Автореферат

Міністерство освіти і науки України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

 

НОРКІНА ОЛЕНА ВАЛЕРІЇВНА

 

УДК 371.124:51:004

 

РОЗВИТОК  ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

ВЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

 
 

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

 
 
 

Умань – 2017

 

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Комунальному навчальному закладі «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради», Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник –          кандидат педагогічних наук, доцент

Чепурна Наталія Миколаївна,

Комунальний навчальний заклад «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради»,

ректор.

 

 

Офіційні опоненти:   доктор педагогічних наук,

Атаманчук Юрій Миколайович,

Уманська філія Київського інституту бізнесу і технологій,

директор;

кандидат педагогічних наук,

Скрипка Ганна Володимирівна,

Комунальний заклад «Кіровоградський обласний інститут

післядипломної педагогічної освіти

імені Василя Сухомлинського»,

старший викладач кафедри теорії і методики середньої освіти.

 

 

Захист відбудеться «28» квітня  2017 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 74.053.01 в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини за адресою: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Садова, 2.

 

З дисертацією можна ознайомитися на офіційному сайті та у бібліотеці Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Садова, 2.

Автореферат розіслано «27» березня 2017 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради                                       І. П. Рогальська-Яблонська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Реформування системи освіти України спричинило виникнення соціального попиту на вчителя, який не лише ефективно здійснює педагогічну діяльність, а й виявляє готовність і спроможність забезпечувати якість освіти на основі упровадження педагогічних інновацій, апробації нових програм, підручників та посібників, здійснення дослідно-експериментальної роботи у різних аспектах педагогічної практики. Це, своєю чергою, ставить перед педагогами завдання удосконалювати власну професійну компетентність, розвивати здатність творчо мислити, бути ініціативними, вміти знаходити нестандартні рішення. Зокрема, актуальною для вчителів стає проблема засвоєння способів пошуку й переробки науково-педагогічної інформації шляхом самостійної дослідницької діяльності.

Окреслені завдання повною мірою стосуються і вчителів математики, які, відповідно до «Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників», затвердженого Кабінетом Міністрів України, є педагогічними працівниками загальноосвітнього навчального закладу, що мають диплом про спеціальну вищу педагогічну освіту. Підвищення професійного рівня вчителів математики здійснюється у системі післядипломної педагогічної освіти.

У законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року як нагальне завдання післядипломної педагогічної освіти визначається підвищення професійної компетентності педагогічних кадрів, здатних забезпечувати інноваційний поступ сучасної системи освіти. Вирішення цієї проблеми не можливе без розвитку дослідницької компетентності педагогічних працівників, яка сприяє підвищенню якості навчально-виховного процесу, створенню нових технологій навчання, постійному професійному зростанню вчителів упродовж усього життя.

Аналіз наукової літератури засвідчив значний інтерес сучасних дослідників до проблеми реалізації компетентнісного підходу в освіті (В. Байденко, Н. Бібік, С. Бондар, О. Браславська, В. Буряк, Є. Варбан, Л. Ващенко, В. Дьомін, О. Кириллова, В. Кузь, В. Коваль, О. Комар, Н. Кузьміна, М. Мартинюк, О. Овчарук, Л. Омельченко, О. Савченко, С. Совігра, Н. Тарасенкова, С. Шандрук, В. Шахов та ін.).

Особливості організації підвищення кваліфікації педагогів у системі післядипломної освіти у контексті компетентнісного підходу висвітлено у наукових доробках В. Андреєва, Т. Андрющенко, М. Архіпової, Л. Лісіної, І. Осадчого, М. Соловей, Л. Сущенка, Н. Чепурної та ін.

Вивченням сутності поняття «дослідницька компетентність» займається потужна когорта сучасних учених. Різні аспекти цього феномену розглянуто у наукових працях М. Архіпової, В. Болотова, М. Головань, І. Зимньої, В. Капустіної, С. Осіпової, Ю. Риндіної, О. Ушакова, А. Хуторського та ін.

У педагогічних дослідженнях останніх років (О. Бережнова, М. Бубнова, М. Головань, М. Золочевська, А. Митяєва, В. Моторіна, І. Никонорова, Л. Петухова, Ю. Триус, О. Яценко та ін.) наголошено на необхідності розвитку дослідницької компетентності педагогів і майбутніх учителів, здійснено перші спроби окреслення особливостей формування професійно-педагогічної й дослідницької компетентностей, визначено їх критерії та показники.

Водночас аналіз наукових праць засвідчив, що проблема визначення контенту та ефективних способів розвитку дослідницької компетентності у педагогів, зокрема, вчителів математики, у системі післядипломної освіти потребує подальшого наукового пошуку.

Важливим засобом підвищення ефективності процесу розвитку дослідницької компетентності вчителів математики у післядипломній освіті є інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), теоретико-методологічні основи використання яких в освітньому процесі обґрунтовано у роботах Ю. Атаманчука, В. Бикова, Н. Бойко, Б. Гершунського, Р. Гуревича, М. Жалдака, Т. Коваля, Г. Скрипки, Н. Чепурної, В. Шевченко та ін.

Не применшуючи значущості наукових праць названих вище вчених, зазначимо, що проблема розвитку дослідницької компетентності вчителів математики засобами інформаційно-комунікаційних технологій досі не була предметом окремого наукового пошуку.

Аналіз теорії та практики з досліджуваної проблеми дозволив виявити низку суперечностей, зокрема між:

  • об’єктивною потребою суспільства у забезпеченні високого рівня дослідницької компетентності вчителів математики та низькою теоретичною і практичною розробленістю цієї проблеми;
  • суспільною значущістю дослідницької компетентності вчителів математики для підвищення якості математичної освіти та незначним проявом цього феномену в професійній діяльності педагогічних працівників;
  • вимогами сучасного інформаційного суспільства щодо впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітній простір закладів післядипломної педагогічної освіти та неготовністю вчителів математики використовувати ІКТ для власного професійного розвитку і саморозвитку.

Актуальність проблеми, її недостатня розробленість у педагогічній науці та означені суперечності зумовили вибір теми дослідження: «Розвиток дослідницької компетентності вчителів математики засобами інформаційно-комунікаційних технологій».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в контексті теми науково-дослідної роботи кафедри педагогіки та освітнього менеджменту Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини: «Формування компетентного вчителя в умовах освітнього середовища вищого навчального закладу» (реєстраційний номер 0111U007536) та науково-методичної теми «Шляхи підвищення професійного рівня та забезпечення моніторингу безперервної освіти педагогічних працівників на основі впровадження досягнень психолого-педагогічної науки в освітню практику» (протокол № 5 від 29 грудня 2011 року) комунального навчального закладу «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради». Тему дисертації затверджено вченою радою Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 9 від 22.04.2013 року) і узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук НАПН України (протокол № 5 від 28.05.2013 року).

Мета дослідження – на основі теоретичного аналізу досліджуваної проблеми та освітньої практики розробити та апробувати модель розвитку дослідницької компетентності вчителів математики засобами інформаційно-комунікаційних технологій, а також організаційно-педагогічні умови її ефективної реалізації.

Відповідно до мети визначено завдання дослідження:

  1. На основі теоретичного аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових праць уточнити сутність поняття «дослідницька компетентність учителя математики» та виокремити його компоненти.
  2. З’ясувати потенційні можливості інформаційно-комунікаційних технологій для розвитку дослідницької компетентності вчителів математики у післядипломній педагогічній освіті.
  3. Визначити критерії, показники та схарактеризувати рівні розвитку дослідницької компетентності вчителів математики.
  4. Розробити та експериментально перевірити ефективність моделі розвитку дослідницької компетентності вчителів математики засобами інформаційно-комунікаційних технологій, а також організаційно-педагогічні умови її реалізації.

Гіпотеза дослідження. Розвиток дослідницької компетентності вчителів математики засобами інформаційно-комунікаційних технологій набуває ефективності, якщо він здійснюється відповідно до моделі цього процесу та організаційно-педагогічних умов її реалізації, зокрема:

  • розроблення та використання у післядипломній педагогічній освіті дистанційного спецкурсу «Вчимося здійснювати педагогічне дослідження»;
  • створення та координація сайту «Віртуальна школа педагога-дослідника» як інформаційно-комунікаційного простору для розвитку дослідницької компетентності вчителів математики;
  • використання електронного педагогічного портфоліо як форми самопрезентації результатів дослідницької діяльності вчителів математики.

Об’єкт дослідження – процес підвищення кваліфікації вчителів математики у системі післядипломної педагогічної освіти.

Предмет дослідження – модель розвитку дослідницької компетентності вчителів математики засобами інформаційно-комунікаційних технологій та організаційно-педагогічні умови її ефективної реалізації.

Методи дослідження. Для розв’язання означених завдань використано комплекс взаємопов’язаних методів: теоретичні – аналіз і узагальнення психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури – для уточнення ключових понять дослідження; ознайомлення з нормативними документами; аналіз, синтез, порівняння, систематизацію, узагальнення науково-теоретичних та дослідних даних – для відбору й осмислення фактичного матеріалу щодо здійснення післядипломної педагогічної освіти, прогнозування можливих форм її реалізації засобами ІКТ; моделювання – для розробки моделі розвитку дослідницької компетентності вчителів математики засобами інформаційно-комунікаційних технологій; емпіричні – педагогічне спостереження; бесіди, інтерв’ю, тестування та анкетування педагогічних працівників для виявлення основних суперечностей, недоліків та шляхів удосконалення змісту, форм і методів післядипломної освіти; метод експертної оцінки – для діагностики особистісних якостей, що є складовими дослідницької компетентності вчителів математики; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний етапи) – для перевірки ефективності запропонованої моделі та організаційно-педагогічних умов її реалізації; математичної статистики – кількісне та якісне опрацювання результатів педагогічного експерименту з використанням методів математичної статистики (λ-критерію Колмогорова-Смирнова та χ2-критерію Пірсона) для узагальнення одержаних результатів і підтвердження вірогідності та об’єктивності результатів. Використані методи взаємодоповнювали один одного, уможливлюючи комплексне пізнання предмета дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалась на базі Комунального навчального закладу «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради», Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Одеського обласного інституту удосконалення вчителів, Комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського», Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М. В. Остроградського, Комунального вищого навчального закладу «Харківська академія неперервної освіти», Комунального вищого навчального закладу «Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти».

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що:

уперше розроблено модель розвитку дослідницької компетентності вчителів математики засобами інформаційно-комунікаційних технологій, що складається з цільового (мета, завдання, методологічні підходи, принципи), організаційно-змістового (суб’єкти освітньої взаємодії, змістові напрями освітньої взаємодії засобами ІКТ), операційно-технологічного (види ІКТ для розвитку дослідницької компетентності вчителів математики та методика розвитку цього феномену), оцінювально-результативного (критерії, показники та рівні розвитку дослідницької компетентності вчителів математики, результат) блоків; визначено організаційно-педагогічні умови її ефективної реалізації (розроблення та використання у післядипломній педагогічній освіті дистанційного спецкурсу «Вчимося здійснювати педагогічне дослідження»; створення та координація сайту «Віртуальна школа педагога-дослідника» як інформаційно-комунікаційного простору для розвитку дослідницької компетентності вчителів математики; використання електронного педагогічного портфоліо як форми самопрезентації результатів дослідницької діяльності вчителів математики); визначено критерії (когнітивний, мотиваційно-ціннісний, рефлексивно-особистісний та практично-діяльнісний), їх показники; схарактеризовано рівні розвитку дослідницької компетентності вчителів математики (високий, достатній та низький);

уточнено сутність поняття «дослідницька компетентність учителя математики» (інтегративна якість педагога, яка характеризується вмотивованістю та ціннісним ставленням учителя до дослідницької діяльності, цілісною системою необхідних для цього знань, умінь, навичок, особистісних якостей, що відображається у готовності та здатності здійснювати власну дослідницьку діяльність задля підвищення якості математичної освіти учнів); виокремлено його компоненти (когнітивний, мотиваційно-ціннісний, рефлексивно-особистісний та практично-діяльнісний);

подальшого розвитку набули наукові уявлення про зміст дослідницької діяльності вчителів математики, можливості використання Інтернет-середовища в контексті розвитку досліджуваної проблеми; теоретичні положення щодо способів підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку інформаційно-комунікаційного освітнього середовища післядипломної педагогічної освіти.

Практичне значення здобутих результатів дослідження полягає у розробці та впровадженні у педагогічний процес закладів післядипломної педагогічної освіти діагностичного інструментарію для визначення рівнів розвитку дослідницької компетентності вчителів математики засобами ІКТ; навчально-методичного забезпечення дистанційного спецкурсу «Вчимося здійснювати педагогічне дослідження»; у створенні віртуального інформаційно-комунікаційного освітнього простору на основі упровадження організаційно-педагогічних умов ефективної реалізації моделі розвитку дослідницької компетентності вчителів математики засобами ІКТ; підготовці методичних рекомендацій щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій для розвитку дослідницької компетентності вчителів математики у системі післядипломної педагогічної освіти та навчально-методичного посібника «Розвиток дослідницької компетентності вчителів математики засобами інформаційно-комунікаційних технологій».

Основні результати дослідження, навчальна програма спецкурсу та навчально-методичний посібник можуть бути використані викладачами та методистами закладів післядипломної освіти для розвитку професійної компетентності вчителів математики; методичними службами районних та міських відділів освіти, директорами та заступниками директорів загальноосвітніх навчальних закладів для організації роботи методичних об’єднань учителів математики, а також викладачами вищих навчальних закладів у підготовці майбутніх учителів математики.

Результати дослідження впроваджено у навчальний процес Комунального вищого навчального закладу «Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» (довідка № 719 від 21.10.2015 р.), Комунального закладу «Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Житомирської обласної ради (довідка № 01–698 від 17.11.2015 р.), Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 454 від 15.10.2015 р.), Комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського» (довідка № 596/01-12 від 12.10.2015 р.), Одеського обласного інституту удосконалення вчителів (довідка № 474 від 19.10.2015 р.), Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М. В. Остроградського (довідка № 256/1 від 22.10.2015 р.), Комунального вищого навчального закладу «Харківська академія неперервної освіти» (довідка № 903 від 16.10.2015 р.) та Комунального навчального закладу «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради» (довідка № 245/01-16 від 08.10.2015 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні результати дослідження представлено на науково-теоретичних та науково-практичних конференціях різного рівня: міжнародних – «Проведення прогнозно-аналітичних досліджень відповідності системи професійної освіти перспективам соціально-економічного розвитку України» (Київ, 2013), «Современные образовательные технологии в преподавании дисциплин естественнонаучного цикла» (Тула, 2013), «Упровадження кредитно-модульної системи організації навчання в післядипломній освіті педагогів» (Харків, 2013), Міжнародному науково-практичному конгресі педагогів і психологів «Science of future» (Прага, 2014), V Міжнародному фестивалі педагогічних інновацій (Черкаси, 2013), «Теорія і практика підвищення кваліфікації педагогічних працівників» (Полтава, 2014), «Неперервна освіта нового сторіччя: досягнення та перспективи» (Запоріжжя, 2015), «Якість неперервної освіти в умовах євроінтеграційних процесів: тенденції, проблеми, прогнози» (Чернівці, 2015), VІІ Міжнародному фестивалі педагогічних інновацій (Черкаси, 2015); всеукраїнських – «Досвід професійного саморозвитку педагогічного працівника на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій та потенційних можливостей мережі Інтернет» (Черкаси, 2013), «Навчально-дослідницька діяльність дітей: особливості організації, психолого-дидактичний супровід, досвід роботи, перспективи» (Кіровоград, 2013), «Післядипломна педагогічна освіта як технологія розвитку фахової компетентності» у Web-просторі Донецького інституту післядипломної педагогічної освіти» (Донецьк, 2013), «Всеукраїнська школа новаторства керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників як форма дисемінації інноваційного досвіду ОІППО: калейдоскоп творчих здобутків, перспективи розвитку» (Київ, 2013), «Модернізація регіональної системи підвищення кваліфікації та атестації педагогічних працівників як умова підвищення якості освіти» (Харків, 2014), «Актуальні проблеми університетської та професійної післядипломної освіти в кризових умовах» (Київ, 2015), «Інноваційна діяльність педагога в умовах реформування шкільної освіти» (Київ, 2015), «Шляхи трансформації післядипломної педагогічної освіти в умовах модернізаційних змін у суспільстві» (Рівне, 2015).

Публікації. Основні результати дослідження викладено у 17 публікаціях, з яких 6 статей відображають основні наукові результати дисертації (1 стаття – у зарубіжному періодичному виданні), 10 – апробаційного характеру, 1 – додатково відображає результати дисертації.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до них, висновків, списку використаних джерел (291 найменування, із яких 6 – іноземними мовами) і 11 додатків на 33 сторінках. Основний текст дисертації викладено на 178 сторінках, повний обсяг роботи становить 245 сторінок. Робота містить 21 таблицю, 11 рисунків.

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність порушеної проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету й завдання наукового пошуку, сформульовано гіпотезу, окреслено комплекс методів дослідження, наукову новизну і практичне значення роботи, представлено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, описано структуру дисертації.

У першому розділі – «Теоретичні основи розвитку дослідницької компетентності вчителів математики» – актуалізовано проблему розвитку дослідницької компетентності педагогів як завдання діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти, здійснено аналіз наукових праць та нормативно-правових актів у контексті досліджуваної проблематики, уточнено сутність поняття «дослідницька компетентність учителя математики», виокремлено його компоненти.

У процесі теоретичного аналізу досліджуваної проблеми з’ясовано, що забезпечити розвиток дослідницької компетентності педагогів найбільшою мірою здатні заклади післядипломної педагогічної освіти через спрямування освітнього процесу на розвиток усіх компонентів цієї інтегрованої якості. Увага вчених (С. Балашова, М. Євтух, О. Єгорова, Ю. Кушнер, В. Лазарєв, І. Триус та ін.) акцентується на необхідності формування вчителя-дослідника – творчого педагога, якому притаманна дослідницька компетентність і який має досвід результативної дослідницької діяльності, спрямованої на підвищення якості освітнього процесу.

Опрацювання нормативно-правових документів із питань організації післядипломної педагогічної освіти підтвердило необхідність формування та розвитку дослідницьких умінь, розвитку професійних та особистісних якостей педагога, потрібних для здійснення ним дослідницької діяльності, сприяння набуттю досвіду пошуково-дослідницької діяльності, що у своїй сукупності складають дослідницьку компетентність педагога.

Узагальнення наукової літератури дозволило констатувати, що дослідницька компетентність розглядається сучасними вченими як одна із ключових компетентностей спеціаліста-педагога, що створює потенціал для практичного розв’язання актуальних проблем освітньої діяльності, знаходження свого місця у професії (Н. Бібік, М. Головань, Т. Гуменникова, О. Пометун, В. Сорочан та ін.) та трактується як здатність педагога до вирішення дослідницьких завдань на основі набутих сукупностей знань, умінь, навичок, досвіду, вмотивованої готовності особистості до самостійного здійснення дослідницької діяльності (І. Зимня, О. Овчарук, Ю. Риндіна, В. Сластьонін, О. Ушаков, А. Хуторський та ін.).

З’ясовано, що в останні роки окремі аспекти розвитку дослідницької компетентності вчителів математики висвітлено у працях вітчизняних та зарубіжних учених у контексті готовності молодих учителів математики до здійснення фахової педагогічної діяльності (В. Базурін, Ю. Триус, О. Чашечнікова); опису сутності та завдань фахової діяльності вчителя математики (E. Кабанова-Меллер, В. Крутецький, М. Овчіннікова); аналізу професійно-кваліфікаційних характеристик учителів математики (Н. Буркіна, Л. Лісіна, В. Луговий); висвітлення критеріїв та структури професійно-педагогічної діяльності вчителя математики (М. Каневська, І. Наконечна, Л. Павлова, Л. Радзіховська).

На підставі аналізу наукових праць означених вище вчених уточнено поняття «дослідницька компетентність учителя математики», під яким розуміється інтегративна якість педагога, яка характеризується вмотивованістю та ціннісним ставленням учителя до дослідницької діяльності, цілісною системою необхідних для цього знань, умінь, навичок, особистісних якостей, що відображається у готовності й здатності здійснювати власну дослідницьку діяльність задля підвищення якості математичної освіти учнів.

Підкреслено, що дослідницька діяльність учителя математики базується на досягненнях психолого-педагогічної науки та передового педагогічного досвіду з актуальних проблем викладання математики і проявляється в умінні використовувати інноваційні технології, обирати ефективні методи і форми організації навчально-виховного процесу задля підвищення якості математичної освіти. Конкретизація проявів дослідницької компетентності у професійній діяльності вчителя математики дозволила розглядати розвиток дослідницької компетентності як безперервний процес кількісних і якісних змін усіх компонентів досліджуваного феномену, результатом якого стане підвищення професійного рівня вчителя математики та якості математичної освіти. Виокремлено такі компоненти дослідницької компетентності вчителя математики: когнітивний, мотиваційно-ціннісний, рефлексивно-особистісний та практично-діяльнісний.

У другому розділі – «Діагностика стану розвитку дослідницької компетентності вчителів математики засобами ІКТ» – з’ясовано потенційні можливості інформаційно-комунікаційних технологій для розвитку дослідницької компетентності вчителів математики у післядипломній педагогічній освіті; визначено критерії, показники та схарактеризовано рівні розвитку дослідницької компетентності вчителів математики; представлено результати констатувального етапу педагогічного експерименту.

Досліджено потенціал інформаційно-комунікаційних технологій для розвитку дослідницької компетентності вчителів математики: інформаційно-навчальних (кейс-технологія, освітні сайти, цифрові освітні ресурси, віртуальні лабораторії, бази даних, електронна дошка оголошень, електронна бібліотека), телекомунікаційних (електронна пошта, форум, чат-технологія, електронне повідомлення, технологія конференц-зв’язку, технологія «біла дошка») та інформаційно-пошукових (електронні каталоги, пошукові системи, електронні підручники, мультимедіа-енциклопедії, комп’ютерні навчальні програми) технологій, які відкривають доступ до скарбниці ресурсів професійних знань, сприяють швидкому пошуку науково-педагогічної літератури незалежно від географічного місця розташування користувача, надають можливість для дистанційного професійного розвитку, полегшують комунікації і дозволяють відкрито висловлювати власну позицію з актуальних проблем освіти, спільно створювати освітні продукти, творчо самовиражатися учителеві, продукувати власні наукові ідеї та отримувати зворотній зв’язок.

За результатами дослідження контенту сайтів усіх обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти України встановлено, що аналізовані сайти практично не використовують для розвитку дослідницької компетентності учителів математики означені вище потенційні можливості ІКТ.

Відповідно до структури дослідницької компетентності вчителів математики визначено ідентичні її компонентам критерії (когнітивний, мотиваційно-ціннісний, рефлексивно-особистісний та практично-діяльнісний) з відповідними показниками (для когнітивного критерію – усвідомлені знання з теорії і методики викладання математики, знання сутності дослідницької компетентності вчителів математики; для мотиваційно-ціннісного – усвідомлення значущості дослідницької діяльності вчителя для підвищення якості навчання математики; розуміння цінності дослідницької компетентності для особистісного професійного зростання; бажання підвищувати рівень власної дослідницької компетентності; для рефлексивно-особистісного – здатність до самоаналізу власної педагогічної діяльності; рівень розвитку особистісних якостей учителя, необхідних для здійснення дослідницької діяльності; для практично-діяльнісного – вміння визначати проблеми власної професійної діяльності, які потребують вирішення або удосконалення; вміння здійснювати дослідницьку діяльність; спроможність презентувати результати власного педагогічного дослідження).

На різних етапах дослідження експериментом було охоплено 402 учителів математики Дніпропетровської, Житомирської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Одеської, Полтавської, Харківської та Черкаської областей. Експериментальну групу (ЕГ) становили 210 осіб, для яких було організовано дистанційну освіту на сайті КНЗ «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради». До складу контрольної групи (КГ) увійшли 192 вчителі, що здійснювали підвищення кваліфікації за традиційними методиками і технологіями.

Для з’ясування стану розвитку дослідницької компетентності вчителів математики використано електронні тести «Визначення рівня знань із теорії і методики викладання математики», «Визначення рівня знань сутності дослідницької компетентності вчителів математики»; авторські анкети «Значущість дослідницької діяльності вчителя для підвищення якості навчання математики», «Підвищення рівня власної дослідницької компетентності», «Самоаналіз власної педагогічної діяльності»; творчі практичні завдання «Оцінка особистісних якостей педагога», «Знаходження проблем у власній професійній діяльності», «Планування власного педагогічного дослідження»; метод незакінченого речення, метод експертного оцінювання та метод педагогічного портфоліо; експрес-опитування на тему «Ідеальний образ учителя математики», бесіди на тему «Цінність дослідницької компетентності вчителя математики для особистісного професійного зростання».

Відповідно до розроблених критеріїв та їх показників схарактеризовано рівні розвитку дослідницької компетентності вчителів математики: високий, достатній та низький.

Учителі математики із високим рівнем розвитку дослідницької компетентності (13,3 % ЕГ та 14,1 % КГ) характеризуються усвідомленими знаннями про особливості дослідницької діяльності, сутність дослідницької компетентності вчителів математики, високим рівнем знань із фахового предмета – математики. Ці педагоги усвідомлюють значущість власної дослідницької діяльності для підвищення якості навчання математики, розуміють цінність дослідницької компетентності для особистісного професійного зростання, висловлюють бажання підвищувати рівень власної дослідницької компетентності, готовність до інформаційно-комунікаційної взаємодії задля розвитку власної дослідницької компетентності. Такі вчителі мають досвід здійснення педагогічного дослідження, здатні презентувати та аналізувати власну педагогічну діяльність; їм у повній мірі притаманні особистісні якості, необхідні для здійснення дослідницької діяльності.

Учителям математики із достатнім рівнем розвитку дослідницької компетентності (40,5 % ЕГ та 38,5 % КГ) властиві несистемні знання про особливості дослідницької діяльності та сутність дослідницької компетентності, неповні знання з теорії та методики викладання математики. Ці педагоги проявляють нестійкий інтерес до здійснення дослідницької діяльності, але визнають, що це сприяє підвищенню якості викладання математики; можливість розвитку власної дослідницької компетентності пов’язують із певними умовами; готові до використання інформаційно-комунікаційних технологій у здійсненні дослідницької діяльності, але відчувають труднощі у визначенні, які саме ІКТ доцільно для цього використовувати; не завжди здійснюють аналіз власної педагогічної діяльності; мають певні особистісні якості, які необхідні педагогу-досліднику.

Низький рівень розвитку дослідницької компетентності характеризує вчителів математики (46,2 %  ЕГ та 47,4 %  КГ), у яких наявні фрагментарні або повністю відсутні знання про дослідницьку діяльність та сутність дослідницької компетентності вчителів математики; недостатній рівень знань із фахового предмета та методики викладання математики, відсутнє бажання розвивати власну дослідницьку компетентність, відчуття значних труднощів у використанні інформаційно-комунікаційних технологій у власній педагогічній діяльності, ситуативна або повністю відсутня потреба в аналізі власної педагогічної діяльності.

Отже, відзначено загалом низький рівень розвитку дослідницької компетентності вчителів математики, що пов’язано із недостатнім використанням потенціалу інноваційних технологій, зокрема – ІКТ, в організації досліджуваного процесу.

У третьому розділі – «Обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності моделі розвитку дослідницької компетентності вчителів математики засобами ІКТ та організаційно-педагогічних умов її реалізації» – презентовано модель розвитку дослідницької компетентності вчителів математики засобами ІКТ та експериментально перевірено її ефективність через упровадження визначених організаційно-педагогічних умов; проаналізовано результати дослідно-експериментальної роботи.

З метою підвищення ефективності досліджуваного процесу обґрунтовано модель розвитку дослідницької компетентності вчителів математики засобами ІКТ, складниками якої є такі блоки: цільовий, організаційно-змістовий, операційно-технологічний, оцінювально-результативний. У межах цільового блоку моделі визначено мету, завдання, методологічні підходи, принципи; організаційно-змістовий блок моделі включає суб’єктів освітньої взаємодії, змістові напрями освітньої взаємодії засобами ІКТ; операційно-технологічний – види ІКТ для розвитку дослідницької компетентності вчителів математики, форми і методи розвитку дослідницької компетентності вчителів математики засобами ІКТ; оцінювально-результативний представлений критеріями, показниками, рівнями розвитку дослідницької компетентності та відповідним результатом (рис. 1).

Цілісність реалізації розробленої моделі розвитку дослідницької компетентності вчителів математики засобами ІКТ забезпечувалася через упровадження визначених організаційно-педагогічних умов, а саме: розроблення та використання у післядипломній педагогічній освіті дистанційного спецкурсу «Вчимося здійснювати педагогічне дослідження»; створення та координація сайту  «Віртуальна школа педагога-дослідника» як інформаційно-комунікаційного

Мета: розвиток дослідницької компетентності вчителів математики засобами ІКТ
Завдання: підвищення мотивації вчителів математики до здійснення дослідницької діяльності; навчання способам дослідницької діяльності задля вирішення актуальних проблем викладання математики; сприяння набуттю досвіду дослідницької діяльності засобами ІКТ
Змістові напрями освітньої взаємодії засобами ІКТ
Результат – підвищення рівня розвитку дослідницької компетентності вчителів математики
Види ІКТ для розвитку дослідницької компетентності вчителів математики

 
Інформаційно-навчальні технології: кейс-технологія, освітні сайти, цифрові освітні ресурси, віртуальні лабораторії, бази даних, електронна дошка оголошень, електронна бібліотека

 
Телекомунікаційні технології: електронна пошта, форум, чат-технологія,  електронне повідомлення, технологія конференц-зв’язку,  «біла дошка»
Інформаційно-пошукові технології: електронні каталоги, пошукові системи, електронні підручники, мультимедіа-енциклопедії, комп’ютерні навчальні програми

 
Методологічні підходи: особистісно зорієнтований, діяльнісний, компетентнісний, системний
Методика розвитку дослідницької компетентності вчителів математики засобами ІКТ
Методи:
Форми:
Словесно-інформаційний
Інформаційна складова дистанційного спецкурсу
Суб’єкти освітньої взаємодії: вчитель математики-дослідник, викладач-фасилітатор
Дослідницький
Дискусія
Електронне тестування
Анкетування
Онлайн-опитування
Презентація
Практичної діяльності
Обговорення ситуацій
Практичні вправи дистанційного спецкурсу
Творчі завдання
Тести
Вебінар, форум, чат
Анкети
Опитування
Електронне педагогічне портфоліо
Скарбниця передового педагогічного досвіду

 
Дайджест корисних наукових ідей
Рівні розвитку дослідницької компетентності вчителів математики: високий; достатній; низький
Критерії і показники розвитку дослідницької компетентності вчителів математики
Інформування з актуальних проблем викладання математики
Розвиток вміння здійснювати дослідницьку діяльність для підвищення якості викладання математики
Організація міжособистісної взаємодії вчителів математики у дослідницькій діяльності
Стимулювання дослідницької діяльності вчителів математики
Принципи: індивідуалізації та диференціації, оптимальності та педагогічної доцільності, інтерактивності та рефлексивності у навчанні
Діагностика розвитку дослідницької компетентності вчителів математики

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Модель розвитку дослідницької компетентності вчителів

математики засобами ІКТ

простору для розвитку дослідницької компетентності вчителів математики; використання електронного педагогічного портфоліо як форми самопрезентації результатів дослідницької діяльності вчителів математики.

Реалізація першої організаційно-педагогічної умови – розроблення та використання у післядипломній педагогічній освіті дистанційного спецкурсу «Вчимося здійснювати педагогічне дослідження» – здійснювалась у три етапи: мотиваційний (стимулювання вчителів математики до дослідницької діяльності, мотивація розвитку власної дослідницької компетентності), навчально-аналітичний  (опанування теоретичних знань та практичних умінь, рефлексія власної навчальної діяльності) та оцінювальний (оцінювання та самооцінювання навчальних досягнень за допомогою контрольних запитань). Зміст спецкурсу «Вчимося здійснювати педагогічне дослідження» розрахований на 36 годин та представлений трьома модулями, що повною мірою віддзеркалюють особливості дослідницької діяльності вчителя математики: «Теоретичні основи дослідницької компетентності вчителів математики», «Основи побудови пошуково-дослідницької роботи», «Оформлення та презентація результатів педагогічного дослідження».

Технологічне забезпечення дистанційного спецкурсу здійснювалося за допомогою програми Moodle, що спеціально створена для он-лайн курсів як система управління віртуальним середовищем і орієнтована на організацію взаємодії між викладачем та слухачем. Ця програма надала можливість розмістити лекційний матеріал у вигляді веб-сторінок, файлів, посилань на різні джерела, застосовувати у навчальному процесі чати та форуми з використанням графічної інформації, створювати тестові завдання різних типів, автоматично фіксувати та перевіряти результати, регламентувати час та варіювати завдання.

Така робота сприяла усвідомленню педагогами експериментальної групи сутності дослідницької компетентності, ролі пошуково-дослідницької діяльності вчителя математики у розвитку його професійної компетентності та підвищенні якості математичної освіти, засвоєнню інформації про особливості експериментального педагогічного дослідження, правила оформлення дослідницької роботи, способи її успішної презентації.

Реалізація другої організаційно-педагогічної умови – створення та координація сайту «Віртуальна школа педагога-дослідника» як інформаційно-комунікаційного простору для розвитку дослідницької компетентності вчителів математики – забезпечила реалізацію на практиці знань і вмінь, отриманих педагогами експериментальної групи у процесі навчання за розробленим дистанційним спецкурсом. Окрім веб-сторінки дистанційного спецкурсу «Вчимося здійснювати педагогічне дослідження», сайт «Віртуальна школа педагога-дослідника» містив розділи «Дайджест корисних наукових ідей», «Скарбниця передового педагогічного досвіду» вчителів математики, «Скринька корисних ідей», «Презентація досягнень», «Педагогічне портфоліо вчителя математики», «Експрес-опитування», «Запитуйте – відповідаємо», «Форум педагога-дослідника».

Використання потенціалу сайту надавало можливість учителям математики експериментальної групи аналізувати педагогічну літературу та нормативні документи з питань викладання навчальної дисципліни, ознайомлюватись із передовим досвідом учителів математики, знаходити необхідні для викладання математики методичні посібники та дидактичний матеріал; планувати власну дослідницьку діяльність щодо вирішення актуальних проблем математичної освіти, презентувати результати власної дослідницької діяльності, взаємодіяти з іншими педагогами-дослідниками.

Реалізація третьої організаційно-педагогічної умови – використання електронного педагогічного портфоліо як форми самопрезентації результатів дослідницької діяльності вчителів математики – дозволила педагогам презентувати власний досвід здійснення педагогічного дослідження актуальної проблеми математичної освіти. Створені вчителями математики експериментальної групи електронні портфоліо містили два розділи: «Візитка», «Пошуково-дослідницька діяльність». Педагоги презентували себе як творчого фахівця, систематизували матеріали власного дослідження, намагалися оригінально висвітлювати результати здійсненої дослідницької діяльності, обмінювалися накопиченим педагогічним досвідом з іншими колегами-учасниками експерименту. Вчителі ЕГ також мали можливість обговорити електронні портфоліо дослідницької діяльності своїх колег на форумі сайту та отримати корисні поради від інших педагогів-дослідників.

Під час проведення прикінцевого зрізу проаналізовано якісні результати та кількісні значення показників розвитку дослідницької компетентності вчителів математики (табл.1).

Таблиця1

Динаміка рівнів розвитку дослідницької компетентності

вчителів математики за результатами констатувального

та по завершенні формувального етапу експерименту, у % (абс.)

 

Рівні

 

 Констату-вальний етап Формуваль-ний етап Динаміка Констату-

вальний етап

 Формуваль-

ний етап

 Динаміка
Контрольна група Експериментальна група
Високий 14,1 %

(27 осіб)

 15,1 %

(29 осіб)

 +1,0 %

(+2 особи)

 13,3 %

(28 осіб)

 28,1 %

(59 осіб)

 +14,8 %

(+31 особа)
Достатній 38,5 %

(74 особи)

 39,1 %

(75 особи)

 +0,6 %

(1 особа)

 40,5 %

(85 осіб)

 61,4 %

(129 осіб)

 +20,9 %

(+44 особи)
Низький 47,4 %

(91 особа)

 45,8 %

(88 осіб)

 -1,6 %

(-3 особи)

 46,2 %

(97 осіб)

 10,5 %

(22 особи)

 -35,7 %

(-75 осіб)

Як засвідчують дані таблиці, в експериментальній групі відбулися позитивні зміни: кількість учителів математики, які мають високий рівень розвитку дослідницької компетентності, зросла, порівняно з констатувальним етапом, на 14,8 % (31 особу); кількість педагогів ЕГ, що виявили достатній рівень, збільшилася на 20,9 % (44 особи), а таких, що мають низький рівень, – зменшилася на 35,7 % (75 осіб). Зміна рівнів розвитку досліджуваного феномену у контрольній групі майже повністю відсутня.

Перевірку достовірності отриманих експериментальних даних здійснено за допомогою методів математичної статистики: λ-критерію Колмогорова-Смирнова та χ2-критерію Пірсона. Проведений статистичний аналіз результатів дослідження слугує доказом ефективності розробленої моделі розвитку дослідницької компетентності вчителів математики засобами ІКТ, а також організаційно-педагогічних умов її реалізації.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено теоретичне узагальнення та практичне розв’язання актуальної проблеми розвитку дослідницької компетентності вчителів математики у післядипломній педагогічній освіті, що знайшло своє відображення у розробці та апробації моделі розвитку дослідницької компетентності вчителів математики засобами інформаційно-комунікаційних технологій та організаційно-педагогічних умов її ефективної реалізації.

Результати здійсненого наукового пошуку засвідчили досягнення мети, розв’язання окреслених завдань дослідження та стали підставою для формулювання таких висновків:

  1. Аналіз наукових праць вітчизняних та зарубіжних учених засвідчив актуальність проблеми розвитку дослідницької компетентності педагогічних працівників як одного із пріоритетних завдань післядипломної педагогічної освіти в умовах реформування української системи освіти. Уточнено сутність базового поняття – «дослідницька компетентність учителя математики». Це – інтегративна якість педагога, яка характеризується вмотивованістю та ціннісним ставленням учителя до дослідницької діяльності, цілісною системою необхідних для цього знань, умінь, навичок, особистісних якостей, що відображається у готовності й здатності здійснювати власну дослідницьку діяльність задля підвищення якості математичної освіти учнів.

Виокремлено структурні компоненти дослідницької компетентності вчителів математики: когнітивний, мотиваційно-ціннісний, рефлексивно-особистісний та практично-діяльнісний.

  1. З урахуванням положень наукових праць із питань інформатизації освіти досліджено потенційні можливості інформаційно-комунікаційних технологій для розвитку дослідницької компетентності вчителів математики, зокрема:
  • інформаційно-навчальні технології дають змогу педагогам використовувати сучасні електронні засоби у навчальному процесі (освітні сайти, електронні бібліотеки, кейс-технології, цифрові освітні ресурси тощо);
  • телекомунікаційні технології надають можливість педагогам спілкуватися, розвивати вміння спільної взаємодії, забезпечують можливість вчителям математики творчо самовиражатися, продукувати власні наукові ідеї та отримувати зворотний зв’язок через ефективні методи та технології передачі інформації (електронну пошту, форум, чат, конференц-зв’язок тощо);
  • інформаційно-пошукові технології сприяють швидкому пошуку вчителями потрібної інформації (документів, записів) у базах даних мереж зв’язку (електронних каталогах, електронних підручниках, комп’ютерних навчальних програмах тощо).

Здійснено аналіз сайтів обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти. З’ясовано, що вони не містять ефективних віртуальних форм методичної роботи, які б сприяли вирішенню проблеми розвитку дослідницької компетентності вчителів математики.

  1. Визначено ідентичні компонентам дослідницької компетентності вчителів математики критерії досліджуваної інтегрованої якості (когнітивний, мотиваційно-ціннісний, рефлексивно-особистісний та практично-діяльнісний) та їх показники.

Показниками когнітивного критерію є усвідомлені знання з теорії і методики викладання математики; знання сутності дослідницької компетентності вчителів математики; мотиваційно-ціннісний критерій має такі показники: усвідомлення значущості дослідницької діяльності вчителя для підвищення якості навчання математики; розуміння цінності дослідницької компетентності для особистісного професійного зростання; бажання підвищувати рівень власної дослідницької компетентності; рефлексивно-особистісний критерій характеризується такими показниками: здатність до самоаналізу власної педагогічної діяльності; рівень розвитку особистісних якостей учителя, необхідних для здійснення дослідницької діяльності; показниками практично-діяльнісного критерію є вміння визначати проблеми власної професійної діяльності, які потребують вирішення або удосконалення; вміння здійснювати дослідницьку діяльність; спроможність презентувати результати власного педагогічного дослідження.

Визначено та схарактеризовано рівні розвитку дослідницької компетентності вчителів математики: високий, достатній та низький.

Результати констатувального діагностування засвідчили практичну відсутність відмінностей між значеннями відповідних рівнів розвитку дослідницької компетентності вчителів математики в експериментальній і контрольній групах. Так, педагогів, яким притаманний високий рівень розвитку дослідницької компетентності, було 13,3 % (28 осіб) в ЕГ та 14,1 % (27 осіб) у КГ. Учителів математики із достатнім рівнем розвитку дослідницької компетентності виявлено 40,5 % (85 осіб) в ЕГ та 38,5 % (74 особи) – у КГ. Низький рівень розвитку дослідницької компетентності виявлено у 46,2 % (97 осіб) ЕГ та 47,4 % (91 особа) – у КГ учителів математики.

  1. Розроблено та апробовано модель розвитку дослідницької компетентності вчителів математики засобами інформаційно-комунікаційних технологій, що містить цільовий, організаційно-змістовий, операційно-технологічний, оцінювально-результативний блоки.

Цільовий блок моделі визначає мету, завдання, методологічні підходи та принципи. Організаційно-змістовий блок окреслює суб’єктів освітньої взаємодії та змістові напрями розвитку дослідницької компетентності вчителів математики засобами ІКТ. Операційно-технологічний блок моделі конкретизує види ІКТ для розвитку дослідницької компетентності вчителів математики та окреслює методику (форми і методи) розвитку цього феномену засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Оцінювально-результативний блок відображає діагностику досліджуваного процесу згідно з визначеними критеріями, показниками та схарактеризованими рівнями розвитку дослідницької компетентності вчителів математики, а також – очікуваний результат.

Організаційно-педагогічними умовами ефективної реалізації моделі розвитку дослідницької компетентності вчителів математики засобами інформаційно-комунікаційних технологій визначено такі: розроблення та використання у післядипломній педагогічній освіті дистанційного спецкурсу «Вчимося здійснювати педагогічне дослідження»; створення та координація сайту «Віртуальна школа педагога-дослідника» як інформаційно-комунікаційного простору для розвитку дослідницької компетентності вчителів математики; використання електронного педагогічного портфоліо як форми самопрезентації результатів дослідницької діяльності вчителів математики.

Упровадження визначених організаційно-педагогічних умов у ході формувального етапу експерименту забезпечило ефективну реалізацію моделі розвитку дослідницької компетентності вчителів математики засобами ІКТ, що підтверджено результатами прикінцевого зрізу.

Дисертація не вичерпує всіх теоретичних та практичних аспектів розглянутої проблеми. Перспективним вважаємо дослідження технологій моніторингу динаміки розвитку дослідницької компетентності вчителів засобами ІКТ.

Рекомендовано впровадити у практику післядипломної педагогічної освіти модель розвитку дослідницької компетентності вчителів математики засобами ІКТ, діагностичний інструментарій для виявлення рівня розвитку дослідницької компетентності вчителів математики, програму дистанційного спецкурсу «Вчимося здійснювати педагогічне дослідження»; використовувати потенційні можливості сайту «Віртуальна школа педагога-дослідника», методичні рекомендації щодо розвитку дослідницької компетентності вчителів математики засобами ІКТ та матеріали навчально-методичного посібника «Розвиток дослідницької компетентності вчителів математики засобами інформаційно-комунікаційних технологій».

 

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, у яких опубліковано основні наукові результати дисертації

  1. Норкіна О. В. Розвиток дослідницької компетентності вчителя як завдання післядипломної педагогічної освіти / О. В. Норкіна // Вісник Черкаського ун-ту. – Сер. «Педагогічні науки». – Вип. 28 (281). – Черкаси : Вид-во ЧНУ ім.Богдана Хмельницького, 2013. – С. 63–68.
  2. Норкіна О. В. Характеристика критеріїв, показників та рівнів розвитку дослідницької компетентності вчителів математики / О. В. Норкіна // Зб. наук. пр. Уманського держ. пед. ун-ту імені Павла Тичини / [гол. ред. М. Т. Мартинюк]. – Умань : ФОП Жовтий О. О., 2013. – Ч. 2. – С. 306–313.
  3. НоркінаО. В. Змістово-функціональна модель розвитку дослідницької компетентності вчителів математики засобами ІКТ / О. В. Норкіна // Імідж сучасного педагога. – 2014. – № 8 (147). – С. 45–49.
  4. НоркінаО. В. Роль авторського дистанційного спецкурсу у формуванні дослідницької компетентності вчителя математики / О. В. Норкіна // Проблеми сучасної педагогічної освіти : зб. cтатей. Сер. Педагогіка і психологія. – Ялта : РВВ КГУ, 2014. – Вип. 43, ч.  – С. 106–112.
  5. Норкіна О. В. Метод електронного портфоліо як засіб віртуальної самопрезентації дослідницької діяльності вчителя математики / О. В. Норкіна // Наукові записки Ніжинського державного університету імені М. Гоголя. – 2015.– № 4. – С. 166–171.
  6. Норкина Е. В. Информационно-коммуникационное пространство для развития исследовательской компетентности учителей математики / Е. В. Норкина // Вестник ТулГу. Сер.: Современные образовательные технологии в преподавании дисциплин естественнонаучного цикла). – Вып. 12. – Тула : Изд-во ТулГу, 2013. – С. 182–186.

Опубліковані праці апробаційного характеру

  1. Норкіна О. В. Розвиток дослідницької компетентності педагога як умова здійснення навчально-дослідницької діяльності учнів / О. В. Норкіна // Матеріали Всеукр. наук.-прак. конф. «Навчально-дослідницька діяльність дітей: особливості організації, психолого-дидактичний супровід, досвід роботи, перспективи», (Кіровоград, КОІППО ім. В. О. Сухомлинського, 16–17 квіт. 2013 р.). – Кіровоград : ТОВ «ПОЛІМЕД-Сервіс», 2013. – С. 103–105.
  2. Норкина Е. В. Особенности организации исследовательской деятельности педагога : материалы IV междунар. науч.-практ. конф., 18 апр. 2013 г. / О. В. Норкіна // Актуальные вопросы повышения квалификации педагогических и руководящих работников сферы образования города Москвы / ред. кол.: И. Ю.Савкина; Д. А. Махотин. – Ярославль : Типография ООО «ПКФ «СОЮЗ – ПРЕСС»», 2013. – С. 236–239.
  3. НоркінаО. В. Проблема розвитку дослідницьких якостей педагога у післядипломній освіті / О. В. Норкіна // Матеріали Всеукр. електронної наук.-практ. конф. «Післядипломна педагогічна освіта як технологія розвитку фахової компетентності», (Донецьк, 03–30 жовт. 2013 р. / ред. кол.: О. І. Чернишов [та ін.]. – Т. 1. – Донецьк : Витоки, 2013. – С. 194–199.
  4. Норкіна О. В. Сайт «Віртуальна школа педагога-дослідника» як компонент інформаційно-комунікаційного простору для професійного розвитку вчителів математики / О. В. Норкіна // Матеріали V Міжнародного фестивалю педагогічних інновацій, 19–20 верес. 2013 р. / упоряд. Назаренко Г. А. – Черкаси : ЧОІПОПП., 2013. – С. 238–241.
  5. Норкіна О. В. Cемантико-теоретичний аспект поняття «дослідницька компетентність вчителя метаматики» / О. В. Норкіна // Педагогічний вісник. – Черкаси : Черкаський ОІПОПП, 2013. – № 4 (груд. 2013). – С. 19–21.
  6. Норкіна О. В. Дистанційний курс «Вчимося здійснювати педагогічне дослідження» як чинник розвитку дослідницької компетентності вчителів математики / О. В. Норкіна // Междунар. науч.-практ. конгр. педагогов и психологов «Science of future», 8 мая 2014 г. – Прага, 2014. – Ч. 1. – С. 266–269.
  7. Норкіна О. В. Застосування ІКТ у підготовці вчителів до інноваційної діяльності / О. В. Норкіна // Матеріали Всеукр. з міжнар. участю наук.-практ. Інтернет-конф.: «Досвід професійного саморозвитку педагогічного працівника на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій та потенційних можливостей мережі Інтернет», січ.-лют. 2013 р. – Черкаси : Черкаський ОІПОПП, 2013. – С. 36–40.
  8. Норкіна О. В. Особливості впровадження дистанційного спецкурсу «Вчимося здійснювати педагогічне дослідження» / О. В. Норкіна // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми університетської та професійної післядипломної освіти в кризових умовах», (Київ, 27 лют. 2015 р.). – К. : Університет менеджменту освіти НАПН України, 2015. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://umo.edu.ua/institutes/cippo/struktura/kafedra-upop/ogoloshennya/v-universiteti-menedzhmentu-osviti-vidbulasja-internet-konferencija–aktualjni-problemi-universitetsjkoji-ta-profesijnoji-pisljadiplomnoji-osviti-v-krizovikh-umovakh
  9. Норкіна О. В. Проблема розвитку дослідницької компетентності вчителів математики у системі післядипломної освіти / О. В. Норкіна // Матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. «Неперервна освіта нового сторіччя: досягнення та перспективи», (Запоріжжя, 20–27 квіт. 2015 р.) / КЗ «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» ЗОР, 2015. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://menedgkompetent.blogspot.com/p/blog-page.html.
  10. Норкіна О. В. Розвиток дослідницької компетентності педагогів як умова підвищення ефективності дослідно-еспериментальної роботи / О. В. Норкіна // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. «Інноваційна діяльність педагога в умовах реформування шкільної освіти», (Київ, 20–23 квіт. 2015 р.). – К. : Київський університет імені Бориса Грінченка, 2015. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://conf.kubg.edu.ua/index.php/courses/idpurso/paper/view/92/73.

                   Праці, які додатково відображають наукові результати дисертації

  1. Норкіна О. Розвиток дослідницької компетентності вчителів математики засобами інформаційно-комунікаційних технологій : [навч.-метод. посіб.] / Олена Норкіна. – Черкаси : Черкаський ОІПОПП, 2015. – 182 с.

 

АНОТАЦІЇ

Норкіна О. В. Розвиток дослідницької компетентності вчителів математики засобами інформаційно-комунікаційних технологій. – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. – Умань, 2017.

У дисертації на основі аналізу науково-педагогічної літератури уточнено сутність феномену «дослідницька компетентність учителя математики», визначено компоненти, критерії, показники та рівні її розвитку. Теоретично обґрунтовано, розроблено та апробовано модель розвитку дослідницької компетентності вчителів математики засобами ІКТ. Визначено організаційно-педагогічні умови її ефективної реалізації, а саме: розроблення та використання у післядипломній педагогічній освіті дистанційного спецкурсу «Вчимося здійснювати педагогічне дослідження»; створення та координація сайту «Віртуальна школа педагога-дослідника» як інформаційно-комунікаційного простору для розвитку дослідницької компетентності вчителів математики; використання електронного педагогічного портфоліо як форми самопрезентації результатів дослідницької діяльності вчителів математики.

Ключові слова: вчитель математики, дослідницька компетентність, інформаційно-комунікаційні технології, модель розвитку дослідницької компетентності вчителів математики засобами ІКТ, організаційно-педагогічні умови.

 

Норкина Е. В. Развитие исследовательской компетентности учителей математики средствами информационно-коммуникационных технологий. – На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины. – Умань, 2017.

В диссертации на основе анализа научно-педагогической литературы уточнена сущность феномена «исследовательская компетентность учителя математики», определены компоненты, критерии, показатели и уровни ее развития.

Теоретически обоснована, разработана и экспериментально проверена модель развития исследовательской компетентности учителей математики средствами ИКТ. Определены организационно-педагогические условия ее эффективной реализации, а именно: разработка и использование в последипломном педагогическом образовании дистанционного спецкурса «Учимся проводить педагогическое исследование»; создание и координация сайта «Виртуальная школа педагога-исследователя» как информационно-коммуникационное пространство для развития исследовательской компетентности учителей математики; использование электронного педагогического портфолио как формы самопрезентации результатов исследовательской деятельности учителей математики.

Ключевые слова: учитель математики, исследовательская компетентность, информационно-коммуникационные технологии, модель развития исследовательской компетентности учителей математики средствами ИКТ, организационно-педагогические условия.

 

Norkina O. V. Development of research competence in teachers of Math by means of informational-communicative technologies. – The manuscript.

Thesis on a candidate’s degree in pedagogical sciences іn specialty 13.00.04 – theory and methods of professional education. – Uman state pedagogical university of Pavlo Tychyna. – Uman, 2017.

The new solution of the urgent problem of the development of research competence in teachers of Math in postgraduate pedagogical education is presented in the thesis. This solution found its reflection in theoretical substantiation, research and implementation of the model of development of research competence in teachers of Math by means of informational-communicative technologies. Organization-pedagogical conditions of increase of efficiency of the mentioned model are determined.

Analysis of scientific works made by the domestic and foreign scientists gave the possibility to state that the problem of development of research competence in teachers is one of the priority tasks of postgraduate pedagogical education in the conditions of entry into the European educational space. The author specifies the essence of the basic concept of a launched research – «research competence in teacher of Math». This concept is reviewed by the author of thesis as «an integrative quality of the pedagogue, what characterizes by the motivation and valuable attitude of a teacher towards research activities; expedient system of knowledge, skills and experience, personal qualities and all these are reflected in the readiness and ability to accomplish personal research activity to improve the increase of the quality of mathematical education in pupils.»

The thesis highlights the structural components of research competence in teachers of Math: cognitive, motivational-valuable, reflective and personal, practical and active.

Taking into account the views of scientific works on the problem of informatization of education potential possibilities of informative-communicative technologies for the development of research competence in teachers of Math are investigated. The analysis of the websites of region institutes of postgraduate pedagogical education is made. In the thesis it is found out that these websites do not contain effective virtual forms of methodical work that is why almost do not solve the problem of development of research competence in teachers of Math.

The criteria of development of research competence (cognitive, motivational-valuable, reflective and personal, practical and active), indicators of their manifestation and levels of development in teachers of Math (high, sufficient and low) are defined. Theoretical backgrounds are given and the model of development of research competence in teachers of Math by means of informative-communicative technologies are set up. It contains target, organizational and substantial, operational and technological, estimative and productive blocks.

The effectiveness of the given model of development of research competence in teachers of Math by means of ICT is checked during the formational stage of the experiment. Its effectiveness is ensured by defined organizational-pedagogical conditions, namely creation and coordination of the website «Virtual school of teacher-researcher»; development of remote special course «Learn to implement pedagogical research»; usage of electronic pedagogical portfolio as the form of self presentation of results of research activities of teachers of Math.

For the development in teachers of Math the researched phenomenon designed website «Virtual school of teacher-researcher» was used. It contained such sections: «Digest of useful scientific ideas», «Treasury of advanced pedagogical experience of teachers of Math», «Treasury of useful ideas», «Remote special course «Learn to implement pedagogical research», «Pedagogical portfolio of the teacher of Math», «Presentation of achievements», «Express-questioner», «You ask – we answer», «Forum of the teacher-researcher».

Offered for teachers of experimental group remote special course «Learn to implement pedagogical research» not only made their knowledge of theoretical basis of research activities more proficient, but also contained practical, creative tasks, test questions, electronic testing. This promoted the development in teachers of Math skills of self control, reflective possibilities and stimulated them for the implementation of their own research activities.

In the thesis the features of creation and the content of sections of pedagogical portfolio are determined. This helped in the development and presentation of personal electronic portfolio of teachers of Math in the experimental group. On the forum of the website the possibility of teachers’ discussion of the created electric portfolio is provided.

Discovered during scientific research methodical recommendations as for the development researched phenomenon by means of ICT promoted more effective usage by teachers of Math of experimental group informational-communicative technologies for the development of personal research competence.

Key words: teacher of Math, research competence, informative-communicative technologies, model of the development of research competence in teachers of Math by means of ICT, organizational-pedagogical conditions.