Автореферат

Міністерство освіти і науки України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

МИРОНЮК ТАМАРА МИКОЛАЇВНА

УДК [371.134:57/07):613](043.3)

ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ ЗАСОБАМИ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УМОВАХ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Умань – 2017

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Уманському державному педагогічному університеті
імені Павла Тичини, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор

Совгіра Світлана Василівна,

Уманський державний педагогічний

університет імені Павла Тичини,

завідувач кафедри хімії, екології

та методики їх навчання.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Бойчук Юрій Дмитрович,

Харківський національний педагогічний

університет імені Г.С. Сковороди

професор кафедри здоров’я людини

та корекційної освіти;

кандидат педагогічних наук

Марценюк Ірина Петрівна,

Східноєвропейський національний університет

імені Лесі Українки,

викладач математики на підготовчому відділенні.

Захист відбудеться «17» березня 2017 р. о 10⁰⁰годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 74.053.01 в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини за адресою: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Садова, 2.

З дисертацією можна ознайомитися на офіційному сайті та у бібліотеці Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Садова, 2.

Автореферат розіслано «15» лютого 2017 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради І. П. Рогальська-Яблонська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження визначають: сучасні тенденції розвитку освіти; нереалізований потенціал вищих педагогічних закладів освіти в підготовці висококваліфікованих кадрів, спроможних ефективно виконувати завдання збереження і зміцнення здоров’я школярів; підвищення вимог до здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів, зокрема біології.

Головні положення проблеми здоров’язбереження молоді висвітлюють такі основні міжнародні документи: Оттавська хартія (1986), Декларація «Здоров’я – 21: Основи політики досягнення здоров’я для всіх у Європейському регіоні ВООЗ» (1998), Всесвітня Декларація з охорони здоров’я «Здоров’я для всіх у XXI столітті» (1998), Всесвітня доповідь про знання для кращого здоров’я (2004), матеріали Шостої Глобальної конференції зі зміцнення здоров’я (Бангкокська Хартія, 2005), Європейська стратегія «Здоров’я та розвиток дітей і підлітків» (2005), матеріали сесії Асамблеї ВООЗ «Сприяння зміцненню здоров’я у глобалізованому світі» (2007), нова європейська політика «Здоров’я – 2020» (2011) та інші матеріали і документи ВООЗ, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ. Здійснений аналіз документів Ради Європи, Європейського Союзу, Всесвітньої організації охорони здоров’я свідчить про визнання пріоритетності освітньої політики з питань здоров’язбереження.

Конституція України, Закони України «Про освіту», «Про вищу освіту», Концепція розвитку післядипломної освіти в Україні, Національна програма «Освіта (Україна XXI століття)», Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки, Загальнодержавна програма «Здоров’я – 2020: український вимір», Національна програма «Діти України» найважливішими стратегічними завданнями визначають усебічний розвиток людини, становлення її духовного, психічного та фізичного здоров’я. У цих законодавчих актах акцентовано на пріоритетності формування відповідального ставлення до здоров’я як найвищої індивідуальної і суспільної цінності, передбачено пошук шляхів удосконалення процесу збереження, зміцнення й формування здоров’я молодого покоління та їх ефективного використання в життєдіяльності кожної особистості.

У педагогічній науці склалися теоретичні передумови для розробки наукових основ формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів. Особливу увагу науковці (Л. Барна, Т. Бойченко, Ю. Бойчук, Т. Бондаренко, Н. Васіна, Д. Воронін, E. Зеєр, В. Лобачов, Ю. Лукашин, І. Мамакіна, Г. Мешко, О. Митчик, С. Морозова, В. Омельяненко, Ю. Павлов, Н. Поліщук, Е. Свиридюк, В. Сергієнко, Г. Сопко, В. Успенська, М. Чуркіна, О. Шукатка, Є. Югова та ін.) приділяють здоров’язбережувальній компетентності майбутніх учителів як основі їхньої професійної компетентності.

Питання компетентнісного підходу в освіті, формування професійної компетентності майбутнього педагога розглянуто в працях О. Безлюдного, Н. Бібік, В. Болотова, О. Браславської, А. Вербицького, А. Грітченка, О. Дубасенюк, І. Зимньої, Н. Кічук, В. Коваль, О. Комар, В. Кузя, З. Курлянд, С. Мартиненко, М. Мартинюка, О. Овчарук, О. Онопрієнко, Д. Пащенка, О. Пометун, І. Рогальської-Яблонської, О. Савченко, В. Сенашенко, С. Совгіри, Ю. Татур, С. Ткачука, С. Трофименко, С. Трубачової, В. Химинець, С. Шандрук, В. Шахова та ін.

Значну роль у сучасній школі відводять учителю біології, оскільки саме він є уособленням здоров’я, здорового способу життя і від нього залежить те, яким буде ставлення молодого покоління до цих важливих аспектів свого життя. Окремі напрями проблеми формування здоров’язбережувальної компетентності студентів-біологів педагогічного університету та її структури розгладали В. Бобрицька, Т. Бондаренко, Т. Мостіпака, Ю. Шафран; проблеми формування в учнів основ здорового способу життя, формування індивідуального стилю здорового способу життя при вивченні біології досліджували І. Азізова, Н. Васіна, Є. Жданова, Г. Мамутова, Є. Носова, І. Растворцева, І. Сапєльцева та ін.; питання підготовки майбутнього вчителя біології у процесі біологічної освіти (проблеми методики природознавства, біології, вивчення дисциплін медико-біологічного циклу, природничо-наукової освіти) розглядали методисти-практики та науковці Н. Верзілін, Б. Всесвятський, Е. Данова, Г. Калинова, Б. Коміссаров, А. М’ягкова, С. Рябченко, С. Старостіна, С. Стрижак, Б. Таньков, А. Хрипкова, Ю. Шапран та ін. Проте, при всій різноманітності підходів до підготовки педагогічних кадрів проблема формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології засобами інноваційних технологій в умовах освітнього середовища вищого навчального закладу не знайшла належного відображення в роботах науковців.

Отже, виникає необхідність теоретичного обґрунтування та розробки нових підходів до визначення змісту, форм, методів, технологій формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології під час їх навчання в університеті.

На основі аналізу освітньої практики і тенденцій її розвитку можемо сформулювати ряд об’єктивних суперечностей між:

вимогами суспільства до здоров’язбережувальної компетентності педагогів і недостатньою науково-теоретичною розробленістю проблеми формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології;
постійно зростаючим потенціалом педагогічних технологій, спрямованих на оптимізацію здоров’язбереження особистості, та їх недостатньою затребуваністю в системі вищої педагогічної освіти;
важливістю формування здоров’язбережувальної компетентності майбутнього вчителя біології та недостатньою розробленістю науково-методичного забезпечення цього процесу у вищих навчальних закладах.

Отже, актуальність проблеми, викликаної окресленими суперечностями, та недостатня її розробленість у теорії й практиці зумовили вибір теми дослідження – «Формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології засобами інноваційних технологій в умовах освітнього середовища вищого навчального закладу».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане відповідно до основних напрямів та завдань науково-дослідної теми кафедри біології та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини «Підготовка майбутніх учителів біології в контексті розвитку вищої педагогічної освіти в Україні» (державний реєстраційний номер 0111U0007523). Тему затверджено Вченою радою Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 11 від 26.05.2015 р.) та погоджено на засіданні Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень із педагогічних та психологічних наук в Україні (протокол № 3 від 29.03.2016 р.).

Мета дослідження – на основі теоретичного аналізу досліджуваної проблеми та освітньої практики обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології засобами інноваційних технологій в освітньому середовищі вищого навчального закладу.

Гіпотеза дослідження. Процес формування здоров’язбережувальної компетентності набуває ефективності, якщо він здійснюється відповідно до таких педагогічних умов: забезпечення мотивації, формування ціннісних орієнтацій, поглиблення знань про культуру здоров’я, здоров’язбереження, здоровий спосіб життя, здоров’язбережувальну діяльність студентів на основі удосконалення змісту та програмно-методичного забезпечення; оптимізації процесу формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології в освітньому середовищі вищих навчальних закладів шляхом упровадження інноваційних технологій; організації самостійної роботи студентів для набуття особистого досвіду здоров’язбереження.

Відповідно до мети й гіпотези визначено такі завдання дослідження:

Проаналізувати стан вивчення проблеми в науковій літературі, розкрити зміст і уточнити сутність ключових понять дослідження.
Уточнити критерії, показники та схарактеризувати рівні сформованості здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології в освітньому середовищі вищих навчальних закладів.
Обґрунтувати та апробувати модель формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології в умовах освітнього середовища вищих навчальних закладів.
Розробити та експериментально перевірити педагогічні умови формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології в умовах освітнього середовища вищих навчальних закладів.

Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутніх учителів біології у вищих навчальних закладах.

Предмет дослідження – педагогічні умови формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології в освітньому середовищі вищих навчальних закладів.

Методи дослідження: теоретичні – аналіз наукових джерел із проблеми дослідження для визначення об’єкта, предмета, мети дослідження, формулювання його завдань, уточнення сутності поняття «формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології засобами інноваційних технологій в освітньому середовищі ВНЗ», теоретичне моделювання для обґрунтування моделі формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології; емпіричні – бесіда, спостереження, опитування, анкетування, педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) – для визначення вихідного стану сформованості здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології та перевірки ефективності педагогічних умов формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології в освітньому середовищі ВНЗ; статистичні – методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу експериментальних даних, визначення достовірності отриманих результатів.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальну роботу проведено на базі факультетів вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку вчителів біології, серед яких: Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. На різних етапах дослідження в ньому взяли участь 506 студентів та 49 викладачів.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

– уперше обґрунтовано педагогічні умови (стимулювання позитивної мотивації, формування ціннісних орієнтацій, поглиблення знань про культуру здоров’я, здоров’язбереження, здоровий спосіб життя, здоров’язбережувальну діяльність студентів на основі вдосконалення змісту та програмно-методичного забезпечення; оптимізація процесу формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології у освітньому середовищі ВНЗ шляхом упровадження інноваційних технологій; організація самостійної роботи студентів для набуття особистого досвіду здоров’язбереження) та модель формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології у вищих навчальних закладах, що охоплює такі блоки: методологічно-цільовий (мета, підходи, принципи), процесуально-змістовий (етапи та зміст підготовки), організаційно-технологічний (традиційні та інноваційні форми, методи, технології, засоби навчання, педагогічні умови), оцінно-результативний (критерії, показники, рівні, відповідний результат);

– уточнено сутність ключових понять дослідження: «здоров’язбережувальна компетентність студента» (інтегративна якість особистості, що включає сукупність знань про людину та її здоров’я, здоровий спосіб життя; мотиви, що мають здоров’язбережувальну спрямованість щодо себе та навколишнього світу і спонукають до ведення здорового способу життя; потреби в освоєнні способів збереження власного здоров’я, орієнтованих на самопізнання та самореалізацію), «формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології в освітньому середовищі ВНЗ» (цілеспрямований процес засвоєння студентами сукупності знань про здоров’я як найважливішу цінність життя, набуття вмінь аналізувати, оцінювати, контролювати свою активність зі здоров’язбереження і досвіду оздоровчих дій; розвитку особистісних якостей через систему заходів, що враховує найважливіші характеристики освітнього середовища з точки зору його впливу на актуалізацію суб’єктності студента для збереження та зміцнення свого здоров’я); критерії (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-інформаційний, практично-діяльнісний), показники та рівні (низький, середній, високий) сформованості здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології; удосконалено форми, методи, засоби формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології;

– подальшого розвитку набули інтеграційні процеси формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології шляхом поєднання аудиторної та позааудиторної навчально-виховної роботи.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробці та впровадженні в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів методики діагностування рівнів сформованості здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології; удосконалених програм дисциплін «Вікова фізіологія і шкільна гігієна», «Анатомія людини», «Методика викладання курсу «Основи здоров’я»», «Основи валеології»; авторського спецсемінару «Здоров’язбережувальна компетентність особистості»; методичних рекомендацій для викладачів з організації позааудиторної роботи зі студентами здоров’язбережувального спрямування.

Матеріали дослідження можуть бути використані у процесі професійної підготовки студентів у вищих педагогічних навчальних закладах під час викладання курсів «Педагогіка вищої школи», «Методика викладання біології», «Методика навчання курсу «Основи здоров’я» для формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології; при укладанні навчально-методичних видань для формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології; студентським самоврядуванням та кураторами академічних груп у навчально-виховній роботі зі студентами та ін.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського (довідка № 01-12/01/1399 від 03.10.2016), Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (довідка № 288/03-а від 14.09.2016), Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка № 2310/01 від 14.09.2016).

Особистий внесок автора. У навчальному посібнику «Біологія» (у співавторстві з В. Сигидою, В. Миколайком) (2007) здобувачем представлено основні теми з біології; у навчально-методичному посібнику «Анатомія людини» (у співавторсті з І. Красноштаном, М. Пащенко) (2012) здобувачем узагальнено та описано методику і техніку підготовки та проведення лабораторно-практичних робіт з курсу «Анатомія людини»; у навчально-методичному посібнику «Методичні рекомендації до лабораторних робіт з гістології з основами цитології та ембріології» (у співавторстві з І. Красноштаном, М. Пащенко) (2012) здобувачем подано вказівки до виконання лабораторно-практичних робіт з різних розділів цитології та гістології.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження обговорені на науково-практичних конференціях, педагогічних читаннях різного рівня: міжнародних – «Екологія: наука, освіта, природоохоронна діяльність» (Умань, 2007), «Основні напрями підготовки сучасного вчителя: глобалізація, стандартизація, інтеграція» (Умань, 2014); «Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку» (Харків, 2016); всеукраїнських – «Підготовка компетентного вчителя: традиції та інновації» (Умань, 2014); «Природничі науки в системі освіти» (Умань, 2016); регіональних – «Природничі науки і освіта у вимірах ХХІ століття» (Умань, 2011).

Публікації. Основні результати дослідження викладено в 15 (із них 11 – одноосібні) публікаціях автора, з яких: 5 – відображають основні наукові результати дисертації, 5 – апробаційного характеру, 5 – додатково відображають результати дисертації.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел (488 найменувань, з них 17 – іноземною мовою), 6 додатків на 67 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 324 сторінки, із них 207 сторінок основного тексту. Робота містить 2 рисунки та 46 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, її зв’язок із науковими програмами, планами, темами, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет наукового пошуку; сформульовано гіпотезу, методи дослідження; розкрито наукову новизну й практичне значення одержаних результатів; особистий внесок автора у роботах, опублікованих у співавторстві; наведено відомості про впровадження, апробацію результатів дослідження, публікації, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі – «Теоретичні основи формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології засобами інноваційних технологій в умовах освітнього середовища вищого навчального закладу» – охарактеризовано стан розробленості проблеми дослідження; розкрито зміст і уточнено сутність ключових понять дослідження; визначено роль освітнього середовища вищого навчального закладу у формуванні здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології.

У дослідженні з’ясовано, що у вітчизняній та зарубіжній науці накопичено значний обсяг праць із проблеми формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх фахівців. При всій різноманітності підходів до підготовки педагогічних кадрів проблема формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології засобами інноваційних технологій в умовах освітнього середовища вищого навчального закладу не знайшла належного відображення, науковцями розглянуто лише окремі її аспекти. Зокрема, проблему формування здоров’язбережувальної компетентності досліджують науковці і педагоги-практики (Л. Барна, Т. Бойченко, Т. Бондаренко, О. Ващенко, Д. Воронін, Ю. Лукашин, І. Мамакіна, Г. Мєшко, О. Митчик, С. Морозова, В. Овчарук, В. Омельяненко, Ю. Павлов, М. Пазиркіна, Н. Поліщук, Є. Свиридюк, В. Сергієнко, О. Шатрова), які вважають, що здоров’язбережувальна компетентність як ключова формується на міжпредметному рівні за допомогою предметних компетенцій із урахуванням специфіки предметів та пізнавальних можливостей педагогів.

Питання підготовки майбутнього вчителя біології у процесі біологічної освіти (проблеми методики природознавства, біології, вивчення дисциплін медико-біологічного циклу, природничо-наукової освіти) розглядали методисти-практики і теоретики (Н. Верзілін, Б. Всесвятський, Є. Жданова, Г. Калинова, Б. Коміссаров, А. М’ягкова, С. Рябченко, С. Старостіна, С. Стрижак, Б. Таньков, А. Хрипкова, Ю. Шапран). Науковці стверджують, що біологічна освіта, що межує з природничо-науковою та гуманітарною галуззю знань, покликана сформувати у молодого покоління розуміння здоров’язбережувальної компетентності як найбільшої цінності для дотримання здорового способу життя.

Проблеми впровадження інноваційних технологій, зокрема, і здоров’язбережувальних, у навчально-виховний процес вищої школи, відображено в працях філософів, психологів, учених-медиків, педагогів, валеологів (І. Амельченко, І. Аносов, Л. Антонова, Л. Безкоровайна, Т. Бойко, А. Борисов, О. Буйницька, Т. Васюткіна, О. Ващенко, Ю. Гавриленко, Н. Голобородько, В. Гузєєв, І. Дичківська, Е. Дзятковська, О. Дорошенко, В. Єфімова, І. Єрохіна, Р. Калакуцький, Т. Карасєва, А. Мітяєва, Т. Мостіпака, О. Падалка, І. Смірнов, Н. Смірнов, Т. Шаповалова, Л. Янчева). Учені вважають, що цей аспект діяльності є найважливішим при вирішенні завдань збереження, зміцнення й відновлення здоров’я учнів та студентів в умовах освітнього середовища закладу освіти.

Специфіку освітнього середовища і різні аспекти середовищної проблематики (термінологія, здатність до проектування, моделювання, імпресивність, придатність та інтерактивність) висвітлено в багатьох працях науковців (І. Баєва, О. Боднар, Ю. Бойчук, Е. Вайнер, А. Вишнякова-Вишневецька, І. Габа, Е. Зеєр, С. Кривих, Ю. Кулюткін, О. Кульчицька, А. Макареня, Є. Мамонтова, Ю. Мануйлов, Т. Менг, Ю. Міцай, Л. Нагорнова, Л. Новікова, В. Панов, С. Подмазін, А. Полонніков, Г. Полякова, К. Приходченко, Г. Семикін, М. Сентизова, С. Сергєєв, В. Слободчіков, Л. Соколова, С. Тарасов, А. Цимбалару, В. Чернишов, Ю. Шабалін, О. Щербаков, В. Яковлєв, В. Ясвін, Б. Ясько), при чому багатоаспектно: розкрито методологію застосування середовищного підходу, гуманізації середовища і взаємодії різних типів середовищ; способи конструювання середовищ із різною спрямованістю; створення комфортного, адаптивного, діалогічного середовищ.

Аналіз педагогічних досліджень і практичного досвіду свідчать про зрослий інтерес до питань, пов’язаних із формуванням здоров’язбережувальної компетентності майбутнього вчителя біології в умовах освітнього середовища. Проте проблема її формування залишається не вирішеною через відсутність загальновизнаного розуміння комплексного феномену здоров’язбережувальної компетентності майбутнього вчителя біології, який має значний потенціал для покращення рівня здоров’я молодого покоління; недостатню розробленість теоретико-педагогічних основ формування здоров’язбережувальної компетентності майбутнього вчителя біології, що характеризують її сутність і виявляють можливості вдосконалення; нерозробленість змістового і технологічного аспектів формування здоров’язбережувальної компетентності майбутнього вчителя біології в умовах освітнього середовища вищого навчального закладу.

Опрацювання наукової літератури з досліджуваної проблеми дало змогу уточнити зміст понять «здоров’язбережувальна компетентність студентів», «формування здоров’язбережувальної компетентності студентів ВНЗ», «формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології засобами інноваційних технологій в умовах освітнього середовища вищого навчального закладу».

Під здоров’язбережувальною компетентністю студента розуміємо інтегративну якість особистості, що включає сукупність знань про людину та її здоров’я, здоровий спосіб життя; мотиви, що мають здоров’язбережувальну спрямованість щодо себе та навколишнього світу і спонукають до ведення здорового способу життя; потреби в освоєнні способів збереження власного здоров’я, орієнтованих на самопізнання та самореалізацію.

Формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології засобами інноваційних технологій в умовах освітнього середовища вищого навчального закладу вважаємо цілеспрямованим процесом засвоєння студентами сукупності знань про здоров’я як найважливішу цінність життя, набуття вмінь аналізувати, оцінювати, контролювати свою активність зі здоров’язбереження і досвіду оздоровчих дій; розвитку особистісних якостей через систему заходів, що враховує найважливіші характеристики освітнього середовища з точки зору його впливу на актуалізацію суб’єктності студента для збереження та зміцнення свого здоров’я.

У дослідженні розглядаємо освітнє середовище вищого навчального закладу як педагогічний чинник, що забезпечує всім суб’єктам освітнього процесу низку можливостей, пов’язаних із задоволенням потреб і трансформацією цих потреб у життєві цінності, та актуалізує процес особистісного саморозвитку студента. До компонентів освітнього середовища відносимо: предметний, просторовий, організаційно-змістовий, соціально-психологічний. Найбільш важливими для розвитку здоров’язбережувального освітнього середовища вищого навчального закладу є такі показники: широта, інтенсивність, узагальненість, когерентність, активність, мобільність, здоров’язбереження.

У другому розділі – «Діагностика сформованості здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології засобами інноваційних технологій в умовах освітнього середовища вищого навчального закладу» – проаналізовано стан формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології у вищих навчальних закладах; уточнено критерії, показники й схарактеризовано рівні сформованості здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології; висвітлено організацію та методику проведення констатувального етапу дослідно-експериментальної роботи.

Аналіз навчальних планів напряму підготовки 6.040102 Біологія, навчальних та робочих програм показав, що основні дисципліни («Загальна екологія», «Основи валеології», «Анатомія людини», «ІК технології в галузі природничих наук», «Вікова фізіологія та шкільна гігієна», «Мікробіологія з основами вірусології та імунології», «Методика викладання курсу «Основи здоров’я»» та ін.), які вивчають студенти, мають певний потенціал для формування у них здоров’язбережувальної компетентності. Однак аналіз стану викладання цих дисциплін показує недостатнє його застосування для того, щоб гарантувати збереження здоров’я людини. Зміст фахових дисциплін потребує посилення педагогічними аспектами формування у майбутніх учителів біології здоров’язбережувальної компетентності.

Під час дослідження визначено основні причини, що не дозволяють викладачам формувати у студентів переконання в необхідності здорового способу життя, серед них: недостатня увага до питань збереження та зміцнення здоров’я у процесі біологічної освіти, відсутність науково обґрунтованих методичних рекомендацій для проведення занять, що дозволяють формувати у студентів практичні вміння збереження здоров’я і правильні форми поведінки в сучасних умовах; брак часу для вивчення матеріалу про збереження і зміцнення здоров’я на заняттях, використання викладачами переважно однотипних і стандартних методів навчання (лекції, лабораторні роботи і практичні заняття), епізодичне використання на заняттях нових здоров’язбережувальних технологій.

Результати пілотажного дослідження лягли в основу констатувального етапу дослідно-експериментальної роботи, для проведення якого уточнено критерії та показники сформованості здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології: мотиваційно-ціннісний (єдність стійкої мотивації до здорового способу життя та ціннісного ставлення до власного здоров’я та здоров’я інших людей); когнітивно-інформаційний (фундаментальні базові знання студентів про здоров’я та його складові, про здоровий спосіб життя, способи оздоровлення і підвищення резервів здоров’я як складних соціально-особистісних і психофізіологічних явищ, знання змісту здоров’язбережувальної компетентності); практично-діяльнісний (практичні вміння та досвід реалізації здоров’язбережувальної діяльності, необхідні для збереження і підтримки здоров’я, що орієнтує на вдосконалення здоров’я всіх учасників освітнього процесу).

Відповідно до розроблених критеріїв та показників схарактеризовано рівні сформованості здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології: низький, середній та високий.

Для визначення рівнів сформованості здоров’язбережувальної компетентності студентів використано такі діагностичні методики: за мотиваційно-ціннісним критерієм: «Мотивація до ЗСЖ» (адаптована методика «Мотивація професійної діяльності»), «Виявлення орієнтації особистості студента на ЗСЖ», «Виявлення усвідомленості різних компонентів мотиву ЗСЖ», «Вивчення особливостей мотивації ЗСЖ», «Ціннісні орієнтації» М. Рокича; анкети: «Ваша життєва позиція», «Готовність до саморозвитку», анкета «Я і моє здоров’я», «Виявлення у студентів сформованості ціннісного ставлення до здоров’я та здорового способу життя»; за когнітивно-інформаційним: контрольні завдання для перевірки знань студентів про культуру здоров’я, опорні картки теоретичного терміналу авторського спецсемінару «Здоров’язбережувальна компетентність особистості», опитувальник «Дослідження уявлень про здоровий спосіб життя», методика оцінки ставлення до здоров’я і ЗСЖ, методика «Індивідуальна концепція здоров’я», анкета та тести: «Знання про здоров’язбереження», «Рівень орієнтації особистості на ЗСЖ», «Індекс ставлення до здоров’я», тест-опитування для визначення рівня сформованості у студентів когнітивної готовності до здоров’язбережувальної діяльності; за практично-діяльнісним критерієм: методики «Кейс-вимірювач проблемних ситуацій / завдань», «Локус контролю здоров’я», «Суб’єктивна оцінка стану здоров’я учасників освітнього процесу та компетентності в питаннях охорони здоров’я школярів», опитувальники: «Ставлення до здоров’я і здорового способу життя», «Готовність до професійної оздоровчої діяльності», «Ваша оцінка свого здоров’я», «Самооцінка готовності до розвитку», опорні картки практичного терміналу авторського спецсемінару «Здоров’язбережувальна компетентність особистості».

Проведена на констатувальному етапі роботи діагностика засвідчила переважання низького рівня сформованості здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології, що пояснюємо домінуванням функціонального підходу, який проявляється в слабких зв’язках матеріалу про здоров’язбереження між окремими дисциплінами; підготовкою студентів лише до окремих видів здоров’язбережувальної діяльності в майбутній професійній роботі; відсутністю методики формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології, яка забезпечувала б їхнє особистісно-професійне становлення, самовизначення й суб’єктивну готовність до здоров’язбережувальної професійної діяльності, до використання інноваційних здоров’язбережувальних технологій у загальноосвітній школі. Результати констатувального етапу дослідження дозволили дійти висновку про необхідність внесення змін у процес фахової підготовки майбутніх учителів біології з метою формування в них здоров’язбережувальної компетентності та необхідності дотримання таких закономірностей: компетентність повинна формуватися в процесі біологічної освіти фахівцями в цій галузі знань; структура здоров’язбережувальної компетентності повинна бути інтегративною і реалізовуватися через комплекс взаємопов’язаних природничих дисциплін, об’єднаних загальним значеннєвим навантаженням; зміст здоров’язбережувальної компетентності має співвідноситися із загальнокультурною і професійною компетентністю.

У третьому розділі – «Оптимізація процесу формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології засобами інноваційних технологій в умовах освітнього середовища вищого навчального закладу» – обґрунтовано модель і зреалізовано педагогічні умови формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології засобами інноваційних технологій в умовах освітнього середовища вищого навчального закладу; проаналізовано результати дослідно-експериментальної роботи.

Обґрунтовано і апробовано модель формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології засобами інноваційних технологій в умовах освітнього середовища вищого навчального закладу, складниками якої є такі блоки: методологічно-цільовий, процесуально-змістовий, організаційно-технологічний і оцінно-результативний (рис. 1).

У межах методологічно-цільового блоку моделі визначено мету (формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології), підходи (компетентнісний, системно–синергетичний, аксіологічний, особистісно-діяльнісний, середовищний), принципи (науковості та цілісності, проблемності, діяльності, аксіологічності, прагматичності, здоров’язбереження). Процесуально-змістовий блок моделі включає етапи (організаційно-мотиваційний, змістово-технологічний, результативно-діяльнісний) та зміст формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології засобами інноваційних технологій. Організаційно-технологічний блок моделі об’єднує традиційні та інноваційні форми, методи, технології, засоби навчання з метою поетапного формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх педагогів. Оцінно-результативний блок моделі представлений критеріями (мотиваційно-ціннісним, когнітивно-інформаційним, практично-діяльнісним),
що мають відповідні показники і відображаються в рівнях сформованості здоров’язбережувальної компетентності. Результатом запропонованої
моделі є сформована здоров’язбережувальна компетентність майбутнього вчителя біології.

Принципи: науковості та цілісності, проблемності, діяльності, аксіологічності, прагматичності, здоров’язбереження

Критерії

Мотиваційно-

ціннісний

Когнітивно- інформаційний

Зміст

удосконалення змісту навчальних дисциплін («Вікова, фізіологія і шкільна гігієна», «Анатомія людини», «Основи здорового способу життя», «Основи валеологічних знань») з посиленням матеріалу про сутність здоров’я і здорового способу життя, здоров’язбереження

Мета: формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології

Підходи: компетентнісний, системно-синергетичний, аксіологічний, особистісно-діяльнісний, середовищний

Форми

аудиторні (проблемна лекція, бінарна лекція, дискусійний семінар) позааудиторні (туристичні походи, дні здоров’я, конфе-ренції, екскурсії в оздоровчі центри),

навчальна та педагогічна практики

Методи

дискусія, метод проектів, рольова гра, імітаційна гра, метод проблемного навчання,

мозковий штурм, методи «прес», «коло ідей»,

моделювання ситуацій, тести, аналіз життєвих ситуацій

Рівні

високий

середній

низький

Результат: сформована здоров’язбережувальна компетентність майбутніх учителів біології

Практично-

діяльнісний

Технології

інноваційні освітні технології (проектного навчання, розвитку критичного мислення, case-study, особистісно зорієнтованого та колективного навчання, тренінгові та ІК технології);

здоров’язбережувальні технології (фізкультурно-оздоровчі, просвітницько-педагогічні, медико-гігієнічні, рекреаційні заходи та інфра-структура, екологічні здоров’язбережувальні освітні технології

Етапи

організаційно-мотиваційний

змістово-

технологічний

результативно-діяльнісний

Рис. 1. Модель формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології засобами інноваційних технологій в умовах освітнього середовища вищого навчального закладу

Дієвість моделі забезпечується розробленими педагогічними умовами формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології засобами інноваційних технологій в умовах освітнього середовища вищого навчального закладу.

Перша умова – стимулювання позитивної мотивації, формування ціннісних орієнтацій, поглиблення знань про культуру здоров’я, здоров’язбереження, здоровий спосіб життя, здоров’язбережувальну діяльність студентів на основі вдосконалення змісту та програмно-методичного забезпечення – передбачала вплив на формування мотиваційно-ціннісного критерію і реалізовувалася на організаційно-мотиваційному етапі дослідження упродовж 2 – 4 семестрів навчання у виші.

Ця умова реалізувалася через: 1) удосконалення змісту окремих навчальних дисциплін («Вікова фізіологія і шкільна гігієна», «Анатомія людини», «Методика викладання курсу «Основи здоров’я»», «Основи валеології» з посиленням матеріалу про сутність здоров’я, здорового способу життя, здоров’язбереження); упровадження спецсемінару «Здоров’язбережувальна компетентність особистості», у процесі якого студентам пропонувалися проблемні запитання, ділові ігри («Один день учителя біології», «Оціни фрагмент уроку колеги»), інтерактивні технології («Таємні таланти», «Спільна угода», «Мікрофон» тощо), які підвищували їхню мотивацію до навчання шляхом створення ситуації новизни, актуальності, імітації професійних ситуацій, використання фактів, які допомагають підвищити мотивацію студентів до здоров’язберження та рівень їхньої моральної вихованості; створення неформальної атмосфери в процесі навчання, необхідності швидких дій тощо; 2) застосування таких інноваційних форм: лекцій з елементами проблемного обговорення, лекції-бесіди, лекції-прес-конференції тощо; індивідуальна робота, вправи, тренінги, круглі столи, семінари; 3) використання активних методів організації навчально-виховного процесу: дидактичні ігри, моделювання ситуацій, тести, мозковий штурм, аналіз життєвих ситуацій, учинків, зустрічі з медиками та відомими спортсменами, перегляд кінофільмів на проблемну тематику.

Друга педагогічна умова – оптимізація процесу формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології в освітньому середовищі вищих навчальних закладів шляхом упровадження інноваційних технологій – передбачала вплив на формування когнітивно-інформаційного критерію здоров’язбережувальної компетентності майбутнього вчителя біології та реалізовувалася на змістово-технологічному етапі дослідження упродовж 5–7 семестрів навчання у виші.

Цю умову зреалізовано через різні організаційні форми: 1) на аудиторних заняттях використано різні типи завдань, спрямованих на відпрацювання окремих технологічних здоров’язбережувальних дій; інноваційних технологій (ігрових, діалогових, проблемних, інформаційно-комунікаційних); 2) під час позааудиторної роботи – проведення туристичних походів, днів здоров’я, тематичних бесід з елементами дискусії, тематичних диспутів з елементами наукової конференції, виконання домашніх завдань з охорони здоров’я, співпраця з медичними й реабілітаційними закладами (робота у фондах та архівах, відвідування лекцій, екскурсії в оздоровчі центри міста), збір інформаційного й методичного матеріалу із сучасних фізкультурно-оздоровчих методик, участь у підготовці та проведенні спортивних свят з оздоровчою спрямованістю, особистих оздоровчих методик, розробка занять і виховних заходів зі здоров’язбережувальної тематики, підготовці доповідей до міні-конференцій, участь у науково-пошуковій роботі тощо.

Третя педагогічна умова – організація самостійної роботи студентів для набуття особистого досвіду здоров’язбереження – реалізовувалася на діяльнісно-результативному етапі дослідження упродовж 7 ‒ 8 семестрів навчання студентів. На цьому етапі було відпрацьовано практичні вміння, навички, набуття первинного досвіду практичної, здоров’язбережувальної діяльності в умовах, що імітують майбутню професію (проекти, тренінги, ситуаційні завдання), у педагогічній практиці та у процесі самостійної роботи студентів.

Ця умова забезпечувала формування діяльнісно-практичного критерію здоров’язбережувальної компетентності, який визначає здатність особистості застосовувати на практиці набуті знання, коригувати власну поведінку на основі проведеної рефлексії, управляти власними проявами емоцій, самостійно здійснювати вибір, приймати рішення в будь-якій ситуації, відмовлятися від примусу. Для реалізації третьої педагогічної умови було оновлено програми педагогічної практики, а також використовувалися здоров’язбережувальні технології, сюжетно-рольові ігри, досліди, практичні завдання, вправи, інсценізації ситуацій, розігрування пантомім на запропоновану тему, розваги, змагання, доручення.

Під час формувального етапу експерименту процес формування здоров’язбережувальної компетентності студентів здійснювався на основі: 1) доповнення змісту фахових дисциплін сучасними знаннями про здоров’язбережувальні принципи організації життєдіяльності людини: «Вікова фізіологія і шкільна гігієна», «Анатомія людини» (теми: «Оцінка стану здоров’я та фізичного розвитку дітей та підлітків», «Регуляція функцій в організмі. Залози внутрішньої секреції», «Дослідження функціонального стану серцево-судинної системи», «Сенсорні системи»); «Методика викладання курсу «Основи здоров’я»» (тема: «Основи здоров’язбережувальної педагогіки»); «Основи валеології» (теми: «Сучасна концепція здоров’я та здорового способу життя», «Валеологічні основи формування екологічної свідомості», «Традиційні і нетрадиційні оздоровчі системи. Історичний аспект та сучасні концепції», «Поняття про стрес та дистрес», «Основи здорової духовно-моральної особистості», «Біоетика. Біоетичні проблеми сучасності»). Під час практичних і лабораторних занять із цих навчальних дисциплін проведено фізкультхвилинки, психогімнастику, аромотерапію; 2) створення в університеті інноваційного освітнього середовища – під час експериментальної роботи використовували електронну систему Мооdle, 1-С, комп’ютерні класи для організації самостійної роботи студентів і контролю якості знань; 3) використання інноваційних форм проведення занять, таких як: проблемні й бінарні лекції, семінари-дослідження; семінари-дискусії або дебати; семінари-симуляції (моделювання ситуацій), під час яких відбувався обмін думками між студентами і викладачами; міні-дискусії, ділові ігри; розв’язання проблемних ситуацій, виконання творчих робіт; 4) розроблення методичних рекомендацій до організації та проведення педагогічної практики студентів. Програми педагогічних практик містили завдання, перелік звітної документації, інструктивні матеріали про оформлення пакету документів педагогічної практики, додаткові заходи. З метою якісної підготовки студентів до літньої педагогічної практики в оздоровчих таборах проводився інструктивно-методичний збір, на якому студенти-біологи вивчали нормативно-правові документи, отримували методичні рекомендації для організації літнього відпочинку дітей, брати участь у проведенні різноманітних конкурсів і розваг; 5) забезпечення індивідуальної (самостійної) роботи, зокрема, і науково-дослідної через реалізацію можливості кожному студенту можливості вибору індивідуальної траєкторії самовдосконалення з урахуванням його інтересів і подальших життєвих планів.

Під час проведення контрольного зрізу проаналізовано кількісні значення показників сформованості здоров’язбережувальної компетентності студентів контрольної й експериментальної груп, що дало змогу встановити відповідну динаміку рівнів (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка рівнів сформованості здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології до і після завершення експерименту (у %)

Рівні	Констату- вальний експеримент	Формуваль-ний експеримент	Динаміка	Констату- вальний експеримент	Формуваль-ний експеримент	Динаміка
Рівні	Контрольна група			Експериментальна група
Низький	71 (43,8 %)	62 (38,3 %)	-5,5	83 (46,1 %)	17 (9,4 %)	-36,7
Середній	88 (54,3 %)	93(57,4 %)	+3,1	95 (52,8 %)	131 (72,8 %)	+20,0
Високий	3 (1,9 %)	7 (4,3 %)	+2,4	2 (1,1 %)	32 (17,8 %)	+16,7

Результати експериментальної роботи засвідчили позитивні зміни у сформованості здоров’язбережувальної компетентності студентів експериментальної групи: високий рівень збільшився на 16,7 %, середній – на 20,0 %, низький зменшився на 36,7 %. У контрольній групі: високий рівень збільшився на 2,4 %, середній – на 3,1 %, низький зменшився на 5,5 %.

Для визначення статистичної достовірності для встановлення різниці між середніми значеннями рівня сформованості здоров’язбережувальної компетентності у майбутніх учителів біології в контрольній і експериментальній групах обчислювали t-критерій Стьюдента. Для перевірки вірогідності одержаних результатів використовувався критерій Пірсона χ²(хі-квадрат).

Встановлено, що у результаті дослідно-експериментальної роботи у студентів експериментальної групи виявилися більш високі показники рівня сформованості здоров’язбережувальної компетентності, а відмінності в означених рівнях не випадкові, і є наслідком реалізації відповідних педагогічних умов.

ВИСНОВКИ

У дисертації викладено результати теоретичного узагальнення і розв’язання завдання формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології засобами інноваційних технологій, що дозволило обґрунтувати модель забезпечення цього процесу, визначити та експериментально перевірити педагогічні умови в системі професійної підготовки студентів у вищих навчальних закладах. Результати наукового пошуку послугували підставою для низки аргументованих висновків:

Проведений аналіз наукових здобутків із проблеми формування здоров’язбережувальної компетентності майбутнього вчителя біології у філософській, соціальній, психологічній, педагогічній літературі та освітньо-виховній практиці показав, що значну частину праць присвячено окремим питанням і напрямам організації цього процесу, зокрема: визначенню сутнісних ознак та структури професійної компетентності, з’ясуванню психологічних аспектів формування професійної компетентності, розробці компетентнісної моделі підготовки фахівців, діагностиці професійної компетентності. Особливу увагу приділено специфіці освітнього середовища та різним аспектам середовищної проблематики (термінологія, здатність до проектування, моделювання, імпресивність, придатність та інтерактивність). Проте, незважаючи на стійкий інтерес до проблеми зміцнення і збереження здоров’я майбутніх педагогів, проблема формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології засобами інноваційних технологій в освітньому середовищі вищого навчального закладу недостатньо розроблена в теорії і практиці сучасної професійної освіти.

У процесі аналізу термінологічного апарату дослідження уточнено й конкретизовано сутність ключових та дотичних понять, а саме: «здоров’я», «здоровий спосіб життя», «культура здоров’я», «здоров’язбереження студентів», «компетентність», «професійна компетентність майбутнього вчителя», «здоров’язбережувальна компетентність», «формування здоров’язбережувальної компетентності студентів ВНЗ», «інновація», «інноваційна педагогічна технологія», «освітнє середовище», «здоров’язбережувальне середовище навчального закладу», «здоров’язбережувальні технології в освітньому середовищі ВНЗ».

Здоров’язбережувальну компетентність студента визначено як інтегративну якість особистості, що включає сукупність знань про людину та її здоров’я, здоровий спосіб життя; мотиви, що мають здоров’язбережувальну спрямованість щодо себе та навколишнього світу і спонукають до ведення здорового способу життя; потреби в освоєнні способів збереження власного здоров’я, орієнтованих на самопізнання та самореалізацію.

Поняттям «формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології засобами інноваційних технологій в умовах освітнього середовища вищого навчального закладу» позначено цілеспрямований процес засвоєння студентами знань про здоров’я як найважливішу цінність життя, набуття вмінь аналізувати, оцінювати, контролювати свою активність зі здоров’язбереження, а також досвіду оздоровчих дій; процес розвитку особистісних якостей на основі організації системи заходів, що враховує найважливіші характеристики освітнього середовища з точки зору його впливу на актуалізацію суб’єктності студента для збереження та зміцнення свого здоров’я.

Уточнено критерії сформованості здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології та їх показники: мотиваційно-ціннісний (єдність стійкої мотивації до здорового способу життя та ціннісного ставлення до здоров’я власного та усіх, хто оточує); когнітивно-інформаційний (фундаментальні базові знання студентів про здоров’я та його складові, здоровий спосіб життя, способи оздоровлення і підвищення резервів здоров’я як складних соціально-особистісних і психофізіологічних явищ, знання змісту здоров’язбережувальної компетентності); практично-діяльнісний (практичні вміння та досвід здоров’язбережувальної діяльності, необхідні для збереження і підтримки здоров’я). На основі визначених критеріїв та показників схарактеризовано рівні сформованості здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології у вищих навчальних закладах: низький, середній та високий. Констатувальний етап експерименту показав переважання низького рівня сформованості здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології педагогічного вищого навчального закладу.
Обґрунтовано та апробовано модель формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології засобами інноваційних технологій в умовах освітнього середовища вищих навчальних закладів, яка охоплює такі блоки та їх складники: методологічно-цільовий (мета, підходи, принципи), процесуально-змістовий (етапи та зміст), організаційно-технологічний (традиційні та інноваційні форми, методи, технології, засоби навчання, педагогічні умови), оцінно-результативний (критерії, показники, рівні, відповідний результат), що відображають специфіку здоров’язбережувальної компетентності і забезпечують її формування в майбутніх учителів біології. Основні складники моделі взаємодіють через механізми зворотного зв’язку.
Визначено й реалізовано педагогічні умови формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології засобами інноваційних технологій.

Реалізація першої педагогічної умови – стимулювання позитивної мотивації, формування ціннісних орієнтацій, поглиблення знань про культуру здоров’я, здоров’язбереження, здоровий спосіб життя, здоров’язбережувальну діяльність студентів на основі вдосконалення змісту та програмно-методичного забезпечення – забезпечувалася: 1) вдосконаленням змісту окремих навчальних дисциплін («Вікова фізіологія і шкільна гігієна», «Анатомія людини», «Методика викладання курсу «Основи здоров’я»», «Основи валеології» з посиленням матеріалу про сутність здоров’я і здорового способу життя, здоров’язбереження; 2) упровадженням спецсемінару «Здоров’язбережувальна компетентність особистості»; 3) застосуванням таких інноваційних форм: лекцій з елементами проблемного обговорення, лекцій-бесід, лекцій-прес-конференцій тощо, індивідуальної роботи, вправ, тренінгів, круглих столів, семінарів.

Друга педагогічна умова – оптимізація процесу формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології в освітньому середовищі ВНЗ шляхом упровадження інноваційних технологій – реалізовувалася: 1) використанням на аудиторних заняттях різних типів завдань, спрямованих на відпрацювання окремих технологічних здоров’язбережувальних дій; інноваційних технологій (ігрових, діалогових, проблемних, інформаційно-комунікаційних); 2) під час позааудиторної роботи, туристичних походів, днів здоров’я, тематичних бесід із елементами дискусії, тематичних диспутів з елементами наукової конференції, домашніх завдань із охорони здоров’я, співпраці з медичними й реабілітаційними закладами тощо.

Для реалізації третьої педагогічної умови – організації самостійної роботи студентів для набуття особистого досвіду здоров’язбереження – використано здоров’язбережувальні технології, сюжетно-рольові ігри, досліди, практичні завдання, вправи, інсценізації ситуацій, розваги, змагання, доручення; оновлено програми педагогічної практики.

Ефективність процесу реалізації педагогічних умов доведено результатами формувального експерименту: збільшилася кількість студентів із високим рівнем сформованості здоров’язбережувальної компетентності в експериментальній групі, тоді як у контрольній групі аналогічний показник значно не збільшився. Результати дослідження свідчать про динамічні позитивні зміни показників сформованості здоров’язбережувальної компетентності у студентів експериментальних груп під впливом запропонованих нововведень.

Перспективу подальших досліджень убачаємо в таких напрямах: компетентність викладача вищої школи у сфері формування здорового способу життя студентів; здоров’язбережувальне середовище як умова формування здорового способу життя студентів; готовність студентів до реалізації здорового способу життя в системі якості освіти у ВНЗ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, у яких опубліковано основні наукові результати дисертації

Миронюк Т. М. Структурні компоненти освітнього середовища вищого навчального закладу / Т. М. Миронюк // Зб. наук. пр. Уманського держ. пед. ун-ту імені Павла Тичини. – Умань : ФОП Жовтий О.О., 2015. – Вип.1. – С. 228–238.
Миронюк Т. М. Специфічні вимоги до формування здоров’язбережувальної компетентності майбутнього вчителя біології / Т. М. Миронюк // Проблеми підготовки сучасного вчителя : зб. наук. пр. Уманського держ. пед. ун-ту імені Павла Тичини. – Умань : ФОП Жовтий О. О., 2015. – Вип. 11. – С. 32–40.
Миронюк Т. М. Сутність поняття «здоров’я» в аспекті функціонування здоров’язбережувальної компетентності майбутнього вчителя / Т. М. Миронюк // Вісник Глухівського нац. пед. ун-ту імені Олександра Довженка : зб. наук. пр. – Глухів : Глухівський НПУ ім. О. Довженка, 2016. – Вип. 31. – С. 34–41.
Миронюк Т. М. Мотиваційно-ціннісна сфера здоров’язбережувальної компетентності майбутнього вчителя біології / Т. М. Миронюк // Молодь і ринок. – № 7 (138). – Дрогобич : Швидкодрук, 2016. – С. 153–158.
Myroniuk T. Types of Health Saving Technoloqies / T. Myroniuk // Intellectual Archive. – Vol. 5, Num. 5. – 2016. – Р. 98–106.

Опубліковані праці апробаційного характеру

Миронюк Т. М. Комп’ютери та здоров’я дітей / Т. М. Миронюк // Екологія : наука, освіта, природоохоронна діяльність : матеріали міжнар. наук.-прак. конф., (Київ, 30–31 жовт. 2007 р.). – К. : Наук. світ, 2007. – С. 139.
Миронюк Т. М. Критерії сформованості здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології / Т. М. Миронюк // Підготовка компетентного вчителя: традиції та інновації : всеукр. наук.-метод. семінар, (Умань, 21 берез. 2014 р. ). – Умань : ФОП Жовтий О. О., 2014. – C. 27–30.
Миронюк Т. М. Факторний аналіз здоров’язбережувального освітнього середовища вищого навчального закладу / Т. М. Миронюк // Основні напрями підготовки сучасного вчителя: глобалізація, стандартизація, інтеграція : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., (Умань, 30–31 жовт. 2014 р.). – Умань : ПП Жовтий О. О., 2014. – С. 24–28.
Миронюк Т. М. Урок біології у структурі здоров’язберігаючого освітнього середовища / Т. М. Миронюк // Природничі науки в системі освіти : матеріали всеукр. наук.-прак. Інтернет-конф., (Умань, 18 лют. 2016 р.). – Умань : ФОП Жовтий О. О., 2016. – С. 64–68.
Миронюк Т. М. Ієрархія понять «спосіб життя» та «здоровий спосіб життя» / Т. М. Миронюк // Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку : ХІV міжнар. наук.-прак. конф., (Харків, 14–16 квіт. 2016 р.). – Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2016. – С. 74–78.

Опубліковані праці, які додатково відображають результати дисертації

Сигида В. П. Біологія : навч. посіб. / В. П. Сигида, Т. М. Миронюк, В.П. Миколайко. – Умань, 2005. – 320 с.
Миронюк Т. Структуровані конспекти з біології для 9 класу / Тамара Миронюк. – К. : Шкільний світ, 2009. – 128 с.
Красноштан І.В. Загальна цитологія і гістологія (практикум) : навч.-метод. посіб. для студ. природн.-географ. фак. пед. вишів / І. В. Красноштан, Т. М. Миронюк, М. І. Пащенко. – Вінниця : ФОП Горбачук І. П., 2010. – 123 с.
Анатомія людини (практикум) : навч.-метод. посіб. для студ. природн.-географ. фак. пед. вишів / І.В. Красноштан, Т. М. Миронюк, М. І. Пащенко. – Вінниця : ФОП Горбачук І. П., 2010. –108 с.
Красноштан І. В. Анатомія людини (практикум) : навч.-метод. посіб. для студ. природн.-географ. фак. пед. вишів / І. В. Красноштан, Т. М. Миронюк, М. І. Пащенко. – Вінниця : ФОП Горбачук І. П., 2010. –108 с.

АНОТАЦІЇ

Миронюк Т. М. Формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології засобами інноваційних технологій в умовах освітнього середовища вищого навчального закладу. – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. – Умань, 2017.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано вирішення проблеми формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології. Уточнено сутність ключових понять дослідження: «здоров’язбережувальна компетентність студентів», «формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології засобами інноваційних технологій в умовах освітнього середовища вищого навчального закладу». Уточнено критерії (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-інтелектуальний, практично-діяльнісний) та показники, схарактеризовано рівні сформованості здоров’язбережувальної компетентності студентів (високий, середній та низький).

Теоретично обґрунтовано й апробовано модель, визначено та експериментально перевірено педагогічні умови формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології засобами інноваційних технологій в умовах освітнього середовища вищого навчального закладу.

Ключові слова: компетентність, здоров’язбереження, майбутні вчителі біології, інноваційні технології, освітнє середовище.

Миронюк Т. М. Формирование здоровьесберегающей компетентности будущих учителей биологии средствами инновационных технологий в условиях образовательной среды высшего учебного заведения. – На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины. – Умань, 2017.

В диссертации осуществлено теоретическое обобщение и предложено решение проблемы формирования здоровьесберегающей компетентности будущих учителей биологии. Уточнена сущность ключевых понятий исследования: «здоровьесберегающая компетентность студентов», «формирование здоровьесберегающей компетентности будущих учителей биологии средствами инновационных технологий в условиях образовательной среды высшего учебного заведения». Уточнены критерии (мотивационно-ценностный, когнитивно-интеллектуальный, практически-деятельностный) и их показатели, охарактеризованы уровни сформированности здоровьесберегающей компетентности студентов (высокий, средний и низкий).

Теоретически обоснована модель, разработаны и экспериментально проверены педагогические условия формирования здоровьесберегающей компетентности будущих учителей биологии средствами инновационных технологий в условиях образовательной среды высшего учебного заведения.

Ключевые слова: компетентность, здоровьесбережение, будущие учителя биологии, инновационные технологии, образовательная среда.

Myronyuk T. M. The health keeping competence formation of future teachers of biology by means of innovative technologies in conditions of the educational environment of higher education. – The manuscript.

Thesis for the Degree of the Candidate of Pedagogical Sciences in specialty 13.00.04 – Theory and Methodology of professional education. – Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University – Uman, 2017.

The thesis is devoted to a theoretical synthesis and solution of the problems of health keeping formation competence of future teachers of biology. The urgency of the topic, is analyzed and development. The essential key concept of the study «students health keeping competence», «the health keeping competence formation of future teachers of biology by means of innovative technologies in conditions of the educational environment of higher education». The term «health keeping competence formation of future teachers of biology by means of innovative technologies in terms of the educational environment of higher education» is indicated the purposeful process of students mastering of knowledge about health as the most important value of life, acquiring skills to analyze, evaluate, monitor their activity with health keeping, experience recreational activities: the development of personal qualities (determination, will, perseverance, discipline, diligence, etc.), based on the organization of events (content development, software and methodological support and technology for monitoring the health and health promotion students), that considers essential characteristics of the educational environment in terms of its impact on student actualization of subjectivity in the preservation and development of their health.

Criteria and indicators of health keeping competence formation of future teachers of biology are specified: motivational-value (unity sustained motivation for a healthy lifestyle and value attitude to health equity and others); cognitive informational (fundamental basic knowledge of students about health and its components, healthy lifestyles, ways of healing and improving health reserves as complex social, personal and physiological phenomena, knowledge content health keeping competence); practical-activity (practical skills and experience health keeping activities necessary for the preservation and maintenance of health) criteria. Based on specific criteria and indicators described health keeping levels of competence of future teachers of biology in higher education: low, medium and high.

Diagnostics of health keeping competence formation of future teachers of biology are created and implemented, which included analysis of the formation health keeping competence of future teachers of biology in the higher educational institutions study process and stated experiment implementation.

The model of health keeping formation competence of future teachers of biology by means of innovative technologies in conditions of the educational environment of higher education institutions, covering these units and their components: methodological and target (goal, approaches, principles) procedural contents (steps and content), organization technological (traditional and innovative forms, methods, technologies, training, pedagogical conditions), evaluative-effective (criteria, indicators, levels corresponding result) units, reflecting the specific health keeping expertise and provide its formation in the future biology teacher. The main components of the model interact via feedback mechanisms.

Pedagogical conditions of health keeping competence of future teachers of biology are theoretically substantiated and experimentally tested: the promotion of the positive motivation, the formation of values, deepened knowledge about the culture of health keeping, healthy lifestyle, health keeping activity of students through improved content and software and methodological support; optimization of the process of forming health keeping competence of future teachers of biology in university educational environment through the introduction of innovative technologies; organization of independent work of students for acquiring personal experience health keeping.

Key words: competence, health keeping, future teachers of biology, innovative technologies, the educational environment.

Підписано до друку 13.02.2017 р. Формат 60х90/16.

Ум. друк. арк. 0,9. Обл.-вид. арк. 0,9.

Тираж 100. Зам. 22.

____________________________________________

«Видавництво “Науковий світ”»^®

Свідоцтво ДК № 249 від 16.11.2000 р.

м. Київ, вул. Казимира Малевича (Боженка), 23, оф. 414.

200-87-15, 050-525-88-77

E-mail: nsvit23@ukr.net

Сайт: nsvit.cc.ua