Педагогічні умови формування екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей у вищих навчальних закладах було реалізовано в три етапи: теоретичний (орієнтаційний), практичний (освоєння), самостійна робота (перетворення).
Перший етап – теоретичний (орієнтаційний). Його метою стало створення умов для формування в студентів економічних спеціальностей екологічного світогляду, формування в них позитивної спрямованості на екологоорієнтовану діяльність.
На першому етапі формуються екологічні знання під час вивчення дисциплін «Менеджмент», «Економіка підприємства», «Регіональна економіка», відбувається осмислення гуманістичної сутності екологічних проблем з індивідуально-особистісних позицій. Навчання на цьому етапі спрямоване на оволодіння студентами екологічною інформацією, яка забезпечує вихід на рівень сутнісного, ціннісного розуміння екологічних проблем і посилення позитивної мотивації до оволодіння екологічними знаннями.
Для того, щоб процес накопичення різних відомостей з екології не був механічним, ми розробили низку завдань, які вимагають сформованості умінь логічно мислити, встановлювати зв’язки між об’єктами дослідження. Тематика завдань відображає ідею особистісного підходу у вирішенні нестандартних екологічних проблем. Наприклад, студентам було запропоновано скласти мікросхему, яка відображатиме зв’язок екології з іншими науками, насамперед з економічною; побудувати термінологічний апарат базових і дотичних понять з екології та економіки тощо.
Велика увага приділялася і самостійній роботі майбутніх економістів. Студентам було запропоновано розробити особисту програму розв’язання екологічних проблем у майбутній професійній діяльності; перевірити, чи достатньо задіяні відповідні способи (активність, творчість) і засоби (пізнання, оцінка, програмування, виявлення) тощо.
Для формування екологічного світогляду конкретного студента, установок та готовності до екологоорієнтованої діяльності, пропонувалися ситуації спілкування з природою, із організаціями, які здійснюють управління природоохоронною діяльністю тощо. Зверталася увага на вміння студента виділяти з глобального істотне, вибирати оптимальні варіанти поведінки, визначати їх стратегію і тактику.
Контрольне заняття проводилось у формі ділової гри або проблемного семінару, де студенти могли активно використати екологічні знання, виявити власний рівень володіння ними.
На цьому етапі активно використовувалася рейтингова система оцінок знань студентів, яка забезпечує додаткову мотивацію їх діяльності, спонукаючи до пошуку нових форм роботи.
Зазначимо, що перший етап є підготовчим у формуванні екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей.
Другий етап, практичний (освоєння) має на меті засвоєння студентами екологічних цінностей, ідеалів, позицій, апробацію наявних знань і вмінь в умовах, що моделюють майбутню професійну діяльність.
Для досягнення цієї мети використовувалися такі методи: вирішення проблемних ситуацій, діалог між студентами і викладачем, ділові, імітаційні ігри, мікровикладання та інші активні методи навчання та виховання.
На першому та другому етапах ми використовували можливості окремих економічних дисциплін, посиливши екологічну світоглядну спрямованість їх змісту.
Формування екологічного світогляду студентів під час другого етапу відбувалося на основі взаємодії екологічних знань і досвіду. У студентських групах створювався мікроклімат творчості: семінар як групове обговорення і осмислення екологічного матеріалу, тренінг, самостійне проведення фрагмента або всього семінарського заняття забезпечували позитивну основу процесу становлення екологічного світогляду майбутніх економістів.
Виконання проблемного завдання передбачає кілька етапів. Перший етап присвячений самостійному узагальненню студентами матеріалів проблемно викладеного лекційного курсу, а також результатів, отриманих студентами під час досліджень на семінарських і практичних заняттях.
Проблемне завдання студенти виконують у групах по 3–4 особи. Вони отримують певну роль: керівник, економіст, менеджер тощо. При цьому визначаються спрямованість і зміст навчального матеріалу, обсяг та інтенсивність навчального навантаження.
Обов’язковими атрибутами використання методів проблемного навчання є, як відомо, фактор розвитку ситуації і необхідність послідовного прийняття низки рішень. Для цього до пропонованого завдання додають інші проблемні задачі після попереднього звіту групи студентів, Для корекції їх знань на основі нової інформації про розглянуті сторони екологічного явища чи процесу.
На другому етапі було впроваджено спецкурс «Основи екології та економіки природокористування», метою якого є розвиток екологічного світогляду студентів. Спецкурс розрахований на 54 години: 20 – лекцій, 12 – семінарсько-практичних занять, 22 – самостійної роботи.
Третій етап – самостійна робота (перетворення) – ставить за мету саморозвиток особистістю екологічного світогляду. Для активного впливу на становлення екологічного світогляду в процесі експериментальної роботи ми використовували такі види діяльності, які дозволяють студентам не тільки отримувати готову інформацію, а й підштовхують їх до самостійного поповнення своїх знань та пошуку оригінальних рішень поставлених завдань. Отримані знання і сформовані вміння розвиваються при подальшому вивченні економічних дисциплін.
У таблиці 3.2 описані етапи формування екологічного світогляду, а також основні організаційні форми та провідні методи, що відповідають кожному етапу.
Таблиця 3.2
Основні етапи реалізації педагогічних умов формування екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей
| Перший етап: теоретичний (орієнтаційний) | ||
| Діяльність викладача | Діяльність студента | |
| 1) Забезпечення оволодіння студентами економічних спеціальностей екологічними знаннями та вміннями;
2) формування в студентів установки на значущість екологоорієнтованої діяльності; 3) формування в студентів уявлення про структуру екологорієнтованої діяльності; 4) вироблення орієнтовної основи дій для вирішення екологічних завдань. |
1) Засвоєння і відтворення екологічних знань та способів екологоорієнтованої діяльності;
2) вивчення та використання наукової літератури, аналіз першоджерел; 3) виокремлення із загальної інформації основних фрагментів із заданої теми; 4) формулювання завдань, визначення шляхів і способів їх розв’язання. |
|
| Основні організаційні форми: лекції, семінари, індивідуальні завдання, творчі завдання. | ||
| Провідні методи: ігрові методи, метод дослідження екологічних проблем, метод дискусії, кейс-метод. | ||
| Другий етап: практичний (освоєння) | ||
| Діяльність викладача | Діяльність студента | |
| 1) Систематизація, розширення і поглиблення теоретичних екологічних знань, отриманих на першому етапі;
2) удосконалення екологічних вмінь; 3) здійснення добору методів, форм і засобів навчання, для формування екологічних умінь; 4) проводення інтеграції теорії з практикою. |
1) Набуття вмінь і навичок практичної екологоорієнтованої діяльності;
2) застосування різних методів для визначення оптимального розв’язання поставленої задачі та вибір найбільш раціонального рішення; 3) поділ поставленої проблеми на ряд запитань і завдань. |
|
| Основні організаційні форми: практичні заняття, типовий розрахунок, творчі звіти. | ||
| Провідні методи: метод дослідження екологічних проблем, кейс-метод, метод творчого вирішення завдань, ігрові технології | ||
| Третій етап: самостійна робота (перетворення) | ||
| Діяльність викладача | Діяльність студента | |
| 1) Поглиблення теоретичних і практичних екологічних знань з урахуванням професійної спрямованості навчання;
2) удосконалення формування екологічних вмінь; 3) включати поєднання екологоорієнтованої діяльності студентів і теоретико-експериментальної; 4) здійснення контролю за ходом проведення дослідження; 5) обговорення та надання об’єктивної оцінки результатам проведеного дослідження. |
1) Застосування екологічних умінь у процесі виробничо-професійної практики;
2) самостійне проведення дослідження поставленої проблеми; 3) правильне оформлення результатів дослідження; 4) проведення якісного і кількісного аналізу отриманих результатів; 5) побудова доказів правильності вирішення поставленої проблеми; 6) участь в проведені досліджень. |
|
| Основні організаційні форми: розробка проектів, участь у природоохоронній роботі | ||
| Провідні методи: метод прийняття рішення, метод презентації, кейс-метод, метод дискусії, метод проектів. | ||
Перша педагогічна умова реалізовувалась на основі взаємозв’язків екологічного та економічного складників освіти, що простежуються через неперервність і наступність у викладанні матеріалу на прикладі фахових економічних дисциплін, що вивчаються у вищому навчальному закладі, та спецкурсу «Основи екології та економіки природокористування».
Досліджуючи тенденції розвитку теорії екологічної й економічної освіти ми визначаємо, що основні їх стратегічні напрями співпадають. Інтеграція екологічної та економічної освіти відбувається на основі постановки мети, завдань, змісту, принципів, які визначають умови їхнього конструювання.
Інтеграція економічних та екологічних знань полягає у взаємопроникненні і взаємозв’язку економічних категорій в екології і вирішенні економічних завдань з використанням екологічних методів. У результаті інтеграції процес навчання та виховання перетворюється на цілісну, завершену, диференційовану, повною мірою сформовану систему.
Отже, в процесі вивчення названих економічних дисциплін, особлива роль у формуванні екологічного світогляду належить міжпредметним зв’язкам, які дозволяють використовувати елементи однієї дисципліни при вивченні іншої і проявляються у застосуванні знань з однієї предметної галузі в іншій, у використанні загальних методів і форм навчання в різних економічних дисциплінах.
Вивчивши навчальні програми ми виокремили основні екологічні поняття, методи, категорії, що розглядають економічні дисципліни. Цей аналіз дозволив здійснити коригування змісту дисциплін «Менеджмент», «Економіка підприємства», «Регіональна економіка» з метою внесення до них екологічного компонента.
Результати практичного дослідження реалізації такого взаємозв’язку відображено в таблиці 3.3.
Таблиця 3.3
Взаємозв’язок економічних і екологічних знань
| Екологічний матеріал, що використовується в економіці | Економічні поняття і категорії, що розглядаються в екології |
| Раціональне природокористування, його соціально-економічна суть і складові частини.
Екологізаціїя виробництва. Моніторинг ефективності природоохоронної політики. Екологічна оцінка виробничих технологій. Еколого-економічні проблеми відходів та ix використання. Шляхи поліпшення екологічної ситуації. |
Економічна оцінка впливу людини на природу.
Методика визначення збитків, викликаних погіршенням навколишнього середовища. Економічне стимулювання раціонального природокористування. Аналіз економічної ефективності природоохоронних заходів. Структура державного апарату управління раціональним природокористуванням. Ринкова економіка і раціональне природокористування. Вплив економічної структури на навколишнє середовище: підхід «витрати-випуск». |
При визначенні вимог і способів вимірювання економічних та екологічних знань враховувалися уявлення про сучасну картину світу. Економіко-екологічна освіта має розкривати її у всій повноті, включаючи не тільки природничі компоненти, а й економічні, соціальні та екологічні. Такими є екосистема; економіко-екологічна взаємодія; економіко-екологічне протиріччя; економіко-екологічний розвиток; економіко-екологічна стійкість (таблиця 3.4).
Для засвоєння економічних та екологічних знань студентам було запропоновано різні за ступенем складності завдання, що сприяло розвитку творчого підходу до організації самостійної роботи, більш активного дослідження екологічних проблем.
Під час вивчення дисципліни «Менеджмент» запропоновано викладати екологію на компетентнісній основі, завдяки якій кінцеву мету підготовки економістів можна подати у вигляді проектованих компетенцій фахівця, що включають професійні знання та вміння, соціально-психологічні та творчі якості особистості фахівця, що визначають його здатність трудитися в умовах ринкової економіки. Такий підхід дозволив відійти від описового характеру викладу основ екології та формувати екоцентричний світогляд на основі вивчення глобальних та регіональних проблем, процесів формування умов життєдіяльності людини як одного з учасників життя біосфери.
Таблиця 3.4
Поняття, що забезпечують функціональну повноту інтеграції економічних та екологічних знань
| Основне поняття | Зміст поняття |
| Екосистема | Компоненти, структура, рівень організації. |
| Економіко-екологічна взаємодія | Типи і види взаємодії. |
| Економіко-екологічне
протиріччя |
Обґрунтування фундаментальних екологічних протиріч і економічних суперечностей на основі законів збереження матерії; наявність позитивних і негативних екстерналій внаслідок економічної діяльності: глобальні, регіональні, локальні, тимчасові. |
| Економіко-екологічний
розвиток |
Екстенсивний та інтенсивний типи економічного розвитку, їх вплив на стан навколишнього середовища. |
| Економіко-екологічна
стійкість |
Динаміка соціоекосистеми, динамічна рівновага. Основні напрямки переходу до сталого розвитку. |
У зв’язку з цим запропоновано тему «Екологічний менеджмент», що дає студентам уявлення про конкурентоспроможність продукції підприємства, що здійснює екологічні заходи в організаційно-управлінській, планово-економічній, проектно-економічній, фінансово-економічній, аналітичній, зовнішньоекономічній, підприємницькій, науково-дослідній, галузях та освітній діяльності (таблиця 3.5).
Таблиця 3.5
Завдання професійної діяльності економістів-менеджерів
у галузі екологічного менеджменту
| Завдання | Зміст професійної діяльності у сфері екологічного менеджменту |
| Організаційно-управлінські | 1) Ефективно організовувати виробничі процеси на підприємстві галузі з урахуванням екологічних складових;
2) розробляти положення про екологічні підрозділи, посадові інструкції; 3) складати оперативно-виробничий план, організовувати оперативний контроль за ходом виробництва. |
Продовження таблиці 3.5
| Планово-економічні | 1) Розробляти перспективні та поточні плани підприємства з урахуванням екологічних аспектів;
2) розробляти бізнес-плани екологічних проектів; 3) визначати доходи і витрати (у тому числі від природоохоронних заходів) підприємства; 4) здійснювати оцінку якості довкілля та результатів діяльності підприємства. |
| Проектно-економічні, фінансово-економічні | Здійснювати вибір об’єктів фінансових інвестицій. |
| Аналітичні | Визначати тенденції розвитку підприємства |
| Зовнішньоекономічні | Визначати ризики і ефективність зовнішньої еколого-економічної діяльності |
| Підприємницькі | 1) Розробляти програми розвитку підприємства з урахуванням екологічної складової;
2) розробляти маркетингову політику підприємства; 3) визначати конкурентоспроможність політики підприємства; 4) розраховувати найбільш важливі для політики підприємства податки. |
| Науково-дослідні | Проводити дослідження зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства; основних чинників, що формують динаміку споживчого попиту на продукцію підприємства; наукових основ екологічно безпечної організації виробництва і праці. |
Навчання новим аспектам управління з урахуванням екологічної складової на основі визнання верховенства екологічних законів зараз є необхідною умовою формування в студентів екологічного світогляду. Такий підхід до підготовки економістів гарантує випуск фахівців, здатних вирішувати сучасні екологічні проблеми на найвищому рівні і гідно представляти інтереси їхніх організацій і фірм.
Екологізація дисципліни «Економіка підприємства» передбачає інтеграцію цільового і змістовного компонентів. У зміст цього курсу ми включили тему «Економічні основи екології», на вивчення якої відводиться 2 лекційних години, протягом яких студенти отримують знання про основні економіко-екологічні поняття, закони взаємодії суспільства і природи в результаті економічної діяльності, про методи управління природокористуванням.
У дисципліні «Регіональна економіка» нами запропоновано семінарське заняття на тему: «Екологічні проблеми регіонального природокористування».
Наступним етапом було встановлення міжпредметних зв’язків шляхом поєднання екологічних та економічних знань у процесі реалізації спецкурсу «Основи екології та економіки природокористування», головним завданням якого є формування екологічного світогляду, усвідомлення об’єктивно існуючої залежності суспільства і господарства від природного середовища, необхідність гармонійної взаємодії суспільства і природи, можливості вирішувати проблеми природокористування з урахуванням законів і принципів екології.
Курс складається з 8 тем, що забезпечують не тільки формування базових екологічних понять, але й охоплюють професійну сферу майбутнього фахівця. Пропонований спецкурс інтегрує у своєму змісті інформацію про екологію та економіку природокористування, природозбереження, охорону природи. Під час його вивчення розглядаються форми виробничих відносин у процесі раціонального використання, відтворення природних ресурсів та охорони навколишнього середовища. На цій основі формується вихідна інформація про необхідність використання природних ресурсів при вирішенні завдань ефективності розвитку виробництва.
Упроваджувався спецкурс на 3 курсі в ІІ семестрі. Це дозволило студентам економічних спеціальностей не тільки оволодіти базовими економічними та екологічними знаннями, а й познайомитися із основними методологічними положеннями наукового дослідження, відбувалося вдосконалити уміння, необхідні для подальшої професійної діяльності.
Проблемність та інтегративний характер курсу визначає різноманітність форм, методів і засобів його вивчення. Основними є лекції, семінарські та практичні заняття, самостійна робота, участь у природоохоронній діяльності. Провідна роль відводилася моделюванню проблемних ситуацій. Вивчення цього курсу передбачало виконання студентами практичних завдань відповідно до програми курсу; підготовку доповідей для виступу на студентських науково-практичних конференціях та семінарах; написання рефератів за темами «Відносини власності на природні ресурси та їх екологічні наслідки», «Проблеми методології визначення економічної ефективності природокористування» та ін.
Тематичне планування спецкурсу, в основі якого поняття, включені до моделі екологічних знань студентів економічних спеціальностей, представлено в таблиці 3.6.
Таблиця 3.6
Тематичне планування варіантів спецкурсу для
контрольної та експериментальної груп
| Контрольна група | Експериментальна група | ||
| Назва теми | Кількість годин | Назва теми | Кількість годин |
| Лекції | |||
| Вступ в екологію | 2 | Вступ в екологію | 2 |
| Людина і навколишнє середовище | 2 | Людина і навколишнє середовище | 4 |
| Принципи функціонування екосистем і їх стійкість | 2 | Еколого-демографічна специфіка популяцій людини | 2 |
| Біосфера – глобальна екосистема | 2 | Біосфера – глобальна екосистема | 2 |
| Антропогенний вплив на природу | 4 | Моніторинг довкілля | 2 |
| Екологічні проблеми сучасності | 4 | Еколого-економічні основи природокористування | 2 |
| Екологічні основи раціонального природокористування | 4 | Стратегія і практика раціонального природокористування | 2 |
| Оптимізація взаємодії суспільства і природи | 4 | ||
| Всього | 20 | Всього | 20 |
| Семінари | |||
| Історія екології | 2 | Еволюція взаємовідносин суспільства і природи | 2 |
| Специфіка середовища життєдіяльності людини | 2 | Концепція екологічної безпеки | 2 |
| Основи вчення про біосферу | 2 | Фактори екологічного ризику | 2 |
| Забруднення навколишнього середовища | 2 | Глобальні екологічні проблеми сучасності | 2 |
| Еколого-демографічні проблеми сучасності | 2 | Еколого-економічні та правові аспекти ресурсозбереження | 2 |
| Можливостіраціонального природокористуванняу вирішенні екологічних проблем | 2 | Екологічні проблеми регіонального природокористування | 2 |
| Всього | 12 | Всього | 12 |
Перша лекція «Вступ в екологію» розкривала поняття про екологію як міждисциплінарну науку. Особливу увагу було приділено завданням і структурі екології, її зв’язкам з економічними дисциплінами, розвивалися поняттю про середовище проживання, природне, географічне, соціальне середовища, про надорганізменні системи (популяцію, біоценоз, екосистему і біосферу), про екологічну освіту, екологічну культуру; підкреслено значимість екологічних знань у професійній діяльності економістів.
У темі «Людина і навколишнє середовище» розглянуто різні класифікації екологічних факторів, закономірності їх дії на організми, проблеми адаптації людини до природно-кліматичних і соціальних факторів; специфіку середовища життєдіяльності людини: природні та соціальні компоненти (життєве, виробниче і рекреаційне середовища) тощо.
Тема «Еколого-демографічна специфіка популяцій людини» сприяла формуванню знань про біосоціальну сутність, ієрархічність поняття людина; ступінь адаптованості людей; про особливості структури й динаміки популяцій людини, демографічні проблеми й регулювання чисельності людства, а також про соціально-трудовий потенціал людини ‑ виробника суспільних благ (тобто соціально-економічної категорії).
Під час викладання теми «Біосфера ‑ глобальна екосистема» було розкрито основи вчення В. Вернадського про біосферу: її межі і структуру, геохімічну роботу живої речовини, в тому числі і про роль людини, про ноосферу.
У темі «Моніторинг довкілля» розглянуто види моніторингу, мету, завдання та організацію моніторингу природних ресурсів, питання управління моніторингом, оцінку впливу на навколишнє середовище, екологічне моделювання та прогнозування, їх значення для економіки.
Тема «Еколого-економічні основи природокористування» характеризувала поняття: «природокористування», види природокористування, природні ресурси як еколого-економічну одиницю, їх значущість для суспільного виробництва і для життя людини. Крім того, особливу увагу приділено обмеженості і вичерпанню ресурсів через їх нераціональне використання.
У темі «Стратегія і практика раціонального природокористування» розкривалися ідеї, цілі, завдання та напрями, а також еколого-економічні аспекти раціонального природокористування, його законодавча база. Тут інтегрувалися знання екології, економіки й права.
Зміст теми «Оптимізація взаємодії суспільства і природи» включав проблеми екологізації суспільного виробництва (розробку нових екологічно чистих технологій, техніки, матеріалів, безвідходних технологій тощо), охорони навколишнього середовища, боротьби з екологічними правопорушеннями, державного регулювання природокористування.
Тематика семінарських занять спрямовувалась на закріплення і розширення еколого-економічних знань студентів. Так, у темі «Еволюція взаємовідносин суспільства і природи» було підкреслено єдність і суперечливість взаємозв’язків людини і природи, розкрито наслідки господарської діяльності та зростання чисельності народонаселення для довкілля в різні історичні епохи.
У темі «Глобальні екологічні проблеми сучасності» обговорювалися такі питання: виснаження природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища; причини, наслідки екологічної кризи і шляхи виходу з неї тощо.
Тема «Концепція екологічної безпеки» передбачала формування знань про відносність поняття екологічна безпека, гранично допустиме екологічне навантаження, систему екологічної безпеки.
У темі «Фактори екологічного ризику» було розглянуто джерела екологічної небезпеки; різні види ризику ‑ індивідуальний, соціальний; управління екологічним ризиком. Крім того, студенти здобували знання про оцінку ризику на основі аналізу показників самовідновлення екосистем і деградації довкілля під впливом антропогенного впливу.
Виклад теми «Еколого-економічні та правові аспекти ресурсозбереження» розкривав поняття оптимізації взаємодії в системі «природа ‑ суспільство», еколого-економічні та правові проблеми використання природних ресурсів.
Під час вивчення економічних дисциплін з екологічним змістом та спецкурсу особливе місце займав метод вирішення пізнавальних завдань з екологічним змістом за оцінкою антропогенного впливу на навколишнє середовище, продуктивності природних і штучних угруповань, організації природоохоронних заходів за оцінкою демографічних показників, та специфікою екологічної ситуації в регіоні проживання.
Першу педагогічну умову було реалізовано за допомогою різних форм проведення практичних занять. Практичне заняття у формі «блок-опитування» з метою закріплення, повторення та перевірки знань, отриманих на лекції, було проведено за темою «Економічні аспекти екології». Перед заняттям студенти самостійно підготували питання, які були обговорені і згруповані для проведення «блок-опитування». На початку заняття студентська група була розділена на чотири підгрупи: інформаційну, творчу, корекційну, експертну.
Студенти першої підгрупи повідомляли теоретичну інформацію; другої підгрупи – наводили практичні приклади; третьої ‑ уточнювали, доповнювали і підводили підсумок висловленої інформації; четвертої ‑ оцінювали відповіді інших підгруп. Усі студенти по черзі брали участь у кожній підгрупі, тому кожен студент отримав об’єктивну оцінку своїх знань.
Семінар у формі прес-конференції проводився на заключному практичному занятті з теми «Альтернативне виробництво як умова екологічного регулювання раціонального природокористування». На обговорення було винесено питання переважно практичного використання в майбутній діяльності економіста. Для проведення прес-конференції студенти розподілялися на підгрупи. Одна підгрупа виступала в ролі журналістів, інша підгрупа ‑ наукових діячів. «Журналісти» ставили питання, «наукові діячі» відповідали на нього. Викладач виконував роль стороннього спостерігача, відзначаючи для себе активність студентів. У процесі підготовки «прес-конференції» студенти самі шукали питання і відповіді на них (наприклад, використання екологічних методів дослідження в економіці, або застосування граничних показників в економіці підприємства тощо).
Практичне заняття на тему «Екологічний моніторинг та сценарії майбутнього існування людства» проводилося з використанням активізації колективної розумової діяльності. Метою практичного заняття були: закріплення та актуалізація знань, отриманих раніше; формування навичок аналізу, синтезу, узагальнення; використання вміння аргументувати і доводити свою точку зору, формулювати висновки. Для повторення пройденого матеріалу з цієї теми студентам було роздано картки зі словами в хаотичному порядку, з яких потрібно було скласти визначення.
На виконання завдання давалося не більше 3 хвилин. Після цього студентам пропонувалися нові картки з заданими проблемами. Завдання студентів полягало в схематичному зображенні графіків на дошці. На занятті, коли обговолювалися основні екологічні проблеми, студентам було запропоновано гру «футбол»: написані на окремих аркушах паперу поняття (забруднення атмосферного повітря, виснаження природних ресурсів, зникнення малих річок, деградація грунтів і т.д.) були зім’яті в один «м’яч», який кидається одному зі студентів. Той розгортає перший лист, зачитує написане на ньому поняття і дає йому визначення, після цього «м’яч» перекидається іншому студенту і так усім по черзі.
Основною формою позааудиторної роботи була самостійна робота студента. З метою розвитку навичок самостійної роботи, активізації пізнавального інтересу до екологічної освіти, до вивчення стану навколишнього середовища регіону проживання, демографічної ситуації, організації роботи по спостереженню, оцінки й прогнозування, з охорони навколишнього середовища ми залучали студентів до збору інформації з названих проблем. При цьому вони знайомилися з регіональними постановами, що стосуються екологічних проблем, роботою Державного комітету з охорони навколишнього середовища та природних ресурсів відповідної області та інших організацій. Дані про стан природного середовища, інформацію про природоохоронні території аналізувалися на семінарському занятті «Екологічні проблеми регіонального природокористування» з дисципліни «Регіональна економіка».
Робимо акцент на інтеграції лекційного матеріалу, на загальних поняттях або методах, що використовуються під час формування екологічних та економічних знань.
Було використано метод проблемного читання лекцій: перед студентами ставиться ряд проблемних питань, відповіді на які необхідно отримати під час викладу матеріалу, на практичних заняттях або в результаті самостійної діяльності.
Запропоновано ряд способів подачі лекційного матеріалу. Лекція-конференція використана нами при читанні теми «Глобальні екологічні кризи: міф чи реальність?». Питання під час лекції формувалися так, щоб привернути увагу студентів до найбільш важливих світоглядних аспектів теми та активізувати раніше отримані знання.
У рамках дослідження було розроблено і проведено дві бінарні лекції. Лекцію на тему «Біосфера – глобальна екосистема» прочитали викладачі екології та економіки. Викладач екології систематизував знання про біосферу та її межі і переконував студентів у важливості цієї теми для розвитку інтелекту й практичної діяльності. Викладач дисципліни «Економіка підприємства» розкривав конкретні приклади, де використовуються знання цієї теми (наприклад, при знаходженні еластичності попиту й споживання).
Друга бінарна лекція проведена з «Економіки підприємства» за темою «Сутність і види планування на підприємстві». Викладач екології нагадав раніше вивчену тему «Ігри з природою» і розглянув зі студентами екологічні приклади визначення виробничої програми підприємства в умовах ризику й невизначеності, використавши ділові ігри. У такий спосіб аудиторія була підготовлена до подальшого сприйняття матеріалу. Викладач-економіст розглядав економічні завдання, при вирішенні яких використовувалися вивчені раніше і закріплені на цій лекції екологічні методи та критерії відбору варіантів вирішення.
При проведенні практичних занять з економічних дисциплін реалізовували важливі цілі вдосконалення духовного світу студентів поглиблювали і закріплювали теоретичні знання, набували навичок аналізу отриманих результатів, прогнозували економічні процеси з використанням екологічного моделювання формування навичок організації, планування та управління природоохоронною діяльністю.
Під час вивчення екологічного матеріалу і розвитку екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей використовували різні форми контролю: перевірку письмових робіт, екологічні диктанти, доповіді й реферати.
Практичні заняття та контролюючі форми дозволяють своєчасно коригувати процес становлення екологічного світогляду. Особливості різних форм практичних занять, самостійної роботи і контролю подано в таблиці 3.7.
Таблиця 3.7
Показники реалізації завдань формування екологічного світогляду студентів різними формами практичних занять, самостійної роботи
| №
п/п |
Етапи | Завдання | Показники реального результату |
| 1 | Організація початку заняття | Підготовка студентів до роботи на занятті. | Повна готовність студентів та обладнання, швидке включення студентів в діловий ритм. |
| 2 | Підготовка до основного етапу заняття | Забезпечення мотивації і прийняття студентами мети навчально- пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань і вмінь. |
Готовність студентів до активної пізнавальної діяльності на основі опорних знань. |
| 3 | Засвоєння нових знань і вмінь | Забезпечення сприйняття, осмислення й первинного запам’ятовування знань і вмінь, міжпредметних зв’язків та зв’язків з практичною діяльністю. | Активні дії студентів з об’ємом матеріалу для вивчення; максимальне використання самостійності і творчості в отриманні знань та оволодінні алгоритмом рішення проблем. |
| 4 | Первинна перевірка розуміння | Встановлення правильності та усвідомленості засвоєння нового навчального матеріалу; виявлення прогалин і неправильних уявлень та їх корекція. | Засвоєння суті засвоюваних знань і умінь на репродуктивному рівні. Ліквідація типових помилок. |
| 5 | Закріплення знань і способів дій | Забезпечення засвоєння нових знань і способів дій на рівні застосування в зміненій ситуації. | Самостійне виконання завдань, що вимагають застосування знань в знайомій і зміненій ситуації. |
| 6 | Узагальнення та систематизація знань | Формування цілісної системи провідних знань із теми курсу; виокремлення світоглядних ідей, розуміння соціальної значущості екологічних та економічних знань, умінь і навичок для своєї діяльності, для розвитку економічної науки і практики. | Активна і продуктивна діяльності студентів з включень частини в ціле, класифікації та систематизації, виявлення внутрішньопредметних і міждисциплінарних зв’язків. |
Продовження таблиці 3.7
| 7 | Підведення підсумків заняття | Аналіз та оцінка успішності досягнення мети, формулювання перспективи подальшої роботи. | Адекватність самооцінки студента, його оцінка викладачем, усвідомлення її значущості формованих навичок і вмінь. |
| 8 | Рефлексія | Мобілізація студентів на рефлексію своєї поведінки (мотивації, способів діяльності, спілкування). Засвоєння принципів саморегуляції та співробітництва. | Відкритість студентів в осмисленні своїх навчальних дій і самооцінці. Прогнозування способів саморегуляції та співробітництва. |
| 9 | Інформація про самостійну роботу | Забезпечення розуміння мети, змісту і способів виконання самостійного завдання. Перевірка відповідних записів. | Реалізація необхідних і достатніх умов для успішного виконання самостійного завдання студентами відповідно до вимог до характеру економічної діяльності сучасного фахівця. |
Під час лекцій і семінарів ми пропонували студентам знайти відповіді на такі питання: Що, на Ваш погляд, є екологічним світоглядом? Що Ви вважаєте потрібно зробити для того, щоб сприяти формуванню власного екологічного світогляду? Які три найбільш значущі завдання Ви б поставили перед собою для найбільш успішного розвитку екологічного світогляду?
Друга педагогічна умова реалізовувалась на основі вимог до рівня сформованості студентів-економістів, що відображено в Державному освітньому стандарті вищої професійної освіти.
Ця умова реалізувалася на основі використання інноваційних технологій у навчанні (ділові ігри, метод кейсів та ін.).
Технологія активного навчання передбачає застосування методів, форм і засобів навчання, які активізують самостійну пізнавальну діяльність студентів. Ми пропонуємо проводити лекції з використанням засобів мультимедіа та елементами проблемного викладу; міждисциплінарні конференції; інтегровані семінари-диспути, рольові та ділові ігри, евристичні бесіди, «мозковий штурм», метод проектів, кейс-метод, та ін., які сприяють інтелектуальному розвитку студентів, розвитку інтересу до проблем взаємодії людини з навколишнім середовищем, формування готовності й бажання застосовувати здобуті знання, вміння і навички як у реальних життєвих ситуаціях, так і в майбутній професійній діяльності.
Для організації самостійної пізнавальної діяльності студентів, спрямованої на формування їх екологічного світогляду, нами була випробувана технологія «портфоліо».
Структура портфоліо включає такі розділи: портрет, колектор, робочі матеріали, мої досягнення. В розділі, який має назву «Портрет», автор мав можливість представити себе будь-яким доступним для цього способом (есе, синквейн, фотографія тощо). «Колектор» являє собою розділ, що містить будь-яку інформацію, яку студент збирає відповідно до свого портфоліо. «Робочі матеріали» – розділ, що включає інформацію, яка використовується автором портфоліо в процесі підготовки текстів повідомлень та доповідей. Розділ «Мої досягнення» є заключним і містить роботи, які демонструють прогрес у навчанні. Обов’язковою вимогою є наявність рефлексивного коментаря до кожного матеріалу цього розділу, в якому студент пояснює, чому він вважає цю роботу своїм досягненням.
У додатку Ж наведено оригінальні розробки окремих практичних занять із використанням інноваційних методів.
У додатку В наведено діагностичний комплекс, який може бути використаний при розробці та реалізації конкретної системи моніторингу екологічного світогляду особистості.
Для активізації діяльності студентів при вивченні екологічного матеріалу використовувалися інтелектуальні завдання, в основі яких лежить проблема, що виникає у зв’язку з оціночними вибором способу дії; при наявності факторів, що містять справжні чи удавані протиріччя; у зв’язку з різними оцінками одного і того ж явища; передбачає обґрунтування або спростування будь-якої оцінки явища тощо. Мета таких завдань – не стільки перевірити екологічні та економічні знання, скільки забезпечити їх взаємозв’язок (Див. додаток З).
Наведемо приклади інтелектуальних завдань, які ми розробили, використовуючи класифікацію В. Сластьоніна.
- Розглядаючи структуру світогляду, пропонуємо студентам висловити свою думку про роль екологічних знань. «Одна група дослідників вводить до поняття «світогляд», «сукупність екологічних знань», друга ‑ «систему всіх особистих знань», третя підкреслює значимість «знань-висновків». Думка, яких дослідників найбільш точно відображає Вашу позицію?
- Враховуючи сучасні реалії, ми пропонували студентам розібратися в такій проблемі: «Чи потрібно досвідченому економісту, котрий володіє високим рівнем сформованості екологічного світогляду, брати участь у роботі громадських організацій?».
- Освітній процес як явище можна охарактеризувати як «процес формування світогляду» і як «цілеспрямовану взаємодію викладача і студента, у вирішенні освітніх завдань». Виявіть та обґрунтуйте наявність (або відсутність) протиріч у цих поняттях.
Для формування ціннісного ставлення до навколишнього середовища студентів ми використовували ціннісні проблемні ситуації, на які опирається студент при обгрунтуванні свого підходу до її вирішення.
Новими технологіями формування екологічного світогляду економістів протягом навчального року є підготовка інноваційних, наукових розробок, бізнес-проектів, та участь у конкурсах проектів розвитку підприємництва в Україні, співпраця з консалтинговими фірмами та розробка студентами наукового та інтелектуального паспорта з метою представлення свого резюме та розробок у різні інноваційні центри й асоціації.
Під час формування екологічного світогляду майбутніх економістів ми приділяли велику увагу самостійній роботі студентів, яка значно поліпшує результати екологоорієнтованої діяльності і є однією з умов її оптимізації. У зв’язку з цим використовувалися такі види самостійної роботи: 1) заповнення картки «Я бажаю це змінити…». Студенти аналізують свої можливості. Знання про себе входять в мотиваційно-ціннісний критерій екологічного світогляду і є необхідною умовою для його успішного розвитку; 2) написання творів на різні теми («Образ економіста-еколога», «Моє бачення управлінської діяльності у сфері природоохоронного законодавства»); 3) підготовка рефератів за темами практичних занять; 4) складання структури власного екологічного світогляду; 5) вивчення та конспектування додаткової рекомендованої літератури.
Самостійна робота, що є важливим джерелом стимуляції пізнавального інтересу студента до освоєння екології, дозволяє ефективно використовувати об’єктивні й суб’єктивні цінності освіти, сприяє формуванню екологічного світогляду.
Реалізація третьої педагогічної умови передбачала розгляд активних методів навчально-виховного процесу у ВНЗ та позааудиторних виховних форм на основі природоохоронної роботи для формування екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей.
Навчальний процес, під час якого здійснювалося формування екологічного світогляду студентів, був максимально насичений творчими ситуаціями, завданнями. При структуруванні завдань економічного характеру ми спиралися на три етапи.
На першому етапі було сформульовано завдання, визначено його основні компоненти. Складаючи завдання екологічного характеру, важливо вибирати тільки ті параметри, які є найбільш істотними для кінцевої мети формування екологічного світогляду. Цей етап сприяє формуванню вміння бачити досліджувану проблему.
На другому етапі студенти аналізували відомі (можливі) методи вирішення вихідної задачі; розробляли найбільш раціональний метод рішення; за допомогою обраного (або розробленого) методу знаходили оптимальне рішення і оформляли отримані результати. На цьому етапі студенти знайомилися з основними прийомами пошуку вирішення завдань. Цей етап роботи сприяв формуванню вміння організувати пошук оптимального рішення.
Третій етап полягав в економіко-екологічному аналізові знайденого рішення, дозволило виявити вплив змін умови або вимоги, або як умови так і вимоги завдання на результат. Отже, діяльність студентів на третьому етапі сприяла формуванню вміння аналізувати отримані результати.
Робота над завданням за трьома виділеними етапами роботи дозволяє студентам творити. Класифікацію завдань, що забезпечують взаємозв’язок отриманих знань і вмінь, необхідних для формування екологічного світогляду майбутнього економіста, у вигляді блоку завдань, чітко орієнтованих на формування окремих умінь і всього комплексу в цілому, відображено в таблиці 3.8.
Таблиця 3.8
Класифікація завдань для формування екологічних умінь
| Групи умінь | Завдання |
| Уміння бачити екологічну проблему |
|
| Уміння організувати пошук оптимального рішення |
|
| Уміння аналізувати отриманий результат |
|
Дієвим орієнтиром вибору засобів формування екологічного світогляду студентів можуть служити завдання з виробничо-екологічним змістом. Виробничо-екологічні ситуації можна створювати, використовуючи різний матеріал: проблема боротьби з шумом на промисловому підприємстві; оцінка вартості утилізації відходів хімічного виробництва і вартості втрат природного комплексу при його забрудненні цими відходами; оцінка природних ресурсів і завдання раціонального природокористування; проблема відповідності розміру податків за видобуток і використання природних ресурсів розміру збитку, що завдається екосистемі та ін.
Для реалізації третьої педагогічної умови використовувались активні методи: тренінгові заняття, кейс-метод, ігрові методи, дискусії тощо.
Було запропоновано тренінгові заняття «Я і середовище. Взаємозв’язок та взаємовплив», «Розробка екологічних проектів», «Екологічні проблеми сучасності» та ін. На тренінгових заняттях було поєднано аналіз життєвих ситуацій, вирішення комунікативних проблем, відпрацьовано різні моделі поведінки в конфліктних ситуаціях та вироблено правила спілкування. Один із прикладів наведено в додатку Ж.
Методика проведення дискусії полягала в тому, щоб обговорення проблеми було творчим. При проведенні дискусії широко використовують метод рольових тріад. Він корисний тим, що залучає до творчого обговорення навіть тих, хто ніколи не бере участі в дискусії.
Нами запропоновані такі проблемні питання для проведення дискусії: Як у демократичному суспільстві захистити право громадян на безпечне навколишнє середовище? Які форми протидії забрудненню навколишнього середовища, захисту власних прав на збереження природи є найбільш дієвими в Україні й сучасному світі? Чи повинна, на Ваш погляд, держава використовувати методи примусу для збереження середовища існування людства?
Круглий стіл ‑ одна з форм навчальної дискусії, в якій групи студентів і обмінюються думками між собою та «аудиторією» (іншою частиною навчальної групи). Найбільш зручна ця форма проведення занять у ВНЗ для першого знайомства слухачів із новою дисципліною, новим викладачем, для вироблення форм взаємодії (як правило, в цьому випадку проводиться круглий стіл на першому занятті), та корекції і мотивації навчально-виховної діяльності учасників. Сценарій проведення круглого столу представлено в додатку Ж.
Метод ділової гри важливий тим, що за допомогою нього можна активізувати навчально-виховний процес та здійснювати актуалізацію знань. Темою проведення ділової гри може бути будь-яке явище екології та економіки, практики планування та управління, якщо є об’єктивна можливість неоднозначних підходів до нього. У діловій грі можна упродовж декількох годин у концентрованому вигляді змоделювати господарські процеси, які в реальному житті тривають значно довше.
Під час дослідно-експериментальної роботи ми вважали за необхідне провести ділову гру «Моделювання особистісно-професійних якостей економіста-еколога» (Див. додаток Ж).
Студенти отримали завдання максимально об’єктивно й самокритично проаналізувати власну діяльність (оцінити себе як професіонала, як майбутнього економіста-еколога, як людину і члена колективу) і врахувати висновки у майбутніх діях.
Активною формою розвитку екологічного світогляду є інтелектуальна гра. Для інтелектуальних ігор характерна поліваріантність рішень, з яких необхідно вибрати найбільш раціональні. Наведемо приклад інтелектуальної гри під час вивчення теми «Можливості раціонального природокористування для вирішення екологічних проблем». Студентам пропонують таку ситуацію: підприємець має в розпорядженні три види товарів: з ГМО, без ГМО, екологічно безпечні, які він прагне реалізувати на ринку. Його конкурент має в розпорядженні аналогічні товари. Підприємцю не відомо, який вид товарів конкурент буде продавати на ринку, і конкуренту також не відомо, які товари підприємця з’являться на тому ж ринку.
Підприємець має дані про те, яка ймовірність продати той чи інший товар за наявності на ринку товару конкурента. Необхідно дати підприємцю рекомендації для раціонального вибору виду товарів для просування на ринок в умовах конкуренції, коли забезпечується отримання найкращого можливого результату незалежно від конкурента. Під час гри студенти діляться на пари. Один виконує роль підприємця, а інший ‑ конкурента. Кожній парі студентів пропонують окремий варіант платіжної матриці. Студенти розробляють власну стратегію вирішення завдання залежно від ролі, яка їм визначена викладачем. При цьому студенти можуть мінятися ролями, що дозволяє програвати ситуацію кілька разів і з різних позицій. Приклад проведення інтелектуальної гри наведено в додатку К.
Навчальна гра «Понятійно-термінологічний апарат екологічної економіки». Пропонуємо назвати всім знайомий термін, наприклад, «екобезпека». Необхідно дати йому найбільш точне визначення, яке обов’язково містило б усі суттєві ознаки цього найменування і не торкалось несуттєвих. Той, чиє визначення найбільш чітко та однозначно характеризує даний термін перемагає (Див. додаток Ж).
Навчальна гра «Передавання думки іншими словами». Береться тематична фраза, наприклад: «Зовнішня торгівля зародилася в глибоку давнину і спочатку не впливала на виснаження природних ресурсів». Треба запропонувати декілька варіантів передачі цієї ж думки іншими словами. При цьому повторюватися в інших реченнях можуть тільки стрижневі слова. Важливо слідкувати за тим, щоб не перекручувався зміст вислову. Перемагає той, у кого більше таких варіантів. Ця гра спрямована на розвиток здатності легко оперувати словами, точно виражати свої і передавати думки інших.
Запропоновані навчальні ігри складають досить прості і штучно створені ситуації, але саме в них розвиваються і тренуються деякі універсальні, загальні механізми та властивості мислення, котрі як окремі елементи або ознаки наявні в кожному випадку його прояву, є його необхідними передумовами.
Методика проведення «мозкового штурму» включає 2 етапи, в кожному з яких по 2 кроки.
Перший етап: 1 крок ‑ вступ, формулювання проблеми, постановка завдань (через певний проміжок часу 5–10 хвилин); 2 крок ‑ висловлення суджень, ідей, реєстрація ідей.
Другий етап: 3 крок – обґрунтування своєї ідеї тими, хто висловив пропозиції щодо вирішення проблеми, загальна дискусія навколо поставлених цілей (правильність, реальність тощо); 4 крок – вибір найкращої ідеї, обґрунтування остаточного вибору, підведення підсумків заняття, підкреслення моментів, що мають важливе дидактичне значення. Представлена структура може бути змінена залежно від ситуації.
Метод конкретних ситуацій (кейс-метод) має свої особливості їх використання при вивченні економічних дисциплін. Проведення занять із застосуванням методу аналізу конкретних ситуацій відрізняється від звичайних навчальних занять тим, що в основі такої ситуації лежить реальна проблема, яка не може мати однозначного вирішення. У традиційному навчальному завданні навпаки – усе чітко вказано: що дано і що потрібно визначити (Див. додаток Л).
Останнім часом активно використовується форма позааудиторної роботи, яка сприяє формуванню екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей, така як:
- проектна діяльність, яка створює умови для прищеплення навичок вирішення проблем. Під час формування в студентів екологічного світогляду застосовувались різні типи проектів (інформаційні, практико-орієнтовані, дослідницькі, ігрові, творчі тощо). Так, наприклад, працюючи над проектами «Зелений паросток майбутнього», «Збережемо рідну землю!», «Оптимізація озеленення території навчальних закладів» тощо, студенти мали змогу спільно планувати діяльність, проводити дослідження, обговорювати найбільш суперечливі питання, розробляти перспективний план екологічних акцій з метою об’єднання зусиль студентської молоді, спрямованих на поліпшення екологічної ситуації, формування нового природоохоронного менталітету, підвищення рівня екологічної освіти та культури школярів;
- природоохоронне промо – соціальні реклами екологічної тематики, які створені щоб привернути увагу українців до екологічних проблем та сприяти позитивним змінам у їх відношенні до навколишнього середовища та використання природних ресурсів;
- природоохоронні акції (наприклад «Посади своє дерево», «Ліси для нащадків» , «Джерело», «Малим річкам велику воду», «Першоцвіти», «Не рубай ялинку», «Чисте місто – чиста совість») метою яких є поліпшення санітарного стану довкілля; збереження біологічного та ландшафтного різноманіття; покращення зовнішнього озеленення навчальних закладів; поширювання екологічних знань серед населення; надання реальної допомоги природі рідного краю;
- конкурс плакатів, який є формою масової природоохоронної роботи в екологічній освіті на еколого-природоохоронну тематику;
- виставки – (наприклад «Новорічний подарунок», «Альтернативна ялинка» тощо) метою яких є публічна демонстрація досягнень в галузі економіки, науки, техніки, культури, мистецтва та інших галузях суспільного життя.
Деякі приклади проведення позааудиторної роботи студентів на основі виховних заходів природоохоронного змісту представлена у додатку П.
Для реалізації третьої педагогічної умови узгоджено використовували активні методи та форми позааудиторної роботи, що сприяли формуванню екологічного світогляду та поетапному підвищенню самостійності та активності студентів економічних спеціальностей.