Автореферат

Міністерство освіти і науки України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

ШОСТАК ІГОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 377.36.091+2:61:796

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ КОЛЕДЖІВ У ПОЗААУДИТОРНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

13.00.07 – теорія і методика виховання

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Умань – 2017

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник –

кандидат педагогічних наук, професор
Турчак Анатолій Леонідович,
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка,
декан факультету фізичного виховання.

Офіційні опоненти:

кандидат педагогічних наук, професор

Турчак Анатолій Леонідович,

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка,

декан факультету фізичного виховання.

доктор педагогічних наук, професор

Артюшенко Андрій Олександрович,

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, професор кафедри спортивних дисциплін;

кандидат педагогічних наук

Семенов Андрій Анатолійович,

Уманський державний педагогічний університет
імені Павла Тичини, доцент кафедри теорії і методики фізичного виховання.

Захист відбудеться «30» березня 2017 р. об 11.⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 74.053.02 в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини за адресою: 20300, м. Умань, вул. Садова, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці та на сайті Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини за адресою: 20300, м. Умань, вул. Садова, 2.

Автореферат розісланий «28» лютого 2017 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н. І. Ревнюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку суспільства надважливим завданням в галузі освіти і виховання є формування здорового молодого покоління. Статистичні дані сучасних дослідників констатують, що лише у 3–5 % випускників ВНЗ України (за останні 5 років) стан здоров’я відповідає нормі. Така ситуація здебільшого є наслідком їхньої низької культури здоров’я, що виявляється в різкому зростанні шкідливих звичок, недостатній руховій активності, відсутності бажання займатися фізичною культурою, погіршенні стану навколишнього середовища, умов праці, побуту й відпочинку.

Про необхідність формування культури здоров’я студентської молоді наголошується у Законах України «Про вищу освіту» (2014); Національній доктрині розвитку фізичної культури і спорту (2016), Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року (2012), Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді (2015), в яких підкреслюється гострота проблеми виховання у молодого покоління культури здоров’я, здорового способу життя тощо.

В основі формування культури здоров’я студентської молоді лежать ідеї особливостей їхнього виховання, що знайшло своє відображення у наукових працях А. Артюшенка, Л. Канішевської, О. Коберника, В. Оржеховської, І. Осадченко, Г. Пустовіта, В. Радула, А. Семенова, Р. Сопівника, Т. Федорченко та ін.

Аналіз науково-дослідних робіт А. Ляхович, Л. Сущенко, А. Турчака, В. Язловецького дає змогу стверджувати, що останнім часом збільшується контингент молодих людей, які належать до спеціальних медичних груп вже на початку навчання у ВНЗ. Кількість таких студентів додатково зростає після завершення викладання навчальної дисципліни «Фізичне виховання». У них з’являється низка хронічних хвороб, з-поміж яких – надлишкова вага, порушення постави, нервово-психічні відхилення, дефекти зору, захворювання органів дихання, схильність до частих простудних захворювань, шкідливих звичок.

У науковій літературі учені неодноразово порушували проблеми формування культури здоров’я студентської молоді. На методологічному, теоретичному й практичному рівнях питання здоров’я загалом і формування культури здоров’я зокрема, описано у працях науковців-філософів Б. Спінози, А. Шопенгауера та ін., культурологів В. Казначеєва, В. Климової та ін.; психологів Н. Водоп’янової, В. Леві, А. Маслоу та ін. Окрім того, феномен культури здоров’я охарактеризовано в наукових працях педагогів-класиків Я. Коменського, Дж. Локка, А. Макаренка,
Ж.–Ж. Руссо, Г. Сковороди, В. Сухомлинського та ін.; педагогів нашого часу В. Бабаліч, В. Горащук, О. Жабокрицької, О. Єжової, В. Оржеховської, Б. Шияна, В. Язловецького та ін.; валеологів І. Брехмана, Г. Іванова, Г. Малахова та ін.

Акцентуємо на значущості теорії і методики формування культури здоров’я студентів саме медичних коледжів, оскільки майбутні молодші медичні працівники у ВНЗ здобувають одну з найскладніших, з медичного погляду, та найбільш ризикованих професій. У перспективі вони повинні пройти серйозні фізичні випробовування на витривалість, адже майбутня спеціальність пов’язана з нічними викликами; роботою у вихідні дні або взагалі без них; з постійним пересуванням на достатньо великі відстані в несприятливих умовах; участю в ліквідації надзвичайних ситуацій та АТО, іноді за відсутності транспорту, захисного спорядження тощо.

Водночас поліпшення якості медичної допомоги вимагає зміни ставлення медичних працівників до формування своєї культури здоров’я, оскільки вони мають пропагувати здоровий спосіб життя, передусім, на власному прикладі; брати активну участь у санітарно-просвітницькій роботі; мотивувати населення до формування культури здоров’я, занять фізично-оздоровчою діяльністю; виявляти сформовані вміння та навички удосконалення особистої культури здоров’я як важливої умови успішного професійного самовизначення.

На сучасному етапі розвитку науки формування культури здоров’я медичних працівників вивчали В. Бабаліч, Х. Мазепа, О. Міхеєнко, Л. Поєдинцева, В. Свиридюк, К. Соцький, А. Халайцан та ін. Шляхи активізації позааудиторної самостійної роботи досліджували А. Алексюк, В. Буряк, Л. Григоренко, Л. Онучак та ін. Проблему організації та активізації науково-дослідної роботи студентів вивчали О. Мартиненко, Т. Мишковська, О. Чиж, С. Щербина та ін.; організації навчально-виховного процесу в медичних навчальних закладах – Т. Дем’янчук, В. Копетчук, В. Петрович, Т. Темерівська, І. Шпак та ін.

Окремі аспекти організації позааудиторної діяльності студентів медичних коледжів викладено в працях Ю. Бардашевської, А. Годлевської, В. Коваленко, Х. Мазепи, В. Петровича, І. Сулим-Карлір, Т. Степури та ін. Однак, проблема формування культури здоров’я студентів медичних коледжів у позааудиторній діяльності, що є складником навчально-виховного процесу ВНЗ, недостатньо досліджена.

Актуальність дослідження визначається наявністю суперечностей, які потребують результативного і швидкого розв’язання, зокрема, між:

– соціальними вимогами до сформованості культури здоров’я медичного працівника та низькою ефективністю реалізації цього завдання у медичних коледжах;

– потенційними можливостями позааудиторної діяльності щодо формування культури здоров’я студентів та недостатньою розробленістю теоретичних основ формування цього особистісного утворення в сучасних ВНЗ медичного спрямування;

– необхідністю виховання студентів з відповідальним ставленням до здоров’я і відсутністю науково обґрунтованих педагогічних умов реалізації цього процесу в позааудиторній діяльності.

Актуальність, науково-практична значущість, наявні суперечності й обумовили вибір теми дослідження – «Формування культури здоров’я студентів медичних коледжів у позааудиторній діяльності».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до науково-дослідної теми кафедри педагогіки та освітнього менеджменту Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка «Соціально-професійне становлення особистості» (державний реєстраційний номер 0116U003481). Тему дисертації затверджено вченою радою Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (протокол № 8 від 23.02.2015 р.) й узгоджено Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 4 від 26.05.2015 р.).

Мета дослідження – на основі теоретичного аналізу досліджуваної проблеми та вивчення виховної практики обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування культури здоров’я студентів медичних коледжів у позааудиторній діяльності.

Гіпотеза дослідження. Формування культури здоров’я студентів медичних коледжів у позааудиторній діяльності буде ефективним за таких педагогічних умов: створення студентського спортивно-оздоровчого парламенту з метою позитивної мотивації до зміцнення та збереження здоров’я студентської молоді; активізація практичної спрямованості самостійної роботи студентів через вдосконалення змісту позааудиторної діяльності; модернізація структури організації спортивно-оздоровчої діяльності медичного коледжу.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

На основі теоретичного аналізу стану дослідженості проблеми з’ясувати зміст ключових понять дослідження.
Проаналізувати спрямованість позааудиторної діяльності медичних коледжів на формування культури здоров’я студентів.
Визначити критерії, показники та схарактеризувати рівні сформованості культури здоров’я студентів медичних коледжів.
Обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування культури здоров’я студентів медичних коледжів у позааудиторній діяльності.

Об’єкт дослідження – процес формування культури здоров’я студентів медичних коледжів.

Предмет дослідження – педагогічні умови формування культури здоров’я студентів медичних коледжів у позааудиторній діяльності.

Для реалізації визначених завдань використано методи дослідження: теоретичні: аналіз філософської, медико-біологічної, психологічної і педагогічної літератури для визначення об’єкта, предмета й мети дослідження, формулювання завдань, уточнення сутності ключових понять; синтез, порівняння, класифікація, систематизація й узагальнення теоретичних та емпіричних даних, завдяки яким розроблено основні підходи до теоретичного обґрунтування педагогічних умов формування культури здоров’я студентів у позааудиторній діяльності; емпіричні: педагогічне спостереження, бесіда, тестування, анкетування, інтерв’ювання, аналіз документальної бази медичного обстеження студентів, самоспостереження, вивчення робочих навчальних програм та навчальних планів, експертне оцінювання, педагогічний експеримент для визначення рівнів сформованості культури здоров’я студентів та для перевірки ефективності обґрунтованих педагогічних умов формування культури здоров’я студентів медичних коледжів у позааудиторній діяльності; методи математичної статистики для оброблення отриманих експериментальних даних, визначення значущості і надійності отриманих результатів.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальну роботу проведено на базі Кіровоградського медичного коледжу імені Є. Й. Мухіна (Кіровоградська обл.), Кременчуцького медичного коледжу імені В. І. Литвиненка (Полтавська обл.) та Первомайського медичного коледжу (Миколаївська обл.).
В експериментальній роботі брали участь 411 студентів медичних коледжів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

– уперше обґрунтовано педагогічні умови формування культури здоров’я студентів медичних коледжів у позааудиторній діяльності (створення студентського спортивно-оздоровчого парламенту з метою позитивної мотивації до зміцнення та збереження здоров’я студентської молоді; активізація практичної спрямованості самостійної роботи студентів через вдосконалення змісту позааудиторної діяльності; модернізація структури організації спортивно-оздоровчої діяльності медичного коледжу); визначено сутність поняття «формування культури здоров’я студентів медичних коледжів у позааудиторній діяльності» (цілеспрямований процес створення сприятливих умов для усвідомлення студентами значення здоров’я для повноцінного й щасливого життя, формування в них зорієнтованості на збереження здоров’я, посилення мотивації до власного фізичного розвитку, удосконалення та закріплення теоретичних та практичних рухових умінь як чинників їхнього професійного становлення); визначено критерії (мотиваційно-ціннісний, когнітивний та креативно-діяльнісний), показники та схарактеризовано рівні (високий, середній, низький) сформованості культури здоров’я студентів;

– уточнено поняття: «культура здоров’я», «культура здоров’я студентів медичних коледжів», «позааудиторна діяльність»;

– удосконалено зміст, форми та методи формування культури здоров’я студентів медичних коледжів у позааудиторній діяльності;

– подальшого розвитку набуло наукове осмислення процесу удосконалення позааудиторної спортивно-оздоровчої діяльності медичних коледжів у контексті формування культури здоров’я студентів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці положення та програми діяльності студентського спортивно-оздоровчого парламенту; модернізованої структури спортивно-оздоровчої позааудиторної діяльності медичного коледжу з формування культури здоров’я студентів; методичних рекомендацій для керівників циклових комісій фізичного виховання, викладачів, студентських громадських організацій щодо формування культури здоров’я; підготовці
(у співавторстві) навчально-методичних посібників «Фізичне виховання» та «Легка атлетика Кіровоградщини».

Матеріали дослідження можуть бути використані в навчально-виховному процесі ВНЗ викладачами, кураторами груп, у процесі організації позааудиторної виховної роботи зі студентами. Одержані результати можуть слугувати основою для створення спецкурсів, спрямованих на формування готовності викладачів-кураторів до формування у студентів культури здоров’я.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Кіровоградського медичного коледжу ім. Є. Й. Мухіна (довідка № 711/1 від 13.09.16 р.), Кременчуцького медичного коледжу імені В. І. Литвиненка (довідка № 356/ 01-04 від 27.09.16 р.), Первомайського медичного коледжу (довідка № 355 від 27.09.16 р.).

Особистий внесок автора. У навчально-методичному посібнику «Фізичне виховання» (2014, співавтори С. Оголь, О. Кулібаба) автором підготовлено теоретичний та практичний матеріал до розділів «Легка атлетика» та «Гімнастика» з використанням інноваційних педагогічних технологій, охарактеризовано особливості використання позааудиторної спортивно-оздоровчої діяльності як засобу формування культури здоров’я студентів медичних коледжів (автор. стор. 9–135); у навчальному посібнику «Легка атлетика Кіровоградщини» (2015, співавтор О. Березан) автором підготовлено перший розділ «Історичні аспекти розвитку легкої атлетики на Кіровоградщині», п’ятий розділ «Легка атлетика в регіонах» (автор. стор. 4–117; 173–199).

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях різного рівня: міжнародних – «Розвиток особистості в умовах трансформаційного суспільства» (Київ, 2012), «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» (Київ, 2013), «Проблеми професійного становлення майбутнього фахівця в умовах інтеграції до європейського простору» (Кіровоград, 2015); всеукраїнських – «Модернізація змісту освіти і науки в Україні: неформальна освіта для дорослих» (Хмельницький, 2015), «Формування професійної компетентності майбутнього медичного спеціаліста» (Суми, 2015). Положення та висновки дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки та освітнього менеджменту Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (2015–2016 рр.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження викладено
у 12 (10 одноосібних) публікаціях, з яких: 7 відображають основні наукові результати дисертації, 3 – апробаційного характеру, 2 – додатково висвітлює наукові результати.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел (297 найменувань, з них 8 – іноземною мовою), 8 додатків на 40 сторінках. Загальний обсяг дисертації – 243 сторінки, основна частина складає 170 сторінок. Дисертацію ілюстровано 14 таблицями та 6 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність і стан розробленості проблеми, доцільність її дослідження; визначено мету, гіпотезу і завдання дисертаційної роботи; сформульовано об’єкт і предмет, наукову новизну і практичне значення одержаних результатів; схарактеризовано експериментальну базу; викладено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, публікації, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі – «Теоретичні основи проблеми формування культури здоров’я студентів медичних коледжів у позааудиторній діяльності» – здійснено аналіз стану розробленості досліджуваної проблеми, уточнено сутність ключових понять дослідження, проаналізовано спрямованість позааудиторної діяльності медичних коледжів на формування культури здоров’я студентів.

На основі аналізу стану розроблення проблеми дослідження встановлено, що здоров’я людини – одна з найбільш складних комплексних соціально-філософських проблем сучасної науки. У вітчизняній та зарубіжній науці накопичено чималий доробок у контексті формування культури здоров’я особистості: філософський підхід до тлумачення феномену здоров’я людини розглянуто в працях В. Казначеєва, Ю. Лісіцина, Л. Сущенко, В. Язловецького та ін.; медико-біологічний аспект представлено в дослідженнях М. Амосова, Г. Апанасенка, І. Брехмана, В. Войтенко, І. Мисула, І. Павлова та ін.; соціально-педагогічний у роботах А. Артюшенка, М. Зубалія, Д. Ізуткіна, О. Єжової, В. Оржеховської, В. Петленко та ін.

Дослідження поняття «культура здоров’я», визначення його основних характеристик знайшло відображення у соціальній, психологічній та педагогічній науках і розкривається у контексті його похідних складників: «культура», «здоров’я», «здоровий спосіб життя», «валеологія». Здоров’я, як основну умову оптимізації людського буття та щастя людини визначають Г. Апанасенко, М. Зубалій, В. Оржеховська та ін.; як стан повного психічного, фізичного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність захворювань та фізичних вад (Н. Башавець, О. Жабокрицька, В. Язловецький та ін.).

У контексті нашого дослідження поняття «здоров’я» уточнено як загальний (фізичний, біологічний, психічний, духовний) стан організму, рівень якого дає змогу реагувати на подразники навколишнього середовища та можливість адаптуватися до них. З’ясовано, що згідно із соціологічними підходами (Е. Вайнера, С. Горбушина, В. Климова, В. Кожанова, З. Количова), категорія «культура здоров’я» є складником загальної культури людини, визначає соціалізацію та соціальну успішність особистості в процесі життєдіяльності. З психолого-педагогічного погляду (О. Ахвердова, О. Васильєва, Л. Волошина, С. Свириденко, О. Трещева) поняття «культура здоров’я» трактують як багаторівневе утворення, яке входить до складу загальної культури людини й характеризує емоційно-ціннісне ставлення до свого здоров’я; практичну реалізацію потреби вести здоровий спосіб життя (з огляду на рівень засвоєння валеологічного досвіду); піклуватися про своє здоров’я й здоров’я навколишніх. Як засвідчує дефінітивний аналіз, більшість науковців (В. Магін, В. Мандриков, О. Микитюк, Г. Соловйов, З. Тюмасева та ін.) стверджують, що культура здоров’я – це важлива частина загальної культури людини, формування якої є однією з найбільш актуальних проблем сьогодення.

На основі теоретичного аналізу різних тлумачень означеного поняття, «культуру здоров’я» розуміємо як невіддільний складник загальнолюдської культури, результат сформованості знань, умінь і навичок, завдяки яким забезпечується здоров’язбережувальна життєдіяльність.

Для студентів медичних коледжів значення культури здоров’я, здорового способу життя, спортивного стилю життя, гармонійного розвитку фізичних якостей значно зростає з огляду на особливості навчальної діяльності та специфіку майбутньої професії молодшого медичного спеціаліста або в перспективі лікаря. Визначено такі психолого-педагогічні особливості студентів у контексті формування культури здоров’я: підвищена чутливість до соціальних явищ; потреба у визнанні; наявність мотивації до спілкування та креативної діяльності; активна взаємодія в референтній групі та поза нею; готовність до змін; потреба у фізичних і духовних досягненнях, самовизначенні й розвитку.

На підставі аналізу сучасних наукових досліджень (В. Бабаліч, Л. Білик, Х. Мазепи, О. Міхеєнко, Я. Остафійчук, Л. Поєдинцевої, В. Свиридюк, Н. Слободян, К. Соцького, А. Халайцан) з’ясовано, що існує багато напрямів, методів і засобів формування культури здоров’я студентів медичних коледжів. Дослідники пропонують формувати культуру здоров’я студентів-медиків з огляду на валеологічну компетенцію, використовувати ефективні технології та моделі з позиції інтеграційного підходу до розв’язання цієї проблеми, проте в наукових працях достатньою мірою не з’ясовано значення виховної спортивно-оздоровчої роботи щодо формування культури здоров’я студентів медичних коледжів в позааудиторній діяльності.

Культуру здоров’я студентів медичних коледжів визначаємо як невіддільний складник їхньої культури, сформованість знань, умінь і навичок, завдяки яким вони організовують свою здоров’язбережувальну життєдіяльність та навколишніх.

Встановлено, що важливою умовою (фактором) формування культури здоров’я студентів є здоровий спосіб життя, який охоплює: режим навчання та роботи, фізичної активності, відпочинку і дозвілля; раціональне та збалансоване харчування; фізичний розвиток; міжособистісні відносини, уміння контролювати емоції і долати стресові ситуації; матеріальне становище; умови навчання та проживання; медичний контроль та самоконтроль; дотримання правил гігієни в різних галузях життєдіяльності; культура статевих стосунків.

Формування культури здоров’я в сучасному суспільстві є складним інтегративним процесом. З-поміж факторів, що найбільше впливають на формування культури здоров’я людини, є педагогічний, оскільки саме у ВНЗ формуються основи фізичного, психічного, соціального та духовного здоров’я студентів. Доведено, що позааудиторна діяльність, як один з важливих складових освітнього процесу у вищій школі, має значні потенційні можливості щодо формування культури здоров’я студентів, оскільки ще відомі педагоги минулого (Я. Коменський, А. Макаренко, С. Русова, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін.) наголошували на об’єднанні вільного розвитку особистості з правильною організацією її життєдіяльності з урахуванням чинника вільного часу.

З’ясовано, що більшість науковців розглядає позааудиторну роботу як складник, або підсистему виховної системи навчального закладу (Р. Абдулов, Т. Бондар, В. Онищук та ін.). Шляхи активізації позааудиторної самостійної роботи досліджували А. Алексюк, Л. Григоренко, Л. Онучак та ін. Проблеми організації та активізації науково-дослідної роботи студентів вивчали О. Мартиненко, Т. Мишковська, О. Чиж та ін.; організації навчально-виховного процесу в медичних навчальних закладах – Т. Дем’янчук, Т. Темерівська та ін.

Поняття «позааудиторна діяльність» розглядаємо як основний компонент виховної діяльності студентів у ВНЗ, спрямований на формування їхніх пізнавальних інтересів, посилення мотивації до розвитку, удосконалення та закріплення розумових та рухових здібностей завдяки будь-яким зручним, корисним і достатнім формам та засобам роботи в позааудиторний час.

Формування культури здоров’я студентів медичних коледжів у позааудиторній діяльності розуміємо як цілеспрямований процес створення сприятливих умов для усвідомлення студентами значення здоров’я для повноцінного й щасливого життя, формування в них зорієнтованості на збереження здоров’я, посилення мотивації до власного фізичного розвитку, удосконалення та закріплення теоретичних та практичних рухових умінь як чинників їхнього професійного становлення.

У другому розділі – «Стан сформованості культури здоров’я студентів медичних коледжів» – здійснено аналіз стану формування культури здоров’я студентів медичних коледжів; визначено критерії, показники та схарактеризовано рівні сформованості культури здоров’я студентів медичних коледжів; представлено результати констатувального етапу експерименту.

Аналіз сучасних теоретичних досліджень щодо проблеми формування культури здоров’я студентів (Л. Білик та Н. Слободян, О. Гладощук, Н. Завидівська, Т. Кириченко, В. Мандриков, Я. Остафійчук) та вивчення практики його здійснення у медичних коледжах дозволив встановити, що цей процес ґрунтується на таких принципах: безперервність процесу формування системи теоретичних знань і практичних навичок, професійних компетентностей медичного працівника; упровадження нових технологій, системи заходів профілактичного, адаптивного і реабілітаційного характеру; посилення мотивації до ведення здорового способу життя, підвищення відповідальності за особисте здоров’я, здоров’я родини, майбутніх пацієнтів.

Результати проведеного аналізу досліджень, які присвячені проблемі формування культури здоров’я студентів медичних коледжів, свідчать про достатнє накопичення теоретичного та практичного досвіду, глибоке вивчення педагогічних, психологічних, медичних та культурологічних аспектів означеної проблеми. Однак, в сучасному виховному процесі медичних навчальних закладів не повною мірою використовується потенціал позааудиторної виховної діяльності у контексті формування культури здоров’я студентів. Адже у межах медичної реформи за європейським зразком провідних країн, професійне завдання фельдшерів та медичних сестер полягає у проведенні санітарно-просвітницької роботи з вихованцями дитячих садків, шкіл, позашкільних та вищих навчальних закладів, працівників підприємств щодо сформованості культури здоров’я. Формування культури здоров’я студентів медичних коледжів набуває особливо важливих відтінків, оскільки в них потрібно виробити вміння здійснювати пропагування
з-поміж майбутніх пацієнтів здорового способу життя; організувати санітарно-просвітницьку роботу в контексті майбутньої професійної діяльності та на власному прикладі продемонструвати належний рівень культури здоров’я.

За результатами аналізу структури культури здоров’я як особистісної якості та для оцінювання кількісно-якісних характеристик сформованості культури здоров’я студентів медичних коледжів визначено такі критерії: мотиваційно-ціннісний, когнітивний та креативно-діяльнісний.

Якісними показниками сформованості культури здоров’я студентів за мотиваційно-ціннісним критерієм є такі: активність у вирішенні життєвих цілей і планів студентів-медиків та сформованість їхньої позитивної мотивації до формування культури здоров’я; прагнення до краси тіла, гармонії, досконалості та естетичне ставлення до формування культури здоров’я, прагнення до самовиховання та фізичної досконалості. Сформованість культури здоров’я студентів за когнітивним критерієм характеризується певним рівнем знань про культуру здоров’я людини, культурний розвиток особистості, здоровий спосіб життя; розумінням сутності своєї культури здоров’я та іншої особистості як загальнолюдської цінності. До якісних показників креативно-діяльнісного критерію належать: творча фізична активність студентів; валеологічна поведінка; досвід збереження власного здоров’я та інших людей; здатність до цілеспрямованої продуктивної діяльності та взаємодії. На основі окреслених критеріїв установлено рівні сформованості культури здоров’я майбутніх випускників медичних коледжів: високий, середній, низький.

Високий рівень. Студенти медичного коледжу проявляють творче ставлення до використання різних форм позааудиторної роботи, спрямованої на формування культури здоров’я; розуміють шляхи реалізації себе як особистості, професіонала; креативно підходять до свого фізичного розвитку; здатні до вияву сили волі для досягнення життєво важливих орієнтирів; проявляють високі знання й розуміють необхідність формування культури здоров’я людини та культурного розвитку особистості; ведуть здоровий спосіб життя; своїми діями показують естетичне ставлення до формування культури здоров’я; мають високу мотивацію та наявність активних життєвих цілей і планів стосовно формування власної культури здоров’я та навколишніх.

Середній рівень. Студенти мають схильність до ситуативного, імпульсивного використання позааудиторної роботи у формуванні культури здоров’я, підпорядковуючи її цілям тимчасової користі; вирізняються ситуативністю дій, учинків; цінності культури здоров’я усвідомлюють на рівні уявлень, міркувань, висловлювань, однак у них не систематично та не послідовно проявляється активна діяльність щодо формування культури здоров’я.

Низький рівень. Студенти не намагаються виявляти активність, творчість у позааудиторній спортивно-оздоровчій діяльності; не усвідомлюють сутності культури здоров’я; через недостатній духовний розвиток або несприятливий вплив середовища дезорієнтовані відносно ціннісного ставлення до власного фізичного здоров’я; не готові до формування власної культури здоров’я; мають слабкі знання та відсутній досвід з проблеми формування культури здоров’я.

Під час констатувального етапу експерименту було залучено 411 хлопців та дівчат фельдшерського, акушерського, медико-фармацевтичного та сестринського відділень Кіровоградського медичного коледжу ім. Є. Й. Мухіна, Кременчуцького медичного коледжу ім. В. І. Литвиненка та Первомайського медичного коледжу віком від 15 до 17 років (експериментальна група – 206 осіб (60 юнаків та 146 дівчат), контрольна група – 205 осіб (64 юнаки та 141 дівчина)).

З метою виявлення рівнів сформованості культури здоров’я студентів медичних коледжів визначено комплекс діагностичних методик та методів, за допомогою яких вимірювалися окремі показники визначених критеріїв: адаптована методика «Ціннісні орієнтації» (М. Рокич), тести «Здоров’я», «Самооцінки здоров’я», авторська анкета-тест «Моя культура здоров’я», методика КОН-2, діагностика креативно-організаційних навичок (за Д. Райгородським), методика О. Маркової, аналіз медичних карток та ін.

У результаті проведеного дослідження з’ясовано, що для студентів медичних коледжів характерний такий розподіл за рівнями сформованості культури здоров’я: високий рівень мають 12,3 % респондентів, середній – 36,9 %, низький – 50,8 % (експериментальна група). У контрольній групі показники істотно не відрізнялися – відповідно, 12,4 %, 34,6 %, 51,0 %. Щодо рівня сформованості культури здоров’я, відмінностей між представниками обох статей не зафіксовано.

Встановлено, що найбільшою перешкодою для самостійних занять фізкультурною діяльністю студенти вважають брак вільного часу та відсутність підтримки, компанії, неспроможність змусити себе, перебороти лінь, що спричинено адаптаційними процесами, великим обсягом навчальної роботи та неточним розставленням пріоритетів у житті. Виявлено, що уявлення про культуру здоров’я у студентів-медиків зводяться до занять спортом, гігієни, відсутності шкідливих звичок, правильного харчування та доброго самопочуття. Тому у більшості студентів медичних коледжів спостерігається низький та середній рівні фізичного здоров’я.

Таким чином, дослідження показало, що у студентів медичних коледжів рівень сформованості знань та уявлень про культуру здоров’я, знання про здоровий спосіб життя та знання з основ валеології є низькими і потребують організації такої діяльності в медичних коледжах, яка буде спрямована на забезпечення студентів цими знаннями. У студентів переважають вузькоособистісні мотиви (прагнення одержати схвалення, корекція фігури, гарні оцінки (мотивація благополуччя); бажання бути першим, зайняти гідне місце в групі, установлення дружніх стосунків з викладачем (престижна мотивація); бути схожим на відомих спортсменів – переважають над навчально-пізнавальними та соціальними мотивами, що свідчить про необхідність організації діяльності в медичних коледжах, спрямованої на розвиток саме цих мотивів.

У ході констатувального етапу експерименту з’ясовано, що для розв’язання педагогічної проблеми формування основ культури здоров’я студентів необхідно внести до позааудиторної діяльності медичних коледжів низку змін, спрямованих на застосування спеціальних оздоровчих вправ і на виховання спеціаліста як високорозвиненої фізично культурної особистості.

У третьому розділі – «Оптимізація процесу формування культури здоров’я студентів медичних коледжів у позааудиторній діяльності» – теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування культури здоров’я студентів медичних коледжів у позааудиторній діяльності, описано зміст їхньої реалізації; проаналізовано хід та результати дослідно-експериментальної роботи.

На підставі теоретичного аналізу досліджуваної проблеми та результатів констатувального етапу педагогічного експерименту визначено такі педагогічні умови формування культури здоров’я студентів медичних коледжів у позааудиторній діяльності: створення студентського спортивно-оздоровчого парламенту з метою позитивної мотивації до зміцнення та збереження здоров’я студентської молоді; активізація практичної спрямованості самостійної роботи студентів через вдосконалення змісту позааудиторної діяльності; модернізація структури організації спортивно-оздоровчої діяльності медичного коледжу.

Створення студентського спортивно-оздоровчого парламенту з метою позитивної мотивації до зміцнення та збереження здоров’я студентської молоді відбувалося на основі типового положення про студентське самоврядування у ВНЗ. На настановній конференції на початку навчального року з активних студентів був обраний фізкультурно-спортивний актив: найбільш активні і творчі студентів з різних секцій за видами спорту. Кожен з членів парламенту, окрім голови, став міністром різних видів спорту для того, щоб у своїй діяльності обраний член парламенту міг координувати доручений сектор спортивно-оздоровчої роботи. Кількість міністрів і відповідних секторів впливу могла змінюватись залежно від потреб студентів-медиків у формуванні культури здоров’я.

Створення спортивно-оздоровчого парламенту у медичних коледжах передбачало виконання таких основних завдань: мотивація студентів до формування культури здоров’я; адаптація студентів до спортивно-оздоровчої роботи; виховання особистості, яка гармонійно поєднує духовне багатство, моральну чистоту та фізично-естетичну досконалість; створення умов для співдружності та творчо-креативного пошуку в спортивно-оздоровчій роботі між студентами та викладачами фізичного виховання; формування в студентів національної свідомості та патріотизму; стимулювання найкращих спортсменів; забезпечення взаємозв’язку парламенту з академічними групами коледжу.

У роботі парламенту використано різні види діяльності (організація, контроль, креативні починання), у яких відбувалося перенесення мотиваційних спонукань з однієї діяльності на іншу. Використання в мотиваційній сфері респондентів експериментальних груп різних настанов, потреб, мотивів, бажань, інтересів, спонук, намірів дало змогу досягти мобілізації мотиваційних ресурсів студентів медичних коледжів на досягнення успіху у формуванні власної культури здоров’я.

Члени парламенту розробили та реалізували низку заходів, як-от: виступи на кураторських годинах академічних груп, де міністр ознайомлював з перевагами ведення здорового способу життя над «сірими» буднями деяких студентів; організація рейтингу найбільш активних груп у спортивно-оздоровчій діяльності медичного коледжу (за відсотком участі в секційній та змагальній роботі); підготовка протягом навчального року щомісячної стінгазети з проблем формування культури здоров’я; забезпечення систематичного огляду спортивно-оздоровчої інформації в ЗМІ; проведення вибіркової перевірки відвідування студентами занять з дисципліни «Фізичне виховання» та «Фізична культура»; обговорення інформації про неуспішних студентів на засіданнях парламенту й студентської ради; проведення круглого столу з провідними спортсменами міста тощо.

Доведено, що участь у діяльності спортивно-оздоровчого парламенту сприяла розвитку позитивного ставлення студента-медика до себе як активного та відповідального соціального суб’єкта, до різних соціальних груп (за професійною, віковою, соціальною ознаками), до суспільства загалом, виробленню ціннісного ставлення до власного фізичного здоров’я.

Другою педагогічною умовою формування культури здоров’я студентів медичних коледжів у позааудиторній діяльності є активізація практичної спрямованості самостійної роботи студентів через вдосконалення змісту позааудиторної діяльності.

На основі аналізу специфічних особливостей самостійної роботи студентів медичних коледжів (основний засіб оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять; не передбачає безпосередньої участі викладача; вимагає активної розумової діяльності; є основним методом опрацювання та засвоєння навчального матеріалу, закріплення й поглиблення знань, умінь і навичок, виконання індивідуальних завдань, підготовки до майбутніх занять та контрольних заходів; виконується у спортивних спорудах ВНЗ, у спортивних та оздоровчих клубах, у бібліотеці та в домашніх умовах (гуртожитках тощо) визначено такі методи та форми її активізації: лекції-бесіди («Формування культури здоров’я студентів у позааудиторній діяльності», «Роль оздоровчо-рухової рекреаційної активності у формуванні культури здоров’я студентської молоді», «Значення студентського самоврядування в креативно-діяльнісному способі формування культури здоров’я студентів-медиків», «Значення реклами в ЗМІ для формування культури здоров’я студентської молоді», «Роль спортивно-оздоровчої діяльності у формуванні культури здоров’я студентів медичних коледжів»); тематичні інформаційні години («Ми обираємо здоровий спосіб життя»; «Усебічний фізичний і духовний розвиток особистості»; «Соціальні умови здоров’я»; «Організм людини як цілісна система»; «Фізіологія фізичного виховання»; «Значення ЗСЖ у формуванні культури здоров’я»; «Основи дихальних та загартувальних методик оздоровчо-рекреаційної активності»; «Раціональне харчування»; «Вплив занять спортом на формування культури здоров’я студентської молоді (на прикладі легкої атлетики); «Відсутність шкідливих звичок – запорука здоров’я»); самоконтроль особистого функціонального стану та фізичної підготовленості з реєстрацією показників у щоденнику самоконтролю «Моя культура здоров’я»; підготовка рефератів на різні теми із валеології; систематичні заняття в позанавчальний час будь-якими видами рухової діяльності: ранкова гігієнічна гімнастика, оздоровча ходьба та біг, фітнес; участь у спортивних змаганнях; метод проектів («Значення естетичного тілобудування для майбутнього молодшого медичного працівника», «Порівняльна характеристика здорового способу життя студентів першого року навчання та випускників медичного коледжу»); «брейн-ринг», круглий стіл, конференція, ситуаційна гра «Банк ідей».

Для реалізації цієї умови також передбачено проведення секційної роботи за такими видами спорту: легка атлетика, волейбол, баскетбол, настільний теніс, атлетизм, футзал; різних спортивно-розважальних заходів, пішохідних туристичних походів. Доведено, що важливим засобом активізації практичної спрямованості самостійної роботи є настановна конференція, яка ознайомлює загальний контингент студентів з проблемами формування культури здоров’я та впливає на свідомість студентів щодо важливості зміцнення й збереження здоров’я через обговорення проблеми, надання коментувальної інформації стосовно завдань дисципліни «Фізичне виховання» та обов’язків студентів, спортивно-оздоровчої роботи ВНЗ, думок експертів тощо.

Для реалізації третьої педагогічної умови формування культури здоров’я студентів медичних коледжів здійснено модернізацію структури організації спортивно-оздоровчої діяльності медичного коледжу (рис.).

Рис. Модернізована структура спортивно-оздоровчої позааудиторної діяльності медичних коледжів з формування культури здоров’я студентів

Спортивну-оздоровчу діяльність у дослідженні визначаємо як систему заходів масового спорту та фізичного виховання, спрямованих на створення умов для забезпечення оптимальної рухової активності кожної людини за місцем навчання, роботи, проживання та відпочинку для зміцнення здоров’я й профілактики захворювань, активного дозвілля. Виокремлюємо такі види спрямування спортивно-оздоровчої діяльності: гігієнічне; оздоровчо-рекреаційне; загальнопідготовче; спортивне; професійно-прикладне; лікувальне.

З’ясовано, що в студентів, які систематично займаються фізичною культурою і спортом та виявляють високу рухову активність, виробляється стереотип режиму дня, підвищується впевненість поведінки, спостерігається високий життєвий тонус, бажання поліпшувати власну культуру здоров’я. Вони більшою мірою комунікабельні, виявляють психологічну стійкість, витримку, оптимізм; з-поміж них більше наполегливих, рішучих людей, здатних повести за собою колектив. Такі студенти мають високе почуття обов’язку, сумлінності, зібраності; успішно взаємодіють у секційній позааудиторній діяльності й навчально-виховній роботі, оскільки в них сформовано наполегливість, зібраність, кмітливість, креативність, вони частіше виявляють риси лідерства. Модернізація спортивно-оздоровчої діяльності відбулося завдяки чіткій співпраці студентів і викладачів у позааудиторний час, розширенню секцій з видів спорту, які подобаються студентам.

Для модернізації структури спортивно-оздоровчої діяльності в експериментальних медичних коледжах організовано цікаві для студентства секції (гирьовий спорт, футбол, аеробіка, фітнес, пляжний та класичний волейбол, джоггінг (ранкові пробіжки), кросовий біг по пересічній місцевості, фарт-лек (біг з перемінним темпом), оздоровча та спортивна ходьба тощо); здійснено підготовку громадських тренерів у місцевих дитячо-юнацьких спортивних школах.

Студенти активно залучалися до волонтерської роботи під час проведення Всеукраїнських змагань та надання допомоги лікарям в особі помічників медичного працівника; проведено спортивно-розважальні конкурси та свята з елементами шоу («Нумо, хлопці!», «Нумо, дівчата!», «Козацький гарт», «Богатирські ігри», «Пласт», «Скаутський рух» тощо); започаткували в коледжах спартакіаду студентів між навчальними відділеннями за участі викладачів. Оскільки студенти медичних коледжів є військовозобов’язаними й у майбутній професійній діяльності потребують належної фізичної та професійно-прикладної підготовленості, відновлено роботу спортивної секції професійно-прикладної фізичної підготовки.

Ефективність упровадження педагогічних умов формування культури здоров’я студентів медичних коледжів у позааудиторній діяльності підтверджена позитивними змінами в експериментальній групі, які виявлені після завершення формувального етапу експерименту, яка значно перевищувала відповідні показники в контрольній групі (табл.).

Таблиця

Динаміка рівнів сформованості культури здоров’я студентів медичного коледжу (у %)

Групи

РівніКонтрольна групаДинамікаЕкспериментальна групаДинамікаДо експер.Після експер.До експер.Після експер.Абс.

числа%Абс.

числа%Високий2612,42914,2+1,82612,37737,2+24,9Середній7134,68240,0+5,47636,910048,6+11,7Низький10853,09445,8-4,210450,82914,2-36,6

Для перевірки вірогідності одержаних результатів використовувався критерій Пірсона χ²(хі-квадрат).

Формувальний етап експерименту засвідчив значне збільшення високого та середнього рівнів сформованості культури здоров’я студентів медичних коледжів за мотиваційно-ціннісним, когнітивним, креативно-діяльнісним критеріями в експериментальній групі (+24,9 % та +11,7 % відповідно). Встановлено, що здобуті знання та сформовані уявлення студентів-медиків про культуру здоров’я і здоровий спосіб життя стали більш чіткими, глибокими, усвідомленими, мотиваційна сфера студентів зазнала змін від простої позитивної мотивації до набутої міцної потреби у формуванні власної культури здоров’я як майбутнього молодшого медичного спеціаліста. Поряд з традиційними мотивами формування, зміцнення та збереження здоров’я, розвитку фізичної підготовленості й творчої реалізації виокремився мотив краси тіла, у студентів з’явилася стала потреба (звичка) у систематичних заняттях спортивно-оздоровчою та рекреаційною діяльністю.

За результатами аналізу медичних карток на предмет зарахування студентів експериментальних та контрольних груп до груп за станом здоров’я встановлено, що після завершення формувального етапу експерименту кількість респондентів експериментальних груп, що займалися в основних групах на кінець дослідження становила 91,4 % осіб, 8,7 % займались у спеціальній медичній групі за нозологіями. Звільнених і зарахованих до підготовчої групи не було. У контрольних групах засвідчуємо сталий відсоток студентів основних груп – 71,4 %; підготовчих – 2,9 %; спеціальних медичних груп – 8,7 %; звільнених – 17 %.

Отже, реалізація обґрунтованих педагогічних умов ефективно вплинула на стан здоров’я студентів, підвищили опірність їхнього організму до несприятливих факторів середовища, створили умови для оптимального рухового режиму студентів-медиків та суттєво підвищили їхню фізичну підготовленість; урахування систематичності й регулярності занять на засадах сталої внутрішньої мотивації й виникненні стійкої потреби до формування власної культури здоров’я, а також поступове збільшення фізичних навантажень забезпечили зростання рівнів фізичної підготовленості в респондентів експериментальних груп, відтворення й збереження їхнього здоров’я, розширення функціональних можливостей організму, що розвивається.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення проблеми формування культури здоров’я студентів медичних коледжів та запропоновано новий підхід до розв’язання актуального питання, що виявляється у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов формування культури здоров’я студентів медичних коледжів у позааудиторній діяльності. Результати, отримані в ході дисертаційного дослідження, свідчать про досягнення мети, виконання завдань та дозволяють сформувати такі висновки:

У процесі роботи узагальнено теоретичні основи формування культури здоров’я студентів медичних коледжів, які ґрунтовно викладено у філософській, психолого-педагогічній, медичній та валеологічній літературі. Результати проведеного аналізу досліджень свідчать про достатнє здійснене теоретичне і практичне визначення загальнонаукових, педагогічних, психологічних та методологічних аспектів означеної проблеми. З’ясовано, що більшість дослідників трактують категорію «культура здоров’я» як процес, багаторівневе утворення, яке є складником загальної культури людини й характеризує емоційно-ціннісне ставлення до свого здоров’я, практичну реалізацію потреби вести здоровий спосіб життя, піклуватися про своє здоров’я й здоров’я навколишніх.

У дослідженні уточнено сутність феномену «культура здоров’я» в контексті його складників: «культура» й «здоров’я», а також супутніх понять: «здоровий спосіб життя», «компетентність», «валеологія». У контексті дослідження з’ясовано, що поняття «культура здоров’я» – як невіддільний складник загальнолюдської культури, результат сформованості знань, умінь і навичок, завдяки яким забезпечується здоров’язбережувальна життєдіяльність.

Визначено такі психолого-педагогічні особливості студентів у контексті формування культури здоров’я: підвищена чутливість до соціальних явищ; потреба у визнанні; наявність мотивації до спілкування та креативної діяльності; активна взаємодія в референтній групі та поза нею; готовність до змін; потреба у фізичних і духовних досягненнях, самовизначенні й розвитку.

Культуру здоров’я студентів медичних коледжів визначаємо як невіддільний складник їхньої культури, cформованість знань, умінь і навичок, завдяки яким вони організовують свою здоров’язбережувальну життєдіяльність та навколишніх.

Доведено, що позааудиторна діяльність, як важлива складова освітнього процесу у вищому навчальному закладі, має значні потенційні можливості щодо формування культури здоров’я студентів: вироблення свідомого ставлення до фізичного здоров’я як вищої цінності людини та суспільства, для формування активної позиції кожного щодо своєї культури здоров’я. З’ясовано, що більшість науковців розглядає позааудиторну роботу як основний складник або підсистему виховної системи навчального закладу.

Поняття «позааудиторна діяльність» у дослідженні визначено як основний компонент виховної діяльності студентів у ВНЗ, спрямований на формування їхніх пізнавальних інтересів, посилення мотивації до розвитку, удосконалення та закріплення розумових та рухових здібностей завдяки будь-яким зручним, корисним і достатнім формам та засобам роботи в позааудиторний час. У контексті досліджуваної проблеми, сутність поняття «позааудиторна діяльність» звужується до формування пізнавальних інтересів студентів медичних коледжів, посилення мотивації до розвитку, удосконалення та закріплення теоретичних та практичних рухових умінь як основи формування культури здоров’я та одного із чинників їхнього професійного становлення.

Формування культури здоров’я студентів медичних коледжів у позааудиторній діяльності розуміємо як цілеспрямований процес створення сприятливих умов для усвідомлення студентами значення здоров’я для повноцінного й щасливого життя, формування в них зорієнтованості на збереження здоров’я, посилення мотивації до власного фізичного розвитку, удосконалення та закріплення теоретичних та практичних рухових умінь як чинників їхнього професійного становлення.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури та для оцінювання кількісно-якісних характеристик сформованості культури здоров’я студентів медичних коледжів визначено такі критерії: мотиваційно-ціннісний, когнітивний та креативно-діяльнісний.

Якісними показниками сформованості культури здоров’я студентів за мотиваційно-ціннісним критерієм є: активність у вирішенні життєвих цілей і планів студентів-медиків та сформованість їхньої позитивної мотивації до формування культури здоров’я; прагнення до краси тіла, гармонії, досконалості та естетичне ставлення до формування культури здоров’я, прагнення до самовиховання та фізичної досконалості. Сформованість культури здоров’я студентів за когнітивним критерієм характеризується певним рівнем знань про культуру здоров’я людини, культурний розвиток особистості, здоровий спосіб життя; розумінням сутності своє культури здоров’я та іншої особистості, як загальнолюдської цінності. До якісних показників креативно-діяльнісного критерію належать: творча активність студентів; валеологічна поведінка; результати вчинків та дій; здатність до цілеспрямованої продуктивної діяльності та взаємодії.

На основі окреслених критеріїв установлено рівні культури здоров’я майбутніх випускників медичних коледжів: високий, середній, низький.

У результаті проведення констатувального етапу експерименту з’ясовано, що для студентів медичних коледжів характерний такий розподіл за рівнями сформованості культури здоров’я: високий рівень мають 12,3 % респондентів, середній – 36,9 %, низький – 50,8 % (експериментальна група). У контрольній групі показники істотно не відрізнялися – відповідно, 12,4 %, 34,6 %, 51 %.

Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування культури здоров’я студентів медичних коледжів у позааудиторній діяльності: створення студентського спортивно-оздоровчого парламенту з метою позитивної мотивації до зміцнення та збереження здоров’я студентської молоді; активізація практичної спрямованості самостійної роботи студентів через вдосконалення змісту позааудиторної діяльності; модернізація структури організації спортивно-оздоровчої діяльності медичного коледжу.

Участь у роботі створеного спортивно-оздоровчого парламенту сприяла розвитку позитивного ставлення студента-медика до себе як активного та відповідального соціального суб’єкта; до різних соціальних груп (за професійною, віковою, соціальною та іншими ознаками); до суспільства загалом. Окрім того, у студентів формується ціннісне ставлення до студентської спільноти як вагомого чинника молодіжної політики з формування культури здоров’я.

Активізація практичної спрямованості самостійної роботи студентів через вдосконалення змісту позааудиторної діяльності передбачала використання таких методів та форм: лекції-бесіди; тематичні інформаційні години; ведення щоденника самоконтролю «Моя культура здоров’я»; підготовка рефератів за темами навчальної програми; систематичні заняття в позанавчальний час будь-якими видами рухової діяльності; участь у спортивних змаганнях; метод проектів; «брейн-ринг», круглий стіл, конференція, ситуаційна гра. Для реалізації цієї умови також передбачено проведення секційної роботи за різноманітними видами спорту.

Для реалізації третьої педагогічної умови формування культури здоров’я студентів медичних коледжів здійснено модернізацію структури організації спортивно-оздоровчої діяльності медичного коледжу, яку у дослідженні визначаємо як систему заходів масового спорту та фізичного виховання, спрямованих на створення умов для забезпечення оптимальної рухової активності кожної людини за місцем навчання, роботи, проживання та відпочинку для зміцнення здоров’я й профілактики захворювань, активного дозвілля. Виокремлюємо такі види спрямування спортивно-оздоровчої діяльності: гігієнічне; оздоровчо-рекреаційне; загальнопідготовче; спортивне; професійно-прикладне; лікувальне.

Модернізація спортивно-оздоровчої діяльності забезпечувалася завдяки співпраці студентів і викладачів у позааудиторний час, розширенню секцій з видів спорту, які подобаються студентам та ін.

Ефективність упровадження педагогічних умов формування культури здоров’я студентів медичних коледжів у позааудиторній діяльності підтверджена позитивними змінами, які виявлені після завершення формувального етапу експерименту. Так, в експериментальній групі очевидною є позитивна динаміка високого (+24,9 %) та середнього (+11,7 %) рівня; на 36,6 % знизилися показники низького рівня сформованості культури здоров’я студентів медичних коледжів.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування культури здоров’я студентів медичних коледжів у позааудиторній діяльності. Подальшого вивчення потребують питання, пов’язані з формуванням культури здоров’я студентів спеціальних медичних груп та осіб, звільнених за станом здоров’я.

Зважаючи на актуальність досліджуваної теми, рекомендовано запровадити запропоновану програму діяльності спортивно-оздоровчого парламенту та модернізовану структуру організації спортивно-оздоровчої діяльності у медичних коледжах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, в яких опубліковано основні результати дисертації

Шостак І. Роль і місце дисципліни «Фізичне виховання» у формуванні мотивації до навчально-виховної діяльності студентів медичних коледжів / І. Шостак // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Сер.: Педагогічні науки / [за ред.: В. Радула, С. Величко]. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2014. – Вип. 131. – С. 226–229.
Шостак І. Ключові поняття формування культури здоров’я студентів медичних коледжів / І. Шостак // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Сер.: Педагогічні науки / [за ред.: В. Радула, С. Величко]. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка,
– Вип. 141(1). – С. 173–176.
Шостак І. Формування культури здоров’я студентської молоді в Україні / І. Шостак // Наук.-метод зб. інституту інноваційних технологій та змісту освіти МОН України. – К., 2015. – Вип. 86, ч. 1. – С. 193–197.
Шостак І. Сутність та структура формування культури здоров’я студентів медичних коледжів / І. Шостак // Вісник Черкаського університету : наук. журн. Сер. «Педагогічні науки». – Черкаси : ВЦ ЧНУ ім. Богдана Хмельницького, 2016. – Вип. 3. – С. 61–67.
Шостак І. Розвиток студентського самоврядування як умова активної діяльності студентів медичних коледжів у формуванні власної культури здоров’я / І. Шостак // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Сер.: Педагогічні науки / [за ред.: В. Черкасова, В. Радула]. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2016. – Вип. 147. – С. 242–246.
Шостак І. Сутність педагогічних умов формування культури здоров’я студентів медичних коледжів у позааудиторній діяльності / І. Шостак // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / [за. ред. М. Мартинюк]. – Умань : ФОП Жовтий О. О., 2016. – Вип. 1. – С. 343–354.
Шостак И. Педагогические условия формирования культуры здоровья студентов медицинских колледжей в внеаудиторной деятельности / И. Шостак // Журнал научных публикаций аспирантов и докторантов. – Курск : ООО «Редакция журнала научных публикаций аспирантов и докторантов», 2016. – Вип. № 5 (119). – С. 138–144.

Опубліковані праці апробаційного характеру

Шостак І. Формування культури здоров’я студентської молоді: сутність та особливості організації у вітчизняних ВНЗ / І. Шостак // Модернізація змісту освіти і науки в Україні: неформальна освіта для дорослих : матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф. – Хмельницький, 2015. – С. 173–177.
Шостак І.Формування культури здоров’я студентів медичних коледжів як умова професійної підготовки / І. Шостак // Формування професійної компетентності майбутнього медичного спеціаліста : матеріали V Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф. – Суми, 2015. – С. 298–300.
Шостак І. Сутнісний аналіз поняття «формування культури здоров’я студентів» / І. Шостак // Проблеми професійного становлення майбутнього фахівця в умовах інтеграції до європейського простору : матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2016. – С. 143–146.

Опубліковані праці, які додатково відображають наукові

результати дисертації

Шостак І. Фізичне виховання : навч.-метод. посіб. / І. Шостак, С. Оголь, О. Кулібаба. – Кіровоград : ПП «Авангард», 2014. – 296 с.
Шостак І. Легка атлетика Кіровоградщини: до 100-річчя розвитку легкої атлетики в Кіровоградській області : навч. посіб. / І. Шостак, О. Березан. – Кіровоград : ТОВ «Рекламне агентство РіК-Медіа», 2015. – 292 с.

АНОТАЦІЇ

Шостак І. О. Формування культури здоров’я студентів медичних коледжів у позааудиторній діяльності. – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Умань, 2017.

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення проблеми формування культури здоров’я студентів, розглянуто структуру та функції здоров’я та здорового способу життя, з’ясовано особливості позааудиторної діяльності медичних коледжів.

На основі уточнення змісту ключових понять дослідження визначено сутність феномену «формування культури здоров’я студентів медичних коледжів у позааудиторній діяльності».

Визначено критерії, показники і схарактеризовано рівні сформованості культури здоров’я студентів медичних коледжів.

Експериментально підтверджено ефективність теоретично обґрунтованих педагогічних умов формування культури здоров’я студентів медичних коледжів у позааудиторній діяльності.

Ключові слова: здоров’я, формування культури здоров’я, студенти медичних коледжів, позааудиторна діяльність, спортивно-оздоровча діяльність, педагогічні умови.

Shostak I. О. Formation of culture of health of students of medical colleges in extracurricular activities. – The Manuscript.

Scientific thesis for the Degree of the Candidate of Pedagogical Sciences in specialty 13.00.07. – Theory and Methodology of education. – Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University. – Uman, 2017.

The dissertation deals with theoretical generalization of the problem of formation of students’ culture of health. The structure and functions of health and healthy lifestyle were considered. Peculiarities of the extracurricular activities of medical colleges have been found.

It has been defined such psychological and pedagogical students’ features, in the context of culture of health forming, as increased sensitivity to social phenomena, need for acceptance, existence of motivation for communication and creative activity, active cooperation in and beyond the reference group, the need for physical and spiritual achievements, self-determination and development.

The culture of health of medical colleges’ students is determined as inseparable component of their culture, formation of knowledge and skills which are necessary for organization vital activity for the sake of maintaining their own health and the health of surrounding people.

It has been proved that extracurricular activities, as the main component of students’ educational activity in higher educational institutions, aimed at forming their cognitive interests, improving motivation for development and consolidation of mental and motor skills due to any convenient, useful and sufficient forms and methods of work in extracurricular time, has significant potential opportunities for formation of students’ culture of health. It promotes conscious attitude to work as to the highest value of a person and society, forming the active personal position concerning culture of health.

On the basis of elaboration of the content of research key concepts, the essence of the phenomenon «formation of culture of health of students of medical colleges in extracurricular activities» has been specified. It is a purposeful process of providing conditions for students’ awareness of health values for full and happy life, formation of orientation to preserve health, cognitive interests, increasing motivation for development, improvement and consolidation of theoretical and practical motor skills, as their professional development factors.

Criteria (of motivation and value; cognitive, of creative activity), indicators and levels (high, medium, low) of formation the students’ culture of health were defined and characterized. As a result of the final stage of the experiment it has been revealed that the level division of formation of the culture of health among medical colleges’ students is as follows: 12,3 % respondents have high level, 36,9 % – medium, 50,8 % – low (experimental group). The results of the control group did not significantly differ –
12,4 %, 34,6 %, 51, 0 %, respectively.

Special attention was paid to the theoretical substantiation of pedagogical conditions of formation of culture of health of medical colleges in extracurricular activities: the creation of student sports parliament for the purpose of positive motivation to strengthening and preserving the health of young people; activation of practical orientation of students’ independent work by improving content of extracurricular activities; modernization of organizational structures of sports and recreational activities of medical college. The effectiveness of these pedagogical conditions has been experimentally confirmed.

Key words: health, a culture of health, students of medical colleges, extracurricular activities, sports and recreational activities, pedagogical conditions of formation, the educational process.

Шостак И. А. Формирование культуры здоровья студентов медицинских колледжей во внеаудиторной деятельности. – На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. – Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины. – Умань, 2017.

В диссертационном исследовании осуществлено теоретическое обобщение проблемы формирования культуры здоровья студентов, рассмотрена структура и функции здоровья и здорового образа жизни, выяснены особенности внеаудиторной деятельности медицинских колледжей.

На основе уточнения содержания ключевых понятий исследования определена сущность феномена «формирование культуры здоровья студентов медицинских колледжей во внеаудиторной деятельности».

Определены критерии, показатели и охарактеризованы уровни сформированности культуры здоровья студентов медицинских колледжей.

Экспериментально подтверждена эффективность теоретически обоснованных педагогических условий формирования культуры здоровья студентов медицинских колледжей во внеаудиторной деятельности.

Ключевые слова: здоровье, формирование культуры здоровья, студенты медицинских колледжей, внеаудиторная деятельность, спортивно-оздоровительная деятельность, педагогические условия.