Автореферат

Міністерство освіти і науки України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

ЯВОРСЬКА ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА

УДК [378.016(331+005)](043.3)

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

МАЙБУТНІХ УПРАВЛІНЦІВ ПЕРСОНАЛОМ ТА ЕКОНОМІКИ ПРАЦІ

В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Умань – 2017

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Уманському державному педагогічному університеті

імені Павла Тичини, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор

Совгіра Світлана Василівна,

Уманський державний педагогічний

університет імені Павла Тичини,

завідувач кафедри хімії, екології

та методики їх навчання.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент

Атаманчук Юрій Миколайович,

Уманська філія Київського інституту бізнесу і технологій,

директор;

кандидат педагогічних наук

Поліщук Олена Анатоліївна,

Уманський національний університет садівництва,

старший викладач кафедри соціально-гуманітарних

і правових дисциплін.

Захист відбудеться «11» травня 2017 р. об 11⁰⁰годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 74.053.01 в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини за адресою: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Садова, 2.

З дисертацією можна ознайомитися на офіційному сайті та у бібліотеці Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Садова, 2.

Автореферат розіслано «10» квітня 2017 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради І. П. Рогальська-Яблонська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження визначається сучасними якісними змінами соціально-економічного розвитку, входженням України у світовий економічний та освітній простір, що визначають об’єктивну потребу в кардинальному реформуванні сфери підготовки фахівців різних галузей господарської діяльності, у зміні критеріїв якості освіти як його результату.

У законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», Концепції розвитку економічної освіти в Україні, Програмі економічних реформ на 2010–2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», Національній доповіді «Новий курс: реформи в Україні. 2010–2015», Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012–2020 рр., «Стратегії інноваційного розвитку України на 2012–2020 рр. в умовах глобалізаційних викликів» окреслено бачення принципово нового напряму підготовки до професійної діяльності, який формує у майбутніх фахівців з економіки готовність до виконання професійної діяльності, що виявляється у спрямованості на використання інформаційно-комунікаційних, інтерактивних і проектних технологій, створення власного бізнесу, мотиваційного поля спілкування у сфері бізнесу через інтеграцію гуманітарної, професійно-практичної, науково-дослідницької підготовки.

Формування професійної компетентності набуває особливої актуальності у зв’язку з економічними перетвореннями в нашій країні, що визначили потребу в підготовці нового покоління фахівців, здатних управляти виробництвом, персоналом, ринковими відносинами тощо.

Суть нового підходу до професійної підготовки полягає насамперед у суб’єктному розвитку і саморозвитку майбутнього економіста-менеджера, готового не транслювати певну суму знань і навичок, а на високому рівні творчо реалізовувати на практиці сучасні вимоги до професійної діяльності.

У низці наукових досліджень значна увага приділяється проблемам професійної підготовки фахівців економічного профілю і менеджерів, зокрема в таких аспектах: розробка змісту вищої економічної освіти, організація професійного навчання бакалаврів з економіки, особливості психолого-педагогічної підготовки економістів в університетах, забезпечення якості професійної підготовки студентів економічних спеціальностей, формування професійної компетентності, професійної адаптивності та професійних умінь майбутніх економістів (Л. Батченко, К. Беркита, В. Бобров, Л. Бондарева, Н. Боярчук, Н. Бутенко, М. Вачевський, Л. Ващенко, Л. Влодарська, О. Гончарова, І. Демура, М. Дибкова, Н. Замкова, Л. Каніщенко, Л. Каращук, Г. Ковальчук, В. Козаков, Н. Коломінський, Н. Кошелєва, Л. Кравченко, О. Куліш, Н. Тушинська, О. Наконечна, Л. Полотенко, І. Прокопенко, Т. Рогова, Л. Сікорська, Т. Сорочан, Н. Статінова, В. Стрельніков, Т. Фурман, Т. Шепеленко та ін.). Аналіз вищезазначених напрацювань показав, що значна увага в наукових дослідженнях приділяється проблемам професійної підготовки менеджерів, результатом якої є формування у них різних професійних компетентностей.

Окремі аспекти компетентнісного підходу в професійній освіті, шляхи підвищення якості вищої освіти на компетентнісній основі досліджували вчені: В. Аніщенко, В. Байденко, Н. Баловсяк, В. Болотов, В. Бондар, О. Браславська, А. Василюк, О. Дубасенюк, І. Зимня, Е. Зеєр, Л. Кайдалова, В. Ковальчук, О. Комар, К. Корсак, В. Кремень, В. Кузь, В. Лозова, В. Лозовецька, О. Локшина, В. Луговий, А. Маркова, А. Михайличенко, О. Овчарук, В. Петрук, О. Пометун, Дж. Равен, О. Савченко, С. Совгіра, І. Тараненко, С. Тришина, С. Федій, А. Хуторський, В. Шахов, І. Ящук та ін. Науковці дійшли висновку, що на сучасному етапі трансформації змісту освіти, в умовах стрімкого розвитку науки, техніки, технологій, неможливо забезпечити відповідну якість освіти без запровадження компетентісного підходу.

Питанням формування професійної компетентності фахівців у закладах професійної освіти приділено увагу у працях Н. Бібік, П. Беспалько, С. Гончаренко, С. Горобець, Ю. Ємельянова, О. Зарубіної, І. Зязюна, Г. Матукової, І. Палашевої, К. Платонова, Н. Ничкало, І. Родигіної, Ю. Татур, Е. Уткіна, І. Фільченкової, М. Чошанова, Ф. Шаріпова та ін.

Проблеми формування професійної компетентності фахівця – менеджера, економіста, управлінця – досліджено у нечисленних наукових доробках Ю. Атаманчука, В. Байденко, Л. Берестової, Р. Дилтс, З. Єсарєвої, Ю. Майсурадзе, Г. Магадієвої, К. Маслової, В. Наперова, В. Пищуліна, О. Поліщук, М. Поташника, Т. Пояска та ін. Науковці вважають, що професійна компетентність включає систему теоретичних знань, зокрема спеціальних знань з економіки, професійних умінь і навичок, практичний досвід, стійку готовність до професійного зростання.

Важливість названих робіт є безперечною, однак слід зауважити, що проблема формування професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці досі цілісно не досліджена, зокрема, практично відсутні наукові роботи, присвячені дослідженню педагогічних умов, які забезпечують формування професійної компетентності майбутніх управлінців персоналом та економіки праці в освітньому середовищі вищого навчального закладу. Це дозволило виділити низку суперечностей між:

потребами суспільства, сучасними вимогами ринку праці та наявними підходами до професійної підготовки студентів економічних спеціальностей;
необхідністю формування професійних компетентностей студентів економічних спеціальностей і нерозробленістю механізму цього процесу;
вимогами до підготовки майбутніх управлінців персоналом та економіки праці та рівнем сформованих у них професійних компетентностей.

Отже, значущість названих суперечностей, актуальність проблеми та недостатня її розробленість у теорії й практиці зумовили вибір теми дослідження – «Формування професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці в освітньому середовищі вищого навчального закладу».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснювалося відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини «Науково-методична система інформатизації навчального процесу освітніх закладів» (державний реєстраційний номер 0111U007537). Тему затверджено вченою радою Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 5 від 22 грудня 2013 р.) та погоджено на засіданні Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень із педагогічних та психологічних наук в Україні (протокол № 1019 від 25 квітня 2016 р.).

Мета дослідження – на основі теоретичного аналізу досліджуваної проблеми та освітньої практики обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови формування професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці в освітньому середовищі вищого навчального закладу.

Гіпотеза дослідження. Формування професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці відбуватиметься в освітньому середовищі вищого навчального закладу більш ефективно за реалізації таких педагогічних умов: активізації пізнавальної діяльності студентів на основі оновлення змісту фахових дисциплін; стимулювання мотиваційно-ціннісного та відповідального ставлення студентів до майбутньої професійної діяльності в умовах інформатизації освітнього середовища; формування практичних умінь та комунікативного досвіду в реальних умовах самостійної професійної діяльності.

Відповідно до мети й гіпотези визначено такі завдання дослідження:

На основі аналізу стану вивчення проблеми в науковій літературі розкрити зміст і уточнити сутність ключових понять дослідження: «професійна компетентність майбутніх управлінців персоналом та економіки праці», «формування професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці в освітньому середовищі вищого навчального закладу».
Уточнити критерії, показники й схарактеризувати рівні сформованості професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці в освітньому середовищі вищого навчального закладу.
Розробити та апробувати модель формування професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці в освітньому середовищі вищого навчального закладу.
Обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці в освітньому середовищі вищого навчального закладу.

Об’єкт дослідження – процес підготовки майбутніх управлінців персоналом та економіки праці у вищих навчальних закладах.

Предмет дослідження – педагогічні умови формування професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці в освітньому середовищі вищого навчального закладу.

Методи дослідження. Для перевірки гіпотези дослідження і розв’язання визначених завдань використано комплекс методів: теоретичні – аналіз наукових джерел із проблеми дослідження для визначення об’єкта, предмета, мети дослідження, формулювання його завдань, уточнення сутності поняття «формування професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці в освітньому середовищі вищого навчального закладу»; емпіричні – бесіда, спостереження, опитування, анкетування, педагогічний експеримент: констатувальний – для визначення вихідного стану сформованості професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці в освітньому середовищі вищого навчального закладу; формувальний – для перевірки ефективності педагогічних умов формування цих компетентностей; статистичні – методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу експериментальних даних, визначення достовірності отриманих результатів.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальну роботу проведено на базі факультетів вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку майбутніх управлінців персоналом та економіки праці, серед яких: Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Класичний приватний університет, Бердянський державний педагогічний університет. На різних етапах дослідження в ній узяли участь 506 студентів та 49 викладачів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

уперше обґрунтовано педагогічні умови (активізація пізнавальної діяльності студентів на основі оновлення змісту фахових дисциплін; стимулювання мотиваційно-ціннісного та відповідального ставлення студентів до майбутньої професійної діяльності в умовах інформатизації освітнього середовища; формування практичних умінь та комунікативного досвіду в реальних умовах самостійної професійної діяльності) та модель формування професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці в освітньому середовищі вищого навчального закладу, яка складається з таких блоків та їх складників: методологічно-цільового (мета, підходи, принципи), змістовно-процесуального (зміст, форми, методи, засоби, технології), критеріально-результативного (критерії, показники, рівні, відповідний результат);

– уточнено сутність ключових понять дослідження: «компетентність», «компетенція», «компетентність фахівця», «професійна компетентність фахівця», «управління персоналом та економіки праці», «освітнє середовище», «професійна компетентність майбутніх управлінців персоналом та економіки праці» (інтегральна сукупність ділових і особистісних якостей фахівця, що володіє знаннями, вміннями, досвідом, достатніми для продуктивного виконання професійних функцій відповідно до прийнятих у суспільстві нормативів економічної діяльності, який є конкурентоспроможним, має сформоване мотиваційно-ціннісне ставлення до обраної професії, особистісно адаптований до соціуму тип професійної поведінки, готовий до професійного співробітництва, створення позитивного професійного іміджу і здатного до самовдосконалення); «формування професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці в освітньому середовищі вищого навчального закладу»; критерії (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-інформаційний, практично-діяльнісний), показники та рівні сформованості (низький, середній, високий) професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці; удосконалено форми, методи, засоби формування професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці;

– подальшого розвитку набули інтеграційні процеси формування професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці шляхом поєднання аудиторної та позааудиторної навчально-виховної роботи.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробці та впровадженні в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів методики діагностування рівнів сформованості професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці; вдосконаленні навчально-виховного процесу за рахунок оновлення змісту фахових дисциплін «Державне та регіональне управління», «Менеджмент», «Управління персоналом», «Адміністративний менеджмент», «Стратегічне управління», «Операційний менеджмент»; упровадженні семінарів, тренінгів, удосконаленні програм навчальних і виробничих практик.

Матеріали дослідження можуть бути використані для формування професійної компетентності майбутніх управлінців персоналом та економіки праці, при укладанні навчально-методичних видань, студентським самоврядуванням та кураторами академічних груп у навчально-виховній роботі зі студентами та ін.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (довідка № 03-28/02/405 від 10.02.2017 р.), Класичного приватного університету (довідка № 05/03-12 від 13.12.2016 р.), Бердянського державного педагогічного університету (довідка № 64-01/1291 від 24.11.2016 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження були обговорені на науково-практичних конференціях, педагогічних читаннях різного рівня: міжнародних – «Vedecky pokrok naprelo mutysyachalety – 2011» (Praha, Прага, 2011); «Perspektywiczne opracowania sa nauka i technikami – 2011» (Przemysl, Польща, 2011); «Бъдещите изследвания – 2012» (Софія, 2012); «Актуальні питання сучасної педагогіки та психології: наукові дискусії» (Львів, 2014); «Психологія та педагогіка : необхідність впливу науки на розвиток практики в Україні» (Львів, 2016); «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи» (Київ, 2016); «Соціально-політичні, економічні та гуманітарні виміри європейської інтеграції України» (Вінниця, 2016); всеукраїнських семінарах – «Підготовка майбутнього вчителя в умовах упровадження компетентнісного підходу» (Умань, 2015), «Сучасні проблеми гуманітаризації професійної підготовки майбутніх педагогів» (Умань, 2015), «Управління навчальними закладами: теорія, історія, практика» (Умань, 2015).

Публікації. Основні результати дослідження викладено в 15 публікаціях автора, з яких 8 – відображають основні наукові результати дисертації (1 стаття – в зарубіжному періодичному виданні), 7 – апробаційного характеру.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел (490 найменувань, зокрема 9 – іноземною мовою), 8 додатків на 85 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 344 сторінки, із них – 203 сторінки основного тексту. Робота містить 7 рисунків та 33 таблиці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, її зв’язок із науковими програмами, планами, темами, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет наукового пошуку; сформульовано гіпотезу, методи дослідження; розкрито наукову новизну й практичне значення одержаних результатів; наведено відомості про впровадження, апробацію результатів дослідження, публікації, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі – «Теоретичні основи формування професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці в освітньому середовищі вищого навчального закладу» – охарактеризовано стан розробленості проблеми дослідження; розкрито сутність та подано змістову характеристику ключових понять дослідження; розкрито роль сучасного освітнього середовища вищого навчального закладу у формуванні професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці.

У дослідженні з’ясовано, що у вітчизняній та зарубіжній науці накопичено значний обсяг праць із проблеми підготовки майбутніх економістів, формування у них професійних компетентностей. При всій різноманітності підходів до підготовки майбутніх економістів проблема формування професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці в освітньому середовищі вищого навчального закладу не знайшла належного відображення, науковцями розглянуто лише окремі її аспекти. Зокрема, А. Асмолов, А. Кондрацький, Л. Корват, Н. Кузьміна, Г. Матукова, Б. Одинцова, В. Пархоменко, І. Савост’янова досліджували систему економічної освіти, і довели, що вона має формувати у сучасного підприємця новий погляд на ринок праці, слугувати розвитку вмінь до професійної діяльності в галузі економіки, вчити успішно конкурувати в умовах швидкозмінних технологій, не втрачаючи загальнокультурних цінностей.

Дослідженню проблеми забезпечення якості професійної підготовки студентів економічних спеціальностей, з урахуванням сучасних тенденцій розвитку економічної й педагогічної освіти, формуванню професійної адаптивності та професійних умінь майбутніх економістів приділяють значну увагу українські та зарубіжні науковці (Н. Боярчук, М. Вачевський, О. Гончарова, І. Демура, М. Дибкова, Н. Кошелєва, Н. Мушинська, О. Наконечна, Л. Половенко, В. Стрельніков, Г. Товканець, Т. Фурман та ін.). Науковці вважають, що в період технічного й інформаційного прогресу важливими є вимоги до кінцевого результату вищої економічної освіти – формування гармонійної, усебічно розвиненої особистості, для якої професійна компетентність та її постійне вдосконалення становитимуть основу самореалізації в економічній сфері суспільства.

Ці проблеми можуть вирішуватися в рамках компетентнісного підходу, якому в останні роки присвячено низку наукових праць. Істотний внесок у вивчення проблем та запровадження в освіту компетентнісного підходу внесли зарубіжні (І. Зимня, Е. Зеєр, А. Маркова. Дж. Равен, А. Хуторський) та українські вчені (В. Бондар, І. Бех, Н. Бібік, С. Гончаренко, О. Дубасенюк, В. Лозова, Н. Ничкало, О. Овчарук, О. Пометун, О. Савченко, С. Сисоєва та ін.). Вони розглядають компетентнісний підхід як методологічну основу забезпечення цілей, змісту і якості вищої освіти, визначають ключові поняття, наголошують на необхідності забезпечення якості освіти на основі компетентнісного підходу.

Аналіз напрацювань науковців показав, що значна увага в їхніх дослідженнях приділяється проблемам професійної підготовки менеджерів, результатом якої є формування у них різних професійних компетентностей (загальнокультурної (М. Яковлєва); фахової (Н. Боярчук, Р. Гейзерська, А. Гейлик, Л. Дибкова, М. Євтух, І. Кривов’язюк, Л. Нічуговська, А. Тупчій, Г. Тур, Н. Уйсімбаєва, Т. Фурман, Н. Шостаківська), управлінської (Т. Дніпровська, О. Любченко), інформаційної (Н. Баловсяк, В. Беспалова, Є. Долинський, О. Дрогайцев, О. Гончарова, В. Кленіна, Т. Курова, Л. Савчук), соціальної (І. Зарубінська), комунікативної (С. Хоцкіна) та ін.

Отже, аналіз педагогічних досліджень і практичного досвіду показав, що на ринку праці сьогодні затребуваний фахівець нової якості, професійно компетентний, мобільний і конкурентоспроможний, відповідальний, готовий до активних дій, спрямованих на отримання, засвоєння, аналіз і передачу професійно значущої інформації, здатний до прийняття рішення і оцінки його ефективності, до проектування своєї діяльності і подальшої самоосвіти. Формування такого фахівця здійснюється у процесі економічної освіти, яка розглядається як сума фундаментальної економічної підготовки та спеціальних знань, що передбачає навчання на рівнях бакалавра, магістра, формує грамотного фахівця, який володіє базовим та спеціальним рівнем економічних знань, що дозволяють йому успішно діяти в умовах економічного ринку й сучасного підприємства. Необхідність переходу освіти до компетентнісної моделі визначається зміною освітньої парадигми з принципу адаптивності на принцип компетентності майбутніх фахівців.

Незважаючи на те, що дослідники приділяли значну увагу проблемам підготовки майбутніх економістів, менеджерів у процесі економічної освіти, формуванню у них професійних та особистісних якостей, за межами їхніх досліджень залишилися питання формування професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці.

Опрацювання наукової літератури з досліджуваної проблеми дало змогу розкрити сутність ключових понять дослідження: «компетентність», «компетенція», «компетентність фахівця», «професійна компетентність фахівця», «управління персоналом та економіки праці», «освітнє середовище», «професійна компетентність майбутніх управлінців персоналом та економіки праці» та «формування професійної компетентності майбутніх управлінців персоналом та економіки праці».

Під «професійною компетентністю майбутніх управлінців персоналом та економіки праці» розуміємо інтегральну сукупність ділових і особистісних якостей фахівця, що володіє знаннями, вміннями, досвідом, достатніми для продуктивного виконання професійних функцій відповідно до прийнятих у суспільстві нормативів економічної діяльності, який є конкурентоспроможними і має сформоване мотиваційно-ціннісне ставлення до обраної професії, особистісно адаптований до соціуму типу професійної поведінки, готовий до професійного співробітництва, створення позитивного професійного іміджу і здатний до самовдосконалення.

Формування професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці визначаємо як процес оволодіння студентами знаннями, вміннями, досвідом, достатніми для продуктивного виконання професійних функцій, відповідно до прийнятих у суспільстві нормативів економічної діяльності, що здійснюється за допомогою єдності внутрішніх і зовнішніх ресурсів освітнього середовища вищого навчального закладу, які забезпечують підготовку конкурентоспроможного фахівця відповідно до потреб суспільства.

У дослідженні розглядаємо освітнє середовище вищого навчального закладу як найважливіший ресурс розвитку та самореалізації майбутніх управлінців персоналом та економіки праці; як сферу спільної діяльності суб’єктів освіти, де між ними і елементами освітніх систем вибудовуються певні зв’язки і відносини, що забезпечують реалізацію особистих і професійних цілей економічної освіти.
В умовах соціальної й економічної нестабільності важливе значення для розвитку та становлення майбутнього фахівця, створення умов для його самореалізації особливо актуальним є завдання перетворення освітнього середовища ВНЗ на високоорганізовану спільноту з прогресивною системою цінностей, продуктивною діяльністю, здатну забезпечити умови становлення особистості, яка компетентно вирішує як власні, так і професійні проблеми.

У другому розділі – «Діагностика сформованості професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці в освітньому середовищі вищого навчального закладу» – розкрито структуру професійних компетентностей проаналізовано стан їх сформованості у майбутніх управлінців персоналом та економіки праці; висвітлено організацію та методику проведення констатувального етапу дослідно-експериментальної роботи.

У дослідженні розкрито структуру професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці, яка включає: мотиваційно-цінісний, когнітивно-інформаційний, практично-діяльнісний критерії, кожен із яких характеризує певний тип компетентності з відповідними компетенціями. Так, мотиваційно-цінісний включає такі компетентності: загальнокультурну, соціально-особистісну, комунікативну, психологічну з відповідними компетенціями (пошуково-дослідницькою, соціально-трудовою, громадянською, морально-етичною, у сфері особистісного самовизначення): когнітивно-інформаційний критерій містить такі компетентності: інформаційну, економічну, предметну, науково-дослідницьку з відповідними компетенціями (планово-економічною, методологічною, науково-дослідною, інформаційно-комунікативною, інтелектуально-креативною); практично-діяльнісний критерій містить такі компетентності: підприємницьку, управлінську, організаторську, особистісно-поведінкову з відповідними компетенціями (організаційно-управлінською, аналітичною, маркетингово-аналітичною, продуктивною, креативно-конструктивною, рефлексивно-рецептивною, самоорганізаційною).

Показниками мотиваційно-ціннісного критерію є спрямованість особистості майбутнього економіста до підприємницької діяльності, ступінь усвідомленості ним професійних інтересів, ціннісних орієнтацій, системи стійких внутрішніх мотивів, творчо-пошукової позиції, високорозвинених пізнавальних інтересів і здібностей, самостійного стилю мислення, потреби у постійному оновленні і збагаченні знань.

До показників когнітивно-інформаційного критерію відносимо: економічне мислення; сукупність економічних знань конкретної сфери діяльності, на основі яких формуються професійні компетентності; знання необхідних основних актів; володіння спеціальними знаннями із професії; обізнаність у суміжних галузях, широкий професійний кругозір.

Практично-діяльнісний критерій має такі показники: економічну діяльність, здатність до практичного застосування знань у розв’язанні економічних завдань, ступінь сформованості умінь професійної діяльності і професійно важливі якості.

На основі визначених критеріїв та їх показників охарактеризовано рівні сформованості професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці: високий, середній та низький.

Для виявлення рівнів сформованості професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці проведено пілотажне дослідження, яке включало два етапи: вивчення документації, аналіз стандартів, навчальних планів і навчальних програм та вивчення організації освітнього процесу, зокрема: стану викладання економічних дисциплін, ознайомлення з освітніми технологіями, змістом навчальної та виробничої практик, плануванням і проведенням системи позааудиторної роботи за фахом в університеті.

Аналіз навчальних планів галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування», напряму підготовки 030601 «Менеджмент», навчальних та робочих програм показав, що основні дисципліни («Державне та регіональне управління», «Менеджмент і адміністрування», «Управління персоналом», «Адміністративний менеджмент», «Управління інноваціями», «Стратегічне управління», «Операційний менеджмент» та ін.), які вивчають студенти, мають певний потенціал для формування у них професійної компетентності. Проте у навчальних програмах слабо виражені внутрішні зв’язки між розділами та окремими темами, які пов’язані з майбутньою спеціальністю студента, недостатньо простежується в підготовці майбутнього фахівця у сфері економіки гуманітарна тенденція. У робочих програмах з вищезазначених дисциплін відсутня чітка професійна спрямованість як одна з головних умов формування професійної компетентності фахівця. Теоретичні знання з економічних дисциплін вивчаються без постійного звернення до практики, не враховують сучасні економічні перетворення, що відбуваються в суспільстві, не пов’язані з економічною діяльністю регіонів.

У ході проведеного дослідження освітнього середовища було виявлено такі суперечності: при загальній високій сформованості показників освітнього середовища у вищій школі в цілому (взаємодія суб’єктів освітнього процесу у вищому навчальному закладі: урахування суб’єктами освітнього процесу потреб один одного; організація педагогом умов взаємодії студентів із науковими і професійними спільнотами, організаціями; взаємодія суб’єктів з базовими характеристиками освітнього середовища: відкритість і варіативність освітнього середовища, наявність у ньому варіативних освітніх маршрутів, форм наукової, творчої, спортивної активності; включення в освітній процес активних технологій / методів навчання; стабільність освітнього середовища) окремі показники сформовані на недостатньо високому рівні; за низкою показників освітнього середовища спостерігається різниця в оцінках їх сформованості студентами різних курсів, пов’язана, на наш погляд, з різним розумінням змісту одного і того ж показника.

Отримані результати пілотажного дослідження було покладено в основу констатувального експерименту. Для визначення рівнів сформованості професійної компетентності студентів під час констатувального етапу експерименту використано такі діагностичні методики: за мотиваційно-ціннісним критерієм: методику мотивів вибору студентом професії Є. Павлютенкова, методику «Ділові ситуації»,
16-факторний опитувальник Кеттелла, методику дослідження егоцентризму, методику В. Бойко для діагностики комунікативної толерантності, методика Рокича на встановлення поглядів майбутніх фахівців до сприйняття навколишнього світу, привілеїв, якостей людини; за когнітивно-інформаційним: методики вивчення вільних описів ситуацій спілкування та вирішення проблемних ситуацій, дослідження когнітивної сфери; за практично-діяльнісним критерієм: аналіз конкретних ситуацій, тест К. Томаса для опису стилів поведінки студентів у конфліктних ситуаціях, тест КОС-2.

Аналіз результатів констатувального етапу експерименту на основі запропонованих методик дав змогу дійти висновку, що у майбутніх управлінців персоналом та економіки праці превалює низький – 48,54 % студентів КГ та 50,26 % ЕГ – і середній – у 47,37 % КГ і 47,62 % ЕГ – рівень сформованості професійних компетентностей. Лише 4,09 % студентів КГ і 2,12 % студентів ЕГ мають високий рівень сформованості професійних компетентностей. Отже, проведена на констатувальному етапі роботи діагностика засвідчила, що: а) до початку експерименту більшість студентів як експериментальних, так і контрольних груп мають переважно низький рівень професійних компетентностей; б) сформованість професійних компетентностей студентів за когнітивно-інформаційним критерієм є вищою, аніж за мотиваційно-ціннісним і практично-діяльнісним, що засвідчує орієнтацію методів формування професійної компетентності в основному на трансляцію економічних знань та теоретичну підготовку майбутніх управлінців персоналом та економіки праці; в) формування професійних компетентностей, яке здійснюється в позааудиторній діяльності, характеризується одноманітністю змісту форм і методів; г) відсутні окремі професійно-значущі якості особистості, не сформований позитивний імідж фахівця.

Результати констатувального етапу дослідно-експериментальної роботи підтвердили необхідність внесення змін до процесу формування професійних компетентностей управлінців персоналом та економіки праці.

У третьому розділі – «Обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічних умов формування професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці в освітньому середовищі вищого навчального закладу» – обґрунтовано модель і зреалізовано педагогічні умови формування професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці в освітньому середовищі вищого навчального закладу; проаналізовано результати дослідно-експериментальної роботи.

Обґрунтовано й апробовано модель формування професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці в освітньому середовищі вищого навчального закладу, складниками якої є такі блоки: методологічно-цільовий, змістовно-процесуальний, критеріально-результативний (рис. 1).

У межах методологічно-цільового блоку моделі визначено мету (формування професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці), підходи (системний, особистісно-діяльнісний, компетентнісний та середовищний), принципи (системності, колективності, систематичності й послідовності, комплексності, активності, діяльності, єдності теорії і практики). Змістово-процесуальний блок моделі включає зміст, форми, методи, засоби, технології, етапи формування професійної компетентності у майбутніх управлінців персоналом та економіки праці, визначає всю сукупність формованих відносин, ціннісних орієнтацій, досвіду діяльності та спілкування, знань. Критеріально-результативний блок моделі представлений критеріями (мотиваційно-ціннісним, когнітивно-інформаційним, практично-діяльнісним), що мають відповідні показники і відображаються в рівнях сформованості професійної компетентності.

Рис. 1 Модель формування професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці в освітньому середовищі вищих навчальних закладів

Результатом запропонованої моделі є сформовані професійні компетентності майбутніх управлінців персоналом та економіки праці.

Дієвість моделі забезпечується розробленими педагогічними умовами формування професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці в освітньому середовищі вищих навчальних закладів.

Перша умова – активізація пізнавальної діяльності студентів на основі оновлення змісту фахових дисциплін – реалізувалася через: самостійну організацію семінарів та інших навчальних заходів; публікації в студентських науково-практичних журналах; організаційне забезпечення студентських наукових конференцій; семінар із професійного самовизначення; імітаційну гру «Працевлаштування»; тренінг «Формування професійної компетентності менеджера по роботі з персоналом»; пізнавальні проблемні завдання; ділову гру «Визначення ціни і обсягу випуску продукції в умовах простої монополії», «Співбесіда при влаштуванні на роботу», «Nixdorf Delta».

Друга педагогічна умова – стимулювання мотиваційно-ціннісного та відповідального ставлення студентів до майбутньої професійної діяльності в умовах інформатизації освітнього середовища – зреалізована через використання інформаційно-комунікаційних та медіа-технологій, електронних ресурсів бібліотеки (електронні документи на знімних носіях інформації; мережні локальні та інстальовані електронні документи: електронні документи першого покоління (електронного походження), цифрові копії друкованих або інших аналогових документів, розміщені на власних технічних засобах бібліотеки (сервері, автономних автоматизованих робочих станціях, пристроях для читання); електронні документи, включені в локальні, інстальовані, віддалені бази даних).

Третя педагогічна умова – формування практичних умінь та комунікативного досвіду в реальних умовах самостійної професійної діяльності – реалізовувалася за допомогою форм (організація студентських наукових конференцій; організації клубів та інших форм спілкування студентів; організація системи студентського самоврядування, самостійна організація студентами семінарів та інших навчальних заходів, майстерня з розробки організаційних проектів служб управління персоналом) та активних методів (ігрове проектування, аналіз виробничих ситуацій, розробка інвестиційних проектів, підготовка бізнес-планів, ділові ігри, індивідуально-творчі завдання тощо).

Під час формувального етапу експерименту процес формування професійних компетентностей студентів здійснювався на основі: оновлення змісту фахових дисциплін «Державне та регіональне управління», «Менеджмент», «Управління персоналом», «Адміністративний менеджмент», «Стратегічне управління», «Операційний менеджмент»; упровадження семінарів, тренінгів, удосконалення програм навчальних і виробничих практик, створення в університеті інноваційного освітнього середовища – у процесі експериментальної роботи використовували електронну систему Мооdle, 1-С, комп’ютерні класи для організації самостійної роботи студентів і контролю якості знань.

За визначеними критеріями і показниками було проведено прикінцеві зрізи результатів формувального етапу експерименту, що дало змогу встановити відповідну динаміку рівнів сформованості професійних компетентностей студентів контрольної й експериментальної груп (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка рівнів сформованості професійних компетентностей

у майбутніх управлінців персоналом та економіки праці до і після завершення експерименту (у %)

Рівні

Констату-

вальний експери-ментФорму-вальний експери-ментДинамікаКонстату-

вальний експери-ментФорму-вальний експери-ментДинамікаКонтрольна групаЕкспериментальна групаНизький48,54 %29,82 %-18,7250,26 %11,12 %-39,14Середній47,37 %64,33 %- 16,9647,62 %68,25 %- 20,63Високий4,09 %5,85 %+1,762,12 %20,63 %18,51

Результати експериментальної роботи засвідчили позитивні зміни у сформованості професійних компетентностей студентів експериментальної групи: високий рівень зріс порівняно із констатувальним етапом на 18,51 %; середній – на 20,63 %; низький зменшився на 39,14 % після проведення формувального експерименту. У контрольній групі: високий рівень сформованості професійних компетентностей студентів зріс на 1,76 %; середній – на 16,96 %; низький зменшився на 18,72 %.

Для визначення статистичної достовірності для встановлення різниці між середніми значеннями рівня сформованості професійних компетентностей у майбутніх управлінців персоналом та економіки праці в контрольній і експериментальній групах обчислювали t-критерій Стьюдента. Для перевірки вірогідності одержаних результатів використовувався критерій Пірсона χ²(хі-квадрат). Встановлено, що у результаті дослідно-експериментальної роботи у студентів експериментальної групи виявилися більш високі показники рівня сформованості професійних компетентностей, а відмінності в означених рівнях не випадкові і є наслідком реалізації відповідних педагогічних умов.

ВИСНОВКИ

У дисертації викладено результати теоретичного узагальнення і практичного розв’язання актуального завдання формування професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці в освітньому середовищі вищих навчальних закладів, що дозволило обґрунтувати модель, визначити та експериментально перевірити педагогічні умови забезпечення цього процесу. За результатами наукового пошуку було зроблено низку аргументованих висновків.

Проведений аналіз наукових здобутків із проблеми формування професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці у науковій літературі та освітньо-виховній практиці показав, що значна частина праць стосується окремих питань і напрямів організації цього процесу, зокрема: розробки змісту вищої економічної освіти, організації професійного навчання бакалаврів з економіки, особливостей психолого-педагогічної підготовки економістів в університетах, забезпечення якості професійної підготовки студентів економічних спеціальностей, формування професійної компетентності, професійної адаптивності та професійних умінь майбутніх економістів. Проте, незважаючи на стійкий інтерес до проблеми формування професійних компетентностей майбутніх економістів, до цього часу недостатньо досліджень із проблеми формування професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці в освітньому середовищі вищого навчального закладу.

У процесі аналізу термінологічного апарату дослідження уточнено й конкретизовано сутність ключових та дотичних понять, а саме: «компетентність», «компетенція», «компетентність фахівця», «професійна компетентність фахівця», «управління персоналом та економіка праці», «освітнє середовище», «професійні компетентності майбутніх управлінців персоналом та економіки праці» та «формування професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці».

Під «професійною компетентністю майбутніх управлінців персоналом та економіки праці» розуміємо інтегральну сукупність ділових і особистісних якостей фахівця, що володіє знаннями, вміннями, досвідом, достатніми для продуктивного виконання професійних функцій відповідно до прийнятих у суспільстві нормативів економічної діяльності, який є конкурентоспроможним, має сформоване мотиваційно-ціннісне ставлення до обраної професії, особистісно адаптований до соціуму типу професійної поведінки, готовий до професійного співробітництва, створення позитивного професійного іміджу і здатний до самовдосконалення.

Уточнено критерії сформованості професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці: мотиваційно-ціннісний (з показниками – спрямованість особистості майбутнього економіста до підприємницької діяльності, ступінь усвідомленості ним професійних інтересів, ціннісних орієнтацій, системи стійких внутрішніх мотивів, творчо-пошукової позиції, високорозвинених пізнавальних інтересів і здібностей, самостійного стилю мислення, потреби у постійному оновленні і збагаченні знань); когнітивно-інформаційний
(з показниками – економічне мислення, сукупність економічних знань з конкретної сфери діяльності, на основі яких формуються професійні компетентності, знання необхідних основних актів, володіння спеціальними знаннями з професії, обізнаність у суміжних галузях, широкий професійний кругозір); практично-діяльнісний (з показниками – економічна діяльність, здатність до практичного застосування знань у вирішенні економічних завдань, ступінь сформованості умінь професійної діяльності і професійно важливі якості) критерії.

На основі визначених критеріїв та показників охарактеризовано рівні сформованості професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці: низький, середній та високий.

Розроблено модель формування професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці, яка охоплює такі блоки та їх складники: методологічно-цільовий блок (мета, підходи, принципи), змістовно-процесуальний (зміст, який базується на матеріалі фахових дисциплін, розширених тематикою фаховою тематикою, традиційні та інноваційні форми, методи, технології), критеріально-результативний (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-інформаційний, практично-діяльнісний критерії, що мають відповідні показники, що відображають результати та рівні сформованості професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці).
Обґрунтовано й реалізовано педагогічні умови формування професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці: активізація пізнавальної діяльності студентів на основі оновлення змісту фахових дисциплін, стимулювання мотиваційно-ціннісного та відповідального ставлення студентів до майбутньої професійної діяльності в умовах інформатизації освітнього середовища, формування практичних умінь та комунікативного досвіду в реальних умовах самостійної професійної діяльності.

Реалізація першої педагогічної умови здійснювалася через оновлення змісту фахових дисциплін «Державне та регіональне управління», «Менеджмент», «Управління персоналом», «Адміністративний менеджмент», «Стратегічне управління», «Операційний менеджмент», використання форм (самостійної організації семінарів та інших навчальних заходів; публікацій у студентських науково-практичних журналах; організаційного забезпечення студентських наукових конференцій; семінарів із професійного самовизначення; тренінгу «Формування професійної компетентності менеджера по роботі з персоналом») та активних методів, серед яких: імітаційна гра «Працевлаштування», пізнавальні проблемні завдання, ділові ігри «Визначення ціни і обсягу випуску продукції в умовах простої монополії», «Співбесіда при влаштуванні на роботу», «Nixdorf Delta») тощо.

У процесі реалізації другої педагогічної умови – стимулювання мотиваційно-ціннісного та відповідального ставлення студентів до майбутньої професійної діяльності в умовах інформатизації освітнього середовища – студенти включалися у різні види діяльності і спілкування: використання інформаційно-комунікаційних та медіа-технологій, електронних ресурсів бібліотеки (електронні документи на знімних носіях інформації; мережні локальні та інстальовані електронні документи: електронні документи першого покоління (електронного походження), цифрові копії друкованих або інших аналогових документів, розміщені на власних технічних засобах бібліотеки (сервері, автономних автоматизованих робочих станціях, пристроях для читання); електронні документи, включені в локальні, інстальовані, віддалені бази даних).

Реалізація третьої педагогічної умови – формування практичних умінь та комунікативного досвіду в реальних умовах самостійної професійної діяльності – здійснювалася через упровадження форм (організації студентських наукових конференцій; організації клубів та інших форм спілкування студентів; організації системи студентського самоврядування, самостійної організації студентами семінарів та інших навчальних заходів, майстерні з розробки організаційних проектів служб управління персоналом) та активних методів (ігрового проектування, аналізу виробничих ситуацій, розробки інвестиційних проектів, підготовки бізнес-планів, ділові ігри, індивідуально-творчі завдання тощо).

Ефективність процесу реалізації педагогічних умов доведено результатами формувального експерименту: збільшилася кількість студентів із високим рівнем сформованості професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці в експериментальній групі, тоді як у контрольній групі аналогічний показник значно не збільшився. Результати дослідження свідчать про динамічні позитивні зміни показників сформованості професійних компетентностей у студентів експериментальних груп під впливом запропонованих нововведень.

Перспективу подальших досліджень убачаємо в таких напрямах: розкриття специфіки формування управлінської компетентності майбутніх економістів; комунікативне середовище як умова формування професійних компетентностей студентів; готовність студентів до реалізації управлінської функції у професійній діяльності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, у яких опубліковано основні наукові результати дисертації

Яворська Т. М. Електронні бібліотечно-інформаційні ресурси на допомогу самоосвітній діяльності майбутніх економістів / Т. М. Яворська // Соціально-політичні, економічні та гуманітарні виміри європейської інтеграції України : зб. наук. пр. – Ч. ІІ. – Вінниця, 2014. – С. 455–458.
Яворська Т. М. Структура, критерії та рівні сформованості самоосвітньої компетентності у майбутніх фахівців економічної галузі / Т. М. Яворська // Професійна освіта: проблеми і перспективи : зб. наук. пр. – Вип. 7. – К. : ІПТО НАПН України, 2014. – С. 56–61.
Яворська Т. М. Формування самоосвітньої компетентності студентів в контексті нової парадигми освіти України / Т. М. Яворська // Проблеми емпіричних досліджень у психології : зб. наук. пр. – Вип. 8. – К. : Гнозис, 2014. – С. 221–226.
Яворська Т.М. Сучасні інформаційні ресурси та сервіси бібліотеки на допомогу навчальній та науково-дослідній діяльності ВНЗ / Т. М. Яворська // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. пр. – Вип. 40 / ред. кол. : І. А. Зязюн [та ін.]. – К. ; Вінниця : ТОВ «Планер», – С. 454–457.
Яворська Т. М. Соціально-історичні передумови розвитку самоосвітньої діяльності особистості: теоретичний аспект / Т. М. Яворська // Витоки педагогічної майстерності : зб. наук. пр. – Вип. 15. (Сер. : Педагогічні науки). – Полтава, 2015. – С. 359–364.
Яворська Т. М. Електронна бібліотека в інформаційно-комунікаційному середовищі вищого навчального закладу / Т. М. Яворська // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т імені Г. Сковороди». – Дод. 3 до вип. 36, т. ІІІ : тематичний вип. «Міжнародні Челпанівські психолого-педагогічні читання». – К. : Гнозис, 2016. – С. 332–339.
Яворська Т. М. Електронні ресурси бібліотеки ВНЗ в контексті формування професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці / Т. М. Яворська // Вісник Глухівського нац. пед. ун-ту імені Олександра Довженка : зб. наук. пр. – Вип. 31. – (Сер.: Педагогічні науки). – Глухів, 2016. – С. 97–103.
Yavorska T. M. Semantik description of concept «professional competence» / T. Yavorska // Mаssаchusеtts Rеvіеw оf Scіеncе аnd Tеchnоlоgіеs. – 2015. – Vоl. VІ. : «MІT Рrеss», № 2(12). – Р. 473–479.

Опубліковані праці апробаційного характеру

Яворська Т. М. Освітнє середовище вищого навчального закладу в аспекті формування професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці / Т. М. Яворська // Materialy VII Mezinarodni vedecko-prakticka konference «Vedecky pokrok naprelo mutysyachalety – 2011», Praha, 27 kvetna – 05cervna 2011). – Dil 9. Ekonomick evedy. – Praha : Publishing House «Education and Science», 2011. – С. 42–46.
Яворська Т. М. Структура професійних компетентностей у майбутніх управлінців персоналом та економіки праці / Т. М. Яворська // Materialy VII Miedzynarodowejnaukowi-praktycznej konferencji «Perspektywiczne opracowania sa nauka i technikami – 2011» (Przemysl, 07–15 listopada 2011 roku). – Vol. 15. Pedagogiczne nauki. – Przemysl : Nauka istudia, 2011. – С. 58–60.
Яворська Т.М. Модель формування професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом та економіки праці в освітньому середовищі вищого навчального закладу / Т. М. Яворська // Материали за VIII международна науч. практ. конф. «Бъдещите изследвания – 2012», (София, 17 – 25 февруари
2012 р.). – Т. 8 : Икономики. – София : «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2012. – С. 53–56.
Яворська Т. М. Зміст та критерії сформованості професійної компетентності у майбутніх фахівців економічного профілю / Т. М. Яворська // Актуальні питання сучасної педагогіки та психології: наукові дискусії : зб. тез наук. робіт Міжнар. наук.-практ. конф., 26–27 верес. 2014 р. – Львів : ГО «Львівська педагогічна спільнота», 2014. – С. 71–74.
Яворська Т. Компетентність та компетенції персоналу бібліотеки вищого навчального закладу [Електронний ресурс] / Т. Яворська // Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи : зб. стат. ІV Міжнар. наук.-метод. конф., 18–19 берез. 2016 р. – К. : Центр Вільної Преси, Академія української преси, 2016. – С. 504–508. – Режим доступу : http://www.aup.com.ua/ml/Zbirnuk_konf_2016.pdf.
Яворська Т. М. Електронні ресурси бібліотеки вищого навчального закладу у професійній підготовці майбутніх економістів / Т. М. Яворська // Психологія та педагогіка: необхідність впливу науки на розвиток практики в Україні : зб. тез. наук. робіт Міжнар. наук.-практ. конф., 26–27 лют. 2016 р. – Львів : ГО «Львівська педагогічна спільнота», 2016. – С. 80–81.
Яворська Т. М. Інформаційне забезпечення викладання дисциплін у формуванні професійної компетентності майбутніх майбутніх управлінців персоналом та економіки праці [Електронний ресурс] / Т. М. Яворська // Соціально-політичні, економічні та гуманітарні виміри європейської інтеграції України : зб. наук. пр. ІV Міжнар. наук.-практ. конф. Вінницького торговельно-економ. ін-ту КНТЕУ. – Ч. 2. – Вінниця, 2016. – С. 581–593. – Режим доступу : http://www.vtei.com.ua/doc/nav4/4astuna2.pdf.

АНОТАЦІЇ

Яворська Т. М. Формування професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом і економіки праці в освітньому середовищі вищих навчальних закладів. – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. – Умань, 2017.

У дисертації охарактеризовано стан розробленості проблеми формування професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом і економіки праці; розкрито сутність ключових понять дослідження; розкрито структуру, уточнено критерії, показники і рівні сформованості професійних компетентностей у майбутніх управлінців персоналом і економіки праці; висвітлено організацію та методику проведення констатувального етапу дослідно-експериментальної роботи; теоретично обґрунтовано та апробовано модель, визначено та експериментально перевірено педагогічні умови формування професійних компетентностей майбутніх управлінців персоналом і економіки праці в освітньому середовищі вищих навчальних закладів.

Ключові слова: компетентність, професійні компетентності, управління персоналом, майбутні управлінці персоналом і економіки праці, освітнє середовище.

Яворская Т. М. Формирование профессиональных компетентностей будущих управленцев персоналом и экономики труда в образовательной среде высших учебных заведений. – На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины. – Умань, 2017.

В диссертации охарактеризовано состояние разработанности проблемы формирования профессиональных компетентностей будущих управленцев персоналом и экономики труда исследования; раскрыта сущность ключевых понятий исследования; раскрыта структура, уточнены критерии, показатели и характеризированы уровни сформированности профессиональных компетентностей у будущих управленцев персоналом и экономики труда; отражена организация и методика проведения констатирующего этапа опытно-экспериментальной работы; теоретически обоснована и апробирована модель, определены и экспериментально проверены педагогические условия формирования профессиональных компетентностей будущих управленцев персоналом и экономики труда в образовательной среде высших учебных заведений.

Ключевые слова: компетентность, профессиональные компетентности, управление персоналом, будущие управленцы персоналом и экономики труда, образовательная среда.

Yavorska T. M. Future staff and labor economy managers’ professional competence formation in the educational environment of higher education institutions. – The manuscript.

Thesis for the Degree of the Candidate of Pedagogical Sciences in specialty 13.00.04 – Theory and Methodology of professional education. – Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University. – Uman, 2017.

The theoretical synthesis and practical solving of the problem of future staff and labor economy managers’ professional competence formation in the educational environment of higher education institutions are presented in the thesis; the state of the problem in scientific researches has been done by the author; the essence and informative description of the key concepts of the study are presented: «competence», «competency», « specialist competence» «specialist professional competence», «staff (human recourses (HR)) and labor economy managers «, «educational environment», «professional competence of future staff (HR) and labor economy managers», «future staff (HR) and labor economy managers’ professional competence formation»

The role of the modern educational environment of higher educational institution in the future staff (HR) and labor economy managers’ professional competence formation.

The structure of professional competence of future staff (HR) and labor economy managers are distinguished, criteria of future staff (HR) and labor economy managers’ professional competence formation and their performance are defined: motivational valued (orientation of the individual future economists to business activity, the degree of awareness of the professional interests, values, systems of resistant interior motivation, creativity and search positions, advanced cognitive abilities and interests, independent style of thinking, the need for a constant knowledge updating and enrichment); cognitive informational (economic thinking, a set of economic knowledge specific areas of activity on which professional competence and knowledge necessary for basic acts are formed, the possession of special knowledge of the profession, knowledge in related fields, wide professional horizons); practical-activity (the economical activity, the ability the practical application of knowledge in solving economic problems, the degree of professional skills and professionally important qualities) criteria. The conditions of their professional competence formation are analyzed; highlights the organization and methodology of statement phase of the experimental work.

The author theoretically proved and tested the model; it’s also defined and tested pedagogical conditions of the future staff and labor economy managers’ professional competence formation in the educational environment of higher education institutions.

The model of professional competence formation of future staff and labor economy managers is developed by the author and it includes the following components and their components: methodological and target block (target, approaches, principles), substantially Procedure (content, based on the material of professional disciplines, advanced topics professional topics, traditional and innovative forms, methods, technologies), criterion-effective (value-motivational, cognitive-informational, practical and activity criteria are relevant indicators reflecting results and levels of professional competence of personnel management and labor economics).

Pedagogical conditions of formation of professional competence of management personnel and labor economics are proved and realized, they are: activating of students investigating activity based on the content of updated professional disciplines; stimulating students’ motivational values and responsibility for future careers in conditions of informatization of educational environment; the formation of practical skills and communicative experience in the real independent and individual professional activity.

Key words: competence, professional competence, staff management, future staff and labor economy managers, educational environment.