Автореферат

Міністерство освіти і науки України
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

СИВОХОП ЯРОСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ

УДК 379.841.015.31:178]:338.48-6:908

ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ УЧНІВ
6–9 КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ СПОРТИВНО-КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ
В ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

13.00.07 – теорія і методика виховання

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Умань – 2017

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті проблем виховання НАПН України.

Науковий керівник –

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор
Пустовіт Григорій Петрович,
Національна академія педагогічних наук України, Президія, вчений секретар Відділення загальної педагогіки та філософії освіти.

доктор педагогічних наук, професор
Артюшенко Андрій Олександрович,
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, професор кафедри спортивних дисциплін;

кандидат педагогічних наук
Максютов Андрій Олексійович,
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, доцент кафедри географії та методики її навчання.

Захист відбудеться «29» червня 2017 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 74.053.02 в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини за адресою: 20300, м. Умань, вул. Садова, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці та на сайті Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини за адресою: 20300, м. Умань, вул. Садова, 2.

Автореферат розісланий «29» травня 2017 р.

Учений секретар
спеціалізованої вченої ради Н. І. Ревнюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Актуальність проблеми збереження і розвитку духовного й фізичного здоров’я молодого покоління української нації постійно зростає. Зумовлено це такими чинниками, як радикальна соціально-політична трансформація суспільства, політичні та економічні проблеми країни, глобальна екологічна криза, зростання рівня захворюваності громадян, зниження їхньої працездатності. Державну політику у сфері збереження, зміцнення й охорони здоров’я покоління, що зростає, окреслено у низці нормативно-правових документів, зокрема, у Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, Національній доктрині розвитку фізичної культури і спорту, Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді в Україні, Законі України «Про позашкільну освіту», де акцентовано увагу на пріоритетних завданнях системи освіти, розв’язання яких має сприяти збереженню і зміцненню здоров’я дітей, учнівської і студентської молоді, формування їхнього здорового способу життя у навчальних закладах різних рівнів та типів.
У філософсько-культурологічному і соціальному контексті розкриттю проблем розвитку і становлення особистості у сучасному соціокультурному середовищі, соціальної природи буття індивіда присвячено наукові праці В. Ільїна, В. Кізіма, В. Кременя, Є. Кудрявцева, В. Огнев’юка, В. Сухомлинського, О. Сухомлинської, В. Ткаченка та ін. Дослідження сутності процесів розвитку особистості на різних етапах її онтогенезу й у різноманітних освітньо-виховних середовищах, у процесі взаємодії з навколишнім світом здійснили І. Бех, О. Леонтьєв, С. Максименко, С. Рубінштейн та ін.
Процес виховання особистості як суб’єкта активної життєдіяльності, збереження здоров’я на всіх етапах її онтогенезу в соціокультурному і соціоприродному середовищі й психолого-педагогічні механізми формування життєво важливих особистісних якостей дитини розкрито у наукових доробках І. Брахмана, П. Гальперіна, Е. Голдсміта, О. Коберника, В. Кузя, Н. Кудикіної, О. Леонтьєва, П. Підкасистого, Н. Тализіної та ін.
Розкриттю теоретико-методичних засад конструювання навчально-виховних систем у закладах освіти різних рівнів, дидактичних основ організації навчання та виховання учнів й, особливо, організації їхньої дозвіллєвої позакласної та позашкільної діяльності, розвитку краєзнавчої освіти в різних навчальних закладах присвячено наукові праці Ю. Бабанського, О. Биковської, В. Вербицького, С. Гончаренка, Л. Канішевської, В. Кузя, Ч. Купісевича, І. Лернера, А. Максютова, Є. Мединського, В. Оконя, В. Оніщука, В. Помагайби, О. Пометун, Г. Пустовіта, О. Савченко, М. Скаткіна, С. Совгіри, В. Сухомлинського, Т. Сущенко та ін.
Ґенезу розвитку і становлення шкільної краєзнавчої, туристської, спортивно-краєзнавчої, здоров’язбережувальної роботи з дітьми та учнівською молоддю, специфіку форм і методик її здійснення відображено у сучасних дослідженнях Т. Бабюк, В. Бенедюк, В. Горащука, Г. Гуменюк, О. Єжової, О. Жабокрицької, С. Кириленко, М. Костолович, М. Костриці, М. Крачило, В. Обозного, В. Оржеховської, В. Остапчук, С. Свириденко, М. Соловея, О. Тімець, Т. Федорченко, І. Шоробури та ін.
Відсутність ґрунтовних і системних досліджень із проблеми формування здорового способу життя учнів 6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах також загострює суперечності між:
– сучасним станом формування досліджуваного феномена та вимогами щодо застосування активних організаційно-педагогічних й інтерактивних форм, ефективних особистісно зорієнтованих методик його практичної реалізації у позашкільних навчальних закладах;
– зростаючими суспільними запитами на формування в учнів 6–9 класів здорового способу життя та застарілими підходами до відбору і конструювання змісту навчальних програм та недосконалою структурою навчально-виховної діяльності не лише окремого гуртка, але й позашкільного навчального закладу;
– рівнем засвоєних учнями 6–9 класів здоров’язбережувальних, здоров’япокращувальних і краєзнавчих знань, сформованих умінь і навичок здорового способу життя та обмеженими можливостями їх практичного застосування у позашкільних навчальних закладах.
Отже, актуальність досліджуваної проблеми, її недостатня розробленість у теорії і методиці виховання, необхідність розв’язання зазначених суперечностей визначили вибір теми дослідження – «Формування здорового способу життя учнів 6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи лабораторії позашкільної освіти Інституту проблем виховання НАПН України «Формування ціннісних орієнтирів навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах» (державний реєстраційний номер 0110U000023). Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту проблем виховання НАПН України (протокол № 1 від 15.01.2006 р.) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 1 від 31.01.2006 р.).
Мета дослідження – на основі теоретичного аналізу досліджуваної проблеми і вивчення виховної практики позашкільних навчальних закладів обґрунтувати теоретико-методичні основи, розробити зміст, форми, методи, засоби й педагогічні умови як складові методики формування здорового способу життя учнів 6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах та здійснити експериментальну перевірку її ефективності.
Гіпотеза дослідження базується на тому, що ефективність формування здорового способу життя учнів 6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах суттєво підвищиться, якщо: визначення й досягнення головної мети і конкретних цілей формування досліджуваного феномена на кожному з рівнів реалізації розробленої методики буде здійснюватися на основі надання змісту спортивно-краєзнавчої роботи особистісно зорієнтованого, діяльнісно-практичного спрямування і соціально активного характеру; у змісті спортивно-краєзнавчої роботи з підлітками буде дотримано єдність, системність, наступність і практичну спрямованість її основних структурних складових; суб’єкт-суб’єктна взаємодія усіх учасників навчально-виховного процесу буде спрямована на створення комфортних умов для особистісного самовияву і самостановлення учня.
Відповідно до мети й гіпотези визначено завдання дослідження:
1. З’ясувати сучасний стан проблеми в педагогічній теорії і виховній практиці та актуалізувати поняттєво-категоріальний апарат дослідження.
2. Визначити й охарактеризувати критерії, показники і рівні сформованості здорового способу життя учнів 6–9 класів.
3. Теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити методику формування здорового способу життя учнів 6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи у позашкільних навчальних закладах.
4. Розробити й упровадити у навчально-виховний процес позашкільних навчальних закладів навчально-методичні рекомендації щодо формування здорового способу життя учнів 6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи.
Об’єкт дослідження – навчально-виховний процес позашкільних навчальних закладів.
Предмет дослідження – методика формування здорового способу життя учнів 6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах.
Для досягнення мети та реалізації завдань дослідження використано методи: теоретичного аналізу й синтезу філософської, історико-педагогічної, психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження, вивчення педагогічного досвіду діяльності позашкільних навчальних закладів з організації і здійснення спортивно-краєзнавчої роботи, на основі чого з’ясовано сучасний стан виховної теорії і практики, обґрунтовано сутнісні характеристики навчально-виховного змісту, форм, методів і засобів формування здорового способу життя учнів 6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи у цих навчальних закладах; психологічні та педагогічні методи накопичення емпіричних даних (анкетування і тестування учнів
6–9 класів, педагогів позашкільних навчальних закладів, бесіди, спостереження, проектування навчально-виховних ситуацій та ситуацій самостійних практичних навчально-пізнавальних дій, педагогічний експеримент) – для встановлення рівнів сформованості здорового способу життя учнів 6–9 класів та перевірки ефективності методики формування здорового способу життя учнів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах; математичної статистики – кількісний і якісний аналіз здобутих результатів, їх опрацювання, що дало змогу здійснити об’єктивну діагностику та забезпечити достовірність отриманих результатів дослідження.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Комунального закладу «Обласний центр позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю» м. Сум, Центру дитячої та юнацької творчості м. Кам’янець-Подільського, Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, Іршавської районної станції юних туристів, Закарпатського центру туризму, краєзнавства, екскурсій і спорту учнівської молоді, Переяслав-Хмельницької міської станції юних туристів. Дослідженням було охоплено 203 учнів (102 – контрольної та 101 – експериментальної груп).
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:
– уперше теоретично обґрунтовано і розроблено методику формування здорового способу життя учнів 6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах (комплекс ієрархічно вибудованого і логічно взаємопов’язаного між собою інтегрованого й диференційованого навчально-виховного змісту, спортивно-краєзнавчих форм, методів і засобів, рівнів (пропедевтичний, основний, творчо-прогностичний) та педагогічних умов її реалізації); виокремлено й охарактеризовано компоненти досліджуваного феномена (інтелектуальний, емоційно-потребнісний, діяльнісно-практичний); визначено критерії (когнітивний, мотиваційний, діяльнісний), показники та рівні (достатній, середній, низький) його сформованості;
– уточнено змістові характеристики понятійно-категоріального апарату дослідження, провідні поняття якого екстрапольовано в інтегральне поняття «формування здорового способу життя учнів 6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах» як цілісного, логічно вибудованого процесу, у якому ефективно взаємодіють між собою його учасники – учні 6–9 класів, їхні батьки, педагоги позашкільних навчальних закладів на принципах рівноправності, партнерства й взаємоповаги у прийнятті рішень та їх виконанні; актуалізується взаєморозуміння і взаємодопомога у досягненні мети індивідуальної та колективної спортивно-краєзнавчої роботи, яка спрямовується на самоактуалізацію та самоствердження учня у формуванні власного здорового способу життя;
– набули подальшого розвитку діагностичні методики визначення кількісних і якісних параметрів сформованості здорового способу життя учнів
6–9 класів; принципи конструювання навчально-виховного змісту індивідуальної та колективної спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах, спрямованої на формування в учнів 6–9 класів здорового способу життя; традиційні та інтерактивні форми, методи і засоби спортивно-краєзнавчого та суто краєзнавчого спрямування.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у розробленні і практичній реалізації у навчально-виховному процесі позашкільних навчальних закладів методики формування здорового способу життя учнів
6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи; розробці й упровадженні у практику програми тренінг-курсу «Мій вибір – здорове майбутнє», навчально-методичного посібника «Форми і методи спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах» та методик проведення занять.
Результати дослідження доцільно застосовувати у процесі розроблення навчальних програм і навчально-методичних посібників для педагогів позашкільних навчальних закладів, у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів та у системі післядипломної педагогічної освіти, що сприятиме підвищенню фахового рівня педагогів та викладачів з організації і здійснення спортивно-краєзнавчої роботи учнів та формування їхнього здорового способу життя.
Результати дослідження упроваджено у навчально-виховний процес Комунального закладу «Обласний центр позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю» м. Сум (довідка № 683 від 28.09.2016 р.), Центру дитячої та юнацької творчості м. Кам’янець-Подільського Хмельницької обл. (довідка № 107 від 27.09.2016 р.), Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді м. Ужгорода (довідка № 179 від 07.10.2016 р.), Іршавської районної станції юних туристів Закарпатської обл. (довідка № 51 від 12.10.2016 р.), Закарпатського центру туризму, краєзнавства, екскурсій і спорту учнівської молоді м. Ужгорода (довідка № 01–02/235 від 13.10.2016 р.), Переяслав-Хмельницької міської станції юних туристів Київської обл. (№ 34-2 від 9.09.2016 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження представлені на науково-практичних конференціях різного рівня: міжнародних – «Актуальні проблеми соціальної роботи: волонтерство як важливий ресурс соціальної роботи» (Ужгород, 2013), «Актуальні проблеми соціальної роботи і підготовки фахівців: соціальна робота і здоровий спосіб життя» (Ужгород, 2014), «VI Міжнародний фестиваль педагогічних інновацій» (Черкаси, 2014), «Розвиток сучасної освіти: теорія, практика, інновації» (Київ, 2015), «Актуальні питання соціальної роботи і підготовки фахівців: сучасні тенденції» (Ужгород, 2015); всеукраїнських – «Сучасна профільна освіта: традиції та інновації» (Чернівці, 2012), «Валеологічна освіта в навчальних закладах України: стан, напрями й перспективи розвитку» (Кіровоград, 2015), «Інформаційні технології в професійній діяльності» (Рівне, 2015).
Публікації. Основні результати дисертаційної роботи викладено в
23 одноосібних публікаціях автора, із яких 11 відображають основні наукові результати дисертації, 8 – апробаційного характеру, 4 додатково висвітлюють наукові результати.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел (262 найменування, зокрема 7 іноземною мовою), 5 додатків на 82 сторінках. Загальний обсяг роботи становить 304 сторінки, із них – 194 сторінки основного тексту. Робота містить
13 таблиць та 6 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність та ступінь розробленості проблеми, її зв’язок із науковими програмами, планами, темами; визначено мету, гіпотезу, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження; розкрито наукову новизну і практичну значущість здобутих результатів, наведено дані про їх апробацію та упровадження, подано відомості про публікації, структуру та обсяг дисертації.
У першому розділі – «Формування здорового способу життя учнів як психолого-педагогічна проблема» – на основі аналізу становлення вітчизняних та зарубіжних філософських, гуманітарних і психолого-педагогічних поглядів, теорій та концепцій, діючих законів та нормативно-правових документів у галузі позашкільної освіти і виховання, розвитку спортивно-оздоровчої роботи, збереження і покращення здоров’я дітей та учнівської молоді схарактеризовано сутність процесів формування в учнів 6–9 класів інтересів, мотивів, потреб, системних знань, умінь і практичних навичок формування здорового способу життя.
Проаналізовано провідні філософсько-культурологічні теорії щодо розвитку і становлення особистості у сучасному освітньо-виховному просторі (В. Ільїн, В. Кізіма, В. Кремень, Є. Кудрявцева, В. Огнев’юк та ін.); психолого-педагогічні праці (М. Андрос, І. Бех, А. Бойко, Г. Гальперін, Н. Кудикіна, В. Кузь, О. Леонтьєв та ін.), у яких розкриваються механізми формування життєво важливих особистісних якостей дитини; наукові праці та дослідження розвитку теорії і методики здоров’язбережувальної роботи з дітьми та учнівською молоддю (О. Єжова, О. Жабокрицька, С. Кириленко, Е. Кудрявцева, В. Оржеховська, Л. Сущенко, Т. Федорченко); специфіки форм і методик організації спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах (А. Артюшенко, О. Биковська, В. Вербицький, М. Костриця, М. Крачило, В. Обозний, Г. Пустовіт, О. Тімець та ін.) та обґрунтовано теоретичні основи формування досліджуваного феномена.
Виокремлено і розкрито сутність п’яти гіпотетичних рівнів формування здорового способу життя учнів 6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах, якими є: індивідуальний (сам учень); його найближче оточення (сім’я, родичі, друзі, знайомі, представники дитячої субкультури); учнівсько-педагогічний колектив позашкільного навчального закладу; громада; суспільство.
Актуалізовано поняттєво-категоріальний апарат дослідження у двох взаємопов’язаних термінологічних площинах: психолого-педагогічного аналізу формування здорового способу життя зростаючої особистості (Т. Бабюк, О. Вакуленко, С. Кондратюк, В. Кузьменко, С. Лапаєнко, В. Нечерда та ін.) та організації і здійснення спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах (В. Кізіма, А. Максютов, В. Остапчук, Г. Пустовіт, О. Тімець, І. Шоробура та ін.). На основі аналізу цих досліджень уточнено сутність ключових понять дослідження: «здоров’я», «спосіб життя», «здоровий спосіб життя», «формування здорового способу життя учнів 6–9 класів», «спортивно-краєзнавча робота».
Доведено, що найбільший потенціал у формуванні навичок здорового способу життя має позашкільна освіта, у межах якої створені сприятливі умови для формування у вихованців свідомого і відповідального ставлення до власного здоров’я та навичок безпечної поведінки. У навчально-виховному процесі цих закладів органічно поєднуються різні форми освітньої діяльності з організацією змістовного педагогічно спрямованого дозвілля вихованців.
Ураховуючи особливості навчально-виховної діяльності позашкільного навчального закладу, для дослідження обрано спортивно-краєзнавчий напрямок.
У такому контексті спортивно-краєзнавча робота в позашкільних навчальних закладах розглядається нами як ефективна форма дозвіллєвої діяльності учнівсько-педагогічного колективу протягом усього календарного року (оскільки позашкільні навчальні заклади працюють і протягом канікулярного періоду) та суб’єкт-суб’єктної взаємодії на основі визнання педагогом позашкільного навчального закладу учня центром педагогічної системи.
Аналіз підходів до визначення підліткового віку дає підстави у дослідженні дотримуватися меж віку, які встановлені між 11–15 роками, що відповідає учням
6–9 класів. Вибір вікової категорії дітей ґрунтувався на тому, що саме цей вік є сприятливим, найбільш доцільним для розвитку, навчання і виховання. Таке визначення сутності вікової характеристики учнів підліткового віку підкреслює можливість і важливість свідомого проектування відповідальної поведінки саме на цьому етапі зростання майбутніх активних членів суспільства.
На основі аналізу розроблених А. Артюшенком, В. Берекою, О. Єжовою, О. Жабокрицькою, С. Кириленко, В. Оржеховською, Г. Пустовітом, Т. Федорченко підходів до розв’язання досліджуваного феномену виокремлено й схарактеризовано сутність поняття «формування здорового способу життя учнів
6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи у позашкільних навчальних закладах» як цілісний, логічно вибудований і взаємодоповнюючий процес, у якому ефективно взаємодіють його учасники – учні 6–9 класів, їхні батьки, педагоги позашкільних закладів освіти на принципах рівноправності, партнерства і взаємоповаги у прийнятті рішень та їх виконанні; актуалізується взаєморозуміння і взаємодопомога у досягненні мети індивідуальної та колективної спортивно-краєзнавчої роботи, яка спрямовується на самоактуалізацію та самоствердження учня у формуванні власного здорового способу життя. Установлено, що ефективність цього процесу досягається через зростання індивідуальної активності підлітків у засвоєнні історичного, духовного й соціального досвіду, що, у свою чергу, забезпечує виховання інтелектуально й духовно розвиненої, фізично здорової, соціально активної і творчої особистості.
На основі аналізу основних підходів до визначення структури досліджуваного феномену виокремлено такі компоненти здорового способу життя учнів 6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах: інтелектуальний – включає теоретичні знання про об’єктивні і суб’єктивні фактори, що мають найбільший вплив на стан власного здоров’я, сутність і значення власних уже засвоєних й усвідомлених загальнонаукових і, головне, здоров’язбережувальних та, відповідно, здоров’япокращувальних знань, безпосередній зв’язок між уже засвоєними знаннями і тими знаннями, що є для них новими, ще до кінця не відомими; емоційно-потребнісний – усвідомлення та позитивна мотивація на здоровий спосіб життя, виникнення інтересу, потреби і відповідального ставлення до формування й дотримання у подальшому здорового способу життя у різних середовищах; діяльнісно-практичний – дотримання поведінки, спрямованої на збереження і покращення власного здоров’я, застосування в житті здобутих знань і сформованих умінь та навичок у процесі здійснення спортивно-краєзнавчої роботи.
Для аналізу та оцінювання кількісно-якісних характеристик сучасного стану сформованості здорового способу життя в учнів 6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи у позашкільних навчальних закладах визначено такі критерії з відповідними показниками: когнітивний (сформованість системних здоров’язбережувальних, здоров’япокращувальних і краєзнавчих знань, усвідомлення значущості збереження власного здоров’я на основі дотримання здорового способу життя, вироблення умінь і навичок його збереження); мотиваційнійний (усвідомлення значущості спортивно-краєзнавчої роботи у збереженні і покращенні власного здоров’я, розвиток інтересів, позитивної мотивації і потреби щодо дотримання здорового способу життя завдяки участі у колективній та самостійній спортивно-краєзнавчій роботі); діяльнісний (практична реалізація засвоєних здоров’язбережувальних, здоров’япокращувальних і краєзнавчих знань, сформованих умінь і практичних навичок дотримання здорового способу життя у процесі індивідуальної і колективної спортивно-краєзнавчої роботи).
На основі визначених критеріїв і відповідних їм показників охарактеризовано три рівні сформованості досліджуваного феномена: достатній, середній, низький. Достатній рівень характеризується обов’язковим позитивним ставленням до збереження власного здоров’я та дотриманням здорового способу життя, сформованими міцними і системними краєзнавчими, оздоровчими, здоров’язбережувальними й здоров’япокращувальними знаннями, в ієрархії особистісних цінностей збереження власного здоров’я займає провідне місце; вчинки, поведінка і діяльність учнів повністю відповідають сформованим цінніснім орієнтаціям і відповідальному ставленню до власного здоров’я. Середній рівень характеризується частковим визнанням важливості дотримання здорового способу життя, але неусвідомленням його соціального значення, фрагментарними краєзнавчими, здоров’язбережувальними і здоров’япокращувальними знаннями, слабкою мотивацією щодо самостійного дотримання здорового способу життя. Низький рівень характеризується опосередковано усвідомленими і засвоєними здоров’язбережувальними і здоров’япокращувальними знаннями в ієрархії особистісних цінностей, власне здоров’я і здоровий спосіб життя не займає провідного місця, спостерігається нехтування відповідальним ставленням до здоров’я.
Для визначення рівнів сформованості здорового способу життя учнів
6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах за кожним із критеріїв розроблено та впроваджено методику діагностики: 1) когнітивний (бесіда, анкетування, авторська анкета, спостереження, експертні оцінки, аналіз виконання різного виду робіт, методика «Незакінчені речення», адаптована методика «Асоціативний ряд», «Метод проблемних ситуацій» (О. Смірнова, В. Холмогорова); 2) мотиваційний (бесіда, анкетування, спостереження, розв’язання ситуацій, проектування навчально-виховних ситуацій та ситуацій самостійних практичних навчально-пізнавальних дій, методика «Ціннісні орієнтації» (М. Рокич), тест «Індекс ставлення до власного здоров’я» (С. Дерябо, В. Ясин); 3) діяльнісний (бесіда, анкетування, педагогічний експеримент, адаптована методика «Гармонійність способу життя школярів» (Н. Гаркуша), тест «Фактори ризику для здоров’я» (Т. Статтофорд).
За результатами констатувального етапу експерименту встановлено, що за всіма визначеними критеріями в підлітків переважає низький і лише частково середній рівень сформованості системних знань, умінь і практичних навичок здійснення індивідуальної спортивно-краєзнавчої роботи. На низькому рівні сформованості досліджуваного феномена знаходилося 34,5 % учнів, на середньому – 46,8 % та на достатньому лише 18,7 % учнів. У свою чергу педагоги позашкільних навчальних закладів, які брали участь в експерименті, не виявили достатньо сформованих професійних знань, умінь та практичних навичок організації і проведення разом з учнями 6–9 класів різноманітної практико-дослідницької діяльності та здоров’язбережувальної і краєзнавчої роботи з вивчення найближчого соціоприродного довкілля та формування у них здорового способу життя. Зафіксовано також недостатньо сформовані у 33,8 % педагогів уміння вибудовувати ефективні міжособистісні суб’єкт-суб’єктні стосунки з учнями в межах гуртка, секції і клубу, що знижує навчально-виховну ефективність спортивно-краєзнавчої роботи у позашкільних навчальних закладах.
З’ясовано причини переважання низького і середнього рівнів сформованості здорового способу життя в учнів 6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи у позашкільних навчальних закладах: недостатнє застосування у навчально-виховному процесі активних організаційно-педагогічних й інтерактивних форм, ефективних особистісно зорієнтованих методик практичної реалізації; неефективний відбір і конструювання змісту навчальних програм, недосконала організація навчально-виховної діяльності не лише окремого гуртка, але й позашкільного навчального закладу в цілому; обмежені можливості практичного застосування здобутих учнями здоров’язбережувальних, здоров’япокращувальних і краєзнавчих знань, сформованих умінь і навичок у позашкільних навчальних закладах.
Отже, аналіз результатів констатувального етапу експерименту засвідчив недостатню ефективність формування здорового способу життя учнів 6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах.
У другому розділі – «Дослідно-експериментальна перевірка ефективності методики формування здорового способу життя учнів 6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах» – на основі результатів аналізу теоретичних джерел з досліджуваної проблеми, даних констатувального етапу дослідження та виховної практики визначено й охарактеризовано теоретичні засади, провідні принципи, навчально-виховні підходи, форми, методи, засоби, педагогічні умови як складові методики формування здорового способу життя учнів 6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах.
Обґрунтовано такі принципи конструювання змісту індивідуальної та колективної спортивно-краєзнавчої роботи, спрямованої на формування в учнів
6–9 класів здорового способу життя: загальнодидактичні (природовідповідності, культуровідповідності й особистісної спрямованості спортивно-краєзнавчої і здоров’язбережувальної роботи, її системності, науковості, наступності й безперервності, комплексності, міждисциплінарної інтегрованості навчально-виховного змісту та його зв’язку з життям, доступності, індивідуалізації та практичної спрямованості у формуванні досліджуваного феномена); специфічні виховні (природовідповідності змісту, форм і методів здійснення спортивно-краєзнавчої і здоров’язбережувальної роботи, дитиноцентризму, варіативності і багатоукладності виховного процесу, його гуманізації та демократизації через дотримання культуровідповідності, інтеркультурності та полікультурності, самоактивності й саморегуляції, позитивної мотивації, позитивного наслідування); національного виховання (національної спрямованості виховання, взаємозв’язку краєзнавчого і національного підходів у вивченні проблем найближчого довкілля та збереженні здоров’я дитини, орієнтації на загальнолюдські моральні й духовні цінності, зв’язку із життям, культурою, традиціями і звичаями рідного народу та самодіяльності у формуванні досліджуваного феномена).
У відповідності до здобутих експериментальних даних розроблено й експериментально підтверджено ефективність дидактичних підходів до побудови методики формування здорового способу життя учнів 6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах: інтегрування навчально-виховного матеріалу, що сприяло його логічній єдності і цілісності та забезпечувало формування комплексності і системності здобутих знань, сформованих умінь і практичних навичок дотримання здорового способу життя; диференціації, що сприяло визначенню необхідного обсягу, практичного спрямування, рівня складності, глибини викладу і часу на вивчення навчально-виховного змісту у відповідності до індивідуальних та вікових можливостей учнів 6–9 класів; міжпредметного структурування забезпечило поєднання навчально-виховного матеріалу з різних предметів загальноосвітньої школи і діючих навчальних програм спортивно-краєзнавчого спрямування позашкільних навчальних закладів; індивідуалізації навчальної і практичної діяльності учнів 6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи у позашкільних навчальних закладах базувалася на особистісних інтересах, потребах, мотивах дітей та їхніх батьків; діяльнісний, що забезпечував ефективність суспільно корисної і масової як індивідуальної, так і соціально значущої роботи спортивно-краєзнавчого спрямування.
Основними формами реалізації навчально-виховного змісту методики формування здорового способу життя учнів 6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах обрано: спортивно-оздоровчого і здоров’язбережувального спрямування (традиційні – заняття гуртків «Спортивне краєзнавство», «Юні туристи-краєзнавці», «Спортивне орієнтування», «Школа радості та здоров’я», «Спортивний туризм», «Зірниця»; секції спортивних та туристських клубів «Пізнай себе», «Стань творцем свого життя», «Здоров’я»; туристичні походи (одноденні і багатоденні), екскурсії, табори, сплави по річках, олімпіади, конкурси, змагання; інтерактивні (творчий проект «Здорова молодь – здорова нація»; тренінги «Мій вибір – здорове майбутнє», «Як показати свою незгоду», «Відмова від небажаних пропозицій», «Треба про це говорити»; рольові ігри «Що я можу і що я вмію для того, щоб досягти своєї мети», «Через гру – до здорового способу життя», «Створи рекламу здоровому способу життя»; естафета здоров’я; брейн-ринги «Здоров’я – цінність життя», «Для чого потрібні цінності людині»; сюжетне заняття-гра; краєзнавчого спрямування (традиційні – заняття гуртка, секції, клубу, краєзнавчі походи (одноденні і багатоденні), краєзнавчі вікторини, екскурсії, свято, виставка, тематичний вечір; інтерактивні – аукціон знань «Здоровий спосіб життя зробить кожну людину красивішою, сім’ю – щасливішою, націю – сильнішою», заочна подорож «Стежками здоров’я», моніторинг «Що я знаю про народні традиції та здоров’я», інтерактивні ігри «Я сильніший», «Я вмію відмовляти», «Покажи емоцію», «Розкажи мені», «Вчимося про це говорити», краєзнавчі і народознавчі експедиції «Люби і знай свій рідний край») тощо.
Доведено, що формування здорового способу життя відбувається ефективно за допомогою використання відповідних традиційних та інтерактивних методів здійснення спортивно-краєзнавчої роботи з учнями 6–9 класів, що є характерними саме для навчально-виховного процесу позашкільних навчальних закладів: методи спортивно-оздоровчого і здоров’язбережувального спрямування (традиційні – словесні, наочні, практичні, змагання, заохочення, самостійної творчої роботи, позитивного (особистого) прикладу, наслідування, переконування; інтерактивні – формування досвіду морально доцільної поведінки, вчинків і діяльності особистості, ігри, створення спеціальних виховних ситуацій, тренінг, формування традицій та ритуалізації індивідуально і суспільно значущої роботи, колективні творчі справи); методи краєзнавчого спрямування (традиційні – словесні, наочні, практичні, самостійної творчої роботи, естафети, контроль, самооцінка і самоконтроль; інтерактивні – ігри, організації колективних творчих справ, інтерактивний міні-театр, формування традицій та ритуалізації індивідуально і суспільно значущої роботи).
Експериментально доведено, що на ефективність формування в учнів
6–9 класів здорового способу життя у процесі спортивно-краєзнавчої роботи впливають такі засоби: об’єкти природи, суспільного життя людини, історичні матеріали та артефакти, карти, картосхеми, статистичні дані, шкільні підручники, методики проведення досліджень, роздатковий матеріал, довідники, комп’ютерні програми чи моделі, що застосовуються у процесі організації як колективної, так і індивідуальної навчально-пізнавальної і дослідницької діяльності, спортивно-розвивальної, спортивно-оздоровчої, здоров’язбережувальної, краєзнавчої роботи.
Упровадження розробленої методики формування здорового способу життя в учнів 6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах здійснювалося на трьох рівнях (пропедевтичний, основний, творчо-прогностичний), на кожному з яких детермінувалося формування в учнів стійкої внутрішньої мотивації й потреби до активної участі в колективі гуртка чи самостійній навчально-пізнавальній і дослідницькій діяльності, спортивно-розвивальній, спортивно-оздоровчій, здоров’язбережувальній, краєзнавчій, масовій та суспільно корисній роботі.
Реалізація методики відбувалася на основі виокремлених й схарактеризованих педагогічних умов, а саме: визначення у логічній єдності і системності головної мети і конкретних завдань формування досліджуваного феномена на кожному з рівнів, з опорою на особистісно зорієнтований, діяльнісно спрямований і соціально активний характер навчально-виховного змісту спортивно-краєзнавчої роботи; урахування у змісті спортивно-краєзнавчої роботи учнів 6–9 класів у позашкільних навчальних закладах єдності, наступності і практичної спрямованості її основних структурних складових – навчально-пізнавальної і дослідницької діяльності та спортивно-розвивальної, спортивно-оздоровчої, здоров’язбережувальної, краєзнавчої, масової і суспільно-корисної роботи, спрямованої на формування здорового способу життя; удосконалення напрямів суб’єкт-суб’єктної взаємодії усіх учасників навчально-виховного процесу позашкільних навчальних закладів, спрямованої на створення комфортних умов для особистісного самовияву і самостановлення особистості, що зростає.
Визначено функції методики формування здорового способу життя учнів
6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах: функціонально-організаційну (завдяки якій забезпечувалася єдність як колективної, так і індивідуальної спортивно-краєзнавчої роботи підлітків в цілому та відповідно кожного з її структурних складових окремо, а це значно підвищувало якісні характеристики такої роботи та сприяло ефективному формуванню досліджуваного феномена); гносеологічну (завдяки якій відбувалося чітке визначення сутності навчально-виховного змісту і місця кожного з структурних складових спортивно-краєзнавчої роботи учнів 6–9 класів у формуванні їхнього здорового способу життя); психолого-педагогічну та організаційно-педагогічну (завдяки якій на різних рівнях реалізації розробленої нами методики забезпечувався і спрямовувався психолого-педагогічний вплив на кожного з учнів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи); моделюючу (завдяки якій забезпечувався ефективний відбір, аналіз і конструювання навчально-виховного змісту та практичної як індивідуальної, так і колективної роботи кожного з учнів у межах структурних складових спортивно-краєзнавчої роботи); комунікативно-взаємодіючу (завдяки якій забезпечувалися умови побудови ефективної суб’єкт-суб’єктної взаємодії кожного з учнів 6–9 класів у межах учнівсько-педагогічного колективу позашкільного навчального закладу, однолітків, старших учнів, батьків і громадськості); проектну (завдяки якій створювалися умови для ефективного визначення змісту і цілей навчання, виховання і фізичного розвитку учнів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи в найближчій перспективі, спрямованої на формування їхнього здорового способу життя).
Розроблено та впроваджено у навчально-виховний процес позашкільних закладів навчально-методичні рекомендації щодо формування здорового способу життя учнів 6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи: програму тренінг-курсу «Мій вибір – здорове майбутнє», навчально-методичний посібник «Форми і методи спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах» та методики проведення занять. Програма тренінг-курсу «Мій вибір – здорове майбутнє» (36 годин) містить орієнтовну сітку розподілу навчальних годин за темами програмового матеріалу, зміст навчального матеріалу та форми проведення занять. Тематика занять розкриває цінність здоров’я у житті людини, поняття про здоровий спосіб життя та фактори, що впливають на здоров’я. Належне місце у змісті відводиться питанням спілкування між хлопцями та дівчатами на гендерних засадах, виробленню правильної позиції протистояння негативним проявам, запобіганню ризикованій поведінці та насиллю, що впливає на майбутнє підлітка. Однією з особливостей проведення занять у формі тренінгу є вільне володіння педагогом інтерактивними методами навчання, методикою проведення дискусії, мозкового штурму, інформаційного повідомлення, групового обговорення та ін.
Аналіз результатів формувального етапу експерименту засвідчив ефективність розробленої і запровадженої у практику методики формування здорового способу життя учнів 6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах, що визначається позитивною динамікою показників сформованості досліджуваного феномену в експериментальних групах учнів у порівнянні з контрольними групами (табл.).
Таблиця
Динаміка рівнів сформованості компонентів здорового способу життя
учнів 6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах, у %

Рівні Інтелектуальний
компонент Емоційно-потребнісний
компонент Діяльнісно-практичний
компонент
На початку експерименту Після завершення експерименту Динаміка На початку експерименту Після завершення експерименту Динаміка На початку експерименту Після завершення експерименту Динаміка
Експериментальна група
Достатній 18,8 57,4 +38,6 19,8 60,4 +40,6 17,8 63,4 +45,6
Середній 44,6 23,8 -20,8 49,5 26,7 -22,8 46,5 18,8 -27,7
Низький 36,6 18,8 -17,8 30,7 12,9 -17,8 35,7 17,8 -17,9
Контрольна група
Достатній 17,6 22,6 +5,0 19,6 26,5 +6,9 18,6 28,4 +9,8
Середній 46,1 49,0 +2,9 47,1 47,0 -0,1 47,1 44,1 -3,0
Низький 36,3 28,4 -7,9 33,3 26,5 -6,8 34,3 27,5 -6,8
Порівняння емпіричних розподілів рівня сформованості компонентів здорового способу життя учнів у контрольній та експериментальній групах з метою встановлення достовірності результатів констатувального та формувального етапів експерименту здійснювалося за допомогою критерію Пірсона (метод χ2).
Таким чином, можемо констатувати, що застосування розробленої нами методики формування здорового способу життя учнів 6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах забезпечило досить помітну позитивну динаміку сформованості показників емоційно-потребнісного і діяльнісно-практичного компоненту саме в експериментальній групі, також є помітне зростання показників інтелектуального компоненту, однак не таке динамічне. Водночас показники сформованості досліджуваного феномена в контрольній групі є набагато нижчими.
Аналіз фахового рівня та готовності педагогів, які брали участь в експериментальній роботі до проведення спортивно-краєзнавчої роботи з учнями, засвідчив позитивну динаміку. Так, до 81,6 % зросла кількість педагогів, які у своїй роботі надають перевагу саме удосконаленим традиційним чи інтерактивним формам спортивно-краєзнавчої роботи, виявлено позитивну тенденцію скорочення до 9,4 % педагогів, для яких використання інтерактивних форм і методів організації спортивно-краєзнавчої роботи викликало складнощі.
Таким чином, здобуті результати дають підстави стверджувати про ефективність розробленої і запровадженої у практику методики формування здорового способу життя учнів 6–9 класів та її навчально-методичного забезпечення у процесі спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах.

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і розроблено новий підхід до розв’язання психолого-педагогічної проблеми формування здорового способу життя учнів 6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах.
1. На основі аналізу становлення і розвитку вітчизняних та зарубіжних філософських, гуманітарних і психолого-педагогічних поглядів, теорій та концепцій, діючих законів та нормативно-правових документів у галузі позашкільної освіти і виховання охарактеризовано сутність процесів формування в учнів основної школи інтересів, мотивів, потреб, системних знань, умінь і практичних навичок формування здорового способу життя у якості ціннісних орієнтирів особистості, що дало змогу здійснити виокремлення й характеристику як суто теоретичних, так і практичних підходів щодо розв’язання актуальної для сучасної теорії і методики виховання психолого-педагогічної проблеми – формування в учнів 6–9 класів здорового способу життя у процесі спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах.
Виокремлено й схарактеризовано гіпотетичні рівні формування здорового способу життя зростаючої особистості у межах різних освітньо-виховних, духовно-моральних, розвивальних і соціально-адаптаційних середовищ, якими є: індивідуальний; найближчого оточення – сім’я, родичі, друзі, знайомі, представники дитячої субкультури; учнівсько-педагогічний колектив загальноосвітнього і позашкільного навчального закладу; громада; суспільство.
Здійснено авторське трактування інтегрованому поняттю «формування здорового способу життя учнів 6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах», сутність якого розглядається як цілісний, логічно вибудований процес, у якому ефективно взаємодіють між собою його учасники – учні, їхні батьки, педагоги позашкільних навчальних закладів на принципах рівноправності, партнерства й взаємоповаги у прийнятті рішень та їх виконанні; актуалізується взаєморозуміння і взаємодопомога у досягненні мети індивідуальної та колективної спортивно-краєзнавчої роботи, яка спрямовується на самоактуалізацію та самоствердження учня у формуванні власного здорового способу життя.
2. З метою визначення й характеристики сучасного стану сформованості здорового способу життя учнів 6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах здійснено характеристику критеріїв (когнітивний, мотиваційний, діяльнісний), показників та рівнів його сформованості (достатній, середній, низький).
За результатами констатувального етапу експерименту встановлено, що на низькому рівні сформованості досліджуваного феномена знаходилося 34,5 % учнів, на середньому – 46,8 % та на достатньому лише 18,7 % учнів 6–9 класів. Зафіксовано також недостатньо сформовані у 33,8 % педагогів позашкільних навчальних закладів знання, уміння і навички проведення занять з формування здорового способу життя з учнями 6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи.
3. Теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально апробовано методику формування в учнів 6–9 класів здорового способу життя у процесі спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах, сутність якої трактується як комплекс ієрархічно вибудованого і логічно взаємопов’язаного між собою інтегрованого й диференційованого навчально-виховного змісту, здоров’язбережувальних і краєзнавчих традиційних й інтерактивних форм, методів і засобів його реалізації та відповідних їм педагогічних умов, застосування яких забезпечує досягнення загальної мети і конкретних цілей формування досліджуваного феномена на трьох рівнях її реалізації (пропедевтичному, основному й творчо-прогностичному).
Обґрунтовано теоретичні основи та здійснено класифікацію провідних принципів (загальнодидактичних, специфічних виховних принципів та принципів національного виховання) конструювання змісту індивідуальної та колективної спортивно-краєзнавчої роботи, спрямованої на формування в учнів 6–9 класів здорового способу життя; удосконалено спортивно-оздоровчі, здоров’язбережувальні і краєзнавчі як традиційні, так і інтерактивні форми, методи і засоби реалізації змісту методики формування здорового способу життя учнів
6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах.
Виокремлено педагогічні умови реалізації методики: визначення у логічній єдності і системності головної мети і конкретних завдань формування досліджуваного феномена на кожному з рівнів, з опорою на особистісно зорієнтований, діяльнісно спрямований і соціально активний характер навчально-виховного змісту спортивно-краєзнавчої роботи; урахування у змісті спортивно-краєзнавчої роботи учнів 6–9 класів у позашкільних навчальних закладах єдності, наступності і практичної спрямованості її основних структурних складових – навчально-пізнавальної і дослідницької діяльності та спортивно-розвивальної, спортивно-оздоровчої, здоров’язбережувальної, краєзнавчої, масової і суспільно-корисної роботи, спрямованої на формування здорового способу життя; удосконалення напрямів суб’єкт-суб’єктної взаємодії усіх учасників навчально-виховного процесу позашкільних навчальних закладів, спрямованої на створення комфортних умов для особистісного самовияву і самостановлення зростаючої особистості.
Аналіз результатів формувального етапу дослідження засвідчив ефективність упровадження методики формування здорового способу життя учнів 6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи у позашкільних навчальних закладах, що підтверджено позитивними змінами, які виявлені в експериментальних групах: +41,6 % на достатньому рівні, -23,8 % на середньому та -17,8 % на низькому.
4. У процесі дослідження розроблено та впроваджено у навчально-виховний процес позашкільних навчальних закладів навчально-методичні матеріали (програма тренінг-курсу «Мій вибір – здорове майбутнє» та навчально-методичний посібник «Форми і методи спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах») щодо формування здорового способу життя учнів 6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальшого вивчення потребують питання формування готовності керівників творчих дитячих об’єднань до програмно-цільового управління спортивно-краєзнавчою роботою, теоретичного обґрунтування й розроблення навчально-виховного змісту проведення спортивно-краєзнавчої роботи за умови запровадження телекомунікаційних та комп’ютерних технологій, наступності здійснення спортивно-краєзнавчої роботи в системі «позашкільні – загальноосвітні навчальні заклади» та ін. Зважаючи на актуальність досліджуваної теми, рекомендовано: запровадити у процес спортивно-краєзнавчої роботи позашкільних навчальних закладів розроблену програму тренінг-курсу «Мій вибір – здорове майбутнє» та навчально-методичний посібник «Форми і методи спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах».

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, у яких опубліковано основні результати дисертації:
1. Сивохоп Я. М. Основні підходи щодо формування навичок здорового способу життя учнівської молоді / Ярослав Сивохоп // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Педагогіка. Соціальна робота. – Ужгород : Вид-во УжНУ «Говерла», 2010. – № 18. – С. 94–98.
2. Сивохоп Я. М. Літні колонії як форма організації процесу формування навичок здорового способу життя у дітей на території Закарпаття у 20–30 рр.
ХХ століття / Ярослав Сивохоп // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Педагогіка. Соціальна робота. – Ужгород : Вид-во УжНУ «Говерла», 2011. – № 22. – С. 142–144.
3. Сивохоп Я. М. Формування навичок здорового способу життя учнівської молоді в умовах позашкільних навчальних закладів / Ярослав Сивохоп // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Педагогіка. Соціальна робота. – Ужгород : Вид-во УжНУ «Говерла», 2011. – № 21. – С. 178–180.
4. Сивохоп Я. М. Формування здорового способу життя підлітків у процесі спортивно-краєзнавчої діяльності позашкільних навчальних закладів / Ярослав Сивохоп // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Педагогіка. Соціальна робота. – Ужгород : Вид-во УжНУ «Говерла», 2013. – № 29. –
С. 191–193.
5. Сивохоп Я. М. Використання інтерактивних методів навчання в процесі підвищення кваліфікації педагогів із питань формування навичок здорового способу життя підлітків / Ярослав Сивохоп // Нова педагогічна думка. – Рівне : ПП ЗПФ «Папірус Друк», 2013. – № 2. – С. 27–29.
6. Syvokhop Y. Organizacyjno-metodyczne zabezpieczenie realizacji programu ksztaltowania nawykov zdrovwego stylu zycia wsrod mlodziezy szkolnej «peer to peer» na Zakarpaciju / Yaroslav Syvokhop // Dyskurs Pedagogiczny. Przemoc i agresja jako zagrozenie bezpieczenstwa i rozwoju dziecka. Wydawnictwo Panstwowej Wyzszej Szkoly Techniczno-Ekonomicznej im. Ks. Bronislawa Markiewicza w Jaroslawiu. – 2013. – № 7. – С. 151–163.
7. Сивохоп Я. М. Інноваційні підходи до підвищення кваліфікації педагогів з питань формування здорового способу життя учнівської молоді / Ярослав Сивохоп // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Педагогіка. Соціальна робота. – Ужгород : Вид-во УжНУ «Говерла», 2014. – № 31. – С. 155–157.
8. Сивохоп Я. М. Організаційно-педагогічні засади впровадження інноваційних здоров’язбережувальних технологій у діяльність позашкільних навчальних закладів / Ярослав Сивохоп // Науковий вісник Чернівецького університету. Сер. : Педагогіка та психологія. – Чернівці : Рута, 2014. – № 688. – С. 136–141.
9. Сивохоп Я. М. Особливості ціннісного ставлення до здоров’я та здорового способу життя учнів 6–9 класів в умовах позашкільних навчальних закладів / Ярослав Сивохоп // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Педагогіка. Соціальна робота. – Ужгород : Вид-во УжНУ «Говерла», 2015. – № 35. – С. 169–172.
10. Syvokhop Y. Characteristics of value attitude towards health and health and healthy lifestyle among students of 6–9 grades in conditions of the after-school educational institutions / Yaroslav Syvokhop // Dyskurs Pedagogiczny. Jakość życia w wymiarze psychologicznym, zdrowotnym i sprawnosciowym. Wydawnictwo Panstwowej Wyzszej Szkoly Techniczno-Ekonomicznej im. Ks. Bronislawa Markiewicza w Jaroslawiu. – Jaroslaw : Agencja Reklamowa TOP, – 2015. – № 15. – С. 77–88.
11. Syvokhop Y. Stages of Formation of Healthy Lifestyle of the Teenagers in the Afterschool Еducational Institutions [Electronic resource] / Yaroslav Syvokhop // International Scientific Journal – 2016. – № 11 (21). – С. 46–49. – Mode of Access : http://www.inter-nauka.com/issues/2016/11/1671)
Опубліковані праці апробаційного характеру:
12. Сивохоп Я. М. Організаційно-педагогічні умови формування навичок здорового способу життя у процесі спортивно-краєзнавчої діяльності позашкільних навчальних закладів / Ярослав Сивохоп // Сучасна профільна освіта: традиції та інновації : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. – Чернівці : ПВКФ «Технодрук», 2012. – С. 74–76.
13. Сивохоп Я. М. Використання тренінгових технологій в процесі підвищення кваліфікації педагогів з питань формування навичок здорового способу життя підлітків / Ярослав Сивохоп // Актуальні проблеми соціальної роботи: волонтерство як важливий ресурс соціальної роботи: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – Ужгород, 2013. – С. 102–104.
14. Сивохоп Я. М. Організаційно-педагогічні умови впровадження інноваційних здоров’язбережувальних технологій у діяльність позашкільних навчальних закладів / Ярослав Сивохоп // Актуальні проблеми соціальної роботи і підготовки фахівців: соціальна робота і здоровий спосіб життя : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – Ужгород, 2014. – С. 71–72.
15. Сивохоп Я. М. Організаційно-педагогічні умови впровадження інноваційних здоров’язбережувальних технологій у діяльність позашкільних навчальних закладів / Ярослав Сивохоп // Міжнародний фестиваль педагогічних інновацій : матеріали VI Міжнар. фестивалю педагогічних інновацій. – Черкаси, 2014. – С. 230 –233.
16. Сивохоп Я. М. Особливості ціннісного ставлення до здоров’я та здорового способу життя учнів 6–9 класів в умовах позашкільних навчальних закладів / Ярослав Сивохоп // Валеологічна освіта в навчальних закладах України: стан, напрямки й перспективи розвитку : матеріали XXI Всеукр. наук.-практ. конф. – Кіровоград : Поліграфічне підприємство «Ексклюзив-Систем», 2015. – С. 305–309.
17. Сивохоп Я. М. Використання сучасних інформаційних технологій в процесі спортивно-краєзнавчої роботи / Ярослав Сивохоп // Інформаційні технології в професійній діяльності : матеріали IX Всеукр. наук.-практ. конф. – Рівне, 2015. –
С. 137–138.
18. Сивохоп Я. М. Ставлення учнів до здоров’я та здорового способу життя в умовах позашкільних навчальних закладів / Ярослав Сивохоп // Розвиток сучасної освіти: теорія, практика, інновації : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – К. : Міленіум, 2015. – С. 128–130.
19. Сивохоп Я. М. Особливості формування здорового способу життя підлітків у процесі діяльності оздоровчих таборів позашкільних навчальних закладів / Ярослав Сивохоп // Актуальні питання соціальної роботи і підготовки фахівців: сучасні тенденції : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – Ужгород, 2015. –
С. 93–94.
Опубліковані праці, які додатково відображають
наукові результати дисертації:
20. Сивохоп Я. М. Педагогічні особливості формування культури здоров’я дітей та підлітків у 20–30 рр. XX ст. у Закарпатті / Ярослав Сивохоп // Освіта Закарпаття : наук.-метод. журн. – Ужгород : ТурПрес, 2009. – № 9. – С. 104–105.
21. Сивохоп Я. М. Формування здорового способу життя підлітків у процесі спортивно-краєзнавчої діяльності позашкільних навчальних закладів / Ярослав Сивохоп // Освітній простір. Глобальні, регіональні та інформаційні аспекти : наук.- метод. журн. – Чернівці : ТОВ «Вид-во «Наші книги», 2014. – № 15. – С. 68–70.
22. Сивохоп Я. М. Форми і методи спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах : навч. – метод. посіб. / Ярослав Сивохоп. – Ужгород : Інформ.-вид. центр ЗІППО, 2016. – 57 с.
23. Сивохоп Я. М. Програма тренінг-курсу «Мій вибір – здорове майбутнє» : навч. програма / Ярослав Сивохоп. – Ужгород : Інформ.-вид. центр ЗІППО, 2016. – 98 с.

АНОТАЦІЇ
Сивохоп Я. М. Формування здорового способу життя учнів 6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах. – На правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. – Умань, 2017.
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і розроблено новий підхід до розв’язання психолого-педагогічної проблеми формування здорового способу життя учнів 6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах. У межах поняттєво-категоріального апарату розкрито зміст інтегрованого поняття «формування здорового способу життя учнів 6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи у позашкільних навчальних закладах». Виокремлено й розкрито сутність критеріїв (когнітивний, мотиваційний, діяльнісний), показників та рівнів (низький, середній, достатній) його сформованості.
Визначено й схарактеризовано теоретичні засади та сутність навчально-виховних підходів, психолого-педагогічних й соціально-адаптаційних напрямів, що є характерними саме у конструюванні й реалізації навчально-виховного змісту спортивно-краєзнавчої роботи; здійснено відбір і класифікацію принципів, форм, методів, засобів та педагогічних умов як складових розробленої методики формування здорового способу життя учнів 6–9 класів у позашкільних навчальних закладах та експериментальним шляхом підтверджено її педагогічну ефективність.
Розроблено та впроваджено у навчально-виховний процес позашкільних навчальних закладів навчально-методичні матеріали щодо формування здорового способу життя учнів 6–9 класів у процесі спортивно-краєзнавчої роботи.
Ключові слова: спортивно-краєзнавча робота, позашкільний навчальний заклад, учні 6–9 класів, формування здорового способу життя.

Syvohop Ya. M. Formation of healthy lifestyle of pupils of 6–9 grades in the process of sports and local history work in out-of-school educational institutions. – The Manuscript.
Scientific thesis for the Degree of the Candidate of Pedagogical Sciences in specialty 13.00.07. – Theory and Methodology of education. – Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University. – Uman, 2017.
The dissertation is devoted to theoretical generalization and a new approach to solve the psychological and pedagogical problem of formation of healthy lifestyle of pupils of 6–9 grades in the process of sports and local history work in out-of-school educational institutions. Within the conceptual and categorical apparatus, the content of a main integrated concept of «formation of healthy lifestyle of pupils of 6–9 grades in the process of sports and local history work in out-of-school educational institutions» is defined. The essence of this concept is considered as a single, logical and complementary process, there is an interaction between its main participants – of pupils of 6–9 grades, their parents, and teachers of out-of-school educational institution based on principles of equality, partnership and mutual respect. Mutual understanding and mutual assistance in achieving the goals and specific objectives of individual or collective sport and local history work, which is aimed at grown-up person’s self-actualization and self-identity, have been emphasized.
The essence of components (intellectual, emotional and essential, active) criteria (cognitive, motivational, active) and its indicators and levels of formation of healthy lifestyle of pupils of 6–9 grades in the process of sports and local history work in out-of-school educational institutions (low, medium, sufficient) have been developed. Theoretical foundations are proved as well as a classification of the leading principles of design of both individual and collective sports and local history work by pupils of 6–9 grades in out-of-school educational institutions aimed at forming their healthy lifestyle, namely general and didactic, specific educational principles of and principles of national education.
Based on systematization and generalization of the theoretical foundations of this study, the hypothetical level of a grown-up person’s healthy lifestyle in the context of different educational, spiritual, moral, developmental, social, and adaptive environments, have been developed and approved. They are: individual; environs – family, relatives, friends, and representatives of children’s subculture; student and teaching staff of general school and out-of-school educational institutions; community; society. Both traditional and interactive forms and methods of implementation of the educational content of sport and local history of pupils of 6–9 grades in out-of-school educational institutions have been characterized in the context of sport, health-saved, health-improving and local history directions. Moreover, efficient educational means of pupils of 6–9 grades in sport and local history work in out-of-school educational institutions directed at the formation of their healthy lifestyle have been disclosed and characterized.
For the purpose of the effective solving of psychological and educational problem, methodic for formation of healthy lifestyle of pupils of 6–9 grades in the process of sports and local history work in out-of-school educational institutions is theoretically proved and experimentally tested. The essence of this methodic is interpreted as a complex hierarchal logically interrelation between integrated and differentiated educational content, healthy-saved forms, methods and methodological tools for its implementation and the corresponding pedagogical conditions of application aimed at achieving common goals and specific objectives of formation of studied phenomenon based on the child-centered principles.
The essence of the top three levels of application of the author’s methodic of for formation of healthy lifestyle of pupils of 6–9 grades in the process of sports and local history work in out-of-school educational institutions is defined. These levels are: the first level – propaedeutic, the second level – primary, the third level – creative and prognostic that determines at each of these levels of psychological and pedagogical mechanisms of formation of pupils’ stable internal motivation to a healthy lifestyle. Expediency of implementation of principle of active character of educational content of sports and local history work at every levels of implementation of the developed techniques is validated. The pedagogical conditions as not only the constituent, but also the conditions of implementation of methodic for formation of healthy lifestyle of pupils of 6–9 grades in the process of sports and local history work in out-of-school educational institutions are defined and characterized. The pedagogical effectiveness of the author’s methodic for formation of healthy lifestyle of pupils of 6–9 grades in the out-of-school educational institutions is experimentally tested.
Developed and implemented into the educational process of the out-of-school educational institutions were the educational materials on formation of healthy lifestyle of pupils of 6–9 grades in the process of sports and local history work.
Keywords: sport and local history work, out-of-school educational institutions, pupils of 6–9 grades, formation of a healthy lifestyle.

Сивохоп Я. М. Формирование здорового образа жизни учеников 6–9 классов в процессе спортивно-краеведческой работы во внешкольных учебных заведениях. – На правах рукописи.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. – Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины. – Умань,
2017.
В диссертации осуществлено теоретическое обобщение и разработан новый подход к решению психолого-педагогической проблемы формирования здорового образа жизни учеников 6–9 классов в процессе спортивно-краеведческой работы во внешкольных учебных заведениях. В пределах терминологического аппарата раскрыто содержание основного интегрированного понятия «формирование здорового образа жизни учеников 6–9 классов в процессе спортивно-краеведческой работы во внешкольных учебных заведениях». Раскрыта сущность критериев (когнитивный, мотивационный, деятельный), показателей и уровней (достаточный, средний, низкий) его сформированности.
Определены теоретические основы и сущность психолого-педагогических и социально-адаптационных подходов, которые являются характерными именно в конструировании и реализации учебно-воспитательного содержания спортивно-краеведческой работы; осуществлен отбор и классификация принципов, форм, методов, средств и педагогических условий как составляющих разработанной методики формирования здорового образа жизни учеников 6–9 классов во внешкольных учебных заведениях и экспериментальным путем подтверждена их педагогическая эффективность.
Ключевые слова: спортивно-краеведческая работа, внешкольное учебное заведение, ученики 6–9 классов, формирование здорового образа жизни.