На формувальному етапі ми відпрацьовували методик проведення лекційних та практичних занять в експериментальних групах. При цьому навчання в контрольній і експериментальній групах відбувалося за різними системами навчання. Навчання в контрольній групі проводилося традиційними методами. Лекції, практичні заняття, самостійна робота проводилися за розробленими навчальними планами відповідно до освітніх державних стандартів. Однак при організації занять не ставилася мета формування в студентів екологічного світогляду. Навчання в експериментальних групах відбувалося на основі описаної методики (п. 3.1) реалізації виділених педагогічних умов.
В експериментальній групі на всіх етапах формування екологічного світогляду ми використовували спеціально складені блоки завдань екологічного характеру. Підібрані завдання були спрямовані на ефективне формування екологічного світогляду: вміння бачити екологічну проблему; вміння будувати економіко-екологічну модель екологоорієнтованої діяльності; вміння організовувати пошук оптимального екологоорієнтованого рішення; вміння аналізувати отриманий природоохоронний ефект.
Формування екологічного світогляду студентів експериментальної групи відбувалося завдяки творчій взаємодії викладачів зі студентами на основі розроблених методичних рекомендацій в рамках спецкурсу «Основи екології та економіки природокористування» і впровадження екологічного матеріалу в зміст економічних дисциплін, контрольної групи – видозміненій програмі спецкурсу.
Результати виконаних завдань оцінювалися під час підсумкових зрізів із різних дисциплін економічного циклу та за підсумковими результатами спецкурсу.
У зв’язку з цим нами було розроблено експериментальну програму, для поетапного формування екологічного світогляду особистості, яку реалізівали через:
- залучення студентів у різні види екологоорієнтованої діяльності моральної, гуманістичної, естетичної, соціальної спрямованості;
- використання методів розвитку сприйняття і споглядання природних об’єктів, самоспостереження, розвитку рефлексивного мислення;
- спеціальну організацію практичних занять із використанням методів дискусії, інтелектуальної розминки, імітаційно-рольової гри, екологічної рефлексії та ін. (Приклади наведено в додатках Б, Ж, К, Л).
Ці методи були реалізовані як елементи навчальних занять (лекційних, семінарських, лабораторних) та під час самостійної роботи.
У змістовому плані заняття були спрямовані на розширення знань про природу й людину як її невід’ємну частину; формування суб’єкт-суб’єктного ставлення до навколишнього природного середовища; освоєння екологічних цінностей; розвиток здібностей до комунікативної взаємодії з іншими людьми і з об’єктами навколишнього природного середовища; формування вмінь екологоорієнтованої діяльності.
Оскільки розроблена методика реалізації педагогічних умов для формування екологічного світогляду студентів складається з трьох етапів (орієнтація ‑ 1 курс, освоєння ‑ 2–3 курси, перетворення – 4 курс), то по закінченні кожного етапу ми проводили зрізи сформованості екологічного світогляду за мотиваційно-ціннісним, когнітивно-інтелектуальним і практично-діяльнісним критеріями (за методиками, які використовувалися при проведенні констатувального експерименту).
Отже, відслідковувалася динаміка змін у мотивах екологоорієнтованої діяльності, в ціннісних орієнтаціях і професійних намірах студентів, аналізувалася їх задоволеність навчальним процесом у ВНЗ, ставлення до вивчення економічних дисциплін з елементами екологічного змісту тощо. Проведення лекційних та семінарських занять супроводжувалося активними методами навчання, зокрема проблемне навчання, під час якого ставили і розглядали проблемні питання, формували ключові завдання. На семінарських заняттях використовувалися ділові ігри, дискусії, оригінальні проблемні ситуації, спрямовані на розвиток активності й самостійності студентів.
Після третього етапу дослідно-експериментальної роботи проводився контрольний зріз за трьома критеріями сформованості екологічного світогляду.
Оскільки в нашому експерименті методики проведення занять в контрольній та експериментальній групах відрізнялися, то можна припустити, що різниця в результатах навчання має визначатися, насамперед, параметрами якості знань студентів (обсяг, системність, осмисленість, глибина), параметрами успішності навчання (виконали завдання) і динамікою мотивів.
Рівні сформованості екологічного світогляду за мотиваційно-ціннісним критерієм визначали на основі дослідження мотивації до екологоорієнтованої діяльності та сформованості особистісних цінностей.
Емпіричне дослідження мотивації до екологоорієнтованої діяльності студентів проводилося за допомогою спеціальних методик (Див. додаток В).
Діагностику рівня задоволення основних потреб студентів визначали за п’ятьма категоріями основних потреб: матеріальних потреб, потреб екологоорієнтованої діяльності, соціальних (міжособистісні) потреб, потреб екобезпеки, потреб самовираження в екологоорієнтованій діяльності.
Після відповідних підрахунків були отримані такі результати (у відсотках): матеріальні потреби повністю задовольняють студентів напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 38,7 %, ЕГ – 27,8 %, «Економіка підприємства» КГ – 39,3 %, ЕГ – 26,5 %, частково задоволені студенти напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 53,8 %, ЕГ – 65,7 %, «Економіка підприємства» КГ – 53,3 %, ЕГ – 67,5 % i зовсім незадоволені відповідно 7,8 %, 6,5 %, 7,4 %, 6,0 %, потреби екологоорієнтованої діяльності задовольняють студентів напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 9,5 %, ЕГ – 21,6 %, «Економіка підприємства» КГ – 10,1 %, ЕГ – 22,4 %, частково задоволені студенти напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 82,2 %, ЕГ – 78,4 %, «Економіка підприємства» КГ – 82,5 %, ЕГ – 77,3 %; з незадоволеною потребою безпеки складають студенти напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 8,3 %, ЕГ – 0 %, «Економіка підприємства» КГ – 7,4 %, ЕГ – 0,3 %. Соціальні (міжособистісні) потреби задовольняють студентів напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 9,3 %, ЕГ – 19,4 %, «Економіка підприємства» КГ – 10,4 %, ЕГ – 22,1 %), частково задовольняють студентів напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 60,6 %, ЕГ – 68,0 %, «Економіка підприємства» КГ – 57,2 %, ЕГ – 65,8 %, незадоволені студенти напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 30,1 %, ЕГ – 12,6 %, «Економіка підприємства» КГ – 32,4 %, ЕГ – 12,1 %, потреби екобезпеки задовольняють студентів напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 9,6 %, ЕГ – 31,1 %, «Економіка підприємства» КГ – 8,4 %, ЕГ – 30,2 %, частково задоволені студенти напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 56,1 %, ЕГ – 60,3 %, «Економіка підприємства» КГ – 56,4 %, ЕГ – 63,7 %), незадоволені студенти напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 34,3 %, ЕГ – 8,6 %, «Економіка підприємства» КГ – 35,2 %, ЕГ – 6,1 %. Потребою самовираження в екологоорієнтованій діяльності повністю задоволені студенти напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 19,6 %, ЕГ – 31,6 %, «Економіка підприємства» КГ – 16,2 %, ЕГ – 30,4 %, мають їх часткове задоволення студенти напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 58,6 %, ЕГ – 63,2 %, «Економіка підприємства» КГ – 61,4 %, ЕГ – 63,2 %, зовсім незадоволені студенти напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 21,8 %, ЕГ – 5,2 %, «Економіка підприємства» КГ – 22,3 %, ЕГ – 6,4 %.
Значне часткове незадоволення (студенти КГ) і часткове незадоволення (студенти ЕГ) потреби екологоорієнтованої діяльності пояснюється тим, що ця потреба не є базовою для студентів економічних спеціальностей.
Потреби екобезпеки і самовираження в екологоорієнтованій діяльності незадовольняють майже половину студентів КГ і третину ЕГ. Це пояснюється характерним для юнацького віку прагненням до самовизначення, самоствердження та самоактуалізації. Водночас ці показники свідчать про існування суперечностей у ставленні студентів, зокрема й до навколишнього середовища, певні труднощі із самовизначенням, обранням виду професійної діяльності та справи, яка приносила б задоволення.
На другому етапі дослідження діагностували мотиваційну сферу студентів, включаючи такі мотиви: підтримка життєзабезпечення в навколишньому середовищі, комфорт у спілкуванні з природою, екоцентрична спрямованість, антропоцентрична спрямованість, екологічна активність, творча активність у здійсненні екологоорієнтованої діяльності, ефективність природоохоронних заходів. Анкети для визначення екологічних мотивацій у студентів подано в додатку М.
Після опрацювання результатів підраховано показник кожного мотиву і визначено загальний мотиваційний профіль студентів економічних спеціальностей: підтримка життєзабезпечення в навколишньому середовищі («Маркетинг» КГ – 15,6 %, ЕГ – 7,4 %, «Економіка підприємства» КГ – 16,4 %, ЕГ – 6,8 %; комфорт у спілкуванні з природою («Маркетинг» КГ – 20,1 %, ЕГ – 21,3 %, «Економіка підприємства» КГ – 22,3 %, ЕГ – 20,2 %); екоцентрична спрямованість («Маркетинг» КГ – 27,0 %, ЕГ – 7,4 %, «Економіка підприємства» КГ – 25,1 %, ЕГ – 6,8 %); антропоцентрична спрямованість («Маркетинг» КГ – 10,8 %, ЕГ – 35,6 %, «Економіка підприємства» КГ – 8,9 %, ЕГ – 34,3 %); екологічна активність («Маркетинг» КГ – 11,6 %, ЕГ – 7,3 %, «Економіка підприємства» КГ – 12,2 %, ЕГ – 6,9 %); творча активність у здійсненні екологоорієнтованої діяльності («Маркетинг» КГ – 10,8 %, ЕГ – 4,6 %, «Економіка підприємства» КГ – 11,3 %, ЕГ – 5,5 %); ефективність природоохоронних заходів («Маркетинг» КГ – 12,3 %, ЕГ – 8,2 %, «Економіка підприємства» КГ – 12,4 %, ЕГ – 9,9 %).
Отже, результати цієї використаної методики корелюються з показниками за першою методикою, адже домінуючий мотив екоцентричної спрямованості у поведінці ЕГ свідчить про задоволення потреби екологоорієнтованої діяльності, оскільки ця потреба є вищою в ієрархії потреб і її задоволення є одним із показників самореалізації особистості. Високий показник мотиву антропоцентричної спрямованості співвідноситься із задоволенням соціальних (міжособистісних) потреб.
Актуальність мотиву творчої активності у екологоорієнтованій діяльності в ЕГ дорівнює 10,8 %, 11,3 %, у КГ – 4,6 %, 5,5 % і пояснюється тим, що ця потреба є однією з вищих потреб особистості та фактором самореалізації.
Особливістю мотиваційної сфери студентів ЕГ груп є домінуюча позиція мотиву екоцентричної спрямованості, тоді, коли останню позицію займає підтримання життєзабезпечення в навколишньому середовищі. Це означає, що студенти ЕГ бажають отримати екоцентричну спрямованість, суспільне визнання, докладаючи для цього максимум зусиль. Переважає прагнення отримувати над прагненням давати. Це досить характерно для юнацького віку, коли молоді властиве прагнення до самовизначення, самоактуалізації, але вони не досить впевнені в тому, які конкретні кроки треба здійснити для того, щоб самореалізуватися.
Результати цих методик на виявлення мотивації до успіху в екологоорієнтованій діяльності, за Т. Елерсом, виявилися такими: серед студентів економічних спеціальностей у КГ спостерігається низька мотивація до успіху (напрям підготовки «Маркетинг» – 12,4 %, «Економіка підприємства» – 10,8 %), у ЕГ – помірно висока («Маркетинг» – 48,6 %, «Економіка підприємства» – 50,1 %). Помірно високе прагнення до успіху в екологоорієнтованій діяльності в половини студентів і водночас досить низька мотивація до успіху в екологоорієнтованій діяльності підтверджують дані про незадоволення потреби самовираження в екологоорієнтованій діяльності. Також ці дані співвідносяться з результатами діагностики мотиваційної сфери, згідно з якою домінуючим мотивом поведінки є мотив прагнення до екоцентричного статусу.
Опитувальник на виявлення екологічних інтересів студентів виявив, що студенти напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 12,3 %, ЕГ – 34,9 %, «Економіка підприємства» КГ – 11,2 %, ЕГ – 35,8 % хотіли, щоб до економічного напряму майбутньої професії було включено екологоорієнтовану діяльність.
Отже, у студентів КГ напряму підготовки «Маркетинг» – 12,3 %, «Економіка підприємства» – 11,2 % обраний напрям професійної підготовки не включає екологічні інтереси, ці інтереси у студентів ЕГ напряму підготовки «Маркетинг» – 65,1 %, «Економіка підприємства» – 64,2 % мають високий рівень. Із них студенти напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 26, %, ЕГ – 16,4 %, «Економіка підприємства» КГ – 20,3 %, ЕГ – 18,1 % обрали напрямом екологічних інтересів соціальний, студенти напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 19,7 %, ЕГ – 15,2 %, «Економіка підприємства» КГ – 21,2 %, ЕГ – 16,3 % – психологічний, студенти напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 24,4 %, ЕГ – 15,1 %, «Економіка підприємства» КГ – 24,9 %, ЕГ – 15,7 % – юридичний, студенти напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 23,1 %, ЕГ – 16,4 %, «Економіка підприємства» КГ – 17,4 %, ЕГ – 17,0 % – політичний. Отже, екологічні інтереси студентів-економістів досить різноманітні.
Зацікавленість знаннями з різних сфер, у тому числі психологічної і соціальної свідчить про те, що ці студенти ще не визначилися із екологічним змістом своєї майбутньої діяльності; триває процес самовизначення, пошук шляхів самовираження й утвердження в екологоорієнтованій діяльності.
Дані опитувальника свідчать про усвідомлення студентами перешкод, які гальмують їхню екологоорієнтовану діяльність. У ЕГ основну перешкоду становить відсутність цікавості, яка актуальна для опитаних студентів напряму підготовки «Маркетинг» – 16,4 %, «Економіка підприємства» – 13,1 %. У КГ такий показник досягає відповідно 42,3 %, 44,3 %.
Цей результат майже збігається з кількістю студентів, у яких екологічні інтереси не відповідають обраному напряму професійної підготовки, адже студентам не цікаво займатися діяльністю, яка їм не подобається.
Отже, щоб розвинути мотивацію студентів до екологоорієнтованої діяльності, потрібно насамперед звернути увагу на актуалізацію таких мотивів, як самовираження, досягнення, соціальних і творчих мотивів.
Для вивчення особистісних цінностей студентів у дослідженні використано методику «Експрес-діагностика соціальних цінностей особистості» Н. Фетіскіна [220, с. 165], за допомогою якої виявлено цінності студентської молоді (серед них екологоорієнтовані, які входять до групи соціальних).
Аналіз результатів дослідження свідчить про те, що серед цінностей повсякденного життя у студентів ЕГ на першому місці професійні (напрям підготовки «Маркетинг» – 34,8 %, «Економіка підприємства» – 32,6 %), сімейні («Маркетинг» – 43,1 %, «Економіка підприємства» – 44,2 %), соціальні («Маркетинг» – 33,1 %, «Економіка підприємства» – 34,7 %), студенти КГ («Маркетинг» – 29,6 %, «Економіка підприємства» – 28,6 %) – сімейні та студенти напряму підготовки «Маркетинг» – 25,1 %, «Економіка підприємства» – 26,6 % – професійні. На другому місці в обох групах – фінансові (студенти напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 20,1 %, ЕГ – 14,4 %, «Економіка підприємства» КГ – 26,0 %, ЕГ – 13,7 %). На третьому в студентів ЕГ – інтелектуальні 8,1 %, 7,2 % та духовні – 2,22 %, 3,31 %, студентів КГ – інтелектуальні 5,5 %, 6,8 %, духовні 1,6 %.
Отже, найменш важливим для студентів КГ і ЕГ є духовні (милосердя, доброта, цінність людського життя) цінності.
Домінують у студентства професійні, сімейні та соціальні цінності. На жаль, на останній план відходять духовні цінності. Труднощі в підтримці бажаної структури ціннісних орієнтацій у студентської молоді породжені вже тим, що навчально-виховний процес у вищих навчальних закладах все ще ведеться без урахувань впливу зовнішніх чинників на свідомість і поведінку. Також варто враховувати, як зазначають О. Скоромна, Т. Клибанівська, посилений вплив суспільної думки на мотиваційну сферу свідомості молоді [205, с. 281].
Додатково ми вивчали екологоорієнтовані цінності в системі ціннісних орієнтацій студентів в експериментальних групах за методикою М. Рокича і помітили позитивну тенденцію – значна кількість студентів ставлять екологоорієнтовані термінальні та інструментальні цінності на перше або друге місце.
Залучення cтудентів до екологоорієнтованої діяльності стимулює формування їх спрямованості на екологічні цінності.
Аналіз експериментальних даних, проведений за когнітивно-інтелектуальним критерієм, показав, що великий відсоток студентів напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 65,4 %, ЕГ – 87,3 %, «Економіка підприємства» КГ – 68,2 %, ЕГ – 86,4 %, маючи високий рівень натуралістичної ерудиції, схильні до захоплення лише незвичайними фактами з навколишнього природного світу.
Виявлення рейтингу якості цінностей показало, що орієнтація студентів актуалізована на:
а) загальнолюдські екологічні цінності: життя у всіх його проявах (студенти напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 9,6 %, ЕГ – 34,3 %, «Економіка підприємства» КГ – 10,8 %, ЕГ – 37,4 %), природа і гармонія в ній («Маркетинг» КГ – 12,4 %, ЕГ – 46,5 %, «Економіка підприємства» КГ – 13,8 %, ЕГ – 49,8 %), збереження природи як невід’ємного для людства середовища проживання, пов’язані з цим звичаї і традиції («Маркетинг» КГ – 16,8 %, ЕГ – 51,3 %, «Економіка підприємства» КГ – 17,4 %, ЕГ – 50,2 %), ставлення до Землі як до унікальної екосистеми («Маркетинг» КГ – 10,4 %, ЕГ – 47,5 %, «Економіка підприємства» КГ – 9,3 %, ЕГ – 45,5 %);
б) соціоприродні екологічні цінності:
- еколого-моральні цінності (природа як цінність): турбота про живу природу (студенти напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 13,4 %, ЕГ – 31,6 %, «Економіка підприємства» КГ – 10,2 %, ЕГ – 35,4 %), дбайливе і розумне ставлення до природи («Маркетинг» КГ – 11,8 %, ЕГ – 41,6 %, «Економіка підприємства» КГ – 10,4 %, ЕГ – 42,3 %), екологічна відповідальність («Маркетинг» КГ – 9,3 %, ЕГ – 23,6 %, «Економіка підприємства» КГ – 8,7 %, ЕГ – 24,5 %), безпека життя («Маркетинг» КГ – 6,4 %, ЕГ – 12,6 %, «Економіка підприємства» КГ – 7,9 %, ЕГ – 13,5 %), обмеження забруднення атмосфери («Маркетинг» КГ – 12,4 %, ЕГ – 39,7 %, «Економіка підприємства» КГ – 10,8 %, ЕГ – 40,4 %), обмеження розорення природи («Маркетинг» КГ – 12,3 %, ЕГ – 35,5 %, «Економіка підприємства» КГ – 10,1 %, ЕГ – 38,1 %);
- еколого-гуманістичні цінності (людина як цінність): проблема погіршення здоров’я людини, викликана несприятливим станом навколишньої природи (студенти напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 12,1 %, ЕГ – 29,4 %, «Економіка підприємства» КГ – 10,3 %, ЕГ – 28,6 %), людина як творець, пізнає і визнає закони природи («Маркетинг» КГ – 10,3 %, ЕГ – 29,5 %, «Економіка підприємства» КГ – 8,6 %, ЕГ – 30,1 %), людина як невід’ємна частина природи («Маркетинг» КГ – 22,1 %, ЕГ – 54,5 %, «Економіка підприємства» КГ – 26,3 %, ЕГ – 56,3 %), взаємовигідність відносин у системі «людина ‑ природа» («Маркетинг» КГ – 6,5 %, ЕГ – 19,4 %, «Економіка підприємства» КГ – 7,8 %, ЕГ – 23,3 %);
- еколого-естетичні цінності (краса природи як цінність): краса природи як необхідна умова життя людини (студенти напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 21,8 %, ЕГ – 69,4 %, «Економіка підприємства» КГ – 23,3 %, ЕГ – 70,4 %), екологізація (озеленення, насичення природними об’єктами) квартири, двору, мікрорайону, міста тощо. («Маркетинг» КГ – 1,8 %, ЕГ – 18,4 %, «Економіка підприємства» КГ – 9,5 %, ЕГ – 21,3 %), краса ландшафту («Маркетинг» КГ – 8,7 %, ЕГ – 27,3 %, «Економіка підприємства» КГ – 9,3 %, ЕГ – 30,1 %);
- соціопродуктивна екологоорієнтована діяльність як цінність: підтримання в чистоті території проживання, району, міста (студенти напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 6,4 %, ЕГ – 11,2 %, «Економіка підприємства» КГ – 5,4 %, ЕГ – 12,3 %), лісонасаджень, парків, скверів («Маркетинг» КГ – 2,5 %, ЕГ – 7,4 %, «Економіка підприємства» КГ – 1,3 %, ЕГ – 8,1 %, 7 %), готовність виконувати природоохоронну («Маркетинг» КГ – 6,8 %, ЕГ – 27,3 %, «Економіка підприємства» КГ – 5,4 %, ЕГ – 32,2 %), дозвіллєву («Маркетинг» КГ – 34,4 %, ЕГ – 16,8 %, «Економіка підприємства» КГ – 38,0 %, ЕГ – 18,9 %) діяльність;
в) особистісні цінності («Я» як цінність), орієнтовані:
- навзаємовигідні відносинилюдини з природою із людиноюяк їїневід’ємною частиною‑ любов,доброта,співчуття, милосердя, взаємопідтримкау ставленні до природи(студенти напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 12,3 %, ЕГ – 44,6 %, «Економіка підприємства» КГ – 13,2 %, ЕГ – 45,5 %); особистаготовністьрозумітиі охоронятинавколишнюприроду(«Маркетинг» КГ – 10,4 %, ЕГ – 37,3 %, «Економіка підприємства» КГ – 11,3 %, ЕГ – 40,1 %);
- навизначення стратегіїжиттєвого виборуособистості ‑активна життєдіяльністьв гармонії з природою(студенти напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 8,4 %, ЕГ – 36,5 %, «Економіка підприємства» КГ – 7,2 %, ЕГ – 40,3 %), матеріальне благополуччя в гармонії з природою(«Маркетинг» КГ – 6,5 %, ЕГ – 31,4 %, «Економіка підприємства» КГ – 7,9 %, ЕГ – 30,7 %);
- на фізичний і духовний стан особистості – духовна і фізична єдність з природою (студенти напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 6,5 %, ЕГ – 29,4 %, «Економіка підприємства» КГ – 7,2 %, ЕГ – 32,2 %), гарне здоров’я моє, моїх близьких і оточуючих («Маркетинг» КГ – 18,6 %, ЕГ – 31,3 %, «Економіка підприємства» КГ – 19,5 %, ЕГ – 30,4 %), насолода красою і неповторністю природи («Маркетинг» КГ – 7,2 %, ЕГ – 29,3 %, «Економіка підприємства» КГ – 8,4 %, ЕГ – 31,4 %).
Рейтинг екологічних цінностей показав, що на першому місці – цінності естетичного характеру, які не потребують істотних вольових витрат: насолода красою природи. Це може бути пов’язано з тим, що студенти рідко залучаються до практичної екологоорієнтованої діяльності. Результати рейтингу соціопродуктивної екологоорієнтованої діяльності як цінності підтвердили це положення: найбільший показник має дозвільна діяльність.
Високий показник характерний для низки загальнолюдських екологічних цінностей на тлі досить низького показника ставлення до екології; а також для еколого-гуманістичної цінності «людина як невід’ємна частина природи» і особистісних, що характеризують екологічність життєвої позиції (відношення до необхідності матеріального благополуччя та активної життєдіяльності в гармонії з природою). Це може бути пов’язано з малою роллю в освоєнні цих цінностей спеціально організованої екологічної освіти і провідною роллю засобів масових комунікацій у формуванні екологоорієнтованого світогляду: екологічна проблематика глобального масштабу (загроза планетарної кризи) досить широко висвітлюється.
За даними аналізу результатів письмової екологічної рефлексії у студентів ЕГ порівняно з КГ:
- з’явилося постійне і усвідомлене позитивне ставлення до природи (студенти напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 7,8 %, ЕГ – 78,5 %, «Економіка підприємства» КГ – 6,3 %, ЕГ – 73,8 %);
- виникло усвідомлення основних правил (імперативу) взаємовигідної взаємодії з природою (екологічно доцільної професійної діяльності), які необхідно виконувати самим і вимагати від оточуючих (студенти напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 4,9 %, ЕГ – 69,3 %, «Економіка підприємства» КГ – 5,2 %, ЕГ – 70,6 %);
- сформувалося усвідомлення своєї тотожності з навколишнім природним світом, себе як невід’ємної частини природи (студенти напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 5,1 %, ЕГ – 86,2 %, «Економіка підприємства» КГ – 5,4 %, ЕГ – 85,9 %);
- відзначено, що спілкування з природою покращує і фізичний (фізіологічний) і психічний (емоційний) стан (студенти напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 18,9 %, ЕГ – 89,5 %, «Економіка підприємства» КГ – 17,3 %, ЕГ – 88,7 %).
У респондентів відзначено зростання показника за шкалою інтенсивності (в Т-балах), що свідчить про збільшення узгодженості суб’єктивного ставлення до природи. Це зумовлено насамперед підвищенням інших показників.
За мотиваційною шкалою – тенденція до зміни мотивації екологоорієнтованої пізнавальної активності – динаміка проявляється у формуванні готовності і прагнення студентів отримувати, шукати і обробляти інформацію про об’єкти природи, що також є критерієм розвитку характерного для екоцентричного типу екологічного світогляду суб’єктивного ставлення студента до природи та служить стимулом для розвитку інших компонентів, включаючи світоглядний.
Не всі студенти, у яких сформовані готовність і прагнення здобувати екологічні знання, можуть їх ефективно засвоювати, що залежить від індивідуальних здібностей кожного студента.
Проведене дослідження з використанням вищезазначених методик з визначення рівня сформованості екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей за мотиваційно-ціннісним критерієм дало можливість узагальнити його показники, які відображені у таблиці 3.9.
Таблиця 3.9
Узагальнені показники рівня сформованості
екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей
за мотиваційно-ціннісним критерієм
(формувальний експеримент)
| Бали | КГ | ЕГ | ||
| Виконано завдань | % | Виконано завдань | % | |
| Бал 5 | 2 | 1,9 | 7 | 6,2 |
| Бал 4 | 16 | 14,8 | 48 | 42,9 |
| Бал 3 | 39 | 36,1 | 37 | 33,0 |
| Бал 2 | 51 | 47,2 | 20 | 17,9 |
| Всього | 108 | 100 | 112 | 100 |
Отже, узагальнений рівень сформованості екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей за мотиваційно-ціннісним критерієм у КГ дорівнює: Нк0 = 2,7 (54,0 %); ЕГ – Не0 = 3,38 (67,6 %).
У цілому, за результатами дослідження в ЕГ він виявився вищим, ніж у КГ, на 13,6 %. Ця різниця є суттєвою.
Графічно цей процес дозволяє наочно відобразити закономірності розподілу балів у контрольній і експериментальній групах (рис. 3.1).
Рис. 3.1. Розподіл балів за рівнем сформованості екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей за мотиваційно-ціннісним критерієм
—— контрольна группа,
____ експериментальна группа.
Аналіз графіка на рисунку 3.1 показує, що криві розподілу балів контрольної і експериментальної груп знаходяться на значній відстані, що вказує на відмінність у рівнях сформованості екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей за мотиваційно-ціннісним критерієм.
Рівень сформованості екологічного світогляду студентів за когнітивно-інтелектуальним критерієм визначався на основі виявлення обґрунтованих оптимальних умов формування екологічних знань, зокрема, створення у студентів мотиваційної установки до навчальної діяльності, розробка змістових аспектів знань на основі провідних дидактичних принципів, підвищення ефективності традиційних форм організації навчального процесу, комплексне застосування різних методів навчання і методичних прийомів.
Методика аналізу якості знань студентів наведена в п. 2.2. За її допомогою вивчалися обсяг, системність, осмисленість і глибина їх екологічних знань.
Крім того, для складання діагностичних матеріалів ми звернулися до типізації результатів засвоєння знань студентів:
- Знання системних понять (наприклад, виділити класифікаційні ознаки об’єкта і дати визначення, конкретизувати об’єкт власними прикладами тощо).
- Знанняконкретних одиничнихпонять(наприклад,описати процесвідповіднимитермінами, відзначити закономірністьявища ітлумачити йогов рамкахпевної теоріїтощо).
- Знання загальних та конкретних понять(наприклад,виділитиознаки поняттяідати визначення; підвестиконкретний об’єктпід поняття; конкретизувативідповідь тощо).
- Знання загальнихабстрактних понять(наприклад,виділитиознаки, дати визначення; витлумачитите чи інше конкретнеявище врамкахвивченихзагальнихабстрактних понять тощо).
- Знаннякількісних іумовнихпонять(наприклад,знатиумовні й кількісніпозначення відповіднихоб’єктів; умітиконкретизувативизначення поняття; знатизагальний«набір»кількісних іумовнихпонять дляопису конкретного явища тощо).
- Знання фактів(знатизагальнийноменклатурний«набір»фактів, необхідний для характеристикипевних процесів, порівняння, класифікації; вміти описати процес,конкретизувати відповідні поняття тощо).
- Знання теорій (і закономірностей) (наприклад, знати основні положення теорії, вміти викласти їх у термінах абстрактних відповідних та інших понять, вміти користуватися ними в аспекті відповідної теорії; вміти застосувати теорію для пояснення явищ тощо).
- Знання «прикладної інформації»(наприклад,знатипринципи, на яких заснованасистемазбору даних; знати технікузборунеобхідної інформації; вмітиробити операціїнаоснові набутихзнань).
Дані проведеного аналізу свідчать про те, що реалізація педагогічних умов формування екологічного світогляду студентів дозволила не тільки підвищити якість екологічних знань студентів ЕГ, забезпечити їх стабільну динаміку, але й істотно поліпшити рівень сформованості екологічного світогляду.
Таблиця 3.10
Результати аналізу якості знань студентів
| Напрями підготовки | Критерії | |||||||
| об’єму | системності | усвідомленості | глибини | |||||
| КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | |
| «Маркетинг» | 0,55 | 0,39 | 0,28 | 0,51 | 0,22 | 0,37 | 0,13 | 0,12 |
| «Економіка підприємства» | 0,58 | 0,46 | 0,35 | 0,48 | 0,33 | 0,44 | 0,15 | 0,13 |
Контрольний зріз показав зміну якісних показників отриманих знань у контрольній та експериментальній групах. Системність, осмисленість, глибина і обсяг знань у студентів, які навчалися в упроваджених педагогічних умовах формування екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей, виявилися вищими, ніж у студентів, що навчалися за традиційними методиками.
Результати проведеного педагогічного експерименту дозволяють зробити висновок, що використання розробленої нами педагогічної умови формування та розвитку екологічних знань студентів економічних спеціальностей сприяє підвищенню якості їх засвоєння.
Однією з умов підвищення рівня сформованості екологічного світогляду за когнітивно-інтелектуальним критерієм було формування в студентів мотиваційної установки у процесі дослідження. Для цього на першому занятті вони відповідали на питання: чи потрібні для Вашої професійної діяльності знання екології? Позитивно відповіли студенти напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 19,4 %, ЕГ – 44,7 %, «Економіка підприємства» КГ – 18,6 %, ЕГ – 45,9 %, негативно – 67,3 %, 53,2 %, 68,7 %, 52,1 %, важко відповісти – 13,3 %, 2,1 %, 12,7 %, 2,0 %. Далі на лекції «Вступ в екологію та економіку природокористування» було розкрито зв’язок екології з економічними дисциплінами, який постійно підкреслювався і в інших темах.
На останньому занятті студенти знову давали відповідь на питання про необхідність вивчення запропонованого курсу. Результати були такими: студенти напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 19,6 %, ЕГ – 74,3 %, «Економіка підприємства» КГ – 20,2 %, ЕГ – 75,5 % відповіли позитивно, студенти напряму підготовки «Маркетинг» КГ – 68,3 %, ЕГ – 24,4 %, «Економіка підприємства» КГ – 67,8 %, ЕГ – 22,9 % – важко відповісти, негативно – («Маркетинг» КГ – 12,1 %, ЕГ – 1,3 %, «Економіка підприємства» КГ – 12,0 %, ЕГ – 1,6 %).
Такі високі результати в експериментальній групі пояснюються зв’язком екологічних знань із майбутньою професійною діяльністю.
Для визначення рівня сформованості самостійності у здійсненні екологоорієнтованої діяльності було використано метод експертних оцінок.
Аналіз літератури та практичних спостережень дозволив виділили 5 показників: самостійність у застосуванні наявних екологічних знань і вмінь; якість екологічних знань і вмінь, їх глибина, системність; екологічний інтерес; бажання проявляти екологічну активність у процесі навчання; здатність мати, висловлювати і грамотно обґрунтовувати свої погляди.
Потім групі експертів з шести чоловік (викладачі) було запропоновано оцінити студентів за кожним з цих показників за п’ятибальною системою (з виставленням оцінок від «2» до «5» балів). Причому експерти не знали, які студенти склали експериментальну вибірку, а які – контрольну.
У формувальному експерименті було визначено коефіцієнти якості екологічних знань студентів за всіма чотирма критеріями. З’ясувалося, що в цілому студенти ЕГ показали кращі результати, ніж студенти КГ. Формувальний експеримент дозволив також виявити ставлення студентів до змісту та якості вузівської підготовки до екологоорієнтованої діяльності і ступінь їх зацікавленості в такій діяльності.
У результаті проведеного дослідження в контрольній і експериментальній групах отримано узагальнені результати, які показано в таблиці 3.11.
Таблиця 3.11
Узагальнені показники рівня сформованості
екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей
за когнітивно-інтелектуальним критерієм
(формувальний експеримент)
| Бали | КГ | ЕГ | ||
| Виконано завдань | % | Виконано завдань | % | |
| Бал 5 | 3 | 2,8 | 10 | 8,9 |
| Бал 4 | 20 | 18,5 | 54 | 48,2 |
| Бал 3 | 40 | 37,0 | 32 | 28,6 |
| Бал 2 | 45 | 41,7 | 16 | 14,3 |
| Всього | 108 | 100 | 112 | 100 |
Отже, узагальнений рівень сформованості екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей за когнітивно-інтелектуальним критерієм у КГ дорівнює: Нк0 = 2,82 (56,4 %); ЕГ – Не0 = 3,52 (70,4 %).
У цілому, за результатами дослідження, в ЕГ він виявився вищим, ніж у КГ на 14,0 %. Ця різниця є суттєвою.
Графічно цей процес дозволяє наочно відобразити закономірності розподілу балів у контрольній та експериментальній групах (рис. 3.2).
Аналіз графіку на рисунку 3.2 свідчить, що криві розподілу для контрольної й експериментальної груп несиметричні, що вказує на різні рівні сформованості екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей за когнітивно-інтелектуальним критерієм.
Дослідження сформованості екологічного світогляду студентів за практично-діяльнісним критерієм здійснено на основі їх анкетування, що включало блоки питань, які мали виявити ступінь інтересу до екологічних проблем, інформованість студентів про шляхи рішення екологічних проблем, канали, якими користуються студенти для розширення знань із проблем навколишнього середовища, готовність студентів до екологоорієнтованої діяльності в майбутній професії.
Рис. 3.2. Розподіл балів за рівнем сформованості екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей за когнітивно-інтелектуальним критерієм.
—— контрольна группа,
____ експериментальна группа.
Нами встановлено, що в студентів ЕГ переважає екоцентричний тип екологічного світогляду 61,5 %, 60,2 % відповідно. У КГ антропоцентричний тип – 71,8 %, 69,3 %. Це означає, що студенти ЕГ, які не мають екоцентричного світогляду, здатні ігнорувати екологічні наслідки своєї економічної діяльності з метою задоволення власних інтересів.
На наш погляд, така типологія екологічного світогляду пов’язана з тим, що серед каналів, якими користуються студенти для розширення екологічних знань та можливості їх застосування на практиці, домінують засоби масової інформації. Результати дослідження відображено в таблиці 3.12.
Дані таблиці підтверджують, що роль освітніх закладів у формуванні екологічних знань та способів екологоорієнтованої діяльності в студентів ЕГ знаходиться на рівні 39,6 %, 40,1 %, КГ – 10,4 %, 9,8 %.
Таблиця 3.12
Джерела екологічної інформації, %
| Джерела екологічної інформації | Напрями підготовки | |||
| «Маркетинг» | «Економіка підприємства» | |||
| КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | |
| Засоби масової інформації | 38,4 | 16,5 | 36,8 | 19,2 |
| Власні спостереження | 21,3 | 14,3 | 22,4 | 15,4 |
| Спілкування | 12,6 | 10,3 | 11,3 | 12,3 |
| Сімейне виховання | 10,2 | 11,3 | 11,9 | 10,1 |
| Освітня установа | 10,4 | 39,6 | 9,8 | 40,1 |
| Матеріали «зелених» рухів | 1,8 | 3,1 | 2,0 | 2,9 |
| Інші | 5,3 | 4,9 | 5,8 | 5,5 |
На основі проведеного анкетування здійснено оцінку потреби студентів до екологоорієнтованої діяльності. Виділено три оцінки потреби до екологоорієнтованої діяльності (за основу виділення критеріїв оцінки взято критерії, запропоновані Н. Дєжніковою [48]):
- потреба виражена, коли студент готовий займатися цією діяльністю за покликом серця;
- потреба слабо виражена, коли студент виявляє здатність відчувати природу, співпереживати їй, відповідати за власне здоров’я, хоче займатися цією діяльністю, але не має можливостей;
- потреба не виражена в тих випадках, коли студент не хоче займатися екологоорієнтованою діяльністю або займається нею з
обов’язку.
Дані про оцінку потреби до екологоорієнтованої діяльності виявлені нами в різних групах студентів, наведено в таблиці 3.13.
Таблиця 3.13
Оцінка потреби до екологоорієнтованої діяльності
| Напрями підготовки | Оцінка потреби | |||||
| виражена | слабо виражена | не виражена | ||||
| КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | |
| «Маркетинг» | 9,4 | 69,8 | 36,0 | 21,3 | 54,6 | 8,9 |
| «Економіка підприємства» | 10,2 | 67,9 | 34,7 | 20,8 | 55,1 | 11.3 |
Студенти ЕГ оцінюють свої екологічні потреби як достатні ‑ 69,8 %, 67,9 %. Студенти ЕГ, оцінюючи їх, порівнюють свої бажання з можливостями, тому відсоток вираженої потреби в екологоорієнтованій діяльності у цієї категорії опитуваних виявився досить високим.
На наш погляд, знання студентів характеризує не тільки ступінь засвоєння матеріалу, а більше вміння їх використовувати на практиці.
Результати, наведені в таблиці 3.14, дозволили визначити рівень сформованості екологічних умінь студентів в експериментальних і контрольній групах.
Таблиця 3.14
Рівні сформованості екологічних умінь, %
| Уміння | Групи | Напрями підготовки | |
| «Маркетинг» | «Економіка підприємства» | ||
| Уміння бачити екологічну проблему | КГ | 9,4 | 10,8 |
| ЕГ | 32,6 | 36,9 | |
| Уміння будувати економіко-екологічні моделі екологоорієнтованої діяльності | КГ | 8,4 | 8,4 |
| ЕГ | 29,9 | 30,1 | |
| Уміння організувати пошук оптимального екологоорієнтованого рішення | КГ | 11,3 | 10,7 |
| ЕГ | 26,3 | 24,3 | |
| Уміння аналізувати отриманий природоохоронний ефект | КГ | 16,2 | 14,1 |
| ЕГ | 39,3 | 40,2 | |
Отримані результати свідчать, що найбільші труднощі викликали в студентів завдання, де потрібно було самим побачити, правильно сформулювати екологічну проблему та провести аналіз отриманого результату. Саме ці вміння не були достатньо сформовані студентів в контрольної та експериментальної груп. Уміння сформулювати екологічну проблему склали відповідно у студентів напрямів підготовки «Маркетинг» КГ – 9,4 %, ЕГ – 10,8 %, «Економіка підприємства» КГ – 16,2 %, ЕГ – 14,1 %, уміння провести аналіз отриманого результату відповідно – 32,6 %, 36,9 %, 39,3 %, 40,2 %.
На рівні 29,9 % та 30,1 % студентами ЕГ вирішувала вже сформульована проблема, необхідно було лише побудувати модель екологоорієнтованої діяльності і вирішити проблему без проведення аналізу отриманих результатів.
В експериментальних групах експериментальні завдання виконані на більш високому рівні, ніж у контрольній. В експериментальних групах більшість студентів пропонують і теоретично обґрунтовують оригінальні й нестандартні методи вирішення завдань, знають як практично їх реалізувати, проводять повний аналіз і дослідження економічних моделей екологічного розвитку. Навпаки, в контрольній групі студенти знаходять рішення простих завдань стандартними методами, проводять неповне їх дослідження і не можуть описати аспекти використання отриманих результатів.
Отже, результати діагностики за виділеними критеріями і показниками указують на позитивну динаміку рівня сформованості екологічних умінь у студентів експериментальної групи. Методику оцінки рівня сформованості екологічних умінь студентами-економістами представлено в додатку Н.
Підсумкові результати в групах студентів, які навчалися традиційним способом, свідчать про зниження рівня виконання завдань творчого характеру. На четвертому курсі, коли збільшується кількість завдань творчого характеру, в контрольній групі спостережено зниження якості виконання робіт. Саме в студентів контрольної групи знижується інтерес до виконання завдань творчого характеру. Це пояснюється утрудненнями, що виникають при виконанні завдань, нерозумінням проблем, невпевненістю в правильності їх вирішення. Отже, накопичується негативне ставлення до завдань, що вимагають творчого підходу та екологоорієнтованої діяльності.
В експериментальній групі, навпаки, спостерігається стабільне підвищення рівня засвоєних екологічних знань. Саме у студентів четвертого курсу в експериментальних групах спостерігається підвищення якості виконуваних робіт, формується позитивна мотивація до екологоорієнтованої діяльності, оскільки завдяки цілеспрямованій роботі над формуванням екологічних умінь на попередніх етапах, студенти експериментальних груп не відчувають труднощів у правильному вирішенні проблеми, визначенні найбільш раціональних методів організації повного дослідження.
На основі даних емпіричного дослідження здійснено порівняльний аналіз рівнів сформованості екологічного світогляду студентів за практично-діяльнісним критерієм до і після експерименту. За його результатами виявлено такі закономірності.
Залучення студентів до екологоорієнтованої діяльності викликало зміну пізнавальної активності у сфері природних об’єктів, яка проявляється у формуванні прагнення і готовності студентів отримувати, шукати і використовувати інформацію про об’єкти природи. При вивченні особливостей екологічної пізнавальної активності студентів (методика «Натурафіл») стало помітним збільшення кількості студентів із високим рівнем пізнавальної активності: в середньому по загальній вибірці з 16,4 % до 42,8 % в експериментальних групах, відсутність істотних змін у контрольних (з 5,2 % до 9,9 %).
Аналіз результатів дослідження характеру екологічних уявлень студентів (опитувальник «Екологічні уявлення») показав, що відбулася позитивна динаміка рівнів сформованості екологічного світогляду студентів у процесі експерименту. Так, кількість респондентів ЕГ з екоцентричними екологічними уявленнями складають 67,8 %, 70,3 %, антропоцентричними – 19,6 %, 18,4 %, в контрольних групах – екоцентричними – 9,6 %, 10,5 %, антропоцентричними – 59,7 %, 57,1 % відповідно.
Отже, отримані показники студентів ЕГ, залучених до екологоорієнтованої діяльності, характеризуються позитивною динамікою: зменшується кількість студентів, що вибирають здебільшого твердження, що характеризують антропоцентричні екологічні уявлення (на 6,8 %) і збільшується кількість студентів, які вибирають твердження, що характеризують переважно екоцентричні (на 20,3 %) погляди.
У цілому виявлено, що відмінності в показниках рівня екологоорієнтованої активності і характеру екологічних уявлень за результатами аналізу представлених вибірок залежать від інтенсивності освітнього процесу.
У студентів КГ екологоорієнтована пізнавальна активність набуває антропоцентричної спрямованості. Це пов’язано з посиленням прагматичного ставлення до природи в студентів старших курсів, однією з причин якого може бути використання директивних і словесних методів в екологічній освіті. Зменшується кількість студентів, схильних до вибору тверджень, що характеризують екоцентричний (на 1,2 %) і антропоцентричний (на 13,7 %).
Залучення студентів до екологоорієнтованої діяльності викликає зміну «об’єктної модальності» суб’єктивного ставлення студентів до природного об’єкта на «суб’єктну», що підтверджує явну тенденцію до формування екоцентричного екологічного світогляду.
Так, у цілому після закінчення експерименту інтенсивність суб’єктивного ставлення до природи в студентів експериментальних груп істотно вище порівняно зі студентами контрольних груп.
Щодо структури інтенсивності вцілому по вибірці в студентів експериментальних груп (порівняно з контрольними) відзначається значне зростання різних показників. Це свідчить про узгодженість суб’єктивного ставлення до природи. Цей ріст зумовлений насамперед підвищенням показника за когнітивно-інтелектуальним критерієм, що може означати тенденцію до зміни мотивації екологоорієнтованої пізнавальної активності, до розвитку прагнення й готовності до пошуку та отримання інформації про навколишнє природне середовище. Зростання рівня за мотиваційно-ціннісним критерієм може означати тенденцію до зміни мотивації в напрямку прагнення і готовності до взаємовигідної взаємодії з природою.
Психодіагностика рівня суб’єктифікації студентами природних об’єктів за допомогою методики «СПО» показала, що у групі, яка була залучена до безпосередної екологоорієнтованої діяльності, відзначено значущу відмінність у показниках рівня суб’єктифікації студентами природних об’єктів до і після експерименту.
За результатами проведеного дослідження розподілено студентів за рівнями сформованості екологічного світогляду студентів за практично-діяльнісним критерієм, що відображено в таблиці 3.15.
Таблиця 3.15
Узагальнені показники рівня сформованості екологічного
світогляду студентів економічних спеціальностей
за практично-діяльнісним критерієм
(формувальний експеримент)
| Бали | КГ | ЕГ | ||
| Виконано завдань | % | Виконано завдань | % | |
| Бал 5 | 3 | 2,8 | 8 | 7,1 |
| Бал 4 | 21 | 19,5 | 49 | 43,8 |
| Бал 3 | 36 | 33,3 | 36 | 32,1 |
| Бал 2 | 48 | 44,4 | 19 | 17,0 |
| Всього | 108 | 100 | 112 | 100 |
Графічне зображення свідчить про закономірності розподілу балів у контрольній і експериментальній групах (рис. 3.3).
Рис. 3.3. Розподіл балів за рівнем сформованості екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей за практично-діяльнісним критерієм.
—— контрольна группа,
____ експериментальна группа.
Спостережено значне розходження ліній на графіку, що підтверджує відмінність у рівнях сформованості практично-діяльнісного критерію екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей.
Проведене дослідження з визначення рівня сформованості екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей дозволило узагальними отримані дані, що відображено в таблиці 3.16.
Таблиця 3.16
Узагальнені показники рівня сформованості екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей
| Факультет | Групи | Критерії | |||||
| МЦ | КІ | ПД | |||||
| бали | % | бали | % | бали | % | ||
| Економічний | КГ | 2,7 | 54,0 | 2,82 | 56,4 | 2,59 | 51,8 |
| ЕГ | 3,38 | 67,6 | 3,52 | 70,4 | 3,41 | 68,3 | |
Аналіз даних таблиці показує, що на економічному факультеті середня арифметична величина МЦе сформованості екологічного світогляду студентів експериментальної групи складає 3,38 бала, що становить 67,6 %, КІе – 3,52 (70,4 %), ПДе – 3,41 (68,2 %), у контрольній групі: МЦк – 2,7 (54,0 %), КІк – 2,82 (56,4 %), ПДк – 2,59 (51,8 %).
Визначені показники свідчать, що сформованість екологічного світогляду студентів за мотиваційно-ціннісним критерієм експериментальної групи складає 67,6 %, контрольної – 54,0 %. За когнітивно-інтелектуальним критерієм сформованість екологічного світогляду студентів в експериментальній групі складає 70,4 % (високий рівень), контрольної – 56,4 %. За практично-діяльнісним критерієм сформованість екологічного світогляду студентів експериментальної групи становить 68,3 %, контрольної – 51,8 %.
Порівняльний аналіз рівнів сформованості екологічного світогляду студентів за критеріями доводить, що між ними наявна відмінність, яка потребує перевірки на достовірність на основі використання критерію К. Пірсона.
Розрахунок цього критерію показав, що за мотиваційно-ціннісним критерієм він складає 65,87 %, когнітивно-інтелектуальним – 39,65 %, практично-діяльнісним – 106,6 %. Отримані дані доводять, що на результати сформованості рівнів екологічного світогляду студентів під час формувального етапу експерименту впливали експериментальні чинники.
Для унаочнення результати дослідження відображено на рис. 3.4.
Рис. 3.4. Рівні сформованості екологічного світогляду студентів за критеріями
На рисунку добре видно наявність високого рівня сформованості екологічного світогляду студентів за когнітивно-інтелектуальним критерієм, середнього рівня за мотиваційно-ціннісним, практично-діяльнісним критеріями в експериментальній та контрольній групах та значну відмінність показників між ними. Різниця в експериментальній групі між когнітивно-інтелектуальним та мотиваційно-ціннісним компонентом складає 2,8 %, між практично-діяльнісним – 2,1 %; у контрольній групі відповідно 2,4 %, 2,2 %. Така різниця вказує на відсутність значної відмінності між рівнями сформованості екологічного світогляду студентів за критеріями.
За результатами проведеного формувального експерименту узагальнено рівні сформованості екологічного світогляду студентів (Див. у таблиці 3.17).
Таблиця 3.17
Рівень сформованості екологічного світогляду студентів
| Рівні | Контрольна група | Експериментальна група | Різниця, % |
| Низький | 65 (58,0 %) | 22 (19,6 %) | –38,4 |
| Середній | 42 (37,5 %) | 59 (52,7 %) | 15,2 |
| Високий | 5 (4,5 %) | 31 (27,7 %) | 23,2 |
Формувальний етап експерименту показав, що в експериментальній групі переважає середній рівень сформованості екологічного світогляду студентів за мотиваційно-ціннісним, когнітивно-інтелектуальним, практично-діяльнісним критеріями.
Узагальнюючи отримані результати формувального експерименту, маємо відзначити, що вони свідчать про істотні зміни в рівнях сформованості екологічного світогляду студентів за трьома ключовими позитивним напрямами:
- формування позитивної мотивації до екологоорієнтованої діяльності (усвідомлення і прийняття себе як природного об’єкта і як суб’єкта власного розвитку), ставлення до природи й людини як її невід’ємної частини (прийняття самоцінності природи, можливості бути суб’єктом комунікативної взаємодії з людиною, ставлення до природи як до суб’єкта («партнера») по спільному, «коеволюційному» процесу життя на Землі);
- розвиток спрямованості студентів на екологічні цінності й у зв’язку з цим відбулася суттєва позитивна динаміка розподілу студентів залежно від рівня прояву мотиваційно-ціннісного критерію сформованості екологічного світогляду особистості;
- суттєва позитивна динаміка типологічного розподілу студентів залежно від рівня прояву кожного критерію сформованості екологічного світогляду особистості.
Все це дозволяє зробити висновок про ефективність запропонованих педагогічних умов формування екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей.
Динаміка рівнів сформованості екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей показана в таблиці 3.18.
Таблиця 3.18
Динаміка рівнів сформованості екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей
| Рівні | Констату-вальний експеримент | Форму-вальний експеримент | Приріст | Констату-вальний експеримент | Форму-вальний експеримент | Приріст |
| КГ | ЕГ | |||||
| Низький | 52 (48,1 %) | 39 (36,1 %) | –12,0 | 65 (58,0 %) | 22 (19,6 %) | –38,4 |
| Середній | 48 (44,5 %) | 57 (52,8 %) | +8,3 | 42 (37,5 %) | 59 (52,7 %) | +15,2 |
| Високий | 8 (7,4 %) | 12 (11,1 %) | +3,7 | 5 (4,5 %) | 31 (27,7 %) | +23,2 |
Аналіз даних таблиці 3.18 показав, що в результаті експериментальної роботи в студентів експериментальної групи виявились більш високі показники рівнів сформованості екологічного світогляду.
Так, в експериментальних групах високий рівень сформованості екологічного світогляду зріс порівняно із констатувальним етапом на 23,2 %; середній на 15,2 %; низький зменшився на 38,4 % після проведення формувального експерименту. В контрольних групах високий рівень сформованості екологічного світогляду зріс на 3,7 %; середній – 8,3 %; низький зменшився на 12,0 %.
Отже, результати проведеного експерименту показали позитивну динаміку рівнів сформованості екологічного світогляду студентів, яка забезпечувалася вдосконаленням навчально-виховного процесу в університетах за рахунок використання екологічного матеріалу в економічних дисциплінах та впровадження спецкурсу «Основи екології та економіки природокористування».