Які б методи навчання ‑ активні, інтенсивні або проблемні не використовувалися для підвищення ефективності навчально-виховного процесу у ВНЗ, важливо створити такі психолого-педагогічні умови, в яких студент може зайняти активну особистісну позицію і повністю проявити себе як суб’єкт навчальної діяльності.
У довідковій літературі подаються різні, але досить схожі тлумачення поняття «умова». У філософському енциклопедичному словнику зазначено, що умова – філософська категорія, в якій відображаються універсальні відношення речей до тих факторів, задля яких вони виникають та існують. Завдяки наявності відповідних умов властивості речей переходять з можливості в дійсність [6, с. 178].
Новий тлумачний словник пояснює лексему «умова» як необхідну обставину, яка робить можливим здійснення, створення, утворення чого-небудь або сприяє чомусь [153].
Автор С. Панькіна вважає категорію «умова» філософською, яка є однією з провідних поряд з такими, як діяльність і особистість, і виражає відношення предмета до оточуючих його явищ, без яких він не може функціонувати і розвиватися [173, с. 67].
Системний аналіз психолого-педагогічної, філософської, методичної та соціологічної літератури дає можливість розглядати категорію «умова» як складову будь-якого процесу, зокрема і як комплекс поетапно організованих дій для формування екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей.
Науковці (А. Алексюк [163], В. Андрєєв [3], О. Бражнич [24], Н. Іпполітова [98], В. Мижерікова [188]) тлумачать термін «педагогічні умови», як певні обставини, які впливають (прискорюють чи гальмують) на формування та розвиток педагогічних явищ, процесів, систем, якостей особистості. Дослідники поділяють їх на: а) зовнішні: позитивні стосунки викладача і студента; об’єктивність оцінки навчального процесу; місце навчання, приміщення, клімат тощо; б) внутрішні (індивідуальні): індивідуальні властивості студентів (стан здоров’я, риси характеру, досвід, вміння, навички, мотивація тощо).
Отже, педагогічні умови визначимо як сукупність факторів, що забезпечують організацію, регулювання, взаємодію об’єктів та явищ педагогічного процесу для досягнення мети й розв’язання поставлених завдань.
При обґрунтуванні педагогічних умов було враховано:
- соціальне замовлення суспільства на підготовку висококваліфікованого фахівця в галузі економіки;
- сутність та особливості формування екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей;
- необхідність реалізації основних положень дослідження.
Сукупність цих вимог являє собою динамічний комплекс заходів, які охоплюють усі сторони досліджуваного процесу, враховують характер сформованості економістів та сприяють ефективному формуванню в них екологічного світогляду.
Як вважає А. Іващенко, формування екологічного світогляду особистості забезпечують такі умови: освоєння екологоорієнтованних цінностей; включення в екологоорієнтовану діяльність; створення екологоорієнтованого розвивального освітнього середовища [92, с. 32].
Три групи педагогічних умов формування екологічної компетентності студентів засобами природоохоронної діяльності виокремлює С. Ключка. Перша група – формування в студентів готовності до природоохоронної діяльності (на основі формування екологічного мислення, знань, умінь). Друга група умов забезпечує екологізацію змісту навчальних дисциплін, що викладаються у ВНЗ. Третя група умов – використання під час навчально-виховного процесу різноманітних дидактичних методів і прийомів [104, с. 92].
Автор О. Матеюк обґрунтовує такі педагогічні умови формування екологічної культури майбутніх економістів: реалізація діяльнісного підходу до формування екологічної культури; використання проблемних, частково пошукових та дослідницьких методів навчання; забезпечення дієвості наявних природоохоронних мотивів, посилення інтеграції теоретичних знань [140].
До умов екологічного виховання особистості О. Прокопенко, Т. Демидова відносять сформованість трьох взаємопов’язаних складових: екологічних знань, екологічних переконань, екологічної діяльності [185, с. 73].
Аналіз наукових джерел та практики формування екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей у ВНЗ дав можливість виокремити такі педагогічні умови:
- насичення змісту економічних дисциплін екологічним матеріалом з метою формування складників екологічного світогляду (екологічних знань, почуттів, ставлень, поглядів, переконань, спрямованості);
- системна мотивація студентів економічних спеціальностей на оволодіння екологічними цінностями для практичного застосування екологічних знань, умінь і навичок з охорони, збереження та відтворення природних ресурсів;
- активізація позааудиторної виховної роботи екологоорієнтованого спрямування з метою набуття досвіду взаємодії з природним середовищем.
Розглянуті нами педагогічні умови необхідно вважати ланками одного ланцюга, однієї загальної структури. У нашому дослідженні – це комплекс взаємопов’язаних заходів, спрямованих на ефективне формування екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей.
Виокремлені педагогічні умови та особливості їх реалізації показано в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
Педагогічні умови та їх реалізація в дослідженні
| Педагогічні умови | Реалізація в дослідженні |
| Насичення змісту економічних дисциплін екологічним матеріалом з метою формування складників екологічного світогляду (екологічних знань, поглядів, переконань). | 1) Здійснення взаємозв’язку екологічного матеріалу з економічними дисциплінами і розробленим спецкурсом;
2) розробка методичних особливостей вивчення екологічного матеріалу в економічних дисциплінах із позиції формування екологічного світогляду. |
| Системна мотивації студентів-економістів на оволодіння екологічними цінностями для практичного застосування екологічних знань, умінь і навичок з охорони, збереження та відтворення природних ресурсів. | 1) Побудова та використання в процесі навчання та виховання студентів економічних спеціальностей блоків завдань, спрямованих на формування екологічного світогляду;
2) використання нових технологій у процесі вивчення екологічного матеріалу в економічних дисциплінах. |
| Активізація позааудиторної виховної роботи екологоорієнтованого спрямування з метою набуття досвіду взаємодії з природним середовищем. | 1) Спільна наукова розробка екологоорієнтованих проектів викладача та студентів;
2) використання інноваційних методів у навчально-виховному процесі (ділові ігри, кейс-метод, метод проектів та ін.). |
Першою педагогічною умовою формування екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей визначаємо насичення змісту економічних дисциплін екологічним матеріалом з метою формування складників екологічного світогляду (екологічних знань, почуттів, ставлень, поглядів, переконань, спрямованості).
Реалізація цієї педагогічної умови була орієнтована на добір і систематизацію навчальних елементів (економічних і екологічних), що забезпечують формування в студентів екологічного світогляду. Ключові проблеми проектування змісту знаходяться в площині «диференціація ‑ інтеграція навчального змісту»: 1) проблема диференціації змісту навчальних дисциплін з урахуванням їх можливостей і особливостей для формування екологічного світогляду; 2) проблема інтеграції різнопредметного змісту з урахуванням особливостей завдань поетапного розгортання цілісного процесу формування екологічного світогляду майбутніх економістів.
Дійсно, формування екологічного світогляду студентів забезпечується під час вивчення конкретних навчальних дисциплін, що передбачає диференціацію їх змісту. Хоча процес формування екологічного світогляду повинен спиратися на добре спроектовану інтеграцію всіх навчальних курсів, а не обмежуватися їх випадковими перетинами. Процес формування екологічного світогляду повинен будуватися в загальних рамках парадигмальних відносин «людина ‑ світогляд». Саме з цих позицій має йти оновлення змісту еколого-економічної освіти.
Під час формування екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей ми дотримувалися думки, що в процесі вивчення екологічного матеріалу необхідно вивчати різні елементи екологічних знань (поняття про природні об’єкти і явища; поняття, що відображають різні властивості, аспекти навколишнього світу; екологічні закономірності, екологічні закони, екологічні фактори).
Однак формування у студентів екологічного світогляду не є стихійним процесом, що співпадає автоматично з повідомленням їм екологічних знань у світлі вивчення екологічного матеріалу. Про розвиток екологічного світогляду можна говорити лише в тому випадку, якщо світоглядний аспект розкривається викладачем на заняттях цілеспрямовано і свідомо відповідно до характеристики навколишнього середовища та наявних екологічних проблем.
У нашому дослідженні процес формування екологічного світогляду студентів заснований на основі інтеграції екологічних і економічних знань. У науковій і педагогічній літературі виділяють три рівні інтеграції навчальних дисциплін: міждисциплінарні зв’язки, дидактичний синтез (наявність загальних ідей) і цілісність (створення нової дисципліни на стику існуючих). Для вирішення проблеми формування екологічного світогляду майбутніх економістів найбільш прийнятною є інтеграція на рівні міждисциплінарних зв’язків.
Ефективне формування екологічного світогляду студентів пов’язуємо з розробкою спецкурсу «Основи екології та економіки природокористування», який інтегрує екологічний і економічний матеріал, внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки та може стати базою для підготовки висококваліфікованих фахівців у галузі економіки. У дослідженні внутрішньопредметні зв’язки дозволять відобразити всю логіку понятійного апарату окремої дисципліни в процесі формування екологічного світогляду, а міжпредметні зв’язки вказують на зв’язок понятійного апарату екологічних та економічних дисциплін із розробленим спецкурсом.
Програма курсу відповідала напрямам екології та економіки, які безперервно розвиваються. Взявши за основу чинні навчальні програми ми інтегрували поняття, методи і прийоми як в рамках однієї дисципліни (при вирішенні завдань використовується інтеграція економічних і екологічних методів), так і використавши методи однієї дисципліни при вивченні іншої.
Отже, формування екологічного світогляду студентів здійснювалося на взаємній узгодженості навчальних програм і зумовлено дидактичними цілями вивчення економічних дисциплін. Такий взаємозв’язок і взаємопроникнення знань і методів у різні навчальні дисципліни створили сприятливі умови для формування екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей.
Навчальні програми курсів із економіко-екологічним змістом і спецкурс «Основи екології та економіки природокористування» кооригувалися через розгляд стійких зв’язків і закономірностей в екології та економіці, з обов’язковим погодженням розділів, внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків.
Друга педагогічна умова ‑ системна мотивація студентів економічних спеціальностей на оволодіння екологічними цінностями для практичного застосування екологічних знань, умінь і навичок з охорони, збереження та відтворення природних ресурсів.
Екологічний світогляд є системною характеристикою особистості майбутнього фахівця, яка може бути сформована в процесі спеціально організованої екологічної освіти при реалізації таких аксіологічних умов його оптимізації:
- організація різнихвидівекологоорієнтованої діяльностістудентів, що мають моральний,гуманістичний, естетичний, соціопродуктивний контекст,і спрямованіна освоєнняособистістюрізного видуекологічнихцінностей;
- організаціяцілеспрямованого, комплексного аксіологічногопроцесупоетапногоформування екологічного світоглядумайбутніх економістів;
- організаціяаксіологічноїпідтримкиформування екологічногосвітогляду.
Аксіологічне забезпечення формування екологічного світогляду майбутнього економіста має бути пов’язане насамперед із перспективним напрямом діяльності, орієнтованої на максимальне сприяння особистісного і професійного розвитку. Досвід створення системи аксіологічного забезпечення формування екологічного світогляду студентів показує, що ця складова може бути актуалізована тільки тоді, коли досягається узгодження між початковою і кінцевою метою діяльності майбутнього фахівця відносно його особистостісного розвитку у формуванні екологічного світогляду. Початкова мета взаємодії – визначення і формування екологічного світогляду студентів за допомогою інтелектуальних, емоційних, мотиваційних, поведінкових впливів, виявлення їх індивідуальних особливостей. Кінцева мета взаємодії – формування екологічного світогляду екоцентричного типу в студентів-економістів.
В основі формування екологічного світогляду студентів лежить запровадження в освітньо-виховний процес інноваційних технологій.
Ключовими проблемами залишаються: 1) розробка та узгодження педагогічних технологій у процесі формування екологічного світогляду студентів; 2) створення комплексу педагогічних засобів, адекватних структурі й особливостям багатоетапного процесу формування та стимулювання індивідуального досвіду до вирішення екологічних проблем; 3) проектування педагогічних засобів та умов створення світоглядного середовища для майбутніх економістів.
У зв’язку з цим потрібне ґрунтовне дослідження можливостей педагогічних технологій, створення комплексу педагогічних засобів, а також їх адаптації до нових цілей і завдань формування екологічного світогляду майбутніх економістів. Логіка проектування технологічних процесів, незалежно від їх характеру, добре відпрацьована і має такі етапи: вибирається вихідний матеріал, установлюється рівень його властивостей і визначаються вимоги до якості готової продукції; вибираються методи і засоби впливу на вихідний матеріал, розробляється розподілена в просторі та часі структура взаємопов’язаних технологічних операцій; визначаються методи контролю за ходом процесу, за якістю готового результату; здійснюється корекція.
Необхідна певна змістова інтерпретація названих етапів для того, щоб поєднати логіку проектування технології виробничих процесів з логікою проектування технології навчання. Оскільки немає фактів, які дискредитують ці етапи, то є сенс не ігнорувати раціональний порядок проектування виробничих технологій у розробці навчального процесу.
Інтеграція психолого-педагогічної науки з раціональними методами проектування економічної діяльності, з теорією прийняття рішень, вибору операцій та управління може сприяти перебудові системи навчання завдяки підвищенню його якості.
Якісна підготовка студентів до майбутньої професійної діяльності в нових економічних умовах неможлива без освоєння студентами сучасних інформаційних технологій. Застосування в процесі формування екологічного світогляду економістів сучасних комп’ютерних технологій дозволяє сформувати певний набір знань, умінь і навичок, пов’язаних з організацією інформаційних процесів, допомагає становленню та розвитку професійно активної особистості, що володіє соціальними та професійними якостями.
Основна увага при вивченні екологічних та економічних дисциплін приділяється проблемам осмисленню отриманих результатів і проведенню економічного аналізу, що є частиною процесу розв’язування задачі і має великий внутрішній потенціал. Екологоорієнтована діяльність при проведенні економічного аналізу включає перевірку отриманих результатів на їх адекватність і дає можливість проаналізувати, як вплинуть зміни, внесені у вихідну задачу. За допомогою комп’ютера студенти можуть організувати повне дослідження об’єкта і отримати необхідну інформацію. Завдання, що полягає в спостереженні за зміною умов (вимог) задачі, дозволяє отримати повну картину про досліджувані об’єкти. Отже, комп’ютер дає можливість подання всіх параметрів та їх взаємозв’язків, що, в свою чергу, полегшує роботу з дослідження побудованої моделі еколого-економічної ситуації.
Застосування комп’ютерних програм якісно змінює сутність контролю за діяльністю студентів і дає додаткові можливості для формування в студентів рефлексії своєї діяльності. Отже, створюються сприятливі умови для екологоорієнтованої діяльності, формування екологічних умінь економістів.
Особливе значення для формування екологічного світогляду студентів має спеціально організоване екологоорієнтоване освітнє середовище як частина соціокультурного середовища, що впливає на розвиток їхньої пізнавальної, ціннісної і діяльної сфер. В такому середовищі організація екологоорієнтованої діяльності студентів є максимально різноманітною за формами організації та цільовою спрямованістю, за умовами та рівнями організації; здійснюється в процесі безпосередньої взаємодії з природою; є умовою формування їх екологічного світогляду.
У зв’язку з цим постає потреба моделювати і відповідно організовувати різні види екологоорієнтованої діяльності, аналізуючи при цьому цілі, об’єктивно необхідний зміст і виконувані функції, передумови продуктивного вирішення поставлених викладачем завдань еколого-освітнього процесу тощо. Все це передбачає впровадження відповідних інтерактивних технологій, спрямованих на екологічне розширення, формування і розвиток самосвідомості, свідомості, світогляду особистості (комунікативних, тренінгових, рефлексивних тощо).
Третя педагогічна умова – активізація позааудиторної виховної роботи екологоорієнтованого спрямування з метою набуття досвіду взаємодії з природним середовищем.
Обґрунтування третьої педагогічної умови передбачало залучення студентів до екологоорієнтованої діяльності, що має екологопрактичні, природоохоронні, екологічні та інші цілі і є діяльністю (навчальною, трудовою, професійною), що здійснюється з позицій екологічної доцільності.
Екологоорієнтована діяльність є основним (системоутворюючим) фактором екологічної освіти, яка дозволяє повною мірою використовувати екологічні, педагогічні, психологічні, інтегративні принципи й закономірності формування екологічного світогляду.
Особливості екологоорієнтованої діяльності у формуванні екологічного світогляду студентів полягають у тому, що вона спрямована на формування пізнавальних, практичних і творчих умінь екологічного характеру; на розвиток вольових якостей студентів; розвиток прагнення до її пізнання в єдності з морально-естетичними переживаннями; на вироблення екологічних норм поведінки в природі, які виключають нанесення їй шкоди, її забруднення або руйнування; на безпосередню взаємодію студентів із навколишнім природним світом.
Для формування стійких моральних якостей безпосереднє значення мають не тільки види діяльності, а й головним чином, як студент до неї долучився.
Залучення студентів до гуманістичної екологоорієнтованої діяльності передбачає органічну гуманістичну взаємодію студентів із природою через максимально можливу кількість видів самотворчості, через продуктивну самореалізацію, яка служить джерелом позитивного розвитку, самоформування і самовдосконалення, що мають особистісні мотиви.
Залучення студентів до естетично спрямованої діяльності передбачає виховання в них еколого-естетичної культури, уявлень про самого себе як частину універсальної природної цілісності, а також здатності сприймати, оцінювати й охороняти красу природи (краса природи як цінність, як необхідна умова життя людини).
Під час такої діяльності відбувається ціннісна переорієнтація ставлення особистості до навколишнього природного світу через його етико-естетичну гармонізацію, що веде від агресивно-споживчого до ціннісно-творчого рівня, а також залучення студентів до освоєння естетичних властивостей, об’єктів, форм, взаємозв’язків навколишнього середовища шляхом розвитку в студентів сенсибілізації, креативності, відповідальності з урахуванням принципу історизму у взаємозв’язках екології та культури. Крім того, екологоорієнтована естетично спрямована діяльність спонукає студента на розширене сприйняття природного світу, невід’ємною частиною якого є і світ людини.
Еколоорієнтовану діяльність організовуємо через вирішення блоку економічних завдань екологічного характеру.
Розробляючи методику формування екологічних умінь студентів у процесі вирішення таких завдань, необхідно пам’ятати, що однією з основних проблем є підбір за кожною темою відповідних блоків завдань, найбільш доцільних з точки зору формування екологічних умінь і з урахуванням зони творчого розвитку студентів. Відзначимо основні вимоги такого підбору завдань:
- завдання повинні відповідати меті дослідження і становити систему;
- вирішувані завдання повинні бути посильні студентам, тобто відповідати рівню їх підготовки і бути спрямованими на зону їх творчого розвитку;
- завдання у блоці повинні бути зростаючої складності, тобто враховувати рівень сформованості екологічних умінь студентів;
- підбираючи завдання необхідно враховувати професійну спрямованість економістів;
- завдання повинні сприяти диференціації та індивідуалізації навчання;
- вибрані завдання повинні давати можливість студентам здійснювати зворотний зв’язок через оцінку і самооцінку.
Творча діяльність студентів, на нашу думку, ‑ це діяльність, спрямована на створення і характеризується усвідомленим, самостійним і активним підходом до вирішення існуючих екологічних проблем.
Обґрунтування третьої педагогічної умови передбачало оптимальне поєднання позааудиторних форм і методів навчання та виховання у вищій школі та врахування особливостей їх застосовування.
Формування знань є одним з основних завдань навчання студентів економічних спеціальностей. Тому найважливішу роль у цьому процесі відіграє вибір методів навчання відповідно до поставлених цілей.
Встановлена така закономірність: «чим більше аспектів враховано при обґрунтуванні вибору методів навчання (перцептивного, гностичного, логічного, мотиваційного, контрольнооціночного та ін.), тим вищі і міцніші навчально-виховні результати будуть досягнуті в процесі навчання» [174, с. 408].
Використання різних методів усесторонньо розвивають студентів, їх мислення, сприяють формуванню більш глибоких і міцних екологічних знань. Для формування екологічних умінь економістів було виділено провідні методи, серед яких ділова гра і кейс-метод.
Крім названих методів, при формуванні екологічних умінь студентів економічних спеціальностей було використано такі активні методи, як: метод дослідження екологічних проблем; метод інтерактивного моделювання економічних ситуацій; метод творчого вирішення задач; ігрові методи; метод дискусії; метод прийняття рішення; метод презентації, метод проектів тощо. Ці методи взаємозв’язують теорію з практикою на всіх етапах формування екологічного світогляду студентів і стимулюють самостійну й творчу активність студентів.
Третя умова передбачає реалізацію діяльнісного підходу під час формування екологічного світогляду майбутніх економістів через безпосередню педагогічну взаємодію викладача і студентів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу: під час природоохоронної діяльності та самостійної роботи студентів. Результативність діяльнісного підходу залежить від різноманітних підходів у навчально-виховному процесі: педагогічної майстерності викладача, особливостей когнітивно-інтелектуальної сфери студента, сформованості його мотиваційно-ціннісної сфери до активної участі в екологоорієнтованій діяльності.