Автореферат

Міністерство освіти і науки України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

 

СМАЛЬКО ОКСАНА ВАСИЛІВНА

 

УДК 378.091.322 : 316.614.5

ФОРМУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОГО СТАВЛЕННЯ ДО БАТЬКІВСТВА У СТУДЕНТІВ КЛАСИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ В ПРОЦЕСІ ПОЗААУДИТОРНОЇ ВИХОВНОЇ РОБОТИ

 

13.00.07 – теорія і методика виховання

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

 кандидата педагогічних наук

 

Умань – 2016

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник –             Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Пустовіт Григорій Петрович, Національна академія педагогічних наук України, вчений секретар Відділення загальної педагогіки та філософії освіти.     доктор педагогічних наук, професор Канішевська Любов Вікторівна, Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри педагогіки;   кандидат педагогічних наук Карпушевська Леся Романівна, Інститут проблем виховання НАПН України, старший науковий співробітник лабораторії виховання в сім’ї та закладах інтернатного типу.

Захист відбудеться «14» грудня 2016 р. об 11.⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 74.053.02 в Уманському державному педагогічному університеті
імені Павла Тичини за адресою: 20300, м. Умань, вул. Садова, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці та на сайті Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини за адресою: 20300, м. Умань, вул. Садова, 2.

Автореферат розісланий «14» листопада 2016 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                     Н. І. Ревнюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.У зв’язку з глибинними перетвореннями в соціально-економічному та культурному житті українського суспільства, трансформацією всіх сфер суспільного життя, що знаходить відображення у функціонуванні сім’ї як соціального інституту, особливої гостроти набуває проблема відповідальності студентської молоді за наслідки своєї поведінки в шлюбно-сімейних відносинах.

У Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», Національній доктрині розвитку освіти України, «Концепції виховання дітей і молоді в національній системі освіти» наголошено на важливості виховання особистості, підготовленої до виконання ролей, необхідних у суспільстві (громадянина, трудівника, патріота своєї країни, сім’янина й товариша), та відзначено, що вищі навчальні заклади повинні здійснювати підготовку свідомої національної інтелігенції, сприяти оновленню та збагаченню інтелектуального генофонду нації, що забезпечить високу ефективність діяльності майбутніх спеціалістів. Виконання цих завдань неможливе без модернізації, насамперед, позааудиторної виховної роботи, участь у якій дає змогу студентам гармонізувати внутрішні й зовнішні фактори формування професійної культури, створює умови для реалізації їхнього внутрішнього потенціалу та задоволення особистісних потреб.

Сьогодні простежено тенденцію щодо деформації соціальних і моральних цінностей у свідомості молоді з питань шлюбу й створення сім’ї. Сім’я перестає бути тим єдиним середовищем, що виховує дитину. Впливи різноманітних факторів відіграють важливу роль у становленні особистості, у формуванні її якостей, життєвих позицій. Сучасна молодь підготовку до майбутнього сімейного життя, до батьківства найчастіше обмежує вирішенням матеріальних питань і мало уваги приділяє психолого-педагогічному аспекту батьківства, а головне – відповідальному ставленню до майбутнього батьківства.

Зважаючи на це, актуалізовано пошук шляхів і засобів такої організації навчально-виховного процесу, яка б забезпечувала виховання в студентів відповідальності за своє майбутнє сімейне життя, за планування, народження та виховання дітей.

Проблема підготовки молоді до батьківства перебуває в полі зору науковців різних галузей. Особливості функціонування та розвитку молодої сім’ї досліджували соціологи (Н. Головатий, І. Кон й ін.), соціальні педагоги (Т. Алексеєнко, А. Капська, В. Кравець, В. Постовий та ін.), психологи (Г. Андреєва, О. Бондарук та ін.). Зміст, форми, методи, умови й проблеми підготовки молоді до сімейного життя розкрито в дослідженнях Т. Говорун, Л. Канішевської, Л. Карпушевської, І. Кона, В. Кравця, Т. Кравченко, І. Трубавіної та ін.

Феномен батьківства й виконання ролі батька вивчали Ю. Борисенко, Н. Гусак та ін.; особливості підготовки до материнства розкривають у наукових доробках Н. Максимовська й О. Тіунова; формуванню усвідомленого батьківства приділено увагу в дослідженнях Л. Буніної, Т. Веретенко, В. Кравця, Г. Лактіонової, Р. Овчарової, Н. Островської, Н. Шевченко та ін. Проблему виховання відповідального ставлення до батьківства розглянуто також у працях зарубіжних науковців (Д. Винникотт, Д. Роттер й ін.).

Процес виховання студентства, основні напрями виховної роботи у вищому навчальному закладі розкрито у наукових доробках І. Беха, М. Євтуха, І. Зязюна, О. Коберника, В. Кременя, І. Осадченко, Г. Пустовіта, Н. Ревнюк, С. Савченка, С. Совгіри та ін. Проблему організації виховної роботи зі студентами різних типів навчальних закладів у позаурочний час досліджували В. Бабич, О. Бартків, П. Гусак, І. Мартинюк, В. Петрович, Р. Сопівник й ін. Особливості виховання відповідальності в молоді висвітлено в працях В. Бондаревської, А. Макаренка, М. Левківського, М. Сметанського, В. Сухомлинського, О. Сухомлинської та ін.

У дисертаційних роботах останніх років обґрунтовано зміст, форми й методи формування соціальної відповідальності в позанавчальній діяльності (В. Тернопільська); відповідального ставлення до батьківства в молодого подружжя (О. Лещенко) та ін.

Незважаючи на спроби розв’язати проблему формування відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету, вона залишається недостатньо вивченою не лише в теоретичному, а й у практичному аспекті. Аналіз наукових досліджень засвідчив, що в сучасному виховному процесі вищих навчальних закладів не повною мірою використовується потенціал позааудиторної виховної роботи, а науково-педагогічні працівники недостатньо уваги приділяють формуванню в молоді відповідального ставлення до батьківства. Відсутність ґрунтовних і системних досліджень із проблеми формування відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету в позааудиторній виховній роботі також загострює суперечності між:

• новими суспільними потребами у формуванні відповідальності в молоді до майбутнього сімейного життя та до батьківства й недооцінкою цього процесу у виховній роботі університетів;
• об’єктивно високим розвивальним потенціалом позааудиторної виховної роботи університету та недостатнім його використанням у формуванні відповідального ставлення до батьківства в студентів;
• необхідністю виховання студентів як відповідальних батьків і відсутністю науково обґрунтованих педагогічних умов реалізації цього процесу в позааудиторній виховній роботі.

Актуальність проблематики, недостатній ступінь її розробки, об’єктивна потреба часу й потреба конструктивного розв’язання зазначених суперечностей зумовили вибір теми дослідження – «Формування відповідального ставлення до батьківства у студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки «Теоретико-методичні засади світоглядної освіти молоді» (державний реєстраційний номер 0110U000023). Тему дисертації затверджено вченою радою Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (протокол № 4 від 28.05.2014 р.) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 6 від 17.06.2014 р.).

Мета дослідження – на основі теоретичного узагальнення досліджуваної проблеми й результатів діагностування обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови ефективного формування відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи.

Гіпотеза дослідження. Формування відповідального ставлення до батьківства в студенів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи буде ефективним за впровадження таких педагогічних умов як цілеспрямована позитивна мотивація й виховання потреби у відповідальному батьківстві; удосконалення змісту позааудиторної виховної роботи шляхом реалізації програми клубу «Щасливе батьківство»; використання інтерактивних форм і методів у позааудиторній виховній роботі; забезпечення управлінської взаємодії викладачів та самоуправління студентів.

Відповідно до мети й гіпотези визначено завдання дослідження:

1. На основі аналізу стану розробленості проблеми в педагогічній теорії та практиці обґрунтувати сутність, структуру, функції відповідального ставлення до батьківства й особливості його формування в студентів класичного університету в позааудиторній виховній роботі.
2. Визначити критерії, показники та схарактеризувати рівні сформованості відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету.
3. Розробити й апробувати модель формування відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи.
4. Теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови формування відповідального ставлення до батьківства у студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи.

Об’єкт дослідження – процес формування в студентів відповідального ставлення до батьківства.

Предмет дослідження – педагогічні умови формування відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи.

Для вирішення визначених завдань застосовано комплекс взаємопов’язаних методів дослідження:теоретичних – аналіз, синтез, вивчення словників, енциклопедій, авторефератів, дисертацій, Інтернет-ресурсів задля визначення понятійно-категоріального апарату, розробки завдань дослідження; моделювання – для розробки моделі формування відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету в позааудиторній виховній роботі; узагальнення – для опрацювання та інтерпретації теоретичних джерел із досліджуваної проблеми, результатів діяльності студентів, визначення закономірностей, формулювання підсумків і висновків; емпіричних – тестування, анкетування, бесіда, педагогічне спостереження, тести, експертна оцінка, самооцінка – для встановлення рівнів сформованості відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету в позааудиторній виховній роботі; педагогічний експеримент – для перевірки ефективності педагогічних умов формування відповідального ставлення до батьківства в студентів, визначення кількісних і якісних показників їх сформованості й розвитку на кожному етапі роботи; математичної статистики – для опрацювання дослідницьких даних та обчислення статистичних показників задля перевірки ефективності реалізації в позааудиторній виховній роботі класичного університету педагогічних умов формування відповідального ставлення до батьківства в студентів.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальну роботу виконано на базі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, Житомирського державного університету імені Івана Франка та Хмельницького національного університету.

До експерименту залучено 428 студентів (216 – контрольної й 212 – експериментальної груп) та дев’ять викладачів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

– вперше обґрунтовано педагогічні умови формування відповідального ставлення до батьківствав студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи (цілеспрямована позитивна мотивація й виховання потреби у відповідальному батьківстві; удосконалення змісту позааудиторної виховної роботи шляхом реалізації програми клубу «Щасливе батьківство»; використання інтерактивних форм і методів у позааудиторній виховній роботі; забезпечення управлінської взаємодії викладачів та самоуправління студентів); розроблено модель формування відповідального ставлення до батьківства, складовими частинами якої є мета, методологічні підходи, принципи, зміст, форми, методи, функції (виховна, комунікативна, рекреаційна, емоційна, феліцитологічна, захисна, презентативна, ментальна, соціалізуюча), етапи (організаційно-діагностичний, діяльнісно-практичний і результативно-рефлексивний), критерії (мотиваційно-ціннісний, інтелектуально-когнітивний, діяльнісно-поведінковий і оцінно-регулятивний), показники й рівні (конструктивний, продуктивний, репродуктивний) сформованості відповідального ставлення до батьківства в студентів;

– уточнено сутність поняття «формування відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи» як цілеспрямований, керований та багатоаспектний процес впливу на свідомість, почуття, волю особистості студента з метою трансформації суб’єктивно-особистісних цінностей батьківства в надіндивідуальне ціле,виховання в нього сукупності стійких властивостей і якостей, необхідних майбутньому батькові / матері;структуру та функції відповідального батьківства;

– подальшого розвиткунабули зміст, форми й методи формування у студентів класичного університету відповідального ставлення до батьківства в процесі позааудиторної виховної роботи.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці та впровадженні в позааудиторну виховну роботу класичних університетів програми діяльності студентського клубу «Щасливе батьківство»; навчально-методичних матеріалів «Формування відповідального ставлення до батьківства у студентів класичного університету» для реалізації програми на основі застосування інтерактивних форм і методів роботи; методики діагностики сформованості відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету.

Матеріали дослідження можуть бути використані викладачами і заступниками деканів із виховної роботи, кураторами груп, керівниками гуртків у процесі організації позааудиторної виховної роботи зі студентами. Одержані результати можуть слугувати основою для створення спецкурсів, спрямованих на формування готовності викладачів-кураторів до виховання в студентів відповідального ставлення до батьківства.

Наукові положення дисертації впроваджено в навчально-виховний процес Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (довідка
№ 03-29/02/1051 від 04.04.2016 р.), Запорізького класичного приватного університету (довідка № 472 від 12.04.2016 р.), Житомирського державного університету імені Івана Франка (довідка № 436 від 13.04.2016 р.); Хмельницького національного університету (довідка № 05-27/02/1052 від 14. 04.2016 р.).

Особистий внесок автора. У матеріалах конференцій «Формування у студентів відповідального ставлення до батьківства як один з шляхів подолання сімейного насилля» (2014, співавтор О. Бартків) здобувачем розкрито особливості формування в студентів відповідального ставлення до батьківства; «Методологічні підходи організації позааудиторної виховної роботи з формування відповідального ставлення до батьківства в студентів університету» (2016, співавтор О. Бартків) – схарактеризовано методологічні підходи до процесу формування відповідального ставлення до батьківства в студентів університету.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях, семінарах різного рівня: міжнародних – «Ресоціалізація неповнолітніх правопорушників» (Луцьк, 2012–2013), «Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень» (Луцьк, 2012–2016), «Підготовка конкурентоспроможного фахівця дошкільної та початкової освіти: реалії та перспективи» (Луцьк, 2013), «Актуальні проблеми соціальної педагогіки, початкової та дошкільної освіти» (Луцьк, 2013–2015), «Дитинство без насилля: суспільство, школа і сім’я на захисті прав дітей» (Тернопіль, 2014), «Проблеми соціалізації та ресоціалізації особистості» (Луцьк, 2014), «Професійна підготовка вчителя початкових класів: актуальні проблеми філології та лінгводидактики» (Луцьк, 2014), «Математика. Інформаційні технології. Освіта» (Світязь, 2014–2015), «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» (Київ, 2015), «Технологічні аспекти професійної підготовки вчителів початкової школи» (Миколаїв, 2015), «Актуальні проблеми педагогічної освіти: європейський і національний вимір» (Луцьк, 2016); всеукраїнських – «Дидактика Яна Амоса Коменського як універсальне мистецтво надання та здобуття освіти» (Умань, 2013), «Психодидактичні умови застосування технології ситуативного навчання у підготовці майбутніх учителів» (Луцьк–Умань, 2013), «Сучасні тенденції використання дидактичних ідей Я. А. Коменського» (Черкаси–Умань, 2014), «Особливості застосування сучасних технологій навчання у ВНЗ» (Луцьк–Умань, 2014, 2016), «Психодидактика сучасної початкової школи» (Луцьк, 2015), «Інклюзивна освіта України: проблеми та перспективи розвитку»
(Луцьк, 2016).

Основні положення та висновки за результатами дослідження обговорювали на засіданнях професорської ради Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, вченої ради педагогічного інституту Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (2013–2016 рр.).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи викладено в
15 (13 – одноосібних) публікаціях автора, із яких 8 відображають основні наукові результати дисертації, 6 – апробаційного характеру, 1 додатково висвітлює наукові результати.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел
(288 найменувань, 8 із них – іноземною мовою), 4 додатків на 65 сторінках. Повний обсяг дисертаційної роботи становить 270 сторінок, із них 176 – основний текст. Робота містить 61 таблицю, 18 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступіобґрунтовано актуальність і стан розробленості проблеми, доцільність її дослідження; визначено мету, гіпотезу й завдання дисертаційної роботи; сформульовано об’єкт і предмет, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; схарактеризовано експериментальну базу; викладено відомості про апробацію й упровадження результатів дослідження, публікації, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі – «Теоретичні основи проблеми формування у студентів відповідального ставлення до батьківства» – здійснено аналіз стану розробленості проблеми, уточнено сутність ключових понять дослідження, обґрунтовано структуру, функції відповідального ставлення до батьківства та визначено особливості його формування в студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи.

На основі аналізу стану розроблення проблеми дослідження встановлено, що на різних етапах розвитку суспільних відносин формуванню відповідального ставлення молодого покоління до батьківства приділяли значну увагу. Визначено п’ять періодів розвитку досліджуваного питання в історичному й соціально-педагогічному контекстах: I період – з античних часів до кінця VII ст.(у працях філософів актуальними були проблеми становлення первинних форм інституту сім’ї та інституту батьківства в часи існування слов’янських племен);
II період – VІІI – друга половина ХVІІІ ст. (проблему формування відповідального батьківства почали розглядати педагоги як складову частину виховання); ІІІ період – XIX ст. (активний розвиток питання формування та еволюції інституту батьківства в контексті вітчизняної системи виховання); ІV період – ХХ ст. (у доробках науковців більшою мірою актуалізуються проблеми деформації цінностей інституту батьківства і його функцій за радянських часів та відродження інституту батьківства на національних і загальнолюдських цінностях у час становлення Української держави; V період – з 2001 року – до сьогодні (визначається полемікою в психолого-педагогічній науці зі зміни стереотипів інституту сім’ї, сімейного виховання й формування відповідального ставлення до батьківства).

Дефінітивний аналіз поняття «відповідальне ставлення до батьківства» (Б. Ананьєв, О. Бартків, І. Братусь, О. Безпалько, Т. Говорун, Л. Канішевська, О. Кізь, О. Кікінежді, І. Кон, В. Кравець, Т. Кравченко, О. Лещенко, В. М’ясищев, Р. Овчарова, І. Трубавіна та ін.) засвідчив його складність і зв’язок із такими категоріями, як «батьківство», «відповідальність», «відповідальне ставлення».

У дослідженні інтегровано філософський та психолого-педагогічний підходи до тлумачення терміна «відповідальне ставлення до батьківства», який визначено як стійку внутрішню якість особистості (як елемент свідомості), що ґрунтується на усвідомленні особистістю власного життєвого вибору й готовності самостійно виконувати завдання, пов’язані з майбутнім сімейним життям, плануванням сім’ї, народженням та вихованням дітей, і відображає прийняття системи власної відповідальної залежності від членів своєї сім’ї й суспільства.

Відзначено, що батьківство є частиною особистісної сфери людини, що включає сформовані цінності, потреби, мотиви та відносини, які досить ефективно розвиваються саме в юнацькому віці. Обґрунтовано, що батьківство неможливе без батьківської відповідальності, яка у своїй основі має дуальну природу, – це відповідальність перед соціумом і перед собою.

Виокремлено функціївідповідального ставлення до батьківства: захисну, презентативну, ментальну, соціалізуючу, виховну, комунікативну, рекреаційну, емоційну, феліцитологічну.

Доведено, що важливий чинник формування відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету – позааудиторна виховна робота, яка характеризується дуалістичним процесом її здійснення: з одного боку – соціальним, оскільки допомагає індивіду адаптуватись у суспільстві, у професійній сфері та взаємодіяти в різних життєвих ситуаціях за межами навчального процесу,
з іншого – індивідуальним, тому що спрямовується на виховання студентів, розвиток їхнього особистісного потенціалу.

Формування відповідального ставлення до батьківства у студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи трактуємо як цілеспрямований, керований і багатоаспектний процес впливу на свідомість, почуття, волю особистості студента задля трансформації суб’єктивно-особистісних цінностей батьківства в надіндивідуальне ціле,виховання у нього сукупності стійких властивостей та якостей, потрібних майбутньому батькові / матері.Доведено, що від визнання батьківства як цінності й засвоєння цінностей батьківства залежить формування якостей характеру майбутніх батьків і відповідальне ставлення до батьківства.

Визначено особливостіформування відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету в позааудиторній виховній роботі: урахування специфіки особистісного становлення особистості в юнацькому віці як початковому етапі її зрілості та сензитивності цього періоду для створення сім’ї; урахування складності й поліфакторності визначеного процесу; необхідність цілеспрямованої виховної роботи з формування відповідального ставлення до батьківства.

У другому розділі – «Стан сформованості відповідального ставлення до батьківства у студентів класичного університету» – визначено критерії, показники та схарактеризовано рівні сформованості відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету, подано методики його діагностування; представлено хід і результати констатувального етапу експерименту.

Для аналізу та оцінювання кількісно-якісних характеристик сформованості відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету визначено такі критерії з відповідними показниками:мотиваційно-ціннісний – сформованість моральних почуттів,позитивна мотивація набатьківство й народження дитини, сформованість ієрархії цінностей; інтелектуально-когнітивний – наявність системних знань пролюдину, сім’ю, батьківство, роль батьків, педагогічні функції сім’ї;діяльнісно-поведінковий –наявністьумінь ефективної взаємодії в сім’ї, прогнозування наслідків власної поведінки в ній, відповідальна поведінка в повсякденному житті, толерантність, соціальна зрілість; оцінно-регулятивний – уміння об’єктивно оцінювати результати власної діяльності, самовдосконалення та саморегуляція, прагнення до конструювання щасливого сімейного життя.

На основі визначених критеріїв і відповідних їм показників охарактеризовано три рівні сформованості відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету: конструктивний, продуктивний та репродуктивний.

Конструктивний рівень властивий студентам, у яких сформовані системні знання про людину, сім’ю, батьківство, роль батьків й ін.; високий рівень комунікативних, організаторських умінь, відсутність емоційних бар’єрів у міжособистісному спілкуванні; у таких студентів висока потреба в спілкуванні та міжособистісній взаємодії; позитивна внутрішня мотивація на батьківство й народження дитини; сформована чітка ієрархія цінностей; високий рівень полікомунікативної емпатії; наявні конструктивні вміння ефективної взаємодії в сім’ї; відповідальна поведінка в повсякденному житті.

Продуктивний рівень притаманний студентам, які мають достатні знання про людину, сім’ю, батьківство, роль батьків, стилі батьківства тощо; середній рівень комунікативних, організаторських умінь; наявність емоційних бар’єрів у міжособистісному спілкуванні; суб’єктивна самооцінка рівня онтогенетичної рефлексії; у них середня потреба в спілкуванні та міжособистісній взаємодії; зовнішня мотивація на батьківство й народження дитини; середній рівень сформованості ієрархії цінностей; для них характерна ситуативна поведінкова відповідальність у повсякденному житті.

Репродуктивний рівень властивий студентам, які володіютьфрагментарними й поверховими знаннями пролюдину, сім’ю, батьківство, роль батьків, стилі батьківства, педагогічні функції сім’ї; у них низький рівень комунікативних, організаторських умінь, великі емоційні бар’єри в міжособистісному спілкуванні, необ’єктивна самооцінка рівня онтогенетичної рефлексії; низький рівень полікомунікативної емпатії, ситуативні або й відсутні вміння взаємодії в сім’ї, елементарна відповідальність у повсякденному житті.

Для проведення констатувального етапу експерименту визначено експериментальну (212 студентів) і контрольну (216 осіб) групи.

Для визначення рівнів сформованості відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету за кожним із критеріїв розроблено та впроваджено методику діагностування: 1) мотиваційно-цінніснийкритерій (анкетування, бесіда, діагностика потреби в спілкуванні (Ю. Орлов), діагностика рівня полікомунікативної емпатії (І. Юсупов), методика «Ціннісні орієнтації» (М. Рокич), експрес-діагностика соціальних цінностей особистості); 2) інтелектуально-когнітивний критерій (анкетування, методика «Незакінчені речення», бесіда, експертна оцінка, діагностична методика виявлення комунікативних й організаторських здібностей (КОЗ-1), діагностика емоційних бар’єрів, дослідження самооцінки рівня онтогенетичної рефлексії, аналіз творчих робіт); 3) діяльнісно-поведінковий критерій (спостереження, анкетування, бесіда, тести, методики виявлення рівня соціальної зрілості (Т. Кожевникова, Н. Стумбрисос, Т. Сундукова), визначення стилю поведінки в конфліктній ситуації, діагностика комунікативної толерантності (В. Бойко)); 4) оцінно-регулятивний критерій (анкетування, виконання творчих завдань і ситуаційних задач, тести).

За результатами дослідження встановлено, що за всіма визначеними критеріями в студентів класичного університету переважає продуктивний рівень сформованості відповідального ставлення до батьківства (62,3 % – у контрольній та 62,5 % – в експериментальній групах). Значним (27,6 % – контрольна й 27,5 % – експериментальна групи) є показник репродуктивного рівня і водночас незначна кількість студентів (10,1 % – контрольна й 10,0 % – експериментальна групи), які володіють конструктивним рівнем сформованості відповідального ставлення до батьківства, а відтак досліджувана проблема є своєчасною для розв’язання.

З’ясовано причини переважання репродуктивного та продуктивного рівнів сформованості відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету: відсутність цілісної й системної виховної роботи в університеті з формування відповідального ставлення до батьківства, її декларативний характер; недостатнє використання можливостей позааудиторної виховної роботи, відсутність студентських клубів, інших студентських об’єднань, діяльність яких є добровільною й за інтересами; застосування переважно традиційних виховних форм і методів роботи зі студентами; недостатнє застосування нових інтерактивних виховних технологій, спрямованих на розвиток самоаналізу, самовиховання та саморегуляції особистості студента.

Отже, аналіз результатів констатувального етапу експерименту засвідчив недостатню ефективність організації позааудиторної виховної роботи в класичному університеті для формування в студентів відповідального ставлення до батьківства.

У третьому розділі – «Оптимізація процесу формування відповідального ставлення до батьківства у студентів класичного університету в позааудиторній виховній роботі» – розроблено модель та обґрунтовано педагогічні умови формування відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету в позааудиторній виховній роботі; подано хід і результати формувального етапу експерименту та порівняльний аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи.

Розроблено й апробовано модель формування відповідального ставлення до батьківства у студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи, яка охоплює мету, методологічні підходи, принципи формування відповідального ставлення до батьківства, етапи реалізації окресленого процесу, зміст, форми та методи, педагогічні умови, критерії з показниками й рівні сформованості відповідального ставлення до батьківства (рис.).

Теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування відповідального ставлення до батьківства в студентів у процесі позааудиторної виховної роботи: цілеспрямована позитивна мотивація й виховання потреби у відповідальному батьківстві; удосконалення змісту позааудиторної виховної роботи шляхом реалізації програми клубу «Щасливе батьківство»; використання інтерактивних форм і методів у позааудиторній виховній роботі; забезпечення управлінської взаємодії викладачів та самоуправління студентів.

Необхідність цілеспрямованої позитивної мотивації й виховання потреби у відповідальному батьківстві зумовила проведення роз’яснювально-інформаційної, діагностико-прогностичної роботи зі студентами за допомогою таких методів як бесіди («Відповідальне батьківство, його основні ознаки», «Чи легко бути батьками?», «Батьківська відповідальність і відповідальне батьківство», «Авторитет і авторитарність батька (матері)», «Що означає любити дитину?»), лекторії, перегляди відеороликів, виховні години («Любімо дітей з розумом», «Відповідальне батьківство», «Серце матері – невичерпне джерело чудес», «Цінності сімейного виховання», «Від родини йде життя людини», «Стилі батьківського виховання»), відвідування центру планування сім’ї, зустрічі з лікарями, психологами, сімейними психологами, подружніми парами задля усвідомлення студентами необхідності й доцільності оволодіння системою знань про батьківство, батьківські функції, важливості сформованості відповідального ставлення до батьківства для успішного подальшого сімейного життя; необхідності формування відповідальної поведінки в ставленні до себе, інших людей та формування внутрішньої потреби в студентів бути батьками.

Для вдосконалення змісту позааудиторної виховної роботи розроблено й апробовано програму клубу «Щасливе батьківство», зміст якої спрямований на формування в студентів умінь і навичок відповідального виконання батьківських функцій, цілісно зорієнтований на загальнолюдські цінності, тому становив певний логічний взаємозв’язок різних дисциплінарних знань, які постійно розширювалися та поглиблювалися на заняттях клубу. Зміст програми клубу передбачав залучення студентів до колективного обміну думками з формування навичок відповідального ставлення до батьківства через години спілкування:«Золоті правила виховання щасливих дітей», «Десять кроків, щоб стати прогресивними батьками», «Без сім’ї немає щастя на землі», «Усі ми стали людьми настільки, наскільки навчилися любити і розуміти інших» та ін. Відчути себе в ролі батьків, сформувати навички толерантної, емпатійної взаємодії допомагали передбачені змістом програми,рольові ігрина теми: «Я авторитарний батько», «Моя сім’я», «Бесіда з сином»,
«Я виховую доньку» й ін.

 

Рис. Модель формування відповідального ставлення до батьківства

у студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи

Змістом програми клубу передбачено залучення студентів класичних університетів до тренінгових занять на теми: гра-тренінг «Мама на вибір»,
«Я – хороший батько!», тренінг зрілого батьківства та материнства, тренінг для майбутніх батьків «Усвідомлене й відповідальне батьківство» та ін.

Для реалізації третьої педагогічної умови розроблено відповідне навчально-методичне забезпечення й рекомендації щодо використання в позааудиторній виховній роботі класичного університету інтерактивних форм та методів. Ефективними виявилися такі форми та методи: проблемні дискусії, диспути («Хто в домі господар?»,«Що таке батьківська відповідальність?», «Владна мама: плюси й мінуси», «Тато, мама і я – дружна в нас сім’я!»), інформаційні діалоги («Щасливе батьківство, яке воно?», «Розуміння між подружжям і дітьми», «Щасливий той, хто має дітей», «Діти – квіти життя»), семінари, тематичні конференції («Дитина – рентгенівський знімок сім’ї», «Чи готові ми до батьківства?» (з участю лікарів, психологів), «Дерево родоводу» (зустріч представників різних поколінь, звернення до джерел народної педагогіки), ігри, тренінги, відверті розмови («Дитина народжується в любові», «Що потрібно для сімейного щастя?», «Чи готова (ий) я стати хорошою мамою (хорошим батьком)?», «Дитина не тільки готується до
життя – вона вже живе»), захисти проектів, «Мікрофон», «Асоціативний кущ», «Прес», моделювання конкретних ситуацій, кейс-метод та ін. Студентів залучали до суспільно корисної доброчинної діяльності, а саме: благодійних акцій «Милосердя», «Серцем до серця», «Чужих дітей не буває», «Діти вулиці»; ярмарок солідарності, ярмарок-продаж саморобок, благодійних марафонів тощо.

Забезпечення управлінської взаємодії викладачів та самоуправління студентів передбачало спонукання студентів до самовиховання відповідального ставлення до батьківства, гнучкої адаптації до суспільних умов, загальної соціальної ситуації розвитку суспільства та умов професійного середовища. Реалізація цієї педагогічної умови відбувалася через упровадження в позааудиторну виховну роботу навчально-методичних матеріалів «Формуваннявідповідального ставлення до батьківства», розроблених з врахуванням інтерактивної взаємодії її суб’єктів. Особливу роль відведено студентському самоврядуванню класичних університетів, дії яких спрямовано як на діагностику та самодіагностику сформованості в студентів відповідального ставлення до батьківства в процесі позааудиторної виховної роботи, так і на їхній розвиток.

Після завершення формувального етапу експерименту повторно проведено прикінцеві зрізи за визначеними критеріями й показниками. Порівняння емпіричних даних, одержаних в експериментальних і контрольних групах на констатувальному етапі, із результатами формувального експерименту дало змогу встановити динаміку зміни рівнів сформованості в студентів відповідального ставлення до батьківства (табл.).

У результаті формувального впливу встановлено помітні позитивні зміни в рівнях сформованості відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету експериментальної групи, у якій реалізували педагогічні умови. В експериментальній групі зросла кількість студентів із конструктивним (+9,3 %) та продуктивним (+4,7 %) рівнями й водночас зменшилася кількість студентів із репродуктивним (-14,0 %) рівнем сформованості відповідального ставлення до батьківства. У контрольній групі динаміка показників є незначною: конструктивний рівень –+0,8%, продуктивний – +2,2 %, репродуктивний – -3,0 %.

 

Таблиця

Динаміка рівнів сформованості відповідального ставлення до батьківства

в студентів класичного університетуза результатами

констатувального та формувального етапів експерименту (%)

 

Студенти        Рівні	Контрольна група (КГ)			Експериментальна група(ЕГ)
	на початок експерименту	після завершення експерименту	динаміка	на початокексперименту	після завершення експерименту	динаміка
Конструктивний	10,1	10,9	+0,8	10,0	19,3	+9,3
Продуктивний	62,3	64,5	+2,2	62,5	67,2	+4,7
Репродуктивний	27,6	24,6	-3,0	27,5	13,5	-14,0

Перевірка статистичної значущості одержаних результатів за допомогою критерію однорідності χ²_емп підтвердила, що відмінності в рівнях сформованості відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету не випадкові, а є наслідком впровадження розробленої моделі та педагогічних умовформування відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення проблеми формування відповідального ставлення до батьківства та запропоновано новий підхід до розв’язання актуального завдання, що виявляється у теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці педагогічних умов ефективного формування відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи.

Результати проведеного дослідження стали підставою для формулювання таких висновків:

1. На основі аналізу стану розроблення проблеми встановлено, що в психолого-педагогічній науці здійснено окремі наукові дослідження, наявні наукові праці, які стосуються певних теоретико-методичних аспектів. Визначено та схарактеризовано п’ять періодів розвитку досліджуваного питання в історичному й соціально-педагогічному контекстах.

Уточнено зміст ключових понять дослідження: «відповідальне батьківство», «відповідальне ставлення до батьківства», «формування відповідального ставлення до батьківства у студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи», визначено функції відповідального ставлення до батьківства та особливості його формування в студентів класичного університету в процесі виховної роботи.

Відповідальне батьківство визначено як сукупність сформованих у студентської молоді батьківських якостей, батьківських почуттів, знань і навичок, в основі яких – готовність майбутніх батьків відповідати перед собою та суспільством за виконання батьківських функцій і виховання власних дітей.

Відповідальне ставлення до батьківства в студентів розглянуто як стійку внутрішню якість особистості (як елемент свідомості), що ґрунтується на усвідомленні особистістю власного життєвого вибору й готовності самостійно виконувати завдання, пов’язані з майбутнім сімейним життям, плануванням сім’ї, народженням та вихованням дітей, і відображає прийняття системи власної відповідальної залежності від членів своєї сім’ї та суспільства. Визначено функції відповідального ставлення до батьківства (захисну, презентативну, ментальну, соціалізуючу, виховну, комунікативну, рекреаційну, емоційну та феліцитологічну) та його структурні компоненти: мотиваційно-ціннісний, інтелектуально-когнітивний, оцінно-регулятивний і діяльнісно-поведінковий.

Формування відповідального ставлення до батьківства у студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи потрактовано як цілеспрямований, керований та багатоаспектний процес впливу на свідомість, почуття, волю особистості студента з метою трансформації суб’єктивно-особистісних цінностей батьківства в надіндивідуальне ціле, виховання в нього сукупності стійких властивостей і якостей, потрібних майбутньому батькові / матері.

2. Визначено критерії та показники сформованості відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету: мотиваційно-ціннісний із такими показниками, як сформованість моральних почуттів, позитивна мотивація на батьківство та народження дитини, сформованість ієрархії цінностей; інтелектуально-когнітивний ізтакимипоказникамиякнаявність системних знань пролюдину, сім’ю, батьківство, роль батьків, стилі батьківства, педагогічні функції сім’ї; діяльнісно-поведінковий із показниками щодо наявностівмінь ефективної взаємодії в сім’ї, прогнозування наслідків власної поведінки в ній, відповідальної поведінки в повсякденному житті, толерантності, соціальної зрілості; оцінно-регулятивний із такими показниками, якуміння об’єктивно оцінювати результати власної діяльності, уміння самовдосконалення та саморегуляції; прагнення до конструювання щасливого власного сімейного життя. За силоюпроявів, частотою й інтенсивністю показників кожного з визначених критеріїв схарактеризовано рівні сформованості відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету, зокрема репродуктивний, продуктивний, конструктивний.

За результатами діагностування на констатувальному етапі експерименту встановлено, що конструктивний рівень виявлено в 10,1 % студентів контрольної та 10,0 % – експериментальної груп; продуктивний рівень сформованості означеної якості зафіксовано у 62,3 % респондентів контрольної та 62,5 % експериментальної груп; репродуктивний рівень – у 27,6 % студентів контрольної та 27,5 % експериментальної груп.

3. Розроблено й апробовано модель формування відповідального ставлення до батьківства у студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи. Її складниками є мета – формування в студентів відповідального ставлення до батьківства через створення сприятливих умов у навчально-виховному середовищі класичного університету; методологічні підходи (аксіологічний, суб’єктний, компетентнісний і діяльнісний) та принципи (особистісно орієнтованого виховання, ініціативності й творчості, активності та самостійності, суб’єкт-суб’єктної взаємодії), етапи (організаційно-діагностичний, діяльнісно-практичний, результативно-рефлексивний), зміст (реалізація програми клубу «Щасливе батьківство» й участь студентів у загальноуніверситетських виховних заходах), інтерактивні методи та форми; педагогічні умови, а також критерії, рівні й очікуваний результат – сформованість відповідального ставлення до батьківства як особистісної цінності.
4. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи: цілеспрямована позитивна мотивація й виховання потреби у відповідальному батьківстві; удосконалення змісту позааудиторної виховної роботи шляхом реалізації програми клубу «Щасливе батьківство»; використання інтерактивних форм і методів у позааудиторній виховній роботі; забезпечення управлінської взаємодії викладачів та самоуправління студентів.

Реалізаціюпершої педагогічної умови забезпечило проведення роз’яснювально-інформаційної й діагностико-прогностичної роботи зі студентами. Застосовано такі форми позааудиторної виховної роботи, як бесіда, лекторії, перегляди відеороликів, виховні години, відвідування центру планування сім’ї, зустрічі з лікарями, психологами, сімейними психологами, подружніми парами, які спрямовувалися на формування позитивної мотивації й внутрішньої потреби в студентів бути батьками.

Для реалізаціїдругої педагогічної умови розроблено й апробовано програму діяльності клубу «Щасливе батьківство», зміст якої спрямовано на активну участь студентської молоді в його роботі, а також залучення до проведення системи виховних заходів, що дають змогу студентам відчути себе в соціальній ролі батьків, реалізуватися як особистість, професіонал, сім’янин і досягати визначених професійних і особистісних цілей. Змістом програми клубу передбачено залучення студентів до колективного обміну думками з формування навичок відповідального ставлення до батьківства через години спілкування:«Десять кроків, щоб стати прогресивними батьками», «Без сім’ї немає щастя на землі»; рольові ігри
«Я авторитарний батько», «Бесіда з сином», «Я виховую доньку»; тренінги зрілого батьківства та материнства«Усвідомлене й відповідальне батьківство» та ін.

Оптимізацію процесу формування відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету в позааудиторній виховній роботі забезпечило застосування таких інтерактивних форм і методів, як проблемні дискусії, диспути, інформаційний діалог, семінари, тематичні конференції, ігри, тренінги, відверті розмови, захисти проектів, «Мікрофон», «Асоціативний кущ», «Прес», моделювання конкретних ситуацій, кейс-метод та ін. Студентів залучали до суспільно корисної доброчинної діяльності.

Реалізація четвертої педагогічної умови відбувалася упровадженням у позааудиторну виховну роботу навчально-методичних матеріалів «Формуваннявідповідального ставлення до батьківства», розроблених з урахуванням інтерактивної взаємодії її суб’єктів. Керівник клубу як носій відповідальності в батьківстві спрямовував діяльність студентів, прагнув впливати на формування єдності їхньої свідомості й поведінки, сприяти уникненню когнітивного дисонансу, який виникав, коли вчинки молоді розходилися з особистісною Я-концепцією (самосвідомістю). Особливу роль відведено студентському самоврядуванню класичних університетів, дії яких спрямовано як на діагностику та самодіагностику сформованості в студентів відповідального ставлення до батьківства в процесі позааудиторної виховної роботи, так і на їхній розвиток.

Кількісно-якісним аналізом результатів дослідно-експериментальної роботи підтверджено ефективність і доцільність апробації моделі та реалізації педагогічних умов формування відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи. В експериментальній групі очевидна позитивна динаміка конструктивного (+9,3 %) й продуктивного (+4,7 %) рівнів; на 14,0 % знизилися показники репродуктивного рівня сформованості відповідального ставлення до батьківства.

Проведене дослідження не вичерпує всіх пошуково-дослідницьких аспектів означеної проблеми. Подальшого аналізу та вивчення потребують модернізація змісту й застосування нових інтерактивних технологій у навчальному процесі, науково-дослідній роботі та практичній підготовці студентів для формування відповідального ставлення до батьківства.

Зважаючи на актуальність досліджуваної теми, рекомендовано запровадити в навчально-виховний процес університетів програму діяльності студентського клубу «Щасливе батьківство» та навчально-методичні матеріали «Формування відповідального ставлення до батьківства у студентів класичного університету».

 

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

 

Наукові праці, у яких опубліковано основні результати дисертації:

1. Смалько О. Особливості формування відповідального ставлення до батьківства в студентів університету в позааудиторній виховній роботі / О. Смалько // Молодь і ринок: наук.-пед. журн. Дрогобицького держ. пед. ун-ту ім. Івана Франка. – Львів : Швидкодрук, 2014. – № 10. – С. 172–176.
2. Смалько О. Позааудиторна виховна робота як чинник професійно-особистісного становлення майбутніх фахівців / О. Смалько // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. – Сер.: Педагогічні науки / [редкол.: І. О. Смолюк (голов. ред.) та ін.]. – Луцьк, 2014. – № 8. – С. 77–81.
3. Смалько О. Родительское отношение и родительская ответственность как основные составляющие родительства / О. Смалько // Карельский научный журнал. – 2015. – № 1. – С.70–74.
4. Смалько О. Аналіз теорії та практики педагогічної науки з проблеми формування відповідального ставлення до батьківства / О. Смалько // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний університет ім. Г. Сковороди. – Переяслав-Хмельницький, 2015.– Вип. 36. – С. 462–470.
5. Смалько О. Система формування відповідального ставлення до батьківства в студентів університету в позааудиторній виховній роботі / О. Смалько // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. – Сер.: Педагогічні науки / [редкол.: І.О. Смолюк та ін.]. – Луцьк, 2015. – № 1 (302). – С. 71–76.
6. Смалько О. Становления и развитие взглядов ученых на отцовство / О. Смалько // Современное образование Витебщины. – 2015. – № 2. –
   С. 71–76.
7. Смалько О. Педагогічні умови формування відповідального ставлення до батьківства / О. Смалько // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / [голов. ред.: М. Т. Мартинюк]. – Умань : ФОП Жовтий О. О., 2016. – Вип. 1. – С. 293–301.

 

Опубліковані праці апробаційного характеру:

8. Смалько О. Відповідальне ставлення до батьківства: функціональнийаналіз / О. Смалько // Актуальні проблеми соціальної педагогіки, початкової та дошкільної освіти» : матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф., 15 трав. 2013 р. / за ред.: П. М. Гусака, Н. І. Корпач. – Луцьк, 2013. – С. 4–10.
9. Смалько О. Формування у студентів відповідального ставлення до батьківства як один з шляхів подолання сімейного насилля / О. Смалько, О. Бартків // Дитинство без насилля: суспільство, школа і сім’я на захисті прав дітей : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 29–30 квіт. 2014 р. – Тернопіль, 2014. – С. 367–372.
10. Смалько О. Зміст та методи формування у студентів відповідального ставлення до батьківства / О. Смалько // Актуальні проблеми соціальної педагогіки, початкової та дошкільної освіти : матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф., 14 трав. 2014 р. – Луцьк, 2014. – Т. 1. – С. 281–284.
11. Смалько О. Сутнісний аналіз поняття «відповідальне ставлення до батьківства» / О. Смалько // Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень : матеріали VIІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 14–15 трав. 2014 р. – Луцьк, 2014. – Т. 2. – С. 458–460.
12. Смалько О. Батьківська відповідальність як один з компонентів відповідального ставлення до батьківства / О. Смалько // Актуальні проблеми соціальної педагогіки, початкової та дошкільної освіти: матеріали VІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 14 трав. 2015 р. – Луцьк, 2015. – С. 20–25.
13. Смалько О. Компоненти відповідального батьківства / О. Смалько // Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень: матеріали ІХ Міжнар. наук.-практ. конф., 12–13 трав. 2015 р. – Луцьк, 2015. – Т. 1. –
    С. 299–301.
14. Смалько О. Методологічні підходи організації позааудиторної виховної роботи з формування відповідального ставлення до батьківства у студентів університету / О. Смалько, О. Бартків // Актуальні проблеми педагогічної освіти: європейський і національний вимір: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.,
    3–5 черв. 2016 р. – Луцьк : ФОП Покора І. О., 2016. – С. 23–29.

Опубліковані праці, які додатково відображають

наукові результати дисертації:

5. Смалько О. Формування відповідального ставлення до батьківства у студентів класичного університету : навч.-метод. вид. / О. Смалько. – Луцьк : Вежа-друк, 2015. – 92 с.

 

АНОТАЦІЇ

Смалько О. В.Формування відповідального ставлення до батьківства у студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи. –На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Умань, 2016.

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення проблеми формування відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи. На основі уточнення змісту ключових понять дослідження розкрито сутність феномену «формування відповідального ставлення до батьківства в студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи»; розглянуто структуру та функції відповідального ставлення до батьківства й особливості його формування в студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи.

Визначено критерії, показники та схарактеризовано рівні сформованості відповідального ставлення до батьківства у студентів класичного університету.

Розроблено модель формування відповідального ставлення до батьківства у студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи, яка містить мету, методологічні підходи, принципи, етапи, зміст, методи, форми, педагогічні умови, а також критерії, рівні та очікуваний результат.

Обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування відповідального ставлення до батьківства у студентів класичного університету в процесі позааудиторної виховної роботи.

Ключові слова: відповідальне ставлення до батьківства, студенти класичних університетів, формування відповідального ставлення до батьківства, позааудиторна виховна робота, модель, педагогічні умови.

Смалько О. В. Формирование ответственного отношения к родительству у студентов классического университета в процессе внеаудиторной воспитательной роботы. –На правах рукописи.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. – Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины. – Умань, 2016.

В диссертационном исследовании осуществляется теоретическое обобщение проблемы формирования ответственного отношения к родительству у студентов классического университета в процессе внеаудиторной воспитательной работы. На основе уточнения содержания ключевых понятий исследования раскрыта сущность феномена «формирование ответственного отношения к родительству у студентов классического университета в процессе внеаудиторной воспитательной работы»; определяются структура и функции ответственного отношения к родительству и особенности его формирования у студентов классического университета в процессе внеаудиторной воспитательной работы.

Определены критерии, показатели и охарактеризованы уровни сформированности ответственного отношения к родительству у студентов классического университета.

Разработана модель формирования ответственного отношения к родительству у студентов классического университета в процессе внеаудиторной воспитательной работы, которая содержит цель, методологические подходы, принципы, этапы, содержание, методы, формы, педагогические условия, а также критерии, уровни и ожидаемый результат.

Обоснованы и экспериментально проверены педагогические условия формирования ответственного отношения к родительству у студентов классического университета в процессе внеаудиторной воспитательной работы.

Ключевые слова: ответственное отношение к родительству, студенты классических университетов, формирование ответственного отношения к родительству, внеаудиторная воспитательная работа, модель, педагогические условия.

Smalko O. V. Educating the Students of the Classical University to Form a Responsible Attitude to the Parenthood in the Process of Extracurricular Upbringing Activities. – The Manuscript.

The thesis for obtaining scientific degree of Candidate of Pedagogical Sciences, specialty 13.00.07 – Theory and Methodology of Education. – PavloTychynaUmanState Pedagogical University – Uman, 2016.

The dissertation deals with the theoretical generalization of the problem of educating the students of the classical university to be responsible for parenthood in the process of extracurricular upbringing activities.

Investigated is that issues concerning the organization of upbringing activities aimed at the formation of a responsible attitude to the parenthood in the students requirea detailed study. Five stages in the development of the aforementioned problem in the historical and socio-pedagogical contexts are defined and characterized.Due to the specification of the content of the research key concepts a responsible attitude towards parenthood among the students is considered to be a stable internal quality of an individual (as an element of consciousness) based on the awareness of their own life choices and willingness to solve the problems connected with the future family life, family planning, the birth and upbringing of children individually. It also reflects the necessity to accept a system of one’s own responsible dependence on the family members and the society.

The essence of the phenomenon called the «formation of a responsible attitude to parenthood in classical university students during extracurricular upbringing activities» lies in defining it as a well-directed, controlled and multifaceted process affecting student’s consciousness, feelings, and will with an aim to transform subjective personal values of the parenthood into superindividual unity, and to cultivate in oneself a set of stable qualities and traits necessary for father/mother to-be.The functions of the responsible attitude to parenthood are defined. They are protecting, presentational, mental, socializing, educational, communicative, recreational, and emotional. Its structural components are defined, too. They are motivational-value, intellectual-cognitive, evaluative-regulatory, and active-behavioral.

The criteria and indicators defining the responsible attitude towards parenthood among the students of the classical university in extracurricular upbringing activities are determined. Motivational-value criterion has the following indicators: the existence of moral qualities, positive motivation for parenthood and childbirth, the hierarchy of values.Intellectual-cognitive criterion presupposes the existence of the following indicators: systemic knowledge about the person, family, parenthood, the role of parents, parenting styles, educational functions of the family. Indicators of an active-behavioral criterion are: availability of skills of effective interaction in the family, prediction of the consequences of one’s own behavior in the family, responsible behavior in everyday life, tolerance, social maturity. Evaluative-regulatory criterion includes the indicators: an ability to objectively evaluate the results of one’s own activities, self-improvement and self-regulation, an ambition to design one’s own happy family life. Taking into consideration the degree of manifestations, frequency and intensity of the indicators typical of each of the aforementioned criteria the levels of the formation of responsible attitude to parenthood in classical university students during extracurricular upbringing activities are characterized. They are reproductive, productive, and constructive.

The model of the formation of the responsible attitude towards parenthood in the students of the classical university in the process of extracurricular upbringing activities is designed. It includes some basic components: the goal to form the responsible attitude to parenthood in the students by creating favorable conditions in the educational environment of classical university;methodological approaches (axiological, subjective, competence and active) and principles (personality-oriented upbringing, initiative and creativity, activity and independence, subject-subject relationship); phases (organizational-diagnostic, active-practical, effective-reflexive); content (implementation of the “Happy Parenthood” club program and students’ participation in university educational activities); interactive methods and forms, pedagogical conditions, as well as criteria, levels and the anticipated result – the formation of the responsible attitude to the parenthood as a personal value.

Pedagogical conditions favorable for the formation of the responsible attitude to parenthood in classical university students during extracurricular upbringing activities are proved and experimentally verified. They include goal-oriented and positive motivation as well as raising the needs in responsible parenthood; improving the content of extracurricular upbringing activities by implementing the “Happy Parenthood” club program; the use of interactive forms and methods in extracurricular upbringing work; promoting the managerial teachers’ interaction and student self-management.

Key words: responsible attitude to parenthood, classical university students, formation of the responsible attitude to parenthood, extracurricular upbringing activities, model, pedagogical conditions.