Автореферат

Міністерство освіти і науки України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

ВЛАСЕНКО АННА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 378.4-057.87-81′243

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ДО ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

 

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Умань – 2017

Дисертацією є рукопис.

 

Роботу виконано в Уманському державному педагогічному університеті                           імені Павла Тичини, Міністерство освіти і науки України.

 

 

Науковий керівник –          кандидат педагогічних наук, доцент

Михайліченко Микола Васильович,

Національний університет біоресурсів і природокористування України,

доцент кафедри методики навчання та управління навчальними закладами.

 

 

 

Офіційні опоненти:   доктор педагогічних наук, професор

Мартиненко Світлана Миколаївна,

Київський університет імені Бориса Грінченка

завідувач кафедри початкової освіти;

 

кандидат педагогічних наук, доцент

Павелків Катерина Миколаївна,

Рівненський державний гуманітарний університет,

доцент кафедри іноземних мов.

 

 

 

 

Захист відбудеться «17» березня  2017 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 74.053.01 в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини за адресою: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Садова, 2.

 

З дисертацією можна ознайомитися на офіційному сайті та у бібліотеці Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Садова, 2.

 

 

 

Автореферат розіслано «15» лютого 2017 р.

 

 

 

 

 

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради                                       І. П. Рогальська-Яблонська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження обумовлена, передусім, процесами, що відбуваються в науці, освіті та культурі сучасного суспільства і вимагають підготовки спеціалістів якісно нового рівня, компетентних у своїй професійній діяльності з усвідомленням власної особистої та суспільної значущості.

На законодавчому рівні нові підходи до якісної підготовки майбутніх учителів знайшли відображення в законах України «Про загальну середню освіту» (1999), «Про вищу освіту» (2014), Державній програмі «Вчитель» (2002), Концептуальних засадах розвитку педагогічної освіти в Україні та її інтеграції в європейський освітній простір (2004), Національній стратегії розвитку освіти в Україні до
2021 року (2013), Державному стандарті початкової загальної освіти (2011). Успішний умотивований учитель, який має власну відповідальну позицію у професійній діяльності, є наскрізною ідеєю концепції Нової української школи (2016). У цих та інших нормативно-правових актах наголошується на необхідності підготовки вчителя як високопрофесійного фахівця, зорієнтованого на розвиток особистості дитини, спроможного захистити її інтереси, розвивати її індивідуальність, ефективно працювати на творчих та інноваційних засадах, виховувати у дітей позитивно-активне ставлення до життя.

Здатність майбутніх учителів творчо і критично усвідомлювати та застосовувати нові дидактичні методи та освітні технології, їхня компетентність у виявленні найбільш перспективних із них, усвідомлення ними значущості оновлення української школи визначають підходи до формування сучасного освітнього простору. Тому у наукових дослідженнях значна увага приділяється проблемі впровадження нових технологій навчання, які потребують нових підходів до підготовки майбутніх фахівців, компетентних у професійній діяльності (Є. Барбіна, В. Безпалько, І. Богданова, О. Браславська, О. Глузман, В. Гриньова, В. Євдокимов, М. Ігнатенко, О. Карпова, Н. Кічук, В. Коваль, Л. Кондрашова, Н. Кузьміна, В. Кузь, З. Курлянд, А. Линенко, М. Мартинюк, С. Мельничук, М. Михайліченко, О. Мороз, М. Никандров, С. Мартиненко, К. Павелків, Л. Петухова, О. Пєхота, В. Семиченко, В. Сластьонін, С. Совгіра, Г. Троцко, Л. Хомич, С. Шандрук, В. Шахов, О. Цокур). Вагомими у дослідженні теоретико-методологічних і технологічних основ професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи є праці Ш. Амонашвілі, Н. Бібік, В. Бондаря, В. Давидова, І. Демченко, Д. Ельконіна, Л. Занкова, В. Ковальова, О. Комар, Д. Пащенко, О. Савченко, В. Ставицького, В. Сухомлинського та ін.

Продуктивною та оптимальною технологією створення творчого освітнього середовища загальноосвітнього навчального закладу є проектна діяльність, теоретичне обґрунтування якої здійснили О. Євдокімова, О. Коберник, В. Лазарєв, А. Моісєєв, М. Поташник, Є. Полат, Г. Селевко, С. Сисоєва та ін. Проблема організації навчальної проектної діяльності в початковій школі розглядається в роботах Т. Башинської, Л. Коваль, О. Онопрієнко, С. Мартиненко, В. Тименко та ін.

Метод проектів перебуває в центрі наукових інтересів багатьох дослідників, зокрема, Ю. Безвіна, О. Ніколаєвої, Г. Подосиннікової, І. Шишової та ін. Використання проектної методики в середній школі досліджується в наукових розвідках Р. Борисової та І. Сокол. Так, у працях І. Шишової визначається потенціал проектної роботи у навчанні обдарованих дітей іноземної мови. Дослідження Г. Подосиннікової та Ю. Безвіна має на меті з’ясування можливостей проектних технологій для формування професійної компетентності студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Першооснови застосування методу проектів, зокрема питання методики навчання іноземної мови з використанням проектної діяльності розглядалися в роботах американських учених Дж. Дьюї, У. Кілпатрика, Е. Коллінгз.

Результати наукових досліджень О. Коломінова, В. Базуріної, Ю. Жиляєвої свідчать, що рівень професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови не завжди відповідає вимогам сучасності, тому значна частина молодих фахівців відчувають професійні труднощі у педагогічній діяльності. Результати дослідження ступеня наукової розробки проблеми підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі засвідчують її актуальність, оскільки на сьогодні бракує шляхів її комплексного розв’язання, на що вказують досі нерозв’язані суперечності між:

  • потребою початкової школи у фахівцях, здатних реалізовувати проектну діяльність при вивченні іноземної мови, та непідготовленістю більшості вчителів до практичного розв’язання цієї проблеми;
  • потребою підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі та відсутністю відповідного дидактико-методичного інструментарію для забезпечення такої підготовки;
  • необхідністю теоретичного обґрунтування та методичного забезпечення підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі і недостатньою розробленістю цього питання в педагогічній науці.

Усвідомлення соціокультурної й педагогічної значущості проблеми підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі, її недостатнє теоретичне дослідження та наявні суперечності зумовили вибір теми дослідження – «Підготовка майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науководослідної роботи кафедри педагогіки та освітнього менеджменту Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, яка працює над темою «Формування компетентного вчителя в умовах освітнього середовища педагогічного вищого навчального закладу» (номер державної реєстрації 0111U007536). Тему дослідження затверджено вченою радою Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 4 від 19 листопада 2012 р.) та узгоджено у Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень із педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 10 від 18 грудня 2012 р).

Мета дослідження – на основі теоретичного аналізу досліджуваної проблеми та освітньої практики обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

  1. На основі аналізу ступеня розробленості досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній літературі та освітньо-виховній практиці визначити сутність понять: «підготовка майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі», «готовність майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності у початковій школі».
  2. Визначити критерії, показники та схарактеризувати рівні готовності майбутніх учителів іноземної мови до організації проектної діяльності в початковій школі.
  3. Розробити та апробувати модель підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі.
  4. Теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі.

Об’єкт дослідження – процес підготовки майбутніх учителів іноземної мови у вищих педагогічних навчальних закладах.

Предмет дослідження – педагогічні умови підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі.

Гіпотеза дослідження. Підготовка майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі буде ефективною в разі реалізації таких педагогічних умов: удосконалення змісту підготовки майбутніх учителів іноземної мови з метою формування у них знань про проектну діяльність у початковій школі; активізації мотивації майбутніх учителів іноземної мови до здійснення проектної діяльності в початковій школі; оволодіння майбутніми учителями іноземної мови досвідом здійснення проектної діяльності в початковій школі.

Методи дослідження. Для розв’язання означених завдань використано комплекс взаємопов’язаних методів: теоретичні – вивчення філософської, психологічної та педагогічної літератури, вітчизняного та зарубіжного досвіду з досліджуваної проблеми; аналіз, синтез, узагальнення й систематизація теоретичного матеріалу, моделювання, порівняння, прогнозування для визначення стану розробленості проблеми в науковій літературі, уточнення ключових понять, формулювання гіпотези, мети й завдань дослідження; моделювання для розробки моделі підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початкових класах; емпіричні – діагностичні (анкетування, інтерв’ювання, бесіди, опитування, педагогічне спостереження) – для вивчення стану та характеристики рівнів готовності майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі та визначення педагогічних умов підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний етапи) – для перевірки педагогічних умов підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі; методи математичної статистики – кількісний та якісний аналіз одержаних результатів для забезпечення об’єктивності діагностики та їх достовірності.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальну роботу проведено на базі факультетів, де здійснюється підготовка майбутніх учителів іноземної мови: Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. В експерименті взяло участь 343 студенти вищих педагогічних навчальних закладів, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень (освітній ступінь) «бакалавр» спеціальності 6.020303 Філологія. Мова та література (англійська) та отримують кваліфікацію – «вчитель іноземної мови».

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що:

уперше теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі (удосконалення змісту підготовки майбутніх учителів іноземної мови з метою формування у них знань про проектну діяльність у початковій школі; активізація мотивації майбутніх учителів іноземної мови до здійснення проектної діяльності; оволодіння майбутніми вчителями досвідом здійснення проектної діяльності в початковій школі); розроблено модель підготовки майбутніх учителів до проектної діяльності в початковій школі, яка включає методологічно-цільовий, змістово-процесуальний, результативно-оцінний блоки; з’ясовано сутність понять: «підготовка майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності у початковій школі» (складний педагогічний процес усвідомленої, цілепокладальної, саморегульованої діяльності учителя іноземної мови, спрямований на ефективне розв’язання професійно-педагогічних завдань шляхом удосконалення навчально-виховного процесу, використання нових ідей та проектної технології у початковій школі) та «готовність майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі» (складне інтегративне поняття, яке вказує на особистісну характеристику фахового рівня майбутніх учителів іноземної мови, є показником їх професійної підготовки і поєднує в собі основні складники підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі (мотиваційного, когнітивного та операційно-діяльнісного); визначено критерії (мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний), показники та схарактеризовано рівні готовності майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі (низький, середній, високий);

уточнено сутність понять: «проект», «метод проектів», «проектна діяльність»;

подальшого розвитку набули форми, методи й технології професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці та впровадженні у процес професійної підготовки у вищих навчальних закладах методики діагностування рівнів готовності майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності у початковій школі; курсу за вибором «Проектна діяльність на уроках іноземної мови в початковій школі»; використанні дидактичних проектних матеріалів у викладанні курсів «Практика усного та писемного мовлення» і «Країнознавство».

Основні матеріали та результати дослідження можуть бути використані у навчально-виховному процесі вищих педагогічних навчальних закладів при викладанні циклу професійно-педагогічних дисциплін, зокрема «Методика викладання іноземних мов», «Основи педагогічної майстерності», «Країнознавство», «Практика усного та писемного мовлення»; у системі післядипломної педагогічної освіти; викладачами вищих навчальних закладів при укладанні навчальних програм, завдань для самостійної роботи і написанні посібників.

Основні результати дослідження впроваджено в освітній процес Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (довідка № 145 від 26. 01. 2016 р.), Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (довідка № 169 від 24.03. 2016 р.), Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка № 15.06/01 від 15.06.2016 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження апробовані на науково-практичних конференціях різного рівня, зокрема: міжнародних – «Сучасні соціально-гуманітарні дискурси» (Дніпропетровськ, 2014), «Придніпровські соціально-гуманітарні читання» (Кіровоград, 2014), «Сучасна іншомовна освіта в Україні: стан, проблеми, перспективи» (Умань, 2014); всеукраїнських – «Соціально-гуманітарні аспекти розвитку сучасного суспільства» (Суми, 2013), Науковий діалог «Схід-Захід» (Кам’янець-Подільський, 2013), «Наука. Студентство. Сучасність: Формування компетенцій майбутнього фахівця як умова його професійної успішності та особистісного розвитку» (Миколаїв, 2015); міжвузівських – «Наукова діяльність як шлях формування професійних компетентностей майбутнього фахівця» (Суми, 2012). Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедр англійської мови та методики її навчання, теорії та практики іноземних мов, іноземних мов Уманського державного педагогічного університету імені Пала Тичини (2012–2016) рр.)

Публікації. Основні положення та результати дослідження викладено у 15 публікаціях, з яких 6 статей відображають основні наукові результати дисертації (із них 1 стаття – в зарубіжному періодичному виданні), 8 – апробаційного характеру, 1 – додатково відображає результати дисертації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, висновків, списку використаних джерел (364 найменувань, із яких 27 – іноземними мовами), 18 додатків на 50 сторінках. Загальний обсяг роботи – 278 сторінок (основний текст – 188 сторінок). Робота містить 15 таблиць, 4 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, її зв’язок із науковими програмами, планами, темами, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет наукового пошуку; сформульовано гіпотезу, окреслено комплекс методів дослідження; розкрито наукову новизну й практичне значення одержаних результатів; наведено відомості про впровадження, апробацію результатів дослідження, публікації, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі – «Теоретичні основи підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі» ‒ схарактеризовано стан розробленості проблеми дослідження; уточнено сутність ключових понять; розкрито особливості підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі.

Встановлено, що у психолого-педагогічній науці вивчення проблеми підготовки майбутніх учителів до проектної діяльності визнано необхідним, важливим і перспективним завданням, тому в цьому напрямі проводиться значна науково-дослідницька робота як зарубіжними (R. Allright, L. Bachman, М. Breen,
С. Candlin, С. Brumfit, М. Canale, С. Candlin, N. Chomsky, М. Holliday, D. Hymes, H. Johnson, W. Littlewood, K. Morrow, J. Munby, R. Oxford, B. Patten, N. Prabhu, J. Richards, S. Savignon, M. Swan, A. Wright, J. Yalden), так і вітчизняними (Г. Ващенко, Г.  Гузєєв, Р. Гуревич, О. Коберник, Е. Полат, М. Романовська, С. Мартиненко, С. Рябушко, І. Чечель) дослідниками. У роботах цих авторів закцентовано, що одним із завдань системи вищої освіти є підготовка конкурентоздатних фахівців, які володіють проектною діяльністю як складовою освітнього процесу.

Проектна діяльність на уроках і заняттях з англійської мови в загальноосвітній та вищій школі є предметом постійної уваги викладачів-практиків і вчених. Проведений контент-аналіз наукової літератури засвідчив, що проблема організації проектної роботи в освітньому процесі вищих навчальних закладів характеризується недостатньою теоретичною та методичною розробленістю, а процес підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі є малодослідженим. На сучасному етапі проектну діяльність розглядають як комплексну систему освітніх технологій, дидактичних методів і прийомів, які застосовуються для цілісного теоретичного та практичного пізнання навколишнього середовища.

Аналіз наукових праць засвідчує, що у процесі вирішення проблеми підготовки студентів до проектної діяльності науковці зверталися до таких категорій, як «проект» (В. Гусєв, Л. Денисенко, О. Коберник, Л. Лук’янова, Т. Мацкевич, Є. Полат, В. Симоненко, Д. Снезден та ін.); «метод проектів» (Є. Расіна, С. Гончаренко, О. Ільяшева, В. Копилова, Н. Пахомова, О. Пометун, О. Рибіна, С. Сисоєва, І. Соловйова та ін.); «проектування» (Н. Алексєєва, Г. Антонюк, В. Безпалько, М. Степаненко, Т. Подобєдова, В. Сластьонін, Е. Шиянов та ін.); «проектна діяльність» (Ю. Загуменнов, А. Флітнер, Л. Хоружа, Л. Шелкович, Г. Шварц та ін.); «підготовка майбутнього вчителя» (О. Дубасенюк, І. Зязюн, Е. Карпова, Н. Кічук, В. Кузь, В. Сластьонін, Р. Хмелюк, О. Цокур, О. Щербаков, В. Шахов, Н. Якса та ін.).

На основі аналізу наукових праць дослідників уточнено зміст поняття «проектна діяльність», під яким розуміємо спільну діяльність викладачів та студентів, що має загальну мету і узгоджені форми, які спрямовані на досягнення запланованого результату у процесі цілепокладання, планування та реалізації проекту як методу навчання.

Підготовку майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі визначаємо як складний педагогічний процес усвідомленої, цілепокладальної, саморегульованої діяльності учителя іноземної мови, спрямований на ефективне розв’язання професійно-педагогічних завдань шляхом удосконалення навчально-виховного процесу, використання нових ідей та проектної технології у початковій школі.

Система підготовки майбутніх учителів іноземної мови має враховувати вимоги сучасного інформаційно-технологічного суспільства та зростання важливості іноземної мови. З урахуванням сучасних вимог до іншомовної освіти розкрито особливості підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі, до яких віднесено: усвідомлення необхідності майбутніми учителями іноземної мови постійного особистісного та професійного саморозвитку, потреби в обраній професії; застосування у навчальному процесі технологій і методів творчої діяльності; спрямованість на постійне спілкування з учнями, уміння спостерігати, критично оцінювати їх здобутки; використання евристичних методів і прийомів; планування викладачами у процесі вивчення фахових дисциплін навчальних завдань з виконання студентами проектів, особливістю яких є чітко визначений практичний результат.

У другому розділі«Діагностика готовності майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі» ‒ здійснено аналіз стану готовності майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі; визначено критерії, показники та схарактеризовано її рівні; висвітлено організацію та методику проведення констатувального етапу дослідно-експериментальної роботи.

Контент-аналіз навчальних планів спеціальності 6.020303 «Філологія. Мова та література», навчальних та робочих програм, за якими здійснюється підготовка майбутніх учителів іноземної мови, показав, що студенти педагогічних університетів оволодівають відповідними знаннями шляхом засвоєння: 1) мовної складової під час вивчення дисциплін: «Практичний курс англійської мови» («Основна мова», «Практика усного та писемного мовлення»), «Практична фонетика», «Практична граматика»; 2) лінгвістичної – під час вивчення дисциплін: «Лексикологія», «Історія англійської мови», «Теоретична граматика», «Стилістика»; 3) психолого-педагогічної – під час вивчення дисциплін: «Педагогіка» («Загальні основи педагогіки»), «Загальна психологія», «Вікова психологія», «Соціальна психологія», «Основи педагогічної майстерності», «Історія педагогіки»); 4) методичної складової – під час вивчення дисциплін: «Методика навчання іноземних мов», «Шкільний курс іноземної мови і методика його викладання». Вивчення навчальних планів показало: кількість годин, що відводяться на практичну та самостійну діяльність майбутніх вчителів, є недостатньою й потребує перегляду і вдосконалення з метою підвищення якості підготовки майбутніх учителів іноземної мови відповідно до сучасних професійних вимог. З’ясовано, що попри професійну спрямованість дисциплін, їх зміст часто є занадто загальним і не враховує специфіки фахової (бакалаврської) підготовки, зокрема, недостатньо уваги приділяється процесу навчання англійської мови молодших школярів: навчальна дисципліна «Методика викладання іноземної мови» основну увагу приділяє питанням методики викладання предмету в середній та старшій школі.

«Готовність майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі» ‒ це складне інтегративне поняття, яке вказує на особистісну характеристику фахового рівня майбутніх учителів іноземної мови, є показником їх професійної підготовки і поєднує в собі основні складники підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі (мотиваційного, когнітивного та операційно-діяльнісного).

Визначено критерії готовності майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі: мотиваційний, когнітивний та операційно-діяльнісний з відповідними показниками.

Показники мотиваційного критерію ‒ наявність пізнавального інтересу до проектної діяльності на уроках іноземної мови в початковій школі; усвідомлена потреба в розробці та реалізації проектів на уроках англійської мови у початковій школі; сформованість цілей власної проектної діяльності; наявність високого рівня сприйнятливості до нововведень в початковій школі; усвідомлене і вмотивоване навчання та самоосвіта у галузі впровадження проектної технології; бажання організовувати проектну діяльність на уроках іноземної мови в початковій школі; показники когнітивного критерію ‒ знання про сутність та специфіку проектної діяльності на уроках іноземної мови в початковій школі, її види й ознаки; знання про сутність педагогічного проектування та логіку побудови його етапів; знання про необхідність використання проектної діяльності на уроках іноземної мови в початковій школі; показники операційно-діяльнісного критерію ‒ уміння формулювати проблему та мету проекту; уміння аналізувати результати проектної діяльності учнів; уміння оцінювати проекти учнів відповідно до логіки побудови їх етапів; прогнозування результатів проектування, його позитивних та можливих негативних сторін; проектно-технологічні вміння; здатність доцільно використовувати проектну діяльність у початковій школі; володіння різноманітними формами і методами проектної діяльності.

Відповідно до розроблених критеріїв та їх показників схарактеризовано рівні готовності майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі (низький, середній та високий).

Високий рівень готовності майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі характеризується наявністю яскраво вираженого пізнавального інтересу до проектної діяльності та бажання її використовувати у початковій школі; усвідомленням необхідності розробки та реалізації проектів на уроках іноземної мови в початковій школі, бажанням займатися пошуком, створенням та розробкою нових проектів; зацікавленням у самоосвіті з питань упровадження проектної діяльності на уроках іноземної мови у початковій школі. Такі студенти правильно відтворюють логіку практичних дій та операцій у межах алгоритму проектної діяльності на уроках іноземної мови в початковій школі, усвідомлюють причини зв’язку між ними, здатні до рефлексії професійного становлення, вільно володіють аналітико-рефлексивними вміннями та логічними операціями; виявляють професійно-значущі якості, що характеризують спрямованість на успішну професійну діяльність, здатні використовувати набуті теоретичні та методичні знання як у типових, так і в нестандартних навчальних ситуаціях.

Середній рівень готовності майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі визначається неглибоким рівнем зацікавленості, частковим проявом пізнавального інтересу, середнім рівнем творчих здібностей та нестійкою мотивацією до проектної діяльності на уроках англійської мови у початковій школі. Студенти не повною мірою обізнані з етапами організації проектної діяльності та її специфікою на уроках іноземної мови в початковій школі; обсяг засвоєних теоретичних положень є достатнім, однак наявні методичні труднощі, пов’язані з небагатим особистим досвідом організації проектної діяльності; виникають труднощі з оцінюванням учнівських проектів, а наявний рівень підготовленості лише частково сприяє доцільній корекції навчального процесу. Характерним для цієї групи є стійкий прояв професійно-значущих якостей особистості та адекватна самооцінка; недостатньо розвинена здатність до рефлексії; здатність використовувати набуті теоретичні та практичні знання лише у типових ситуаціях.

Низький рівень готовності майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі вказує на відсутність стійких пізнавальних мотивів, окреслюється несистемною спрямованістю на проектну діяльність, низьким рівнем теоретичних знань про форми та способи її реалізації у початковій школі; небажанням розвивати власну зацікавленість до використання проектної діяльності у початковій школі, нерозумінням сутності проектної діяльності через відсутність достатніх теоретичних та практичних знань у типових навчальних ситуаціях. Студенти не можуть без допомоги викладача використовувати проектну діяльність на уроках іноземної мови в початковій школі, відчувають значні труднощі з визначенням актуальності теми та мети проекту, не дотримуються критеріїв оцінювання робіт; допускають помилки у відтворенні логіки практичних дій та операцій проектування; нездатні до самоконтролю та рефлексії; демонструють формальне виконання творчих завдань з проблем проектної діяльності на уроках іноземної мови в початковій школі.

Для діагностики рівнів готовності майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності використано авторські анкети, експертну оцінку ступеня володіння майбутніми вчителями іноземної мови проектною діяльністю в початковій школі. Констатувальний етап експерименту показав, що у майбутніх учителів іноземної мови переважає низький рівень їх готовності до проектної діяльності (в ЕГ – 48,4 %, КГ – 46,5 %), натомість середній рівень готовності у ЕГ складає 41,7 %, КГ – 44,1 %, а високий рівень виявлено в ЕГ – 9,9 %, КГ – 9,4 % респондентів.

Причинами низького рівня готовності майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності є: недостатній об’єм знань про вікові особливості дітей молодшого шкільного віку, а також низький рівень володіння методикою навчання іноземної мови у початкових класах, що утруднює професійне становлення майбутніх фахівців. Результати констатувального етапу підтвердили необхідність цілеспрямованого впливу на процес підготовки учителів іноземної мови, що потребує корекції навчальних програм, адаптації форм і методів навчання до психолого-педагогічних особливостей дітей молодшого шкільного віку з урахуванням специфіки проектної діяльності.

У третьому розділі ‒ «Модель і педагогічні умови процесу підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі та їх експериментальна перевірка» ‒ розроблено та апробовано модель, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі; проаналізовано результати формувального етапу дослідно-експериментальної роботи.

Розроблена експериментальна модель є схематичним способом відтворення процесу підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі, включає такі блоки: методологічно-цільовий; змістово-процесуальний; результативно-оцінний (рис. 1).

У методологічно-цільовому блоці моделі визначено мету – підготовка майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності у початковій школі, реалізація якої передбачає оволодіння студентами-бакалаврами системою педагогічних знань про проектну діяльність, її методику у початковій школі; розвиток проектно-технологічних умінь і навичок та формування власного досвіду управління проектною діяльністю учнів початкової школи.

Методологічними орієнтирами удосконалення й підготовки учителів іноземної мови визначено такі підходи: гуманістичний, особистісно-діяльнісний, компетентнісний, технологічний – та принципи: гуманізації, співпраці, поєднання колективних та індивідуальних форм взаємодії, науковості, свідомості, активності, самостійності, варіативності навчального матеріалу, позитивної емоційної забарвленості.

Змістово-процесуальний блок моделі передбачав реалізацію змісту підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі шляхом упровадження теоретичних засад організації проектної діяльності на заняттях з іноземної мови; вивчення курсу за вибором «Проектна діяльність на уроках іноземної мови в початковій школі»; апробації розроблених проектів у ході педагогічних практик, публічних захистів проектів. У відповідні розділи навчальної програми IV курсу навчальної дисципліни «Методика викладання іноземних мов» інтегровано спеціально підібраний додатковий навчальний матеріал, який розкриває основні етапи проектної діяльності у початковій школі. Структурно-змістове забезпечення реалізувалося через конструювання змісту навчання, що здійснювалося з урахуванням потреб професійної спрямованості майбутнього вчителя іноземної мови, принципів сполучення та інтеграції програмного змісту навчального матеріалу з фахових дисциплін та дисциплін психолого-педагогічного циклу (педагогіки, психології, методики викладання іноземної мови), котрий містить додаткову професійно зорієнтовану інформацію. При визначенні змісту підготовки враховувалися особливості і рівень професійного мовлення (психолого-педагогічна та термінологічно-лінгвістична лексика); ціннісно-орієнтоване ставлення майбутніх учителів іноземної мови до опанування професійного мовлення, до компонентів проектної діяльності, до уміння переробки інформації.

У процесі підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності у початковій школі використовувалися такі форми організації навчання: практичні і семінарські заняття, круглі столи, прес-конференції, дидактичні ігри, проекти, заняття-пошуки, заняття-дослідження, а також такі методи навчання: проблемно-розвивальний, ігрового проектування, ситуативний метод, метод проектів, метод конкретних ситуацій, метод прийняття альтернативних рішень.

 

           1

 

 

 

 

                  

 

 

         2          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                 

          3                                                                                  

 

 

 

Рис. 3.1. Модель підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності у початковій школі

Педагогічними технологіями, які забезпечують підготовку майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі, визначено: особистісно зорієнтовані, ігрові, імітаційно-рольові, ситуативні, тренінгові. До ігрових імітаційних технологій віднесено стажування з виконанням відведеної ролі, імітаційний тренінг, розігрування ролей (інсценування), ігрове проектування, дидактичну гру. До неігрових імітаційних технологій ‒ метод конкретних ситуацій, оскільки він вимагає від студента активного проблемно-ситуативного аналізу шляхом вирішення конкретних життєвих завдань.

Результативно-оцінний блок включає критерії, показники, рівні готовності майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі (високий, середній, низький) та відповідний результат.

Ефективність моделі підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі забезпечувалася такими педагогічними умовами: удосконалення змісту підготовки майбутніх учителів іноземної мови з метою формування у них знань про проектну діяльність в початковій школі; активізація мотивації майбутніх учителів іноземної мови до здійснення проектної діяльності в початковій школі; оволодіння майбутніми учителями іноземної мови досвідом здійснення проектної діяльності в початковій школі.

Перша педагогічна умоваудосконалення змісту підготовки майбутніх учителів іноземної мови з метою формування у них знань про проектну діяльність у початковій школі – пов’язана з організацією проектної діяльності майбутніми вчителями іноземної мови під час вивчення фахових дисциплін. Для підвищення ефективності вищезазначеного процесу розроблено й упроваджено авторський курс за вибором «Проектна діяльність на уроках іноземної мови в початковій школі», який дав змогу студентам детально ознайомитись з проектною діяльністю на уроках іноземної мови в початковій школі. Під час проведення семінарських занять організовувалося обговорення основних питань та труднощів, які виникали у студентів у процесі оволодіння теоретичними знаннями з проектної діяльності, забезпечувалося вивчення ними етапів її реалізації на уроках іноземної мови в початковій школі, з’ясовувалися критерії оцінювання учнівських проектів. З метою зацікавленості та підвищення рівня обізнаності щодо застосування проектної діяльності у початковій школі використовувалися активні та інтерактивні методи взаємодії: рольові ігри, метод проектів, тренінги. Особлива увага приділялася рольовим іграм, де кожен студент мав змогу бути як спостерігачем, так і активним учасником, який здатен аналізувати, порівнювати, висловлювати власну думку та обґрунтовувати особисту позицію. На заняттях з використанням імітаційно-ігрових методів навчання створювались проблемні ситуації, теми яких обирались студентами самостійно; з метою набуття практичних навичок майбутнім учителям водночас пропонувались реальні педагогічні ситуації з досвіду сучасної педагогічної діяльності. Студентам пропонувалися завдання, спрямовані на розвиток у них уміння систематизувати, класифікувати, виділяти основне, аналізувати та узагальнювати навчальну інформацію, покладену в основу проекту.

Друга педагогічна умоваактивізація мотивації майбутніх учителів іноземної мови до здійснення проектної діяльності в початковій школі – реалізувалася на основі впровадження в навчально-виховний процес ігрового проектування. Заняття проходили шляхом поєднання індивідуальної та групової форм навчальної роботи. Увага студентів акцентувалася на співпраці в колективі, вмінні опрацьовувати інформацію та аналізувати її; висловлюванні власних думок і самостійному опрацюванні матеріалу. Студенти ознайомилися з чинними навчальними програмами, за якими працюють загальноосвітні навчальні заклади, відвідали уроки, отримали консультації вчителів-методистів школи, опанували досвід презентування матеріалу та розв’язування педагогічних завдань. З метою активізації мотивації для студентів проводилися теоретичні та практичні семінари, майстер-класи, на які запрошувалися провідні фахівці в галузі шкільної та вищої педагогічної освіти.

Прикладом підвищення мотивації майбутніх учителів іноземної мови до здійснення проектної діяльності в початковій школі було розроблено і реалізовано проект «Визначні місця англомовних країн», метою якого було ознайомити студентів із визначними місцями англомовних країн. До завдань проекту належало: забезпечити оволодіння уміннями використовувати Інтернет-ресурси в сучасній школі, розвивати пошукову діяльність, творчий потенціал студентів; формувати у майбутніх учителів іноземної мови уміння використовувати отримані знання у певній ситуації; розвивати критичне мислення; прищеплювати інтерес до культури традицій та визначних місць англомовних країн; виховувати уміння працювати в колективі. Реалізація проекту проходила через такі форми роботи, як: круглий стіл «Ласкаво просимо до Лондона», конкурс педагогічних газет, комп’ютерні презентації опрацьованого матеріалу. Завершальним етапом проекту був квест. Студентам пропонувалися завдання визначити теми проектів для учнів початкової школи, підготувати учнівський проект та захистити його (на рівні учня початкової школи).

Третя педагогічна умоваоволодіння майбутніми вчителями іноземної мови досвідом здійснення проектної діяльності в початковій школі ‒ поетапно реалізовувалася під час практичних занять та проходження студентами педагогічної практики. Перед проходженням педагогічної практики студентам було запропоновано адаптовані завдання до практичних занять, під час яких вони поглибили навички створення проектів, спрямованих на розв’язання конкретних завдань. На першому етапі студенти молодших курсів, які проходили пасивну педагогічну практику, відвідували уроки іноземної мови закріпленого за ними класу; набували необхідних умінь та навичок, виконуючи різноманітні види діяльності та завдання, передбачені програмою практики; брали участь в аналізі виконаних проектних робіт; визначали теми майбутніх проектів, опрацьовували відповідну науково-методичну літературу.

На другому етапі майбутні учителі іноземної мови, які проходили активну педагогічну практику, систематично відвідували уроки досвідчених учителів та інших практикантів, самостійно проводили заняття з елементами проектної діяльності. Другий етап надавав можливості реалізувати себе в педагогічній діяльності та полягав у самостійному прийнятті рішення щодо вибору теми проектів, матеріалу для самостійного опрацювання.

На третьому етапі майбутні учителі залучалися до рефлексивної та аналітико-прогностичної діяльності щодо власної навчальної та професійної роботи. Формами реалізації цієї умови були: розробка та впровадження в практику індивідуальних проектів; розробка разом із студентами тем проектів для початкової школи «Мої захоплення», «Місто, у якому я живу», «Знайомтеся це моя родина» тощо, участь у роботі конференцій з педагогічної практики.

На контрольному етапі експерименту проаналізовано кількісні значення рівнів готовності до проектної діяльності студентів контрольної й експериментальної груп, що дало змогу встановити відповідну динаміку показників (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка рівнів готовності до проектної діяльності студентів контрольної

й експериментальної груп до і після завершення експерименту, у %

 

 

Рівні Експериментальна група Динаміка Контрольна група Динаміка
на початку

експер.

на кінець

експер.

на початку

експер.

на кінець

експер.

Високий 9,9 % 12,3 % +2,4 % 9,4 % 9,4 % 0 %
Середній 41,7 % 50,5 % +8,8 % 44,1 % 44,3 % +2,0 %
Низький 48,4 % 37,2 % -11,2 % 46,5 % 46,3 % -0,2 %

Результати експериментальної роботи засвідчують, що в експериментальній групі зафіксовано позитивні зміни у готовності до проектної діяльності студентів: кількість респондентів із високим рівнем готовності зросла на 2,4 %, із середнім – на 8,8 %, із низьким – зменшилася на 11,2 %. У контрольній групі: із середнім – на 0,2 %, із низьким рівнем – зменшилася на 0,2 %.

Для визначення статистичної достовірності різницю між середніми значеннями рівня готовності до проектної діяльності у студентів контрольної і експериментальної груп обчислювали за t-критерієм Стьюдента. Для перевірки вірогідності одержаних результатів використовувався критерій Пірсона χ2 (хі-квадрат).

Встановлено, що за результатами проведення формувального етапу експерименту у студентів експериментальної групи виявилися більш високі показники рівня готовності до проектної діяльності у початковій школі, відмінності у рівнях готовності до проектної діяльності студентів контрольної і експериментальної груп не випадкові, а є наслідком реалізації відповідних педагогічних умов.

 

ВИСНОВКИ

У дисертації викладено результати теоретичного узагальнення і практичного розв’язання завдання підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності, що дозволило розробити модель забезпечення цього процесу, обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі. Результати проведеного теоретичного пошуку та дослідно-експериментальної роботи підтвердили гіпотезу і дали можливість сформулювати такі висновки:

  1. Аналіз ступеня розробленості досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній літературі та освітньо-виховній практиці дозволив визначити сутність понять «підготовка майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності у початковій школі». Його характеризуємо як складний педагогічний процес усвідомленої, цілепокладальної, саморегульованої діяльності учителя іноземної мови, спрямований на ефективне розв’язання професійно-педагогічних завдань шляхом удосконалення навчально-виховного процесу, використання нових ідей та проектної технології у початковій школі. А «готовність майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності у початковій школі» розглядаємо як складне інтегративне поняття, яке вказує на особистісну характеристику фахового рівня майбутніх учителів іноземної мови, є показником їх професійної підготовки і поєднує в собі основні складники підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі (мотиваційного, когнітивного та операційно-діяльнісного).

У дослідженні уточнено сутність понять: «проект» – навчально-пізнавальна творча діяльність партнерів, які мають спільну проблему, мету, способи діяльності, узгоджені методи, спрямовані на досягнення загального результату у процесі сумісної діяльності; «проектна діяльність» – спільна діяльність викладачів та студентів, що має загальну мету і узгоджені форми, які спрямовані на досягнення запланованого результату у процесі цілепокладання, планування та реалізації проекту як методу навчання.

  1. Визначено критерії готовності майбутніх учителів іноземної мови до організації проектної діяльності в початковій школі з відповідними показниками, а саме: мотиваційний з показниками (наявність пізнавального інтересу до проектної діяльності на уроках іноземної мови в початкових класах; усвідомлена потреба в розробці та реалізації проектів на уроках англійської мови в початковій школі; сформованість цілей власної проектної діяльності; наявність високого рівня сприйнятливості до нововведень у початковій школі; усвідомлене та вмотивоване навчання і самоосвіта з впровадження проектної технології; бажання організовувати проектну діяльність на уроках іноземної мови в початковій школі), когнітивний з показниками (знання про сутність та специфіку проектної діяльності на уроках іноземної мови в початкових класах, їх види та ознаки; знання про сутність педагогічного проектування та логіку побудови його етапів; знання про необхідність використання проектної діяльності на уроках іноземної мови в початковій школі), операційно-діяльнісний (уміння формулювати проблему проекту та відповідну їй мету; уміння самостійно аналізувати результати проектної діяльності учнів; уміння оцінювати проекти учнів відповідно до логіки побудови їх етапів; прогнозувати результати проектування, його позитивні та можливі негативні сторони; проектно-технологічні вміння; здатність використовувати проектну діяльність у початковій школі; володіння різноманітними формами проектно-технологічної діяльності).
    На основі визначених критеріїв та показників схарактеризовано рівні готовності майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі: високий, середній, низький.
  2. Розроблено та апробовано модель підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі, що охоплює три блоки: методологічно-цільовий (мета, завдання, підходи та принципи формування готовності майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності), змістово-процесуальний (форми, методи, технології та їх практичне використання), результативно-оцінний (критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі та результат – підвищення рівня готовності майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі).
  3. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі: 1) удосконалення змісту підготовки майбутніх учителів іноземної мови з метою формування у них знань про проектну діяльність у початковій школі; 2) активізація мотивації майбутніх учителів іноземної мови до здійснення проектної діяльності в початковій школі; 3) оволодіння майбутніми вчителями іноземної мови досвідом здійснення проектної діяльності в початковій школі.

Реалізація першої умови передбачала використання методу проектів під час вивчення фахових дисциплін; формування системи знань із психолого-педагогічних дисциплін, умінь та навичок проектної діяльності під час проведення семінарських занять.

Друга умова реалізовувалась шляхом залучення студентів до форм роботи, здатних перетворити традиційні семінарські та практичні заняття з англійської мови в дискусійно-дослідницьке русло, де майбутні вчителі розв’язують цікаві практично-значущі завдання та проблеми з врахуванням особливостей культури країни, мову якої вивчають.

Третя умова реалізовувалася поетапно під час педагогічної практики, де студентами виконувалися адаптовані завдання, спрямовані на самостійне прийняття рішень щодо обрання теми проектів, добору матеріалу для додаткового опрацювання. Ефективному включенню майбутніх учителів іноземної мови у навчально-виховний процес сприяло створення ними тематичного портфоліо, що позитивно вплинуло на цілісне розуміння проектування у початковій школі.

Порівняння результатів контрольних та експериментальних груп на констатувальному та формувальному етапах експерименту дало змогу зафіксувати позитивну динаміку рівнів готовності майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі у респондентів експериментальної групи – зростання до 12,3 %, порівняно з контрольною. Майбутні учителі виявили значно вищі показники та характеризувалися високою пізнавальною активністю й результативністю щодо використання проектної діяльності на уроках іноземної мови в початковій школі. Одержані у процесі формувального експерименту дані підтверджують результативність реалізації моделі та педагогічних умов підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі, що доводить достовірність висунутої гіпотези і свідчить про досягнення мети роботи і розв’язання визначених завдань.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми. Проблема підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі має перспективи для подальшого дослідження. Зокрема, це удосконалення навчально-методичного забезпечення підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі, вивчення зарубіжного досвіду підготовки майбутніх учителів іноземної мови до організації та використання проектної діяльності тощо.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

 

Наукові праці, у яких опубліковано основні результати дисертації

  1. Власенко А. Проектна діяльність на уроках іноземної мови у початковій школі як педагогічна проблема / А. Власенко // Наукові записки. – Вип. 121. Сер.: Педагогічні науки, Ч. І. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2013. – С. 247– 252.
  2. Власенко А. Модель підготовки студентів-бакалаврів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі / А. Власенко // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т імені Григорія Сковороди». – К. : Гнозис, 2014. – Дод. 1 до вип. 5, т. ІІІ (54): Тематичний вип. «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору». – С. 344 – 351.
  3. Власенко А. Становлення майбутнього учителя іноземної мови відповідно до вимог сучасності / А. Власенко // Проблеми підготовки сучасного вчителя : зб. наук. пр. Уманського держ. пед. ун-ту імені Павла Тичини / [ред. кол.: Побірченко Н. С. (гол. ред.) та ін.]. – Умань : ФОП Жовтий О. О., 2014. – Вип. 9, Ч. 1. – С. 22–27.
  4. Власенко А. Вивчення та аналіз стану готовності майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності у початковій школі / А. Власенко // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т імені Григорія Сковороди». – К. : Гнозис, 2015. – Дод. 1 до вип. 36, т. ІІІ (63): Тематичний вип. «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору». – С. 287–296.
  5. Власенко А. Формування комунікативних навичок молодших школярів через використання сучасних технологій на уроці англійської мови / А. Власенко  // Початкова школа. – 2016. – № 2. – С. 16–19.
  6. Vlasenko А. The formation of future teachers’ of foreign language readiness to project activities in the primary school / А. Vlasenko // Nowoczesna edukacja: filozofia, innowacja, doświadczenie. – Łόdź : Wydawnictwo Naukowe Wyższej Szkoły Informatyki I Umiejętności ; Wydawca «WSIU», 2015. – Nr 2. – Р. 173–178.

 

Опубліковані праці апробаційного характеру

  1. Власенко А. Якість загальної середньої освіти: загальна характеристика та чинники забезпечення / А. Власенко // Управління навчальним закладом: стан проблеми, стратегії розвитку : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Одеса : ПНПУ імені К. Д. Ушинського, 2011. – С. 64–66.
  2. Власенко А. До питання використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках іноземної мови у початковій школі / А. Власенко // Матеріали ІІІ міжвузівської наук.-практ. конф. «Наукова діяльність як шлях формування професійних компетентностей майбутнього фахівця». – Суми : Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2012. – С. 244–245.
  3. Власенко А. Проектна діяльність як умова підвищення ефективності вивчення іноземної мови у початковій школі / А. Власенко // Придніпровські соціально-гуманітарні читання : матеріали Дніпропетровської сесії ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю : у 6-ти ч. – Дніпропетровськ : ТОВ «Інновація»,
    – Ч. 5. – С. 13–15.
  4. Власенко А. Проектна діяльність майбутнього вчителя іноземної мови в початковій школі: вимога чи необхідність / А. Власенко // Науковий діалог «Схід–Захід» : матеріали Всеукр. наук. конф. з міжнар. участю : у 4-х ч. – Дніпропетровськ : ТОВ «Інновація», 2013. – Ч. 4. – С. 31–33.
  5. Власенко А. Метод проектів як педагогічна технологія під час вивчення іноземної мови у початкових класах / А. Власенко // Соціально-гуманітарні аспекти розвитку сучасного суспільства : матеріали Всеукр. наук. конф. викладачів, асп., співробітників та студ. фак. іноземної філології та соціальних комунікацій. – Суми : Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2013. – Ч. 2. – С. 52–57.
  6. Власенко А. Новітні технології у підготовці майбутніх учителів англійської мови до інноваційної діяльності / А. Власенко // Придніпровські соціально-гуманітарні читання : матеріали ІІІ Всеукр. наук. конф. з міжнар. участю: у 3-х ч. – Дніпропетровськ : ТОВ «Інновація», 2014. – Ч. 3. – С. 22–25.
  7. Власенко А. Методичні підходи у підготовці майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності / А. Власенко // Сучасна іншомовна освіта в Україні: стан, проблеми, перспективи : матеріали міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф. – Умань : ФОП Жовтий О. О., 2014. – С. 61–65.
  8. Власенко А. Структура навчального процесу як педагогічна умова підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності / А. Власенко // Сучасні соціально-гуманітарні дискурси : матеріали V Всеукр. наук. конф. з міжнар. участю : у 5-х ч. – Дніпропетровськ : ТОВ «Інновація», 2015. – Ч. 4. –
    С. 18–20.

 

Праці, які додатково відображають результати дисертації

  1. Власенко А. Практические методы формирования гражданской компетентности в современной начальной школе / А. Власенко //Формироване на гражданина и професионалиста в условията на университетского образование : сборник  с научни стати. – Втора кн, т. перви. – Китен, Республика Болгария,  – С. 113–118.

АНОТАЦІЇ

Власенко А. О. Підготовка майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності: 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. – Умань, 2017.

Дисертація містить методологічні, теоретичні, методичні основи професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності у початковій школі. У дисертації теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початкових класах. Розроблено та апробовано модель підготовки майбутніх вчителів іноземної мови до проектної діяльності в початковій школі, яка містить три блоки: методологічно-цільовий, змістово-процесуальний, результативно-оцінний. Уточнено структурні компоненти, критерії і показники рівнів готовності майбутніх учителів іноземної мови до проектної діяльності в початкових класах.

Ключові слова: майбутні учителі, готовність, проект, проектна діяльність, початкова школа, педагогічні умови, підготовка майбутніх учителів іноземної мови.

Власенко А. А. Подготовка будущих учителей иностранного языка к проектной деятельности в начальной школе. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности: 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины. – Умань, 2017.

Диссертация содержит методологические, теоретические, методические основы профессиональной подготовки будущих учителей иностранного языка к проектной деятельности в начальной школе.

В диссертации теоретически обоснованы и экспериментально проверены педагогические условия формирования готовности будущих учителей иностранного языка к проектной деятельности в начальной школе. Разработана модель подготовки будущих учителей иностранного языка к проектной деятельности в начальной школе, которая состоит из трех этапов: методологически-целевого, содержательно-процессуального и результативно-оценочного. Уточнены структурные компоненты, критерии и показатели уровней сформированности готовности будущих учителей иностранного языка к проектной деятельности в начальной школе. Определены особенности подготовки будущих учителей иностранного языка к проектной деятельности в начальной школе.

Ключевые слова: будущие учителя, готовность, проект, проектная деятельность, начальная школа, подготовка будущих учителей иностранного языка, педагогические условия готовности к проектной деятельности в начальной школе.

 

Vlasenko A. O. The preparation of future foreign language teachers to project activity in the elementary school. – The manuscript

The dissertation for the scientific degree of the Candidate of Pedagogical Sciences in specialty 13.00.04 the theory and methodology of professional education. – Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University. – Uman, 2017.

The dissertation work presented the theoretical generalization and practical solution of important and relevant task, consisting in determination (definition) and experimental verification of pedagogical conditions of preparation of future foreign language teachers to project activity in the elementary school. Based on the analysis of pedagogical researches of scientists was found that the preparation of future foreign language teachers to project activity considered by many scientists, who pay enough attention to the problem of implementation the new technologies of study, that in turn require a qualitively new training of future specialists. But the problem of preparation of future foreign language teachers to project activity in the elementary school was not considered until that time.

According to the analysis of the degree of elaboration of researched problem in the psychologically-pedagogical literature and educational practices were determined the essence of the concepts: «the preparation of future foreign language teachers to project activity in the elementary school» (complex pedagogical process of conscious, teleologically, self-regulatory activities foreign language teachers, aimed at the effective solution of professional and pedagogical tasks through the improvement of the educational process, using new ideas and project technology in the elementary school); «readiness of future foreign language teachers to project activity in the elementary school» ( complex integrative concept which indicates the personal characteristics of the professional level of future foreign language teachers, is a measure of their professional training and combines the main components of preparation of future teachers of foreign languages in project work in primary school (motivational, cognitive and operational-activity).

The research clarified the nature of concepts: «project» – educational creative activity of student-partners, who have the same problem, goal, ways of activity, agreed methods aimed at achieving general result, joint activities; «project activity» – joint activity of teachers and students, that has general goal, concerted activities, directed on achievement of general result in the process of goal setting, planning and implementation of the project.

Determined and described the criteria, indicators and levels of readiness of future foreign language teachers to organization of project activity in the elementary school. Elected criteria are: motivational, cognitive and operationally-activated. Each of them has their own indicators. Determined criteria’s and indicators gave us the opportunity to allocate levels of formation the readiness of foreign language teachers to project activity in the elementary school: low, average and high.

Made and tested the model of preparation of future foreign language teachers to project activity in the elementary school, which has three blocks: methodologically-target (specification of objectives, tasks, approaches and principles of readiness formation of future foreign language teachers to project activity in the elementary school), contently-procedural (the development of project component in the content of professional preparation of future foreign language teachers to project activity in the elementary school, that must provide the absorption of the necessary knowledge about the project activity and the acquisition of skills which are necessary for the implementation of professional activity at the foreign language lessons in the elementary school, allocation of forms, methods and technologies and also their practical usage), effectively-evaluational (the selection of criteria, indicators with the help of which determines the level of future foreign language teachers readiness to project activity in the elementary school and the result – increase the level of future foreign language teacher’s readiness to project activity in the elementary school).

Theoretically justified and experimentally tested pedagogical conditions of preparation of future foreign language teachers to project activity in the elementary school: 1) improving the content of future teachers of foreign language training with the aim of formation knowledge about project activity in the elementary school; 2) activation of future foreign language teacher’s motivation to project activity in the elementary school; 3) the mastering of the future foreign language teachers experience of realization project activity in the elementary school.

The study does not exhaust all the problems of the designated problem. The problem of preparation of future foreign language teachers to project activity in the elementary school has prospects for further research. In particular, it is the improvement of educationally-methodical support of preparation of future foreign language teachers to project activity in the elementary school, study of foreign experience of preparation of future foreign language teachers to project activity in the elementary school and so on.

Key words: future teachers, preparation, project activity, elementary school, pedagogical conditions, preparation of future foreign language teachers, pedagogical conditions of readiness for project activity in the elementary school.

____________________________________________

Підписано до друку 14.02.2017 р. Формат 60х90/16.

Ум. друк. арк. 0,9. Обл.-вид. арк. 0,9.

Тираж 100. Зам. 23.

____________________________________________

«Видавництво “Науковий світ”»®

Свідоцтво ДК № 249 від 16.11.2000 р.

м. Київ, вул. Казимира Малевича (Боженка), 23, оф. 414.

200-87-15, 050-525-88-77

E-mail: nsvit23@ukr.net

Сайт: nsvit.cc.ua