Автореферат

Міністерство освіти і науки України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

МЕДИНСЬКИЙ СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК :378.091.12:796.011(73)(043.3)

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

ФАХІВЦІВ ІЗ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ

В СПОЛУЧЕНИХ ШТАТАХ АМЕРИКИ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

Умань ‒ 2017

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, Міністерство освіти і науки України.

Науковий консультант ‒ доктор педагогічних наук, професор,

ШАНДРУК Світлана Іванівна,

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка,

завідувач кафедри лінгводидактики та іноземних мов.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Гура Олександр Іванович,

Запорізький національний університет,

проректор з науково-педагогічної та навчальної роботи;

доктор педагогічних наук, професор,

Амеліна Світлана Миколаївна,

Національний університет біоресурсів і

природокористування України,

завідувач кафедри іноземної філології і перекладу;

доктор педагогічних наук, професор

Браславська Оксана Володимирівна,

Уманський державний педагогічний

університет імені Павла Тичини,

завідувач кафедри географії і методики її навчання.

Захист відбудеться «27» квітня 2017 р. об 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 74.053.01 в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини за адресою: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Садова, 2.

З дисертацією можна ознайомитись на офіційному сайті та у бібліотеці Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Садова, 2.

Автореферат розіслано «27» березня 2017 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради І. П. Рогальська-Яблонська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Фізична культура і спорт в Україні визнані сферою функціонування громадянського суспільства й соціально-гуманітарної політики держави. Соціальна значущість і пріоритетність означеного задекларована в законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про фізичну культуру й спорт», Державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХІ століття»), Національній стратегії розвитку освіти в Україні. У Національній стратегії з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року «Рухова активність – здоровий спосіб життя – здорова нація» зазначено, що метою держави є створення умов для підвищення рівня залучення населення до оздоровчої рухової активності та здорового способу життя для формування здоров’я громадян як найвищої соціальної цінності в державі, що сприятиме розв’язанню гуманітарних і соціально-економічних проблем для особи, суспільства та держави.

Інноваційні процеси у сфері фізичної культури і спорту, осмислення цінності здоров’я людини, визнання високої соціальної значущості фізкультурної освіти, популяризація фізкультурно-оздоровчих заходів та олімпійських видів спорту, формування позитивного ставлення широкого загалу до фізкультури й спорту через визнання і пошанування досягнень команд чи окремих осіб – усе це зумовлює потребу в розширенні послуг, що здійснюються засобами фізичної культури й відповідно потребує суттєвих змін у професійній підготовці майбутніх фахівців із фізичного виховання та спорту.

Водночас нинішньому рівню розвитку фізичної культури і спорту в Україні властива напружена ситуація у кадровому забезпеченні, що відзначається розбалансованістю між обсягами підготовки й реальними потребами у фахівцях із фізичної культури і спорту, відставанням змісту їх підготовки від реальних потреб і запитів часу. Сьогодні потрібен не спеціаліст-виконавець чи знавець спортивної роботи, а компетентний спеціаліст-організатор, ініціатор оздоровчої рухової активності як основного чинника профілактики хронічних неінфекційних захворювань і забезпечення здорового способу життя, фахівець із рекреації та реабілітації, менеджер, який добре обізнаний із нормативно-правовою базою у сфері фізичної культури і спорту, озброєний адекватними до вимог часу професійними знаннями й технологіями провадження фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності.

Необхідність підготовки такого фахівця – конкурентоспроможного на ринку праці, компетентного, відповідального, такого, що вільно володіє своєю професією й орієнтується в суміжних галузях діяльності, здатного до ефективної роботи за спеціальністю на рівні світових стандартів, готового до постійного професійного росту, соціальної і професійної мобільності – як відповідь на реальні потреби і запити суспільства є тенденцією та основним орієнтиром сучасних освітніх програм у світі й Україні зокрема.

Зазначене вище обґрунтовано в численних наукових дослідженнях, що розкривають як загальні концептуальні основи неперервної професійної освіти (В. Андрущенко, І. Бех, О. Браславська, В. Галузинський, О. Гура, М. Євтух, І. Зязюн, В. Кремень, В. Кудіна, В. Кузь, О. Куц, А. Лігоцький, Н. Ничкало, Є. Приступа, С. Сисоєва, Л. Сігаєва, С. Совгіра, Л. Сущенко, Л. Тимчук, Т. Федірчик, Л. Хомич, Я. Цехмістер), так і широкий спектр теоретико-методологічних і прикладних аспектів функціонування й розвитку сфери фізичної культури і спорту та професійної підготовки майбутніх фахівців галузі. Варті уваги роботи вчених, у яких опрацьовано важливі положення щодо: теорії і методики підготовки спортсменів високого класу (Г. Арзютов, І. Ганчар, О. Демінський, С. Єрмаков, В. Івлев, В. Кашуба, Л. Матвєєв, В. Платонов, Ю. Шкребтій); теорії і методики фізичного виховання (В. Арефьєв, Е. Вільчковський, М. Дутчак, Л. Іванова, Т. Круцевич, І. Ляхова, Л. Матвєєв, Є. Приступа, А. Цьось, Б. Шиян); підготовки фахівців фізичного виховання й спорту (О. Вацеба, С. Гаркуша, М. Герцик, Є. Захаріна, М. Приймак, Є. Приступа, Ю. Сазанов, А. Сватьєв, Л. Сущенко, О. Тимошенко). Увага значної кількості сучасних науковців звернена на вивчення різних аспектів фізичного виховання й спорту в Сполучених Штатах Америки (О. Віндюк, Н. Воробйов, С. Гуськов, І. Петрова ін.), проблеми професійної підготовки кадрів для галузі (Т. Бакланова, Н. Бомова, Т. Осадча ін.). Теоретичну й практичну значущість для розвитку професійної освіти в Україні становлять наукові дослідження системи педагогічної освіти США, представлені в працях С. Амеліної, Р. Бєланової, Н. Бідюк, Л. Віннікової, Т. Кошманової, В. Кудіна, М. Лещенко, М. Нагач, К. Рибачука, О. Романовського, О. Романовської, С. Шандрук. Означені дослідження здебільшого висвітлюють питання підготовки фахівців галузі фізичного виховання й спорту, спрямовані на педагогічну діяльність у закладах освіти.

Показовим у цьому аспекті видається досвід підготовки фахівців фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки, які впродовж десятиліть демонструють стабільно високі показники функціонування фізкультурно-оздоровчої та спортивної сфери (лідируючі позиції в різного роду світових змаганнях, високий відсоток залучення населення до занять оздоровчою руховою діяльністю і спортом, впроваджені на загальнонаціональному рівні рекомендацій з оздоровчої рухової активності та заохочення осіб, які ведуть здоровий спосіб життя, високий рівень розвитку інфраструктури спортивних споруд). Дієвість функціонування фізкультурно-спортивної галузі в Сполучених Штатах Америки забезпечують кваліфіковані фахівці, програми підготовки яких передбачають формування не тільки професійно-орієнтованих знань, умінь й навичок, але й навичок ведення бізнесу, маркетингу, менеджменту, діловодства тощо, що їх американці визнають обов’язковою умовою для здобуття престижної роботи, у якій вони зможуть реалізуватися, здійснити успішну кар’єру, досягти позитивних показників розвитку галузі, фінансового успіху і соціальної стабільності. Позаяк спектр напрямів підготовки фахівців фізкультурно-спортивної галузі в Сполучених Штатах Америки охоплює ще й професії інструктора з фітнесу, спортивного тренера, фахівця зі зміцнення здоров’я, рекреаційного терапевта, менеджера фізичного виховання і спорту.

Американські науковці приділяють належну увагу теоретичним аспектам фізичного виховання (Р. Баілеу (R. Bailey), Д. Гайдн-Давіес (D. Haydn-Davies), Й. Муссоліно (J. Muscolino), У. Пугсе (U. Puhse), Б. Ван дер Сміссен (B. Van der Smissen), М. Веал (M. Veal) ); змістовому наповненню програм підготовки та спрямованості професійної діяльності фахівців фізичного виховання і спорту (С. Бровн (S. Brown), С. Капел (S. Capel), Р. Коттрелл (R. Cottrell), Р. Діксеу (R. Dixey), Т. Еавес (T. Eaves), С. Фаір (S. Fair), С. Феіман-Немсер (S. Feiman-Nemser), Р. Гансен (R. Hansen), Г. Гаррісон (G. Harrison), Ш. Гоффман (Sh. Hoffman), Т. Горн (T. Horn), Д. Йамес (D. James), Л. Келлу (L. Kelly), А. Леунес (A. Leunes), Й. Невелл (J. Newell), М. Пріце (M. Price), А. Смітх (A. Smith), Д. Ватт (D. Watt), Й. Вінніск (J. Winnick) ); висвітленню шляхів оптимізації університетської підготовки й підвищення рівня професіоналізму випускників (Л. Гоуснер (L. Housner), Л. Шулман (L. Shulman), Д. Сіедентоп (D. Siedentop) ); підвищенню рівня спортивної підготовленості (Л. Картвігхт (L. Cartwright), Л. Феттерс (L. Fetters), Р. Пфеіффер (R. Pfeiffer), К. Вісе (C. Wise) ); оздоровчій спрямованості рухової діяльності та здорового способу життя (Р. Бегум (R. Begum), Б. Гравес (B. Graves), Р. Маннінг (R. Manning), С. Мансфіелд (S. Mansfield), Й. Наідоо (J. Naidoo), В. Прееду (V. Preedy), Т. Робертсон (T. Robertson), Б. Шаркеу (B. Sharkey), М. Тоурелле (M. Tourelle) ).

Безпосереднє ознайомлення з американською освітньою практикою у сфері фізичної культури і спорту під час стажування в Університеті Центрального Арканзасу дало змогу констатувати унікальність досвіду США в налагодженні ефективної взаємодії державного й недержавного секторів фізичної культури і спорту, в організації розгалуженої мережі фізкультурно-оздоровчих закладів різних типів і рівнів, акцентуалізації уваги на розвитку форм фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності в суспільстві.

Безперечне світове лідерство США в розвитку шкільного, олімпійського та професійного спорту, комплексна державна політики заохочення громадян до оздоровчої рухової активності, розвинута система оздоровчої рухової активності населення, наявний широкий спектр освітніх напрямів підготовки фахівців фізкультурно-спортивної галузі в університетах і коледжах зумовлюють необхідність узагальнення досвіду цієї країни, дають змогу фахівцям України оцінити власні теоретичні позиції, досягнення, недоліки, стимулюють розробку нових підходів, програм і проектів у зазначеній сфері.

На підставі вивчення тематики й змісту сучасних дисертаційних робіт констатовано відсутність цілісного дослідження професійної підготовки фахівців фізкультурно-спортивної сфери в Сполучених Штатах Америки.

Науковий аналіз результатів теоретичних і практичних напрацювань учених із досліджуваної проблеми, нормативно-правової бази, власний досвід науково-педагогічної діяльності дають змогу констатувати низку суперечностей у професійній підготовці фахівців із фізичної культури і спорту в Україні, зокрема:

декларування державою соціальної потреби оздоровчої рухової активності і здорового способу життя громадян та фактичну відсутність такої освітньої галузі з широким спектром освітніх напрямів;
неузгодженістьтеоретичного та практичного складників професійного компонента вітчизняних програм підготовки фахівцівіз фізичної культури;
наявність позитивного зарубіжного досвіду професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту та відсутність комплексних програм щодо його імплементації.

Розв’язання наведених суперечностей потребує переосмислення цілей, завдань і стратегії професійної підготовки майбутніх фахівців із фізичного виховання і спорту в Україні відповідно до сучасних освітніх пріоритетів та необхідності забезпечення компетентності і професійної мобільності викладача фізичного виховання, тренера з певного виду спорту.

Реформування вищої школи в Україні й необхідність якісної підготовки фахівців фізичного виховання і спорту актуалізують потребу у вивченні означеного питання в ракурсі компаративістики, що зумовило вибір теми дослідження: «Теорія і практика професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складником програми науково-дослідної роботи кафедри теоретичних основ і методики фізичного виховання «Теоретико-методологічні засади педагогічного, психологічного та медико-біологічного аспектів фізкультурно-спортивної діяльності» (державний реєстраційний номер 0109U002723), а також кафедри фізичного виховання для природничих факультетів «Фізична культура і спорт у системі загальнолюдських цінностей, забезпечення здоров’я і фахової дієздатності» (державний реєстраційний номер 0111U004597) Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Тему дисертації затверджено вченою радою Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (протокол № 2 від 28.09.2010 р.) та узгоджено у Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень із педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 2 від 22.02.2011 р.).

Мета дослідження полягає у виявленні та розкритті на основі теоретичного узагальнення результатів порівняльно-педагогічного аналізу концептуальних засад, змісту та особливостей організації професійної підготовки фахівців із фізичного виховання й спорту в системі вищої освіти в Сполучених Штатах Америки, обґрунтуванні можливостей творчого використання ідей зарубіжного досвіду у процесі модернізації підготовки фахівців фізкультурно-спортивної галузі в Україні.

Відповідно до теми й мети визначено завдання дослідження:

Обґрунтувати теоретико-методологічні засади дослідження професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки.
Проаналізувати особливості розвитку сфери фізичної культури й спорту як пріоритетного напряму гуманітарної політики США.
Схарактеризувати систему професійної підготовки фахівців фізкультурно-спортивної сфери як складник університетської освіти в Сполучених Штатах Америки.
Проаналізувати зміст та схарактеризувати академічні спеціалізації професійної підготовки фахівців фізкультурно-спортивної сфери в Сполучених Штатах Америки.
Дослідити дидактичні аспекти професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки.
Здійснити порівняльний аналіз системи професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту у США й Україні та виокремити спільні та відмінні риси американської й української систем підготовки фахівців із фізичної культури.
Окреслити перспективні напрями використання прогресивних ідей американського досвіду в українській системі професійної освіти.

Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки.

Предмет дослідження – концептуальні засади, зміст та організація професійної підготовки майбутніх фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки.

Провідною ідеєю дослідження є положення про те, що професійна підготовка фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки є системним, багатовимірним явищем, що має цілісний, неперервний, диференційований характер, охоплює сукупність взаємопов’язаних структурних елементів (законодавчу базу, освітні заклади та центри, національні й федеральні програми розвитку сфери фізкультури і спорту й підготовки фахівців для неї, освітні та фізкультурно-оздоровчі програми; зміст, форми, принципи організації навчання, інноваційні технології навчання, педагогічний персонал, науково-методичний супровід тощо), що впливають на забезпечення якості професійного навчання та розвиток особистості.

Концептуальні засади дослідження. Положеннями, які є домінантами і забезпечують усебічне дослідження проблеми професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки, визначено:

професійна підготовка фахівців із фізичного виховання і спорту є складником неперервної освіти, розвиток якої зумовлений глобалізаційними й інтеграційними процесами, комплексом внутрішніх і зовнішніх соціально-економічних та освітніх чинників розвитку будь-якої країни, динамічністю освітніх потреб людини, суспільства і ринку праці;
професійна підготовка фахівців із фізичного виховання і спорту ґрунтується на філософських, соціально-економічних, психолого-педагогічних засадах, спрямованих на забезпечення суспільно-державних та індивідуальних потреб особистості; на концептуальних ідеях неперервності, відкритості, випереджувального розвитку;
професійна підготовка фахівців із фізичного виховання і спорту є складником сфери фізичної культури і спорту, інноваційні процеси в якій актуалізують проблеми модернізації й оптимізації освітніх професійних програм з урахуванням сучасних міжнародних стратегій розвитку фізичної культури і спорту;
система професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки має специфічні особливості, зумовлені цілями й закономірностями розвитку американського суспільства, зокрема, взаємозв’язком із соціальними, політичними, культурними процесами, які відбуваються в ньому;
аналіз організації й змісту професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки виявляє прогресивні ідеї, екстраполяція і творче використання яких в Україні сприятиме удосконаленню сучасної системи професійного навчання фахівців сфери фізичної культури.

Методологічними засадами дослідження є: філософські положення теорії пізнання взаємовпливу і взаємозалежності явищ об’єктивної дійсності, необхідність об’єктивного вивчення їх у розвитку та зв’язку з конкретно-історичними умовами на основі єдності логічного й історичного, загального та особливого, теорії і практики; загальнофілософські ідеї розуміння людини як абсолютної цінності й самоцілі суспільного прогресу; принципи науковості, цілісності, неперервності, соціальної зумовленості, об’єктивності, поєднання навчання і продуктивної праці, випереджувального підходу у професійному навчанні, індивідуалізації та диференціації навчання; концептуальні положення щодо цілісності й наступності змісту багаторівневої підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання у вищих навчальних закладах;

системний підхід, що уможливив аналіз процесу професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки з позицій цілісності, розкриття структурних компонентів системи професійної освіти, виявлення механізмів їх взаємозв’язків і взаємовпливів, прогнозування можливостей творчого використання прогресивних ідей американського досвіду в розвитку сучасної системи професійної підготовки фахівців фізичного виховання і спорту в Україні;
функціональний підхід, спрямований на визначення функцій системи професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту та практичне забезпечення їхньої реалізації в конкретних соціально-економічних умовах;
аксіологічний підхід, що уможливив прогнозування процесу професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту на основі визнання людини як вищої цінності й мети суспільного розвитку та сприяв відбору і структуруванню змісту й технологій професійної підготовки фахівців, формуванню в них ціннісних орієнтацій, необхідних для успішної професійної діяльності та конкурентоздатності на ринку праці;
професійно-особистісний підхід, що сприяв забезпеченню єдності процесів формування професійної компетентності і професійно важливих особистісних якостей особистості;
суб’єкт-суб’єктний підхід, завдяки якому учасники процесу професійного навчання були рівноправними партнерами, що здатні формулювати і коригувати цілі, усвідомлювати мотиви, самостійно здійснювати планування та оцінювання результатів навчальної діяльності;
андрагогічний підхід, із позицій якого обґрунтовано дидактичні умови реалізації освітніх програм, використання інноваційних технологій навчання, розробку науково-методичного супроводу професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту.

Дослідження здійснено на основі міждисциплінарного підходу, що уможливило використання філософських, економічних, психологічних, педагогічних, соціологічних та інших наукових концепцій і положень.

Теоретичними засадами дослідження є: філософські концепції функціонування й розвитку освітніх систем у контексті глобалізації (В. Андрущенко, Б. Гершунський, К. Корсак, В. Кудіна, В. Лутай, О. Сухомлинська, Г. Філіпчук та ін.); теорії неперервної професійної освіти (І. Зязюн, В. Луговий, Н. Ничкало, В. Олійник, Н. Протасова, Л. Сігаєва та ін.); концептуальні положення порівняльної педагогіки (А. Василюк, Т. Десятов, М. Лещенко, О. Огієнко, Л. Пуховська, А. Сбруєва та ін.); концепції інноваційних технологій професійної підготовки фахівців (В. Биков, Р. Гуревич, І. Дичківська , О. Дубасенюк, Е. Кузнецова, А. Кузьмін, О. Пєхота, О. Пометун, С. Сисоєва, М. Солдатенко та ін.); теоретичні та науково-прикладні положення професійної підготовки майбутніх фахівців із фізичного виховання та спорту (В. Арефьєв, Г. Арзютов, Е. Вільчковський, С. Гаркуша, М. Герцик, О. Демінський, М. Дутчак, Є. Захаріна, Л. Іванова, В. Кашуба, Т. Круцевич, І. Ляхова, В. Платонов, Є. Приступа, А. Сватьєв, Л. Сущенко, О. Тимошенко, А. Цьось, Б. Шиян); підготовки фахівців із фізичного виховання та спорту в зарубіжній вищій школі (Т. Бакланова, Н. Бомова, В. Заціорський, М. Кутепов, Т. Осадча); обґрунтування творчого використання зарубіжного досвіду в практиці підготовки фахівців у вищій школі (Б. Вульфсон, І. Зварич, Т. Кошманова, О. Лещинський, М. Нагач, Л. Пуховська, К. Рибачук, О. Романовський, О. Романовська, С. Шандрук).

Методи дослідження. Відповідно до предмета, мети і завдань наукового пошуку використано комплекс методів дослідження: загальнонаукові – аналіз, синтез, порівняння та узагальнення (для вивчення праць вітчизняних і зарубіжних науковців, офіційних і нормативних документів, оригінальних документальних джерел (документації університетів і акредитаційних агентств), що стосуються розвитку професійної освіти в галузі фізичного виховання і спорту в Україні і США); порівняльно-історичний метод – для порівняння соціально-педагогічних фактів, явищ й результатів; структурний – для аналізу розвитку соціальних та освітньо-культурних процесів; компонентно-структурний – для виокремлення основних компонентів системи професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту, обґрунтування провідних принципів і функцій; інтерпретаційно-аналітичний – для здійснення концептуального аналізу літературних, документальних та інших англомовних джерел з використанням інтерпретації, систематизації, порівняння та узагальнення; пошуковий – для формування узагальнених висновків, оцінок, виявлення раціонального й практично-ціннісного в наукових розробках із порівняльної педагогіки; статистичний аналіз – для оцінки стану й динаміки розвитку сфери фізкультури і спорту в сучасному світі й її кадрового забезпечення; прогностичний – з метою застосування знань із теорії і практики професійної підготовки фахівців із фізичної культури і спорту у США для аналізу ситуації в українській системі професійної освіти та передбачення перспектив екстраполяції американського досвіду; емпіричні: бесіда, діалог, дискусія, спостереження, обговорення дослідницьких проблем під час майстер-класів, зустрічей з американськими колегами на семінарах і конференціях під час стажування у США, участі в Інтернет-конференціях.

Джерельну база дослідження становлять:

документи державних і громадських комісій та організацій у галузі фізичного виховання й спорту та вищої освіти США – Американського союзу здоров’я, фізичного виховання, рекреації й танців, Національної асоціації спорту й фізичного виховання, Департаменту охорони здоров’я й соціального обслуговування США, Карнегі Форуму, Національної ради з професіональних стандартів викладання, Національної комісії з викладання й майбутнього Америки, Комісії із сертифікації вчителів Департаменту освіти штату Каліфорнія та ін.;
федеральні програми розвитку фізкультури і спорту;
монографії та інші наукові праці вітчизняних та закордонних дослідників;
фахові педагогічні видання України, Росії й США: «Теория и практика физической культуры», «Педагогика», «Педагогіка та психологія», «Рідна школа», «Journal of Physical Education, Recreation and Dance», «Physical Educator», «Quest», «Journal of Teaching in Physical Education», «Journal of Teacher Education»;
матеріали наукових фондів Національної наукової бібліотеки імені В. І. Вернадського, Національної парламентської бібліотеки України, науково-педагогічної бібліотеки імені В. О. Сухомлинського;
матеріали зарубіжних періодичних видань та інформаційні ресурси (енциклопедії, словники, довідники, інформація з мережі Інтернет та ін.);
науково-методична та інформаційно-аналітична література вищих навчальних закладів США (освітні програми, навчальні плани, методичні рекомендації, підручники й навчальні посібники для підготовки майбутніх фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки);
методичні матеріали про стажування автора в Університеті Центрального Арканзасу.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних матеріалів дослідження полягає в тому, що:

уперше у вітчизняній педагогічній науці в порівняльно-педагогічному аспекті обґрунтовано теоретико-методологічний концепт, на основі якого комплексно розкрито теоретичні і практичні засади професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки; з’ясовано особливості розвитку сфери фізичної культури й спорту як пріоритетного напряму гуманітарної політики США (вплив громадських організацій оздоровчої та фізкультурно-спортивної спрямованості, законодавче регулювання, державні програми та ініціативи уряду щодо покращення здоров’я населення); проаналізовано організаційну структуру багаторівневої системи підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту в університетах США; на основі аналізу державної політики у сфері фізичної культури і спорту схарактеризовано кваліфікаційні вимоги до фахівців із фізичного виховання і спорту; виявлено змістові характеристики освітніх програм різних напрямів і кваліфікаційних рівнів; розкрито дидактичні аспекти професійної підготовки майбутніх фахівців із фізичного виховання і спорту в освітній практиці США (форми організації навчання, використання інтерактивних педагогічних технологій, оцінювання навчальних досягнень, моделі суб’єкт-суб’єктних відносин); досліджено ієрархію управлінських структур та їх функції в організації професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту; обґрунтовано можливості творчого використання прогресивних ідей американського досвіду в розвитку сучасної системи професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту в Україні;

уточнено: сутнісний зміст понять: «фізична культура», «фізичне виховання», «спорт», «фітнес», «професійна підготовка», «професійна підготовка фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки» (організований у системі вищої освіти процес професійного навчання, що передбачає oвoлoдіння професійними знаннями, уміннями і навичками, які мають системний характер взаємoзв’язку властивостей і якoстей oсoбистoсті, здатної на високому рівні професіоналізму організовувати фізичне вихoвання різних верств населення, здійснювати фізкультурно-освітню, спортивно-тренерську, рекреаційно-дозвіллєву, оздоровчо-реабілітаційну та організаційно-управлінську діяльність відповідно до основних засад гуманітарної політики США); «фахівець із фізичного виховання і спорту» (особа, що вoлoдіє прoфесійними знаннями, уміннями і навичками, які мають системний характер, і здатна на високому рівні професіоналізму організовувати фізичне вихoвання різних верств населення, здійснювати фізкультурно-освітню, спортивно-тренерську, рекреаційно-дозвіллєву, оздоровчо-реабілітаційну та організаційно-управлінську діяльність);

подальшого розвитку набули принципи та ключові положення, що зумовлюють функціонування і розвиток системи професійної підготовки фахівців фізкультурно-спортивної сфери в Сполучених Штатах Америки, розробку освітніх професійних програм; положення щодо інноваційного структурування змісту професійної підготовки фахівців із фізичного виховання у вищих навчальних закладах України на основі вивчення прогресивних ідей зарубіжного досвіду.

До наукового обігу введено нові факти, теоретичні ідеї і підходи, обґрунтовані теоретиками і практиками США щодо розвитку системи підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту; уточнено зміст окремих понять, введено нові персоналії американських науковців, які займаються проблемами професійної освіти.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що об’єктивний аналіз досліджуваного матеріалу і його узагальнення дають змогу: модернізувати зміст, форми і методи підготовки фахівців фізичного виховання і спорту в Україні; створити підґрунтя для розробки концепцій, нормативних документів та законодавчих актів із проблем професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту, а також для подальшого розвитку стратегій реформування системи професійної освіти в Україні. Розроблений цикл лекцій і тематику семінарських занять із курсу «Професійна підготовка фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки» упроваджено в навчальний процес підготовки фахівців зі спеціальності «Фізичне виховання»; науково-методичні рекомендації щодо модернізації та інноваційного структурування професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту у вищих навчальних закладах України сприятимуть творчому використанню прогресивного досвіду США.

Матеріали наукового пошуку можуть бути використані в історико-педагогічних, психолого-педагогічних, порівняльних, соціально-філософських дослідженнях; при розробці державних стандартів у галузі фізичного виховання й спорту, освітньо-кваліфікаційної характеристики сучасного фахівця із фізичного виховання і спорту, сприятимуть оновленню змісту освітніх програм, удосконаленню класифікатора спеціальностей.

Обґрунтовані в дослідженні положення та узагальнення можна використати в процесі розробки навчальних планів і програм підготовки викладачів фізичного виховання вищими навчальними закладами України, для написання підручників, навчально-методичних посібників для сфери фізичної культури, у ході вивчення дисциплін «Педагогіка вищої школи», «Порівняльна педагогіка», «Теорія і методика фізичного виховання», «Спортивно-педагогічне удосконалення», спецкурсів та спецсемінарів із проблем педагогічних інновацій, а також під час педагогічної практики.

Основні положення та результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (довідка № 10/15-1628 від 03.06.2016 р.); Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка № 1452/01 від 09.06.2016 р.); Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 122-н від 13.06.2016 р.); Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка (довідка № 26 від 01.09.2016 р.); Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (довідка
№ 07-10/1559 від 08.09.2016 р.); Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (довідка № 1086-33/03 від 16.09.2016 р.).

Автор роботи безпосередньо вивчав систему педагогічної освіти США в університеті Центрального Арканзасу (м. Конвей, штат Арканзас), зокрема, відділів освіти м. Конвей та м. Літл-Рок (штат Арканзас), та співпрацював з адміністрацією факультетів кінезіології, психології і консультування університету Центрального Арканзасу.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження представлено в доповідях на науково-практичних конференціях різного рівня, а саме: міжнародних – «Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я в сучасному суспільстві» (Луцьк, 2005, 2008, 2012), «Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації» (Дніпропетровськ, 2005), «Роль фізичної культури як вагомого фактора покращення стану здоров’я населення і модифікації стилю життя» (Івано-Франківськ, 2006), «Фізична культура, спорт та здоров’я нації» (Вінниця, 2006, 2009), «Інноваційні технології в освіті» (Київ, 2010), «Професіоналізм педагога у контексті Європейського вибору» (Київ, 2010), «Сучасні проблеми та перспективи розвитку фізичного виховання, здоров’я і професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичного виховання та спорту» (Київ, 2011, 2013, 2014, 2015, 2016), «Реалізація здорового способу життя – сучасні підходи» (Дрогобич, 2011), «Здоровье человека в современном обществе» (Сімферополь – Судак, 2012), «Инновационные технологии в образовании» (Ялта, 2012), «Актуальні проблеми розвитку спорту для всіх: досвід, досягнення, тенденції» (Тернопіль, 2012), «Фізична культура та спорт у начальних закладах східноєвропейських країн» (Чернівці, 2013), «Актуальні проблеми фізичного виховання, реабілітації, спорту та туризму» (Запоріжжя, 2013), «Актуальні проблеми вищої професійної освіти» (Київ, 2014), «Pedagogy of 21^st century: teaching in the world of constant information flow» (Будапешт, Угорщина, 2014), «Trends and perspectives in physical culture and sports» (Сучава, Румунія, 2016); всеукраїнських – «Актуальні проблеми фізичного виховання та спорту на сучасному етапі» (Чернігів, 2006, 2008), «Молода спортивна наука» (Львів, 2006, 2008), «Актуальні проблеми розвитку фізичного виховання, спорту і туризму в сучасному суспільстві» (Івано-Франківськ – Микулинич, 2008), «Актуальні проблеми фізичної культури, спорту та здоров’я людини» (Чернівці, 2012), «Актуальні питання впливу довкілля, фізичного виховання та спорту на здоров’я студентської молоді» (Бердянськ, 2013), «Історичні, теоретико-методичні, медико-біологічні аспекти фізичної культури і спорту» (Чернівці, 2016).

Матеріали кандидатської дисертації «Ефекти обмінної взаємодії в кристалах, тонких шарах та квантових структурах на основі напівмагнітних напівпровідників» зі спеціальності 01.04.10 – Фізика напівпровідників та діелектриків, захищеної у 1996 р., у тексті докторської дисертації не використано.

Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено у 49 наукових публікаціях, із яких: 1 монографія; 2 навчальних посібники; 25 статей відображають основні наукові результати дослідження (5 статей – у зарубіжних періодичних фахових виданнях); 21 стаття апробаційного характеру, 1 – додатково відображає основні результати дослідження.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків до них, висновків, списку використаних джерел (531 найменування, з них 341 – англомовні) та 7 додатків на 116 сторінках. Загальний обсяг дисертації – 559 сторінок, основний зміст викладений на
391 сторінці. Робота ілюстрована 11 рисунками, 10 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; вказано на її зв’язок із науковими програмами; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження; аргументовано концептуальні засади, методологічну та теоретичну основу, методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подано відомості про їх апробацію та впровадження, публікації, структуру й обсяг дисертації.

У першому розділі – «Теоретико-методологічні засади професійної підготовки фахівців із фізичного виховання та спорту в Сполучених Штатах Америки» – розкрито основні аспекти системного підходу як методології виконаного порівняльно-педагогічного дослідження; здійснено теоретичний аналіз базових понять дослідження; проаналізовано розвиток фізичної культури і спорту як пріоритетного напряму гуманітарної політики США.

В основу порівняльно-аналітичного вивчення професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки покладено системний підхід, завдяки якому вивчено умови й чинники функціонування, напрями і тенденції розвитку професійної освіти фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки; окреслено необхідність дослідження системи професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту у США як комплексу взаємозв’язаних підсистем, об’єднаних загальною метою; визначено можливі напрями використання американського досвіду в Україні.

Із позицій системного підходу професійну підготовку фахівців визначено як процес, спеціально організований і регламентований умовами конкретної держави. Тут ураховано два аспекти. Сутність першого полягає у трактуванні професійної підготовки як цілісного соціального явища, пов’язаного із суспільними вимогами щодо фізичної культури і спорту в Сполучених Штатах Америки. Унаслідок визначення загальних характеристик розвитку фізичної культури і спорту, акцентовано увагу на унікальному досвіді пропаганди й практичної реалізації політики пріоритету рухової активності й занять спортом. Урядом США не лише пропагується здоровий спосіб життя, але й створюються для кожної людини максимально сприятливі умови на рівні організаційної інфраструктури, фінансового, технічного й кадрового забезпечення.

Наступний аспект пов’язаний із трактуванням професійної підготовки фахівців із фізичної культури й спорту в Сполучених Штатах Америки як органічного складника системи освіти, яка характеризується специфічними структурними, організаційними й змістовими параметрами. Відповідно професійну підготовку фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки визначено як організований у системі вищої освіти процес професійного навчання, що передбачає oвoлoдіння професійними знаннями, уміннями і навичками, які мають системний характер взаємoзв’язку властивостей і якoстей oсoбистoсті, здатної на високому рівні професіоналізму організовувати фізичне вихoвання різних верств населення, здійснювати фізкультурно-освітню, спортивно-тренерську, рекреаційно-дозвіллєву, оздоровчо-реабілітаційну та організаційно-управлінську діяльність відповідно до основних засад гуманітарної політики США.

Сутність поняття «фахівець із фізичного виховання і спорту» розкрито через зміст базових понять дослідження: «фізична культура» (сфера суспільного життя, орієнтована на постійне підвищення рівня здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток населення), «фізичне виховання» (педагогічний процес, спрямований на фізичне й духовне вдосконалення людини, оволодіння нею систематизованими знаннями, фізичними вправами та способами їх самостійного використання протягом усього життя), «спорт» (вид людської діяльності, сфера суспільних відносин, складник культури, суспільне явище, змістову основу якого виформовують змагальна діяльність і підготовка до неї), «фітнес» (стан здоров’я людини, який є результатом виконання рухових вправ і здорового способу життя) тощо. Фахівець із фізичного виховання і спорту – особа, що вoлoдіє прoфесійними знаннями, уміннями і навичками, які мають системний характер, і здатна на високому рівні професіоналізму організовувати фізичне вихoвання різних верств населення, здійснювати фізкультурно-освітню, спортивно-тренерську, рекреаційно-дозвіллєву, оздоровчо-реабілітаційну та організаційно-управлінську діяльність.

У ході дослідження встановлено, що фізична культура і спорт є невід’ємною частиною культури і життя американського народу. Для цього в країні створено ідеальні умови: кожна людина може вдома, на роботі або в спортивному центрі зміцнювати своє здоров’я, тренуватися, підтримувати здоровий життєвий тонус.

Визначальну роль у розвитку фізичної культури і спорту відіграють громадські організації оздоровчої та фізкультурно-спортивної спрямованості та відповідні департаменти виконавчої влади. Серед таких, зокрема, Національна асоціація спорту та фізичного виховання (National Association for Sport and Physical Education); Рада президента з питань фітнесу, спорту та харчування (President’s Council on Fitness, Sports & Nutrition); Центр із контролю і профілактики захворювань (The Center for Disease Control and Prevention).

Законодавча влада у США за останні роки активно розглядає питання щодо законодавчого регулювання у сфері збереження здоров’я населення та фізичного виховання: прийнято директиву Департаменту із Охорони здоров’я та соціальних служб США щодо рухової активності (2008 р.); Закон «Про доступність медичних послуг» з метою профілактики захворювань, зміцнення здоров’я та покращення добробуту; Управлінням першої леді (The Office of the First Lady) прийнято програму «Давайте рухатися» (Let’s Move) для організації допомоги дітям у дотриманні здорового способу життя (2010 р.); внесено поправки до «Податкового кодексу» (H.R.369) щодо дозволу класифікації певного спортивного обладнання та плати за фітнес-програми як витрат, виділених на медичну сферу відповідно до програм із заощадження коштів; поправки (H.R.422) до Закону про початкову та середню освіту (Elementary and Secondary Education Act) щодо відповідності шкільних програм із фізичного виховання новим вимогам; прийнято програму «Хокей для кожного» (Hockey is For Everyone, H.RES.68) щодо посилення ролі юнацького хокею в боротьбі з ожирінням дітей, дитячим насильством та освітніми проблемами; Закон «Про оживлення міст та створення прийнятних для життя умов» (H.R.709), з наданням грантів на відновлення та спорудження місць та установ для рекреації, розвитку та вдосконалення рекреаційних програм у містах; інтегровано фітнес у Закон «Жодна дитина не забута» (No Child Left Behind) (H.R.1057/S576) (2011 р.); прийнято Закон «Про інвестиції в персональне здоров’я» (H. R. 956); Закон «Про запровадження «Програми рухової активності для американців»» (Physical Activity Guidelines for Americans) (2013 р.).

Зроблено висновок, що в Сполучених Штатах Америки здійснюється унікальна пропаганда та законотворча діяльність щодо покращення як рівня інформованості, знань, доступності, так і рівня фізичного розвитку та стану здоров’я населення. Уряд США не лише пропагує здоровий спосіб життя, заняття руховою діяльністю, спорт, але й організовує і фінансує їх в усій багатогранності виявів. Для залучення громадян до активного способу життя, розвитку фізичної культури створено максимально сприятливі умови.

У другому розділі – «Професійна підготовка фахівців із фізичного виховання та спорту в Сполучених Штатах Америки» – проаналізовано організаційну структуру вищої освіти США; висвітлено процес становлення професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту в системі вищої освіти США; схарактеризовано напрями та виявлено структурні особливості професійної підготовки фахівців фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки.

Професійну підготовку фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки розглянуто як самостійну сферу й одночасно частину (підсистему) системи освіти загалом. У процесі дослідження виявлено структурні й функціональні зв’язки професійної підготовки фахівців із фізичної культури й спорту та системи вищої освіти США.

З’ясовано, що в системі вищих навчальних закладів домінують університети, адміністративною одиницею яких є коледж, що відповідає за підготовку спеціалістів у конкретній науковій галузі. Основними функціями університетів і коледжів є: здійснення наукових досліджень (викладацька, наукова, філософська, творча, критична діяльність коледжів та університетів), навчання студентів (загальнонаукова освіта студентів та їх підготовка до професійної діяльності) й обслуговування суспільства (задовольняють потреби всього штату в поширенні освіти серед населення). Для американських університетів властивою
є автономія.

У ході дослідження виявлено, що навчання в коледжі й університеті США передбачає засвоєння освітніх програм, які характеризуються ступеневістю: сертифікаційні програми (освітні кваліфікації) асистента – бакалавра – магістра – доктора. Сертифікаційна програма – це освітня програма, після закінчення якої присвоюється не ступінь, а видається сертифікат про її закінчення. Загалом такі програми допомагають студентам у виконанні певного завдання або допомагають їм отримати знання в конкретній сфері. Більшість сертифікаційних програм можна закінчити за один рік, але тривалість кожної програми залежить від її типу та від того, чи проходять її в он-лайн режимі чи стаціонарно. Окремі програми є настільки спеціалізованими, що для їхнього завершення необхідно лише декілька тижнів чи місяців.

Ступінь асистента отримують студенти, які завершили 60 академічних кредитів, що зазвичай триває два роки навчання на денній формі (Full Time Student), або довше на заочній (Part Time Student). Ступінь асистента можна отримати в общинних коледжах, професійних училищах, Інтернет-закладах та у деяких чотирирічних коледжах та університетах. Ступінь асистента надає студентам змогу проходити професійну підготовку або перевестися до чотирирічного коледжу чи університету.

Окрему увагу звернено на характеристику ступеня бакалавра – найбільш поширеного у США, для здобуття якого передбачено 4 роки, протягом яких студент засвоює комплекс навчальних дисциплін у межах 120 кредитів. У бакалаврській освіті широко вживані такі базові поняття, як «major» – «академічна спеціалізація», що визначає основну спрямованість навчання, відображає наукову та професійну галузь та вимагає опанування 30–80 кредитів; та «minor» – «другорядна спеціалізація», яка вимагає накопичення до 20 кредитів і визначається лише уподобаннями студента (може відображати сферу інтересів або доповнювати чи розширювати галузь використання академічної спеціалізації).

Здобуття освітнього ступеня «магістр» (Master’s Degree) передбачає курс навчання в межах 30–36 кредитних годин, де основна увага сконцентрована на спеціалізованих дисциплінах, практичних заняттях, які визначаються майбутньою професійною діяльністю. Зазвичай для отримання ступеня магістра студент навчається 2 роки.

Американський ступінь доктора наук (Doctor of Philosophy) є ще більш спеціалізованим, ніж рівень магістра. Навчання за цим освітнім ступенем триває
1–2 роки та завершується захистом наукової роботи, після чого здобувач отримує ступінь Philosophy Doctor. Перед здобувачем стоїть завдання поглиблення знань у певній галузі та активної наукової діяльності: участі у конференціях, семінарах, здійснення наукових публікацій.

У ході дослідження з’ясовано, що особливістю навчання у вищих навчальних закладах США є можливість студентів самостійно складати свій навчальний план і відвідувати навчальні курси за власним вибором у зручний для них час.
В американських закладах для здобуття ступеня вищої освіти не використовуються поняття «академічна група», «академічний курс», «фіксований термін навчання». Проте наявна певна градація терміну «навчання студента».

Визначено, що загальні організаційні та функціональні особливості вищої освіти в Сполучених Штатах Америки закладені в основу професійної підготовки фахівців із фізичної культури і спорту. Водночас виявлено специфіку галузі, що має історичну зумовленість. Зокрема, у середині ХХ століття почали функціонувати факультети фізичного виховання коледжів та університетів, які здійснювали підготовку фахівців за різними академічними спеціалізаціями. Наприкінці
ХХ століття на основі всіх академічних напрямів фізкультурно-спортивної освіти розроблено характеристики та вимоги щодо підготовки фахівців. З’ясовано, що з початку ХХІ століття вимоги щодо підготовки, ліцензування та акредитації фахівців із фізичного виховання та спорту здебільшого залежать від штату, а профільні національні асоціації узагальнюють вимоги щодо змісту освіти, ліцензування та акредитації в національному масштабі.

На основі опрацювання нормативних документів та довідково-інструктивної літератури констатовано широкий спектр напрямів підготовки і спеціалізацій, дотичних до сфери фізичної культури і спорту, різноманіття яких об’єднано
в 4 напрями підготовки та 12 академічних спеціалізацій: 1) педагогічний: фізичне виховання, педагогічна освіта; адаптивне фізичне виховання; 2) тренерсько-інструкторський: фахівець із фітнесу, наукові основи тренувань, прикладні вправи і спортивні науки, психологія спорту і лідерства; 3) оздоровчо-реабілітаційний: атлетичні тренування, продукти та харчування, введення у рухову терапію, зміцнення здоров’я, рекреаційна терапія; 4) адміністративно-управлінський: спортивне адміністрування / менеджмент, адміністрування відпочинку. Їх детальний аналіз і характеристики покладено в основу дослідження теорії і практики підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки.

Проведене дослідження дозволяє констатувати, що підготовка фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки є складовою системою вищої освіти, побудованої на провідних філософських теоріях американського суспільства: есенціалізмі (консервативній теорії філософії педагогічної освіти, яка наголошує на авторитеті викладача, цінності курикулуму); прагматизмі (емпіристська течія, що апелює до досвіду, який тлумачиться не як певна пізнавальна процедура, а як певні переживання людини, а освіта визначається як експериментальний процес); прогресивної освіти (не вироблено єдиної теорії; наявні досить різноманітні погляди на питання освіти, школи, викладання та навчання; позиціонують навчання як процес, що зосереджений на інтересах і потребах дитини); екзистенціалізму (розглядають людину як творця своєї сутності; обґрунтовують перевагу індивідуального досвіду з його особистими мотивами над суспільним обсягом знань чи набором цінностей); біхевіоризмі (визначає провідну роль впливу довкілля на поведінку людини; важливість діяльності людини, що піддається спостереженню, та фактів, що уможливлюють експериментальну перевірку); соціальному конструктивізмі (твердить, що освіта повинна розбудити свідомість студентів щодо соціальних проблем і активно їх залучити до їхнього розв’язання).

Провідні концепції професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки визначають умови формування професійно-педагогічної та соціально-активної спрямованості особистості; професійно-особистісний розвиток майбутнього фахівця із фізичного виховання та спорту і його готовність до професійної діяльності. Це відображено в таких важливих складниках підготовки фахівців, як теоретична, методологічна, практична, психологічна, соціологічна, нормативна.

У ході дослідження з метою забезпечення вибору оптимальних засобів розв’язання досліджуваної проблеми використано метод наукового моделювання,
а відтак професійну підготовку фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки представлено у вигляді структурної моделі із взаємопов’язаними складовими: концептуально-методологічною, освітньо-змістовою, технологічною та результативною (рис. 1).

Концептуально-методологічна складова моделі відoбражає концепції, принципи, тенденції, цілі і завдання, які спрямовують на підготовку фахівця, здатного на високому рівні професіоналізму організовувати фізичне виховання різних верств населення, здійснювати фізкультурно-освітню, спортивно-тренерську, рекреаційно-дозвіллєву, оздоровчо-реабілітаційну та організаційно-управлінську діяльність відповідно до основних засад гуманітарної політики США.

Освітньо-змістова складова моделі відбиває структурні компоненти у системі професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки:

освітні рівні: асистент, бакалавр, магістр, доктор;
галузі знань, визначені Класифікатором Навчальних Програм у вищій освіті США: № 13 «Освіта» та № 31 «Парки, рекреація, дозвілля та фітнес»;
напрями підготовки, яких, за нашим визначенням, є чотири: педагогічний, тренерсько-інструкторський, оздоровчо-реабілітаційний та адміністративно-управлінський;
дванадцять академічних спеціалізацій.

Технологічна складова моделі містить вступну й поточну системи відбору й оцінювання, форми, методи та засоби прoфесійнoї підгoтoвки фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки.

Результативна складова моделі відображає базові напрями конкретної професійної діяльності, пов’язані: з педагогічною діяльністю; із тренуваннями та фітнесом; з оздоровленням та фізичною реабілітацією; з управлінням у сфері фізичного виховання і спорту.

Запропонована структурна модель схематично узагальнює логіку й структуру професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки.

Концептуально-методологічні засади професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки розглядаємо в контексті аналізу факторів, якими Д. Вуест (D. Wuest) та Ч. Бучер (Ch. Bucher) характеризують сучасну американську систему професійної освіти: філософський (філософські основи фізичного виховання); теоретичний (концепції й теорії в цій галузі); психологічний (використання психологічних теорій і концепцій у різних аспектах фізичного виховання й спорту); нормативний (постанови й програми уряду США, неурядових асоціацій у галузі фізичного виховання, охорони здоров’я і спорту); соціологічний (взаємовплив фізичного виховання, спорту і суспільства загалом).

КОНЦЕПТУАЛЬНО-МЕТОДОЛОГІЧНА СКЛАДОВА

Філософські концепції

Концепція професійного виховання фахівців

Концепція особистісної спрямованості професійної підготовки

Концепція соціального реконструктивізму

Концепції

Демократичності, індивідуальності, загальності, гнучкості, інтеграції, гуманізації, неперервності

Принципи

Тенденції

Міждисциплінарність і багатодисциплінарність

Перепідготовка викладацького складу

Зниження значущості фундаментальності, акцент на унікальності спеціалізації

Кореспондентська освіта,

Відкрите та дистанційне навчання

Комп’ютеризація технологій навчання

Цілі і завдання

Підготовка фахівця, здатного на високому рівні професіоналізму організовувати фізичне вихoвання різних верств населення, здійснювати фізкультурно-освітню, спортивно-тренерську, рекреаційно-дозвіллєву, оздоровчо-реабілітаційну та організаційно-управлінську діяльність відповідно до основних засад гуманітарної політики США

ОСВІТНЬО-ЗМІСТОВА СКЛАДОВА

Асистент 2 роки

Освітні рівні

Бакалавр 4 роки

Магістр 1-2 роки

Доктор

Галузі знань

13 Освіта

31 Парки,

рекреація,

дозвілля

та фітнес

Напрями підготовки

Академічні спеціалізації

фізичне виховання, педагогічна освіта

фахівець із фітнесу

Педагогічний

адаптивне фізичне виховання

Тренерсько-інструкторський

Оздоровчо-реабілітаційний

Адміністративно-управлінський

наукові основи тренувань

психологія спорту і лідерства

атлетичні тренування

продукти та харчування

введення у рухову терапію

зміцнення здоров’я

рекреаційна терапія

спортивне адміністрування /менеджмент

адміністрування відпочинку

ТЕХНОЛОГІЧНА СКЛАДОВА

Форми навчання

аудиторне, зовнішнє, відкрите, дистанційне, самонавчання

Види занять

лекція, семінар, практичне, лабораторне , самостійна робота

практики, стажування, групове навчання, практичне навчання з елем. громадської діяльності

Практика

Система відбору і оцінювання

РЕЗУЛЬТАТИВНА СКЛАДОВА

Фахівець конкретної професійно-діяльнісної спрямованості: вчитель фізичного виховання, спортивний тренер, спортивний психолог, фізіолог з тренувань, фахівець з рухової діяльності, спеціаліст у сфері немедичного лікування, спортивний менеджер, спеціаліст з спортивного тренування і фітнесу, фахівець із розвитку парків, рекреацій, туризму і т.п.

Рис. 1. Структурна модель професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки

У третьому розділі – «Зміст професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки» – схарактеризовано змістовий компонент підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки; проаналізовано зміст підготовки за академічними спеціалізаціями педагогічного, тренерсько-інструкторського, оздоровчо-реабілітаційного та адміністративно-управлінського напрямів.

Зміст підготовки фахівців відображено у навчальному плані, що в американському варіанті умотивовує розуміння синонімічності таких понять, як: «програма підготовки», «освітня програма», «академічна програма». Показано, що в програмах підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки зазвичай наявні дисципліни: загальної освіти, галузі знань, академічної спеціалізації, вибіркові. Основне призначення блоку дисциплін загальної освіти – допомогти студентам розвивати знання і навички, необхідні для критичного дослідження, ефективного спілкування та відповідального способу життя в різноманіттях мінливого світу.

Блок дисциплін галузі знань полягає у вивченні змісту академічної галузі, у якій планує працювати майбутній фахівець, а також у набутті досвіду застосування отриманих знань. До цього блоку уналежнено групу базових дисциплін фахової спрямованості фізичного виховання і спорту (педагогічних, тренерсько-інструкторських, оздоровчо-реабілітаційних та управлінських напрямків). З-поміж них і велика кількість академічних дисциплін, і їх комбінації та міждисциплінарні дисципліни.

Блок дисциплін академічної спеціалізації визначає професійно-фаховий рівень підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту, передбачає оволодіння спеціалізованим обсягом знань, умінь і навичок, що формується академічною спеціалізацією та визначається як академічним навчанням, так і тривалою практичною підготовкою. До цього блоку віднесено дисципліни академічних спеціалізацій (фізичне виховання, традиційну та адаптивну педагогіку, кінезіологію, психологію, спортивні тренування, реабілітацію, рекреацію, зміцнення здоров’я, харчування, спортивне адміністрування / менеджмент, адміністрування відпочинку).

Підготовку фахівців академічної спеціалізації «Фізичне виховання, педагогічна освіта» розглянуто на прикладі Каліфорнійського державного університету Лонг-Біч, університету Центрального Арканзасу, університету Темпл. Для здобуття ступеня бакалавра у цих навчальних закладах необхідно завершити програму навчання обсягом 120, 124/133 та 128 кредитів відповідно та виконати вимоги вступного і поточного відбору. Обсяг дисциплін академічної спеціалізації в цих університетах становить 42, 43, 65 кредитів відповідно.

З’ясовано, що для здобуття ступеня магістра «Індивідуалізоване педагогічне вдосконалення» в Каліфорнійському державному університеті Лонг-Біч необхідно опанувати 36 кредитів навчальної програми (з написанням наукової роботи або складанням комплексного іспиту), а в університеті Центрального Арканзасу – 30 кредитів за умови написання наукової роботи та 36 кредитів – без написання роботи. Вимога вступного та поточного відбору в магістратурі наявна в обох університетах.

Університетські програми з академічної спеціалізації «Адаптивне фізичне виховання» розглянуто на прикладі Каліфорнійського державного університету Лонг-Біч (120 кредитів) та державного університету Нью-Йорка у Кортленді (128 кредитів). Обсяг дисциплін академічної спеціалізації в цих університетах – 43/35,12 кредитів відповідно.

Магістерська програма «Адаптивне фізичне виховання» в Каліфорнійському державному університеті Лонг-Біч передбачає опанування 36 кредитів.

Здобуття ступеня бакалавра з академічної спеціалізації «Фахівець із фітнесу» розглянуто на прикладі державного університету Сан-Дієго – необхідно 120 кредитів (з них 51 кредит – обсяг блоку дисциплін академічної спеціалізації); Каліфорнійського державного університету Лонг-Біч – 120 кредитів (47 кредитів із дисциплін академічної спеціалізації, наявність практики в обсязі 300 годин); Пенсильванського державного університету – 120 кредитів (75 кредитів відведено для блоків дисциплін галузевої освіти та академічної спеціалізації).

Магістерська програма «Науки про прикладні рухи» вимагає опанування: 36 кредитів у державному університеті Сан-Дієго (наявні два варіанти, як із написанням наукового дослідження, так і зі складанням комплексного іспиту); 36 кредитів – магістерська програма «Тренерська діяльність» у Каліфорнійському державному університеті Лонг-Біч; 30 кредитів – у Пенсильванському державному університеті.

Підготовка за академічною спеціалізацією «Наукові основи тренування» в Каліфорнійському державному університеті Лонг-Біч передбачає накопичення 120 кредитів (обсяг блоку дисциплін академічної спеціалізації – 40 кредитів); в університеті Індіана у Пенсильванії – 120 кредитів (обсяг дисциплін академічної спеціалізації – 50 кредитів) та проходження сертифікаційних екзаменів національної комісії сертифікаційних агентств; в університеті Браяма Янга – 120 кредитів (обсяг блоку дисциплін академічної спеціалізації – 28,5 кредитів).

Магістерська програма з «Наукових основ тренування» у Каліфорнійському державному університеті Лонг-Біч розрахована на 36 кредитів; в університеті Індіана у Пенсильванії – 30 кредитів за умови написання наукової роботи та 36 кредитів – без написання роботи; в університеті Браяма Янга – 33 кредити (27 кредитів із навчальних дисциплін та 6 кредитів наукова робота).

Здобуття ступеня бакалавра з академічної спеціалізації «Психологія спорту» і/або «Лідерство» у Каліфорнійському державному університеті Лонг-Біч вимагає опанування 120 кредитів (обсяг блоку дисциплін академічної спеціалізації – 39 кредитів); спеціалізація «Спортивна психологія» в університеті Західної Вірджинії обіймає 128 кредитів (50 кредитів блоку академічної спеціалізації); «Спортивна психологія» в університеті ім. Роберта Морріса – 120 кредитів (специфіка – у наявності 2 блоків академічної спеціалізації – 39 та 18 кредитів).

Магістерська програма «Психологія спорту та тренувань» передбачає опанування 36 кредитів у Каліфорнійському державному університеті Лонг-Біч
(є варіанти з написанням наукової роботи або складанням комплексного іспиту / прослуховуванням двох вибіркових дисциплін); у двох інших навчальних закладах магістерські програми із психології спорту відсутні.

Здобуття ступеня бакалавра з академічної спеціалізації «Атлетичні тренування» в державному університеті Сан-Дієго передбачає накопичення 120 кредитів (53 кредити з дисциплін академічної спеціалізації); у Пенсильванському державному університеті – 120 кредитів (71 кредит із дисциплін, що належнать до академічної спеціалізації); в університеті Центрального Арканзасу – 130 кредитів (27 кредитів із дисциплін академічної спеціалізації).

Магістерська програма із «Фізіології вправ» має на меті опанування 36 кредитів у державному університеті Сан-Дієго; 30 кредитів для здобуття ступеня магістра «Атлетичних тренувань та спортивної медицини» у Пенсильванському державному університеті; в університеті Центрального Арканзасу відсутня профільна магістерська програма.

Здобуття ступеня бакалавра з академічної спеціалізації «Продукти та харчування» у державному університеті Сан-Дієго вимагає вивчення 120 кредитів (40 кредитів із дисциплін академічної спеціалізації); у державному університеті Боулінг-Грін – 122 кредитів (51 кредит із дисциплін, що належать до академічної спеціалізації); в університеті Центрального Арканзасу – 130 кредитів (27 кредитів із дисциплін академічної спеціалізації).

Магістерська програма «Дієтологія» у державному університеті Сан-Дієго передбачає 30 кредитів (з магістерською роботою або комплексним іспитом); обсяг магістерської програми «Продукти і харчування» у державному університеті Боулінг-Грін – 37/39 кредитів (наукова робота / магістерський проект).

Підготовка за академічною спеціалізацією «Введення у рухову терапію», яка не є завершеною та достатньою, в університеті Сліппері-Рок є специфічною та передбачає здобуття ступеня магістра наук напряму «Помічник лікаря» за схемою 3+2. Спершу здобувається ступінь бакалавра наук обсягом у 120 кредитів з академічною спеціалізацією «Атлетичні тренування» із опцією «Введення у рухову терапію» протягом трьох із половиною років (обсяг блоку дисциплін академічної спеціалізації складає 40 кредитів). Наступним щаблем є здобуття протягом двох років (із триместровим навчанням у кожному навчальному році) ступеня магістра наук за напрямом «Помічник лікаря» обсягом 116 кредитів. В означеному навчальному закладі наявна навчальна програма, що надає змогу після завершення спеціальної бакалаврської програми з наукових основ тренувань з опцією «Введення у рухову терапію, 3+3» розпочати навчання за докторською програмою «Фізична терапія». Здобуття ступеня доктора наук зі спеціалізації «Фізична терапія», минаючи ступінь магістра наук, розраховане на вісім семестрів (охоплює два літніх семестри) обсягом у 119 кредитів.

Здобуття ступеня бакалавра з академічної спеціалізації «Зміцнення здоров’я» у Техаському університеті в Остіні передбачає освоєння 120 кредитів (18 кредитів із дисциплін академічної спеціалізації); у державному коледжі Льюіса-Кларка наявні дві академічні спеціалізації «Наукові основи тренувань / охорона здоров’я» та «Здоров’я і фітнес», обидві мають по 120 кредитів (30 кредитів ‒ з дисциплін академічної спеціалізації).

Магістерська програма «Навчання здоров’ю та здорового способу життя» в Техаському університеті в Остіні вимагає накопичення 36 кредитів протягом 2 років навчання; у державному коледжі Льюіса-Кларка магістерська програма відповідної спрямованості відсутня.

Підготовка за академічною спеціалізацією «Рекреаційна терапія» в університеті Західної Кароліни потребує вивчення 120 кредитів (обсяг блоку дисциплін академічної спеціалізації – 71 кредит); в університеті Монтани за академічною спеціалізацією «Рекреаційні послуги на природі» готують за 120 кредитів (обсяг дисциплін академічної спеціалізації становить 33 кредити).

Магістерські програми з рекреаційної терапії відсутні як в університеті Західної Кароліни, так і в університеті Браяма Янга.

Здобуття ступеня бакалавра з академічної спеціалізації «Спортивне адміністрування / менеджмент» в університеті Лок-Хевен вимагає нагромадження 120 кредитів (60 кредитів із дисциплін академічної спеціалізації); опанування академічної спеціалізації «Спортивний менеджмент» в університеті Вінтроп становить 120 кредитів (64 кредити із дисциплін академічної спеціалізації).

Магістерська програма «Спортивне адміністрування» в університеті Лок-Хевен становить 30 кредитів (наявні 2 варіанти: з написанням наукової роботи або з проходженням практики) та розрахована на один календарний рік. Магістерська програма «Спортивне та фітнес-адміністрування» університету Вінтроп потребує опанування 36 кредитів; має два варіанти – з написанням наукової роботи або з розробкою наукового проекту.

Підготовка за академічною спеціалізацією «Адміністрування відпочинку» у державному університеті Техасу потребує опрацювання 120 кредитів (обсяг блоку дисциплін академічної спеціалізації складає 39 кредитів); академічна спеціалізація «Управління рекреаційними ресурсами» в університеті Монтани охоплює 120 кредитів (обсяг дисциплін академічної спеціалізації – 33-36 кредитів).

Магістерська програма «Рекреаційний менеджмент» у державному університеті Техасу розрахована на 36 кредитів (з написанням наукової роботи або без написання). Університет Монтани надає можливість здобути ступінь магістра зі спеціалізації «Рекреаційний менеджмент» обсягом 30 кредитів з написанням наукової роботи або обсягом 36 кредитів із проходженням практики.

У процесі дослідження виявлено, що до підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту застосовано неоднакові підходи як у різних університетах, так і в межах різних академічних спеціалізацій.

Характерною для різних типів вищих навчальних закладів США є організаційна структура: бакалавр (4 роки) – магістр (2 роки) – доктор, проте наявні певні модифікації: бакалавр – магістр (3+2 рр.) та бакалавр – доктор (3+3 рр.). Традиційно, для здобуття освітнього ступеня бакалавр необхідно завершити програму навчання, як правило, обсягом 120 кредитів (проте з деяких академічних спеціалізацій або в деяких навчальних закладах, зокрема, університеті Центрального Арканзасу, цей обсяг більший). Структурно бакалаврські програми містять блоки: загальної освіти (~40 % загальної кількості кредитів), дисциплін галузі знань (~20 %), дисциплін академічної спеціалізації (~40 %), вибіркових дисциплін (5–10 %). В усіх університетах діє вимога вступного і поточного відбору щодо якості навчання, опанування практик та виконання певних вимог громадських професійних організацій і вимог ліцензування. Узагальнено, що в межах 60–90 % студентів бакалаврату отримують різнопланові стипендії.

З’ясовано, що в університетах США наявні магістерські програми, які продовжують академічну наступність бакалаврату або узагальнюють її, проте їхня кількість менша, порівняно із бакалаврськими програмами, і вони не є обов’язковими. Обсяг магістерських програм складає 30-36 кредитів тривалістю до двох років. Магістерські програми орієнтовані як на написання наукового дослідження, так і на складання комплексного іспиту чи проходження практики.

У четвертому розділі – «Організаційно-дидактичне забезпечення професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки» – досліджено форми і методи професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту; вивчено практику відбору та оцінювання фахівців із фізичного виховання і спорту у вищих навчальних закладах США; виявлено особливості державного та громадського управління якістю підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту.

Визначено, що освітня діяльність у навчальних закладах США передбачає різні форми організації навчальних занять, які ґрунтуються на принципах диференціації, індивідуалізації навчання, а також адміністрування навчального процесу.

Виявлено, що американські педагоги використовують традиційні технології: лекції, практичні, семінари першого року навчання і семінари старших курсів, лабораторні заняття та практики, стажування. Водночас очевидною є перевага прогресивних інтерактивних технологій (групових, ігрових, рефлексивних, комбінованих, інтегрованих, проектних, інформаційно-комунікаційних, формування професійного портфоліо), суттєвими особливостями яких є активна позиція студента, проблемний характер навчання на основі співпраці, партнерства та діалогу. Встановлено, що в педагогічному досвіді США триває постійний пошук нових форм організації навчання, які б давали змогу активізувати пізнавальну діяльність та критичне мислення студентів.

Досліджено, що при зарахуванні в університетах США беруть до уваги результати тестів SAT і / або АСТ, результат шкільного навчання GPA, оформлені есе, заповнені анкети та форми.

З’ясовано, що вища освіта у США є платною в усіх без винятку вищих навчальних закладах, проте студенти мають змогу отримувати стипендії як безпосередньо від навчального закладу, так і від федерального уряду, які цілком або частково відшкодовують витрати на навчання. Наявний широкий спектр приватних стипендій у навчальних закладах, якими керує рада випускників навчальних закладів. Також студенти мають змогу отримати кредитне фінансування освіти під низький відсоток. У США є студентські винагороди окремо для студентів-американців і деяких категорій іноземців. Окрім того, студенти можуть працевлаштуватися на території кампусу у вільний від навчання час.

Досліджено, що поточне оцінювання за окремими навчальними дисциплінами визначається у відсотках за всіма видами діяльності, а в кінці семестру відсоткові бали переводять у числову чи / або буквену форми. Причому максимальний бал –
4 (А) відповідає 100 %, а мінімальний бал – 0 (F) відповідає 60 % (65 %). Визначення загальної успішності студентів наприкінці семестру відбувається за середнім балом успішності – GPA, який розраховують на основі суми кількості балів, які отримав студент за певний період, поділеної на загальне число кредитів.

Установлено, що якість підготовки фахівців періодично контролюється через акредитацію освітніх установ США, метою яких є визначення відповідності освіти прийнятному рівню якості. Акредитація вищих навчальних закладів США здійснюється за двома основними типами: інституційна акредитація (комплексна оцінка навчального закладу); академічна акредитація (оцінка освітніх програм, академічних дисциплін, структурних підрозділів університетів).

У ході дослідження зроблено висновок, що у США забезпечення якості освіти позиціонується як постійний процес удосконалення, який потребує підтримки на всіх рівнях. Керівництво цією сферою здійснюють як державні органи управління (федеральні та місцеві), так і загальнонаціональні громадські організації з освіти, фізичного виховання й спорту, серед яких:

Федеральний департамент освіти (забезпечення рівності всіх студентів, підвищення рівня знань та компетенції студентів, забезпечення високої конкурентоспроможності освіти);
комісія штатів з освіти (розвиток ефективної політики та формування стратегії державної освіти за допомогою надання інформації, проведення досліджень, аналізів, сприяння співпраці, обміну ідеями та освітніми концепціями між штатами);
департамент освіти кожного штату (розробка стандартів та вимог до програм підготовки відповідних фахівців, які базуються на законах штату);
Національна асоціація освіти (захист професіоналів у сфері освіти та об’єднання суспільства для виконання обіцянки щодо публічної освіти, задля підготовки кожного студента до успіху в майбутньому);
Асоціація американських коледжів та університетів (підсилення та розширення гуманітарної освіти на державному й місцевому рівнях для всіх студентів, незалежно від спеціалізації);
Американська асоціація державних коледжів та університетів (забезпечення сприйняття та підтримки суспільством системи державної вищої освіти, розробка ефективних навчальних технологій, які спрямовані на підвищення якості освіти й сприяють освітнім інноваціям);
Американський союз охорони здоров’я, фізичної культури, відпочинку і танцю поєднує 5 національних асоціацій: Національну асоціацію танців, Американську асоціацію фізичної активності та рекреації, Національну асоціацію спорту та фізичного виховання, Національну асоціацію для дівчат та жінок у спорті. Основний напрям діяльності – популяризація різнопланової рухової діяльності, мотивація, досягнення та підтримка достатньої фізичної форми, залучення населення до активного способу життя; розробка та поширення професійних стандартів, вимог, настанов та кодексів.

Установлено, що освіта у США є одним із чинників фінансового благополуччя та статку. Як наслідок, кількість осіб, які вступають до університетів і коледжів у США, зросла в 10 разів від середини ХХ до початку ХХІ століть. Наявність дієвої системи поточного відбору призводить до великого відсотку відбору протягом навчання (загалом за всіма освітніми спеціальностями у США протягом 1970–2010 років освітній рівень «асистент» здобули тільки 10-11 % від усіх вступників, а освітній рівень «бакалавр» – 14-45 % від загальної кількості зарахованих). Функціонування означеної системи контролю якості підготовки фахівців зумовлює високий рівень професійної компетентності фахівців, які здобули вищу освіту.

Статистичні дані щодо випускників галузі фізичного виховання і спорту засвідчують потребу такої галузі в суспільстві та потребу в таких фахівцях, що постійно зростає. Означене зумовлює популярність галузі, її перспективність та постійний розвиток і удосконалення.

У п’ятому розділі – «Порівняльний аналіз професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки та Україні» – на основі порівняльного аналізу виокремлено особливі ознаки професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки; схарактеризовано особливості професійної підготовки фахівців із фізичної культури і спорту в Україні; визначено перспективні напрями використання в Україні досвіду професійної підготовки фахівців фізкультурно-спортивної галузі США.

Особливими ознаками професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки визначено: децентралізацію освіти (відсутність прямого впливу Департаменту освіти США на освітній процес; запровадження освітніх стандартів та ліцензування фахівців департаментами освіти штатів; визначення змісту освітніх програм та внутрішніх правил й вимог навчальними закладами безпосередньо); наявність законодавчо визначеної освітньої галузі «Парки, рекреація, дозвілля та фітнес»; наявність 12 академічних спеціалізацій із підготовки фахівців фізичного виховання і спорту в рамках університетської освіти; наявність у програмах підготовки фахівців блоків дисциплін загальної освіти, галузі знань, академічної спеціалізації, вибіркового блоку дисциплін; вимоги щодо якості знань студентів як з окремих дисциплін, так і змістовних блоків упродовж періоду навчання, що визначають умови поточного відбору та обумовлює низький відсоток (14-15 %) випускників баклаврату впродовж останніх 50 років; об’ємну та різнопланову складову практичної діяльності з особливими вимогами допуску та звітності; додаткові навчальні семестри тривалістю 1–3 тижні для ліквідації «заборгованостей», опанування додаткових навчальних дисциплін (додатково оплачувані); високий рівень фінансово-матеріального забезпечення навчального процесу.

Ефективність функціонування американської моделі підготовки фахівців підтверджено також емпіричними показниками, які виявляють пряму зумовленість соціально-економічного статусу й добробуту фахівців якістю їхньої професійної підготовки й компетентності.

Констатовано, що в Україні на державному рівні здійснюється реформування фізичної культури і спорту: серед найвагоміших досягнень – ухвалення Закону України «Про фізичну культуру і спорт», який, за оцінками фахівців, відкриває широкі можливості для успішної роботи щодо збереження здоров’я нації через залучення до занять спортом та фізичною культурою, для розвитку спорту вищих досягнень і масового спорту, а також підвищення авторитету України як спортивної держави. Значну увагу приділено фізичній культурі у сфері освіти; фізкультурно-оздоровчій діяльності за місцем проживання, відпочинку та роботи громадян; фізичній підготовці у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, у правоохоронних органах, рятувальних та інших спеціальних службах, а також фізкультурно-спортивній і фізичній реабілітації інвалідів. Законодавчо врегульовано напрями спорту (дитячий спорт, дитячо-юнацький спорт, резервний спорт, спорт вищих досягнень, професійний спорт, спорт ветеранів, олімпійський спорт, неолімпійський спорт, спорт інвалідів); питання формування Національної збірної команди, професійного спорту, організаційного забезпечення фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів і гарантування підвищення спортивної майстерності.

З’ясовано, що на сьогодні вища освіта України перебуває в процесі модернізації та розвитку. Законом України «Про вищу освіту» приведено у відповідність зі світовою практикою такі положення: автономія навчального закладу; академічна мобільність та свобода учасників освітнього процесу; ступеневість вищої освіти; стандарти вищої освіти; ліцензування та акредиація освітньої діяльності; акредитація освітніх програм; основні завдання вищого навчального закладу; принципи діяльності, основні права та обов’язки вищого навчального закладу; засади студентського самоврядування. Національною стратегією з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року провідним завданням гуманітарної політики держави визначено: «формування у суспільстві умов до оздоровчої рухової активності та здорового способу життя для формування здоров’я громадян як найвищої соціальної цінності в державі». Законом України «Про фізичну культуру і спорт» визначено, що наукову і науково-методичну діяльність у сфері фізичної культури і спорту здійснюють наукові установи, вищі навчальні заклади III-IV рівнів акредитації. Крім позитивних тенденцій розвитку всієї освітньої галузі України, варто зазначити й тривожні, що стосуються фізичного виховання і спорту та є наразі реальними для нашої держави.

Серед специфічних рис української системи професійної підготовки фахівців із фізичної культури і спорту виокремлено: централізовану освіту, що підтверджується запровадженням державних освітніх стандартів; ліквідацію освітньої галузі фізичного виховання, спорту, здоров’я людини; повільність реалізації стратегічних завдань щодо забезпечення рівного доступу молоді до якісної освіти, її стабільного та сучасного розвитку, демократизації управління тощо, які були задекларовані в попередні десятиріччя; збереження традиційної системи авторитарного навчання, у якій переоцінюється викладання і недооцінюється навчання; критичний стан фінансового та матеріально-технічного забезпечення системи освіти України взагалі та системи педагогічної освіти зокрема.

Спільними рисами американської й української систем підготовки фахівців із фізичної культури визначено: здійснення професійної підготовки фахівців із фізичної культури і спорту в рамках вищої освіти; багаторівневість професійної освіти; різноманітність спеціальностей підготовки; вступний відбір; наявність вибіркових дисциплін; наявність практичного складника в програмах підготовки; неперервність професійної освіти.

Перспективними аспектами імплементації в Україні позитивного досвіду професійної підготовки фахівців фізичного виховання і спорту в США визначено: введення блоків дисциплін за типом спрямованості у навчальних планах та побудову навчальних планів з наявністю трьох блоків: блоку дисциплін загальної освіти, блоку дисциплін галузі знань, блоку дисципліни професійної підготовки; забезпечення відповідного співвідношення кредитів між блоками дисциплін: загальної освіти – у межах 40 кредитів, галузі знань – 30 кредитів, академічної спеціалізації – 50 кредитів; здійснення підготовки фахівців в одному вищому навчальному закладі з абсолютно ідентичними дисциплінами блоку загальної освіти; дотримання хронологічної послідовності у вивченні дисциплін академічної спеціалізації – вивчати лише після опанування відповідних дисциплін з блоків дисципліни загальної освіти та дисциплін галузі знань; впровадження часткової форми навчання, при якій річний обсяг кредитів менший, але збільшується тривалість навчання; опанування студентами повної та часткової форм навчання однакової кількості годин аудиторного навчання; запровадження додаткових літніх/зимових навчальних семестрів тривалістю 1– 3 тижні для ліквідації «заборгованостей»; опанування додаткових навчальних дисциплін студентами при додатковій оплаті таких семестрів; надання стипендії студентам виключно за результатами успішності без урахування форми навчання; проведення поточного відбору студентів під час навчання шляхом встановлення мінімального прохідного балу, який виставляється з відповідної навчальної дисципліни чи блоку дисциплін; проведення виключно он-лайн фіксації поточної успішності студентів; оформлення студентами звітної документації з усіх видів практики та професійного портфоліо; написання дипломної роботи та/чи проведення комплексного іспиту після завершення навчання за освітнім рівнем «бакалавр»; членство студентів у громадських організаціях професійної спрямованості для завершення навчання за освітнім рівнем «бакалавр».

За результатами проведеного дослідження сформулювано перспективні напрями використання американського досвіду професійної підготовки фахівців фізкультурно-спортивної галузі в Україні на законодавчому, загальнодержавному, регіональному та інституційному рівнях..

Дослідження професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки дає підставу сподіватися, що імплементація перспективних напрямів підготовки фахівців фізичного виховання й спорту сприятиме якісному підвищенню фаховості та кваліфікації фахівців фізкультурно-спортивної галузі в Україні.

ВИСНОВКИ

У дисертації комплексно розкрито теоретичні і практичні засади професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки, що виявляється у виявленні та розкритті концептуальних засад, змісту та особливостей організації професійної підготовки фахівців із фізичного виховання й спорту в системі вищої освіти США, обґрунтуванні можливостей творчого використання ідей зарубіжного досвіду у процесі модернізації підготовки фахівців фізкультурно-спортивної галузі в Україні. Результати наукового пошуку засвідчили досягнення мети, виконання сформульованих завдань і послугували підставою для низки аргументованих висновків.

В основу теоретико-методологічних засад дослідження професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки покладено методологію компаративного аналізу, побудовану на системному, функціональному, аксіологічному, професійно-особистісному, суб’єкт-суб’єктному, андрагогічному підходах, принципах цілісності, комплексності, структурності, взаємозв’язку із зовнішнім середовищем, цілеспрямованості й самоорганізації дослідження. Це зумовило аналіз професійної підготовки у взаємозв’язках теоретичного і практичного аспектів як складника неперервної освіти, розвиток якої зумовлений глобалізаційними та інтеграційними процесами, комплексом внутрішніх і зовнішніх соціально-економічних і освітніх чинників розвитку країни, розвитком людського капіталу, динамічністю освітніх потреб людини, суспільства і ринку праці.

Надійність і вірогідність порівняльно-педагогічного вивчення професійної підготовки фахівців фізкультурно-спортивної галузі у США забезпечено дотриманням загальних засад методології компаративного аналізу, на підставі чого професійну підготовку фахівців фізичної культури і спорту в Сполучених Штатах Америки розглядаємо як систему із внутрішньою будовою, взаємозв’язком компонентів, які функціонують як органічна підсистема системи освіти, метасистеми суспільства загалом; неперервну систему різнорівневої підготовки фахівців.

Структурність і функціональність цієї системи характеризує семантичний ряд таких понять: 1) професійна підготовка (процес формування у студентів прoфесійнo спрямoваних знань, умінь, навичок, професійної готовності дo майбутньoї діяльності; процес оволодіння конкретною професією, спеціальністю, фахом); 2) фахівець із фізичного виховання і спорту (особа, що вoлoдіє прoфесійними знаннями, уміннями і навичками, які мають системний характер, і здатна на високому рівні професіоналізму організовувати фізичне вихoвання різних верств населення, здійснювати фізкультурно-освітню, спортивно-тренерську, рекреаційно-дозвіллєву, оздоровчо-реабілітаційну та організаційно-управлінську діяльність); 3) професійна підготовка фахівців фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки (організований у системі вищої освіти процес професійного навчання, що передбачає oвoлoдіння професійними знаннями, уміннями і навичками, які мають системний характер взаємoзв’язку властивостей і якoстей oсoбистoсті, здатної на високому рівні професіоналізму організовувати фізичне вихoвання різних верств населення, здійснювати фізкультурно-освітню, спортивно-тренерську, рекреаційно-дозвіллєву, оздоровчо-реабілітаційну та організаційно-управлінську діяльність відповідно до основних засад гуманітарної політики США).

У дослідженні встановлено, що в США фізична культура і спорт є сферою серйозної уваги з боку держави та суспільства. У країні кожній людини створено оптимальні умови для зміцнення здоров’я, тренувань, підтримування життєвого тонусу за місцем проживання, роботи або в спортивному центрі. В американському суспільстві введено науково обґрунтоване регулювання мінімальної рухової активності, збереження здоров’я законодавчо закріплено державою у таких програмах: «Основні напрями фізичної активності для американців» (Physical Activity Guide lines for Americans); «Основи здорового харчування для американців» (Dietary Guidelines for Americans); «План дій у галузі суспільної охорони здоров’я з метою попередження серцевих захворювань та інсульту» (A Public Health Action Plan to Prevent Heart Disease and Stroke); «Здорове суспільство» (Healthy Communities); «Давайте рухатися» (Let’s Move); «Мільйон сердець» (The Million Hearts Initiative); «Національна ініціатива щодо покращення здоров’я підлітків» (National Initiative to Improve Adolescent Health); «Національна стратегія запобігання» (National Prevention Strategy).

Федеральний уряд Сполучених Штатів Америки, діючи в інтересах своїх громадян, визнає людину, її життя та здоров’я найвищими соціальними цінностями держави. Проблеми, пов’язані з покращенням здоров’я і якості життя на основі щоденної фізичної активності, в адміністрації президента Сполучених Штатів Америки вирішують кілька департаментів: Рада президента з питань фітнесу, спорту та харчування (President’s Council on Fitness, Sports & Nutrition); Центр із контролю і профілактики захворювань (The Center for Disease Control and Prevention); Департамент охорони здоров’я та соціальних служб (Department of Health and Human Services); Управління з попередження захворювань і зміцнення здоров’я (The Office of Disease Prevention and Health Promotion); Управління першої леді (The Office of the First Lady); Управління охорони здоров’я (Office of the Surgeon General).

Вагому роль у пропаганді та розвитку фізичної культури і спорту відіграють громадські організації оздоровчої та фізкультурно-спортивної спрямованості: Американський союз охорони здоров’я, фізичної культури, відпочинку і танцю (American Alliance for Health, Physical Education, Recreation and Dance); Американська асоціація фізичної активності та рекреації (American Association for Physical Activity and Recreation); Національна асоціація спорту і фізичного виховання (National Association for Sport and Physical Education).

Констатовано, що у США фізична культура і спорт є пріоритетним напрямом гуманітарної політики, тому проводиться унікальна пропаганда та законотворча діяльність щодо покращення як рівня поінформованості, знань, доступності, так і рівня фізичного розвитку та стану здоров’я населення. Уряд США не лише пропагує здоровий спосіб життя, заняття руховою діяльністю, спорт, але й організовує і фінансує їх в усій багатогранності виявів. Для залучення громадян до активного способу життя, розвитку фізичної культури створено максимально сприятливі умови.

У ході дослідження виявлено, що у США функціонує розвинена система професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту, що має цілісний, неперервний, диференційований характер, охоплює сукупність взаємопов’язаних структурних елементів, які зумовлюють забезпечення якості професійного навчання та розвитку особистості (законодавчу базу, освітні заклади і центри, національні й федеральні програми розвитку сфери фізкультури і спорту й підготовки фахівців для неї, освітні та фізкультурно-оздоровчі програми; зміст, форми, принципи організації навчання, інноваційні технології навчання, педагогічний персонал, науково-методичний супровід тощо).

Професійна підготовка фахівців фізкультурно-спортивної сфери у США є складником університетської освіти, яка має низку особливостей: 1) децентралізація університетської освіти у США: основну відповідальність за надання освіти громадянам покладено на окремі штати, які організовують та фінансують усі рівні освіти, і вищу зокрема; 2) диверсифікція та полісуб’єктність системи вищої освіти представлена окремими системами зі своїми особливостями, різноманітністю навчальних закладів із власною метою, скерованістю, складом студентів; 3) поділ університетів на дослідницькі (забезпечують навчання за докторськими програмами) й багатопрофільні (підготовка спеціалістів не вище магістра); 4) автономія університетів; 5) єдина система акредитації відповідності закладу освіти державним освітнім стандартам (загальна акредитація університету реґіональною комісією, акредитація за окремими спеціальностями професійними акредитаційними агентствами); 6) відсутність вступних іспитів (зарахування за результатами випускних іспитів у середній школі, співбесіди й тестування з метою виявлення академічних здібностей та глибоких знань із визначених дисциплін); 7) платне навчання (ціна залежить від закладу), проте є широкі можливості отримати стипендію.

Професійна підготовка фахівців із фізичної культури і спорту в Сполучених Штатах Америки здійснюється на факультетах фізичного виховання коледжів і університетів, які надають освітні послуги з проходження сертифікаційних програм та отримання ступенів асистента, бакалавра, магістра і доктора. Найбільш популярним у системі вищої освіти США є ступінь бакалавра (Bachelors Degree), для здобуття якого зазвичай потрібно чотири роки навчання. Двома найпоширенішими видами ступеня бакалавра є ступінь бакалавра наук (Bachelors of Science) та ступінь бакалавра мистецтв (Bachelors of Arts). Бакалаврська освіта охоплює надзвичайно широке коло різноманітних напрямів підготовки, кількість яких перевищує декілька сотень. Академічна спеціалізація є найважливішим елементом ступеня бакалавра і зазвичай є ключовим чинником для студента у виборі навчального закладу. Академічна спеціалізація детермінує набір навчальних дисциплін; тип академічної спеціалізації репрезентує професійні і міждисциплінарні курси. Широко використовуються терміни «академічна спеціалізація» (major) та «другочергова спеціалізація» (minor); зрідка – «концентрація» (concentration), що означає «широка спеціалізація», і «профіль» (specialization) у значенні «конкретна профільна дисципліна».

У процесі вивчення теорії і практики професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки виявлено й охарактеризовано близько 30 галузей знань у структурі вищої освіти США. Серед них – «Фітнес, відпочинок і дозвілля» (Fitness, Recreation and Leisure Studies) – галузь знань (area of study), яка передбачає підготовку фахівців сфери фізичного виховання. За освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» таких фахівців готують у 780 навчальних закладах США.

У системі підготовки фахівців фізкультурно-спортивної галузі США простежуємо чотири основні напрями, які відрізняються програмами підготовки та академічними спеціалізаціями: 1) педагогічний: фізичне виховання, педагогічна освіта (Physical Education Teacher Education); адаптивне фізичне виховання (Adapted Physical Education); 2) тренерсько-інструкторський: фахівець із фітнесу (Fitness Specialist), наукові основи тренувань (Exercise Science), також прикладні вправи і спортивні науки (Applied Exercise and Sport Sciences), психологія спорту й лідерства (Sport Psychology and Leadership); 3) оздоровчо-реабілітаційний: атлетичні тренування (Athletic Training), продукти та харчування (Foods & Nutrition), вступ до рухової терапії (Pre-Physical Therapy), зміцнення здоров’я (Health Promotion), рекреаційна терапія (Recreational Therapy); 4) управлінсько-рекреаційний: спортивне адміністрування / менеджмент (Sport Administration/ Management), адміністрування відпочинку (Recreation Administration).

Навчання в університетах забезпечує опанування випускниками системою умінь і набуття відповідних компетенцій, які дають змогу розв’язувати типові завдання у процесі професійної діяльності та здійснювати певні виробничі функції. Завершивши навчання за певним напрямом професійної підготовки, фахівець із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки може займати різноманітні посади, які пов’язані з викладанням, спортом, фітнесом, фізичною реабілітацією, забезпеченням здорового способу життя, рекреацією та управлінням.

Типовими видами діяльності фахівця із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки є педагогічна, спортивно-масова, тренерсько-інструкторська, оздоровчо-реабілітаційна, консультативна, рекреаційна, організаційна та управлінська робота. Випускники здійснюють свою діяльність у дошкільних, середніх та вищих навчально-виховних закладах, установах та організаціях фізкультурно-спортивної спрямованості та спортивних клубах, медичних закладах, парках, громадських агенціях, неприбуткових організаціях, консультативних центрах.

Аналіз організації і змісту професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки виявив такі загальні особливості, як гнучкість і варіативність системи освіти, функціонування різнотипних освітніх закладів і різнобічних напрямів підготовки фахівців.

Організація дидактичного процесу в навчальних закладах США ґрунтується на принципах диференціації, індивідуалізації навчання, а також адміністрування навчального процесу. Практикуються традиційні форми організації навчання (лекційні, практичні, семінари першого року навчання і семінари старших курсів, лабораторні заняття та практики, стажування), проте домінують сучасні інтерактивні технології, засновані на активній позиції студента, на засадах співпраці, партнерства та діалогу (проблемні, групові, ігрові, рефлексивні, комбіновані, інтегровані, проектні, інформаційно-комунікаційні тощо). Велику увагу приділено поточному контролю, що позитивно впливає на якість підготовки фахівців.

У ході дослідження з’ясовано, що особливістю функціонування вищих навчальних закладів Сполучених Штатів Америки є їх автономність. Водночас виявлено чіткий і дієвий механізм контролю за якістю підготовки фахівця, що здійснюється за допомогою акредитації двох видів: інституційної (комплексна оцінка навчального закладу) та академічної (оцінка освітніх програм, академічних дисциплін, структурних підрозділів університетів). Специфічною для США є наявність вертикалі державних і громадських органів керівництва акредитаційними процесами в галузі підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту (федеральний департамент освіти, комісія штатів з освіти, департамент освіти кожного штату, Національна асоціація освіти, Асоціація американських коледжів та університетів, Американська асоціація державних коледжів та університетів, Американський союз охорони здоров’я, фізичної культури, відпочинку і танцю).

Проведений порівняльний аналіз систем професійної підготовки фахівців фізичного виховання і спорту в США та України дозволив нам визначити специфічні риси професійної підготовки фахівців фізичного виховання і спорту у США та в Україні. Специфічними рисами професійної підготовки фахівців фізичного виховання і спорту в США є такі: децентралізація освіти; широкий спектр напрямів освітньої діяльності; автономія університетів та їхня відповідальність за якість освіти; значний вплив громадських організацій на зміст навчання та формування професійних стандартів. Відмінною рисою професійної підготовки фахівців фізичної культури в Україні є централізована та державно-регульована освіта.

На основі порівняльного аналізу нами виокремлено спільні риси американської й української систем підготовки фахівців фізичної культури, а саме: здійснення професійної підготовки фахівців із фізичної культури і спорту в рамках вищої освіти; багаторівневість професійної освіти; різноманітність спеціальностей підготовки; вступний відбір; наявність вибіркових дисциплін; наявність практичного складника в програмах підготовки; неперервність професійної освіти.

Перспективними напрямами імплементації в Україні досвіду професійної підготовки фахівців фізкультурно-спортивної галузі США вважаємо такі:

‒ на законодавчому рівні: децентралізація навчального процесу; введення освітньої галузі «фізична культура, спорт та здоров’я»; розширення переліку спеціальностей; передача функцій ліцензування освітніх програм громадським організаціям фізкультурно-освітньої спрямованості; фінансове стимулювання осіб, які системно займаються руховою діяльністю; проведення пільгової фіскальної політики щодо суб’єктів підприємницької діяльності у сфері надання оздоровчих послуг;

на загальнодержавному та регіональному рівнях: формування у суспільстві позитивного ставлення та іміджу фізичного виховання, потреби в системній руховій діяльності; формування загальнодержавних настанов щодо норм рухової активності; залучення представників фізкультурно-освітньої громадськості до розробки і створення державних та нормативних документів у сфері фізичної культури і спорту;

– на інституційному рівні: відновлення в навчальних планах поділу на цикли навчальних дисциплін; формування переліку вибіркових дисциплін в рамках циклів навчання; введення додаткових семестрів (літній/зимовий); проведення поточного відбору студентів під час навчання шляхом встановлення мінімального балу з дисципліни, блоку дисциплін; надання стипендії студентам безпосередньо за результатами успішності.

Творче використання ідей американської практики сприятиме модернізації та інноваційному структуруванню української системи професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспективними напрямами подальшого дослідження є: теоретичні засади професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту в інших країнах в умовах глобалізації світового освітнього простору; компаративний аналіз удосконалення процесу фахової підготовки в закладах вищої освіти США; законодавчо-організаційні механізми взаємозв’язку державного та громадського управління якістю підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія

Мединський С. В. Система професійної підготовки фахівців фізичного виховання і спорту у Сполучених Штатах Америки : [моногр.] / С. В. Мединський. – Чернівці : Вид. дім «Родовід», 2016. – 472 с.

Навчальні посібники

Мединський С. В. Поєднання державного та громадського управління якістю підготовки фахівців фізичного виховання і спорту у Сполучених Штатах Америки : [навч. посіб.] / С. В. Мединський. – Чернівці : ЧНУ, 2015. – 60 с.
Мединський С. В. Професійна підготовка фахівців фізичного виховання і спорту у Сполучених Штатах Америки : [навч. посібн.] / С. В. Мединський. – Чернівці : ЧНУ, 2015. – 142 с.

Наукові праці, у яких опубліковано основні наукові результати дисертації

Мединський С. В. Особливості підготовки вчителя фізичного виховання у системі університетської освіти / С. В. Мединський // Науковий вісник Чернівецького ун-ту : зб. наук. пр. – Вип. 244 : Педагогіка та психологія. – Чернівці : Рута, 2005. – С. 103–108.
Мединський С. В. Загальні та фахові вимоги до професійної компетентності випускників спеціальності «Педагогіка та методика середньої освіти. Фізична культура» за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» / С. В. Мединський // Науковий вісник Чернівецького ун-ту : зб. наук. пр. – Вип. 255 : Педагогіка та психологія. – Чернівці : Рута, 2005. – С. 94–103.
Мединський С. В. Особливості впровадження кредитно-модульної програми з курсу «Підвищення спортивної майстерності» для студентів спеціальності «Педагогіка і методика середньої освіти. Фізична культура» / С. В. Мединський // Вісник Чернігівського держ. пед. ун-ту імені Т. Г. Шевченка. Сер.: Педагогічні науки. – Чернігів : ЧДПУ, 2006. – Вип. 35. – С. 253–258.
Мединський С. В. Перспективи забезпечення та розвитку фізичної культури і спорту серед дорослого населення України / С. В. Мединський // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : наук. моногр. / за ред. проф. Єрмакова С. С. – Харків : ХДАДМ. – 2006. – № 4. – С. 116–118.
Мединський С. В. Розвиток форм діяльності у ФК та спорті в умовах інтеграції до європейського освітнього простору / С. В. Мединський // Науковий вісник Чернівецького ун-ту : зб. наук. пр. – Вип. 296 : Педагогіка та психологія. – Чернівці : Рута, 2006. – С. 129–134.
Мединський С. В. Парадигма розвитку та підготовки фахівців клубної системи організації фізичної культури і спорту в Україні / С. В. Мединський // Наукові записки Тернопільського нац. пед. ун-ту. Сер.: Педагогіка : зб. наук. пр. – 2007. – № 3. – С. 19–23.
Мединський С. В. Особливості вступних випробувань у галузі фізичного виховання в поліетнічному регіоні (на прикладі Чернівецького нац. ун-ту імені Юрія Федьковича) / С. В. Мединський // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія : зб. статей. – Ялта : РВВ КГУ, 2008. – Вип. 17, ч. 1. – С. 176–181.
Мединський С. В. Технологія зарахування до вищих навчальних закладів США та України / С. В. Мединський // Вісник Чернігівського держ. пед. ун-ту імені Т. Г. Шевченка. Сер.: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. – Чернігів : ЧДПУ, 2010. – Вип. 81. – С. 305–309.
Мединський С. В. Система професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту в університетах США / С. В. Мединський // Науковий часопис Національного пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. Сер.: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (Фізична культура і спорт) / за заг. ред. Г. М. Арзютова. – Сер. 15, вип. 11. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2011. – С. 31–35.
Мединський С. В. Структура підготовки фахівців з фізичного виховання у США в аналогії з Україною / С. В. Мединський // Науковий часопис Національного пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. Сер.: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (Фізична культура і спорт) / за заг. ред. Г. М. Арзютова. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2011. – Вип. 14. – С. 66–70.
Мединський С. В. Структура оплати за вищу освіту у Сполучених Штатах Америки (на прикладі університету Центрального Арканзасу) / С. В. Мединський // Теорія і практика фізичного виховання : наук.-метод. журн. – Донецьк : ДонНУ, 2011. – № 1–2. – С. 333–341.
Мединський С. В. Діяльність американського Альянсу здоров’я, фізкультурної освіти, рекреації і танців крізь призму часу / С. В. Мединський // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві : зб. наук. пр. / гол. ред. А. В. Цьось. – Луцьк : Волинський нац. ун-т імені Лесі Українки, 2012. – № 3 (19). – С. 35–38.
Мединський С. В. Соціокультурні та статистичні характеристики професійної підготовки фахівців із фізичного виховання та спорту у США / С. В. Мединський // Науковий часопис Національного пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. Сер.: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (Фізична культура і спорт) / за заг. ред. Г. М. Арзютова. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова,
– Вип. 7 (33), т.2. – С. 551–557.
Мединський С. В. Історіографія вищої освіти США / С. В. Мединський // Науковий часопис Національного пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. Сер.: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (Фізична культура і спорт) / за заг. ред. Г. М. Арзютова. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2013. – Вип. 5 (30). – С. 80–84.
Мединський С. В. Структура підготовки фахівців з фізичного виховання у США в аналогії з Україною / С. В. Мединський // Нова педагогічна думка : наук. журн. – Рівне, 2013. – № 4 (76). – С. 158–161.
Мединський С. В. Академічна спеціалізація як основна характеристика підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту у коледжах США / С. В. Мединський // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія : зб. наук. ст. – Вип. 39, ч. 3. – Ялта: РВВ КГУ, 2013. – С. 243–249.
Мединський С. В. Громадська та державна складові регулювання якості підготовки фахівців фізичного виховання і спорту у Сполучених Штатах Америки / С. В. Мединський // Науковий часопис Національного пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. Сер.: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (Фізична культура і спорт) / за заг. ред. Г. М. Арзютова. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2014. – Вип. 14 (45). – С. 164–168.
Мединський С. В. Характеристика виробничих функцій крізь призму задач діяльності фахівців із фізичного виховання і спорту у Сполучених Штатах Америки / С. В. Мединський // Науковий часопис Національного пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. Сер.: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (Фізична культура і спорт) / за заг. ред. Г. М. Арзютова. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2015. – Вип. 15 (57). – С. 223–225.
Мединський С. В. Специфіка форм і методів професійної підготовки фахівців фізичного виховання і спорту у Сполучених Штатах Америки / С. В. Мединський // Науковий часопис Нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. Сер.: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (Фізична культура і спорт) / за ред. Г. М. Арзютова. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2016. – Вип. 16 (70). – С. 99–101.
МедынскийС. В. Определение академических специализаций профессиональной подготовки специалистов физического воспитания и спорта в Соединенных Штатах Америки / С. В. Медынский // Актуальные проблемы гуманитарных и естественных наук. – 2014. – № 1 (60), ч. 2. – С. 128–
Мединський С. В. Компетенції фахівців із фізичного виховання та спорту у Сполучених Штатах Америки крізь призму системи умінь / С. В. Мединський // Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. – Budapest, 2014. – Vol. 2 (14), Iss. 27. – P. 48–51.
Медынский С. В. Учебный план – концептуальное наполнение подготовки специалистов по физическому воспитанию и спорту в США / С.В. Медынский // Ştiinţa Culturii Fizice. – Chişinău, 2014. – № 20 (4). – Р. 18–25.
Медынский С. В. Академические требования как составляющая качества подготовки специалистов по физическому воспитанию и спорту в США / С. В. Медынский // Актуальные проблемы гуманитарных и естественных наук. – 2015. – № 4, ч. 2. – С. 122–125.
Medynskyi S. Characteristic of professional preparation content of the USA most common majors of parks, recreation, leisure, and fitness studies division
/ S. V. Medynskyi // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання. – 2015. – № 2. – С. 86–92.
Medynskyi S. Philosophically-anthropocentric approach in the preparation of physical education (fitness, recreation and leisure studies) specialists in the USA
/ S. V. Medynskyi // Kształcenie zawodowe w perspektywie współczesnych uwarunkowań społecznych / Red.: Małgorzata Krawczyk-Blicharska, Justyna Miko-Giedyk, Stanisław Kowalski. – Kielcach : Uniwersytet Jana Kochanowskiego, 2015. – Р. 155–163.

Опубліковані праці апробаційного характеру

Мединський С. В. Перспективні напрямки розвитку змісту фізкультурно-спортивної освіти / С. В. Мединський // Трансформація особистості в умовах соціальної-політичних та економічних змін : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – Чернівці : Рута, 2007. – С. 507–511.
Мединський С. В. Технологія навчання фахівців галузі фізичної культури у вищих навчальних закладах в умовах інтеграції до європейського освітнього простору (на прикладі Чернівецького нац. ун-ту імені Юрія Федьковича) / С. В. Мединський // Молода спортивна наука України : зб. наук. пр. з галузі фізичної культури та спорту. – Львів : НВФ «Українські технології», 2008. – Вип. 12, т. 4. – С. 135–140.
Мединський С. В. Програма «внутрішньо-університетських змагань» університету Центрального Арканзасу / С. В.Мединський // Актуальні проблеми розвитку спорту для всіх: досвід, досягнення, тенденції : матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. – Тернопіль, 2009. – С. 224–228.
МединськийС. В. Спортивно-оздоровча робота в університетах США (на прикладі університету центрального Арканзасу) / С. В. Мединський // Фізична культура, спорт та здоров’я нації: матеріали VІІ Міжнар. наук.-практ. конф. – Вінниця, 2009. – Вип. 8, т. 1. – С. 51–56.
МединськийС. В. Підготовка фахівців напряму «Фізичне виховання» в контексті реформування фізичної культури і спорту в Україні / С. В. Мединський // Професіоналізм педагога у контексті європейського вибору України : зб. матеріалів ХІ Міжнар. наук.-практ. конф., (Ялта, 23–25 верес. 2010 р.). – Ялта : РВВ КГУ,
– Ч. 3. – С. 66–71.
Мединський С. В. Модель сучасного фахівця фізичної культури й спорту як основа його професійної підготовки у вищих навчальних закладах / С. В. Мединський // Педагогічні науки : теорія, історія, інноваційні технології : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. «Освіта в інформаційному суспільстві: філософські, психологічні та педагогічні аспекти». – Суми : СДПУ ім. А. С. Макаренка, 2010. – № 6 (8). – С. 340–347.
Мединський С. В. Інноваційний зміст підготовки сучасного фахівця галузі фізичної культури і спорту / С. В. Мединський // Проблеми сучасної педагогічної освіти : зб. наук. ст. за матеріалами Міжнар. наук.-практ. конф. «Інноваційні технології в освіті». – Вип. 26: Педагогіка і психологія, ч. 3.– Ялта : РВВ КГУ,
– С. 105–111.
Medinskiy S. Necessity of economic knowledges for students of physical education in Ukraine / Serhij Medinskiy // Book of Conference «Perspectives in Physical Education and Sport»: Scientific conference «Perspectives in Physical Education and Sport». – Constanta, 2010. – Р.121–
МединськийС. В. Види спортивно-оздоровчої діяльності у коледжах США (на прикладі університету Центрального Арканзасу) / С. В. Мединський // Актуальні проблеми розвитку фізичного виховання та спорту у навчальних закладах України : зб. наук. пр. за матеріалами VII Всеукр. наук. конф. – Чернівці, 2011. – С. 322–326.
МединськийС. В. Спрямованість змісту вищої освіти України в ринкових умовах / С. В. Мединський // Історичний досвід, стан і перспективи підготовки педагогічних і соціально-педагогічних кадрів до роботи з різними соціальними групами : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – Чернівці : ЧНУ, 2011. – С. 259–264.
МединськийС. В. Особливості американської фізкультурної освіти (на прикладі округу Колумбія) / С. В. Мединський // Здоров’я людини у сучасному суспільстві : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – Сімферополь : Кримський інститут бізнесу, 2012. – С. 60–63.
МединськийС. В. Дефініції понять «сфери та галузі фізичної культури» в нормативних документах / С. В. Мединський // Актуальні проблеми розвитку спорту для всіх: досвід, досягнення, тенденції : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Тернопіль : ТДПУ, 2012. – С. 228–232.
МединськийС. В. Ретроспектива діяльності Національної асоціації освіти США / С. В. Мединський // Актуальні проблеми фізичного виховання, реабілітації, спорту та туризму : тези доп. IV Міжнар. наук.-практ. конф. – Запоріжжя : КПУ, 2012. – С. 93–94.
МединськийС. В. Статус Національної асоціації освіти США та спрямованість її діяльності / С. В. Мединський // Актуальні проблеми фізичної культури, спорту та здоров’я людини : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. – Чернівці, 2012. – С. 62–64.
Мединський С. В. Громадянська спрямованість та наукова діяльність американського Альянсу здоров’я, фізкультурної освіти, рекреації і танцю / С. В. Мединський // Актуальні проблеми розвитку фізичного виховання та спорту у навчальних закладах України : матеріали наук. конф. – Чернівці, 2012. – С. 214–219.
МединськийС. В. Акредитація як процедура забезпечення якості освіти у США / С. В. Мединський // Інноваційні технології в освіті : матеріали ІХ Міжнар. наук.-практ. конф. – Сімферополь : Ялта, 2012. – С. 67–70.
МединськийС. В. Концептуальні ідеї розвитку фізичного виховання у школах США / С. В. Мединський // Фізична культура і спорт у навчальних закладах східноєвропейських країн : матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф. – Чернівці : Технодрук, 2013. – С. 255–258.
МединськийС. В. Понятійний апарат у сфері фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки / С. В. Мединський // Актуальні питання впливу довкілля, фізичного виховання та спорту на здоров’я студентської молоді : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. / гол. ред. С. Г. Кушнірюк. – Бердянськ : Вид. Ткачук О. В., 2013. – С. 45–48.
МединськийС. В. Ступені професійної підготовки фахівців фізичного виховання і спорту у коледжах США / С. В. Мединський // Актуальні проблеми фізичного виховання, спорту та туризму : тези доп. V Міжнар. наук.-практ. конф. / за ред. В. М. Огаренка [та ін.]. – Запоріжжя : КПУ, 2013. – С. 151–152.
Мединський С. В. Становлення професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки / С. В. Мединський // Актуальні проблеми вищої професійної освіти України : матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. / за заг. ред.: Е. В. Лузік, О. М. Акмалдінової. – К. : НАУ, 2014. – С. 98–99.

Опубліковані праці, які додатково відображають

наукові результати дослідження

МединськийС. В. Концептуальні ідеї розвитку фізичного виховання у США / С. В. Мединський // Міжнародні читання пам’яті професора Богдана Шияна : зб. наук. пр. – Дрогобич : Трек-ЛТД, 2014. – С. 136–141.

АНОТАЦІЇ

Мединський С. В. Теорія і практика професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту в Сполучених Штатах Америки. – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти. – Уманський державний педагогічний університеті імені Павла Тичини, Умань, 2017.

У дослідженні на основі теоретичного узагальнення результатів порівняльно-педагогічного аналізу виявлено особливості професійної підготовки фахівців із фізичного виховання й спорту в системі вищої освіти в США та науково-теоретично узагальнено систему такої підготовки. Охарактеризовано систему професійної підготовки фахівців фізичного виховання і спорту як таку, що має цілісний, неперервний та диференційований характер у рамках університетської освіти. Виокремлено за змістовим наповненням та охарактеризовано дванадцять академічних спеціалізацій підготовки фахівців фізичного виховання і спорту в університетах США, які поєднані у чотири основні напрями. Досліджено, що у навчальних закладах США практикуються як традиційні форми організації навчання, так і сучасні інтерактивні технології; поточний контроль та відбір забезпечують якість підготовки фахівців. На основі порівняльного аналізу системи професійної підготовки фахівців із фізичного виховання і спорту у США й Україні окреслено перспективні напрями використання прогресивних ідей американського досвіду в українській системі професійної освіти на законодавчому, загальнодержавному, регіональному та інституційному рівнях.

Ключові слова: академічна спеціалізація, бакалавр, магістр, професійна підготовка, фахівець, фізичне виховання, спорт, США.

Медынский С. В. Теория и практика профессиональной подготовки специалистов по физическому воспитанию и спорту в Соединённых Штатах Америки. – На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. –Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины, Умань, 2017.

В исследовании обоснована теория и практика профессиональной подготовки специалистов по физическому воспитанию и спорту в США и научно-теоретически обобщена система такой подготовки. Выявлены тенденции развития сферы физической культуры и спорта в США. Охарактеризована система профессиональной подготовки специалистов по физическому воспитанию и спорту, которая имеет целостный, непрерывный и дифференцированный характер в рамках университетского образования. Выделены по содержательному наполнению и охарактеризованы двенадцать академических специализаций подготовки специалистов по физическому воспитанию и спорту в университетах США, которые объединены в четыре основных направления. Определено, что в учебных заведениях США практикуются как традиционные формы организации обучения, так и современные интерактивные технологии; текущий контроль и отбор обеспечивают качество подготовки специалистов. На основании сравнительного анализа системы профессиональной подготовки специалистов по физическому воспитанию и спорту определены перспективные направления использования американского опыта профессиональной подготовки специалистов физкультурно-спортивной отрасли в Украине на законодательном, общегосударственном, региональном и институционном уровнях.

Ключевые слова: академическая специализация, бакалавр, магистр, профессиональная подготовка, специалист, физическое воспитание, спорт, США.

Medynskyi S. V. Theory and Practice of Professional Preparation of Specialists of Physical Education and Sports in the United States of America. – The manuscript.

Scientific thesis for the Degree of Doctor of Pedagogical Sciences in Speciality 13.00.04 – Theory and methods of Professional Education. – Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman, 2017.

The study proved the theory and practice of professional preparation of specialists of physical education and sports in the USA. Scientific theory of the system of such training is generalized. Tendencies of development of physical culture and sports in the US as determinants of modernization of professional preparation of specialists are revealed. The system of professional preparation of specialists of physical education and sports is characterized as one that has a coherent, continuous and differentiated character within university education. Twelve academic specializations of professional preparation of specialists of physical education and sports in the United States, which are combined according to four main directions, are described and determined by semantic content. It is studied that in US schools traditional forms of learning and modern interactive technologies are practiced. Current control and selection provide quality of professional preparation of specialists. Directions of further research of American experience of professional preparation of specialists of sports industry in Ukraine are determined.

The thesis focuses on the theoretical and practical basics of professional preparation of specialists of physical education and sports in the USA and on giving proposals is based on the USA positive conceptual ideas for the Ukrainian higher education system.

We established the USA physical education field in both «Education» and «Parks, recreation, leisure and fitness studies» areas. We studied majors, spheres of physical education and sports, in a wild range of USA universities. The analysis of educational programs, available at these universities, helped us to generalize them as the bachelor programs – academic specializations, which are determined as majors. We outline twelve majors of bachelor’s levels which correspond with the titles of bachelor’s specializations. Moreover we propose to grouped these majors into four spheres: Pedagogical (Physical Education, Teacher Education, Adapted Physical Education); Training-instructional (Fitness Specialist, Exercise Science, Applied Exercise and Sport Sciences, Sport Psychology and Leadership,); Health-recreational (Athletic Training, Foods & Nutrition, Pre-Physical Therapy; Health Promotion; Recreational Therapy); Management (Sport Administration/Management, Recreation Administration).

We have studied that some of the above listed specializations are further subdivided into smaller and more specialized divisions but on the whole the concept of eleven-component field causes little argument and looks quite logical and reasonable. Some majors may be considered as quite self-sufficient and profitable event at the level of Bachelor’s Degree while the others may require further study and Master’s Degree.

We analyzed undergraduate curriculum as the learning experiences of students in pursuit of a college degree for those majors. Data of the comparative analysis of curriculum shows that it structure has common and quite unified character and consists of three key components: general education, field disciplines and major courses. It was found that for the Parks, recreation, leisure, and fitness studies divides these components pretty much alike and displays slight divergences not as much in the content of curricula as in the titles of the studied disciplines.

We found that the US quality assurance is positioned as a continuous process of improvement that needs constant support at all levels. Management of this area is carried out as public authorities (federal and state), and nationwide community organizations of education, physical education and sports that develop and distribute educational and professional standards, requirements for the content of disciplines, develop effective educational technologies.

Studying and understanding of the experience of professional preparation of specialists of physical education and sports in the United States made it possible to identify and create innovative ideas for educational reform and development of the concept of physical education system in Ukraine.

Key words: major, bachelor, master, professional preparation, specialist, physical education, sport, USA.