Автореферат

Міністерство освіти і науки України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

 

 

 

КИБАЛЬНА НЕЛЯ АНАТОЛІЇВНА

 

 

УДК 378.013.42

 

 

 

ВИХОВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

 

 

13.00.07 – теорія і методика виховання

 

 Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

 

 Умань – 2016

 

 

Дисертацією є рукопис.

 

Роботу виконано в Черкаському інституті пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент Капля Анатолій Миколайович, Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України, доцент кафедри психології та педагогіки.

Офіційні опоненти: 

доктор педагогічних наук, професор Васянович Григорій Петрович, Львівський науково-практичний центр Інституту професійно-технічної освіти НАПН України,директор;

кандидат педагогічних наук, доцент Примак Валерій Петрович, тимчасово не працює.

 

Захист відбудеться «29» лютого 2016 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 74.053.02в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини за адресою: 20300, м. Умань, вул. Садова, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці та на сайті Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини за адресою: 20300, м. Умань,
вул. Садова, 2.

Автореферат розісланий «29» січня 2016 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                     Н. І. Ревнюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Науково-технічний прогрес не лише сприяє розвитку сучасного виробництва та покращенню умов праці, добробуту громадян, але й збільшує ризик аварій на великих промислових виробництвах. Україна є регіоном з наявністю зон високого ступеня ризику виникнення надзвичайних ситуацій, внаслідок підвищення відносної частки застарілих технологій та обладнання, зниження темпів відновлення та модернізації виробництва. Суттєві диспропорції у розміщенні продуктивних сил, що існували упродовж тривалого часу, призвели до того, що в Україні техногенне навантаження на природне середовище у 4–5 разів перевищує аналогічний показник у розвинених країнах. Так, за останніх п’ять років в Україні зареєстровано 973 надзвичайних ситуацій, унаслідок яких загинуло 1557 осіб та 4133 – постраждало; матеріальні збитки склали приблизно 2 млрд грн.

В умовах існуючих загроз техногенного, природного та соціального характеру актуалізується проблема професійної підготовки висококваліфікованих, компетентних фахівців цивільного захисту (рятівників, пожежників), професійна діяльність яких спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій. Водночас ефективність діяльності підрозділів цивільного захисту прямо пропорційна відповідальному ставленню особового складу до виконання своїх професійних обов’язків. Тому перед вищими навчальними закладами цивільного захисту постає завдання виховання активної особистості майбутнього фахівця, якому притаманні, передусім, висока свідомість та професійна відповідальність за безпеку людей, за прийняті рішення.

Вказані аспекти окреслені і у законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», у Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, галузевих стандартах вищої освіти, де зазначено, що одним із основними завдань вищого навчального закладу є формування особистості шляхом патріотичного, правового, екологічного виховання, утвердження в учасників освітнього процесу моральних цінностей, соціальної активності, громадянської позиції та відповідальності.

Розуміння відповідальності як особливої філософсько-соціальної категорії, що відображає об’єктивний характер взаємодії суб’єктів діяльності з погляду свідомого здійснення взаємних вимог, детермінованих соціальними нормами, досліджували Т. Аболіна, В. Андрущенко, І. Бойченко, С. Братющенко, Т. Василевська, Г. Гаєвая, Л. Губернський, В. Зомбарт, В. Канке, Є. Мануйлов, Ю. Осокіна, О. Тітаренко та ін. Відповідальність як провідну якість особистості, що інтегрована з ідей, почуттів, переживань суб’єктом своєї повної причетності до соціально і особистісно значущої діяльності та звітності за неї як перед самим собою, так і перед суспільством досліджували І. Бех, Н. Мінкіна, К. Муздибаєв, А. Нємчінінов, А. Ореховський, А. Петровський, О. Плахотний, В. Прядеін, Дж. Роттер, М. Савчин, В. Сафін та ін. Аналіз особливостей формування відповідальності у студентів в освітньому процесі вищого навчального закладу присвячено роботи А. Афанасьєва, Ю. Бабанського, Л. Барановської, М. Борцової, А. Галімова, К. Гнезділової, Т. Ємельянової, Н. Іванової, Д. Карпілянського, Л. Нора, А. Орлова, О. Пономарьова та ін.

Істотне значення для нашого дослідження мають праці, в яких розкриваються наукові підходи щодо виховання сучасної молоді (І. Бех, Л. Бєлова, О. Вишневський, Н. Волкова, І. Глікман, П. Ігнатенко, Т. Ісаєнко, С. Карпенчук, О. Коберник, Н. Коляда, Т. Кравченко, В. Кузь, Н. Мінкіна, Л. Москальова, Г. Пустовіт, В. Сластьонін, В. Ягупов та ін.), зокрема щодо формування відповідальності як професійно важливої якості (Г. Васянович, С. Гречко, І. Гамула, Т. Ісаєнко, А. Орлов, В. Примак, Ю. Сичевський, В. Шусть та ін.). Відповідно до теми дослідження суттєвої ваги набувають праці, у яких вивчаються проблеми навчання та виховання курсантів вищих навчальних закладів різного спрямування та особливості формування у них професійно важливих якостей (Ю. Антошків, О. Барабанщиков, С. Волков, Г. Грибенюк, А. Капля, М. Козяр, М. Кришталь, С. Миронець, Л. Мохнар, А. Нємчинінов, О. Парубок, Ю. Приходько, А. Снісаренко, М. Фомич та ін.).

Проте досі немає ґрунтовного дослідження сутності поняття «професійна відповідальність майбутніх фахівців цивільного захисту», не з’ясовано критерії виявлення рівня вихованості зазначеної якості та не визначено педагогічні умови її виховання в умовах вищого навчального закладу цивільного захисту. Значущість аналізованого питання підкреслюється специфікою навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах цивільного захисту, у яких здійснюється підготовка зазначених фахівців, зокрема режимністю, дотриманням уставу, обмеженням певних свобод, не характерних для інших категорій студентів тощо.

Вивчення психолого-педагогічної літератури та практики організації виховного процесу у ВНЗ цивільного захисту дозволило виявити певні суперечності між:

  • соціальним замовленням держави на підготовку професійно відповідальних фахівців цивільного захисту та недостатньою розробкою методичних підходів в організації виховної діяльності ВНЗ;
  • динамікою розвитку особистості курсанта / студента вищого навчального закладу цивільного захисту і консерватизмом змісту, традиційних методів і форм навчально-виховної роботи у зазначених закладах;
  • потенційними можливостями виховного середовища вищого навчального закладу цивільного захисту щодо виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту і недостатньою готовністю викладачів до здійснення такого процесу.

Багатоаспектність означеного кола питань, виявлені суперечності, недостатня розробленість проблеми в умовах ВНЗ цивільного захисту, актуальність та значущість проблеми обумовили вибір теми дослідження – «Виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до науково-дослідної теми Академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля МНС України[1] «Розробка навчально-методичного забезпечення природничих і загальнотехнічних дисциплін та організація освітньо-виховного процесу у вищих навчальних закладах МНС України» (державний реєстраційний номер 0110U004938). Тема дисертації затверджена вченою радою Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 8 від 24.03.2014 р.) й узгоджена Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 5 від 27.05.2014 р.).

Мета дослідження – на основі теоретичного аналізу досліджуваної проблеми та вивчення навчально-виховної практики вищих навчальних закладів цивільного захисту обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на тому, що процес виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту відбуватиметься результативніше за таких педагогічних умов: цілеспрямована позитивна мотивація майбутніх фахівців цивільного захисту на необхідність прояву відповідальності у професійній діяльності; набуття майбутніми фахівцями цивільного захисту досвіду відповідальної поведінки на основі єдності аудиторної та позааудиторної роботи; активізація самостійної діяльності майбутніх фахівців цивільного захисту у навчально-виховному процесі профільного вищого навчального закладу.

Відповідно до сформульованої мети визначено такі завдання дослідження:

  1. Здійснити аналіз науково-теоретичних джерел з проблеми дослідження у контексті сучасних дослідницьких підходів та розкрити сутність і структуру професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту.
  2. Визначити критерії, показники та схарактеризувати рівні вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту.
  3. Розробити та апробувати педагогічну модель виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту.
  4. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту.

Об’єкт дослідження – процес виховання майбутніх фахівців цивільного захисту.

Предмет дослідження – педагогічні умови виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту в умовах профільного вищого навчального закладу.

Для вирішення поставлених завдань було використано комплекс взаємопов’язаних методів: теоретичні – аналіз, синтез, порівняння, моделювання, узагальнення з метою визначення концептуальних засад дослідження, тлумачення та уточнення ключових понять, обґрунтування сутності та розробки педагогічної моделі виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту; емпіричні – анкетування, бесіди, пряме та непряме спостереження, експертне оцінювання з метою вивчення рівнів вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту; педагогічний експеримент з метою перевірки ефективності реалізації педагогічних умов виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту; статистичні – для обробки отриманих результатів, аналізу та перевірки гіпотези і встановлення кількісних залежностей між досліджуваними явищами та процесами.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальною роботою було охоплено 492 курсанта та 58 викладачів, викладачів-наставників, викладачів-методистів та курсових офіцерів вищих навчальних закладів цивільного захисту (Національний університет цивільного захисту України (м. Харків), Черкаський інститут пожежної безпеки Національного університету цивільного захисту України, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, Державний заклад освіти «Командно-інженерний інститут» МНС Республіки Білорусь).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

– вперше обґрунтовано педагогічні умови виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту у навчально-виховному процесі профільного вищого навчального закладу (цілеспрямована позитивна мотивація майбутніх фахівців цивільного захисту на необхідність прояву відповідальності у професійній діяльності; набуття майбутніми фахівцями цивільного захисту досвіду відповідальної поведінки на основі єдності аудиторної та позааудиторної роботи; активізація самостійної діяльності майбутніх фахівців цивільного захисту у навчально-виховному процесі профільного вищого навчального закладу); розроблено модель виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту, яка передбачає взаємодію чотирьох блоків: цільового (мета, завдання, суб’єкти виховання), змістового (підходи, принципи та етапи виховання), процесуального (форми, методи та засоби виховання), результативного (компоненти, критерії, показники, рівні та результат);

– удосконалено компоненти (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний) професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту; критерії (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-пізнавальний, діяльнісно-практичний), показники (ціннісні орієнтації, мотивація до професійної діяльності, потреба у реалізації власного потенціалу; здатність до пізнання, навчальна активність, професійний досвід; організаторські якості, активність у професійній діяльності, самоконтроль) та рівні (початковий, середній та високий) вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту;

– уточнено зміст ключових понять дослідження: «виховання майбутнього фахівця цивільного захисту в умовах вищого навчального закладу», «професійно важливі якості майбутнього фахівця цивільного захисту», «професійна відповідальність майбутнього фахівця цивільного захисту»;

– набули подальшого розвитку теоретичні й методичні аспекти вдосконалення процесу виховання професійної відповідальності особистості в умовах ВНЗ цивільного захисту.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у розробці й упровадженні у практику діяльності вищих навчальних закладів цивільного захисту методики визначення рівнів вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту, корекційно-виховного тренінгу «Відповідальність у моєму житті», програми і методичних рекомендацій виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту у вищих навчальних закладах цивільного захисту, навчально-методичного посібника «Організаційні засади виховання професійної відповідальності у особового складу органів і підрозділів цивільного захисту».

Результати дослідження можуть бути використані у процесі планування та організації виховного процесу у ВНЗ цивільного захисту; роботи служб професійного відбору та відділу роботи з особовим складом у ВНЗ цивільного захисту; у змісті методичних зборів начальницького складу; діяльності курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації середнього та старшого начальницького складу та викладачів профільних ВНЗ.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля НУЦЗ України (довідка № 2/3–694 від 02.04.2015 р.), Національного університету цивільного захисту України (акт впровадження від 31.03.2015 р.), Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (довідка № 8/1163/04–07 від 23.04.2015 р.), Державного закладу освіти «Командно-інженерний інститут» МНС Республіки Білорусь (довідка № 48/6/22 від 9.01.2015 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційної роботи обговорено на науково-практичних конференціях і семінарах різного рівня: міжнародних – «Дидактика Яна Амоса Коменського: від минулого до сьогодення» (Умань, 2013–2014 рр.), «Актуальні проблеми технічних та соціально-гуманітарних наук у забезпеченні діяльності служби цивільного захисту» (Черкаси, 2013 р.), «Актуальные проблемы пожарной безопасности, предупреждения и ликвидации чрезвычайных ситуаций» (Кокшетау, Казахстан, 2013 р.), «Надзвичайні ситуації: безпека та захист» (Черкаси, 2013 р.), «Теорія і практика гасіння пожеж та ліквідації надзвичайних ситуацій» (Черкаси, 2013 р.), «Naukowa mysl informacyjnej powieki – 2014» (Пшемисль, Польща, 2014 р.), «Найновите научни постижения – 2014» (Бялград, Болгарія, 2014 р.), «Чрезвычайные ситуации: теория, практика, инновации» (Гомель, Республіка Білорусь, 2014 р.), «Педагогічна майстерність: методологія, теорія, технології» (Черкаси, 2014 р.), «Проблеми цивільного захисту: управління, попередження, аварійно-рятувальні та спеціальні роботи» (Харків, 2014 р.), «Методики преподавания общепрофессиональных и специальных дисциплин при обучении в области предупреждения и ликвидации чрезвычайных ситуаций» (Мінськ, Республіка Білорусь, 2015 р.); всеукраїнських – «Всеукраїнська науково-практична конференція рятувальників» (Київ, 2014 р.), «Сучасний стан цивільного захисту України: перспективи та шлях до Європейського простору» (Київ, 2015 р.), «Гуманітарний дискурс суспільних проблем: минуле, сучасне, майбутнє» (Черкаси, 2014 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи викладено у
20 одноосібних наукових працях, із них: 6 відображають основні наукові результати, 11 – апробаційного характеру, 3 – додатково висвітлюють наукові результати.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів та висновків до них, висновків, списку використаних джерел, додатків, списку використаних джерел (266 найменувань, з них 4 – іноземними мовами), 8 додатків на 53 сторінках. Загальний обсяг дисертації – 280 сторінок, у тому числі основного тексту – 195 сторінок. Робота містить 10 таблиць, 23 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, зв’язок з науковими темами, програмами; визначено мету, гіпотезу, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження; обґрунтовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; наведено дані про впровадження й апробацію результатів дослідження, відомості про структуру та обсяг роботи.

У першому розділі – «Виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту як педагогічна проблема» – розкрито особливості процесу сучасного виховання майбутніх фахівців цивільного захисту в умовах профільного вищого навчального закладу; визначено сутність професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту та її структуру.

Зазначено, що згідно із Законом України «Про вищу освіту», вищий навчальний заклад цивільного захисту – це освітня установа із спеціальними умовами навчання, що здійснює на певних рівнях вищої освіти підготовку курсантів (слухачів, студентів) для подальшої служби на посадах офіцерського (сержантського, старшинського) або начальницького складу з метою задоволення потреб центрального органу виконавчої влади, реалізуючи державну політику у сфері цивільного захисту.

Аналіз сучасної наукової (І. Бех, Є. Бондаревська, Н. Гузій, А. Деркач, І. Ісаєв, В. Кан-Калик, М. Киященко, С. Кульневич, А. Мудрик, Г. Троцко та ін.), законодавчої та нормативно-правової літератури дав можливість трактувати виховання майбутнього фахівця цивільного захисту в умовах вищого навчального закладу як цілеспрямований, планомірний і організований вплив на особистість курсанта / студента з метою формування та удосконалення комплексу його професійно важливих якостей у відповідності до вимог майбутньої професійної діяльності.

Констатовано, що особливостями процесу сучасного виховання майбутніх фахівців цивільного захисту в умовах профільного ВНЗ є: чітка регламентація всієї життєдіяльності у відповідності до положень, статутів, наказів, законодавчих та нормативно-правових актів, що визначають специфіку діяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій; службово-професійна спрямованість – підготовка фахівців до виконання спеціальних обов’язків із захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та їх наслідків; здійснення у процесі виховання морально-психологічної підготовки до дій у екстремальних умовах; постійне перебування у курсантських колективах, що мають спеціальну організацію, статутні відносини, своєрідний побут (режим, дотриманням уставу, обмеження певних свобод, нехарактерних для інших категорій студентів тощо). Доведено, що виховання у процесі профільної підготовки майбутніх фахівців цивільного захисту має бути орієнтоване на формування почуття відповідальності як ключової особистісної якості майбутніх фахівців такого профілю, зважаючи на домінантність прийняття відповідальних рішень у надзвичайних ситуаціях.

У результаті аналізу психолого-педагогічних джерел щодо проблеми відповідальності (К. Бєльський, М. Борцова, П. Друкер, Є. Мануйлов, Ю. Мигаль, Н. Мінкіна, К. Мітчем, А. Орлов, О. Пономарьов, О. Тітаренко та ін.) встановлено, що професійна відповідальність: характеризується як системна особистісна якість і є результатом відображення об’єктивно необхідних відносин у суспільстві, пов’язана з наявністю соціальних цінностей, вимог та норм, специфічних для окремого виду професійної діяльності; формується у процесі спільної діяльності як результат тих зовнішніх вимог, які до нього висуває суспільство, колектив, група; пов’язана з готовністю особистості усвідомлено виконувати вимоги у відповідності до професійних та соціальних норм і відповідати за свої дії перед собою, іншими людьми, суспільством та колективом; у структурі особистості є сукупністю професійно важливих якостей, що виявляються у діяльності та мають вплив на її ефективність. Професійно важливі якості майбутнього фахівця цивільного захисту схарактеризовано як соціально обумовлені якості особистості, що впливають на успіхи в навчанні та можливість реалізації себе в майбутній професії, а також забезпечують ефективність подальшої професійної діяльності.

Наукова категорія «професійна відповідальність майбутніх фахівців цивільного захисту» трактується як інтегральна особистісна якість, що виявляється у процесі діяльності, пов’язана з наявністю соціальних цінностей та специфічних професійних норм і правил, детермінованих умовами служби цивільного захисту; охоплює усвідомлення предмету відповідальності, уміння добирати та реалізовувати правильний спосіб поведінки, готовність відповідати за його результат та наслідки. Професійна відповідальність майбутніх фахівців цивільного захисту пов’язана з наявністю вимог, обумовлених специфікою подальшої професійної діяльності у сфері цивільного захисту, що реалізуються шляхом як зовнішніх форм контролю (кодекси, статути, накази тощо), так і шляхом усвідомлення майбутнім фахівцем важливості своєї суспільної ролі у процесі професійній діяльності.

Виокремлено три взаємопов’язані компоненти у структурі професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту, а саме: мотиваційний (ієрархія мотивів професійно відповідальної поведінки, прагнення до реалізації відповідальних учинків, потреби досягнення та самореалізації у професійній діяльності у сфері цивільного захисту); когнітивний (знання про сутність та предмет професійної відповідальності, норми та правила, що регулюють професійну діяльність, зміст професійних завдань та обов’язків працівників цивільного захисту); діяльнісний (уміння обирати та реалізовувати певний спосіб поведінки, прогнозувати свої дії та їх наслідки, контролювати та регулювати свою поведінку у сфері цивільного захисту).

У другому розділі – «Діагностика вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту» – уточнено критерії, показники та схарактеризовано рівні вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту, а також здійснено вивчення стану вихованості професійної відповідальності курсантів ВНЗ цивільного захисту.

На основі аналізу психолого-педагогічних джерел та емпіричного матеріалу виокремлено мотиваційно-ціннісний, когнітивно-пізнавальний, діяльнісно-практичний критерії, як об’єктивні і чіткі ознаки, на основі яких здійснюється оцінка рівня вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту.

Мотиваційно-ціннісний критерій ґрунтується на мотивації (професійній та навчальній), інтегрує у собі установки, ціннісно-орієнтаційні потреби у професійній діяльності та передбачає усвідомлення того, наскільки важливим для майбутнього фахівця цивільного захисту є виконання службового обов’язку. Показниками цього критерію визначено: ціннісні орієнтації, мотивація до професійної діяльності, потреба у реалізації власного потенціалу. Когнітивно-пізнавальний критерій передбачає розуміння майбутнім фахівцем цивільного захисту самого предмета професійної відповідальності, розширення і поглиблення інформації про правила та норми професійно-відповідальної поведінки. Здатність до пізнання, навчальна активність, професійний досвід – показники цього критерію. Діяльнісно-практичний критерій репрезентує уміння та навички відповідальної поведінки у професійній діяльності і передбачає розвиток у майбутнього фахівця цивільного захисту професійної активності, адекватної самооцінки та самореалізації власних можливостей. Показниками цього критерію визначено: організаторські якості, активність у аудиторній та поза аудиторній роботі, самоконтроль.

Професійна відповідальність як інтегративна якість особистості майбутнього фахівця цивільного захисту представлена у трирівневій шкалі (початковий, середній та високий рівні).

Для визначення рівнів вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту використано діагностичні методики: авторські анкети та опитувальники, аналіз документів, індивідуальні співбесіди, «Мотивацію успіху та остраху невдач» (А. Реан), «Побудову мотиваційного профілю» (В. Герчіков), «Рівень суб’єктивного контролю» (Д. Роттер), «Числові ряди», «Візерунки», КОТ «Короткий орієнтований тест» (В. Бузін, Е. Вандерлик), «Розуміння змісту прислів’їв і метафор», проективну невербальну методику «Я в екстремальній ситуації» тощо.

До проведення констатувального етапу дослідження у 2013–2015 рр. були залучені 492 курсанти Національного університету цивільного захисту України (м. Харків), Черкаського інституту пожежної безпеки Національного університету цивільного захисту України, Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, Державного закладу освіти «Командно-інженерний інститут» МНС Республіки Білорусь. Комплексне дослідження з використанням анкетування, опитування, тестування, спостереження тощо засвідчило, що 1/2 респондентів мають початковий рівень вихованості всіх показників професійної відповідальності.

Кількісні та якісні результати дослідження засвідчили, що в ЕГ початковий рівень вихованості професійної відповідальності мали 54,78 %, середній рівень – 29,94 %, високий рівень – 15,28 % курсантів. У КГ початковий рівень вихованості професійної відповідальності мали 53,86 %, середній рівень – 31,48 %, високий рівень – 14,66 % курсантів. Отже, курсанти ЕГ та КГ мали приблизно однакові вихідні дані щодо вихованості професійної відповідальності.

Узагальнені результати продемонстрували стихійність виховної діяльності у зазначеному напрямі, що спричинює виховання почуття безвідповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту. Зазначені факти спонукали до проведення цілеспрямованого дослідження у галузі оптимізації виховного процесу, спрямованого на виховання високого рівня професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту у освітньому просторі профільного ВНЗ.

У третьому розділі – «Оптимізація процесу виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту» – розроблено педагогічну модель виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту; теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту; проведено аналіз та інтерпретацію результатів дослідницько-експериментальної роботи.

Модель виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту розглядаємо як схематичний аналог, що формалізує означений процес, у якому відтворюється мета, зміст, форми, методи, засоби виховання та його результат, а її впровадження дає нову інформацію щодо оптимізації виховної діяльності у профільних ВНЗ. Розроблена модель виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту складається із чотирьох взаємопов’язаних між собою блоків (рис. 1).

Цільовий блок моделі охоплює мету, завдання та суб’єкт виховання; змістовий базується на підходах, принципах та відображає етапи реалізації; процесуальний репрезентує форми, методи та засоби виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту. Результативний блок містить компоненти, критерії та їх показники, рівні як результат вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту.

На основі аналізу наукових праць та емпіричного матеріалу теоретично обґрунтовано педагогічні умови виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту: цілеспрямована позитивна мотивація майбутніх фахівців цивільного захисту на необхідність прояву відповідальності у професійній діяльності; набуття майбутніми фахівцями цивільного захисту досвіду відповідальної поведінки на основі єдності аудиторної та позааудиторної роботи; активізація самостійної діяльності майбутніх фахівців цивільного захисту у навчально-виховному процесі профільного вищого навчального закладу.

Формувальний експеримент було проведено, орієнтуючись на зміст навчально-виховного процесу у профільних ВНЗ та визначену методику експериментального дослідження, розраховану як для викладачів, курсових офіцерів, викладачів-наставників, так і для курсантів, що передбачало три етапи: адаптаційно-мотиваційний, пізнавально-діяльнісний, розвивально-корекційний.

Мета першого – адаптаційно-мотиваційного етапу – виховання у майбутніх фахівців цивільного захисту свідомого позитивного ставлення до професії та високої мотивації до служби у підрозділах цивільного захисту; удосконалення морально-етичних якостей у майбутніх фахівців цивільного захисту; адаптація курсантів до умов служби та життєдіяльності підрозділу. На цьому етапі було реалізовано педагогічну умову: цілеспрямована позитивна мотивація майбутніх фахівців цивільного захисту на необхідність прояву відповідальності у професійній діяльності. Змістова лінія реалізації завдань першого етапу охоплювала: виховні бесіди; «круглі столи» з учасниками ліквідації надзвичайних ситуацій різного характеру; диспути; тематичні зустрічі з представниками гарнізонів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту; вечори-зустрічі з учасниками Другої світової війни, ліквідаторами наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Мета: виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту
Завдання: підвищити рівень вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту
Принципи: цілеспрямованості; систематичності і послідовності; свідомості, самодіяльності та активності; виховання у колективі і через колектив; поєднання педагогічного керівництва з ініціативою і самостійністю
Форми виховання: індивідуальні (бесіди; доручення; стажування); групові (виховні години; лекції; диспути; тренінги); колективні (конференції; конкурси; фестивалі)
Методи виховання: формування свідомості; організації діяльності та формування  позитивного досвіду суспільної поведінки; стимулювання діяльності та поведінки
Засоби виховання: навчально-наукові джерела; навчальні відеофільми та презентації; Інтернет-матеріали; художня та наукова література; кіномистецтво; звітньо-аналітичні матеріали; інформаційно-статистичні джерела; ситуаційні завдання та кейси; комп’ютерні програми; програмні тренажери; навчально-тренувальні комплекси; тренінгові та тренувальні центри, зали та лабораторії

 
Мотиваційний
Когнітивний
Діяльнісний
Мотиваційно-
ціннісний
Рівні вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту
Результат: підвищення рівня вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту
Підходи: системний; діяльнісний; особистісно орієнтований; комплексний; компетентнісний
Етапи: адаптаційно-мотиваційний; пізнавально-діяльнісний; розвивально-корекційний
Компоненти і критерії
Когнітивно-пізнавальний
Діяльнісно-практичний
ціннісні орієнтації; мотивація до професійної діяльності; потреба у реалізації власного потенціалу
здатність до пізнання; навчальна активність; професійний досвід
організаторські якості; активність у професійній діяльності; самоконтроль
Високий
Середній
Початковий
Суб’єкти виховання: курсанти; науково-педагогічні працівники; курсові офіцери; викладачі-наставники; викладачі-методисти; керівники усіх рівнів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Модель виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту

Значний вплив на курсантів мали зустрічі та спілкування з воїнами-інтернаціоналістами, ветеранами навчальних закладів цивільного захисту, ветеранами всеукраїнської громадської організації ветеранів та пенсіонерів Державної служби з надзвичайних ситуацій України тощо.

У процесі другого етапу – пізнавально-діяльнісного – відбувалося накопичення знань щодо завдань професійної діяльності, норм і правил, що її регулюють, вироблення умінь і навичок відповідальної поведінки шляхом активізації практичної діяльності майбутніх фахівців цивільного захисту, їхнього залучення до всіх навчально-виховних заходів, передбачених програмою виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту. Мета цього етапу – удосконалення системи знань про сутність та предмет професійної відповідальності, умінь та навичок її прояву у майбутній професійній діяльності. На другому етапі реалізовувалась педагогічна умова: набуття майбутніми фахівцями цивільного захисту досвіду відповідальної поведінки на основі єдності аудиторної та позааудиторної роботи. Реалізація зазначеної мети забезпечувалася як на заняттях із навчальних дисциплін циклу професійної та практичної підготовки, так і за рахунок залучення майбутніх фахівців до різних видів суспільної діяльності. Змістовим аспектом забезпечення цього етапу слугували ситуаційне та інтерактивне навчання, імітаційні та ділові ігри («Моделювання професійних ситуацій та пошук відповідального рішення», «Формула успіху відповідального рішення»), програмні тренажери («Виховання навиків прийняття відповідальних рішень при організації аварійно-рятувальних робіт з ліквідації аварій різного характеру», «Аварійно-рятувальні роботи при дорожньо-транспортних пригодах» тощо), навчально-тренувальні комплекси, тренінгові та тренувальні центри, тематичні виховні години (згідно із планами роботи викладачів-наставників), залучення до різних видів суспільної діяльності (участь у підготовці та проведенні: тактико-спеціальних навчань «Гасіння пожеж на енергетичних об’єктах», «Гасіння пожеж у лісових масивах»; акцій «Тиждень знань з основ безпеки життєдіяльності», «Врятувати себе і допомогти іншим», «Школа безпеки»; квесту для школярів «Шляхами безпеки»; екскурсій для дітей різного віку до навчальних закладів цивільного захисту тощо).

Метою третього етапу – розвивально-корекційного – було закріплення результатів роботи з виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту; набуття майбутніми фахівцями цивільного захисту досвіду та стійких навичок відповідальної поведінки; активізація процесу самоконтролю, самопізнання, самовдосконалення, самовиховання, а основним змістом – поглиблення досвіду та набуття стійких навичок відповідальної поведінки, умінь брати відповідальність на себе та приймати відповідальні рішення у складних ситуаціях, проявляти наполегливість і сумлінність у їх реалізації. На цьому етапі виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту реалізовувалась така педагогічна умова: активізація самостійної діяльності майбутніх фахівців цивільного захисту у навчально-виховному процесі профільного вищого навчального закладу.

Реалізація завдань цього етапу відбувалася шляхом проведення: корекційно-виховного тренінгу «Відповідальність у моєму житті», лекцій, бесід та диспутів, спрямованих на зміцнення виконавчої та службової дисципліни у навчальних взводах, «круглих столів», дискусій у рамках курсантського лекторію. Крім того, для перемінного складу було проведено низку колективних тематичних бесід («Дисциплінованість – важлива якість особистості курсанта», «Службова дисципліна та особиста відповідальність» тощо). Ефективними на цьому етапі виявилися бесіди з курсантами, проведені у рамках школи підготовки молодших командирів («Начальники та підлеглі, старші й молодші за званням та посадою» тощо).

На цьому етапі доцільним вважали використання ситуаційного, проблемного, проектного та інтерактивного навчання; програмних тренажерів, навчально-тренувальних комплексів, тренажерних залів та лабораторій, тренінгових та тренувальних центрів; збільшення часу на самостійну роботу як під час занять, так і в позааудиторній діяльності; залучення курсантів до індивідуальної або групової науково-дослідної роботи, до виконання індивідуально розроблених для них завдань, пов’язаних із безпосереднім практичним виконанням службових обов’язків на певних посадах під час практики або стажування, до системи самоврядування, почергово змінюючи їх на посадах молодших командирів тощо.

Після завершення формувального експерименту повторно було проведено прикінцеві зрізи за визначеними критеріями і показниками. Порівняння емпіричних даних, одержаних в ЕГ та КГ з результатами констатувального етапу дослідження дало змогу оцінити динаміку рівнів вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту у навчально-виховному процесі профільних вищих навчальних закладів (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка рівнів вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту у експериментальної та контрольної групи

(до і після експерименту)

 

Рівні Експериментальні групи Контрольні групи
На початок експерименту На кінець експерименту Динаміка, % На початок експерименту На кінець експерименту Динаміка, %
Абс. % Абс. % Абс. % Абс. %
Початковий 59 54,78 39 35,78 -19,00 58 53,86 47 43,93 -9,93
Середній 33 29,94 41 37,61 +7,67 34 31,48 42 39,25 +7,77
Високий 17 15,28 29 26,61 +11,33 15 14,66 18 16,82 +2,16

Аналіз динаміки рівнів вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту за кожним критерієм виявив позитивні зміни в ЕГ, які для КГ не є суттєвими. В ЕГ, порівняно з КГ, майбутні фахівці цивільного захисту підвищили свій рівень вихованості професійної відповідальності: за високим рівнем показник зріс із 15,28 % до 26,61 %, за середнім – з 29,94 % до 37,61 %, за початковим, навпаки, зменшився – із 54,78 % до 35,78 %. У КГ тенденція переходу майбутніх фахівців цивільного захисту із групи із початковим та середнім рівнями до групи із високим рівнем професійної відповідальності менш виражена. Таким чином, результати проведеного дослідження статистично підтвердили виразну позитивну динаміку рівнів вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту в експериментальній групі.

Для перевірки достовірності отриманих результатів дослідно-експериментальної роботи було проведено їх обробку методами математичної статистики за допомогою критерію c2. Результати формувального експерименту вказують на правомірність висунутої гіпотези, підтверджують ефективність запропонованих і впроваджених педагогічних умов виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення досліджуваної проблеми і запропоновано новий підхід до вирішення актуального завдання, що полягає в обґрунтуванні й експериментальній перевірці педагогічних умов виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту. Результати проведеного дослідження засвідчили ефективність розв’язання поставлених завдань та дали підстави для формулювання таких висновків:

  1. На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури з’ясовано, що виховання майбутнього фахівця цивільного захисту в умовах вищого навчального закладу – це цілеспрямований, планомірний і організований вплив на особистість курсанта з метою формування комплексу його професійно важливих якостей у відповідності до вимог майбутньої професійної діяльності. Професійно важливі якості майбутнього фахівця цивільного захисту схарактеризовано як соціально обумовлені якості особистості, що впливають на успіхи в навчанні та можливість реалізації себе в майбутній професії, а також забезпечують ефективність подальшої професійної діяльності. Процес виховання майбутніх фахівців цивільного захисту – це системна єдність мети, змісту, форм, методів і засобів виховної взаємодії суб’єктів виховання, специфіки їхньої взаємодії, її результатів тощо. Особливістю виховання майбутніх фахівців цивільного захисту в умовах профільного вищого навчального закладу є: чітка регламентація їхньої життєдіяльності у відповідності до законодавчих та нормативно-правових актів Державної служби України з надзвичайних ситуацій; службово-професійна спрямованість на підготовку фахівців із захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій; формування морально-психологічної готовності до дій у екстремальних умовах; постійне перебування у курсантських колективах, що мають особливу організацію, статутні відносини, своєрідний побут (режим, дотримання уставу, обмеження певних свобод, не характерних для інших категорій студентів тощо).

Доведено, що професійна відповідальність особистості формується у процесі професійної підготовки та професійної діяльності як результат тих зовнішніх вимог, які до них висуває суспільство, колектив (професійне середовище), група. Професійна відповідальність пов’язана з готовністю особистості усвідомлено виконувати обов’язки згідно із професійними та соціальними нормами і відповідати за свої дії перед собою, іншими людьми, суспільством та колективом. Професійну відповідальність майбутніх фахівців цивільного захисту розглядаємо як інтегральну особистісну якість, що виявляється у процесі діяльності, пов’язану з наявністю соціальних цінностей та специфічних професійних норм і правил, детермінованих умовами служби цивільного захисту; охоплює усвідомлення предмету відповідальності, уміння добирати та реалізовувати правильний спосіб поведінки, готовність відповідати за його результат та наслідки.

Охарактеризовано структуру професійної відповідальності майбутнього фахівця цивільного захисту, що визначається специфікою такої діяльності та поєднує мотиваційний, когнітивний та діяльнісний компоненти. Мотиваційний компонент визначається ієрархією професійно-значущих мотивів відповідальної поведінки майбутнього фахівця цивільного захисту; когнітивний компонент охоплює знання сутності та предмета професійної відповідальності, змісту своїх професійних завдань та обов’язків, норм і правил, що регулюють професійну діяльність; діяльнісний компонент виявляється через уміння діяти у відповідності з метою та професійними завданнями, обирати та реалізовувати правильний спосіб поведінки, прогнозувати свої дії та їх наслідки, контролювати та регулювати свою поведінку у сфері цивільного захисту.

  1. Аналіз досліджуваної проблеми дозволив виокремити критерії (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-пізнавальний, діяльнісно-практичний), показники та рівні (початковий, середній, високий) вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту. Показниками мотиваційно-ціннісного критерію визначено: ціннісні орієнтації, мотивацію до професійної діяльності, потребу у реалізації власного потенціалу; когнітивно-пізнавального критерію – здатність до пізнання, навчальну активність, професійний досвід; діяльнісно-практичного критерію – організаторські якості, самоконтроль, активність у професійній діяльності фахівця цивільного захисту.

У процесі констатувального експерименту на основі анкетування, опитування, тестування, спостереження тощо здійснено діагностику рівня вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту за усіма показниками і виявлено: в ЕГ початковий рівень вихованості мали 54,78 %, середній рівень – 29,94 %, високий рівень – 15,28 % курсантів; у КГ початковий рівень характерний для 53,6 %, середній – 31,48 %, високий – 11,66 % курсантів.

  1. У процесі дослідження розроблено та апробовано педагогічну модель виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту, яку розглядаємо як графічну систему об’єктів, що відтворює основні властивості реального виховного процесу, а її впровадження дає нову інформацію про оптимальні шляхи вдосконалення виховного процесу у профільному вищому навчальному закладі. Розроблена модель виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту складається із чотирьох взаємопов’язаних між собою блоків. Цільовий блок моделі охоплює мету, завдання та суб’єкти виховання; змістовий базується на підходах, принципах та відображає етапи реалізації означеного процесу; процесуальний репрезентує форми, методи та засоби виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту; результативний містить компоненти, критерії та їх показники, рівні як результат вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту.
  2. У процесі дослідження теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту: цілеспрямована позитивна мотивація майбутніх фахівців цивільного захисту на необхідність прояву відповідальності у професійній діяльності; набуття майбутніми фахівцями цивільного захисту досвіду відповідальної поведінки на основі єдності аудиторної та позааудиторної роботи; активізація самостійної діяльності майбутніх фахівців цивільного захисту у навчально-виховному процесі профільного вищого навчального закладу.

Експериментально доведено, що впровадження виокремлених педагогічних умов у навчально-виховний процес вищого навчального закладу цивільного захисту дозволило істотно підвищити рівень вихованості за всіма показниками професійної відповідальності майбутніх фахівців зазначеного профілю, а саме: в ЕГ збільшилася кількість курсантів із високим (+11,84 %) та середнім (+7,67 %) рівнями вихованості професійної відповідальності; водночас зменшилася кількість курсантів із низьким (-19,00 %), тоді як у КГ динаміка даного особистісного утворення є незначною.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів вказаної проблеми. Подальшого наукового вивчення потребують питання, пов’язані з дослідженням порушеної проблематики на інших етапах професійної підготовки фахівців сфери цивільного захисту та педагогічних умов їхнього професійного самовдосконалення. Зважаючи на актуальність досліджуваної проблеми, рекомендовано запровадити використання корекційно-виховного тренінгу «Відповідальність у моєму житті», програми виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту у профільних вищих навчальних закладах у процесі планування та організації виховної роботи, служб професійного відбору та відділу роботи з особовим складом та підвищення кваліфікації середнього та старшого начальницького складу, викладачів ВНЗ цивільного захисту.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, в яких опубліковано основні результати дисертації

  1. Кибальна Н. А. Дефініція «професійна відповідальність» в контексті підготовки майбутнього фахівця цивільного захисту / Н. А. Кибальна // Людинознавчі студії : зб. наук. пр. Дрогобицького держ. пед. ун-ту імені Івана Франка. Сер.: Педагогіка / ред. кол.: Н. Скотна (гол. ред.), М. Чепіль (ред. розділу) [та ін.]. – Дрогобич : Вид. від. ДДПУ імені Івана Франка, 2014. – Вип. 29, ч. 3. – С. 77–86.
  2. Кибальна Н. А. Сутність поняття «професійно важливі якості майбутнього фахівця цивільного захисту» / Н. А. Кибальна // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. пр. / ред. кол.: І. С. Руснак (наук. ред.) [та ін.]. – Чернівці : Чернівецький нац. у-т, 2014. – Вип. 704. – С. 60–67.
  3. Кибальна Н. А. Сутність процесу виховання майбутнього фахівця цивільного захисту в умовах вищого навчального закладу / Н. А. Кибальна // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. пр. / ред. кол.: І. С. Руснак (наук. ред.) [та ін.]. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2014. – Вип. 713. – С. 75–82.
  4. Кибальна Н. А. Критерії, показники та рівні сформованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту / Н. А. Кибальна // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. пр. / ред. кол.: І. С. Руснак (наук. ред.) [та ін.]. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2014. – Вип. 758. – С. 69–80.
  5. Кыбальная Н. А. Педагогические условия воспитания профессиональной ответственности будущих специалистов гражданской защиты / Н. А. Кыбальная // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. Сер. «Педагогика, психология». – Тольятти, 2015. – № 3 (22). – С. 114–119.
  6. Кибальна Н. А. Модель виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту / Н. А. Кибальна // Вісник Черкаського університету. Сер.: Педагогічні науки / гол. ред. Черевко О. В. – Черкаси, 2015. – Вип. 13 (346). – С. 12–18.

Опубліковані праці апробаційного характеру

  1. Кибальна Н. А. Використання ідей Яна Амоса Коменського в контексті виховання майбутніх фахівців цивільного захисту / Н. А. Кибальна // Дидактика Яна Амоса Коменського: від минулого до сьогодення : матеріали І Міжнар. Інтернет-конф. // Вісник лабораторії дидактики імені Я. А. Коменського / гол. ред. Побірченко Н. С. – Умань : ПП Жовтий О. О., 2013. – С. 44–46.
  2. Кибальна Н. А. Використання ідей класичної педагогіки в контексті виховання майбутніх фахівців цивільного захисту / Н. А. Кибальна // Актуальні проблеми технічних та соціально-гуманітарних наук у забезпеченні діяльності служби цивільного захисту : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – Черкаси : Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля, 2013. – С. 46–48.
  3. Кибальна Н. А. Дефініція поняття «почуття відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту» / Н. А. Кибальна // Дидактика Яна Амоса Коменського: від минулого до сьогодення : матеріали ІІ Міжнар. Інтернет-конф. // Folia comeniana : вісник Польсько-української науково-дослідної лабораторії дидактики імені Я. А. Коменського // гол. ред. Осадченко І. І. – Умань : ПП Жовтий О. О., 2013. – С. 31–33.
  4. Кибальна Н. А. Дефініція поняття «готовність до професійної діяльності» в контексті професійної підготовки майбутніх фахівців цивільного захисту / Н. А. Кибальна // Гуманітарний дискурс суспільних проблем: минуле, сучасне, майбутнє : зб. матеріалів «Вісник гуманітарного наукового товариства Академії». – Черкаси: Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля, 2014. – Вип. 14. – С. 64–65.
  5. Кыбальная Н. А. Дефиниция понятия «чувство ответственности будущих специалистов гражданской защиты» / Н. А. Кыбальная // Чрезвычайные ситуации : материалы Междунар. науч.-практ. конф. / М-во по чрезвычайн. ситуациям Респ. Беларусь, Гомел. инженер. ин-т ; редкол.: И. И. Суторьма (науч. ред.) [та ін.]. – Гомель : ГГПТУ им. П. О. Сухого, 2014. – С. 324.
  6. Кибальна Н. А. Роль викладача вищого навчального закладу цивільного захисту у вихованні у курсантів почуття відповідальності / Н. А. Кибальна // Педагогічна майстерність: методологія, теорія, технології : матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. / за заг. ред. Біди О. А. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2014. – С. 50–51.
  7. Кибальна Н. А. Категорія педагогічної майстерності у практиці викладача вищого навчального закладу цивільного захисту / Н. А. Кибальна // Проблеми цивільного захисту: управління, попередження, аварійно-рятувальні та спеціальні роботи : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – Харків : Національний університет цивільного захисту України, 2014. – С. 305–307.
  8. КибальнаН. А. Професійна підготовка як процес формування готовності фахівців цивільного захисту / Н. А. Кибальна // Теорія і практика гасіння пожеж та ліквідації надзвичайних ситуацій : матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. – Черкаси : Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля, 2014. – С. 257–259.
  9. Кибальна Н. А. Особливості професійної діяльності фахівців служби цивільного захисту України / Н. А. Кибальна // Дидактика Яна Амоса Коменського: від минулого до сьогодення : матеріали Міжнар. Інтернет-конф. // Folia comeniana : вісник Польсько-української науково-дослідної лабораторії дидактики імені Я. А. Коменського / гол. ред. Осадченко І. І. – Умань: ПП Жовтий О. О., 2014. – С. 23–26.
  10. Кибальна Н. А. Компоненти структури особистості фахівців служби цивільного захисту / Н. А. Кибальна // Naukova mysl informacyjnej powieki – 2014 : materialy X Miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji. – Пшемисль, 2014. – С. 102–106.
  11. Кибальна Н. А. Професійно важливі якості майбутніх фахівців служби цивільного захисту / Н. А. Кибальна // Найновите научни постижения – 2014: материли за 10-а международна научна практична конференция. – Бялград, 2014. – С. 79–81.

Опубліковано праці, які додатково відображають

наукові результати дисертації

  1. Кибальна Н. А. Організаційні засади виховання професійної відповідальності у особового складу органів і підрозділів цивільного захисту: навчально-методичний посібник / Н. А. Кибальна. – Черкаси, 2015. – 79 с.
  2. Кибальна Н. А. Методичні рекомендацій щодо виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту у профільних вищих навчальних закладах : метод. рек. для викладачів, курсових офіцерів, викладачів-наставників ВНЗ цивільного захисту / Н. А. Кибальна. – Черкаси, 2015. – 52 с.
  3. Кибальна Н. А. Виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту у вищих навчальних закладах цивільного захисту: програма виховної роботи / уклад. Н. А. Кибальна. – Черкаси : Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля НУЦЗ України, 2015. – 20 с.

 

АНОТАЦІЇ

Кибальна Н. А. Виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту. – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. – Умань, 2016.

У дисертації проаналізовано сучасні дослідницькі підходи до проблеми виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту та розкрито сутність і структуру професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту. Уточнено зміст ключових понять: «професійна відповідальність майбутнього фахівця цивільного захисту», «виховання майбутнього фахівця цивільного захисту в умовах вищого навчального закладу», «професійно важливі якості майбутнього фахівця цивільного захисту».

Визначено критерії, показники та схарактеризовано рівні вихованості професійної відповідальності у майбутніх фахівців цивільного захисту.

Розроблено педагогічну модель виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту в умовах вищого навчального закладу цивільного захисту.

Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту в умовах вищого навчального закладу.

Ключові слова: виховання, професійна відповідальність, майбутні фахівці цивільного захисту, педагогічні умови.

Кибальная Н. А. Воспитание профессиональной ответственности будущих специалистов гражданской защиты. – На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. – Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины. – Умань, 2016.

В диссертации проанализированы современные исследовательские подходы к проблеме воспитания профессиональной ответственности будущих специалистов гражданской защиты и раскрыта сущность и структура профессиональной ответственности будущих специалистов гражданской защиты. Уточнено содержание ключевых понятий: «профессиональная ответственность будущего специалиста гражданской защиты», «воспитание будущего специалиста гражданской защиты в условиях высшего учебного заведения», «профессионально важные качества будущего специалиста гражданской защиты».

Определены критерии, показатели и охарактеризовать уровне воспитанности профессиональной ответственности у будущих специалистов гражданской защиты.

Разработана педагогическая модель воспитания профессиональной ответственности будущих специалистов гражданской защиты в условиях высшего учебного заведения гражданской защиты.

Теоретически обосновано и экспериментально проверены педагогические условия воспитания профессиональной ответственности будущих специалистов гражданской защиты в условиях высшего учебного заведения.

Ключевые слова: воспитание, профессиональная ответственность, будущие специалисты гражданской защиты, педагогические условия.

 

Kybalna N. A. Training professional responsibility of future specialists of civil protection. – On the right of manuscript.

The thesis for obtaining scientific degree of Candidate of Pedagogical Sciences, specialty 13.00.07 – Theory and Methodology of Education. – Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman, 2016.

The thesis is devoted to investigation of educating professional responsibility of future specialists of civil protection in higher educational institutions. The essence and content of professional responsibility and features of its educating for future specialists of civil protection were analyzed. The features of modern education of specialist civil protection in conditions of a higher educational institutions were considered.

It was found that the feature of education of future professionals of civil protection in conditions of a profile higher educational institution: clear regulation of life in accordance with the provisions, statutes, decrees, laws and legal acts regulating the activities of State Emergency Service of Ukraine; service and professional orientation — education of specialists for special duties to protect the population and territories from emergency situations and their consequences; moral and psychological preparation for action in extreme conditions; permanent stay in cadet teams which have special organization, statutory relationship, specific everyday life (schedule, compliance with the Statutes, restriction of certain freedoms, not typical for other categories of students, etc.).

It was found that professional responsibility of future specialists of civil protection is connected with the presence of the requirements arising from the specific professional activity in the field of civil protection, which are implemented by both external forms of control (codes, regulations, orders, etc.), and realizing the importance of social interests and the importance of their role in the course of professional activities by future specialists.

We specified components (motivational, cognitive and activity), defined the criteria (motivational and evaluative, cognitive and educational, activity-practical), rates and levels (beginner, intermediate, advance) of professional liability of future specialists of civil protection. Indicators of motivational-value criteria defined: value orientations, motivation for professional activity, the need for the realization of personal potential; cognitive — ability to learn, educational activity, professional experience. The level of professional responsibility for educating activity-practical criterion is determined by the following factors: organizational skills, activity, self-control in professional activities in the field of civil protection.

We theoretically grounded, developed and experimentally proved a model of education of professional liability of future specialists of civil protection in the conditions of a profile higher educational institution that includes interaction of target, substantive, procedural and effectively blocks which are interconnected. Target unit consists of goals, objectives and subjects of educating, between which are established subject-subject relationship. Thematic unit is based on specific approaches, principles and reflects the stages of the process of education of professional liability. Procedural unit includes forms, methods and means of education, on the basis of which there is an organization of the educational process. Efficient block contains components, criteria, indicators, levels of education of professional responsibility and results.

It was determined that that the education of professional liability of future specialists of civil protection will be more productive under such pedagogical conditions: focused positive motivation of future specialists of civil protection on necessity of appearance of responsibility in professional activities; acquisition of experience of responsible behavior on the basis of the unity of classroom and extracurricular activities by future specialists of civil protection; activation of independent activity of future specialists of civil protection in teaching and educational process of a profile educational establishment.

We developed «The Program of Education of professional liability of future specialists of civil protection in higher educational institutions of civil protection», aimed at educating high-level indicators of professional liability5 of cadets. The results of the formative stage of experimental studies have shown the effectiveness of the author’s approach to the education of professional liability of future specialists of civil protection, on condition of compliance pedagogical conditions mentioned above.

Key words: education, professional responsibility, future specialists of civil protection, pedagogical conditions of educating professional responsibility of future specialists of civil protection.

[1] Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля реорганізована шляхом приєднання до Національного університету цивільного захисту України згідно з наказом ДСНС України від 09.12.2013р. № 749 – далі Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля НУЦЗ України.