ГАВРИЛЮК СВІТЛАНА МИКОЛАЇВНА

Міністерство освіти і науки України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

ГАВРИЛЮК СВІТЛАНА МИКОЛАЇВНА

УДК 370.711+378.01

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

Умань – 2016

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини, Міністерство освіти і науки України.

Науковий консультант

доктор педагогічних наук, професор,дійсний член НАПН УкраїниКузь Володимир Григорович,Уманський державний педагогічнийуніверситет імені Павла Тичини,завідувач кафедри дошкільної освіти.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор,дійсний член НАПН УкраїниБогуш Алла Михайлівна,Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,завідувач кафедри теорії та методикидошкільної освіти;

доктор педагогічних наук, професорЗданевич Лариса Володимирівна,Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, завідувач кафедри дошкільної педагогіки, психології та фахових методик;

доктор педагогічних наук, професорМаковецька Наталія Валеріївна,Запорізький національний університет,завідувач кафедри туризму.

Захист відбудеться «7» грудня 2016 р. о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 74.053.01 в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини за адресою: вул. Садова, 2, м. Умань, Черкаська обл., 20300.

З дисертацією можна ознайомитись на офіційному сайті та у бібліотеці Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини: вул. Садова, 2, м. Умань, Черкаська обл., 20300.

Автореферат розіслано «5» листопада 2016 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради І. П. Рогальська-Яблонська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. У контексті глобалізаційних тенденцій інноваційного розвитку системи дошкільної освіти особливої актуальності набувають проблеми нового змісту професійної підготовки фахівців дошкільних навчальних закладів. Щоб фахові знання студентів могли відповідати новим вимогам, необхідно ввести низку змін до організації професійної освіти майбутніх вихователів. Головною метою таких освітніх новацій має стати підготовка конкурентоздатного на ринку праці, висококваліфікованого, професійно компетентного, креативного спеціаліста, який вільно володіє набутими вміннями і навичками, прагне до професійного зростання, соціальної і фахової мобільності.

Напрями оновлення освіти, зорієнтовані на особистісне зростання майбутнього педагога-професіонала, знайшли відображення в законах України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про вищу освіту», Базовому компоненті дошкільної освіти.

Про істотне покращення професійної підготовки педагогічних кадрів для дошкільних установ наголошувалося й на Всеукраїнському з’їзді працівників дошкільної освіти (2010). Завдання професійної підготовки студентської молоді визначено у Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період 2012–2021 років, яка орієнтує систему освіти на використання внутрішніх резервів, її освітнього, наукового та інноваційного потенціалів, структурну перебудову, пошук нових, більш ефективних форм діяльності, спрямованих на активну позицію студента як суб’єкта освітнього процесу.

Проблему професійної підготовки майбутніх педагогів до навчальної діяльності з учнями досліджували такі вчені, як: Є. Барбіна, О. Браславська, А. Грітченко, В. Кан-Калик, Н. Кічук, О. Коберник, В. Коваль, О. Комар, Н. Кузьміна, З. Курлянд, М. Мартинюк, Н. Ничкало, Р. Пріма, С. Сисоєва, С. Совгіра, В. Сластьонін, С. Ткачук, Г. Троцко, Р. Хмелюк та ін.

Питання професійної підготовки майбутніх вихователів до педагогічної діяльності розглядали вчені: Л. Артемова, Г. Бєлєнька, А. Богуш, Н. Голота, Т. Жаровцева, Л. Зданевич, В. Кузь, О. Кучерявий, В. Логінова, І. Луценко, Н. Лисенко, Л. Плетеницька, Т. Слободянюк та ін.

Професійна компетентність майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів була предметом дослідження Н. Денисенко, Т. Жаровцевої, Л. Завгородньої, Л. Зайцевої, І. Княжевої, О. Листопада, Н. Маковецької, В. Нестеренко, І. Рогальської-Яблонської, Ю. Руденко, Т. Степанової, Г. Троцко, Х. Шапаренко, К. Щербакової та ін.

Різним аспектам готовності педагога до творчої інноваційної діяльності присвячено наукові дослідження О. Волошенко, О. Виговської, Н. Кичук, Л. Кекух, Л. Мільто, С. Сисоєвої, Н. Устинової, І. Харкавців та ін.

Особлива увага приділялася розвитку творчості педагога як фахівця, який за метою і змістом власної професійної діяльності створює умови для формування творчої особистості дитини, розвитку творчого потенціалу вихованців. Отже, предметом вивчення науковців стали проблеми: формування творчої особистості вчителя в процесі підготовки у виші (Н. Кічук); інноваційні педагогічні технології підготовки молодших спеціалістів у вищих навчальних закладах (О. Кіяшко); формування стимулів до педагогічної творчості в майбутніх учителів початкових класів (Л. Кекух); готовності до самостійної творчої діяльності (О. Кривильова, З. Левчук); творчої активності майбутніх учителів у процесі розв’язання педагогічних задач (О. Полякова); розвиток педагогічної творчості вчителів у системі внутрішкільної методичної роботи (Л. Білієнко); педагогічні умови професійно-творчого саморозвитку майбутнього вчителя (М. Костенко); розвиток творчого потенціалу особистості майбутнього вчителя (О. Приходько, С. Олійник, Н. Устинова), соціального педагога (Т. Равлюк), викладача (Р. Серьожнікова) та ін.

Окремі дослідження вчених було присвячено розвитку творчого потенціалу майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів та їній підготовці до творчої діяльності дітей (А. Богуш, Л. Іщенко, Л. Зданевич, Е. Карпова, В. Лісовська, О. Листопад, Н. Маковецька та ін.). Однак, теоретичний аналіз наукових досліджень доводить, що проблема професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості не була предметом спеціального дослідження. Водночас, у педагогіці вищої школи наявна низка суперечностей, зокрема між:

соціальним замовленням підготовки нової генерації висококваліфікованих фахівців дошкільної освіти і наявним рівнем їхньої професійної педагогічної творчості;
потребами дітей дошкільного віку в реалізації творчих здібностей та недостатнім професійним рівнем підготовки вихователів дошкільних навчальних закладів до розвитку творчості дошкільників;
необхідністю реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти у педагогічній практиці щодо розвитку унікальної творчої особистості кожної дитини та відсутністю психолого-методичного супроводу педагогічно-творчої діяльності вихователя.

Актуальність зазначеної проблеми, її соціальна значущість і недостатня розробленість, відсутність наукових досліджень, адекватних актуальним змінам у системі підготовки майбутніх вихователів, об’єктивна необхідність розв’язання наявних суперечностей зумовили вибір теми дослідження «Теоретико-методичні засади професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Мета дослідження: науково обґрунтувати й апробувати теоретико-методологічні засади, модель та експериментальну методику підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості.

Завдання дослідження:

Визначити й науково обґрунтувати теоретико-методологічні концепти професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості.
Розкрити сутність феноменів «підготовка майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості» та «готовність майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості».
Уточнити сутність понять: «творчість», «педагогічна творчість вихователя», «дитяча творчість» та схарактеризувати творчий потенціал дітей старшого дошкільного віку.
Визначити критерії, показники та схарактеризувати рівні готовності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості.
Обґрунтувати організаційно-педагогічні умови професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості.
Розробити модель та експериментальну методику професійної підготовки майбутніх вихователів до педагогічної творчості й апробувати їх ефективність.
Забезпечити методичний супровід професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості.

Предмет дослідження – теоретико-методичні засади та організаційно-педагогічні умови професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості.

Гіпотеза дослідження: професійна підготовка майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості набуває ефективності, якщо вона здійснюється відповідно до розроблених теоретичних та методичних засад за моделлю, що складається з методично-цільового, змістово-операційного, результативного блоків та перебачає організацію навчальної діяльності студентів за мотиваційно-цільовим, пізнавально-когнітивним, самостійно-пошуковим та креативно-розвивальним етапами.

Загальну гіпотезу дослідження конкретизовано в часткових, згідно з якими підготовка майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості буде ефективною, якщо реалізувати такі організаційно-педагогічні умови:

наявність позитивної мотивації майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості;
організація розвивального освітньо-творчого простору вищого навчального закладу;
використання ситуацій професійно-творчого успіху;
забезпечення суб’єкт-суб’єктних взаємин викладачів і студентів у процесі творчого зростання майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів.

Провідною ідеєю дослідження є положення про те, що підготовка майбутніх вихователів до педагогічної творчості зумовлюється спеціальною організацією навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі, який забезпечує єдність, взаємозв’язок урахування і розвитку у майбутніх вихователів педагогічних здібностей, творчої індивідуальності, творчої активності з належним цілеспрямуванням, відповідною поетапною організацією та процесуально-змістовим забезпеченням.

Концепція дослідження. Професійну підготовку майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості вважаємо багатоаспектним, цілеспрямованим, довготривалим процесом професійного становлення творчої індивідуальності педагога, готового до майбутньої інноваційної діяльності в умовах сучасного дошкільного навчального закладу. Важливим компонентом підготовки майбутнього вихователя до творчої діяльності є знання про сутність та механізми творчого процесу, характеристики творчої особистості, особливості дитячої творчості й дієві чинники її розвитку, а результатом – сформована готовність майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості, яку визначаємо як складне особистісне утворення, що охоплює творчі педагогічні цінності, індивідуальні творчі якості, потребу у творчості та сукупність професійних знань, умінь і навичок cтудента, необхідних для організації творчої діяльності дітей у сучасних дошкільних навчальних закладах. Важливим чинником формування професійної готовності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості визначено креативність, яка як індивідуальна характеристика становить продуктивний аспект творчої особистості, що виражається в активній життєвій позиції, постійній спрямованості на творчу професійну діяльність.

У процесі розроблення концепції враховано те, що педагогічна творчість вихователя дітей дошкільного віку, на відміну від творчої діяльності інших галузей, має специфічні особливості, пов’язані з тим, що педагог реалізує особистісні й професійні творчі потенції у процесі творення особистості дитини. Розвиток її творчих можливостей зумовлений розвитком творчого потенціалу педагога – носія педагогічної творчості, який знаходиться біля джерел розвитку особистості кожної людини; продуктом педагогічної творчості вихователя дітей дошкільного віку є творчий розвиток його вихованців.

Реалізація цієї ідеї базується на трьох взаємопов’язаних концептах: методологічному, теоретичному і методичному.

Методологічний концепт передбачає формування готовності майбутніх вихователів до педагогічної творчості з позицій:

філософських, педагогічних, психологічних наукових концепцій творчості;
концептуальних положень про цілісність, неперервність і комплексність професійної підготовки вихователя дошкільного навчального закладу;
аксіологічного підходу (І. Бех, Б. Гершунський, М. Євтух, І. Зязюн, В. Кремень, А. Міщенко, В. Сластьонін та ін.), який дозволив вважати педагогічну творчість майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів складником найвищих гуманістично-педагогічних цінностей, моральним критерієм особистості, що надає можливості удосконалення й самореалізації особистістю свого внутрішнього світу, визнання самоцінності, розуміння свого майбутнього призначення. У площині цього підходу пріоритет педагогічно значущих цінностей формує мотиваційне ставлення майбутнього вихователя до його професійної діяльності та є джерелом духовного збагачення дітей дошкільного віку;
акмеологічного підходу (О. Антонова, О. Бодальов, Н. Гузій, Г. Данилова, А. Деркач, О. Дубасенюк, Н. Кузьміна, С. Пальчевський, С. Сисоєва, Л. Сущенко та ін.), який характеризує процес професійної підготовки майбутніх вихователів до педагогічної творчості як відкриту систему, якій властиві саморозвиток і саморегуляція, творче професійне самовдосконалення впродовж життя, досягнення життєвих творчих вершин (акме) у майбутній педагогічній діяльності після здобуття освіти;
компетентнісного підходу (А. Богуш, Н. Бібік, О. Браславська, C. Бондар, В. Загвязинський, І. Зимня, Г. Бєлєнька, В. Кузь, Н. Ничкало, О. Пометун, А. Хуторськой та ін.), завдяки якому відкриваються широкі можливості для формування творчої компетентності майбутнього вихователя як важливого чинника забезпечення якісної професійної підготовки фахівців, зорієнтованої на висококваліфікованого, конкурентоспроможного, ініціативного випускника вищого педагогічного навчального закладу, який володіє творчою компетентністю. Результатом цього є вироблення індивідуального стилю діяльності педагога в майбутньому та розвиток його педагогічної майстерності, що характеризується вільним володінням інноваційними методиками організації різноманітних видів творчої діяльності дітей дошкільного віку; професійною готовністю до творчої співпраці з дітьми, прагненням до творчих досягнень; креативним підходом до навчання; потребою в безперервній самоосвіті, у подальшому самовдосконаленні, співробітництві та співтворчості; нешаблонним ставленням до справи.

Методологічна й евристична цінність означених підходів у підготовці майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості полягає в тому, що вони зорієнтовані на високий рівень розвитку фахово важливих креативних якостей особистості, зумовлюють позитивну мотивацію навчання студентів, розвивають їхні пізнавальні інтереси, формують творчі професійні цінності.

Теоретичний концепт визначає систему вихідних параметрів і дефініцій, які розкривають розуміння сутності професійної підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти до педагогічної творчості, її специфічних характеристик і особливостей для вихователя. Визначальним для теоретичного концепту є положення, згідно з яким у процесі підготовки майбутніх вихователів відбувається поступове усвідомлення ними себе як творчої особистості, здійснюється реалізація свого творчого потенціалу, своїх можливостей у творчій діяльності з дітьми дошкільного віку. Така підготовка здійснюється на принципах інноваційності й дитиноцентризму, індивідуалізації і гуманізації навчання й виховання студентів, діалогізації професійного педагогічного спілкування, співробітництва, співтворчості, синергії викладача та студента.

Теоретичні засади дослідження становлять наукові положення:

щодо загального розвитку особистості (Л. Виготський, С. Рубінштейн, Г. Костюк, О. Леонтьєв та ін.);
становлення і розвитку творчої особистості (В. Андрєєв, А. Брушлинський, І. Волощук, Л. Єрмолаєва-Томіна, Н. Кічук, О. Лук, В. Моляко, В. Рибалка, Я. Пономарьов, О. Шевнюк, А. Шумилін та ін.);
методології педагогічної творчості та майстерності (Н. Гузій, І. Зязюн, С. Сисоєва, В. Семиченко та ін.);
концепції розвитку творчого професійного потенціалу особистості (О. Антонова, О. Дубасенюк, В. Огнев’юк, С. Пальчевський, Л. Рибалко та ін.);
змісту та специфіки професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів (Л. Артемова, А. Богуш, Г. Бєлєнька, Н. Гавриш, Т. Жаровцева, Л. Зданевич, І. Княжева, Н. Маковецька, В. Нестеренко, Т. Поніманська, І. Рогальська-Яблонська та ін.);
багаторівневої вищої освіти (А. Алексюк, В. Андрущено, О. Безлюдний, І. Бех, В. Бондар, І. Зязюн, В. Луговий, В. Кремень, В. Кузь, В. Майборода, О. Мороз, Д. Пащенко та ін.);
інноваційних педагогічних технологій (О. Гончарова, І. Дичківська, Л. Даниленко, О. Кіяшко та ін.); кредитно-модульної організації навчального процесу (А. Алексюк, А. Фурман, П. Юцявічене та ін.).

Методичний концепт передбачає розробку експериментальної методики професійної підготовки майбутніх вихователів до педагогічної творчості, спрямованої на забезпечення позитивної динаміки означеного процесу, що ґрунтується на діагностувальній основі; обґрунтування критеріїв, показників та рівнів готовності майбутніх вихователів до педагогічної творчості. Методичні засади дослідження становлять наукові концепції, що розкривають методику підготовки майбутніх фахівців до педагогічної творчості у вищих навчальних закладах (А. Богуш, Н. Гузій, І. Зязюн, В. Кремень, В. Кузь, О. Листопад, В. Моляко, С. Сисоєва та ін.).

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальну роботу проведено на базі факультетів вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку вихователів дошкільних навчальних закладів, серед яких: Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Миколаївський національний педагогічний університет імені В. О. Cухомлинського, Житомирський державний педагогічний університет імені Івана Франка, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка.

Дослідно-експериментальною роботою було охоплено 1068 студентів факультетів дошкільної освіти та 110 викладачів вищих навчальних закладів.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що:

уперше обґрунтовано теоретико-методичні та концептуальні засади професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості, зокрема, методологічний, теоретичний та технологічний концепти; розкрито сутність і структуру феноменів: «професійна підготовка майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості» (багатоаспектний, цілеспрямований, довготривалий процес особистісного професійного становлення творчої індивідуальності педагога, готового до майбутньої інноваційної діяльності в умовах сучасного дошкільного навчального закладу); «готовність майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості» (особистісне новоутворення, що включає творчі педагогічні цінності, індивідуальні творчі якості, потребу у творчості та сукупність професійних знань, умінь і навичок, необхідних для організації творчої діяльності в сучасних дошкільних навчальних закладах); визначено критерії (когнітивно-операційний, емоційно-вольовий, мотиваційно-ціннісний, діяльнісно-творчий) з відповідними показниками та схарактеризовано рівні: високий (творчий), середній (пошуковий), низький (репродуктивний) готовності майбутніх вихователів до педагогічної творчості; визначено організаційно-педагогічні умови професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості (наявність позитивної мотивації майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості; організація розвивального освітньо-творчого простору вищого навчального закладу; використання ситуацій професійно-творчого успіху; забезпечення суб’єкт-суб’єктних взаємин викладачів і студентів у процесі творчого зростання майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів); розроблено модель підготовки майбутнього вихователя дошкільного навчального закладу до педагогічної творчості, яка складається із сукупності взаємопов’язаних блоків (методично-цільового; змістово-операційного; результативного) та реалізується на мотиваційно-цільовому, пізнавально-когнітивному, самостійно-пошуковому, креативно-розвивальному етапах;
уточнено сутність понять «творчість», «педагогічна творчість вихователя», «дитяча творчість»; удосконалено форми і методи професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості;
подальшого розвитку набули теорія і методика професійної підготовки майбутніх вихователів до роботи з дітьми в дошкільному навчальному закладі.

Практичне значення результатів дослідження: розроблено діагностувальну та експериментальну методики підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості у вищому навчальному закладі; доповнено зміст навчальних фахових дисциплін, укладених на основі Галузевих стандартів освіти за модульною структурою: «Основи педагогічної майстерності», «Психологія творчості», «Дошкільна педагогіка»; розроблено програму, лекції і методичне забезпечення навчальної дисципліни «Основи педагогічної творчості» та курсу «Педагогічна творчість у професійній педагогічній діяльності вихователя дошкільного навчального закладу»; систему групових й індивідуальних творчих вправ, завдань, навчальних тренінгів, педагогічних ситуацій, розвивальних ігор професійного спрямування, матеріалів для проведення семінарських та практичних занять із навчальних дисциплін.

Основні положення, результати й висновки дисертації можуть бути використані в теорії і практиці вищих навчальних закладів у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців за освітнім ступенем «бакалавр» напряму підготовки (спеціальності) «Дошкільна освіта»; для подальших наукових педагогічних досліджень, укладання навчальних програм та методичних рекомендацій, підручників і навчальних посібників, при оновленні лекційних курсів, практичних занять, завдань для самостійної та науково-дослідної роботи студентів, при підготовці студентами курсових, дипломних і магістерських робіт, проведенні науково-методичних семінарів та занять у системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників дошкільної освіти.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка про впровадження № 2431/01 від 21.09.2015 р.), Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка (довідка про впровадження № 1/376 від 2.06.2015 р.), Миколаївського національного педагогічного університету імені В. О. Cухомлинського (довідка про впровадження № 11 від 05.06.2015 р.), Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (довідка про впровадження № 2164/01-55/14 від 11.06.2015 р.), Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка про впровадження № 18-м від 20.06.2015 р.), Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка про впровадження № 261 від 15.03.2015 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження доповідалися і обговорювалися на науково-практичних конференціях різного рівня, а саме: міжнародних – «Сучасні тенденції використання дидактичних ідей Яна Амоса Коменського» (Умань, 2012); «Дитинство і сучасний світ: питання теорії і практики», присвяченій пам’яті Януша Корчака (Умань, 2012), «Мистецтво у контексті освітньої парадигми: вітчизняний та зарубіжний досвід» (Умань, 2013); «Психолого-педагогічний супровід формування життєвої компетентності дітей дошкільного та шкільного віку» (Умань, 2013); «Акмеологія – наука ХХІ століття» (Київ, 2014); «Акмеология: личностное и профессиональное развитие человека» (Росія, Москва, 2014); «Наука и образование в Австралии, Америке и Евразии: фундаментальные и прикладные науки» (Австралія, Мельбурн, 2014); «Педагогика XXІ века: преподавание в мире постоянного потока информации» (Будапешт, 2014); всесвітньому конгресі «Поддержка одаренности – развитие креативности» (Білорусь, Вітебськ, 2014); «Професійна свобода особистості у вимірах гуманістичної спадщини Антона Макаренка та Івана Зязюна» (Полтава, 2015); «Інноваційний розвиток вищої освіти: глобальний та національний виміри змін» (Суми, 2015); «Становлення і розвиток акмеологічної науки: теоретичні і прикладні аспекти» (Житомир, 2015); всеукраїнських – «Проблеми психології творчості» (Умань, 2011); «Сучасні технології розвитку професійної майстерності майбутніх учителів» (Умань, 2011), «Інноваційні освітньо-виховні стратегії в сучасному світі: змістовий та технологічний аспект» (Суми, 2011); «Виховання громадянина-патріота в педагогіці В. О. Сухомлинського та сучасній освітній практиці» (Кіровоград–Павлиш, 2012); «Василь Сухомлинський і школа XХІ століття» (Умань, 2012); «Технології формування педагогічного професіоналізму майбутніх учителів» (Мелітополь, 2014); «Компетентнісний підхід в освіті: теоретичні засади і практика реалізації» (Київ, 2014); «Соціалізація та виховання особистості в умовах сьогодення» (Умань, 2014); «Проблеми розвитку творчої особистості дітей дошкільного віку: теорія, практика, перспективи» (Миколаїв, 2015); «Педагогічна творчість, майстерність, професіоналізм: проблеми теорії і практики підготовки та перепідготовки освітянських кадрів» (Київ, 2015); педагогічних читаннях: ІV Міжнародних та ХVІІІ Всеукраїнських педагогічних читаннях «Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю: дошкілля–початкова школа» (Хмельницький, 2011); Шостих Всеукраїнських читаннях з гуманної педагогіки «Учителю, надихни мене на творчість» (Київ, 2011); ІІІ Міжнародних психолого-педагогічних Челпанівських читаннях (Київ, 2014); VIІ Міжнародних та ХХІ Всеукраїнських педагогічних читаннях «Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю: вчимося толерантності» (Миколаїв, 2014); VIІІ Міжнародних і ХХІІ Всеукраїнських педагогічних читаннях «Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю: виховуємо культуру потреб особистості» (Херсон, 2015).

Публікації. Результати дослідження опубліковано у 29 одноосібних наукових працях, серед яких: 1 монографія, 20 статей відображають основні наукові результати дослідження, із яких 4 статті – у зарубіжних періодичних фахових виданнях, 8 публікацій апробаційного характеру.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, її зв’язок із науковими програмами, планами і темами, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, сформульовану гіпотезу, методологічні і теоретичні засади, методи дослідження; розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів; подано відомості про впровадження, апробацію результатів, публікації, структуру й обсяг дисертації.

На підставі аналізу праць вітчизняних дослідників уточнено зміст дефініцій «творчість», «креативність», «творчий потенціал», «педагогічна творчість вихователя», виявлено взаємозв’язок цих понять.

Аналіз філософських та психолого-педагогічних джерел із проблеми дослідження дозволив виявити різні підходи до розуміння поняття «творчість». З’ясовано, що дослідники (М. Бердяєв, Д. Богоявленська, Л. Виготський, А. Матюшкін, А. Лук, С. Сисоєва, Дж. Гілфорд, Е. Торенс, С. Рубінштейн, В. Сухомлинський та ін.) розглядають творчість як: характеристику діяльності; створення нових нестандартних цінностей; прояв активності, оригінальності особистості; механізм розвитку особистості; діяльність; засіб пізнання світу. З’ясовано, що поняття «творчість» нероздільно пов’язане з категорією продуктивної творчої діяльності та творчої праці. Феномен «творчість» розуміємо як діяльність, що породжує щось якісно нове й вирізняється неповторністю, оригінальністю, унікальністю її результатів (продуктів діяльності) на основі реорганізації наявного досвіду і формування нових комбінацій знань і вмінь.

Встановлено, що в останні роки в науковий обіг введено поняття «творчий потенціал особистості» (Є. Адакіна, Л. Кононова, П. Кравчук, О. Листопад, В. Моляко, О. Попель, І. Шпачинський та ін.), який учені розуміють як ресурс творчих можливостей особистості, здатність конкретної людини до здійснення творчої діяльності, системну характеристику особистості, що дає їй можливість творити, знаходити нове, приймати рішення та діяти оригінально й нестандартно в різних ситуаціях. Саме від творчого потенціалу як підсвідомого процесу залежить рівень творчої самореалізації і саморозвитку індивідуума.

Професійно-творчий потенціал особистості майбутнього вихователя дошкільного навчального закладу, за О. Листопадом, є складним особистісним новоутворенням, що характеризує здатність підходити до професійної діяльності нестандартно, шукати і знаходити оригінальні способи розв’язання типових / нетипових завдань і ситуацій професійної діяльності, найоптимальніші шляхи, ефективні методи вирішення професійно-педагогічних завдань у роботі з дітьми.

З’ясовано, що творчий потенціал особистості психологи (А. Маслоу, В. Шапар) пов’язують Із креативністю, тобто здатністю породжувати незвичайні ідеї, відхилятися від традиційних схем мислення, швидко вирішувати проблемні ситуації. При цьому ознаками креативності виступають швидкість, чіткість, гнучкість мислення, чутливість до проблем, оригінальність, винахідливість, конструктивність при їх вирішенні. У психолого-педагогічній літературі «креативність» трактується як: творча здібність, здатність генерувати нові, оригінальні ідеї тощо; творчі можливості, здібності людини, які можуть проявлятися в мисленні, почуттях, спілкуванні, окремих видах діяльності; творчий дух, творчий потенціал індивіда, його творчі здібності, що відображаються не тільки в оригінальних продуктах діяльності, а й у мисленні, почуттях і спілкуванні з іншими людьми; універсальна, пізнавальна творча здібність, рівень творчої обдарованості, здібності до творчості, творення, продукування ідей, методик, технологій, проектів; рівень творчої обдарованості, здатності до творчості, що складає досить стійку характеристику особистості. У дослідженні «креативність» розуміємо як рівень творчої обдарованості, здібності і здатності до творчості, відносно усталену характеристику особистості.

Аналіз наукової літератури дозволив дійти висновку, що фахова підготовка майбутніх педагогів є складником системи професійної освіти спеціалістів і розуміється як певний рівень кваліфікації працівника, оволодіння ним професійною компетентністю, високим рівнем професіоналізму й педагогічної майстерності, що забезпечує його подальше професійне становлення. У розділі представлено результати наукових досліджень з підготовки майбутніх педагогів до творчої професійної діяльності: І. Гриненко, О. Виговської, О. Волошенко, О. Кіяшко, Л. Кекух, Н. Кичук, О. Кривольової, В. Лисовської, О. Теплової, Л. Макрідіної, Л. Машкіної, Л. Мільто, О. Полякової, О. Приходько, Т. Равлюк, Р. Серьожнікової, С. Сисоєвої, Н. Устинової та ін. Виявлено, що в наукових працях «педагогічна творчість» тлумачиться як педагогічна діяльність, спрямована на розвиток потенційних творчих можливостей вихованців (С. Сисоєва); критерій якісного становлення особистості вчителя (Н. Кичук); співтворчість педагога та вихованців у спільній діяльності (В. Кан-Калик, М. Нікандров) та ін.

Здійснено історичний екскурс щодо проблеми педагогічної творчості у наукових поглядах видатних педагогів минулого (Г. Ващенко, І. Волков, О. Захаренко, Я. Коменський, А. Макаренко, С. Русова, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін.), які розглядають педагогічну творчість вихователя як діяльність, яка сприяє розвиткові комплексу якостей творчої особистості: кмітливості, винахідливості, ініціативності, активності дітей дошкільного віку. Педагогічна творчість пов’язана з інтелектом, розумовою діяльністю, поєднує логічне мислення зі спостережливістю, творчою уявою, високим рівнем пошукової дослідницької активності. Педагогічну творчість вихователя дошкільного навчального закладу розуміємо як професійну спрямованість вихователя на творчий розвиток дітей дошкільного віку; індивідуальну характеристику здатності студента до організації творчої діяльності дітей дошкільного віку, спрямованої на творчий розвиток вихованців.

Професійну підготовку майбутніх вихователів до педагогічної творчості в процесі підготовки у вищій школі розглядаємо як багатоаспектний, цілеспрямований, довготривалий процес професійного становлення творчої індивідуальності педагога, готового до майбутньої інноваційної діяльності в умовах сучасного дошкільного навчального закладу.

Визначено, що готовність майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості − це особистісне утворення, що охоплює творчі педагогічні цінності, індивідуальні творчі якості, потребу у творчості та сукупність професійних знань, умінь і навичок, необхідних для організації творчої діяльності в сучасних дошкільних навчальних закладах. Педагогічна творчість вихователя дітей дошкільного віку має специфічні особливості, пов’язані з тим, що педагог реалізує особистісні й професійні творчі потенції у процесі творення особистості дитини, і розвиток її творчих можливостей зумовлений розвитком творчого потенціалу педагога – носія педагогічної творчості, а продуктом педагогічної творчості вихователя дітей дошкільного віку є розвиток його вихованців.

Важливим компонентом підготовки вихователя до творчої діяльності визначено знання про сутність та механізми творчого процесу, характеристики творчої особистості, особливості дитячої творчості й дієві чинники її розвитку.

З урахуванням важливого значення періоду дошкільного дитинства для актуалізації творчого потенціалу особистості схарактеризовано старший дошкільний вік як сенситивний період у розвитку дитячої творчості, уточнено сутність поняття «дитяча творчість», яку розглядаємо як творчу позицію дитини, її активність, уяву, фантазію, що проявляється у творчому пошуку при створенні нових ідей, художніх, творчих образів, пізнанні нового, незвичного в процесі творчої продуктивної діяльності: у грі, малюнку, співах, танцях, комунікативній взаємодії тощо. Зазначено, що пошукова творча діяльність у дошкільному віці є своєрідним внутрішнім генератором, рушійною силою саморозвитку, самовдосконалення кожної особистості, що сприяє актуалізації внутрішнього потенціалу дитини в майбутньому. Серед чинників, що впливають на розвиток дитячої творчості, значну роль відіграють умови сімейного виховання, вікового й індивідуального розвитку, а також особливості взаємин дітей у найближчому соціальному оточенні (у сім’ї, дошкільному навчальному закладі, соціокультурному середовищі) тощо.

У другому розділі – «Методологічні концепти підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості» – розкрито методологічні концепти дослідження, схарактеризовано аксіологічний, акмеологічний та компетентнісний підходи до підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів, окреслено принципи розвитку педагогічної творчості майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів.

Визначено й науково обґрунтовано методологічні підходи до професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості: аксіологічний, акмеологічний та компетентнісний.

Аксіологічний підхід до професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості сприяв формуванню ціннісного ставлення студентів до професії вихователя, усвідомленню себе творцем духовного світу, визнанню його самоцінності. Аксіологічний потенціал формується на основі адаптації системи цінностей конкретного педагога до ієрархії цінностей суспільства й педагогічної системи, у якій відбувається його професійна діяльність. Він охоплює гуманістичні цінності, що утворюють гуманістичну спрямованість особистості педагога; педагогічні цінності, що формують основу для здобуття ним педагогічної майстерності та неперервного професійного самовдосконалення; цінності творчості, які підтримують інтерес і творчу активність педагога та студентів у навчально-виховному процесі й забезпечують його найвищі результати; естетичні цінності, що сприяють досягненню високої естетики професійно-педагогічної діяльності і перетворюють її на педагогічне мистецтво. Аксіологічний підхід cпрямовує професійну підготовку майбутніх вихователів дошкільного навчального закладу на формування системи кращих загальнолюдських та професійних педагогічних цінностей: гуманістичних, духовно-моральних, соціальних, естетичних, творчих тощо. Пріоритет педагогічно-значущих цінностей формує мотиваційне ставлення майбутнього педагога до його професійної діяльності, є джерелом духовного збагачення дітей дошкільного віку. Високий рівень педагогічної творчості притаманний тим вихователям, які здатні ціннісно ставитися до педагогічної праці. Дослідження було спрямоване на розвиток творчої індивідуальності кожного майбутнього фахівця, розвиток його аксіологічного потенціалу, формування гуманістичних педагогічних цінностей, які в подальшому складуть основу його педагогічної творчості.

Професійна підготовка майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості з позиції акмеологічного підходу відбувалася як цілеспрямований професійний творчий розвиток педагога, здатного до самореалізації, фахового cамовдосконалення, подальшого професійного зростання, акмеологічних інваріантів професіоналізму, рефлексивної організації, культури, творчого та інноваційного потенціалу, розкриття творчого потенціалу, наявності сильної й адекватної мотивації самоздійснення, досягнення життєвих творчих вершин (акме) у майбутній педагогічній діяльності після здобуття освіти. На основі досліджень учених (В. Бранський, І. Зязюн, В. Ільїн, Н. Кузьміна, В. Моляко, С. Пальчевський, С. Пожарський та ін.) в акмеограмі вихователя дошкільного навчального закладу виокремлено професійні якості, необхідні для підвищення рівня педагогічної творчості: оригінальність, ініціативність, педагогічний оптимізм, творче натхнення, спостережливість, педагогічний такт, упевненість у собі, добре розвинені організаторські та творчі здібності, творча компетентність, творче ставлення до дітей, до вирішення різноманітних педагогічних та життєвих ситуацій, орієнтація на творчий професійний успіх, стійка мотивація до творчої педагогічної діяльності тощо. До акмеограми вихователя дошкільного навчального закладу віднесено також і педагогічний артистизм, який проявляється у відкритості й привабливості педагога, володінні педагогічною технікою, своїм настроєм, здатністю до педагогічної рефлексії, що виражається в умінні втілювати думки і переживання в образі, поведінці, слові, багатстві особистих проявів педагога. У процесі реалізації експериментальної методики відбувався взаємозв’язок у формуванні професіоналізму та педагогічної творчості як основи педагогічної акмеології, що уможливлювало виявлення творчої активності, ініціативності, потреби в інноваційній діяльності, у визнанні самоцінності особистості, сприяло максимальному розкриттю вершин розвитку педагогічної творчості майбутнього вихователя.

Схарактеризовано компетентнісний підхід як важливий чинник забезпечення якісної професійної підготовки фахівців, зорієнтованої на висококваліфікованого, конкурентоспроможного, ініціативного випускника вищого педагогічного навчального закладу. Здатність вихователя до професійного зростання, творчого саморозвитку, досягнення високого рівня фахових знань зумовили сформованість його творчої компетентності та індивідуальних моделей творчої поведінки. Її результатом є вироблення індивідуального стилю діяльності у майбутніх вихователів та розвиток їхньої педагогічної майстерності, що характеризується володінням інноваційними методиками організації різноманітних видів творчої діяльності дітей дошкільного віку, професійною готовністю до творчої співпраці з дітьми, прагненням до безперервної самоосвіти, до творчих досягнень, творчого підходу до навчання, подальшого самовдосконалення, співробітництва та співтворчості, творчого ставлення до справи. Творча компетентність вихователя дошкільних навчальних закладів забезпечує найвищий рівень педагогічної майстерності й педагогічної творчості, що визначає професійну готовність педагога діяти креативно в різних педагогічних та життєвих ситуаціях і характеризується прагненням до подальшого творчого професійного самовдосконалення.

Методологічна й евристична цінність визначених підходів для сучасної системи освіти полягає в тому, що вони зорієнтовані на високий рівень розвитку професійно важливих креативних якостей особистості, зумовлюють позитивну мотивацію навчання, розвивають пізнавальні інтереси студентів, формують систему творчих професійних цінностей.

У дослідженні виокремлено та науково обґрунтовано методологічні принципи професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості: інноваційності й дитиноцентризму, що забезпечує врахування здібностей, інтересів, творчих нахилів дітей дошкільного віку, стимулювання їхньої пошукової активності, винахідливості та фантазування, розвитку творчого мислення в різноманітних видах активної творчої діяльності; індивідуалізації навчання студентів, що передбачає визнання індивідуальності кожного із суб’єктів творчої взаємодії, урахування педагогічних здібностей і професійних наукових інтересів та створення умов для творчого самовираження студентів, актуалізації їхніх творчих здібностей, комунікативної взаємодії, самобутності, активності, творчості тощо; гуманізації навчання й виховання студентів, що сприяє формуванню гуманістичних педагогічних цінностей як основи педагогічної діяльності та забезпечує гуманістичний стиль творчої взаємодії між викладачем та студентом; діалогізації професійного педагогічного спілкування, що ґрунтується на повазі до особистості, діалогічному спілкуванні, емпатії та рефлексії, сприяє стимулюванню ініціативи, активності, самореалізації і творчого розвитку майбутніх фахівців та уможливлює рівноправну позицію партнерів спілкуванню; принцип співробітництва, співтворчості, синергії, що виявляється у взаємодії студентів і викладача як суб’єктів розвивального творчого середовища, якій притаманні діалогічність взаємин, доброзичливість, взаємна довіра, відкритість, готовність висловлювати думку і відстоювати свою позицію, уміння координувати власний погляд з думками інших людей.

З’ясовано, що реалізація зазначених принципів професійної підготовки майбутніх вихователів до педагогічної творчості призводить до якісних змін у дошкільній освіті та відкриває нові можливості в напрямі гуманної педагогіки, співробітництва та співтворчості, відкритості до діалогу, суб’єкт-суб’єктних відносин викладача та студента, сприяє розвиткові творчих здібностей, педагогічної інтуїції, орієнтації на загальнолюдські цінності, зумовлює інноваційні технології розвитку педагогічної творчості майбутнього вихователя.

Упровадження аксіологічного, акмеологічного, компетентнісного підходів та методологічних принципів у професійну підготовку майбутніх вихователів у вищих навчальних закладах забезпечило якісну підготовку нової генерації педагогічних кадрів дошкільної освіти.

У третьому розділі – «Діагностика готовності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості» – визначено структуру, критерії, показники та схарактеризовано рівні готовності майбутніх вихователів до педагогічної творчості; проаналізовано сучасний стан готовності студентів до педагогічної творчості; презентовано організаційно-педагогічні умови професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості у вищих навчальних закладах.

Готовність майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості визначаємо як складне особистісне утворення, що охоплює творчі педагогічні цінності, індивідуальні творчі якості, потребу у творчості та сукупність професійних знань, умінь і навичок студента, необхідних для організації творчої діяльності дітей у сучасних дошкільних навчальних закладах.

Критеріями готовності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості було обрано: когнітивно-операційний із показниками: обізнаність із ключовими поняттями педагогічної творчості; із професійними компетенціями майбутніх вихователів; з інноваційними методиками творчого розвитку дітей дошкільного віку; емоційно-вольовий з показниками: наявність емоційно-позитивного ставлення до обраної професії, ініціативність, захопленість творчою співпрацею з дітьми; любов до дітей та емпатійне ставлення до них; уміння самостійно приймати рішення, відчуття впевненості у своїх творчих можливостях; мотиваційно-ціннісний критерій із показниками: усвідомлення значущості професійно-педагогічних цінностей та важливості для суспільства своєї професії; внутрішня потреба у творчій самореалізації, саморозвитку та професійному самовдосконаленні; наявність професійних мотивів і стійких інтересів до майбутньої творчої професійної діяльності; прагнення до творчих успіхів у майбутній професійній діяльності; діяльнісно-творчий критерій із показниками: професійна творча спрямованість особистості майбутнього вихователя; вміння організовувати творчу діяльність дітей дошкільного віку; вміння планувати різні види творчої діяльності дітей; вміння оцінювати результати творчої діяльності дітей.

Відповідно до критеріїв і показників схарактеризовано рівні готовності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості: високий (творчий), середній (пошуковий), низький (репродуктивний).

Майбутні вихователі дошкільних навчальних закладів із високим (творчим) рівнем готовності до педагогічної творчості дають розгорнуте визначення ключових понять педагогічної творчості, володіють різноманітними професійними компетенціями педагога (фаховою, комунікативною, рефлексивною, творчою), що проявляється у високих навчальних досягненнях; добре обізнані з інноваційними методиками творчого розвитку дошкільників та називають методи і прийоми роботи з дітьми дошкільного віку. Для них характерне емоційно-позитивне ставлення до обраної професії, яке проявляється в ініціативності, захопленості творчою співпрацею з дітьми дошкільного віку; вони виявляють любов до дітей та емпатійне ставлення до них, прагнуть до емоційної близькості з вихованцями, психологічної підтримки дитячих інтересів, творчої суб’єкт-суб’єктної взаємодії; активно займаються самоосвітою, уміють самостійно приймати рішення, відчувають упевненість у своїх творчих можливостях, характеризуються високою відповідальністю; усвідомлюють значущість професійно-педагогічних цінностей та важливість для суспільства свого фаху; мають стійку внутрішню потребу у творчій самореалізації, саморозвитку та професійному самовдосконаленні, усталені мотиви й інтереси до майбутньої творчої професійної діяльності, прагнуть до творчих успіхів. Їм притаманна висока професійна творча спрямованість, яка проявляється в бажанні працювати за фахом, в умінні критично оцінити себе як майбутнього фахівця та свою професійну підготовку тощо, організовувати творчу діяльність дітей дошкільного віку, планувати й оцінювати її результати.

Майбутні вихователі дошкільних навчальних закладів із середнім (пошуковим) рівнем готовності до творчої діяльності розуміють ключові поняття педагогічної творчості, однак не завжди розгорнуто їх визначають; у них наявні різноманітні професійні компетенції педагога (фахова, комунікативна, рефлексивна, творча); вони недостатньо обізнані з інноваційними методиками творчого розвитку дітей дошкільного віку, називають тільки окремі інноваційні методи в роботі з дітьми. Для студентів цього рівня характерне емоційно-позитивне ставлення до обраної професії, однак вони не завжди виявляють ініціативність та захопленість творчою співпрацею із вихованцями. Майбутні вихователі виявляють любов до дітей та емпатійне ставлення до них, прагнуть до емоційної близькості з дитиною, але не завжди можуть віднайти емоційний контакт з нею, надати їй психологічну підтримку, відчувають труднощі в налагодженні творчої суб’єкт-суб’єктної взаємодії з вихованцями. Студенти цього рівня не прагнуть до самоосвіти, не завжди самостійно приймають рішення, не впевнені у своїх творчих можливостях, недостатньо відповідальні, не чітко усвідомлюють значущість професійно-педагогічних цінностей та важливість для суспільства свого фаху, не відчувають внутрішньої потреби у творчій самореалізації, саморозвитку та професійному самовдосконаленні. Їм притаманні нестійкі мотиви й інтереси до майбутньої професійної діяльності, їхня мотивація не завжди спрямована на прагнення до творчих успіхів, неадекватна самооцінка та взаємооцінка щодо готовності до творчої діяльності з дітьми. При плануванні різних видів творчої діяльності вихованців не враховують їхні інтереси, надають перевагу репродуктивним методам; при оцінюванні результатів творчої діяльності дітей рідко звертають увагу на оригінальність задуму, дитячу фантазію і творчість.

Майбутні вихователі дошкільних навчальних закладів із низьким (репродуктивним) рівнем готовності до творчої діяльності не здатні сформулювати ключові поняття педагогічної творчості, у них не сформовані професійні компетенції педагога (фахова, комунікативна, рефлексивна, творча), мають низькі навчальні досягнення, не впевнені в собі, байдужі до розвитку свого творчого потенціалу; вони не обізнані з інноваційними методиками творчого розвитку дітей дошкільного віку, не можуть назвати інноваційні методи в роботі з вихованцями; у них відсутнє емоційно-позитивне ставлення до обраної професії, ініціативність; вони не виявляють захопленості творчою співпрацею з дітьми дошкільного віку, емпатійного ставлення до дітей, не прагнуть до емоційної близькості з ними, не можуть встановити емоційний контакт із дитиною, надати їй психологічну підтримку. Майбутні педагоги цього рівня відчувають труднощі у творчій суб’єкт-суб’єктній взаємодії з вихованцями, тому надають перевагу суб’єкт-об’єктним взаєминам, не займаються самоосвітою, не впевнені у своїх творчих можливостях, недостатньо відповідальні. Студенти не усвідомлюють значущість професійно-педагогічних цінностей та важливість для суспільства свого фаху; у них відсутня внутрішня потреба у творчій самореалізації, саморозвитку та професійному самовдосконаленні. У них відсутні мотиви і стійкі інтереси до майбутньої творчої професійної діяльності, мотивація уникнення невдачі домінує над мотивацією прагнення до професійного творчого успіху. Такі студенти характеризуються неадекватною самооцінкою та взаємооцінкою щодо готовності до творчої діяльності; вони не готові до самостійної її організації, у них відсутні організаторські, дослідницькі, комунікативно-творчі вміння. При плануванні різноманітних видів творчої діяльності дітей потребують допомоги з боку викладача, не зважають на інтереси, здібності та бажання вихованців.

З метою з’ясування наявних рівнів готовності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до творчої діяльності у кожній групі студентів було використано діагностувальні завдання до кожного показника за кожним критерієм: оцінка рівня домагань «Потреба в досягненні» (Ю. Орлов); дослідження цільової спрямованості особистості (Я. Васильєв); проектна методика незакінчених пропозицій «Хто я?» (М. Кун і Т. Макпартленд); методика «Мотивація успіху й уникнення невдачі» (А. Реан); виявлення мотивів професійної діяльності (В. Семиченко); методика «Мотиви вибору професії»; методика дослідження ціннісних орієнтацій (М. Рокіч), «Питальник професійної готовності» (Л. Кабардова); диференційно-діагностичний опитувальник Е. Климова, «Вивчення мотивів навчальної діяльності студентів» (А. Реан, В. Якунін); питальник для визначення рівня креативності, креативного потенціалу вихователів (модифікований варіант тесту А. Медніка «Ваш творчий потенціал») тощо.

На основі аналізу одержаних результатів було виявлено наявні рівні готовності майбутніх вихователів до педагогічної творчості та з’ясовано, що більшість студентів ЕГ і КГ перебували на середньому (48,48 % (ЕГ) та 48,04 % (КГ)) і низькому (42,03 % (ЕГ) та 42,14 % (КГ)) рівнях готовності до педагогічної творчості. Результати констатувального експерименту дають підстави стверджувати, що професійна підготовка майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості у вищих навчальних закладах, яка ґрунтується на традиційній навчально-методичній парадигмі, здійснюється недостатньо ефективно.

Визначено і обґрунтовано організаційно-педагогічні умови професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості: наявність позитивної мотивації майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості; організація розвивального освітньо-творчого простору вищого навчального закладу; використання ситуацій професійно-творчого успіху; забезпечення суб’єкт-суб’єктних взаємин викладачів і студентів у процесі творчого зростання особистості майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів.

Першою організаційно-педагогічною умовою визначено наявність позитивної мотивації майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості, що характеризує творчу спрямованість, яка є важливою характеристикою творчої особистості. Серед ознак наявності стійкої позитивної мотивації майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості виокремлено мотиви: домінування спонук щодо досягнення високих творчих результатів у майбутній професійній діяльності; прагнення брати активну участь у творчій діяльності з дітьми дошкільного віку, бути організатором та генератором нових ідей; потреба студента в отриманні нових знань, самостійності, творчій самореалізації, саморозвитку та професійному самовдосконаленні; самоствердження, що полягає в афілліації, у почутті власної гідності, самоідентифікації, бажанні працювати на благо інших людей, умінні долати соціально-педагогічні бар’єри розвитку педагогічної творчості.

Організація розвивального освітньо-творчого простору вищого навчального закладу передбачає формування творчої атмосфери для розвитку креативного мислення, стимулювання творчої активності, ініціативності, творчого пошуку студентів. Наявний у вищому навчальному закладі морально-психологічний клімат спрямований на cамовдосконалення молодої людини, формування у неї готовності до сприйняття всього нового і нестереотипного, сприятливого до майбутньої інноваційної професійної педагогічної діяльності, заохочення до продукування оригінальних ідей, завдяки чому з’являється простір для пробудження креативності, активної творчої праці студентів.

Використання ситуацій професійно-творчого успіху є важливою умовою творчого розвитку майбутнього вихователя дошкільного навчального закладу, формування його готовності до педагогічної творчості. Педагогіка успіху, що побудована на принципах толерантності та взаємодопомоги, забезпечувалася педагогічним супроводом, творчою взаємодією викладача та студента, виявом поваги до учасників творчого процесу, дозволяла проектувати роботу, спрямовану на формування у майбутніх фахівців прагнення до здобуття знань і досягнення успіху в навчанні, бажання експериментувати й пізнавати нове, жити повноцінним, активним, сповненим цікавими подіями і творчими досягненнями студентським життям. Важливе значення для реалізації умови – використання ситуацій професійно-творчого успіху – має зміна позиції педагога вищої школи, що стає каталізатором творчих процесів у стосунках зі студентом, яким притаманні толерантність, повага до особистості кожного, співтворчість, передбачений суб’єкт-суб’єктний зв’язок між викладачем та студентом. У такій ситуації педагог є персоніфікатором певної системи цінностей, а у ставленні до молоді також проявляє себе і як тьютор (наставник), і як педагог-фасилітатор (забезпечує підтримку, сприяє досягненню успіху), і як старший порадник, який знаходиться в позиції «поряд зі студентом».

Забезпечення суб’єкт-суб’єктних взаємин викладачів і студентів у процесі творчого зростання майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів вимагало рівноправної партнерської взаємодії, позитивної відкритості, передбачало довіру як викладача до студента, так і студента до викладача, педагогічний оптимізм, толерантність до думки іншої людини, оптимістичне оцінювання професійних можливостей молодої людини, віру в її професійний успіх. Для забезпечення суб’єкт-суб’єктних взаємин викладачів і студентів у процесі творчого зростання особистості майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів було використано такі форми діалогічного (інтерактивного навчання), як дидактичні, дослідницькі й ділові ігри (cитуативно-рольові, творчі, конструктивно-рольові), які сприяли творчому професійному становленню майбутніх фахівців. Така суб’єкт-суб’єктна позиція виявилася активним стимулом для подальшого професійного зростання учасників навчально-виховного процесу вищого навчального закладу, а рівноправні суб’єкт-суб’єктні взаємини між студентом і викладачем, побудовані на діалогічному спілкуванні, емпатії та рефлексії, підвищували рівень ініціативності й творчої активності студентської молоді, що сприяло її творчій самореалізації в майбутній професійній діяльності.

У четвертому розділі – «Експериментально-дослідна робота з професійної підготовки майбутніх вихователів до педагогічної творчості» – розроблено й апробовано модель професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості, представлено експериментальну методику професійної підготовки майбутніх вихователів до педагогічної творчості; здійснено порівняльну характеристику рівнів готовності майбутніх вихователів до педагогічної творчості, простежено динаміку розвитку педагогічної творчості студентів.

На формувальному етапі експерименту було розроблено й обґрунтовано модель професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості, що охоплює три взаємопов’язаних блоки: методологічно-цільовий, змістово-операційний, результативний (рис. 1).

Рис. 1. Модель підготовки майбутніх вихователів до педагогічної творчості

Методологічно-цільовий блок моделі охоплює аксіологічний, акмеологічний, компетентнісний підходи та принципи: інноваційності, дитиноцентризму, індивідуалізацї навчання студентів, діалогізації професійного педагогічного спілкування, гуманізації навчання та виховання студентів; співробітництва, співтворчості, синегрії.

Змістово-операційний блок моделі професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості обіймає чотири взаємопов’язаних етапи: мотиваційно-цільовий, пізнавально-когнітивний, самостійно-пошуковий, креативно-розвивальний, кожен із яких мав відносно стабільні часові відрізки професійної підготовки та відповідав конкретній цільовій настанові, що забезпечувалася змістом навчальних завдань, визначених форм і методів професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості у вищому навчальному закладі, а також відповідні організаційно-педагогічні умови.

Результативний блок моделі презентує критерії (когнітивно-операційний; емоційно-вольовий, мотиваційно-ціннісний, діяльнісно-творчий), показники та рівні готовності майбутніх вихователів до педагогічної творчості.

Результатом реалізації розробленої моделі професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості стала готовність майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості.

Формувальний експеримент відбувався впродовж чотирьох етапів: мотиваційно-цільового, пізнавально-когнітивного, самостійно-пошукового, креативно-розвивального. Метою мотиваційно-цільового етапу професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості було стимулювання мотиваційної готовності студентів до педагогічної творчості; заохочення їх до особистісного самопізнання й саморозвитку у професійній діяльності; підвищення інтересу до професійної діяльності; набуття власного педагогічного досвіду творчої діяльності. На цьому етапі реалізувалася така організаційно-педагогічна умова – наявність позитивної мотивації майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості.

Формами роботи на цьому етапі були: інноваційна технологія «кейс-стаді»; методика лідерства, творчі тренінги в системі акмеологічних технологій; моделювання виховних педагогічних ситуацій, тренінгова програма «Лідер майбутнього» (автори Г. Лактіонова, І. Зверєва, Л. Старикова), спрямована на розвиток організаційних здібностей, лідерських професійних якостей майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів, уміння працювати в команді та відчувати один одного.

Перший ознайомлювальний блок програми «Лідер майбутнього» був спрямований на активізацію творчої роботи в групі. З цією метою використовували такі методики: «Знайомство», «Зернятка», «Сонечко», «30 квадратів». Другий блок – «Філософія лідерства» – проводили з метою створення ситуації вибору цінностей, задля чого використовували методики «Цінності», «Аукціон», «Історичні портрети», «Кроки» тощо. Вправа «Історичні портрети» була спрямована на виявлення основних лідерських якостей у біографіях відомих особистостей. Третій блок, що мав назву «Лідер – організатор волонтерів», містив методики «Волонтер – хто це?», «Що може волонтер», «Бліц-гра» «ЛОВ» (лідер – організатор волонтерів) та ін. Четвертий блок «Лідер – Суспільство – Право» охоплював такі методики: «Бінго», «Анкетування», «Картка інформації», а також дискусії, наприклад: «Чи порушувалися коли-небудь ваші права, якщо так, то в якій ситуації?», міні-лекції з прав людини та прав дитини тощо. Останній, п’ятий блок – «Усвідомлене лідерство в громадянському суспільстві» – проходив у вигляді дискусій та обговорень про те, що студенти-лідери можуть зробити для становлення громадянського суспільства в Україні.

Виявленню та розвитку професійних мотивів, прагнення до педагогічної творчості, майстерності, професіоналізму, безперервному саморозвитку сприяли різні види творчих тренінгів («Мій ідеал акме-педагог», «Імідж сучасного педагога», «Харизматична особистість» тощо), що передбачали вдосконалення комунікативних можливостей, розвиток педагогічних якостей майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів, творчих стратегій їхньої поведінки. Так, під час тренінгу «Мій ідеал акме-педагога» (метою якого було сприяти професійному становленню кожного студента, формувати позитивну «Я-концепцію», підвищувати рівень педагогічної культури) студентам пропонували назвати ідеал «акме-професіонала минулого» та представити його творчість у вигляді презентації. Проект «Імідж сучасного вихователя» сприяв формуванню у студентів іміджу для успішної творчої діяльності майбутнього вихователя, методиста чи завідувача дошкільного навчального закладу; засвоєнню різноманітних технік створення педагогічного іміджу як головної засади для творчої самореалізації педагога. Під час проекту студенти готували презентацію на одну із тем: «Мова вихователя», «Зовнішній вигляд педагога», «Невербальні засоби спілкування», «Візуальний контакт», «Міжособистісний простір» тощо. Наприкінці проекту було проведено вправи – «Гусениця», «Адаптація», «День рекордів Гіннеса», «Угадуємо, про кого йдеться», «Рюкзак», які сприяли підвищенню у студентів інтересу до майбутньої професійної діяльності, стимулюванню мотиваційної готовності студентів до педагогічної творчості.

Мета пізнавально-когнітивного етапу професійної підготовки майбутніх вихователів до педагогічної творчості полягала в ознайомленні студентів із поняттям «педагогічна творчість», розвитку інтересу до майбутньої педагогічної діяльності; у створенні цілісного образу майбутньої професії; розвитку потреби в пізнанні себе як суб’єкта педагогічної творчості. На цьому етапі реалізувалася така організаційно-педагогічна умова: організація розвивального освітньо-творчого простору вищого навчального закладу. Її реалізація передбачала використання активних методів організації освітньо-творчого простору, спрямованого на актуалізацію інтелектуально-творчого потенціалу, розвиток творчих педагогічних здібностей студентів. На цьому етапі було задіяно технологію ігрової навчальної діяльності; групову технологію; роботу в динамічних парах, малих групах; проблемні лекції, лекції-інтерв’ю (поєднання теорії і практики), лекції-відеотренінги, практичні заняття; активні семінари у формі круглого столу, мозкового штурму, проблемних ситуацій; креативні тренінгові програми тощо. Зокрема, нормативні навчальні дисципліни «Вступ до спеціальності “Дошкільна освіта”», «Дошкільна педагогіка», «Психологія творчості», «Дитяча психологія», «Основи педагогічної творчості» було доповнено відповідним змістом. Наприклад, при вивченні дисципліни «Дошкільна педагогіка» до модуля «Виховання і розвиток особистості дошкільника» було запропоновано теми: «Особливості виховання творчо обдарованих дітей дошкільного віку» та «Взаємодія дошкільного навчального закладу із сім’єю з розвитку творчості дітей», де студенти обговорили важливі теми розвитку творчих здібностей дошкільників, розробили методичні рекомендації вихователям та батькам для творчого розвитку вихованців дошкільних навчальних закладів «Виховуємо обдаровану дитину». Дисципліну «Психологія творчості» збагатили темами: «Психологічна характеристика творчості», «Психологія професійного творчого мислення педагога», «Подолання психологічних бар’єрів розвитку творчої особистості». Під час цих тем студенти визначилися із важливим компонентом педагогічної творчості вихователя дошкільного навчального закладу – професійно-педагогічним мисленням – та виокремили такі його показники: оригінальність думки; бачення нової проблеми; гнучкість, нестандартність мислення, творчий пошук у вирішенні педагогічних ситуацій; ініціативність, здатність до генерації нових ідей; розвинене почуття гумору.

Для стимулювання у студентів прагнення до творчої самореалізації, процесу самопізнання, поглиблення знань про себе як про майбутніх педагогів-майстрів активно використовувалися тренінгові вправи для розвитку педагогічної рефлексії, взаєморозуміння, вироблення вмінь визначати емоційний стан іншої людини тощо: «Оживи слово», «Рефлексивне дзеркало», «Хто я?», «Розповідаємо про себе», «Головні хвилини твого життя», «Портрет за фотографією», «Сім бажань». Ефективним засобом розвитку професійного мислення студентів, стимулювання їхньої творчої активності, уміння визначати власну позицію, вести творчу дискусію, формувати толерантну поведінку, здатність вислуховувати точку зору іншої людини стала участь майбутніх вихователів у дискусіях з тем: «Який стиль спілкування з дітьми дошкільного віку є найдоцільнішим?», «Як допомогти дитині вирости творчою особистістю?», «Чи потрібно педагогу допомагати вихованцеві в його творчості?», «Чи впливає темперамент на формування творчих здібностей дітей?», «Якого вихователя можна назвати творчим?» тощо.

Для розвитку творчих якостей майбутніх вихователів у процесі їхньої професійної підготовки було розроблено методичне забезпечення навчальної дисципліни «Основи педагогічної творчості», завданнями якого передбачено удосконалення знань студентів про сутність професійної діяльності вихователя дошкільного навчального закладу, її гуманістичну спрямованість і творчий характер; ознайомлення із творчістю педагогів-новаторів минулого й сучасності, аналіз їхнього творчого почерку; розвиток педагогічної техніки; закладання основ індивідуального стилю професійної творчої діяльності; розвиток педагогічних здібностей, творчого професійного мислення та ініціативи; удосконалення вмінь професійного педагогічного спілкування; прагнення до особистісного і професійного творчого самовдосконалення. Зміст навчальної дисципліни охоплював такі змістові модулі: «Педагогічна діяльність як творчий процес», «Особистість вихователя в системі професійної творчості», «Педагогічні технології творчого розвитку дітей дошкільного віку». У процесі вивчення навчальної дисципліни під час проведення лекцій із тем: «Творча особистість вихователя дошкільного навчального закладу», «Творче самопочуття педагога під час спілкування», «Творчість як необхідна характеристика творчої праці», «Формування творчого ставлення до професії вихователя», – студенти ознайомилися із характеристикою базових понять педагогічної творчості, ознаками творчої педагогічної діяльності, із специфікою педагогічної творчості вихователя. Паралельно в рамках курсу «Педагогічна творчість у професійній педагогічній діяльності вихователя дошкільного навчального закладу», мета якого – забезпечення практичної підготовки творчої особистості майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів, зі студентами проводили практичні заняття, активні семінари у формі круглого столу, з використанням мозкового штурму, проблемних ситуацій: «Творча спрямованість особистості», «Рефлексія – необхідна умова творчого підходу до дітей дошкільного віку», «Як ефективно розблокувати творчий потенціал особистості?», «Для чого потрібна креативність?», креативні тренінгові програми творчого мислення: «Особливості творчої особистості», «Умій бачити те, чого не бачать інші», «Страх помилки – основний бар’єр творчості» тощо. Окрім того, вивчення окремих розділів і тем курсу передбачало здобуття студентами знань із сучасної педагогічної та психологічної теорії творчості, інноваційних технологій розвитку творчої особистості, специфіки педагогічної творчості вихователя дошкільного навчального закладу, використання ефективних методів для організації творчої діяльності дітей дошкільного віку. Курс передбачав узагальнення й синтез набутих педагогічних знань і вмінь, формування готовності творчо й оптимально використовувати їх у вирішенні різноманітних завдань професійної діяльності, для чого було реалізовано технологію ігрової навчальної діяльності; групову технологію; роботу в динамічних парах, малих групах. Зі студентами було проведено тренінги творчості (за методикою А. Горальського), як от: «Знайомство», «Запитуємо», «Описуємо інших», «Колективна акція», есе-роздум «Якби я була завідувачем дошкільного навчального закладу», а також дискусії з таких тем: «Який стиль спілкування з дітьми дошкільного віку є найдоцільнішим?», «Як допомогти дитині вирости творчою особистістю?». Майбутнім вихователям пропонувалося сформулювати аргументи «за» й «проти» в обговоренні: «Чи потрібно педагогу допомагати вихованцеві в його творчості?», «Чи впливає темперамент на формування творчих здібностей дітей?», «Якого вихователя можна назвати творчим?» тощо.

Метою третього – самостійно-пошукового – етапу професійної підготовки майбутніх вихователів до педагогічної творчості стала активізація самостійно-пошукової діяльності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів щодо педагогічної творчості для вирішення таких завдань: актуалізувати потреби у професійному творчому мисленні й педагогічній творчості; сформувати настанову на самостійний творчий пошук навчальної інформації, нестандартних рішень; стимулювати творчу активність, самостійність, інтелектуально-творчу ініціативу студентів; сформувати дослідницько-творчі компетенції. На цьому етапі реалізували організаційно-педагогічну умову – наявність ситуацій професійно-творчого успіху. Цьому сприяло виконання студентами науково-дослідницьких завдань, наприклад: «Розвиток творчих здібностей дітей засобами музики», «Творчий розвиток дитини у грі»; захист творчих проектів: «Краса вчинків» (за творами В. Сухомлинського), «Інноваційні методики розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку», проведення тренінгів «Будь оригінальним у всьому!», «Повір у свою неповторність!»; розвивальних, ділових ігор у формі телемостів – «Прояв творчого потенціалу в різних видах діяльності: театралізованій, образотворчій, музичній», прес-конференцій: «Методи і форми творчого розвитку дітей дошкільного віку»; диспутів: «Виявлення творчих обдарувань у дошкільному віці», «Актуалізація особистісно-творчого енергопотенціалу дітей дошкільного віку», вирішення за допомогою імпровізації різноманітних педагогічних ситуацій та педагогічних творчих завдань, наближених до майбутньої професійної діяльності студентів. Стимулювання студентів до творчих проявів проходило під час проведення конкурсів педагогічної творчості та майстерності: свята-презентації «Моя
професія – вихователь», брейн-рингів «Творчий вихователь», «Сходинками педагогічної творчості», «Від творчого вихователя до творчої дитини» тощо. Для презентації творчих надбань студентів і викладачів було проведено захист творчих та дослідницьких наукових проектів: «Творчо обдарована дитина», «Створення центру розвитку дитини», «Творчий розвиток дитини у грі», «Казка – животворне джерело дитячого мислення» (за творами В. Сухомлинського), «Розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку засобами театралізованої діяльності» тощо. Роль фасилітатора (ведучого творчої дискусії) виконували на занятті студенти по черзі (за методикою В. Андрєєва).

Задля створення ситуації професійного творчого успіху була організована співпраця студентів із політичними та громадськими організаціями, з партнерами з інших наукових установ та педагогами-практиками, партнерами-практиками у формі «молодіжних дослідницьких колективів» тощо. Було проведено творчі зустрічі студентів із досвідченими вихователями, завідувачами та методистами дошкільних навчальних закладів, молодими педагогами, які успішно реалізують свій творчий потенціал; відбувалися прес-шоу з представниками засобів масової інформації («Чи потрібна людині творчість?»); прес-конференції «Жити творчістю і передати її дітям!», «Генезис творчого потенціалу дітей дошкільного віку», інтернет-шоу «Феєрія творчості», «Творчі перфоменси» з використанням інформаційних, телекомунікаційних технологій, Інтернету тощо; вивчення досвіду роботи педагогів-новаторів з питань розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку; складання з майбутніми вихователями конспектів занять, різноманітних виховних заходів, ігор-розваг та проведення їх із дітьми під час педагогічної практики. Так, для розвитку творчої активності вихованців студенти проводили самостійно розроблені заняття, творчі ігри (сюжетно-рольові, театралізовані, рухливі) за мотивами українських народних казок «Ледача царівна», «Солом’яний бичок», «Дванадцять місяців» тощо. До організації свят і розваг вони активно залучали батьків, виготовляли афіші, запрошення на виставу, необхідні атрибути, декорації, елементи костюмів. Так, майбутніми педагогами було проведено для дітей дошкільного віку та їхніх батьків мистецький фестиваль «Театральний калейдоскоп» за участю танцювальних, вокальних і театральних студентських колективів. Разом із вихованцями вони проявляли свою творчість під час інтелектуальних вікторин, конкурсів, змагань, підготовки виставки дитячих малюнків «Світ очима дітей» та фотоматеріалів «З посмішкою про театр» тощо. Враження дітей та батьків про фестиваль залишилися в книзі дитячих відгуків та відеорепортажі.

Щоб стимулювати творчо-інтелектуальну ініціативу майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів, запровадили творчо-дослідницький проект «Знайди щастя вихователя у творчості», що передбачав серію коротких виступів, привітань, розкривав творчі перспективи студентів. Така інформація подавалася у вигляді сценок, живих картинок, демонстрації фотоматеріалів тощо. Студенти сумлінно працювали над випуском усного журналу «Краса і творчість вихователя – для дітей!», самостійно добирали матеріали, фотографували та брали інтерв’ю, цікавилися творчою діяльністю молодих вихователів дошкільних навчальних закладів.

Робота з творчо обдарованими майбутніми педагогами полягала і в залученні їх до науково-дослідницької роботи – важливого засобу інтелектуально-творчого розвитку студентської молоді. З метою виявлення й підтримки талановитих студентів, формування їхньої науково-професійної компетентності проводилися конкурси на кращу наукову статтю, доповідь, реферат, курсову та дипломну роботу. Окрім того, майбутні педагоги брали участь у Всеукраїнських наукових конкурсах на найкращу студентську наукову роботу. При цьому відбувалося стимулювання обдарованої молоді, урахування різноманітних творчих та наукових досягнень, практикувалися додаткові науково-дослідні завдання; можливість виконувати роль помічника-асистента тощо. Таке розширення форм наукової творчості, збагачення її новим змістом сприяло виявленню й підтримці талановитих студентів.

Останній – креативно-розвивальний – етап передбачав формування творчої компетенції студентів через творчий саморозвиток та педагогічну рефлексію майбутніх вихователів. На цьому етапі було реалізовано організаційно-педагогічну умову: забезпечення суб’єкт-суб’єктних взаємин викладачів і студентів для творчого зростання особистості майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів. Задля цього створювали товариську атмосферу, спрямовану на співтворчість викладача й студента, підтримку, довіру та розуміння іншої людини; формували вміння вести творчі дискусії тощо. Застосовувалися такі форми роботи, які активізували творче «Я» студента та викладача: система вправ, спрямованих на практичне оволодіння процедурою і технологією педагогічної комунікації, мобілізацію творчого самопочуття (за методикою В. А. Кан-Калика): «Інсценізація прислів’я», «Скульптор», «Подорож» та ін., вправи на розвиток умінь користуватися невербальними засобами спілкування, міміки, пантоміми – робота з піктограмами: «Маски спокою, радості, суму, здивування» тощо, вправи «Німа сцена», «Завтра екзамен», «Подорож» та ін.

Студентам було запропоновано систему методів і прийомів активізації та стимуляції творчої діяльності КАРУС, основу якої складають навчально-тренувальні вправи (за В. Моляко), серед яких: комбінування, аналогізування, реконструювання, що сприяли розвитку здатності до творчої фантазії, створення художніх образів. У роботі зі студентами також використовувалися такі методи розвитку конструктивного мислення, як метод часових обмежень, раптових заборон, швидкого ескізування, метод нових варіантів, інформаційної недостатності та інформаційної перенасиченості, метод абсурду та ситуаційної драматизації (за методикою В. Моляко). З метою активізації творчого «Я» студента й викладача було використано «педагогічні майстерні» з тем: «Образ сучасного педагога-майстра», «Професійна культура педагога», «Радості й тривоги педагогіки творчості», «Театральна й педагогічна творчість», «Чи повинен педагог впливати на вибір дітьми життєвих цінностей?», «Педагогічне мистецтво – віра в дитину», «Учителю, надихни мене на творчість!» (Ш. Амонашвілі), «До гуманної педагогіки за покликом душі» (за системою Ш. Амонашвілі), «Тільки у творчості формується і сам творець» (Л. Рубінштейн), тощо. Наприклад, педагогічна майстерня «До гуманної педагогіки за покликом душі» передбачала майстер-клас «Гуманна педагогіка за системою Ш. Амонашвілі». Студенти також обговорили книги, автори яких порушують питання бережного ставлення до дитячої особистості, її творчого розвитку, що ґрунтується на любові та гуманному ставленні до дитини, серед яких: «Серце віддаю дітям», «Павлиська школа» (В. Сухомлинський), «П’ять шляхів до серця дитини» (П. Чепман та Д. Кемпбелл), «Як любити дитину» (Я. Корчак), В. Леві «Нестандартна дитина», В. Нікітіна «Ми і наші діти», «Педагогічна поема» (А. Макаренко) тощо. Підсумком стало проведення педагогічної майстерні з теми «Психолого-педагогічний супровід розвитку дитячої творчості», у ході якої студенти склали власні моделі занять, виховних бесід, цікавих ігрових вправ для дітей дошкільного віку.

Після завершення формувального етапу дослідження з метою виявлення змін у рівнях готовності майбутніх вихователів до педагогічної творчості у контрольній та експериментальній групах здійснено повторне обстеження студентів за визначеними критеріями і показниками. Порівняння емпіричних даних, одержаних у контрольних та експериментальних групах на констатувальному етапі, з результатами формувального етапу експерименту, проведене за допомогою методів математичної статистики, засвідчило позитивну динаміку зміни рівнів готовності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості.

Узагальнені порівняльні результати рівнів готовності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості подано в таблиці 1.

Таблиця 1

Динаміка рівнів сформованості готовності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості

(констатувальний і прикінцевий зрізи) (у %)

Рівні готовності	ЕГ		Динаміка	КГ		Динаміка
Рівні готовності	Констатувальний етап	Формувальний етап	Динаміка	Констатувальний етап	Формувальний етап	Динаміка
Високий	9,49 %	46,03 %	+36,54 %	9,83 %	23,55 %	+13,72 %
Середній	48,48 %	33,80 %	-14,68 %	48,04 %	41,75 %	-6,29 %
Низький	42,03 %	20,18 %	-21,85 %	42,14 %	34,70 %	-7,44 %

За узагальненими даними, на прикінцевому етапі експерименту на низькому рівні залишилося 20,18 % студентів (було 42,03 %); середній виявлено у 33,8 % студентів (на констатувальному етапі – 48,48 %), високого рівня готовності до педагогічної творчості досягли 46,03 % (на констатувальному етапі – 9,49 %).

У контрольній групі відбулися незначні позитивні зміни щодо перерозподілу рівнів готовності до педагогічної творчості. Зокрема, високий рівень готовності до педагогічної творчості засвідчили 23,55 % студентів (було 9,83 %), середній рівень готовності продемонстрували 41,75 % студентів (було 48,04 %), низький – 34,70 % (було 42,03 %).

Для перевірки вірогідності результатів проведеного дослідження було використано критерій Пірсона та методику перевірки гіпотези про однорідність двох сукупностей із використанням -критерію як показника однорідності та t-критерію Стьюдента. Порівняння та засвідчило статистично значущі відмінності показників готовності студентів експериментальної групи за визначеними критеріями.

Проведений кореляційний аналіз засвідчив, що рівні готовності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості на констатувальному етапі в експериментальній і контрольній групах є близькими: 1,675 і 1,677 бала, причому показники контрольної групи є навіть дещо вищими, але ці відмінності слід вважати випадковими, оскільки tek=0,055<tкр=2,576. Після проведення експериментальної роботи на формувальному етапі рівні готовності майбутніх вихователів в експериментальній групі зросли значно більше (на
0,584 бала), ніж у контрольній, у якій зростання становить усього 0,212 бала. Оскільки при цьому tek=2,655>tкр=2,576, то підтверджено істотність відмінностей показників та ефективність пропонованої експериментальної методики формування професійної готовності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості. Результати проведеного педагогічного експерименту показали позитивну динаміку у формуванні готовності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості, яка забезпечувалася вдосконаленням навчально-виховного процесу університетів за рахунок запровадження експериментальної методики.

Отже, аналіз результатів експериментальної роботи засвідчив ефективність запропонованої методики у професійній підготовці майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості. На основі узагальнення результатів дослідження в дисертації сформульовано загальні висновки.

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення і практичне розв’язання актуальної проблеми професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості, що виявляється в обґрунтуванні теоретичних і методичних засад означеного процесу, перевірці ефективності розробленої моделі й методики професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості. Результати науково-педагогічного дослідження свідчать про досягнення визначеної мети, вирішення завдань та підтвердження гіпотези дослідження й дають підстави для таких висновків.

Визначено й науково обґрунтовано теоретико-методологічні концепти професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості: аксіологічний, у площині якого пріоритет педагогічно значущих цінностей формує мотиваційне ставлення майбутнього вихователя до його професійної діяльності та є джерелом духовного збагачення дітей дошкільного віку;

акмеологічний, який характеризує процес професійної підготовки майбутніх вихователів до педагогічної творчості як відкриту систему, якій властиві саморозвиток і саморегуляція, творче професійне самовдосконалення впродовж життя, досягнення життєвих творчих вершин (акме) у майбутній педагогічній діяльності після здобуття освіти; компетентнісний, завдяки якому відкриваються широкі можливості для формування творчої компетентності майбутнього вихователя як важливого чинника забезпечення якісної професійної підготовки фахівців, результатом чого є вироблення індивідуального стилю діяльності педагога в майбутньому та розвиток його педагогічної майстерності, що характеризується вільним володінням інноваційними методиками організації різноманітних видів творчої діяльності дітей дошкільного віку, професійною готовністю до творчої співпраці з дітьми, прагненням до творчих досягнень, креативним підходом до навчання, потребою в безперервній самоосвіті, подальшому самовдосконаленні, співробітництві та співтворчості, нешаблонним ставленням до справи.

Професійну підготовку майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості розглядаємо як багатоаспектний, цілеспрямований, довготривалий процес професійного становлення творчої індивідуальності педагога, готового до майбутньої інноваційної діяльності в умовах сучасного дошкільного навчального закладу. Важливим компонентом підготовки майбутнього вихователя до творчої діяльності є знання про сутність та механізми творчого процесу, характеристик творчої особистості, особливостей дитячої творчості й дієвих чинників її розвитку. Поняття «готовність майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості» визначаємо як складне особистісне утворення, що охоплює творчі педагогічні цінності, індивідуальні творчі якості, потребу у творчості та сукупність професійних знань, умінь і навичок студента, необхідних для організації творчої діяльності дітей у сучасних дошкільних навчальних закладах.
Уточнено сутність понять: «творчість», під якою розуміємо «процес діяльності, що породжує щось якісно нове й вирізняється неповторністю, оригінальністю, унікальністю її результатів (продуктів діяльності) на основі реорганізації наявного досвіду і формування нових комбінацій знань і вмінь; «педагогічна творчість вихователя» – професійна спрямованість вихователя на творчий розвиток дітей дошкільного віку; індивідуальна характеристика здатності студента до організації творчої діяльності дітей дошкільного віку, спрямованої на творчий розвиток вихованців; «дитячу творчість» розглядаємо як творчу позицію дитини, її активність, уяву, фантазію, що проявляється у творчому пошуку при створенні нових ідей, художніх, творчих образів, пізнанні нового, незвичного в процесі творчої продуктивної діяльності: у грі, малюнку, у співах, танцях, комунікативній взаємодії тощо. Серед характерних ознак творчого розвитку в дитинстві визначено більш швидкий розвиток мислення і мовлення; рання захопленість музикою, читанням, лічбою, допитливість, дослідницька активність. Творчість дітей дошкільного віку реалізується в духовній, пізнавально-інтелектуальній, ігровій, мовленнєвій, продуктивній художній діяльностях (малювання, ліплення, конструювання, музика, театр тощо). Важливим засобом розвитку творчої уяви цього вікового періоду є гра та пошукова діяльність, у яких проявляються природна допитливість, активність, творча трансформація дитиною нових знань і досвіду.
Визначено критерії готовності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості з відповідними показниками. Серед таких критеріїв виділяємо: когнітивно-операційний із показниками: обізнаність із ключовими поняттями педагогічної творчості; із професійними компетентнціями майбутніх вихователів; з інноваційними методиками творчого розвитку дітей дошкільного віку; емоційно-вольовий з показниками: наявність емоційно-позитивного ставлення до обраної професії, ініціативність, захопленість творчою співпрацею з дітьми; любов до дітей та емпатійне ставлення до них; уміння самостійно приймати рішення, відчуття впевненості у своїх творчих можливостях; мотиваційно-ціннісний критерій із показниками: усвідомлення значущості професійно-педагогічних цінностей та важливості для суспільства своєї професії; внутрішня потреба у творчій самореалізації, саморозвитку та професійному самовдосконаленні; наявність професійних мотивів і стійких інтересів до майбутньої творчої професійної діяльності; прагнення до творчих успіхів у майбутній професійній діяльності; діяльнісно-творчий критерій із показниками: професійно творча спрямованість особистості майбутнього вихователя; вміння організовувати творчу діяльність дітей дошкільного віку; вміння планувати різні види творчої діяльності дітей; вміння оцінювати результати творчої діяльності дітей.

Організаційно-педагогічними умовами підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості визначено: наявність позитивної мотивації майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості; організацію розвивального освітньо-творчого простору вищого навчального закладу; використання ситуацій професійно-творчого успіху; забезпечення суб’єкт-суб’єктних взаємин викладачів і студентів у процесі творчого зростання майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів.
Розроблено й апробовано модель професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості, яка охоплює три взаємопов’язані блоки: методично-цільовий (акмеологічний, компетентнісний, аксіологічний підходи та принципи: інноваційності й дитиноцентризму; індивідуалізації та диференціації навчання студентів; гуманізації навчання й виховання студентів; діалогізації професійного педагогічного спілкування; співробітництва, співтворчості, синергії викладача та студента); змістово-операційний (пізнавально-когнітивний, самостійно-пошуковий, креативно-розвивальний, мотиваційно-цільовий етапи й організаційно-педагогічні
умови) та результативний (критерії з відповідними показниками та рівні
готовності) блоки.

Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено методику професійної підготовки майбутніх вихователів до педагогічної творчості, яка складалася з чотирьох етапів, що різнилися змістовим наповненням, методами і формами організації навчальної діяльності майбутніх вихователів та сукупно забезпечила реалізацію організаційно-педагогічних умов професійної підготовки студентів.

Мотиваційно-цільовий етап підготовки вихователів до педагогічної творчості спрямовувався на формування мотиваційної сфери студентів, їхнє особистісне самопізнання і саморозвиток у майбутній професійній діяльності, задля чого застосовувалися творчі тренінги; технологія «кейс-стаді»; методика лідерства, тренінгова програма «Лідер майбутнього», моделювання виховних педагогічних ситуацій, різні види тренінгів («Мій ідеал акме-педагога», «Імідж сучасного педагога», «Харизматична особистість», «Угадаємо, про кого йдеться» тощо), інноваційні форми роботи, спрямовані на вирішення педагогічних проблем; занурення студентів у різноманітну творчу діяльність.

Пізнавально-когнітивний етап був спрямований на розвиток у студентів професійного інтересу до майбутньої педагогічної діяльності, потреби в пізнанні себе як суб’єкта педагогічної творчості. У ході вивчення дисциплін «Вступ до спеціальності “Дошкільна освіта”», «Дошкільна педагогіка», «Психологія творчості», «Дитяча психологія», «Основи педагогічної творчості». Їх зміст було доповнено інформацією, що акцентувала увагу на розвитку педагогічної техніки, закладала основи індивідуального стилю професійної творчої діяльності, була спрямована на виконання творчих завдань під час практичних занять, активних семінарів у формі круглого столу, з використанням мозкового штурму, проблемних ситуацій тощо.

На самостійно-пошуковому етапі активізували самостійно-пошукову діяльність студентів щодо розвиту їхньої педагогічної творчості, задля чого використовували науково-дослідницькі завдання, захист творчих проектів, тренінги, ігри-розваги, розвивальні, ділові ігри у формі телемостів, прес-конференції; диспути, конкурси педагогічної творчості та майстерності, виховні заходи, творчі проекти в дошкільному навчальному закладі.

Під час креативно-розвивального етапу здійснювалося формування творчої компетенції студентів, їхньої педагогічної рефлексії. Застосовувалися такі форми роботи, які активізували творче «Я» студента та викладача: система вправ, спрямованих на практичне оволодіння процедурою і технологією педагогічної комунікації, мобілізацію творчого самопочуття (за методикою В. Кан-Калика): вправи на розвиток умінь користуватися невербальними засобами спілкування мімікою, пантомімою, система методів і прийомів активізації та стимуляції творчої діяльності КАРУС, основу якої складають навчально-тренувальні вправи: комбінування, аналогізування, реконструювання, які сприяли розвитку здатності до творчої фантазії, створення художніх образів. Із метою ускладнення виконання вправ використовувалися такі методи розвитку конструктивного мислення, як метод часових обмежень, раптових заборон, швидкого ескізування, метод нових
варіантів, інформаційної недостатності та інформаційної перенасиченості, метод абсурду та ситуаційної драматизації (за методикою В. Моляко). З метою активізації творчого «Я» студента й викладача було використано «педагогічні майстерні»
з різних тем.

Психолого-педагогічний супровід діяльності студентів на усіх етапах був орієнтований на формування в них позитивної життєвої мотивації, творчої самореалізації у професійній діяльності, на заохочення їхньої творчої ініціативи, створення ситуації професійного успіху, що дозволило їм відчути впевненість у своїх творчих можливостях і психолого-педагогічну підтримку викладачів.

За результатами запровадженої моделі й експериментальної методики підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості в експериментальних групах збільшилася кількість студентів із високим рівнем готовності до 46,03 % (на констатувальному етапі було 9,49 %), із середнім – до 33,80 % (було 48,48 %), із низьким рівнем знизилася до 20,18 % (було 42,03 %).
У контрольній групі наприкінці експерименту спостерігався приріст на високому рівні до 23,55 % студентів (було 9,83 %), на середньому рівні – до 41,75 % (було 48,04 %), на низькому – до 34,70 % (було 42,03 %). Аналіз результатів формувального етапу експериментального дослідження засвідчує ефективність професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості за розробленою моделлю, оскільки рівень розвитку
кожного з критеріїв готовності студентів до педагогічної творчості набув позитивної динаміки.

Розроблено методичне забезпечення професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості, яке полягає в розробці діагностувальних і експериментальних методик підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості; низки програм навчальних дисциплін, укладених на основі Галузевих стандартів освіти за модульною структурою: «Основи педагогічної майстерності», «Педагогічна творчість», «Психологія творчості», «Дошкільна педагогіка»; в апробації системи групових та індивідуальних творчих вправ, завдань, навчальних тренінгів, педагогічних ситуацій, розвивальних ігор професійного спрямування, матеріалів для проведення семінарських та практичних занять із навчальних дисциплін.

Розроблені і впроваджені методичні рекомендації для викладачів і студентів вищих навчальних закладів, спецкурс «Педагогічна творчість у професійній педагогічній діяльності вихователя дошкільного навчального закладу» сприяли підвищенню ефективності формування готовності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості під час навчальної та виховної діяльності. Все це позитивно вплинуло на динаміку професійного зростання готовності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості, що було підтверджено результатами формувального експерименту. Отже, мету досягнуто, завдання дослідження виконано, основні положення гіпотези набули підтвердження.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів, пов’язаних із досліджуваною проблемою. Подальший науковий пошук вбачаємо у дослідженні підготовки вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості в системі післядипломної освіти.

Гаврилюк С. М. Організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх вихователів до педагогічної творчості / С. М. Гаврилюк // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т імені Григорія Сковороди». – К. : Гнозис, 2014. – Вип. 31, дод. 4, т. 2 (10): Тем. вип. «Міжнародні Челпанівські психолого-педагогічні читання». – С. 188–195.
Гаврилюк С. М. Упровадження компетентнісного підходу до педагогічної творчості в професійній підготовці майбутніх вихователів / С. М. Гаврилюк // Педагогіка і психологія. – 2014. – № 4 (85). – C. 44–49.
Гаврилюк С. М. Принципи розвитку педагогічної творчості майбутніх вихователів дітей дошкільного віку / С. М. Гаврилюк // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : наук. журн. / голов. ред. А. А. Сбруєва. – Суми : Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2015. – № 2 (46). – C. 303–314.
Гаврилюк С. М. Аксіологічний підхід до розвитку педагогічної творчості у професійній підготовці майбутніх вихователів / С. М. Гаврилюк // Витоки педагогічної майстерності : зб. наук. пр. Сер.: «Педагогічні науки» / Полтавський нац. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка. – Полтава, 2015. – Вип. 15. – С. 81–88.
Гаврилюк С. М. Фасилітація як один із засобів досягнення професійного успіху майбутніх вихователів / С. М. Гаврилюк // Проблеми освіти: зб. наук. пр. – Житомир, 2015. – Вип. 84. – С. 85–89.
Гаврилюк С. М. Модель професійної підготовки майбутніх вихователів до педагогічної творчості / С. М. Гаврилюк // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т імені Григорія Сковороди». – К. : Гнозис, 2014. – Вип. 35, дод. 2, т. 4 (16): Тем. вип. «Міжнародні Челпанівські психолого-педагогічні читання». – С. 268–275.
Гаврилюк С. М. Психолого-педагогічний супровід розвитку потреби у творчості дітей дошкільного віку / С. М. Гаврилюк // Педагогічний альманах : зб. наук. пр. / ред. кол. В. В. Кузьменко [та ін.]. – Херсон : КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2015. – Вип. 27. – С. 30–37.
Гаврилюк С. Н. Профессиональная подготовка будущих воспитателей детей дошкольного возраста к педагогическому творчеству / С. Н. Гаврилюк // Журнал научных публикаций аспирантов и докторантов. – Курск, 2013. – № 7 (85). – С. 179–185.
Гаврилюк С. Н. Формирование творческой личности будущих воспитателей детей дошкольного возраста в процессе профессиональной подготовки / С. Н. Гаврилюк // British Journal of Education and Science. – 2014. – № 1 (5). –
P. 357–363.
Гаврилюк С. Н. Развитие творческого потенциала детей раннего дошкольного возраста – основное задание концепции развития личности ХХI века / С. Н. Гаврилюк // Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, scientific journal. – Budapest, 2014. – Vol. ІІ (12), Issue 25. – P. 36–40.

Опубліковані праці апробаційного характеру

Гаврилюк С. М. Підготовка майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до розвитку педагогічної творчості в процесі громадянського виховання / С. М. Гаврилюк / Виховання громадянина-патріота в педагогіці В. О. Сухомлинського та сучасній освітній практиці : зб. матеріалів Всеукр. наук.-метод. конф.,
20–21 вересня 2012 р. – Кіровоград : КОІППО, 2012. – С. 40–42.
Гаврилюк С. М. Розвиток творчого потенціалу майбутніх фахівців дошкільної освіти: акмеологічний підхід / С. М. Гаврилюк // Технології формування педагогічного професіоналізму майбутніх учителів : матеріали всеукр. наук.-практ. конф., 27–28 лютого 2014 р. – Мелітополь : МДПУ ім. Б. Хмельницького, 2014. –
С. 76–79.
Гаврилюк С. М. Використання ідей В. О. Сухомлинського у підготовці майбутніх вихователів до педагогічної творчості / С. М. Гаврилюк // Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю: вчимося толерантності : зб. тез і анотованих матеріалів VIІ Міжнар. наук.-практ. конф. та ХХІ Всеукр. пед. читань, 24-25 вересня 2014 р. – Миколаїв : МНУ, 2014. – С. 94–96.
Гаврилюк С. М. Професійна підготовка майбутніх вихователів дітей дошкільного віку до педагогічної творчості з позиції акмеологічного підходу / С. М. Гаврилюк // Акмеологія – наука XXІ століття : матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф., 30 травня 2014 р. – К. : Київський ун-т ім. Б. Грінченка, 2014. – С. 227–237.
Гаврилюк С. М. Творчий розвиток дітей дошкільного віку – результат педагогічної творчості вихователя / С. М. Гаврилюк // Інноваційний розвиток вищої освіти: глобальний та національний виміри змін : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 4–5 березня 2014 р. – Суми : Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2014. –
Т. 2. – С. 34–37.
Гаврилюк С. Н. Акмеологические аспекты подготовки будущих воспитателей к педагогическому творчеству : материалы ХІ Междунар. науч. конф. «Акмеология: личностное и профессиональное развитие человека»,
1–15 июня 2014 р. / С. М. Гаврилюк // Акмеология. – М., 2014. – Cпец. вып. № 1–2. – С. 57–59.
Гаврилюк С. Н. Педагогическое творчество – условие развития творчески одаренной личности ребенка дошкольного возраста / С. Н. Гаврилюк // Материалы международного конгресса, 22–27 сентября 2014 г. : в 2-х т. – Т. 2. – Витебск : ВГУ имени П. М. Машерова, 2014.– С. 292–296.
Гаврилюк С. М. Використання інноваційних технологій у формуванні творчої компетентності майбутніх вихователів / С. М. Гаврилюк // Проблеми розвитку творчої особистості дітей дошкільного віку: теорія, практика, перспективи : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 3 квітня 2015 р. – Миколаїв : Вид-во «Іліон», 2015. – С. 15–18.

АНОТАЦІЇ

Гаврилюк С. М. Теоретико-методичні засади професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості. – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Умань, 2016.

У дисертації представлено результати дослідження професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості. Визначено й науково обґрунтовано теоретико-методологічні концепти професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості.

Уточнено сутність понять «творчість», «педагогічна творчість вихователя», «дитяча творчість» та схарактеризовано творчий потенціал дітей старшого дошкільного віку.

Розкрито сутність феноменів: «підготовка майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості» та «готовність майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості»; визначено критерії, показники та схарактеризовано рівні готовності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості. Обґрунтовано організаційно-педагогічні умови професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості; розроблено й апробовано
модель та експериментальну методику професійної підготовки майбутніх вихователів до педагогічної творчості. Забезпечено методичний супровід професійної
підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до педагогічної творчості.

Ключові слова: творчість, педагогічна творчість, дитяча творчість, творча компетентність, акмеологічний, компетентнісний, аксіологічний підходи, професійна підготовка, вихователь, дошкільний навчальний заклад.

Гаврилюк С. Н. Теоретико-методические основы профессиональной подготовки будущих воспитателей детей дошкольного учебного заведения к педагогическому творчеству. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины. – Умань, 2016.

В диссертации представлены результаты исследования профессиональной подготовки будущих воспитателей дошкольных учебных заведений к педагогическому творчеству. Определены и научно обоснованы теоретико-методологические концепты профессиональной подготовки будущих воспитателей дошкольных заведений к педагогическому творчеству.

Уточнена сущность понятий: «творчество», «педагогическое творчество воспитателя», «детское творчество» и дана характеристика творческого потенциала детей старшего дошкольного возраста.

Раскрыта сущность и структура феноменов: «подготовка будущих воспитателей дошкольных заведений к педагогическому творчеству» и «готовность будущих воспитателей дошкольных учреждений к педагогическому творчеству»; определены критерии, показатели и охарактеризированы уровни готовности будущих воспитателей к педагогическому творчеству. Обоснованы и экспериментально проверены организационно-педагогические условия профессиональной подготовки будущих воспитателей к педагогическому творчеству; апробирована модель и экспериментальная методика профессиональной подготовки будущих воспитателей к педагогическому творчеству. Обеспечено методическое сопровождение профессионально-педагогической подготовки студентов дошкольного образования на основе использования форм, методов, средств, инновационных технологий соответствующего направления.

Ключевые слова: творчество, креативность, педагогическое творчество, творческая компетентность, акмеологический, компетентностный, аксиологический подходы, профессиональная подготовка, творческая среда, творческая мотивация, профессиональный успех, фасилитация, воспитатель, дошкольное учебное заведение.

Havryliuk S. M. Theoretical and methodological principles of future teachers of preschool education establishments professional training for pedagogical creativity. – The manuscript.

Thesis for the Degree of the Doctor of Pedagogical Sciences in specialty 13.00.04 – Theory and Methodology of professional education. – Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University – Uman, 2016.

The thesis presents the results of a research which is devoted to the problem of future teachers of preschool education establishments professional training for pedagogical creativity. Theoretical concepts and methodological training of future teachers of preschool education establishment professional training are defined and scientifically grounded.

The essence of the concepts of «creativity», «pedagogical creativity», «children’s creativity» are determined, the author characterised preschool children creative potential.

The essence of the phenomena of «future teachers of preschool education establishments professional training for pedagogical creativity» (multi aspectual, purposeful, long-term process of personal professional development of teacher’s creative individuality, who is ready for future innovation in modern kindergartens); «readiness of future preschool teachers for pedagogical creativity» (personal newly formed qualities, that include creative teaching values, individual artistic quality, creativity and the need for a set of professional knowledge and skills needed to organize creative activities in modern kindergartens). The criteria (cognitive-operational, emotional and volitional, motivational value, active and creative) with corresponding. The author also determined levels future teachers of preschool education establishments readiness for pedagogical creativity: high (creative), average (search) and low (reproductive).

Organizational and pedagogical conditions of future teachers of preschool education establishments for pedagogical creativity are defined: presence of positive motivation of future teachers of preschool education establishment’s professional training; educational organization developing the creative space of higher education; situations using creative professional success; providing subject-subject of relations between teachers and students in the creative growth of future teachers of preschool education.

The model of future preschool teacher for pedagogical creativity that includes a set of interconnected blocks (methodological target; in content-operational, effective) and is realized on the motivation-aimed, cognitive-cognitive, self-search, creative and developing stages.

Methodologically-target unit includes the following approaches: acmeological, competence, and axiological principles: child centered; individualisation and differentiation humanizing education students; diazotization of professional pedagogical communication; the principle of collaboration, co-creation, synergy teacher and student.

Content-operating unit model of future teachers of preschool education establishments professional training for pedagogical creativity held four interrelated phases: cognitive-cognitive, self-search, creative and developmental, motivational target, each characterized by appropriate training content, carried out by with a specific range of forms, methods and means of educational activities for future educators.

The effective model of future preschool teachers training consisted of corresponding criteria and levels of future specialists of preschool education for pedagogical creativity.

Methodic of future teachers of preschool education establishments professional training for pedagogical creativity, which consisted of four phases that differed semantic content, methods and forms of training of future teachers and collectively ensured the implementation of organizational and pedagogical training conditions of students’ professional training are theoretically proved and tested.

Psycho-pedagogical support of students at all stages was aimed at building them positive life motivation, creative self-realization in professional activities, to encourage their creativity, creating a situation of professional success, allowing them to feel confident in their creative capabilities and psycho-pedagogical support teachers.

Methodic guidelines are developed and implemented for high-school teachers and students of the University, the course «Pedagogical creativity in preschool teacher’s professional activity» is contributed to improving the formation of future teachers of preschool education establishment’s professional training during training and educational activities. All the mentioned activities, models and approaches had a positive impact on the dynamics of professional development of future teachers of preschool education establishments professional training for pedagogical creativity, which was confirmed by the results of the forming experiment. Therefore, the purpose and objectives of the study fully completed and the main provisions hypothesis gained evidence.

Keywords: art, teaching art, children’s art, creative competence acmeological, competence, axiological approaches, training, teacher, pre-school.

____________________________________________

Підписано до друку 2.11.2016 р. Формат 60х90/16.

Ум. друк. арк. 1,9. Обл.-вид. арк. 1,9.

Тираж 100. Зам. 82.

____________________________________________

«Видавництво “Науковий світ”»^®

Свідоцтво ДК № 249 від 16.11.2000 р.

м. Київ, вул. Казимира Малевича (Боженка), 23, оф. 414.

200-87-15, 050-525-88-77

E-mail: nsvit23@ukr.net

Сайт: nsvit.cc.ua