Автореферат

Міністерство освіти і науки України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

КОВАЛЬ ІННА ВІТАЛІЇВНА

УДК 34(07): 377.8

ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ

У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕДЖУ

13.00.07 – теорія і методика виховання

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Умань – 2016

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Уманському державному педагогічному університеті
імені Павла Тичини, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник –

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Совгіра Світлана Василівна, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, завідувач кафедри хімії, екології та методики їх навчання.

доктор педагогічних наук, доцент Мірошніченко Валентина Іванівна, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, завідувач кафедри теорії та історії держави і права та приватно-правових дисциплін;

кандидат педагогічних наук, доцент Попадич Олена Олександрівна, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», доцент кафедри педагогіки та психології.

Захист відбудеться «30» березня 2016 р. о 13⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 74.053.02 в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини за адресою: 20300, м. Умань, вул. Садова, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці та на сайті Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини за адресою: 20300, м. Умань, вул. Садова, 2.

Автореферат розісланий «29» лютого 2016 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н. І. Ревнюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку в Україні відбувається безперервна системна модернізація соціально-економічної, політичної, правової та інших сфер життя держави. Результатом цих перетворень має стати формування правової держави, розвинене громадянське, економічно стабільне суспільство. Ефективність таких змін досягається за умови масштабної правової модернізації життєдіяльності громадян, удосконалення законодавства, поліпшення функціонування державних структур, а також розвитку правової культури населення, що забезпечує правомірну поведінку кожного.

Становлення України як правової, демократичної держави можливе тільки в разі підвищення рівня правової культури населення, формування в суспільній свідомості ідеалів законності, ставлення до права як до універсальної цінності через використання продуманих і ефективних механізмів правового виховання.

Сучасна система освіти орієнтована на розвиток суспільства, зміцнення і вдосконалення правової держави, що підкреслено в Конституції України, Законі «Про освіту», Програмі правової освіти населення. Провідними принципами державної політики в галузі освіти є виховання громадянськості, працьовитості, поваги до прав і свобод людини. Пріоритетність цієї проблеми підкреслено в «Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті», «Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді», «Концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти», Національній стратегії розвитку освіти України на період до 2021 року. Законодавство України регулює соціальне замовлення на активне правове виховання фахівців. Необхідність правового виховання закладена також у міжнародних законодавчих актах, зокрема у Конвенції ООН про права дитини наголошено на необхідності дотримання всіх виділених прав і свобод неповнолітніх, формування в них уявлень про свої права та обов’язки.

Серед актуальних проблем сучасної системи виховання – виховання громадянина України, здатного жити в правовій державі. У його становленні особливе значення має виховання у дітей і молоді поваги до Конституції, законів України, національної символіки, глибокого усвідомлення взаємозв’язку між свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю. Важливим чинником розв’язання цієї проблеми є конкретний навчальний заклад, зокрема педагогічний коледж, який покликаний сприяти становленню майбутніх фахівців, які здатні здійснювати виховання, в тому числі й правове, молодого покоління.

Поняття правового виховання, його форми, засоби та методи, організація та управління правовим вихованням знайшли відображення в роботах В. Бабаєва, В. Балюк, В. Баранова, П. Баранова, М. Галімова, В. Головченка, Г. Давидова, Д. Давидова, О. Данильяна, О. Дзьобань, А. Долгової, O. Долгополова, Г. Журбелюк, В. Загревої, В. Казимирчука, Г. Клімова, І. Ковальова, А. Кордонської, А. Кутиркіна, Б. Ліхачова, Є. Мануйлова, В. Мірошниченко, А. Нікітіна, В. Нікітіна, О. Панфілова, В. Подзолкова, О. Попадич, І. Рябко, В. Семенова, В. Стреляєвої, Ю. Теплої, Ш. Хамроєва, С. Хасанова, А. Черемисина, C. Широ та ін. У їхніх дослідженнях визначено місце правового виховання в системі громадянської освіти та національного виховання, з’ясовано зміст правової вихованості як компоненту соціальної зрілості особистості, встановлено взаємозв’язок морального і правового виховання, поетапність реалізації правового виховання тощо. Однак глибокого системного аналізу процесу правового виховання до теперішнього часу не проведено.

На необхідності дослідження науково-теоретичних та методологічних аспектів правового виховання наголошено у працях О. Ганзенка, Р. Кравцова, С. Легуші, Є. Рассолова, А. Сафронова, Є. Татарінцевої, А. Фальковського, М. Цимбалюк та ін.

Аналіз наукової літератури засвідчує, що вчені розглядають правове виховання з позиції компетентнісного, діяльнісного підходів, взаємозв’язку його структурних компонентів (С. Алексєєв, С. Болоніна, В. Гойман, О. Куціпак, А. Нікітін, Л. Петражицький, Ю. Размєтаєва, Г. Фаттахова, С. Хасанова, А. Черемісіна та ін.). Вони виокремлюють правомірну поведінку, яка є мірилом правової культури і втілюється в правових звичках і навичках. Окремі науковці акцентують увагу на правах людини як загальнолюдських, моральних і етичних цінностях (В. Альхіменко, В. Безродна, А. Гусєв, Ю. Козюбра, Дж. Коен (J. Cohen), М. Лаварсланова, Н. Лелекіна, Є. Лукашева, Г. Міньковський, В. Нікітін, О. Петришин).

Проблемі правового виховання студентів педагогічного коледжу присвячені дослідження Р. Дралюк, О. Єрмакова, Л. Мацук, Т. Петренко, І. Сидоренкова, Є. Федик. Разом з тим, не всі аспекти досліджуваної проблеми отримали достатньо повне висвітлення в науковій літературі. Зокрема, дотепер не розкрито сутність правового виховання, не охарактеризовано його зміст та функції; немає однозначного підходу до тлумачення категоріального апарату теорії правового виховання, а саме форм, способів та засобів правового виховання студентів педагогічного коледжу. Крім того, залишається не з’ясованою роль навчально-виховного процесу педагогічного коледжі у правовому вихованні, не визначені ефективні форми та методи, які використовуються в процесі правовиховної діяльності.

На основі вивчення й узагальнення теоретичних та практичних аспектів правового виховання студентів педагогічного коледжу виявлено суперечності, які потребують вирішення, зокрема між:

– потребою суспільства в правовому вихованні студентів педагогічного коледжу, низьким рівнем їх правової вихованості і реальними можливостями його здійснення у навчально-виховному процесі та недостатнім рівнем усвідомлення важливості цієї проблеми;

– необхідністю підвищення ефективності правового виховання студентів педагогічного коледжу в навчально-виховному процесі та недостатньою розробленістю наукового, методичного та кадрового забезпечення цього процесу;

– необхідністю системної організації процесу правового виховання та епізодичністю, розрізненістю правовиховних заходів у педагогічних коледжах.

Отже, актуальність проблеми, зазначені суперечності та недостатня розробленість відповідної проблеми в теорії й виховній практиці зумовили вибір теми дослідження ‒ «Правове виховання студентів у навчально-виховному процесі педагогічного коледжу».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою науково-дослідної теми кафедри суспільних дисциплін Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини «Правове виховання для забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина» (номер державної реєстрації 0112U000514). Тему затверджено Вченою радою Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 12
від 15.07.2012 р.) та узгоджено на засіданні Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук в Україні (протокол № 9 від 26.11.2013 р.).

Мета дослідження – на основі теоретичного аналізу досліджуваної проблеми та вивчення виховної практики обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови правового виховання студентів у навчально-виховному процесі педагогічного коледжу.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що правове виховання студентів у навчально-виховному процесі педагогічного коледжу здійснюватиметься більш ефективно в разі дотримання таких педагогічних умов: удосконалення змісту правового виховання студентів у навчально-виховному процесі педагогічного коледжу; стимулювання мотиваційно-ціннісного ставлення студентів до дотримання правових норм на основі удосконалення позааудиторної роботи педагогічного коледжу; активізації творчої правової діяльності студентів педагогічного коледжу.

Відповідно до мети й гіпотези визначено такі завдання дослідження:

Проаналізувати стан розробленості проблеми в науковій літературі, розкрити зміст і уточнити сутність ключових понять дослідження.
Уточнити критерії, показники й охарактеризувати рівні правової вихованості студентів педагогічного коледжу.
З’ясувати стан правового виховання студентів у навчально-виховному процесі педагогічного коледжу.
Обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови правового виховання студентів у навчально-виховному процесі педагогічного коледжу.

Об’єкт дослідження ‒ процес правового виховання студентів педагогічного коледжу.

Предмет дослідження ‒ педагогічні умови правового виховання студентів у навчально-виховному процесі педагогічного коледжу.

Методи дослідження. Для перевірки гіпотези дослідження і розв’язання визначених завдань використано комплекс взаємодоповнюючих методів: теоретичні – аналіз наукових джерел із проблеми дослідження, що дало змогу визначити об’єкт, предмет, мету дослідження, сформулювати його завдання, уточнити сутність поняття «правове виховання студентів у навчально-виховному процесі педагогічного коледжу»; емпіричні – цілеспрямоване спостереження, бесіда, емпатичне слухання, що дало можливість зібрати первинний аналітичний матеріал про рівні правової вихованості студентів педагогічного коледжу; педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний етапи) для перевірки ефективності педагогічних умов правового виховання студентів у навчально-виховному процесі педагогічного коледжу; статистичні – методи математичної статистики, за допомогою яких здійснено перевірку ефективності впровадження в навчально-виховний процес педагогічного коледжу педагогічних умов правового виховання студентів.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Уманського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. Т. Г. Шевченка, Дніпропетровського педагогічного коледжу Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара та Бериславського педагогічного коледжу імені В. Ф. Беньковського. На різних етапах у дослідженні брали участь 514 студентів та 19 викладачів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

– вперше обґрунтовано педагогічні умови правового виховання студентів у навчально-виховному процесі педагогічного коледжу (удосконалення змісту правового виховання студентів у навчально-виховному процесі педагогічного коледжу; стимулювання мотиваційно-ціннісного ставлення студентів до дотримання правових норм на основі удосконалення позааудиторної роботи педагогічного коледжу; активізація творчої правової діяльності студентів педагогічного коледжу);

– уточнено сутність ключових понять дослідження: «правове виховання», «правове виховання студентів педагогічного коледжу»; критерії (мотиваційно-ціннісній, інформаційно-когнітивній, діяльнісно-практичний), показники та рівні (низький, середній, високий) правової вихованості студентів педагогічного коледжу;

– удосконалено форми, методи, засоби правового виховання студентів в умовах навчально-виховного процесу педагогічного коледжу;

– подальшого розвитку набули інтеграційні процеси змістового наповнення правового виховання студентів педагогічного коледжу.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці та впровадженні у виховний процес педагогічних коледжів навчально-виховного та методичного забезпечення процесу правового виховання, зокрема: методики діагностування рівнів правової вихованості студентів; оновленого змісту навчальної дисципліни «Правознавство», спецкурсу «Правове виховання», програми діяльності гуртка «Молодий правознавець», тематики правовиховних заходів.

Основні положення та висновки дисертації можуть бути використані педагогами-кураторами, керівниками гуртків, секцій, клубів правознавчого спрямування та в системі вищої освіти з удосконалення фахового рівня майбутніх учителів правознавства загальноосвітніх навчальних закладів та позашкільних навчальних закладів правового профілю.

Матеріали дисертаційної роботи доцільно використовувати у змісті лекційних і практичних занять з дисципліни «Правознавство», у процесі підготовки навчально-виховної та методичної літератури.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Уманського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. Т. Г. Шевченка (довідка № 275 від 02.09.2015 р.), Дніпропетровського педагогічного коледжу Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (довідка № 324 від 25.09.2015 р.), Бериславського педагогічного коледжу імені В. Ф. Беньковського (довідка № 253
від 21.10.2015 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження обговорювалися на науково-практичних конференціях, педагогічних читаннях різного рівня: міжнародних – «Інноваційний розвиток національної економіки в умовах глобалізації» (Умань, 2013–2014); «Вища освіта України у контексті загальних цивілізаційних змін: виклики та можливості сьогодення» (Київ, 2015); «Развитие науки XXI века (Дніпропетровськ, 2015); «Актуальні проблеми розвитку світової науки» (Київ, 2015); «Proceedings of academic science» (Yorkshire, England, 2015); «Topical Problems of Modern Science and Possible Solutions» (Dubai, UAE, 2015); всеукраїнських – «Управління навчальним закладом: теорія, історія, практика» (Умань, 2015); «Вітчизняна наука на зламі епох: проблеми та перспективи розвитку (Переяслав-Хмельницький, 2015); регіональних – «Інноваційні технології професійної підготовки майбутніх педагогів у контексті компетентнісного підходу» (Дніпропетровськ, 2015).

Публікації. Основні результати дослідження викладено у 18 одноосібних публікаціях автора, з яких 6 відображають основні наукові результати, 10 – апробаційного характеру, 2 – додатково відображають наукові результати дисертації.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел (369 найменувань, з них 7 іноземною мовою), 13 додатків на 124 сторінках. Загальний обсяг роботи становить 357 сторінок, з них – 194 сторінки основного тексту. Робота містить
8 рисунків, 30 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, її зв’язок із науковими програмами, планами, темами, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет наукового пошуку; сформульовано гіпотезу, окреслено комплекс методів дослідження; розкрито наукову новизну й практичне значення одержаних результатів; наведено відомості про впровадження, апробацію результатів дослідження, публікації, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі – «Теоретичні основи правового виховання студентів у навчально-виховному процесі педагогічного коледжу» – охарактеризовано стан розробленості проблеми дослідження; уточнено сутність ключових понять, критерії, показники й охарактеризовано рівні правової вихованості студентів педагогічного коледжу.

Встановлено, що в юриспруденції, педагогіці та психології вивчення проблеми правового виховання особистості визнано необхідним, важливим і перспективним, тому в цьому напрямі проводиться значна науково-дослідницька робота (С. Алексєєв, В. Головченко, Л. Горбунова, Г. Давидов, О. Данильян, О. Дзьобань, Р. Дралюк, С. Іващенко, Ю. Калиновський, Б. Кістяківський, О. Лукаш, С. Максимов, Є. Мануйлов, В. Обухов, О. Панфілов, Є. Пєвцова, В. Подзолков, І. Рябко, А. Сафронов, Ю. Тепла, М. Фіцула, М. Штангрет та ін.). У дослідженнях цих авторів доведено тісний зв’язок правового виховання з ефективністю правового регулювання становлення сучасного суспільства.

Аналіз наукових праць засвідчує, що у процесі розв’язання проблеми правового виховання науковці зверталися до таких категорій, як «правова свідомість» та «правова культура». У контексті аксіологічного підходу перевагу у вихованні правової культури надають дослідники А. Аграновська, В. Барашкова, Р. Кравцов, В. Морозова, І. Хрючкіна та ін. Ними встановлено, що правові ціннісні орієнтації сприяють розвитку правових переконань, які визначають правові установки особистості. Правову культуру з позицій системно-структурного підходу вивчали та визначили її компонентний склад О. Богатикова, С. Болоніна, Г. Давидов, А. Кордонська, М. Кускова, Є. Рассолова, Є. Татарінцева, Ю. Тепла, Є. Федік та ін. Дослідники вважають, що важливим елементом правової культури суспільства є ступінь впровадження в практику принципів верховенства права і правового закону. Науковці одностайні в тому, що сучасна соціально-економічна ситуація в нашому суспільстві не сприяє формуванню належного морального середовища для виховання студентської молоді. Однією із складових всебічного розвитку особистості студента вони вважають високу правову культуру, формування якої в коледжі забезпечується правовим вихованням.

Дослідники В. Альхіменко, А. Бойкова, Й. Васькович, В. Загрєва, М. Лаварсланова, Б. Ліхачов, Є. Мануйлов, О. Панфілов, Ю. Тепла та ін. у правовому вихованні особистості першочерговим вважають виховання правосвідомості, вважаючи, що вона охоплює сукупність поглядів, теорій, уявлень і почуттів людей про чинне і бажане право і правопорядок, волю, уяву, думку і сферу підсвідомого духовного досвіду особистості. Дослідники акцентують увагу на проблемах виховання правосвідомості, гуманістичної високоморальної поведінки, превентивного виховання, розглядають у гармонійній єдності право і моральність, визначаючи правосвідомість як духовну цінність.

Аналіз наукових праць засвідчує, що науковці віддають перевагу таким категоріям, як правосвідомість та правова культура і вважають, що сьогодні необхідно докласти зусиль для підвищення їх рівня, як умови для подолання економічної кризи, соціальної невлаштованості населення, росту злочинності та криміналізації суспільства. Автори теоретико-прикладних досліджень вважають, що проблеми, пов’язані з недостатнім рівнем правової культури сучасної молоді, потребують пошуку нових форм і методів правового виховання, адекватних сучасним викликам суспільства.

Учені С. Болоніна, О. Єрмакова, Б. Кістяківський, О. Орлова, В. Семенов, Л. Трушкіна та ін. наголошують на необхідності здійснення комплексного підходу до проблеми правового виховання, створення системи правовиховних заходів.

Останнім часом зростає інтерес дослідників до визначення сучасних проблем правового виховання, викладання правових дисциплін у навчальних закладах системи професійної освіти, проводяться соціологічні дослідження з правового виховання, правової вихованості студентів. Вчені (В. Головченко, С. Гусарєв, І. Коваленко, С. Легуша, Є. Пєвцова, Є. Татарінцева, О. Тихомиров, С. Хасанова, М. Цимбалюк, М. Штангрет та ін.) розглядають різні аспекти правового виховання молоді взагалі і студентства, зокрема, розкривають особливості забезпечення ефективного процесу формування правової вихованості студентів.

Аналіз сучасних підходів до правового виховання студентів показує, що всі вони орієнтовані на вивчення прав і свобод людини, ознайомлення з нормативно-правовою базою держави, юридичною термінологією тощо. А це значно знижує ефективність правовиховної роботи. На основі проведеного аналізу наукових праць з’ясовано, що система правового виховання молоді в Україні є недосконалою. Отже, в умовах становлення правової держави, яке залежить від ефективності правового регулювання соціальних процесів, удосконалення законодавства, постійного зміцнення законності і правопорядку актуальною є проблема вдосконалення процесу правового виховання студентів педагогічних коледжів.

На основі аналізу наукових праць українських (Л. Анучина, С. Бігун, Й. Васькович, Т. Виноградова, О. Ганзенко, К. Глущенко, В. Головченко, М. Городиський, О. Данильян, О. Зарицький, О. Іваній, Ю. Калиновський, Г. Клімова, І. Коваленко, І. Ковальова, А. Кордонська, Є. Мануйлов, Л. Мацук, Н. Мачинська, В. Мірошниченко, О. Попадич, В. Сергієнко) та зарубіжних (В. Альхіменко, В. Балюк, О. Богатікова, А. Бойкова, М. Галімов, Г. Давидов, А. Долгова, О. Долгополов, О. Єрмакова, Н. Козюбра, Р. Кравцов, М. Лаварсланова, І. Сидоренкова) дослідників уточнено зміст понять: «правове виховання», «правове виховання студентів педагогічного коледжу», «правова вихованість студентів».

Під правовим вихованням розуміємо процес систематичного і цілеспрямованого впливу на правову свідомість та поведінку громадян. Правове виховання студентів педагогічного коледжу трактуємо як процес забезпечення цілеспрямованого, систематичного, послідовного впливу на свідомість, почуття, поведінку студентів норм та принципів права, спеціальних форм та методів, що сприяють формуванню необхідного, прийнятного у суспільстві рівня правових знань, переконань, ціннісних орієнтацій, установок; розвитку шанобливого ставлення до законодавства, уміння відстоювати власні права; навичок правомірної поведінки, які узгоджується з потребами та цінностями правового суспільства.

Вважаємо, що «правова вихованість студентів» − це якість особистості, що включає ступінь розуміння змісту правового матеріалу, глибину правових знань та переконань особистості, реалізованих у побутовій, трудовій, суспільній та професійній діяльності, що виявляються у дотриманні правових норм, відстоюванні власних прав і свобод, правомірній поведінці.

Уточнено критерії правової вихованості студентів педагогічного коледжу: мотиваційно-ціннісний, який включає переконаність та впевненість у значущості й справедливості норм права, інтерес до їх вивчення, свідоме дотримання законів держави і норм співжиття; інформаційно-когнітивний що характеризує глибину та міцність правових знань, повагу до права, визнання його верховенства; діяльнісно-практичний, що включає непримиренність до правопорушень, сформованість правомірної поведінки, готовність до активної правової діяльності.

Показниками мотиваційно-ціннісного критерію визначено: правові цінності, здатність до самореалізації, самоаналізу, самооцінки власної діяльності крізь призму цінностей і норм права; інтерес до засвоєння та схвалення міжнародних правових документів та українських законів про людину як найвищу цінність; позитивне самосприйняття й оптимістичне ставлення до власних можливостей; повага до себе та до інших, бажання діяти відповідно до гуманістичної етики стосовно себе та оточуючих, мотивація до успішної професійної діяльності; інформаційно-когнітивного – правові знання, знання правового регулювання у сфері професійної діяльності, основних понять і законів правознавства, правової політики держави; глибока внутрішня повага до права, законності і правопорядку; знання міжнародного права, українських законодавчих актів про людину, її гідність як найвищу цінність, права людини на повагу і самоповагу, цивілізовані шляхи захисту своєї честі й гідності; усвідомлення власної цінності, унікальності та значущості самоповаги у власному житті; діяльнісно-практичного – система умінь і навичок практичного використання правових знань у професійній діяльності; уміння орієнтуватися в сучасному законодавстві, вміння самостійно застосовувати правові знання на практиці, узгоджувати повсякденну поведінку й особисте ставлення з реальною дійсністю, свою практичну діяльність з отриманими правовими знаннями, уміння захищати свою гідність, володіти методами самооцінки, саморегуляції моральної поведінки, уміти протистояти аморальним впливам, зневажливому ставленні до себе; використовувати адекватні методи допомоги та підтримки інших у захисті їхнього права на самоповагу.

Відповідно до сформованості показників обраних критеріїв охарактеризовано рівні (низький, середній та високий) правової вихованості студентів педагогічних коледжів.

У другому розділі – «Діагностика правової вихованості студентів педагогічного коледжу» – здійснено аналіз стану правового виховання студентів у навчально-виховному процесі педагогічного коледжу; висвітлено організацію та методику проведення констатувального етапу дослідно-експериментальної роботи; виявлено рівні правової вихованості студентів педагогічних коледжів.

Аналіз навчальних планів напрямів підготовки фахівців 5.01010101 Дошкільна освіта, 5.01010201 Початкова освіта, навчальних та робочих програм показав, що студенти педагогічних коледжів оволодівають правовими знаннями під час вивчення дисципліни «Правознавство» в циклі гуманітарних та соціально-економічних дисциплін нормативної частини навчального плану. Однак аналіз практики викладання цієї дисципліни показує, що її виховний потенціал використовується недостатньо. Студенти мають прогалини в знаннях з освітнього права, правового статусу суб’єктів освітніх відносин, не мають навичок практичного застосування правових знань і професійно-правових умінь та достатнього рівня правової грамотності. Ці проблеми багато в чому зумовлені тим, що в навчальних планах і програмах підготовки майбутніх фахівців недостатньо враховується характер і повнота правових знань, професійно-правових умінь, не розроблені вимоги до відбору оптимального змісту правової дисципліни «Правознавство» для студентів педагогічних коледжів.

Проведене опитування студентів на предмет усвідомлення ними змісту законів та окремих нормативно-правових приписів, вміння користуватися нормативно-правовими актами показало, що більшість із них не готові і не здатні брати активну участь у політичному житті країни, поважати чинні закони і права інших осіб,
а також не вміють використовувати і захищати свої права. Отже, правове виховання здійснюється епізодично і безсистемно.

Для підтвердження результатів пілотажного дослідження проведено констатувальний етап дослідно-експериментальної роботи в експериментальних і контрольних групах, під час якого визначено вихідний рівень правової вихованості студентів з урахуванням таких вимог: наявність рівних загальних умов для експериментальних і контрольних груп; навчання за однаковими освітніми програмами; однорідність контингенту студентів у всіх групах; проведення експерименту в природних умовах навчально-виховного процесу; об’єктивність оцінок результатів виховання.

За мотиваційно-ціннісним критерієм правової вихованості студентів педагогічного коледжу визначали: 1) вихованість поваги до права, держави; 2) розвиненість переконань у моральному спрямуванні законодавства та необхідності його неухильного дотримання; 3) ставлення до права як соціальної цінності; за інформаційно-когнітивним: 1) мотивацію до вивчення правових знань; 2) розуміння сутності правових понять, законів; 3) знання основних вітчизняних та міжнародних законодавчих актів про права дітей та молоді; 4) засвоєння основ демократії, прав і свобод людини, дитини, провідних галузей правової системи України тощо; за діяльнісно-практичним: 1) сформованість установок правомірної поведінки; 2) розвиненість умінь, навичок, досвіду життєдіяльності відповідно до чинного законодавства; 3) активну життєву позицію щодо запобігання правопорушенням.

Для встановлення рівня правової вихованості студентів використано діагностичні методики: за інформаційно-когнітивним критерієм ‒ анкетування викладачів, індивідуальну бесіду, спостереження за діяльністю студентів, правові завдання, тест «Рівень правових знань» (автори А. Сорокіна, А. Фірстов). Сформованість показників мотиваційно-ціннісного критерію визначалася за методикою дослідження «Ціннісних орієнтацій» М. Рокича; правових уявлень Л. Колберга і Дж. Таппа, анкетою «Правосвідомість студентів» (автор М. Гайнер, скорочений варіант), методикою К. Замфір у модифікації А. Реан. Показники діяльнісно-практичного критерію визначалися на основі методики, розробленої Є. Татарінцевою і за тестом Г. Айзенка.

Констатувальний етап експерименту показав, що у студентів педагогічного коледжу переважає низький рівень правової вихованості за мотиваційно-ціннісним (в ЕГ – 48,6 %, КГ – 49,0 %), діяльнісно-практичним (у ЕГ він складає 48,8 %, КГ – 49,0 %) та середній за інформаційно-когнітивним (в ЕГ складає 52,0 %, КГ – 50,2 %) критеріями.

На основі аналізу матеріалів констатувального експерименту встановлено, що: на початку експерименту більшість студентів коледжу як експериментальних, так і контрольних груп мають переважно низький рівень правової вихованості (43 %); правова вихованість студентів за інформаційно-когнітивним критерієм більш вища, аніж за мотиваційно-ціннісним і діяльнісно-практичним, що свідчить про те, що методи правового виховання в основному орієнтовані на трансляцію правових знань та теоретичну правову підготовку студентів коледжу; правове виховання, яке здійснюється в позааудиторній діяльності, характеризується одноманітністю змісту форм і методів.

За результатами дослідження встановлено, що на процес правового виховання студентів педагогічного коледжу негативно впливають такі чинники: відсутність однакового підходу до визначення сукупності обов’язкових тем вивчення курсу «Правознавство»; недостатнє навчально-методичне забезпечення цього процесу; епізодичне використання інноваційних технологій та активних методів у процесі правового виховання; обмежений обсяг годин, що відводиться на вивчення правових дисциплін.

Результати констатувального етапу дослідно-експериментальної роботи підтвердили необхідність внесення змін до процесу правового виховання студентів педагогічного коледжу, що потребує певної корекції програм, адаптації форм і методів навчально-виховної роботи.

У третьому розділі – «Педагогічні умови правового виховання студентів у навчально-виховному процесі педагогічного коледжу та їх експериментальна перевірка» – обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови правового виховання студентів педагогічного коледжу; проаналізовано результати формувального етапу дослідно-експериментальної роботи.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури та результатів констатувального етапу педагогічного експерименту та з метою вдосконалення процесу правового виховання студентів педагогічного коледжу обґрунтовано такі педагогічні умови: удосконалення змісту правового виховання студентів у навчально-виховному процесі педагогічного коледжу; стимулювання мотиваційно-ціннісного ставлення студентів до дотримання правових норм на основі удосконалення позааудиторної роботи педагогічного коледжу; активізація творчої правової діяльності студентів педагогічного коледжу.

Перша педагогічна умова – удосконалення змісту правового виховання студентів у навчально-виховному процесі педагогічного коледжу – пов’язана із необхідністю добору навчального правового матеріалу з метою підвищення рівня правової вихованості. Зміст правового виховання охоплює три основні функції: соціальну, особистісну, наукову. Соціальна функція відображає загальні вимоги суспільства до студентів, їхньої правової вихованості, до ролі коледжу як соціально-правового інституту. Особистісна – формує мету правового виховання студентів з точки зору основних особистісних сторін їхньої діяльності. Наукова функція визначає сам зміст правового виховання студентів педагогічного коледжу, програм правового виховання та способів їх оволодіння студентами. Тому процес правового виховання студентів в умовах педагогічного коледжу пов’язаний, насамперед, із обсягом правових знань, які є необхідними для реальної поведінки, соціально-правової активності та потрібні майбутнім фахівцям як суб’єктам трудових відносин, що гарантують ефективну правовиховну роботу у професійній сфері.

Реалізація першої педагогічної умови здійснювалося за допомогою таких форм та методів: словесних (лекції з проблемним викладом знань, з опорою на самостійну роботу студентів, з елементами евристичної бесіди, лекція-візуалізація, лекція із заздалегідь запланованими помилками (теми: «Походження і сутність держави і права», «Конституційне право», «Цивільне право», «Сімейне право», «Трудове право», «Процесуальне право», «Правова держава: теорія, проблеми становлення» та ін.); семінарські заняття (теми: «Твій імідж», «Мистецтво спілкування», «Твоя поведінка у громадських місцях», «Як знайти гідний вихід із складних ситуацій»), пізнавально-творчих (вирішення пізнавальних правових завдань, вправи, захист проектів, прес-конференція, турнір знавців права, КВК, заочна подорож, бій правознавців, підготовка рефератів, конспектів першоджерел), дискусійних (проблемний виклад матеріалу, практикуми, диспути, дискусії та ін. (теми: «Солдати порядку» (про роботу міліції), «Людина і суспільство», «Права та обов’язки молодих спеціалістів, їх працевлаштування», «Вільна людина у вільному світі», «Азбука права» (знайомство із законодавством), «Перша Конституція України») тощо).

Друга педагогічна умова спрямована на орієнтування мотиваційно-ціннісної сфери студентів щодо задоволення потреб виробляти і реалізовувати гуманне ставлення до себе, інших людей, зокрема, до дитини, педагогічної діяльності; прагнення до постійного самовдосконалення, бажання набувати професійного статусу в педагогічному середовищі а також утвердження мотивів досягнення успіху у здійсненні правового виховання у майбутній професійній діяльності. Стимулюванню мотиваційно-ціннісного ставлення студентів до дотримання правових норм сприяє самостійна робота в коледжі, яка є сукупністю відповідних методичних засобів і прийомів для засвоєння знань і здійснюється переважно під час позааудиторної роботи студентів: науково-дослідна діяльність (робота з різними видами джерел – юридичною літературою, законодавчими актами, періодичною пресою, участь в олімпіадах, науково-практичних конференціях, конкурсах тощо); пропагандистсько-профілактична діяльність (зустрічі зі співробітниками правоохоронних органів, лікарями-наркологами, участь у диспутах, дискусіях, конкурсах плакатів, творів на правову тему та ін.); практична діяльність (участь у практикумах, ділових іграх, агітбригаді та ін.).

Ця умова забезпечувалася за допомогою таких форм та методів: масових (прес-конференція за участі юристів, конференція «Права та обов’язки студентів», депутати, акція «Умій захищати свої права і гідність»), групових (виховні години на теми: «Конституція України – закон прямої дії», «Конституція України − виявлення національної ідеології державотворення», дебати, дискусії «Конституційні гарантії захисту прав людини в Україні», «Захист прав дитини в Україні», «Соціальний та правовий захист студентів», тренінг «Розвиток самоповаги та впевненості у собі», круглі столи «Право на життя: за і проти», «Закон про молодіжну регіональну політику», брейн-ринг, ділова гра: «Інтернет-кафе», «Чи знаю я суспільство?», «Ерудит»), мікрогрупових (робота в парах) та індивідуальних (консультації, бесіди).

Третя умова – активізація творчої правової діяльності студентів педагогічного коледжу – передбачає те, що настанова на активізацію поведінки не може бути отримана ззовні, вона формується у свідомості людини. Активна діяльність, яка здійснюється в правовому просторі, спрямована не просто на свідоме додержання правових норм і позитивного оцінювання таких норм, а саме на прагнення дотримання прав людини й утвердження їх ціннісного розуміння. Через активну діяльність власники прав і свобод мають можливість самовиражатися, самоідентифікуватися в суспільних відносинах. Найважливішим показником творчої правової діяльності є особиста повсякденна участь людини в підтримці і збереженні правопорядку в країні. Активізувати творчу правову діяльність студентів педагогічного коледжу можливо під час участі у роботі студентського клубу, гуртків, роботи над проектами, під час літературних і тематичних вечорів тощо.

Третя педагогічна умова орієнтувалася на використання таких форм і методів: образних (наочні приклади, факти з життя відомих людей, самих студентів, пов’язані з правовими явищами, художні твори, розповіді очевидців, ситуації-моделі, ситуації-зразки); ігрових (сюжетно-рольові, ділові, творчі ігри, ігри-подорожі, ігри-імітації, вікторини, тренінги «Правова держава», «Забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Як це здійснюється»), технічних (демонстрація відеосюжетів, радіо- і телепередач, телешоу, художніх і документальних фільмів «Серед білого дня», «Дитячі банди»); колективно-творчих (колективна творча справа, виставки: «Ресурси бібліотеки в боротьбі з корупцією», «Юридичні консультації засобами Інтернет», творче свято, інсценування оповідань, судових процесів, правових явищ, усний журнал, стінгазета, газета-блискавка, журнал-естафета, конкурс студентських творчих робіт правового спрямування з тем: «Вступ до різних політичних організацій», «Правова культура студентів та шляхи її реалізації в коледжі», «Протидія торгівлі людьми», «Укладання трудового договору. Як не стати жертвою афер», «Як не стати жертвою злочину»), діяльнісних (патрулювання території, шефство над учнями, що порушують дисципліну, виступ із правовими повідомленнями, участь у роботі студентського клубу, правового гуртка «Молодий правознавець» та ін.).

Під час формувального етапу експерименту процес правового виховання студентів педагогічного коледжу здійснювався на основі: вдосконалення навчально-виховного процесу за рахунок активізації самостійної роботи студентів для отримання правових знань, умінь і навичок, розроблення правовиховних заходів, оновлення змісту навчальної дисципліни «Правознавство», упровадження спецкурсу «Правове виховання», розроблення програми діяльності гуртка «Молодий правознавець».

Під час проведення контрольного зрізу проаналізовано кількісні значення рівнів правової вихованості студентів педагогічного коледжу контрольної й експериментальної груп, що дало змогу встановити відповідну динаміку показників (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка рівнів правової вихованості студентів педагогічного коледжу
до і після завершення експерименту, у %

Рівні	Контрольна група			Експериментальна група
Рівні	Констатувальний експеримент	Формувальний експеримент	Динаміка	Констатувальний експеримент	Формувальний експеримент	Динаміка
Низький	84 (42,4 %)	28 (14,1 %)	-28,3	93 (44,9 %)	12 (5,8 %)	-39,1
Середній	111 (56,1 %)	158 (79,8 %)	+23,7	106 (51,2 %)	160 (77,3 %)	+26,1
Високий	3 (1,5 %)	12 (6,1 %)	+4,6	8 (3,9 %)	35 (16,9 %)	+13,0

Результати експериментальної роботи засвідчують, що в експериментальній групі зафіксовані позитивні зміни у правовій вихованості студентів педагогічного коледжу: кількість студентів з високим рівнем зросла на 13,0 %, з середнім – на 26,1 %, з низьким – зменшилася на 39,1 %. У контрольній групі: з високим рівнем збільшилася на 4,6 %, з середнім – на 23,7 %, з низьким рівнем – зменшилася на 28,3 %.

Для визначення статистичної достовірності різниці між середніми значеннями рівня правової вихованості у студентів педагогічного коледжу в контрольній і експериментальній групах обчислювали t-критерій Стьюдента. Для перевірки вірогідності одержаних результатів використовувався критерій Пірсона χ²(хі-квадрат).

Встановлено, що за результатами проведення формувального етапу експерименту у студентів експериментальної групи виявились більш високі показники рівня правової вихованості, відмінності у рівнях правової вихованості студентів педагогічного коледжу в контрольній і експериментальній групах не випадкові, а є наслідком упровадження відповідних педагогічних умов.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення проблеми правового виховання особистості та запропоновано новий підхід до вирішення важливого й актуального завдання, що полягає в обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов правового виховання студентів у навчально-виховному процесі педагогічного коледжу.

Проаналізовано ступінь розробленості досліджуваної проблеми в науковій літературі та освітньо-виховній практиці, що дозволяє стверджувати: вітчизняні і зарубіжні дослідники заклали методологічне підґрунтя та визначили загальнотеоретичні засади правового виховання студентів. Аналіз сучасних підходів до правового виховання студентів показує, що, незважаючи на їх значну кількість, в основному вони орієнтовані на вивчення прав і свобод людини, ознайомлення з нормативно-правовою базою держави, юридичною термінологією тощо. Недостатня розробленість у педагогічній науці теорії та методики правового виховання студентів педагогічного коледжу, нечітке визначення його сутності, структурних компонентів призводять до безсистемного його проведення педагогами-практиками. Поза увагою вчених залишилася проблема специфіки правового виховання в педагогічних коледжах, недостатньо розроблені технології цього аспекту виховної роботи, відсутні чітко визначені педагогічні умови ефективності правового виховання.

Уточнено поняття «правове вихованням» як процес систематичного і цілеспрямованого впливу на правову свідомість та поведінку громадян. Встановлено, що правове виховання студентів педагогічного коледжу ‒ це процес забезпечення цілеспрямованого, систематичного, послідовного впливу на свідомість, почуття, поведінку студентів норм та принципів права, спеціальних форм та методів, що сприяють формуванню необхідного, прийнятного у суспільстві рівня правових знань, переконань, ціннісних орієнтацій, установок; розвитку шанобливого ставлення до законодавства, уміння відстоювати власні права, навичок правомірної поведінки, яке узгоджується з потребами, цінностями правового суспільства.

Правова вихованість студентів − це якість особистості, яка включає ступінь розуміння змісту правового матеріалу, глибину правових знань та переконань особистості, реалізованих у побутовій, трудовій, суспільній та професійній діяльності, що виявляються в дотриманні правових норм, відстоюванні власних прав і свобод, правомірній поведінці.

Уточнено критерії та показники правової вихованості студентів педагогічного коледжу: мотиваційно-ціннісний, інформаційно-когнітивний, діяльнісно-практичний. Загальними показниками правової вихованості студентів педагогічного коледжу за мотиваційно-ціннісним критерієм є переконаність та впевненість у значущості й справедливості норм права, інтерес до їх вивчення, свідоме дотримання законів держави і норм співжиття; інформаційно-когнітивним − глибина та міцність правових знань, повага до права, визнання його верховенства; діяльнісно-практичним − непримиренність до правопорушень, сформованість правомірної поведінки, готовність до активної правової діяльності.

На основі визначених критеріїв та показників охарактеризовано рівні правової вихованості студентів педагогічного коледжу: високий, середній та низький.

Проведено діагностику правової вихованості студентів педагогічного коледжу, яка включала аналіз стану навчально-виховного процесу педагогічного коледжу в аспекті правового виховання та проведення констатувального експерименту. Проведене пілотажне дослідження показало, що на процес правового виховання негативно впливають такі фактори: відсутність однакового підходу до визначення сукупності обов’язкових тем вивчення курсу «Правознавство»; недостатнє навчально-методичне забезпечення цього процесу; епізодичне використання інноваційних технологій та активних методів у процесі правового виховання; обмежений обсяг годин, що відводяться на вивчення правових дисциплін.

Констатувальний етап експерименту показав переважання низького рівня правової вихованості студентів педагогічного коледжу за мотиваційно-ціннісним, діяльнісно-практичним та середнього за інформаційно-когнітивним критеріями в експериментальній та контрольній групах. Ці показники зумовлені тим, що в навчальних планах і програмах підготовки майбутніх фахівців недостатньо враховується характер і повнота правових знань, професійно-правових умінь, не розроблені вимоги до відбору оптимального змісту правової дисципліни «Правознавство» для студентів педагогічних коледжів, виховний потенціал цієї дисципліни використовується недостатньо.

Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови правового виховання студентів у навчально-виховному процесі педагогічного коледжу: удосконалення змісту правового виховання студентів у навчально-виховному процесі педагогічного коледжу; стимулювання мотиваційно-ціннісного ставлення студентів до дотримання правових норм на основі удосконалення позааудиторної роботи педагогічного коледжу; активізація творчої правової діяльності студентів педагогічного коледжу.

Перша педагогічна умова реалізована на основі таких форм та методів: словесних (лекції проблемного викладу знань, з опорою на самостійну роботу студентів, з елементами евристичної бесіди, лекція-візуалізація, лекція із заздалегідь запланованими помилками), пізнавально-творчих (вирішення пізнавальних правових завдань, вправи, захист проектів, прес-конференція, турнір знавців права, КВК, заочна подорож, бій правознавців, підготовка рефератів, конспектів першоджерел), дискусійних (проблемний виклад, практикуми, диспути, дискусії та ін.).

Реалізація другої педагогічної умови забезпечувалася шляхом проведення масових (прес-конференція за участі юристів, депутатів, студентська конференція, правознавча акція), групових (виховні години, дебати, дискусії, тренінги, круглі, брейн-ринги, ділові ігри), мікрогрупових (робота в парах) та індивідуальних (консультації, бесіди) форм та методів виховної роботи.

Третя педагогічна умова спрямовувалася на використання таких форм і методів: образних (наочні приклади, факти з життя відомих людей, самих студентів, пов’язані з правовими явищами, художні твори, розповіді очевидців, ситуації-моделі, ситуації-зразки); ігрових (сюжетно-рольові, ділові, творчі ігри, ігри-подорожі, ігри-імітації, вікторини; тренінги); технічних (демонстрація відеосюжетів, радіо- і телепередач, телешоу, художніх і документальних фільмів); колективно-творчих (колективна творча справа, виставки, творче свято, інсценування оповідань, судових процесів, правових явищ, усний журнал, стінгазета, газета-блискавка, журнал-естафета, конкурс студентських творчих робіт правового спрямування), діяльнісних (патрулювання території, шефство над учнями, що порушують дисципліну, виступ із правовими повідомленнями, робота в студентському клубі, правовому гуртку «Молодий правознавець» та ін.).

Завдяки реалізації педагогічних умов у процесі формувального експерименту в експериментальних групах високий рівень правової вихованості студентів зріс порівняно із констатувальним етапом на 13,0 %; середній – на 25,1 %; низький зменшився на 39,1 %. В контрольних групах ці зміни були незначними.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів цієї багатогранної проблеми. Подальші наукові пошуки можуть бути спрямовані на дослідження проблеми адаптації розроблених педагогічних умов відповідно до специфіки інших напрямів підготовки студентів педагогічних коледжів.

З урахуванням актуальності досліджуваної теми, рекомендовано: ввести в навчальні плани та програми підготовки студентів правознавчі дисципліни; спецкурс «Правове виховання», проводити конкурси та конференції з правовиховної тематики; активно впроваджувати різноманітні форми позааудиторної правовиховної роботи, зокрема, гурток «Молодий правознавець».

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, в яких опубліковано основні наукові результати дисертації

Коваль І. В. Ефективні форми правового виховання студентів педагогічного коледжу / І. В. Коваль // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / гол. ред.: Мартинюк М. Т. – Умань : ФОП Жовтий О. О., 2013. – Ч. 3. ‒ С. 112‒118.
Коваль І. В. Професійна підготовка студентів педагогічного коледжу / І. В. Коваль // Проблеми підготовки сучасного вчителя : зб. наук. пр. Уманського держ. пед. ун-ту імені Павла Тичини / редкол.: Побірченко Н. С. (гол. ред.) [та ін.]. – Умань : ФОП Жовтий О. О., 2014. – № 10, ч. 1. – С. 180‒188.
Коваль І. В. Компоненти правового виховання студентів педагогічного коледжу / І. В. Коваль // Вісник Черкаського університету. Сер.: Педагогічні науки / редкол.: Гнезділова К. М. – Черкаси : Вид-во Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, 2015. – С. 66–70.
Коваль І. В. Правова активність студентів педагогічного коледжу / І. В. Коваль // Молодь і ринок : наук. журн. / заст. гол. ред. Примаченко Н. – Дрогобич : Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Франка, 2015. ‒ С. 152‒157.
Коваль І. В. Сутність і змістова характеристика поняття «правове виховання / І. В. Коваль // Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету / редкол.: Аносов І. [та ін.]. – Мелітополь : Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, 2015. – С. 334‒342.
Коваль И. В. Адаптивные формы, методы и приемы для системы правового воспитания в условиях педагогического колледжа / И. В. Коваль // Естественно-гуманитарные исследования / глав. ред. Петрова Т. А. – Краснодар : ООО «Академія знаний», 2015. – № 9 (3) – С. 86‒92.

Опубліковані праці апробаційного характеру

Коваль І. В. Напрями державної підтримки інноваційної діяльності в Україні / І. В. Коваль // Інноваційний розвиток національної економіки в умовах глобалізації : матеріали ІІІ Міжнар. Інтернет конф. / редкол.: Митяй О. В. [та ін.]. – Умань : ФОП Жовтий О. О., 2013. – С. 103–105.
Коваль І. В. Нормативно-правове середовище, що регулює ринок праці України / І. В. Коваль // Інноваційний розвиток національної економіки в умовах глобалізації : матеріали ІV Міжнар. Інтернет конф. / редкол.: Митяй О. В. [та ін.]. – Умань : ФОП Жовтий О. О., 2014. – С. 81–84.
Коваль І. В. Засоби правового виховання студентів педагогічного коледжу / І. В. Коваль // Вища освіта України у контексті загальних цивілізаційних змін: виклики та можливості сьогодення : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. / ред. Тимошенко І. І. – К. : Європейський університет, 2015. – С. 46–50.
Коваль І. В. Педагогічні умови правового виховання студентів педагогічного коледжу / І. В. Коваль // Управління навчальним закладом: теорія, історія, практика : матеріали Всеукр. наук.-практ. сем. / редкол.: Кідан О. Л.
[та ін.]. – Умань : ФОП Жовтий О. О., 2015 – С. 37–41.
Коваль І. В. Змістова характеристика правового виховання студентів педагогічного коледжу / І. В. Коваль // Інноваційні технології професійної підготовки майбутніх педагогів у контексті компетентнісного підходу : матеріали регіон. наук.-практ. Інтернет-конф. / редкол.: Мельник О. М. [та ін.]. – Дніпропетровськ : б.в., 2015. – С. 129–132.
Коваль І. В. Засоби правового виховання студентів педагогічного коледжу / І. В. Коваль // Развитие науки XXI века : матеріали V Міжнар. конф. – ??? Х.: Научно-информационный центр «Знание», 2015. – С. 90–92.
Коваль І. В. Аксіологічний аспект правового виховання студентів педагогічного коледжу [Електронний ресурс] / І. В. Коваль // Вітчизняна наука на зламі епох: проблеми та перспективи розвитку : матеріали ХVІ Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф. – Переяслав-Хмельницький : ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», – С. 99–100. Режим доступу : http://rmuphdpu.webnode.com.ua/products/v%D1%96tchiznyana-nauka-na-zlam%D1%96-epokh%3A-problemi-ta-perspektivi-rozvitku-(vipusk-1)1.
Коваль І. В. Когнітивні складові правової вихованості студентів педагогічного коледжу / І. В. Коваль // Актуальні проблеми розвитку світової науки : матеріали Міжнар. конф. – К. : Центр наукових публікацій, 2015. – С. 113–116.
Коваль І. В. Діяльнісно-практичний компонент правового виховання студентів педагогічного коледжу / І. В. Коваль // Proceedings of academic science : materials of the XI International scientific and practical conference. – Yorkshire, 2015. – Р. 39–42.
Коваль І. В. Організація самостійної діяльності студентів коледжу / І. В. Коваль // Topical Problems of Modern Science and Possible Solutions : materials of the II International Scientific and Practical Conference. – Dubai, 2015. – Р. 112–115. Режим доступу: http://ws-conference.com/view_issue.php?issue=13.

Опубліковані праці, які додатково відображають результати дисертації

Коваль І. В. Методологічні принципи професійної підготовки студентів педколеджу / І. В. Коваль // Збірник наукових праць університету менеджменту освіти НАПН України / редкол.: Ануфрієва О. Л. [та ін.]. – К. : Атопол, 2015. – № 13 (26) – С. 76‒78.
Коваль І. В. Правознавство: методичні рекомендації для студентів педагогічних коледжів / І. В. Коваль. – Умань : ВПЦ «Візаві», 2015. – 172 с.

АНОТАЦІЇ

Коваль І. В. Правове виховання студентів у навчально-виховному процесі педагогічного коледжу. – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. – Умань, 2016.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і обґрунтовано новий підхід до проблеми правового виховання студентів педагогічного коледжу. Доведено актуальність теми, проаналізовано стан її розробки. Уточнено сутність понять: «правове виховання», «правова вихованість», «правове виховання студентів педагогічного коледжу». Уточнено критерії та показники правової вихованості студентів педагогічного коледжу: мотиваційно-ціннісний, інформаційно-когнітивний, діяльнісно-практичний. На основі визначених критеріїв та показників охарактеризовано рівні правової вихованості студентів педагогічного коледжу: високий, середній та низький. Здійснено діагностику правової вихованості студентів педагогічного коледжу, яка включала аналіз стану навчально-виховного процесу педагогічного коледжу в аспекті правового виховання та проведення констатувального експерименту.

Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови правового виховання студентів у навчально-виховному процесі педагогічного коледжу.

Ключові слова: правове виховання, правова вихованість, педагогічні умови правового виховання студентів педагогічного коледжу.

Коваль И. В. Правовое воспитание студентов в учебно-воспитательном процессе педагогического колледжа. – На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. – Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины. – Умань, 2016.

В диссертации осуществлено теоретическое обобщение и обоснован новый подход к проблеме правового воспитания студентов педагогического колледжа. Доказана актуальность темы, проанализировано состояние ее разработки. Уточнена сущность понятий: «правовое воспитание», «правовая воспитанность», «правовое воспитание студентов педагогического колледжа». Уточнены критерии и показатели правовой воспитанности студентов педагогического колледжа: мотивационно-ценностный, информационно-когнитивный, деятельностно-практический. На основе определенных критериев и показателей охарактеризованы уровни правовой воспитанности студентов педагогического колледжа: высокий, средний и низкий. Осуществлена диагностика правовой воспитанности студентов педагогического колледжа, которая включает анализ состояния учебно-воспитательного процесса педагогического колледжа в аспекте правового воспитания и проведение констатирующего эксперимента.

Теоретически обосновано и экспериментально проверены педагогические условия правового воспитания студентов в учебно-воспитательном процессе педагогического колледжа.

Ключевые слова: правовое воспитание, правовая воспитанность, педагогические условия правового воспитания студентов педагогического колледжа.

Koval I. V. Legal education of students in the educational process of pedagogical college. – On the rights of manuscript.

Scientific thesis for the degree of the Candidate of Pedagogical Sciences in specialty 13.00.07 – Theory and Methods of Education. – Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman, 2016.

A theoretical generalization has been made and new approach to legal education of pedagogical college students has been grounded in the thesis. Actuality of the theme has been proved and its development had been analyzed. The essence of such notions as «legal education», «legal breeding», «legal education of pedagogical college students» has been specified. Legal education of pedagogical college students we interpret as a process of providing a focused, systematic, consistent effect on consciousness, feelings, behavior of students, norms and principles of law, special forms and methods that contribute to the formation of the required and acceptable in society level of legal knowledge, beliefs, values, attitudes; the development of respect to the legislation, the ability to protect one’s own rights; skills of lawful behavior that are consistent with the needs and values of the society.

We specified the criteria (motivational-value, information-cognitive, active and practical) and indicators of legal education of pedagogical college students. According to the formation of the selected criteria indicators we described levels (low, medium and high) of the legal education of pedagogical colleges students.

We diagnosed the legal education of pedagogical college students, which included an analysis of the educational process of pedagogical college in the aspect of legal education and statement experiment conducting. According to the research results, we stated that several factors negatively influenced the process of pedagogical college students’ legal education. These factors are: the lack of uniform approach to determining the set of compulsory themes of «Law» studying; insufficient training and methodological providing of this process; insufficient use of innovative technologies and active methods in the process of legal education; insufficient hours volume allocated for the study of legal disciplines.

The results of the statement phase of the experimental work confirmed the need for making changes in the process of legal education of pedagogical college students. It needs some corrections of programs, adaptation of forms and methods of educational work.

Theoretically grounded and experimentally tested pedagogical conditions of legal education of students in the educational process of pedagogical college: the development content of the legal education of students in the educational process of pedagogical college; stimulating of motivational-value treatment to legal compliance based on the improvement of extracurricular work in the pedagogical college; activation of creative legal activity of pedagogical college students.

The first teaching condition was implemented on the basis of such forms and methods as: verbal (lectures of difficult presentation of knowledge, based on individual work of students, with elements of heuristic conversation, a lecture-visualization, a lecture with previously premeditated errors), cognitive-creative (solving of cognitive legal problems exercise, defense of projects, press-conference, part-time travel, “fight” of lawyers, preparation of reports, abstracts of original sources), discussion (problem presentation, workshops, debates, discussions, etc.).

Implementation of the second teaching conditions has been ensured by using mass (press-conference with the participation of lawyers, deputies, student conference, jurisprudential activity), group (educational classes, debates, discussions, workshops, round, brain-rings, business games), micro group (work in pairs) and individual (consultations, discussions) forms and methods.

The third teaching condition has been implemented through the use of such forms and methods as: figurative (visual examples, facts from the life of famous people or students associated with legal phenomena, artistic works, eyewitness’s reports, situation- model, situation-samples); game (plot, business, creative games, travel games, simulation games, quizzes, training); technical (demonstration of video, radio and TV programs, TV shows, films and documentaries); collective and creative (collective and creative business, exhibitions, creative festival, staging stories, lawsuits, legal effects, interpretation, oral magazine, wall newspaper, competition of students’ creative works of legal direction), activity (patrolling of the territory, patronage over students, who brake discipline, making reports of legal direction, work in a student club, the legal circle «Young Lawyer» and others).

Through the implementation of teaching conditions while forming experiment conducting, a high level of legal education of students has increased compared to the statement stage in 13,0 %; middle in 25,1 %; low is decreased in 39,1 % in the experimental groups. In control groups’ high level of legal education of students increased in 4.6%; middle in 23,7 %; low is decreased in 28,3 %.

Key words: legal education, legal breeding, teaching conditions of legal education of pedagogical college students.