У розділі з’ясовано, що зміст освіти в середніх навчальних закладах США спрямований на розкриття інтелектуального потенціалу молоді, на підготовку учнів до навчання в університетах, а також до професійної діяльності, пов’язаної із самостійним та усвідомленим прийняттям рішення в нестандартній ситуації. Він відображає основні цілі навчання на всіх ступенях освіти в школі, а саме: індивідуальний розвиток особистості, розкриття її потенціалу; задоволення потреб економіки країни у кваліфікованій робочій силі; соціальну та культурну інтеграцію, формування активного члена громадянського суспільства; закладення основ для навчання протягом усього життя.
Для конкретизації змісту професійного самовизначення учнівської молоді в середніх навчальних закладах США проаналізовано нормативні документи, які регулюють питання профорієнтації і профконсультації молоді.
Виявлено, що акт “School-to-Work” (у дослівному перекладі “Школа – роботі”) визначає не сировину та засоби виробництва, а висококваліфіковані та конкурентоспроможні кадри.
Одним із засобів реалізації згаданого акту є програма розвитку кар’єри “Career Development”, яка передбачає: ознайомлення учнів із використанням знань з академічних предметів для здійснення кар’єри, зустрічі з представниками різних професій, екскурсії на підприємствах, одержання досвіду роботи, використання центрів розвитку кар’єри, підтримку випускників у працевлаштуванні після закінчення навчального закладу тощо.
На формування змісту освіти в державних школах США впливають такі фактори: запровадження стандартів освіти, включення в шкільну програму трьох паралельних курсів – спрощеного, нормативного та поглибленого, структурування змісту освіти на державному, регіональному та шкільному рівні, що дозволяє повніше реалізувати індивідуальні здібності учнів. У той же час зміст освіти в школах США знаходиться під впливом концепцій, для яких характерна гіперболізація одних цілей (утилітарна спрямованість, придбання соціального досвіду, виділення основних ідей та ін.) та недооцінка або ігнорування інших (важливість сучасної наукової інформації, пропорційність навчального матеріалу в цілому про світ та про свою країну).
Охарактеризовано роль профконсультанта та вчителів у процесі формування професійного самовизначення школярів.
Визначено особливості змісту професійної орієнтації учнів на різних етапах навчання в школі США:
1) вдалий відбір та вивчення навчальних дисциплін, серед яких здебільшого переважають професійно зорієнтовані предмети;
2) створення програм академічного та соціалізаційного рівня, спрямованих на модернізацію системи освіти в середніх навчальних закладах, зниження рівня безробіття, активізацію академічної і професійної мобільності молоді;
3) діяльність різноманітних асоціацій розвитку кар’єри, які відіграють ключову роль у методичному забезпеченні профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю.
Визначено такі групи специфічних методів профорієнтаційної роботи в середніх навчальних закладах США: інформаційно-довідкові (просвітницькі); професійної психодіагностики; морально-емоційної підтримки школярів; надання допомоги в конкретному виборі й ухваленні рішення.
Розкрито провідні технології, які допоможуть учневі зробити свідомий вибір професії або групи професій, що відповідають його здібностям, можливостям та уподобанням. З точки зору можливості технологізації процесу професійного самовизначення старшокласників особливу увагу привертають методики підготовки учнів до вибору професії Джона Голланда (США) та Сигекадзу Фукуями (Японія), які містять елементи безперервної системи підготовки особистості до професійного самовизначення.
Визначено основні етапи, які допомагають учневі зробити вибір професії або групи професій, що відповідають його здібностям, можливостям та вподобанням (учневі потрібно насамперед зайнятися самоаналізом та вивченням світу професій; для кожної з професій, які він збирається обрати або які його цікавлять, учень заповнює спеціальний бланк; школяру доцільно ознайомитися із результатами самоспрямовуючого пошуку та кваліфікаційними вимогами до професій, обраних для нього друзями, викладачами, родичами та ін.; ознайомлення школяра з інформацією, що стосується світу професій; порада учневі зустрітися та поспілкуватися із представниками обраної професії; фактичне здійснення школярем професійних проб).
Встановлено, що доцільним у педагогічній підготовці школярів до професійного самовизначення є використання методу проектів, адже проект – це найдієвіший акт переходу від теорії до практики, від минулого до майбутнього, від потенційного до актуального. Останнім часом в США набули поширення дослідницькі, практико-зорієнтовані та інформаційні проекти у формі портфоліо.
Зміст розділу висвітлено в публікаціях автора: [54; 56; 31; 66].