Автореферат

Міністерство освіти і науки України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

ПОСТИЛЬНА ОЛЕНА ОЛЕКСІЇВНА

УДК [378.015.31:17.022.1](043.3)

ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ СТУДЕНТІВ

ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ ЗАСОБАМИ

ІНФОРМАЦІЙНО–КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

13.00.07 – теорія і методика виховання

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Умань – 2015

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Мелітопольському державному педагогічному університеті

імені Богдана Хмельницького, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор Москальова Людмила Юріївна, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, завідувач кафедри соціальної педагогіки та дошкільної освіти.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент Чурсін Микола Миколайович, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, професор кафедри інформатики;

кандидат педагогічних наук Бойван Олеся Степанівна, Вінницький коледж Національного університету харчових технологій, викладач іноземних мов.

Захист відбудеться «27» січня 2016 р. об 11.⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 74.053.02 в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини за адресою: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Садова, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Садова, 2)

Автореферат розіслано «26» грудня 2015 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н. І. Ревнюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах демократизації політичної системи та соціально-економічних перетворень, в Україні від рівня сформованості моральних цінностей громадян значною мірою залежить стабільність і розвиток сучасного суспільства, адже саме моральні цінності визначають унормованість поведінки особистості і різних соціальних груп, надаючи їй глибинного змісту. Провідне місце у формуванні моральних цінностей студентської молоді належить системі вищої освіти. Саме студентська молодь потребує ціннісно збагачених відповідей на моральні запитання, адже українське суспільство переживає руйнацію старого ідеологічного підґрунтя.

Зміна моральних пріоритетів та переосмислення нових напрямів у вихованні вільної особистості зумовлюють сутнісне оновлення змісту суб’єкт-суб’єктного виховного процесу на основі запровадження новітніх досягнень науки.

Однією з необхідних передумов ефективності цього є використання інформаційно-комунікаційних технологій, які мають потужний потенціал для виховання молодого покоління.

Модернізація виховного процесу ставить підвищенні вимоги до дієвих носіїв моральних норм, що знайшло відображення у міжнародних та національних документах, серед яких: Декларація про поширення серед молоді ідеалів миру, взаємної поваги і взаєморозуміння між народами, Декларація принципів толерантності, Декларація про виховання народів у дусі миру, Декларація принципів «Побудова інформаційного суспільства – глобальне завдання у новому тисячолітті», Рекомендації під егідою ЮНЕСКО про виховання в дусі міжнародного взаєморозуміння, співробітництва і миру, виховання в дусі поваги прав людини та основних свобод, Бухарестська декларація етичних цінностей і принципів вищої освіти в Європі, Хартія про партнерство заради інформаційних прав і свобод та захисту суспільної моралі, Закони України «Про вищу освіту», «Про захист суспільної моралі», Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, Концепція національного виховання студентської молоді, Концепція національно-патріотичного виховання дітей і молоді тощо.

Проблема формування моральних цінностей студентів постійно перебуває в центрі уваги сучасних дослідників. Теоретичні засади виховання студентів висвітлено у роботах таких учених, як І. Бех, О. Бойван, Г. Васянович, А. Вербицький, О. Глузман, М. Євтух, Є. Зеленов, І. Зязюн, О. Коберник, Н. Коляда, О. Падалка, С. Совгіра, Н. Селіванова, О. Сухомлинська та ін.

У низці дисертаційних робіт формування моральних цінностей студентів стало предметом окремого дослідження, а саме: виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями (О. Хорошайло); виховання моральних цінностей у майбутніх учителів фізичної культури (О. Панасюк); формування ціннісних орієнтацій молоді в період системної трансформації українського суспільства (Л. Панченко), виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів (Є. Костик), теоретико-методичні засади виховання морально-етичної культури майбутніх учителів (Л. Москальова), формування моральних якостей особистості майбутнього вчителя у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін (Н. Рожкова), формування моральної свідомості студентів вищих педагогічних навчальних закладів (Т. Авксентьєва) та ін.

Разом із тим проблематика формування моральних цінностей студентів педагогічних університетів засобами інформаційно-комунікаційних технологій є недостатньо розробленою. У процесі наукового пошуку було виявлено, що лише незначна частина праць присвячена вивченню окремих аспектів формування моральних цінностей з використанням нового напряму інформатизації освіти (В. Андрущенко, О. Бойван, В. Осадчий, М. Чурсін та ін.).

Аналіз та узагальнення наукових робіт засвідчили, що поза увагою науковців залишаються проблеми формування моральних цінностей засобами інформаційно-комунікаційних технологій, які мають потенційні виховні можливості.

Своєчасність дослідження проблеми формування моральних цінностей студентів педагогічних університетів засобами інформаційно-комунікаційних технологій зумовлена необхідністю усунення суперечностей між:

актуалізацією значення формування моральних цінностей студентів засобами інформаційно-комунікаційних технологій на рівні суспільства і недостатньою увагою до цього процесу з боку вищих педагогічних закладів;
об’єктивною потребою застосування сучасних засобів формування моральних цінностей студентів та відсутністю належного методичного супроводу виховного процесу із використанням інформаційно-комунікаційних технологій;
потенційною можливістю засобів інформаційно-комунікаційних технологій для формування у студентів моральних цінностей і недосконалістю змісту, форм та методів їх застосування у педагогічних університетах.

Отже, актуальність проблеми, виявлені суперечності, недостатня теоретична та методична розробка зумовили вибір теми дослідження – «Формування моральних цінностей студентів педагогічних університетів засобами інформаційно-комунікаційних технологій».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах комплексних наукових тем кафедри соціальної педагогіки та дошкільної освіти «Теоретико-методологічні засади формування толерантності у дітей та молоді» (державний реєстраційний номер 0115U001735), кафедри інформатики і кібернетики «Інформаційні технології у навчальному процесі» (державний реєстраційний номер 0115U001738) Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького. Тему дисертаційної роботи затверджено вченою радою Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького (протокол № 8 від 30.05.2012 р.) та погоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук в Україні (протокол № 7 від 25.09.2012 р.).

Мета дослідження – на основі теоретичного обґрунтування проблеми дослідження та вивчення виховної практики визначити та експериментально перевірити педагогічні умови формування моральних цінностей студентів педагогічних університетів засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Гіпотеза дослідження. Формування моральних цінностей у студентів педагогічних університетів засобами інформаційно-комунікаційних технологій ефективно здійснюватиметься за таких педагогічних умов: 1) збагачення теоретичної обізнаності студентів педагогічних університетів про сутність моральних цінностей; 2) забезпечення позитивної мотивації студентів до формування моральних цінностей засобами інформаційно-комунікаційних технологій; 3) активізації свідомого оволодіння студентами педагогічних університетів досвідом моральної поведінки за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних технологій.

Відповідно до мети й гіпотези визначено такі завдання дослідження:

З’ясувати сучасний стан наукової проблеми у виховній теорії і практиці та уточнити зміст ключових понять дослідження.
Розкрити та схарактеризувати педагогічні підходи, які спрямовані на формування моральних цінностей студентів.
Визначити критерії, показники та схарактеризувати рівні сформованості моральних цінностей у студентів педагогічних університетів.
Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування моральних цінностей студентів педагогічних університетів засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Об’єкт дослідження − процес виховання студентів педагогічних університетів.

Предмет дослідження − педагогічні умови формування моральних цінностей студентів педагогічних університетів засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Для реалізації поставлених завдань використовувався комплекс методів дослідження: теоретичні – аналіз філософської, психологічної, педагогічної літератури для визначення об’єкта, предмета, мети та завдань дослідження, з’ясування сутності ключових понять дослідження («цінність», «мораль», «інформаційно-комунікаційні технології»), узагальнення теоретичних та емпіричних даних для розроблення основних підходів до організації роботи з майбутніми вчителями, обґрунтування педагогічних умов формування моральних цінностей студентів педагогічних закладів засобами інформаційно-комунікаційних технологій, систематизація для визначення критеріїв і показників сформованості моральних цінностей у студентів педагогічних університетів; емпіричні – діагностування (анкетування, опитування, тестування), педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) для визначення рівнів сформованості моральних цінностей студентів, підтвердження ефективності розроблених педагогічних умов формування моральних цінностей студентів засобами інформаційно-комунікаційних технологій; статистичні – методи математичної статистики для кількісної та якісної обробки одержаних результатів.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Рівненського державного гуманітарного університету.
В експериментальній роботі взяли участь 353 студенти.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

уперше обґрунтовано педагогічні умови формування моральних цінностей студентів педагогічних університетів засобами інформаційно-комунікаційних технологій (збагачення теоретичної обізнаності студентів педагогічних університетів про сутність моральних цінностей; забезпечення позитивної мотивації студентів до формування моральних цінностей засобами інформаційно-комунікаційних технологій; активізація свідомого оволодіння студентами педагогічних університетів досвідом моральної поведінки за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних технологій); визначено критерії, показники та рівні сформованості моральних цінностей студентів педагогічних університетів;
уточнено сутність поняття «формування моральних цінностей студентів педагогічних університетів» як системну діяльність суб’єктів виховного процесу, що спрямована на розвиток моральної свідомості та удосконалення моральної поведінки, а також визначення їхньої моральної позиції у виконанні майбутньої соціальної ролі вчителя, який прагне до створення сприятливих умов виховання молодого покоління в освітньо-культурному просторі, у тому числі і віртуальному;
удосконалено форми та методи формування моральних цінностей студентів засобами інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі педагогічних університетів;
подальшого розвитку набули підходи до вибору змісту виховної роботи зі студентами педагогічних університетів засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці та впровадженні в освітній процес діагностичного інструментарію для визначення рівнів сформованості моральних цінностей студентів педагогічних університетів, програми і методичного забезпечення спецкурсу «Інформаційно-комунікаційні технології у духовно-моральному вихованні учнів».

Матеріали дисертації можуть бути використані у вищих педагогічних навчальних закладах під час вивчення курсів: «Інформаційні технології в науці та освіті», «Медіаосвіта та медіаграмотність», «Комп’ютерні технології у навчальному процесі», «Методика виховної роботи», при підготовці спецкурсів. Основні положення та висновки дисертації можуть бути застосовані у професійній підготовці майбутніх учителів, системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

Наукові положення та результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Мелітопольського державного педагогічного університету
імені Богдана Хмельницького (довідка № 06/245 від 11.02.2015 р.), Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка № 579/01 від 19.01.2015 р.), Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (довідка № 01–15/03/50–1 від 21.01.2015 р.), Рівненського державного гуманітарного університету (довідка № 22 від 11.02.2015 р.).

Особистий внесок здобувача. У статті «Animated Technologies in the Formation of Students’ Moral Values» (2013, співавтор Л. Москальова) автором визначено сучасні програмні інформаційні продукти для створення анімаційних персонажів, які можна використовувати у навчально-виховному процесі для морального розвитку студентської молоді. У навчальному посібнику «Теорія і методика викладання предметів духовно-морального спрямування у середніх загальноосвітніх закладах» (2013, співавтори В. Жуковський, Л. Москальова) автором розглянуто питання використання інформаційно-комунікаційних технологій у виховному процесі для духовно-морального розвитку особистості.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційної роботи обговорено на науково-практичних конференціях і семінарах різних рівнів: міжнародних – «Сучасні тенденції освіти в Україні та за кордоном» (Горлівка, 2012), «Педагогічна освіта і наука в умовах класичного університету: традиції, реалії, перспективи» (Львів, 2013), «Концептуальні проблеми функціонування мови в полікультурному просторі» (Мелітополь – Сєверодвінськ, 2013), «Художня культура і освіта: традиції, сучасність, перспективи» (Мелітополь, 2013), «Гармонізація культурно-освітнього простору вищої школи: соціально-педагогічні аспекти» (Мелітополь, 2014), «Інклюзивне навчання – теорія та практика» (Польща, Седльце, 2014); всеукраїнських – «Нові інформаційні технології в освіті та природничо-математичних науках» (Мелітополь, 2012), «Інформаційні технології в професійний діяльності» (Рівне, 2012), «Актуальні проблеми підготовки сучасного вчителя» (Умань, 2012), «Християнські цінності в системі освіти теорія. Традиції, практика» (Умань, 2012), «Інформаційні технології в освіті» (Мелітополь, 2014–2015). Матеріали дослідження обговорювалися на звітних науково-практичних конференціях кафедр соціальної педагогіки та дошкільної освіти, інформатики і кібернетики Мелітопольського державного педагогічного університету
імені Богдана Хмельницького (2012–2015).

Публікації. Основні положення і результати дослідження висвітлено у
12 наукових працях (10 – одноосібних), з яких 7 відображають основні наукові результати, 4 – апробаційного характеру, 1 – додатково висвітлює наукові результати.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел (234 найменування, з них 11 іноземною мовою), 19 додатків на 45 сторінках. Загальний обсяг дисертації – 223 сторінки, із них основного тексту 196 сторінок. Робота містить 52 таблиці та
33 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, гіпотезу, завдання, об’єкт, предмет дослідження, схарактеризовано комплекс методів, обґрунтовано наукову новизну і практичну значущість, відображено відомості щодо апробації і впровадження результатів дослідження, структуру та обсяг роботи.

У першому розділі – «Теоретичні основи формування моральних цінностей студентської молоді засобами інформаційно-комунікаційних технологій» – проаналізовано ступінь наукової розробленості проблеми, уточнено сутність основних понять дослідження («моральні цінності», «моральна вихованість», «моральна освіта») і специфіку формування моральних цінностей студентської молоді засобами інформаційно-комунікаційних технологій; з’ясовано основні педагогічні підходи до формування моральних цінностей студентів засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Аналіз філософської, соціологічної та психолого-педагогічної літератури дозволив встановити, що термін «моральні цінності» представлено у різних аспектах, а саме: філософському (Л. Василенко, Г. Головченко, М. Горлач, А. Гусейнов, О. Івін, В. Ільїн, В. Кремень, С. Лебедєв, Н. Некрасова, С. Некрасов, О. Огурцов, Б. Рассел, О. Садикова, В. Стьопін, Г. Семигін, І. Фролов та ін.), соціологічному (Н. Аберкромбі, М. Вебер, А. Гусейнов, Дж. Джері, Г. Осипов, І. Кон, А. Кравченко, В. Лавриненко, С. Левіт, Г. Лукашкова, Н. Нартов, Т. Парсонс, І. Танчин, Б. Тернер, О. Шабанова, С. Хілл та ін.), психолого-педагогічному (І. Бех, С. Гончаренко, С. Давлетчина, Г. Коджаспірова, О. Коджаспіров, І. Кон, М. Кондратьєв, М. Кордуелл, Л. Лузіна, Б. Мещеряков, Р. Немов, А. Петровський, Є. Рапацевич та ін.).

Проведений аналіз літератури з досліджуваної проблеми свідчить про те, що в умовах інформатизації освітнього процесу та, як наслідок, активного розширення віртуальних світів, формування моральних цінностей постає одним із найважливіших завдань, де інформаційно-комунікаційні технології мають вирішальне значення (В. Андрущенко, С. Гончаренко, Я. Крупський, М. Михалевич, Л. Москальова та ін.).

Поняття сучасних інформаційних технологій визначено через опис педагогічної доцільності їх застосування у формуванні моральних цінностей студентів. Доведено, що інформаційно-комунікаційні технології є не лише технічними засобами у вузькому сенсі, а сучасними потужними засобами, що належать до системи складного інформаційного впливу на розвиток особистості. Визначено прикладне значення їх використання у виховному процесі та констатовано, що через інформаційний вплив відбувається процес формування моральних цінностей студентської молоді.

На основі аналізу наукових праць встановлено, що інформаційно-комунікаційні технології у сукупності методів, виробничих процесів і програмно-технічних продуктів інтегруються в сучасний засіб інформаційного впливу з метою збору, обробки, зберігання, поширення, відображення й використання інформації в інтересах її користувачів (Я. Крупський, М. Михалевич та ін.).

Учені в галузі освіти (В. Андрущенко, В. Гершунський, І. Захарова, І. Роберт, М. Чурсін та ін.) визначили значущість використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі. Ними стверджується, що існує пряма залежність між змістовно наповненим моральним інформаційним впливом та розвиненістю внутрішнього світу особистості.

Проаналізовано педагогічні підходи до формування моральних цінностей студентів (аксіологічний, андрагогічний, діяльнісний, особистісно зорієнтований, системний, компетентнісний та інформаційний). На підставі узагальнення наявних у науці теорій, зокрема, теорії інформаційного суспільства як суспільства гідності (Д. Белл, Г. Бехманн, Дж. Гелбрейт, Є. Кузьмін, У. Мартін, Й. Масуда, І. Мелюхін, Д. Танскотт, А. Тоффлер, В. Фірсов т а ін.), теорії інтеріоризації (А. Валлон, Л. Виготський, Е. Дюркгейм, П. Жане, О. Леонтьєв, Ж. Піаже та ін.), теорії поетапного формування розумових дій (Л. Виготський, П. Гальперін, В. Давидов, Н. Тализіна та ін.) узагальнено й охарактеризовано основні положення щодо формування моральних цінностей у студентів педагогічних університетів.

Основоположними для формування моральних цінностей студентів педагогічних університетів засобами інформаційно-комунікаційних технологій визначено такі закони: педагогічної розвивальної взаємодії, закон фасилітаційного режиму педагогічного впливу, взаємозумовленості розвитку суб’єктів педагогічного процесу, неперервної творчої реалізації та самореалізації особистості.
Для підвищення ефективності виховної роботи доцільно враховувати вікові особливості студентської молоді та основні потреби, що є характерними для етапу дорослішання, а саме: мимовільні потреби, що обумовлені емоційними переживаннями; потребу в демонстрації власної незалежності, спілкуванні; необхідність у виробленні власного стилю у вирішенні особистих проблем морально-етичного характеру тощо (П. Бєльчев, Л. Москальова, В. Осадчий, С. Сисоєва).

Констатовано, що для процесу формування моральних цінностей студентів педагогічних університетів важливим є спостереження за моральними вчинками інших людей, які залишатимуться в моральній свідомості певними символами, що,
у свою чергу, перетворюються під час людино-комп’ютерної взаємодії на продукти творчості. Сформульовано педагогічні вимоги до процесу формування моральних цінностей студентів засобами інформаційно-комунікаційних технологій, а саме: майбутні вчителі, як представники інформаційного суспільства, мають володіти усіма відповідними методами, включаючи переклад символів у цифрову форму, створювати і передавати об’єкти нематеріальної культурної спадщини майбутнім поколінням; сприяти розвитку власної особистості і бути здатними до активних дій та вчинків не лише у реальному, а й у віртуальному світі, проявляючи при цьому незалежність, самостійність моральних суджень і особисту відповідальність; враховувати згубність «токсичної» інформації та запобігати її впливу на процеси моральної освіти людини; тиражувати і використовувати різні технології, у тому числі й анімаційні, що впливають на розвиток інтелекту, естетичних почуттів та творчий потенціал особистості.

Формування моральних цінностей студентів педагогічних університетів визначаємо як системну діяльність суб’єктів виховного процесу, що спрямована на розвиток моральної свідомості та удосконалення моральної поведінки, а також визначення їхньої моральної позиції у виконанні майбутньої соціальної ролі вчителя, який прагне до створення сприятливих умов виховання майбутнього покоління в освітньо-культурному просторі, у тому числі й віртуальному. Теоретичний аналіз наукової літератури засвідчив, що результативність формування моральних цінностей у студентів засобами інформаційно-комунікаційних технологій значною мірою залежить від використання інноваційних форм і методів виховної роботи.

У другому розділі – «Діагностика сформованості моральних цінностей у студентів педагогічних університетів засобами інформаційно-комунікаційних технологій» – здійснено аналіз змісту і структури процесу формування моральних цінностей студентів педагогічних університетів та представлено результати констатувального етапу дослідження.

Визначено критерії сформованості моральних цінностей студентів (інтелектуальний, інструментально-інформаційний, емоційно-мотиваційний, діяльнісно-вчинковий, етико-комунікативний) та відповідні показники. Інтелектуальний критерій характеризують такі показники: наявність знань про моральні цінності, здатність до осмислення моральних цінностей, вміння аналізувати та оцінювати свою діяльність відповідно до моральних цінностей суспільства; інструментально-інформаційний – готовність до використання засобів морального виховання у майбутній професійній діяльності (у тому числі інформаційно-комунікаційних технологій), знання методів та правил безпечної роботи з комп’ютером та роботи в мережі Інтернет, здатність до творчого використання інформаційно-комунікаційних технологій на практиці. До емоційно-мотиваційного критерію відносимо прагнення керуватися здобутими знаннями про моральні цінності у процесі життєдіяльності, ціннісні орієнтації (основні переваги та прагнення щодо узагальнених моральних цінностей, таких як гідність особистості, еталони, моральні норми, принципи, ідеали, поняття добра, любові, справедливості), усвідомлення значущості моральних цінностей у майбутній професійний діяльності; до діяльнісно-вчинкового критерію – вміння зробити моральний вибір і слідувати йому, прояв моральних почуттів, якостей, переконань через особисті моральні вчинки, здатність удосконалювати моральну поведінку та регулювати її відповідно до вимог освітньо-культурного простору. До етико-комунікативного критерію належать такі показники: знання і розуміння закономірностей, форм і методів толерантного спілкування, вміння застосовувати етичні знання під час міжособистісного спілкування, вміння розрізняти «токсичну» інформацію та інформацію, що необхідна для морального розвитку, використовувати її під час спілкування оnline.

Для виявлення рівнів сформованості моральних цінностей студентів нами було використано авторські діагностичні матеріали: анкету «З’ясування наявності знань студентів про моральні цінності», тести «Оцінка здатності до осмислення моральних цінностей», «Оцінка вміння студентами аналізувати та оцінювати свою діяльність відповідно до моральних цінностей суспільства», «Готовність до використання засобів морального виховання у майбутній професійній діяльності
(у тому числі інформаційно-комунікаційних технологій)», «Прагнення керуватися здобутими знаннями про моральні цінності у процесі життєдіяльності», «Вміння застосовувати етичні знання під час міжособистісного спілкування» та ін., а також психолого-педагогічні методики, діагностики та тести: «Визначення життєвих цінностей особистості (Must-тест)» (П. Іванов, Є. Колобова), методика «Оцінка рівня творчого потенціалу особистості» (Н. Фетіскін, В. Козлов, Г. Мануйлов), методика «Ціннісні орієнтації» (М. Рокич), «Тест на визначення почуття невпевненості в собі» (Є. Рогов), «Діагностика комунікативної толерантності» (В. Бойко) тощо.

У результаті проведення констатувального етапу дослідження встановлено, що за високим рівнем сформованості моральних цінностей у студентської молоді на першому місці посідає інструментально-інформаційний критерій (25,47 %), на другому місці – емоційно-мотиваційний критерій (18,40 %), на третьому місці – діяльнісно-вчинковий (17,37 %), на четвертому – інтелектуальний критерій (16,28 %), на п’ятому місці – етико-комунікативний критерій (14,97 %). За середнім рівнем перше місце посідає інтелектуальний критерій (44,18 %), на другому місці – етико-комунікативний (39,25 %), на третьому – діяльнісно-вчинковий критерій (42,20 %), четверте місце сформованості моральних цінностей у студентів займає інструментально-інформаційний (39,15 %), п’яте місце – емоційно-мотиваційний критерій (36,83 %). На низькому рівні сформованості моральних цінностей студентів розподіл виявився таким: перше місце – емоційно-мотиваційний критерій (44,78 %), друге місце – етико-комунікативний критерій (42,78 %), третє місце – діяльнісно-вчинковий критерій (40,43 %), четверте місце – інтелектуальний критерій (39,53 %), п’яте місце – інструментально-інформаційний (35,38 %).

Встановлено, що для студентів з низьким рівнем сформованості моральних цінностей (41,35 % респондентів контрольної групи і 41,38 % експериментальної групи) характерні дискретні (часткові) знання про моральні цінності, обмеженість в осмисленні моральних цінностей, наявність поверхових знань про сам процес їх осмислення, нестійка позиція у процесах аналізу та оцінки власної діяльності у відповідності до моральних цінностей суспільства; відсутнє розуміння значення засобів морального виховання, у тому числі інформаційно-комунікаційних технологій; поверхові, безсистемні знання про методи та правила безпечної роботи з комп’ютером та роботи в мережі Інтернет; вирішення моральної проблематики за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій не спрямоване на пошук нових підходів до виконання поставлених завдань, відсутній інтерес до творчої діяльності, що супроводжується відмовою від творення програмних продуктів, що стимулюють моральний розвиток суб’єктів освітнього процесу. У цих студентів спостерігаються обмежені знання про значення моральних цінностей у майбутній професійній діяльності, відсутні знання щодо існування таких моральних цінностей у професії вчителя, як професійна честь і гідність, педагогічний авторитет, педагогічна любов, педагогічна справедливість. У студентів з низьким рівнем звичка керуватися моральним вибором у повсякденній діяльності сформована недостатньо, під час здійснення вчинків проявляються зверхність і нестриманість, відсутнє розуміння пошуку напрямків удосконалення власної поведінки, неспроможність у її регулюванні відповідно до вимог освітньо-культурного простору. У студентів наявні дискретні знання і розуміння закономірностей, форм і методів толерантного спілкування, під час міжособистісного спілкування спостерігаються прояви недостатньо сформованих умінь застосовувати етичні знання, нездатність до розрізнення «токсичної» інформації та інформації, необхідної для морального розвитку особистості, використання її під час спілкування в режимі оnline.

Для студентів із середнім рівнем сформованості (43,27 % респондентів контрольної групи та 42,76 % експериментальної групи) характерні неповна поінформованість про моральні цінності, але при цьому вони здатні до їх осмислення. Їхня діяльність відповідає моральним цінностям суспільства, але її оцінювання не завжди відбувається правильно, студенти частково розуміють значення засобів морального виховання, у тому числі інформаційно-комунікаційних технологій, ситуативно сприймають можливості і потенційні ризики роботи в мережі Інтернет та електронних комунікацій із суб’єктами освітньої діяльності. Лише за допомогою викладача студенти з середнім рівнем можуть ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні технології, їхні знання методів та правил роботи з комп’ютером характеризуються як поверхові, здатність до творчого використання інформаційно-комунікаційних технологій для вирішення моральних проблем у студентів з середнім рівнем проявляється у творенні програмних продуктів за аналогом відомих зразків і алгоритмів. У студентів наявне стійке прагнення керуватися здобутими знаннями про моральні цінності у процесі життєдіяльності, але це прагнення іноді потребує додаткового втручання з боку оточення, ціннісні орієнтації в основному відповідають вимогам сучасного суспільства, основні переваги і прагнення щодо узагальнених моральних цінностей у цілому позитивні, спрямовуються на ствердження особистої гідності тощо. Студенти знають про важливість моральних цінностей у майбутній професійний діяльності, але ці знання поверхові. Уміння зробити моральний вибір сформовано, але сталої звички керуватися у повсякденній діяльності студентами не вироблено, під час здійснення моральних вчинків спостерігається ситуативний прояв доброзичливості, миролюбності. Студенти час від часу займаються удосконаленням моральної поведінки, однак вони неповно поінформовані про закономірності, форми і методи толерантного спілкування. Вміння розрізняти «токсичну» інформацію сформовано недостатньо, іноді ці студенти не розуміють, як потрібно використовувати інформацію, необхідну для морального розвитку особистості, під час спілкування в режимі online.

Високий рівень сформованості моральних цінностей (15,38 % респондентів контрольної групи та 15,86 % експериментальної групи) властивий студентам, які повністю інформовані про моральні цінності, процеси їх осмислення. Студенти вміють самостійно аналізувати та правильно оцінювати власну діяльність у відповідності з моральними цінностями суспільства, розуміють значення засобів морального виховання, можливості і потенційні ризики Інтернету та електронних комунікацій для роботи із суб’єктами освітньої діяльності. У них є глибокі, міцні, систематизовані знання методів та правил безпечної роботи з комп’ютером та в мережі Інтернет. Студенти можуть за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій створити новий оригінальний програмний продукт, що стимулюватиме моральний розвиток суб’єктів освітнього процесу. Їхнє прагнення керуватися здобутими знаннями про моральні цінності у процесі життєдіяльності стійке та спрямоване на ствердження особистої гідності. Професійна честь і гідність, педагогічний авторитет, педагогічна любов, педагогічна справедливість для таких студентів є орієнтирами для майбутньої професійної діяльності. Такі студенти мають сформовані навички морального вибору у повсякденній діяльності, виявляють активність у здійсненні моральних вчинків. Студенти прагнуть удосконалювати власну поведінку через пошук інформації для кращого регулювання процесу морального розвитку в умовах освітньо-культурного простору, у них сформовані навички застосовувати етичні знання під час міжособистісного спілкування та знання щодо використання інформації, необхідної для морального розвитку особистості, під час спілкування в режимі online. Студенти мають чітке уявлення про вплив «токсичної» інформації на людину та наслідки такого впливу для моральної поведінки.

Під час дослідження встановлено, що інформаційно-комунікаційні технології у виховному процесі педагогічних університетів використовуються викладачами не в повному обсязі. Переважно застосовуються візуальний супровід різноманітних заходів – круглих столів, семінарів, тренінгів та занять за допомогою презентацій (Microsoft PowerPoint). Більшість студентів залишають без уваги нові інформаційні продукти, які можна використовувати для формування моральних цінностей. Отже, зміст, форми і методи формування моральних цінностей студентів засобами інформаційно-комунікаційних технологій залишаються недостатньо розробленими і не забезпечують ефективного виховного впливу. Тому вважаємо, що для розв’язання цих проблем потрібний пошук нових підходів та запровадження нових форм і методів організації цього процесу. Аналіз та узагальнення результатів констатувального етапу експерименту підтвердили необхідність розроблення педагогічних умов, які забезпечать ефективне використання інформаційно-комунікаційних технологій для формування моральних цінностей студентів педагогічних університетів.

У третьому розділі – «Обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічних умов формування моральних цінностей студентів педагогічних університетів засобами інформаційно-комунікаційних технологій» – теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування моральних цінностей студентів педагогічних університетів засобами інформаційно-комунікаційних технологій, експериментально перевірено їх ефективність; проаналізовано перебіг результатів дослідно-експериментальної роботи.

Визначено, що педагогічні умови формування моральних цінностей студентів педагогічних університетів засобами інформаційно-комунікаційних технологій – це система певних обставин, що необхідні для досягнення мети – забезпечити високий рівень сформованості моральних цінностей студентів. На основі аналізу та узагальнення результатів констатувального експерименту обґрунтовано такі педагогічні умови: 1) збагачення теоретичної обізнаності студентів педагогічних університетів про сутність моральних цінностей; 2) забезпечення позитивної мотивації студентів до формування моральних цінностей засобами інформаційно-комунікаційних технологій; 3) активізація свідомого оволодіння студентами педагогічних університетів досвідом моральної поведінки за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних технологій. У ході формувального експерименту здійснено перевірку ефективності реалізації педагогічних умов, які сприяли підвищенню рівня сформованості моральних цінностей студентів педагогічних університетів.

Реалізація педагогічних умов здійснювалася із урахуванням загальних та специфічних принципів виховання. До загальних принципів нами віднесено: єдність національних і загальнолюдських цінностей, природовідповідність, культуровідповідність виховання, активність, самодіяльність і творча ініціатива, демократизація, гуманізація, гуманітаризація, безперервність і наступність виховання, єдність навчання і виховання, індивідуалізація та диференціація виховного процесу, гармонізація родинного і суспільного виховання, суб’єкт-суб’єктного ціннісного ставлення особистості до іншої людини, урахування вікових характеристик студентської молоді тощо. До специфічних принципів – мультикультурність у дотриманні моральної поведінки у віртуальному просторі, формування моральних цінностей у моральній діяльності через систему моральних вчинків, віртуалізація культурно-освітнього простору вищої школи, ціннісне засвоєння соціальних норм, правил поведінки не лише з близьким оточенням, а й у віртуальному просторі, використання інформації, що представлена віртуальними агентами соціалізації, для професійної педагогічної діяльності та самовиховання, забезпечення взаємозалежного розвитку моральної та інформаційної компетентностей через використання комп’ютерних та мультимедійних технологій, цифрових освітніх ресурсів тощо.

Формувальний етап експериментальної роботи проведено за допомогою впровадження інтегрованого спецкурсу «Інформаційно-комунікаційні технології у духовно-моральному вихованні учнів»; моделювання ситуацій морального змісту у віртуальному просторі, спілкування у чаті, соціальних мережах та ін.; проведення Skype-конфренцій «Моральна поведінка у віртуальному просторі», «Етика спілкування у чаті», семінарів «Нав’язливість у соціальних мережах та способи її подолання», «Анонімність спілкування у соціальних мережах: наслідки «замаскованого» спілкування», круглих-столів «Правила етичної поведінки у соціальних мережах», «Сутність формування моральних цінностей засобами інформаційно-комунікаційних технологій» тощо.

До ефективних методів формування ціннісної свідомості віднесено: бесіди про моральні цінності та їх значення у житті людини та суспільства, роз’яснення та переконування щодо важливості добра, справедливості у житті людини, Skype-діалоги на тему: «Моральна цінність – любов», «Цінність поваги до людської гідності», «Цінність творчої активності». Для ефективної організації моральної діяльності і формування досвіду моральної поведінки як із близьким оточенням, так і у віртуальному просторі, використано: привчання до моральної взаємодії, виховні справи, доручення. Для стимулювання моральної поведінки і здійснення моральних вчинків застосовано: змагання – найкраща презентація на тему: «Запобігання впливу токсичної інформації на свідомість учнів», заохочення та мотивування до здійснення вправ-вчинків тощо.

Ефективність реалізації визначених педагогічних умов відображено позитивним змінами: усвідомленим ставленням студентів до набуття знань щодо моральних цінностей, наявністю позитивної мотивації до власного саморозвитку із використанням інформаційно-комунікаційних технологій, більш активним набуттям досвіду проведення виховної роботи із дітьми та учнівською молоддю під час педагогічної практики тощо.

За результатами проведеного дослідження нами було встановлено, що в експериментальній групі суттєво збільшилася кількість студентів, які належали до високого і середнього рівнів сформованості моральних цінностей, та зменшення їх кількості на низькому рівні. Так, якщо низький рівень до експерименту складав – 41,38 %, то після експерименту – 15,17 %, середній рівень до експерименту – 42,76 %, то після експерименту – 46,21 %, високий рівень до експерименту – 15,86 %, після експерименту – 38,62 % (табл. 1). Отже, низький рівень сформованості в експериментальній групі зменшився на 26,21 %, середній рівень збільшився на 3,45 %, а на високому рівні збільшення відбулося на 22,76 %.

Таблиця 1

Динаміка рівнів сформованості моральних цінностей студентів педагогічних університетів засобами інформаційно-комунікаційних технологій за результатами констатувального та формувального етапів експерименту

Рівні	Експериментальна група				Динаміка	Контрольна група				Динаміка
	До експер.		Після експер.			До експер.		Після експер.
	Абс. числа	%	Абс. числа	%		Абс. числа	%	Абс. числа	%
Високий	23	15,86	56	38,62	+22,76	32	15,38	33	15,87	+0,49
Середній	62	42,76	67	46,21	+3,45	90	43,27	91	43,75	+0,48
Низький	60	41,38	22	15,17	–26,21	86	41,35	84	40,38	–0,97

У контрольній групі аналогічні суттєві позитивні зміни не зафіксовані.
За результатами проведеного експерименту доведено, що на формувальному етапі в контрольній групі змін майже не відбулося: на низькому рівні залишилося 40,38 % студентів, на середньому – 43,75 % студентів, на високому – 15,87 % студентів.

Цим підтверджується ефективність розроблених педагогічних умов формування моральних цінностей студентів педагогічних університетів засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Для перевірки значущості виявлених відмінностей у роботі використано критерій К. Пірсона. Його обчислення довело статистичну достовірність отриманих даних у контрольній та експериментальній групах.

Отже, узагальнення і систематизація експериментальних даних дають змогу стверджувати, що динаміка рівнів сформованості моральних цінностей студентів засобами інформаційно-комунікаційних технологій експериментальної групи є позитивною, що доводить результативність проведеної роботи та ефективність обґрунтованих нами педагогічних умов.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та практичне вирішення актуальної проблеми, що знайшло відображення у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов формування моральних цінностей студентів педагогічних університетів засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Результати дослідження засвідчили досягнення мети й розв’язання поставлених завдань, що дало змогу зробити відповідні висновки:

З’ясування сучасного стану досліджуваної проблеми у теорії і практиці виховної роботи дало підстави для констатації недостатнього використання виховних можливостей інформаційно-комунікаційних технологій для формування моральних цінностей у студентів педагогічних університетів. Причиною цього є низка негативних тенденцій, серед яких: недостатня теоретична розробленість різних аспектів проблеми виховання студентської молоді засобами інформаційно-комунікаційних технологій; брак науково-методичного забезпечення та слабка теоретична обізнаність про ефективність інформаційних продуктів у формуванні моральних цінностей; непідготовленість студентів педагогічних університетів до використання інформаційно-комунікаційних технологій для практичного вирішення моральних проблем.

У контексті дослідження уточнено зміст поняття «моральні цінності», зокрема, розглянуто його як норми і принципи моралі, моральні ідеали, поняття добра, справедливості, честі, гідності, обов’язку, життя людини, її моральні якості, моральні характеристики вчинків, діяльності та стосунків тощо. Моральні цінності є основою і критерієм для формування моральної оцінки та шкалою для зівставлення оцінки явищ життя.

Формування моральних цінностей студентів педагогічних університетів визначено як системну діяльність суб’єктів виховного процесу, що спрямована на розвиток моральної свідомості та удосконалення моральної поведінки студентів, а також визначення їхньої моральної позиції у виконанні майбутньої соціальної ролі вчителя, який прагне до створення сприятливих умов виховання майбутнього покоління в освітньо-культурному просторі, у тому числі і віртуальному.

Доведено, що інформаційно-комунікаційні технології є потужним виховним засобом, якщо розроблені відповідні педагогічні умови та впроваджуються ефективні форми і методи цієї діяльності у навчально-виховному процесі педагогічних університетів.

Аналіз досліджуваної проблеми дозволив розкрити та охарактеризувати педагогічні підходи, які спрямовані на формування моральних цінностей студентів, а саме: аксіологічний (орієнтує на цінності добра, любові, справедливості), андрагогічний (ураховує вікові характеристики студентів у формуванні індивідуальності і становленні особистості), діяльнісний (спрямовує на розуміння особистості як соціальної характеристики людини, набутої у процесі її власної активності), системний (спрямовує на сукупність послідовних дій, що забезпечують досягнення визначеного результату), особистісно зорієнтований (орієнтує на високі моральні переживання, утвердження добра, принципів поваги і справедливості, розкриття потенційних можливостей особистості), компетентнісний (сприяє здобуттю професійних знань про педагогічні закони, ефективні форми і методи морального виховання із урахуванням впливу інформаційних потоків) та інформаційний (орієнтує на формування здатності до здійснення ефективного пошуку інформації в мережі Інтернет, її збору та обробки). З’ясовано, що ці підходи є основою для дослідження свідомо поставленої мети – підвищення рівня сформованості моральних цінностей.
Визначено критерії сформованості моральних цінностей студентів та відповідні показники. Так, до інтелектуального критерію нами було віднесено показники: наявність знань про моральні цінності, здатність до осмислення моральних цінностей, уміння аналізувати та оцінювати свою діяльність відповідно до моральних цінностей суспільства; до інструментально-інформаційного – готовність до використання засобів морального виховання в майбутній професійній діяльності (у тому числі інформаційно-комунікаційних технологій), знання методів та правил безпечної роботи з комп’ютером та роботи в мережі Інтернет, здатність до творчого використання інформаційно-комунікаційних технологій на практиці.
Емоційно-мотиваційний критерій характеризують прагнення керуватися здобутими знаннями про моральні цінності у процесі життєдіяльності, ціннісні орієнтації, усвідомлення значущості моральних цінностей у майбутній професійний діяльності; діяльнісно-вчинковий критерій – уміння зробити моральний вибір і слідувати йому, прояв моральних почуттів, якостей, переконань через особисті моральні вчинки, здатність удосконалювати моральну поведінку та регулювати її відповідно до вимог освітньо-культурного простору; етико-комунікативний критерій – знання і розуміння закономірностей, форм і методів толерантного спілкування, вміння застосовувати етичні знання під час міжособистісного спілкування, розрізняти «токсичну» інформацію та інформацію, що необхідна для морального розвитку особистості, використовувати її під час спілкування в режимі online.

На основі виділених критеріїв та показників схарактеризовано три рівні сформованості моральних цінностей у студентів педагогічних університетів: високий, середній, низький. У ході констатувального експерименту встановлено, що на високому рівні моральні цінності були сформовані лише у 15,86 % студентів експериментальної групи та 15,38 % студентів контрольної групи; 42,76 % та 43,27 % студентів експериментальної та контрольної груп мали середній рівень; 41,38 % респондентів експериментальної та 41,35 % респондентів контрольної групи мали низький рівень. Це пояснюється низькою вмотивованістю студенті до морального зростання, слабкою теоретичною обізнаністю про сутність моральних цінностей, фрагментарністю використання інформаційно-комунікаційних технологій у виховній роботі.

Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування моральних цінностей студентів педагогічних університетів засобами інформаційно-комунікаційних технологій: 1)збагачення теоретичної обізнаності студентів педагогічних університетів про сутність моральних цінностей; 2) забезпечення позитивної мотивації студентів до формування моральних цінностей засобами інформаційно-комунікаційних технологій; 3) активізація свідомого оволодіння студентами педагогічних університетів досвідом моральної поведінки за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних технологій.

Педагогічний експеримент засвідчив, що завдяки впровадженню педагогічних умов вдається зберегти динамічність виховного процесу, що значною мірою пришвидшує моральне зростання студентської молоді. Результати формувального етапу педагогічного експерименту свідчать про позитивну динаміку змін у формуванні моральних цінностей студентів педагогічних університетів засобами інформаційно-комунікаційних технологій: кількість респондентів експериментальної групи з низьким рівнем сформованості моральних цінностей зменшилася на 26,21 %, підвищилася кількість студентів із середнім рівнем – на 3,45 %, значно зросла кількість респондентів з високим рівнем – на 22,76 %. Зміни, які відбулися у контрольній групі, є незначними.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів теоретичного та практичного пошуку розв’язання проблеми. Залишаються актуальними й потребують подальшого вивчення питання, пов’язані з особливостями реалізації інформаційних продуктів у виховному процесі вищих педагогічних навчальних закладів. Перспективами подальшого дослідження є екстраполяція здобутих результатів досліджень на інші вікові групи з урахуванням специфіки їхнього розвитку. Зважаючи на актуальність досліджуваної теми, рекомендовано: запровадити у навчально-виховний процес педагогічних університетів інтегрований спецкурс «Інформаційно-комунікаційні технології у духовно-моральному вихованні особистості», передбачити в системі підвищення кваліфікації викладачів вищої школи проведення семінару «Можливості інформаційно-комунікаційних технологій у моральному розвитку студентської молоді».

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, у яких опубліковані основні результати дисертації

ПостильнаО. О. Сутність та зміст підготовки майбутніх учителів до використання інформаційно-комунікаційних технологій в процесі духовно-морального виховання учнів / O. O. Постильна // Проблеми підготовки сучасного вчителя : зб. наук. пр. Уманського держ. пед. ун-ту імені Павла Тичини / ред. кол.: Побірченко Н. С. (гол. ред.) [та ін.]. − Умань : ФОП Жовтий О. О., 2012. – Вип. 5 (2). – С. 138–143.
Постильна О. О. Діагностика формування моральних цінностей студентів педагогічних закладів засобами інформаційно-комунікаційних технологій: констатувальний етап /O. O. Постильна // Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Сер.: Педагогіка. – Мелітополь : ФОП Однорог Т. В., 2013. – Вип. 11. – С. 246–252.
ПостильнаО. О. Формування моральних цінностей студентської молоді засобами інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі педагогічного університету / О. О. Постильна // Духовність особистості: методологія, теорія і практика : зб. наук. пр. / гол. ред. Г. П. Шевченко. – Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2013. – Вип. 54. – С. 171–177.
Постильна О. О. Проблематика виміру моральних цінностей у студентів педагогічних закладів: теоретико-методичні аспекти / O. O. Постильна // Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Сер.: Педагогіка. – Мелітополь : ФОП Однорог Т. В., 2014. – Вип. 12. – С. 316–321.
Постильна О. О. Педагогічні умови формування моральних цінностей студентів педагогічних вузів засобами інформаційно-комунікаційних технологій /O. O. Постильна // Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Сер. : Педагогіка. – Мелітополь : ФОП Однорог Т. В., 2015. – Вип. 14. – С. 359–365.
Постыльная Е. А. Информационно-коммуникационные технологии в формировании моральных ценностей студенческой молодежи [Электронный ресурс] / Е. А. Постыльная // Современные проблемы науки и образования: научный журнал. – М., 2015. – Вып. № 1. – Режим доступа : http://www.science–education.ru/121–17696.
Postylnaya E. Animated Technologies in the Formation of Students’ Moral Values: / Ludmila Moskaleva, Elena Postylnaya // Methodological and Practical Aspects European International Journal of Science and Technology. – 2013. – Vol. 2, No 6. – Р.113–122.

Опубліковані праці апробаційного характеру

Постильна О. О. Актуальність проблеми використання інформаційно-комунікаційних технологій у виховній роботі із майбутніми вчителями / О. О. Постильна // Інформаційні технології в професійній діяльності : матеріали VІ Всеукр. наук.-практ. конф. – Рівне : РВВ РДГУ, 2012. – С. 55–56.
Постыльная Е. А. Информационный подход в формировании нравственных ценностей /Е. А. Постыльная // Научные итоги: достижения, проекты, гипотезы : материалы ХVIII Юбилейной междунар. науч.-практ. конф. / редкол.: В. Л. Курбатов, Н. Д. Комарова, И. М. Кондраков, Е. В. Гулынина [и др.] – Минеральные Воды : Копир. множ. бюро СФК БГТУ им. В. Г. Шухова, 2013. – С. 67–
ПостильнаО. О. Головні підходи до проблеми формування моральних цінностей студентів засобами інформаційно-комунікаційних технологій / O. O. Постильна // Педагогічна освіта і наука в умовах класичного університету: традиції, проблеми, перспективи : матеріали Міжнар. наук. конф. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2013. – С. 112–119.
ПостильнаО. О. Діагностика формування моральних цінностей студентів, здатності до творчого використання інформаційно-комунікаційних технологій на практиці / О. О. Постильна // Інформаційні технології в освіті та науці : матеріали VIІ Всеукр. наук.-практ. конф. – Мелітополь : ФОП Однорог Т. В., 2015. – Вип. 7. – С. 141–145.

Опубліковані праці, які додатково відображають

наукові результати дисертації

Постильна О. О. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у виховній роботі / О. О. Постильна // Теорія і методика викладання предметів духовно-морального спрямування у середніх загальноосвітніх закладах : навч. посіб. – Острог : Вид-во Національного університету «Острозька академія», 2013. – С. 173–176.

АНОТАЦІЇ

Постильна О. О. Формування моральних цінностей студентів педагогічних університетів засобами інформаційно-комунікаційних технологій. – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. – Умань, 2015.

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та запроваджено новий підхід до розв’язання актуального завдання, що полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов формування моральних цінностей студентів педагогічних університетів засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

На основі аналізу філософських, соціологічних та психолого-педагогічних джерел з’ясовано стан досліджуваної проблеми у педагогічній теорії та виховній практиці. Уточнено зміст ключових понять: «цінність», «мораль», «моральні цінності», «формування моральних цінностей студентів педагогічних університетів». З’ясовано та схарактеризовано педагогічні підходи у формуванні моральних цінностей студентів. Визначено критерії, показники та рівні сформованості моральних цінностей у студентів педагогічних університетів. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування моральних цінностей студентів педагогічних університетів засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Ключові слова: формування моральних цінностей, студентська молодь, інформаційно-комунікаційні технології.

Постыльная Е. А. Формирование нравственных ценностей студентов педагогических университетов средствами информационно–коммуникационных технологий. – На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. – Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины. – Умань, 2015.

В диссертационном исследовании осуществлено теоретическое обобщение и обоснован новый подход к решению актуальной проблемы, заключающейся в теоретическом обосновании и экспериментальной проверке педагогических условий формирования нравственных ценностей студентов педагогических университетов средствами информационно-коммуникационных технологий.

На основе философских, социологических и психолого-педагогических источников выяснено состояние исследуемого вопроса в педагогической теории и практике. Уточнено содержание ключевых понятий: «ценность», «мораль», «моральные ценности», «формирование нравственных ценностей студентов педагогических университетов». Выяснены и охарактеризованы педагогические подходы к формированию нравственных ценностей студентов. Определены критерии, показатели и уровни сформированности нравственных ценностей у студентов педагогических университетов. Теоретически обосновано и экспериментально проверены педагогические условия формирования нравственных ценностей студентов педагогических университетов средствами информационно-коммуникационных технологий.

Ключевые слова: формирование нравственных ценностей, студенческая молодежь, информационно-коммуникационные технологии.

Postylnaya E. A. The students’ moral values formation in pedagogical universities by means of information and communication technologies. – The manuscript.

Thesis for scientific degree of candidate of Pedagogical Sciences, specialty 13.00.07 – Theory and Methods of Education. – Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University. – Uman, 2015.

The thesis research carried out the theoretical generalization of the students’ moral values problem in pedagogical universities by means of information and communication technologies.

Based on the analysis of modern scientific literature it is proved that the problem of the students’ moral values formation by means of information and communication technologies is a topical and insufficiently developed.

Refined and expanded the concept of «the students’ moral values formation in pedagogical universities» as a system of activities, directed at the development of the moral consciousness and the students’ moral behavior improvement, and also the defining of their moral position in the implementation of future social teacher role, creating favorable conditions for educating of future generations in the deployment of the cultural and educational space, including virtual.

The criteria (intellectual, instrumental-informational, emotional and motivational, activity-active, ethical-communicative) are identified, the indicators for each criterion, the levels (high, medium, low) of students’ moral values formation, are characterized by means of information and communication technologies.

As a result of ascertaining stage of the experiment it is determined that the low level of students’ moral values formation in pedagogical universities is 41,35 % of the respondents in the control group and 41,38 % of the experimental group, the medium – 43,27 % of the control group and 42,76 % of the experimental group, the high – 15,36 % of the control group and 15,86 % of the experimental group.

The pedagogical conditions of students’ moral values formation in pedagogical universities by means of information and communication technologies are grounded and experimentally tested: the enrichment of students’ theoretical knowledge in pedagogical university with the essence of the moral values formation process by means of information and communication technologies; the providing of a positive motivation of students to the formation of moral values by means of information and communication technologies; the activation of conscious mastery by students of pedagogical universities the educational activities experience by means of information and communication technologies.

An integrated course «Information and communication technologies in the spiritual and moral education of students», Skype-conferences «Moral behavior in cyberspace», «Ethics of video chatting», seminars «Persistence of social networks and the ways to overcome it», «The anonymity of communication in social networks: implications of masked communication», round tables «The rules of ethical behavior in social networks», «The essence of the formation of moral values by means of information and communication technologies» etc., are developed and implemented, and the methods for moral content situations modeling in cyberspace, video chatting, social networks and others.

The implementation of pedagogical conditions was carried out by a group of students’ moral values formation methods in pedagogical universities by means of information and communication technologies. The thesis shows how to use them to change levels of moral values formation. We assigned the group of valuable consciousness formation methods: a conversation about moral values and their significance in human life and society, the explanations and beliefs about the values of goodness, justice in human life, the Skype-dialogue on the topic: «The moral value – love», «Value respect for human dignity» and others. To the group of moral organizing activities formation methods and formation of moral behavior experience as to a close environment, and in the virtual space, we used: to teach to the moral interaction, educational situation-orders, etc. We have included to the group of ethical behavior promoting methods and moral behavior system: the competition – best presentation on the topic «Preventing exposure of the toxic information on the minds of the students» encouragement and motivation to committing of exercises-acts, and others.

The teaching experiment showed that through the introduction of pedagogical conditions can save the dynamic educational process, which greatly intensifies the moral development of students.

The results of the formative stage of the pedagogical experiment show positive dynamics of changes in the students’ moral values formation in pedagogical universities by means of information and communication technologies: the number of the experimental group respondents with a low level of development has decreased (by 26,21 %), the number of students at the average level of development has slightly increased (3,45 %), the number of respondents high level of formation has significantly increased (at 22,76 %).

The results of the study suggest that the aim is achieved, the hypothesis is confirmed, and the tasks have been solved.

The study does not cover all the aspects of theoretical and practical search solution. The topics remain relevant, related to the peculiarities of the information products implementation in the educational process of higher educational institutions, as well as the need to address the development issues of morality and spirituality in the practical work of students with pupils in the virtual space.

Keywords: moral values formation, students, information and communication technologies.