Автореферат

Міністерство освіти і науки України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

ЗАГРЕБНЮК ЮЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 37.047(73)(043.3)

ПРОФЕСІЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ
В СЕРЕДНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ США

13.00.07 – теорія і методика виховання

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Умань – 2016

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Уманському державному педагогічному університеті
імені Павла Тичини, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник –доктор педагогічних наук, доцент Білецька Ірина Олександрівна, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, завідувач кафедри теорії та практики іноземних мов.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Локшина Олена Ігорівна, Інститут педагогіки НАПН України, завідувач відділу порівняльної педагогіки;

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Мельник Олександр Васильович, Інститут проблем виховання НАПН України, заступник директора з наукової роботи.

Захист відбудеться «01» березня 2016 р. об 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 74.053.02 в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини за адресою: 20300, м. Умань, вул. Садова, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці та на сайті Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини за адресою: 20300, м. Умань,
вул. Садова, 2.

Автореферат розісланий «29» січня 2016 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н. І. Ревнюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Соціально-економічні зміни в умовах переходу до ринкових відносин вимагають нових підходів до формування особистості школяра. В цивілізованому світі дедалі гострішою стає залежність місця держави від її можливостей у створенні умов для вільного самовизначення громадян, набуття ними доступних знань і професійної майстерності, самореалізації в тій галузі, де найповніше можна проявити свої обдарування. Успішне вирішення цієї проблеми в основному залежить від позитивних результатів у формуванні особистості майбутнього працівника на всіх етапах його шкільного життя.

Перехід України до нових форм економічних відносин супроводжується інтенсифікацією підприємництва, конкуренції, зростанням вимог до рівня професійної підготовки та мобільності кадрів, сформованості відповідної системи цінностей, знань та умінь, ініціативності, здібності брати на себе відповідальність тощо. Успішне вирішення цих завдань значною мірою залежить від ефективності профорієнтаційної роботи як однієї з головних умов активного професійного самовизначення та трудового становлення особистості.

Важливість свідомого вибору особистістю майбутньої професії підкреслюється в низці державних та нормативних документів, а саме: законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», Національній доктрині розвитку освіти в Україні, Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, Постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2009–2015 роки», Національній програмі виховання дітей і молоді в Україні, наказі Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про професійну орієнтацію молоді, яка навчається» тощо.

Основою професійного самовизначення є набуття людиною знань про професії, самопізнання та самооцінка індивідуальних особливостей, зіставлення знань про себе та про професійну діяльність. Значення адекватної інформації про професії об’єктивно зростає у зв’язку з докорінними змінами в змісті більшості професій, удосконаленням знарядь праці, введенням елементів підприємницької діяльності та інформаційного забезпечення технологічних процесів.

Проблема професійного самовизначення учнівської молоді є актуальною для всіх високорозвинених держав світу, оскільки вирішує протиріччя між об’єктивно існуючими потребами суспільства в збалансованій структурі кадрів. Тобто за своїм призначенням система профорієнтації повинна зробити істотний вплив на раціональний розподіл трудових ресурсів, вибір життєвого шляху молоддю, адаптацію її до професії.

У сучасному освітньому просторі значну увагу привертає відповідний американський досвід, оскільки Сполучені Штати Америки мають достатньо розвинену систему професійного самовизначення учнівської молоді. Адже в цій країні, з огляду на зростаючі різноманітні потреби середньої освіти та широке коло соціальних груп, які вона має обслуговувати, у законодавчих документах наголошено на необхідності тісніших зв’язків та балансу між загальною, технологічною та професійною освітою, між знаннями, що здобуваються, та конкретними навичками, а також розвитку загальних ключових умінь (незалежне мислення, здатність до аналізу й синтезу, власна оцінка тощо). У США в останні десятиліття проведено значну кількість освітніх реформ та програм, які мали на меті підвищення якості освіти: «Основна ціль американської освіти», «Нація у небезпеці», «Національні цілі освіти», «Америка 2000 – освітня стратегія», «Цілі 2000 – закон про освіту в США» тощо. При Комітеті освіти США створено спеціальний відділ із керівництва вибором професії і консультування. Упродовж останніх десятиріч професійне самовизначення школярів характеризувалося впровадженням різноманітних організаційних форм, методів, педагогічних технологій та програм, на які варто звернути увагу при вдосконаленні системи профорієнтації учнівської молоді в Україні.

Така практика, безумовно, може бути корисною і для України. Провідні науковці підтримують концепцію, згідно з якою, запозичуючи надбання найбільш ефективних освітніх реформ різних країн, можна створити ефективну вітчизняну модель системи профорієнтації, врахувавши все актуальне і позитивне.

Проблема професійної орієнтації та самовизначення школярів була об’єктом уваги в різні періоди розвитку педагогічної науки: Є. Климов, І. Назімов, В. Симоненко, Б. Федоришин, В. Ярошенко та ін. Науковці розробляли та перевіряли на практиці різні аспекти цієї проблеми в умовах соціалістичної планової економіки радянської держави. Розроблені ними положення були переглянуті та узгоджені з сучасними вимогами.

У контексті предметного поля нашого дослідження викликають інтерес здобутки провідних учених у галузі профорієнтації М. Захарова, О. Мельника, В. Симоненка, М. Тименка, С. Чистякової та ін., у яких порушуються питання про необхідність формування в сучасної молоді умінь самостійного пошуку та аналізу знань про різні види професійної діяльності.

Особливу цінність для наукової розробки проблеми мають компаративні розвідки українських та зарубіжних дослідників (О. Безлюдний, І. Білецька, О. Заболотна, С. Кодрле, О. Локшина, З. Малькова, А. Сбруєва, С. Шандрук та ін.), предметом уваги яких став міжнародний досвід реформування сучасної освіти.

На окремі аспекти освіти у США, дотичні до проблеми самовизначення учнів, у своїх працях звертали увагу: С. Андріяш, Л. Ашкеназі, М. Бренсон, О. Васильєва, Р. Вендровська, В. Вернацький, Р. Грін, А. Джуринський, Л. Дунаєвський, О. Желюк, О. Зеленко, Н. Ільїн, Е. Кагаров, Т. Кошманова, М. Красовицький, Л. Курінчук, Н. Кучеренко, Е. Льюіс, Л. Малець, З. Малькова, І. Оверчук, С. Оганян, Дж. О’Ніл, Г. Пічугіна, Г. Прозоров, Р. Райлі, О. Романовський, О. Сахарова-Вавілова, О. Хмельницька та ін.

Еволюцію системи шкільної освіти США, передумови розвитку системи професійної орієнтації учнів відображено у працях американських науковців J. Adams (Дж. Адамса), V. Brikman (В. Брікмена), I. Kolings (І. Колінгса), L. Kremin (Л. Креміна), R. Rask (Р. Раска), P. Setler (П. Сетлера), J. Spring (Дж. Спрінга) та ін. Практика здійснення професійної орієнтації та особливості професійного самовизначення підростаючого покоління досліджувалися в США такими педагогами, як: E. Erikson (Є. Еріксон), E. Herr (Е. Герр), H. Ginsberg (Н. Гінсберг), J. Herm (Дж. Херм) та ін.

Аналіз науково-педагогічної літератури останніх десятиріч свідчить про значний інтерес як вітчизняних, так і зарубіжних науковців до проблеми ефективного професійного самовизначення учнівської молоді США. Водночас, попри ґрунтовну розробку багатьох теоретичних аспектів, проблема комплексно і системно не вивчалася.

Науковий аналіз порушеної проблеми засвідчив наявність суперечностей, які потребують результативного і швидкого розв’язання, зокрема між:

– соціально-економічними вимогами суспільства до пошуку шляхів удосконалення системи профорієнтації в Україні і реальним станом вивчення та використання позитивного досвіду зарубіжних країн;

– розробками у вітчизняній науці окремих теоретико-методичних засад професійного самовизначення учнівської молоді, на яких базується система профорієнтації в США, і відсутністю теоретичного і методичного узагальнення змісту, засобів, форм і технологій професійного самовизначення школярів у цій країні;

– аналізом практичної реалізації цього напряму роботи в США і відсутністю системних рекомендацій щодо використання американського досвіду в українській системі професійної орієнтації школярів.

Отже, актуальність та недостатня розробленість проблеми дослідження, її теоретична і практична значущість, зазначені суперечності й зумовили вибір теми дослідження – «Професійне самовизначення учнівської молоді в середніх навчальних закладах США».

Зв’язок рoбoти з науковими програмами, планами, тeмами.
Тема дослідження є складовою наукової теми Лабораторії педагогічної компаративістики Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини «Інноваційний потенціал порівняльно-педагогічних досліджень для розвитку освіти в Україні» (державний реєстраційний номер 0111U009200). Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 10 від 27.05.2013 р.) та узгоджена бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 6 від 18.06.2013 р.).

Мета дослідження – на основі теоретичного аналізу проблеми дослідження обґрунтувати особливості, провідні тенденції та визначити організаційно-педагогічні засади професійного самовизначення учнів у середніх навчальних закладах США, виявити можливості використання прогресивного американського досвіду в українських загальноосвітніх школах.

Відповідно до теми та мети визначено такі завдання дослідження:

Проаналізувати стан розробленості проблеми в педагогічній теорії й практиці, уточнити сутність поняття «професійне самовизначення» учнів.
Охарактеризувати систему професійної орієнтації учнівської молоді в США.
Розкрити зміст та організаційно-педагогічне забезпечення процесу професійного самовизначення учнів у середній школі США.
Здійснити порівняльний аналіз основних тенденцій професійного самовизначення школярів у середніх навчальних закладах України, провести моніторинг професійної самовизначеності учнів старших класів в Україні та США, визначити шляхи використання позитивного американського досвіду професійного самовизначення учнів у навчально-виховному процесі вітчизняних шкіл.

Об’єкт дослідження – процес професійного самовизначення учнів у середніх навчальних закладах Сполучених Штатів Америки.

Предмет дослідження – зміст, організаційно-педагогічне забезпечення та тенденції професійного самовизначення учнів у середній школі США.

Відповідно до поставленої мети та завдань було використано комплекс взаємодоповнювальних методів дослідження: конкретно-пошукові (аналіз, синтез, систематизація джерел і матеріалів), що є необхідними для з’ясування концептуальних підходів, покладених в основу системи професійної орієнтації; порівняльно-педагогічний аналіз емпіричних явищ і фактів щодо професійного самовизначення учнів у школах США; індуктивний та дедуктивний способи встановлення причинно-наслідкових зв’язків між політичними, соціальними, культурними й педагогічними процесами, що зумовили становлення і розвиток системи професійної орієнтації в Сполучених Штатах Америки; вивчення законодавчої бази в галузі профорієнтації (закони, постанови, накази, акти тощо) та шкільної документації (програми, навчальні плани); проблемно-порівняльний, що дозволив дати характеристику структурного, культурного та людського вимірів професійного самовизначення, з’ясувати можливості впровадження американської системи професійного самовизначення в українській освітньо-виховній практиці.

Джерельною базою дослідження слугували:

– офіційні документи Департаменту освіти США, Міністерства освіти і науки України, базові навчальні програми, документи й Постанови уряду США та громадських комісій з питань освіти та ін.;

– аналітичні матеріали та електронні бази даних національних та міжнародних організацій: Американської асоціації шкільних адміністраторів (The School Superintendents Association), Національного центру освітньої статистики США (USA National Center for Education Statistics), Бюро з питань стандартів у професійній освіті (Education Professional Standards Board), Національної спілки науки (National Science Foundation), Федеральної статистичної системи Сполучених Штатів (Federal Statistical System of the United States), Асоціації педагогів Америки (Association of American Educators), та ін.;

– науковий доробок американських та вітчизняних учених, які займаються проблемою вдосконалення системи професійного самовизначення школярів у США та Україні;

– матеріали українських та американських періодичних видань: «Голос України» (2005), «Директор школи, ліцею, гімназії» (2010, 2011), «Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки України» (2011), «Народное образование» (2009), «Освіта України» (2008), «Педагогика» (2012), «Порівняльно-педагогічні студії» (2011), «Рідна школа» (2009), «Стандарти і моніторинг в освіті» (2002, 2008), «Шлях освіти» (2003), «Journal of Adolescence» (Журнал Юність, 2000), «American Educational Research Journal» (Американський освітній дослідницький журнал, 2006), «American Studies Journal» (Американський науковий журнал, 2011), «Educational Horizons» (Освітні горизонти, 2010), «Educational Leadership» (Освітнє лідерство, 2008), «Educational Psychologist» (Освітній психолог, 2009), «International Science. Ukrainian Edition» (Інтернаціональна наука. Українське видання, 2010), «Journal of Early Adolescence» (Журнал ранньої юності, 2007), «Journal of Education Finance» (Журнал освітніх фінансів, 2000), «Journal of Educational and Psychological Consultation» (Журнал освітньої та психологічної консультації, 2005, 2006), «Journal of Research and Development in Education» (Журнал дослідження і розвитку в освіті, 2011), «Journal of Research in Rural Education» (Журнал дослідження в сільській освіті, 2009), «School Health» (Шкільне здоров’я, 2008), «The Rural Educator» (Сільський освітянин, 2010) та ін.;

– матеріали офіційного сайту Департаменту освіти США та департаментів окремих штатів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

– вперше обґрунтовано сучасні тенденції професійного самовизначення учнівської молоді в середній школі США (активна позиція держави щодо модернізації системи профорієнтації, впровадження сучасних комплексних програм у галузі професійного самовизначення; залучення до професійного самовизначення школярів державних та громадських організацій; пошук оптимальних варіантів розв’язання проблеми узгодження професійних інтересів молодих людей з кон’юнктурою ринку; розширення мережі професійно-інформаційних центрів; цілеспрямоване вивчення та врахування індивідуальних інтересів, нахилів, здібностей особистості; введення спеціальних предметів, що ознайомлюють школярів із світом сучасних професій; використання активних та інтерактивних форм, методів та технологій професійної орієнтації; залучення учнів до безпосередньої трудової діяльності, в якій випробовують свої професійні наміри; широкомасштабне інформаційно-методичне забезпечення навчальних закладів; введення в середніх навчальних закладах посади незалежних профконсультантів); розкрито зміст та організаційно-педагогічне забезпечення процесу професійного самовизначення учнів в американській школі шляхом їх залучення до проектної, дослідницької, інформаційно-пошукової і предметно-практичної діяльності; окреслено шляхи використання позитивного американського науково-практичного досвіду професійного самовизначення учнів в українській освітньо-виховній практиці на загальнодержавному, адміністративному, змістовому рівнях та на рівні навчального закладу;

– уточнено сутнісні характеристики понять «професійне самовизначення» (складне структурне новоутворення взаємопов’язаних і поєднаних переконаннями морально-вольових якостей особистості, способів поведінки, знань про професії, практичні вміння і навички, сформовані відповідно до вимог суспільства й можливостей навчально-виховного процесу в школі), «професійна орієнтація» (комплексна науково обґрунтована система форм, методів і засобів, спрямованих на забезпечення допомоги особистості в активному свідомому професійному самовизначенні та трудовому становленні);

– подальшого розвитку набув зміст, форми, методи та технології здійснення професійної орієнтації учнівської молоді.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані у профорієнтаційній роботі з учнями, в системі організації та управління професійним самовизначенням школярів. Теоретичні результати дослідження можуть бути використані для науково-практичних розробок у сфері професійного самовизначення учнівської молоді. Досвід американських колег в організації профорієнтаційної роботи, висвітлений у роботі, буде корисним для покращення діяльності шкільних психологічних та профорієнтаційних служб.

Матеріали дисертації можуть бути використані під час вивчення курсів «Теорія і методика профорієнтації», «Методика виховної роботи» у вищих педагогічних навчальних закладах, у процесі підготовки нормативних документів, що стосуються удосконалення системи професійного самовизначення учнівської молоді в Україні.

Результати дисертаційної роботи впроваджено у навчально-виховний процес Верхняцької ЗОШ І–ІІІ ступенів № 2 (довідка № 119 від 16.10.2015 р.), Христинівської ЗОШ І–ІІІ ступенів (довідка № 163 від 10.10.2015 р.), Верхняцького НВК «Загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів № 1» (довідка № 195 від 19.10.2015 р.), Христинівської спеціалізованої школі І–ІІІ ступенів № 1 імені О. Є. Корнійчука (довідка № 157 від 30.10.2015 р.), Христинівської ЗОШ І–ІІІ ступенів № 2 (довідка № 224 від 29.10.2015 р.), Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка № 2811/01 від 02.11.2015 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення та результати дисертації висвітлено на наукових і науково-практичних конференціях та семінарах різного рівня: міжнародних – «Міждисциплінарність як методологія розвитку гуманітарних наук: мова, освіта, культура» (Умань, 2012), «Наука і освіта у глобалізованому світі: традиції, сьогодення, перспективи» (Умань, 2013), «Теоретические и методологические проблемы современных наук» (Росія, Новосибірськ, 2013), «Перспективы развития науки и образования» (Росія, Москва, 2013), «Сучасна іншомовна освіта в Україні: стан, проблеми, перспективи» (Умань, 2014), «Інноваційний розвиток вищої освіти: глобальний та національний виміри змін» (Суми, 2015); всеукраїнських – «Виховання особистості: погляд крізь духовність» (Київ, 2010), «Сучасний виховний процес: сутність та інноваційний потенціал» (Київ, 2012–2013), «Актуальні проблеми методичної підготовки майбутнього вчителя іноземних мов» (Ніжин, 2015).

Результати дослідження обговорювалися та дістали позитивну оцінку на засіданнях кафедри педагогіки та освітнього менеджменту і Лабораторії педагогічної компаративістики Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

Публікації. Основний зміст і результати дисертаційного дослідження відображені в 13 одноосібних публікаціях автора, з яких: 5 статей відображають основні наукові результати, 8 – апробаційного характеру.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел (371 найменування, з них 172 – англійською мовою), 6 додатків на 9 сторінках. Повний обсяг дисертації становить 209 сторінок, із них – 168 сторінок основного тексту. Робота містить 5 таблиць, 2 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, її зв’язок з науковими темами; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження; розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів; подано інформацію про провадження, апробацію результатів, публікації, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі – «Професійне самовизначення особистості школяра як педагогічна проблема» – з’ясовано стан дослідженості проблеми у вітчизняній і зарубіжній педагогічній теорії; уточнено понятійно-категоріальний апарат дослідження; здійснено загальну характеристику системи професійного самовизначення учнів у США.

У результаті теоретичного пошуку встановлено, що як у вітчизняних, так і в зарубіжних наукових джерелах простежується підвищений інтерес до з’ясування проблеми професійного самовизначення школяра. В Україні основна увага дослідників була спрямована на вивчення проблем професійної орієнтації та вибору професії (О. Вітковська, О. Ігнатюк, О. Мельник та ін.), життєвих перспектив в контексті професійного самовизначення (Є. Головаха), професійного самовизначення старшокласників у навчально-виховній діяльності школи (О. Капустіна, О. Норін), психологічних аспектів професійного самовизначення особистості (Г. Костюк), професіографії (І. Кравченко), соціально-професійного становлення особистості (В. Кушнір, В. Радул), вибору професії в умовах профільного навчання (В. Люлька, Л. Турчина), організаційно-педагогічних умов підготовки старшокласників до професійного самовизначення в умовах міжшкільних навчально-виробничих комбінатів (М. Піддячий) тощо.

Встановлено, що в останні роки у вітчизняній науці помітне стрімке зростання кількості досліджень, спрямованих на вивчення зарубіжного досвіду організації профорієнтаційної роботи в закладах середньої освіти країн близького та далекого зарубіжжя. Це праці Н. Абашкіної (розвиток професійної освіти в Німеччині), Н. Балацької (професійна орієнтація учнів у сучасних середніх школах Англії), Ю. Грегоращук (організація професійної підготовки в старшій школі США), Т. Капелюшної (тенденції розвитку технологічної освіти в середніх навчальних закладах США), Г. Корсун (професійне самовизначення старшокласників у школах Німеччини), О. Локшиної (реформування системи освіти і професійного навчання в Англії) тощо.

З’ясовано, що до вивчення проблематики професійного самовизначення в США неодноразово зверталися відомі американські педагоги. Зокрема, проблеми готовності особистості до професійного вибору були предметом дослідження E. Ginsberg (Є. Гінсберга), D. Super (Д. Сьюпера), J. Holland (Дж. Голланда), F. Parsons (Ф. Парсонса), M. Savickas (М. Савікаса), які запропонували конструктивні підходи до вирішення проблем професійного самовизначення. Професійну ідентичність як наявність чіткого й стабільного уявлення про власні інтереси, особистість і таланти в контексті проблеми вибору професії визначали M. Arthur (М. Артур), J. Holland (Дж. Голланд), D. Dyger (Д. Дайгер), P. Pawer (П. Пауер), D. Hall (Д. Халл) та ін.

На підставі аналізу праць американських учених (E. Erickson (Є. Еріксон), E. Herr (Е. Герр), N. Ginsberg (Н. Гінсберг), J. Herm (Дж. Херм) та ін.) зроблено висновок, що професійне самовизначення особистості – загальна сукупність психологічних, соціальних, освітніх, фізичних, економічних та інших факторів, які разом впливають на характер та значущість праці для кожної особистості протягом її життя.

Праці вітчизняних науковців (І. Богданова, О. Вітковська, С. Зуєва, Є. Климов, Н. Нікітіна, Н. Пряжніков, С. Чистякова та ін.) визначають професійне самовизначення особистості, як: науково-практична система підготовки особистості до свідомого професійного самовизначення; вибір і реалізація способу взаємодії з навколишнім світом, знаходження сенсу в певній сфері професійної діяльності; входження особистості у центр процесу професійної орієнтації, стає суб’єктом профорієнтаційної діяльності – використовує засоби професійної орієнтації для підготовки до власного професійного самовизначення; займаючи позицію суб’єкта професійного самовизначення, особистість відходить від позиції об’єкта впливу з боку суспільства, державних і громадських організацій у вирішенні своєї професійної долі, перестає бути об’єктом програмування ззовні.

Охарактеризовано систему професійного самовизначення учнів у США як сукупність державних, громадських та інших установ і зроблено висновок, що в сучасній американській педагогічній науці особливостями професійної орієнтації учнівської молоді в середніх навчальних закладах США є: ступеневий характер професійного самовизначення і варіативність переходу від однієї форми до іншої; посилення ролі недержавних форм професійної орієнтації школярів і зв’язку їх шкільного навчання з практикою; своєчасне реагування системи освіти на зміни в структурі і на ринку праці; використання в допрофесійній та професійній підготовці молоді компетентнісного підходу; психолого-педагогічна підтримка процесу вибору молодою людиною майбутньої професії в контексті вирішення більш широкої проблеми підготовки до вибору професійної кар’єри тощо.

У другому розділі – «Процес професійного самовизначення учнів у середній школі» – проаналізовано зміст професійної орієнтації учнів на різних етапах навчання в школах США; розкрито методи та технології підготовки до професійного самовизначення учнів в американській школі; визначено роль методу проектів у професійному самовизначенні школярів.

З’ясовано, що зміст освіти в середніх навчальних закладах США спрямований на розкриття інтелектуального потенціалу молоді, на підготовку учнів до навчання в університетах, а також до професійної діяльності, пов’язаної із самостійним та усвідомленим прийняттям рішення в нестандартній ситуації. Він відображає основні цілі навчання на всіх ступенях освіти в школі, а саме: індивідуальний розвиток особистості, розкриття її потенціалу; задоволення потреб економіки країни у кваліфікованій робочій силі; соціальну та культурну інтеграцію, формування активного члена громадянського суспільства; закладення основ для навчання протягом усього життя.

Для конкретизації змісту професійного самовизначення учнівської молоді в середніх навчальних закладах США проаналізовано нормативні документи, які регулюють питання профорієнтації і профконсультації молоді. Так, виявлено, що акт «School-to-Work» (у дослівному перекладі «Школа – роботі») визначає не сировину та засоби виробництва, а висококваліфіковані та конкурентоспроможні кадри. Одним із засобів реалізації згаданого акту є програма «Розвиток кар’єри» (Career Development), яка передбачає: ознайомлення з професіями дітей у віці від
5 до 14 років, «Навчання основам професійної діяльності» (Work-Based Learning), яка створена з метою навчити учнів розвивати свої професійні таланти та здібності, «Технічна підготовка» (Tech Prep), яка має на меті проведення заходів із професійної орієнтації, консультування учнівської молоді, ознайомлення їх із можливостями використанням знань з академічних предметів для здійснення кар’єри, зустрічі з представниками різних професій, екскурсії на підприємствах, одержання досвіду роботи, використання центрів розвитку кар’єри, підтримку випускників у працевлаштуванні після закінчення навчального закладу тощо.

Встановлено, що на формування змісту профорієнтації в державних школах США впливають такі фактори: запровадження стандартів освіти, включення в шкільну програму трьох паралельних курсів – спрощеного, нормативного та поглибленого, структурування змісту освіти на державному, регіональному та шкільному рівні, що дозволяє повніше реалізувати індивідуальні здібності учнів.

До особливостей змісту професійної орієнтації учнів на різних етапах навчання в школі США віднесено:

1) вдалий відбір та вивчення навчальних дисциплін, серед яких здебільшого переважають професійно зорієнтовані предмети;

2) створення програм академічного та соціалізаційного рівня, спрямованих на модернізацію системи освіти в середніх навчальних закладах, зниження рівня безробіття, активізацію академічної і професійної мобільності молоді;

3) діяльність різноманітних асоціацій розвитку кар’єри, які відіграють ключову роль у методичному забезпеченні профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю.

Встановлено, що в системі професійного самовизначення американських учнів вагоме місце займає профконсультація, яка здійснюється як в школі, так і поза її межами. Охарактеризовано роль профконсультанта та вчителів у процесі профконсультування школярів.

Виділено такі групи специфічних методів профорієнтаційної роботи в середніх навчальних закладах США: інформаційно-довідкові (просвітницькі); професійної психодіагностики; морально-емоційної підтримки школярів; надання допомоги в конкретному виборі й ухваленні рішення.

Розкрито провідні технології, які допомагають учневі зробити свідомий вибір професії або групи професій, що відповідають його здібностям, можливостям та уподобанням. З точки зору можливості технологізації процесу професійного самовизначення старшокласників особливу увагу привертають методики підготовки учнів до вибору професії Джона Голланда (США) та Сигекадзу Фукуями (Японія), що містять елементи безперервної системи підготовки особистості до професійного самовизначення.

Визначено основні етапи, які допомагають учневі зробити вибір професії або групи професій, що відповідають його здібностям, можливостям та вподобанням (учневі потрібно насамперед зайнятися самоаналізом та вивченням світу професій; для кожної з професій, які він збирається обрати або які його цікавлять, учень заповнює спеціальний бланк; школяру доцільно ознайомитися із результатами самоспрямовуючого пошуку та кваліфікаційними вимогами до професій, обраних для нього друзями, викладачами, родичами та ін.; ознайомлення школяра з інформацією, що стосується світу професій; порада учневі зустрітися та поспілкуватися із представниками обраної професії; фактичне здійснення школярем професійних проб).

Встановлено, що доцільним у педагогічній підготовці школярів до професійного самовизначення є використання методу проектів, адже проект – це найдієвіший акт переходу від теорії до практики, від минулого до майбутнього, від потенційного до актуального. Останнім часом в США набули поширення дослідницькі, практико-зорієнтовані та інформаційні проекти у формі портфоліо, які досить повно використовуються з метою професійного самовизначення учнівської молоді.

У третьому розділі – «Професійне самовизначення школярів у середніх навчальних закладах США та України: порівняльний аналіз» – здійснено порівняльний аналіз основних тенденцій професійного самовизначення школярів у середніх навчальних закладах України та США; здійснено моніторинг професійної самовизначеності українських та американських учнів та розроблено практичні рекомендації щодо використання позитивного американського досвіду формування в учнів компетентності у виборі професії в українських школах.

Обґрунтовано сучасні тенденції професійного самовизначення учнівської молоді в середній школі США, а саме: активна позиція держави щодо модернізації системи профорієнтації, впровадження сучасних комплексних програм у галузі професійного самовизначення; залучення до професійного самовизначення школярів державних та громадських організацій; пошук оптимальних варіантів розв’язання проблеми узгодження професійних інтересів молодих людей з кон’юнктурою ринку; розширення мережі професійно-інформаційних центрів; цілеспрямоване вивчення та врахування індивідуальних інтересів, нахилів, здібностей особистості; введення спеціальних предметів, що ознайомлюють школярів із світом сучасних професій; використання активних та інтерактивних форм, методів та технологій професійної орієнтації; залучення учнів до безпосередньої трудової діяльності, в якій випробовують свої професійні наміри; широкомасштабне інформаційно-методичне забезпечення навчальних закладів з питань профорієнтації; введення в середніх навчальних закладах посади незалежних профконсультантів тощо.

Для аналізу та оцінки професійної самовизначеності старшокласників США та України виокремлено критерії мотиваційний (активізація інтересу до власного професійного майбутнього, прагнення його моделювати, бажання виявляти відповідальність і самостійність у виборі власного професійного майбутнього); когнітивний (самопізнання своїх здібностей та бажань; засвоєння знань про сферу професій і ринок праці, способи оволодіння професією та перспективи професійного зростання, суперечності й можливості професії, шляхи перетворення суперечностей на переваги професійного становлення; систематичний пошук інформації, її структурування, аналіз і систематизація; виокремлення серед основних цілей проміжних, складання плану дій); діяльнісний (формування умінь розроблення власної професійної стратегії, готовність її впроваджувати та за потреби коригувати, реалізація власного професійного плану) та схарактеризовано рівні (високий, середній, низький) професійної самовизначеності старшокласників. Для їх встановлення використано метод експертної оцінки та опитування у вигляді бесід та анкетування. У результаті дослідження одержано такі результати (табл. 1).

Таблиця 1

Рівні професійної самовизначеності українських та американських старшокласників

Критерії	Рівні
	Учні США (116 осіб)						Учні України (120 осіб)
	Високий		Середній		Низький		Високий		Середній		Низький
	абс.	%	абс.	%	абс.	%	абс.	%	абс.	%	абс.	%
Мотиваційний	35	72,7	12	25,4	1	1,9	17	38,2	25	56,4	3	5,4
Когнітивний	20	41,8	23	49,0	5	9,2	3	5,5	29	65,5	13	29,0
Діяльнісний	10	21,8	32	65,5	6	12,7	7	18,2	25	56,4	12	25,4

Проведене дослідження професійної самовизначеності учнів старших класів в Україні та США за трьома критеріями дало можливість зробити такі узагальнення:

Анкетування показало певну перевагу американських учнів за трьома критеріями. Зокрема, різниця високого рівня сформованості професійної самовизначеності між американськими і українськими школярами становить 20,2 %. Низького рівня виявлено 7,0 % – в США і 21,8 % – в Україні. Середній рівень практично однаковий у обох країнах (51,0 % та 56,4 %).
Особливо яскраво проявляється відмінність старшокласників США в контексті мотиваційного критерію. Різниця становить 34,5 %. Американським учням властиві наявність чіткої структури мотивів вибору професії; у них чітко виражені професійні інтереси. Вони більш усвідомлено і зріло підходять до вибору майбутньої професії, спробували себе у майбутній професійній діяльності, впевнено заявляють про місце здобуття професії.

Таким чином проведене дослідження дає підстави стверджувати, що завдяки впровадженню чітко діючої системи професійного самовизначення, посиленої уваги держави та закладів освіти до вирішення означеної проблеми (наявність профконсультантів, високий рівень інформаційного забезпечення профорієнтаційної роботи, можливість проходження старшокласниками виробничої практики, дієвий взаємозв’язок між школою, закладами професійної освіти і виробництвом), американські школярі мають вищий рівень професійної самовизначеності.

У результаті вивчення теорії і практики професійного самовизначення учнів в середніх закладах освіти США нами визначено перспективний позитивний досвід, який заслуговує на увагу і впровадження у навчально-виховному процесі вітчизняних шкіл на загальнодержавному та на рівні навчального закладу.

На загальнодержавному рівні доцільно: під час розробки і затвердження сучасної «Концепції професійної орієнтації молоді, яка навчається», на законодавчому рівні розкрити організаційні, змістово-технологічні та інші аспекти організації дієвої професійної орієнтації в системі освіти; активізувати зв’язки між школами, підприємствами, професійними та вищими закладами освіти для підвищення ефективності профорієнтаційної роботи; відпрацювати механізми залучення сторін соціального діалогу для формування і постійного оновлення бази даних про розвиток ринку праці, попит на професії, їхні вимоги; розробити професіограму професії «профконсультант» і передбачити підготовку таких фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах; створити мережу центрів розвитку кар’єри на зразок американських професійно-інформаційних центрів; створити профорієнтаційний мультимедійний портал у мережі Інтернет для старшокласників, батьків і педагогів.

На рівні навчальних закладів рекомендовано: поглибити співпрацю загальноосвітніх навчальних закладів і підприємств із метою забезпечення професійного самовизначення учнів; вивчити можливість організації обов’язкової практики школярів на підприємствах, в сфері побуту, обслуговування тощо з метою перевірки їх професійних намірів; впровадити в навчальний процес інноваційні комплексні програми профорієнтаційного спрямування, тренінги для розширення міжпредметних зв’язків, набуття первинного досвіду професійної діяльності; передбачити консультації для батьків із питань вибору учнями майбутньої професії; реалізувати потенціал батьків через їхню профорієнтаційну діяльність у шкільних комітетах, об’єднаннях і групах; активізувати взаємодію класних керівників, практичних психологів, соціальних педагогів і батьків у плануванні, організації і контролі виконання профорієнтаційної роботи в школі; організовувати профорієнтаційні зустрічі з роботодавцями, директорами підприємств, керівниками бізнес-проектів, які можуть надавати практичні поради щодо переваг та недоліків відповідної праці, суперечностей професії і способів їх розв’язання; створення старшокласниками власного професійного портфоліо.

З огляду на розвинену систему профорієнтаційної підтримки особистості на етапі професійного самовизначення школярів у США пропонуємо стратегічні напрями розвитку та удосконалення процесу професійного становлення учнівської молоді в середніх навчальних закладах України на адміністративному, змістовому, організаційному та практичному рівнях.

На адміністративному рівні: проведення реформ у сфері профорієнтаційної підтримки особистості. Основна їх мета – досягнення якості, що має задовольнити вимоги суспільства та інтереси особистості. Для покращення профорієнтаційної роботи у середній школі доцільно:

– створити ефективно діючу нормативно-правову базу, яка б гарантувала функціонування дієвої системи професійного самовизначення учнів в середній школі, а отже допомагала кожному учневі України право вільно розвиватися та обирати майбутню професію відповідно до нахилів і здібностей;

– організувати професійно-інформаційні центри у сфері зайнятості з метою проведення програми невідкладних дій щодо скорочення безробіття молоді;

– запровадити діяльність освітнього форуму з метою інформування про функціонування спеціальних організацій, які займатимуться профорієнтацією школярів;

– активізувати діяльність Міністерства освіти та науки щодо створення умов для організації проведення профорієнтаційної роботи, зокрема створення (відновлення) кабінетів профорієнтації, введення посади профконсультанта в середніх навчальних закладах;

– забезпечити функціонування національних рамок кваліфікацій, створити центральний орган для оцінювання якості підготовки спеціалістів профорієнтаційного профілю.

На організаційному рівні:

– забезпечити співробітництво підприємств, організацій та установ із школами. Середні навчальні заклади мають встановити добре налагоджені зв’язки з підприємствами та роботодавцями, завдяки чому мали б змогу узгодити профорієнтаційну роботу відповідно до вимог ринку праці;

– запровадити фінансування середніх навчальних закладів для проведення профорієнтаційної роботи з державного бюджету, бюджетів підприємств, об’єднань працедавців;

– проводити соціально-психологічні дослідження, аналіз потреб підприємств з метою моніторингу.

На практичному рівні удосконаленню професійної орієнтації учнівської молоді в середніх навчальних закладах сприятиме:

– тісний зв’язок теоретичного та практичного навчання (поєднання теоретичного та практичного навчання учнів безпосередньо на виробництві є важливою умовою підвищення ефективності професійної орієнтації);

– створення більшої кількості цільових програм академічного, адміністративного та соціалізаційного спрямування, завдяки яким можливими стануть: професійне зростання фахівців; поширення інноваційних освітніх технологій, удосконалення методичного забезпечення профорієнтаційної роботи, зниження рівня безробіття.

– створення спеціального відділу, який займатиметься керівництвом з питань вибору професії і консультування;

– відкриття нового типу шкіл, класів, у яких забезпечуватимуть профільну професійну підготовку учнів.

Отже, досвід професійної орієнтації учнівської молоді в середніх навчальних закладах США вартий уваги і запровадження в українській шкільній освіті.

ВИСНОВКИ

У дисертації запропоновано новий підхід до вирішення актуальної проблеми професійного самовизначення школярів у середніх навчальних закладах України шляхом вивчення та впровадження кращого американського досвіду у вітчизняну теорію та практику професійної орієнтації.

Результати проведеного дослідження засвідчили досягнення мети й розв’язання поставлених завдань, що дало змогу зробити відповідні висновки:

На основі теоретичного аналізу з’ясовано стан дослідженості проблеми професійного самовизначення учнівської молоді в середніх навчальних закладах у педагогічній теорії та профорієнтаційній практиці США. Визначено, що актуальність зазначеної проблеми в США обумовлюється суперечністю між незначною кількістю місць для професійного навчання та праці й високими вимогами до професійних якостей претендентів на робочі місця, що вимагає від кожної особистості вигідно відрізнятися від інших своїми індивідуальними досягненнями й особистісними якостями. Для вирішення згаданої суперечності американськими вченими розроблено такі теорії та теоретичні концепції професійного самовизначення, як розвивальна теорія професійного вибору E. Ginsberg (Є. Гінсберга), теорія розвитку професійної поведінки D. Super (Д. Сьюпера), концепція професійного розвитку A. Maslow (А. Маслоу) тощо.

На підставі вивчення праць американських учених визначено сутність професійного самовизначення особистості як довготривалого процесу урівноваження та узгодження, з одного боку, інтересів, бажань, знань і вмінь індивіда (самоконцепція), а з іншого, – можливостей та вимог світу праці та професій (світ професій). Зміст цього процесу зумовлюється як суспільними цінностями, нормами та вимогам, які зазнають постійних змін, так і розвитком новітніх інформаційних технологій.

Охарактеризовано систему професійної орієнтації учнів у США, як сукупності державних, громадських та інших установ і зроблено висновок, що в сучасній американській педагогічній науці особливостями професійної орієнтації учнівської молоді в середніх навчальних закладах США є: ступеневий характер професійного самовизначення і варіативність переходу від однієї форми до іншої; посилення ролі недержавних форм професійної орієнтації школярів і зв’язку їх шкільного навчання з практикою; своєчасне реагування системи освіти на зміни в структурі і на ринку праці; використання в допрофесійній та професійній підготовці молоді компетентнісного підходу; психолого-педагогічна підтримка процесу вибору молодою людиною майбутньої професії в контексті вирішення більш широкої проблеми підготовки до вибору професійної кар’єри тощо.
Визначено й розкрито зміст, методи, технології та організаційно-педагогічне забезпечення професійного самовизначення учнів у середній школі США. З’ясовано, що зміст формування професійного самовизначення учнівської молоді в середніх навчальних закладах США передбачає засвоєння знань про світ професій, усвідомлення власних бажань щодо майбутньої професії; оцінку особистісних і психофізіологічних властивостей та можливостей; аналіз очікувань суспільства, вимог світу професій; розробку професійної стратегії, реалізацію професійних намірів, планів.

Визначено такі групи специфічних методів профорієнтаційної роботи в середніх навчальних закладах США: інформаційно-довідкові (просвітницькі); професійної психодіагностики; морально-емоційної підтримки школярів; надання допомоги в конкретному виборі й ухваленні рішення.

З’ясовано, що одним із засобів реалізації акту «School-to-Work» (у дослівному перекладі «Школа – роботі») є програма розвитку кар’єри (Career Development), яка передбачає: ознайомлення учнів із використанням знань з академічних предметів для здійснення кар’єри, зустрічі з представниками різних професій, проведення екскурсій на підприємствах, одержання досвіду роботи, використання центрів розвитку кар’єри, підтримку випускників у працевлаштуванні після закінчення навчального закладу тощо.

Встановлено, що ефективною у професійному самовизначенні учнівської молоді США є проектна діяльність.

Здійснено порівняльний аналіз професійної самовизначеності українських та американських школярів, основних тенденцій професійного самовизначення школярів у середніх навчальних закладах України та США.

Обґрунтовано сучасні тенденції професійного самовизначення учнівської молоді в середній школі США (активна позиція держави щодо модернізації системи профорієнтації, впровадження сучасних комплексних програм у галузі професійного самовизначення; залучення до професійного самовизначення школярів державних та громадських організацій; пошук оптимальних варіантів розв’язання проблеми узгодження професійних інтересів молодих людей з кон’юнктурою ринку; розширення мережі професійно-інформаційних центрів; цілеспрямоване вивчення та врахування індивідуальних інтересів, нахилів, здібностей особистості; введення спеціальних предметів, що ознайомлюють школярів із світом сучасних професій; використання активних та інтерактивних форм, методів та технологій професійної орієнтації; залучення учнів до безпосередньої трудової діяльності, в якій випробовують свої професійні наміри; широкомасштабне інформаційно-методичне забезпечення навчальних закладів з питань профорієнтації; введення в середніх навчальних закладах посади незалежних профконсультантів); розкрито зміст та організаційно-педагогічне забезпечення процесу професійного самовизначення учнів в американській школі шляхом їх залучення до проектної, дослідницької, інформаційно-пошукової і предметно-практичної діяльності; окреслено шляхи використання позитивного американського науково-практичного досвіду професійного самовизначення учнів в українській освітньо-виховній практиці на загальнодержавному, адміністративному, змістовому рівнях та на рівні навчального закладу.

Проведений моніторинг професійної самовизначеності учнів старших класів в Україні та США за трьома основними критеріями: когнітивним, мотиваційним та діяльнісним дав підстави стверджувати, що американські школярі мають кращу обізнаність із світом професій, усвідомлено вибирають власне професійне майбутнє, активно випробовують себе у обраній професії.

Розроблено рекомендації щодо використання позитивного американського досвіду професійного самовизначення учнівської молоді у навчальному процесі вітчизняних шкіл на загальнодержавному, адміністративному, змістовому, практичному рівнях та на рівні навчального закладу.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Перспективи подальшого дослідження з цієї проблеми вбачаємо у визначенні змістово-технологічних аспектів формування професійного самовизначення учнівської молоді в середніх навчальних закладах США на засадах діяльнісного, особистісного й компетентнісного підходів; організаційних та педагогічних аспектів формування компетентності школярів у виборі професії, організації профорієнтаційної роботи з учнями в інших країнах світу. Рекомендовано використання позитивного американського досвіду професійного самовизначення учнівської молоді у навчальному процесі вітчизняних шкіл на загальнодержавному, адміністративному, змістовому, практичному рівнях.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, у яких опубліковано основні результати дисертації

Загребнюк Ю. В. Професійне самовизначення особистості як соціально-педагогічна проблема / Ю. В. Загребнюк // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Педагогічні науки. – Умань : ФОП Жовтий О. О., 2013. – Ч. 2. – С. 146–151.
Загребнюк Ю. В. Тенденції розвитку змісту освіти в державних школах США / Ю. В. Загребнюк // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету. Педагогічні науки. – Бердянськ : БДПУ, 2013. – № 4. – С. 47–53.
Загребнюк Ю. В. Теоретичні підходи до трактування поняття «професійне самовизначення» у вітчизняній та зарубіжній педагогіці / Ю. В. Загребнюк // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: зб. наук. пр. Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. – Умань : ФОП Жовтий О. О., 2014. – Вип. 50. – С. 97–101.
Загребнюк Ю. В. Характеристика профессиональной ориентации учеников на разных этапах обучения в школе США / Ю. В. Загребнюк // Балтийский гуманитарный журнал. – Калининград : НП «Институт направленного образования, 2014. – № 3 (8) – С. 15–19.
Загребнюк Ю. В. Комплексні методики підготовки учнівської молоді до професійного самовизначення / Ю. В. Загребнюк // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : наук. журн. – Суми : СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2015. – № 3(47). – С. 259–265.

Опубліковані праці апробаційного характеру

Загребнюк Ю. В. Общая характеристика профориентации в США / Ю. В. Загребнюк // Методология, теория и практика в современной педагогике, психологи, социологии, философии : материалы II Междунар. науч.-практ. конф. – Новосибирск, 2013. – Ч. 2. – С. 146–150.
Загребнюк Ю.В. Профорієнтація в Сполучених Штатах Америки / Ю. В.Загребнюк // Наука і освіта у глобалізованому світі: традиції, сьогодення, перспективи : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – Умань : ПП Жовтий О. О., 2013. – Ч. 2. – С. 61–64.
Загребнюк Ю. В. Система профориентации в США / Ю. В. Загребнюк // Перспективы развития науки и образования : материалы Междунар. науч.-практ. конф. – М., 2013. – С. 59–61.
Загребнюк Ю. В. Аналіз змісту освіти в державних школах США / Ю. В. Загребнюк // Збірник молодих науковців Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини : матеріали звітної наук.-практ. конф. – Умань : ФОП Жовтий О. О., 2014.– С. 65–
Загребнюк Ю. В. Теоретичні підходи до трактування поняття «професійна орієнтація» / Ю. В. Загребнюк // Особливості викладання іноземних мов для студентів немовних спеціальностей : матеріали Всеукр. наук.-практ. сем. – Житомир : Житомирський державний університет імені Івана Франка, 2014. – С. 21–23.
Загребнюк Ю. В. Теоретичні підходи до трактування поняття «професійне самовизначення» / Ю. В. Загребнюк // Сучасна іншомовна освіта в Україні: стан, проблеми, перспективи : матеріали Міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф. – Умань : ПП Жовтий О. О., 2014. – С. 102–105.
Загребнюк Ю. В. Аналіз професійно-освітніх асоціацій США / Ю. В. Загребнюк // Актуальні проблеми методичної підготовки майбутнього вчителя іноземних мов : матеріали Всеукр. наук.-практ. сем. – Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2015. – С. 84–86.
Загребнюк Ю. В. Порівняльний аналіз методик Д. Голланда та С. Фукуями / Ю. В. Загребнюк // Інноваційний розвиток вищої освіти : глобальний та національний виміри змін : матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф. – Суми : Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2015. – С. 18–22.

АНОТАЦІЇ

Загребнюк Ю. В. Професійне самовизначення учнівської молоді в середніх навчальних закладах США. – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Умань, 2016.

Дисертація присвячена актуальній проблемі формування професійного самовизначення школярів у середніх навчальних закладах США. З’ясовано стан дослідженості проблеми професійного самовизначення учнівської молоді в середніх навчальних закладах у педагогічній теорії та профорієнтаційній практиці США.

На підставі вивчення праць американських учених визначено сутність професійного самовизначення особистості; охарактеризовано систему професійної орієнтації учнів у США. Визначено й розкрито зміст, методи, технології та організаційно-педагогічне забезпечення професійного самовизначення учнів у середній школі США. Здійснено порівняльний аналіз професійної самовизначеності українських та американських школярів, основних тенденцій професійного самовизначення школярів у середніх навчальних закладах України та США; моніторинг професійної самовизначеності учнів старших класів в Україні та США. Розроблено рекомендації щодо використання позитивного американського досвіду професійного самовизначення учнівської молоді у навчальному процесі вітчизняних шкіл.

Ключові слова: професійне самовизначення, вибір професії, професійна орієнтація, профконсультація, зміст і організаційно-педагогічне забезпечення.

Загребнюк Ю. В. Профессиональное самоопределение учащейся молодежи в средних образовательных учреждениях США. – На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. – Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины, Умань, 2016.

Диссертация посвящена актуальной проблеме формирования профессионального самоопределения школьников в средних учебных заведениях США, однако недостаточно исследована в педагогике.

На основании изучения трудов американских ученых определена сущность профессионального самоопределения личности; охарактеризована система профессиональной ориентации учащихся в США. Определены и раскрыты содержание, методы, технологии и организационно-педагогическое обеспечение профессионального самоопределения учащихся в средней школе США. Осуществлен сравнительный анализ профессионального самоопределения украинских и американских школьников, основных тенденций профессионального самоопределения школьников в средних учебных заведениях Украины и США; мониторинг профессионального самоопределения учащихся старших классов в Украине и США. Разработаны рекомендации по использованию положительного американского опыта профессионального самоопределения учащейся молодежи в учебном процессе отечественных школ.

Ключевые слова: профессиональное самоопределение, выбор профессии, профессиональная ориентация, профконсультация, содержание и организационно-педагогическое обеспечение.

Zagrebnyuk Y. V. Vocational Self-Determination of Secondary School Students in the USA. – On the right of manuscript.

Dissertation for the degree of candidate of pedagogical sciences, speciality 13.00.07 – Theory and Methods of Education. – Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman, 2016.

The thesis deals with the issues of developing vocational self-determination of the secondary school students in the USA. Based on the theoretical and practical analysis of scientific and pedagogical literature, as well as legislative documents on vocational education and career guidance in the USA, the peculiarities of supporting the process of vocational and career counseling of the secondary school students in the USA are outlined; the essences of the notions «vocational self-determination» and «career development» are specified.

The experience of forming vocational self-determination and its realization in modern American schools is generalized. Special recommendations on improving the process of vocational self-determination of the secondary school students in Ukraine are designed on the basis of the American practice.

It is indicated in the dissertation that a problem of forming of vocational self-determination of schoolchildren is one of the most modern problems in socio-economic situation, however it is investigational enough in pedagogics. Particular interest is caused by foreign experience of forming of vocational self-determination of students in secondary schools of the USA, where the particular interest to the solving of vocational orientation problems is shown.

The analysis of scientific sources gives the possibility to assert that vocational self-determination is more frequently searched by the American scientists as the protracted process of balancing and concordance, on the one hand, interests, desires, knowledge and abilities of an individual (self-conception), and on the other – possibilities and requirements of the world of labour and professions (world of professions). The content of this process is conditioned by public values, norms and requirements which are exposed to the permanent changes, and by the development of the newest information technologies.

Analysis of the system of professional orientation of students in the USA allows to make a conclusion that in modern American pedagogical science the main peculiarities of professional orientation of students in secondary schools of the USA are: the step character of vocational self-determination and transition variantness from one form to the other; strengthening of private establishments for professional orientation of schoolchildren and connection of their school education with practice; reacting of the system of education on changes in a structure and at the market of labour; using in vocational preparation of students of competential approach; psychological support of process of choice by the students of their future profession in the context of the problem of preparation for the choice of professional career.

Monitoring of vocational self-determination of students of secondary school classes is carried out in Ukraine and the USA according to three basic criteria: cognitive, motivational and practical and it is clear that the American schoolchildren know better about the world of different professions, they can firmly choose the own professional future, actively try themselves in the chosen profession.

The basic tendencies of vocational self-determination of students are distinguished at high school of the USA, namely: active position of the state on modernization of the system of vocational orientation, introduction of the modern complex programs in the areas of vocational self-determination, bringing in to vocational self-determination of schoolchildren of state and public organizations, searching of optimal variants of solving the problems of concordance of professional interests of students with the state of affairs of the market, expansion of network of professionally-informative centers; purposeful study and account of individual interests, inclinations, capabilities of personality; introduction of the special objects, acquaintance of schoolchildren with the world of modern professions; using of active and interactive forms, methods and technologies of professional orientation; existing in secondary schools of independent career counselors and recommendations are offered for using of positive American experience in practice of Ukrainian schools.

Key words: education, career development, vocational self-determination, secondary school students, vocational education, career advice.