Автореферат

Міністерство освіти і науки України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

БУДНІК СВІТЛАНА ВАСИЛІВНА

УДК 373.5.091.322-053.6 (043.5)

ВИХОВАННЯ ПІДЛІТКІВЯК СУБ’ЄКТІВ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІУ ГУРТКОВІЙ РОБОТІ

13.00.07 – теорія і методика виховання

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Умань – 2016

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Східноєвропейському національному університеті
імені Лесі Українки, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник –

кандидат педагогічних наук, доцент

Бартків Оксана Степанівна,

Східноєвропейський національний університет

імені Лесі Українки.

Офіційні опоненти:доктор педагогічних наук, професорСовгіра Світлана Василівна,

Уманський державний педагогічний університет
імені Павла Тичини, завідувач кафедри хімії, екології та методики їх навчання; кандидат педагогічних наук, доцент

Потапюк Лілія Миколаївна,

Луцький національний технічний університет,

доцент кафедри інженерної педагогіки, психології та українознавства.

Захист відбудеться «14» грудня 2016 р. о 13⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 74.053.02 в Уманському державному педагогічному університеті
імені Павла Тичини за адресою: 20300, м. Умань, вул. Садова, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці та на сайті Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини за адресою: 20300, м. Умань, вул. Садова, 2.

Автореферат розісланий «14» листопада 2016 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н. І. Ревнюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.Виховання дослідницької суб’єктності підлітків у сучасних умовах набуває виняткового значення, що зумовлено зміною світоглядно-ціннісних орієнтирів та вимог суспільства до особистості. Такі якості, як самостійність, упевненість у собі, наполегливість, творчість, прагнення до самовдосконалення стають необхідними для успішного життєздійснення молодого покоління. Здатність самоствердження як безумовна цінність є підґрунтям для утвердження людиною власної позиції, відповідального самовизначення, морального вибору у складних життєвих ситуаціях. На сьогодні головною метою освітніх зусиль стає якомога повне розкриття можливостей і здібностей особистості, її творчого потенціалу, щоб вона була спроможною у мінливій реальності спиратися перш за все на власні сили, власний розум і волю. Все це, безумовно, вимагає вирішення актуальних проблем самореалізації особистості підлітка, тобто її достатнього автономного самовираження, самоствердження, саморозвитку. Для формування дослідницької суб’єктності найбільш сприятливим періодом є підлітковий вік, у якому закладаються основи особистості, розвиваються уявлення, почуття, формуються звички й навички, які спрямовуватимуть її подальше вдосконалення.

Вимоги щодо виховання підлітків як суб’єктів життєдіяльності задекларовані у Законах України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», «Про охорону дитинства», Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ ст., Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Концепції Державної цільової соціальної програми розвитку позашкільної освіти на період до 2021 року та ін. У цих документах закцентовано увагу на необхідності формування активної, самостійної та відповідальної особистості, здатної розкривати, вільно розвивати та реалізувати свій особистісний потенціал під час дослідницької діяльності, яка спрямована на пошук, вивчення й пояснення фактів і явищ дійсності з метою набуття суб’єктивно нових знань про них.

Проблемі виховання підлітків присвячено низку педагогічних (Ш. Амонашвілі, А. Бєлкін, Н. Виноградова, Л. Канішевська, О. Коберник та ін.) та психологічних (І. Дубровіна, В. Мерлін, В. Петровський та ін.) досліджень, у яких підкреслюється важливість виховання особистісних якостей особистості через включення її в різні види життєдіяльності.

Поширення гурткової роботи в освітніх закладах та відчутна результативність групової виховної роботи зумовили дослідження цього явища такими науковцями, як В. Бондаренко, О. Гончар, Г. Пустовіт, С. Совгіра, А. Щербо та ін., які акцентують увагу на таких особливостях виховної діяльності, як: урахування психофізіологічних, вікових та індивідуальних особливостей дітей і молоді, задоволення їхніх інтересів і потреб у самореалізації.

Особливості дослідницької діяльності учнів розкриваються у наукових доробках О. Анісімової, Г. Артемчук, В. Гнєдашева, В. Голобородько, А. Карлащука, І. Кравцової, Л. Левченко, В. Маскіна, Н. Недодатко, В. Романчикова, В. Сіденко, Г. Цехмістрової та ін., які визначають її науково-дослідницькою, навчально-дослідницькою або експериментально-дослідницькою.

Проблеми розвитку особистості як суб’єкта психічної активності, саморозвитку і творчості аналізуються такими вченими, як К. Абульханова-Cлавська, А. Адлер, В. Андреєв, А. Брушлинський, C. Максименко, А. Маслоу, Н. Олександрова, В. Петровський та ін. Психологічні аспекти усвідомлення підлітками себе як суб’єктів діяльності, особливості формування суб’єкта в діяльності, навчанні та пізнанні розглядали такі вчені, як Б. Ананьєв, О. Асмолов, А. Вербицький, О. Леонтьєв, М. Обозов, С. Рубінштейн, Н. Чепелєва та ін.

Теоретико-методичні основи суб’єктності особистості у контексті її виховання розкрито О. Бартків, І. Бехом, Є. Дурманенко, О. Коберником, В. Кузем, О. Мешко, Г. Мешко, О. Миргородською, Л. Потапюк, Р. Прімою та ін. Окремі аспекти означеної проблеми, зокрема, організацію вільного часу дітей та особливості додаткової освіти, охарактеризовано в наукових розробках російських та європейських учених (Е. Евладова, М. Жумарова, А. Золотарьова, І. Ковалчікова, Е. Кратофілова, Л. Логінова, А. Панек, М. Чеков, М. Шиманський та ін.).

Водночас, проблема усвідомлення особистістю себе як суб’єкта дослідницької діяльності у гуртковій роботі залишається недостатньо дослідженою у сучасній педагогічній науці не лише у теоретичному, а й практичному аспекті. Залучення учнів до пошуково-дослідницької діяльності, що здійснюється в позаурочні роботі, потребує розв’язання суперечностей, які існують у сучасній виховній практиці, зокрема, між:

– нагальною потребою суб’єкт-суб’єктної взаємодії в сучасному освітньому процесі та недостатньою вихованістю суб’єктності учнів;

– важливістю формування в учнів якостей суб’єкта пізнання та їхньою практичною готовністю зайняти суб’єктну позицію у дослідницькій діяльності;

– внутрішнім особистісним потенціалом розвитку учнів та можливістю його прояву й реалізації у гуртковій дослідницькій діяльності.

З урахування актуальності проблеми, недостатньої її теоретичної й методичної розробленості та необхідності розв’язання вказаних суперечностей, обрано тему дослідження – «Виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності у гуртковій роботі».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки «Теоретико-методичні засади світоглядної освіти молоді» (державний реєстраційний номер 0110U000023). Тему дослідження затверджено вченою радою Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (протокол
№ 11 від 25.04.2013 р.) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології НАПН України (протокол № 6 від 18.06.2013 р.).

Мета дослідження –на основі теоретичного аналізу досліджуваної проблеми та вивчення виховної практики обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності у гуртковій роботі.

Гіпотеза дослідження. Процес виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності у гуртковій роботі буде ефективним за реалізації таких педагогічних умов: позитивної мотивації до дослідницької діяльності та формування стійкої потреби в саморозвитку, самовдосконаленні та самоактуалізації підлітків; забезпечення дослідницько-виховної спрямованості змісту діяльності гуртків; формування навичок дослідницької діяльності через застосування інтерактивних методів і форм; суб’єкт-суб’єктної взаємодії керівника гуртка й підлітків на заняттях гуртків.

Відповідно до сформульованої мети визначено такі завдання дослідження:

На основі аналізу стану розробленості проблеми в педагогічній теорії та виховній практиці розкрити сутність та структуру процесу виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності у гуртковій роботі.
Визначити критерії, показники і схарактеризувати рівні вихованості підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності.
Розробити й апробувати модель виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності у гуртковій роботі.
Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності у гуртковій роботі.

Об’єкт дослідження –процесвиховання суб’єктності підлітків у дослідницькій діяльності.

Предмет дослідження – педагогічні умови виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності у позаурочній гуртковій роботі (на прикладі гуртків еколого-натуралістичного спрямування «Юні акваріумісти»).

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети й розв’язання визначених завдань використано комплекс взаємодоповнюваних методів дослідження: теоретичні: аналіз, синтез, узагальнення, моделювання з метою визначення концептуальних засад дослідження, тлумачення й уточнення ключових понять дослідження, обґрунтування сутності та розробки моделі виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності у гуртковій роботі; емпіричні: анкетування, інтерв’ювання, бесіди, педагогічне пряме та непряме спостереження, експертна оцінка, аналіз продуктів діяльності підлітків з метою вивчення рівнів вихованості підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності у гуртковій роботі; педагогічний експеримент з метою перевірки ефективності реалізації педагогічних умов; статистичні: кількісний і якісний аналіз одержаних результатів для забезпечення об’єктивної діагностики та визначення достовірності отриманих результатів дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі КЗ«НВК ЗОШ І–ІІІ ступенів № 22 – ліцей Луцької міської ради», НВК «Загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів – дитячий садок» с. Видраниця Ратнівського району, загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів с. Люб’язьЛюбешівського району Волинської обл.; загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів с. Варяж Сокальського району Львівської обл.; загальноосвітньої школи
І–ІІІ ступенів смт. Парафіївка Ічнянського району Чернігівської обл. До участі в дослідженні було залучено 471 підлітка (230 – експериментальної та 241 – контрольної групи).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

– уперше обґрунтовано педагогічні умови виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності у гуртковій роботі (позитивна мотивація до дослідницької діяльності та формування стійкої потреби в саморозвитку, самовдосконаленні та самоактуалізації підлітків; забезпечення дослідницько-виховної спрямованості змісту діяльності гуртків; формування навичок дослідницької діяльності через застосування інтерактивних методів і форм; суб’єкт-суб’єктна взаємодія керівника гуртка й підлітків на заняттях гуртків); розроблено модель виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності у гуртковій роботі, складниками якої є такі блоки: методологічно-цільовий(мета, методологічні підходи, принципи),змістовно-процесуальний(зміст, інтерактивні форми та методи, педагогічні умови) таконтрольно-результативний (критерії: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-інтелектуальний, практично-діяльнісний, показники тарівні (високий, достатній, середній і початковий) вихованості підлітків);

– уточнено зміст поняття «виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності у гуртковій роботі» (цілеспрямована, систематична педагогічна взаємодія, що спрямована на свідомість, волю, почуття вихованців гуртка з метою формування у них пізнавальноїмотивації, дослідницької активності, інтелектуальних умінь, аналітичного та критичного мислення, схильності до рефлексії та самоаналізу; оволодіння суб’єктним досвідом в інтерпретації та оцінці фактів, явищ, подій навколишньої дійсності) та структуру процесу виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності у гуртковій роботі;

– подальшого розвитку набули зміст, форми та методи виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності в гуртковій роботі.

Практичне значення отриманих результатів полягає урозробці та впровадженні у виховний процес програми гуртків «Юні акваріумісти» (5–7 класи) та «Декоративний акваріум» (8–9 класи), програмно-методичного забезпечення діяльності гуртків (методичний посібник «Юний акваріуміст», навчально-методичний посібник «Формування дослідницької суб’єктності підлітків у гуртковій роботі», навчальний посібник «Акваріуміст-початківець»); методики діагностування вихованості підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності.

Основні положення та висновки дисертації можуть бути використані в освітньому процесі позашкільних навчальних закладів (учителями, керівниками гуртків, батьками), під час організації занять гуртків та в системі післядипломної педагогічної освіти з метою вдосконалення фахового рівня вчителів загальноосвітніх та керівників гуртків позашкільних навчальних закладів. Одержані результати можуть слугувати основою для створення спецкурсів, спрямованих на виховання дослідницької суб’єктності підлітків.

Основні положення, висновки дослідження й рекомендації впровадженоу навчально-виховну діяльність КЗ«НВК ЗОШ І–ІІІ ступенів № 22 – ліцей Луцької міської ради» (довідка № 2-31/354 від 14.11.2015 р.), НВК «Загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів – дитячий садок» с. Видраниця Ратнівського району (довідка № 132 від 10.09.2015 р.), загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів с. Люб’язьЛюбешівського району Волинської обл. (довідка № 942 від 15.06.2015 р.); загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів с. Варяж Сокальського району Львівської обл. (довідка № 90 від 15.06.2015 р.); загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів смт. Парафіївка Ічнянського району Чернігівської обл. (довідка № 135 від 15.09.2015 р.); Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти м. Луцька (довідка № 411/02-13 від 11.06.2015 р.); Волинського обласного еколого-натуралістичного центру м. Луцька (довідка № 160/01-09 від 12.09.2016 р.).

Особистий внесок здобувача. У методичному посібнику «Юний акваріуміст» (2012, співавтор А. Колосок) автором підготовлено конспекти занять гуртка «Юний акваріуміст» з використанням інноваційних педагогічних технологій, охарактеризовано особливості використання акваріумів на уроках біології та в позакласній роботі (автор. стор. 8–16; 26–65); у навчальному посібнику «Акваріуміст-початківець» (2016, співавтор А. Колосок) автором підготовлено теоретичні основи першого розділу «Акваріумістика. Минуле та сучасне», другого розділу «Акваріуми, їх будова та утримання» і третього розділу «Фізико-хімічні властивості води», а також складено творчі завдання для самоконтролю, методичні розробки виховних заходів на акваріумну тематику (автор. стор. 4–60; 112–135).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях і семінарах різного рівня: міжнародних –«Формування базових компетентностей у вихованців позашкільних навчальних закладів» (Київ, 2013), «Проблеми соціалізації та реалізації особистості» (Луцьк, 2013), «Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень» (Луцьк, 2014–2015), «Професійна підготовка вчителя початкових класів: актуальні проблеми філології та лінгводидактики» (Луцьк–Світязь, 2014), «Математика. Інформаційні технології. Освіта» (Луцьк, 2014); «Актуальні проблеми педагогічної освіти: європейський і національний вимір» (Світязь, 2016); всеукраїнських – «Освіта і культура Волині: історія та сучасність» (Луцьк, 2012), «Сучасні технології розвитку професійної майстерності майбутніх учителів» (Умань, 2013), «Психодидактичні умови застосування технології ситуативного навчання у підготовці майбутніх учителів» (Луцьк–Умань, 2013), «Особливості застосування сучасних технологій навчання у ВНЗ» (Умань, 2013–2014), «П’яті сіверянські соціально-психологічні читання» (Чернігів, 2014); регіональних– «Дослідницька діяльність учнів у гуртку «Юний акваріуміст» та використання шкільного акваріума в наукових цілях» (с. Варяж, Львівської обл., 2015). Матеріали дослідження обговорювалися на засіданнях професорської ради Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, вченої ради педагогічного інституту Східноєвропейського національного університету
імені Лесі Українки (2013–2016 рр.).

Публікації. Основні положення й результати дослідження висвітлено
у 18 (15 одноосібних) наукових публікаціях, із яких 8 – відображають основні наукові результати дисертації; 5 – апробаційного характеру; 5 – додатково висвітлюють наукові результати.

Структура та обсяг дисертації.Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел (315 найменувань,
з них 7 – іноземними мовами), 5 додатків на 75 сторінках. Загальний обсяг роботи становить 278 сторінок, із них 174 сторінки основного тексту. Робота містить
37 таблиць та 17 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступіобґрунтовано актуальність і стан розробленості проблеми, доцільність її дослідження; визначено мету, гіпотезу і завдання дисертаційної роботи; сформульовано об’єкт і предмет, наукову новизну і практичне значення одержаних результатів; схарактеризовано експериментальну базу; викладено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, публікації, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі – «Теоретичні основи виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності у гуртковій роботі» – здійснено аналіз стану розробленості досліджуваної проблеми, уточнено сутність ключових понять дослідження, обґрунтовано структуру виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності у гуртковій роботі.

На основі аналізу стану розробленості проблеми дослідження встановлено, що у вітчизняній науці накопичено чималий доробок у контексті виховання суб’єктності особистості (К. Абульханова-Славська, О. Агофонова, А. Деркач, С. Подмазін, О. Святохо та ін.).

З’ясовано, що дослідники, які звертаються до вивчення особливостей дослідницької діяльності підлітків (Б. Гнеденко, С. Гончаренко, Є. Коршак, А. Кушнірук, М. Мартинюк, В. Прошкін, Г. Пустовіт, С. Раков, В. Шахов), доводять позитивний вплив цієї діяльності на їхню готовність до вибору майбутньої професії, становлення особистісної зрілості й особистісного самовизначення, розвиток пізнавального інтересу, творчих здібностей, активності, самореалізації та самовизначення.

Здійснений аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що науковцями визначено якості суб’єктності в юнацькому віці, розроблено окремі теоретичні основи виховання суб’єктності підлітків у дослідницькій діяльності. Але сучасна система освіти вимагає нових розробок, які б висвітлювали теоретико-методичні аспекти виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності у гуртковій роботі.

Дефінітивний аналіз поняття «підліток як суб’єкт дослідницької діяльності» (М. Александрова, І. Бех, М. Лукашевич, Г. Москаленко, С. Подмазіна, Г. Цехмістрова) засвідчив його складність і зв’язок із категоріями: «підліток», «суб’єктність», «дослідницька діяльність».Основними властивостями суб’єктності особистості визначено: активність, цілеспрямованість, ініціативність, здатність до саморегуляції, самотворення, самоактуалізації, рефлексії, креативність, усвідомлена спроможність бути суб’єктом продуктивної діяльності та власного життя. Суб’єктом дослідницької діяльності визначено підлітка, здатного до самостійного пошуку суб’єктивно невідомого знання на основі набутого досвіду пошукової діяльності, результат якого – формулювання й упровадження в практику суб’єктивно нових висновків. Основними якостями такого підлітка є активність, позитивна вмотивованість на дослідницьку діяльність, самостійність, незалежність, ініціативність, цілеспрямованість, творчість та рефлексивність.

Встановлено, що домінуючим і специфічним новоутворенням особистості підлітка є уявлення про себе як про дорослу людину, яке відображає його нову життєву позицію щодо себе, людей, світу, праці, визначає його поведінку, прагнення, переживання. Саме у підлітковому віці проявляються різні за своєю природою потреби, поряд із матеріальними значну роль відіграють духовні (вищі потреби): потреба в самовдосконаленні, спілкуванні, самоактуалізації, самоствердженні, самоповазі, самостійності.

Доведено,що однією з форм виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності є гурткова робота. Це добровільне самодіяльне об’єднання підлітків, яке сприяє реалізації їхніх індивідуальних потреб, побажань, інтересів. У процесі гурткової роботи, як відзначають Л. Балясна, В. Вербицький, Л. Вовк, В. Кремінь, О. Киричук, Б. Кобзар, К. Корсак, Е. Костяшкін, О. Плахотнік, Г. Пустовіт, О. Сухомлинська, Т. Сущенко, Н. Харінко, В. Якубовський, відбувається розвиток пізнавальної мотивації та дослідницької активності підлітків, їхніх інтелектуальних умінь, аналітичного та критичного мислення, схильності до рефлексії та самоаналізу.Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що тривала практика гурткової роботи вплинула на створення різних видів гуртків, які на сьогодні класифікуються за декількома критеріями, серед яких: 1) напрям діяльності; 2) тривалість та стабільність проведення; 3) вік дітей; 4) зміст роботи. Встановлено, що у сучасній школі можуть функціонувати різноманітні гуртки еколого-натуралістичного спрямування: гурток юних ботаніків, зоологів, акваріумістів, фізіологів, екологів, рослинників, садівників, мікробіологів, агрохіміків, пасічників, генетиків, селекціонерів, фенологів та ін.

З’ясовано, що виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності у гуртковій роботі – це цілеспрямована, систематична педагогічна взаємодія, що спрямована на свідомість, волю, почуття вихованців гуртка з метою формування у них пізнавальноїмотивації, дослідницької активності, інтелектуальних умінь, аналітичного та критичного мислення, схильності до рефлексії та самоаналізу; оволодіння суб’єктним досвідом в інтерпретації та оцінці фактів, явищ, подій навколишньої дійсності.

Розкрито та обґрунтовано структуру процесу виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності у гуртковій роботі: формування позитивної мотивації до дослідницької діяльності; визначення мети й завдань дослідницької діяльності підлітків у гуртковій роботі; вибір методів, форм, засобів діяльності, спрямованих на виховання дослідницької суб’єктності підлітка; результат, його коригування. Відзначено, що в процесі виховання дослідницької суб’єктності підлітків важливо врахувати їхню мотивацію, яка пов’язана з першими професійними намірами й самосвідомістю, із розумінням ідеалу та баченням власної життєвої перспективи; сензитивність підліткового віку як основного періоду становлення та виявлення суб’єктності підлітка; специфіку організації пошуково-дослідницької роботи; структуру процесу виховання.

У другому розділі –«Діагностика вихованості підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності» – визначено критерії, показники та схарактеризовано рівні вихованості підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності, висвітлено організацію та методику її діагностування; представлено хід та результати констатувального етапу експерименту.

Проведений аналіз змісту та завдань програм гуртків еколого-натуралістичного спрямування вказує на їхню зорієнтованість на формування дослідницьких умінь та навичок підлітків. Не заперечуючи значущості змістового, процесуального та засобового контенту проаналізованих програм організації дослідницької діяльності у гуртковій роботі, відзначаємо недостатність завдань та вправ, спрямованих на виховання дослідницької суб’єктності підлітків, прояв їхньої особистої суб’єктної позиції.

Для аналізу та оцінювання кількісно-якісних характеристик вихованості підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності визначено критерії з відповідними показниками, а саме:мотиваційно-ціннісний має показники – зміст, спрямованість і стійкість мотивів у спільній дослідницькій діяльності, інтерес, потреба та прагнення до виявлення суб’єктності у дослідницькому пошуку,визнання суб’єктності як особистісної цінності; когнітивно-інтелектуальний – знання методів наукового пізнання, знання сутності й видів дослідницької діяльності, установки на досягнення мети та одержання конкретного результату; практично-діяльнісний – наявність умінь, навичок проведення дослідницької роботи, її аналізу, коригування результатів; наявність ініціативної та активної суб’єктної дослідницької позиції.

На основі визначених критеріїв та їх показників охарактеризовано чотири рівні вихованості підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності: високий, достатній, середній, початковий.

Високий рівень характерний для підлітків, у яких яскраво виражене позитивне ставлення до дослідницької діяльності, внутрішня мотивація до дослідницької діяльності, детермінація дослідницької діяльності як особистісної цінності; наявні ґрунтовні й системні знання з предмета дослідження; високий рівень практичної реалізації природної потреби досліджувати, отримувати нову інформацію; практичне застосування дослідницьких стратегій у конкретних дослідницьких ситуаціях; оптимальний вибір видів дослідницької діяльності.

Достатній рівень притаманний учням з позитивним ставленням до дослідницького пошуку, потребою участі в конкурсах та олімпіадах; у них ситуативна мотивація дослідницької діяльності й усвідомлення дослідницької діяльності як особистісної цінності; достатні знання предмета дослідження та методів наукового пізнання; достатня практична реалізація природної потреби досліджувати, отримувати нову інформацію; часткове практичне застосування дослідницьких стратегій у дослідницьких ситуаціях.

Середній рівень властивий підліткам з індиферентним ставленням до дослідницького пошуку; у них дослідницький інтерес, бажання і потреба в дослідницькій діяльності є ситуативними; ситуативна здатність до пізнавального й пошуково-дослідницького сприйняття предмета дослідження; середній рівень творчості дослідницьких дій; ситуативна самостійність дій під час виконання дослідницьких завдань; середня активність у діяльності тощо.

Початковий рівень характерний для підлітків, у яких виражене негативне ставлення до дослідницького пошуку, відсутні дослідницькі інтереси, притаманна байдужість до дослідницької роботи; відсутність потреби в дослідницькій діяльності як цінності; знання з предмета дослідження поверхові або ж зовсім відсутні; відсутня здатність до пізнавального і дослідницького сприйняття предмета дослідження; пасивність дослідницької діяльності.

Для проведення констатувального етапу експерименту визначено експериментальну (230 підлітків) та контрольну (241 підліток) групи.

Для визначення рівнів вихованості підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності за кожним із критеріїв розроблено та впроваджено методику діагностики:1) за мотиваційно-ціннісним – бесіди, анкетування, спостереження, діагностичні методики «Моя самооцінка», експрес-діагностика «Соціальні цінності особистості»,«Особливості мотивації екологічно-доцільної поведінки підлітків»; 2) за когнітивно-інтелектуальним – бесіди, спостереження, експертна оцінка, тестування, анкетування, діагностичні методики«Вивчення творчих здібностей підлітків»(Б. Федоришин), «Індивідуальні особливості саморегуляції»; 3) за практично-діяльнісним –анкетування, спостереження, інтерв’ю, опитування, експертна оцінка, діагностичні методики оцінки рівня самоактуалізації (А. Шострома), сформованості дослідницьких умінь підлітків у різних видах дослідницької діяльності (адаптація методики діагностики моральноївихованості школярів І. Звєрєвої, П. Коваль, П. Фролова).

За результатами дослідження встановлено, що за всіма визначеними критеріями у підлітків домінує середній рівень вихованості як суб’єктів дослідницької діяльності (49,9 % підлітків у контрольній та 50,1 % – в експериментальній групах). Значна кількість підлітків (28,3 % з контрольної та 28,2 % з експериментальної груп) мають початковий рівень. Незначна кількість респондентів (19,3 % у контрольній групі та 18,9 % – в експериментальній) характеризуються достатнім рівнем вихованості як суб’єктів дослідницької діяльності.Низьким є відсоток підлітків з обох груп, які володіють високим рівнем вихованості (лише 2,5 % у контрольній групі та 2,8 % – в експериментальній групі).

З’ясовано причини переважання такого стану вихованості підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності: 1) відсутність системності та цілісності у вихованні підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності; 2) поверховість знань підлітків з методики проведення пошуково-дослідницької роботи; 3) недостатня увага до мотивування підлітків до дослідницької діяльності та до гурткової роботи; 4) застосування переважно традиційних форм і методів дослідницької діяльності.

Отже, аналіз результатів констатувального етапу експерименту засвідчив недостатню ефективність організації гурткової роботи щодо виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності.

У третьому розділі –«Оптимізація процесу виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності у гуртковій роботі» – розроблено модель та обґрунтовано педагогічні умови виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності у гуртковій роботі, представлено хід та результати формувального етапу експерименту; подано порівняльний аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи.

Розроблено та апробовано модель виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності у гуртковій роботі (рис.), складниками якої є такі блоки: методологічно-цільовий: мета, методологічні підходи (особистісно зорієнтований, суб’єктний, системний, середовищний, діяльнісний), принципи (добровільності, цілісності, суб’єкт-суб’єктної взаємодії, науковості, цілеспрямованості, гуманізації,

Мета: виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності у гуртковій роботі

Рис. Модель процесу виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності у гуртковій роботі

креативності), суб’єкти навчально-виховного процесу в гуртковій роботі (підлітки та керівники гуртків); змістовно-процесуальний: програми гуртків «Юні акваріумісти» (5–7 кл.), «Декоративний акваріум» (8–9 кл.), навчально-методичне забезпечення діяльності гуртків (методичний посібник «Юний акваріуміст», навчально-методичний посібник «Формування дослідницької суб’єктності підлітків у гуртковій роботі», навчальний посібник «Акваріуміст-початківець»), форми (традиційні, нетрадиційні), методи (традиційні, інтерактивні), педагогічні умови; контрольно-результативний: критерії, показники, рівні вихованості підлітків, результат.

На основі узагальнення теоретичних положень дослідження та результатів констатувального етапу експериментальної роботи обґрунтовано педагогічні умови виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності: позитивна мотивація до дослідницької діяльності та формування стійкої потреби в саморозвитку, самовдосконаленні та самоактуалізації підлітків; забезпечення дослідницько-виховної спрямованості змісту діяльності гуртків; формування навичок дослідницької діяльності через застосування інтерактивних методів і форм; суб’єкт-суб’єктна взаємодія керівника гуртка й підлітків на заняттях гуртків.

З метою виховання цілеспрямованої позитивної мотивації до дослідницької діяльності та формування стійкої потреби в саморозвитку, самовдосконаленні та самоактуалізації підлітківпроведено роз’яснювально-інформаційну, діагностико-прогностичну роботу зі школярами за допомогою таких методів: лекції-презентації («Підводне царство», «П’ять кращих акваріумів світу»,«Українська акваріумістика: історія, розвиток і сьогодення», «Використання акваріума у наукових цілях», «Акваріуми у кабінеті акваріумістики»), бінарні лекції («Вивчення екологічних закономірностей у штучній водній акваріумній екосистемі», «Акваріум – штучна екосистема у будинку»), бесіди («Досліди та експерименти з тваринами і рослинами куточка живої природи», «Умій працювати в колективі гуртка», «Що значить бути дослідником природи?»), тематичні вечори («З любов’ю до акваріумних жителів», «Барвистий світ акваріумних улюбленців»); зустрічі з відомими екологами, фахівцями акваріумної справи; екскурсії в обласний еколого-натуралістичний центр, у краєзнавчий музей, зоопарк тощо. Формування пізнавальних інтересів підлітків спрямовувалося на розвиток мотивації до дослідництва, сфери емоцій та почуттів, передусім таких, як подив, захоплення при зустрічі з незвичним, несподіваним, тим, що суперечить власному досвіду або уявленням, вагання й сумніви в процесі пошуку, відчуття успіху від вирішення проблеми тощо.

Задля забезпечення дослідницько-виховної спрямованості змісту діяльності гуртківрозроблено та апробовано програми гуртків «Юні акваріумісти» (5–7 кл.) та «Декоративний акваріум» (8–9 кл.). Зміст виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності полягав у формуванні в гуртківців дослідницьких і комунікативно значущих умінь аналізувати свої дії та дії інших, експериментувати, приймати самостійні дослідницькі рішення, відстоювати власну дослідницьку позицію, розуміти цінність дослідницьких знань і вмінь в особистому становленні, виявляти себе як суб’єктів дослідницької діяльності.Враховуючи принцип наступності, у змісті цих програм передбачили творчі завдання, спрямовані на формування у підлітківумінь самооцінки та саморегуляції; усвідомлення власних дослідницьких потреб, якостей, нахилів, здібностей та самопроектування образу ідеального дослідника, бажаного рівня власного дослідницького саморозвитку: створення слайд-фільму (слайд-шоу) на тему: «“Голландський” акваріум»; підготовка мультимедійних презентацій на теми: «Прісноводний акваріум», «Морський акваріум», «Класифікація акваріумів за температурним режимом (тропічний, холодний тощо)»; «Акваріуми у шкільному кабінеті акваріумістики: знайди 12 відмінностей» та ін.

Розроблено навчально-методичне забезпечення діяльності гуртків (методичний посібник «Юний акваріуміст», навчально-методичний посібник «Формування дослідницької суб’єктності підлітків у гуртковій роботі», навчальний посібник «Акваріуміст-початківець»), у якому викладено теоретичні основи акваріумної справи, систему завдань суб’єкт-дослідницького спрямування, конспекти занять із гуртківцями з використанням інноваційних інтерактивних технологій, методичні розробки виховних заходів на акваріумну тематику, творчі та тестові завдання для самоконтролю та самоперевірки знань гуртківців, методичні поради та рекомендації керівникам гуртків, а також фотоматеріали акваріумів.

Формування навичок дослідницької діяльності через застосування інтерактивних методів і форм у процесі гурткової роботипередбачало використання як традиційних (бесіди «Досліди та експерименти з тваринами і рослинами куточка живої природи», «Я – дослідник природи», міні-лекції «У світі акваріумів», «Підводні мешканці»), так і інтерактивних методів виховання (метод кейсів «З любов’ю до акваріумних жителів», «Рослини в акваріумі», диспути «Риби-мутанти: чи вирішать вони проблеми екології?», портфоліо дослідницьких проектів «Акваріумні рибки гуппі», «Акваріум як хіміко-біологічний об’єкт дослідження», «Акваріум. Перші кроки», «Акваріумні рибки. Які вони?», «Декоративний акваріум», «Лабіринтові– найстаріші жителі акваріума», «Шкільні акваріуми»).

Ефективними виявилися такі форми: конкурси («Знавець акваріумної справи», «Найкращий дизайн прісноводного акваріума», «Акваріум очима дитини», «Мистецтво аквадизайну», «Підводний світ», «Панорама акваріума»), свята («День захопливої та експериментальної акваріумістики», «День біотопних акваріумів», «День акваріуміста-дослідника»), розважально-пізнавальні програми («Акваріум – це частина тропіків», «Різноманітність видів акваріумних тварин та рослин»), майстер-класи («Облаштування акваріума живими рослинами», «Дизайн шкільного акваріума своїми руками», «Дослідницький куточок юного акваріуміста»), ігри
(«У світі акваріумних риб», «Хто кого їсть?», «Екологічний аукціон знань сучасної акваріумістики», «Упізнай за описом»), постерні презентації екологічних проектів («Чому рибі добре у воді?», «Розведення та утримання акваріумних риб у шкільному куточку живої природи», «Цікаві та невідомі лабіринтові», «Адреса мешканців акваріума», «Акваріумні улюбленці», «Екологія домашнього акваріума», «Акваріум – замкнута екосистема»), олімпіади, турніри на кращого знавця акваріумної справи та ін.

Суб’єкт-суб’єктна взаємодія керівника гуртка і підлітків у гуртковій роботізабезпечувалася позитивною вмотивованістю до дослідницької діяльності її суб’єктів. Керівником гуртка цілеспрямовано, з урахуванням особистісних рис, потреб суспільного розвитку кожного гуртківця, створювалося сприятливе дослідницьке та особистісно зорієнтоване освітнє середовище. Суб’єкт-суб’єктний характер взаємодії керівника гуртка і гуртківців передбачав створення ситуацій успіху, умов для співпраці та співтворчості всіх його учасників, опору на позитивне в особистості. У ході дослідницької діяльності суб’єкти гурткової роботи спонукали один одного не просто сприймати інформацію, а й осмислювати її, аналізувати, робити самостійні висновки, висловлювати власну думку; прагнули до самопізнання, самовдосконалення, самоосвіти та самовиховання. Керівник гуртка акумулював різні види дослідницької діяльності, залучаючи підлітків у різноманітну індивідуальну роботу: «Особливості утримання та розведення рибки Bettasplendens у шкільних та домашніх умовах», «Дослідження різноманітності породних форм гуппі», «Дослідження поведінки американських цихлід та формування умовних рефлексів», «Вплив освітлення на розмноження риб, ріст і розвиток мальків», «Зміна забарвлення, залежно від умов середовища», «Утримання карася на світловому і темному ґрунті», «Вплив температури води на ріст і розвиток рослин», «Особливості утримання та розмноження ампулярій у домашніх та шкільних умовах». Учні також виконували самостійні завдання: готували портфоліо юного дослідника, фотоальбоми «Цікаві моменти з життя акваріумних риб», створювали веб-сайт «Сто знахідок акваріуміста» та його цікаві сторінки «Акваріум і його жителі», «Акваріумні півники», «Декоративний акваріум у школі», «Прісноводні акваріуми», «Біотопні акваріуми», «Аквафлора», «Акваріуміст-дослідник») тощо.

Ефективність упровадження обґрунтованих педагогічних умов виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності підтверджена позитивними змінами, які виявлено після завершення формувального етапу експерименту (табл.).

Таблиця

Динаміка рівнів вихованості підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності за результатами констатувального та формувального етапів експерименту, (у %)

Підлітки

РівніКонтрольна група(КГ)Експериментальна група(ЕГ)на початок експериментуна кінець експериментудинамікана початокекспериментна кінець експериментудинамікаВисокий2,53,4+0,92,89,9+7,1Достатній19,320,5+1,218,931,7+12,8Середній49,948,6-1,350,144,1-6,0Початковий28,327,5-0,828,214,3-13,9

Як свідчать дані експерименту, в експериментальній групі кількість підлітків з високим рівнем вихованості зросла на 7,1 %, з достатнім рівнем на 12,8 %; кількість підлітків із середнім і початковим рівнями зменшилася, відповідно, на 6,0 % та 13,9 %. У контрольній групі динаміка високого рівня вихованості підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності становила +0,9 %, достатнього рівня – +1,2 %, середнього рівня – -1,3 %, початкового рівня – -0,8 %.

Перевірка статистичної значущості одержаних результатів за допомогою критерію однорідності χ²_емп, підтвердила, що відмінності у рівнях вихованості підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності не випадкові, а є наслідком упровадження розробленої моделі та педагогічних умов.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано новий підхід щодо розв’язання актуального наукового завдання, що полягає в розробці й апробації моделі та обґрунтуванні й експериментальній перевірці педагогічних умов виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності у гуртковій роботі.

На основі аналізу стану розробки проблеми встановлено, що у психолого-педагогічній науці здійснено окремі наукові дослідження, опубліковано наукові праці, які висвітлюють теоретико-методичні аспекти виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності. Відзначено недостатній рівень використання можливостей гурткової роботи у вихованні дослідницької суб’єктності підлітків; відсутність системної дослідницької роботи в гуртковій діяльності; нецілеспрямоване впровадження інтерактивних форм та методів її організації, які спонукали б підлітків до самовдосконалення, вияву себе як суб’єкта активно-творчої діяльності.

Уточнено сутність ключових понять: «суб’єкт», «суб’єктність», «дослідницька суб’єктність», «підліток як суб’єкт дослідницької діяльності», «виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності у гуртковій роботі», «гурткова робота»; визначено структуру процесу виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності у гуртковій роботі. Дослідницьку суб’єктність визначено як усвідомлену здатність особистості до самотворення, спроможність бути суб’єктом діяльності у власному та суспільному житті. Встановлено, що суб’єктом дослідницької діяльності є підліток, здатний до самостійного пошуку суб’єктивно невідомого знання на основі набутого досвіду пошукової діяльності, результатом якого є формулювання й упровадження в практику суб’єктивно нових висновків. Визначено якості підлітка як суб’єкта дослідницької діяльності: активність, позитивна вмотивованість на дослідницьку діяльність, самостійність, незалежність, ініціативність, цілеспрямованість, творчість та рефлексивність.

Відзначено, що важливим чинником виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності є гурток – добровільне самодіяльне об’єднання підлітків, яке сприяє реалізації їхніх індивідуальних потреб, побажань, інтересів до дослідницької діяльності. Обґрунтовано, що у гуртковій роботі реалізується пошуково-дослідницька діяльність, яка єтворчою діяльністю, що спрямована на розв’язання суперечностей і проводиться з дотриманням вимог наукового дослідження; передбачає створення учнем оригінального особистісно-значущого продукту шляхом самостійного використання засвоєних знань, умінь і навичок навчально-пізнавальної діяльності.

Виховання підлітків як суб’єктів дослідницькоївизначено як цілеспрямовану, систематичну педагогічну взаємодію, що спрямована на свідомість, волю, почуття вихованців гуртка з метою формування у них пізнавальноїмотивації, дослідницької активності, інтелектуальних умінь, аналітичного та критичного мислення, схильності до рефлексії та самоаналізу; оволодіння суб’єктним досвідом в інтерпретації та оцінці фактів, явищ, подій навколишньої дійсності. Встановлено, що у процесі гурткової роботи з метою виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності варто враховувати такі особливості: сензитивність підліткового віку як основного періоду становлення та виявлення суб’єктності підлітка; специфіку організації пошуково-дослідницької діяльності; вимоги до проведення гурткових занять як форми позакласної роботи; структуру процесу виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності.

Визначено критерії та показники вихованості підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності: мотиваційно-ціннісний має такі критерії– зміст, спрямованість і стійкість мотивів у спільній дослідницькій діяльності, інтерес, потреба та прагнення до виявлення суб’єктності у дослідницькому пошуку,визнання суб’єктності як особистісної цінності;когнітивно-інтелектуальний – знання методів наукового пізнання, знання сутності й видів дослідницької діяльності, установки на досягнення мети та одержання конкретного результату; практично-діяльнісний – наявність дослідницьких умінь, навичок проведення дослідницької роботи, її аналізу, корегування результатів, ініціативність і активна суб’єктна дослідницька позиція.

Схарактеризовано чотири рівні вихованості підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності: високий, достатній, середній, початковий.

Розроблено та апробовано модель виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності у гуртковій роботі, яка є цілісною системою, що охоплює такі блоки: методологічно-цільовий (мета, методологічні підходи (особистісно зорієнтований, суб’єктний, системний, середовищний, діяльнісний), принципи (добровільності, цілісності, суб’єкт-суб’єктної взаємодії, науковості, цілеспрямованості, гуманізації, креативності), суб’єкти навчально-виховного процесу в гуртковій роботі (підлітки та викладачі)); змістовно-процесуальний (програми гуртків «Юні акваріумісти», «Декоративний акваріум», навчально-методичне забезпечення діяльності гуртків, форми, методи, педагогічні умови); контрольно-результативний (критерії, показники, рівні вихованості підлітків, результат). Доведено, що апробація розробленої моделі сприяла поступовому перетворенню процесу виховання суб’єктності підлітків у дослідницькій діяльності зі стану зовнішнього керування з боку керівника гуртка у внутрішній процес саморозвитку, самовдосконалення, рефлексії, за якого гурткова дослідницька діяльність набула ознак внутрішньої вмотивованості та самокерованості.
Обґрунтовано педагогічні умови ефективного виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності у гуртковій роботі (позитивна мотивація до дослідницької діяльності та формування стійкої потреби в саморозвитку, самовдосконаленні та самоактуалізації підлітків; забезпечення дослідницько-виховної спрямованості змісту діяльності гуртків; формування навичок дослідницької діяльності шляхом застосування інтерактивних методів і форм; суб’єкт-суб’єктна взаємодія керівника гуртка й підлітків на заняттях гуртків).

З метою реалізації першої умови проведено цілеспрямовану пізнавально-мотиваційну та діагностико-прогностичну роботу зі школярами з метою залучення їх до діяльності гуртків за допомогою таких форм: лекцій-презентацій, бінарних лекцій, бесід, тематичних вечорів, зустрічей з відомими екологами, екскурсій в обласний еколого-натуралістичний центр, у краєзнавчий музей, зоопарк тощо.

Задля реалізації другої педагогічної умови розроблено та апробовано програми гуртків «Юні акваріумісти» (5–7 кл.), «Декоративний акваріум» (8–9 кл.). Змістове наповнення програм передбачало суб’єктно-дослідницьке спрямування діяльності гуртків, формування творчої, пошуково-діяльної особистості гуртківця, здатного не лише до самостійного застосування раніше засвоєних знань і вмінь у нових ситуаціях, а до пошуку суб’єктивно невідомого знання.

Третя педагогічна умовапередбачалазастосування у процесі гурткової роботи як традиційних (бесіда, міні-лекція, приклад, змагання, заохочення та ін.), так і інтерактивних методів (мозковий штурм, «Криголам», метод «Прес», кейси, капелюх скарг і пропозицій, капелюшна дискусія «за» і «проти», аукціон ідей, активізуюча вікторина, точка опори, метод спроб і помилок, експрес-тести, «Знайди помилку») методів виховання. Дієвими виявилися індивідуальні (захисти індивідуальних проектів, майстер-класи) та колективні форми гурткової роботи (конкурси, шкільні свята, розважально-пізнавальні програми, постерні презентації екологічних проектів, олімпіади, турніри, вікторини, експрес-ігри).

Суб’єкт-суб’єктну взаємодію керівника гуртка і підлітків забезпечувало створене сприятливе дослідницьке та особистісно зорієнтоване навчально-виховне середовище й виконання індивідуальних і самостійних завдань, серед яких: підготовки портфоліо юного дослідника, фотоальбомів, створення веб-сайту та його цікавих сторінок. Саме суб’єкт-суб’єктна взаємодія керівника гуртка й підлітків сприяла вихованню суб’єктів дослідницької діяльності.

Порівняльний аналіз констатувального та формувального етапів експерименту показав, що в експериментальній групі простежується позитивна динаміка рівнів вихованості підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності: високий рівень зріс на +7,1 %, достатній теж на +12,8 %.

Проведене дослідження не вичерпує всіх пошуково-дослідницьких аспектів означеної проблеми. Подальшого аналізу та вивчення потребують теоретико-методичні основи забезпечення наступності у вихованні підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності, розкритті ролі різних напрямів позаурочної діяльності у вихованні дослідницьких якостей учнів. З урахуванням актуальності досліджуваної теми, рекомендовано запровадити використання розроблених програм гуртків та програмно-методичного забезпечення діяльності гуртків у процесі планування та організації виховної роботи позашкільних освітніх закладів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, у яких опубліковані основні результати дисертації

Буднік С. В. Формування дослідницьких умінь учнів на заняттях гуртка «Юні акваріумісти» / С. В. Буднік // Науковий вісник Волинського нац. ун-ту
імені Лесі Українки / Луцьк : Вид-во СНУ імені Лесі Українки, 2012. – № 7 (232). – С. 4–7.
Буднік С. В. Формування дослідницьких умінь учнів засобами проектної діяльності / С. В. Буднік // Молодь і ринок : наук.-пед. журн. Дрогобицького держ. пед. ун-ту імені Івана Франка. – Дрогобич : Вид-во поліграфічної фірми «КОЛО», 2012. – № 7 (90). – С. 127–129.
Буднік С. В. Навчально-дослідницькі уміння: сутнісно-структурний аналіз / С. В. Буднік // Науковий вісник Східноєвропейського нац. ун-ту імені Лесі Українки. Сер.: Педагогічні науки. – Луцьк : Вид-во СНУ імені Лесі Українки,
2013. – № 7 (256). – С. 130–133.
Буднік С. В. Сутнісний аналіз поняття «дослідницька діяльність» /
С. В. Буднік // Науковий вісник Східноєвропейського нац. ун-ту імені Лесі Українки. Серія: Педагогічні науки. – Луцьк : Вид-во СНУ імені Лесі Українки, 2013. – № 8 (257). – С. 105–108.
Буднік С. В. Використання інтерактивних методів навчання у гуртковій роботі / С. В. Буднік // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т імені Григорія Сковороди». – К. : Вид-во «Гнозис», 2013. – Вип. 31,
т. ІХ (51). – С. 159–168.
Буднік С. В. Особливості формування дослідницьких умінь підлітків у позакласній роботі (на прикладі роботи гуртка «Юний акваріуміст») / С. В. Буднік // Проблеми сучасної педагогічної освіти : зб. наук. пр. Сер.: Педагогіка і
психологія. – Ялта : Вид-во РВВ КГУ, 2014. – Вип. 44, ч. 4. – С. 41–47.
Будник С. В.Портфолиокакспособоценкиисследовательскойдеятельностиподростков в кружковойработе / С. В. Будник // Азимут научныхиследований : науч. журн. «Педагогика и психология». – Тольятти : НП «Институтнаправленногообразования», 2014. – № 1 (6).– С. 15–17.
Буднік С. В. Психолого-педагогічні особливості формування підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності / С. В. Буднік // Вісник Чернігівського нац. пед. ун-ту імені Т. Г. Шевченка. –Чернігів : Вид-во ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка, 2014. – Вип. 122. – С. 32–35.

Опубліковані праці апробаційного характеру

Буднік С. В. Зміст і методи формування дослідницьких умінь старшокласників на гуртковому занятті / С. В. Буднік // Формування базових компетентностей у вихованців позашкільних навчальних закладів : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 25–27 лют. 2013 р. – К. : Вид-во ПП «Фірма Гранмна», 2013. – С. 124–127.
Буднік С. В. Основні функції дослідницьких умінь / С. В. Буднік // Педагогіка та психологія: актуальні наукові проблеми та шляхи вирішення : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 13–14 груд. 2013 р. – Львів : ГО «Львівська педагогічна спільнота», 2013. – С. 28–30.
Буднік С. В. Гурток «Юний акваріуміст» як засіб формування дослідницьких умінь школярів / С. В. Буднік // Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень : матеріали VІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 14–15 трав. 2014 р. – Луцьк : Вид-во СНУ імені Лесі Українки, 2014. – С. 436–438.
Буднік С. В. Психологічні аспекти розвитку суб’єктності підлітків у дослідницькій діяльності / С. В. Буднік // Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень : матеріали ІХ Міжнар. наук.-практ. конф., 12–13 трав. 2015 р. – Луцьк : Вид-во СНУ імені Лесі Українки, 2015. – Т. 1. – С. 263–265.
Буднік С. В. Реалізація педагогічних умов виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності у гуртку «Юні акваріумісти» / С. В. Буднік // Актуальні проблеми педагогічної освіти: європейський і національний вимір : матеріали
І Міжнар. наук.-практ. конф., 3–5 черв. 2016 р. – Луцьк : Вид-во СНУ імені Лесі Українки, 2016. – Т. 1. – С. 59–66.

Опубліковані праці, які додатково відображають наукові

результати дисертації

Буднік С. В. Юний акваріуміст : навч.-метод. посіб. / С. В. Буднік,
А. М. Колосок. – Тернопіль ; Харків : ТОВ Вид-во «Ранок», 2012. – 80 с.
Буднік С. В. Особливості суб’єктності підлітків у гуртковій роботі в процесі дослідницької діяльності / С. В. Буднік // Науково-дослідницька робота як стимул саморозвитку особистості учня і вчителя : зб. наук.-метод. статей Волинського ін-ту післядипл. пед. освіти – Луцьк : Вид-во ПП Іванюк В. П., 2015. – С. 49–58.
Буднік С. В. Педагогічні умови виховання дослідницької суб’єктності підлітків у гуртковій роботі / С. В. Буднік // Педагогічний пошук : наук.-метод. вісн. Волинського ін-ту післядипл. пед. освіти. – Луцьк : Вид-во ПП Іванюк В. П., 2015. – № 3. – С. 6–9.
Буднік С. В. Формування дослідницької суб’єктності підлітків у гуртковій роботі : навч.-метод. посіб. / С. В. Буднік. – Луцьк : Вежа-Друк, 2015. – 116 с.
Буднік С. В. Акваріуміст-початківець : навч. посіб. / С. В. Буднік, А. М. Колосок. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. – 156 с.

АНОТАЦІЇ

Буднік С. В.Виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності у гуртковій роботі. –На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Умань, 2016.

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення проблеми виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності у гуртковій роботі.

На основі уточнення змісту ключових понять дослідження розкрито сутність феномену «виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності у гуртковій роботі» та структуру цього процесу. Визначено критерії, показники
і схарактеризовано рівні вихованості підлітків як суб’єктів дослідницької
діяльності.

Розроблено й апробовано модель виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності у гуртковій роботі, яка містить методологічно-цільовий, змістовно-процесуальний та контрольно-результативний блоки. Обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності у гуртковій роботі.

Ключові слова: дослідницька суб’єктність, підліток, виховання підлітків як суб’єктів дослідницької діяльності, гурткова робота, модель, педагогічні умови.

Будник С. В. Воспитание подростков как субъектов исследовательской деятельности в кружковой работе. –На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. – Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины, Умань, 2016.В диссертационном исследовании осуществлено теоретическое обобщение проблемы воспитания подростков как субъектов исследовательской деятельности в кружковой работе.На основе уточнения содержания ключевых понятий исследования раскрыта сущность феномена «воспитание подростков как субъектов исследовательской деятельности в кружковой работе» и определена структура этого процесса.Определены критерии, показатели и охарактеризованы уровни воспитанности подростков как субъектов исследовательской деятельности.Разработана и апробированамодель воспитания подростков как субъектов исследовательской деятельности в кружковой работе, которая содержит методологически-целевой, содержательно-процессуальный и контрольно-результативный блоки.Обоснованы и экспериментально проверены педагогические условия воспитания подростков как субъектов исследовательской деятельности в кружковой работе.Ключевые слова: исследовательская субъектность, подросток, воспитание подростков как субъектов исследовательской деятельности, кружковая работа, модель, педагогические условия.

Budnik S. V. Education of teenagers as subjects of research activity in hobby-group work.– The Manuscript.

The thesis for obtaining scientific degree of Candidate of Pedagogical Sciences, specialty 13.00.07 – Theory and Methodology of Education.– PavloTychynaUman State Pedagogical University. – Uman, 2016.

In dissertation research theoretical generalization of the problem of teenagers’ education as subjects of research activity in hobby-group work is carried out.

On the basis of accurate definition of the research key concepts contents the essence of the phenomenon “teenagers’ education as subjects of research activity” was defined as purposeful systematic influence upon consciousness, will, sense of pupils in group with the purpose of development in them cognitive motivation, research activity, intellectual abilities, analytical and critical thinking, reflection and self-examination propensity; forming of subject experience in interpretation and estimation of facts, phenomena, surrounding reality events. It was set that in the process of hobby-group work with the aim of teenagers’ education it is worth taking into account such features: teen-age sensitivity; specific of searching-research activity organization; requirements to realization of hobby-group as form of extracurricular work; structure of teenagers’ education as subjects of research activity.

Criteria and indices of teenagers’ education as subjects of research activity in hobby-group work were defined: motivational-valued – content, orientation and firmness of reasons in joint research activity, interest, necessity and aspiring for exposure of subjectedness, subjectedness as personal value recognition; cognitive-intellectual – attainments of methods for scientific cognition, essence and types of research activity, setting for gaining aim and getting of concrete result;practical-active– availability of research abilities, skills for realization of research work, its analysis, results correcting, initiativeness and active subject research position). Four levels of teenagers’ education as subjects of research activity are characterized: initial, middle, sufficient and high.

The model of teenagers’ education as subjects of research activity which includes the blocks as follows: methodologically aimed: aim, methodological approaches, principles, subjects; contently processual: programs of hobby-groups “Young Aquarians”, “Decorative aquarium”, educational-methodologic providing of groups activity, form and methods; control-effective: criteria, indices, levels, results, pedagogical terms was worked out and approved.It was proven that approbation of the worked out model promoted gradual transformation of teenagers’ education subjectedness mechanism from the state of external management from the side of hobby-group teacher into the internal process of self-development for self-perfection, reflection, for which research activity of hobby-group got the signs of internal motivation and self-management.

Pedagogical terms of teenagers’ education as subjects of research activity in hobby-group work: positive motivation for research activity and forming of stable requirement for teenagers’ self-development, self-perfection and self-actualization; providing research and educational orientation of hobby-groups activity content; forming of skills for research activity by application of interactive methods and forms; subject-subject co-operation of the hobby-group teacher and teenagers in process of the hobby-group work.

Keywords: research subjectedness, teenager, teenagers’ education as subjects of research activity in hobby-group work, hobby-group work, model, pedagogical terms.