Автореферат

Міністерство освіти і науки України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

БАРБЕЛКО НАТАЛІЯ СТЕПАНІВНА

УДК 37.011.33+316.647.5

ВИХОВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ СТУДЕНТІВ КОЛЕДЖІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

13.00.07 – теорія і методика виховання

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Умань – 2015

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Житомирському державному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник –

доктор педагогічних наук, професор

Сейко Наталія Андріївна,

Житомирський державний університет
імені Івана Франка,

проректор з наукової і міжнародної роботи.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

Безкоровайна Ольга Володимирівна,

Рівненський державний гуманітарний університет, завідувач кафедри методики викладання іноземних мов;

кандидат педагогічних наук

Матієнко Олена Степанівна,

Вінницький національний аграрний університет, доцент кафедри української та іноземних мов.

Захист відбудеться «16» грудня 2015 року об 11^.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 74.053.02 в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини за адресою: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Садова, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Садова, 2).

Автореферат розіслано «16» листопада 2015 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н. І. Ревнюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасному світі, коли розширюються економічні, освітні, культурні кордони, встановлюється тісне співробітництво з іншими країнами та народами, перед вищими навчальними закладами різних рівнів постає завдання виховання в молоді високих моральних якостей; шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій інших народів; культури міжнаціональних взаємин; неприйняття будь-яких форм насильства; усвідомлення свого «культурного Я», власної неповторності й гідності; утвердження толерантності у взаємовідносинах.

Актуальність проблеми виховання толерантності визначається державними (Конституція України (1996), Декларація прав національностей України (1991), Закони України «Про національні меншини в Україні» (1992), «Про освіту» (1991), «Про вищу освіту» (2014), Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року (2012), Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді (2015) та ін.) і міжнародними (Загальна декларація прав людини (1948), Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (1966), Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (1965), Декларація про виховання народів у дусі миру (1978), Декларація про ліквідацію всіх форм нетерпимості та дискримінації на основі релігії або переконання (1981), Конвенція про права дитини (1989), Декларація про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин (1992), Декларація принципів толерантності (1995), Модельний закон «Про виховання дітей та молоді» (2009)) документами, в яких, зокрема, йдеться про виховання в молоді культури міжетнічних відносин, готовності жити в полікультурному суспільстві та виховання в неї толерантності, поваги до духовних надбань свого та інших народів.

В основі моделей гуманістичного виховання закладено ідеї толерантності, поваги до інших, що знайшло своє відображення в таких дослідженнях: педагогіка та психологія ненасилля (А.А. Бурлакова, К.М. Вентцель, М. Ганді, Н.Ю. Єрмолаєва, Н.І. Климова, А.Г. Козлова, К.В. Льодянкіна, О.А. Луценко, В.Г. Маралов, В.А. Сітаров, Е.В. Шахторіна), педагогіка співробітництва (Ш.О. Амонашвілі, І.П. Волков, І.П. Іванов, О.Н. Ільїн, В.А. Караковський, С.М. Лисенкова, В.Ф. Матвєєв, В.Ф. Шаталов, М.П. Щетинін), педагогіка і психологія толерантності (О.Г. Асмолов, О.М. Байбаков, Г.Л. Бардієр, Я.А. Береговий, М.М. Боритко, О.Ю. Клепцова, І.А. Соловцова, В.В. Шалін та ін.).

Над проблемою виховання толерантності, формування духовних та моральних цінностей дітей та молоді в Україні працюють вітчизняні вчені О.В. Безкоровайна, І.Д. Бех, Н.М. Бирко, О.В. Волошина, О.А. Грива, Я.В. Довгополова, О.Т. Зарівна, А.В. Зінченко, О.М. Коберник, Е.І. Койкова, Л.Ф. Лозинська, О.С. Матієнко, Л.Ю. Москальова, Л.С. Олексюк, Д.І. Пащенко, О.В. Столяренко, О.В. Сухомлинська, Ю.В. Тодорцева та ін.

Значні зміни в освітньому просторі ставлять нові вимоги до підготовки спеціаліста нової формації, в якого, окрім професійних знань, умінь, навичок, професійної спрямованості (мотивація, інтереси, бажання), наявні та сформовані на високому рівні особистісні якості, які дають можливість успішно виконувати свої професійні функції. Важливу роль у фаховій підготовці відіграє досконале володіння іноземними мовами, що є необхідним для повноцінного міжкультурного спілкування.

Результати аналізу науково-методичних джерел свідчать, що в навчальному процесі не використовується повною мірою виховний потенціал дисципліни «Іноземна мова», а домінує спрямованість на її практичне оволодіння.
Окремі аспекти виховання в процесі навчання іноземної мови досліджували такі спеціалісти, як Л.М. Білас, І.О. Білецька, Т.М. Білоус, Н.В. Боговик, О.А. Голобородько, З.А. Ісмагілова, Г.О. Пуленко, Н.В. Сапожнікова, Н.П. Шибаєва, М.Є. Яшина та ін.

Для успішної міжкультурної комунікації, налагодження ділових стосунків та міжкультурної взаємодії необхідна міжкультурна толерантність, дослідженням якої займаються А.І. Альошина, М.О. Маннанова, І.М. Палько, Л.Р. Слобожанкіна, Г.Р. Фархшатова та ін.

У вітчизняній та зарубіжній науковій літературі накопичений значний обсяг досліджень, присвячених вивченню проблеми толерантності, водночас проблема виховання міжкультурної толерантності студентів коледжів засобами вивчення іноземних мов в Україні практично не розроблялася.

Аналіз науково-методичної літератури дозволив виявити низку суперечностей, що потребують розв’язання, зокрема, між:

– потребою у вихованні в студентів коледжу міжкультурної толерантності як професійно значущої риси, необхідної для встановлення міжкультурних зв’язків, та недостатньою розробленістю цієї проблеми;

– необхідністю підготовки майбутніх спеціалістів до встановлення міжкультурних зв’язків та відсутністю належних педагогічних умов для розвитку навичок міжкультурного спілкування;

– значним виховним потенціалом іноземних мов у формуванні соціокультурної компетентності, культурологічних знань та недостатністю методичного забезпечення цього процесу.

Актуальність та практичне значення проблеми, її недостатня розробленість, необхідність вирішення зазначених суперечностей обумовили тему дослідження – «Виховання міжкультурної толерантності студентів коледжів у процесі вивчення іноземної мови».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до науково-дослідної теми кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка «Морально-етичні засади формування зростаючої особистості» (державний реєстраційний номер 0110U002109).
Тему дослідження затверджено рішенням вченої ради Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол № 2 від 24.09.2010 р.) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук в Україні (протокол № 3 від 29.03.2011 р.).

Мета дослідження – на основі теоретичного узагальнення досліджуваної проблеми та вивчення практики виховання студентів коледжів обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність педагогічних умов виховання міжкультурної толерантності студентів коледжів у процесі вивчення іноземної мови.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що виховання міжкультурної толерантності студентів коледжів у процесі вивчення іноземної мови відбуватиметься ефективніше у разі дотримання таких педагогічних умов: створення толерантного освітньо-виховного середовища навчального закладу, активізація виховного потенціалу дисципліни «Іноземна мова», упровадження факультативного курсу «Англійська мова для міжкультурного спілкування», забезпечення безпосереднього спілкування з представниками інших культур та через мережу Інтернет.

Відповідно до мети й гіпотези було сформульовано такі завдання дослідження:

Здійснити теоретичний аналіз проблеми виховання міжкультурної толерантності в науково-педагогічній літературі та уточнити сутність ключових понять дослідження.
Визначити й охарактеризувати структурні компоненти, критерії, показники та рівні вихованості міжкультурної толерантності студентів коледжів.
Розробити й апробувати структурно-функціональну модель виховання міжкультурної толерантності студентів коледжів у процесі вивчення іноземної мови.
Обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови виховання міжкультурної толерантності студентів коледжів у процесі вивчення іноземної мови.

Об’єкт дослідження – процес виховання толерантності студентів.

Предмет дослідження – педагогічні умови виховання міжкультурної толерантності студентів коледжів у процесі вивчення іноземної мови.

Для реалізації визначених завдань використано методи дослідження:

– теоретичні: аналіз та узагальнення довідково-енциклопедичної, наукової, навчально-методичної й інструктивно-методичної літератури з проблем міжкультурної толерантності, виховання студентської молоді для визначення сутності ключових понять дослідження; систематизації та абстрагування – з метою з’ясування структурних компонентів, критеріїв та рівнів вихованості міжкультурної толерантності студентів коледжів; ідеалізації та моделювання – для визначення та обґрунтування педагогічних умов виховання міжкультурної толерантності студентів коледжів у процесі вивчення іноземної мови та побудови відповідної моделі;

– емпіричні: цілеспрямоване спостереження, бесіда, інтерв’ювання, анкетування та тестування студентів; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний етапи) з метою визначення наявної ситуації розвитку об’єкту дослідження, рівня вихованості в студентів міжкультурної толерантності, перевірки ефективності педагогічних умов виховання міжкультурної толерантності студентів коледжів у процесі вивчення іноземної мови;

– статистичні: математична обробка результатів дослідно-експериментальної роботи та їх інтерпретація (факторний аналіз, середній показник, критерій Вілкоксона-Манна-Вітні, показник абсолютного приросту (G), коефіцієнт ефективності, критерій кутового перетворення Фішера φ*).

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася впродовж 2009–2015 років на базі Барського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Михайла Грушевського, Бердичівського коледжу промисловості, економіки та права, Бердичівського педагогічного коледжу, Львівського кооперативного коледжу економіки і права, Одеського автомобільно-дорожнього коледжу. В експериментальній роботі взяло участь 344 студенти та
50 викладачів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

– уперше теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови, які забезпечують ефективність виховання міжкультурної толерантності студентів коледжів (створення толерантного освітньо-виховного середовища навчального закладу; активізація виховного потенціалу дисципліни «Іноземна мова»; упровадження факультативного курсу «Англійська мова для міжкультурного спілкування»; забезпечення безпосереднього спілкування з представниками інших культур та через мережу Інтернет); розроблено структурно-функціональну модель виховання міжкультурної толерантності студентів коледжів у процесі вивчення іноземної мови, яка представлена взаємопов’язаними блоками (цільовий, змістовий, процесуально-діяльнісний, оцінно-результативний);

– уточнено сутність понять «толерантність», «міжкультурна толерантність», «виховання міжкультурної толерантності студентів коледжів у процесі вивчення іноземної мови»; структурні компоненти міжкультурної толерантності (когнітивний, мотиваційно-стимулювальний, емоційно-оцінювальний, особистісно-рефлексивний, комунікативно-діяльнісний); критерії (пізнавальний, аксіологічний, афективний, поведінковий, особистісний), показники (соціокультурні знання; інтерес, бажання та готовність до міжкультурної взаємодії; позитивне емоційне сприйняття думок, поглядів, способу життя іншої людини; моральні риси; усвідомлення себе носієм культурних традицій; вміння здійснювати міжкультурну комунікацію на толерантній основі) та рівні (високий, середній, низький) вихованості міжкультурної толерантності студентів коледжів;

– подальшого розвитку набули діагностичний інструментарій визначення рівнів вихованості міжкультурної толерантності студентів коледжів; форми і методи її виховання у процесі вивчення іноземної мови.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці та впровадженні у виховний процес методичних рекомендацій реалізації структурно-функціональної моделі виховання міжкультурної толерантності студентів коледжів у процесі вивчення іноземної мови; діагностичної методики, що дозволяє оцінювати ефективність виховання міжкультурної толерантності; програми факультативного курсу «Англійська мова для міжкультурного спілкування».

Основні положення та висновки дисертації можуть бути використані у практичній діяльності педагогів та психологів коледжів, викладачів іноземної мови для навчання і виховання майбутніх фахівців; під час викладання у вищих педагогічних навчальних закладах курсів «Теорія і методика виховання», «Методика виховної роботи»; для розроблення навчальних посібників з теорії і методики виховання; у системі післядипломної педагогічної освіти.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Барського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Михайла Грушевського (довідка № 189 від 30.06.15), Бердичівського коледжу промисловості, економіки та права (довідка № 24/1 від 30.03.15), Бердичівського педагогічного коледжу (довідка № 38а від 05.03.15), Львівського кооперативного коледжу економіки і права (довідка № 1094 від 13.06.14), Одеського автомобільно-дорожнього коледжу (довідка № 369 від 23.06.15).

Особистий внесок здобувача. У колективній монографії «Енциклопедія прав людини: соціально-педагогічний аспект» (2014) автором висвітлено поняття «міжкультурна толерантність» (автор. стор. 172–176).

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і результати дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях різного рівня, зокрема: міжнародних – «HSS-2010» (Львів, 2010), «Толерантність як соціогуманітарна проблема сучасності» (Житомир, 2011), «Актуальные вопросы современной науки» (Горлівка, 2011), «Наукове літо – 2011» (Київ, 2011), «Перспективы развития современной науки» (Горлівка, 2011), «Актуальні наукові дослідження» (Київ, 2011), «Теория и практика современной науки» (Горлівка, 2011), «HSS-2011» (Львів, 2011), «Научная дискуссия: вопросы педагогики и психологии» (Росія, Москва, 2013); всеукраїнських – «Сучасні напрямки досліджень міжкультурної комунікації та методики викладання іноземних мов» (Житомир, 2011), «Дослідження та сучасність» (Київ, 2011), «Сучасні комунікативні методи навчання англійської мови», (Житомир, 2014). Положення та висновки дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Публікації. Основні положення і результати дослідження викладено
у 19 (18 одноосібних) публікаціях, з них 6 відображають основні наукові результати дисертації, 12 – апробаційного характеру, 1 – додатково відображає наукові результати дисертації.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел (386 найменувань,
з них 14 іноземною мовою) і 12 додатків на 72 сторінках. Робота містить 34 таблиці, 22 рисунки. Загальний обсяг дисертації становить 304 сторінки, з них – 188 сторінок основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, гіпотезу та завдання; сформульовано об’єкт, предмет, наукову новизну і практичне значення одержаних результатів; представлено відомості про впровадження й апробацію результатів дослідження, публікації автора, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі – «Теоретичні засади дослідження феномена міжкультурної толерантності як важливої якості сучасної особистості» – здійснено теоретичний аналіз проблеми міжкультурної толерантності у науково-педагогічній літературі та охарактеризовано теоретичні підходи до вивчення проблеми міжкультурної толерантності; розглянуто генезис поняття «толерантність», види толерантності, особистісні якості толерантної та інтолерантної людини; визначено сутність та структуру міжкультурної толерантності.

Визначено основні теоретичні підходи до вивчення проблеми виховання міжкультурної толерантності студентів коледжів у процесі вивчення іноземної мови – системний, особистісно-діяльнісний, аксіологічний, культурологічний.

Розглянуто історію зародження поняття «толерантність», східні (індійські та китайські), мусульманські та християнські витоки ідеї толерантності. Внаслідок вивчення філософської, соціологічної, політологічної, релігійної, культурологічної та психолого-педагогічної літератури феномен «толерантність» визначаємо як інтегративну якість особистості, яка характеризується знаннями, необхідними для здійснення толерантної взаємодії; усвідомленістю власного «Я», неповторністю та самобутністю, і, як результат, – досвідом терпимого, шанобливого, з розумінням ставлення до «Іншого» як рівного, до його відмінностей (фізіологічних, освітніх, національних, культурних, релігійних, політичних тощо); здатність до компромісу, подолання протиріч, налагодження діалогу за умови відсутності стереотипів, забобонів, упереджень.

На основі аналізу наукової літератури (І.В. Галицький, К.Ю. Жмирова, О.Т. Зарівна, А.Є. Зімбулі, Н.В. Круглова, В.А. Лекторський, Н.Г. Маркова, В.А. Петрицький, М.Ю. Соколов, О.А. Чебикіна та ін.) визначено основні типи толерантності: 1) за проявом толерантності як суспільної свідомості (байдужість до існування різних поглядів; неможливість взаєморозуміння; поблажливість до слабкості інших; розширення власного досвіду, критичний діалог); 2) за рівнем існування толерантності (цивілізаційна, міжнародна або міждержавна, етнічна, соціальна, індивідуальна); 3) залежно від предмета, на який спрямована дія толерантності (конфесійна, політична, соціальна, етнічна, толерантність до інших думок у сфері науки, обумовлена культурною різницею людських спільнот); 4) залежно від соціальних сфер буття (освітня (інтелектуальна), вікова, сексуальна, фізіологічна, територіальна, міжкласова, маргінальна); 5) за рівнем, на якому виявляється толерантність (індивідуальна, міжгрупова, міжособистісна, міжкласова, міжетнічна, міжнаціональна, міжкультурна); 6) за внутрішньою мотивацією та ціннісним змістом (квазітолерантність, псевдотолерантність, негативна, позитивна); 7) за результатами толерантної (стриманої) поведінки (морально-деструктивна та морально-конструктивна); 8) відповідно позиції ставлення до толерантності як до чинника стійкості (зовнішня і внутрішня).

На підставі узагальнення наукової літератури визначено характеристики вихованості міжкультурної толерантності: стійкість особистості (емоційна стабільність, доброзичливість, ввічливість, терпіння, соціальна відповідальність, самостійність, соціальна релаксація), емпатія (екстравертність, чутливість партнера, чемність, високий рівень співпереживання, здатність до рефлексії); дивергентність мислення (відсутність стереотипів, забобонів, гнучкість, критичність мислення, вміння бачити альтернативні рішення); мобільність поведінки (відсутність напруження у поведінці, відсутність тривожності, комунікативність, уміння знайти вихід зі складної ситуації, автономність поведінки, прогностицизм, динамізм); соціальна активність (соціальна самоідентифікація, соціальна адаптованість, креативність, соціальний оптимізм, ініціативність).

З’ясовано сутність поняття «міжкультурна толерантність», яке є результатом звуження родового поняття «толерантність» та розуміється як інтегративна особистісна характеристика, яка включає в себе знання, необхідні для здійснення толерантної міжкультурної взаємодії, позитивне емоційне сприйняття культурного «Іншого» як рівного, бажання та здатність спілкуватися з представниками інших культур на толерантній основі задля взаємозбагачення, здатність до компромісу, подолання протиріч, вміння знаходити спільну мову, стримувати себе, з повагою ставитися до мовних, культурних відмінностей співрозмовника. Міжкультурна толерантність пов’язана з цілою низкою інших понять, зокрема: культурною ідентичністю, культурою суспільства, культурними стереотипами, стратегіями акультурації, полікультурним суспільством, міжкультурною комунікацією.

Виокремлено компоненти толерантності: когнітивний (комплекс знань, необхідних для виховання толерантності), мотиваційно-стимулювальний (потреби, мотиви, інтереси, бажання та готовність до здійснення міжкультурної взаємодії на толерантній основі), емоційно-оцінювальний (ставлення людини до себе як самобутньої, неповторної особистості та позитивне емоційне сприйняття «Іншого»), комунікативно-діяльнісний (комплекс вмінь і навичок, необхідних для здійснення толерантної взаємодії) та особистісно-рефлексивний (риси особистості, необхідні для толерантної взаємодії та власної рефлексії).

У другому розділі – «Діагностика вихованості міжкультурної толерантності студентів коледжів» – проаналізовано особливості виховання студентів коледжів, зокрема виховання міжкультурної толерантності, виховний потенціал дисципліни «Іноземна мова»; представлено програму діагностики вихованості міжкультурної толерантності та визначено реальний стан її вихованості у студентів коледжів.

Встановлено, що виховання – це цілісна система, яка складається з таких взаємопов’язаних елементів, як мета, завдання, принципи, зміст, методи, засоби і форми організації виховання. Уточнено зміст та специфіку організації виховного процесу у коледжі, метою якого є виховання гармонійно розвиненої, високоосвіченої, соціально активної й національно свідомої людини, наділеної глибокою громадянською відповідальністю, високими духовними якостями, родинними й патріотичними почуттями, здатної до саморозвитку і самовдосконалення. Проаналізовано особливості юнацького віку в контексті виховання міжкультурної толерантності.

З’ясовано виховний потенціал дисципліни «Іноземна мова», яка сприяє вихованню моральних рис особистості, таких, як доброзичливість, толерантність, гуманізм та патріотизм; культури спілкування; поваги до культури, традицій, представників країни, мова якої вивчається; бажання вивчати іноземну мову задля міжкультурної взаємодії, взаємозбагачення; сприяє усвідомленню власного «Я», своєї гідності, неповторності, самобутності і на основі цього – формуванню толерантного ставлення до культурних, мовних та інших відмінностей «Іншого», який недостатньо використовується у виховній практиці коледжів.

Виховання міжкультурної толерантності студентів коледжів у процесі вивчення іноземної мови визначаємо як цілеспрямований і безперервний процес формування таких якостей студентів, як терпиме, шанобливе та доброзичливе ставлення до культурних відмінностей та представників інших культур засобами іноземної мови.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури та відповідно до визначених компонентів структури міжкультурної толерантності визначено критерії (пізнавальний, аксіологічний, афективний, поведінковий та особистісний) та показники (знання про толерантність, міжкультурну толерантність, її суть, зміст, про якості толерантної особистості; соціокультурні знання; знання основ міжкультурної комунікації; знання про спільне та відмінне в рідній культурі та іноземній; інтерес, бажання, готовність до міжкультурної взаємодії; ставлення людини до себе як самобутньої, неповторної особистості, почуття приналежності до рідної культури; позитивне емоційне сприйняття іншого, його думок, поглядів, способу життя; впевненість у собі, вміння долати сформовані стереотипи, здійснювати міжкультурну комунікацію на толерантній основі, стримувати себе, уникати конфліктних ситуацій, адаптуватися до певних норм поведінки, виступати в ролі посередника між культурами; моральні риси особистості, необхідні для толерантної взаємодії; осмислення людиною навколишнього світу, усвідомлення себе в цьому світі як носія певних культурних традицій, своєї діяльності і того, як тебе сприймають і оцінюють інші) її вихованості. Відповідно до сформованості показників обраних критеріїв охарактеризовано рівні (високий, середній, низький) вихованості міжкультурної толерантності студентів коледжів.

Для визначення реального стану вихованості міжкультурної толерантності було розроблено програму діагностики за критеріями: пізнавальним – авторські тести «Знання про толерантність», «Знання про англомовні країни, їх культуру, традиції», «Особливості спілкування з іноземними діловими партнерами»; аксіологічним – авторський опитувальник «Діагностика рівня мотивації»; афективним – експрес-опитувальник «Індекс толерантності» (Г.У. Солдатова, О.А. Кравцова, О.Є. Хухлаєв, Л.А. Шайгерова); особистісним – методика для визначення соціокультурної ідентичності (ОСКІ), опитувальник для діагностики здатності до емпатії (А. Мехрабіан, М.С. Епштейн); поведінковим – тест комунікативної толерантності (В.В. Бойко), методика ЖТ «Житейські діалоги» та «Життєві ситуації» (Г. Бардієр).

Результати кількісного і якісного аналізу констатувального етапу педагогічного експерименту показали, що 24,41 % студентів експериментальної групи та 23,84 % – контрольної мають високий рівень вихованості міжкультурної толерантності; середній рівень сформовано у 62,40 % студентів експериментальної та 62,84 % контрольної групи; низькому – відповідно, 13,19 % і 13,32 %. Значної уваги потребує формування когнітивного, емоційно-оцінювального, комунікативно-діяльнісного компонентів толерантності так, як студенти виявили низький рівень знань про міжкультурну толерантність, соціокультурних знань, знань основ міжкультурної комунікації; вмінь здійснювати міжкультурну комунікацію на толерантній основі, уникати конфліктів; позитивно сприймати представників інших культур.

Дані констатувального експерименту підтвердили факт, що значна частина педагогів ознайомлена з принципами педагогіки толерантності, але не завжди використовують їх у практичній діяльності, тому навчально-виховний процес у коледжах України потребує переосмислення й оновлення у контексті виховання міжкультурної толерантності. Результати констатувального етапу дослідження дали змогу також встановити недостатнє використання потенціалу вивчення іноземної мови у вихованні студентів, зокрема, їхньої міжкультурної компетентності та відсутність відповідних методичних рекомендацій. Спираючись на результати вивчення реального стану вихованості міжкультурної толерантності, зроблено висновок щодо необхідності розроблення моделі та обґрунтування педагогічних умов, які б сприяли ефективному вихованню міжкультурної толерантності у процесі вивчення іноземної мови.

У третьому розділі – «Оптимізація процесу виховання міжкультурної толерантності студентів коледжів у процесі вивчення іноземної мови» – здійснено моделювання процесу виховання міжкультурної толерантності студентів коледжів; визначено комплекс педагогічних умов, доведено ефективність їх впливу на процес виховання міжкультурної толерантності; розроблено науково-методичні рекомендації щодо виховання міжкультурної толерантності студентів коледжів у процесі вивчення іноземної мови; здійснено аналіз результатів формувального етапу експерименту.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури та результатів констатувального етапу педагогічного експерименту розроблено й апробовано у навчально-виховному процесі структурно-функціональну модель оптимізації процесу виховання міжкультурної толерантності студентів коледжів у процесі вивчення іноземної мови, яка є педагогічною системою, та характеризується цілісністю, структурованістю, взаємозв’язком та підпорядкованістю таких блоків: цільового, змістового, процесуально-діяльнісного та оцінно-результативного.

У структурі моделі (Рис.1) виділено такі взаємопов’язані елементи: мета, яка передбачає підвищення рівня міжкультурної толерантності студентів коледжів у процесі вивчення іноземної мови; завдання (створення толерантного освітньо-виховного середовища навчального закладу, використання потенціалу навчально-виховного процесу для виховання міжкультурної толерантності, виховання в молоді толерантності, прийняття і розуміння інших людей, формування уміння позитивно з ними взаємодіяти); підходи (системний, особистісно-діяльнісний, аксіологічний, культурологічний); принципи (цілеспрямованості, систематичності та послідовності, гуманізму, демократизму та поваги до особистості, суспільної спрямованості, зв’язку із життям, активності, свідомості та самостійності, опори на позитивні якості особистості, культуровідповідності, культурної рефлексії, полікультурності, діалогічності); педагогічні умови (створення толерантного освітньо-виховного середовища навчального закладу, активізація виховного потенціалу дисципліни «Іноземна мова», упровадження факультативного курсу «Англійська мова для міжкультурного спілкування», забезпечення безпосереднього спілкування з представниками інших культур та через мережу Інтернет), когнітивний, мотиваційно-стимулювальний, емоційно-оцінювальний, особистісно-рефлексивний, комунікативно-діяльнісний компоненти; напрями реалізації (заняття з дисципліни «Іноземна мова за професійним спрямуванням», позааудиторна навчальна та виховна діяльність); форми, методи та засоби виховання; критерії (пізнавальний, аксіологічний, афективний, поведінковий, особистісний), рівні (низький, середній, високий) вихованості міжкультурної толерантності та результат, який передбачає підвищення рівня вихованості міжкультурної толерантності в студентів коледжів.

Реалізація структурно-функціональної моделі здійснювалася в експериментальних групах поетапно за розробленими науково-методичними рекомендаціями.

Результати констатувального етапу експерименту та опитування експертів зумовили обґрунтування таких педагогічних умов виховання в студентів коледжів міжкультурної толерантності у процесі вивчення іноземної мови: створення толерантного освітньо-виховного середовища навчального закладу; активізація виховного потенціалу дисципліни «Іноземна мова»; упровадження факультативного курсу «Англійська мова для міжкультурного спілкування» (English for Сross-Сultural Сommunication); забезпечення безпосереднього спілкування з представниками інших культур та через мережу Інтернет.

Реалізації першої педагогічної умови сприяли спеціально організовані форми роботи: 1) семінари з викладачами для ознайомлення із принципами педагогіки толерантності й особливостями толерантно-спрямованого спілкування в освітньому процесі, тренінги для закріплення знань і формування вмінь толерантної взаємодії; 2) тренінговий курс «Учимося толерантності» в ході якого студенти знайомилися з поняттями «толерантність», «міжкультурна толерантність», «стереотипи», «упередження», «відмінність», «подібність», «меншість», «толерантна особистість» тощо, рисами, які притаманні толерантній особистості, оволоділи способами толерантної взаємодії, завдяки виконанню вправ, аналізу та розігруванню ситуацій, розв’язанню колективних творчих завдань; 3) різноманітні позааудиторні форми виховної роботи, а саме: години наставника групи, дебати, конференції, круглі столи, фестивалі, конкурси, фотовиставки, творчі проекти, тренінги, перегляд короткометражних фільмів про толерантність, святкові заходи, інтерактивні театри, літературні вітальні, випуск студентської газети «College Mirror», конкурси відеороликів, драматизація творів українських та зарубіжних драматургів та ін.

Активізація виховного потенціалу дисципліни «Іноземна мова» забезпечувалася завдяки змістовому наповненню та національно-культурній насиченості відібраного матеріалу, національно-забарвленій лексиці, яка є ретранслятором культурних особливостей певної нації. Для підвищення інтересу студентів використовувалися актуальна інформація з життя представників інших культур, особистий досвід спілкування студентів з іноземцями тощо.

Оскільки аудиторні заняття з дисципліни «Іноземна мова» ставлять за мету лише дати знання та сформувати вміння і навички в галузі професійної іноземної мови, навчити читати та розуміти літературу за фахом, знати основні професійні терміни, то для того, щоб забезпечити ефективне виховання в студентів коледжів міжкультурної толерантності у процесі вивчення іноземної мови, ознайомити їх з країною, мова якої вивчається, її реаліями, традиціями, правилами міжкультурної взаємодії та навчити діяти на толерантних засадах, у навчально-виховний процес експериментальних груп упроваджено факультативний курс «Англійська мова для міжкультурного спілкування» («English for Сross-Cultural Сommunication»).
В програму курсу включено такі розділи: «Спілкування як основний вид людської діяльності», «Україна – моя Батьківщина», «Англомовні країни», «Міжкультурні ділові контакти». Метою вивчення факультативного курсу передбачено формування комунікативної та міжкультурної компетенцій майбутнього випускника в галузі професійної англійської мови і сприяння їх подальшому вдосконаленню; розвиток «вторинної мовної особистості» студента для забезпечення повноцінної участі у міжкультурній комунікації; виховання міжкультурної толерантності як важливої моральної якості людини, необхідної для спілкування з представниками інших культур. Основними завданнями цього курсу визначено: набуття студентами знань про культури інших народів; пізнання студентами самих себе як представників етнокультури; навчання студентів найбільш продуктивних способів взаємодії один з одним, навчання в співпраці, що дозволяє застосувати особистісно-орієнтований підхід у викладанні іноземних мов; стимулювання до позитивного безконфліктного вирішення проблем, що виникають у процесі міжкультурної комунікації на основі вивчення культурознавчого матеріалу; розвиток навичок спонтанної мови; виховання рис, притаманних толерантній особистості; формування мотивації до вивчення іноземної мови, взаємодії з представниками інших культур на толерантній основі.

Забезпечення безпосереднього спілкування з представниками інших культур передбачало зустрічі з представниками Корпусу Миру та налагодження дружніх стосунків з іноземцями через мережу Інтернет. З метою реалізації цієї педагогічної умови студенти розробляли проекти «Мій друг – іноземець», що передбачало використання низки іншомовних сайтів.

З метою перевірки ефективності педагогічних умов і дієвості структурно-функціональної моделі виховання міжкультурної толерантності студентів коледжів у процесі вивчення іноземної мови проведено формувальний експеримент.
За результатами контрольного зрізу з’ясовано, що в експериментальних групах кількість студентів з низьким рівнем вихованості міжкультурної толерантності зменшилася. У контрольній групі, де не проводилась цілеспрямована робота з виховання міжкультурної толерантності, показники істотно не змінилися (табл. 1).

Таблиця 1

Рівні вихованості міжкультурної толерантності студентів коледжів
до та після формувального етапу експерименту у %

Рівні

КритеріїЕкспериментальна групаКонтрольна групаВисокийСереднійНизькийВисокийСереднійНизькийдопіслядопіслядопіслядопіслядопіслядопісляПізнавальний3,1414,3257,2576,6639,619,024,315,615053,5645,6940,83Аксіологічний4054,1255,8845,294,120,5933,1531,4662,9266,853,931,69Афективний4,7015,2987,6582,947,651,776,744,5089,8991,573,373,93Поведінковий31,5446,4759,0250,799,412,7433,1533,1560,6761,426,185,43Особистісний42,6550,1952,2047,465,152,3541,8546,3550,7045,647,458,01Загальний рівень24,4136,0862,460,6313,193,2923,8424,2162,8463,8113,3211,98

Результати дослідження засвідчили, що в експериментальній групі покращилися знання про міжкультурну толерантність, соціокультурні знання; підвищилися інтерес, бажання, готовність до міжкультурної взаємодії; впевненість у собі, вміння долати сформовані стереотипи, здійснювати міжкультурну комунікацію на толерантній основі, стримувати себе, уникати конфліктних ситуацій, адаптуватися до певних норм поведінки, виступати в ролі посередника між культурами; зросло позитивне емоційне сприйняття «Іншого»; більш чітко стали проявлятися моральні риси особистості, необхідні для толерантної взаємодії тощо.

Надійність результатів дослідження перевірена методами математичної статистики (середній показник, критерій Вілкоксона-Манна-Вітні, показник абсолютного приросту (G), коефіцієнт ефективності, критерій кутового перетворення Фішера φ*).

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й практичне вирішення актуальної проблеми виховання міжкультурної толерантності студентів коледжів у процесі вивчення іноземної мови. Результати, отримані в ході дисертаційного дослідження, свідчать про досягнення мети, виконання завдань та дозволяють сформувати такі висновки:

Здійснено теоретичний аналіз проблеми виховання толерантності на основі таких підходів – системного, особистісно-діяльнісного, аксіологічного, культурологічного, які є взаємопов’язаними та відображають різні аспекти досліджуваної проблеми.

Внаслідок вивчення філософської, соціологічної, політологічної, релігійної, культурологічної та психолого-педагогічної літератури уточнено ключові поняття дослідження. Толерантність визначаємо як інтегративну якість особистості, яка характеризується знаннями, необхідними для здійснення толерантної взаємодії; усвідомленістю власного «Я», неповторністю та самобутністю, і, як результат, – досвідом терпимого, шанобливого, з розумінням ставлення до «Іншого» як рівного, до його відмінностей (фізіологічних, освітніх, національних, культурних, релігійних, політичних тощо); здатність до компромісу, подолання протиріч, налагодження діалогу за умови відсутності стереотипів, забобонів, упереджень.. Сутність поняття «міжкультурна толерантність» розуміється як інтегративна особистісна характеристика, яка включає в себе знання, необхідні для здійснення толерантної міжкультурної взаємодії; позитивне емоційне сприйняття культурного «Іншого» як рівного, бажання та здатність спілкуватися з представниками інших культур на толерантній основі задля взаємозбагачення; здатність до компромісу, подолання протиріч, вміння знаходити спільну мову, стримувати себе, з повагою ставитися до мовних, культурних відмінностей співрозмовника.

З’ясовано, що у вихованні міжкультурної компетентності студентів коледжів значний потенціал має їхня іншомовна підготовка, оскільки вивчення мови, як засобу міжкультурної комунікації, сприяє культурному збагаченню і встановленню відносин культурної рівнозначності, рівноцінності.

Встановлено, що виховання міжкультурної толерантності студентів коледжів визначається впливом факторів: навчальних, позанавчальних, методичних, психологічних та особистісних. Виховання міжкультурної толерантності студентів коледжів у процесі вивчення іноземної мови визначаємо як цілеспрямований і безперервний процес формування таких якостей студентів, як терпиме, шанобливе та доброзичливе ставлення до культурних відмінностей та представників інших культур засобами іноземної мови.

Визначено й охарактеризовано структуру міжкультурної толерантності, яка представлена у вигляді взаємозалежної системи з п’яти компонентів: когнітивного (комплекс знань, необхідних для виховання толерантності), мотиваційно-стимулювального (потреби, мотиви, інтереси, бажання та готовність до здійснення міжкультурної взаємодії на толерантній основі), емоційно-оцінювального (ставлення людини до себе як самобутньої, неповторної особистості; позитивне емоційне сприйняття «Іншого», його думок, поглядів, способу життя), комунікативно-діяльнісного (комплекс вмінь і навичок, необхідних для здійснення толерантної взаємодії) та особистісно-рефлексивного (риси особистості, необхідні для толерантної взаємодії та власної рефлексії).

Розуміння міжкультурної толерантності як міри моральної вихованості особистості дозволило визначити критерії діагностування її вихованості у студентів коледжів: пізнавальний, аксіологічний, афективний, поведінковий та особистісний. Відповідно до обраних критеріїв та показників визначено рівні (високий, середній, низький) її вихованості.

Розроблено та апробовано структурно-функціональну модель оптимізації процесу виховання міжкультурної толерантності студентів коледжів у процесі вивчення іноземної мови, яка представлена такими взаємопов’язаними блоками: цільовим (охоплює мету, яка передбачає підвищення рівня міжкультурної толерантності студентів коледжів у процесі вивчення іноземної мови та завдання: створення толерантного освітньо-виховного середовища навчального закладу, використання потенціалу навчально-виховного процесу для виховання міжкультурної толерантності, виховання в молоді толерантності, прийняття і розуміння інших людей, формування уміння позитивно з ними взаємодіяти; підходи, загальні та спеціальні принципи); змістовим (компоненти міжкультурної толерантності); процесуально-діяльнісним (педагогічні умови, напрями, форми, методи та засобів виховання); оцінно-результативним (діагностичний інструментарій, критерії та рівні вихованості міжкультурної толерантності в студентів коледжів, очікуваний результат).
Обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови, що сприяють ефективному вихованню міжкультурної толерантності студентів коледжів у процесі вивчення іноземної мови: створення толерантного освітньо-виховного середовища навчального закладу, активізація виховного потенціалу дисципліни «Іноземна мова», упровадження факультативного курсу «Англійська мова для міжкультурного спілкування», забезпечення безпосереднього спілкування з представниками інших культур та через мережу Інтернет.

Реалізація педагогічних умов забезпечувалася використанням ефективних форм та методів як аудиторної, так і позааудиторної виховної роботи: семінари з викладачами, тренінговий курс для студентів «Учимося толерантності», години наставника групи, дебати, конференції, тренінги, виставки, святкові заходи, інтерактивні театри, літературні вітальні, випуск студентської газети, конкурси відеороликів, творчі ігри, драматизація творів українських та зарубіжних драматургів та ін.

Факультативний курс «Англійська мова для міжкультурного спілкування» (English for Сross-Сultural Сommunication) сприяв формуванню комунікативної та міжкультурної компетенцій майбутнього випускника в галузі професійної англійської мови і сприяв їх подальшому вдосконаленню, а також розвитку «вторинної мовної особистості» студента для забезпечення повноцінної участі у міжкультурній комунікації, виховання міжкультурної толерантності як важливої моральної якості людини, необхідної для спілкування з представниками іншої культури. Студенти безпосередньо спілкувалися з представниками інших культур та налагоджувалися з ними дружні стосунки. Для виховання міжкультурної толерантності студентів коледжів ефективним виявилося використання мережі Інтернет, що забезпечило спілкування з носієм мови та розвиток навичок спонтанної мови.

Ефективність запропонованих педагогічних умов і структурно-функціональної моделі виховання міжкультурної толерантності студентів коледжів у процесі вивчення іноземної мови перевірялася у ході педагогічного експерименту, який засвідчив, що проведена робота сприяє зростанню високого рівня у студентів експериментальної групи: з 24,41 % на констатувальному етапі до 36,08 % після формувального етапу експерименту та зменшенню кількості студентів з низьким рівнем: з 13,19 % на констатувальному етапі до 3,29 % після формувального етапу експерименту. У контрольній групі відбулися незначні зміни, що пояснюється стихійним характером впливу на досліджуваних. Надійність результатів перевірена методами математичної статистики – середній показник, критерій Вілкоксона-Манна-Вітні, показник абсолютного приросту (G), коефіцієнт ефективності, критерій кутового перетворення Фішера φ*.

Проведене дослідження не претендує на повноту і завершеність вирішення проблеми. Подальшого наукового вивчення потребують питання пошуку інноваційних стратегій і методів виховання студентів коледжів, виховання міжкультурної толерантності студентів коледжів засобами дисциплін гуманітарного блоку тощо. Зважаючи на актуальність досліджуваної теми, рекомендовано запровадити у позааудиторну діяльність коледжів вивчення факультативного курсу «Англійська мова для міжкультурного спілкування» (English for Сross-Сultural Сommunication), передбачити в системі післядипломної педагогічної освіти проведення семінарів для ознайомлення із принципами педагогіки толерантності й особливостями толерантно-спрямованого спілкування в освітньому процесі та тренінги для закріплення знань і формування вмінь толерантної взаємодії, введення у плани виховної роботи навчальних закладів проведення різноманітних заходів, спрямованих на створення толерантного освітньо-виховного середовища.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, в яких опубліковано основні результати дисертації

Барбелко Н. С. Психолого-педагогічний зміст поняття толерантності / Н. С. Барбелко // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2013. – Вип. 1 (67). – С. 103–107.
Барбелко Н. С. Зв’язок міжкультурної толерантності з іншими культурними явищами / Н. С. Барбелко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. – Луганськ : Вид-во ЛНУ ім. Тараса Шевченка,2013. – № 10 (269). – С. 245–253.
Барбелко Н. С. Межкультурная коммуникация как средство воспитания межкультурной толерантности / Н. С. Барбелко // Карельский научный журнал. – Тольятти : НП ОДПО «Институт направленного образования», 2013. – № 1 (12). – C. 8–11.
Барбелко Н. С. Критеріально-показникова характеристика рівнів сформованості міжкультурної толерантності студентів коледжів в процесі вивчення іноземної мови / Н. С. Барбелко // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. – Вип. 5 (77). – С. 131–136.
Барбелко Н. С. Моделювання процесу виховання міжкультурної толерантності студентів коледжів у процесі вивчення іноземної мови / Н. С. Барбелко // Вісник Черкаського ун-ту ім. Б. Хмельницького. Сер. : Педагогічні науки. – Черкаси : Черкаський національний ун-т ім. Б. Хмельницького, 2014. – Вип. 306. – С. 89–96.
Барбелко Н. С. Діагностика рівня сформованості міжкультурної толерантності у студентів коледжів / Н. С. Барбелко // Проблеми підготовки сучасного вчителя : зб. наук. пр. Уманського держ. пед. ун-ту імені Павла Тичини / [ред. кол. : Пащенко Д. І. (гол. ред.) та ін.]. – Умань : ФОП Жовтий О. О., 2015. – Випуск 11. – С. 6–13.

Опубліковані праці апробаційного характеру

Барбелко Н. С. Формування іншомовної компетентності у студентів технічних спеціальностей як важливий чинник ефективності професійної підготовки / Н. С. Барбелко // Гуманітарні та соціальні науки : матеріали ІІ Міжнар. конф. молодих вчених HSS-2010, 25–27 листоп.а 2010 р. – Львів : Вид-во Національного ун-ту «Львівська політехніка», 2010. – С. 206–207.
Барбелко Н. С. Виховання міжкультурної толерантності у процесі вивчення іноземної мови / Н. С. Барбелко // Сучасні напрямки лінгвістичних досліджень міжкультурної комунікації та методики викладання іноземних мов : матеріалами ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф., 25 лют. 2011 р. / [за заг. ред.: В. В. Жуковської, І. І. Савчук, Л. Є. Блін]. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. – С. 16–19.
Барбелко Н. С. Методологічні основи виховання толерантності / Н. С. Барбелко // Толерантність як соціогуманітарна проблема сучасності : матеріали III Міжнар. наук.-теорет. конф., 19–20 трав. 2011 р. / [за заг. ред. П. Ю. Сауха ]. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. – С. 218–219.
Барбелко Н. С. Про поняття «міжкультурна толерантність» / Н. С. Барбелко // Актуальные вопросы современной науки : материалы XI Междунар. науч.-практ. конф., 29 июня 2011 г. – Горловка : Изд-во ООО «НВП «Интерсервис», 2011. – С. 151–153.
Барбелко Н. С. Генезис поняття толерантність / Н. С. Барбелко // Наукове літо – 2011 : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 27 лип. 2011 р. – К. : НАИРИ, 2011. – С. 69–74.
Барбелко Н. С. Структура міжкультурної толерантності / Н. С. Барбелко // Дослідження та сучасність : матеріали Всеукр. наук. конф., 15 серп. 2011 р. – К. : НАИРИ, 2011. – С. 23–26.
Барбелко Н. С. Педагогічні умови виховання міжкультурної толерантності у студентів коледжів / Н. С. Барбелко // Перспективы развития современной науки : материалы XIІ Междунар. науч.-практ. конф., 25–26 августа 2011 г. – Горловка : Изд-во ООО «НВП «Интерсервис», 2011. – С. 154–155.
Барбелко Н. С. Виховний потенціал предмету «Іноземна мова» / Н. С. Барбелко // Актуальні наукові дослідження : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 30 серп. 2011 р. – К. : НАИРИ, 2011. – С. 73–76.
Барбелко Н. С. Методи дослідження міжкультурної толерантності / Н. С. Барбелко // Теория и практика современной науки : материалы XIІІ Междунар. науч.-практ. конф., 29–30 сентяб. 2011 г. – Горловка : Изд-во ООО «НВП «Интерсервис», 2011. – С. 84–85.
Барбелко Н. С. Толерантність та її види / Н. С. Барбелко // Гуманітарні та соціальні науки : матеріали ІІІ Міжнар. конф. молодих вчених HSS-2011,
24–26 листоп.а 2011 р. – Львів : Вид-во Національного ун-ту «Львівська політехніка», 2011. – С. 260–263.
Барбелко Н. С. Возможности внеаудиторной работы по иностранному языку для воспитания межкультурной толерантности у студентов колледжей / Н. С. Барбелко // Научная дискуссия: вопросы педагогики и психологии : материалы IX Междунар. науч.-практ. конф., 24 янв. 2013 г. – М. : Изд. «Международный центр науки и образования», 2013. – Ч. І. – С. 103–107.
Барбелко Н. С. Навчання іноземної мови за професійним спрямуванням як засіб формування навичок міжкультурної комунікації та виховання міжкультурної толерантності / Н. С. Барбелко // Сучасні комунікативні методи навчання англійської мови : матеріали Всеукр. наук.-метод. конф., 30–31 жовт. 2014 р. – Житомир : Вид-во ЖДТУ, 2014. – С. 14–17.

Опубліковані праці, що додатково відображають наукові результати

Міжкультурна толерантність // Енциклопедія прав людини: соціально-педагогічний аспект : колективна монографія / [за заг. ред. проф. Н. А. Сейко ; відп. ред. Н. П. Павлик]. – Житомир : Волинь, 2014. – С. 172–176.

АНОТАЦІЇ

Барбелко Н. С. Виховання міжкультурної толерантності студентів коледжів у процесі вивчення іноземної мови. – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. – Умань, 2015.

У дисертаційній роботі розглянуто науково-теоретичні засади виховання міжкультурної толерантності студентів коледжів у процесі вивчення іноземної мови. Здійснено теоретичний аналіз проблеми міжкультурної толерантності у науково-педагогічній літературі та охарактеризовано провідні теоретичні підходи до вивчення проблеми міжкультурної толерантності; розглянуто генезис поняття «толерантність», види толерантності, які виділяють в науковій літературі, особистісні якості толерантної та інтолерантної людини; визначено суть та структуру міжкультурної толерантності. Розглянуто особливості виховання студентів коледжів, зокрема загальні засади виховання міжкультурної толерантності, виховний потенціал дисципліни «Іноземна мова». Здійснено моделювання процесу виховання міжкультурної толерантності студентів коледжів у процесі вивчення іноземної мови. З’ясовано педагогічні умови, необхідні для виховання міжкультурної толерантності, та розкрито їх вплив на ефективність процесу виховання міжкультурної толерантності. Представлено науково-методичні рекомендації щодо виховання міжкультурної толерантності студентів коледжів у процесі вивчення іноземної мови.

Ключові слова: толерантність, культура, виховання, міжкультурна толерантність, іноземна мова, педагогічні умови, моделювання, студенти коледжів.

Барбелко Н. С. Воспитание межкультурной толерантности студентов колледжей в процессе изучения иностранного языка. – На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. – Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины, Умань, 2015.

В диссертационной работе рассмотрено научно-теоретические основы воспитания межкультурной толерантности студентов колледжей в процессе изучения иностранного языка. Осуществлен теоретический анализ проблемы межкультурной толерантности в научно-педагогической литературе, обосновано ведущие теоретические подходы к ее изучению; рассмотрено генезис понятия «толерантность», виды толерантности, которые выделяют в научной литературе, личностные качества толерантного и интолерантного человека; определено суть и структуру межкультурной толерантности. Рассмотрено особенности воспитания студентов колледжей, в частности общие принципы воспитания межкультурной толерантности, воспитательный потенциал дисциплины «Иностранный язык». Осуществлено моделирование процесса воспитания межкультурной толерантности студентов колледжей в процессе изучения иностранного языка. Определено педагогические условия, необходимые для воспитания межкультурной толерантности, и раскрыто их влияние на эффективность процесса воспитания межкультурной толерантности. Представлено научно-методические рекомендации по воспитанию межкультурной толерантности студентов колледжей в процессе изучения иностранного языка.

Ключевые слова: толерантность, культура, воспитание, межкультурная толерантность, иностранный язык, педагогические условия, моделирование, студенты колледжей.

Barbelko N. S. Upbringing the intercultural tolerance of college students in the process of a foreign language learning. – On the rights of manuscript.

Scientific thesis for the degree of the Candidate of Pedagogical Sciences in specialty 13.00.07 – Theory and Methods of Upbringing. – Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman, 2015.

The thesis deals with the scientific and theoretical foundations of upbringing the intercultural tolerance of college students in the process of a foreign language learning. The theoretical analysis of this problem in scientific and educational literature is done. The major theoretical approaches to the study of intercultural tolerance are described. Namely these are system, individual-activity, axiological and cultural ones. The genesis of the concept of «tolerance», types of tolerance, tolerant and intolerant person’s qualities are identified.

Tolerance is defined as integrative characteristics of the person, which includes the knowledge necessary to implement tolerant interaction; awareness of his/her own «I», uniqueness and identity, and as a result – tolerant, respectful, understanding attitude to the «Other» as equal, to his/her differences (physiological, educational, ethnic, cultural, religious, political, etc.); the ability to compromise, to overcome the contradictions; the absence of stereotypes, prejudice in communication.

It is proved that intercultural tolerance is connected with a variety of cultural phenomena: cultural identity, culture of society, cultural stereotypes, strategies of acculturation, multicultural society, intercultural communication. It is impossible to define the essence of the concept without them.

The content of the key concepts of research, such as: «tolerance», «intercultural tolerance», «upbringing the intercultural tolerance of college students in the process of a foreign language learning» is defined in the thesis.

The essence and structure of intercultural tolerance are described. The structure includes five interconnected components such as: cognitive (involves the accumulation of knowledge needed to promote upbringing the tolerance), motivational and stimulating (reflects the needs, motivations, interests, desires and willingness for tolerant intercultural communication), emotional and evaluative (reflects the relation of man to himself as a distinctive, unique personality; a positive emotional perception of other people; his opinions, attitudes, lifestyle), communicative and active (allows the accumulation of skills and abilities necessary for tolerant interaction) and personal and reflexive (reflects traits of the personality necessary for a tolerant interaction and self-reflection). This structure determines the content of the criteria (cognitive, axiological, affective, behavioral and personal), their indicators and levels (high, medium and low) of college students upbringing.

The main features of upbringing process in college and the upbringing potential of the subject «Foreign Language» are described. The modeling process of the intercultural tolerance upbringing of college students in the process of a foreign language learning is made. The effectiveness of model is tested and proved theoretically. The models covers the following components: a unit of aim (aim and objectives of the upbringing the intercultural tolerance of college students in the process of a foreign language learning, approaches, principles); content unit (components of intercultural tolerance needed to form: cognitive, motivational and stimulating, emotional and evaluative, communicative and active, personal and reflexive); procedure unit (pedagogical conditions, forms, methods, means of upbringing); results unit (diagnostic methods, criteria, indicators, levels).

The pedagogical conditions which are necessary for upbringing of intercultural tolerance are defined. They are 1) the creation of the tolerant educational environment in the educational establishment; 2) activization the upbringing potential of the «Foreign Language» subject; 3) implementation of an optional «English for Сross-Сultural Сommunication» course; 4) providing the direct communication with the representatives of other cultures and via the World Wide Web.

Implementation of pedagogical conditions was ensured by using effective forms and methods of both classroom and extracurricular educational work: seminars with teachers, «The Learning Tolerance» training course for students, tutorials, debates, conferences, trainings, workshops, exhibitions, celebrations, interactive theater, publishing the student’s newspaper, video contests, creative games, role-plays, dramatization of Ukrainian and foreign playwrights and others. Considerable attention was paid to implementation of an optional «English for Сross-Сultural Сommunication» course.

The impact of complex pedagogical conditions on the effectiveness of the intercultural tolerance upbringing is revealed. The scientific guidelines for upbringing the intercultural tolerance of college students in the process of learning a foreign language are presented. The results of formation stage of the experiment are analysed.

Key words: tolerance, culture, upbringing, intercultural tolerance, foreign language, pedagogical conditions, modeling, college students.

____________________________________________

Підписано до друку 13.11.2015 р. Формат 60х90/16.

Ум. друк. арк. 0,9. Обл.-вид. арк. 0,9.

Тираж 100. Зам. 94.

____________________________________________

«Видавництво “Науковий світ”»^®

Свідоцтво ДК № 249 від 16.11.2000 р.

м. Київ, вул. Казимира Малевича (Боженка), 23, оф. 414.

200-87-15, 050-525-88-77

E-mail: nsvit23@ukr.net

Сайт: nsvit.cc.ua