Автореферат

Міністерство освіти і науки України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

НОВІК СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 374:796.011.1:[159.947.23]-053.6 (043.3)

ФОРМУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СТАРШИХ ПІДЛІТКІВ

У ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧИХ ЗАКЛАДАХ

13.00.07 – теорія і методика виховання

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Умань – 2016

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Полтавському національному педагогічному університеті
імені В. Г. Короленка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник –

Офіційні опоненти:

кандидат педагогічних наук, доцент
Жданова-Неділько Олена Григорівна,
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, доцент кафедри педагогічної майстерності та менеджменту імені І. А. Зязюна.

доктор педагогічних наук, професор
Канішевська Любов Вікторівна,
Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри педагогіки;

кандидат педагогічних наук
Діхтяренко Зоя Михайлівна,
Інститут проблем виховання Національної академії педагогічних наук України,
старший науковий співробітник лабораторії фізичного розвитку та здорового способу життя.

Захист відбудеться «22» червня 2016 р. о 13⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 74.053.02 в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини за адресою: 20300, м. Умань, вул. Садова, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці та на сайті Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини за адресою: 20300, м. Умань, вул. Садова, 2.

Автореферат розісланий «22» травня 2016 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н. І. Ревнюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний соціально-економічний і науково-технічний розвиток суспільства зумовлює актуалізацію низки завдань у галузі освіти і виховання, спрямованих на підготовку людини до активної трудової та громадської діяльності, а також змушує осмислювати традиційні педагогічні проблеми з огляду на реалії сьогодення.

Потреба формування відповідальності обумовлена в Законах України: «Про освіту», «Про загальну середню освіту»; Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, в яких підкреслюється гострота проблеми виховання у молодого покоління дисциплінованості, ретельності, працьовитості, сумлінності, бережливого ставлення до всіх видів власності, здатності поводитися відповідно до норм демократичного суспільства тощо. Тож сьогодні увага педагогів-практиків спрямовується на формування в сучасних умовах різнобічно розвиненої, життєво активної особистості, здатної об’єктивно пізнавати себе і світ, постійно вдосконалюватися, ефективно взаємодіяти з іншими людьми і соціальним середовищем, до якого вона належить, і при цьому вміти керувати своєю поведінкою, аналізувати свої вчинки і відповідати за них. Адже відповідальність є інтегральною характеристикою особистості, необхідною для її конструктивної життєдіяльності як індивіда і як соціальної істоти. Беручи на себе відповідальність, людина самореалізується в корисний для суспільства спосіб, тобто здійснює акт, що має позитивне значення і для суспільства, і для себе особисто. Проте вона буде в змозі приймати адекватні цій вимозі рішення і успішно виконувати їх, лише якщо підготовлена до цього, набула досвіду відповідальної поведінки у відповідним чином організованому педагогічному середовищі.

Формування в дітей та молоді досвіду життя в соціумі, самоврядної поведінки постійно привертає увагу науковців. Різні аспекти цієї проблеми знайшли відображення в працях філософів (В. Андрущенка, Л. Губерського, І. Зязюна, В. Кременя, М. Михальченка та ін.), психологів (Г. Балла, І. Беха, М. Боришевського, О. Киричука, М. Савчина та ін.), їй присвячені дослідження вчених-педагогів О. Вишневського, І. Головінського, С. Гончаренка, Л. Канішевської, А. Кузьмінського, В. Лозової, В. Омеляненка, В. Сухомлинського, О. Сухомлинської, Н. Ткачової, Г. Троцко, Т. Тхоржевської, Т. Сущенко та ін.

Проте як інваріантні особливості процесу оновлення суспільства, так і специфічні реалії його сьогодення, відзначені дослідниками (Ю. Бойчук, М. Гриньова, М. Євтух, О. Жданова-Неділько, О. Коберник, В. Ковальчук, А. Мудрик, І. Степаненко та ін.), зумовлюють необхідність постійного пошуку нових підходів до забезпечення цілеспрямованої особистісно-формувальної взаємодії з молодим поколінням, яке сьогодні, на жаль, часто демонструє інфантильність та егоцентризм, тобто нестачу відповідальності як до себе, так і до середовища свого буття.

Психологічні й педагогічні дослідження, що їх здійснили зарубіжні й вітчизняні вчені (І. Бех, Л. Божович, Л. Виготський, І. Кон, К. Левін, О. Леонтьєв, А. Макаренко та ін.) свідчать про те, що саме старший підлітковий вік є сприятливим для розуміння власних психічних якостей і рис, моральної самооцінки, самовиховання, самовираження, самоствердження. Тому прищеплення моральних цінностей і проектування власної поведінки на засадах обов’язку, відповідальності в цьому віці є передумовою становлення особистості. Характерним для старшого підліткового віку є і зростання потреби в спілкуванні, вираженні емоцій у колі ровесників, що зумовлює посилення чинників міжособистісного впливу на розвиток особистісних якостей хлопців та дівчат. Як правило, найбільшої інтенсивності міжособистісні взаємини старших підлітків набувають у позаурочний час, тому, з позицій аксіологічного, середовищного, особистісного, діяльнісного підходів, особливу увагу привертає проблема цілеспрямованого формування їхніх особистісних якостей у позакласній та позашкільні діяльності.

Проблему виховання відповідальності у дітей різного віку різнобічно розглядають сучасні українські дослідники Н. Басюк (виховання відповідальності в молодшому шкільному віці); Н. Голова (виховання відповідальності у старшокласників у процесі учнівського самоврядування); О. Зварищук (виховання відповідальності старшокласників за свій фізичний стан); С. Кирилюк (виховання відповідальності у молодших підлітків у процесі учнівського самоврядування), Т. Куниця (застосування соціального проекту в процесі формування відповідальності підлітків), Л. Канішевська (формування соціальної відповідальності у контексті виховання соціальної зрілості старшокласників загальноосвітніх шкіл-інтернатів у позаурочній діяльності), К. Кушаков (виховання еколого-правової відповідальності старшокласників), О. Міщеня (формування громадянської відповідальності у старшокласників), Л. Татомир (розвиток відповідальності у дітей підліткового і старшого шкільного віку); В. Тернопільська (формування соціальної відповідальності старшокласників у позанавчальній діяльності); А. Толкачова (виховання відповідальності підлітків загальноосвітніх шкіл-інтернатів); Т. Шиян (формування відповідальності старшокласників у процесі факультативних занять гуманітарного профілю в ЗНЗ).

Разом із тим, вирішення окреслених вище завдань вимагає залучення нових форм і методів виховної роботи, використання виховного потенціалу різних напрямків позашкільної роботи з дітьми та підлітками, поєднання у практиці діяльності установ мистецького, технічного, природничого, оздоровчого спрямування завдань як безпосередньо-змістового, відповідного провідним цілям установи, так і виховного характеру. Особливості формування особистості школяра в умовах позакласної та позашкільної виховної роботи відображено у працях М. Бабкіної, З. Діхтяренко, О. Жабокрицької, Т. Ковальчук, В. Колкунової, Г. Пустовіта, Д. Солопчука, Т. Сущенко, О. Чуланової та ін.

Водночас у загальному огляді наукових джерел не виявлено наукових праць, які б розкривали проблему формування у підлітків морально-етичних якостей, зокрема, відповідальності у фізкультурно-оздоровчих закладах – закладах фізичної культури і спорту, що здійснюють фізкультурно-оздоровчу діяльність на засадах пріоритетності фізичного аспекту, не зменшуючи вагомість завдань виховання особистості на основі системного, науково і методично обґрунтованого змісту. Особливості виховання відповідальності старшокласників за свій фізичний стан вивчає О. Зварищук, продовжуючи низку досліджень, присвячених одній із першочергових проблем нашого суспільства – збереження і зміцнення здоров’я молоді (О. Вакуленко, А. Голобородько, В. Горащук, Т. Денисовець, Г. Кривошеєва, О. Свириденко та ін.). Проте робіт, присвячених формуванню у старших підлітків відповідальності як цілісної особистісної якості в контексті фізкультурно-оздоровчої діяльності поза межами шкільного середовища, досі немає.

Вагомість означеної проблеми зумовлена також низкою суперечностей між:

об’єктивною потребою сучасного суспільства у вихованні особистості, здатної брати на себе відповідальність за суб’єктивні та об’єктивні складові власної життєорганізації, та загальним зниженням у молоді готовності до відповідних соціальних виявів;
прагненням педагогів у сфері фізкультурно-оздоровчої роботи здійснювати особистісно-формувальний вплив на підлітків і відсутністю сучасних теоретико-методичних напрацювань у зазначеній галузі;
зростанням у старших підлітків потреби засвідчення власної соціальної й особистісної значущості та несформованістю в них дієвих сценаріїв дорослої поведінки, заснованої на засадах відповідальності.

Отже, актуальність проблеми, її теоретичне і практичне значення, подолання виявлених суперечностей зумовили вибір теми дослідження – «Формування відповідальності старших підлітків у фізкультурно-оздоровчих закладах».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою науково-дослідної теми кафедри педагогічної майстерності та менеджменту Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка «Сучасний досвід та інновації у формуванні педагогічної майстерності майбутнього вчителя, менеджера навчального закладу та фахівця з управління проектами». Тема дисертації затверджена вченою радою Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (протокол № 5 від 29.11.2012 р.) та узгоджена в бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук НАПН Україні (протокол № 10 від 18.12.2012 р.).

Мета дослідження – на основі теоретичного аналізу досліджуваної проблеми та вивчення виховної практики обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування відповідальності старших підлітків у фізкультурно-оздоровчих закладах.

Гіпотеза дослідження. Формування відповідальності старших підлітків у фізкультурно-оздоровчих закладах набуде більшої ефективності за педагогічних умов, що ґрунтуються на концептуальних засадах аксіологічного, середовищного, особистісного, діяльнісного підходів і полягають у активізації виховного середовища, сприятливого до вияву відповідальних взаємин старших підлітків; розробці і впровадженні особистісно зорієнтованої моделі педагогічної взаємодії тренера зі старшими підлітками; забезпеченні особистісного самовияву старшого підлітка у відповідальній дозвіллєвій діяльності.

Відповідно до мети й гіпотези сформульовано такі завдання дослідження:

Проаналізувати стан розробленості проблеми та уточнити зміст ключових понять дослідження.
Розкрити виховний потенціал фізкультурно-оздоровчих закладів як середовища формування відповідальності старших підлітків.
Розробити критерії, показники та схарактеризувати рівні сформованості відповідальності у старших підлітків.
Обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування відповідальності старших підлітків у фізкультурно-оздоровчих закладах.

Об’єкт дослідження – процес формування відповідальності у старших підлітків.

Предмет дослідження – педагогічні умови формування у старших підлітків відповідальності у фізкультурно-оздоровчих закладах.

Методи дослідження. Для досягнення мети і реалізації завдань дослідження були використані взаємодоповнювальні загальнонаукові методи: інтерпретаційно-теоретичні – аналіз, синтез, порівняння, зіставлення – для вивчення літературних джерел, нормативних документів, досвіду виховної роботи з підлітками в загальноосвітній школі та позашкільних закладах, зокрема тих, що виконують фізкультурно-оздоровчу функцію; визначення продуктивних підходів до вирішення проблеми формування відповідальності старших підлітків; категоріальних опозицій та узагальнення – для визначення термінологічно-понятійного апарату дослідження, формулювання його концептуальних положень і висновків; емпіричні – спостереження, опитування (анкетування) і тестування – для виявлення значущих показників сформованості відповідальності у старших підлітків; педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний етапи) для перевірки ефективності визначених педагогічних умов; статистичні – для опрацювання та оцінювання експериментальних даних дослідження; систематизації, узагальнення дослідницьких матеріалів; методи наочного представлення результатів – для належного оформлення результатів дослідження і представлення їх науковому загалу.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальну роботу здійснено на базі Полтавської ДЮСШ «Молодь», Полтавської ДЮСШ «Юність-1», Полтавського КЗ «ПДЮСШ № 3 з плавання, Гайсинської ДЮСШ Вінницької обл., Косівської ДЮСШ «Гірське орлятко» Івано-Франківської обл., Драбівської ДЮСШ «Слов’яни» Черкаської обл., ДЮСШ Київської міської організації ФСТ «Спартак». До участі в дослідно-експериментальній роботі були залучені 388 учнів та 37 педагогів-тренерів.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

– вперше обґрунтовано педагогічні умови формування відповідальності старших підлітків у фізкультурно-оздоровчих закладах (активізація виховного середовища, сприятливого до вияву відповідальних взаємин старших підлітків; розробка і впровадження особистісно зорієнтованої моделі педагогічної взаємодії тренера зі старшими підлітками; забезпечення особистісного самовияву старшого підлітка у відповідальній дозвіллєвій діяльності); розроблено критерії (ціннісно-мотиваційний, змістовий, процесуальний, особистісно-розвивальний), показники (схвалення відповідальної поведінки, визнання її важливості в житті людини та людських спільнот; усвідомлення сутності відповідальності як риси характеру, її особистого та суспільно-громадянського значення; опанування вміннями і навичками відповідальної поведінки; прийняття відповідальної поведінки в якості особистого еталону) та рівні (високий, середній, низький) сформованості відповідальності старших підлітків;

– уточнено зміст понять «відповідальність», «відповідальність дітей старшого підліткового віку», «фізкультурно-оздоровчий заклад», «формування відповідальності старших підлітків у фізкультурно-оздоровчих закладах»;

– набули подальшого розвитку зміст, форми і методи формування відповідальності старших підлітків у фізкультурно-оздоровчих закладах.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в розробці та упровадженні в навчально-виховний процес фізкультурно-оздоровчих закладів методики діагностування сформованості у старших підлітків відповідальності як особистісної і суспільно значущої якості; навчально-методичного забезпечення навчального курсу «Формування відповідальності школярів у процесі фізкультурно-оздоровчої роботи» для підготовки майбутніх вчителів фізичного виховання у ВНЗ.

Теоретичні положення, науково-методичні рекомендації та висновки дослідження можуть застосовуватися під час вивчення курсів «Педагогіка», «Методика виховної роботи», «Методика фізичного виховання» у вищих педагогічних навчальних закладах, а також у системі підвищення кваліфікації тренерів, педагогів у різних сферах позашкільної освіти.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний та тренувальний процес Полтавської ДЮСШ «Молодь» (довідка № 38 від 02 червня 2015 р.), Полтавської ДЮСШ «Юність-1» (довідка № 48 від 04 червня 2015 р.), Федерації футболу Полтавської обл. (довідка № 46–1 від 05 червня 2015 р.), Полтавського КЗ «ПДЮСШ № 3 з плавання» (довідка № 202 від 08 червня 2015 р.), Харківської державної академії фізичної культури (довідка № 1621/01-07/73 від 14 травня 2015 р.), Донецького національного університету (довідка № 1314/01-08/7.02 від
27 травня 2015 р.), Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (довідка № 2130/01-55/36 від 09 червня 2015 р.).

Особистий внесок здобувача. У навчальному посібнику «Збірник тестових завдань зі спортивних дисциплін» (2014, співавтори О. Момот, О. Попович, Е. Бондал,) дисертантом підібрано тестові завдання для виявлення рівня знань студентів із командних видів спорту (автор. стор. 103–131); у матеріалах до семінару «Підготовка майбутнього педагога до виховання в підлітків-спортсменів громадянської відповідальності» (2014, співавтор О. Жданова-Неділько) автором розглянуто категорію громадянської відповідальності в соціальному та педагогічному сенсі.

Апробація результатів дослідження. Основні результати наукового дослідження оприлюднено на наукових конференціях різного рівня: міжнародних – «Сучасні технології у сфері фізичного виховання, спорту та валеології» (Харків, 2008); «Роль фізичної культури та спорту в становленні та зміцненні генофонду України» (Полтава, 2010); «Інноваційні технології в галузі фізичного виховання, спорту, рекреації та валеології» (Харків-Кременчук, 2011); «Теоретико-практична спадщина А. С. Макаренка в контексті євроінтеграційних тенденцій вітчизняної освіти» (Полтава, 2014); «Педагогічні читання: наукова школа академіка І. А. Зязюна у його соратниках та учнях» (Харків, 2015); «Професійна свобода особистості у вимірах гуманістичної спадщини Антона Макаренка та Івана Зязюна» (Полтава, 2015); всеукраїнських: «Фізична культура як провідний компонент розвитку особистості вчителя» (Полтава, 2008); «Освіта та здоров’я студентської молоді: проблеми та перспективи» (Полтава, 2009); «Простір і час сучасної науки» (Київ, 2009); «Теорія і практика виховання лідерських якостей особистості в системі студентських самоврядних організацій» (Полтава, 2010); «Фізичне виховання: минуле і сучасність» (Полтава, 2011); «Здоров’язберігаючі технології в ЗНЗ та ВНЗ України: проблеми та перспективи» (Полтава, 2011); «Проблеми сучасної валеології, фізичної культури та реабілітації» (Херсон, 2012); «Технології здоров’язбереження в загальноосвітніх та вищих навчальних закладах України: проблеми та перспективи» (Полтава, 2013); «Валеологічна освіта в навчальних закладах України: стан, напрямки і перспективи розвитку» (Кіровоград, 2013); «Молода спортивна наука України» (Львів, 2014); «Освіта і здоров’я» (Суми, 2014); «Проблеми активізації рекреаційно-оздоровчої діяльності населення» (Львів, 2014); «Технології здоров’язбереження в загальноосвітніх та вищих навчальних закладах України: проблеми та перспективи» (Полтава, 2015); регіональних конференціях та семінарах – «Проблеми фізичного виховання, спорту, валеології та оздоровчо-рекреаційної фізичної культури» (Кременчук, 2009); «Шляхи підвищення рівня викладання фізичної культури у середній та вищій школах» (Полтава, 2010); «Актуальні проблеми фізичного виховання студентів в сучасних умовах» (Дніпропетровськ, 2013); «Новітні теоретико-методичні й методологічні засади розвитку фізичної культури в умовах сучасної загальноосвітньої школи» (Полтава, 2014). Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри педагогічної майстерності та менеджменту Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка.

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлено у 20 (18 – одноосібних) публікації автора, з яких 6 відображають основні результати дослідження, 12 – апробаційного характеру, 2 – додатково відображають наукові результати дисертації.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел (297 найменувань, зокрема 4 – іноземними мовами), 5 додатків на 20 сторінках. Загальний обсяг дисертації – 232 сторінки, з них 182 сторінки основного тексту. Робота містить 10 таблиць та 8 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, ступінь розробленості проблеми, її зв’язок із науковими програмами, планами, темами, визначено мету, гіпотезу, завдання, об’єкт, предмет дослідження, окреслено комплекс методів; розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів; наведено дані про апробацію й упровадження результатів дослідження, структуру й обсяг роботи, представлено відомості про публікації автора.

У першому розділі – «Теоретичні основи формування відповідальності старших підлітків у фізкультурно-оздоровчих закладах» – здійснено аналіз проблеми формування відповідальності як морально-етичної, соціальної та педагогічної категорії, визначено особливості її формування в підлітковому віці; з’ясовано середовищні чинники впливу на формування відповідальності старшого підлітка; розкрито виховний потенціал фізкультурно-оздоровчих закладів як середовища формування відповідальності старших підлітків.

Зазначено, що турбота про особистісне становлення молодого покоління – небайдужого до всього розмаїття суспільних проблем, активного в їхньому подоланні – завжди залишається першочерговим завданням держави, оскільки стосується її майбутнього, є запорукою збереження і розвитку тих морально-етичних цінностей, які лежать в основі всієї системи відносин у суспільстві, забезпечують його життєздатність і подальший розвиток.

Дослідження відповідальності, визначення її основних характеристик знайшло відображення у соціальній, психологічній та педагогічній науках і визначається як полісемічне, тобто має кілька значень, які, залежно від контексту, можуть торкатися як особистісних, так і соціальних аспектів буття.

У вітчизняній психології (І. Бех, Т. Гаєва, Ж. Завадська, Л. Ітельсон, К. Муздибаєв, М. Савчин, Л. Славіна, Ю. Сокольніков, Л. Татомир, Л. Шевченко та ін.) відповідальність розглядається як якість особистості, що сприяє адаптації людини в суспільстві, пристосуванню до вимог і обов’язків, які ставить перед нею суспільний спосіб існування.

Педагогічні дослідження (Т. Алєксєєва, Н. Басюк, М. Борцова, Н. Голова, С. Заїка, О.Зварищук, С. Кирилюк, В. Коротов, Т. Куниця, К. Кушаков, А. Макаренко, О. Міщеня, В. Оржеховська, В. Сухомлинський, О. Сухомлинська, В. Тернопільська, А. Толкачова, Т. Шиян та ін.) відображають пошук дієвих засобів формування відповідальності, розкривають її взаємозв’язок з процесом розвитку особистості вцілому та становленням її ключових характеристик.

Відповідальність постає динамічним явищем, яке ми розглядаємо у трьох основних взаємопов’язаних і взаємоперехідних аспектах – особистісному, морально-етичному та соціально-правовому, виокремлюючи відповідні їм ступені відповідальності як першооснови відповідальної поведінки: відповідальність перед собою за свої рішення і вчинки; перед найближчим соціальним оточенням, значущим для людини (сім’я, друзі, колектив, громада); перед суспільством та державою. Відповідальність характеризується такими якостями і вміннями особистості: чесність, справедливість, принциповість, готовність відповідати за наслідки своїх дій; здатність до співчуття, чуйність стосовно інших людей; наполегливість, стійкість, витримка (Г. Ложкін).

У контексті нашого дослідження відповідальність розглядаємо як особистісну якість, що відображає взаємозалежність людини та соціального середовища, забезпечує усвідомлення та підпорядкування провідним моральним цінностям, необхідним для взаємодії в соціумі, і знаходить вияв у свідомій психологічно та соціально зрілій поведінці, конструктивній за змістом та соціально-позитивній за формою.

Встановлено, що процес формування особистості характеризується віковими відмінностями, які акцентують його особливості на різних етапах становлення особистості. Так, істотні зрушення в мотивації відповідальної поведінки, у змісті та обсязі предмета відповідальності, зміні її інстанції, відбуваються у старшому підлітковому віці, що зумовлено об’єктивними та суб’єктивними умовами соціально-психологічного розвитку особистості на цьому етапі (Л. Татомир).

У дослідженні старший підлітковий вік, згідно з класифікацією Д. Ельконіна, окреслено як 15–17-річний і зазначено, що він є складним у вихованні через зміщення особистісних і соціальних орієнтирів розвитку особистості; розбіжність між уявною і реальною мірою дорослості старших підлітків; зміщення ціннісної домінанти з навчальної діяльності на сферу міжособистісної комунікації та зростання суб’єктивної впливовості ровесників на противагу зниження впливовості дорослих.

Вивчення та аналіз педагогічних праць з проблеми виховання відповідальності дозволяє характеризувати старшого підлітка як об’єкта педагогічного впливу і суб’єкта особистісного становлення, що відбувається на тлі певного зовнішнього середовища як дієвого особистісно-формувального чинника. Відповідальність дітей старшого підліткового віку розуміємо як інтегральну якість, що визначається їхніми потребами, мотивами, ціннісними орієнтаціями й зумовлює здатність здійснювати контроль над своїми діями, спрямовувати й коригувати поведінку в різних ситуаціях життєдіяльності, забезпечуючи оптимальне узгодження між прийнятими суспільними нормами і правилами та особистісними запитами, що переживають період переосмислення і усталення. Констатовано, що формування відповідальності старшого підлітка в сучасному українському суспільстві є процесом досить хаотичним і значною мірою непередбачуваним через значну кількість різноспрямованих зовнішніх і внутрішніх впливів на його особистість, серед яких йому необхідно самотужки визначити найвагоміші пріоритети і опанувати відповідні їм форми поведінки.

В сучасних умовах побудова конструктивного особистісно формувального середовища набуває нової значущості у зв’язку зі зниженням впливовості школи та громадських організацій, кризою стосунків у значній кількості сімей, негативним впливом молодіжних субкультур. Старшим підліткам в своїй життєорганізації необхідний такий варіант комунікативного, дозвіллєвого чи іншого середовища самореалізації, де б він отримував реально вагомий досвід взаємин, заснованих на гуманістичних ідеалах і стосунках взаємовідповідальності як основи надійності, міцності, щирості, небайдужості у міжособистісних контактах та у реалізації своєї соціальної позиції.

Значний потенціал щодо формування відповідальності старших підлітків мають фізкультурно-оздоровчі заклади. Одним із завдань реформування змісту сучасної освіти є сприяння фізичному і психічному здоров’ю молоді; проте не менш вагомим завданням фізкультурно-оздоровчих закладів є вплив на особистість дитини, що в умовах колективної (групової, командної) діяльності отримує нові можливості. Фізичне виховання має істотний вплив на формування в дітей і підлітків ціннісних орієнтацій щодо культури здоров’я і здорового способу життя, виховання потреби та звички регулярно займатися фізичною культурою та спортом, прагнення досягти оптимального рівня здоров’я, фізичного розвитку, рухових якостей, морально-вольових рис характеру та психологічної підготовки до ведення активного життя, професійної діяльності та захисту рідної країни. Умови, в яких відбувається фізкультурно-оздоровча робота, розглядаються у дослідженні як максимально сприятливі для формування соціально значущих рис особистості, серед яких відповідальність – перед собою та іншими суб’єктами соціальних відносин – має особливу вагу. Інтерес старших підлітків до цієї сфери виявляється в прагненні поєднати дозвіллєві інтереси з потребою вдосконалити себе, своє тіло, і водночас набути досвід взаємодії в колективі однодумців, з якими тією чи іншою мірою підліток завжди пов’язаний стосунками моральної та соціальної відповідальності.

Аналіз документів, пов’язаних із регулюванням діяльності фізкультурно-оздоровчих закладів, публікацій, що характеризують їхню діяльність, внутрішньої документації спортивних шкіл, дозволив встановити, що не існує чіткого розмежування понять «фізкультурно-оздоровчий заклад», «спортивно-оздоровчий заклад», «оздоровчий заклад», «заклад фізичної культури і спорту», «заклад, що здійснює фізкультурно-оздоровчу діяльність» тощо.

Фізкультурно-оздоровчі заклади (центри, комплекси, клуби, студії тощо) – заклади фізичної культури і спорту, які здійснюють фізкультурно-оздоровчу діяльність – у дослідженні трактуємо як осередок виховання здорового способу життя, формування здоров’язбережувальних умінь і навичок через залучення до занять фізкультурою і спортом, масових фізкультурно-оздоровчих заходів, а також через особистісно-формувальний вплив занять у групі, очолюваній педагогом-тренером, зорієнтованим у своїй взаємодії з учнями як на технічно-тренувальні, так і на виховні аспекти.

Встановлено, що дитячо-юнацька спортивна школа, як фізкультурно-оздоровчий заклад, забезпечує розвиток здібностей вихованців в обраному виді спорту, визнаному в Україні, створює необхідні умови для гармонійного виховання, фізичного розвитку, повноцінного оздоровлення, змістовного відпочинку і дозвілля дітей та молоді, самореалізації, набуття навичок здорового способу життя, підготовки спортсменів для резервного спорту та розглядається як середовище формування відповідальності старших підлітків.

Проаналізовано соціально-педагогічне середовище дитячо-юнацької спортивної школи та встановлено, що в системі фізкультурно-оздоровчих закладів воно має такі характеристики: соціальні (причетність до вирішення завдань державної ваги – зміцнення здоров’я населення засобами фізичної культури і спорту); аксіологічні (зорієнтованість на збереження основних цінностей людського буття – життя і здоров’я); педагогічні (науково-методичне забезпечення цільових та процесуальних компонентів діяльності); організаційні (стабільність, чіткість, значна тривалість, цілеспрямованість діяльності); комунікативні (підпорядкованість етичним нормам суспільства та принципам педагогічного такту).

Формування відповідальності старших підлітків у фізкультурно-оздоровчих закладах розуміємо як цілеспрямований процес виховання у них свідомого та добровільного контролю над своїми діями, уміння узгоджувати поведінку та особистісні запити з прийнятими суспільними нормами і правилами, готовності брати на себе обов’язки, що забезпечується спеціально організованими і різноманітними видами і формами виховної роботи, які проводяться педагогами-тренерами з урахуванням зовнішні впливів соціально-педагогічного середовища закладу та внутрішні запитів старших підлітків.

Формування відповідальності у підлітків зумовлюється двома видами взаємопов’язаних чинників, які умовно можна поділити на зовнішні і внутрішні.
До внутрішніх чинників відносимо розуміння безпосередньої необхідності виконання вимог відповідальної поведінки (прагматичний підхід у самоорганізації) та сформованість на ціннісній основі відповідних переконань (аксіологічний підхід). До зовнішніх суб’єктивно-спонукальних – вимоги з боку вчителів, батьків, наслідком невиконання яких є покарання; до зовнішніх об’єктивно-спонукальних – система стосунків, свідком функціонування яких або безпосереднім учасником є підліток і які він, по мірі своїх можливостей, аналізує, використавши здобуті висновки як підґрунтя для власної життєорганізації.

У другому розділі – «Діагностика сформованості відповідальності старших підлітків» – здійснено аналіз стану формування відповідальності старших підлітків у фізкультурно-оздоровчих закладах; визначено критерії, показники та схарактеризовано рівні сформованості відповідальності старших підлітків; представлено результати констатувального етапу експерименту.

За результатами аналізу структури відповідальності як особистісної якості та для оцінювання кількісно-якісних характеристик сформованості відповідальності старших підлітків визначено такі критерії: ціннісно-мотиваційний, змістовий, процесуальний, особистісно-розвивальний.

Показниками ціннісно-мотиваційного критерію визначено: схвалення відповідальної поведінки, визнання її важливості в житті людини та людських спільнот; змістового – усвідомлення сутності відповідальності як риси характеру, її особистого та суспільно-громадянського значення. Процесуальний критерій характеризується такими показниками: опанування вміннями і навичками відповідальної поведінки; особистісно-розвивальний – прийняття відповідальної поведінки в якості особистого еталону. Виділені критерії та показники дозволили визначити рівні сформованості відповідальності старших підлітків: низький (комплексна характеристика «інфантильність»); середній (комплексна характеристика «прагматична ситуативність»); високий (комплексна характеристика «системність»).

Низький рівень сформованості відповідальності характеризується майже повною відсутністю у старших підлітків особистісно-значущих мотивів виконання обов’язків, низькою самостійністю, несформованістю навичок відповідальної поведінки, залежністю від зовнішнього контролю, нерозвиненістю уміння оцінювати виконання своїх обов’язків, відсутністю прагнення долучатися до вирішення проблем, до яких не має безпосередньої причетності. Наявна схильність до самовиправдання, часто занижена самооцінка («комплекс маленької людини»), що робить такий рівень відповідальності для старшого підлітка природним. Самооцінка може бути й завищеною, але не сприяє прагненню до активності, небайдужості, усвідомленню обов’язку перед іншими людьми. Прийняття ініціативи щодо взяття на себе певної міри відповідальності, зазвичай, супроводжує спробами адаптувати її в напрямку послаблення вимог, виставлення певних умов тощо.

Середній рівень сформованості відповідальності характеризується сформованістю у старшого підлітка більшості показників, хоча їхній прояв у повсякденній діяльності є суперечливим. Він схильний прийняти рішення, адекватне суспільним вимогам у тій чи іншій ситуації, усвідомлювати і визнавати цінною мету своїх дій, знайти засоби і методи для їхнього здійснення, але не завжди доводить справу до завершення. Втративши до неї інтерес, мало турбується про інших людей, зацікавлених у її завершенні, блокує намагання апелювати до його сумління, проте, залежно від ситуації, зокрема, під тиском інших, змінює свої наміри. Проблема етичного вибору в таких старших підлітків стоїть досить гостро саме тому, що вони не настільки далекі від усвідомлення свого обов’язку, як попередня група, але в той же час тенденція до вироблення активної відповідальної позиції простежується як непослідовна і почасти непередбачувана в своїй динаміці. Підлітки характеризуються вибірковістю цінностей, коли в якості мотивуючого чинника відповідального вибору виступає не соціально схвалювана мета відповідальної поведінки, а її внутрішній, егоцентричний замінник (виконати, щоб уникнути неприємних для себе наслідків).

Високий рівень сформованості відповідальності характеризується особистісно-значущою мотивацією відповідального вибору, узгодженістю зовнішніх вимог та внутрішніх мотивів; усвідомленістю змісту і цілей відповідальної поведінки; послідовністю й чіткістю у виконанні як задекларованих (оприлюднених) намірів, так і тих, що були прийняті самостійно; внутрішньою зібраністю в ситуації подолання труднощів; проявами ініціативності та творчості, які, в свою чергу, стимулюють прагнення до розширення індивідуальних можливостей за рахунок здобуття нових знань та вмінь; низькою залежністю відповідального вибору від наявності чи відсутності зовнішніх спонук.

Під час констатувального етапу експерименту до роботи було залучено 388 хлопців та дівчат віком від 15 до 17 років, вихованців Полтавської ДЮСШ «Молодь», Полтавської ДЮСШ «Юність-1», Полтавського КЗ «ПДЮСШ № 3 з плавання, Гайсинської ДЮСШ Вінницької обл., Косівської ДЮСШ «Гірське орлятко» Івано-Франківської обл., Драбівської ДЮСШ «Слов’яни» Черкаської обл., ДЮСШ Київської міської організації ФСТ «Спартак», (експериментальна група – 192 особи, контрольна група – 196 осіб); педагоги-тренери та представники адміністрації фізкультурно-оздоровчих закладів.

З метою виявлення рівнів сформованості відповідальності старших підлітків підібрано комплекс діагностичних методик та методів, за допомогою яких вимірювалися окремі показники визначених критеріїв: ціннісно-мотиваційний (адаптована методика «ціннісні орієнтації» (М. Рокич), авторський опитувальник «Що ти знаєш про відповідальність?» (п. 5, 6, 7), спостереження за дозвіллєвою діяльністю старших підлітків), змістовий (авторський опитувальник «Що ти знаєш про відповідальність?» (п. 1, 2, 3, 4), завдання «Допоможи тренерові»), процесуальний (аналіз результатів тренувальної діяльності), особистісно-розвивальний (адаптований тест Дж. Роттера «Рівень самоконтролю (РСК)», ігрове моделювання, авторський опитувальник «Що ти знаєш про відповідальність?» (п. 9, 10).

У результаті проведення констатувального етапу експерименту з’ясовано, що для досліджуваного контингенту старших підлітків характерний такий розподіл за рівнями сформованості відповідальності: високий рівень мають 15,1 % респондентів, середній – 52,1 %, низький – 32,8 % (експериментальна група).
У контрольній групі показники істотно не відрізнялися – відповідно, 15,8 %, 53,1 %, 31,1 %).

Щодо гендерних особливостей сформованості відповідальності в старших підлітків, констатовано, що хлопці й дівчата старшого підліткового віку у своїй більшості зорієнтовані на споживацькі орієнтири, бачать у родині насамперед середовище піклування про їхній добробут. У хлопців більш помітно виявляється прагнення до самостійності, вони не схильні звертатися за порадою, допомогою. Дівчата виявляють більшу емоційність в обставинах, де проявляється відповідальність за себе і близьких. Зазначено, що для підлітків 17 років властиве більш широке розуміння його сутності, адже у цьому віці вони вже ширше бачать сферу вияву відповідальності, і тому яскравіше розуміють її ціннісний сенс. Разом з тим, суттєвих відмінностей у рівнях сформованості відповідальності старших підлітків (15–17 років) як хлопців, так і дівчат не зафіксовано.

Проведене дослідження дозволило констатувати, що у старшому підлітковому віці проблема формування відповідальності як особистісної якості, пов’язаної з самоврядністю поведінки, є об’єктивно і суб’єктивно актуальною та не достатньо вирішеною в загальній практиці виховання. Відмічено також, що особистісно-формувальний потенціал занять фізкультурою і спортом реалізується не повною мірою, оскільки його значущість у формуванні відповідальності відзначалася тренерами не досить часто.

Аналіз й узагальнення результатів констатувального етапу експерименту засвідчили необхідність посилення уваги до означеної проблеми, зокрема теоретичного обґрунтування й експериментальної перевірки педагогічних умов формування відповідальності старших підлітків у фізкультурно-оздоровчих закладах.

У третьому розділі – «Педагогічні умови формування відповідальності старших підлітків у фізкультурно-оздоровчих закладах та їх експериментальна перевірка» – теоретично обґрунтовано та експериментально апробовано педагогічні умови формування відповідальності старших підлітків у фізкультурно-оздоровчих закладах; описано зміст їхньої реалізації; проаналізовано хід та результати дослідно-експериментальної роботи.

На основі вивчення наукових джерел та аналізу виховної практики визначено такі педагогічні умови формування відповідальності старших підлітків у фізкультурно-оздоровчих закладах: активізація виховного середовища, сприятливого до вияву відповідальних взаємин старших підлітків; розробка і впровадження особистісно зорієнтованої моделі педагогічної взаємодії тренера зі старшими підлітками; забезпечення особистісного самовияву старшого підлітка у відповідальній дозвіллєвій діяльності.

Активізація виховного середовища, сприятливого до вияву відповідальних взаємин старших підлітків відбувалася шляхом поглиблення внутрішкільних командних та розширення зовнішніх стосунків через ситуативне залучення старших підлітків до спілкування з молодшими учнями, що здійснюється під контролем і за комунікативної підтримки тренера. З’ясовано, що істотну роль у формуванні відповідальності підлітків відіграє специфіка спортивних занять, точніше, їхній командний та некомандний характер. Особливість такої роботи полягає в тому, що підліток стає членом команди на довільних засадах, без певних адміністративних важелів, а отже, завдання педагога – допомогти йому відчути бажання тренуватися в цьому колективі, почуватися в ньому комфортно і без споживацьких намірів,
з готовністю належної самовіддачі задля не лише особистого, а загального успіху. Важливою ознакою командної солідарності виступає взаємовідповідальність, характерна для підлітків – членів команди.

З’ясовано, що особисті здобутки підлітка можуть залишатися гідно не оціненими чи навіть не поміченими на тлі загального результату. У цьому випадку мають місце вияви агресивності, проте її ступінь і форми, тривалість, навіть об’єкт у різних підлітків є неоднаковими. У контексті нашого дослідження виокремлено два типи агресивного реагування старших підлітків на ситуацію несправджених надій в умовах командної взаємодії: екстернальний, що породжує конфлікт із оточуючими, та інтернальний, який призводить до внутрішньоособистісного конфлікту. Одним із шляхів попередження тренером деструктивних наслідків агресивності старших підлітків є поєднання практичного аспекту спортивних тренувань із опануванням теоретичного підґрунтя ігрової взаємодії, її стратегічних і тактичних аспектів, що дозволяє юним спортсменам бачити власні успіхи та невдачі в контексті об’єктивно неминучих ситуацій ігрової діяльності. Проте не менш важливим є педагогічний вплив на гравців з метою формування відповідального ставлення до взаємодії в команді, що допомагає більш чутливо ставитися до тих, хто поруч, сприяє вихованню розумної самокритичності, аналітичного, заснованого на логічних засадах підходу до результатів власної діяльності та діяльності товаришів.

В активізації виховного середовища, сприятливого до вияву відповідальних взаємин старших підлітків, ефективною є взаємодія з батьками, заснована на врахуванні певних чинників: запрошення батьків до співробітництва, дотримання позиції рівноправності у співпраці, вияв захопленості їхньою дитиною, пошук нових форм співпраці.

Для реалізації першої педагогічної умови ефективним виявився такий прийом активізації виховного середовища як «електронний канал». Він базувався на використанні електронного поштового зв’язку як засобу стимуляції відповідальної взаємодії між педагогом і старшими підлітками. Обмеженість у обсязі (ненав’язливість, на відміну від мобільного зв’язку), змога застосовувати у зручний час і доступність, можливість будь-коли звертатися до педагога є досить привабливим для застосування. Він розвиває у підлітка обов’язковість, а тому – і відповідальність, що ґрунтується на бажанні не зруйнувати свій позитивний імідж, проігнорувавши звернення тренера, не надавши інформацію, яку він запитує, тощо.

Розробка і впровадження особистісно зорієнтованої моделі педагогічної взаємодії тренера зі старшими підлітками здійснювалося за допомогою розробленої авторської методики, що відображає цілі виховного впливу на формування відповідальності старших підлітків у фізкультурно-оздоровчому закладі та окреслює структуру процесу їхньої реалізації – пізнавальний, практично-діяльнісний та рефлексивний блоки. З метою виховання ціннісного ставлення до відповідальності як особистісної якості відбувалося акцентування на важливості формування моральних цінностей, що лежать в основі відповідальності, як суспільно схвалюваних і особистісно важливих через застосування таких методів: розповідь, бесіда, дискусія, приклад, схвалення / осуд. Для формування уявлень про зміст і форми відповідальної поведінки забезпечувалося розширення сфери її вияву за допомогою таких методів: бесіда, приклад, залучення до піклувальної взаємодії, до акцій відповідального самовияву. Розвитку умінь і навичок відповідальної поведінки сприяло орієнтування підлітків у формах і засобах відповідального самовияву в умовах міжособистісної взаємодії, її морально-етичних нормах, критеріях її успішності; в змісті, нормах і ризиках відповідального самовияву в умовах громадської діяльності за допомогою таких методів: колективний дозвіллєвий проект; ігрове моделювання; залучення до піклувальної взаємодії; залучення до акцій відповідального самовияву.

Розробка особистісно зорієнтованої моделі педагогічної взаємодії тренера зі старшими підлітками передбачала дотримання низки принципів: узгодження індивідуального вибору та його суспільної оцінки, індивідуального підходу, об’єктивності, самопізнання, саморозвитку, емоційної рівноваги, аксіологічної обумовленості, діяльності.

Необхідність забезпечення особистісного самовияву старшого підлітка у відповідальній дозвіллєвій діяльності зумовлена тим, що у сучасному суспільстві підлітки значною мірою засвоюють ролі і правила поведінки з сюжетів комп’ютерних ігор, телепередач, фільмів і інших засобів масової комунікації. Символічний зміст, представлений у цих медіа, глибоко впливає на процес соціалізації, сприяючи формуванню певних цінностей і зразків поведінки. Тому одним із важливих завдань фізкультурно-оздоровчих закладів є залучення старших підлітків до відповідальної діяльності, яка дозволяє самореалізуватися не у віртуальному, а в особистому спілкуванні. Зміст відповідальної дозвіллєвої діяльності, до якої ми залучали старших підлітків, стосувався: фізкультурно-оздоровчих заходів та заходів, спрямованих на виховання в них здорового способу життя, як комплексної форми відповідальної поведінки; інтенсифікації комунікативної взаємодії з суб’єктами середовища закладу (відомими спортсменами, випускниками своєї ДЮСШ минулих років, батьками товаришів по навчальній групі тощо); участі в акціях фізкультурно-спортивної спрямованості, ініційованих на рівні міста, області, країни, на міжнародному рівні.

Реалізація цієї педагогічної умови здійснювалася під час організації різних видів фізкультурно-оздоровчого дозвілля: міні-походи до зон відпочинку в різні пори року, спортивні свята, конкурси, акції, змагання тощо. Формування відповідальності відбувалося через виконання певних завдань (добір відповідного одягу, розрахунок вантажу та його вміст, міра необхідної рухливості, особливості харчування). Планування індивідуального внеску до групового відпочинку дозволило надати йому змістовності, привабливості, а також послужило стимулом для самостійного творчого пошуку. Так, підлітки готували рухливі ігри; вікторини, пов’язані з тим чи іншим куточком свого міста, та дотепні призи для переможців; кулінарні конкурси «Похідний пайок» із захистом запропонованого «меню». Учні експериментальної групи брали участь у акціях Полтавського обласного центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх», залучалися до волонтерської діяльності у дні, проголошені як дати боротьби з шкідливими звичками – тютюнопалінням, наркозалежністю, боротьби зі СНІДом, з туберкульозом. В режимі безпосереднього і онлайн-спілкування обговорювалися форми активної участі старших підлітків у заходах – не лише як підтримка офіційно прийнятих форм, а й втілення власних ідей, як-от поширення відповідної інформації в соціальних мережах, виготовлення бейджиків відповідного змісту і носіння їх на своєму одязі, оздоблення футболок надписами та символами, що засвідчують активну громадську позицію щодо проблеми, розміщення наочності на інформаційних дошках під’їздів тощо.

Після формувального етапу експерименту в експериментальній групі зафіксовано позитивну динаміку рівнів сформованості відповідальності старших підлітків (табл.), яка значно перевищувала відповідні показники в контрольних групах. Для перевірки вірогідності одержаних результатів використовувався критерій Пірсона χ²(хі-квадрат).

Таблиця

Динаміка рівнів сформованості відповідальності в старших підлітків

за результатами констатувального та формувального

етапів експерименту

Рівні	Експериментальна група (192 старших підлітка)				Динаміка	Контрольна група (196 старших підлітків)				Динаміка
	Констатувальний експеримент		Формувальний експеримент		Динаміка	Констатувальний експеримент		Формувальний експеримент		Динаміка
	осіб	%	осіб	%	%	осіб	%	осіб	%	%
Високий	29	15,1	46	23,9	+8,8	31	15,8	33	16,8	+1,0
Середній	100	52,1	115	60,0	+7,9	104	53,1	108	55,1	+2,0
Низький	63	32,8	31	16,1	-16,7	61	31,1	55	28,1	-3,0

Таким чином, фактичні дані, одержані після формувального експерименту, переконують, що впровадження педагогічних умов формування відповідальності старших підлітків у фізкультурно-оздоровчих закладах сприяє підвищенню рівня її сформованості. На основі отриманих результатів розроблено навчально-методичне забезпечення навчального курсу «Формування відповідальності школярів у процесі фізкультурно-оздоровчої роботи» для підготовки майбутніх вчителів фізичного виховання у ВНЗ.

Результати дослідження дають підстави для висновків, що підтверджують гіпотезу та засвідчують досягнення мети і виконання поставлених завдань.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і новий підхід до вирішення важливого й актуального завдання, що полягає в обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов формування відповідальності старших підлітків у фізкультурно-оздоровчих закладах.

На основі аналізу наукових джерел встановлено, що поняття відповідальності є багатогранним за змістом і розглядається дослідниками в галузі філософії, соціології, психології, педагогіки та інших гуманітарних наук, оскільки воно торкається основоположних принципів міжлюдської взаємодії.

У філософії відповідальність трактується з точки зору взаємозалежності всього сущого, особливого місця людини у світі, її унікальної можливості перетворювати світ і себе саму, набутої у процесі еволюційного і цивілізаційного розвитку, і наголошується на необхідності зважено цю можливість використовувати; у психології відповідальність розглядається як якість особистості, що сприяє адаптації людини в суспільстві, пристосуванню до вимог і обов’язків, які ставить перед нею суспільний спосіб існування. Педагогічний аспект феномена відповідальності виокремлено з урахуванням його значущості для становлення особистості, орієнтуючись на положення аксіологічного, середовищного, особистісного та діяльнісного підходів.

У дослідженні визначено сутність поняття «відповідальність» як особистісну якість, що відображає взаємозалежність людини та соціального середовища, забезпечує збереження та розвиток провідних цінностей, характерних для гуманної взаємодії в соціумі, і знаходить вияв у психологічно та соціально зрілій поведінці, конструктивній за змістом та соціально-позитивній за формою.

Встановлено, що старший підлітковий вік є складним у вихованні через зміну особистісних і соціальних орієнтирів розвитку особистості; розбіжність між уявною і реальною мірою дорослості старших підлітків; перехід ціннісної домінанти з навчальної діяльності на сферу міжособистісної комунікації та зростання суб’єктивної впливовості ровесників на противагу зниження впливовості дорослих.

Вивчення та аналіз педагогічних праць з проблеми виховання відповідальності дозволяє характеризувати відповідальність дітей старшого підліткового віку як інтегральну якість, що визначається їхніми потребами, мотивами, ціннісними орієнтаціями й зумовлює здатність здійснювати контроль над своїми діями, спрямовувати й коригувати поведінку в різних ситуаціях життєдіяльності, забезпечуючи оптимальне узгодження між прийнятими суспільними нормами і правилами та особистісними запитами, що переживають період переосмислення і усталення.

Розкрито виховний потенціал фізкультурно-оздоровчих закладів як середовища формування відповідальності старших підлітків. Встановлено, що ефективними у формуванні відповідальності підлітків є фізкультурно-оздоровчі заклади – заклади фізичної культури і спорту, які здійснюють фізкультурно-оздоровчу діяльність – та визначено їх як осередок виховання здорового способу життя, формування здоров’язбережувальних умінь і навичок через залучення до занять фізкультурою і спортом, масових фізкультурно-оздоровчих заходів, а також через особистісно-формувальний вплив занять у групі, очолюваній педагогом-тренером, зорієнтованим у своїй взаємодії з учнями як на технічно-тренувальні, так і на виховні аспекти.

Формування відповідальності старших підлітків у фізкультурно-оздоровчих закладах розуміємо як цілеспрямований процес виховання у них свідомого та добровільного контролю над своїми діями, уміння узгоджувати поведінку та особистісні запити з прийнятими суспільними нормами і правилами, готовності брати на себе обов’язки, що забезпечується спеціально організованими і різноманітними видами і формами виховної роботи, які проводяться педагогами-тренерами з урахуванням зовнішні впливів соціально-педагогічного середовища закладу та внутрішні запитів старших підлітків.

Визначено критерії сформованості відповідальності старших підлітків з відповідними показниками: ціннісно-мотиваційний (схвалення відповідальної поведінки, визнання її важливості в житті людини та людських спільнот), змістовий (усвідомлення сутності відповідальності як риси характеру, її особистого та суспільно-громадянського значення), процесуальний (опанування вміннями і навичками відповідальної поведінки), особистісно-розвивальний (прийняття відповідальної поведінки в якості особистого еталону).

Відповідно до повноти прояву показників виокремлено три рівні: низький (комплексна характеристика «інфантильність»); середній (комплексна характеристика «прагматична ситуативність»); високий (комплексна характеристика «системність») сформованості відповідальності старших підлітків.

Констатувальний етап експерименту показав переважання низького та середнього рівня сформованості відповідальності старших підлітків в експериментальній та контрольних групах, а саме: високий рівень мали 15,1 % учнів ЕГ та 15,8 % КГ; середній рівень діагностовано у 52,1 % учнів ЕГ, 53,1 % КГ; низькому – відповідав рівень сформованості відповідальності 32,8 % підлітків ЕГ та 31,1 % КГ.

На основі аналізу наукових праць та емпіричного матеріалу теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування відповідальності старших підлітків у фізкультурно-оздоровчих закладах: активізація виховного середовища, сприятливого до вияву відповідальних взаємин старших підлітків; розробка і впровадження особистісно зорієнтованої моделі педагогічної взаємодії тренера зі старшими підлітками; забезпечення особистісного самовияву старшого підлітка у відповідальній дозвіллєвій діяльності.

Активізація виховного середовища, сприятливого до вияву відповідальних взаємин старших підлітків відбувалася шляхом поглиблення внутрішкільних командних та розширення зовнішніх стосунків через ситуативне залучення старших підлітків до спілкування з молодшими учнями, що здійснюється під контролем і за комунікативної підтримки тренера. В активізації виховного середовища фізкультурно-оздоровчих закладів ефективною є взаємодію з батьками, заснована на врахуванні певних чинників: запрошення батьків до співробітництва, дотримання позиції рівноправності у співпраці, вияв захопленості їхньою дитиною, пошук нових форм співпраці. Для реалізації першої педагогічної умови ефективним виявився такий прийом активізації виховного середовища як «електронний канал».

Особистісний самовияв старшого підлітка у відповідальній дозвіллєвій діяльності забезпечувався під час організації різноманітних видів та форм фізкультурно-оздоровчої діяльності, зокрема: міні-походи до зон відпочинку в різні пори року, спортивні свята, конкурси, акції, змагання, волонтерська діяльність тощо.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми. Подальшого дослідження потребує розробка форм і методів формування у фізкультурно-оздоровчих закладах й інших соціально важливих особистісних якостей дітей різних вікових груп, і відповідно – розробки методичного супроводу підготовки студентів факультету фізичного виховання до формування моральних якостей школярів молодшого та середнього віку в процесі фізкультурно-оздоровчої роботи. Зважаючи на актуальність досліджуваної теми, рекомендовано: запровадити у діяльність вищих навчальних закладів розроблене навчально-методичне забезпечення навчального курсу «Формування відповідальності школярів у процесі фізкультурно-оздоровчої роботи» для підготовки майбутніх вчителів фізичного виховання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, у яких опубліковані основні результати дисертації

Новік С. Роль педагогічної технології у професійному становленні майбутніх педагогів / С. Новік // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Сер. 16 : Творча особистість вчителя: проблеми теорія і практика. – 2010. – С. 162–165.
Новік С. Командні якості як запорука успішності особистості в сучасних умовах / С. Новік // Витоки педагогічної майстерності : зб. наук. пр. ПНПУ імені В. Г. Короленка. – Полтава : [б. в.], 2012. – Вип. 10. – С. 212–216.
Новік С. Формування відповідальності старших підлітків як педагогічна проблема / С. Новік // Імідж сучасного педагога : наук.-практ. освіт.-попул. часоп. – Полтава : АСМІ, – № 3 (132). – С. 52–55.
Новік С. Проблема відповідальності особистості перед собою і колективом у педагогічній спадщині А. С. Макаренка / С. Новік // Витоки педагогічної майстерності : зб. наук. пр. ПНПУ імені В. Г. Короленка. – Полтава : [б. в.], 2013. – Вип. 12. – С. 227–231.
Новік С. Виховання у старших підлітків відповідальності як соціально та особистісно важливої риси характеру / С. Новік // Рідна школа : наук.-пед. журн. –2015. – № 1/2. – С. 74–78.
Novik S. Theoretical aspects formation liability senior teens in sports and recreation facilities / S. Novik // Nauka i Studia. Pedagogiczne nauki. – Praga, 2015. – № 6 (137). – P. 23–27.

Опубліковані праці апробаційного характеру

Новік С. Проблема лідерства в спортивному колективі / С. Новік // Теорія і практика виховання лідерських якостей особистості в системі студентських самоврядних організацій : матеріали Всеукр. наук.-практ. студ. конф. – Полтава, 2010. – С. 164–165.
Новік С. Формування мотивації до здорового способу життя у студентської молоді / С. Новік // Шляхи підвищення рівня викладання фізичної культури у середній та вищій школах : матеріали регіон. метод. сем. – Полтава, 2010. –
С. 76–80.
Новік С. Конфлікт як лімітуючий фактор розвитку командних якостей у ігрових видах спорту / С. Новік // Проблеми сучасної валеології, фізичної культури та реабілітації : матеріали VІ Всеукр. наук.-практ. конф. – Херсон, 2012. – С. 181–184.
Новік С. Зміст і система формування відповідальності старшокласників / С. Новік // Технології здоров’язбереження в загальноосвітніх та вищих навчальних закладах України: проблеми та перспективи : матеріали IV Всеукр. наук.-практ. студ. конф. – Полтава, 2013. – С. 37–40.
Новік С. Взаємовідповідальність як явище командної солідарності під час занять спортом / С. Новік // Актуальні проблеми фізичного виховання студентів в сучасних умовах : матеріали регіон. наук.-практ. конф. – Д., 2013. – С. 260–263.
Новік С. Агресивна поведінка старших підлітків у процесі занять командними видами спорту як педагогічна та валеологічна проблема / С. Новік // Валеологічна освіта в навчальних закладах України: стан, напрямки і перспективи розвитку : матеріали ХIХ Всеукр. наук.-практ. конф. – Кіровоград, 2013. – С. 270–274.
Новік С. Відповідальність старшого підлітка в структурі свідомої дисципліни / С. Новік // Теоретико-практична спадщина А. С. Макаренка в контексті євроінтеграційних тенденцій вітчизняної освіти : матеріали ХІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. – Полтава, 2014. – С. 66–67.
Новік С. Підготовка майбутнього педагога до виховання в підлітків-спортсменів громадянської відповідальності / С. Новік, О. Жданова-Неділько // Новітні теоретико-методичні й методологічні засади розвитку фізичної культури в умовах сучасної загальноосвітньої школи : матеріали наук.-метод. сем. – Полтава, 2014. – С. 49–53.
Новік С. Аксіологічні аспекти формування здорового способу життя сучасних підлітків / С. Новік // Молода спортивна наука України : матеріали ХVІІІ Всеукр. наук. конф. – Львів, 2014. – С. 144–147.
Новік С. Виховання здатності до адекватної соціальної самооцінки підлітка-спортсмена / С. Новік // Освіта і здоров’я : матеріали V Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю. – Суми, 2014. – С. 285–291.
Новік С. Характеристика сучасних спортивно-оздоровчих закладів Полтавщини / С. Новік // Проблеми активізації рекреаційно-оздоровчої діяльності населення : матеріали ІХ Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю. – Львів,
– С. 34–38.
Новік С. Педагогічні аспекти впровадження стратегії формування відповідальності старшого підлітка / С. Новік // Технології здоров’язбереження в загальноосвітніх та вищих навчальних закладах України: проблеми та перспективи : матеріали V Всеукр. наук.-практ. студ. конф. – Полтава, 2015. – С. 96–100.

Опубліковані праці, які додатково відображають

наукові результати дисертації

Збірник тестових завдань зі спортивних дисциплін : навч. посіб. / уклад.: О. Момот, О. Попович, Е. Бондал, С. Новік [та ін.]. – Полтава : ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2014. – 234 с.
Новік С. Загальнопедагогічні аспекти формування відповідальності підлітка / С. Новік // Фізична культура: теорія і практика : часопис кафедри теорії й методики фізичного виховання, адаптивної та масової фізичної культури ПНПУ імені В. Г. Короленка. – Полтава, 2014. – С. 54–55.

АНОТАЦІЇ

Новік С. М. Формування відповідальності старших підлітків у фізкультурно-оздоровчих закладах. – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. – Умань, 2016.

У дисертації здійснено аналіз філософської, етичної, психологічної, педагогічної літератури з проблеми формування відповідальності, досліджено освітньо-виховне середовище фізкультурно-оздоровчих закладів як чинник формування відповідальності старших підлітків.

Уточнено сутність понять: «відповідальність», «відповідальність дітей старшого підліткового віку», «фізкультурно-оздоровчий заклад», «формування відповідальності старших підлітків у фізкультурно-оздоровчих закладах». З’ясовано особливості виховного потенціалу фізкультурно-оздоровчих закладів як середовища формування відповідальності старших підлітків.

Визначено критерії (ціннісно-мотиваційний, змістовий, процесуальний, особистісно-розвивальний), показники та рівні (низький, середній, високий) сформованості відповідальності старших підлітків.

Теоретично обґрунтовано і експериментально перевірено педагогічні умови формування відповідальності старших підлітків у фізкультурно-оздоровчих закладах, а саме: активізація виховного середовища, сприятливого до вияву відповідальних взаємин старших підлітків; розробка і впровадження особистісно зорієнтованої моделі педагогічної взаємодії тренера зі старшими підлітками; забезпечення особистісного самовияву старшого підлітка у відповідальній дозвіллєвій діяльності.

Ключові слова: відповідальність, формування відповідальності, старші підлітки, фізкультурно-оздоровчі заклади, особистісно-формувальне середовище.

Новик С. М. Формирование ответственности старших подростков в физкультурно-оздоровительных учреждениях. – На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. – Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины. – Умань, 2016.

В диссертации осуществлен анализ философской, этической, психологической, педагогической литературы по проблеме формирования ответственности, исследована образовательно-воспитательная среда физкультурно-оздоровительных учреждений как фактор формирования ответственности старших подростков.

Уточнена сущность понятий: «ответственность», «ответственность детей старшего подросткового возраста», «физкультурно-оздоровительное учреждение», «формирование ответственности старших подростков в физкультурно-оздоровительных учреждениях». Выяснены особенности воспитательного потенциала физкультурно-оздоровительных учреждений как среды формирования ответственности старших подростков.

Определены критерии (ценностно-мотивационный, содержательный, процессуальный, личностно-развивающий), показатели и уровни (низкий, средний, высокий) сформированности ответственности старших подростков.

Теоретически обоснованы и экспериментально проверены педагогические условия формирования ответственности старших подростков в физкультурно-оздоровительных учреждениях, а именно: активизация воспитательной среды, благоприятной к проявлению ответственных взаимоотношений старших подростков; разработка и внедрение личностно ориентированной модели педагогического взаимодействия тренера со старшими подростками; обеспечение личностного самовыражения старшего подростка в ответственной досуговый деятельности.

Ключевые слова: ответственность, формирование ответственности, старшие подростки, физкультурно-оздоровительные учреждения, личностно-формирующая среда.

Novik S. M. The formation of the older teenagers responsibility at sports and recreation establishments. – The manuscript.

The dissertation for obtaining the Candidate Degree in Pedagogical Studies, Specialty 13.00.07 – Theory and Methods of the upbringing. – Uman State Pavlo Tychyna Pedagogical University. – Uman, 2016.

The thesis analyzes philosophical, ethical, psychological, pedagogical literature on the formation of responsibility.

The essence of the concepts of «responsibility», «children of older juvenile age responsibility», «sport and recreation establishments», «the formation of the older teenagers responsibility at sports and recreation establishments».

The responsibility of the children of older juvenile age is presented as an integral quality that is determined by their needs, motives, values orientation and causes the ability to realize the control over their actions, to direct and correct their behavior in different life situations, ensuring optimal coordination between the accepted social norms and rules and personal needs, experiencing a period of rethinking and institutionalization.

The educational potential of sports and recreational establishments as an environment of forming responsibility of older teens is revealed. It was established that sports and recreational establishments, institutions of physical culture and sports, exercising sports and recreational activities and identified them as the center of education of healthy lifestyle, the development of the health preservation skills through the involving into the physical education and sport , mass sports and recreational actions as well as through personality-forming impact studies in the group, led by teacher-trainer, oriented in their interaction with students both technical and training and on the educational aspects.

The criteria (value-motivational, content, procedural, personal developing), indexes and levels: low (comprehensive description of «infantilism»); average (complex characteristics «pragmatic situational»); high (complex characteristics «systemics») formed of responsibility older teens was defined. As a result of the statement stage of the experiment it was revealed that the studied contingent of older teens is characterized by such distribution on level of formation of responsibility as high level with 15,1 % of respondents, average – 52,1 %, the lowest – 32,8 % (experimental group). In the control group the indices did not differ significantly – respectively, 15,8 %, 53,1 %, 31,1 %).

The formation of the responsibility of older teenagers at sports and health institutions we understand as aimed process of education the ability to objective evaluation of the situation, the ability to see it true nature, which allows to make a choice that takes into account not only accepted in society ethical, moral and other norms, but reflects its life position through increased public authority of teenagers, the formation of their positive image as a man of a word, trusted friend, who can rely on emotional support in any situation.

Pedagogical conditions of the formation older teenagers responsibility at sports and recreation establishments, exactly: activization of educational environment conducive to the expression of responsible relationships of older teens; development and implementation of individually oriented teaching model of interaction with older teens coach; providing personal self-expression in a responsible older teen recreational activities are theoretically and experimentally tested.

Key words: responsibility, the formation of responsibility, older teens, sports and recreational establishments, personal-forming environment.