Автореферат

Міністерство освіти і науки України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

ЛАРІНА ТЕТЯНА ВЯЧЕСЛАВІВНА

                                                                                  УДК [377.3:621.3-051](430)

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ТЕХНІЧНИХ КОЛЕДЖАХ НІМЕЧЧИНИ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Умань – 2017

 

Дисертацією є рукопис.

 

Роботу виконано в Київському міжнародному університеті, Міністерство освіти і науки України.

 

 

 

Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор

Артемова Любов Вікторівна,

Київський міжнародний університет,

професор кафедри педагогіки і психології.

 

 

Офіційні опоненти:     доктор педагогічних наук, професор

Шандрук Світлана Іванівна,

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка,

завідувач кафедри англійської філології;

кандидат педагогічних наук

Чередніченко Наталя Юріївна,

Комунальний заклад «Педагогічний ліцей Кіровоградської

міської ради Кіровоградської області»,

директор.

 

 

 

Захист відбудеться «24» лютого 2017 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 74.053.01 в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини за адресою: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Садова, 2.

 

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Садова, 2.

Автореферат розіслано «23» січня 2017 р.

 

 

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                    І. П. Рогальська-Яблонська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Нова європейська стратегія соціально-економічного розвитку Євросоюзу на період до 2020 року – «Європа–2020» (2010 р.) – концентрується на головних сферах діяльності, як-от: знання та інновації, стабілізація економіки, збільшення рівня зайнятості та соціального залучення. Метою стратегії сталого розвитку «Україна–2020» є впровадження в державі європейських стандартів життя та вихід України на провідні позиції у світі.

Стратегічні завдання, що визначають необхідність підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців, відображено в «Національній стратегії розвитку освіти України на період до 2021 року» (2013 р.), законах України «Про освіту» (1996 р.), «Про вищу освіту» (2002 р., 2014 р.), в основних положеннях Болонської конвенції (1999 р.) та Копенгагенської декларації (2002 р.). Розробка «Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року» зумовлена необхідністю кардинальних змін, спрямованих на підвищення якості та конкурентоспроможності освіти в нових економічних і соціокультурних умовах. У зв’язку з інформаційно-технологічним розвитком і динамічними змінами у виробництві та на ринку праці в Україні професійна підготовка фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах повинна зосереджуватися на формуванні готовності до вирішення завдань професійної діяльності, оволодінні учнями цілісною системою професійних компетенцій, сприяти мобільності, прояву інтелектуальних, творчих здібностей. У контексті інтеграції в європейський освітній простір професійна підготовка фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах України вимагає вибору ефективної моделі підготовки конкурентоспроможних технічних фахівців середньої ланки управління на підприємстві, у зв’язку з чим назріла необхідність вивчення освітнього досвіду зарубіжних країн Європейського Союзу, зокрема Німеччини. Сучасна освітня система професійної технічної підготовки в коледжах Німеччини (Fachschulen für Technik), яку відрізняють високі вимоги до якості освіти, тісний взаємозв’язок з наукою та різноманітними галузями виробництва, є однією з найкращих у Європі.

Дослідження професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини стало предметом зацікавлення низки вітчизняних та зарубіжних науковців. Питання реформування професійної освіти Німеччини з метою досягнення її ефективності та забезпечення гнучкості в навчанні вивчали М. Бойтнер (M. Beutner), Р. Брьотц (R. Brötz), Б. Дорн (B. Dorn), В. Еберлай (W. Eberlei), Б. Гелерт (B. Gehlert), К. Єневайн (K. Jenewein), Г. Лаас (H. Laass), К. Маттерн (C. Mattern), Р. Меєр (R. Meyer), Р. Ніколаус (R. Nickolaus), К. Тулліус (K. Tullius) та ін. Проблеми професійної підготовки фахівців технічного профілю в Німеччині розглядали українські вчені (Н. Абашкіна, О. Агаркова, Н. Дупак та ін.); російські науковці (А. Кирилловський, І. Кононова, Д. Торопов та ін.); німецькі дослідники (К. Андерка (C. Anderka), Д. Антон (D. Anton), М. Бекер (M. Becker), Ф. Бернард (F. Bernard), Г. Бош (G. Bosch), Д. Ойлер (D. Euler), А. Фішер (A. Fischer), І. Франк (I. Frank), Е. Клуітманн (E. Kluitmann), Р. Меєр (R. Meyer), К. Райбер (K. Reiber), А. Ріхтер (A. Richter) та ін.). Модернізації професійної освіти в Україні в умовах ринку праці присвячено дослідження Ю. Зіньковського, В. Радкевич, Н. Родіонової, В. Соловйова, О. Флярковської, А. Чорного, С. Шандрук, М. Яцкова та ін. Питання теорії й методики навчання ділової іноземної мови технічних фахівців дослдіжено у працях Т. Самофалової, О. Сподинюк, С. Цимбрило та ін.

Професійна підготовка фахівців електротехнічного напряму в коледжах була предметом наукового пошуку українських дослідників (О. Ігнатюк, О. Писанко, А. Михацька, О. Пащенко, М. Продайко та ін.) та їхніх німецьких колег (А. Грімм (A. Grimm), У. Вінклер (U. Winkler), К. Єневайн (K. Jenewein), Р. Катценмеєр (R. Katzenmeyer), Р. Ніколаус (R. Nickolaus), Ф. Шютте (F. Schütte), Б. Вагнер (B. Wagner) та ін.).

Водночас, в Україні залишається актуальною проблема становлення конкурентоспроможних молодших спеціалістів технічного профілю з достатнім рівнем не лише фахової, а й професійно спрямованої іншомовної підготовки, здатних використовувати на практиці засоби сучасного виробництва. У зв’язку з цим сучасний досвід професійного навчання фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини має соціальне значення та практичну цінність, а його застосування є актуальним у контексті підвищення рівня професійної підготовки молодших фахівців споріднених спеціальностей у технічних коледжах України.

У ході порівняльно-педагогічного дослідження професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах України було виявлено суперечності:

–  між наявними вимогами до професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей та рівнем їхньої реальної професійної підготовки, яка має відповідати сучасним вимогам ринку праці;

–  між усталеними педагогічними підходами до забезпечення якості та результативності навчання техніків-електриків і нагальними потребами використання прогресивного досвіду професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах;

–  між об’єктивною потребою підготовки конкурентоспроможних фахівців електромеханічних спеціальностей і недостатньо сформованим переліком компетенцій в освітньо-кваліфікаційній характеристиці техніка-електрика.

Отже, прагнення подолати зазначені суперечності шляхом застосування прогресивного німецького досвіду професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах є актуальним на сьогодні, що й зумовило вибір теми дослідження: «Професійна підготовка фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в контексті наукової теми кафедри педагогічної майстерності Київського міжнародного університету «Зміст і сучасні інтерактивні технології ступеневої освіти дітей і дорослих згідно з державними стандартами освіти в Україні» (державний реєстраційний номер 0104U006164). Тему дисертації затверджено вченою радою Київського міжнародного університету (протокол № 8 від 28.03.2013 р.) та узгоджено в Міжвідомчій раді з питань координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 4 від 23.04.2013 р).

Мета дослідження – теоретичний аналіз, вивчення й узагальнення німецького досвіду професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах та обґрунтування напрямів і можливостей його реалізації в Україні.

Реалізацію мети забезпечує виконання таких завдань:

  1. Виокремити концептуальні ідеї професійної освіти Німеччини в контексті підготовки техніків-електриків
  2. Проаналізувати нормативно-правове забезпечення професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини.
  3. З’ясувати складники змісту освітньо-професійних програм, розкрити зміст і структуру, форми та методи професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей та виявити особливості формування іншомовної компетентності майбутніх техніків-електриків у контексті професійної підготовки в технічних коледжах Німеччини.
  4. На основі порівняльно-педагогічного аналізу виявити особливості професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини та визначити перспективні напрями використання німецького досвіду в технічних коледжах України.

Об’єктом дослідження є професійна підготовка фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах.

Предмет дослідження – зміст, форми і методи професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань передбачено використання таких наукових методів, як-от:

–  інтерпретаторсько-аналітичний метод для аналізу українських і зарубіжних наукових джерел, офіційних документів, які стосуються професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини та України;

–  системний аналіз для виокремлення концептуальних педагогічних ідеї й головних компонентів професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини та характеристики особливостей їхнього функціонування;

–  порівняльний аналіз для дослідження документальних матеріалів з метою пошуку та визначення спільних і відмінних складових професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах України і Німеччини;

–  узагальнення для формулювання та конкретизації висновків, обґрунтування практичних рекомендацій щодо реалізації перспективного німецького досвіду в професійній підготовці фахівців споріднених спеціальностей у технічних коледжах України.

Джерельну базу дослідження становлять: офіційні документи та матеріали про розвиток професійної освіти у Німеччині, зокрема, законодавчі та нормативно-правові акти в галузі професійної освіти, документи Міністерства культури та освіти Німеччини; Типова угода для коледжів (професійний стандарт), навчальні плани технічних коледжів; наукові праці німецьких педагогів-спеціалістів професійної освіти і професійної педагогіки; педагогічна періодика Німеччини; наукові праці (дисертації, статті) українських, німецьких та російських науковців; матеріали науково-практичних конференцій, присвячених актуальним науково-прикладним проблемам навчання майбутніх фахівців.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше виокремлено концептуальні ідеї професійної освіти Німеччини в контексті підготовки техніків-електриків (інноваційно-адекватний педагогічний підхід до навчальної діяльності; прозорість і гнучкість у навчанні; належний професіоналізм викладачів та зворотній зв’язок з учнями у процесі їхнього навчання; соціальна й економічна відповідальність в умовах техніко-економічних змін; ефективна результативність у професійно-виробничому навчанні та спрямованість на перспективу); виявлено особливості професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини (партнерська співпраця навчальних закладів із підприємствами; послідовно-логічне продовження професійного навчання в технічному коледжі, де відбувається фахова підготовка власне за обраною спеціальністю; гнучкість системи професійної підготовки з метою формування конкурентоспроможності майбутніх фахівців; формування іншомовної професійної компетентності та її безперервне вдосконалення на комунікативному рівні відповідно до кваліфікаційних вимог майбутнього техніка-електрика, які передбачають виконання функцій управління середньої ланки на підприємстві); з’ясовано складники змісту освітньо-професійних програм підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей, розкрито зміст і структуру, форми та методи професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей; визначено перспективні напрями використання німецького досвіду в професійній підготовці фахівців споріднених спеціальностей у технічних коледжах України;

уточнено сутність ключових понять дослідження: «компетентність», «іншомовна компетентність», «іншомовна компетентність майбутніх техніків-електриків» (складне інтегративне утворення, яке забезпечує професійне спілкування майбутніх техніків-електриків в умовах міжкультурної комунікації); визначено особливості формування іншомовної компетентності майбутніх техніків-електриків у контексті професійної підготовки в технічних коледжах Німеччини (безперервність опанування учнями іншомовною компетентністю на комунікативному рівні; адекватно-логічне застосування у фаховій підготовці учнів дидактичних принципів);

–  набули подальшого розвитку положення про основні тенденції розвитку професійної освіти в Німеччині та Україні; розширено відомості про зарубіжний досвід професійної підготовки техніків-електриків; уведено в науковий обіг матеріали, що забезпечують професійну підготовку фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини (Типова угода для коледжів, що є професійним стандартом, навчальні плани тощо).

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що рекомендації, викладені в методичних матеріалах «Професійна підготовка фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини», а також основні положення і висновки дисертації можуть бути використані у процесі професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах України. Матеріали дослідження сприятимуть подальшому реформуванню системи професійної освіти в Україні, поглибленню структури й змісту професійної підготовки техніків-електриків, стануть базою для подальших досліджень із теорії та методики професійної освіти.

Одержані наукові положення можуть бути використані при підготовці підручників, навчально-методичних посібників iз загальної педагогіки (розділ «Школознавство»), порівняльної педагогіки та історії педагогіки, а також при вивченні курсів «Педагогіка», «Історія педагогіки», «Порівняльна педагогіка», «Менеджмент освіти», «Менеджмент соціально-педагогічної роботи» у навчальних закладах різних рівнів акредитації.

Основні положення дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Державного вищого навчального закладу «Київський енергетичний коледж» (довідка № 1/243 від 15.12.2015 р.), Державного вищого навчального закладу «Новороздільський політехнічний коледж» (довідка № 437 від 17.12.2015 р.), Бурштинського енергетичного коледжу Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (довідка № 557 від 18.12.2015 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження було оприлюднено у формі доповідей на науково-практичних конференціях різного рівня, а саме: міжнародних: «Викладання психолого-педагогічних дисциплін у технічному університеті: соціально-відповідальний вимір» (Київ, 2011), «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» (Київ, 2011, 2013), «Україна в євроінтеграційних процесах» (Київ, 2012, 2013), «Європейський шлях розвитку України: плани і реалії» (Київ, 2012); всеукраїнських: «Стан і перспективи розвитку освіти України в умовах Болонської системи навчання» (Київ, 2012), «Основні напрямки розвитку освіти за Болонською системою навчання в умовах України» (Київ, 2012), «Процес виховання у координатах духовного розвитку України» (Київ, 2013), «Інтеграція національних пріоритетів вищої школи та Болонської системи навчання в Україні» (Київ, 2014); звітній науково-практичній конференції Інституту проблем виховання НАПН України «Сучасний виховний процес: сутність та інноваційний потенціал» (Київ, 2013); методологічному семінарі відділення загальної педагогіки та філософії освіти НАПН України: «Сучасні виховні технології: соціалізаційні виклики і педагогічний контекст» (Київ, 2013).

Публікації. Основні результати дослідження відображено в 16 публікаціях автора, з яких: 10 статей у провідних наукових фахових виданнях України (з них – 1 стаття в науковому фаховому виданні, включеному до міжнародної бази Ulrich’s Periodical Directory); 4 – апробаційного характеру, 1 – додатково відображає зміст наукового дослідження.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаної літератури (248 найменувань, із них 142 – іноземною мовою), 12 додатків на 45 сторінках. Загальний обсяг
роботи – 268 сторінок (190 сторінок основного тексту). Робота містить 17 таблиць та 1 рисунок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, її зв’язок з науковими програмами й темами, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, методи, джерельну базу дослідження; розкрито наукову новизну й практичне значення одержаних результатів; наведено відомості про впровадження, апробацію результатів, публікації, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі «Професійна підготовка фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини як педагогічна проблема» на основі теоретичного аналізу проблеми у педагогічній теорії та практиці виокремлено концептуальні ідеї професійної освіти Німеччини в контексті підготовки техніків-електриків; проаналізовано нормативно-правове забезпечення професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини.

У результаті вивчення наукових джерел, присвячених професійній підготовці фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини, з’ясовано, що професійна підготовка фахівців вирізняється адекватно-динамічною перспективністю. Основою якісної професійної підготовки техніків-електриків є гнучкість навчання, еквівалентна техніко-економічним змінам та вимогам ринку праці. У низці праць німецьких учених (К. Єневайн (K. Jenewein), С. Зібер (S. Seeber), К‑Г. Зоммер (K-H. Sommer), Б. Кньолл (B. Knöll), С. Курц (S. Kurz), Р. Меєр (R. Meyer), Й. Мьоллер (J. Möller), Д. Мюнк (D. Münk), Р. Ніколаус (R. Nickolaus), Ф. Раунер (F. Rauner), Р. Тенберг (R. Tenberg), Г. Шпьоттл (G. Spöttl), А. Штраух (A. Strauch), В. Шулте-Гьокінг (W. Schulte-Göcking), Р. Фок (R. Vock), М. Фонкен (M. Vonken)) розкрито механізми управління якістю професійної освіти, акцентовано на підвищенні рівня кваліфікації викладачів, якості навчання, розвитку мотивації, що сприяє ефективному формуванню в учнів компетентностей, спрямованих на перспективу. Вивчення різноманітних поглядів на забезпечення європейського рівня якості професійної освіти з метою вироблення спільних критеріїв та систематизації підходів до забезпечення якості навчання у професійних школах на національному рівні здійснено в низці наукових праць (І. Франк (I. Frank), Б. Гелерт (B. Gehlert), Ф. Гроллман (P. Grollmann), К. Гане (K. Hahne), С. Кауффельд (S. Kauffeld)).

Німецькі науковці (Г. Бош (G. Bosch), Р. Дорау (R. Dorau), Г. Гьонс (G. Höhns)) дійшли висновку, що головним критерієм якості навчання є успіх випускників на ринку праці, який забезпечується набуттям професійної компетенції, що є результатом дуальної форми навчання, яка триває понад три роки й залежить від потенційних можливостей учнів.

Аналіз досліджень показав, що фахова підготовка учнів у закладах професійної освіти Німеччини зорієнтована на формування якісної професійної компетентності майбутніх фахівців і полягає в реалізації перспективних реформ, спрямованих на досягнення високого рівня професійної освіти відповідно до запитів сучасної економіки. Актуальними та дискусійними залишаються питання формування професійних та особистісних компетенцій відповідно до змінюваних умов праці майбутніх технічних фахівців, розвитку мотивації, упровадження інновацій у процес фахового навчання учнів.

З’ясовано, що концептуальними ідеями у професійній освіті Німеччини в контексті підготовки техніків-електриків є такі: інноваційно-адекватний педагогічний підхід до навчальної діяльності; прозорість і гнучкість у навчальному процесі; відповідний професіоналізм викладачів та зворотний зв’язок у процесі навчання; соціальна та економічна відповідальність в умовах техніко-економічних змін; ефективна результативність у професійно-виробничому навчанні та спрямованість на перспективу. Результати теоретичного аналізу показують, що реалізація зазначених концептуальних ідей забезпечує високий рівень розвитку професійної освіти в Німеччині, зокрема, в галузі підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей, і свідчать про відповідність змісту професійного навчання соціально-економічним вимогам та ринку праці, що є передумовою становлення конкурентоспроможних технічних фахівців і опанування адекватно-якісними професійними компетенціями.

У ході дослідження встановлено, що перспектива реалізації концептуальних ідей у професійній освіті Німеччини в контексті підготовки техніків-електриків вимагає: 1) упровадження адекватних підходів у професійно-виробничий процес навчання учнів, що забезпечує формування їхньої професійної мобільності в контексті європейської соціально-економічної дійсності; 2) досягнення якісної результативності навчання шляхом формування мотивації учіння, професійних та особистісних компетенцій відповідно до змінюваних умов роботи техніків-електриків та вимог ринку праці; 3) забезпечення гнучкості в навчанні, яка досягається поєднанням професійно-виробничого й академічного навчання учнів; 4) модернізація мети професійної освіти та упровадження інновацій у фахову підготовку; 5) підвищення рівня кваліфікації працівників, метою якого є досягнення професіоналізму, адекватного вимогам часу.

Виявлено, що нормативно-правове управління професійною освітою здійснюється відповідно до рангового рівня за ієрархічною структурою правових джерел (Основний закон, закон «Про професійну освіту», шкільні закони, правові постанови «Про навчання», статути, колективні договори між співпрацівником і спілкою роботодавців, виробничі угоди між роботодавцем і Радою підприємства, договори про навчання між педагогами і учнями), що забезпечує ефективне функціонування системи професійної освіти в Німеччині. Центральне місце в цій структурі посідає Основний закон, який визначає правові основи професійного навчання, а саме: право всіх громадян Німеччини на вільний вибір професії, робочого місця та навчального закладу. Правове підґрунтя професійного навчання становить закон «Про професійну освіту», який регулює загальний термін професійної освіти, підготовки, навчання, підвищення професійної кваліфікації, а також професійної перепідготовки. Метою закону «Про професійну освіту» в Німеччині є посилення співпраці між підприємством та професійною школою і знищення бюрократії уповноваженими органами, а також забезпечення рівня міжнародної конкуренції. Професійна підготовка фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини регламентується також Типовою угодою для коледжів (Rahmenvereinbarung über Fachschulen), що є професійним стандартом, який формулює вимоги до професії техніка-електрика.

З’ясовано, що професійна підготовка техніків-електриків у Німеччини відбувається у два етапи, першим з яких є навчання у професійному спеціалізованому училищі, другим – навчання в коледжі. У ході завершального навчання в коледжі, з метою здобуття професійної освіти за кваліфікаційним рівнем працівника середньої ланки управління на підприємстві, майбутні технічні фахівці, зокрема, електромеханічних спеціальностей, отримують атестат (Abschlusszeugnis) з формулюванням «Державно перевірений технік» (Staatlich geprüfter Techniker/Technikerin).

У ході дослідження встановлено, що управління навчальним процесом у технічних коледжах Німеччини здійснюється Міністерством культури земель ФРН та земельними профільними міністерствами. Кожне земельне міністерство здійснює контроль за діяльністю всіх типів професійних навчальних закладів, розробляє Типові положення (стандарт щодо результативності навчання) та відповідає за зміст навчальних програм і забезпечення відповідними викладацькими кадрами. Також земельне міністерство здійснює правовий контроль професійного навчання та забезпечує співпрацю з регіональними палатами, завданням яких є контроль за наявністю на навчальних підприємствах необхідних умов для навчання учнів та створення екзаменаційних комісій.

У другому розділі «Зміст професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини» з’ясовано складники змісту освітньо-професійних програм; розкрито зміст і структуру, форми та методи професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей; виявлено особливості формування іншомовної компетентності майбутніх техніків-електриків у контексті професійної підготовки в технічних коледжах Німеччини.

Теоретичний аналіз освітньо-професійних програм підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини показав, що складовими змісту освітньо-професійних програм є цикли загальноосвітніх, професійних за напрямом підготовки, спеціальних фахових дисциплін, проектна робота. У ході дослідження виявлено, що професійна програма підготовки учнів у технічних коледжах Німеччини передбачає також курси за вибором (варіативна частина). Інваріантну складову змісту становлять базові загальноосвітні предмети, на заняттях з яких учні набувають загальноосвітніх знань та знань із фахової теорії. Професійне навчання учнів, що відбувається за обраною спеціальністю, передбачає здобуття практичних фахових умінь та виконання проектної роботи, яка є обов’язковою частиною навчально-виробничої підготовки. У ході дослідження встановлено, що зміст і структура професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини є складниками цілісної гнучкої системи професійного навчання, важливою складовою якого є дуальна система на етапі первинної професіоналізації та можливість подальшого здобуття освіти відповідно до потенційних можливостей та ціннісних особистісних пріоритетів учнів. Зміст організації професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини відповідно враховує постійні зміни в професійній дійсності, тому складові структури змісту професійного навчання спрямовують його до розвитку здатності учнів до саморефлексії та формування соціальної відповідальності.

З’ясовано, що на першому етапі професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у дворічному професійному спеціалізованому училищі опанування учнями теоретичними та практичними компетенціями здійснюється відповідно до напряму підготовки «Електротехніка». Більшу частину навчальних годин відведено на практичні заняття, оскільки якісно-адекватна виробничо-практична підготовленість учнів як кваліфікованих робітників є передумовою підвищення кваліфікації відповідно до обраної спеціальності, тобто продовження навчання у дворічному коледжі.

Порівняльний аналіз змісту навчальних планів професійної підготовки техніків-електриків різних федеральних земель показав, що загальна кількість навчальних годин за циклами підготовки (обов’язкова, професійна, виконання проектної роботи і варіативна частина) є нормативно-варіативною, оскільки зумовлена регіональними потребами федеральних земель у підготовці учнів за відповідними спеціальностями. Складові змісту освітньо-професійних програм підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини містять у собі адекватно-гнучку структуру системи навчання, що зумовлено техніко-економічними змінами в розвитку держави.

З’ясовано, що основою забезпечення ефективної професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини є гнучкість змісту освітньо-професійних програм із комплексно-перспективною структурою процесу навчання відповідно до вимог ринку праці.

У ході дослідження встановлено прагматичну спрямованість професійної освіти у Німеччині, метою якої є соціальна адаптація та конкурентоспроможність випускників на ринку праці. З’ясовано, що в німецьких технічних коледжах застосовуються форми і методи професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей, які передбачають набуття учнями якісно-адекватних знань, умінь та навичок, що сприяють становленню первинної професійної соціалізації, тобто засвоєнню знань з основ професійної майстерності, вироблення стилю індивідуальної діяльності, навичок співпраці та спілкування в колективі.

У професійній підготовці учнів основною є групова форма проведення занять, а також відповідні форми здійснення контролю, обліку й оцінювання знань, умінь та навичок майбутніх фахівців (колоквіуми, іспити, проекти). Формування професійної майстерності майбутніх фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини передбачає використання таких основних методів навчання, як практично-орієнтованого, виробничого, проектно-орієнтованого навчання; самостійного планування; «мозкового штурму»; технічної творчості. Як свідчать проаналізовані джерела, якість процесу навчання в технічних коледжах Німеччини забезпечено високим рівнем навчально-методичного забезпечення процесу професійної підготовки учнів електромеханічних спеціальностей та кваліфікаційної підготовки викладачів, які, будучи взаємопов’язаними, позитивно впливають на формування мотивації навчання та сприяють успішній результативності навчання учнів.

У ході дослідження виявлено, що професійна підготовка майбутніх фахівців електромеханічних спеціальностей у дворічних професійних спеціалізованих училищах Німеччини сприяє набуттю учнями базової первинної іншомовної професійної компетентності, яка передбачає формування їхнього мовного портфоліо за європейськими стандартами і становить базовий компонент подальшого фахового навчання. З метою удосконалення іншомовної професійної компетентності на комунікативному рівні та підготовки учнів до виконання функцій управління середньої ланки на підприємстві передбачено можливість продовження професійного навчання випускника училища у дворічному коледжі.

Іншомовну компетентність майбутніх техніків-електриків визначено складним інтегративним цілим, яке забезпечує професійне спілкування майбутніх техніків-електриків в умовах міжкультурної комунікації. З’ясовано особливості формування іншомовної компетентності майбутніх техніків-електриків у контексті професійної підготовки в технічних коледжах Німеччини, а саме: безперервність (охоплює всі роки навчання в коледжі); зміст навчання на первинному етапі за напрямом підготовки «Електротехніка» у дворічному професійному спеціалізованому училищі передбачає вивчення англійської мови на загальноосвітньому рівні з метою формування в учнів міжкультурної та іншомовної комунікативної компетентностей з урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності. Завершення вивчення англійської мови у дворічному професійному спеціалізованому училищі передбачає здобуття середньої освіти і формування мовного портфоліо учнів, спрямованого на подолання професійних мовленнєвих бар’єрів, що відіграє важливу роль у подальшому особистісному розвитку учнів. Мета подальшого навчання учнів у коледжах передбачає виконання завдань підготовки фахівців середньої ланки управління на підприємстві, що потребує уведення до навчальних програм циклу обов’язкових дисциплін, які сприяють комунікативному розвитку особистості. Зміст навчання передбачає наступні тематичні блоки: «Соціальні зв’язки», «Ділові відносини», «Професійна орієнтація і подальша обізнаність», «Спілкування іноземною мовою», орієнтовані на поглиблення попередньо набутих іншомовних знань з подальшим їх вдосконаленням за професійним спрямуванням на основі комунікативного спілкування. Загальна спрямованість тематики курсу англійської мови є ідентичною для коледжів усіх федеральних земель Німеччини.

Особливістю формування іншомовної професійної компетентності фахівців електромеханічних спеціальностей у контексті професійної підготовки в технічних коледжах Німеччини є адекватно-логічне застосування дидактичних принципів (спрямованості навчання, професійної спрямованості, міжкультурного навчання, використання засобів масової інформації та оригінальних текстів, творчого підходу до навчання) у фаховій підготовці учнів, які зумовлюють способи використання педагогічних закономірностей відповідно до мети навчання та сприяють результативності процесу навчання, що, згідно з європейськими стандартами, є запорукою становлення іншомовно-компетентних техніків-електриків у Німеччині.

У третьому розділі «Можливості реалізації німецького прогресивного досвіду професійної підготовки техніків-електриків у коледжах України» здійснено порівняльно-педагогічний аналіз професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини й України та визначено перспективні напрями використання німецького досвіду в технічних коледжах України.

Порівняльний аналіз професійної підготовки техніків-електриків у коледжах Німеччини і України показав, що її спільною концептуальною ідеєю є якісне професійне навчання майбутніх фахівців. З’ясовано, що педагогічний моніторинг у Німеччині є зорієнтованим не лише на отримання необхідної інформації з метою покращення якості процесу навчання, а й на особистісне та професійне самовдосконалення викладачів, що є актуальним також для нашої держави.

Вивчення результатів професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини показало, що атестат про здобуття професійної освіти в коледжах Німеччини є аналогом диплома молодшого спеціаліста в галузі знань «Електротехніка та електротехнології» кваліфікації технік-електрик у технічних коледжах України; належним чином підготовленим спеціалістам в обох країнах надається право виконувати функції середньої ланки управління на підприємстві.

У ході дослідження з’ясовано, що сприятливим дидактичним аспектом системи професійної підготовки в Німеччині є налагоджений позитивний зворотний зв’язок у процесі навчання, що впливає на ефективність і результативність формування професійних компетенцій майбутніх техніків-електриків. Якісно підготовлений до виконання функцій середньої ланки управління на підприємстві технічний фахівець є перспективним щодо покращення професійної майстерності й підвищення кваліфікації в умовах конкуренції та соціально-економічних змін у розвитку держави. Встановлено, що процес опанування професійними компетенціями німецькими фахівцями електромеханічних спеціальностей тісно пов’язаний з мотивацією учіння, через особистісну рефлексивну здатність впливає на якість знань і подальше диференційоване застосування сформованої професійної компетентності у фаховій діяльності, що також є актуальним у контексті вдосконалення процесу професійної підготовки техніків-електриків в Україні.

Порівняльно-педагогічний аналіз щодо формування іншомовної професійної компетентності майбутніми фахівцями електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини і України показав, що німецький досвід безперервного процесу формування іншомовної компетентності у професійній підготовці техніків-електриків доцільно впроваджувати в навчальний процес підготовки фахівців споріднених спеціальностей у нашій державі. Зокрема,
логічно-послідовне продовження вивчення іноземної мови на четвертому курсі фахової підготовки майбутніх техніків-електриків в Україні забезпечить удосконалення студентами у процесі навчання попередньо набутої іншомовної професійної компетентності на комунікативному рівні, що спрямовано на перспективу особистісно-професійного становлення та подальшого розвитку конкурентоспроможності.

Порівняльний аналіз фахової підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини та України показав, що сутність їх змісту є тотожною й полягає у здобутті повної загальної середньої освіти, первинній професіоналізації та підготовці майбутніх фахівців до функцій середньої ланки управління на підприємстві шляхом професійного навчання і виробничої практики. За результатами здійсненого порівняльного аналізу з’ясовано, що професійну підготовку фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини відрізняють такі особливості: інноваційно-адекватний педагогічний підхід до навчальної діяльності, що є передумовою становлення конкурентоспроможних технічних фахівців і опанування динамічно-перспективними професійними компетенціями; належний професіоналізм викладачів та зворотній зв’язок з учнями у процесі їхнього навчання, що полягає у спроможності і готовності викладачів до застосування інноваційних технологій у процесі навчання учнів та безперервній творчій самореалізації в ході педагогічної діяльності; соціальна й економічна відповідальність майбутніх фахівців в умовах техніко-економічних змін, що сприяє соціальній адаптації до сучасних вимог ринку праці; ефективна результативність у професійно-виробничому навчанні та спрямованість майбутніх техніків-електриків на перспективу, що є передумовою конкурентоспроможності; змісту компетенцій у програмі навчання притаманна цілеспрямована конкретність, яка спонукає до використання якісно-результативної методики навчання; партнерська співпраця навчальних закладів з підприємствами; послідовно-логічне продовження професійного навчання в технічному коледжі, де відбувається фахова підготовка власне за обраною спеціальністю; гнучкість системи професійної підготовки з метою формування конкурентоспроможності майбутніх фахівців; формування іншомовної професійної компетентності та її безперервне вдосконалення на комунікативному рівні відповідно до кваліфікаційних вимог майбутнього техніка-електрика, які передбачають виконання функцій управління середньої ланки на підприємстві, що зумовлене соціально-економічним розвитком держави та євроінтеграційними процесами.

Компаративний аналіз стану професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини і України показав, що з метою досягнення якісної результативності навчання впроваджувати прогресивний досвід Німеччини у професійну підготовку фахівців електромеханічних спеціальностей у коледжах України доцільно за такими напрямами: конкретизація затвердженого переліку компетенцій з фахової підготовки техніків-електриків; формування перспективної іншомовної професійної компетентності майбутніх фахівців на комунікативному рівні; удосконалення вимог до кваліфікації викладачів з метою їхнього стимулювання до якісної, відповідальної педагогічної діяльності.

Запропоновані перспективні напрями використання німецького досвіду професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах України спрямовані на практичне їх застосування, що полягає в здійсненні педагогічних заходів щодо удосконалення професійної підготовки техніків-електриків, серед яких:

1)  доповнення галузевого стандарту запропонованим переліком компетенцій освітньо-кваліфікаційної характеристики техніка-електрика, що забезпечить опанування вміннями та навичками, спрямованими на досягнення професійної мобільності майбутніх технічних спеціалістів у контексті інтеграції вітчизняної освіти в європейський освітній простір;

2)  формування у фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах перспективної іншомовної професійної компетентності на комунікативному рівні з метою їхньої адаптації до конкурентоспроможної професійної діяльності в змінюваних умовах соціально-економічного розвитку нашої держави;

3)  підвищення кваліфікації та професійної компетентності викладачів технічного коледжу через систему педагогічного моніторингу (якість рівня підготовленості викладачів), що спонукатиме до ефективного розвитку мотиваційного компонента і здатності до саморефлексії і саморозвитку.

Дослідження дозволяє дійти висновку, що прогресивний досвід Німеччини набуває значущості для якісної підготовки фахівців у галузі електротехніки в Україні і сприятиме становленню конкурентноспроможного на ринку праці техніка-електрика.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення німецького досвіду професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах, що полягає в обґрунтуванні та визначенні перспективних напрямів його використання в технічних коледжах України.

Результати дисертаційної роботи дають підстави дійти таких висновків:

  1. Виокремлено концептуальні ідеї (інноваційно-адекватний педагогічний підхід до навчальної діяльності; прозорість і гнучкість у навчанні; відповідний професіоналізм викладачів та зворотний зв’язок з учнями у процесі їхнього навчання; соціальна і економічна відповідальність викладачів в умовах техніко-економічних змін; ефективна результативність у професійно-виробничому навчанні та спрямованість на перспективу) професійної освіти Німеччини в контексті підготовки техніків-електриків, які сприяють інтегрованості в міжнародний освітній простір та орієнтують учнів на безперервний ефективний процес навчання на різних етапах фахової підготовки. Установлено, що процес фахової підготовки техніків-електриків у коледжах Німеччини в усіх федеральних землях є взаємно скоординованим. На сьогодні в середовищі німецьких науковців точаться дискусії навколо питання щодо реалізації актуальних концептуальних ідей та подальшого вдосконалення процесу формування компетенцій на рівні професійної освіти в технічній галузі за різними фаховими напрямами підготовки учнів, зокрема, електротехнічним. Така спрямованість наукових поглядів показує, що в Німеччині відбувається постійне вдосконалення процесу фахової підготовки технічних фахівців середньої ланки управління на підприємстві з урахуванням техніко-економічних змін у розвитку держави.
  2. У дослідженні виявлено, що професійна освіта в Німеччині регламентується такими законодавчими та нормативно-правовими актами: законами «Про професійну освіту» (BbiG), «Про захист працюючої молоді» (JarbSchG), «Про права та обов’язки роботодавців та трудових колективів» (BetrVG), Положенням «Про ремісництво» (HwO), Постановою «Про навчання» (AEVO). У процесі дослідження визначено, що система професійної освіти Німеччини інтегрована в загальноєвропейську із взаємним визнанням документів про професійну освіту. З’ясовано, що до технічного коледжу вступають випускники професійно-технічних училищ. Завершене навчання в коледжі підтверджується атестатом (Abschlusszeugnis) з формулюванням «Державно перевірений технік» (Staatlich geprüfter Techniker/Technikerin), що відповідає кваліфікаційному рівню фахівця середньої ланки управління на підприємстві.
  3. З’ясовано складники змісту освітньо-професійних програм підготовки техніків-електриків у Німеччини: цикл загальноосвітніх, професійних за напрямом підготовки, спеціальних фахових дисциплін, виконання проектної роботи, які спрямовані на опанування учнями гуманістичними, професійними, соціальними та навчальними компетенціями, що відбувається в тісному взаємозв’язку з техніко-економічними змінами та організацією праці. Варіативну частину навчання, яка реалізується за власної відповідальності кожного учня (обов’язкова сфера за вибором) складають дисципліни, метою яких є поглиблення профільного навчання. Вибір предметів варіативної частини залежить від вимог регіональної економіки і потреб учнів. У процесі професійного навчання у дворічному професійному спеціалізованому училищі в учнів формують теоретичні та практичні компетентності за напрямом підготовки. У дворічному коледжі учні завершують підготовку за загальноосвітнім рівнем і продовжують набувати професійних знань, умінь і навичок шляхом вивчення відповідних фахових дисциплін за спеціальністю та через набуття іншомовної професійної компетентності на комунікативному рівні.

У ході дослідження визначено, що основними формами організації професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччині є групова форма проведення занять; дуальна освіта; комунікативний зворотний зв’язок (наявність необхідної просторової відстані під час практики учнів); самостійне планування занять (передбачає виконання і перевірку, за необхідності – коригування і після завершення роботи на занятті – оцінку учнями). У фаховій підготовці техніків-електриків застосовуються методи практично-орієнтованого навчання (поєднує в собі професійну практику і фахову теорію); виробничого навчання (професійне навчання наближене до реальних умов роботи на підприємстві); «мозкового штурму» і технічної творчості; планування, виконання і контролю; спрямувальних текстів (ґрунтується на практико зорієнтованому підході, складовими якого є отримання інформації, планування, прийняття рішення, здійснення, контроль, підбиття підсумків); самостійного планування і виконання проектів; проектно-орієнтованого навчання (уміння презентувати себе і власну роботу). Виявлено, що особливості формування іншомовної компетентності майбутніх техніків-електриків зумовлені безперервним (охоплює всі роки навчання в коледжі) опануванням учнями іншомовною професійною компетентністю на комунікативному рівні, її ціннісною значущістю для особистісного та професійного становлення і подальшого розвитку фахівців, що передбачає підвищення рівня їхньої конкурентоспроможності.

  1. Здійснений порівняльно-педагогічний аналіз професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини й України дозволив з’ясувати особливості та виокремити спільні та відмінні характеристики професійної підготовки техніків-електриків у цих країнах.

Спільними характеристиками професійної підготовки техніків-електриків у Німеччині і в Україні є: концептуальна ідея практико зорієнтованого навчання; загальна тривалість навчання – чотири роки; теоретична і професійна підготовка майбутніх фахівців; наявність виробничо-практичної та навчально-професійної підготовки учнів / студентів; належна увага до формування іншомовної професійної компетентності майбутніх техніків-електриків; аналогічні форми та методи організації процесу професійної підготовки учнів / студентів; відповідний професіоналізм викладачів та зворотний зв’язок у процесі навчання; результатом підготовки є кваліфікований технік-електрик, який є фахівцем середньої ланки управління на підприємстві; технік-електрик має право займатися підприємницькою діяльністю; кваліфікованому фахівцеві надається можливість подальшого кар’єрного зростання.

Відмінними ознаками професійної підготовки техніків-електриків в Україні є: програма професійної підготовки майбутніх техніків-електриків в Україні не є достатньо гнучкою щодо вимог сучасного виробництва; навчальні програми складаються без участі роботодавців; відсутня дуальна форма навчання; матеріально-технічне забезпечення виробничого навчання є варіативно наближеним до реального виробництва; опанування студентами іншомовною професійною компетентністю триває лише три навчальні роки, на комунікативному рівні –частково; рівень конкурентоспроможності техніків-електриків є недостатнім.

У процесі дослідження виявлено прогресивний досвід професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини (мотивація учнів до навчальної результативності; підвищення та вдосконалення кваліфікації викладачів; оптимальне поєднання теоретичного і практичного навчання та адекватно-якісна виробнича підготовка майбутніх техніків-електриків; формування у фахівців електромеханічних спеціальностей професійної та іншомовної компетентностей).

Визначено перспективні напрями можливого використання німецького досвіду професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах України. Діяльність у цьому напрямі передбачає цілеспрямоване оновлення освітньо-профільних критеріїв задля поліпшення якості професійної підготовки студентів, формування перспективної іншомовної професійної компетентності на комунікативному рівні, спрямованість процесу фахової підготовки техніків-електриків на досягнення високого професіоналізму, зорієнтованість на навчання протягом усього життя. Використання німецького досвіду в нормативному й організаційно-методичному контексті є доцільним на рівні: інституціональному – функціонування педагогічного моніторингу з акцентом на зворотний зв’язок зі студентською аудиторією; творчий підхід до педагогічної діяльності і фахової підготовки студентів; професійний саморозвиток викладачів, оновлення мети і змісту навчання; регіональному – участь роботодавців в укладанні навчальних програм і формулюванні пропозицій щодо вдосконалення професійної підготовки студентів; участь торгово-промислових палат у здійсненні організації та контролю навчально-виробничої підготовки майбутніх техніків-електриків; загальнодержавному – оновлення галузевого стандарту, освітньо-кваліфікаційної характеристики для техніка-електрика шляхом запропонованих доповнень до переліку компетенцій з метою опанування студентами адекватно-якісними професійними уміннями й навичками відповідно до сучасних вимог ринку праці; логічно-послідовне продовження професійно спрямованої іншомовної підготовки студентів на четвертому курсі з метою удосконалення іншомовних комунікативних здібностей і формування мобільності та конкурентоспроможності відповідно до вимог ринку праці.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Серед перспективних напрямів подальшого дослідження теми заслуговують на увагу такі: теоретичні засади професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах інших країн в умовах формування єдиного світового освітнього простору; удосконалення процесу фахової підготовки техніків-електриків у Німеччині; педагогічний моніторинг якості професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, у яких опубліковано основні наукові результати дисертації

  1. Ларіна Т. В. Виховання мотивів навчальної діяльності у професійному становленні студентів / Т. В. Ларіна // Вища освіта України. – Дод. 2 до № 3,
    т. VI (31), тематичний вип.: Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору. – К., 2011. – С. 230–239.
  2. Ларіна Т. В. Сутність, зміст і структура підготовки технічних фахівців коледжів у процесі вивчення іноземної мови за професійним спрямуванням / Т. В. Ларіна // Педагогічна теорія і практика : [зб. наук. пр.]. – К. : КиМУ, 2012. – Вип. 3. – С. 110–116.
  3. Ларіна Т. В. Психолого-педагогічні умови навчання молодших спеціалістів у контексті сучасних вимог формування основ іншомовної професійної компетенції / Т. В. Ларіна // Вища освіта України. – Дод. 1 до вип. 27, т. ІІ (35), тематичний вип.: Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору. – К., 2012. – С. 160–168.
  4. Ларіна Т. В. Особливості професійної підготовки студентів технічних коледжів у сучасних соціально-економічних умовах України / Т. В. Ларіна // Педагогічна теорія і практика : [зб. наук. пр.]. ­– К. : КиМУ, 2013. – Вип. 4. – С. 129–141.
  5. Ларіна Т. В. Зміст, структура та сутність навчальної діяльності електротехнічного напряму підготовки у технічних коледжах Німеччини / Т. В. Ларіна // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький держ. пед.
    ун-т імені Григорія Сковороди». – К. : Гнозис, 2013. – Дод. 1 до вип. 31, т. І (43). – С. 180–189.
  6. Ларіна Т. В. Нормативно-правове забезпечення середньої професійної освіти в контексті професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини / Т. В. Ларіна // Педагогічна теорія і практика : [зб. наук. пр.]. – К. : КиМУ, 2014. – Вип. 5. – С. 266–285.
  7. Larina T. Rechtsnormen zur Sicherung der mittleren Berufsausbildung im Kontext der Berufsausbildung die Fachleute der Schwerpunkte in der Fachrichtung Elektrotechnik an Fachschulen für Technik in Deutschland / T. Larina // Педагогічна теорія і практика : [зб. наук. пр.]. – К. : КиМУ, 2014. – Вип. 5. – С. 285–304.
  8. Ларіна Т. В. Освітньо-професійні концепції навчальної діяльності у технічних коледжах Німеччини / Т. В. Ларіна // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : [зб. наук. пр.]. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2014. – Вип. 18, кн. 1. – С. 397–405.
  9. Ларіна Т. В. Порівняльні аспекти навчальної результативності професійної підготовки техніків-електриків Німеччини та України / Т. В. Ларіна // Наукові записки Тернопільського нац. пед. ун-ту імені Володимира Гнатюка. Сер. : Педагогіка. – Тернопіль : ТНПУ ім. Володимира Гнатюка, 2014. – № 3. – С. 31–36.
  10. Ларіна Т. В. Освітньо-професійні компоненти програми підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини / Т. В. Ларіна // Education and Pedagogical Sciences (Освіта та педагогічна наука). – Луганськ : ДЗ «ЛНУ ім. Тараса Шевченка», 2014. – № 2 (163). – С. 48–55.

 

Опубліковані праці апробаційного характеру

  1. Ларіна Т. В. Мотивація як чинник підвищення професійної відповідальності в контексті навчальної діяльності студентів / Т. В. Ларіна // Викладання психолого-педагогічних дисциплін у технічному університеті: соціально відповідальний вимір : матеріали VII Міжнар. наук.-метод. конф.,
    13–14 жовт. 2011 р. – К. : НТУУ «КПІ», 2011. – С. 53–54.
  2. Ларіна Т. В. Особливості професійної підготовки студентів технічних коледжів у сучасних умовах економічного розвитку України / Т. В. Ларіна // Україна в євроінтеграційних процесах : матеріали XVII Міжнар. наук.-практ. конф. проф.- викл. складу, 18–19 лют. 2012 р. – К. : КиМУ, 2012. – № 20, т. 2. – С. 86–88.
  3. Ларіна Т. В. Психолого-педагогічні умови сучасного професійного навчання молодших спеціалістів у контексті вивчення іноземної мови / Т. В. Ларіна // Європейський шлях розвитку України: плани і реалії : матеріали XVII Міжнар. молод. наук.-практ. конф., 07–08 квіт. 2012 р. – К. : КиМУ, 2012. – № 32, т. 2. – С. 28–29.
  4. Ларіна Т. В. Експериментальне дослідження професійної підготовки студентів технічних спеціальностей коледжів в аспекті вивчення іноземної мови / Т. В. Ларіна // Україна в євроінтеграційних процесах : матеріали XVIII Міжнар. наук.-практ. конф. проф.-викл. складу, 16–17 лют. 2013 р. – К. : КиМУ, 2013. – № 21, т. 2. – С. 28–30.
  5. Ларіна Т. В. Формування іншомовної професійної компетентності у технічних коледжах Німеччини / Т. В. Ларіна // Сучасний виховний процес: сутність та інноваційний потенціал : (матеріали звітн. наук.-практ. конф. за 2013 рік, Ін-т проблем виховання НАПН України, 10–11 квіт. 2014 р. – Івано-Франківськ : НАІР, 2014. – Вип 4. – С. 366–369.

 

Опубліковані праці, які додатково відображають наукові

результати дисертації

  1. Ларіна Т. В. Професійна підготовка фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини : метод. рек. / Т. В. Ларіна. – Виноградів : ПП Копча Я. В., 2014. – 58 с.
АНОТАЦІЇ

Ларіна Т. В. Професійна підготовка фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини. – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. – Умань, 2017.

У дисертації досліджено науково-педагогічну проблему професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини. Виокремлено концептуальні ідеї професійної освіти Німеччини в контексті підготовки техніків-електриків; проаналізовано нормативно-правове забезпечення професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей у технічних коледжах Німеччини; з’ясовано складники змісту освітньо-професійних програм; розкрито зміст і структуру, форми та методи професійної підготовки фахівців електромеханічних спеціальностей та виявлено особливості формування іншомовної компетентності майбутніх техніків-електриків у контексті професійної підготовки в технічних коледжах Німеччини.

Виявлено прогресивний досвід професійної підготовки техніків-електриків у Німеччині та визначено перспективні напрями можливого його використання у професійній підготовці фахівців споріднених спеціальностей у технічних коледжах України.

Ключові слова: професійна підготовка фахівців електромеханічних спеціальностей, технічний коледж, концептуальні ідеї професійної освіти Німеччини, іншомовна компетентність, порівняльно-педагогічний аналіз.

 

Ларина Т. В. Профессиональная подготовка специалистов электромеханических специальностей в технических колледжах Германии. – На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины, Министерство образования и науки Украины. – Умань, 2017.

В диссертации исследована научно-педагогическая проблема профессиональной подготовки специалистов электромеханических специальностей в технических колледжах Германии; освещены концептуальные идеи профессионального образования Германии в контексте подготовки техников-электриков; проанализировано нормативно-правовое обеспечение профессиональной подготовки специалистов электромеханических специальностей в технических колледжах Германии; выяснены составляющие образовательно-профессиональных программ; раскрыты содержание и структура, формы и методы организации профессиональной подготовки специалистов электромеханических специальностей и определены особенности формирования иноязычной компетентности будущих техников-электриков в контексте профессиональной подготовки в технических колледжах Германии.

Выявлен прогрессивный опыт профессиональной подготовки техников-электриков в Германии и определены перспективные направления возможного его использования в профессиональной подготовке специалистов родственных специальностей в технических колледжах Украины.

Ключевые слова: профессиональная подготовка специалистов электромеханических специальностей, технический колледж, концептуальные идеи профессионального образования Германии, иноязычная компетентность, сравнительно-педагогический анализ.

Larina T. V. Professional Preparation of Specialists of Electromechanical Specialities in the Technical Colleges of Germany. – Manuscript copyright.

Thesis for the Degree of Candidate of Pedagogical Sciences in Speciality 13.00.04 – Theory and Methods of Professional Education. – Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University. – Uman, 2017.

In dissertation the theoretical analysis is realized; German experience of professional preparation of specialists of electromechanical specialities in the technical colleges of Germany is learnt and generalized; conceptual ideas of vocational education of Germany in the context of preparation of electrical technicians are investigated; regulatory support of professional preparation of specialists of electromechanical specialities in the technical colleges of Germany is analysed; components of educational and professional program are made clear; content and structure, forms and methods of organisation of professional preparation of specialists of electromechanical specialities are revealed; peculiarities of another language competence of the future electrical technicians in the context of professional preparation in the technical colleges of Germany are defined; comparative and pedagogical analysis of professional preparation of specialists of electromechanical specialities in the technical colleges of Germany and Ukraine is carried out; perspective directions of use German experience in the technical colleges in Ukraine are defined. The determining pedagogical concepts in professional education in Germany in the context of electrical technician education are presented. The normative and legal ensuring of the secondary professional education in the context of professional preparation of specialists of electromechanical specialities in technical colleges of Germany are analysed.

Germany is known with high-tech development and rush to economic advance therefore education is in the nature of innovation. Mastery of professional competence of specialists of electromechanical specialities in technical colleges of Germany is secured with flexible system of theoretical and practical training according to demands of their field of activity. The ability to competition of electrical technician in Germany is also secured with belonging to another language professional competence of pupils which in gnosiology aspect on communicative abilities formation is oriented, that has positive influence with personality and professional development of the future specialist in perspective of his self-realisation. Mastery and development of professional competence of the specialists of electromechanical specialities is closely interconnected with studies motivation that by individual reflexive ability of students influence with quality of their knowledge and further differentiated application of formed professional activity and it is actual in the context of improvement of the professional training process of the electrical technician both in Germany and Ukraine. The professional level of teachers and their further skill improving plays an important role in achievement of effective consequence in the professional training process of specialists of electromechanical specialities in technical colleges of Germany that also has actuality for our state. Realization of educational and perspective experience of professional preparation of specialists of electromechanical specialities in technical colleges of Germany will be useful to correspond to educational and professional preparation in Ukraine which is presented in purposive renovation of educational and profession line criterions with respect to qualitative and productive improvement of professional preparation of students and mastery of their perspective to another language professional competence in communicative level; the direction of the process of professional preparation of electrical technician assist to achieve the professional level with ability to competition that is oriented to education over the whole length of the life.

Key words: professional preparation of specialists of electromechanical specialities, technical college, conceptual ideas of vocational education of Germany, another language competence, comparative and pedagogical analysis.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

____________________________________________

Підписано до друку 20.01.2017 р. Формат 60х90/16.

Ум. друк. арк. 0,9. Обл.-вид. арк. 0,9.

Тираж 100. Зам. 11.

____________________________________________

«Видавництво “Науковий світ”»®

Свідоцтво ДК № 249 від 16.11.2000 р.

м. Київ, вул. Казимира Малевича (Боженка), 23, оф. 414.

200-87-15, 050-525-88-77

E-mail: nsvit23@ukr.net

Сайт: nsvit.cc.ua