Автореферат

Міністерство освіти і науки України
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

МАЙБОРОДА НАТАЛІЯ ОЛЕКСІЇВНА

УДК [37.035.6:7 (07)] (043.3)

ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ЗАСОБАМИ МИСТЕЦТВА ВИХОВАНЦІВ СІЛЬСЬКИХ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИХ КОМПЛЕКСІВ «ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД – ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД»

13.00.07 – теорія і методика виховання

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Умань – 2016

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник –

кандидат педагогічних наук, доцентГаврилюк Світлана Миколаївна,Уманський державний педагогічний університетімені Павла Тичини,доцент кафедри дошкільної педагогіки і психології.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професорВербицька Поліна Василівна,Національний університет «Львівська політехніка»,завідувач кафедри історії України та етнокомунікацій;

кандидат педагогічних наук, доцент

Манжелій Наталія Михайлівна,

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка,

доцент кафедри початкової і дошкільної освіти.

Захист відбудеться «28» квітня 2016 р. об 11^.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 74.053.02 в Уманському державному педагогічному університеті
імені Павла Тичини за адресою: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Садова, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці та на сайті Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Садова, 2).

Автореферат розіслано «28» березня 2016 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н. І. Ревнюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах формування нового громадянського суспільства, яке передбачає розбудову України як суверенної, правової демократичної держави, особливо гостро постає потреба у становленні громадянина як культурно-освіченої, творчої, високодуховної, гуманістично спрямованої особистості зі сформованим світоглядом та почуттям патріотизму.

Виховні проблеми, пов’язані з утвердженням патріотизму, духовності, моральності, подоланням девальвації загальнолюдських і національних цінностей, агресивності, нехтуванням законами держави, байдужим ставленням до святинь нашого народу та пошуком нових механізмів виховного впливу на підвищення національної свідомості у дітей та молоді, широко висвітлюються в державних документах: Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді тощо. Вищезгадані документи ставлять перед українською освітою завдання виховати у молодого покоління любов до Батьківщини, сформувати якості майбутнього громадянина-патріота, здатного забезпечити їй гідне місце в цивілізованому світі.

Слід зазначити, що всі ці якості сформуються, якщо закласти підґрунтя у ранньому дитинстві в сім’ї, дошкільному навчальному закладі та закріпити впродовж шкільних років. Важливим періодом у патріотичному вихованні є саме дошкільний та молодший шкільний вік, коли в дитини формуються характер, основи світогляду, поведінки, ідеали, переконання, цінності.

Необхідність виховання у дітей патріотичних почуттів і цінностей у процесі їхнього залучення до культурної спадщини свого народу через різноманітні види мистецтва акцентовано в педагогічній спадщині Г. Ващенка, О. Духновича, А. Макаренка, С. Русової, К. Ушинського, В. Сухомлинського та в дослідженнях сучасних учених (П. Вербицької, Т. Гавлітіної, М. Качур, О. Коберника, О. Коркішко, В. Мірошніченко, С. Оришко, М. Павленко, О. Сухомлинської та ін.).

Нова парадигма освіти ХХІ століття активізує функціонування навчально-виховних комплексів «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад», які мають значний потенціал щодо патріотичного виховання учнів на засадах наступності і перспективності та сприяють збереженню і збагаченню морально-патріотичних цінностей особистості, національних традицій молоді. Окремі аспекти організації та здійснення виховного процесу у сільських навчально-виховних комплексах реалізовано в роботах С. Гаврилюк, В. Кузя, І. Осадчого, С. Уфімцевої, О. Чепки та ін. Основними ознаками сільських навчально-виховних комплексів у дослідженнях Н. Манжелій, І. Печенко (Рогальської-Яблонської), В. Ферштея та ін. визначено: виховний потенціал села, його стійке і традиційне соціокультурне середовище, взаємодію із сільським соціумом. В умовах сільського соціуму у дітей значно раніше формується національна самосвідомість, повага до сімейних традицій, ціннісне ставлення до Батьківщини, до рідного краю, природи та мистецтва.

Аналіз та узагальнення наукових джерел засвідчили той факт, що поза увагою дослідників залишився такий аспект, як патріотичне виховання учнів сільських навчально-виховних комплексів «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад» засобами мистецтва, яке має значні потенційні виховні можливості.

Актуальність і доцільність дослідження проблеми патріотичного виховання засобами мистецтва вихованців сільських навчально-виховних комплексів зумовлені необхідністю розв’язання суперечностей, що мають місце між:

нагальними потребами українського суспільства в удосконаленні системи патріотичного виховання молодого покоління та реальним станом його здійснення в усіх ланках освіти;
значним виховним потенціалом мистецтва і недостатнім використанням різноманітних видів мистецької діяльності (зображувальної, музичної, хореографічної тощо) у патріотичному вихованні дітей в умовах сільської місцевості;
необхідністю забезпечення наступності та послідовності у патріотичному вихованні дітей і відсутністю відповідних науково обґрунтованих методичних рекомендацій.

Отже, актуальність та недостатня розробленість окресленої наукової проблеми, виявлені суперечності зумовили вибір теми дослідження – «Патріотичне виховання засобами мистецтва вихованців сільських навчально-виховних комплексів «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад»».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане у відповідності до науково-дослідної теми кафедри дошкільної педагогіки і психології Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини «Удосконалення змісту, форм та методів професійної педагогічної підготовки дошкільних фахівців у вищих навчальних закладах на засадах компетентнісного підходу» (державний реєстраційний
номер 0111U007533). Тема дисертаційного дослідження затверджена рішенням ученої ради Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 11 від 28.03.2011 р.) і узгоджена у Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук в Україні (протокол № 4 від 26.04.2011 р.)

Мета дослідження – на основі узагальнення теоретичних положень та вивчення виховної практики обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови патріотичного виховання засобами мистецтва вихованців сільських навчально-виховних комплексів «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад».

Гіпотеза дослідження. Ефективність патріотичного виховання дітей 5–7 років засобами мистецтва у сільських навчально-виховних комплексах суттєво підвищиться за таких педагогічних умов: удосконалення професійно-мистецької компетентності педагогів сільських навчально-виховних комплексів; створення у сільських навчально-виховних комплексах виховного середовища на основі народно-культурної спадщини; активізації взаємодії педагогів та сім’ї у залученні дітей до спільної мистецької та патріотичної діяльності.

Відповідно до мети й гіпотези визначено завдання дослідження:

Проаналізувати стан дослідженості наукової проблеми, уточнити зміст ключових понять, розкрити потенціал мистецтва та сільських навчально-виховних комплексів у патріотичному вихованні дітей.
Визначити критерії, показники і схарактеризувати рівні патріотичної вихованості дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.
Розробити модель патріотичного виховання засобами мистецтва вихованців сільських навчально-виховних комплексів.
Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови патріотичного виховання засобами мистецтва вихованців сільських навчально-виховних комплексів «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад».

Об’єкт дослідження – процес патріотичного виховання дітей 5–7 років.

Предмет дослідження – педагогічні умови патріотичного виховання засобами мистецтва вихованців сільських навчально-виховних комплексів «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад».

Для вирішення поставлених завдань застосовано комплекс педагогічних методів дослідження: теоретичні – аналіз та узагальнення психолого-педагогічної, мистецької, культурологічної літератури для уточнення педагогічної сутності феноменів «патріотичне виховання», «мистецька діяльність»; аналіз змісту педагогічної документації навчально-виховних комплексів та педагогічного досвіду для з’ясування стану розробленості проблеми в педагогічній теорії і виховній практиці; емпіричні – діагностичні (анкетування, цілеспрямоване спостереження, бесіди, діагностичні методики) для діагностування рівнів патріотичної вихованості дітей; експериментальні – педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний етапи) з метою перевірки ефективності запропонованих педагогічних умов; статистичні – методи математичної обробки експериментальних даних з метою забезпечення вірогідності та об’єктивності результатів дослідження (кількісний та якісний аналіз експериментальних даних).

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі Побережківського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів – дитячий садок» Богуславської районної ради Київської обл., Йосипівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Новомиргородської районної ради Кіровоградської обл., Селищенського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів» Корсунь-Шевченківської районної ради та Стецівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад І–ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Звенигородської районної ради Черкаської обл.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

уперше обґрунтовано педагогічні умови патріотичного виховання засобами мистецтва вихованців сільських навчально-виховних комплексів «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад» (удосконалення професійно-мистецької компетентності педагогів сільських навчально-виховних комплексів; створення у сільських навчально-виховних комплексах виховного середовища на основі народно-культурної спадщини; активізація взаємодії педагогів та сім’ї у залученні дітей до спільної мистецької та патріотичної діяльності); розроблено модель, що включає в себе мету, підходи, принципи, зміст, форми, методи, етапи та результат; визначено критерії (когнітивний, емоційно-ціннісний, діяльнісно-поведінковий), показники та рівні патріотичної вихованості дітей сільських навчально-виховних комплексів;
уточнено сутність поняття «патріотичне виховання дітей засобами мистецтва» як динамічний процес становлення особистості як суб’єкта мистецької діяльності, що спрямований на вироблення системи патріотичних цінностей, емоційно-позитивного ставлення до Батьківщини, усвідомлення особистої відповідальності перед близькими людьми та народом, життєтворчої самореалізації у сфері народно-мистецької спадщини українського народу;
набули подальшого розвитку зміст, форми та методи організації мистецької діяльності дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у розробці й упровадженні в практику роботи навчально-виховних комплексів методики діагностування патріотичної вихованості дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, методичних рекомендації щодо застосування засобів мистецтва у патріотичному вихованні дітей сільських навчально-виховних комплексів.

Основні положення та висновки дисертації можуть бути використані у практичній діяльності педагогами-практиками; під час викладання курсів «Дошкільна педагогіка», «Методика виховної роботи»; для педагогічної просвітницької роботи з батьками з метою надання їм консультативної допомоги щодо залучення до мистецької діяльності та патріотичного виховання дітей. Результати дослідження також можуть використовуватися у системі післядипломної педагогічної освіти.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес сільських навчально-виховних комплексів: Йосипівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Новомиргородської районної ради Кіровоградської обл. (довідка № 216 від 09.01.2015 р.), Побережківського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів – дитячий садок» Богуславської районної ради Київської обл. (довідка № 4 від 30.12.2014 р.), Селищенського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів» Корсунь-Шевченківської районної ради (довідка № 1 від 05.01.2014 р.) та Стецівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад
І–ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Звенигородської районної ради Черкаської обл. (довідка № 4 від 02.12.2014 р.).

Апробація результатів дисертації. Матеріали і результати дослідження доповідалися та обговорювалися на науково-практичних конференціях різного рівня, а саме: міжнародних – «Мистецтво у контексті освітньої парадигми: вітчизняний та зарубіжний досвід» (Умань, 2013), «Психологія і педагогіка: методика і проблеми практичного застосування» (Росія, Новосибірськ, 2014), «Гармонізація культурно-освітнього простору вищої школи: соціально-педагогічні аспекти» (Мелітополь, 2014), «Акмеологія – наука ХХІ століття» (Київ, 2014), «Сучасні проблеми науки і освіти – 2015» (Угорщина, Будапешт, 2015), «Ключові питання наукових досліджень у сфері педагогіки та психології у ХХІ ст.» (Львів, 2015), «Професійна свобода особистості у вимірах гуманістичної спадщини Антона Макаренка та Івана Зязюна» (Полтава, 2015), «Мистецька освіта ХХІ століття: виклики сьогодення» (Кіровоград, 2015), Міжнародних Челпанівських читаннях (Київ, 2014–2015); всеукраїнських – «Василь Сухомлинський і школа ХХІ століття: традиція й інноваційність» (Умань, 2012), «Виховання громадянина-патріота в педагогіці В. О. Сухомлинського та сучасній освітній практиці» (Кіровоград, 2012), «Теоретико-методологічні аспекти мистецької освіти: здобутки, проблеми та перспективи» (Умань, 2013), «Соціалізація та виховання особистості в умовах сьогодення» (Умань, 2014), «Евристична освіта як об’єктивний феномен суспільства нових соціальних і особистісних цінностей» (Суми, 2014), «Проблеми та перспективи розвитку хореографічного мистецтва» (Херсон, 2015), «Формування освітнього середовища навчально-дослідницької діяльності дітей у контексті наступності та перспективності» (Кіровоград, 2015 р.); всеукраїнських педагогічних читаннях – «Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю» (Хмельницький, 2011 р.), «Учителю, надихни мене на творчість» (Київ, 2011 р.), авторському семінарі Ш. О. Амонашвілі «Основи гуманно-особистісного підходу до дітей у освітньому процесі» (Черкаси, 2013 р.). Всеукраїнській «Літній школі аспірантів» (Ялта, 2014 р.). Результати дисертаційного дослідження упродовж 2012–2015 рр. доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри дошкільної педагогіки і психології Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

Публікації. Основний зміст і результати дисертаційного дослідження представлено у 18 одноосібних працях автора, з яких: 8 відображають основні наукові результати дисертаційного дослідження, 10 – апробаційного характеру.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел (248 найменувань), 9 додатків на 26 сторінках. Загальний обсяг дисертації – 234 сторінки, з них 181 сторінка основного тексту. Робота містить 25 таблиць, 7 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, зв’язок з науковими темами, програмами; визначено мету, гіпотезу, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження; обґрунтовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; наведено дані про впровадження й апробацію результатів дослідження, відомості про структуру та обсяг роботи.

У першому розділі – «Теоретичні основи патріотичного виховання засобами мистецтва вихованців сільських навчально-виховних комплексів» – проаналізовано стан дослідженості наукової проблеми, уточнено зміст ключових понять дослідження; встановлено особливості патріотичного виховання в умовах сільських навчально-виховних комплексів; розкрито вихований потенціал мистецтва.

Встановлено, що у спадщині українських прогресивних діячів, педагогів минулого (Г. Сковороди, О. Духновича, К. Ушинського, І. Огієнка, В. Сухомлинського, О. Захаренка та ін.) прагнення українців пізнати витоки історії та культури свого нарду, утвердження в душах національної гордості, культивування власної національної системи виховання, пробудження суспільної думки, постійний розвиток закладеного природою високого інтелектуального потенціалу нації, побудову справедливого соціального устрою, родинне виховання, турботу про вироблення національної свідомості дітей визначено як необхідну умову формування національно свідомих громадян – патріотів своєї держави, які покликані зберегти народ як єдиний живий організм серед багатьох інших.

Проведений аналіз літератури з досліджуваної проблеми (І. Бех, С. Гончаренко, Д. Гринчишин, П. Ігнатенко, Н. Косарєва, Л. Крицька, В. Поплужний, В. Ткаченко, К. Чорна та ін.) свідчить про те, що на сьогодні немає єдиного трактування понять «патріотизм» та «патріотичне виховання». Патріотизм розглядають крізь призму національно-усвідомленого ставлення до Батьківщини й національного єднання і трактують його як суспільний моральний принцип діяльного ставлення до свого народу, що віддзеркалює національну гордість і любов до Вітчизни, громадянську відповідальність за її долю, а також емоційне підпорядкування особистістю свого життя спільним національним інтересам і виявляється в готовності служити Батьківщині й захищати її від ворогів (В. Ткаченко).

Патріотичне виховання у тісному зв’язку з національною ідеєю розглядають П. Вербицька, О. Вишневський, Н. Власова, В. Кремень, В. Кузь, Б. Ступарик, К. Чорна та ін. Останню вважають структурним компонентом та орієнтиром розвитку української нації, що дає можливість українському народові збагатити свій культурний та творчий потенціал у світі глобалізаційних змін і сформувати «ядро» нації – основного носія національної ідеї.

На основі напрацювань сучасних дослідників (Т. Гавлітіної, М. Качур, О. Коркішко, С. Оришко, М. Павленко, І. Шкільної та ін.) констатовано, що патріотичне виховання має свої особливості на різних етапах розвитку особистості. Науковці відзначають, що вихованці сільських навчально-виховних комплексів – це діти 5–7 років, які перебувають у старшому дошкільному та молодшому шкільному віці і мають найсприятливіші умови щодо формування патріотичних якостей особистості. У цьому віковому періоді виховується повага та інтерес до історії рідного краю, культури, традицій свого народу, відбувається засвоєння таких цінностей, як любов до рідної землі, пошана до батьків, свого родоводу, прагнення пізнати духовні й культурні надбання свого народу, національних героїв.

На основі аналізу наукових праць В. Кузя, Н. Манжелій, І. Осадчого І. Печенко (Рогальської-Яблонської), В. Сухомлинського, С. Уфімцевої, В. Ферштея, О. Чепки та ін. визначено, що сільські навчально-виховні комплекси «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад» є зразком української національної школи, заснованої на високому соціокультурному потенціалі села, дотриманні глибоких моральних устоїв, народних традицій та звичаїв, духовних цінностей, гармонійному співіснуванні з природою, тісному зв’язку з батьками та громадськістю. Вони здійснюють дієвий виховний вплив на розвиток у вихованців почуття свідомого патріотизму, глибокого усвідомлення своєї національної належності, відчуття єдності зі своїм народом, почуття спадкоємця культурної спадщини українського народу.

Розкрито виховний потенціал мистецтва у процесі патріотичного виховання. З’ясовано, що теоретико-методичні засади використання засобів мистецтва у вихованні дітей та молоді у своїх працях розробляли Т. Анікіна, О. Гевко, О. Стьопіна, М. Черненко, дослідження яких переконують у тому, що мистецтво є важливим чинником формування у вихованців патріотизму, національної свідомості; воно розширює грані творчого розвитку, наповнює життя дітей духовністю, відчуттям єдності зі своїм народом.

Визначено найбільш ефективні засоби мистецтва (образотворче мистецтво, музика та хореографія), які сприяють патріотичному вихованню. Встановлено, що вдосконаленню змісту мистецької діяльності вихованців сільських навчально-виховних комплексів, становленню особистості з багатим внутрішнім світом, розвитку творчих здібностей у кожному віковому періоді сприяє ознайомлення з багатою спадщиною української народної творчості, що, водночас, є одним із шляхів духовного відродження України, запорукою збереження унікального етносу.

Патріотичне виховання засобами мистецтва визначаємо як динамічний процес становлення особистості як суб’єкта мистецької діяльності, спрямований на вироблення комплексної системи патріотичних цінностей, емоційно-позитивного ставлення до Батьківщини, усвідомлення особистої відповідальності перед близькими людьми та народом, життєтворчої самореалізації у сфері народно-мистецької спадщини українського народу.

У другому розділі – «Вивчення стану патріотичної вихованості дітей у сільських навчально-виховних комплексах» – визначено критерії, показники та схарактеризовано рівні патріотичної вихованості дітей 5–7 років, здійснено аналіз стану патріотичного виховання у сільських навчально-виховних комплексах та використання засобів мистецтва у патріотичному вихованні дітей.

На основі змістових характеристик досліджуваного феномену виокремлено критерії та показники патріотичної вихованості: когнітивний – знання державних символів України, народних традицій, звичаїв, обрядів, пам’яток культури, спадщини митців рідного краю, образотворчого, танцювального та музичного народного мистецтва; усвідомлення себе повноправним членом сім’ї, родини, жителем та господарем свого села; емоційно-ціннісний – ціннісне ставлення до Батьківщини, природи рідного краю, любов до батьків, відчуття гордості за свій рід, народ, позитивне емоційне ставлення до народного музичного, образотворчого та танцювального мистецтва; діяльнісно-поведінковий – участь у громадській, доброчинній діяльності на благо свого рідного краю, самостійна та колективна творча діяльність в опануванні мистецькою спадщиною свого народу.

Під час констатувального експерименту дослідженням було охоплено 233 дитини, з них 140 дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку експериментальної групи, 93 – контрольної групи, 35 педагогічних працівників та 210 батьків.

Для діагностики рівнів патріотичної вихованості дітей у сільських навчально-виховних комплексах розроблено та застосовано сучасні діагностичні методики, інтерактивні вправи, ігри, зокрема, бесіду «Що таке Україна?», вправи («Слова-перлинки для кожної дитинки», «Звук-рух-малюнок», «Подарунок на згадку», «Сім + я», «Музичний настрій», «Хоровод», «Музичний дует», «Я зичу Україні…», «Ми – помічники», «Етнозамальовка»), ігри («Родичі», «Патріотичні пазли»), методику незакінчених речень «Діти про Україну…» та моніторингове опитування «Чи знаю я?».

За результатами дослідження з’ясовано, що для вихованців сільських навчально-виховних комплексів з низьким рівнем патріотичної вихованості (28,2 % ЕГ і 30,3 % КГ дітей старшого дошкільного та 25,1 % ЕГ і 27,0 % КГ молодшого шкільного віку) характерні незначні уявлення про державні символи, народні традиції, звичаї; діти не завжди проявляють інтерес до мистецтва свого народу, рідко виявляють бажання брати участь у колективній творчій діяльності, здебільшого залишаються глядачами. Прояв емоцій до творів народного мистецтва є швидше імпульсивним, ніж потребою. Діти не завжди можуть зрозуміти власний емоційний стан та стан інших людей, не проявляють свої почуття до близьких людей, батьків, родини. Вихованці не прагнуть до участі у колективних творчих справах, не проявляють власної ініціативи, вони здатні працювати тільки під керівництвом педагога, спілкування в різновіковому колективі зі своїми товаришами на основі спільної творчої діяльності часто ігнорують.

Дітям 5–7 років із середнім рівнем патріотичної вихованості (49,5 % ЕГ і 48,3 % КГ дітей старшого дошкільного віку та 49,7 % ЕГ і 49,4 % КГ дітей молодшого шкільного віку) властива вихованість основних показників когнітивного компонента; однак, низька мовленнєва комунікація не дозволяє достатньо описати своє ставлення до творів мистецтва, сімейних цінностей, своїх товаришів, вимагає допомоги та підказки педагога. Несміливість, скутість у практичній діяльності не дозволяє повністю задіяти всі свої творчі здібності у створенні художніх витворів, виникають деякі труднощі у виконанні колективних творчих справ. Спілкування та взаємодія між вихованцями різного віку в ігровій діяльності не відзначається активністю; вони мають опосередкований інтерес до творів мистецтва.

Високий рівень патріотичної вихованості (22,3 % ЕГ і 21,4 % КГ дітей старшого дошкільного віку і 25,2 % ЕГ і 23,6 % КГ дітей молодшого шкільного віку) виявили ті вихованці, які володіють знаннями про державні символи України, народні традиції, звичаї та обряди, пам’ятки культури, твори митців рідного краю, можуть яскраво, емоційно виразити свої ставлення до творів мистецтва. Такі вихованці мають багатий словниковий запас і можуть яскраво описати свій край, село, Вітчизну, ставлення до них. Вихованці беруть активну участь у колективній творчій діяльності, яка спрямована на опанування та створення мистецьких творів патріотичного змісту і водночас дарує позитивні емоції та задоволення, гарний настрій.

Здійснений нами аналіз свідчить про відсутність цілісної методики патріотичного виховання засобами мистецтва вихованців сільських навчально-виховних комплексів «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад». Вважаємо, що недооцінювання можливостей мистецтва та безсистемне його використання у навчально-виховному процесі сільських навчально-виховних комплексів певною мірою збіднює цей процес.

Під час дослідження виявлено, що більшість педагогів сільських навчально-виховних комплексів використовують засоби мистецтва під час патріотичного виховання дітей епізодично, некваліфіковано. Вчителі початкових класів у виховній роботі з дітьми надають перевагу проведенню масових заходів з використанням окремих видів мистецтва. У створених при сільських навчально-виховних комплексах світлицях в українському стилі, народознавчих кімнатах спільна творча діяльність різновікових колективів не планується, застосовуються одноманітні форми і методи виховної роботи; залучення відомих людей, митців рідного краю, батьків, громадськості села до процесу патріотичного виховання відбувається безсистемно.

У третьому розділі – «Педагогічні умови патріотичного виховання засобами мистецтва вихованців у сільських навчально-виховних комплексах та їх експериментальна перевірка» – розроблено авторську модель патріотичного виховання дітей засобами мистецтва, обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність педагогічних умов патріотичного виховання засобами мистецтва вихованців сільських навчально-виховних комплексів.

В основу моделі патріотичного виховання засобами мистецтва (рис. 1) покладено такі наукові підходи: діяльнісний – організація реальної участі вихованців у творчій діяльності, яка спрямована на виховання їхніх почуттів, потреб, інтересів, готовності брати відповідальність як за свої вчинки, так і за долю держави; культурологічний – орієнтація на мистецьку діяльність як засіб самовираження і самоствердження особистості, її духовного збагачення, стимулювання до активної участі у колективній творчій діяльності, підвищення рівня відчуття дитиною себе частинкою національної культури; особистісно зорієнтований – використання у педагогічній практиці методів і прийомів виховного впливу, спрямованих на розкриття індивідуальної неповторності кожної особистості, яка, вільно розвиваючись в атмосфері соціальної комфортності та успішності, яскравої позитивної емоційності, виступає носієм патріотичних цінностей, що виявляються в її свідомості та поведінці.

Означена модель відображає суб’єктів виховної взаємодії, педагогічні умови, основні принципи педагогічної взаємодії, етапи формування патріотичної
вихованості засобами мистецтва, види роботи, критерії, рівні та прогнозований результат.

На основі узагальнення теоретичних положень та аналізу стану патріотичної вихованості дітей визначено такі педагогічні умови патріотичного виховання засобами мистецтва вихованців сільських навчально-виховних комплексів: удосконалення професійно-мистецької компетентності педагогів сільських навчально-виховних комплексів; створення у сільських навчально-виховних комплексах виховного середовища на основі народно-культурної спадщини; активізація взаємодії педагогів та сім’ї у залученні дітей до спільної мистецької та патріотичної діяльності.

Удосконалення професійно-мистецької компетентності педагогів сільських навчально-виховних комплексів здійснювалося у процесі проведення педагогічних семінарів, дебатів («Патріотизм – потреба чи обов’язок?», «Відродження мистецької минувшини – запорука творення сучасної патріотично налаштованої нації», «Національна спрямованість як домінанта патріотичного виховання дітей у спадщині В. Сухомлинського», «Педагогічна творчість вихователя дошкільного

життєтворчої самодіяль-ності

Етапи

Критерії: когнітивнийемоційно-цінніснийдіяльнісно-поведінковий

культуровід-повідності

комплекс-ності

наступностіперспектив-ності

гуманізації виховного процесу

національної спрямова-ності

Емоційно-ціннісний

Діяльнісно-творчий

Мистецько-пізнавальний

види роботи

Педагогічні умови

Створення у сільських навчально-виховних комплексах виховного середовища на основі народно-культурної спадщини

Активізація взаємодії педагогів та сім’ї у залученні дітей до спільної мистецької та патріотичної діяльності

Удосконалення професійно-мистецької компетентності педагогів сільських навчально-виховних комплексів

Рівні: високий,середнійнизький

Результат: підвищення рівня патріотичної вихованості дітей

Принципи виховання

Мета: патріотичне виховання засобами мистецтва вихованців сільськихнавчально-виховних комплексів

Суб’єкти виховання:вихованці – педагоги – батьки

навчального закладу – основний чинник формування патріотичного досвіду дошкільнят»); майстер-класів («Через гру до серця дитини» на основі педагогічного досвіду Н. Наволокової та Л. Калуської); ділової гри «Патріотичні цінності людини: сенс життя і щастя»; педагогічних лекторіїв на теми: «Утверджую в собі людину – громадянина», «Від згоди в дитячому колективі – до єдності нації», «Велич українського мистецтва – константа розвитку патріотизму у виховному процесі»; ігор-занять; творчих майстерень з виготовлення іграшок, виробів з різноманітних художніх матеріалів та технік; розробки музично-хореографічних етюдів, постановок, композицій.

Створення у сільських навчально-виховних комплексах виховного середовища на основі народно-культурної спадщини забезпечувалося шляхом обладнання світлиць, народознавчих кімнат, дитячих музеїв, творчих студій для занять образотворчим мистецтвом, музикою та хореографією з предметами народного вжитку (меблями, розписаним посудом, національним одягом, рушниками, скатертинами, муляжами овочів і фруктів, українських національних страв), наповнених ароматами сушених польових квітів і трав, речами українського ужитково-національного мистецтва, іграшками, репродукціями картин митців рідного краю та власними творами, народними музичними інструментами. Динамічність, варіативність таких кімнат дала можливість відзначати народні свята календарного циклу, грати у народні та сюжетно-рольові ігри, інсценізувати казки, влаштувати святкування з частуванням варениками, пампушками, пиріжками, вчити користуватись предметами українського народного побуту (прялкою, праскою, горщиками), розмальовувати посуд, співати українські народні пісні, грати на музичних інструментах, імпровізувати, танцювати.

Активізація взаємодії педагогів та сім’ї у залученні дітей до спільної мистецької та патріотичної діяльності реалізувалася через проведення лекторіїв, конференцій, дискусій на теми: «Університети патріотизму», «Сім’я – берегиня традицій і звичаїв нашого народу», «Міцна родина – міцна Україна», «Родинні скарби навчального закладу», «Чи потрібне дитині материнське тепло?», «Роль сім’ї у патріотичному вихованні дітей», «Мистецтво – стежка до формування патріотів української нації», «Виховний потенціал сім’ї у вивченні та поширенні мистецтва рідного краю»; тренінгових занять за методикою В. Оржеховської «Світ дитинства у просторі громадянського суспільства», «Родина – фортеця дитини», «Рухаємося до партнерської взаємодії»; творчих ярмарок «Народна гра», «Майстри», «Народна пісня та танець»; мистецьких перфомансів, кав’ярень, етнопарадів, майдансів, флешмобів, приурочених до Дня української писемності, Дня Соборності України, Дня вишиванки, Дня Європи, через проведення зустрічей з воїнами-афганцями, учасниками АТО на Сході України та інших визначних дат.

Ефективною у патріотичному вихованні визначено проектну діяльність, у межах якої розроблено проекти «Рід. Родина. Україна», «Відомі й невідомі сини українського народу», «А ми тую козацькую славу підіймемо», під час яких вихованці разом із батьками вивчали біографічні дані своїх родин, ознайомлювалися з виховними ідеалами своїх пращурів, створювали родинні дерева, родинні портрети, записували свої сімейні традиції, збирали реліквії, елементи усної народної творчості (колискові пісні, улюблені казки, приказки, прислів’я, легенди, перекази та оповідки), спогади старшого покоління, порівнювали здобутки минулого та сучасності у своєму селі, ознайомлювалися з відомими та невідомими особистостями регіону, які прославили свій рідний край.

Комплексна реалізація педагогічних умов відбувалася під час апробації авторської моделі за такими основними напрямами: «Україна є і завжди буде», «Мамина колисанка – оберіг дитячої душі», «Спадщина Тараса Шевченка – основа творення сучасного мистецтва», «Легенди рідного краю», «Ми з природою єдині», «Скарби української минувшини – перлини мистецького сьогодення» – і здійснювалася у три етапи.

На першому (мистецько-пізнавальному) етапі відбувалося ознайомлення з мистецтвом та народно-культурною спадщиною, а також систематизація, узагальнення знань про різновиди народного мистецтва, колективне ігрове спілкування, налагодження дружніх стосунків, об’єднання дітей різного віку під час проведення творчих ігор «Віночок заплетемо – в хоровод підемо», «Мисник», вправ «Українська хатинка для малої дитинки», «Батько у домі – голова, а мати – душа», колективних ігор «Народний оркестр», «Мапа мого села», обговорення оповідань В. Сухомлинського. Другий (емоційно-ціннісний) етап спрямовувався на розвиток емоційної сфери вихованців на основі комплексної взаємодії образотворчого, хореографічного та музичного мистецтва, формування уміння аналізувати події, свої вчинки та вчинки інших людей. Встановлення гуманних стосунків між дітьми різновікового колективу – відкритості, довіри, чуйності, турботи один про одного та підтримки, позитивної емоційної атмосфери в різновіковому колективі сприяло проведення вправи «Знайомство», асоціативних ігор «Етнозамальовка», «Будинок-мрія», колективних казкових пантомім. На діяльнісно-творчому етапі реалізації моделі використано ефективні методи і форми виховної роботи з дітьми, адаптовані до умов сільського навчально-виховного комплексу та максимально осучаснені: колективні творчі справи («Казковий вернісаж», «Алея української слави», «Незвичайний урок»), години спілкування з мистецтвом («Ми живемо на Україні», «Запрошуємо до Тарасової світлиці» та ін.), розваги, свята, презентації.

За результатами формувального етапу експерименту виявлено позитивні зміни у рівнях патріотичної вихованості дітей сільських навчально-виховних комплексів. Динаміку рівнів патріотичної вихованості дітей експериментальної та контрольної груп презентовано на рисунках 2–3.

Перевірка статистичної значущості одержаних результатів за допомогою
t-критерію Стьюдента виявила значні позитивні зрушення в експериментальній групі.

Результати порівняльного аналізу рівнів патріотичної вихованості засвідчили значні відмінності у контрольній та експериментальній групах. В експериментальній групі внаслідок проведеної роботи збільшилася кількість дітей старшого дошкільного віку, які відповідають високому рівню, на 14,7 % та молодшого шкільного віку на 14,8 %, а в контрольній лише на 1,0 % та 1,4 % відповідно.

Водночас, кількість дітей старшого дошкільного віку в експериментальній групі, які мали низький рівень патріотичної вихованості, знизилась у 2,2 рази (до експерименту – 28,2 %, після експерименту – 13,0 %), молодшого шкільного віку – у 2,1 рази (до експерименту – 25,1 %, після – 12,0 %), що значно перевищує показники контрольної групи (2,0 % і 3,0 % відповідно).

Старший дошкільний вік Молодший шкільний вік

– до експерименту – після експерименту

Старший дошкільний вік Молодший шкільний вік

– до експерименту – після експерименту

Результати формувального експерименту та їх порівняння з даними констатувального етапу дослідження дали змогу зафіксувати позитивну динаміку рівнів патріотичної вихованості дітей з експериментальної групи, що свідчить про ефективність моделі та визначених педагогічних умов патріотичного виховання засобами мистецтва вихованців сільських навчально-виховних комплексів «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад».

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення та практичне вирішення проблеми патріотичного виховання у сільських навчально-виховних комплексах, що знайшло відображення в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці педагогічних умов патріотичного виховання засобами мистецтва вихованців сільських навчально-виховних комплексів «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад».

Аналіз наукових джерел та сучасної виховної практики дає підстави стверджувати, що проблема патріотичного виховання прямо співвідноситься з загальнонаціональною державницькою стратегією розвитку українського суспільства та зміною концептуальних засад сучасного етапу розвитку освіти в Україні, яка у центр освітнього процесу ставить особистість високої культури, з гармонійним співвідношенням особистісних і творчих якостей, орієнтовану на утвердження загальнолюдських, національних і патріотичних цінностей.
У дослідженні визначено сутність поняття «патріотичне виховання засобами мистецтва» як динамічний процес становлення особистості як суб’єкта мистецької діяльності, що спрямований на вироблення системи патріотичних цінностей, емоційно-позитивного ставлення до Батьківщини, усвідомлення особистої відповідальності перед близькими людьми та народом, життєтворчої самореалізації у сфері народно-мистецької спадщини українського народу.

Встановлено, що ефективними у патріотичному вихованні дітей є різноманітні засоби мистецтва, серед яких у контексті дослідження визначено музичне, образотворче та хореографічне. Виховний потенціал використання засобів мистецтва у сільському навчально-виховному комплексі «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад» та цілеспрямована педагогічна діяльність педагогічного колективу формують емоційність, естетико-ціннісну орієнтацію дітей, духовно збагачують їх, спонукають до творчості та створення мистецьких творів патріотичного спрямування.

На основі проведеного теоретичного аналізу проблеми визначено критерії та показники рівнів патріотичної вихованості дітей 5–7 років: когнітивний, емоційно-ціннісний, діяльнісно-поведінковий. Когнітивний критерій включає такі показники: знання державних символів України, народних традицій, звичаїв, обрядів, пам’яток культури, спадщини митців рідного краю, образотворчого, танцювального та музичного народного мистецтва; усвідомлення себе повноправним членом сім’ї, родини, жителем та господарем свого села; емоційно-ціннісний критерій характеризується такими показниками: ціннісне ставлення до Батьківщини, природи рідного краю, любов до батьків, відчуття гордості за свій рід, народ, позитивне емоційне ставлення до народного музичного, образотворчого та танцювального мистецтва. Діяльнісно-поведінковий критерій визначають такі показники – участь у громадській, доброчинній діяльності на благо свого рідного краю, самостійна та колективна творча діяльність в опануванні мистецькою спадщиною свого народу.

У процесі дослідження відповідно до критеріїв визначено три рівні патріотичної вихованості дітей (високий, середній та низький) та проведено діагностування сутнісних показників кожного критерію. За результатами констатувального експерименту низький рівень патріотичної вихованості виявили 28,2 % (ЕГ) і 30,3 % (КГ) дітей старшого дошкільного та 25,1 % (ЕГ) і 27,0 % (КГ) молодшого шкільного віку, середній – 49,5 % (ЕГ) і 48,3 % (КГ) дітей старшого дошкільного віку і 49,7 % (ЕГ) і 49,4 % (КГ) дітей молодшого шкільного віку.

Розроблено та апробовано модель патріотичного виховання засобами мистецтва вихованців сільських навчально-виховних комплексів, яка включала суб’єктів виховної взаємодії, педагогічні умови, основні принципи педагогічної взаємодії, критерії, етапи формування патріотичної вихованості засобами мистецтва (мистецько-пізнавальний, емоційно-ціннісний, діяльнісно-творчий), види роботи, критерії, рівні та прогнозований результат.
Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови патріотичного виховання засобами мистецтва вихованців сільських навчально-виховних комплексів «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад»: удосконалення професійно-мистецької компетентності педагогів сільських навчально-виховних комплексів; створення у сільських навчально-виховних комплексах виховного середовища на основі народно-культурної спадщини; активізація взаємодії педагогів та сім’ї у залученні дітей до спільної мистецької та патріотичної діяльності.

Удосконалення професійно-мистецької компетентності педагогів сільських навчально-виховних комплексів здійснювалося у процесі проведення педагогічних семінарів, дебатів, майстер-класів, ділової гри, педагогічних лекторіїв, ігор-занять, творчих майстерень із виготовлення іграшок, виробів із різноманітних художніх матеріалів та технік; розробки музично-хореографічних етюдів, постановок, композицій.

Активізація взаємодії педагогів та сім’ї у залученні дітей до спільної мистецької та патріотичної діяльності реалізувалася через проведення лекторіїв, конференцій, дискусій, тренінгових занять, мистецьких перфомансів, кав’ярень, етнопарадів, майдансів, флешмобів. Ефективною у патріотичному вихованні визначено проектну діяльність.

Кількісний та якісний аналіз результатів формувального етапу дослідження підтвердив ефективність моделі та обґрунтованих педагогічних умов патріотичного виховання у навчально-виховному процесі сільських навчально-виховних комплексів «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад». Так, кількість учасників з високим рівнем склала 37,0 % (ЕГ) і лише 22,4 % (КГ) дітей старшого дошкільного віку та 40,0 % (ЕГ) і 25,0 % (КГ) молодших школярів. Наприкінці експериментального дослідження на низькому рівні залишилося 13,0 % (ЕГ) і 28,3 % (КГ) дітей старшого дошкільного віку та 12,0 % (ЕГ) і 24,0 % (КГ) молодших школярів.

Проведене дослідження не претендує на вичерпний розгляд усіх аспектів означеної проблеми. Подальшого поглибленого теоретичного аналізу та вивчення потребує проблема патріотичного виховання дітей інших вікових груп, здійснення спеціальної підготовки вчителів сільських навчально-виховних комплексів до патріотичного виховання школярів. Зважаючи на актуальність досліджуваної теми, рекомендовано: запровадити у систему післядипломної освіти проведення тематичних курсів, семінарів щодо застосування засобів мистецтва у патріотичному вихованні дітей сільських навчально-виховних комплексів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, у яких опубліковано основні результати дисертації

Майборода Н.О. Педагогічні погляди В. О. Сухомлинського на проблему патріотичного виховання дітей сільських навчально-виховних комплексів / Н. О. Майборода // Педагогічний дискурс : зб. наук. пр. / гол. ред. І. М. Шоробура. – Хмельницький : ПІП Балюк І. Б., 2011. – Вип. 10. – С. 309–313.
Майборода Н.О. Патріотичне виховання засобами мистецтва вихованців сільських навчально-виховних комплексів у контексті ідей Василя Олександровича Сухомлинського / Н. О. Майборода // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи : зб. наук. пр. Уманського держ. пед. ун-ту імені Павла Тичини / ред. кол.: Побірченко Н. С. (гол. ред.) [та ін.]. – Умань : ПП Жовтий О. О, 2012. – Вип. 41. – С. 176–181.
Майборода Н.О. Мистецтво як підґрунтя виховання громадянина-патріота у контексті особистісно орієнтованого підходу / Н. О. Майборода // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет
імені Григорія Сковороди». – К. : Гнозис, 2014. – Вип. 31, т. ІІІ (11). – С. 301–307.
Майборода Н. О. Виховний ідеал громадянина-патріота – основний ціннісний орієнтир освітньо-виховної парадигми в Україні / Н. О. Майборода // Витоки педагогічної майстерності : зб. наук. пр. Полтавського нац. пед. ун-ту
імені В. Г. Короленка. Сер. «Педагогічні науки». – Полтава : ПНПУ
імені В. Г. Короленка, 2015. – Вип. 15. – С. 185–189.
Майборода Н. О. Роль мистецьких компетентностей у формуванні патріотичних цінностей вихованців сільських навчально-виховних комплексів / Н. О. Майборода // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : наук. журн. / гол. ред. А. А. Сбруєва. – Суми : Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2014. – № 8 (42). – С. 365–372.
Майборода Н. О. Педагогічні умови формування патріотизму вихованців сільських навчально-виховних комплексів засобами мистецтва / Н. О. Майборода // Наукові записки Кіровоградського держ. пед. ун-ту імені Володимира Винниченка : зб. наук. пр. Сер.: Педагогічні науки / ред. кол. : В. В. Радул, В. А. Кушнір [та ін.]. – Кіровоград : ВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2015. – Вип. 139. – С. 230–233.
Майборода Н. О. Підходи та принципи формування патріотичних цінностей засобами мистецтва у вихованців сільських навчально-виховних комплексів / Н. О. Майборода // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». – К. : Гнозис, 2015. – Вип. 35, т. ІІ (14). – С. 181–188.
Майборода Н. О. Феномен патріотизму в спадщині видатних українських вчених / Н. О. Майборода / The journal is published by the support of Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe.– Budapest, 2015. – С. 29–33.

Опубліковані праці апробаційного характеру

Майборода Н. А. Искусство – константа развития патриотизма у воспитанников сельских учебно-воспитательных комплексов / Н. А. Майборода // Психология и педагогика: методика и проблемы практического применения : материалы ХХХV Междунар. науч.-практ. конф. – Новосибирск : Изд-во ЦРНС, 2014. – С. 35–43.
Майборода Н. О. Патріотичне виховання вихованців сільських навчально-виховних комплексів / Н. О. Майборода // Василь Сухомлинський і школа
ХХІ століття: традиція й інноваційність : матеріали Всеукр. наук. конф. – Умань : ПП Жовтий О. О., 2012. – С. 111–113.
Майборода Н. О. До проблеми патріотичного виховання підростаючого покоління / Н. О. Майборода // Виховання громадянина-патріота в педагогіці В. О. Сухомлинського та сучасній освітній практиці : матеріали Всеукр. наук.-метод. конф. – Кіровоград : КОІППО, 2012. – С. 122–125.
Майборода Н. О. Роль мистецтва у патріотичному вихованні учнів / Н. О. Майборода // Мистецтво у контексті освітньої парадигми: вітчизняний та зарубіжний досвід : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – Умань : ПП Жовтий О. О., 2013. – С. 103–107.
Майборода Н. О. Мистецтво та його вплив на розвиток творчих здібностей дошкільників / Н. О. Майборода // Формування освітніх компетенцій дитини: проблеми, розвиток, супровід : вісник наукової лабораторії «Дошкільна освіта: історія, сучасність, перспективи розвитку у ХХІ ст.» – Умань : Видавничо-поліграфічний центр «Візаві», 2013. – С. 70–71.
Майборода Н. О. Мистецька компетентність як чинник формування патріотизму у вихованців сільських навчально-виховних комплексів / Н. О. Майборода // Гармонізація культурно-освітнього простору вищої школи: соціально-педагогічні аспекти : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – Мелітополь: Видавництво МДПУ ім. Б. Хмельницького, 2014. – С. 180–182.
Майборода Н. О. Сутність поняття «патріотизм» у працях видатних українських вчених / Н. О. Майборода // Ключові питання наукових досліджень у сфері педагогіки та психології і ХХІ ст. : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – Львів : ГО «Львівська педагогічна спільнота», 2015. – С. 15–17.
Майборода Н. О. Українська педагогічна думка про виховний ідеал громадянина-патріота / Н. О. Майборода // Професійна свобода особистості у вимірах гуманістичної спадщини Антона Макаренка та Івана Зязюна : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – Полтава, 2015. – С. 87–89.
Майборода Н. О. Виховний потенціал хореографічного мистецтва у патріотичному вихованні дітей / Н. О. Майборода // Проблеми та перспективи розвитку хореографічного мистецтва : матеріали Всеукр. наук.-метод. конф. – Херсон, 2015. – С. 119–122.
Майборода Н. О. Наступність – крок до патріотичного виховання дітей сільських навчально-виховних комплексів // Н. О. Майборода // Формування освітнього середовища навчально-дослідницької діяльності дітей у контексті наступності та перспективності : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. – К., 2015. – С. 91–93.

АНОТАЦІЇ

Майборода Н. О. Патріотичне виховання засобами мистецтва вихованців сільських навчально-виховних комплексів «Дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад». – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 теорія і методика виховання. – Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Умань, 2016.

У дисертації досліджено проблему патріотичного виховання засобами мистецтва вихованців сільських навчально-виховних комплексів «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад». Узагальнено та обґрунтовано теоретичні засади патріотичного виховання засобами мистецтва дітей 5–7 років в умовах сільських навчально-виховних комплексів. Уточнено зміст поняття «патріотичне виховання засобами мистецтва». З’ясовано особливості виховного потенціалу мистецтва у патріотичному вихованні дітей сільських навчально-виховних комплексів. На основі теоретичного аналізу проблеми визначено критерії, показники та схарактеризовано рівні патріотичної вихованості дітей 5–7 років. Розроблено та апробовано модель патріотичного виховання засобами мистецтва вихованців сільських навчально-виховних комплексів. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови патріотичного виховання засобами мистецтва вихованців сільських навчально-виховних комплексів «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад».

Ключові слова: патріотичне виховання, вихованці сільських навчально-виховних комплексів, засоби мистецтва, педагогічні умови.

Майборода Н. А. Патриотическое воспитание средствами искусства воспитанников сельских учебно-воспитательных комплексов «Дошкольное учебное заведение – общеобразовательное учебное заведение». – На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. – Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины, Умань, 2016.

В диссертации исследована проблема патриотического воспитания средствами искусства воспитанников сельских учебно-воспитательных комплексов «Дошкольное учебное заведение – общеобразовательное учебное заведение». Обобщены и обоснованы теоретические основы патриотического воспитания средствами искусства детей 5–7 лет в условиях сельских учебно-воспитательных комплексов. Уточнено содержание понятия «патриотическое воспитание средствами искусства». Выяснены особенности воспитательного потенциала искусства в патриотическом воспитании детей сельских учебно-воспитательных комплексов. На основе теоретического анализа проблемы определены критерии, показатели и охарактеризованы уровни патриотической воспитанности детей 5–7 лет. Разработана и апробирована модель патриотического воспитания средствами искусства воспитанников сельских учебно-воспитательных комплексов. Теоретически обоснованы и экспериментально проверены педагогические условия патриотического воспитания средствами искусства воспитанников сельских учебно-воспитательных комплексов «Дошкольное учебное заведение – общеобразовательное учебное заведение».

Ключевые слова: патриотическое воспитание, воспитанники сельских учебно-воспитательных комплексов, средства искусства, педагогические условия.

Mayboroda N. О. Patriotic education by means of pupil’s art education of rural teaching and educational complexes «Preschool educational establishment – general secondary educational establishment». – On the right of manuscript.

The dissertation for obtaining the Candidate Degree in Pedagogical Studies, speciality 13.00.07 – Theory and Methodology of education. – Uman State Pavlo Tychyna Pedagogical University, Uman, 2016.

In the thesis the problem of patriotic education by means of pupil’s art education of rural teaching and educational complexes «Preschool educational establishment – general secondary educational establishment «was investigated. Theoretical basis of patriotic education by means of art of 5–7 years old children in conditions of rural teaching and educational complexes were overviewed and grounded. The concept of «patriotic education by means of art» as a dynamic process of person’s identity as a subject of artistic activity, aimed at forming an integrated system of patriotic values, emotional and positive attitude to the Motherland, awareness of personal responsibility to the close people in the life-creative self realization in the sphere of folk art heritage of Ukrainian people.

The peculiarities of the educational art potential in the patriotic education of pupils in rural teaching and educational complexes were made clear. It was determined that rural teaching and educational complexes «Preschool educational establishment – secondary educational institution» is an example of Ukrainian national school, based on the following: the deep moral order, high social and cultural potential of villages, traditions and customs, spiritual values, harmonious coexistence with nature, close connection with parents and the community and carry out effective educational impact on the pupil’s development of the conscious sense of patriotism and a deep understanding of citizenship, a sense of unity with his people, sense the heir of the cultural heritage of the Ukrainian people.

On the basis of the theoretical analysis the problem the criteria and indicators were defined and the levels of patriotic education of 5—7 years old children were characterized. In the process of investigation it was referred the following criteria: cognitive – learning of state symbols of Ukraine, traditions, customs, rituals, cultural monuments, native land artists heritage, fine arts, dance and music folk art; awareness yourself as a full member of the family, resident and owner of your village; emotional value – value attitude to the Motherland, the nature of his native land, love to the parents, a sense of pride for their family, people, positive emotional attitude to folk music, dance and fine arts; action-behavioral – participation in public, charitual activities for the benefit of his native land, individual and collective creative activities in learning artistic heritage of his people. It was defined three levels of patriotic education of 5–7 years old children: high, medium and low.

The model of patriotic education by means of pupil’s art education of rural teaching and educational complexes was worked out and approbated. The above mentioned model reflects the subjects of educational interaction, pedagogical conditions, the basic principles of educational interaction (national orientation, humanization of the educational process, comprehensiveness, continuity and perspective, cultural correspondence, life-creative self-activity) periods of the patriotic education by means of art formation, types of work, criteria, levels and projected results

It was theoretically substantiated and experimentally tested pedagogical conditions of patriotic education. by means of pupil’s art education of rural teaching and educational complexes. «Preschool educational establishment – general secondary educational establishment»: improving the professional competence of pedagogs of rural teaching and educational complexes; the establishment in rural teaching and educational complexes up-bringing environment based on the national cultural heritage; activation of interaction of teachers and family in attraction children to the joint artistic and patriotic activities. The improvement professional and art competence of teachers of rural teaching and educational complexes was carried out in the process of educational seminars, debates, workshops, business games, educational lectures, exercises, games, creative workshops for the manufacture of toys, manufactured objects from different art materials and techniques; developing musical and choreographic sketches, performances, compositions.

Creation in the rural teaching and educational complexes educational environment based on the people’s cultural heritage was provided by equipment shelters, ethnology rooms, children’s museums, art studios for classes in fine arts, music and choreography.

The activization of interaction between teachers and family in attraction children to the joint artistic and patriotic activities is realized by conducting lectures, conferences, discussions, training sessions, artistic performances, cafes, ethnoparades, maydances, flash mobes. Project activities were defined as effective in patriotic education.

According to the results of the forming stage of the experiment positive changes in the levels of patriotic education of rural children educational systems were revealed.

Keywords: patriotic education, pupils in rural teaching and educational complexes, art tools, pedagogical conditions.