Автореферат

Міністерство освіти і науки України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

МАКАРЕВИЧ ІЛОНА МИКОЛАЇВНА

УДК [371.134: 91(07)] (043.3)

ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ГЕОГРАФІЇ

У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Умань – 2017

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Уманському державному педагогічному університеті
імені Павла Тичини, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор

Браславська Оксана Володимирівна,

Уманський державний педагогічний університет

імені Павла Тичини,

професор, завідувач кафедри географії та методики її навчання.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Топузов Олег Михайлович,

Інститут педагогіки НАПН України,

директор;

кандидат педагогічних наук

Марценюк Ірина Петрівна,

Східноєвропейський національний університет

імені Лесі Українки,

викладач математики на підготовчому відділенні.

Захист відбудеться «12» травня 2017 р. о 13⁰⁰годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 74.053.01 в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини за адресою: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Садова, 2.

З дисертацією можна ознайомитися на офіційному сайті та у бібліотеці Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Садова, 2.

Автореферат розіслано «10» квітня 2017 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради І. П. Рогальська-Яблонська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Протягом останніх десятиріч інтенсивно формується інформаційне суспільство, що спричинене різким збільшенням обсягу й типів інформації, джерел її надходження, поширенням інноваційних технологій, комп’ютеризацією різних сфер людського життя та діяльності в соціумі. Такий стан умотивовує потребу в опануванні кожною людиною уміннями оперувати потрібними відомостями, здобувати їх із різних джерел, систематизувати і творчо використовувати ще зі шкільних років. Саме тому це стає необхідною умовою професійної діяльності вчителя, аргументуючи необхідність розвитку інформаційної компетентності як однієї з домінантних вимог до особистості.

Особливої значущості інформаційна компетентність набуває для вчителя географії. Нині інтенсифіковано потоки інформації географічного змісту, із якими має працювати вчитель, якісно зросла інтеграція наукових фундаментальних знань до змісту шкільного курсу географії, посилено вимоги до рівня підготовки вчителів, їхньої здатності до професійного саморозвитку та критичного сприйняття масштабного потоку інформації.

У законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», у Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки та в галузевих стандартах зазначено, що сучасний учитель має бути компетентним, чітко витлумачувати зміст і методику навчання й виховання, виконувати громадянські та соціальні функції. Превалювання сучасних підходів до навчання географії актуалізує потребу у сформованості інформаційної компетентності майбутніх учителів географії, що передбачає вміння опрацьовувати і критично оцінювати багатогранну географічну інформацію, виокремлювати причинно-наслідкові зв’язки подій і явищ, географічних процесів, застосовувати інформаційні технології в навчально-виховному процесі сучасних освітніх закладів.

У наукових джерелах інформаційна компетентність є предметом сталого зацікавлення та схарактеризована з позицій педагогічного, психологічного, особистісного, діяльнісного й інших теоретико-методологічних підходів. Методологічні засади розуміння сутності та теоретичне потрактування феномену компетентності представлено в дослідженнях В. Бондаря, С. Гончаренка, А. Маркової, О. Овчарук, В. Петрук, В. Сластьоніна, А. Хуторського та ін. Питання компетентнісного підходу в освіті, формування професійної компетентності майбутнього педагога розглянуто в працях О. Безлюдного, Н. Бібік, В. Болотова, О. Браславської, А. Вербицького, А. Грітченка, О. Дубасенюк, Н. Кічук, В. Коваль, В. Кузя, З. Курлянд, С. Мартиненко, М. Мартинюка, О. Овчарук, О. Онопрієнко, Д. Пащенка, О. Пометун, І. Рогальської-Яблонської, О. Савченко, С. Совгіри, С. Ткачука, С. Трубачової, В. Химинець, С. Шандрук, В. Шахова та ін.

У працях О. Дубасенюк, О. Кизик, Г. Селевка та ін. інформаційна компетентність інтерпретована як основоположний чинник професійної підготовки фахівця. Проблемам використання інформаційних технологій в освіті присвячено студії А. Алексюка, В. Андрущенка, В. Безпалька, І. Беха, В. Бондаря, О. Буйницької, О. Грицунова, І. Дичківської, М. Жалдака, О. Коберника, О. Комар, В. Кременя, М. Левіної, Ю. Машбиця, А. Нісімчука, С. Сисоєвої та ін. Зафіксовано дослідження (Т. Бабенко, Н. Баловсяк, О. Дрогайцева, С. Кривець, І. Марценюк, О. Нікулочкіної, Л. Чернікової, Л. Шевчук та ін.), зорієнтовані на проблему формування інформаційної компетентності вчителів різних спеціальностей.

Окремі аспекти формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії й учнів, інформатизації географічної освіти досліджували О. Браславська, О. Бугрій, Л. Вішнікіна, І. Гукалова, Т. Назаренко, Л. Мироненко, Л. Покась, В. Самойленко, В. Саюк, О. Топузов, О. Топчієв, С. Тросюк та ін. Вагоме значення мають наукові праці, що зосереджують увагу на теорії і практиці професійної освіти майбутніх учителів географії (М. Андреєв, І. Баринова, А. Бібик, І. Душина, М. Елькін, Л. Запорожець, Л. Зеленська, С. Кобернік, В. Коринська, В. Корнєєв, М. Криловець, В. Максаковський, А. Максютов, І. Матрусов, Л. Паламарчук, І. Самойлов, С. Совгіра, О. Тімець, О. Топузов, В. Щенев та ін.). Унаслідок аналізу наукових праць констатовано, що зміст та умови формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії становлять предмет актуальної дискусії, однак не стали предметом ґрунтовних досліджень, тому потребують подальшого обґрунтування та деталізації.

Отже, актуальність дослідження проблеми формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії вмотивована необхідністю розв’язання суперечностей між:

сучасними вимогами до активного використання у навчальному процесі інформаційних технологій та недостатнім рівнем сформованості інформаційної компетентності у майбутніх учителів географії;
потребами та реальним рівнем організаційно-педагогічного забезпечення вищих навчальних закладів у контексті формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії;
інтегративним характером інформаційної компетентності майбутніх учителів географії та відсутністю науково обґрунтованої системи її формування у вищому педагогічному навчальному закладі.

Актуальність проблеми, необхідність розв’язання окреслених суперечностей, відсутність спеціальних наукових досліджень і зумовили обрання теми дисертації – «Формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії у процесі професійної підготовки».

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертацію виконано відповідно до теми науково–дослідної роботи кафедри педагогіки та освітнього менеджменту «Формування компетентного вчителя в умовах освітнього середовища педагогічного вищого навчального закладу» Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (номер державної реєстрації 0111U007536). Тему дослідження затверджено вченою радою Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 4 від 24 листопада 2015 р.) та узгоджено в бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень із педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 2 від 23 лютого 2016 р.).

Мета дослідження ‒ на основі теоретичного обґрунтування досліджуваної проблеми та освітньої практики визначити й експериментально перевірити педагогічні умови формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії в процесі професійної підготовки.

Завдання дослідження:

Вивчити ступінь розроблення досліджуваної проблеми в науково-педагогічній літературі, уточнити сутність, структуру та функції інформаційної компетентності майбутніх учителів географії.
Визначити критерії, показники та схарактеризувати рівні сформованості інформаційної компетентності майбутніх учителів географії.
Розробити та апробувати модель формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії у процесі професійної підготовки.
Обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови ефективного формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії у процесі професійної підготовки.

Об’єкт дослідження ‒ процес професійної підготовки майбутніх учителів географії.

Предмет дослідження ‒ педагогічні умови формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії у навчально-виховному процесі педагогічного вищого навчального закладу.

Гіпотеза дослідження. Формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії у навчально-виховному процесі педагогічного вищого навчального закладу буде ефективним у разі реалізації таких педагогічних умов:

забезпечення позитивної мотивації студентів до оволодіння інформаційною компетентністю у процесі використання інформаційних технологій;
змістового оновлення фахових і професійно орієнтованих навчальних дисциплін у контексті формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії;
спрямування педагогічної й навчальної практик на вдосконалення досвіду інформаційної діяльності майбутніх учителів географії через уведення інформаційного складника.

Методи дослідження. Для реалізації завдань використано комплекс методів: теоретичні ‒ вивчення й аналіз філософської, психологічної, педагогічної літератури з порушеної проблеми, порівняння й узагальнення науково-теоретичних і дослідницьких даних – для уточнення ключових понять, визначення стану розробленості проблеми в науковій літературі; класифікація, дедукція – для одержання об’єктивних висновків і теоретичних узагальнень стосовно сутності й умов формування аналізованого утворення; моделювання – для розробки моделі формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії у процесі професійної підготовки; емпіричні (анкетування, спостереження, індивідуальні та групові бесіди, вивчення практичної інформаційної діяльності студентів, самооцінювання) – для вивчення стану та характеристики рівнів сформованості інформаційної компетентності майбутніх учителів географії; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний етапи) – для отримання відомостей про рівні й динаміку сформованості інформаційної компетентності майбутніх учителів географії; методи математичної статистики ‒ для оброблення та узагальнення експериментальних даних.

Експериментальна база. Дослідницько-експериментальну роботу проведено на базі Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Полтавського державного педагогічного університету імені В. Короленка, Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Г. Сковороди. Дослідженням охоплено 348 студентів (176 осіб – контрольної та 172 особи – експериментальної груп).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

уперше обґрунтовано педагогічні умови формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії у процесі професійної підготовки (забезпечення позитивної мотивації студентів до оволодіння інформаційною компетентністю у процесі використання інформаційних технологій; змістове оновлення фахових і професійно орієнтованих навчальних дисциплін у контексті формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії; спрямування педагогічної й навчальної практик на вдосконалення досвіду інформаційної діяльності майбутніх учителів географії через уведення інформаційного складника); розроблено модель формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії, складниками якої є організаційно-цільовий (мета, завдання, принципи, методологічні підходи та мотиваційний, когнітивний, діяльнісний компоненти), змістово-процесуальний (стимулювальний, процесуальний, діяльнісний етапи; функції, зміст, методи, форми та технології, педагогічні умови) і результативний (критерії та рівні сформованості інформаційної компетентності, результат); визначено критерії, показники та рівні сформованості інформаційної компетентності майбутніх учителів географії;

уточнено сутність понять: «інформаційна компетентність учителя географії» (здатність на основі знань, навичок, умінь, наявної мотивації щодо оволодіння і критичного ставлення осягати сутність географічної інформації та інформаційних процесів, їхнє значення в пізнанні довкілля й соціальній діяльності людини, усвідомлювати проблеми пошуку та розуміти роль сучасних інформаційних технологій для розвитку географічної освіти); «формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії» (оволодіння студентами-географами (на основі розвитку індивідуальних характеристик особистості) здатністю ефективно здобувати, осмислювати й у подальшому використовувати в навчальному процесі географічну інформацію, сучасні інформаційні технології, що сприяє оволодінню інформаційною культурою, інформаційною грамотністю та вміннями роботи з інформацією); функції інформаційної компетентності (навчальна, розвивальна, виховна, організаційно-мотиваційна, інноваційна, комунікативна);

подальшого розвитку набули сучасні підходи до процесу формування інформаційної компетентності майбутніх учителів; зміст, форми, методи, навчально-методичне забезпечення професійної підготовки студентів-географів.

Практичне значення дисертації полягає в розробленні й упровадженні у процес професійної підготовки у педагогічних вищих навчальних закладах методики діагностування рівнів сформованості інформаційної компетентності студентів-географів; програми змістової оптимізації фахових географічних дисциплін та практик, що передбачає проектування майбутніми вчителями географії індивідуальної траєкторії формування інформаційної компетентності; інформаційно спрямованих завдань практичної підготовки студентів; електронного навчально-методичного комплексу «Географія»; інформаційного забезпечення змістового модуля «Інформатизація географічної освіти. Географічна номенклатура».

Основні матеріали та результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів географії у вищих навчальних закладах під час вивчення курсів «Методика навчання географії», «Креативні технології навчання», а також у системі післядипломної освіти.

Особистий внесок здобувача. У навчально-методичному посібнику «Інформатизація географічної освіти» (у співавторстві з О. Лавриком) здобувачем визначено роль інформації в сучасному суспільстві (поняття «інформація», «інформатизація»), здійснено просторово-часовий аналіз розвитку геоінформаційних технологій, розкрито особливості використання ГІС-технологій у географічній освіті та у різних сферах людської діяльності. У навчальному посібнику «Географічна номенклатура. Компетентнісний підхід» (у співавторстві з І. Кравцовою) автором подано визначення географічної номенклатури та описано основні елементи номенклатури Світового океану, розкрито питання інформаційної складової у професійній підготовці майбутнього вчителя географії. У наукових статтях [7; 8; 9; 10; 15] (у співавторстві з О. Браславською, Л. Запорожець, І. Рожі) здобувачем схарактеризовано особливості формування компонентів інформаційної компетентності студентів-географів.

Основні результати дисертації впроваджено в освітній процес вищих навчальних закладів: Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка № 3189/01 від 09. 12. 2016), Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 186-н від 12. 12. 2016), Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди (довідка № 1066 від 27. 12. 2016), Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (довідка № 5605/ 01-55/33 від 11. 11. 2016).

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дослідження оприлюднено на науково-практичних конференціях, семінарах різного рівня: міжнародних – «Модернізація українського суспільства у світлі угоди про асоціацію з ЄС» (Київ, 2015); «Педагогіка в системі гуманітарного знання» (Херсон, 2015); «Сучасні тенденції та фактори розвитку педагогічних та психологічних наук» (Київ, 2016); «Психологія та педагогіка: історія розвитку, сучасний стан та перспективи досліджень» (Одеса, 2016); «Психологія та педагогіка: сучасні методики та інновації, досвід практичного застосування» (Львів, 2016); усеукраїнських – «Дослідження молодих учених у контексті розвитку сучасної науки» (Київ, 2015) «Освітні й наукові виміри географії» (Полтава, 2016); «Географія та екологія: наука і освіта» (Умань, 2014, 2016); ГІС-форумах: «Образование. Наука. Производство» (Харків, 2016); семінарах: «Сучасні проблеми гуманітаризації професійної підготовки майбутніх педагогів» (Умань, 2014, 2015); на засіданнях кафедри географії та методики її навчання, кафедри педагогіки та освітнього менеджменту Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

Публікації. Основні положення й результати дослідження представлено
в 19 наукових публікаціях (12 – одноосібних), із них: 6 відображають основні наукові результати дисертації (2 статті – в зарубіжних періодичних виданнях),
9 – апробаційного характеру, 4 – додатково відображають результати дисертації.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел (293 найменування, із них 13 – іноземною мовою), 11 додатків на 37 сторінках. Загальний обсяг роботи становить 272 сторінки, з них – 196 сторінок основного тексту. Робота містить 8 таблиць та 11 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність і стан розробленості проблеми, доцільність її дослідження та визначено мету й гіпотезу, методи і завдання роботи; сформульовано об’єкт і предмет, наукову новизну і практичне значення отриманих результатів; схарактеризовано експериментальну базу та наведено відомості про впровадження й апробацію результатів; висвітлено особистий внесок автора у роботах, опублікованих у співавторстві, публікації, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі – «Теоретичні основи формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії» ‒ здійснено теоретичний аналіз стану розроблення досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній і фаховій літературі; визначено сучасні підходи до процесу формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії; схарактеризовано зміст і структуру інформаційної компетентності майбутніх учителів географії.

У процесі аналізу значного масиву літератури з’ясовано низку ключових моментів, важливих для розуміння суті інформаційної компетентності, а саме: інформація є відображенням дійсності, що є неоднорідною, постає предметом взаємодії між людьми, здобувається в процесі діяльності, сприяючи особистісному розвиткові кожного члена суспільства; інформаційна діяльність пов’язана з процесами отримання, перетворення, нагромадження, зберігання, передавання та подання певних даних; інформаційні технології – це методи й засоби формування та застосування навчально-інформаційних потоків у системі освіти; компетентність – це наявність знань для успішної діяльності, розуміння цих знань для практики, набір операційних умінь, володіння алгоритмами розв’язання задач, здатність творчо підходити до професійної діяльності. Аналізу інформаційної компетентності як способу професійного самовдосконалення, більш високого рівня професіоналізму, спрямованого на засвоєння, передання й генералізацію інформації та застосування інформаційних технологій, присвячено праці науковців і дослідників (Т. Бабенко, Н. Баловсяк, О. Буйницька, К. Данн, М. Жалдак, Я. Карлінська, О. Кізік, Е. Клюг, С. Курзон, О. Лєбєдєва, Л. Марцева, Ю. Машбиць, В. Недбай, В. Самойленко, Г. Селевко, Л. Шевчук та ін.).

Аналіз психолого-педагогічної й методичної літератури дозволив розглянути інформаційну компетентність майбутнього вчителя географії як здатність на основі знань, умінь, навичок, наявної мотивації щодо оволодіння й критичного ставлення осягати сутність географічної інформації та інформаційних процесів, їхнє значення в пізнанні довкілля у соціальній діяльності людини, усвідомлювати проблеми пошуку та розуміти роль сучасних інформаційних технологій для розвитку географічної освіти. Формування інформаційної компетентності майбутнього вчителя географії в процесі професійної підготовки визначено як оволодіння студентами-географами (на основі розвитку індивідуальних характеристик особистості) здатністю ефективно здобувати, осмислювати й у подальшому використовувати в навчальному процесі географічну інформацію, сучасні інформаційні технології, що сприяє оволодінню інформаційною культурою, інформаційною грамотністю та вміннями роботи з інформацією.

Опираючись на наявні дефініції та основні положення діяльнісного, особистісного, аксіологічного, компетентнісного підходів до професійної підготовки майбутнього вчителя географії в цілому та до формування його інформаційної компетентності, окреслено напрями набуття майбутнім учителем географії кожної з компетенцій інформаційної компетентності у співвідношенні з освітніми галузями та з навчальними дисциплінами, відбір змісту кожної з них, контроль за процесом формування та визначення рівнів їхньої сформованості. У складі інформаційної компетентності виокремлено компоненти: мотиваційний, когнітивний і діяльнісний, що співвідносні з компетенціями: інформаційної культури, інформаційної грамотності та роботи з інформацією, ‒ як новоутвореннями, що відображають її зміст і вирізняються повнотою, міцністю, дієвістю, функціональністю знань, умінь, навичок та якостей. У дослідженні визначено навчальну, розвивальну, виховну, організаційно-мотиваційну, інноваційну, комунікативну функції інформаційної компетентності, що притаманні професійній діяльності вчителя географії.

Умотивовано необхідність формування визначених компетенцій, оскільки кожна з них є складним утворенням і містить певну сукупність складників. Встановлено, що інформаційна культура ‒ це компетенція інформаційної компетентності, що містить мотивацію використання, емоційно-ціннісне сприйняття інформації, регулювання поведінки й діяльності майбутнього вчителя на засадах усвідомленого критичного ставлення до інформаційних даних; інформаційна грамотність є характеристикою професійного становлення майбутнього вчителя географії та асоціюється зі знанням джерел інформації, сутності інформації та роботи з комп’ютером (комп’ютерна освіченість), що суттєво розширює поле інформаційної діяльності майбутнього вчителя географії; інформаційна діяльність ‒ це генерація нової інформації; продуктивне використання інформації та застосування інформаційних технологій.

Обґрунтовано функції комп’ютеризованих систем та технологій (засіб індивідуалізації навчання, джерело інформації, засіб контролю, оцінювання, реєстрації й корекції результатів навчально-пізнавальної діяльності, засіб організації творчої діяльності студентів, заохочення до навчання в ігровій формі) і доведено потребу в широкому запровадженні географічних інформаційних систем, електронних карт, геосайтів тощо.

У другому розділі – «Стан сформованості інформаційної компетентності майбутніх учителів географії» – визначено критерії, показники та схарактеризовано рівні сформованості інформаційної компетентності майбутніх учителів географії, висвітлено методику здійснення констатувального етапу експерименту та наведено його результати.

У процесі професійної підготовки у майбутнього вчителя географії формується інформаційна компетентність, яка у відповідності до визначених компонентів характеризується мотиваційно-ціннісним, пізнавально-когнітивним, діяльнісно-практичним критеріями і відповідними показниками (інтерес студента до вивчення шляхів пошуку й використання інформації, емоційно-ціннісне сприйняття інформації в процесі її зміни та розвитку, усвідомлене критичне ставлення до неї, тобто сформованість компетенції інформаційної культури; наявність системи знань географічної інформації, рівень опанування студентами знаннями джерел інформації, сутності географічної інформації та основ комп’ютерної грамотності (комп’ютерна техніка, програмне забезпечення), що сприяє сформованості компетенції інформаційної грамотності студентів; наявність умінь і навичок генерування інформації, її продуктивного використання, незалежно від форми й засобів роботи з інформацією, навички застосування інформаційних технологій, що є провідними для сформованості компетенції інформаційної діяльності). У дослідженні враховано наявність якісної оцінки кожного з критеріїв згідно з конкретними показниками, що дало змогу схарактеризувати рівні сформованості інформаційної компетентності майбутніх учителів географії (високий, середній, низький).

Високий рівень сформованості інформаційної компетентності майбутніх учителів географії характеризується сформованістю їхньої стійкої інформаційної спрямованості, умінням застосовувати практичний досвід у роботі з інформацією, глибоким засвоєнням знань для творчого виконання нестандартних професійних завдань в умовах інформатизації освіти, сформованістю всіх компетенцій інформаційної компетентності, повнотою виявів критеріїв, дієвістю всіх її функцій. Мотивація навчання виявляється в переконаннях щодо важливості пошуку й використання у професійній діяльності географічної інформації; в усвідомленні необхідності знань про її особливості як умови підвищення рівня викладання географії в загальноосвітніх школах.

Середній рівень сформованості професійної компетентності майбутніх учителів географії характеризується здатністю продуктивно, але не систематично застосовувати знання, уміння й досвід професійної діяльності під час використання інформації географічного змісту, активним розвитком основних компетенцій у структурі інформаційної компетентності (опрацьовування, передання інформації, однак без ґрунтовної систематизації й генерування; конспектування географічного матеріалу без глибокого аналізу та узагальнення тощо), виявленням інтересу до організації інформаційно-пошукової діяльності, розумінням її ролі й основних напрямів у навчально-виховному процесі, сформованою потребою в пошуку та використанні інформації, проте не чітким окресленням власних підходів до виконання поставлених завдань.

Низький рівень сформованості інформаційної компетентності майбутніх учителів географії характеризується недостатнім усвідомленням і початковою готовністю до реалізації функцій пошуку та використання інформації, виявом лише окремих компетенцій у роботі з інформацією (набирати тексти, читати, переказувати), неусвідомленням цілісної картини професійної діяльності: рівень професійних знань і вмінь використовувати належний обсяг інформації є мінімальним, унаслідок чого виникають труднощі під час застосування їх на практиці. У студентів з таким рівнем інформаційної компетентності більшість критеріїв та її функції не виявляються, відсутні ціннісні установки і мотивація роботи з географічною інформацією в професійній діяльності, вони виконують пошук за готовим зразком та використовують інформацію за заданим алгоритмом.

З метою діагностування рівнів сформованості у студентів-географів інформаційної компетентності за кожним із критеріїв, складниками яких є визначені компетенції, було розроблено та впроваджено методику їх дослідження: для виявлення сформованості компетенції інформаційної культури: адаптовану методику «Мотивація професійної діяльності» (К. Замфір в інтерпретації A. Реана) «Анкету для виявлення стану сформованості в студентів-географів інформаційної спрямованості»; тест незавершених речень як адаптований варіант методики «Ціннісні орієнтації» М. Рокича; вивчено самооцінку студентів щодо володіння позитивним ставленням до інформації методом ранжування (за Н. Бордовською) адаптованим до мети дослідження; компетенцію інформаційної грамотності визначали за методикою аналізу знань джерел інформації; діагностикою знань сутності географічної інформації; тестовими завданнями для визначення рівня сформованості у студентів когнітивної готовності до роботи за комп’ютером; компетенцію інформаційної діяльності виявляли за допомогою оцінювання виконання студентами наукового проекту з елементами проблемного навчання; оцінки індивідуальних звітів про проходження навчальної практики; оцінювання проведення студентами уроку з географії з використанням інформаційних технологій під час проходження педагогічної практики.

Аналіз результатів констатувального етапу експерименту на основі запропонованих методик дав змогу дійти висновку, що у майбутніх учителів географії превалює низький (53,4 % студентів КГ та 54,8 % ЕГ) і середній (у 28,4 % ЕГ і 28,5 % КГ) рівень сформованості інформаційної компетентності. Лише 18,2 % студентів КГ і 16,7 % студентів ЕГ мають високий рівень інформаційної компетентності. Отже, результати експерименту засвідчили наявність недоліків у формуванні інформаційної компетентності майбутніх учителів географії.

У третьому розділі – «Оптимізація процесу формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії у процесі професійної підготовки» – обґрунтовано модель та визначено педагогічні умови формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії в процесі професійної підготовки; представлено хід та результати формувального етапу і їх порівняння з результатами констатувального етапу експерименту.

Теоретично обґрунтована модель формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії, яка змістовно поєднує навчальний та інформаційний аспекти їхнього професійного становлення, містить такі складники: мета й сукупність завдань для реалізації; принципи та методологічні підходи; система провідних педагогічних умов, що оптимізують удосконалення процесу формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії; функції інформаційної компетентності; сукупність форм, методів і технологій, що вможливлюють реалізацію моделі та її кінцевий результат (рис. 1).

Рис. 1. Модель формування інформаційної компетентності майбутнього вчителя географії

Визначено педагогічні умови формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії: забезпечення позитивної мотивації студентів до оволодіння інформаційною компетентністю у процесі використання інформаційних технологій; змістове оновлення фахових і професійно орієнтованих навчальних дисциплін у контексті формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії; спрямування педагогічної й навчальної практик на вдосконалення досвіду інформаційної діяльності майбутніх учителів географії через уведення інформаційного складника.

Задля реалізації першої педагогічної умови поглиблено співпрацю між викладачем і студентами на засадах індивідуалізації їхньої пізнавальної діяльності з елементами змагальності, застосування словесного методу в межах такої форми організації освітньої взаємодії, як «Мандрівка в науку», пояснення, розповіді, бесіди; посилено самостійну роботу студентів; використано: метод комп’ютерного моделювання й автоматизованого навчання (онлайн-спілкування, Інтернет-конференції, форуми, чати тощо); інформаційно-інтеграційні технології (телеконференції, комп’ютерні тренажери для моделювання реальності, відтворення географічних об’єктів); електронний навчально-методичний комплекс «Географія» (стимулювальний етап).

Реалізація другої педагогічної умови здійснювалася шляхом упровадження інформаційних технологій і методів, серед яких: наочний метод (ілюстрований супровід інформаційних даних географічного змісту; демонстрація зібраного матеріалу за допомогою мультимедіа у вигляді малюнків, схем, виділення, кольору тощо); метод комп’ютерного моделювання й автоматизованого навчання (можливості комп’ютера в діалоговому режимі, прогнозування використання комп’ютеризованих систем і технологій для створення бази даних географічної номенклатури; методи аналізу сучасних ГІС, пошук інформації в Інтернеті тощо); просторовий аналіз і моделювання природних, природно-господарських, соціально-економічних територіальних систем; апробовано змістовий модуль «Інформатизація географічної освіти. Географічна номенклатура»; метод проектів зі створенням портфоліо з використанням комп’ютерних технологій (презентації); алгоритм інформаційного пошуку в довідково-бібліографічному апараті; тренінги з програмним забезпеченням (електронні карти, атласи, енциклопедії тощо); STEM-технологію; технологію комп’ютеризованого навчання; інтерактивні завдання для самостійної роботи, домашньої роботи з міні-текстами, вікторини в ігровій формі; практичні завдання за низкою програм «Windows», «Word», «Excel», «Publisher», «Power Point» тощо (процесуальний етап).

Для реалізації третьої педагогічної умови було використано оновлену програму педагогічної практики; технології комп’ютеризованого навчання; ігрові методи у тандемі «студент – комп’ютер – учень»; завдання, базовані на використанні комп’ютерних ігор, експертних систем з уведенням ігрових елементів (електронне тестування, анкетування, онлайн-опитування тощо); дидактичні й рольові ігри («Множинний вибір», «Деформований текст»); віртуальні ігрові навчальні програми з географії; тематичні вечори, конференції, екскурсії, олімпіади, підготовку стіннівок, роботу факультативу; інформаційно-дослідницький метод (виконання модифікованих, інформаційно спрямованих завдань науково-дослідницької роботи географічного змісту); інтерактивні вправи («Мозковий штурм», «Мікрофон», «Асоціації», «Аукціон», «Криголам», «Незакінчені речення», «Дискусія», «Творча шпаргалка», «Літературно-географічна світлиця»); створення фотовиставок, фотоальбомів; нетрадиційні уроки. У рамках навчальної практики застосовано метод практичної діяльності, ланкову та колову форми роботи (типові індивідуальні завдання виконуються кожним членом групи, але за різними показниками); інформаційно-дослідницький метод; технологію проблемного навчання; технологію комп’ютеризованого навчання (створення електронної бібліотеки (набір альтернативних підручників, навчальних посібників із географії України в цілому й Уманщини зокрема, наукових публікацій, поданих в електронному варіанті в університетському репозитарії, перелік наочних посібників, що слугують інформаційною базою в підготовці практики), представленої в системі «Moodle»; геоінформаційні системи; інформаційно-інтеграційну технологію; створення навчального проекту (звіту з практики) (діяльнісний етап).

За визначеними критеріями і показниками було проведено прикінцеві зрізи результатів формувального етапу експерименту. Емпіричні дані, одержані в контрольній і експериментальній групах на констатувальному й формувальному етапах, характеризувалися певною динамікою зміни рівнів інформаційної компетентності у майбутніх учителів географії (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка рівнів сформованості інформаційної компетентності майбутніх учителів географії за результатами констатувального та формувального етапів експерименту (у %)

За даними таблиці 1, у студентів експериментальної групи виявлено більш високі показники, ніж контрольної. Так, після проведення формувального етапу експерименту в експериментальній групі високий рівень інформаційної компетентності зріс, порівняно із констатувальним етапом, на 20,9 %; кількість студентів, інформаційна компетентність яких перебуває на середньому рівні, збільшилася на 14,3 %, на низькому – зменшилася на 35,2 %. У контрольній групі кількість студентів із високим рівнем інформаційної компетентності зросла на 8,4 %; з середнім – на 14,9 %; з низьким – зменшилася на 23,3 %.

Достовірність отриманих експериментальних результатів підтверджено за допомогою методів математичної статистики (використано t-критерій Стьюдента, що оцінює рівень вірогідності різниці середніх величин для двох вибірок – студентів експериментальних і контрольних груп). Перевірка виявила позитивні зрушення в експериментальній групі, що є результатом дієвості моделі та педагогічних умов формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії у процесі професійної підготовки. Отримані дані свідчать про досягнення поставленої мети й підтверджують висунуту гіпотезу дослідження.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі викладено результати теоретичного узагальнення і практичного розв’язання актуального завдання формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії, що дозволило обґрунтувати модель, визначити та експериментально перевірити педагогічні умови забезпечення цього процесу. За результатами наукового пошуку було зроблено низку аргументованих висновків.

Унаслідок осмислення науково-педагогічної літератури констатовано недостатній ступінь опрацювання проблеми формування інформаційної компетентності майбутніх фахівців, водночас зафіксовано її важливість як освітньої категорії. Виокремлено кілька підходів до інтерпретації порушеного питання. Інформаційну компетентність витлумачують насамперед як сукупність знань, умінь, навичок пошуку, відбору й свідомого використання інформації ‒ основи інформаційної діяльності та елемента особистісних і професійних якостей особистості.

Дослідження феномену компетентності й теоретичних засад її формування, проведене на засадах діяльнісного, особистісного, аксіологічного, технологічного, компетентнісного підходів до професійної підготовки майбутнього вчителя географії, урахування сучасних вимог до професійної діяльності дали підстави трактувати інформаційну компетентність майбутніх учителів географії як здатність на основі здобутих знань, навичок, умінь, наявної мотивації до оволодіння й критичного ставлення осягати сутність географічної інформації та інформаційних процесів, їхнє значення в пізнанні довкілля у соціальній діяльності людини, усвідомлювати проблеми пошуку та розуміти роль сучасних інформаційних технологій у розвитку географічної освіти, мати сформоване професійне й особистісне ставлення до географічної інформації тощо.

Зазначено, що інформаційна компетентність майбутніх учителів географії є складовою професійної компетентності, складним особистісним утворенням, що представлене сукупністю мотиваційного, когнітивного й діяльнісного компонентів, кожен із яких зіставлений із відповідними компетенціями: інформаційної культури, інформаційної грамотності та інформаційної діяльності. У роботі диференційовано основні функції інформаційної компетентності майбутніх учителів географії, серед яких: навчальна, розвивальна, виховна, організаційно-мотиваційна, інноваційна, комунікативна.

Аналіз змісту компонентів і функцій інформаційної компетентності вможливив визначення критеріїв, показників і рівнів її сформованості. Виокремлено критерії досліджуваного утворення: мотиваційно-ціннісний, зорієнтований на виявлення й оцінювання мотивів, цінностей майбутніх учителів географії, які працюють над створенням позитивної інформаційної спрямованості; пізнавально-когнітивний, спрямований на оцінювання в майбутніх учителів географії системи знань фахової інформації, опанування студентами знань про джерела інформації, сутність географічної інформації та основ комп’ютерної грамотності; діяльнісно-практичний передбачає наявність умінь і навичок генералізації інформації, її продуктивного використання, незалежно від форми та засобів роботи з інформацією, застосування інформаційних технологій.

На підставі змісту структурних компонентів, критеріїв і показників інформаційної компетентності визначено рівні її сформованості: високий, середній, низький. На етапі констатувального експерименту виявлено, що лише в 18,2 % студентів КГ і 16,7 % студентів ЕГ сформовано високий рівень інформаційної компетентності, у значної частини (28,4 % і 28,5 %) майбутніх учителів географії зафіксовано середній рівень компетентності, а низький рівень виявлено в 53,4 % студентів КГ та 54,8 % ЕГ. Це підтвердило необхідність реалізації педагогічних умов, які б сприяли формуванню інформаційної культури майбутніх учителів географії.

Розроблено модель формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії, яка охоплювала такі блоки: організаційно-цільовий (мета, сукупність завдань за функціональними напрямами; методологічні підходи і принципи; суб’єкти освітньої взаємодії; компоненти інформаційної компетентності; система педагогічних умов, що забезпечують удосконалення процесу формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії); змістово-процесуальний (етапи, функції, зміст, методи і технології, що вможливлюють реалізацію моделі); результативний (критерії та рівні оцінювання сформованості досліджуваного утворення; кінцевий результат реалізації моделі).

Обґрунтовано основні педагогічні умови ефективного формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії: забезпечення позитивної мотивації студентів до оволодіння інформаційною компетентністю у процесі використання інформаційних технологій (для реалізації якої поглиблено співпрацю між викладачем і студентами у формі індивідуалізації їхньої пізнавальної діяльності); змістове оновлення фахових і професійно орієнтованих навчальних дисциплін у контексті формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії (здійснювалася шляхом упровадження інформаційних технологій і методів); спрямування педагогічної й навчальної практик на вдосконалення досвіду інформаційної діяльності майбутніх учителів географії через уведення інформаційного складника (для реалізації якої використано оновлену програму педагогічної практики; технології комп’ютеризованого навчання; ігрові методи у тандемі «студент – комп’ютер – учень»; завдання, базовані на використанні комп’ютерних ігор, експертних систем з уведенням ігрових елементів).

Результати дослідно-експериментальної роботи засвідчили позитивну динаміку рівнів сформованості інформаційної компетентності майбутніх учителів географії в експериментальній групі. Так, високий рівень в ЕГ продемонстрували 37,6 % студентів, до середнього рівня належали 42,8 % студентів, до низького – відповідно 19,6 % студентів; у КГ на високому рівні були 26,6 % студентів, на середньому –43,3 %, на низькому – 30,1 %.

Використані в дослідженні методи математичної статистики й методики кореляції експериментальних даних засвідчили високий ступінь достовірності одержаних даних. Позитивна динаміка зростання рівня інформаційної компетентності в представників ЕГ порівняно з початковими даними, а також з аналогічними показниками контрольної групи підтвердила позитивний характер експериментальної роботи.

Проведене дослідження не претендує на повноту й вичерпність аналізу порушеної науково-педагогічної проблеми. Подальшого студіювання потребують теоретичні й методичні аспекти формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії в умовах навчання в магістратурі та в процесі неперервної професійної освіти.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, у яких опубліковано основні результати дисертації

Макаревич І. М. Інформаційна компетентність майбутнього вчителя / І. М. Макаревич // Вісник Черкаського ун-ту. Сер.: Педагогічні науки. ‒ Черкаси : ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2015. ‒ № 3 (336). – С. 63–66.
Макаревич І. М. Краєзнавча робота студентів-географів як елемент їхньої інформаційної компетентності / І. М. Макаревич // Зб. наук. пр. – Додаток до Гуманітарного віснику ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т імені Григорія Сковороди». ‒ Переяслав-Хмельницький : ФОП Лукашевич О. М., 2015. – С. 311–314.
Макаревич І. М. Важливість інформаційної культури при формуванні інформаційної компетентності майбутніх учителів / І. М. Макаревич // Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту імені Михайла Коцюбинського. Сер.: Педагогіка і психологія. – Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2016. – Вип. 45. – С. 63–68.
Макаревич І. М. Теоретичний огляд методологічних підходів до формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії / І. М. Макаревич // Вісник Глухівського нац. пед. ун-ту імені Олександра Довженка. Сер.: Педагогічні науки. ‒ Глухів : Вид-во Глухівського нац. пед. у-ту ім. О. Довженка, 2016. ‒ Вип. 31. – С. 27–34.
Макаревич И. М. Модернизация образовательного процесса: информационная компетентность будущего учителя / И. М. Макаревич // Естественно-гуманитарные исследования : междунар. журн. – 2015. – № 7 (1). – С. 59–62.
Makarevich. Future Geography Teachers Preparation to Work with the Information as the Basis of Their Information Competence / І. М. Makarevich // Shiny word corp. www. Intellectual Archive.com. Journal. Canada. – September/October of 2016. – № 5, Vol. 5. – P. 106–113.

Опубліковані праці апробаційного характеру

Використання навчально-ігрових технологій у професійній підготовці майбутнього вчителя / О. В. Браславська, Л. М. Запорожець, І. Г. Рожі, І. М. Макаревич // Дослідження молодих учених у контексті розвитку сучасної науки : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених та асп., (Київ, 9 квіт. 2015 р.). – К. : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2015. – С. 63–70.
Професійна компетентність майбутнього вчителя географії – умова модернізації сучасної освіти / О. В. Браславська, Л. М. Запорожець, І. Г. Рожі, І. М. Макаревич // Модернізація українського суспільства у світлі угоди про асоціацію з ЄС : зб. тез Міжнар. наук.-практ. конф. викладачів і асп., (Київ,
2‒3 квіт. 2015 р.). ‒ К. : Акад. праці і соц. відносин Федер. проф. спілок України, 2015. – С. 13–14.
Макаревич І. М. Основоположні підходи до професійної підготовки майбутнього вчителя / Л. М. Запорожець, О. В. Браславська, І. М. Макаревич // Педагогіка в системі гуманітарного знання : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – Херсон : Вид. дім «Гельветика», 2015. – С. 12–14.
Роль системного підходу в організації підготовки майбутніх учителів до використання навчально-ігрових технологій / Л. М. Запорожець, О. В. Браславська, І. Г. Рожі, І. М. Макаревич // Матеріали VІІІ Всеукр. наук.-практ. заочної конф. «Актуальні проблеми педагогічної науки», (Миколаїв, 13‒14 берез. 2015 р.). – Миколаїв : ГО «ІОМП», 2015. – С. 87–89.
Макаревич І. М. Інформаційна культура майбутнього вчителя як об’єкт наукових досліджень / І. М. Макаревич // Географія та екологія: наука і освіта : Всеукр. наук.-практ. конф. (з міжнар. участю), до 25-ї річниці Незалежності України, (Умань, 14‒15 квіт. 2016 р.) / Уманський держ. пед. ун-т імені Павла Тичини. ‒ Умань : Вид. Сочінський М. М., 2016. – С. 104‒106.
Макаревич І. М. Модель формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії / І. М. Макаревич // Психологія та педагогіка: сучасні методики та інновації, досвід практичного застосування : зб. тез наук. робіт учасників міжнар. наук.-практ. конф., (Львів, 28–29 жовт. 2016 р.). – Львів : ГО «Львівська педагогічна спільнота», 2016. – С. 113–117.
Макаревич І. М. Особистісний підхід у формуванні інформаційної компетентності майбутніх учителів географії / І. М. Макаревич // Сучасні тенденції та фактори розвитку педагогічних та психологічних наук : Міжнар. наук.-практ. конф., (Київ, 5‒6 лют. 2016 р.). – К. : ГО «Київська наукова організація педагогіки та психології», 2016. – С. 29–31.
Макаревич І. М. Структурний аналіз категорії «інформаційна компетентність майбутніх учителів географії» / І. М. Макаревич // Зб. наук. робіт учасн. міжнар. наук-практ. конф. «Психологія та педагогіка: історія розвитку, сучасний стан та перспективи досліджень», (Одеса, 16–17 верес. 2016 р.). – Одеса : ГО «Південна фундація педагогіки». – С. 58–62.
Макаревич І. М. Феномен інформаційної компетентності майбутнього вчителя географії / О. В. Браславська, І. М. Макаревич // Освітні й наукові виміри географії : зб. матер. Всеукр. наук.-практ. конф., присвяченої 25-річчю спеціальності «Географія» та 15-річчю кафедри географії та краєзнавства Полтавського нац. пед. ун-ту імені В. Г. Короленка, (Полтава, 25‒26 квіт. 2016 р.) / відп. ред. С. М. Шевчук. – Полтава : ТОВ «АСМІ», 2016. – С. 19‒21.

Опубліковані праці, які додатково відображають результати дисертації

Макаревич І. М. Географічна номенклатура: компетентнісний підхід [навч.-метод. посіб.] / авт.-уклад.: І. М. Макаревич, І. В. Кравцова. ‒ Вінниця : Видавництво-друкарня «ДІЛО», – 216 с.
Макаревич І. Інформатизація географічної освіти : [навч.-метод. посіб.] / авт.-уклад.: І. М. Макаревич, О. Д. Лаврик. ‒ Вінниця : Видавництво-друкарня «ДІЛО», – 201 с.
Макаревич І. М. Педагогічні умови формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії у процесі професійної підготовки / І. М. Макаревич // Наукові записки екологічної лабораторії УДПУ. ‒ Умань : Вид. Сочінський М. М., – Вип. 19. – С. 100–104.
Макаревич І. М. Теоретичні засади інформатизації сучасної освіти / І. М. Макаревич // ГИС-форум «Образование. Наука. Производство», (Харків,
16‒18 берез. 2016 р.). – Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2016. – С. 10–14.

АНОТАЦІЇ

Макаревич І. М. Формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії у процесі професійної підготовки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності: 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. – Умань, 2017.

У дисертації на основі аналізу психолого-педагогічної літератури розкрито зміст ключових понять дослідження й сутність феномену «інформаційна компетентність майбутніх учителів географії»; визначено її функції, компоненти, критерії, показники і рівні сформованості. Розроблено модель формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії, яка містить організаційно-цільовий, змістово-процесуальний і результативний блоки. Обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії (забезпечення позитивної мотивації студентів до оволодіння інформаційною компетентністю у процесі використання інформаційних технологій; змістове оновлення фахових і професійно орієнтованих навчальних дисциплін у контексті формування інформаційної компетентності майбутніх учителів географії; спрямування педагогічної й навчальної практик на вдосконалення досвіду інформаційної діяльності майбутніх учителів географії через уведення інформаційного складника).

Ключові слова: інформаційна компетентність, учитель географії, модель формування інформаційної компетентності майбутнього вчителя географії, педагогічні умови, інформаційні технології.

Макаревич И. Н. Формирование информационной компетентности будущих учителей географии в процессе профессиональной подготовки. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности: 13.00.04. – теория и методика профессионального образования. – Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины. – Умань, 2017.

В диссертации на основе анализа психолого-педагогической литературы раскрыто содержание ключевых понятий исследования и сущность феномена «информационная компетентность будущих учителей географии»; определены ее функции, компоненты, критерии, показатели и уровни сформированности. Разработана модель формирования информационной компетентности будущих учителей географии, которая содержит организационно-целевой, содержательно-процессуальный и результативный блоки. Обоснованы и экспериментально проверены педагогические условия формирования информационной компетентности будущих учителей географии (обеспечение положительной мотивации студентов к овладению информационной компетентностью в процессе использования информационных технологий; содержательное обновление профессионально ориентированных учебных дисциплин в контексте формирования информационной компетентности будущих учителей географии; направление педагогической и учебной практик на совершенствование опыта информационной деятельности будущих учителей географии при условии введения информационного компонента).

Ключевые слова: информационная компетентность, учитель географии, модель формирования информационной компетентности будущего учителя географии, педагогические условия, информационные технологии.

Makarevich I. M. Formation of information competence of future teachers of Geography during professional education. – Manuscript.

The dissertation on the scientific degree of the candidate of pedagogical sciences in specialty 13.00.04 – Theory and Methods of Professional Education. – Uman State Pedagogical University named after Pavlo Tychyna. – Uman, 2017.

The dissertation is based on analysis of psychological and pedagogical literature. The content of key concepts of investigation and the essence of the phenomenon «formation of information competence of future teachers of Geography»; the functions of information competence, its components, criteria’s and levels of performance had been showed in the thesis.

The study of the phenomenon of competence and theoretical principles of its formation had been realized on the basis of active, personal, axiological, technological, competency approach to professional education of future teachers of Geography. Considering modern requirements for professional activity gave grounds to interpret the information competence of future teachers of Geography as the ability that based on acquired knowledge, skills, abilities, motivation to gain proficiency in the current and critical attitude to comprehend the essence of geographic information and information processes, their meaning in the knowledge of the environment and human’s social activity, understanding the problems of search and the role of modern information technologies in the development of geographic education, have formed a professional and personal relationship to geographic information, etc.

Indicated that information competence of future teachers of Geography is a part of the professional competence, complex personality formation that represented a set of motivational, cognitive and activity-components, each of which is compared to the competence of information culture, competence of information literacy and competence of information activity. The basic functions of information competence of future teachers of Geography: educational, developmental, organizational, motivational, innovative, communicative had been differentiated in the dissertation.

Analysis of the content of components and functions of information competence has allowed defining the criteria’s, indicators and levels of its formation. Were determined the criteria’s investigated formation: motivational value, focused on the identification and evaluation of motives, values of future teachers of Geography, working on creating a positive information direction; cognitive, that aims at evaluating of future teachers of Geography of their knowledge system of professional information, mastering of the students of the knowledge of the sources of information, the nature of geographic information and the basics of computer literacy; action-practical: the availability of skills of generalization of information, its productive use, independently of the form and means of the work with information, use of information technologies. Based on the content of structural components, criteria’s and functions of information competence of future teachers of Geography were defined several levels its formation: high, medium, low.

The model of formation of information competence of future teachers of Geography had been done. It combines educational and informational aspects of their professional development that includes such blocks: organizational and destination; content and procedural; effective. Their components have a goal and set tasks for implementation; principles and methodological approaches; system of the top pedagogical conditions that optimize the improvement of the formation of information competence of future teachers of Geography; functions of information competence; set of forms, methods and technologies that make it possible implementation of the models and results.

The basic pedagogical conditions of effective formation of information competence future teachers of Geography were substantiated in the dissertation. They are: ensuring positive motivation of students to master information competence in the use of information technology; update content of professional and professionally oriented disciplines in the context of forming of information competence of future teachers of Geography; direction of the pedagogical and training practices to improve the experience of informative activity of the future teachers of Geography by using of the information component.

Implementation of the first pedagogical conditions had been realized through enhanced cooperation between teacher and students in the form of individualization of their cognitive activity with the elements of competition, method of computer modeling and automated learning, e-teaching and methodical complex «Geography». The requirements of the second pedagogical conditions had been fulfilled by implementing of information technologies and methods: the illustrated maintenance of geographic data information; demonstration of the collected material, the method of computer modeling and automated learning, content module «Informatization of geographical education. Geographical nomenclature»; practical tasks that must be performed using the program «Windows», «Word», «Excel», «Publisher», «Power Point» and others.

To implement the third pedagogical conditions were used updated program of the pedagogical practice; computerized technology training; game techniques that based on the use of computer games, expert systems with the introduction of game elements; the virtual game training programs of Geography; optional course; information and research method, interactive exercises, etc.

The results of the experimental work had been showed the positive dynamics of levels of formation of the information competence of future teachers of Geography in the experimental group.

Key words: information competence, forming of the information competence of future teachers of Geography, model of the forming of information competence of future teachers of Geography, pedagogical conditions of the forming of information competence of future teachers of Geography, Information Technology.