1,4 %, між практично-діяльнісним – 2,4 %; у контрольній групі відповідно 1,8 %, 2,8 %. Така різниця вказує на відсутність значної відмінності між рівнями сформованості екологічного світогляду студентів за критеріями.
За результатами проведеного констатувального експерименту узагальнено показники вихідного рівня сформованості екологічного світогляду студентів та проведено їх розподіл за рівнями, що відображено в таблиці 2.13.
Таблиця 2.13
Вихідний рівень сформованості екологічного світогляду студентів
| Рівні | Контрольна група | Експериментальна група | Різниця, % |
| Низький | 52 (48,1 %) | 65 (58,0 %) | 9,9 |
| Середній | 48 (44,5 %) | 42 (37,5 %) | 7,0 |
| Високий | 8 (7,4 %) | 5 (4,5 %) | 2,9 |
Констатувальний етап експерименту показав низький та середній рівень сформованості екологічного світогляду студентів в експериментальній та контрольній групах.
Отже, отримані під час констатувального експерименту матеріали та їх аналіз дозволили виявити і встановити пряму залежність між якістю знань студентів, станом викладання тем екологічного спрямування у ВНЗ і практикою екологоорієнтованої діяльності студентів у процесі формування в них екологічного світогляду:
- при вирішенні запропонованих завдань не вистачає екологічних знань, виконуються не всі дії;
- безсистемність використання знань та виконання дій(тобтозазначені діївиконуютьсяне послідовно,і безрозуміння всієїсистеми дійцілком);
- недостатня усвідомленість екологічних знань, виконання дій і неможливість їх логічного обґрунтування;
- відсутність узагальненості екологічних знань та дій, тобтоневміннявикористати знання в конкретних діях та в інших типахзавдань.
Отримані результати дали можливість обґрунтувати педагогічні умови формування екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей у вищих навчальних закладах.