У результаті теоретичного пошуку встановлено, що як у вітчизняних, так і в зарубіжних наукових джерелах простежується підвищений інтерес до з’ясування проблеми професійного самовизначення школяра. В Україні основна увага дослідників була спрямована на вивчення проблем професійної орієнтації та вибору професії (О. Вітковська, О. Ігнатюк, О. Мельник та ін.), життєвих перспектив в контексті професійного самовизначення (Є. Головаха), професійного самовизначення старшокласників у навчально-виховній діяльності школи (О. Капустіна, О. Норін), психологічних аспектів професійного самовизначення особистості (Г. Костюк), професіографії (І. Кравченко), соціально-професійного становлення особистості (В. Кушнір, В. Радул), вибору професії в умовах профільного навчання (В. Люлька, Л. Турчина), організаційно-педагогічних умов підготовки старшокласників до професійного самовизначення в умовах міжшкільних навчально-виробничих комбінатів (М. Піддячий) тощо.
Встановлено, що в останні роки у вітчизняній науці помітне стрімке зростання кількості досліджень, спрямованих на вивчення зарубіжного досвіду організації профорієнтаційної роботи в закладах середньої освіти країн близького та далекого зарубіжжя. Це праці Н. Абашкіної (розвиток професійної освіти в Німеччині), Н. Балацької (професійна орієнтація учнів у сучасних середніх школах Англії), Ю. Грегоращук (організація професійної підготовки в старшій школі США), Т. Капелюшної (тенденції розвитку технологічної освіти в середніх навчальних закладах США), Г. Корсун (професійне самовизначення старшокласників у школах Німеччини), О. Локшиної (реформування системи освіти і професійного навчання в Англії) тощо.
З’ясовано, що до вивчення проблематики професійного самовизначення в США неодноразово зверталися відомі американські педагоги. Зокрема, проблеми готовності особистості до професійного вибору були предметом дослідження Є. Гінсберга, Д. Сьюпера, Дж. Голланда, Ф. Парсонса, М. Савікаса, які запропонували конструктивні підходи до вирішення проблем професійного самовизначення. Професійну ідентичність як наявність чіткого й стабільного уявлення про власні інтереси, особистість і таланти в контексті проблеми вибору професії визначали М. Артур, Дж. Голланд, Д. Дайгер, П. Пауер, Д. Халл та ін.
На підставі аналізу праць американських учених (Є. Еріксон, Е. Герр, Н. Гінсберг, Дж. Херм та ін.) зроблено висновок, що професійне самовизначення особистості – загальна сукупність психологічних, соціальних, освітніх, фізичних, економічних та інших факторів, які разом впливають на характер та значущість праці для кожної особистості протягом її життя.
Праці вітчизняних науковців (І. Богданова, О. Вітковська, С. Зуєва, Є. Климов, Н. Нікітіна, Н. Пряжніков, С. Чистякова та ін.) визначають професійне самовизначення особистості як: науково-практична система підготовки особистості до свідомого професійного самовизначення; вибір і реалізація способу взаємодії з навколишнім світом, знаходження сенсу в певній сфері професійної діяльності; входження особистості у центр процесу професійної орієнтації, стає суб’єктом профорієнтаційної діяльності – використовує засоби професійної орієнтації для підготовки до власного професійного самовизначення; займаючи позицію суб’єкта професійного самовизначення, особистість відходить від позиції об’єкта впливу з боку суспільства, державних і громадських організацій у вирішенні своєї професійної долі, перестає бути об’єктом програмування ззовні.
Охарактеризовано систему професійного самовизначення учнів у США, як сукупність державних, громадських та інших установ і зроблено висновок, що в сучасній американській педагогічній науці особливостями професійної орієнтації учнівської молоді в середніх навчальних закладах США є: ступеневий характер професійного самовизначення і варіативність переходу від однієї форми до іншої; посилення ролі недержавних форм професійної орієнтації школярів і зв’язку їх шкільного навчання з практикою; своєчасне реагування системи освіти на зміни в структурі і на ринку праці; використання в допрофесійній та професійній підготовці молоді компетентнісного підходу; психолого-педагогічна підтримка процесу вибору молодою людиною майбутньої професії в контексті вирішення більш широкої проблеми підготовки до вибору професійної кар’єри тощо.
Зміст розділу висвітлено в таких публікаціях автора: [57; 59; 60; 63; 64; 65].