У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення та практичне вирішення проблеми розвитку соціальної компетентності підлітків засобами проектування навчально-виховного процесу, що знайшло відображення в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці педагогічних умов розвитку соціальної компетентності підлітків засобами проектування навчально-виховного процесу. Результати теоретичного аналізу та експериментально-дослідної роботи засвідчили досягнення мети, вирішення поставлених завдань і дали підстави для таких висновків:
- Уточнено сутність поняття «соціальна компетентність підлітків» як інтегративного особистісно утворення, яке характеризується здатністю підлітка вибудовувати стратегії успішної взаємодії з динамічним соціальним середовищем, готовністю до активної соціальної комунікації та взаємодії, прояву ініціативи, оволодіння соціальними ролями та соціальним досвідом у процесі соціальної практики. Поняття «розвиток соціальної компетентності підлітків» уточнюється як цілеспрямований процес зміни параметрів соціальної компетентності через реалізацію педагогічних умов для досягнення нового рівня її сформованості.
У результаті аналізу наукової літератури встановлено, що педагогічне проектування навчально-виховного процесу є ефективним засобом розвитку соціальної компетентності підлітків та базується на сукупності наукових підходів, передбачає дотримання педагогічних принципів, та принципів проектування навчально-виховного процесу. Розвиток соціальної компетентності підлітків засобами проектування ґрунтується на взаємодії учасників навчально-виховного процесу та дає змогу перевести цей процес у площину особистісно розвивальної педагогіки.
Установлено компоненти в структурі соціальної компетентності: аксіологічний, когнітивний, емоційно-вольовий, поведінковий.
- Охарактеризовано особливості розвитку соціальної компетентності підлітків. Підлітковий вік є сенситивним для соціального та емоційного розвитку, тому розвиток соціальної компетентності набуває особливої значущості для дітей на цьому віковому етапі. Кожний з етапів характеризується сукупністю новоутворень, які активізують чи гальмують належний перебіг процесу розвитку соціальної компетентності підлітків. На рівні молодшого підліткового віку до таких новоутворень належать: суб’єктність, індивідуалізація, «мотиваційний вакуум», становлення системи особистісних ціннісних орієнтацій, які превалюють над суспільними, започаткування об’єднання в групи, опробування соціальних ролей. На рівні старшого підліткового віку основними новоутвореннями є: формування соціальної свідомості і переконань щодо людських відносин, самоствердження та самовизначення; збільшення самостійності, рольове експериментування для задоволення потреби вибору шляху самореалізації та самовдосконалення, суперечності у прийнятті себе та однолітків.
- Охарактеризовано критерії, відповідні показники розвитку соціальної компетентності підлітків: цінності взаємодії (ціннісне ставлення до себе, як суб’єкта взаємодії; ціннісне ставлення до інших людей (повага до соціокультурних відмінностей); переважання духовних цінностей (людина та її життя як самоцінність, толерантність, добро, служіння людям та ін.) у системі ціннісних орієнтацій особистості; обізнаність та усвідомленість (розуміння та усвідомлення сутності соціальної компетентності; соціально значущих якостей особистості, що сприяють успішній соціалізації; стійкий інтерес до соціального життя; позитивне ставлення та впевненість (переважання позитивних емоцій у процесі взаємодії з іншими людьми; емпатія; саморегуляція, самоконтроль емоційних станів у процесі взаємодії, прагнення довести до завершення соціально-корисну справу, упевненість у власних силах); здатність до дії та взаємодії (гнучкість при виконанні соціальних ролей адекватно вимогам соціальної ситуації; уміння ухвалювати самостійні рішення та відповідати за них; здатність до конструктивної взаємодії, знаходження оптимального способу виходу з конфліктних ситуацій; здатність до ініціювання суспільно корисної спільної роботи).
Визначено й охарактеризовано три рівні розвитку соціальної компетентності підлітків: високий, середній, низький.
Установлено, що на початку формувального етапу експерименту значна кількість підлітків (30,4 % ЕГ та 28,5 % підлітків КГ) виявили низький рівень розвитку соціальної компетентності; 49,8 % піділтікв ЕГ та 50,6 % підлітків КГ – середній рівень, відповідно 19.8 % підлітків ЕГ та 20,9 % підлітків КГ – високий рівень.
- Обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови розвитку соціальної компетентності підлітків засобами проектування навчально-виховного процесу, а саме:
- запровадження проектування у навчально-виховному процесі загальноосвітнього навчального закладу та формування проектного мислення педагогів з метою розвитку соціальної компетентності підлітків;
- розроблення змістовного та організаційно-методичного забезпечення розвитку соціальної компетентності підлітків засобами проектування навчально-виховного процесу;
- організація індивідуальних, групових і колективних форм соціально-комунікативної діяльності підлітків з урахуванням результатів психолого-педагогічної діагностики.
У процесі реалізації педагогічних умов розвитку соціальної компетентності засобами проектування навчально-виховного процесу використовували сукупність діагностичних методик та методів: авторські анкети, бесіди, інтерв’ювання, написання твору «П’ять, найважливіших для мене цінностей», методики: В. Шапар «Ціннісні орієнтири особистості», А. Прихожан «Соціальна компетентність особистості», К. Томас «Схильність особистості до конфліктної поведінки», педагогічні спостереження.
З метою запровадження проектування у навчально-виховний процес загальноосвітнього навчального закладу реалізовано комплекс заходів, які забезпечували підліткам розвиток соціальної компетентності. Підготовчий етап спрямовувався на визначення складових проектування: гностичної, діагностичної, прогностичної. Основний етап складався з планування, конструктивного, діяльнісного та регуляційно-корекційних складових. Заключний етап передбачав реалізацію рефлексійно-проектуючої складової.
Формування проектного мислення педагогів здійснювалося за допомогою програми «Теорія і практика розвитку соціальної компетентності підлітків у сучасній школі». Зазначена програма дала змогу вирішити такі завдання, як підвищення компетентності педагогів з розроблення змісту навчально-виховних проектів, оволодіння ефективними формами і методами взаємодії учасників навчально-виховного процесу, спрямованими на розвиток соціальної компетентності підлітків, опанування нових технологій і форм роботи в умовах проектування навчально-виховного процесу. Програма реалізовувалася за допомогою низки форм (семінари, педагогічні ради, практичні та тренінгові заняття, майстер-класи) і методів (аналіз проблемних ситуацій, рольові ігри, роботи в групах, складання проектів, рефлексія) роботи. Розроблені нами методичні рекомендації «Розвиток соціальної компетентності підлітків засобами проектування навчально-виховного процесу» використовувалися педагогами на всіх етапах проектування.
Розроблено змістовне та організаційно-методичне забезпечення розвитку соціальної компетентності підлітків засобами проектування навчально-виховного процесу: програма «Соціальна компетентність. Соціальна дія. Соціальна успішність» – для роботи з підлітками, система виховних годин «Соціально компетентний підліток» – для класних керівників, проект «Розвиток соціальної компетентності підлітків».
Під час урочної та позаурочної діяльності з підлітками використовувалися індивідуальні (кожний підліток працював над індивідуальним завданням), групові (підлітки об’єднувалися в групи, кожна група працювала над індивідуальним або загальним завданням); та колективні (над розв’язанням проблеми працювали всі підлітки) форми роботи. Упроваджувалися інтерактивні форми діяльності та елементи діалогового навчання. Підлітки брали участь в таких видах згорнутих дискусій: ситуаційні ігри, круглі столи, засідання експертної групи, форум, симпозіум, класичні дебати, судове засідання, експрес-дискусія, акваріум та інших. Доцільно використовувалися такі групові форми роботи: мозковий штурм, карусель, діалог, синтез думок, пошук інформації, коло ідей, проект; броунівський рух, дерево рішень, зроби вибір, свіча (мікрофон).
Основними формами і методами позакласної діяльності були: дискусії, моделювання ситуацій, рефлексія, рольові та імітаційні ігри, робота в групах (методи); проект (індивідуальний, груповий, колективний), ситуаційні вправи, тренінгові заняття, години спілкування з елементами тренінгу, соціальні акції (форми). Найбільш продуктивною для налагодження взаємодії на різних рівнях (педагоги-батьки-підлітки) стала проектна діяльність.
Стабільна динаміка підвищення рівнів розвитку соціальної компетентності підлітків експериментальної групи (високий рівень – +16,7 %, середній – + 1,8 %, низький – – 18,5 %, Р<0,05) свідчить про педагогічну доцільність та ефективність теоретично обґрунтованих та експериментально перевірених педагогічних умов розвитку соціальної компетентності підлітків засобами проектування навчально-виховного процесу.
Проведене дослідження не вичерпує багатогранності теоретичних і практичних пошуків розв’язання проблеми. Подальшого вивчення і розвитку потребують такі питання, як: розвиток соціальної компетентності засобами проектування навчально-виховного процесу інших вікових груп (молодший школяр, старшокласник), здійснення спеціальної підготовки педагогічних кадрів з питань розвитку соціальної компетентності підлітків засобами проектування навчально-виховного процесу, підвищення ефективності післядипломної освіти педагогічних кадрів з цієї проблеми.
Зважаючи на актуальність досліджуваної теми, рекомендовано запровадити у навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл програм для педагогів та підлітків «Теорія і практика розвитку соціальної компетентності підлітків у сучасній школі», «Соціальна компетентність. Соціальна дія. Соціальна успішність», систему виховних годин «Соціально компетентний підліток», цільовий навчально-виховний проект «Розвиток соціальної компетентності підлітків», передбачити в системі післядипломної педагогічної освіти впровадження методичних рекомендацій «Розвиток соціальної компетентності підлітків засобами проектування навчально-виховного процесу».