Автореферат

Міністерство освіти і науки України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

ЗУБЧЕВСЬКА СВІТЛАНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК (37.03+377.6) (047.3)

ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ АГРАРНОГО КОЛЕДЖУ У ПОЗААУДИТОРНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

13.00.07 – теорія і методика виховання

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Умань – 2015

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Уманському державному педагогічному університеті
імені Павла Тичини, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник –

кандидат педагогічних наук, доцентБойченко Валентина Василівна,

Уманський державний педагогічний

університет імені Павла Тичини,

професор кафедри педагогіки
та освітнього менеджменту.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, доцентСопівник Руслан Васильович,

Національний університет біоресурсів і природокористування України,

завідувач кафедри педагогіки;

кандидат педагогічних наук, доцент

Шевчук Тамара Олексіївна,

Уманський національний університет садівництва,

доцент кафедри фізичного виховання і психолого-педагогічних дисциплін.

Захист відбудеться «17» грудня 2015 р. о 13^.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 74.053.02 в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини за адресою: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Садова, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Садова, 2).

Автореферат розіслано «17» листопада 2015 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н. І. Ревнюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку українського суспільства спостерігаються кардинальні зміни у підходах до змісту та організації освітнього процесу в навчальних закладах різного рівня. Пріоритетними його напрямами визначено особистісну орієнтацію; формування національних і загальнолюдських цінностей; створення рівних можливостей у здобутті освіти; постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу; інтеграція вітчизняної освіти до європейського та світового освітніх просторів.

У цьому контексті актуалізується виховання людини з інноваційним типом мислення, компетентної не тільки в певній галузі, а й такої, яка володіє загальнокультурною компетентністю. Адже лише людина високої культури може розвивати культуру в усіх сферах суспільного життя, досягати високого особистого та професійного рівня.

Загальнокультурна компетентність – це інтегративна якість особистості, яка характеризується знаннями щодо національної та світової культурної спадщини, вміннями їх аналізувати та оцінювати; володіє культурою міжособистісних відносин та дотримується принципів толерантності у взаємодії з іншими людьми.

Нормативним підґрунтям розв’язання означеної проблеми є положення Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про державний вищий навчальний заклад» та ін.

Загальні характеристики компетентнісного підходу розкрито в працях О. Андреєва, Т. Байбари, Н. Бібік, Т. Грицької, І. Зимньої, О. Коберника, В. Краєвського, Г. Малик, Н. Нагорної, С. Нечіпор, О. Онопрієнко, Ю. Рибалка, О. Субетто, А. Хуторського та ін.

Компетентнісний підхід як методологічну основу збереження цілей, змісту та якості вищої освіти обґрунтували: Р. Барнетт, Д. Дирфдорф, А. Едвардс, Дж. Равен.

Дослідники, які вивчають питання формування компетентностей, акцентують на професійній компетентності (В. Антипова, С. Архипова, Л. Лісіна, Г. Мельниченко); полікультурній компетентності (І. Гончарова); життєвій компетентності (І. Тараненко); інтелектуальній компетентності (В. Іванова); міжкультурній компетентності (А. Карабаєва, О. Садохін); соціокультурній та емоційній компетентності (О. Льошенко); культурологічній компетентності (О. Панкратов, Н. Чигина); етичній компетентності (Л. Хоружа).

Сутнісні ознаки загальнокультурної компетентності розкрито в працях Г. Андріанової, С. Гикис, Ю. Корчагіної, В. Кузя, Т. Несвірської, В. Пузиревського, Н. Русової, М. Синякової, С. Троянської, М. Яковлєвої та ін.

Вагомий ресурс щодо виховання студентів коледжу закладено в позааудиторній діяльності. Різні аспекти її організації набули висвітлення в працях Р. Абдулова, Т. Авксентьєвої, К. Байши, О. Винославської, О. Гаврилюк, В. Коваленко, Т. Козирєвої, Л. Онучак, Т. Осипової, В. Попової, С. Цимбрило та ін.

Виховання студентів вищих аграрних навчальних закладів стало предметом наукових пошуків А. Галєєвої, І. Данченко, В. Онопрієнко, О. Осаульчик, Р. Сопівника, О. Теплої, Л. Фенчак, С. Штангей, Т. Шевчук, М. Щербаня та ін.

Однак недостатньо розробленою залишається проблема вихованням студентів аграрного коледжу у культурологічному аспекті. До цього часу не здійснено цілісного вивчення організації позааудиторної діяльності в аграрних коледжах як важливого засобу формування компетентної особистості.

Актуальність дослідження зумовлена також низкою суперечностей між:

– суспільною значущістю формування майбутнього фахівця, який володіє загальнокультурною компетентністю та недостатньою розробленістю теоретичного підґрунтя цього процесу;

– зростаючою потребою у фахівцях аграрної сфери, які вирізняються не лише високим професіоналізмом, а й характеризуються високою культурою, та недостатньою увагою до цього питання в аграрних коледжах;

– значним потенціалом позааудиторної діяльності аграрних коледжів і традиційним підходом до її організації.

Отже, актуальність проблеми і виявлені суперечності зумовили вибір теми дослідження – «Формування загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу у позааудиторній діяльності».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою науково-дослідної теми кафедри педагогіки та освітнього менеджменту Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини «Формування компетентного вчителя в умовах освітнього середовища вищого навчального закладу» (державний реєстраційний номер № 0111U0075360).
Тема дисертаційної роботи затверджена вченою радою Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 4 від 19.10.2012 р.) та узгоджена із рішенням Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 10 від 18.12.2012 р.).

Мета дослідження – на основі узагальнення теоретичних основ формування загальнокультурної компетентності та вивчення практики виховання студентів коледжів обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу у процесі позааудиторної діяльності.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що формування загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу у позааудиторній діяльності відбуватиметься ефективніше у разі дотримання таких педагогічних умов: створення системи позааудиторної діяльності, спрямованої на формування загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу; розроблення змістового та організаційно-методичного забезпечення формування загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу; залучення студентів до практичної діяльності, орієнтованої на оволодіння загальнокультурною компетентністю.

Відповідно до мети та гіпотези окреслено завдання дослідження:

Розкрити стан дослідженості проблеми формування загальнокультурної компетентності студентів аграрних навчальних закладів у теорії та педагогічній практиці.
Уточнити сутність і структуру загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу та з’ясувати виховний потенціал позааудиторної діяльності у формуванні досліджуваного феномену.
Схарактеризувати критерії, показники та виявити рівні сформованості загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу.
Обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу у позааудиторній діяльності.

Об’єкт дослідження – процес виховання студентів аграрного коледжу.

Предмет дослідження – педагогічні умови формування загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу у позааудиторній діяльності.

Для досягнення мети і вирішення завдань дослідження використано комплекс взаємопов’язаних методів дослідження:

тeopeтичнi – aнaлiз філософської, культурологічної, iстopикo-пeдaгoгiчнoї, психoлoгo-пeдaгoгiчнoї лiтepaтуpи для уточнення сутності поняття «загальнокультурна компетентність» та змістової характеристики процесу формування загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу; синтез, порівняння, систематизація, узагальнення теоретичних та емпіричних даних для розроблення основних підходів до організації роботи зі студентами, обґрунтування педагогічних умов формування загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу в позааудиторній діяльності;

емпіричні – діагностування (анкетування, бесіда, тестування, пряме та опосередковане спостереження), педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний етапи) для визначення рівнів сформованості загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу, перевірки ефективності визначених педагогічних умов формування загальнокультурної компетентності студентів у позааудиторній діяльності;

статистичні – методи математичної статистики для підтвердження достовірності результатів здійсненої експериментальної роботи.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося на базі Таращанського агротехнічного коледжу імені Героя Радянського Союзу О. О. Шевченка; ВНЗ «Кіровоградський технікум механізації сільського господарства»; Стрийського коледжу Львівського національного аграрного університету; ВСП «Агротехнічний коледж Уманського національного університету садівництва»; Житомирського агротехнічного коледжу; Володимир-Волинського агротехнічного коледжу. На різних етапах у дослідженні брало участь 460 студентів та 26 викладачів коледжів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що

– вперше обґрунтовано педагогічні умови формування загальнокультурної компетентності студентів у позааудиторній діяльності (створення системи позааудиторної діяльності, спрямованої на формування загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу; розроблення змістового та організаційно-методичного забезпечення формування загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу; залучення студентів до практичної діяльності, орієнтованої на оволодіння загальнокультурною компетентністю); визначено критерії (знання про змістові характеристики загальнокультурної компетентності та її важливість для майбутнього фахівця аграрної сфери; орієнтація на оволодіння загальнокультурною компетентністю як особистісною і професійною цінністю; досвід реалізації загальнокультурної компетентності у ситуаціях міжособистісної та професійної діяльності), показники та виявлено рівні (високий, середній, низький) сформованості загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу;

– уточнено компоненти загальнокультурної компетентності студентів (когнітивний, емоційно-ціннісний, комунікативно-діяльнісний); дефініцію поняття «загальнокультурна компетентність студентів аграрного коледжу» як інтегративної якості особистості, яка характеризується знаннями загальної культури в сфері духовного життя людини; вміннями визначати та реалізовувати свою поведінку і професійну діяльність з орієнтацією на цінності загальної культури; досвідом встановлення та розвитку конструктивних, толерантних відносин у ситуаціях міжособистісного спілкування та професійної взаємодії в умовах сільського соціуму; поєднанням когнітивних, комунікативних, емоційних і моральних властивостей;

– подальшого розвитку набули зміст, організаційні форми і методи формування загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці та впровадженні у виховний процес методики педагогічного діагностування сформованості загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу; системи позааудиторної діяльності, змісту, форм і методів формування загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу.

Матеріали та висновки дослідження можуть бути використані для розширення змісту курсів «Теорія і методика виховання» у вищих педагогічних навчальних закладах, у розробленні програм і посібників з організаційно-методичного забезпечення позааудиторної виховної діяльності в аграрних коледжах, а також у системі післядипломної педагогічної освіти.

Наукові положення дисертації впроваджено у навчально-виховний процес Таращанського агротехнічного коледжу імені Героя Радянського Союзу О. О. Шевченка (акт № 293 від 18.06.2015 р.); ВНЗ «Кіровоградський технікум механізації сільського господарства» (акт № 215/02-08 від 24.06.2015 р.); Стрийського коледжу Львівського національного аграрного університету (акт № 452 від 1.09.2015 р.); ВСП «Агротехнічний коледж Уманського національного університету садівництва» (акт № 254 від 8.09.2015 р.); Житомирського агротехнічного коледжу (акт № 573 від 15.09. 2015 р.); Володимир-Волинського агротехнічного коледжу (акт № 226 від 15.09.2015 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях різного рівня: міжнародних – «Дидактика Яна Амоса Коменського як універсальне мистецтво надання та здобуття освіти» (Умань, 2014); VІ «Закарпатські правові читання» (Ужгород, 2014); «Сучасні тенденції розбудови правової держави» (Житомир, 2014); «Духовні цінності сучасності: правові, психофізіологічні, соціально-комунікаційні, безпекознавчі засади» (Київ, 2014); «Безпека людини, суспільства, держави: правові проблеми сьогодення» (Київ, 2014); всеукраїнських – «Права дитини: від витоків до сьогодення» (Умань, 2013); «Сучасні технології розвитку професійної майстерності майбутніх учителів» (Умань, 2013); «Сучасні проблеми гуманітаризації професійної підготовки майбутніх педагогів» (Умань, 2014); «Сучасна політична нація: духовно-моральні, культурно-естетичні та соціально-економічні засади розвитку» (Київ, 2014); «Сучасні технології розвитку професійної майстерності майбутніх учителів» (Умань, 2014); «Підготовка конкурентного фахівця в умовах глобалізаційних процесів» (Умань, 2014); на засіданнях кафедри педагогіки та освітнього менеджменту Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у
15 одноосібних наукових працях, із них 6 відображають основні наукові результати, 4 – апробаційного характеру, 5 – додатково висвітлюють наукові результати.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел
(237 найменувань, з них 13 іноземною мовою) та 10 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 248 сторінок, з них основного тексту 193 сторінки. Дисертація містить 11 таблиць і 6 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, її зв’язок із науковими програмами, планами, темами; визначено мету, гіпотезу, об’єкт, предмет, завдання та методи дослідження; розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів; наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження; відомості про публікації, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі – «Теоретичні засади формування загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу» – розкрито стан розробленості проблеми у сучасній вітчизняній та зарубіжній теорії та виховній практиці; уточнено сутність та структуру загальнокультурної компетентності; конкретизовано особливості позааудиторної діяльності у вищих навчальних закладах.

Сучасна аграрна наука і практика, впровадження елементів ринкового господарського механізму вимагають нових підходів до підготовки сільськогосподарських кадрів з високим рівнем професіоналізму і вмінням працювати в нових економічних умовах. Адже від компетентності, творчої активності молодих спеціалістів залежить вирішення багатьох завдань, що стоять перед економікою України.

Аналіз наукових джерел засвідчив, що сьогодні перед вищими навчальними закладами постає завдання підготовки фахівця, здатного збагачувати та розширювати життєвий досвід, удосконалювати професійні якості, накопичувати і створювати нові культурні цінності, підвищувати рівень своєї культурної компетентності (О. Кабкова, Л. Кадочнікова, О. Картавих, І. Котова, О. Стукалова, М. Яковлєва та ін.).

На основі вивчення психологічних і педагогічних досліджень встановлено, що загальна культура особистості визначається як необхідний мінімум загальних здібностей людини, її ціннісних уявлень і переконань (О. Газман), дотримання етносоціокультурних традицій, норм, звичаїв у процесі культурної взаємодії (С. Гикис).

Компетентність визначається як системне явище, що поєднує знання, вміння, навички, якості, цінності, які свідомо чи несвідомо реалізуються у діяльності людини під час розв’язання певних проблем. Це – рівень освіченості, достатній для самостійного розв’язання пізнавальних проблем культурного спрямування (С. Архипова, С. Бондар, І. Кубенко, Т. Несвірська, І. Тараненко, Н. Тарасова).

З’ясовано, що за своєю сутністю компетентність – це досконале володіння знаннями, вміннями, навичками, певний рівень розвитку різних здібностей (соціологічний підхід); високий рівень розвитку способу вирішення завдання або здійснення діяльності (психологічний підхід); уміння самостійно діяти на основі здобутих знань, досвіду (педагогічний підхід).

Унаслідок узагальнення положень наукових праць (В. Бойченко, Ю. Корчагіна, О. Пометун, В. Пузиревський, Н. Русова, М. Синякова, Т. Троянська) з’ясовано, що загальнокультурна компетентність трактується як сукупність знань і навичок, які дають людині змогу виконувати свою діяльність у межах культури певного соціуму; вміння орієнтуватися в різних сферах виробництва та споживання; привласнені індивідом основ культури як сфери духовного життя людей, уміння самостійно виробляти принципи своєї діяльності, поведінки, спілкування, орієнтації на найкращі зразки загальнолюдської і національної культури, застосовувати засоби і технології інтеркультурної взаємодії.

Конкретизовано особливості навчально-виховного середовища коледжу: поєднання елементів менеджменту шкільного середовища з елементами вищого навчального закладу; суттєва кількісна перевага сільського складу студентів над міським; порівняно невеликий за чисельністю колектив студентів і викладачів (В. Федотова); співвіднесення власних успіхів і невдач студентів із зовнішніми чинниками; переконаність сільської молоді в тому, що їхня діяльність, у тому числі й професійна, залежить від інших людей (І. Сопівник).

Схарактеризовано специфіку студентського контингенту аграрних коледжів: домінування сільської молоді, яка орієнтована на професійну діяльність в аграрному секторі економіки, і в майбутньому буде забезпечувати сільський соціум компетентними працівниками, які володіють розвиненою системою цінностей стосовно самих себе, інших людей, суспільства загалом. З огляду на це, вищі агарні навчальні заклади повинні забезпечити студентів глибокими знаннями, сформувати в них здатність до самостійного мислення, самовизначення та самореалізації, розвинути культуру ділового та міжособистісного спілкування.

Уточнено сутність загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу як інтегративної якості особистості, яка характеризується знаннями загальної культури в сфері духовного життя людини; вміннями визначати та реалізовувати свою поведінку і професійну діяльність з орієнтацією на цінності загальної культури; досвідом встановлення та розвитку конструктивних, толерантних відносин у ситуаціях міжособистісного спілкування та професійної взаємодії в умовах сільського соціуму; поєднанням когнітивних, комунікативних, емоційних і моральних властивостей.

Встановлено, що позааудиторна діяльність у вищому навчальному закладів забезпечує формування у студентів непрагматичного інтересу до обраної професії, розвиває у них ціннісні орієнтації, високу духовну культуру (Г. Кондратенко), сприяє відпрацюванню різних стратегій поведінки як на побутовому, так і професійному рівнях (В. Коваль), створює умови для вільного розвитку особистості студента, його мислення і загальної культури (Р. Абдулов, М. Долженко, М. Рожков). Проаналізовано недоліки організації позааудиторної виховної роботи з майбутніми фахівцями аграрної галузі: відсутність системи у проведенні виховних заходів, другорядне ставлення викладачів і студентів до позааудиторної виховної роботи (О. Осаульчик); майже не використовуються форми роботи, які передбачають цикл, систему взаємопов’язаних позааудиторних заходів і розкривають відповідну тему чи напрям виховання майбутніх спеціалістів у галузі сільського господарства (А. Галєєва).

У другому розділі – «Стан сформованості загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу» – схарактеризовано структуру загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу; розкрито методику діагностування сформованості загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу; представлено результати констатувального етапу експерименту.

Проаналізовано психологічні особливості раннього юнацького віку студентів аграрного коледжу в контексті формування загальнокультурної компетентності: відкритість та самоусвідомлення, сприйняття самоцінності своєї особистості та самопідтримка, зростання впевненості в собі та посилення автономності (Т. Лук’яненко); прагнення визначити своє місце в житті (І. Бех); диференційованість емоційних реакцій і способів вияву емоційних станів, підвищення самоконтролю і саморегуляції (Р. Павелків); емоційна нестійкість, негативна спрямованість під час переживання проблем минулого та уявних проблем невизначеного, нестабільного майбутнього, прагнення до зняття напруги, досягнення емоційної рівноваги, фрустраційної толерантності; імпульсивність, необдуманість вчинків, агресивність (М. Хоменко).

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури (М. Альберт, М. Бернс, К. Кромш, М. Мескона, С. Савігнон, Ф. Хедоури) схарактеризовано структурні компоненти загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу: когнітивний (загальний інтелектуальний розвиток особистості, здатність і готовність знаходити та обробляти інформацію, здійснювати рефлексію), емоційно-ціннісний (адекватна самооцінка, впевненість у собі на основі осягнення власних достоїнств та здібностей, саморегуляція, самоконтроль, мотиваційні тенденції, які управляють чи полегшують досягнення намічених цілей; прагнення до самовдосконалення; чутливість до почуттів, потреб та турбот інших), комунікативно-діяльнісний (цілісна система універсальних умінь і навичок, пов’язаних з культурою поведінки та спілкування, досвід самостійної культуротворчої діяльності).

Критеріями сформованості загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу обрано: сформованість комплексу знань про змістові характеристики загальнокультурної компетентності та її важливість для майбутнього фахівця аграрної сфери; орієнтацію на оволодіння загальнокультурною компетентністю як особистісною і професійною цінністю; досвід реалізації загальнокультурної компетентності у ситуаціях міжособистісної та професійної діяльності.

Показниками критерію «сформованість комплексу знань про змістові характеристики загальнокультурної компетентності та її важливість для майбутнього фахівця аграрної сфери» визначено: знання про сутність загальнокультурної компетентності, уявлення про її значення для людини загалом і для професійної діяльності зокрема, обізнаність із нормами культурної поведінки та правилами культури спілкування, способами їх дотримання у процесі міжособистісної взаємодії та професійної діяльності в умовах сільського соціуму. Показниками критерію «орієнтація на оволодіння загальнокультурною компетентністю як особистісною і професійною цінністю» визначено: характер ставлення до загальнокультурної компетентності, потреба у формуванні власної загальнокультурної компетентності, бажання до встановлення і розвитку міжособистісних відносин у побутових і професійних ситуаціях на основі норм культурної поведінки і правил культури спілкування в умовах сільського соціуму. Показниками критерію «досвід реалізації загальнокультурної компетентності у ситуаціях міжособистісної взаємодії та професійної діяльності» визначено: вміння здійснювати культуротворчу діяльність для особистісного та професійного самовдосконалення, дотримуватися норм культурної поведінки і правил культури спілкування у процесі міжособистісних відносин і професійної діяльності, здатність протидіяти відхиленням від них в умовах сільського соціуму.

Для визначення рівнів сформованості загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу використано такі діагностичні методики: авторські анкети, методика «Спрямованість особистості», тест егоцентричних асоціацій (Т. Пашукова), методика «Діагностика комунікативного контролю» (М. Снайдер), тест «Діагностика комунікативної толерантності» (В. Бойко), «Тест на терпимість», «Тест комунікативних умінь» (автор Л. Міхельсон, адаптація Ю. Гільбуха), методика «Схильність до відтворення негативних емоційних інграм» (В. Бойко), методика «Діагностика емоційного інтелекту» (Н. Холл), цілеспрямовані педагогічні спостереження.

Схарактеризовано три рівні сформованості загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу: високий, середній, низький.

Високий рівень. Студент має ґрунтовні знання про сутність загальнокультурної компетентності, систематизовані уявлення про її значення для людини загалом і майбутньої професійної діяльності зокрема, добре обізнаний із нормами культурної поведінки та правилами культури спілкування, способами їх дотримання у процесі міжособистісної взаємодії та професійної діяльності в умовах сільського соціуму; характеризується позитивним ставленням до загальнокультурної компетентності, постійною потребою у формуванні власної загальнокультурної компетентності, стійким бажанням до встановлення і розвитку міжособистісних відносин у побутових і професійних ситуаціях на основі норм культурної поведінки і правил культури спілкування; постійно виявляє вміння здійснювати культуротворчу діяльність для особистісного самовдосконалення, постійно і самостійно дотримується норм культурної поведінки і правил культури спілкування у процесі міжособистісних відносин і професійної діяльності, здатний протидіяти відхиленням від них в умовах сільського соціуму.

Середній рівень. Студент має несистематизовані знання про загальнокультурну компетентність, несистематизовані уявлення про її значення для людини загалом та професійної діяльності майбутнього аграрія зокрема, загалом обізнаний із нормами культурної поведінки та правилами культури спілкування, способами їх дотримання у процесі міжособистісної взаємодії та професійної діяльності в умовах сільського соціуму; характеризується ситуативним ставленням до загальнокультурної компетентності і ситуативною потребою у формуванні власної загальнокультурної компетентності, бажання до встановлення і розвитку міжособистісних відносин у побутових і професійних ситуаціях на основі норм культурної поведінки і правил культури спілкування часто позначене прагматичністю; не завжди вміє здійснювати культуротворчу діяльність для особистісного самовдосконалення, загалом дотримується норм культурної поведінки і правил культури спілкування у процесі міжособистісних відносин і професійної діяльності, але не вміє протидіяти відхиленням від них в умовах сільського соціуму.

Низький рівень. Студент має фрагментарні, часом помилкові знання про сутність загальнокультурної компетентності, фрагментарні уявлення про її значення для людини загалом і професійної діяльності майбутнього аграрія зокрема, недостатньо обізнаний з нормами культурної поведінки та правилами культури спілкування, способами їх дотримання у процесі міжособистісної взаємодії та професійної діяльності в умовах сільського соціуму; байдуже ставиться до загальнокультурної компетентності, не відчуває потреби у формуванні власної загальнокультурної компетентності, уникає міжособистісних відносин у побутових і професійних ситуаціях, не орієнтований на дотримання у них норм культурної поведінки і правил культури спілкування; виявляє недостатнє володіння вміннями здійснення культуротворчої діяльності для особистісного самовдосконалення, не завжди дотримується норм культурної поведінки і правил культури спілкування у процесі міжособистісних відносин та професійної діяльності в умовах сільського соціуму, часто порушує їх, не тільки не протидіє відхиленням від них, а й сам може продукувати такі відхилення.

Унаслідок проведення констатувального етапу експерименту здійснено розподіл студентів за трьома рівнями сформованості загальнокультурної компетентності: високий рівень – 21,6 % студентів, середній рівень – 33,6 % студентів, низький рівень – 44,8 % студентів.

Кількісні та якісні результати дослідження засвідчили, що в ЕГ високий рівень сформованості загальнокультурної компетентності мали – 21,4 % студентів, середній рівень – 32,7 % студентів, низький рівень – 45,9 % студентів. У КГ високий рівень мали 21,8 % студентів, середній рівень – 34,6 %студентів, низький рівень – 43,6 % студентів. Отже, студенти експериментальної та контрольної груп мали приблизно однакові вихідні дані щодо сформованості загальнокультурної компетентності.

Установлено, що у агротехнічних коледжах відсутня система позааудиторної роботи, виховні заходи проводяться епізодично, домінують заходи розважального характеру, відсутнє змістове та організаційне забезпечення виховної діяльності, яка забезпечувала б формування у студентів загальнокультурної компетентності. Це зумовило потребу визначення педагогічних умов підвищення ефективності позааудиторної діяльності щодо формування у студентів необхідних знань, ставлень, цінностей, моделей поведінки.

У третьому розділі – «Теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічних умов формування загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу» – обґрунтовано та апробовано педагогічні умови формування у студентів аграрного коледжу загальнокультурної компетентності; представлено результати контрольного зрізу.

Аналіз джерельної бази та результати констатувального етапу експерименту дали змогу визначити педагогічні умови формування загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу: створення системи позааудиторної діяльності, спрямованої на формування загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу; розроблення змістового та організаційно-методичного забезпечення формування загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу; залучення студентів до практичної діяльності, орієнтованої на оволодіння загальнокультурною компетентністю.

Позааудиторна діяльність аграрного коледжу розглядалася нами як система, що охоплює: суб’єктів (студенти коледжу); мету (формування загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу); завдання (збагачення обізнаності студентів із сутністю загальнокультурної компетентності, її важливістю для побутової і професійної діяльності майбутнього фахівця аграрної сфери; активізація цінностей загальнокультурної компетентності, орієнтація на оволодіння та керування ними у власній життєдіяльності та відносинах з іншими людьми; формування, поглиблення та розширення практичного досвіду з виявлення загальнокультурної компетентності); зміст (певний обсяг просвітницько-ціннісно-діяльнісного матеріалу, що базувався на визначених нами показниками сформованості загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу); функції (інформаційно-просвітницьку, аксіологічну, регулятивну, комунікативну, компенсаторну); форми і методи (фронтальні, групові, індивідуальні; традиційні, активні та інтерактивні).

Створюючи систему позааудиторної діяльності, враховували, що монотонність побуту, невміння змістовно проводити дозвілля емоційно збіднює життя студентів, гальмує розвиток моральної чуттєвості, призводить до пошуку сурогатних і стресових компенсацій утрачених переживань і, як наслідок, до поступового звуження загальнокультурної компетентності. Втрачається інтерес до класики, народних традицій, що замінюються привласненням ненайкращих зразків масової молодіжної субкультури.

Реалізація педагогічних умов здійснювалося під час авторського проекту «Майбутній випускник коледжу – особистість, яка володіє загальнокультурною компетентністю» (рис. 1) у створеній системі позааудиторної діяльності через окремі підсистеми (педагогічна рада, студентська рада, батьківський комітет, методичне об’єднання кураторів студентських груп, навчально-методична рада, рада з профілактики правопорушень, громадська юридична консультація, бізнес-центр, колежанські ЗМІ) та за сприяння координуючих органів, до яких належали Центр інтелектуального розвитку, Центр відкритого спілкування, Центр естетичного розвитку).

Проект «Майбутній випускник коледжу – особистість, яка володіє загальнокультурною компетентністю»

Рада забезпечення реалізації проекту

Рис. 1. Проект «Майбутній випускник коледжу – особистість, яка володіє загальнокультурною компетентністю»

Змістове та організаційно-методичне забезпечення формування загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу реалізовувалося через розроблення та впровадження програми діяльності означених підсистем, зокрема «Виховуємо загальнокультурну компетентність». Діяльність цієї підсистеми передбачала ознайомлення із сутністю культури та її значенням у житті людини та майбутнього працівника агротехнічної спеціальності; змістом загальнокультурної компетентності як важливої характеристики сучасної людини; цінностями, що забезпечують залучення фахівця-аграрія до загальної культури; національними звичаями і традиціями як уособленням загальної культури; основними нормами культури поведінки, правилами культури спілкування, толерантністю та взаєморозумінням, їх впливом на відносини між людьми. Зі студентами проводилися вправи («Перетворимо проблеми на цілі», «Драбинка», «Хто для мене найбільш чужий», «Хто мені подобається і хто не подобається», «Скажи про себе щось хороше»), дискусії, робота в групах («Осягнення та вибір цінностей»), імітаційні та рольові ігри («Національні звичаї і традиції природокористування та агротехнічної діяльності», «Норми і правила культури поведінки», «Контакт»), виконання творчих завдань тощо.

Програми діяльності інших підсистем передбачали: запровадження заходів, спрямованих на реалізацію наукових і творчих інтересів студентів, залучення до науково-дослідної роботи, формування національної самосвідомості та активної громадянської позиції (Центр інтелектуального розвитку); створення мотиваційного середовища для сприяння усвідомлення студентами свого статусу та професійного вибору, формування організаційної культури, культури взаємин на принципах співробітництва та взаємоповаги (Центр відкритого спілкування); навчання студентів культури спілкування в процесі дискусій (дискусійний клуб «Я так думаю»), надання студентам допомоги у пізнанні самих себе, навчання робити вибір у складних життєвих ситуаціях (клуб «Станьмо друзями»), залучення студентів до цінностей національної та світової культури, організація змістового дозвілля (Центр естетичного розвитку).

Залучення студентів до практичної діяльності, орієнтованої на оволодіння досвідом загальнокультурної компетентності відбувалося завдяки запровадженню проектної діяльності, в основу якої покладався дослідницько-пошуковий метод, щосприяв розвитку у студентів умінь самостійно здобувати знання, аналізувати одержані результати, робити висновки.

Для його реалізації запроваджено такі підпроекти: «Моделювання інтелектуальної еліти суспільства» (робота з обдарованою молоддю коледжу);
«У союзі з батьками» (гармонійне поєднання сімейного та суспільного виховання); «Співпраця із соціальними службами міста та області» (надання допомоги особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, охорона навколишнього природного середовища, участь в охороні культурної спадщини, популяризація здорового способу життя, діяльність волонтерських загонів), «Правова освіта», «Модус вівенді» («спосіб життя»), «Модель сучасної здорової людини», «Гармонія душі».

Під час проведення контрольного зрізу проаналізовано кількісні значення рівнів сформованості загальнокультурної компетентності студентів експериментальної та контрольної груп, що дало змогу встановити відповідну динаміку показників (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка рівнів сформованості у студентів ЕГ та КГ загальнокультурної компетентності до і після завершення формувального

етапу експерименту у %

Рівні	Експериментальна група		Динаміка	Контрольна група		Динаміка
	До формув. етапу	Після формув. етапу

До формув. етапу

Після формув. етапу

Високий21,426,5+5,121,820,8–1,0Середній32,754,1+21,434,635,6+1,0Низький45,919,4–26,543,643,60

Результати засвідчують, що в експериментальній групі зафіксовані позитивні зміни сформованості загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу: високий рівень збільшився на 5,1 %, середній на 21,4 %, низький зменшився на 26,5 %. У контрольній групі зміни були не суттєвими: високий рівень зменшився на 1,0 %, середній рівень збільшився на 1,0 %, низький рівень залишився без змін.

Для визначення статистичної достовірності різниці між середнім значеннями рівня сформованості у студентів аграрного коледжу загальнокультурної компетентності в контрольній та експериментальній групі обчислювали t-критерій Стьюдента. Вірогідність результатів дослідно-експериментальної роботи підтверджена за допомогою критерію Пірсона (c²). Встановлено, що відмінності у рівнях сформованості загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу в позааудиторній діяльності в експериментальній і контрольній групах не випадкові, а є наслідком упровадження відповідних педагогічних умов.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне обґрунтування й практичне вирішення актуального питання – формування загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу у позааудиторній діяльності, що знайшло відображення у визначенні та апробації педагогічних умов, форм і методів роботи. Результати проведеного дослідження засвідчили ефективність розв’язання поставлених завдань і дали підстави для формулювання таких висновків:

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури встановлено, що в контексті культурологічного підходу, все багатство світової культури у педагогічному процесі наповнює культурний світ особистості сукупністю культурних змістів, цінностей, настановлень, компетентностей, які детермінують поведінку і відносини людини із середовищем.

У процесі теоретичного аналізу наукових джерел з’ясовано, що загальнокультурна компетентність трактується як уміння виробляти принципи своєї діяльності, поведінки, орієнтація на кращі зразки загальнолюдської і національної культури, адекватне розуміння ситуації з погляду особистісних і загальнозначущих цінностей, володіння принципами толерантності, плюралізму, технологіями інтеркультурної взаємодії, комунікативною, естетичною та етичною культурою, здатністю використовувати культурні еталони як критерії оцінювання під час розв’язання проблем пізнавального, світоглядного, життєвого, професійного характеру на основі привласнення продуктів культури, їх чуттєвого, емоційно-позитивного, ціннісного сприйняття.

Уточнено зміст загальнокультурної компетентності студентів як інтегративної якості особистості, яка характеризується знаннями загальної культури в сфері духовного життя людини; вміннями визначати та реалізовувати свою поведінку і професійну діяльність з орієнтацією на цінності загальної культури; досвідом встановлення та розвитку конструктивних, толерантних відносин у ситуаціях міжособистісного спілкування та професійної взаємодії в умовах сільського соціуму; поєднанням когнітивних, комунікативних, емоційних і моральних властивостей.

Структуру загальнокультурної компетентності становлять три взаємопов’язані компоненти з показниками: когнітивний (загальний інтелектуальний розвиток особистості, здатність і готовність знаходити та обробляти інформацію, здійснювати рефлексію), емоційно-ціннісний (адекватна самооцінка, впевненість у собі на основі осягнення власних достоїнств та здібностей, саморегуляція, самоконтроль, мотиваційні тенденції, які управляють чи полегшують досягнення намічених цілей; прагнення до самовдосконалення; чутливість до почуттів, потреб та турбот інших), комунікативно-діяльнісний (цілісна система універсальних умінь і навичок, пов’язаних з культурою поведінки та спілкування, досвід самостійної культуротворчої діяльності).

Визначено критерії (сформованість комплексу знань про змістові характеристики загальнокультурної компетентності та її важливість для майбутнього фахівця аграрної сфери; орієнтація на оволодіння загальнокультурною компетентністю як особистісною і професійною цінністю; досвід реалізації загальнокультурної компетентності у ситуаціях міжособистісної взаємодії та професійної діяльності) та показники (знання про сутність загальнокультурної компетентності, уявлення про її значення для людини загалом і для професійної діяльності майбутнього фахівця аграрної сфери, зокрема, обізнаність із нормами культурної поведінки та правилами культури спілкування, способами їх дотримання у процесі міжособистісної взаємодії та професійної діяльності в умовах сільського соціуму; характер ставлення до загальнокультурної компетентності, потреба у формуванні власної загальнокультурної компетентності, бажання до встановлення і розвитку міжособистісних відносин у побутових і професійних ситуаціях на основі норм культурної поведінки і правил культури спілкування в умовах сільського соціуму; вміння здійснювати культуротворчу діяльність для особистісного та професійного самовдосконалення, вміння дотримуватися норм культурної поведінки і правил культури спілкування у процесі міжособистісних відносин і професійної діяльності, здатність протидіяти відхиленням від них в умовах сільського соціуму) сформованості загальнокультурної компетентнності студентів аграрного коледжу.

Відповідно по показників виокремлено та схарактеризовано три рівні сформованості у студентів аграрного коледжу загальнокультурної компетентності: високий, середній, низький.

Обґрунтовано та апробовано педагогічні умови формування загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу у позааудиторній діяльності: створення системи позааудиторної діяльності, спрямованої на формування загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу; розроблення змістового та організаційно-методичного забезпечення формування загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу; залучення студентів до практичної діяльності, орієнтованої на оволодіння загальнокультурною компетентністю.

Створена система позааудиторної діяльності мала таку структуру: суб’єкти позааудиторної діяльності (студенти коледжу); мета (формування загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу); завдання (збагачення обізнаності студентів із сутністю загальнокультурної компетентності, її важливістю для побутової і професійної діяльності майбутнього фахівця-аграрія; активізація цінностей загальнокультурної компетентності, орієнтація на оволодіння та керування ними у власній життєдіяльності та відносинах з іншими людьми; формування, поглиблення та розширення практичного досвіду з виявлення загальнокультурної компетентності); зміст (знання, ставлення, вміння та досвід); функції (інформаційно-просвітницька, аксіологічна, регулятивна, комунікативна, компенсаторна); форми і методи позааудиторної діяльності (фронтальні, групові, індивідуальні; традиційні, активні та інтерактивні).

Реалізація педагогічних умов забезпечувалася використанням ефективних форм та методів позааудиторної виховної роботи: етичні бесіди, робота в групах, вправи, тренінгові заняття, імітаційні та рольові ігри, вирішення проблемних ситуацій, виконання творчих завдань тощо.

Реалізація педагогічних умов здійснювалося під час авторського проекту «Майбутній випускник коледжу – особистість, яка володіє загальнокультурною компетентністю», який передбачав реалізацію коротко- та довготривалих проектів як його складових («Моделювання інтелектуальної еліти суспільства»; «Правова освіта»; «Модус вівенді» («спосіб життя»); «Модель сучасної здорової людини»; «Гармонія душі»; «У союзі з батьками»; «Співпраця із соціальними службами міста та області»; «Сприяння роботі ОСС».

Експериментальна перевірка педагогічних умов формування загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу засвідчила їх ефективність, що підтверджено динамікою показників рівнів сформованості в експериментальній групі, а також застосуванням методів математичної статистики.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальшого вивчення потребують: особливості формування загальнокультурної компетентності студентів аграрних коледжів у тісному поєднанні з їх майбутньою професійною діяльністю, використання для цього ресурсу навчальних дисциплін.

Зважаючи на актуальність досліджуваної теми, рекомендовано запровадити у зміст позааудиторної діяльності вищих навчальних закладів аграрного профілю систему її реалізації, програму виховних годин «Виховуємо загальнокультурну компетентність», сукупність проектів різного спрямування під спільною назвою «Майбутній випускник аграрного коледжу – особистість, яка володіє загальнокультурною компетентністю».

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, у яких опубліковано основні результати дисертації

Зубчевська С. В. Формування загальнокультурної компетентності студента аграрного коледжу засобами позааудиторної діяльності / С. В. Зубчевська // Нові технології навчання : наук.-метод. зб. / Ін-т інноваційних технологій і змісту освіти МОН України. – К. : Агроосвіта, 2013. – Вип. 77. – С. 122–127.
Зубчевська С. В. Проблема формування загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу / С. В. Зубчевська // Збірник наукових праць Уманського держ. пед. ун-ту імені Павла Тичини. – Умань : Жовтий О. О., 2013. – Ч. 2. – С. 158–163.
Зубчевська С. В. Сутнісні характеристики загальнокультурної компетентності як якості особистості / С. В. Зубчевська // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: зб. наук. пр. Уманського держ. пед. ун-ту імені Павла Тичини / [ред. кол.: Безлюдний О. О. (гол. ред.) та ін.] – Умань : Жовтий О. О., 2015. – Вип. 52. –
С. 166–172.
Зубчевська С. В. Загальнокультурні орієнтири формування та розвитку особистості в системі вищої освіти / С. В. Зубчевська // Нові технології навчання : наук.-метод. зб. / Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України. – К. : Агроосвіта, 2015. – Вип. № 84. – С. 107–111.
Зубчевськая С. В. Общекультурная компетентность студентов аграрного колледжа: содержание и результаты констатирующего этапа эксперимента / С. В. Зубчевськая [Электронный ресурс] // Концепт. – 2015. – № 06 (июнь). –ART 15204. – Режим доступа : URL: http://e-koncept.ru/2015/15204.htm. – ISSN 2304-120X
Зубчевська С. В. Педагогічні умови формування загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу у позааудиторній діяльності / С. В. Зубчевська // Збірник наукових праць Уманського держ. пед. ун-ту імені Павла Тичини / [гол. ред. М. Т. Мартинюк]. – Умань : ФОП Жовтий О. О., 2015. –
Вип. 1, ч. 2. – С. 107–116.

Опубліковані праці апробаційного характеру

Зубчевська С. В. Формування загальнокультурної компетентності студентів як педагогічна проблема / С. В. Зубчевська // Сучасні технології розвитку професійногї майстерності майбутніх учителів : матеріали VІ Всеукр. наук.-практ. конф. – Умань : ФОП Жовтий О. О., 2013. – С. 43–46.
Зубчевська С. В. Формування загальнолюдських цінностей як основи культури спілкування / С. В. Зубчевська // Сучасні проблеми гуманітаризації професійної підготовки майбутніх педагогів : матеріали Всеукр. наук.-метод. сем. – Умань : ФОП Жовтий О. О., 2014. – С. 101–103.
Зубчевська С. В. Формування правової культури студента як складової загальнокультурної компетентності / С. В. Зубчевська // Закарпатські правові читання : матеріали VІ Міжнар. наук.-практ. конф. молодих учених та студ. – Ужгород, 2014. – Ч. 1. – С. 44–48.
Зубчевська С. В. Від ідеї духовної культури людини Я. А. Коменського – до формування загальнокультурної компетентності студентів / Дидактика Яна Амоса Коменського як універсальне мистецтво надання та здобуття освіти : матеріали ІІІ Міжнар. онлайн Інтернет-конф. / С. В. Зубчевська // Folia Comeniana : вісник Польсько-української науково-дослідної лабораторії дидактики імені Я. А. Коменського. – Умань : ФОП Жовтий О. О., 2014. – С. 29–31.

Опубліковані праці, що додатково відображають
наукові результати дисертації

Зубчевська С. В. В основу праці покладімо творчість / С. В. Зубчевська // Освіта. Технікуми, коледжі. – К. : НМЦ, 2003. – № 1 (5). – С. 51–52.
Зубчевська С. В. Інтеграція навчальної та виховної діяльності у формуванні розвиненої особистості засобами слова / С. В. Зубчевська // Виховна робота в технікумах, коледжах. – К. : Інтас, 2005. – Вип. 3. – С. 18–55.
Зубчевська С. В. Проектні технології у виховному процесі Таращанського агротехнічного коледжу : наук.-метод. зб. / [упоряд. С. В. Зубчевська]. – Тараща : ТАТК, 2007. – 25 с.
Зубчевська С. В. Екологічне виховання студентів як важлива складова формування особистості : наук.-метод. зб. / [упоряд. С. В. Зубчевська]. – Тараща : ТАТК, 2013. –133 с.
Зубчевська С. В. Адаптація першокурсників до студентського життя: соц.-психолог. практ. / [упоряд. С. В. Зубчевська]. – Тараща : ТАТК, 2015. – 62 с.

АНОТАЦІЇ

Зубчевська С. В. Формування загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу у позааудиторній діяльності. – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Умань, 2015.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано новий підхід до розв’язання актуального наукового завдання, що полягає у визначенні педагогічних умов формування загальнокультурної компетентності студентів аграрних коледжів у позааудиторній діяльності.

На основі аналізу наукової літератури узагальнено теоретичні основи формування загальнокультурної компетентності студентів у науковій літературі. Уточнено зміст та структуру загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу. Схарактеризовано критерії, показники та визначено рівні сформованості загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу. Визначено та апробовано педагогічні умови формування загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу у позааудиторній діяльності (створення системи позааудиторної діяльності, спрямованої на формування загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу; розроблення змістового та організаційно-методичного забезпечення формування загальнокультурної компетентності студентів аграрного коледжу; залучення студентів до практичної діяльності, орієнтованої на оволодіння загальнокультурною компетентністю).

Ключові слова: виховання, загальнокультурна компетентність, студенти, аграрні коледжі, позааудиторна діяльність, педагогічні умови.

Зубчевская С. В. Формирование общекультурной компетентности студентов аграрного колледжа во внеаудиторной деятельности. – На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. – Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины, Умань, 2015.

В диссертации осуществлено теоретическое обоснование и предложен новый подход к решению актуальной научной задачи, состоящей в определении педагогических условий формирования общекультурной компетентности студентов аграрного колледжа во внеаудиторной деятельности.

В результате анализа научной литературы обобщены теоретические основы формирования общекультурной компетентности студентов в научной литературе. Уточнены содержание и структура общекультурной компетентности студентов аграрного колледжа. Охарактеризованы критерии, показатели и определены уровни сформированности общекультурной компетентности студентов аграрного колледжа. Определены и апробированы педагогические условия формирования общекультурной компетентности студентов аграрного колледжа во внеаудиторной деятельности (создание системы внеаудиторной деятельности, направленной на формирование общекультурной компетентности студентов аграрного колледжа; разработка содержательного и организационно-методического обеспечения формирования общекультурной компетентности студентов аграрного колледжа; привлечение студентов к практической деятельности, ориентированной на овладение общекультурной компетентностью).

Ключевые слова: воспитание, общекультурная компетентность, студенты, аграрные колледжи, внеаудиторная деятельность, педагогические условия.

Zubchevskaya S. V. Formation of cultural competence of agrarian college students in the process of extracurricular activity. – Manuscript.

The thesis on competition of the scientific degree of Candidate of Pedagogical Sciences in Speciality 13.00.07 – Theory and methods of education. – Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, 2015.

As a result of the analysis of psychological and pedagogical literature it has been established that in the culturology approach context, all the richness of world culture in pedagogical process fills the cultural world of the personality with the set of cultural meanings, values, aims, define behaviour and the relations of the person with surrounding.

It has been proved that cultural competence is treated as the ability to develop the principles of the activity, behaviour, orientation to the best examples of universal and national culture, adequate understanding of a situation from the point of view of personal and common values, possession of the principles of tolerance, pluralism, technologies of intercultural interaction, communicative, aesthetic and ethical culture, ability to use cultural standards as criteria of estimation in the process of solving problems of informative, vital, professional character on the basis of culture products interiorization, their sensory, emotional and valuable perception.

The maintenance of common cultural competence of students as integrative quality of the personality, which existence provides mastering bases of the general culture as spheres of spiritual human life, abilities to define and realize the behaviour and professional activity with orientation to the common culture values, enrichment of the experience of establishment and development of the constructive, tolerant relations in situations of interpersonal communication and professional interaction in the rural society conditions, a close combinations of cognitive, communicative, emotional and moral properties have been specified.

Structural components (cognitive, emotional and communicative), criteria and indicators have been characterized; levels (high, average, low) of cultural competence formation of agrarian college students have been established.

Pedagogical conditions of cultural competence formation of agrarian college students in the process of extracurricular activity have been defined. They are creation and introduction of extracurricular activity system aimed at cultural competence formation of agrarian college students; development of substantial and methodical supply of system of educational activity realization aimed at cultural competence formation of agrarian college students; students’ involvement in the practical activity focused on mastering the cultural competence experience.

The structure of the created system of extracurricular activity aimed at cultural competence formation of agrarian college students includes students, purpose, content, forms and methods, subsystems.

Substantial and methodical providing involves the educational program «Cultural competence cultivation» and programs of subsystems functioning of the general system of agrarian college extracurricular work. Students’ involvement in practical activity has been provided through various projects introduction: «Modelling of society intellectual elite», «Legal education», «A vivenda mode», «Model of the modern healthy person», «Harmony of soul», «Union with parents», «Social services cooperation».

Key words: education, cultural competence, students, agrarian colleges, extracurricular activity, pedagogical conditions.

____________________________________________

Підписано до друку 13.11.2015 р. Формат 60х90/16.

Ум. друк. арк. 0,9. Обл.-вид. арк. 0,9.

Тираж 100. Зам. 95.

____________________________________________

«Видавництво “Науковий світ”»^®

Свідоцтво ДК № 249 від 16.11.2000 р.

м. Київ, вул. Казимира Малевича (Боженка), 23, оф. 414.

200-87-15, 050-525-88-77

E-mail: nsvit23@ukr.net

Сайт: nsvit.cc.ua