Автореферат

Міністерство освіти і науки України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

КРАВЧЕНКО ТЕТЯНА ПЕТРІВНА

УДК: 379.822:[348.48-6:908]:37.015. 31:613.7-053.67

ФОРМУВАННЯ У СТАРШИХ ПІДЛІТКІВ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ
ДО ВЛАСНОГО ЗДОРОВ’Я У ПРОЦЕСІ ТУРИСТСЬКО-КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ

13.00.07 – теорія і методика виховання

Автореферат дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Умань – 2015

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державному вищому навчальному закладі «Переяслав-Хмельницький держаний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник –	кандидат педагогічних наук, доцент Троценко Валерій Володимирович, Державний вищий навчальний заклад «Переяслав-Хмельницький держаний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», проректор з науково-педагогічної роботи.

Офіційні опоненти:	доктор педагогічних наук, професор Єжова Ольга Олександрівна, Сумський державний університет, професор кафедри фізіології та патофізіології з курсом медичної біології;
	кандидат педагогічних наук Максютов Андрій Олексійович, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, старший викладач кафедри географії та методики її навчання.

Захист відбудеться «16» грудня 2015 року о 13^.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 74.053.02 в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини за адресою: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Садова, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Садова, 2).

Автореферат розіслано «16» листопада 2015 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н. І. Ревнюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема збереження і розвитку духовного й фізичного здоров’я молодого покоління української нації набуває актуальності особливо в останні десятиліття. Зумовлено це такими чинниками, як радикальна соціально-політична трансформація суспільства, зростання рівня захворюваності громадян як результат погіршення екологічного стану навколишнього середовища. Особливий прояв цих негативних процесів спостерігається серед дітей та молоді.

Враховуючи важливість цієї проблеми, у «Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті», «Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді в Україні», Законах України «Про загальну середню освіту» й «Про позашкільну освіту», «Білій книзі національної освіти України», «Концепції позашкільної освіти і виховання», «Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти», «Концепції освіти «рівний – рівному» щодо здорового способу життя серед молоді України», «Концепції неперервної валеологічної освіти в Україні» та ін. актуалізовано увагу на тому, що провідною метою навчально-виховної діяльності навчальних закладів різних типів є формування гуманістичних й моральних цінностей, де цінність здоров’я трактується як провідна цінність особистості, що зростає.

Формування ціннісної сфери особистості у філософсько-культурологічному контексті було і є сьогодні предметом здійснених досліджень та знайшло своє відображення у наукових працях Т. К. Андрющенко, Р. А. Арцишевського, М. С. Кагана, В. Г. Кременя, В. В. Крижка, Л. М. Смирнова, Г. Г. Філіпчука та ін. Цінності як соціальна проблема були предметом досліджень С. Ф. Анісімова, Т. В. Бутківської, В. І. Дзюби, Н. В. Зимівець, В. І. Слободчикова, І. Г. Тараненко та ін.

Формування цінностей особистості, що зростає, як психологічна проблема відображено у наукових працях В. Г. Алексєєвої, І. Д. Беха, А. А. Бодальова, Л. І. Божович, М. Й. Боришевського, І. С. Булах, О. І. Вишневського, В. І. Войтка, В. В. Давидова, П. Р. Ігнатенка, О. Ф. Лазурського, Д. О. Леонтьєва, А. Маслоу В. М. Мясищева, О. О. Норова, Е. О. Помиткіна, В. В. Рибалка, С. Л. Рубінштейна та ін.

У сучасній педагогічній теорії особливої актуальності набуває процес формування у дітей і учнівської молодів ціннісного ставлення до суспільства і держави, людей, себе, природи, праці, мистецтва, й особливо до навколишнього світу, що знайшло своє відображення у наукових працях В. М. Гринькової, В. А. Киричок, О. М. Коберника, О. О. Колонкової, С. В. Лапаєнко, В. В. Лаппо, І. П. Рогальської-Яблонської, В. П. Струманського В. О. Сухомлинського, О. В. Сухомлинської, К. Д. Шевчук та ін.

Розв’язанню проблеми збереження здоров’я індивіда завдяки осмисленню ним цінності людського життя та усвідомлення неперехідної цінності здоров’я, дотримання здорового способу життя присвячено сучасні психолого-педагогічні праці та дослідження (Т. К. Андрющенко, Л. С. Гармаш, В. С. Грушко, Ю. В. Валентик, О. О. Єжова, С. А. Закопайло, О. М. Зварищук, В. М. Кабаєва, Є. П. Козак, Н. І. Коцур, Д. Н. Лоранський, А. В. Мартиненко, Г. С. Нікіфоров, І. В. Поташнюк, С. В. Совгіра та ін.). У цьому контексті актуальними є також наукові праці С. І. Архангельского, О. Г. Асмолова, А. М. Бойко, В. І. Лозової, Г. В. Троцко, В. О. Сухомлинського та ін., що розкривають проблеми активності дитини як суб’єкта процесу навчання і виховання.

Зокрема, організація туристсько-краєзнавчої роботи в загальноосвітній школі і вищих навчальних закладах як педагогічна проблема, формування важливих якостей і здоров’я зростаючої особистості під час участі у такій роботі знайшли своє відображення у працях В. В. Кізіма, М. І. Костолович, І. Я. Коцана, М. П. Крачило, А. М. Максютова, В. В. Обозного, Є. З. Рут, О. В. Тімець та ін.

Активізація творчого потенціалу дитини у процесі туристсько-краєзнавчої роботи та деякі історико-педагогічні аспекти проблеми знайшли своє відображення у працях Л. Л. Бабенка, В. В. Бенедюка, Г. М. Гуменюк, В. П. Корнєєва, М. Ю. Костриці, О. М. Малої, Т. М. Міщенко, Г. П. Пустовіта, В. С. Серебрія, Я. М. Сивохопа, М. В. Соловея, П. Т. Тронька, М. І. Швеця, П. Г. Шищенка та ін.

Водночас слід відзначити, що проблему формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я не можна вважати достатньо розробленою, тому залишається актуальною педагогічна проблема вивчення, осмислення та узагальнення виховного потенціалу туристсько-краєзнавчої роботи у контексті дослідження змісту та умов цілеспрямованого формування означеного ставлення.

На основі узагальнення результатів теоретичного пошуку та аналізу виховної практики сучасних загальноосвітніх навчальних закладів із формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я визначено низку суперечностей, які потребують вирішення, зокрема, між:

– потребою суспільства в особистостях з високим рівнем сформованості ціннісного ставлення до власного здоров’я та недостатністю відповідних виховних методик організації туристсько-краєзнавчої роботи як складової дозвіллєвої компоненти позакласної виховної роботи загальноосвітнього навчального закладу;

– необхідністю формування знань, умінь і навичок старших підлітків зі збереження власного здоров’я та обмеженими можливостями їх застосування у процесі туристсько-краєзнавчої роботи;

– значним виховним потенціалом туристсько-краєзнавчої роботи та недостатнім рівнем готовності вчителів загальноосвітнього навчального закладу до формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я у процесі організації і здійснення такої роботи.

Отже, актуальність проблеми та її недостатня розробленість у педагогічній теорії і виховній практиці, означені суперечності й визначили вибір теми дослідження – «Формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою науково-дослідної теми кафедри теорії та методики фізичного виховання і спорту Державного вищого навчального закладу «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди «Інноваційні технології у фізичному вихованні та спорті дітей і молоді України» (державний реєстраційний номер 0112U005310). Тему дослідження затверджено рішенням вченої ради Державного вищого навчального закладу «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» (протокол № 7 від 20.04.2010 р.) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 5
від 15.06.2010 р.)

Мета дослідження – на основі теоретичного аналізу досліджуваної проблеми і вивчення виховної практики загальноосвітніх навчальних закладів обґрунтувати, розробити й експериментально перевірити методику формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи.

Гіпотезою дослідження є припущення про те, що процес формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи набуде позитивної динаміки якщо: старші підлітки оволодіють системою знань про ціннісне ставлення до здоров’я і уміннями та навичками їх застосування на практиці; зміст та структура процесу формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи будуть адекватні сучасним потребам суспільства; навчально-виховна діяльність вчителів буде побудована на основі особистісно-орієнтованої методики формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи.

Відповідно до мети й гіпотези визначено завдання дослідження:

На основі аналізу філософської, соціологічної, психологічної, педагогічної літератури і виховної практики з’ясувати стан розробленості досліджуваної проблеми та уточнити сутність і структуру поняття «формування ціннісного ставлення старших підлітків до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи» та схарактеризувати її виховний потенціал у формуванні досліджуваного феномену.
Визначити критерії, показники та рівні сформованості ціннісного ставлення старших підлітків до власного здоров’я.
Обґрунтувати та експериментально перевірити методику формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи.
Розробити й упровадити в навчально-виховний процес методичні рекомендації щодо формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи.

Об’єкт дослідження – процес формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я.

Предмет дослідження – методика формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи.

Методи дослідження. Для реалізації мети та вирішення поставлених завдань використано комплекс методів дослідження:

– теоретичні: теоретичного аналізу і синтезу, абстрагування, конкретизації, узагальнення й систематизації знань для обґрунтування теоретичних основ дослідження та визначення сутності провідних наукових понять, аналіз філософської, соціологічної, медико-біологічної, психологічної, педагогічної літератури для виявлення сутності та специфіки формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи;

– емпіричні: узагальнення педагогічного досвіду, опитування (анкетування, тестування, інтерв’ювання), бесіди, оцінювання, педагогічне спостереження й експеримент для перевірки ефективності розробленої методики та визначення рівнів сформованості у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи;

– статистичні та математичні: методи описової статистики, методи обчислення інтегральних оцінок для кількісного та якісного аналізу емпіричних даних, зокрема методи математичної статистики (критерій Пірсона (метод χ²) та критерій Фішера) для обробки одержаних даних та інтерпретації результатів дослідження, що дало змогу підтвердити ефективність методики формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я у процесі краєзнавчої роботи.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Станції юних туристів, загальноосвітніх шкіл № 1, 2, 5, 7 та гімназії м. Переяслав-Хмельницький, загальноосвітньої школи І–ІІІ ст. с. Любарці Київської обл. (експериментальна група – 278 підлітків); загальноосвітніх шкіл № 6, 27 м. Черкаси, гімназії та спеціалізованої загальноосвітньої школи І–ІІІ ст. № 2 м. Кременець Тернопільської обл., Гвардійського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів – гімназія» та Давидковецької загальноосвітньої школи Хмельницької обл. (контрольна група – 273 підлітки). Дослідженням було охоплено 551 старший підліток, 25 вчителів (керівників гуртків, секцій, клубів).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

– вперше теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність методики формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я в процесі туристсько-краєзнавчої роботи, складовими якої є: навчально-виховний зміст, форми, методи, методичні засоби та педагогічні умови формування досліджуваного феномену; визначено критерії з показниками: знаннєвий (сформованість системних знань про ціннісне ставлення до власного здоров’я, умінь і практичних навичок його збереження в процесі туристсько-краєзнавчої роботи), ціннісно-мотиваційний (усвідомлення значущості туристсько-краєзнавчої роботи у збереженні власного здоров’я, зацікавленість й позитивна мотивація щодо його збереження, позитивне ставлення до краєзнавчого аспекту навчальної діяльності), діяльнісно-поведінковий (практична реалізація знань, умінь і навичок зі збереження й покращення власного здоров’я у процесі індивідуальної і колективної туристсько-краєзнавчої роботи) та рівні (низький, середній, достатній, високий) сформованості досліджуваного феномену; з’ясовано основні функції туристсько-краєзнавчої роботи – оздоровча (фізкультурно-оздоровча), навчально-пізнавальна, розвивальна, соціалізуюча, педагогічно орієнтована дозвіллєва; схарактеризовано чинники (накопичення знань, орієнтація на індивідуальні мотиви і потреби, розвиток рефлексивних процесів, єдність змісту, форм, методів і методичних засобів); психологічні механізми (доступність і вільний вибір старшими підлітками змісту туристсько-краєзнавчої роботи, трансформація суспільних норм і правил у власну поведінку, соціально-педагогічна адаптація на основі міжсуб’єктної взаємодії, смислотворчий стиль життєдіяльності, емпатії, рефлексії);

– уточнено поняттєво-категоріальний апарат дослідження, зокрема сутність феномену «формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи» як процесу виховання у них інтересів, мотивів, потреб і переконань зі збереження і покращення здоров’я за умови визнання незаперечної його цінності, що забезпечує ефективність взаємодії індивіда з суспільством та оточуючим її світом, через їхнє включення у систему суспільних норм, правил і відносин, результатом якого є цілеспрямована самостійна діяльність зі збереження і покращення власного здоров’я у всьому розмаїтті їхньої життєдіяльності;

– подальшого розвитку набули форми і методи формування ціннісного ставлення старших підлітків до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці та впровадженні у виховний процес експериментальної навчальної програми факультативного курсу для учнів 7–9 класів «Цінність власного здоров’я» та «Методичних рекомендацій щодо навчально-методичного забезпечення процесу формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я в загальноосвітніх школах у процесі туристсько-краєзнавчої роботи».

Основні положення та висновки дисертації можуть бути використані вчителями (керівниками гуртків, секцій, клубів туристсько-краєзнавчого спрямування) під час організації і здійснення різного рівня масових виховних заходів та в системі післядипломної педагогічної освіти з удосконалення фахового рівня вчителів загальноосвітніх навчальних закладів та педагогів позашкільних навчальних закладів туристсько-краєзнавчого, спортивного та фізкультурно-оздоровчого профілю.

Матеріали дисертаційної роботи доцільно використовувати у змісті лекційних і практичних занять вищих педагогічних навчальних закладів з дисциплін «Краєзнавство і землезнавство», «Організація краєзнавчо-туристської діяльності», «Організація краєзнавчо-туристської діяльності. Спортивний туризм», у процесі підготовки навчально-виховної методичної літератури, навчально-методичних посібників.

Результати дослідження впроваджено у практику роботи спеціалізованої загальноосвітньої школи І–ІІІ ст. № 2 м. Кременець Тернопільської обл. (довідка № 246 від 05.12.2014 р.); Переяслав-Хмельницької міської Станції юних туристів Київської обл. (довідка № 1 від 20.01.2015 р.); загальноосвітньої школи І–ІІІ ст. с. Любарці Київської обл. (довідка № 12 від 28.01.2015 р.); Гвардійського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів – гімназія» (довідка № 25/1 від 19.02.2015 р.) та Давидковецької загальноосвітньої школи (довідка
№ 33-1/д від 2.03.2015 р.) Хмельницької обл.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження апробовано на наукових і науково-практичних конференціях різних рівнів: міжнародних – «Актуальні проблеми фізичного виховання, реабілітації, спорту та туризму» (м. Запоріжжя, 13–14 жовтня 2011 р.); «Безпека життєдіяльності і охорона здоров’я дітей і молоді ХХІ сторіччя: сучасний стан, проблеми та перспективи» (м. Переяслав-Хмельницький, 12–13 вересня 2013 р.); «Педагогіка в Україні та за кордоном» (м. Харків, 28–29 листопада 2014 р.); всеукраїнських – «Актуальні проблеми інтелектуальної власності: теорія і практика» (м. Переяслав-Хмельницький, 28–29 листопада 2013 р.).

Результати дисертаційного дослідження упродовж 2009–2014 рр. доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри теорії та методики фізичного виховання і спорту Державного вищого навчального закладу «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди».

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у
12 одноосібних наукових працях, із них 8 відображають основні наукові результати, 4 – апробаційного характеру.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел (259 найменувань,
з них 6 іноземною мовою) та 9 додатків. Загальний обсяг роботи становить
270 сторінок, із них 188 – основного тексту. Робота містить 8 таблиць та 31 рисунок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність і стан розробленості проблеми, доцільність її дослідження; визначено мету, гіпотезу та завдання; сформульовано об’єкт, предмет, наукову новизну і практичне значення одержаних результатів; схарактеризовано експериментальну базу; викладено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, публікації, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі – «Ціннісне ставлення особистості до власного здоров’я як психолого-педагогічна проблема» – здійснено аналіз вітчизняних та зарубіжних філософських, гуманітарних, культурологічних і психолого-педагогічних поглядів, теорій та концепцій на сутність процесів формування у старших підлітків ціннісних орієнтирів, ціннісних ставлень та системи цінностей,
у контексті формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи.

Актуалізовано поняттєво-категоріальну парадигму дослідження, у межах якої проведено порівняльний аналіз сутності понять: «цінності», «особистісні цінності», «цінності збереження та покращення власного здоров’я», «ціннісні орієнтації старших підлітків на здоровий спосіб життя», «ставлення» та «туристсько-краєзнавча робота». Ціннісні орієнтації старших підлітків на здоровий спосіб життя розглядається нами як емоційно-психологічна спрямованість (настановлення) на логічно вибудовану у відповідності до їхніх вікових можливостей організацію власної життєдіяльності. Основою збереження і покращення здоров’я є дотримання старшими підлітками здорового способу життя, як певного стилю життєдіяльності особистості, що ґрунтується на культурних нормах, цінностях, формах і способах діяльності, що зміцнюють здоров’я і сприяють гармонійному фізичному, духовному і соціальному розвитку.

З’ясовано виховний потенціал туристсько-краєзнавчої роботи у формуванні в старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я, яка розглядається нами ефективною формою суб’єкт-суб’єктної взаємодії учнівсько-педагогічного колективу і спрямовується на досягнення освітньо-виховних, розвивальних, соціалізуючих, адаптаційних, оздоровлювальних, здоров’язбережувальних завдань. Основними засобами їх досягнення є ефективне використання як потенційних виховних і розвивальних можливостей туристсько-краєзнавчої роботи, так і врахування індивідуальних особливостей потреб, інтересів та мотивів старших підлітків. Схарактеризовано основні функції туристсько-краєзнавчої роботи у формуванні ціннісного ставлення старших підлітків до власного здоров’я, а саме: навчально-пізнавальна, розвивальна, оздоровча (фізкультурно-оздоровча), соціалізуюча, педагогічно орієнтована дозвіллєва.

Визначено чинники ефективного формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи, а саме: формування інтелектуального компоненту ціннісного ставлення особистості до власного здоров’я; орієнтація старших підлітків на індивідуальні мотиви і потреби дотримання здорового способу життя і збереження власного здоров’я; усвідомлення ними провідного значення здоров’язбережувальних мотивів і цілей у її розвитку й життєдіяльності; формування провідних якостей характеру підлітків: допитливості, ініціативності, цілеспрямованості, дисциплінованості, наполегливості, самостійності, працелюбності і відповідальності; розвиток рефлексивних психічних процесів, що проявляються у самопізнанні, саморегуляції, самовдосконаленні, самореалізації; дотримання логічної єдності форм і методик такої роботи та наступності змісту здоров’язбережувальних заходів, спрямованих на ефективне формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я.

Охарактеризовано сутність феномену «формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи», як процесу виховання у підлітків осмисленого ставлення до власних інтересів, мотивів, потреб і переконань зі збереження і покращення здоров’я за умови визнання незаперечної його цінності, що забезпечує ефективність взаємодії індивіда з суспільством та оточуючим її світом, через їхнє включення у систему суспільних норм, правил і відносин, результатом якого є цілеспрямована самостійна діяльність зі збереження і покращення власного здоров’я у всьому розмаїтті їхньої життєдіяльності.

Визначено психолого-педагогічні механізми формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи, а саме: забезпечення вільного вибору й доступності змісту, форм і методів та методик туристсько-краєзнавчої роботи завдяки створенню спеціальних освітньо-виховних ситуацій; трансформація у свідомості суспільних норм і правил життєдіяльності в особистісно значущі вчинки, поведінку і діяльність; соціально-психологічна та психолого-педагогічна адаптація; міжсуб’єктна взаємодія, що полягає у залученні старших підлітків до індивідуальної і колективної туристсько-краєзнавчої роботи; включення пізнавальних процесів у мимовільну регуляцію вчинків і поведінки та здоров’язбережувальну діяльність; смислоутворюючий та смислоперетворюючий стиль життєдіяльності, що передбачає цілеспрямовану зміну здоров’ябережувальних вчинків і діяльності; активне залучення свідомості та уяви старших підлітків для актуалізації їхніх інтересів, мотивів і потреб збереження та покращення власного здоров’я; створення ефективних умов здійснення туристсько-краєзнавчої роботи, спрямованої на формування емпатійності здоров’язбережувальних вчинків і діяльності; рефлексія як процесу самоаналізу й самосприйняття старшими підлітками власних вчинків і діяльності на основі сформованого ціннісного ставлення до власного здоров’я.

Визначено й обґрунтовано сутність основних компонентів ціннісного ставлення старших підлітків до власного здоров’я – інтелектуального, емоційно-ціннісного, діяльнісно-практичного; охарактеризовано критерії з показниками: знаннєвий (сформованість системних знань про ціннісне ставлення до власного здоров’я, умінь і практичних навичок його збереження в процесі туристсько-краєзнавчої роботи), ціннісно-мотиваційний (усвідомлення значущості туристсько-краєзнавчої роботи у збереженні власного здоров’я, зацікавленість й позитивна мотивація щодо його збереження, позитивне ставлення до краєзнавчого аспекту навчальної діяльності), діяльнісно-поведінковий (практична реалізація знань, умінь і навичок зі збереження й покращення власного здоров’я у процесі індивідуальної і колективної туристсько-краєзнавчої роботи) та рівнів (низький, середній, достатній, високий) сформованості досліджуваного феномену.

Ґрунтовно проаналізувавши отримані результати на констатувальному етапі дослідження, встановлено: по-перше, між рівнями сформованості досліджуваного феномену за кожним критерієм у старших підлітків експериментальної та контрольної групи суттєвої різниці не виявлено. Отже, створені нами вибірки для проведення експерименту є однорідними. По-друге, виявлена тенденція щодо збільшення кількості старших підлітків на високих рівнях сформованості досліджуваного феномену відповідно до збільшення вікового цензу серед експериментальної вибірки може носити чисто випадковий характер. Сам же факт розцінюємо як окремий вектор, що може слугувати темою для окремих наукових досліджень. По-третє, переважна більшість залучених до експерименту старших підлітків мали доволі низькі показники щодо збереження й покращення власного здоров’я, так на високому рівні перебувало всього від 8,0 % до 16,3 % учнів, тоді як на середньому і достатньому зосереджена більша їхня кількість, від 42,1 % аж до 60,5 % від загальної кількості респондентів. У свою чергу на низькому рівні перебувало від 22,2 % до 32,7 % учнів, що подекуди у три рази перевищує показники високого рівня.

У свою чергу, вчителі загальноосвітніх навчальних закладів, керівники гуртків, секцій, клубів туристсько-краєзнавчого спрямування, котрі брали участь в нашому експерименті, не виявили достатніх знань, умінь і навичок планування та здійснення разом зі старшими підлітками спільної участі у різних формах туристсько-краєзнавчої роботи, спрямованої на формування їхнього ціннісного ставлення до власного здоров’я та його покращення. Отже, можемо констатувати про необхідність розробки, перевірки та запровадження нового ефективного навчально-виховного змісту, форм, методів та педагогічних умов формування ціннісного ставлення старших підлітків до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи.

У другому розділі – «Дослідно-експериментальна перевірка ефективності методики формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи» – науково-обґрунтовано, розроблено й апробовано навчально-виховний зміст, форми, методи та педагогічні умови як складові методики формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи.

На основі визначення сутності провідних детермінант формування досліджуваного феномену обґрунтовано теоретичні засади методики: актуалізація підходів і провідних напрямів трансляції культурно сформованих цінностей, моделей поведінки, способів соціальних дій, характерних для сучасного українського суспільства у різні форми туристсько-краєзнавчої роботи старших підлітків. Саме такий процес відображає міжпоколінну трансмісію культури, тобто вирішення завдань «передачі у спадок», від покоління до покоління всіх властивих конкретній культурі особливостей формування ціннісного ставлення особистості до власного здоров’я. Він сприяє засвоєнню й інтерналізації старшими підлітками різних модусів соціального досвіду, завдяки чому зовнішні соціальні вимоги до особистості стають внутрішніми її правилами і проявляються у вчинках, поведінці і діяльності; активізації старших підлітків щодо формування особистісного ціннісного ставлення до власного здоров’я та визначення свого місця і ролі у здійсненні туристсько-краєзнавчої роботи; конструюванню особистого життєвого шляху і системи цінностей стосовно власного здоров’я. Усвідомлення підлітками цінності власного здоров’я як особистісної детермінанти забезпечує ефективність подальшої їхньої життєдіяльності у соціумі; екстраполяції в свідомості старшого підлітка моральних норм на його вчинки, дії та діяльність зі збереження власного здоров’я; набуття системних знань і вироблення умінь та практичних навичок збереження власного здоров’я, як визначального системоутворюючого чинника формування власної ціннісної сфери. Така діяльність забезпечує наступність, системність і циклічність процесу формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я.

У структуру методики формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи, її культурологічного, гуманістичного, соціально-психологічного й психолого-педагогічного контекстів входять: загальнопедагогічні підходи, концепції та конкретні напрями їх застосування в сучасній виховній теорії та практиці; філософсько-культурологічні, соціально-педагогічні й психолого-педагогічні положення щодо біосоціальної природи особистості, що зростає, її гармонійної взаємодії з оточуючим її довкіллям, а також психолого-педагогічні основи розгляду особистості як активного суб’єкта діяльності. Визначено низку провідних підходів до її здійснення, а саме: гносеологічний надавав змогу враховувати структуру і рівень сформованості ціннісного ставлення старших підлітків до власного здоров’я; психологічний спрямовувався на вивчення мотивації старших підлітків щодо формування досліджуваного феномену; педагогічний спрямовувався на вивчення ефективності навчально-виховного змісту, основних умов формування ціннісного ставлення старших підлітків до власного здоров’я; особистісно pорієнтований визначав навчально-виховний зміст, форми і методи здійснення туристсько-краєзнавчої роботи; діяльнісний спрямовувався на створення умов ефективного застосування здобутих знань, умінь і практичних навичок здійснення туристсько-краєзнавчої роботи, так і формування їхнього ціннісного ставлення до власного здоров’я.

Головним суб’єктом і об’єктом розробленої нами методики є саме старші підлітки (за умови дотримання принципу дитиноцентризму). У процесі реалізації методики забезпечується цілісність та логічна єдність всіх її основних компонентів; врахування вікових, інтелектуальних і психологічних особливостей формування ціннісного ставлення старших підлітків до власного здоров’я як внутрішньої якості особистості, котра поєднує в собі знання, уміння, мотиви, ідеї, ідеали, переконання та практичні навички. Рівень фахової підготовки вчителя (керівника гуртка, секції, клубу) визначає рівень здійснення старшими підлітками туристсько-краєзнавчої роботи, навчально-пізнавальної, пошукової, дослідницької діяльності та конкретної суспільно корисної і масової роботи здоров’язбережувального спрямування.

Отже, узагальнивши схарактеризовані теоретичні засади розробленої методики формування ціннісного ставлення старших підлітків до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи, нами обґрунтовано навчально-виховний зміст формування досліджуваного феномену: залучення старших підлітків до здоров’язбережувальних форм туристсько-краєзнавчої роботи відповідно до їхніх інтересів і віку; формування стійкої внутрішньої позитивної мотивації до участі у різних формах туристсько-краєзнавчої роботи; формування системних знань умінь і практичних навичок збереження й покращення власного здоров’я; розвиток саморегуляції психологічних механізмів активної життєдіяльності зі збереження власного здоров’я; розширення індивідуального досвіду суб’єкт-суб’єктної взаємодії в гуртку, секції, клубі; формування навичок здорового способу життя та відповідальності стосовно збереження власного здоров’я; самостановлення і самореалізація як важливий етап їхньої соціалізації завдяки формуванню позитивної «Я-концепції» стосовно збереження власного здоров’я.

Наступною складовою розробленої нами методики є виокремлені й охарактеризовані форми реалізації навчально-виховного змісту. Вони мають соціальну обумовленість і практичне спрямування, є з’єднувальною ланкою у спілкуванні вчителів (керівників гуртків, секцій, клубів) і старших підлітків, визначають співвідношення індивідуального і колективного навчання, ступінь активності підлітків у процесі туристсько-краєзнавчої роботи, часовий інтервал і географічні межі її здійснення. Найбільш ефективними у формуванні ціннісного ставлення старших підлітків до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої є: предметний гурток, кінолекторій, конференція, клуб здоров’я, олімпіада, рольові ігри здоров’язбережувального спрямування, екскурсії, походи, експедиції, екологічний моніторинг, конкурси, виставки, свята, презентації, змагання, суспільно корисна та природоохоронна робота.

У процесі дослідження систематизовано найбільш ефективні методи формування ціннісного ставлення старших підлітків до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи: дискусія, прес-центри, інтелектуальні ігри, змагання, конкурси, комп’ютерна графіка, розробка і створення моделей, моніторинг – безпосереднє чи опосередковане спостереження природних об’єктів і явищ, історичних та соціальних подій, наслідків діяльності людини, стану довкілля і, відповідно, стану власного здоров’я, дослідницькі й проблемно-пошукові методи – вправи, лабораторний експеримент, статистичні виміри, обліки та обрахунки, захист науково-дослідних робіт та ін.

Педагогічними умовами ефективного формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи визначено: поєднання у певній системі, наступності й доцільності специфічних і загальнопедагогічних форм і методів реалізації на практиці навчально-виховного змісту; відповідність навчально-виховного змісту сучасним актуальним проблемам формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я; моделювання вербальної і сенсорної здоров’язбережувальної інформації у вигляді образів-понять; залучення до навчально-виховного змісту туристсько-краєзнавчої роботи старших підлітків особистісно й соціально значущих соціокультурних цінностей збереження здоров’я; розвиток позитивних психофізичних і вольових якостей дотримання особистістю здорового способу життя та активної життєвої позиції щодо збереження і покращення власного здоров’я.

Ефективність апробації обґрунтованої методики та упровадження в навчально-виховний процес навчальних закладів методичних рекомендації щодо формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи забезпечувалася через: зацікавленість і добровільність участі старших підлітків у туристсько-краєзнавчій роботі здоров’язбережувального спрямування (факультативні заняття: «Здоров’я як основна людська цінність», «Право на здоров’я», вікторини і рольові ігри: «Модель здоров’я», «Стежина здоров’я»). Доступність процесу навчання у гуртку стимулює прагнення старших підлітків поглиблювати свої знання, виробляти й застосовувати відповідні уміння і практичні навички зі збереження власного здоров’я («Складання рюкзаку», «Хто швидше поставить намет», «Туристська смуга перешкод»). Досягненню високого рівня сформованості пізнавальних процесів, їх системності, науковості, обов’язкової наступності, організованості, цілеспрямованості і активності мислення сприяли факультативні заняття: «Основні складові здоров’я», «Шкідливі звички», ігри та вікторини: «Народна мудрість про здоров’я», «Запитання-відповіді».

Практична спрямованість та особистісна й соціальна значущість здійснюваної туристсько-краєзнавчої роботи реалізувалася під час факультативних занять «Види активного відпочинку», «Розпорядок дня», «Участь і здійснення туристських походів») завдяки врахуванню індивідуальних можливостей, інтересів, потреб, мотивів, сформованих ідеалів та переконань старших підлітків в організації такої роботи (факультативні заняття «Рівень фізичного розвитку як показник здоров’я», «Права і обов’язки щодо збереження і зміцнення здоров’я», «Моє здоров’я як невід’ємна складова життя», «Формування пріоритетної цінності здоров’я», «Підготовка до туристичного походу», «Організація і проведення туристичного походу», рольова гра «Хто більше»).

Формувальний етап дослідження дав змогу співставити та оцінити дані, провести заключний етап дослідження та статистично підтвердити ефективність та дієвість впровадженої методики (табл. 1). Аналіз результатів формувального етапу дослідження засвідчив, що проведена дослідно-експериментальна перевірка розробленої і запровадженої у практику методики формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи забезпечила позитивну динаміку показників сформованості досліджуваного феномену в експериментальних групах.

Таблиця 1

Рівні сформованості у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я на формувальному етапі дослідження

*Інтелектуальний компонент*
Критерій	Рівень		7 клас								8 клас								9 клас
			КГ			ЕГ		χ²			КГ			ЕГ		χ²			КГ		ЕГ		χ²
Знаннєвий	Високий		8			16		8,89			10			19		8,39			11		21		8,62
	Достатній		29			36					29			35					27		32
	Середній		31			32					34			28					33		34
	Низький		19			7					22			10					20		8
Ціннісно-мотиваційний	Високий		10			17		9,01			13			20		8,09			12		19		8,53
	Достатній		27			33					24			32					24		32
	Середній		33			36					35			30					34		36
	Низький		17			5					23			10					21		8
Діяльнісно-поведінковий	Високий		8			20		8,55			14			21		8,1			15		24		8,06
	Достатній		30			34					26			33					25		35
	Середній		37			32					36			31					36		30
	Низький		12			5					19			7					15		6
*Емоційно-ціннісний компонент*
Критерій		Рівень		7 клас								8 клас								9 клас
				КГ			ЕГ		χ²			КГ			ЕГ		χ²			КГ		ЕГ		χ²
Знаннєвий		Високий		9			21		8,15			10			18		8,25			14		25		7,95
		Достатній		33			37					29			36					25		32
		Середній		24			22					32			27					28		26
		Низький		21			11					24			11					24		12
Ціннісно-мотиваційний		Високий		11			19		8,26			10			22		9,21			15		24		8,67
		Достатній		21			33					28			32					24		37
		Середній		33			27					31			24					30		21
		Низький		22			12					26			14					22		13
Діяльнісно-поведінковий		Високий		8			20		8,62			12			22		8,05			13		23		7,95
		Достатній		28			27					27			34					25		36
		Середній		27			31					34			22					33		23
		Низький		24			13					22			14					20		13
*Діяльнісно-практичний компонент*
Критерій		Рівень			7 клас								8 клас							9 клас
					КГ		ЕГ			χ²			КГ		ЕГ			χ²		КГ		ЕГ		χ²
Знаннєвий		Високий			10		21			8,11			13		18			8,43		16		26		8,37
		Достатній			30		36						24		36					26		38
		Середній			25		23						35		27					26		20
		Низький			22		11						23		11					21		11
Ціннісно-мотиваційний		Високий			10		19			8,13			11		20			8,03		14		25		8,09
		Достатній			26		37						28		35					27		36
		Середній			31		24						31		24					29		25
		Низький			20		11						25		13					19		9
Діяльнісно-поведінковий		Високий			9		16			8,55			14		22			7,88		16		25		8,59
		Достатній			22		36						28		37					24		38
		Середній			33		25						35		20					34		23
		Низький			23		14						18		13					15		9

Для всіх компонентів (інтелектуального, емоційно-ціннісного і діяльнісно-практичного) сформованості у підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я в експериментальних групах домінуючими стали середній і достатній рівні, значно зросла кількість старших підлітків з високим рівнем його сформованості й суттєво зменшилась кількість тих, для кого характерним є низький рівень сформованості досліджуваного феномену. Це, загалом, підтверджує ефективність запровадженої у практику методики, адже рівень ціннісного ставлення старших підлітків до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи значно підвищився, а отримані результати є достовірними на рівні значущості 0,05 (з імовірністю 95 %).

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне обґрунтування й практичне вирішення актуальної психолого-педагогічної проблеми – формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи в загальноосвітніх навчальних закладах.

На основі аналізу філософської, соціологічної, психологічної, педагогічної літератури і виховної практики удосконалено поняттєво-категоріальний апарат дослідження, у межах якого дано характеристику сутності феномену «формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи» як процесу виховання у старших підлітків осмисленого ставлення до власних інтересів, мотивів, потреб і переконань зі збереження і покращення здоров’я за умови визнання незаперечної його цінності, що забезпечує ефективність взаємодії індивіда з суспільством та оточуючим її світом, через їхнє включення у систему суспільних норм, правил і відносин, результатом якого є цілеспрямована самостійна діяльність зі збереження власного здоров’я.

З’ясовано основні функції туристсько-краєзнавчої роботи – оздоровча (фізкультурно-оздоровча), навчально-пізнавальна, розвивальна, соціалізуюча, педагогічно орієнтована дозвіллєва; схарактеризовано провідні чинники формування досліджуваного феномену – формування інтелектуального компоненту ціннісного ставлення особистості до власного здоров’я, орієнтація старших підлітків на індивідуальні мотиви і потреби дотримання здорового способу життя, формування провідних якостей характеру зростаючої особистості, розвиток рефлексивних психічних процесів, що мають домінуюче оздоровчо-збережувальне, виховне та суто розвивальне спрямування, дотримання логічної єдності і наступності форм і методик туристсько-краєзнавчої роботи здоров’язбережувального спрямування.

Визначено критерії з показниками: знаннєвий (сформованість системних знань про ціннісне ставлення до власного здоров’я, умінь і практичних навичок його збереження в процесі туристсько-краєзнавчої роботи), ціннісно-мотиваційний (усвідомлення значущості туристсько-краєзнавчої роботи у збереженні власного здоров’я, зацікавленість й позитивна мотивація щодо його збереження, позитивне ставлення до краєзнавчого аспекту навчальної діяльності), діяльнісно-поведінковий (практична реалізація знань, умінь і навичок зі збереження й покращення власного здоров’я у процесі індивідуальної і колективної туристсько-краєзнавчої роботи) та рівні (низький, середній, достатній, високий) сформованості досліджуваного феномену. Установлено, що переважна більшість залучених до експерименту старших підлітків мали доволі низькі показники щодо збереження й покращення власного здоров’я, так на високому рівні перебувало всього від 8,0 % до 16,3 % учнів, тоді як на середньому і достатньому зосереджена більша їхня кількість, від 42,1 % аж до 60,5 % від загальної кількості респондентів. У свою чергу на низькому рівні перебувало від 22,2 % до 32,7 % учнів.
Обґрунтовано та експериментально перевірено методику формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи, складовими якої є: навчально-виховний зміст, форми, методи, методичні засоби та педагогічні умови формування досліджуваного феномену.

Виокремлено й охарактеризовано теоретичні засади методики формування ціннісного ставлення старших підлітків до власного здоров’я, сутність яких полягає у: процесах трансляції культурно сформованих цінностей, моделей поведінки як входження у здоров’язбережувальну культуру свого народу; засвоєнні, інтерналізації різних модусів соціального досвіду, за умови їх трансформації у внутрішні правила поведінки і діяльності; активізації позитивних змін ціннісних орієнтацій «Я-концепції»; активному відтворенні засвоєного соціального досвіду у збереженні власного здоров’я; визнанні цінності власного здоров’я у забезпеченні ефективності подальшої життєдіяльності; активізації індивідуальних якостей й особистісного потенціалу зі збереження власного здоров’я; детермінація психолого-педагогічних механізмів формування ціннісного ставлення до власного здоров’я; актуалізація організаційно-педагогічних умов співпраці загальноосвітнього навчального закладу із сім’єю.

Обґрунтовано навчально-виховний зміст формування досліджуваного феномену: залучення старших підлітків до здоров’язбережувальних форм туристсько-краєзнавчої роботи відповідно до їхніх інтересів і віку; формування стійкої внутрішньої позитивної мотивації до участі у різних формах туристсько-краєзнавчої роботи; формування системних знань умінь і практичних навичок збереження й покращення власного здоров’я; розвиток саморегуляції психологічних механізмів активної життєдіяльності зі збереження власного здоров’я; розширення індивідуального досвіду суб’єкт-суб’єктної взаємодії в гуртку, секції, клубі; формування навичок здорового способу життя та відповідальності стосовно збереження власного здоров’я; самостановлення і самореалізація як важливий етап їхньої соціалізації завдяки формуванню позитивної «Я-концепції» стосовно збереження власного здоров’я.

Охарактеризовано групи ефективних здоров’язбережувальних форм формування ціннісного ставлення старших підлітків до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи (теоретичного й комбінованого навчання, навчально-практичні і масові), а також методів (словесні та наочні, репродуктивні, проблемно-пошукові, дослідницькі, спостереження, аналіз, синтез і систематизація інформації, моніторинг, мотивації, виховання, контролю і самоконтролю).

Доведено ефективність загальних психолого-педагогічних механізмів формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи: забезпечення вільного вибору й доступності змісту, форм і методів туристсько-краєзнавчої роботи; трансформація у свідомості суспільних норм і правил життєдіяльності зростаючої особистості; соціально-психологічна та психолого-педагогічна адаптація; міжсуб’єктна взаємодія; включення пізнавальних процесів у мимовільну регуляцію вчинків, поведінки,
а головне здоров’язбережувальної діяльності; інтелектуальний, смислоутворюючий та смислоперетворюючий стиль життєдіяльності; емпатії; рефлексії.

Визначено сутність педагогічних умов як складових методики формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи, а саме: поєднання у певній системі, наступності й доцільності специфічних і загальнопедагогічних форм і методів реалізації на практиці навчально-виховного змісту; відповідність навчально-виховного змісту сучасним актуальним проблемам формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я; моделювання вербальної і сенсорної здоров’язбережувальної інформації у вигляді образів-понять; залучення до навчально-виховного змісту туристсько-краєзнавчої роботи старших підлітків особистісно й соціально значущих соціокультурних цінностей збереження здоров’я; розвиток позитивних психофізичних і вольових якостей дотримання особистістю здорового способу життя та активної життєвої позиції щодо збереження власного здоров’я.

Розроблено й упроваджено у практику основні положення розробленої методики, а саме: головним суб’єктом і об’єктом є старші підлітки; врахування цілісності та логічної єдності всіх її складових – навчально-виховного змісту (програма «Цінність власного здоров’я»), ефективних здоров’язбережувальних форм, методів і методичного забезпечення (Методичні рекомендацій щодо навчально-методичного забезпечення процесу формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я в загальноосвітній школі у процесі туристсько-краєзнавчої роботи), а також педагогічних умов організації і здійснення старшими підлітками туристсько-краєзнавчої роботи.

Аналіз результатів формувального етапу дослідження засвідчив, що проведена дослідно-експериментальна перевірка розробленої і запровадженої у практику методики формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи забезпечила позитивну динаміку показників сформованості досліджуваного феномену в експериментальних групах. Для всіх її компонентів домінуючими стали середній і достатній рівні, значно зросла кількість старших підлітків з високим рівнем сформованості ціннісного ставлення до власного здоров’я й суттєво зменшилась кількість тих, для кого характерним є низький рівень. Це, загалом, підтверджує ефективність запровадженої у практику методики формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи.

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми. Подальшого вивчення вимагають умови створення цілісної й логічно вибудованої системи туристсько-краєзнавчої роботи здоров’язбережувального спрямування як для молодших підлітків, так і старшокласників в умовах загальноосвітнього навчального закладу, системне дослідження ролі соціального середовища як провідного чинника соціалізації й творчого розвитку підлітків у процесі такої діяльності. З урахуванням актуальності досліджуваної теми, рекомендовано: запровадити у навчально-виховний процес загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів факультативний курс для учнів 7–9 класів «Цінність власного здоров’я» та «Методичні рекомендації щодо навчально-методичного забезпечення процесу формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я в загальноосвітніх школах у процесі туристсько-краєзнавчої роботи».

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, в яких опубліковано основні результати дисертації

Галенко Т. П. Особливості психологічного клімату туристичної групи в залежності від прогнозування подорожі / Т. П. Галенко // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-ет імені Григорія Сковороди» : зб. наук. пр. – Переяслав-Хмельницький : Вид-воДВНЗ ПХДПУ імені Григорія Сковороди, 2009. – Вип. 18. – С. 30–33.
Галенко Т. П. Цінності як основа формування у старших підлітків ставлення до власного здоров’я / Т. П. Галенко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2010. – № 8. – С. 22–24.
Галенко Т. П. Туристсько-краєзнавча робота як засіб формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я / Т. П. Галенко // Вісник Запорізького нац. ун-ту : зб. наук. ст. Серія Фізичне виховання та спорт. – Запоріжжя : Вид-во Запорізького нац. ун-ту, 2010. – № 1 (3). – С. 73–75.
Галенко Т. П. Ціннісне ставлення молоді до власного здоровя в процесі туристсько-краєзнавчої роботи / Т. П. Галенко // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-ет імені Григорія Сковороди» : зб. наук. пр. – Переяслав-Хмельницький : Вид-во «ФОП Кузьмичова Р.Ю.», 2011. – Вип. 20. – С. 434–436.
Галенко Т. П. Туристсько-краєзнавча робота в контексті формування ціннісного ставлення до власного здоров’я старших підлітків / Т. П. Галенко // Туризм і краєзнавство : зб. наук. пр. : додат. до Гуманітарного вісника ДВНЗ «Перереяслав-Хмельницький держ. пед. ун-ет імені Григорія Сковороди». – Переяслав-Хмельницький : ПП «СКД», 2012. – С. 385–388.
Галенко Т. П. Особливості формування ціннісного ставлення старших підлітків до власного здоров’я [Електронний ресурс] / Т. П. Галенко // Науковий вісник Донбасу / Держ. закл. «ЛНУ ім. Тараса Шевченка» ; голов. ред. Курило В. С. – – Вип. 1 (25) – Режим доступу : nvd.luguiv.edu.ua/- archiv/NN25/index.html. – Назва з екрана.
Кравченко Т. П. Формирование у школьников ценностного отношения к собственному здоровью как психолого-педагогическая проблема современности / Т. П. Кравченко // Журнал научных публикаций аспирантов и докторантов. – Курск, – № 11 (101). – С. 96–99.
Кравченко Т. П. Психолого-педагогічні чинники формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я / Т. П. Кравченко // Молодий вчений : наук. журн. – Херсон, 2015. – № 2. – С. 51–55.

Опубліковані праці апробаційного характеру

Галенко Т. П. Складові туристсько-краєзнавчої роботи в контексті формування ціннісного ставлення до власного здоров’я / Т. П. Галенко // Актуальні проблеми фізичного виховання, реабілітації, спорту та туризму: матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 13–14 жовт. 2011 р. / за ред. В. М. Огаренко [та ін.]. – Запоріжжя : КПУ, 2011. – С. 186–187.
Галенко Т. П. Процес формування ціннісного ставлення до власного здоров’я старших підлітків. / Т. П. Галенко // Безпека життєдіяльності і охорона здоров’я дітей і молоді ХХІ сторічча: сучасний стан, проблеми та перспективи : матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф.,12–13 верес. 2013 р. – Переяслав-Хмельницький : Вид-во ДВНЗ ПХДПУ імені Григорія Сковороди, 2013. – С. 34–36.
Галенко Т. П. Інноваційні технології формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я засобами туризму / Т. П. Галенко // Актуальні проблеми інтелектуальної власності: теорія і практика : матеріали Всеукр. сем., 28–29 листоп. 2013 р. – Переяслав-Хмельницикий : Вид-во ДВНЗ ПХДПУ імені Григорія Сковороди, 2013. – С. 34–36.
Кравченко Т. П. Формування ціннісного ставлення у старших підлітків до власного здоров’я / Т. П. Кравченко // Педагогіка в Україні та за кордоном : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 28–29 листоп. 2014 р. – Херсон : Видав. дім «Гельветика», 2014. – С. 98–100.

АНОТАЦІЇ

Кравченко Т. П. Формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи. – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Умань, 2015.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано ефективні підходи до розв’язання актуальної наукової проблеми формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи.

Удосконалено поняттєво-категоріальний апарат дослідження та визначено сутність поняття «формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я в процесі туристсько-краєзнавчої роботи». Визначено й охарактеризовано основні функції туристсько-краєзнавчої роботи, провідні чинники, загальні психолого-педагогічні механізми та провідні детермінанти формування досліджуваного феномену як теоретичні основи авторської методики формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я в процесі туристсько-краєзнавчої роботи. Виокремлено й охарактеризовано навчально-виховний зміст, ефективні здоров’язбережувальні форми, методи та педагогічні умови як складові розробленої методики. Визначено основні компоненти досліджуваного феномену (інтелектуальний, емоційно ціннісний, діяльнісно-практичний), критерії (знаннєвий, ціннісно-мотиваційний, діяльнісно-поведінковий) й рівні (низький, середній, достатній, високий) та структуру процесу формування у старших підлітків ціннісного ставлення до власного здоров’я у процесі туристсько-краєзнавчої роботи.

Ключові слова: формування ціннісного ставлення до власного здоров’я, старший підліток, туристсько-краєзнавча робота, здоровий спосіб життя.

Кравченко Т. П. Формирование у старших подростков ценностного отношения к собственному здоровью в процессе туристско-краеведческой работы. – На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. – Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины, Умань, 2015.

В диссертации осуществлено теоретическое обобщение и предложены эффективные подходы к решению актуальной научной проблемы формирования у старших подростков ценностного отношения к собственному здоровью в процессе туристско-краеведческой работы. Усовершенствована понятийно-категориальный аппарат исследования и определена сущность понятия «формирование у старших подростков ценностного отношения к собственному здоровью в процессе туристско-краеведческой работы» и ее воспитательный потенциал в формировании исследуемого феномена. Определены и охарактеризованы основные функции туристско-краеведческой работы, а также факторы, общие психолого-педагогические механизмы и ведущие детерминанты формирования исследуемого феномена как теоретической основы авторской методики формирования у старших подростков ценностного отношения к собственному здоровью в процессе туристско-краеведческой работы. Выделено и охарактеризовано учебно-воспитательное содержание, эффективные формы, методы и педагогические условия как составляющие разработанной методики формирования у старших подростков ценностного отношения к собственному здоровью. Определены основные компоненты исследуемого феномена (интеллектуальный, эмоционально ценностный, деятельно-практический), критерии (знаниевый, ценностно-мотивационный, деятельно-поведенческий), уровни (низкий, средний, достаточный, высокий) и структуры процесса формирования у старших подростков ценностного отношения к собственному здоровья в процессе туристско-краеведческой работы.

Ключевые слова: формирование ценностного отношения к собственному здоровью, старший подросток, туристско-краеведческая робота, здоровый образ жизни.

Kravchenko T. P. The Formation of Senior Teenagers’ Value Attitude to Their Own Health in the Tourism and Regional Studies Work. – Printed as manuscript.

Dissertation for a scientific degree of candidate of pedagogical sciences in specialty 13.00.07 – Theory and Methods of Education. – Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman, 2015.

The conceptual and categorical apparatus of the research are improved in which the characteristic of the phenomenon of «formation of senior teenagers’ value attitude to their own health in the tourism and regional studies work» is defined as a value and procedural category of person’s relation to her or his own interests, needs and beliefs that provides the efficiency of interaction between an individual and society when the person is included in the system of social relationship. The main functions of tourism and regional studies work in the process of formation of senior teenagers’ value attitude to their own health, namely: educational and cognitive, developing, health-improving (physical well-being), socializing, and pedagogically oriented leisure function are determined and characterized. The characteristic of the content of the leading determinants and factors is described; the effectiveness of the general psychological and pedagogical mechanisms of formation of senior teenagers’ value attitude to their own health in the tourism and regional studies work is proved.

The essence of pedagogical conditions as the constituents of a technique of formation of senior teenagers’ value attitude to their own health in the tourism and regional studies work, namely: the efficiency of methods of formation of the investigated phenomenon is possible if the specific and general didactic forms and methods of practical implementation of the educational content should be the associated in a particular system, succession and appropriateness; compliance between the educational content and urgent problems of formation of senior teenagers’ value attitude to their own health; modeling of verbal and sensory information aimed at preserving health in the form of image-concepts based on the development of their solutions; including personally and socially relevant socio-cultural values of health preservation in the educational content of the tourism and regional studies work with senior teenagers; development of positive psycho-physical and volitional qualities of teenagers in order to keep healthy lifestyle and active life position to preserve and improve their own health.

Theoretical foundations of the technique of formation of senior teenagers’ value attitude to their own health in the tourism and regional studies work are defined and proved, as well as its cultural, humanistic, social, psychological and psychological and pedagogical context as the leisure components of the educational process. The structure of formation of senior teenagers’ value attitude to their own health in the tourism and regional studies work, as well as groups of some efficient forms, methods and methodological tools as the main components of the developed technique are characterized.

The basic provisions of this technique are developed and implemented into practice, namely: main subject and object are senior teenagers; taking into account the integrity and logical unity of all its components – the educational content (program «Value of Own Health»), effective health-saving forms, methods and methodological support (Methodical recommendations for methodical and training support of the formation of senior teenagers’ value attitude to their own health in the tourism and regional studies work).

Analysis of the formative phase of this research has showed that experimental verification of the developed and implemented into practice the technique of formation of senior teenagers’ value attitude to their own health in the tourism and regional studies work has provided with positive dynamics of the indicators of the level of formation of the investigated phenomenon in the experimental groups. For all of its components, medium and sufficient levels have become the dominant; the number of senior teenagers with a high level has significantly increased, and the number of senior teenagers with a low level has greatly reduced. This confirms that the developed and implemented into practice the technique of formation of senior teenagers’ value attitude to their own health in the tourism and regional studies work is effective.

Key words: formation of value attitude to own health, senior teenager, tourism and regional studies work, healthy lifestyle.

____________________________________________

Підписано до друку 13.11.2015 р. Формат 60х90/16.

Ум. друк. арк. 0,9. Обл.-вид. арк. 0,9.

Тираж 100. Зам. 91.

____________________________________________

«Видавництво “Науковий світ”»^®

Свідоцтво ДК № 249 від 16.11.2000 р.

м. Київ, вул. Казимира Малевича (Боженка), 23, оф. 414.

200-87-15, 050-525-88-77

E-mail: nsvit23@ukr.net

Сайт: nsvit.cc.ua