Автореферат

Міністерство освіти і науки України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

ІЗБАШ ЛЕОНІД МИХАЙЛОВИЧ

УДК 378.14:796

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ У СИСТЕМІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ПОЛІТЕХНІЧНОГО КОЛЕДЖУ

13.00.07 – теорія і методика виховання

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Умань – 2017

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Миколаївському національному університеті
імені В. О. Сухомлинського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник –

Офіційні опоненти:

кандидат педагогічних наук, професор

Якименко Світлана Іванівна,

Миколаївський національний університет
імені В. О. Сухомлинського, завідувач кафедри початкової освіти факультету дошкільної та початкової освіти.

доктор педагогічних наук, професор

Єжова Ольга Олександрівна,

Сумський державний університет, професор кафедри фізіології та патофізіології з курсом медичної біології;

кандидат педагогічних наук, доцент

Соколенко Людмила Степанівна,

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, завідувач кафедри медико-біологічних основ фізичної культури.

Захист відбудеться «30» травня 2017 р. о 13.⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 74.053.02 в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини за адресою: 20300, м. Умань, вул. Садова, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці та на сайті Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини за адресою: 20300, м. Умань, вул. Садова, 2.

Автореферат розісланий «28» квітня 2017 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н. І. Ревнюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах культурно-освітньої інтеграції України в світову спільноту працездатність і соціальна активність фахівця визначаються не лише його інтелектуальним рівнем, але й станом здоров’я. Тому державна освітня політика в нашій державі спрямовується на формування культури здоров’я особистості в умовах відповідно організованого освітнього процесу.

Потреба формування культури здоров’я студентської молоді обумовлена в Законах України: «Про освіту», «Про вищу освіту», Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, Концепціях національно-патріотичного виховання дітей і молоді та Загальнодержавної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту, в яких наголошується, що сучасний стан сфери фізичної культури і спорту визначається несформованістю сталих традицій і мотивацій щодо фізичного виховання та масового спорту.

Згідно з результатами Європейського опитування українських підлітків щодо вживання алкоголю та наркотиків, зазначено, що 80 % підлітків вживали алкоголь, кожен другий підліток спробував палити, і 10 % підлітків мають сильну залежність від Інтернету. Саме тому така ситуація викликає занепокоєння в суспільстві і потребує наукових досліджень щодо впровадження ефективних виховних технологій з формування культури здоров’я молоді.

Дослідники Г. Апанасенко, Є. Булич, О. Петрик, С. Присяжнюк зазначають, що згідно з результатами медичних обстежень і спеціальних опитувань 94 % молодих людей мають відхилення у стані здоров’я, понад 50 % – незадовільну фізичну підготовку.

Формування в дітей та молоді досвіду здоров’язбереження постійно привертає увагу вітчизняних та зарубіжних науковців (І. Брехман, О. Ващенко, В. Бальсевич, Т. Бойченко, М. Гончаренко, В. Горащук, Г. Зайцев, Е. Казін, А. Лаптєв, Ю. Лісицин, Л. Лубишева, В. Петленко, С. Попов, В. Оржеховська, В. Салов, Л. Соколенко, Л. Татарникова та ін.).

Особливості формування у молоді ціннісного ставлення до здоров’я розкриваються у психолого-педагогічних дослідженнях І. Беха, Г. Ващенка, Т. Глазько, Д. Давиденка, О. Єжової, Р. Купчинова, С. Лапаєнко, С. Омельченко, Н. Паніної, Т. Титаренко, А. Щедриної, О. Яременка та ін.

У наукових працях Н. Башавець, Д. Вороніна, А. Домашенко, Ю. Драгнєва, С. Кириленко, Г. Кривошеєвої, Л. Лубишевої та ін. зосереджено увагу на дослідженні педагогічних умов, які оптимізують процес формування культури здоров’я студентів. Теоретичні аспекти проектування виховного процесу щодо впровадження здоров’язбережувальних технологій різнобічно розглянуто у наукових працях сучасних українських дослідників В. Безрукової, В. Бондаря, О. Бялик, О. Дубасенюк, Л. Канішевської, О. Коберника, Г. Селевка, С. Совгіри, Р. Сопівника та ін.

Водночас, аналіз сучасної діяльності ВНЗ свідчить, що проблема ціннісного ставлення до здоров’я і здорового способу життя не стала об’єктом належного теоретико-методологічного її осмислення.

Актуальність дослідження визначається наявністю суперечностей, які потребують результативного і швидкого розв’язання, зокрема, між:

– об’єктивними потребами українського суспільства у високому рівні сформованості культури здоров’я студентів і недостатнім рівнем розробленості теоретико-методичних основ її формування у політехнічних коледжах;

– значним потенціалом системи фізичного виховання у формуванні культури здоров’я студентів та непослідовністю, фрагментарністю його використання у практиці педагогічної діяльності політехнічного коледжу;

– запитом освітньої галузі в обґрунтуванні особистісно-орієнтованих педагогічних систем фізичного виховання і недостатньою розробленістю педагогічних умов, фізкультурно-оздоровчих технологій формування культури здоров’я студентів.

Недостатня розробленість означеної проблеми, її актуальність, теоретичне і практичне значення, вирішення виявлених суперечностей зумовили вибір теми дисертаційного дослідження – «Формування культури здоров’я студентів у системі фізичного виховання політехнічного коледжу».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою теми лабораторії інтеграції освіти Південнослов’янського інституту Київського славістичного університету (нині – філіалу Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського), (державний реєстраційний номер 0113U001600). Тема дослідження затверджена вченою радою Південнослов’янського інституту Київського славістичного університету (протокол № 5/09–10 від 07.12.2009 р.), узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 6 від 22.12.2009 р.).

Мета дослідження – на основі теоретичного аналізу досліджуваної проблеми та вивчення виховної практики обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови формування культури здоров’я студентів у системі фізичного виховання політехнічного коледжу.

Гіпотеза дослідження. Рівень сформованості культури здоров’я студентів політехнічного коледжу підвищиться у процесі впровадження таких організаційно-педагогічних умов: формування у студентів позитивно-активної мотивації до збереження здоров’я та самовдосконалення шляхом самовиховання, самоосвіти та самооздоровлення; створення здоров’язбережувального середовища політехнічного коледжу, орієнтованого на формування культури здоров’я студентів як особистісно-професійної цінності; оптимізація системи фізичного виховання через комплексне планування та розробку системи заходів щодо підвищення рівня здоров’я з урахуванням віку студентів, їхньої фізичної підготовленості, програмного матеріалу, часу і місця занять.

Відповідно до мети та гіпотези визначено завдання дослідження:

Проаналізувати стан розробленості проблеми та уточнити зміст ключових понять дослідження.
Розкрити особливості формування культури здоров’я студентів у системі фізичного виховання політехнічного коледжу.
Розробити критерії, показники та схарактеризувати рівні сформованості культури здоров’я студентів політехнічного коледжу.
Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови формування культури здоров’я культури здоров’я студентів у системі фізичного виховання політехнічного коледжу.

Об’єкт дослідження – процес виховання культури здоров’я студентів політехнічного коледжу.

Предмет дослідження – організаційно-педагогічні умови формування культури здоров’я студентів у системі фізичного виховання політехнічного коледжу.

Для виконання визначених завдань застосовувалися такі методи дослідження: теоретичні: аналіз філософської, соціальної, медичної, психолого-педагогічної літератури, вивчення законодавчих та нормативних документів щодо виховання здоров’я та узагальнення отриманої інформації з метою встановлення стану розробленості досліджуваної проблеми, визначення категоріально-понятійного апарату дослідження; синтез, узагальнення, систематизація для теоретичного обґрунтування організаційно-педагогічних умов формування культури здоров’я студентів політехнічного коледжу; емпіричні: діагностичні (анкетування, бесіда, інтерв’ювання; тестування, рейтинг), обсерваційні (пряме й опосередковане педагогічне спостереження) з метою визначення рівнів сформованості культури здоров’я студентів політехнічного коледжу; педагогічний експеримент з метою визначення ефективності розроблених організаційно-педагогічних умов; статистичні методи для опрацювання отриманих даних.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Первомайського коледжу Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова, Херсонського політехнічного коледжу Одеського національного політехнічного університету, Новокаховського політехнічного коледжу Одеського національного політехнічного університету, Миколаївського політехнічного коледжу, Новокаховського приладобудівного технікуму. Упродовж усіх етапів дослідження в ньому брали участь 400 студентів та 26 викладачів фізичного виховання.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

– уперше обґрунтовано організаційно-педагогічні умови формування культури здоров’я студентів у системі фізичного виховання політехнічного коледжу (формування у студентів позитивно-активної мотивації до збереження здоров’я та самовдосконалення шляхом самовиховання, самоосвіти та самооздоровлення; створення здоров’язбережувального середовища політехнічного коледжу, орієнтованого на формування культури здоров’я студентів як особистісно-професійної цінності; оптимізація системи фізичного виховання через комплексне планування та розробку системи заходів щодо підвищення рівня здоров’я з урахуванням віку студентів, їхньої фізичної підготовленості, програмного матеріалу, часу і місця занять);

– уточнено зміст наукових категорій «культура здоров’я особистості», «система фізичного виховання», «формування культури здоров’я студентів у системі фізичного виховання політехнічного коледжу», критерії (когнітивний, мотиваційний, ціннісний, діяльнісний), показники та рівні сформованості культури здоров’я студентів політехнічного коледжу;

– подальшого розвитку набули зміст, форми та методи форми фізичного виховання студентів політехнічного коледжу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці авторської програми факультативного курсу «Формування культури здоров’я студентів», методичних рекомендацій «Теорія та практика формування культури здоров’я студентів у системі фізичного виховання політехнічного коледжу», комплексно-цільової програми «Здоров’я», виховного проекту для студентів коледжу «Мій вибір – бути здоровим!», положення та програми діяльності клубу «Обираю здоров’я».

Основні положення та висновки дисертації можуть бути використані в навчально-виховному процесі ВНЗ, у самоосвітньому та самовиховному процесі студентів з фізичного виховання; у змісті післядипломної підготовки та перепідготовки педагогічних працівників.

Матеріали та висновки дослідження можуть бути використані для розширення змісту курсів «Теорія і практика виховання у вищій школі», «Методика виховної роботи», для розробки організаційно-методичного забезпечення системи фізичного виховання студентської молоді.

Результати дослідження впроваджено в навчальний процес Первомайського коледжу Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова (довідка № 667 від 10.10.2015 р.), Херсонського політехнічного коледжу Одеського національного політехнічного університету (довідка № 01-8/394 від 08.10.2015 р.), Новокаховського політехнічного коледжу Одеського національного політехнічного університету (довідка № 01-20/348 від 21.10.2015 р.), Миколаївського політехнічного коледжу (акт № 588 від 22.10.2015 р.), Новокаховського приладобудівного технікуму (довідка № 705 від 05.10.2015 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження були представлені на науково-практичних конференціях різного рівня: міжнародних – «Современные проблемы теории и практики физической культуры, спорта и туризма» (Россия, Курск, 2010), «Технологічні аспекти професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи» (Миколаїв, 2015); всеукраїнських – «Сучасна освіта і наука в Україні: наукові здобутки, стан і перспективи» (Дніпропетровськ, 2011), «Молода наука України. Перспективи та пріоритети розвитку» (Одеса, 2011), «Проблеми та перспективи розвитку ігрових видів спорту у ВНЗ ІІІ–IV рівнів акредитації» (Миколаїв, 2010), а також обговорювалися на засіданнях лабораторії інтеграції освіти Південнослов’янського інституту Київського славістичного університету (2009–2015 рр.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження викладено у
14 одноосібних публікаціях, з яких: 7 відображають основні наукові результати дисертації, 6 – апробаційного характеру, 1 – додатково висвітлює наукові результати.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, висновків та списку використаних джерел (389 найменувань, з яких 6 – іншомовних), 16 додатків на 144 сторінках. Загальний обсяг дисертації – 373 сторінки, основна частина складає 184 сторінки. Робота містить 24 таблиці та 10 рисунків

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність і стан розробленості проблеми, доцільність її дослідження; визначено мету, гіпотезу і завдання дисертаційної роботи; сформульовано об’єкт і предмет, наукову новизну і практичне значення одержаних результатів; схарактеризовано експериментальну базу; викладено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, публікації, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі – «Теоретичні основи формування культури здоров’я студентів у системі фізичного виховання політехнічного коледжу» – здійснено аналіз стану розробленості досліджуваної проблеми, уточнено сутність ключових понять дослідження, розкрито особливості формування культури здоров’я студентів у системі фізичного виховання політехнічного коледжу.

На основі аналізу стану розробленості проблеми дослідження встановлено, що у сучасних умовах проблема формування культури здоров’я студентів є стратегічним завданням державної політики України у галузі освіти. Багато дослідників (В. Антінкова, В. Бабич, Л. Биковська, О. Єжова, Т. Куценко, З. Литвинова, Н. Рибачук, Р. Рожнов, Л. Соколенко та ін.) вважають, що процес формування культури здоров’я студента є важливою якісною характеристикою особистісного розвитку, засобом і ступенем реалізації його сутнісних здібностей, становлення майбутнього фахівця.

Узагальнюючи наукові погляди вчених (В. Горащук, Ю. Мельник, І. Соколова, Г. Соловйов, А. Федоров та ін.) на формування культури здоров’я студентів встановлено, що цей процес має інтегративний характер, оскільки передбачає збагачення валеологічних знань, виховання позитивно активного та ціннісного ставлення до свого здоров’я, застосування валеологічних знань, умінь і навичок у практиці організації здорового способу життя.

Водночас, огляд медичної, педагогічної, культурологічної літератури дозволяє стверджувати, що сьогодні існує не тільки гостра потреба у педагогічному дослідженні процесу формування культури здоров’я, але й можливість його вдосконалення, зумовлена глибоким теоретичним осмисленням проблеми й розробкою нових методологічних підходів до вивчення процесу формування культури здоров’я студентів, зокрема у системі фізичного виховання політехнічного коледжу.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури встановлено, що у вітчизняній та зарубіжній науці вчені по різному визначають поняття «культура здоров’я». З’ясовано, що дослідники С. Балахонова, О. Єжова, Т. Латишева, Г. Манжелєєв, Б. Попов, М. Тарапата та ін. визначають її основною складовою базової культури, системи індивідуального здоров’я й рівня особистісного розвитку; як соціально-філософський феномен вона відображає універсальність зв’язків людини з навколишнім світом і людьми, впливає на його творчу і активну життєдіяльність, є виразом гармонійності, цілісності особистості, рівня її розвитку (Л. Абрекова, Л. Мальцева, Ю. Мельник, Г. Рудакова, М. Смірнов та ін.).

Культура здоров’я розглядається вченими (В. Гаврилькевич, С. Крук та ін.) у контексті загальної культури особистості, які виокремлюють декілька підходів до її розуміння: ціннісний (аксіологічний) – як система засвоєних особистістю цінностей, пов’язаних зі здоров’ям; діяльнісний – як цілеспрямована організована діяльність особистості, метою якої є збереження і зміцнення здоров’я; інтелектуально-інформаційний – як система засвоєних теоретичних і практичних різногалузевих знань, пов’язаних зі здоров’ям, уміння їх здобувати і поширювати; інтегративно-особистісний – як інтегративне особистісне утворення, що являє собою динамічне поєднання різноманітних психічних функцій і складових особистості, орієнтованих на досягнення і збереження здоров’я.

Узагальнюючи думки дослідників щодо поняття «культура здоров’я», уточнено поняття «культура здоров’я студента політехнічного коледжу» – складова його загальної та професійної культури, що характеризується високим рівнем валеологічних знань і вмінь, ціннісним ставленням до власного здоров’я, сформованими позитивними мотивами дотримання здорового способу життя.

На основі проведеного аналізу основних підходів до визначення структури культури здоров’я особистості (Н. Зимивець, П. Петрица та ін.) виокремлено такі компоненти у структурі культури здоров’я студента політехнічного коледжу: когнітивний, який включає теоретичні знання про здоров’я (фізичне, психічне, соціальне, духовне), культуру здоров’я, методики оздоровлення, пізнання стану власного здоров’я, індивідуальних особливостей та потенційних можливостей свого організму відповідно до біологічного віку, статі тощо; мотиваційний – сукупність мотивів (бути здоровим і працездатним, вести здоровий спосіб життя, застосовувати методики оздоровлення, здоров’язбережувальні технології тощо), що становлять позитивну мотивацію особистості; аксіологічний – усвідомлені ціннісні пріоритети та розуміння того, що здоров’я є загальнолюдською й індивідуальною цінністю, а також норми поведінки, що дають змогу здійснювати активну життєдіяльність і досягати успіху у професійній діяльності; діяльнісний – розкриває здатність раціонально організовувати свою діяльність без перевантажень, застосовувати методики оздоровлення, способи поведінки та діяльності, спрямовані на формування, зміцнення, збереження, відновлення та передачу фізичного, психічного, соціального та духовного здоров’я.

Визначено специфічні особливості формування культури здоров’я студентів у системі фізичного виховання політехнічного коледжу: при переході зі школи в систему професійної освіти спостерігається суттєва деформація здорового способу життя студентів, що є причиною відсутності наступності формування культури здоров’я учнів у школі і навчальному закладі професійної освіти, адже перенесення форм і методів збереження і розвитку здоров’я зі шкільного життя в систему коледжу є безперспективним, оскільки дидактичні завдання коледжу і загальноосвітньої школи істотно відрізняються; у системі професійної освіти коледжу пріоритетним є навчання; студенти в порівнянні з учнями знаходяться в ситуації більшої самостійності; вивчення загальнонаукових дисциплін на молодших курсах передбачає групові та фронтальні форми викладання, що значно знижує особистісно-емоційний контакт викладачів і студентів; у коледжі у порівнянні зі школою недостатньо уваги приділяється психолого-педагогічному супроводу особистісного розвитку студентів та пропаганді здорового способу життя.

Встановлено, що юнацький вік студентів коледжу характеризується потребами в самопізнанні, формуванні цілісної життєвої філософії і ціннісному самовизначенні, тому традиційна лекційно-семінарська система навчання його орієнтує на ознайомчо-репродуктивне освоєння інформації і не враховує актуальних для нього потреб саморозвитку.

Доведено, що випускник політехнічного коледжу як майбутній фахівець повинен засвоїти комплекс нескладних фізичних вправ, які можна виконувати щоденно з метою попередження професійних захворювань у майбутній діяльності та які покращують функціональний стан організму, підтримують високий рівень працездатності і збереження здоров’я.

З урахуванням сучасних підходів до формування особистості, а також різних положень щодо культури здоров’я поняття «формування культури здоров’я» визначаємо як процес створення відповідних педагогічних умов, що забезпечують розвиток особистості студента коледжу як суб’єкта оздоровчої діяльності відповідно до його інтересів, нахилів, здібностей, ціннісних настанов на самозбереження здоров’я, а також оволодіння знаннями, вміннями і навичками здорового способу життя.

У другому розділі – «Діагностика сформованості культури здоров’я студентів політехнічного коледжу» – здійснено аналіз системи фізичного виховання студентів політехнічного коледжу, визначено критерії, показники та схарактеризовано рівні сформованості культури здоров’я студентів; представлено результати констатувального етапу експерименту.

Доведено, що важливим чинником формування культури здоров’я студентів є система фізичного виховання політехнічного коледжу. Встановлено, що під соціальною системою фізичного виховання дослідники розуміють сукупність взаємопов’язаних установ та організацій, що здійснюють і контролюють фізичне виховання, а також засоби, методи і способи організації, нормативні основи, цілі та принципи його здійснення в Україні. Під педагогічною системою фізичного виховання розуміють систему фізичних вправ, методів їх застосування, форм занять, тобто педагогічний процес, спрямований на зміну в необхідному напрямку фізичних можливостей людини. Основні ланцюги педагогічної системи фізичного виховання базуються на біологічних закономірностях організму і потребнісно-мотиваційному ставленні людини до занять фізичними вправами.

Здійснено аналіз сучасної системи фізичного виховання студентів політехнічного коледжу, яка має значний виховний потенціал щодо формування культури здоров’я студентів: залучення студентів до занять фізичною культурою і спортом, різноманітні можливості клубних форм виховання, просвітницька робота, інтегрована в навчальний процес. З’ясовано, що на практиці ці можливості реалізуються недостатньо, і період навчання у коледжі стає одним із стресових етапів, оскільки не забезпечується взаємозв’язок його особистісного саморозвитку і освоєння ним культури в контексті цілісного процесу його життєдіяльності та професійного становлення.

На основі аналізу психолого-педагогічних джерел та змістових характеристик досліджуваного феномену виокремлено критерії та показники, які характеризують сформованість усіх компонентів культури здоров’я студентів політехнічного коледжу: когнітивний (поінформованість щодо збереження і вдосконалення здоров’я, рівень знань, умінь і навичок, необхідних для створення індивідуальної системи здорового способу життя, суб’єктивне розуміння природи здоров’я і чинників, що впливають на нього); мотиваційний (усвідомлення студентами потреби в турботі про власне здоров’я, здатність співвідносити прийняті в його соціальному оточенні цінності і стереотипи поведінки у сфері здорового способу життя зі своїми потребами і умовами життя, потреба приймати відповідальні рішення у сфері життєдіяльності, пов’язаної із здоров’ям); ціннісний (усвідомлення здоров’я як однієї з основних життєвих цінностей, сформованість позитивного ставлення до здорового способу життя на основі інтелектуального розуміння і емоційного переживання його значущості для досягнення ідеалів тимчасової перспективи професійної діяльності і особистого життя, здатності усвідомлювати і транслювати цінності діяльності, спрямовані на збереження і розвиток здоров’я); діяльнісний (досвід особистої життєдіяльності з дотримання здорового способу життя, готовність протистояти негативним впливам, уміння приймати і надавати соціальну підтримку з питань збереження здоров’я).

На основі визначених критеріїв та показників схарактеризовано три рівні сформованості культури здоров’я студентів політехнічного коледжу: оптимальний, допустимий, критичний.

Оптимальний рівень характеризується гармонійним високим розвитком компонентів, що забезпечує ефективну діяльність в галузі формування власної культури здоров’я; студенти мають пріоритет цінності «здоров’я», проявляють постійний інтерес і мотивацію до вивчення питань здорової життєдіяльності; сформована динамічна система знань з питань культури здоров’я, що логічно взаємопов’язана з системами педагогічних, психологічних, соціальних і гуманітарних знань; мають цілеспрямовані сформовані вміння та навички, що дозволяють досягати успіхів в галузі формування культури здоров’я; беруть активну участь у здоров’язбережувальному навчальному процесі; для них характерна самокорекція незначних труднощів у навчальному спілкуванні та адаптації до навчання у коледжі; володіють повними знаннями та вміннями і навичками з питань формування власної культури здоров’я.

Допустимий рівень характеризується середнім рівнем розвитку компонентів: студенти розглядають цінність «здоров’я» поряд з іншими пріоритетами; виявляють періодичний інтерес до проблем формування культури здоров’я; для них характерний ситуаційний прояв потреби у діяльності з формування культури здоров’я в залежності від сформованих умов; наявність нестійких мотивів; періодичний інтерес до проблем здорової життєдіяльності; рівень знань з основних розділів культури здоров’я в рамках стандартних вимог; мають проблеми у спілкуванні та адаптації; частково володіють знаннями та вміннями і навичками з питань формування власної культури здоров’я.

Критичний рівень характерний для студентів, які розглядають цінність «здоров’я» нижче інших цінностей; у них переважає ситуаційний інтерес до проблем культури здоров’я, здорового способу життя, відсутність потреби в її формуванні, мають фрагментарні знання; несформованість гностичних, конструктивних і проектувальних умінь і навичок, нерозвинена навчальна самоорганізація, самоконтроль і самооцінка; мають проблеми у спілкуванні та адаптації в студентському колективі, що вимагає спеціальних корекційних заходів; володіють неповними знаннями та окремими вміннями і навичками з питань формування власної культури здоров’я.

Констатувальним етапом експерименту було охоплено студентів таких навчальних закладів: Миколаївського політехнічного коледжу, Первомайського коледжу Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова, Херсонського політехнічного коледжу Одеського національного політехнічного університету, Новокаховського політехнічного коледжу Одеського національного політехнічного університету, Новокаховського приладобудівного технікуму.
До експериментальної групи увійшли студенти Миколаївського політехнічного коледжу таких відділень: «Економіка та підприємництво», «Економіка підприємства», «Облік і аудит», «Програмна інженерія», «Інженерна механіка», «Машинобудування», «Електротехніка та електротехнології», «Електромеханіка», «Радіоелектронні апарати», «Суднобудування та океанотехніка».

Кількісні та якісні результати дослідження засвідчили, що в ЕГ критичний рівень сформованості культури здоров’я мають 43,6 % студентів політехнічного коледжу, допустимий рівень – 41,3 %, оптимальний рівень – лише 15,1 %. У КГ критичний рівень мають 43,3 % студентів, допустимий – 41,5 %, оптимальний – 15,2 %.

Встановлено, що ціннісне ставлення студентів до здоров’я проявилось лише у 16,3 % студентів ЕГ та 17,1 % КГ, тоді як «наявність хороших і вірних друзів» відповідно становить 17,2 % та 18,3 %; термінальні цінності «продуктивне життя (максимально повне використання своїх можливостей, сил та здібностей)» жодна з груп не обрала, а «розвиток (робота над собою, постійне фізичне і духовне вдосконалення)» обрано 5,7 % студентів ЕГ та 4,8 % студентів КГ. Таке ранжування термінальних цінностей студентами як ЕГ так і КГ пояснюється віковими їх особливостями. Досліджуючи сформованість культури здоров’я за мотиваційним критерієм виявили, що в 53,0 % студентів ЕГ та 49,0 % студентів КГ віддають перевагу соціально значущим мотивам, 22,0 % студентів ЕГ та 19,0 % КГ – мотивації на здоров’я, 25,0 % студентів ЕГ – та 32,0 % КГ – пізнавальному мотиву. З’ясовано, що діяльнісна (поведінкова) складова культури здоров’я студентів здійснюється за рахунок стереотипів, сформованих ними в дитинстві й у підлітковому віці і не характеризується позитивною динамікою розвитку.

Аналіз результатів констатувального етапу експерименту дозволив установити той факт, що в системі фізичного виховання політехнічного коледжу відсутнє навчально-методичне забезпечення щодо формування культури здоров’я студентів та не здійснюється впровадження кураторами груп інноваційних форм роботи зі студентами. Це зумовило потребу в розробці організаційно-педагогічних умов формування культури здоров’я культури здоров’я студентів у системі фізичного виховання політехнічного коледжу.

У третьому розділі – «Експериментальна перевірка ефективності впровадження організаційно-педагогічних умов формування культури здоров’я студентів у системі фізичного виховання політехнічного коледжу» – теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови формування культури здоров’я культури здоров’я студентів у системі фізичного виховання політехнічного коледжу, описано зміст їхньої реалізації; проаналізовано хід та результати дослідно-експериментальної роботи.

На підставі теоретичного аналізу досліджуваної проблеми та результатів констатувального етапу педагогічного експерименту обґрунтовано такі організаційно-педагогічні умови формування культури здоров’я студентів у системі фізичного виховання політехнічного коледжу: формування у студентів позитивно-активної мотивації до збереження здоров’я та самовдосконалення шляхом самовиховання, самоосвіти та самооздоровлення; створення здоров’язбережувального середовища політехнічного коледжу, орієнтованого на формування культури здоров’я студентів як особистісно-професійної цінності; оптимізація системи фізичного виховання через комплексне планування та розробку системи заходів щодо підвищення рівня здоров’я з урахуванням віку студентів, їхньої фізичної підготовленості, програмного матеріалу, часу і місця занять.

Метою впровадження першої організаційно-педагогічної умови було формування у студентів позитивно-активної мотивації до збереження здоров’я та самовдосконалення шляхом самовиховання, самоосвіти та самооздоровлення, оскільки негативно-пасивне ставлення студентів до академічних занять фізичною культурою стає причиною невиконання частиною студентів науково-обґрунтованого обсягу рухової активності, необхідного для нормального функціонування організму, і впливає на мотиваційно-ціннісне ставлення до особистого здоров’я і фізичної культури.

Формування позитивно-активної мотивації студентів експериментальних груп до формування культури здоров’я здійснювалося завдяки інтеграції управлінських заходів, залучення студентського самоврядування для забезпечення просвітницької роботи разом із фахівцями обласного Центру з профілактики та боротьби зі СНІДом, наркологами обласного наркодиспансеру, Червоного Хреста, лікарями медичних установ міста. Реалізацією цієї педагогічної умови передбачено планування кураторських годин, практичних занять, психологічних тренінгів «Вчусь бути здоровим», лекцій «За здоровий спосіб життя», «Профілактика інфекційних захворювань», «Що треба знати про ВІЛ та СНІД?», «Морально-статеве виховання молоді», «Репродуктивне здоров’я молоді», «Профілактика ОРВІ та грипу», «Наркоманія – небезпека для здоров’я та життя», «Профілактика харчових отруєнь», «Профілактика алергічних захворювань»; проведення загальних акцій коледжу: «День без паління», «Ми проти паління»; конкурсу плакатів «Ми – без паління»; тижня пропаганди здорового способу життя «Твоє життя – твій вибір», круглого столу «СНІД – загроза людству», диспуту «Ми люди, давайте жити за законами людства», фестивалю агітбригад відділень коледжу «Ми за здоровий спосіб життя», конкурсу мультимедійних проектів «Життя без шкідливих звичок».

Створення здоров’язбережувального середовища політехнічного коледжу, орієнтованого на формування культури здоров’я студентів як особистісно-професійної цінності (друга організаційно-педагогічна умова) передбачало виконання таких основних управлінських, методичних, наукових, організаційно-педагогічних і матеріально-технічних завдань: моделювання здоров’язбережувальної інфраструктури у коледжі, що забезпечило санітарно-гігієнічні умови навчання, проживання, харчування студентів; упровадження викладачами здоров’язбережувальних технологій в освітній процес коледжу; здійснення медико-фізіологічного, соціологічного та психолого-педагогічного контролю за станом здоров’я суб’єктів освітнього процесу коледжу; підвищення професійної компетентності викладачів; інтеграція наукових знань студентів про культуру здоров’я; включення студентів у культурно-оздоровчу діяльність; формування потреби в зміцненні здоров’я, популяризація здорового способу життя та вдосконалення освіти через валеологізацію змісту навчальних програм.

Доведено, що процес створення здоров’язбережувального освітнього середовища буде ефективним за реалізації таких заходів: створення обґрунтованих санітарно-гігієнічних умов і відповідної матеріально-технічної бази функціонування навчального закладу; розроблення єдиної стратегії і тактики збереження та зміцнення здоров’я студента політехнічного коледжу, інтеграційної діяльності навчального закладу і соціуму; формування усвідомленого ставлення кожного суб’єкта освітнього процесу до пріоритету здоров’я в житті людини, прищеплення навичок здорового способу життя; розвиток фізичних, психічних і соціально-етичних якостей на всіх етапах становлення і розвитку студента; координація з медико-психологічної служби коледжу.

Для реалізації цієї умови створено Комплексну цільову програму формування культури здоров’я студентів, яка передбачала оптимальне використання освітніх ресурсів коледжу: введення факультативу «Культура здоров’я особистості», організація фізкультурно-оздоровчих заходів, культурно-масових та активних форм позааудиторної роботи відповідно до Положення про організацію фізичного виховання та масового спорту, впровадження проектної діяльності студентів у позааудиторний час («Мій вибір – бути здоровим!»); впровадження факультативних занять; проведення спортивних свят «Козацькі розваги», «День здоров’я», спартакіад коледжу.

Оптимізація системи фізичного виховання політехнічного коледжу (третя умова) включала такі напрямки: управлінський – створення умов для формування ціннісних орієнтацій студентів, розвитку навичок здорового способу життя, зміцнення здоров’я всіх учасників освітнього процесу; демократизація системи фізичного виховання; залучення органів студентського самоврядування до розробки Комплексно-цільової програми «Здоров’я»; концептуальний – розкриває основні зміни процесу формування культури здоров’я студентів у системі фізичного виховання політехнічного коледжу; структурно-змістовний – синтезує культурологічні, соціально-психологічні і педагогічні основи культури здоров’я студентів і включає різноманітні і взаємозв’язані види діяльності в основних напрямах роботи коледжу: медико-освітньому, фізкультурно-оздоровчому, культурно-дозвільному, просвітницькому; ціннісно-результативний – розробка діагностичних методик, що дозволили досліджувати сформованість показників культури здоров’я студентів і впровадити моніторинг.

Реалізація цієї умови передбачала: розробку програми діяльності спортивного клубу «Обираю здоров’я»; авторської програми «Оздоровча аеробіка» з використанням нетрадиційних форм фізичного виховання (йоги, каланетики, шейпингу та ін.); проведення практикуму «Оціни свій стан фізичного здоров’я»; створення відеотеки теоретичних знань про фізичні вправи в інформаційному просторі коледжу; запровадження електронних ресурсів: комп’ютерна програма «Моніторинг фізичного стану студентів», «Електронний навчальний посібник» та «Індивідуальне фізкультурно-спортивне електронне портфоліо студента»; проведення бінарних занять; залучення студентів до наукової діяльності у сфері фізичного виховання; організацію туристично-краєзнавчої діяльності.

З метою оптимізації занять з фізичного виховання впроваджено в навчальний процес нові інформаційні технології, зокрема авторську комп’ютерну програму «Different» для розподілу студентів на різні типологічні групи залежно від рівня фізичного здоров’я з метою застосування диференційованого підходу до використання індивідуальних навантажень у фізичному виховані студентів. Запровадження електронного фізкультурно-спортивного портфоліо в експериментальних групах дозволило: фіксувати, накопичувати й оцінювати індивідуальні фізкультурно-спортивні досягнення студентів коледжу в певний період їх навчання; відстежувати процес усвідомлення студентами своїх можливостей, проектування і вибудовування шляхів реалізації поетапних життєвих і професійних планів; констатувати позитивні зміни в розвитку особистості як суб’єкта формування культури здоров’я; персоніфікувати процес фізичного виховання студентів; створити індивідуальну накопичувальну систему фізкультурно-спортивних досягнень студентів. Результативність роботи з електронним фізкультурно-спортивним портфоліо студентів була досягнута завдяки спільній діяльності студента, викладача фізичної культури та тренера (спортивної секції, спортивного клубу), яка ґрунтувалась на співпраці і партнерстві.

Ефективність упровадження організаційно-педагогічних умов формування культури здоров’я студентів у системі фізичного виховання політехнічного коледжу підтверджена позитивними змінами, які виявлені після завершення формувального етапу експерименту (табл.).

Таблиця

Динаміка рівнів сформованості культури здоров’я студентів

політехнічного коледжу (у %)

Рівні	ЕГ		Динаміка	КГ		Динаміка
Рівні	На початок експерименту	На кінець експерименту	Динаміка	На початок експерименту	На кінець експерименту	Динаміка
Оптимальний	15,1	36,1	+21,0	15,2	16,7	+1,5
Допустимий	41,3	46,4	+5,1	41,5	44,3	+2,8
Критичний	43,6	17,5	-26,1	43,3	39,0	-4,3

За результатами дослідно-експериментальної роботи встановлено, що загальна кількість студентів із оптимальним рівнем сформованості культури здоров’я зросла в ЕГ на 21,0 %, тоді як в КГ цей показник зріс лише на 1,5 %. Суттєво, на 26,1 % також зменшилася кількість студентів політехнічного коледжу ЕГ з критичним рівнем сформованості культури здоров’я. Отримані дані свідчать про те, що у студентів експериментальної групи сформована позитивна мотивація до отримання знань і умінь зі збереження здоров’я і формування культури здоров’я, свідома потреба у поглядах і переконаннях щодо відсутності шкідливих звичок, життєвої та когнітивної активності. Діагностика студентів політехнічного коледжу виявила підвищення рівня валеологічних знань з питань збереження здоров’я, розуміння природи здоров’я і чинників, що впливають на нього. Під час оцінювання фізичного здоров’я виявлено, що систематичні заняття фізкультурно-оздоровчою діяльністю дозволили значно зменшити кількість студентів, що мала рівень здоров’я «нижче середнього», майже вдвічі скоротилася кількість днів, пропущених через хворобу.

Означене дає підстави стверджувати, що впровадження у виховний процес експериментальних груп політехнічного коледжу теоретично обґрунтованих організаційно-педагогічних умов надавало можливість цілеспрямовано керувати процесом формування культури здоров’я студентів у системі фізичного виховання та сприяло позитивній динаміці у сформованості означеної якості.

ВИСНОВКИ

У ході дослідження здійснено теоретичне узагальнення проблеми виховання культури здоров’я студентів політехнічного коледжу та запропоноване нове її практичне вирішення, що полягає в обґрунтуванні та експериментальній перевірці організаційно-педагогічних умов формування культури здоров’я студентів у системі фізичного виховання політехнічного коледжу. Проведене дослідження підтвердило висунуту гіпотезу та уможливило формулювання висновків:

На основі теоретичного аналізу наукової філософської, соціологічної, медичної, психолого-педагогічної літератури з’ясовано, що з проблеми формування культури здоров’я студентів існує три напрямки досліджень: теоретико-методологічні, концептуально-теоретичні та прикладні. Теоретико-методологічний підхід до формування культури здоров’я студентів репрезентовано науковими дослідженнями, в яких розглядаються логіко-семантичні основи формування культури здоров’я, а також розроблено механізми цього процесу в контексті різних теоретичних підходів загальної та професійної педагогіки У дослідженнях науковців прикладного рівня розкриваються механізми формування культури здоров’я з виокремленням компонентів культури здоров’я на основі концепції культури або психологічних теорій суб’єкта життєдіяльності. Науковці мають спільний погляд на визнання пріоритетності навичок збереження і зміцнення здоров’я як важливої характеристики культури особистості, однак дослідники по-різному визначають підходи до формування названого феномену: когнітивний підхід передбачає засвоєння системи теоретичних і практичних валеологічних знань; аксіологічний підхід розуміється як система засвоєних особистістю цінностей, пов’язаних зі здоров’ям; діяльнісний підхід передбачає діяльність особистості, спрямовану на засвоєння навичок здорового способу життя.

У контексті дослідження з’ясовано, що поняття «культура здоров’я» є складовою загальної культури особистості, інтегративним особистісним утворенням, що поєднує в собі відповідальне ціннісне ставлення до здоров’я, реалізацію здорового способу життя й потребу в активізації життєвих ресурсів, які впливають на успішність життєдіяльності.

Культуру здоров’я студента політехнічного коледжу розуміємо як складову його загальної та професійної культури, що характеризується високим рівнем валеологічних знань і вмінь, ціннісним ставленням до власного здоров’я, сформованими позитивними мотивами дотримання здорового способу життя.

Визначено, що система фізичного виховання політехнічного коледжу як підсистема цілісного освітнього процесу, зорієнтована на професійну підготовку здорового фахівця, формування у нього мотиваційно-ціннісного ставлення до фізичної культури, здорового способу життя, фізичного самовдосконалення і самовиховання, потреби в регулярних заняттях фізичними вправами і спортом.

Розкрито особливості формування культури здоров’я студентів політехнічного коледжу: різновіковий склад контингенту студентів, що передбачає використання викладачами диференційованого підходу; специфіка змісту освітнього стандарту політехнічної освіти та майбутньої професійної діяльності; обмежений валеологічний зміст соціально-гуманітарних дисциплін; відсутність наступності між загальноосвітньою школою та коледжем у формуванні культури здоров’я студентів на ціннісно-цільовому, змістовному та організаційно-технологічному рівнях; несформованість аксіологічного і мотиваційного компонентів культури здоров’я, відхилення у стані здоров’я та незадовільна фізична підготовка студентів; неприйняття студентами культури здоров’я як важливого компонента їх майбутньої професійної культури.

Визначено зміст процесу формування культури здоров’я студента політехнічного коледжу, що трактуємо як цілеспрямований педагогічний процес, що надає студенту теоретичні знання про здоров’я, виховує ціннісне ставлення до свого здоров’я як майбутнього фахівця, позитивно-активну мотивацію дотримання здорового способу життя відповідно до вимог майбутньої професійної діяльності.

Для виявлення рівнів сформованості культури здоров’я студентів політехнічного коледжу виокремлено критерії та показники: когнітивний, мотиваційний, ціннісний, діяльнісний.

Мотиваційний критерій характеризує: усвідомлення студентами потреби в турботі про власне здоров’я, здатність співвідносити прийняті в його соціальному оточенні цінності і стереотипи поведінки у сфері здорового способу життя зі своїми потребами і умовами життя, потреба приймати відповідальні рішення у сфері життєдіяльності, пов’язаної із здоров’ям. Показниками сформованості культури здоров’я студентів політехнічного коледжу за ціннісним критерієм визначено: усвідомлення здоров’я як однієї з основних життєвих цінностей, сформованість позитивного ставлення до здорового способу життя на основі інтелектуального розуміння і емоційного переживання його значущості для досягнення ідеалів тимчасової перспективи професійної діяльності і особистого життя, здатності усвідомлювати і транслювати цінності діяльності, спрямовані на збереження і розвиток здоров’я. За когнітивним критерієм – поінформованість щодо збереження і вдосконалення здоров’я, рівень знань, необхідних для створення індивідуальної системи здорового способу життя, суб’єктивне розуміння природи здоров’я і чинників, що впливають на нього. Діяльнісний критерій передбачає: сформованість досвіду особистої життєдіяльності з дотримання здорового способу життя, готовність протистояти негативним впливам, уміння приймати і надавати соціальну підтримку з питань збереження здоров’я.

Виходячи зі сформованості компонентів визначено рівні культури здоров’я студентів КГ та ЕГ політехнічних коледжів (оптимальний: КГ – 15,2 %, ЕГ – 15,1 %; відповідно допустимий – 41,5 % та 41,3 %; критичний – 43,3 % та 43,6 %).

Теоретично обґрунтовано організаційно-педагогічні умови формування культури здоров’я студентів у системі фізичного виховання політехнічного коледжу: формування у студентів позитивно-активної мотивації до збереження здоров’я та самовдосконалення шляхом самовиховання, самоосвіти та самооздоровлення; створення здоров’язбережувального середовища політехнічного коледжу, орієнтованого на формування культури здоров’я студентів як особистісно-професійної цінності; оптимізація системи фізичного виховання через комплексне планування та розробку системи заходів щодо підвищення рівня здоров’я з урахуванням віку студентів, їхньої фізичної підготовленості, програмного матеріалу, часу і місця занять.

Реалізація першої організаційно-педагогічної умови забезпечила: запровадження особистих щоденників самоконтролю студентів за досягненням результатів з фізичної культури; залучення студентського самоврядування для забезпечення просвітницької роботи спільно з фахівцями обласного Центру з профілактики та боротьби зі СНІДом, наркологами обласного наркодиспансеру, Червоного Хреста, лікарями медичних установ міста; проведення психологічних тренінгів, лекцій з валеологічних знань, студентських акцій коледжу; конкурсів плакатів; тижнів пропаганди здорового способу життя, круглого столу, диспутів, фестивалю агітбригад відділень коледжу, конкурсу мультимедійних проектів.

Для реалізації другої організаційно-педагогічної умови використано такі форми і методи виховної роботи: комплексно-цільову програму формування культури здоров’я, проведення факультативу для студентів «Культура здоров’я особистості»; організацію фізкультурно-оздоровчих заходів, культурно-масових та активних форм позааудиторної роботи відповідно до Положення про організацію фізичного виховання та масового спорту; впровадження проектної діяльності студентів у позааудиторний час; проведення спортивних свят, спартакіад коледжу; психолого-педагогічного тренінгу, діяльності студентських Клубів здоров’я. Здоров’язбережувальне освітнє середовище політехнічного коледжу розуміємо як сукупність управлінських, організаційних, навчальних умов, спрямованих на формування, зміцнення і збереження соціального, фізичного, психічного здоров’я, що охоплюють адаптацію студентів і педагогічних працівників, профілактику факторів «ризику», реалізацію комплексу оздоровчих заходів з використанням психолого-педагогічних і медико-фізіологічних засобів і методів супроводу освітнього процесу політехнічного коледжу.

Для реалізації третьої організаційно-педагогічної умови реалізовано такі організаційно-методичні та педагогічні заходи: стимулювання та розвиток масового активного організованого спортивного туризму студентів; впровадження викладачами фізичної культури комп’ютерної програми «Different»; створення електронних ресурсів; використання Інтернет-ресурсів для пропаганди здорового способу життя; залучення студентів до фізкультурної діяльності в спортивному клубі «Обираю здоров’я»; заняття оздоровчої аеробіки для дівчат коледжу з використанням нетрадиційних форм фізичного виховання (йоги, каланетики, шейпингу та ін.), розробка та впровадження проекту «Мій вибір – бути здоровим!».

Встановлено, що впроваджені в освітній процес політехнічного коледжу організаційно-педагогічні умови підтвердили свою ефективність. На контрольному етапі експерименту було виявлено позитивну динаміку сформованості показників культури здоров’я студентів експериментальної групи: абсолютний приріст показників студентів з оптимальним рівнем культури здоров’я склав + 21,0 %.

Проведене дослідження не вичерпує всіх проблем формування культури здоров’я студентів політехнічного коледжу. Подальшого вивчення потребують питання розробки і впровадження гендерного підходу у процесі формування культури здоров’я студентів. Зважаючи на актуальність досліджуваної проблеми, рекомендовано запровадити використання програми факультативного курсу «Формування культури здоров’я студентів», методичних рекомендацій «Теорія та практика формування культури здоров’я студентів у системі фізичного виховання політехнічного коледжу», комплексно-цільової програми «Здоров’я» у профільних вищих навчальних закладах у процесі планування та організації виховної роботи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, в яких опубліковано основні результати дисертації

Ізбаш Л. М. Організація здоров’язберігаючого простору як складової фізичного виховання студентів політехнічного коледжу / Л. М. Ізбаш // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського : зб. наук. пр. Сер. «Педагогічні науки» / [за ред.: В. Д. Будака, О. М. Пєхоти]. – Миколаїв : МДУ імені В. О. Сухомлинського, 2011. – Вип. 1.35. – С. 71–74.
Ізбаш Л. М. Стан сформованості культури здоров’я студентів політехнічного коледжу / Л. М. Ізбаш // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер.: Педагогіка. – 2012. – № 4. – С. 32–38.
Ізбаш Л. М Особливості формування культури здоров’я студентів політехнічного коледжу / Л. М. Ізбаш // Вісник Черкаського університету : наук. журн. Сер. «Педагогічні науки». – Черкаси, 2015. – № 28 (361). – С. 137–144.
Ізбаш Л. М. Педагогічні умови формування культури здоров’я студентів політехнічного коледжу / Л. М. Ізбаш // Вісник Черкаського університету : наук. журн. Сер. «Педагогічні науки». – Черкаси, 2015. – № 39 (372). – С. 44–51.
Ізбаш Л. М. Структура та компоненти культури здоров’я особистості / Л. М. Ізбаш // Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна». – К. : Вид-во Ун-ту «Україна», 2015. – № 11. – С. 131–136.
Избаш Л. М. Формирование культуры здоровья студентов колледжа как научно-педагогическая проблема / Л. М. Избаш // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. Сер. «Педагогика, психология». – Тольятти, 2015. – № 1 (20). – С. 74–77.
Ізбаш Л. М. Формування культури здоров’я студентів як науково-педагогічна проблема дослідження / Л. М. Ізбаш // Wschodni o europejskie Czasopismo Naukowe. – Warszawa, 2015. – № 3 (część 2). – С. 37–42.

Опубліковані праці апробаційного характеру

Избаш Л. М. Совершенствование культуры здоровья в системе физического воспитания политехнического колледжа с помощью рейтинга / Л. М. Избаш // Современные проблемы теории и практики физической культуры, спорта и туризма : материалы Междунар. науч.-практ. конф. – М. : Курск, 2010. – С. 24–26.
Ізбаш Л. М. Основні тенденції, які необхідно врахувати при підготовці команди / Л. М. Ізбаш // Проблеми та перспективи розвитку ігрових видів спорту у ВНЗ ІІІ–IV рівнів акредитації : матеріали Всеукр. наук.-практ. семінару. – Миколаїв : МДАУ, 2010. – С. 28–30.
Ізбаш Л. М. Фізичне виховання як складова частина освіти та культури здоров’я студентів ВНЗ / Л. М. Ізбаш // Сучасна освіта і наука в Україні: наукові здобутки, стан і перспективи : матеріали VІІ Всеукр. наук.-практ. конф. – Дніпропетровськ, 2011.– С. 100–103.
Ізбаш Л. М. Особливості формування культури здоров’я студентів в системі фізичного виховання політехнічного коледжу / Л. М. Ізбаш // Молода наука України. Перспективи та пріоритети розвитку : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. – Одеса, 2011. – С. 140–143.
Ізбаш Л. М. Система фізичного виховання студентів політехнічного коледжу / Л. М. Ізбаш / The generation of a newstage : матеріали Міжнар. наук.-практ. конгр. – Прага, 2014. – С. 48–51.
Ізбаш Л. М. Здоров’язберігаючі технології в процесі формування культури здоров’я студентів політехнічного коледжу / Л. М. Ізбаш // Технологічні аспекти професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи : матеріали Міжнар. Інтернет-конф. – Миколаїв : ТОВ «Іліон», 2015 – Вип. 4. – С. 84–86.

Опубліковані праці, які додатково відображають наукові

результати дисертації

Ізбаш Л. М. Формування культури здоров’я студентів у системі фізичного виховання коледжу : метод. посіб. / Л. М. Ізбаш. – Миколаїв, 2015. – 59 с.

АНОТАЦІЇ

Ізбаш Л. М. Формування культури здоров’я у системі фізичного виховання студентів політехнічного коледжу. – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Умань, 2017.

Дисертаційну роботу присвячено проблемі формування культури здоров’я у системі фізичного виховання студентів політехнічного коледжу. Здійснено теоретичний та практичний аналіз науково-педагогічної літератури з проблеми дослідження.

Висвітлено сутність і взаємозв’язок базових понять дослідження: культура, здоров’я, культура здоров’я особистості, культура здоров’я студента політехнічного коледжу. Розкрито особливості формування культури здоров’я студентів політехнічного коледжу у системі фізичного виховання.

Визначено критерії (когнітивний, мотиваційний, ціннісний та діяльнісний), показники та охарактеризовано рівні сформованості культури здоров’я студентів політехнічного коледжу.

Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність організаційно-педагогічних умов формування культури здоров’я студентів у системі фізичного виховання політехнічного коледжу.

Ключові слова: здоров’я, культура здоров’я студента, організаційно-педагогічні умови, система фізичного виховання, політехнічний коледж, валеологія, здоров’язбережувальні технології.

Izbash L. M. Forming of culture of health is in the system of physical education of students of polytechnic college. – Of the right of manuscript.

Dissertation for the scientific degree of Candidate of Pedagogical Sciences in speciality 13.00.07 – Theory and Methods of Education. – Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman, 2017.

The thesis is devoted to the culture of health problem in the system of physical training of students of polytechnic college. The theoretical and practical analysis of scientific and educational literature is on the study.

Based on the analysis of the problem of elaboration study isfound out that under current conditions the problem of creating culture of health of students is a strategic objective of state policy of Ukraine in the field of education. Theoretical and methodological approach to creating a culture of health of students is represented in scientific research, which investigates the logical-semantic foundations of culture of health and also develops mechanisms of this process in the context of different theoretical approaches of General and Vocational Education. According to scientific approaches researchers understand the above-mentioned phenomenon as a part of the general culture of the person, which is characterized by its value attitude to their own health, practical implementation of needs to lead a healthy lifestyle; a comprehensive concept that includes theoretical knowledge about the factors that contribute to health and also a prudent using in their daily lives the principles of active stabilization care; as complex, multi-dimensional socio-pedagogical phenomenon which characterizes the degree of development of positive values forming students in the creation, preservation and development of personal and public health; a socio-pedagogical phenomenon that characterizes the degree of development of positive values forming students in the creation, preservation and development of personal and social health; a part of youth culture; the result of a holistic personality development, manifested in the high activity on the development and transmission of values of healthy lifestyle, knowledge systems and ways of its implementation, taking into account individual characteristics; the universality of human relationships with the environment and people; body of knowledge of philosophical, pedagogical, psychological, medical direction; awareness and literacy in matters of health and healthy lifestyles; integrative personal education, which is an expression of harmony, wealth and integrity of the individual; a complex synthetic phenomenon that is closely related to the life of human society and human activity; integrative formation of the person, represented by a set of axiological, technological and personal-creative components; integrated and quality indicator of personality and upbringing.

Scientists have different interpretations content of the culture of health in particular, as: a condition of inner spiritual formation of the person, including intellectual, emotional value, effective and practical components; as an essential condition for the preservation and promotion of health, prevention of its disorders, personality full realization of its life goals; systematization of items of a healthy lifestyle; culture using the experience accumulated by mankind; сulture of awareness; Culture consideration of social relations and the environment, natural and social environment; Culture of establishing consistency in the Triune nature: in harmony, body, mind and emotions; physical culture, culture of communication with your doctor; Cultural implementation of the genetic potential of the body; sports-oriented culture.

A key concept study «culture of health of students of polytechnic college» and
«a culture of health polytechnic college student», are grounded including: first is understanding is how integrative professional quality of the future that is based: the responsible attitude to the health and health of others; on the grounds values and healthy lifestyles; valeological special knowledge and skills needed to maintain and promote health during at the time of future professional activity of a specialist of technical profile; second is a focused, controlled and multifaceted teaching career, during which are created optimal conditions for active valeological mastering special valeologicalknowledge, by a student, education of positively active and valuable attitude towards this health, valeological application of knowledge and skills to practice a healthy lifestyle and the culture of health as an important component of future professional activity of the specialist of technical profile.

It was determined that the structure of health culture of the polytechnic college student includes the following components: cognitive, motivation, axiological, activity. Based on their criteria and indicators defined three levels of culture of health of students of polytechnic college, best, say, critical. Organizational and pedagogical conditions of a culture of health polytechnic college students are theoretically grounded: the creation of healthy environments based on the formation and development of culture of health of students as personal and professional value; optimization of physical education as a part of the process of creating a culture of health of the students of Polytechnic College; formation of students’ positive motivation, active in healthcare based on their focus on independent activities of self-improvement through self-education, up-bringing andself – improvement. the efficiency of organizational – pedagogical conditions of formation of culture of health of the students in physical education system of Polytechnic College is experimentally proved.

Key words: health, culture of health of student, pedagogical terms, system of physical education, polytechnic college, valueology, technologies will.

Избаш Л. М. Формирование культуры здоровья в системе физического воспитания студентов политехнического колледжа. – На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. – Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины, Умань, 2017.

Диссертационная работа посвящена проблеме формирования культуры здоровья в системе физического воспитания студентов политехнического колледжа. Осуществлен теоретический и практический анализ научно-педагогической литературы по проблеме исследования.Освещены сущность и взаимосвязь базовых понятий исследования: культура, здоровье, культура здоровья личности, культура здоровья студента, политехнического колледжа.Раскрыты особенности формирования культуры здоровья студентов политехнического колледжа в системе физического воспитания.Определены критерии (когнитивный, мотивационный, ценностный и деятельностный), показатели и уровни сформированности культуры здоровья студентов политехнического колледжа.Теоретически обоснована и экспериментально проверена эффективность организационно-педагогических условий формирования культуры здоровья студентов в системе физического воспитания политехнического колледжа.

Ключевые слова: здоровье, культура здоровья студента, организационно-педагогические условия, система физического воспитания, политехнический колледж, валеология, здоровьесберегающие технологии.