Автореферат

Міністерство освіти і науки України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

ЗАВГОРОДНЯ ЄВГЕНІЯ ЄВГЕНІЇВНА

УДК 378:798:8

РОЗВИТОК ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ МАЙБУТНІХ ХОРЕОГРАФІВ

У ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ ТА МИСТЕЦТВ

13.00.07 – теорія і методика виховання

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Умань – 2016

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Міжрегіональній Академії управління персоналом Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник –

доктор педагогічних наук, професор

Чернуха Надія Миколаївна,

Міжрегіональна Академія управління персоналом,

завідувач кафедри теорії та методики професійної освіти.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

Канішевська Любов Вікторівна, Національний університет біоресурсів і природокористування України,

професор кафедри педагогіки;

кандидат педагогічних наук, доцент

Андрощук Людмила Михайлівна,

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, завідувач кафедри хореографії та художньої культури.

Захист відбудеться «27» квітня 2016 р. об 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 74.053.02 в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини за адресою: 20300, м. Умань, вул. Садова, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці та на сайті Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини за адресою: 20300, м. Умань, вул. Садова, 2.

Автореферат розісланий «26» березня 2016 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н. І. Ревнюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Оновлення соціальної, культурної, інформаційно-технологічної сфер українського суспільства спричинило якісні перетворення в системі вищої освіти. Так, наприкінці XX – початку XXI століття відбулися концептуальні зміни в напрямах, цілях, змісті освіти, які орієнтують її передовсім на розвиток творчого потенціалу особистості й створення умов для його реалізації. На цьому наголошено в Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді тощо.

Хореографічне мистецтво, відображаючи дійсність за допомогою художнього образу, системи хореографічних виражальних засобів, сприяє піднесенню національно-духовної культури суспільства. Разом з тим в умовах складних соціально-економічних, соціокультурних, політичних перетворень в Україні хореографічне мистецтво втрачає позиції у відтворенні культурного досвіду людства, орієнтуючи глядача на споживання масового, стереотипного танцю, що стихійно впливає на якість і спрямованість соціокультурного розвитку молодого покоління. Усе це зумовлює зміни пріоритетів в організації освітнього процесу у вищих навчальних закладах культури і мистецтв: виховання, навчання має бути розвивальним, сприяти формуванню творчої особистості студента-хореографа.

Пріоритетами сучасної освітньої системи є розроблення і втілення в життя виховних інновацій, що якісно змінюють зміст, форми, методи, засоби формування творчого потенціалу молоді.

Філософські засади формування творчих здібностей розглянуто в працях філософів М. Бердяєва, Г. Гегеля, І. Канта, Х. Ортегі-Гассета, М. Федоріва, Й. Фіхте, П. Юркевича та ін.; психологічні аспекти формування творчого потенціалу особистості розкрито в роботах В. Асєєва, Д. Богоявленської, Л. Виготського, Є. Варламової, А. Маслоу, В. Моляко, О. Музики, М. Муканова, Я. Пономарьова, С. Степанова, О. Тихомирова, С. Рубінштейна та ін.; проблеми формування творчих здібностей, творчого потенціалу, обдарованості особистості визначено у дослідженнях Т. Андронової, В. Антонової, Г. Гладишева, Дж. Дьюї, В. Загв’язинського, П. Кравчук, Н. Кічук, Ю. Колеснікова, В. Комар, Л. Кропочева, Н. Кузьміної, М. Монтессорі, Н. Посталюк, С. Сисоєвої, М. Шопіна, Р. Штайнера та ін. Особливості розвитку та виховання особистості під впливом різних видів мистецтва розкрито в працях Ю. Алієва, О. Губи, О. Жорнової, Т. Завадської, І. Звєрєвої, Л. Зімакової, Л. Канішевської, О. Коберника, Л. Коваль, Л. Москальової, О. Олексюк, Г. Падалки, Д. Пащенка, Г. Пустовіта, Л. Радковської, О. Рудницької, Н. Самохіна, Т. Сердюк, Т. Скорик, Л. Стасюк, В. Стрельцової, В. Смікал, Н. Феденко, С. Хлєбік, Н. Чернухи та ін. Становлення і розвиток хореографічного мистецтва в Україні досліджували Л. Андрощук, В. Бєляєва, Т. Благова, Г. Боримська, Н. Горбатова, А. Гуменюк, К. Василенко, А. Каргіна, В. Коломієць, С. Легка, В. Пастух, Ф. Прокоф’єва, Т. Пуртова, І. Смірнова, А. Сокольська, Ю. Станішевський, Ю. Тертичний, В. Уральська та ін.

Незважаючи на різновекторність розробки теоретичних основ формування творчих здібностей, в українській педагогічній науці мало спеціальних досліджень, присвячених розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів. Недостатньо розробленими залишаються проблеми змісту та структури творчого потенціалу майбутніх хореографів в освітньому середовищі вищих навчальних закладів культури та мистецтв. Відчутний брак науково обґрунтованих організаційно-педагогічних умов розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів в освітньому середовищі вищих навчальних закладів культури та мистецтв. Водночас у контексті обраної проблеми дослідження виявлено суперечності між:

– соціальним запитом на розвиток творчого потенціалу майбутніх фахівців та традиційною репродуктивною виховною системою;

– об’єктивно високим розвивальним потенціалом освітнього середовища вищих навчальних закладів культури та мистецтва і низьким рівнем розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів;

– необхідністю підготовки майбутніх хореографів у вищих навчальних закладах культури та мистецтв до прояву творчого потенціалу в професійній діяльності та відсутністю науково обґрунтованого змісту, форм, методів, організаційно-педагогічних умов реалізації цього процесу.

Отже, необхідність вирішення виявлених суперечностей, актуальність і недостатня розробленість наукової проблеми в педагогічній теорії і виховній практиці зумовили вибір теми дослідження – «Розвиток творчого потенціалу майбутніх хореографів у освітньому середовищі вищих навчальних закладів культури та мистецтв».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження пов’язане з науковою темою кафедри педагогіки, що входить до комплексної наукової теми ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» «Освітні технології навчально-виховного процесу в сучасних закладах освіти» (державний реєстраційний номер 0110U000751). Тему дисертації затверджено вченою радою ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (протокол № 7 від 24.02.2013 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 5 від 27 травня 2014 р.).

Мета дослідження – на основі теоретичного аналізу досліджуваної проблеми та вивчення освітньо-виховної практики обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів у освітньому середовищі вищих навчальних закладів культури та мистецтв.

Гіпотеза дослідження. Процес розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів відбуватиметься більш ефективно за реалізації таких організаційно-педагогічних умов: спрямованість освітнього середовища вищих навчальних закладів культури та мистецтв на формування ціннісного ставлення студентів до майбутньої професійної діяльності, розвиток творчого потенціалу; активізації виховного потенціалу освітнього середовища вищих навчальних закладів культури та мистецтв на розвиток виконавського, постановочного та педагогічного досвіду майбутніх хореографів; впровадження інтерактивних форм, методів, спрямованих на розвиток творчого потенціалу майбутніх хореографів.

Відповідно до мети та гіпотези наукового дослідження було визначені такі завдання:

Проаналізувати стан розробленості досліджуваної проблеми в філософській, психолого-педагогічній, мистецтвознавчій літературі та визначити зміст і структуру творчого потенціалу майбутніх хореографів.
Розкрити особливості освітнього середовища вищого навчального закладу культури та мистецтв як чинника оптимізації розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів.
Розробити критерії, показники та схарактеризувати рівні розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів.
Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів у освітньому середовищі вищих навчальних закладів культури та мистецтв.

Об’єкт дослідження – процес розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів.

Предмет дослідження – організаційно-педагогічні умови розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів у освітньому середовищі вищих навчальних закладів культури та мистецтв.

Методи дослідження: теоретичні: аналіз, порівняння та узагальнення філософської, психолого-педагогічної, методичної та мистецтвознавчої літератури для уточнення сутності ключових понять дослідження, визначення стану розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів; емпіричні: вивчення, оцінка сучасного стану проблеми, педагогічне спостереження, бесіди, анкетування, тестування, аналіз документації та творчих робіт студентів для з’ясування вихідного рівня розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний етапи) для перевірки ефективності організаційно-педагогічних умов розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів; статистичні: методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу експериментальних даних, визначення достовірності отриманих результатів.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальну роботу здійснено на базі Інституту культури та мистецтв, Інституту фізичного виховання і спорту ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», Інституту мистецтв ДЗ «Рівненський державний гуманітарний університет», Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка. У дослідженні брали участь
274 студенти, відповідно – в експериментальній групі 141 особа, у контрольній – 133 особи.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше обґрунтовано організаційно-педагогічні умови розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів у освітньому середовищі вищих навчальних закладів культури та мистецтв (спрямованість освітнього середовища вищих навчальних закладів культури та мистецтв на формування ціннісного ставлення студентів до майбутньої професійної діяльності, розвиток творчого потенціалу; активізація виховного потенціалу освітнього середовища вищих навчальних закладів культури та мистецтв на розвиток виконавського, постановочного та педагогічного досвіду майбутніх хореографів; впровадження інтерактивних форм, методів, спрямованих на розвиток творчого потенціалу майбутніх хореографів); визначено критерії (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, поведінковий), показники (ціннісне ставлення до майбутньої професійної діяльності, прагнення до постійного оволодіння професійними знаннями, уміннями, навичками, розвитку творчого потенціалу, емоційна саморегуляція; розуміння сутності творчого потенціалу особистості, механізмів його прояву та усвідомлення необхідності його виявлення у професійній діяльності хореографа; свідомо регульована творча діяльність, поведінка, розвинута емпатія, здатність до рефлексії) та рівні (високий, достатній, середній, критичний, низький) розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів;
уточнено зміст понять «творчий потенціал майбутніх хореографів», «освітнє середовище вищого навчального закладу культури та мистецтв» та їх структуру;
подальшого розвитку набули форми, методи розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів у освітньому середовищі вищих навчальних закладів культури та мистецтв.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці й упровадженні в освітнє середовище вищих навчальних закладів культури та мистецтв навчально-методичних матеріалів, що включають комплекс інтерактивних виховних заходів «Естетичні цінності хореографічного мистецтва» та методичних рекомендацій для керівників хореографічних студій «Творчий потенціал у професійній діяльності майбутнього хореографа».

Результати дослідження можуть бути використані в освітньому процесі вищих навчальних закладів культури та мистецтв під час викладання дисциплін хореографічного циклу, у системі підвищення професійної кваліфікації.

Матеріали дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Інституту культури та мистецтв ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (довідка № 2 від 22 вересня 2015 р.), Інституту фізичного виховання і спорту ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (довідка № 119 від 26 березня 2015 р.), Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка (довідка № 221 від 17 березня 2015 р.), Інституту мистецтв ДЗ «Рівненський державний гуманітарний університет» (довідка № 195 від 7 квітня 2015 р.), ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» (довідка
№ 68-16-205 від 15 квітня 2015 р.), спортивного клубу «Нокаут» м. Вінниця.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки і результати дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях різного рівня, зокрема: міжнародних – «Акмеологія – наука 21 століття» (Київ, 2014); «Соціальні комунікації в інтеркультурному просторі: міжкультурний діалог інтелектуалів» (Київ, 2015); «Становлення та розвиток акмеології: теоретичні і прикладні аспекти» (Житомир, 2015); «Компетентнісно зорієнтована освіта: якісні виміри» (Київ, 2015); XI Міжнародній науково-практичній конференції «Наука и инновации». Педагогические науки (Przemysl, Польша, 2015); «Формування державної освітньої політики: філософські, теоретичні та прикладні аспекти» (Київ, 2016); всеукраїнських – «Інноваційний розвиток освіти і науки: проблеми та перспективи» (Київ, 2013); «Я йшов туди, де гуркіт праці чути…» (Київ, 2014); «Управління навчальним закладом: Європейський вектор розвитку» (Київ, 2014); «Акмеологічні засади інноваційного розвитку закладу освіти» (Київ, 2016), а також на засіданнях кафедри теорії та методики професійної освіти Міжрегіональної академії управління персоналом.

Публікації. Основний зміст і результати дисертації відображено в 9 публікаціях, із яких 5 відображають основні наукові результати, 4 – апробаційного характеру.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел (236 найменувань), 7 додатків на 27 сторінках. Загальний обсяг роботи становить 215 сторінок, з них основного тексту – 164 сторінок. Робота містить 6 рисунків, 9 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, ступінь розробленості проблеми, її зв’язок із науковими програмами, планами, темами, визначено мету, гіпотезу, завдання, об’єкт, предмет дослідження, окреслено комплекс методів; розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів; наведено дані про апробацію й упровадження результатів дослідження, структуру й обсяг роботи, представлено відомості про публікації автора.

У першому розділі – «Теоретичні засади розвитку творчого потенціалу особистості» – проаналізовано стан розробленості досліджуваної проблеми в науковій літературі; визначено сутність і структуру творчого потенціалу майбутніх хореографів, з’ясовано виховний потенціал освітнього середовища вищого навчального закладу культури та мистецтв як чинника оптимізації розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів.

На основі аналізу філософської, психолого-педагогічної та мистецької наукової літератури уточнено зміст понять «творчість», «потенціал», «творча особистість», «творчий потенціал».

Опрацювання джерел із філософії дало змогу з’ясувати, що творчий потенціал пов’язується із свободою, активністю особистості як основними умовами творчості (М. Бердяєв, Г. Гегель, І. Кант, Х. Ортега-Гассет, Г. Сковорода, М. Федорів, Й. Фіхте, П. Юркевич та ін.). Дослідники стверджують, що джерелом розвитку творчого потенціалу виступає активність, діяльнісне ставлення людини до себе, оточуючої дійсності, потреба у творчій самореалізації, самотворенні.

Вітчизняні та зарубіжні науковці (В. Асєєв, Д. Богоявленська, Л. Виготський, О. Варламова, В. Дружинін, О. Кліпков, О. Кульчицька, О. Кучерявий, А. Маслоу, В. Моляко, М. Муканов, Я. Пономарьов, С. Рубінштейн, С. Степанов, О. Тихомиров та інші) акцентують увагу на складниках творчого потенціалу особистості: інтересах, їх частоті й спрямованості; природних задатках, нахилах, потягу до створення чогось свого нового; допитливості, оволодінні майстерним виконанням певних дій тощо. Науковці доводять, що означений феномен базується на уяві й фантазії, асоціативних зв’язках, багатстві інтуїтивних процесів, емоційній різноманітності й емпатії. Творчий потенціал окреслюють як інтегровану властивість особистості, що характеризує міру її можливостей здійснювати творчу діяльність, здатність та готовність до творчого саморозвитку та самореалізації. Творчий потенціал стає реальною, а не уявною, прогнозованою цінністю лише в тому випадку, коли він реалізується у конструкціях, винаходах, картинах, книгах, скульптурах та інших об’єктах, що стають надбанням суспільства.

На основі аналізу фундаментальних психолого-педагогічних праць (Т. Андронова, О. Антонова, Г. Гладишев, Дж. Дьюї, В. Загв’язинський, П. Кравчук, Н. Кічук, Ю. Колеснікова, В. Комар, Л. Кропочева, Н. Кузьміна, М. Монтессорі, Н. Посталюк, С. Сисоєва, В. Сухомлинський, М. Шопіна, Р. Штайнер та ін.) встановлено, що творчий потенціал є сукупністю якостей, здібностей, емоцій, інтелекту особистості, розвитку її пізнавальної самостійності, творчого мислення, критичного ставлення до усталених дій.

На необхідності розвитку творчого потенціалу особистості, її творчих здібностей засобами національного матеріалу (рідна мова, поезія, пісня, танці, орнамент) акцентували увагу Г. Ващенко, І. Огієнко, С. Русова та ін.

Творчий потенціал особистості розглядається як сукупність знань про предмет творчості, умінь, що актуалізуються в суб’єктивно новому художньому продукті й спрямованості особистості на створення цього продукту. Творчий потенціал майбутніх хореографів визначаємо як сукупність внутрішніх – особистісних (загальна культура, здібності, психічний, анатомо-фізіологічний розвиток) і зовнішніх (виховання, навчання) особливостей.

Водночас детальне вивчення категоріального апарату дослідження дало підстави встановити, що розвиток творчого потенціалу особистості поза освітнім середовищем неможливий. Окреслені феномени взаємопов’язані, взаємодоповнюють і взаємозумовлюють один одного.

У дослідженнях П. Блонського, О. Бондаревської, В. Весніна, М. Віленського, В. Козирева, В. Конєва, О. Лукінової, А. Макаренка, Л. Мещерякової, К. Приходченко, В. Слободчикова, Н. Чернухи, С. Шацького, І. Шендрика, Л. Школяр та ін. освітнє середовище визначається як: а) складне, багаторівневе утворення, конкретний прояв соціальних стосунків, що мають місце в суспільстві, у якому живе та розвивається особистість; б) сукупність соціальних умов життєдіяльності людини (сфери суспільного життя, соціальні інститути, соціальні групи), що впливають на її свідомість та поведінку. З’ясовано, що наявність освітнього середовища є необхідною та обов’язковою умовою соціалізації особистості, розвитку її творчого потенціалу. Учені вбачають освітнє середовище в конкретному соціальному просторі, через посередництво якого суб’єкт навчання активно долучається до культурних зв’язків суспільства та набуває досвіду творчої діяльності.

Специфіка освітнього середовища вищих навчальних закладів культури та мистецтв передбачає як підготовку фахівця культурно-дозвіллєвої сфери, так і професіонала-фахівця, здатного до виконавської й педагогічної діяльності. Основною вимогою сьогодення є виховання фахівця-універсала, інтелектуально, духовно, фізично, творчо розвиненої особистості, яка володіє необхідними професійними знаннями, уміннями, навичками та активно використовує їх у професійній діяльності.

Освітнє середовище вищого навчального закладу культури та мистецтв розглядаємо як креативне, освітньо-культурне середовище, у якому здійснюється розвиток творчого потенціалу, творчих здібностей студентів, формування їх гармонійно й різносебічно розвиненої особистості.

Унаслідок вивчення передового досвіду педагогів-науковців (О. Бойка, О. Бурлі, Т. Саєнко, О. Тарантової, П. Фриз та ін.), узагальнення практичного досвіду роботи хореографів (І. Антипової, Г. Березової, А. Ваганової, Є. Валукіна, С. Філатова, А. Шульгіної та ін.) виокремлено такі принципи розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів в освітньому середовищі вищих навчальних закладів культури та мистецтв: гармонійне поєднання традицій і новаторства; застосування системності та послідовності навчання і виховання; індивідуалізації та диференціації; наочності; поєднання вербальних і невербальних способів впливу; поступового руху від простого до складного; багаторазового повторення та варіативності виховних впливів; міцності знань, умінь; міжпредметних зв’язків.

Необхідність реформування підготовки сучасного хореографа зумовлена зміною підходів і технологій навчання у вищій педагогічній школі, що мають зосереджуватися передусім на формуванні професійно значущих якостей випускників, розширенні їхнього мистецького світогляду, вихованні загальної хореографічної культури, розвитку творчого потенціалу. Професійна майстерність майбутнього хореографа є поєднанням загальнопедагогічних здібностей із мистецтвом відтворення танцювальних умінь та навичок, а, отже, потребує комплексної, довготривалої підготовки. Обов’язковими вимогами до будь-якої форми організації навчально-пізнавальної діяльності студентів є відповідність змісту навчальної програми логіці вивчення дисципліни; дотримання мети й завдань реалізації навчальної, виховної та розвивальної функцій освіти в процесі опанування знаннями, уміннями, навичками; формування у студентів здатності до творчого мислення, уяви, розвитку їхніх особистісних якостей.

У другому розділі – «Організаційно-педагогічні умови розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів у освітньому середовищі вищих навчальних закладів культури та мистецтв» – визначено критерії, показники та схарактеризовано рівні розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів, проаналізовано сучасний стан; обґрунтовано організаційно-педагогічні умови розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів у освітньому середовищі вищих навчальних закладів культури та мистецтв; подано результати експериментально-дослідної роботи.

Для аналізу й оцінки кількісно-якісних характеристик розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів визначено критерії (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, поведінковий), показники (ціннісне ставлення до майбутньої професійної діяльності, прагнення до постійного оволодіння професійними знаннями, уміннями, навичками, розвитку творчого потенціалу; емоційна саморегуляція; розуміння мети та сутності розвитку творчого потенціалу особистості, механізмів його прояву та усвідомлення необхідності його виявлення в професійній діяльності хореографа; свідомо регульована творча діяльність (самостійне створення танцювальних етюдів, оригінальність у процесі вирішення імпровізаційних комбінацій, емоційне виконання, розвинута емпатія, здатність до рефлексії) та рівні (високий, достатній, середній, критичний, низький) розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів.

Високий рівень розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів характерний для студентів з активною життєвою позицією, спрямованою на творчість. Студенти цього рівня володіють глибоким, усвідомленим, систематичним комплексом знань з хореографічного мистецтва. Мотиваційна сфера таких студентів характеризується усвідомленою потребою до оволодіння знаннями, уміннями і навичками розвитку творчого потенціалу, вдосконалення навчально-виховної та майбутньої професійної діяльності Вони самостійно виконують творчі завдання на високому рівні, виявляють оригінальність і неповторність.

Достатній рівень розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів визначається у студентів, які позитивно спрямовані на оволодіння знаннями, уміннями і навичками з розвитку творчого потенціалу особистості. Вони достатньою мірою володіють знаннями, необхідними для розвитку творчого потенціалу, але не завжди досконало володіють методикою організації такої роботи. Їм бракує самостійності, потребують керівництва з боку наставника.

Середній рівень характеризується тим, що у студентів проявляється інтерес до процесу розвитку творчого потенціалу особистості. Потреба в оволодінні знаннями щодо сутності мистецтвознавчих цінностей, знання форм і методів виховної роботи з розвитку творчого потенціалу носить ситуативний характер і вимагає стимулювання. Студенти частково реалізують свій творчий потенціал. Процес і результати діяльності оцінюють не завжди адекватно, але постійно прагнуть до з’ясування причин недоліків. Прагнуть до удосконалення знань, умінь і навичок щодо розвитку творчого потенціалу. Наділені адекватним рівнем самооцінки.

Критичний рівень розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів характерний для студентів, які нечітко визначили своє ставлення до необхідності його розвитку. Володіють низьким загальним рівнем знань. Здібності до творчої діяльності мають ситуативний характер і вимагають обов’язкового керівництва з боку викладача. Мотивація успіху носить ситуативний характер. Здатні до самооцінки і самоаналізу, але не завжди можуть адекватно оцінити свої вміння, психологічно слабо підготовлені до реалізації творчого потенціалу в професійній діяльності.

Низький рівень розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів відрізняється наявністю у студентів загальних уявлень про особливості його розвитку. Знання форм і методів розвитку творчого потенціалу особистості несистематизовані, неповні, слабкі, студенти не розуміють їх значення у своїй подальшій роботі. Характер засвоєння інформації репродуктивний. Вони не прагнуть розвивати творчий потенціал. У студентів з цим рівнем розвитку творчого потенціалу занижена самооцінка.

Констатувальний етап експерименту показав недостатній рівень розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів в ЕГ та КГ, а саме: високий рівень діагностується у 13,9 % студентів ЕГ та 13,6 % КГ; достатній – 19,0 % ЕГ, 18,3 % КГ; середній – 28,5 % ЕГ, 28,9 % КГ; критичний – 22,5 % ЕГ, 20,1 % КГ; низький – 16,1 % ЕГ, 19,1 % КГ.

Установлено, що рівень розвитку творчого потенціалу студентів є недостатнім для якісного забезпечення освітнього процесу майбутнього хореографа. Виявлено основні проблеми та недоліки в розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів, зокрема: низька мотивація студентів до вивчення теорії, методики і техніки виконання танців, розвитку творчого мислення; недостатнє використання виховного потенціалу освітнього середовища вищих навчальних закладів культури і мистецтв. Аналіз результатів констатувального етапу експерименту дозволив визначити, що в освітньому процесі вищих навчальних закладів культури та мистецтв проблемі розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів не приділено належної уваги, що зумовило необхідність обґрунтування організаційно-педагогічних умов розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів.

Першою організаційно-педагогічною умовою визначено спрямованість освітнього середовища вищих навчальних закладів на формування ціннісного ставлення студентів до майбутньої професійної діяльності, розвиток творчого потенціалу.

Процес розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів неможливий без сформованості у них стійкої мотивації, ціннісного ставлення до обраної професійної діяльності. Реалізація першої організаційно-педагогічної умови здійснювалася шляхом упровадження в освітнє середовище вищого навчального закладу культури і мистецтв форм і методів творчого спрямування. Зокрема в процесі навчання фахових дисциплін впроваджено використання наративних методів навчання (написання творів-роздумів на теми: «Кохання у танцях «Подоляночка» П. Вірського», «Тропіки і гарячий джаз» Кетрін Данхем, як класика сучасного танцю», «Техніка модерн в творчості Джека Коула», «Власне бачення світу і вираження його через танець в творчості Айседори Дункан» творів-есеїв на теми «Місце сучасного танцю в системі хореографічної освіти», «Джаз, модерн, диско, як сучасні напрями в хореографії», «Основні школи (техніки) джаз танцю», «Різноманітність форм взаємозв’язку музики і танцю», та ін.), методи демонстрації у формах презентацій у PowerPoint, відеосюжетів (запис проведення фестивалів-конкурсів народної хореографії імені П. Вірського, фольклорно-хореографічного фестивалю-конкурсу «Барвистий віночок», Всеукраїнського фестивалю конкурсу мистецтв «Червона калина»). Під час проведення лекцій, бесід, дискусій значну увагу було приділено орієнтації майбутніх хореографів на активну пошуково-творчу діяльність. Студентам пропонувалася серія евристичних запитань («Який Я?», «Складники творчого потенціалу особистості», «Творчий потенціал особистості: технології формування» та ін.).

Установлено, що провідна роль у формуванні позитивної мотивації студентів-хореографів належить, перш за все, організації та проведенню майстер-класів. Організація майстер-класів передбачає попередню підготовчу роботу профільної кафедри з налагодження й підтримки творчих зв’язків із відомими методистами-хореографами, практиками-балетмейстерами, викладачами хореографічних дисциплін з інших навчальних закладів, аматорськими та професійними хореографічними колективами, їхніми керівниками.

Другою організаційно-педагогічною умовою визначено активізацію виховного потенціалу освітнього середовища вищих навчальних закладів культури та мистецтв на розвиток виконавського, постановочного та педагогічного досвіду майбутніх хореографів. Реалізація означеної умови передбачає цілісний розвиток творчого потенціалу, здібностей студентів та його реалізацію у професійній діяльності. З-поміж основних форм організації освітнього середовища вищого навчального закладу культури і мистецтв виділяємо: лекції, практичні (лабораторні) заняття, самостійну роботу, спецкурси, спецпрактикуми, клуби, гуртки, проектну діяльність, case-study.

Розширенню та поглибленню знань майбутніх хореографів про особливості та напрямки розвитку творчого потенціалу в обраній сфері діяльності сприяє спецкурс «Творчий потенціал у професійній діяльності майбутнього хореографа». Структура занять передбачає викладення теоретичного матеріалу в поєднанні з практичними вправами, елементами тренінгу, дискусіями, аналізом ситуацій, методиками вивчення юнаками і дівчатами рівня розвитку власного творчого потенціалу, складання творчих самохарактеристик. Під час занять застосовувалися такі техніки самопізнання, як аналіз, зворотній зв’язок, рефлексія, що сприяли розвитку в майбутніх хореографів саморозуміння, становлення і розвиток системи цінностей, що визначають їхню творчу діяльність, поведінку.

В основу занять покладено особистісно зорієнтований підхід, створення атмосфери психологічного комфорту й розкутості, спонукання студентів до пошуку нестандартних способів розв’язання проблемних професійних ситуацій. Структура занять передбачала активну участь студентів у діловій грі «Випуск нової постановки в хореографічному колективі», співлекціях, самосемінарах. Продуктивними формами розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів визначено круглі столи на теми: «Координація як неодмінна умова оволодіння школою класичного танцю», «Праця у хореографічній картинці «На кукурудзяному полі» П. Вірського», «Роль музики, її образного та емоційного змісту для виховання музичності і виразності виконання», «Хореографічний текст та малюнок танцю, як структурні компоненти композиції танцю» та ін.; дискусійні гойдалки, сократівські бесіди, вечори запитань і відповідей. Особливе значення у розвитку творчого потенціалу належить активній участі студентів у хореографічних фестивалях, концертних програмах, конкурсах, акціях.

Розвиток творчого потенціалу реалізувався через систематичне залучення майбутніх хореографів до творчих експериментів, побудови власних хореографічних етюдів посеред зали, а також тренувальних вправ біля станка. Дієвими методами розвитку творчого потенціалу студентів визначено методи пластичної інтонації, взаємозв’язку художнього і технічного, музичної інтерпретації, блоків.

Третя організаційно-педагогічна умова – впровадження інтерактивних форм, методів, спрямованих на розвиток творчого потенціалу майбутніх хореографів – реалізувалася через їхню активну участь у роботі клубів, гуртків творчого спрямування, що сприяло розширенню в студентів знань про творчий потенціал особистості та особливості його розвитку, удосконаленню виконавських, установчих умінь і навичок, самостійному створенню танцювальних етюдів, імпровізації.

Однією із ефективних форм розвитку творчого потенціалу визначено ігрову діяльність, зокрема сюжетно-рольові, імітаційні ігри («Ситуація успіху», «Пантоміма», «Скульптура», «Я – Презентація»), що сприяють успішному набуттю студентами рис та якостей творчого хореографа, здатного до новаторського бачення та вирішення проблем професійної діяльності, оскільки майбутні хореографи підсвідомо активізують важливі творчі процеси (творче мислення, творча уява, фантазія). Відтак, перетворюючи одні образи в інші, засвоюючи прийоми переосмислення та аналіз образів, кожен студент має змогу видозмінювати їх результат під час ігрової діяльності, отримує оригінальний творчий продукт.

У процесі вивчення різних хореографічних творів доцільним є використання інтерактивних методів (веб-квести, хорео-шоу, заняття-турніри, заняття-тренінги з техніки танцю, хореографічні майстерні та ін.), що створюють умови для творчого самовираження в танці, засвоєння й передачі знань, умінь, відкривають широкий простір для самореалізації студентів.

Активна участь майбутніх хореографів у різноманітних проектах створює вільний простір для їхньої особистісної ініціативи, розвитку творчого потенціалу. Крім того, у роботі над мистецькими проектами особливо інтенсивно виявляється груповий вплив на особистість: тут діють механізми емоційного зараження, ідентифікації, юнаки й дівчата відчувають себе суб’єктами власного саморозвитку. Окрім того, у процесі роботи над проектами реалізуються творчі, академічні здібності студентів. Роботі над проектами передують «аукціони творчих ідей», що включають попередню ґрунтовну підготовку, у процесі якої майбутні хореографи знайомляться з певною проблемою, обговорюють її, шукають шляхи розв’язання «творчих ідей» та аргументи на їхню користь. Під час аукціону кожен студент репрезентує власну «творчу ідею», обґрунтовує її доцільність. Аукціон триває до вичерпання всіх «творчих ідей», найкращими з яких вважаються ті, за які на аукціоні проголосувала більшість учасників. Студенти є ініціаторами розроблення й упровадження у виховне середовище вищого навчального закладу низки проектів, як-от: «Тиждень творчих ідей», «Тиждень хореографічного мистецтва», «Я – творча особистість» та ін.

Ефективною формою розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів визначено також і науково-дослідну діяльність, зокрема: участь у роботі наукового студентського гуртка, організація проблемної групи «Творчий потенціал особистості: шляхи формування», створення портфоліо танцювальних композицій.

Однією з найважливіших форм становлення творчого потенціалу і готовності до творчої діяльності студента у вищих навчальних закладах культури і мистецтв є самостійна робота. Для оптимізації та поліпшення її організації викладач не тільки висуває перед студентами конкретні задачі, але й забезпечує навчальними та методичними матеріалами, інструкціями, пропонує перелік необхідних літературних джерел, навчальні відеоматеріали та ін.

Процес розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів в освітньому середовищі вищого навчального закладу передбачав залучення студентів експериментальних груп до творчої діяльності через виконання проблемно-пошукових, розвивальних завдань та реалізації організаційно-педагогічних умов розвитку їхнього творчого потенціалу.

Дані дослідження підтверджують, що кожну зміну кількісних показників у бік збільшення в експериментальній групі можна розглядати як показник підвищення рівня творчого потенціалу майбутніх хореографів в експериментальній групі (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка рівнів розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів в освітньому середовищі вищих навчальних закладів культури та мистецтв (%)

Рівні	Експериментальна група			Контрольна група
Рівні	Констатувальний експеримент	Формувальний експеримент	Приріст	Констатувальний експеримент	Формувальний експеримент	Приріст
Високий	10,8	28,8	+18,0	24,7	27,8	+3,1
Достатній	14,8	42,6	+27,8	14,3	14,9	+0,6
Середній	25,7	18,0	-7,7	25,1	23,4	-1,7
Критичний	24,8	7,1	-17,7	10,3	9,6	-0,7
Низький	23,8	3,5	-20,3	25,6	24,3	-1,3

За результатами порівняльного аналізу дослідно-експериментальної роботи констатовано позитивну динаміку в рівнях розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів експериментальних груп. В експериментальній групі спостерігалося збільшення кількості студентів із високим (на 18,0 %) та достатнім (на 27,8 %) рівнями розвитку творчого потенціалу за рахунок зменшення кількості студентів із середнім (на 7,7 %), критичним (на 17,7 %) та низьким (на 20,3 %) рівнями розвитку творчого потенціалу.

Результати експерименту засвідчують ефективність організаційно-педагогічних умов розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів у освітньому середовищі вищих навчальних закладів культури та мистецтв.

Для перевірки достовірності отриманих результатів експериментального дослідження була проведена їх математично-статистична обробка за допомогою непараметричного критерію χ²(критерію Пірсона), дані якої показали, що отримані результати є достовірними на рівні значущості 0,05 (з довірчою імовірністю 95 %). Одержані результати експерименту засвідчили ефективність упровадження організаційно-педагогічних умов розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів, які доцільно впроваджувати в практику вищих навчальних закладів культури та мистецтв.

ВИСНОВКИ

Теоретичний аналіз та експериментальне розв’язання окресленої проблеми дозволили встановити, що в умовах модернізації змісту освітнього процесу проблема розвитку творчого потенціалу студентської молоді набуває особливої актуальності. Її розв’язання пов’язане з упровадженням перспективних організаційно-педагогічних умов, застосування яких має сприяти розвиткові творчого потенціалу майбутніх хореографів.

Здійснено аналіз поняття «творчий потенціал особистості» у філософії, психології, педагогіці, мистецтвознавстві та визначено його як сукупність знань про предмет творчості, умінь, що актуалізуються в суб’єктивно новому художньому продукті й спрямованості особистості на створення цього продукту. Творчий потенціал майбутніх хореографів тлумачимо як сукупність внутрішніх – особистісних (загальна культура, здібності, психічний, анатомо-фізіологічний розвиток) і зовнішніх (виховання, навчання) особливостей.

Структуру творчого потенціалу особистості складають: творчі здібності, що характеризуються здатністю синтезувати нові ідеї та вибирати найбільш раціональні рішення, потреба в дослідженні та аналізові оточуючої дійсності; креативність, що виявляється у швидкості перебігу розумових процесів, винахідливості та умінні знаходити оригінальні, евристичні способи вирішення проблеми; творча активність, що репрезентується в активно-перетворювальному ставленні особистості до власної діяльності, перспективної мобільності, результативності, здатності до активного творчого сприйняття оточуючої дійсності.

З’ясовано специфіку освітнього середовища вищих навчальних закладів культури та мистецтв, що передбачає як підготовку фахівця культурно-дозвіллєвої сфери, так і професіонала-фахівця, здатного до виконавської й педагогічної діяльності. Специфіка вищих навчальних закладів культури і мистецтв полягає в тому, що вони здійснюють підготовку фахівця культурно-дозвільної сфери, а також і професіонала-фахівця, здатного як до педагогічної, так і виконавської діяльності.

Проведений аналіз дефініції «освітнє середовище» дає підстави визначити освітнє середовище вищого навчального закладу культури та мистецтв як креативне, освітньо-культурне середовище, у якому здійснюється розвиток творчого потенціалу, творчих здібностей студентів, формування їх гармонійно й різнобічно розвиненої особистості.

Визначено принципи організації освітнього середовища вищих навчальних закладів культури та мистецтв у процесі розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів: гармонійне поєднання традицій і новаторства; застосування системності та послідовності навчання і виховання; індивідуалізації та диференціації; наочності; поєднання вербальних і невербальних способів впливу; поступового руху від простого до складного; багаторазового повторення та варіативності виховних впливів; міцності знань, умінь; міжпредметних зв’язків.

Визначено критерії й показники розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів: мотиваційно-ціннісний (ціннісне ставлення до майбутньої професійної діяльності; прагнення до постійного оволодіння професійними знаннями, цінностями, навичками розвитку творчого потенціалу, емоційна саморегуляція); когнітивний (розуміння сутності творчого потенціалу особистості, механізмів його прояву та усвідомлення необхідності його виявлення в професійній діяльності хореографа); поведінковий (свідомо регульована творча діяльність, самостійне створення танцювальних етюдів, оригінальність у процесі вирішення імпровізаційних комбінацій, емоційне виконання, розвинута емпатія, здатність до рефлексії).

Виходячи із сформованості показників критеріїв визначено рівні розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів (високий, достатній, середній, критичний, низький).

Констатувальне діагностування виявило недостатній рівень розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів, а саме: високий рівень розвитку творчого потенціалу мали 13,9 % студентів ЕГ та 13,6 % КГ; достатній рівень діагностовано у 19,0 % студентів ЕГ, 18,3 % КГ; середньому рівню відповідав рівень розвитку творчого потенціалу 28,5 % майбутніх хореографів ЕГ та 28,9 % КГ; критичному – 22,5 % студентів ЕГ, 20,1 % КГ; низькому – відповідно, 16,1 % ЕГ та 19,1 % КГ.

Обґрунтовано та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів у освітньому середовищі вищих закладів культури та мистецтв: спрямованість освітнього середовища вищих навчальних закладів культури та мистецтв на формування ціннісного ставлення студентів до майбутньої професійної діяльності, розвиток творчого потенціалу; активізація виховного потенціалу освітнього середовища вищих навчальних закладів культури та мистецтв на розвиток виконавського, постановочного та педагогічного досвіду майбутніх хореографів; впровадження інтерактивних форм, методів, спрямованих на розвиток творчого потенціалу майбутніх хореографів.

Перша організаційно-педагогічна умова передбачала формування у майбутніх хореографів ціннісного ставлення до майбутньої професійної діяльності, розвитку творчого потенціалу. Реалізацію цієї умови забезпечило проведення майстер-класів, лекцій, бесід, дискусій, застосування інформаційних технологій, наративних методів.

Реалізація другої організаційно-педагогічної умови здійснювалась шляхом активізації виховного потенціалу освітнього середовища вищих навчальних закладів культури та мистецтв на розвиток виконавського, постановочного та педагогічного досвіду майбутніх хореографів. З-поміж основних форм і методів виокремлено лекції, практичні заняття, самостійну роботу, спецкурс «Творчий потенціал у професійній діяльності майбутнього хореографа», проектну діяльність, case-study, творчі експерименти, фестивалі, концертні програми, конкурси, акції, участь у роботі клубів, гуртків, круглих столів, вечорів запитань та відповідей.

Третя педагогічна умова втілювалась шляхом залучення майбутніх хореографів до свідомої регульованої творчої діяльності, що ґрунтувалася на інтерактивній взаємодії суб’єктів навчально-виховного процесу через застосування таких форм, як: творчі зустрічі, майстер-класи, ігрова діяльність, участь у проблемних групах, гуртках, клубах, проектній, концертній діяльності.

У результаті проведення експериментального дослідження шляхом залучення студентів-майбутніх хореографів експериментальних груп до творчої діяльності через виконання проблемно-пошукових, розвивальних завдань та реалізації організаційно-педагогічних умов розвитку їхнього творчого потенціалу були отримані позитивні результати.

Контрольний зріз показав помітну позитивну динаміку рівня розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів за всіма критеріями в експериментальній групі, а саме: збільшення кількості студентів із високим (на 18,0 %) та достатнім (на 27,8 %) рівнями розвитку творчого потенціалу, водночас зменшилась кількість студентів із середнім (на 7,7 %), критичним (на 17,7 %) та низьким (на 20,3 %) рівнями розвитку творчого потенціалу. У контрольній групі, навпаки, спостерігається незначна тенденція до зміни цих показників.

Це дає підстави стверджувати про ефективність організаційно-педагогічних умов розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів у освітньому середовищі вищих навчальних закладів культури та мистецтв.

Проведене дослідження не вичерпує багатогранності теоретичних і практичних пошуків розв’язання проблеми. Подальшого вивчення потребують особливості формування творчого потенціалу майбутніх хореографів в умовах навчання в магістратурі та розроблення відповідних навчально-методичних матеріалів. Зважаючи на актуальність досліджуваної теми, рекомендовано запровадити розроблений комплекс інтерактивних виховних заходів «Естетичні цінності хореографічного мистецтва» та методичні рекомендації для керівників хореографічних студій «Творчий потенціал у професійній діяльності майбутнього хореографа» у навчально-виховний процес закладів культури та мистецтв.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, у яких опубліковані основні результати дисертації

Завгородня Є. Є. Фізична культура як базис формування майбутнього хореографа / Є. Є. Завгородня // Вісник Луганського нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. – Луганськ, 2014. – № 20 (279) – С. 96–101. Режим доступу : http://nvd.luguniv.edu.ua/archiv/NN27/index.html
Завгородня Є. Є. Освітнє середовище вищого навчального закладу культури та мистецтв як фактор актуалізації творчого потенціалу майбутніх хореографів / Є. Є. Завгородня // Освітологічний дискурс [Електронний ресурс]. – 2015, № 4 (12). – С. 45–54. – Режим доступу : http://od.kubg.edu.ua/index.php/ journal
Завгородня Є. Є. Організаційно-педагогічні умови розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів / Є. Є. Завгородня // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. – Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2015. – № 3. – С. 143–147.
Zavgorodnya E. E. Formation of Creative Potential Students – Choreographers in Terms of Higher Educational Institutions of Culture and Arts / E. E. Zavgorodnya // Intellectual Arcyive. – Toronto : Shiny Word Cjrp., 2015. – Vol. 4, Num. 5 (September). –– 115–124.
Завгородня Є. Є. До проблеми розвитку творчого потенціалу особистості / Є. Є. Завгородня // Неперервна педагогічна освіта: теорія і практика : наук.-метод. журн. – К.: Едельвейс, 2015. – Вип. 4 – С. 25–28.

Опубліковані праці апробаційного характеру

ЗавгородняЄ. Є. Розвиток творчого потенціалу хореографів у культурному середовищі університету / Є. Є. Завгородня // Акмеологія – наука 21 століття : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 30 черв. 2014 р. – К., 2014. – С. 21–23.
Завгородня Є. Є. Крос-культурний аспект професійної адаптації майбутніх фахівців мистецтвознавства. / Є. Є. Завгородня // Соціальні комунікації в інтеркультурному просторі: міжкультурний діалог інтелектуалів : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 13 листоп. 2014 р. – К., 2014. – С. 11–14.
Завгородня Є. Є. Творчий розвиток майбутніх хореографів на компетентнісних засадах / Є. Є. Завгородня // Становлення та розвиток акмеології теоретичні і прикладні аспекти : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 29 трав.
2015 р. – Житомир, 2015. – С.18–20.
Завгородня Є. Є. Стимулювання самостійної роботи студентів – хореографів в умовах університету / Є. Є. Завгородня // Materialy XI Miedzynarodowojnaukowi-praktycznej konferncji «Nauka i inowacji». – Przemysl : Nauka i studia, 2015. – Vol. 5: Psychologia i socjologia. Pedagogiczne nauki. – Р. 86–88.

АНОТАЦІЇ

Завгородня Є. Є. Розвиток творчого потенціалу майбутніх хореографів у освітньому середовищі вищих навчальних закладів культури та мистецтв. – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. – Умань, 2016.

Дисертацію присвячено проблемі розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів у освітньому середовищі вищих навчальних закладів культури та мистецтв. У дослідженні визначено сутність і структуру процесу розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів; досліджено специфіку освітнього середовища вищих навчальних закладів культури та мистецтв; теоретично обґрунтовано, змістовно розроблено та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови, що сприяють розвиткові творчого потенціалу майбутніх хореографів у освітньому середовищі вищих навчальних закладів культури та мистецтв.

У роботі здійснено діагностику рівнів розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів на основі розроблених критеріїв та показників; запропоновано виховні технології оптимізації процесу розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів у освітньому середовищі вищих навчальних закладів культури та мистецтв та експериментально доведено їх ефективність.

Ключові слова: творчий потенціал, освітнє середовище, майбутні хореографи, організаційно-педагогічні умови, вищі навчальні заклади культури та мистецтв.

Завгородняя Е. Е. Развитие творческого потенциала будущих хореографов в образовательной среде высших учебных заведений культуры и искусств. – На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. – Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины. – Умань, 2016.

Диссертационная работа представляет собой теоретико-экспериментальное исследование проблемы развития творческого потенциала будущих хореографов в образовательной среде высших учебных заведений культуры и искусств.

Диссертация посвящена проблеме развития творческого потенциала будущих хореографов в образовательной среде высших учебных заведений культуры и искусств. В исследовании определена сущность и структура процесса развития творческого потенциала будущих хореографов; исследована специфика образовательной среды вузов культуры и искусств; теоретически обосновано, содержательно разработаны и экспериментально проверены организационно-педагогические условия, способствующие развитию творческого потенциала будущих хореографов в образовательной среде высших учебных заведений культуры и искусств.

В работе осуществлено диагностику уровней развития творческого потенциала будущих хореографов на основе разработанных критериев и показателей; предложено воспитательные условия оптимизации процесса развития творческого потенциала будущих хореографов в образовательной среде высших учебных заведений культуры и искусств, экспериментально доказана их эффективность.

Ключевые слова: творческий потенциал, образовательная среда, будущие хореографы, организационно-педагогические условия.

Zavgorodnyaya E. E. The development of creative potential of future choreographers in the educational environment of higher educational institutions of culture and arts. – On the right of manuscript.

The thesis for obtaining scientific degree of Candidate of Pedagogical Sciences, specialty 13.00.07 – Theory and Methodology of Education. – Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University. – Uman, 2016.

The dissertation work is the theoretical and experimental study of the problems of development of creative potential of future choreographers in the educational environment of higher educational institutions of culture and arts.

On the basis of scientific analysis it was established that in modern social and philosophical, psychological and pedagogical, cultural literature, there are different points of view on the nature of creativity and understanding of its essence. In the most common form of creativity we understand the totality of the creative person of the essential characteristics (creativity, creative direction, creative activity), the establishment of which is provided by means of educational activities.

On the basis of the synthesis of scientific heritage in the context of the study it was identified the key definition: «the creative potential of the future choreographer» – is a body knowledge on the subject of creativity, skills, actualized in the new art product and orientation of the person on the creation of this product.

Such an understanding of the essence of creativity was the basis for the allocation of its building blocks: the actual capacity, individual mental processes, ability, motivation for creative activities; knowledge, skills; attitudes, modes of action and expression, resulting from training, creative activities and in the process of socialization.

The analysis of the educational environment of higher educational institutions of culture and arts revealed its specificity, that is, on the one hand, it conducts training of cultural and leisure sphere, and on the other – professional, capable of both pedagogical and creative activity. Such conditions require consideration of the educational environment of higher educational institutions of culture and art through the prism of the practical connection of creative and professional pedagogical components in the students’ training, which will allow to achieve the ultimate educational goal – the development of creative potential of future choreographers.

Based on a common approach to the definition of categorical apparatus and measuring the results of scientific research in the field of creative development, the following criteria of development of creative potential of future choreographers have been identified: motivational-value (value attitude to the future professional activity, commitment to continuous mastery of professional knowledge, values, skills of creativity, emotional self-regulation); cognitive (understanding of the essence of the creative potential of the person, the mechanisms of its appearance and its awareness of the need to identify, in professional work of the choreographer); behavior (consciously controlled creative activity, behavior, development of empathy, the capacity for reflection).

It was theoretically grounded organizational and pedagogical conditions of development of creative potential of future choreographers in the educational environment of higher educational institutions of culture and arts (software oriented educational environment of higher education institutions on the formation of the valuable relation of students to future careers, develop creativity, activation of the educational potential of the educational environment of higher education institutions culture and Arts on the development of performance, staged and educational experience for future choreographers; development and implementation of interactive forms, methods, aimed at developing the creative potential of future choreographers)

The successful implementation of organizational and pedagogical conditions of development of creative potential of future choreographers contributed the technology of the choreography lessons we have developed, which includes four phases, during which the physical, choreography, dance and methodical preparation with a dominant specific training on each of the stages are realized.

The developed and implemented organizational and pedagogical conditions of development of creative potential of future choreographers ensured more effective implementation of the educational process, which is confirmed by the analysis and interpretation of the results of the experiment, during which the presence of positive dynamics in the development of creative potential of future choreographers on cognitive, activity and motivational criteria is revealed. The highest results in the course of experimental work has been achieved in the development of creative potential of future choreographers in the field of cognitive and motivational sphere as well as activity(in the evaluating of activity-methodological component). The lowest growth of the rates is observed in the activity-criteria in assessing the activity-executive component. All the above mentioned gives the grounds to assert that the proposed educational technology is an effective and highly efficient.

Key words: potential, creativity, creative potential, learning environment, educational process, future choreographers, organizational and pedagogical conditions.