Додатки

Додаток А

Екологічні проблемні питання

для виявлення у студентів знань екологічного спрямування

 

1. Назвіть екологічні проблеми сучасного світу.
2. Розкрийте соціальні та економічні аспекти екології.
3. У чому полягає трансформація антропогенної діяльності в екосистемах?
4. Чи знаєте Ви про стан навколишнього середовища в місці вашого проживання?
5. Оцініть стан довкілля.
6. Назвіть антропогенні фактори і техногенні катастрофи.
7. Доведіть позитивність альтернативного виробництва як умови екологічного регулювання раціонального природокористування.
8. Назвіть найнебезпечніші забруднювачі навколишнього середовища.
9. Охарактеризуйте синтетичні речовини та їх небезпеку для довкілля.

• Генетично модифіковані організми: порятунок чи загроза?
• Визначте рекреаційний потенціал України.
• Назвіть практичні корисні екологічні поради для звичайної людини.
• Чи впливає відсутність екологічних знань на сформованість внутрішньої мотивації до збереження навколишнього середовища?
• Чи готові Ви брати участь у природоохоронній роботі?
• Чи необхідна екологічна освіта для студентів економічних спеціальностей?

Додаток Б

 

Тематичні екологічні бесіди

 

Додаток Б1

 

Бесіда «Основні закони природи»

Тривалість: 1–1,5 год.

Чотири закони екології Баррі Коммонера були сформульовані на початку 70-х років, але є актуальними і сьогодні.

Під час бесіди ми спробуємо вивчити ці закони та зрозуміти, як вони діють у нашому з вами повсякденному житті.

Перший закон Коммонера: «Усе з усім пов’язане». Ти живеш поряд з іншими людьми – батьками, родичами, друзями, знайомими, сусідами, навчаєшся у ВНЗ, спілкуєшся з викладачами, лікарями. Одні люди тобі подобаються, інші – ні. Але так чи інакше ти пов’язаний із ними щоденним життям, навчанням, у майбутньому – роботою. Дещо в житті залежить від тебе, але й ти залежиш від інших. Тобто всі залежать один від одного, впливають один на одного, створюють середовище, необхідне для існування інших.

У світі навколо нас немає жодної непотрібної істоти: усі живі організми тісно пов’язані. У природному середовищі жодна тварина, рослина, гриб чи бактерія не живе ізольовано від довкілля. Усі живі організми залежать і від неживої природи, що їх оточує. Ця закономірність стосується і людей.

Другий закон Коммонера: «Усе має кудись подітися». У природі все «переробляється». Кожен організм існує завдяки енергії, отриманій від тієї істоти, що слугує йому їжею. Натомість він є їжею для іншого організму. Залишки завжди розкладаються організмами (як правило, грибами й бактеріями), які повертають хімічні елементи в їхні кругообіги. Кожний організм споживає рівно стільки ресурсів середовища, скільки йому потрібно для життєдіяльності. У природі все має своє місце і налагоджені природні процеси переробки органічних речовин.

Питання до учасників бесіди

Поміркуйте, які господарські процеси та явища порушують цей закон.

Третій закон Коммонера: «Природа знає краще». Те, що всі процеси в природному середовищі відбуваються незалежно від бажань людей (тобто є об’єктивними), як не дивно, визнавали не завжди. Закон стверджує, що будь-які спроби втручатння в природні процеси з метою «виправлення» їх «дефектів» без урахування закономірностей розвитку і зв’язків між ланками екосистеми закінчуються серйозними наслідками і для природи, і для людини.

 

Питання до учасників бесіди

Наведіть приклади об’єктивних природних процесів.

На вашу думку, що змінилось би у світі, якби перестав діяти хоча б один із цих процесів чи законів?

Четвертий закон Коммонера: «Ніщо не дається задарма». У більшості випадків зв’язки в природі охоплюють велику кількість ланок, і, якщо їх глибоко не вивчити, неможливо передбачити, до яких наслідків призведе втручання в природний процес.

Природні системи мають дуже великий «запас міцності», і протягом тривалого часу наслідки дій людини не відчуваються й не пов’язуються зі справжньою причиною. А найчастіше ‑ на них просто не звертається увага. Оскільки наслідки нерозумного втручання в природу виявляються не одразу, а через десятки років, їх позбутися дуже складно. Адже за цей час «виправлена» природна система теж дещо збалансовується. І нове втручання порушить вже встановлені зв’язки, що призведе за деякий час до наступних негативних наслідків.

Тому перед тим, як впливати на будь-який процес чи організм, треба ретельно вивчити, з чим він пов’язаний і які можуть бути наслідки цього втручання. І головне – чи варто взагалі втручатися.

Цей закон іноді називають «законом бумеранга». Людина руйнує природу кілька десятків тисяч років. Зараз наслідки руйнування природних систем уже добре помітні і, що теж є дуже важливим, чітко встановлено зв’язки між господарською діяльністю, деградацією природи й станом здоров’я людини.

Тобто хижацьке ставлення до природи відображається на людині у вигляді регулярного виникнення й поширення епідемій та пандемій, зростання кількості вроджених і хронічних хвороб, інфекційних захворювань, каліцтв, психічних розладів тощо. Це – прямий результат. Однак існує ще й опосередкований, коли внаслідок господарської діяльності людини змінюються кліматичні умови, які визначають характер опадів, температурний режим території, швидкість танення арктичного льоду. Це створює проблеми не тільки для ведення традиційного господарства, а й існування території взагалі.

Отже, руйнування природи відображається на людині у вигляді зміни довкілля. Часто зміни сягають таких масштабів, що роблять проблематичним нормальне, здорове подальше життя всього людства. Іншими словами, ми повинні повертати природі те, що в неї забираємо, інакше катастрофи не уникнути.

 

Питання до учасників бесіди

Як ви розумієте вислів: «Культура, яка розвивається стихійно, залишає після себе пустелю»?

Які екологічні наслідки можуть мати процеси:

• затоплення території будівництвом водосховища;
• зростання захворюваності населення міста внаслідок забруднення атмосферного повітря автотранспортом;
• видобування великої кількості корисних копалин;
• миття автомобіля на березі водойми;
• використання в побуті надміру хімічних речовин.

Додаток Б2

 

Бесіда «Право на екологічно чистий світ»

 

Тривалість: 1,5–2 год.

Вступ

Екологічні права громадян – комплекс закріплених у Конституції України та інших законодавчих актах прав громадян на використання природних ресурсів, охорону довкілля та гарантування екологічної безпеки.

Ухвалена в 1996 р. Конституція є найважливішим законом України, в якому закріплено базові принципи всіх сфер суспільного життя. Це стосується і охорони довкілля. Так, ст. 50 проголошує право кожної людини на безпечне для життя і здоров’я довкілля та компенсацію завданої порушенням цього права шкоди. На міжнародному рівні право на безпечне для життя і здоров’я довкілля вперше було сформульовано в 1972 р. на Конференції ООН з довкілля людини в Стокгольмі (Швеція). У тій чи іншій редакції це право передбачене в конституціях деяких країн (Іспанії, Португалії, Польщі, Росії). Забезпечення цього права є обов’язком держави: ст. 16 Конституції України визначає, що гарантування екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, збереження генофонду українського народу є обов’язком держави. Право на відшкодування збитків від порушення цього права, по суті, є конституційною гарантією судового захисту.

Уперше екологічні права громадян України були проголошені ухваленим у 1991 р. Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища». Він гарантує (статті 10, 11) права кожного громадянина України (ст. 9) на:

• безпечне для його життя та здоров’я довкілля;
• участь в обговоренні та внесення пропозицій до проектів нормативно-правових актів, матеріалів про розміщення, будівництво і реконструкцію об’єктів, які можуть негативно впливати на стан довкілля;
• участь у розробці та здійсненні природоохоронних заходів;
• загальне та спеціальне використання природних ресурсів;
• об’єднання в громадські природоохоронні формування;
• вільний доступ до інформації про стан довкілля;
• участь у публічних слуханнях або відкритих засіданнях із питань впливу на довкілля та в проведенні громадської екологічної експертизи;
• одержання екологічної освіти;
• подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їхньому здоров’ю та майну внаслідок негативного впливу на довкілля;
• оскарження в судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у порушені екологічних прав громадян.

Дотримання екологічних прав в Україні регулюють не лише інші акти екологічного законодавства, а й закони інших галузей законодавства, зокрема Цивільний і Кримінальний Кодекси, Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Екологічні права громадян взаємозалежні з їхніми обов’язками в галузі охорони довкілля. Відповідно до ст. 66 Конституції України, кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки. Крім прямо передбачених обов’язків щодо охорони довкілля, в Конституції України закріплено обов’язок власників природних об’єктів берегти довкілля: власність зобов’язує, власність не можна використовувати на шкоду людині та суспільству (ст. 13).

Утім критичний стан довкілля в Україні, масові порушення екологічних прав та відсутність належної уваги до екологічних проблем влади й громадян пов’язані не стільки з недосконалістю нормативно-правової бази, скільки з незадовільною практикою правозастосування в цій сфері. Юридичний обов’язок збереження довкілля має бути тісно пов’язаний з відповідним моральним обов’язком кожного члена суспільства.

 

Обговорення

1. Які екологічні права Ви знаєте?

Учасники висловлюють власні думки. Викладач має сформулювати основні види екологічних прав: право знати, право на участь, право на правосуддя.

2. Що означають ці права для вас? Як можна їх реалізувати?

 

Право знати

Право знати (або право на одержання, використання і поширення інформації) гарантується Конституцією України (ст. 34) та іншими законами.

• Закон України «Про інформацію» встановлює відповідальність за порушення законодавства про інформацію (ст. 47). До порушень, зокрема, відносять відмову від надання своєчасної, повної і достовірної інформації про стан довкілля, про джерела забруднення, приховування випадків аварійного забруднення навколишнього природного середовища або фальсифікацію відомостей про екологічний стан чи стан захворюваності населення (ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Кримінальний кодекс України встановлює кримінальну відпові­дальність за приховування чи умисне перекручування відомостей про екологічний стан та захворюваність населення в районах із підвищеною екологічною небезпекою (ст. 238).

Інформація про стан довкілля не є державною таємницею (ст. 93 Закону України «Про державну таємницю»).

 

Реалізація права на доступ до екологічної інформації

Доступ до екологічної інформації регулюють Оргуська конвенція та закони України. На їх виконання Мінприроди України наказом № 169 від
18 грудня 2003 р. затвердило «Положення про порядок надання екологічної інформації».

Найчастіше громадяни та громадські організації подають запити для одержання інформації про вплив на довкілля та здоров’я людей певної господарської діяльності, про копії дозвільних документів, дані наукових досліджень, аналізів, оцінок, акти прокурорського реагування, акти перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства органами Мінприроди, рішення та інформацію про земельні питання, викиди забруднюючих речовин.

Найпоширенішим способом отримання екологічної інформації є звернення до відповідного органу з інформаційним запитом. На жаль, органи, до яких адресовані запити на отримання інформації, часто намагаються виправдати свою відмову в наданні інформації, мотивуючи це аргументами конфіденційності, порушенням прав інтелектуальної власності та комер­ційною таємницею. Дуже часто трапляються випадки, коли запитувану інформацію надають не в повному обсязі, без копії офіційних документів, які її містять, або з порушенням термінів замовлення запиту. Часто посадові особи відмовляють у наданні інформації у зв’язку з відсутністю практики притягнення посадових осіб до відповідальності за такі дії та оскарження їх незаконних дій у судовому порядку.

 

Право на участь

Громадяни України мають право брати участь у процесах прийняття рішень, що впливають на довкілля. Це право закріплено Конституцією України (ст. 38, 40) та інших законодавчих актах.

Форми участі громадськості в прийнятті рішень:

• участь у референдумах із питань охорони довкілля;
• участь у підготовці проектів нормативно-правових актів;
• участь у розробці міждержавних, державних, регіональних, місцевих та інших територіальних програм, місцевих планів дій, стратегій та інших документів;
• участь у розробці та реалізації природоохоронних заходів;
• участь у проведенні державної екологічної експертизи;
• проведення громадської екологічної експертизи;
• участь у публічних слуханнях або відкритих засіданнях із питань впливу запланованої діяльності на довкілля;
• звернення до суду;
• участь у видачі документів на використання природних ресурсів, на навмисне вивільнення генетично змінених організмів у довкілля, а також на діяльність, пов’язану із забрудненням довкілля, повод­женням із небезпечними речовинами, відходами та їх розміщенням;
• участь у прийнятті рішень про витрати на природоохоронні заходи за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища;
• діяльність громадських рад при Міністерстві екології і природних ресурсів України та управліннях охорони навколишнього природ­ного середовища в областях.

 

Право на правосуддя

Громадяни України відповідно до ст. 55 Конституції мають право на судовий захист своїх прав і свобод. Тому будь-яка екологічно шкідлива діяльність, що порушує конституційне право громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля, дає найширші можливості для звернення до суду з приводу порушення цього права.

Є такі можливості звернення громадян і громадських організацій до суду:

• подання позовів до суду про порушення права на екологічну інформацію;
• оскарження рішень державних органів, юридичних чи службових осіб у разі прийняття рішень, що впливають на довкілля, без урахування громадської думки;
• подання позовів про бездіяльність посадових осіб;
• подання позовів про захису конституційного права на безпечне довкілля та відшкодування збитків, завданих порушенням цього права (треба мати на увазі, що існує право на відшкодування моральної шкоди).

До судових органів громадянам доцільно звертатися тоді, коли безрезультатними виявилися звернення до інших державних органів.

3. Які найважливіші принципи екологічного права ви знаєте? Спробуємо сформулювати та обговорити.

Принцип гуманізму ‑ світоглядний принцип, в основі якого лежить упевненість у безмежності можливостей людини, вимога свободи і захиту гідності людини. Екологічний гуманізм намагається поєднати турботу про людей із прагненням гармонізувати ставлення людини до природи. Екогуманізм виходить з того, що природа має бути збережена для задоволення потреб людини, а гарантує безпечного середовища для життя і здоров’я людини, збереження цілісності екосистем дасть можливість забезпечити інтереси людей у майбутньому.

Пріоритетом є добробут людини, але при цьому не всі її бажання повинні мати вищий пріоритет, ніж збереження природи. Громадяни України зобов’язані берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону довкілля (ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

 

Принцип законності передбачає:

• загальність поширення вимог закону на всі без винятку організації та на всіх громадян;
• безумовність виконання закону, неприпустимість відхилення від його вимог під виглядом будь-яких обставин, крім тих, які прямо вказані в законі;
• єдність, однакове застосування вимог закону до усіх суб’єктів правовідносин у будь-якому регіоні країни.

За дотриманням цього принципу наглядають спеціально уповноважені органи (прокуратура, загальні суди та арбітражні суди, які вирішують спори, що виникають між юридичними особами).

 

Принцип збереження природи

Відповідно до цього принципу мають бути збережені ліси й річки, тваринний і рослинний світ, цілісність екосистем і ландшафтне різноманіття, ґрунти та якість атмосферного повітря.

Ліси, земля, вода, повітря охороняються такими законодавчими доку­ментами нашої країни: Лісовим, Земельним і Водним кодексами, Кодексом України про надра, законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону атмосферного повітря», «Про рослинний світ», «Про тваринний світ», «Про природно-заповідний фонд України» та іншими нормативно-правовими актами.

 

Додаток Б3

 

Бесіда «Збалансований розвиток держави»

Вступ

Конференція ООН з питань довкілля та розвитку, що проходила у Ріо-де-Жанейро в червні 1992 p., стала визначною подією. На ній були присутні глави 179 держав та представники багатьох країн, міжнародних та неурядових організацій. Ця конференція продемонструвала, що людство більше не може розглядати довкілля окремо від економічного розвитку. На конференції було ухвалено всесвітню програму дій «Порядок денний на XXI століття» на наступні 100 років.

Програма має досягти у світовому масштабі двох цілей: чисте довкілля та стабільна економіка для всіх народів світу. Цей історичний документ – вичерпний погляд на збалансований (сталий) розвиток. Декларація, ухвалена в Ріо, містить базові принципи, на яких мають ґрунтуватися майбутні рішення та державна політика.

 

Обговорення

1 частина. Острів Пасхи

1. Поясніть тезу по те, що природні процеси на Землі здатні до саморегуляції, і це дає природі змогу самовідновлюватися. Утім, агресивна та нераціональна людська діяльність може порушити баланс природних процесів, спричинивши незворотні зміни в екосистемах.
2. Прочитайте та обговоріть текст «Острів Пасхи» (текст додається нижче).
3. Поясніть, що це приклад екосистеми, повністю ізольованої від решти світу, що острівне суспільство було зруйноване через те, що чисельність населення перевищила наявні ресурси.
4. Проведіть паралелі між островом Пасхи та глобальним довкіллям сьогодні.

2 частина. Прийдешні покоління

1. Поясніть, що збалансований (сталий) розвиток означає використання ресурсів у такий спосіб, який дозволяє їм повністю відновитись, щоб надати прийдешнім поколінням доступ до тих ресурсів, якими користуємося ми. По суті, це означає передачу нащадкам нашого світу в такому ж стані, в якому ми його успадкували.
2. Попросіть учасників сформулювати свої визначення терміна «збалансований (сталий) розвиток».

Допоможіть їм, запропонувавши та обговоривши такі твердження:

• загальна кількість виловленої риби не повинна перевищувати можливості відновлення природних рибних запасів.
• кількість води, добутої з підземних горизонтів, не повинна перевищувати обсяги їх живлення.
• ерозія ґрунту не повинна перевищувати природної швидкості утворення нового ґрунту.
• кількість зрубаних дерев не повинна перевищувати кількоісті посаджених.
• викиди вуглецю в атмосферу не повинні перевищувати здатності природи переробити атмосферний вуглекислий газ.
• рослинні й тваринні види не повинні знищуватися швидше, ніж з’являються нові.

3. Сформулюйте та обговоріть інші твердження, подібні до вище наведених.
4. Додатково попросіть учасників дати своє визначення концепції «збалансованого (сталого) розвитку». Напишіть деякі визначення на дошці та обговоріть їх.

3 частина. Принципи збалансованого (сталого) розвитку

1. Роздайте студентам інформаційний матеріал «Основні принципи збалансованого (сталого) розвитку» та обговоріть його.
2. Вивчіть інформацію про Всесвітній саміт у Йоганнесбурзі (текст подається нижче).

Обговоріть основні проблеми, які постали перед людством у XXI столітті, та найважливіші заходи, запропоновані представниками урядів, неурядових та міжнародних організацій, ділових кіл.

3. Обговоріть кожну проблему, зазначену в тексті, та вирішіть, яка з них є важливою для країни зараз або буде важливою в майбутньому.

Додаткова інформація

Острів Пасхи

Острів Пасхи розташований у Тихому океані на відстані близько 3200 км на захід від Південної Америки. Першими поселенцями, які прибули на острів приблизно 15 століть тому, були полінезійці.

Острів має напівпосушливий клімат, який пом’якшувався зеленим лісом, що затримував і зберігав вологу. Жителі острова (7 тис. осіб) вирощували зернові культури, розводили курей, ловили рибу та мешкали у невеликих селах. Місцеве населення острова Пасхи залишило спадщину – масивні восьмиметрові статуї з обсидіану (вулканічного скла). Вважається, що по всьому острову їх розставили за допомогою дерев’яних колод.

Коли європейські переселенці досягли острова Пасхи у XVII столітті, ці кам’яні статуї, відомі як моаї, залишились єдиними свідками колись досить розвиненої цивілізації, яка була знищена усього за кілька десятиліть до цього. Крах цього суспільства був спричинений виснаженням обмеженої ресурсної бази острова.

Оскільки чисельність населення острова Пасхи зростала, його жителі почали рубати ліси, щоб мати більше землі для сільського господарства. Дерева використовували для опалення, спорудження будинків і човнів, а також з релігійною метою (транспортування статуй моаї). Настав момент, коли на острові зникло останнє дерево. Більше не можна було будувати риболовні човни, і відповідно люди відчули нестачу їжі. Знищення лісів призвело до ерозії ґрунтів, що ще більше обмежило запаси їжі. Поступово люди почали переселятися до печер.

Згодом стали виникати збройні конфлікти, відновилося рабство.

 

Основні принципи збалансованого (сталого) розвитку

(Декларація Ріо-де-Жанейро з довкілля та розвитку, 1992 р.)

• Кожен має право на здорове та продуктивне життя в гармонії з природою. Теперішнє та прийдешні покоління мають рівні права на це.
• Охорона довкілля має розглядатися як невід’ємна частина будь-якого процесу розвитку.
• Кожна країна має право використовувати власні ресурси, не здійснюючи вплив на довкілля за межами своєї території.
• Забруднювач повинен відшкодовувати збитки, завдані довкіллю (принцип «забруднювач платить»).
• Економічна діяльність має бути поєднана з принципом реалізації запобіжних заходів у сфері охорони довкілля.
• Держави повинні співпрацювати у сфері охорони довкілля.
• Скорочення масштабів бідності та несправедливих стандартів життя в різних частинах світу є інтегральною частиною збалансованого (сталого) розвитку.
• Держави повинні обмежувати та усувати моделі незбалансованого виробництва і споживання та сприяти впровадженню відповідної демогра­фічної політики.
• Найефективніший спосіб розв’язання екологічних проблем – залучення всіх зацікавлених осіб. Держави повинні розвивати та заохочувати поінформованість населення та його участь у прийнятті рішень.
• Держави повинні розробити та впроваджувати ефективне законодавство у сфері охорони довкілля.
• До охорони довкілля мають залучатись усі соціальні групи.
• Світ, розвиток і охорона довкілля є взаємопов’язаними та нероздільними.

Додаток В

 

МЕТОДИКИ ДІАГНОСТИКИ СФОРМОВАНОСТІ

ЕКОЛОГІЧНОГО СВІТОГЛЯДУ СТУДЕНТІВ

 

Додаток В1

 

Методика діагностики інтенсивності суб’єктивного ставлення
до природи «Натурафіл»

 

Опитувальник «Натурафіл» призначений для діагностики рівня розвитку інтенсивності суб’єктивного ставлення до природи непрагматичної модальності та його структури. Під інтенсивністю відносин розуміють його структурно-динамічну характеристику, що показує, в яких сферах і в якому ступені проявляється ставлення.

Опитувальник включає 3 шкали, що відповідають трьом теоретично виділеним компонентам інтенсивності: мотиваційному, когнітивному, практичному, а також додаткову шкалу натуралістичної ерудиції.

Мотиваційна шкала спрямована на діагностику ступеня змін у мотивації і спрямованості практичної екологічної діяльності, зумовленої ставленням до неї, що проявляється в готовності та прагненні до непрагматичної практичної взаємодії з природним середовищем.

Когнітивна шкала спрямована на діагностику спрямованості пізнавальної активності, пов’язаної з об’єктами природи, зумовлених ставленням до них, проявляється в готовності (більш низький рівень) і прагненні (більш високий) отримувати, шукати і переробляти інформацію про ці об’єкти, в особливій «інформаційній сензитивності» до них.

Практична шкала спрямована на діагностику змін у вчинках особистості, зумовлених ставленням до природи, що виявляються в активності особистості у зміні оточення відповідно до її ставлення.

Додаткова шкала натуралістичної ерудиції спрямована на діагностику сукупності наявних в особистості відомостей про екологічний стан довкілля.

Кожна шкала складається з 10 дихотомічних пунктів (за принципом «так – ні»), всього – 50 пунктів.

Крім того, за допомогою методики «Натурафіл» можна отримати ще ряд додаткових показників, що насамперед характеризують активність особистості, зумовлену її суб’єктивним ставленням до природного середовища. Певну інформацію про це можна отримати, зіставляючи результати з окремих аспектів, які були закладені при побудові шкал: чи проявляє особистість активність у пізнавальній і практичній сферах, зумовлену тільки ситуацією, або вона є надситуативною; активність у зміні оточення спрямована тільки на самі природні об’єкти або на людей, пов’язаних із природою. До таких показників віднесено:

• ступінь вираженостіситуативноїактивностів пізнавальній і практичнійсферах;
• ступінь вираженостінадситуативноїактивностів пізнавальній і практичнійсферах;
• ступінь вираженостіактивності, спрямованої назміну оточення(практичний компонент), пов’язаної безпосередньо зоб’єктами природи;
• ступінь вираженостіактивності, спрямованої назміну оточення(прак­тичний компонент), пов’язаної з людьми, які взаємодіютьз природою.

Якісний аналіз цих показників може дати додаткову інформацію про структуру параметра інтенсивності суб’єктивного ставлення до природи у студентів.

При складанні матриці-специфікації методики закладалися пункти, що діагностують відносини за трьома умовними класами природних об’єктів: тварин, рослин і біоценозів (болото, ліс, луки тощо), для забезпечення змістовної валідності. Отже, досліджуваний студент, який має високу інтенсивність ставлення, наприклад, тільки до тварин, але уникає рослин, не може отримати максимальні бали, оскільки його ставлення до природи в цілому справді не досить сформовано.

Розробка пунктів

Оскільки опитувальник «Натурафіл» призначався для діагностики інтенсивності суб’єктивного ставлення до природи саме непрагматичної модальності, то головною вимогою при побудові пунктів була необхідність створювати ситуації, в яких взаємодія з природними об’єктами носить явно непрагматичний характер. Це стосується всіх чотирьох основних шкал. Для кожної шкали окремо були розроблені відповідні принципи.

У результаті пілотажних досліджень зроблено висновок, що для мотиваційної шкали найбільш оптимальний принцип побудови пунктів на основі «боротьби з негативними стереотипами», оскільки дуже велику роль відіграє соціальна небажаність негативних відповідей. Наприклад, пункт «Вам подобається милуватися квітами?» не може бути валідним, бо стереотипно провокує ствердну відповідь.

Тому студентам було запропоновано формулювання, що містять певні негативні стереотипи, що стимулюють позитивну відповідь, яку інтерпре­тували як відсутність сформованості мотиваційного компонента.

Для когнітивної шкали було вироблено кілька принципів. По-перше, це прямі запитання типу «Ви відчуваєте потребу до пошуку нових знань про природу?» (Відзначимо, що їх має бути меншість, оскільки їх «відкритість» може призвести до спотворення результатів).

По-друге, можна використовувати питання, що діагностують певні установки на отримання інформації про природні об’єкти: «Якщо по телевізору почалася передача або фільм про тварин, то Ви швидше за все перемкнете на іншу програму?» («Результативним» вважається негативна відповідь).

По-третє, це можуть бути питання, пов’язані з тією чи іншою поведінкою, що демонструє прагнення студента отримувати інформацію про природні об’єкти: «Вам доводилося листуватися з фахівцями-біологами або ставити питання редакціям наукових журналів?».

Для практичної шкали такими принципами можуть бути, по-перше, пункти, що свідчать про наявність певної технологічної та психологічної озброєності, що є наслідком непрагматичної практичної взаємодії з об’єктами природи.

Як варіант можна використовувати пункт, що виявляє певні факти в житті студента, які свідчать про наявність у нього технологічної та психологічної озброєності: «Вам доводилося отримувати потомство від Ваших тварин?» У цій ситуації людина набуває дуже важливий і нічим незамінний психологічний досвід взаємодії з природою.

По-друге, можна, як і в когнітивній шкалі, використовувати пункти, що виявляють певну поведінку студента, яка свідчить про сформовану в нього потребу в непрагматичній практичній взаємодії з природними об’єктами: «Ви спеціально купуєте кімнатні рослини, щоб доглядати за ними?».

По-третє, можна використовувати пункти, що моделюють певну поведінку студента: «Чи правда, що Ви навряд чи відгукнетеся на оголошення в газеті з пропозицією поїхати в неділю розчищати ліс від сміття?» («Результативним» є негативна відповідь). А також пункти, засновані на фактах із життя студента, що свідчать про наявність у нього сформованого практичного компонента ставлення до природи.

Відзначимо, що в разі моделювання важливо використовувати формулювання, що провокують «нерезультативну» відповідь, оскільки може відігравати певну роль мимовільне бажання фальсифікувати «Я-образ» або ж вибудувати більш сприятливу для себе «Я-концепцію». У пунктах, пов’язаних із фактами з життя студентів, така небезпека значно нижче: по-перше, методика в основном, розроблялася для групової анонімної форми проведення (при індивідуальній є можливість встановити довірчі відносини із студентом), по-друге, ситуація діагностики ставлення до природи, як показали пілотажні дослідження, не є ситуацією експертизи, тобто особливо значущою – навмисна фальсифікація малоймовірна.

Для шкали натуралістичної ерудиції повинні використовуватися пункти, відповіді на які вимагають наявності в студента загальних знань.

Відповідно до цього для шкали натуралістичної ерудиції відбиралися пункти на основі двох принципів: по-перше, вони повинні характеризувати високий рівень екологічної ерудованості – студенти з широкою ерудицією повинні з легкістю давати на них правильні відповіді, люди з низькою ерудицією повинні затруднятися це зробити, по-друге, питання повинні бути загальнодоступними, не вимагати спеціальних знань, які можна набути тільки при взаємодії з природою (тому була виключена можливість ставити питання про екологічні явища тощо).

У зв’язку з цим шкала натуралістичної ерудиції жодною мірою не може бути засобом виміру екологічних знань у цілому: результати за нею необов’язково повинні збігатися, наприклад, зі шкільними оцінками.

 

Методика проведення

Дослідження проводиться в усній або письмовій формі, студенти на спеціальному бланку зазначають свої відповіді. Можливий індивідуальний і груповий варіант проведення.

БЛАНК ДЛЯ ВІДПОВІДЕЙ

1.	6.	11.	16.	21.	26.	31.	36.	41.	46.
2.	7.	12.	17.	22.	27.	32.	37.	42.	47.
3.	8.	13.	18.	23.	28.	33.	38.	43.	48.
4.	9.	14.	19.	24.	29.	34.	39.	44.	49.
5.	10.	15.	20.	25.	30.	35.	40.	45.	50.

Ознайомлення з інструкцією:

«Перед Вами ряд питань про Ваше ставлення до природи, на які ми просимо відповісти «так» чи «ні» (на питання, відмічені «*» можна відповідати «не знаю»). Відповідати на запитання треба швидко, оскільки перша реакція найкраще відображає Ваш вибір.

У цій методиці немає «добрих» і «поганих» відповідей. Ваша думка цінна для нас саме така, яка вона є. При відповіді «так» на бланку відповідей ставте «+» поруч із номером питання, при відповіді «ні» ставте «–», «не знаю» – «н».

При проведенні методики «на слух» питання зачитують один раз. Час на відповідь 3–5 секунд. Загальний час проведення методики з урахуванням самостійної підготовки студентами бланка для відповідей – близько 25‑30 хвилин.

 

Текст методики:

1. Чи подобається Вас спостерігати за тваринами чи рослинами?
2. Прийшовши в гості і побачивши там міні-бібліотеку, Ви зацікавитесь книгами, пов’язаними з природою?
3. Ви б доглядати за тваринами, які належать комусь із членів Вашої сім’ї?
4. Проходячи повз, Ви б стали звільняти тварину з капкану?
5. Чи правильне твердження, що, хвойні дерева відрізняються від листяних ще й тим, що не скидають свою хвою?
6. Кімнатні рослини покращують Ваш настрій?
7. Побачивши в лісі незнайому рослину, Ви намагатиметеся дізнатися, як вона називається?
8. Ви любите доглядати за рослинами?
9. Чи правда, що Ви швидше за все не станете заважати близькій людині нарвати в лісі букет красивих, але рідкісних квітів? (так, не стану, ні, стану)
10. Алое належить до кактусів?
11. Мох на деревах псує їх зовнішній вигляд?
12. Гортаючи книгу і зустрівши в ній зображення незнайомої рослини, Ви захочете прочитати її опис?
13. Якщо у Вашій родині розводять кімнатні рослини, то Ви те посадете?
14. Чи прпвильно, що якщо Ви дуже поспішаєте і на Вашому шляху виявилися зарості конвалій, то ви, мабуть, не станете їх обходити? (так, не стану, ні, стану).
15. Насіння ялини дозрівають восени?
16. Як Вам здається, Ви здатні пошкодувати задавленого таргана?
17. Вам доводилося листуватися з фахівцями-екологами або ставити питання редакціям наукових журналів?
18. Ви витрачаєте гроші на Ваші захоплення, пов’язані з природою?
19. Ви можете сказати, що завдяки Вашим старанням у кого-небудь ставлення до природи в чомусь покращиться?
20. Окунь – це хижа риба?
21. Ви вважаєте щурів неприємними?
22. Якщо почалася передача або фільм про тварин, то Ви, швидше за все перемкнете телевізор на іншу програму?
23. Якщо Вам на день народження принесуть якусь тваринку, то Ви здивуєтеся такому подарунку і розгубитеся?
24. Вам доводилося допомагати тваринам у важкий для них час?
25. Павук – це погана комаха?
26. Ви б стали милуватися отруйними зміями в зоопарку?
27. Ви встанете в довгу чергу за квитками на виставку собак, кішок, птахів, рибок або інших цікавих Вам тварин?
28. Вам доводилося отримувати потомство від Ваших тварин?
29. Вам траплялося за власним бажанням робити нотатки про тварин для журналу, газети чи стінгазети?
30. Спанієль – це службовий собака?
31. Ви вважаєте кропиву неприємною рослиною?
32. Ви знаходите цікавим послухати повідомлення знавців природи про їх спостереження?
33. Ви готові витратити час, щоб навчитися у фахівця збирати, засушувати і зберігати природні матеріали для композицій?
34. Чи правда, що Ви навряд чи відгукнетеся на оголошення в газеті з пропозицією поїхати в неділю розчищати ліс від сміття?
35. Бамбук – це трава?
36. Ви згодні, що серйозна людина не стане просто так бродити лісом? (так, не стане; ні, стане).
37. Ви відчуваєте потребу в пошуку нових знань про природу?
38. Ви погодитеся на прохання музею зібрати й оформити натуралістичну колекцію природи Вашої місцевості?
39. Ви прагнете розкривати людям красу, таємниці природи?
40. Екологія – це наука про вивчення всієї природи?
41. Ви вважаєте диваком людину, яка знаходить приємним квакання жаб на болоті?
42. Переглядаючи науково-популярні журнали, Ви звертаєте увагу на статті про природу?
43. Ви зможете годинами проводити час з людиною, яка навчила б Вас вести спостереження за життям природи?
44. Ви берете участь у русі «зелених» тощо?
45. У пустелі можна замерзнути, застудитися?
46. У Вас викликають неприязнь бродячі собаки та кішки?
47. Ви б поїхали спеціально в інше місто на природознавчу виставку, у музей природи?
48. Вам важко вміло обладнати акваріум або клітку для папуг?
49. Вам доводилося вступати в конфлікт з людьми, які сильніше Вас або вище своїм становищем, якщо вони могли завдати шкоди природі?
50. Білий ведмідь полює на пінгвінів?

 

Обробка та інтерпретація результатів

Результати методики обробляються за допомогою спеціального ключа. «Результативною» вважається відповідь студента, яка відповідає ключеу і за неї дається один бал. (Зазначимо, що відповідь «не знаю» за шкалою натуралістичної ерудиції завжди вважається «нерезультативною»).

КЛЮЧ ОПИТУВАЧА «НАТУРАФІЛ»

– + – + – + – – + –										М
+ + + + – + + + + +										К
– + + + – + + + + –										Пк
+ – – + + + – + + + – – – + – – + + + –
										НЄ

Інтенсивність ставлення = М + К + Пк.

Результат за шкалою визначається як сума балів у цьому рядку. Перший рядок – мотиваційна шкала (М), другий – когнітивна (К), третій та четвертий – практична (Пк), п’ятий – додаткова шкала натуралістичної ерудиції (НЕ). Параметр інтенсивності суб’єктивного ставлення до природи визначається як сума балів за трьома основними шкалами. Результати за кожною шкалою (від 0 до 10 балів) переводяться в стандартну шкалу станайнів з М = 5 і S = 2 за допомогою таблиці 1.

 

Таблиця 1

Таблиця переведення в бали за шкалою опитувальника «Натурафіл»

Вихідні бали	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
мотиваційна	1	1	1	2	3	4	5	6	7	8	9
когнітивна	1	1	2	3	4	4	5	6	7	8	9
практична	1	1	2	3	4	5	5	6	7	8	9
ерудиція	2	3	4	5	6	7	8	9	9	9	9

Показник параметра інтенсивності, отриманий шляхом підсумовування результатів за трьома основними шкалами, переводиться в стандартну Т-шкалу з М = 50 і s = 10 за допомогою таблиці 2.

Таблиця 2

Бали	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
Т–бали	10	10	17	17	21	21	27	27	30	30	34	34	37	37	40	40	43	43	46	46	49

Бали	21	22	23	24	25	26	27	28	29	30	31	32	33	34	35	36	37	38	39	40
Т–бали	49	52	52	55	55	58	58	62	62	65	65	68	68	71	71	75	75	77	77	83

Результати, отримані за стандартними шкалами, є остаточними даними дослідження. Відзначимо, що використання таблиць перекладу на стандартні оцінки дозволяє розглядати результат випробуваного і визначати його стан порівняно з середнім показником для студентів (таблиця 3).

 

Таблиця 3

Інтерпретація показників інтенсивності ставлення до природи

Станайн / Т-бали	Характеристика результату
1/до32	наднизький
2/33 – 37	низький
3/38–42	нижче середнього
4/43–47	середній
5/48–52	середній
6/53–57	середній
7/58–62	вище середнього
8/63–67	високий
9/більше 68	дуже високий

 

Додаток В2

 

Методика діагностики суб’єктифікації

природних об’єктів («СПО»)

 

Ця методика, розроблена В. Ясвіним і С. Дерябо, призначена для діагностики здатності до суб’єктифікації природних об’єктів. Природний об’єкт може мати відношення до особистості через суб’єктні функції:

• забезпечить переживання особистості через спостереження за об’єктами природи;
• виступить як фактор, що опосередковує ставлення особистості до навколишнього середовища;
• відкриється як практична екологоорієнтована діяльність.

Відповідно до трьох аспектів суб’єктифікації методика складається з трьох субтестів, кожен із яких спрямований на діагностику відповідного аспекту.

Для діагностики першого аспекту суб’єктифікації необхідно досліджувати, по-перше, чи встановлюється особистістю той чи інший паралелізм природних об’єктів з людиною, по-друге, чи вони забезпечують переживання особистості. Отже, в першому субтесті два блоки.

Субтест, який діагностує другий аспект суб’єктифікації, має містити три елементи, оскільки суб’єктифіковане природне середовище може бути засобом формування переконаності особистості в гармонізації сфер: мотиваційної, пізнавальної та практичної.

Субтест, який діагностує третій аспект суб’єктифікації, також повинен містити три елементи, що відповідають трьом етапам відкриття природного середовища для особистості: 1) чи відкривається природне середовище як суб’єкт екологічних знань; 2) чи відкривається природне середовище особистості як суб’єкт активної екологоорієнтованої діяльності; 3) чи спонукає навколишня природа до формування екологічних цінностей та відповідної мотивації.

Для методики був обраний принцип альтернативних полюсів: студентам було запропоновано два вислови: (А) і (Б). Вислів (А) описує психологічні стани, процеси, що виникають у певних ситуаціях, характерні для людини, яка сприймає навколишнє середовище як суб’єкт – «суб’єктне» висловлювання. Вислів (Б), навпаки, описує процеси і стани людини, яка сприймає в цій ситуації той чи інший об’єкт природи лише як об’єкт, не приписуючи йому суб’єктності – «об’єктне» висловлювання.

Для отримання більш достовірних і точних оцінок вислови (А) і (Б) вибираються не за принципом абсолютної дихотомії, а за допомогою шкали від 1 до 5, що віддображає ступінь близькості «думки» студентів до того чи іншого варіанта.

Всього пропонується 18 висловів (по 6 на субтест). Під час виконання завдання спочатку підраховується вихідний результат кожного субтеста. Первинний результат отримується шляхом підсумовування балів за субтестами. Потім первинні результати з субтестів переводяться в стандартну Т-шкалу, що дозволяє порівнювати різні групи між собою за абсолютними значеннями і структурою суб’єктифікації.

Оскільки кількість пунктів у субтесті була обмежена шістьма, то в першому субтесті кожен пункт віддображав специфічний елемент теоретичного конструкта, а в другому і третьому на кожен елемент припадає по два пункти.

Було укладено матрицю-специфікацію методики.

 

Матриця-специфікація методики СПО

 

I субтест	канал
	мотиваційний	когнітивний	практичний
	1	1	1
II субтест	сфера
	емоційна	когнітивна	практична
	2	2	2
III субтест	єтап
	I	II	III
	2	2	2

Вибір об’єкта оцінювання відбувся так: з одного боку, нас цікавить здатність обстежуваного сприймати об’єкт природи суб’єктно, а оскільки суб’єктифікація досить вибіркова відносно різних об’єктів у певної особи, то найоптимальнішим було б запропонувати кожному студенту оцінювати той об’єкт природи, який він найбільшою мірою піддає суб’єктифікації: саме в цьому випадку було б найбільш правомірним порівнювати здатність до неї студентів.

З іншого боку, різні об’єкти природи об’єктивно задають різну легкість їх суб’єктифікації, що визначається як специфікою притаманних їм психологічних релізерів суб’єктифікації, так і формою можливих «відповідей» на активність особистості, спрямовану на взаємодію з ними. Тому для правомірності порівняння результатів студентам необхідно пропонувати один і той же об’єкт. Крім того, суб’єктифікація вимагає наявності певного досвіду взаємодії з об’єктом, якщо студент ніколи не зустрічався (або дуже рідко) з цим природним об’єктом, то, навіть володіючи високою здатністю до суб’єктифікації, навряд чи він зможе сприймати при оцінюванні цей об’єкт суб’єктно.

Єдиним об’єктом, що дозволяє досить оптимально об’єднати взаємовиключні один від одного вимоги, є собака: вона найлегше піддається суб’єктифікації. Отже, створюються найбільш «пільгові» умови: якщо студент не здатний навіть собаку сприймати суб’єктно, то це є досить переконливою підставою вважати, що й інші об’єкти природи він не сприймає так. У той же час усім студентам задається один об’єкт, що дозволяє аналізувати індивідуальні відмінності. Крім того, абсолютна більшість людей є досить великий досвід взаємодії з собаками, щоб могла виникнути суб’єктифікація (той чи інший досвід мають усі).

Для методики був обраний принцип альтернативних полюсів, який, як показали пілотажні дослідження, виявився найбільш прийнятним.

Студентам пропонувалося два вислови: (А) і (Б). Вислови (А) описують психологічні стани, процеси, що виникають у певних ситуаціях, характерних для людини, яка сприймає об’єкт природи як суб’єкт – «суб’єктний» висловів. Вислови (Б), навпаки, описують процеси і стани в людини, що сприймає в цій ситуації той чи інший об’єкт природи лише як об’єкт, не приписуючи йому суб’єктності – «об’єктний» вислів.

При побудові пунктів використовувалося правило «роботи проти гіпотези», тому варіант (Б) робився максимально соціально прийнятним, відповідним стереотипам, використовувалися стійкі «позитивні» слово­сполучення.

Для отримання більш достовірних і точних оцінок вислови (А) і (Б) вибираються не за принципом абсолютної дихотомії, а за допомогою шкали від 0 до 4, що відображає ступінь близькості «думки» студента до того чи іншого варіанта. Більше подрібнена шкала неефективна, оскільки при її розширенні знижується точність оцінок.

І знову, «працюючи проти гіпотези», повна відповідність «суб’єктному» вислову кодується цифрою 0, а повна відповідність «об’єктному» – цифрою 4, оскільки існує певний стереотип, що позитивний напрямок градації відповідає наростанню «позитивності» якості. При зворотному розташуванні шкали цей стереотип вимагає додаткових зусиль для його подолання, щоб обрати «суб’єктний» вислів.

 

Методика проведення

Діагностика проводиться в письмовій формі на спеціальному бланку. Можливий індивідуальний і груповий варіант. Час на проведення методики не обмежується (орієнтовно 25–30 хвилин).

Студетам пропонується бланк для відповідей такого зразка.

БЛАНК ДЛЯ ВІДПОВІДЕЙ

1.	4.	7.	10.	13.	16.
2.	5.	8.	11.	14.	17.
3.	6.	9.	12.	15.	18.

Зачитуємо інструкцію, докладно пояснюємо використання шкали від 0 до 4, студенти дають відповіді на питання. Якщо є можливість, краще всього намалювати шкалу, щоб вона була постійно перед очима студентів. Потім переходять власне до питань методики.

Питання смтавлять повільн 4 секунди). Студентам рекомендується під час першого прочитання зрозуміти сенс кожного варіанта відповіді і лише під час другого вибрати свою відповідь.

Студент виражає ступінь відповідності варіантів (А) і (Б) своїй думці
за допомогою шкали від 0 до 4: поряд з номером питання він пише
обраний бал.

 

Обробка результатів

На початку підраховується вихідний результат за кожним субтестом шляхом додавання балів у рядках: перший рядок – перший субтест, другий – другий субтест, третій – третій. Отриманий результат у кожному рядку віднімається від 24, оскільки шкала побудована в «зворотному» напрямку. Так маємо «сирі» бали за субтестами. Первинний результат за методикою в цілому одержуємо шляхом додавання «сирих» балів за субтестами.

Потім первинні результати за субтестів (від 0 до 24 балів) та заметодикою в цілому (від 0 до 72) переводять у стандартну Т-шкалу з
М = 50 і s = 10 за допомогою таблиці 4, що дозволяє порівнювати різні вікові групи між собою за абсолютними значенням і структурі суб’єктифікації.

 

Таблиця 4

Таблиця переведення первинних балів методики діагностики суб’єктифікації природних об’єктів у Т-шкалу

 

Вихідні бали	0     1   2   3     4   5   6     7   8   9   10 11 12
I  субтест II  субтест III  субтест	10 10 21 23 26 28 29 29 29 30 31 32 34 23 26 27 27 28 30 31 33 34 35 37 39 40 23 25 25 26 27 28 29 30 31 33 35 38 39
Методика	10 10 10 21 23 24 25 25 25 25 25 25 26

Вихідні бали	13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24
I субтест ІІ субтест ІІІ субтест	37 40 42 45 47 50 52 55 58 60 63 69 42 44 45 47 50 51 53 56 58 60 63 68 41 43 44 46 49 51 53 56 58 62 65 69
Методика	26 26 26 26 27 28 28 28 28 29 29 29

Вихідні бали	25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36
Методика	30 30 30 31 31 32 32 33 34 35 36 36

Вихідні бали	37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48
Методика	38 39 39 40 41 41 42 43 43 44 45 46

Вихідні бали	49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60
Методика	47 48 49 49 50 51 52 53 53 54 56 57

Вихідні бали	61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72
Методика	57 59 60 61 62 63 65 67 68 69 70 74

Текст методики «СПО»

ІНСТРУКЦІЯ:

Оцініть за допомогою запропонованих питань Ваше ставлення до собак. Тут немає «правильних» і «неправильних» відповідей: Ваша думка цінна для нас саме така, яка вона є.

Вам будуть подавати два вислови А і Б, наприклад, А: «Він хороший» і Б: «Він поганий». Виберіть те, яке ближче до Вашої думки за допомогою шкали від 0 до 4:

0 – впевнене А;

1 – скоріше А, ніж Б;

2 – важко сказати, до чого ближче;

3 – швидше Б, ніж А;

4 – впевнене Б.

1. А. Дивлячись на нього, я можу відчувати себе розумним або дурним, сильним або слабким, добрим чи злим тощо.

     Б. Він не здатний викликати у мене подібних відчуттів.

2. А. Я думаю, мені може стати краще на душі, якщо я поділюся з ним своїми особистими проблемами.

     Б. Це безглуздо, адже він не може поспівчувати, надати підтримки.

3. А. Мене турбує, наскільки я правильно забезпечую йому умови для занять тим, чим йому хочеться.

     Б.  Навряд чи, адже по-справжньому турбуватися про нього потрібно тоді, коли йому щось загрожує (захворів, може отримати травму тощо).

4. А. Часом я відчуваю до нього жалість, зовсім як до людей.

     Б.  Можливо, мені і було б його шкода, якби він міг по-справжньому страждати.

5. А. Мені здається, що, коли навколо ніхто не розуміє, поруч з ним можна перестати відчувати себе самотнім.

     Б.  Моє відчуття самотності навряд чи може зникнути від його присутності.

6. А. Я переконаний, що у нього є свої власні інтереси, цілі тощо.

     Б. Швидше за все у нього такого бути не може.

7. А. Читаючи про те, як собаки віддані людям, я можу деколи випробовувати невдоволення самим собою.

     Б. Такого, напевно, статися не може.

8. А. Завдяки йому може змінюватися моє ставлення до речей, тварин і навіть людей.

     Б. Моє ставлення до чого-небудь від нього ніяк не може залежати.

9. А. Я відчуваю, що він може бути хорошим товаришем, партнером в деяких моїх справах.

     Б.  Він може бути в цих справах лише помічником, виконувати мої вказівки.

1. А. Чим більше я читаю про нього, тим більше помічаю, як він схожий на людину.

     Б.  Кожна нова книга переконує мене в тому, що їх навіть нічого порівнювати: людина незмірно вище.

1. А. Мені здається зовсім природним відчувати бажання в чомусь з ним порадитися.

     Б. Ні, це просто безглуздо.

2. А. Я намагаюся робити все від мене залежне, щоб створити йому повноцінне, цікаве життя, можливість одержати задоволення.

     Б.  Це ні до чого, головне, щоб у нього було все необхідне для нормального існування.

3. А. Його реакція на мої вчинки може викликати у мене незручність, каяття.

     Б.  Звичайно, ні, адже нам може бути соромно лише перед іншими людьми.

4. А. Він може змусити мене захотіти в чомусь удосконалювати себе.

     Б. Він не здатний впливати на мене так.

5. А. Його проблеми, труднощі, успіхи я сприймаю як наші спільні.

     Б. Його проблеми, насправді, незрівнянні з моїми.

6. А. Він може ображатися на мої вчинки, якщо вони зачіпають його гідність.

     Б. Йому недоступні людські почуття.

7. А. Мої дії і вчинки можуть змінюватися під його впливом.

     Б. У цьому плані для мене він не відіграє ніякої ролі.

8. А. Мені здається, що і для мене, і для нього наше спілкування – одна з головних радостей.

     Б. Я не думаю, що ми можемо настільки розуміти один одного.

Опитувальник Дж. Холланда

Дослідницьке завдання опитувальника полягає у визначенні відповід­ності ставлення студентів до навколишнього середовища та їх особистісних якостей. Аналізуються матеріали стандартних бланків, відповіді інтерпре­туються за допомогою ключа.

Опитувальник Дж. Холланда пропонує спеціальні завдання; вирішення яких передбачає наявність світоглядної позиції, екологічних умінь, здатності до обробки конкретної інформації; типові ситуації та проблеми вимагають уміння орієнтуватися в екологічних проблемах довкілля;

• підприємницькі завдання, яківідповідаютьактивнійособистості. Зрозвиненимиорганізаторськими такомунікативними навичками, здатністю керуватилюдьми,управляти їхпереконаннями,орієнтуватися вмотивахповедінкилюдей у довкіллі.

 

Методика проведення

Інструкція: кожне запитання має свій код, який відповідає типу особистості. Потрібно вибрати з переліку питань більш привабливе і в бланку відповідей поряд з його кодом поставити «+».

1. Я – володар природи. (А)
2. Я візьму все від природи. (А)
3. Я буду використовувати всі природні ресурси до останнього. (А)
4. Використання природних ресурсів задля збагачення. (А)
5. Зірву первоцвіт для миттєвого задоволення. (А)
6. Я визначаю закони природи. (А)
7. Я і довкілля. (А)
8. Я передбачаю і запобігаю. (С)
9. Я трансформую довкілля для власного задоволення. (А)
10. Ліс – це легені планети. (Е)
11. Тварина ‑ друг чи ворог? (С)
12. До чистих джерел. (С)
13. Вірність пернатих ‑ це міф чи дійсність? (Е)
14. Чи потрібно захищати рослинний світ? (С)
15. Хвороби цивілізації – це природні чи антропогенні причини? (А)
16. Нітрати: «за» чи «проти». (С)
17. Збільшення заповідних територій. (Е)
18. Озонові діри – природні чи антропогенні явища? (А)
19. Пластик чи дерево? (С)
20. Риба – це їжа чи природний ресурс? (С)
21. Полювання заради трофеїв чи наживи? (А)
22. Гранично допустима концентрація – це норма життя чи стандарт? (Е)
23. Збір лікарських рослин – це нажива чи оздоровлення? (А)
24. Автомобіль – це розкіш чи необхідність? (С)
25. Вибирай: целофан чи матерія або папір? (С)
26. Корисність чи шкідливість пластмаси. (Е)
27. Кімнатні рослини – це естетика чи оздоровлення? (Е)
28. Прибережна смуга – це природна необхідність чи дотримання закону? (Е)
29. Озеленення території – це необхідність чи обов’язковість? (Е)
30. Чорнобиль – природа чи людина? (С)

БЛАНК ВІДПОВІДЕЙ

А

Е

С

Підраховується кількість плюсів у кожному рядку. 8–10 – яскраво виражений тип; 5–7 – середньо виражений тип; 2–4 – слабо виражений тип. Максимальна кількість плюсів вуазує на належність до одного з трьох типів.

Екоцентричний тип – це особистість зі стійкою моральною позицією у ставленні до природи, ініціатор екологічної діяльності, яка засуджує порушення норм і правил поведінки в природі, вимоглива до себе.

Суперечливий тип особистості характеризується наявністю недос­татньо стійкої шкали цінностей, знанням моральних норм і правил поведінки в природі, та недотриманням їх, якщо останні суперечать особистим інтересам чи усталеним поглядам. Особистість суперечливого типу має нестійку систему цінностей, регулятором її поведінки переважно є не особиста думка чи ставлення, а характер поведінки більшості: вона розуміє необхідність вирішення екологічних проблем, але не вміє визначати особисту роль у цій справі.

Для антропоцентричного типу особистості характерний низький рівень самоконтролю взаємодії з природою, відсутні емоційні прояви у ставленні до природи, намагання перекласти відповідальність за скоєння негативного вчинку стосовно природи на іншого.

 

Опитувальник «Екологічні ціннісні орієнтації» (ЕЦО)

Цей опитувальник являє собою модифікацію класичної методики «Ціннісні орієнтації» М. Рокича.

Система ціннісних орієнтацій визначає змістовну сторону спрямова­ності особистості і становить основу її відносин з навколишнім світом, іншими людьми.

Методика вивчення ціннісних орієнтації Рокича заснована на прямому ранжуванні списку цінностей на два класи:

Термінальні (список А) – переконання в тому, що кінцева мета особистості варта того, щоб до неї прагнути;

Інструментальні (список Б) – переконання в тому, що певний спосіб дій чи властивість особистості є кращими в будь-якій ситуації.

Цей поділ відповідає традиційному поділу на цінності – цілі і цінності – засоби.

Під час проведення опитування респонденту надаються два списки цінностей (по 18 у кожному) на аркушах паперу в алфавітному порядку. У списках студент присвоює кожній цінності ранговий номер.

Аналізуючи ієрархію цінностей, студентам варто звернути увагу на їх групування в змістовні блоки. Так, наприклад, виділяються «конкретні» і «абстрактні» цінності, цінності професійної самореалізації та особистого життя тощо. Інструментальні цінності можуть групуватися в етичні цінності, цінності спілкування, цінності-справи; індивідуалістичні і конформістські цінності, альтруїстичні цінності; цінності самоствердження і цінності прийняття інших тощо. Це далеко не всі можливості суб’єктивного структурування системи ціннісних орієнтацій. Якщо не вдається виявити жодної закономірності, можна виявити несформованість у респондента системи цінностей або нещирість відповідей.

Вивчення результатів діяльності представлено у вигляді конструю­вання екологічних завдань, аналізу творчих звітів.

У процесі експерименту відзначаються зміни ступеня сформованості світогляду, структури потреб і мотивів екологоорієнтованої діяльності; екологічної складової досвіду особистості; рівня соціальної адаптивності; окремих показників психічного здоров’я та світоглядної придатності до професійної діяльності; співвідношення можливостей, намірів і ступеня їх реалізації.

 

Методика проведення

Список (А)

1. Активне діяльне життя (повнота та емоційна насиченість життя).
2. Життєва мудрість (зрілість суджень і здоровий глузд, що досягаються життєвим досвідом).
3. Здоров’я (фізичне і психічне).
4. Цікава робота.
5. Краса природи і мистецтва (переживання прекрасного в природі та мистецтві).
6. Любов (духовна і фізична близькість із коханою людиною).
7. Матеріально забезпечене життя (відсутність матеріальних труднощів).
8. Наявність хороших і вірних друзів.
9. Суспільне визнання (повага оточуючих, колективу, товаришів по роботі).
10. Пізнання (можливість розширювати освіту, кругозір, загальну культуру, інтелектуальний розвиток).
11. Продуктивне життя (максимально повне використання своїх сил, можливостей, здібностей, можливість творчості).
12. Розвиток (робота над собою, постійне фізичне і духовне вдосконалення).
13. Розваги (приємне, необтяжливе за часом, відсутність обов’язків).
14. Свобода (самостійність, незалежність у судженнях і вчинках).
15. Щасливе сімейне життя.
16. Щастя інших (добробут, розвиток і вдосконалення інших людей, усього народу, людства в цілому).
17. Гармонія з природою (досягнення духовного і фізичного єднання з зовнішнім світом).
18. Впевненість у собі (внутрішня гармонія, свобода від внутрішніх протиріч, сумнівів).

Список (В)

1. Акуратність (охайність), уміння тримати в порядку речі, порядок у справах.
2. Вихованість (хороші манери).
3. Високі запити (високі вимоги до життя і високі домагання).
4. Життєрадісність (почуття гумору).
5. Старанність (дисциплінованість).
6. Незалежність (здатність діяти самостійно рішуче).
7. Непримиренність до недоліків у собі та інших.
8. Освіченість (широта знань, висока загальна культура).
9. Відповідальність (почуття обов’язку, вміння тримати слово).
10. Раціоналізм (уміння тверезо і логічно мислити, приймати обдумані, раціональні рішення).
11. Самоконтроль (стриманість, самодисципліна).
12. Сміливість у відстоюванні власної думки, поглядів.
13. Тверда воля (уміння наполягти на своєму, не відступати перед труднощами).
14. Терпимість (до поглядів і думок інших, уміння прощати іншим їхні помилки та омани).
15. Широта поглядів (уміння зрозуміти чужу точку зору, поважати інші смаки, звичаї, звички).
16. Чесність (правдивість, щирість).
17. Екологічність (любов до природи, здатність відчувати і розуміти навколишній світ, турбота про рослини і тварин).
18. Чуйність (дбайливість).

Додаток Д

Зміст екологічних знань студентів економічних спеціальностей

Групи понять	Основні поняття
Екологія – міждисциплінарнаний комплексний науковий напрямок і область знань	Екологія – наука про взаємовідносини живих організмів їх структуру, функціонування та взаємозв’язок із неживою природою. Навколишнє середовище, природне середовище, географічне середовище. Популяція. Біоценоз. Екосистема, біогеоценоз. Біосфера. Ноосфера. Структура екології. Загальна екологія. Біоекологія (аутекологія, демекологія, сінекологія; екологія рослин, екологія тварин, екологія грибів і мікро­організмів, екологія людини). Геоекологія. Глобальна екологія. Прикладна екологія. Промислова (інженерна) екологія. Агро­екологія. Охорона природи. Економіка природокористування. Медична екологія. Математична екологія. Соціальна екологія. Екологічна освіта.
Взаємозв’язок людини і навколишнього середовища	Екологічні фактори як компоненти навколишнього середовища. Абіотичні, біотичні, антропогенні фактори. Сила дії фактора. Оптимум і максимум. Критичні точки. Екологічна валентність. Взаємодія факторів. Лімітуючі фактори. Фактори екологічного ризику. Найважливіші природно-кліматичні чинники. Адаптація. Основні шляхи адаптації організмів. Біологічна і соціальна адаптації людини. Час як екологічний фактор. Біологічні ритми людини. Природні середовища: водне, поверхневе, наземне, ґрунт, живі організми. Середовище життєдіяльності людини. Природні компоненти середовища людини. Атмосфера. Гідро­сфера. Літосфера. Біосфера. Ноосфера. Квазіприродне середови­ще. Соціальне середовище. Екологія міста. Техносфера. Профе­сійні захворювання. Рекреаційне середовище.
Людина як природна і суспільна істота	Біосоціальна сутність людини. Ієрархічність поняття «людина» в системі «людина – середовище». Адаптивні типи людей: полярний (арктичний), арідний, екваторіальний, високогірний. Конституційні типи людей: спринтер, стайлер, мікстер. Ступінь адаптованості людини. Структура популяцій людини: статева, вікова, просторова, етологічна (одиночний спосіб життя; сім’я: полі- і моногамна, повна, неповна, материнського типу, батьківського типу; колонія). Динаміка популяцій людини: біотичний потенціал, народжуваність (абсолютна і питома), смертність, криві виживання, приріст чисельності населення, типи відтворення населення, природне відтворення населення, темп росту популяції, демографічний прогноз, демографічний вибух, теорія демографічного переходу; розселення та міграції, просторовий рух населення, фактори розміщення населення, урбанізація. Механізми гомеостазу. Регулювання чисельності населення. Соціально-робочий потенціал людини. Здоров’я. Норма. Стрес. Хвороба.

Продовження додатка Д

Єдність системи «природа – суспільство»	Біосфера. Межі біосфери. Структура біосфери: кісткова речо­вина, жива речовина, біогенна речовина, біокісткова речовина. Геохімічна робота живої речовини. Кругообіг речовин. Обмін речовин і споживання енергії як умова життя людини. Біосфера – глобальна екосистема. Продуценти. Консументи. Редуценти. Харчові ланцюги та мережі. Трофичний (харчовий) рівень. Кругообіг речовин і розподіл енергії в екосистемі. Правила екологічних пірамід. Штучна екосистема. Соціоекосистеми.
Еволюція взаємовідносин суспільства і природи	Єдність і гармонія людини і природи. Природні умови суспільного розвитку. Суперечливість взаємодії людини і природи. Суспільство як частина природи. Соціально-екологічна взаємодія. Суспільні відносини, цінності: природні, соціальні, економічні, моральні, наукові. Привласнююче господарство і природа. Виробниче господарство і навколишнє середовище. Природокористування. Стихійне природокористування. Опусте­лювання. Загибель цивілізацій. Феодальний спосіб природоко­ристування. Посилення впливу суспільства в індустріальну й постіндустріальну епохи. Експлуатація природних багатств. Забруднення навколишнього середовища. Екологічна криза.
Ресурси біосфери як екологічна та економічна цінність	Природні ресурси. Вичерпні і невичерпні ресурси, поновлювані, частково поновлювані і непоновлювані ресурси. Раціональне та нераціональне природокористування. Регіональне природокорис­тування. Ресурсне природокористування. Ресурси атмосферного повітря. Водні ресурси. Корисні копалини. Біологічні ресурси. Земельні ресурси. Еколого-економічна оцінка природних ресурсів.
Система спостережень, оцінки та прогнозування стану навколишнього середовища	Моніторинг. Екологічний, біологічний і геофізичний моніторинг. Біосферний моніторинг. Моніторинг стану природних ресурсів. Екологічна інформатизація. Управління моніторингом. Оцінка впливу на навколишнє середовище. Екологічне моделювання та прогнозування.
Відносність і взаємозв’язок екологічної безпеки та екологічної небезпеки	Екологічна безпека. Екологічна небезпека. Концепція еколо­гічної безпеки. Система екологічної безпеки. Суб’єкти та об’єкти екологічної безпеки. Гранично допустиме екологічне наванта­ження. Джерела екологічної небезпеки. Гранично допустимі концентрації, викиди і скиди. Технологічна криза. Екологічний ризик. Індивідуальний ризик. Соціальний ризик. Фактори екологічного ризику: соціально-економічні, техногенні (антропо­генні), військові, природні, нештатні надзвичайні ситуації. Показники самовідновлення екосистем: природна рівновага, кризовий, критичний, катастрофічний стани, стан колапсу. Зона напруженої екологічної ситуації. Зона надзвичайної екологічної ситуації. Зона екологічного лиха. Оцінка ризику. Управління ризиком.
Оптимізація взаємодії в системі «природа – суспільство»	Науково-технічний прогрес як засіб вирішення протиріччя між зростаючими потребами суспільства і обмеженими можливос­тями природи. Екологізація суспільного виробництва. Екологіч­ний паспорт підприємства. Комплексна переробка корисних копалин. Утилізація та переробка відходів. Безвідходне і маловідходне виробництво. Екологічно чисті види енергії.

Продовження додатка Д

Удосконалення структури споживання. Раціональне управління природокористуванням. Охорона навколишнього природного середовища. Особливо охоронні природні території: заповід­ники, біосферні заповідники, заказники, національні парки, пам’ятки природи. Червона книга. Ресурсозбереження. Еконо­мічна та екологічна оцінка ресурсозбереження. Економічні механізми природокористування. Екологічні фонди. Економічне стимулювання. Конституційні основи екології. Економічна, цивільна і правова відповідальність за екологічні правопору­шення. Боротьба з екологічними правопорушеннями. Державне регулювання природокористуванням і охорони навколишнього середовища. Основи державної екологічної політики. Концепція сталого розвитку.

Екологічне краєзнавство

Природно-кліматичні чинники регіону, природні ресурси (земельні, водні, біологічні тощо). Екосистеми міста та області. Основні джерела забруднення. Екологія міст, районних центрів, інших населених пунктів. Діяльність обласного комітету еко­логії. Система моніторингу навколишнього середовища, пости спостереження, природоохоронні заходи; особливо охоронні природні території: заказники, національні парки, пам’ятки природи, зелені зони; рідкісні та зникаючі види рослин і тварин області, занесені до Червоної книги.

Питання для контролю знань

1. Дайте визначення поняттю «екологія».
2. Хто є основоположником екології як науки?
3. Назвіть основні напрямки розвитку сучасної екології.
4. Установіть взаємозв’язок екології та економічних дисциплін.
5. Яке практичне значення, на ваш погляд, мають знання екології?
6. Порівняйте поняття «соціальна екологія» і «екологія людини». Чи тотожні вони? Відповідь обґрунтуйте.
7. Дайте визначення поняття «екологічні фактори».
8. Назвіть закономірності дії екологічних факторів.
9. Назвіть основні шляхи адаптації організмів.
10. Які види адаптацій характерні для людини?
11. Чому час розглядають як екологічний фактор?
12. Яку природу мають екологічні (зовнішні) біоритми?
13. Наведіть приклади циркадних ритмів людини.
14. Чи є тотожними поняття «середовище проживання», «середовище життєдіяльності людини», «природне середовище», «соціальне середовище»? Відповідь обґрунтуйте.
15. Які природні середовища проживання ви знаєте? Які з них характерні для людини?
16. Назвіть найважливіші компоненти соціального середовища людини.
17. Що називається популяцією?
18. Яке практичне значення має вивчення вікової та статевої структур популяцій?
19. Які типи просторової структури властиві популяції людини? Відповідь обґрунтуйте.
20. Чому на практиці біотичний потенціал популяцій не реалізується?
21. Назвіть відомі вам типи відтворення популяцій. Який тип характерний для української популяції?
22. Які фактори викликають просторовий рух (розселення і міграції) населення?
23. Що називається гомеостазом популяції?
24. Назвіть відомі вам механізми регуляції чисельності популяцій.
25. Дайте визначення поняття «біосфера»?
26. Хто є основоположником учення про біосферу?
27. Які фактори визначають межі біосфери? Відповідь обґрунтуйте.
28. Назвіть структурні компоненти біосфери.
29. Які функції виконує в біосфері людина як представник живої речовини?
30. Які процеси є основою існування біосфери?
31. Что називається ноосферою?
32. Чому біосфера розглядається як глобальна екосистема?
33. Дайте визначення поняття «екосистема».
34. У чому полягає сутність закону Лінденман?
35. Які правила екологічних пірамід ви знаєте? Яка їхня практична значимість для людини?
36. Назвіть основні відмінності штучних і природних екосистем. Наведіть приклади штучних екосистем.
37. Поясніть відносність поняття екологічний ризик.
38. Назвіть основні джерела екологічної небезпеки.
39. У чому полягає управління екологічним ризиком?
40. Які показники самовідновлення екосистем вам відомі?
41. Что означає поняття «прийняти ризик»?
42. Дайте визначення поняття «моніторинг».
43. Які види моніторингу вам відомі?
44. Назвіть основні етапи екологічного моніторингу.
45. Що є об’єктами екологічного моніторингу?
46. Які організації займаються проведенням екологічного моніторингу?
47. Яке практичне значення має екологічний моніторинг?
48. Дайте визначення поняття «забруднення».
49. Чим викликані кислотні дощі? Які їх наслідки для навколишнього середовища та здоров’я людини?
50. Назвіть причини парникового ефекту та його наслідки для навколишнього середовища і здоров’я людини.
51. Назвіть причини виснаження природних ресурсів?
52. Чому зростання чисельності народонаселення загострює екологічні проблеми?
53. Назвіть основні причини, що викликають екологічну кризу?
54. Назвіть відомі вам шляхи виходу з екологічної кризи.
55. Яку роль, по-вашому, відіграє екологічна освіта у вирішенні проблем сучасності?
56. Який зв’язок екологічної та економічної криз?
57. Дайте визначення поняття «природокористування».
58. Який вид природокористування називається раціональним?
59. Як ви вважаєте, чи тотожні поняття «екологія», «охорона природи» і «раціональне природокористування»?
60. Назвіть основні аспекти раціонального природокористування.
61. Поясніть, чому НТП є засобом вирішення протиріччя між природою і людством?
62. Які основні напрямки екологізації суспільного виробництва?
63. Назвіть «екологічно чисті» види енергії. Відповідь обґрунтуйте.
64. Які природоохоронні території вам відомі?
65. У чому суттєва відмінність заповідників, національних парків і заказників?
66. У чому полягає суть ресурсозбереження?
67. Назвіть основні економічні механізми природокористування.
68. Яка роль екологічних фондів? Назвіть їх типи.
69. Назвіть основні напрями економічного стимулювання природо­користування.
70. У чому полягає економічна відповідальність за екологічні право­порушення?
71. У чому суть Концепції сталого розвитку?
72. Назвіть свої основні екологічні права і обов’язки.
73. Назвіть природоохоронні території вашої області, в якій ви проживаєте.
74. Які рідкісні та зникаючі види рослин і тварин вашої області ви знаєте?
75. Які природоохоронні заходи проводяться у вашому місті та області?

Додаток Е

 

Анкета

для визначення формування екологічних умінь студентів

при організації екологоорієнтованої діяльності

1. Як Ви вважаєте, чи необхідні екологічні знання для формування світогляду економіста?

♦ так

♦ ні

♦ важко відповісти

2. Чи вважаєте Ви важливим для себе вивчення екології?

♦ так

♦ ні

♦ важко відповісти

3. Як ви думаєте, чи більшість студентів розуміє, наскільки важливо для них вивчення екології?

♦ так

♦ ні

♦ важко відповісти

4. Чи вважаєте Ви, що вивчення екології стимулює прагнення до самоосвіти?

♦ так

♦ ні є

♦ важко відповісти

5. Як Ви вважаєте, який обсяг інформації, поданої на лекції з екології, Ви засвоюєте?

♦ 0–25 %

♦ 25–50 %

♦ 50–75 %

♦ 75–100 %

6. Чи формує у Вас вивчення екології вміння і прагнення здобувати знання самостійно?

♦ так

♦ ні

♦ важко відповісти

7. Чи відчуваєте Ви потребу самостійно навчатися в процесі вивчення екології?

♦ так

♦ ні

♦ важко відповісти

8. Як Ви вважаєте, чи успішне вивчення екології може стимулювати вивчення інших дисциплін?

♦ так

♦ ні

♦ важко відповісти

9. Як Ви вважаєте, чи допомагає екологія розвивати вміння доводити і логічно мислити?

♦ так

♦ ні

♦ важко відповісти

1. Як Ви вважаєте, екологія є наскрізною наукою (тобто екологічні знання і методи проходять через всі економічні дисципліни)?

♦ так

♦ ні

♦ важко відповісти

1. Як Ви думаєте, чи достатньо знань, що подають на екології у ВНЗ, для майбутньої професійної діяльності?

♦ так

♦ ні

♦ важко відповісти

2. Чи доводилося Вам використовувати ті знання, які Ви отримували при вивченні екології в інших дисциплінах?

♦ так

♦ ні

3. Як часто?

♦ завжди

♦ часто

♦ іноді

♦ ніколи

4. З яких дисциплін особливо?

♦ природничо-наукових

♦ соціогуманітарних

♦ загальнопрофесійних

♦ спеціальних

5. Як Ви думаєте, чи існує у студентів необхідність використовувати знання з екології?

♦ так

♦ ні

♦ важко відповісти

6. Чи використовуєте Ви економічні знання у повсякденному житті?

♦ часто

♦ іноді

♦ ніколи

7. Як Ви думаєте, чи існує необхідність використання екологічних знань у вашій майбутній професійній діяльності?

♦ так

♦ ні

♦ важко відповісти

8. Чи застосовуєте Ви екологічні знання і прийоми при вивченні економічних дисциплін?

♦ так

♦ ні

♦ важко відповісти

9. Як ви вважаєте, чи двпливає вивчення екології на формування особистості людини?

♦ взагалі не впливає

♦ малоймовірно, що має значення

♦ іноді

♦ має незначний вплив

♦ відіграє значну роль

1. Які якості (навички, вміння) в людині формує вивчення екології? (зазначити все необхідне)

♦ вміння абстрактно мислити

♦ вміння систематизувати інформацію

♦ пунктуальність

♦ практичність

♦ посидючість

♦ активність

♦ винахідливість

♦ креативність

♦ логічне мислення

♦ важко відповісти

♦ інше

1. Які професійні якості фахівця, на Ваш погляд, насамперед оцінить роботодавець? (відзначте три)

♦ вміння абстрактно мислити

♦ вміння систематизувати інформацію

♦ вміння робити висновки

♦ вміння приймати рішення

♦ знання іноземних мов

♦ знання ПК

♦ винахідливість

♦ важко відповісти

♦ інше

2. Які людські якості фахівця, на Ваш погляд, насамперед цінує роботодавець? (відзначте трьох)

♦ безвідмовність

♦ практичність

♦ посидючість

♦ комунікабельність

♦ креативність

♦ пунктуальність

♦ здоровий егоїзм

♦ важко відповісти

♦ інше

Додаток Ж

 

РОЗРОБКИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ІННОВАЦІЙНИХ МЕТОДІВ

 

Додаток Ж1

 

Навчальна гра по темі:

«Понятійно-термінологічний апарат екологічної економіки»

 

Мета: Інтенсифікація освоєння теоретичної інформації.

Завдання:

1. Формування навичок роботи з термінами.
2. Освоєння і вдосконалення способів і засобів запам’ятовування, закріплення, використовування нових слів і термінів.
3. Усвідомлення необхідності пошуку і застосування таких засобів навчання.

Матеріали: Однакові комплекти термінокарт.

Заняття проходить у формі навчальної гри.

Перед початком гри проводиться бесіда про розвиток лексикону як особливого навчально-пізнавального завдання, даються характеристика правил і процедур гри, загальні відомості про зміст гри, включених до неї термінів. Далі проводиться колективна робота над термінами в дискусійних підгрупах з 2–5 осіб за сценарієм.

СЦЕНАРІЙ ГРИ

Група ділиться на три дискусійні підгрупи по 3–5 осіб у кожній.

1 етап гри (підготовчий)

Учасникам гри пропонується:

1. Протягом 5-и хвилин обговорити в підгрупах і дати визначення понять:

Підгрупа 1: виховання, діяльнісний підхід, діяльність, особистість, освіта, освоєння, відповідальне (свідоме) ставлення до природи, поведінка, потреби людини;

Підгрупа 2: психіка, психічні процеси, психічні властивості, психічні стани, розвиток, рефлексія педагогічна, рефлексія психологічна, самови­ховання, самоосвіта;

Підгрупа 3: самореалізація, свідомість, соціалізація, здатність, суб’єкт, засвоєння, навчальна діяльність, формування, емпатія.

2. Після обговорення один з групи «озвучує» результати роботи, представники інших груп можуть вносити свої доповнення, корективи, висловлювати аргументовану незгоду. Ведучий або спеціально визначений «хранитель інформації» (працює до цього з тлумачником, енциклопедичними словниками, термінокартою), коментує підсумки роботи кожної групи
   (до 20 хвилин).

2 етап гри (основний)

Учасникам гри пропонується:

1)  Отримати термінокарту, що містить визначення понять: антропо­центрічна екологічна свідомість, природне середовище, ідентифікація з природним об’єктом, моделювання екологічних ситуацій, спілкування зі світом природи, середовище яке оточує людини, природа, природне середовище, природоорієнтована діяльність, природоцентрична екологічна свідомість, виробниче середовище, просторове середовище, психологічні принципи корекції екологічної свідомості, розвиваюче еколого-освітнє середовище, соціальне середовище, середовище проживання, суб’єктивне ставлення до природи, суб’єктифікації природних об’єктів, екологічна психологія, екологічний суб’єкт розвитку природи, екологічна освіта, еколо­гічна свідомість, еколого-освітній процес, екологоорієнтований світогляд, еколого-психологічна рефлексія, екоцентрична екологічна свідомість.

2)  Протягом 15 хвилин всередині підгруп обговорити змістові ознаки даних понять (завдання кожної групи – за цей час засвоїти нові поняття, виділивши в них основні ознаки).

3)  По черзі влаштувати один одному міні-іспит: відтворити своїми словами визначення того чи іншого поняття, дати відповідь на питання задані один одному, включати те чи інше поняття у зв’язний текст (час роботи –
15 хвилин).

3 етап (завершальний)

Учасникам гри пропонується по підгрупах скласти термінотекст (есе, повідомлення, фрагмент казки, телепередачі тощо), який буде оцінюватися за критеріями: кількість використаних понять із термінокарти; точність у вживанні понять; змістовість тексту.

 

Додаток Ж2

 

Ділова гра на тему:

«Моделювання особистісно-професійних якостей

економіста-еколога»

 

Мета: Актуалізація і проблематизація уявлень студентів про особистісні і професійні якості економіста-еколога.

Завдання:

1. Розвиток культури понятійно-термінологічної роботи.
2. Розробка групового варіанта моделі особистісно-професійних якостей економіста-еколога.

ЕТАПИ ГРИ:

1. Вступна розмова.
2. Індивідуально-груповий відбір 20 найбільш важливих якостей особистості економіста-еколога.
3. Дискусія за результатами відбору.
4. Індивідуально-груповий відбір 10 найбільш важливих якостей особистості економіста-еколога.
5. Міжгрупова дискусія за вибором 5 якостей.
6. Рефлексія.

Додаток Ж3

Круглий стіл на тему: «Сталий розвиток, коеволюція
або екологоорієнтований світогляд?»

Засідання круглого столу проводиться заздалегідь обраним головою в три етапи:

• підготовчий (включає визначення цілей і завдань круглого столу, підбір адекватних дисципліні і ситуації технологічних елементів, виявлення проблем, складання плану, розробка питань та підготовка до обговорення);
• основний (включає безпосередньо проведення круглого столу);
• заключний (включає підведення підсумків, в т.ч. колективне обговорення, коментарі голови-ведучого, коментарі викладача, аналіз виступів, навчального ефекту круглого столу).

План круглого столу:

1. Проблема планетарної катастрофи на Землі. Сутність екологічної проблематики сьогодні.
2. Сутність і змістовний компонент сталого розвитку природи і суспільства.
3. Можливість сталого розвитку Природи і Товариства на планеті Земля.
4. Екологічна освіта для сталого розвитку природи і суспільства.
5. Можливі альтернативи сталому розвитку Природи і Товариства.
6. Проблема «сталого розвитку» людини як істоти природного.
7. Екологоорієнтований світогляд як стійка система поглядів і переконань особистості на природу.

Запитання і завдання для самостійного вивчення
та підготовки до обговорення:

1. Які основні підсумки конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992) і Всесвітнього саміту зі сталого розвитку (Йоганнесбург, 2002)?
2. Що означають терміни «сталий розвиток Природи і Товариства», «коеволюція Природи і Суспільства»?
3. У чому, на Ваш погляд, гарантія збереження нормальної довкілля та можливість існування майбутніх поколінь людей?
4. Що розуміється під екологічною освітою для сталого розвитку?
5. У чому конкретно полягає екологічна проблематика на сучасному етапі?
6. Перелічіть, які, на Ваш погляд, причини того, що сьогодні не осмислений допустима межа антропогенного впливу на біосферу, не вироблені моральні норми і цінності, що не дозволяють цю межу порушити?
7. Що розуміється під екологоорієнтованим світоглядом особистості?

 

Додаток Ж4

 

Тренінг на тему:

«Екологічні проблеми сучасності»

Частина 1: «Індивідуальна»

Завдання 1

Кожен з учасників отримує по одному питанню. Через 1 хвилину він повинен дати обґрунтовану відповідь:

Питання 1. У чому, на Ваш погляд, актуальність екологічної проблематики на сучасному етапі?

Питання 2. Що, на Ваш погляд, розуміється під прагматичним ставленням Людини до Природи?

Питання 3. Як співвідносяться поняття «історичний розвиток людини» і «антропогенний вплив на природу»?

Питання 4. Як співвідносяться поняття «економіка яка присвоюється» (полювання, збиральництво, рибальство) і «виробнича економіка» (земле­робство, скотарство, промисловість)? Яка їхня роль у наростанні екологічних проблем?

Питання 5. Яка, на Ваш погляд, роль науково-технічної революції
XIX–XX ст. в демографічному вибуху на планеті Земля?

Питання 6. Як співвідносяться поняття «екологічні проблеми сучас­ності», «агресивно-споживацьке ставлення Людини до Природи», «техно­кратична парадигма мислення», «екологічна культура»?

Питання 7. Яка роль еколого-економічної рефлексії у формуванні екологічної культури?

Питання 8. Чому, на Ваш погляд, вирішення екологічних проблем сьогодні вимагає докорінної зміни культурних підстав буття, поглядів на місце людини в природі, подолання стихії розвитку, переходу до розвитку, яка направляється розумом?

Питання 9. Як можна пояснити фразу: «Сучасна культура людини – культура роз’єднання»? Як співвідносяться поняття «культура роз’єднання» і «екологічна культура»?

Питання 10. Як можна пояснити фразу: «У людини сьогодні два шляхи: задуматися і сприяти еволюційному розвитку світу або піти шляхом процесу« кіборгізації»?

Завдання 2

За 5 хвилин групи учасників по 2–3 людини готують «спіч» на задану тему: «Культура роз’єднання або культура екологічна?»; «В окремій країні неможливо побудувати« екологічний рай!»; «Екологічну кризу не подолати технологічними засобами!»; «Екологічна криза – є зовнішній прояв розуму і духу!»; «За якими законами жити людині: законам природи або законам соціальним?»; «Екологічна криза – криза антропологічна!».

Завдання 3

У зошитах студенти перераховують якомога більше слів, безпосе­редньо пов’язаних з поняттями: людина, культура, свідомість, мислення, стійкість, імператив, мораль, свобода, совість, цінність, але з урахуванням додаткового слова «екологічний». Після виконання завдання проводиться обговорення з аргументацією.

Частина 2: «Групова»

Завдання 1

Закінчити відомий афоризм, але в екологічному аспекті: «Найвище призначення людини – це …»; «Найголовніше в житті – …»; «Людина приречена бути щасливою, якщо …»; «Людина досягає вершини творчості, якщо …»; «Бути вільним – це …»; «Краса врятує світ, якщо …»; «Людина тільки тоді може називатися людиною, коли …».

Завдання 2

Кожна з груп отримує завдання – тему для психолого-педагогічного мікродослідження і наступних доповідей: через 10 хвилин група представляє доповідь, витримуючи умови: наукову доповідь на конференції, захист теми тощо. «Психологічні проблеми взаємовідносин Природи і Людини» ; «Еколого-педагогічні проблеми вищої школи»; «Проблема формування екологічної культури людини».

Завдання 3

Тренінг уяви: «Пошук аналогій». Дається кілька понять, і команди по колу називають пов’язані з даним поняттям аналоги (процеси, явища, предмети і т.п.), хто більше. Поняття: «екологічна криза»; «Екологічна культура»; «Екологічна освіта».

Додаток З

 

ПРИКЛАДИ ТА РОЗВ’ЯЗАННЯ ТВОРЧИХ ЗАВДАНЬ
ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ
ДО ДОВКІЛЛЯ

 

Завдання (творче запитання): Ізюмська земля на всю Україну славетна своїм лісом і грибними місцями. Як правильно збирати їстівні гриби? Якщо ви знайшли червивий білий гриб, непридатний для вживання, що треба з ним зробити?

Відповідь: Гриби необхідно зрізати ножем або викручувати. Також обов’язковою умовою є закривання місце зрізу гриба субстратом з метою збереження грибниці. Червивий гриб правильно помістити на гілку дерева, щоб розповсюджувались спори гриба.

Завдання (метод проектів): Великі міста потерпають від снігу, що випав, нестачі техніки й людей. В Японії у місті Тояма використовується оригінальний спосіб очищення вулиць від снігу. Спроектуйте свої способи розв’язання цієї проблеми та проаналізуйте їх екологічні наслідки. (Учні можуть запропонувати свої варіанти розв’язання, які заслуговують на повагу).

Розв’язання: В Японії у місті Тояма використовують незвичайний спосіб очищення від снігу. Під тротуаром прокладені металеві труби, по яких циркулює гаряча вода. Нагрівається вода мікроорганізмами внаслідок ферментації суміші рисових висівок, полови, тирси. Достатньо один раз завантажити ферментатор, щоб підтримувати потрібну температуру протягом двох тижнів. Система розвідує дві проблеми: прибирання тротуарів і утилізацію відходів.

Завдання: (творча задача): Видобування корисних копалин призво­дять до появи величезних незаповнених печер у товщі поверхневого шару Землі. Які наслідки цього явища можна спрогнозувати? Як використо­вуватимуться внутрішньо-земельні простори людьми?

Можливі відповіді: 1) Печери використовуватимуть для туризму; 2) У них можна збудувати фабрики й заводи або, наприклад, музеї…; 3) Печери можливо будуть заповнювати сміттям… тощо.

Завдання: (творча задача): У промисловому садівництві яблуні та груші потерпають від численних шкідників – плодожерок, огньовок, десятків інших паразитів. Якщо дерева не обробляти спеціальними інсектицидами, то врожай узагалі може загинути. Цікаво, що ці ж дерева, якщо вони ростуть у лісі, практично не зазнають нападків шкідників. Спробуйте пояснити, чому.

Відповідь: У природних умовах рослини оточені «захисниками». Піжмо, полин, бузина, м’ята – ці рослини виділяють складні ефіри, що дуже сильно діють на комах – шкідників. У промисловій монокультурі ця корисна взаємодія відсутня.

Завдання: (творча задача): До багатьох американських міст лід доставляють літаками із Гренландії. Його добувають там з підземних шахт полярні гірчичники. Цей лід відразу розкуповують, хоча коштує він недешево. Як ви вважаєте, чому люди купують лід?

Відповідь: Воду, отриману з льоду, використовують для пиття. Вона не містить нітратів та інших шкідливих домішок.

Завдання: (творча задача): Давно це було. В одному селі чоловік помстився своєму кривдникові, зробивши так, що в того кінь ніяк не хотів в’їжджати у свій двір. Під час громадянської війни в Сибіру таким способом користувалися місцеві жителі, щоб уникати наїздів карателів. Що це за спосіб?

Відповідь:Вони натирали верею воріт ведмежим салом, кінь упирався, хропів, бився в голоблях: боявся запаху ведмедя.

Завдання: (творча задача): Тварини часто гинуть під колесами машин уночі, перебігаючи шосе. Припинити таке перебігання, збудувавши паркан уздовж усього шосе – нереально. Як попередити тварин про машину, що наближається?

Відповідь: У Швеції до пришляхових стовпчиків прикріплюють гладенько відполіровані прямокутні пластинки, які служать для того, щоб на узбіччя й узлісся, попереджаючи тварин про небезпеку. Вважається, що застосування подібних пластинок знизило нещасні випадки на шосе на 67 %.

Завдання: (творча задача): Риба в дрібних ставках може взимку загинути від нестачі кисню. Запропонуйте розв’язання проблеми. Одне з розв’язань – робити ополонки, але повітря не може проходити крізь лід. (Використовуйте посередника, через якого може проходити повітря).

Відповідь: У лід вморожують капіляри – пучки звичайної соломи. Ними кисень потрапляє у воду.

Завдання: (творча задача): Активістів руху «Зелений світ» стривожило зменшення поголів’я нерп через знищення дитинчат нерп – більків. Браконьєри вбивали нерпенят з метою отримання їхніх шкурок, що відрізняються від дорослих особин своїм сліпучо–білим кольором. Спроби «зелених» боротися з мисливцями силою не привели до успіху – сили не рівні, та й закони не їхньому боці. А по переду новий мисливський сезон: через місяць відновиться моторошна бійня виключно молодняку. Як бути? Як зробити відстріл більків безглуздим для мисливців? (шкурка білків повинна бути зіпсованою, щоб вона втратила цінність для браконьєрів, але дії не можуть бути шкідливим для тварин).

Відповідь: Активісти висаджувалися в місцях мешкання нерпи до промислового сезону і «псували» шкурки більків фарбою, що не змивається.

Завдання: (метод проектів): Родина з певних причин прийняла рішення відмовитись від городини площею 2 сотки в межах невеликого міста поблизу дитячого садочка. Але всім відомо, що земля, яка не обробляється, заростає в першу чергу бур’янами, більшість з яких викликатимуть алергію у населення. Запропонуйте дії, які допоможуть вирішити проблему родини та не призведуть до розповсюдження небажаних рослин.

Орієнтовані відповіді:

• Віддати землю у користування іншій родині або віддати під пасовище для тварин;
• Засіяти територію городини сидеративними рослинами, наприклад, житом;
• Закрити площу городини темною плівкою;
• Переорати город, але ці дії можуть не дати бажаного результати;
• Проконсультуватися з фахівцями щодо прийняття рішення.

Додаток К

 

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ГРА «ЕКОНОМІЧНИЙ БРЕЙН-РИНГ»

 

Підготовка до гри

Гру доцільно проводити між двома групами однієї паралелі наприкінці вивчення семестру. Викладач розробляє запитання, відповідно до пройденого навчального матеріалу, та необхідний дидактичний матеріал (таблиці, схеми, ребуси, кросворди).

Визначають склад команд: по 6 чоловік у кожній команді на чолі з капітаном. Капітани і викладач, відповідають за підготовку членів команди: визначення назви команди, девіз, емблему, презентацію та відповідну теоретичну підготовку.

Для успішного проведення гри необхідно мати двох викладачів-ведучих, які виконують усі функції журі і працюють по черзі, допомагаючи один одному в організації початку гри, повідомленні правил гри, оголошенні запитань та відповідей до них, проведенні конкурсів, веденні обліку рахунку гри та врахуванні штрафних очок, стеженні за часом обговорення, оголошенні переможця.

 

Повідомлення правил гри

Гра відбувається майже за тими ж правилами, що й звичайна телевізійна інтелектуальна гра «Брейн-ринг». Вона складається з 5 раундів, і в кожному з них для перемоги команді необхідно набрати 6 балів. Виграє той, хто переможе у 3 раундах. Переможець отримає приз, і всі члени команди будуть відзначені відмінними оцінками з економіки та екології.

Час на обговорення кожного запитання – 1 хв, але для деяких завдань більш складного рівня цей час можна продовжити до 2 хв. Причому потрібно застерегти гравців, щоб вони не поспішали давати відповіді на запитання, бо за кожні 3 неправильні відповіді буде знято 1 бал. Крім цього, бали з тієї чи іншої команди можуть бути зняті за шум і підказки з залу.

Сигналом до відповіді буде піднята pукa капітана. Тільки він приймає рішення про готовність команди до відповіді, а відповідати може будь-який член команди. Причому свої відповіді на запитання гравцям потрібно чітко обґрунтовувати. За неповну і нечітку відповідь бал не буде нараховане.

Якщо 2 команди не зможуть дати відповіді на запитання або дадуть неправильні, то їм можуть допомогти студенти, які не входять у команди обох груп. Хто першим підніме руку і дасть правильну відповідь, той зможе заробити для тієї команди за яку вболіває 0,5 бали. Тобто уболівальники є теж активними учасниками гри. Якщо щось не зрозуміло гравцям, то всі питання потрібно зразу ж з’ясувати.

 

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РАУНДІВ ТА ЗАВДАНЬ ДО НИХ:

1-й раунд. «Презентація»

Кожна команда проводить заздалегідь підготовлену презентацію компанії або організації, яка продає певний товар або надає послуги, у вигляді рекламного міні-сюжету. Перемагає в цьому раунді та команда, презентація якої була найоригінальнішою за змістом і формою, у якій наявні елементи гумору. Команду-переможця в цьому раунді визначають викладачі-ведучі або ж оголошують нічию.

• Презентація іноземного банку, який хоче відкрити своє представ­ництво в Україні.
• Презентація консультативного центру податкової інспекції.

2-й раунд. «Екослово»

Це економічна розминка для команд. Ведучий дає визначення економічних понять, деякі їхні ознаки, властивості, а гравці повинні їх назвати. Хто з команд швидше визначить, про яке економічне поняття йдеться, отримує 1 бал.

1. Посередник на біржі, який укладає операції купівлі-продажу за дорученням клієнта. (Брокер)
2. Обмін одного товару на інший. (Бартер)
3. Перевищення видатків над доходами. (Дефіцит)
4. Ринок, для якого характерними рисами є обмежений контроль над ціною і найбільш типова нецінова конкуренція. (Олігополія)
5. Боргове зобов’язання. (Вексель)
6. Доходи, які отримують власники акцій. (Дивіденди)
7. Ринок, для якого характерними рисами є диференційований тип продукту і незначний контроль над ціною. (Монополістична конкуренція)
8. Дохід власників землі. (Рента)
9. Незаконне виробництво, яке уникає оподаткування. (Тіньове виробництво)

• Процес передачі державної власності в приватну. (Приватизація)
• Довгострокова оренда машин, обладнання, яка дає можливість їх викупу. (Лізинг)
• Обов’язкові платежі, які здійснюють фізичні і юридичні особи в бюджет. (Податки)
• Документ, що посвідчує якість товару. (Сертифікат)
• Грошове вираження вартості товару. (Ціна)

3-й раунд. «Ерудит»

Командам ставлять різні цікаві запитання творчого і проблемного характеру з економіки та екології. Гравці у відповідях мають показати: ґрунтовні знання з економіки та екології, свій творчий потенціал, ерудицію, фантазію, почуття гумору, вміння обґрунтовувати свої думки.

1. Чому вода, яка настільки потрібна людям, що без неї не можна жити, так мало коштує, в той час як діаманти, без яких можна обійтися, такі дорогі?

Відповідь: Висока ціна діамантів пояснюється їхньою рідкістю, унікальністю, високими затратами праці і капіталу на їх видобуток і виробництво, можливістю вигідно вкласти гроші, купуючи їх.

2. Чи може реальна ставка банківського відсотка бути від’ємною?

Відповідь: Може, якщо рівень інфляції перевищує номінальну ставку відсотка за даний період часу.

3. Як вплине на ціну м’яса телятини збільшення ціни на курей?

Відповідь: Ціна на телятину збільшиться, бо телятина і кури – це товари-замінники у споживанні, і при збільшенні ціни на курей споживачі почнуть віддавати перевагу дешевшій телятині, ще призведе до збільшення попиту на цей товар і, відповідно, до збільшення ціни.

4. Що таке інфляція і хто від неї програє, а хто виграє?

Відповідь: Інфляція – це зростання цін, у процесі якого відбувається знецінення грошей. Програють: громадяни з фіксованими доходами, вкладники, кредитори, підприємці. Виграють: позичальники, держава.

5. Закінчіть вислів: «Щасливий не той, у кого багато грошей, а той, … (кому їх вистачає)».
6. Якщо б, за помахом чарівної палички, всі люди мали змогу отримувати все, що забажають, то як би це вплинуло на економічну та екологічну науку?

Відповідь: Оскільки в даній ситуації всі потреби можуть бути задоволені і немає обмеженості в ресурсах, то немає потреби їх альтернативного вибору. Отже, непотрібним стає вивчення економіки як науки про ефективне використання обмежених ресурсів.

7. Чи вірно, що конкуренція має тенденцію до монополізму? Чому?

Відповідь: У конкурентній боротьбі перемагає той, хто найефективніше використовує ресурси у виробництві. Тим самим він може знизити ціну і, отримуючи більший обсяг збуту свого товару, відповідно отримуватиме й більший прибуток, витісняючи інших з ринку.

8. Послухайте уважно вислів одного з економістів: «Бджола збирає нектар не для того, щоб запилювати квіти, вона бажає отримати мед. Та врешті, вона служить інтересам квітів. Те ж саме відбувається і з підприємством». Поясніть, до чого тут підприємство – і бджола?

Відповідь: Підприємство виготовляє товари та надає послуги не для того, щоб задовольняти потреби споживачів, а для того, щоб отримати прибуток. Але завдяки автоматизму ринкового регулювання, підприємство задовольняє потреби споживачів

9. Назвіть продукт, який почав свій шлях від сільського господарства до переробної промисловості і ціну якого контролює держава. (Хліб.)
10. Яку функцію виконують гроші, якщо їх віддають у банк під процент? (Нагромадження.)
11. Чи діє закон попиту на монополістичному ринку?

Відповідь: Ні, бо монополіст виробляє унікальний продукт, який не має близьких замінників, і тому споживачі змушені будуть його купувати навіть при збільшенні ціни на нього.

2. Чи є різниця між товаром і продуктом ?

Відповідь. Будь-який товар є продуктом, але не будь-який продукт може стати товаром, бо для цього він повинен мати суспільну цінність і бути виставлений на продаж на ринку, а не використаним для власного споживання.

3. Що станеться на товарному ринку з ціною на молоко, якщо збільшиться кількість корів і зменшаться доходи споживачів?

Відповідь: Ціна фактично не зміниться, бо збільшення кількості корів є позитивним чинником впливу на пропозицію, а зменшення доходів споживачів є негативним чинником впливу на попит. Ці чинники фактично компенсують дію один одного.

4. Як можна використати Internet в економіці і до чого це може призвести?

Відповідь: Сфери використання: реклама, торгівля, банківські послуги, послуги зв’язку, дистанційна освіта, проведення аукціонів, тендерів тощо. Наслідки: глобалізація та інформатизація економічних відносин, послаблення позицій роздрібної торгівлі та надання переваг Internet-магазинам, приско­рення обігу грошової маси, доступність швидкого зв’язку і мобільності в управлінні компаніями тощо.

5. Продовжить прислів’я: «Хочеш втратити друга – … (дай йому в борг гроші)».

4-й раунд. «Комбінований»

Для урізноманітнення гри цей раунд складається з різних конкурсів і вікторин. За перемогу в кожному з них команда одержує 2 очка і можливий час вирішення завдань до 2 хв., оскільки завдання будуть більш складного характеру, порівняно з попередніми.

1. Вікторина «Ти мені – я тобі».

Команди ставлять одна одній запитання, яке вони завчасно підготували супернику. Причому організатори гри повинні попередньо перевірити ці завдання. Вони мають бути не дуже складними і розрахованими на те, що гравці на базі своїх знань та досвіду зможуть за 1–2 хв. відповісти на них.

2. Конкурс «Головоломка».

Командам дають завдання скласти схему або таблицю.

– Скласти схему ринкового кругообігу товарів, ресурсів, грошей

– Скласти порівняльну таблицю характерних рис економічних систем

– Скласти таблицю різних видів ринку та їх характерних особливостей

3. Вікторина «Студент скаже, як зав’яже».

Командам дають завдання пригадати 2 народних прислів’я або приказки, в яких ідеться про певне економічне поняття або явище:

– Пригадайте 2 прислів’я або приказки про гроші.

Можливі відповіді: Коли гроші говорять – правда мовчить. Не май 100 рублів, а май 100 друзів.

– Пригадайте 2 прислів’я або приказки про працю (роботу).

Можливі відповіді: Праця годує, а лінь марнує. Хто не робить – той не їсть.

4. Конкурс «Економічна загадка».

Хто з команд першим відгадає загадку, той одержить 1 бал.

Без рук, без ніг, без голови, а весь світ обійшли (Гроші).

5-й раунд. «Розв’яжи задачу»

Командам пропонують розв’язати еколого-економічні задачі на практичне застосування пройденого навчального матеріалу Задачі мають бути не дуже складного рівня, щоб гравці змогли за 2 хв. зробити необхідні обчислення і записи. За кожну правильно розв’язану задачу команді дають 2 бала.

І.   На яку суму треба видати кредит підприємству на умовах 40 % річних, щоб через 3 місяці з моменту кредитування отримати гроші в обсязі 3300 грн.

1. За 3 дні роботи кондитер виготовив 120 виробів. Після цього він використав новий пристрій, в результаті застосування якого продуктивність праці кондитера збільшилася на 10 вир./день. Яку кількість виробів він виготовив за 10 днів роботи?

III. Підприємець видав банку 4-місячний вексель на суму 2000 грн. Ставка дисконту дорівнює 9 %. Необхідно визначити, яку суму він отримав у банку?

1. Для потреб господарської діяльності фірма хоче отримати в банку 9000 гривень на 6 місяців Банк пропонує дисконтний вексель із ставкою дисконту 20 % Визначити, скільки коштуватиме користування 9000 грн. протягом 6 місяців, згідно з цим дисконтним векселем?
2. Фірма отримала кредит в розмірі 100 тис. грн. на таких умовах повернути через рік 60 тис. грн. і ще через рік – 81 тис. грн. Під яку ставку відсотку банк видав кредит?

 

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ГРИ

Після закінчення 5 раунду ведучий оголошує підсумковий рахунок гри. Ту команду, яка виграла в 3 раундах, оголошують переможцем і їй вручають приз, крім того, всі члени цієї команди отримують відмінні оцінки з економіки та екології.

Додакок Л

 

Кейс-метод «Комерсант»

 

І етап – підготовчий

Мета: виявлення необхідних і достатніх якостей фахівця комерційної діяльності (економіста).

Завдання:

• Виявлення знань фахівців про комерційну діяльність, рересурси і їх використанні, проведення аналізу розвитку комерційної операції;
• Перевірка навичок і вмінь по застосуванню економіко-математичних методів в комерційній сфері;
• Формування правил поведінки в конфліктних ситуаціях, оцінка рівня якості товару;
• Навчання та підготовка кадрів для комерційної діяльності, рішення завдань розподілу групи працівників за посадами, проведення аттестації кадрів;
• Узгодження інтересів у колективі, набуття навичок колективвной роботи, розширення уявлень про можливості трудових ресурсів і створення атмосфери спільного вирішення завдань комерційної діяльності.

У конструкцію кейс-методу входять:

1. Модель (об’єкт і предмет моделювання; склад учасників; описання об’єктів; правила (права та обов’язки учасників); алгоритм; інформація; варіанти модифікації кейса).
2. Оснащення (завдання; інструкції з виконання; таблиці, програми, алгоритми, тести; сценарій; технічні засоби обробки).
3. Комплекс (підприємство, відділ, працівники).

На даному етапі кейс-метод включає наступну послідовність операцій:

1. Вибирається об’єкт оцінки якості (економіст).
2. Визначаються позитивні та негативні якості особистості (самостійно).
3. Виявляється передбачуваний перелік позитивних якостей, який необхідний економісту у сфері практичної діяльності (скористатися довідковою літературою).
4. Виявляється перелік негативних якостей, який поширений в практичній діяльності економістів.
5. Порівнюються позитивні та негативні якості конкретної особистості.
6. Формуються рекомендації з розвитку позитивних і усунення негативних існуючих якостей конкретної особистості.

II етап – презентація

1. Вступ (пояснення учасникам цілі, завдання кейса, об’єкт і предмет імітації, вихідні умови).
2. Розподіл на мікрогрупи (за бажанням учасників або певною ознакою; з виділенням лідера або без них; розподіл за ролями і посадами).
3. Вивчення умов кейса (індивідуально і пов’язано з освоєнням оснащення гри).
4. Обговорення (колективне обговорення учасників у мікрогрупах необхідне для обміну думками щодо майбутнього процесу).
5. Встановлення регламенту (орієнтуючись на найбільш раціональне час розвитку кейса, для цілей успішного планування в мікрогрупах своєї діяльності у часі).

На другому етапі кейс метод включає наступну послідовність операцій:

1. Всі учасники визначають позитивні та негативні якості конкретної особистості.
2. Кожен учасник самостійно проводить ранжування якостей економіста шляхом визначення їх значущості, використовуючи метод експертних оцінок. Для цієї мети складається матриця переваг, що дозволяє самостійно провести попарне порівняння якостей, що в кінцевому підсумку дає можливість визначити їх порівняльні (вагові) оцінки.
3. Визначається на основі розрахованих учасниками експертних оцінок усереднені віча якостей по моделі.
4. Визначається перелік необхідних і достатніх якостей економіста, без наявності яких він не може бути допущений до роботи.
5. Проводиться порівняння якостей конкретної особистості з еталоном і визначається перелік якостей, які слід розвивати в порядку важливості.

III етап – аналіз

На третьому етапі кейс-метод складається з наступної послідовності операцій:

1. Визначення характеристики якостей.
2. Визначення шкали оцінки для характеристики якостей.
3. Визначення оцінки якостей фахівця.
4. Колективна оцінка необхідних і достатніх якостей фахівця з урахуванням їх характеристик шкали оцінки за моделлю.
5. Довільна оцінка якостей конкретної особистості (наприклад, самооцінка).
6. Визначення розбіжностей оцінок якостей окремої особистості і фахівця.
7. Дискусія.
8. Підведення підсумків.

Результат: визначено перелік необхідних і достатніх якостей економіста, без наявності яких претендент не може обіймати розглянуту посаду.

Приклад: Розподілити претендентів за посадами, використовуючи таблиці 1 і 2 і модель кейс методу «Комерсант».

Таблиця 1

Директор	Менеджер	Економіст	Бухгалтер
Відповідальність, організатор, освіта, досвід роботи, інтуїція, ентузіазм, комунікабельність, самокритичність, врівноваженість, об’єктивність, вміння розбиратися в людях, знання законів, безконфліктність, адаптивність, начитаність, почуття гумору.	Освіта, досвід, комунікабельність, врівноваженість, вміння працювати з людьми, інтуїція, цілеспрямованість, винахідливість, кмітливість, активність, консультативність, реакція, конкурентоспроможність, збір інформації.	Освіта, аналітичність, комунікабельність, врівноваженість, вміння працювати з людьми, інтуїція, пунктуальність, безконфліктність, передбачення, прогнозування, впевненість, практичність, обов’язковість, відповідальність, дослідницькі здібності.	Освіта, стаж, уважність, посидючість, чіткість, пунктуальність, старанність, відповідальність, цілеспрямованість, контроль, непідкупність, логічність, практичність, аналітичність, бюрократизм.

Таблиця 2

+	Акуратність, статечність, розважливість, цілеспрямованість, ощадливість, старанність, практичність, самоорганізованість, терпіння, інтуїція, спритність, працездатність, обережність.	Підприємливість, винахідливість, оптимізм, комунікабельність, освіта, дотепність, винахідливість, почуття гумору, невибагливість, незлопам’ятність, пристосовність, діловитість.	Хазяйновитість, ґрунтовність, завзятість, спритність, уміння торгуватися, авантюризм, обов’язковість, точність у справах, інстинкт самозбереження, життєвий досвід.	Розумний, хитрий, спокійний, твердий, практичний, обережний, стриманий, проникливий, спритний, організований, діловий, педантичний, розбирається в людях.
–	Безгосподарність, недовірливість, обмеженість, пасивність, неспокій.	Безпринципність, меркантильність, нахабство, чиношанування, нестриманість.	Незграбність, грубість, дріб’язковість, недбалість, неорганізованість, нахабство.	Жорсткість, лукавство, егоїстичність, некомунікабельність, ухиляння.

Додаток М

 

АНКЕТА 1

для виявлення екологічних мотивацій

Відповідаючи на нижче наведені питання, необхідно вибрати одну з відповідей: «так» чи «ні».

Чи згодні Ви з твердженням?

1. Знання екології не завжди викликають бажання захищати природу, але є ще добровільна відповідальність у вигляді моралі _______
2. Цей природний об’єкт повинні цінувати і поважати заради нього самого _______
3. Цей природний об’єкт повинні цінувати і поважати через те, що він ще знадобиться людям, тому його не треба псувати _______
4. Усяке життя повинно бути збереженим _______
5. Думай про природу як про спільноту, а не як про комори товару _______
6. Повага до природи, заснована на незацікавленості, відрізняється від любові до природи, заснованої на наборі почуттів і схильностей (Пол Тейлор) _______
7. Тварини не мають свідомості і являють собою засіб для досягнення мети. Ця мета – людина _______
8. Великомаштабна земля не має ніякої цінності _______
9. Людина володіє гідністю і цінністю, які не доступні іншим формам життя. Щось більш цінне, важливе втрачає світ, коли помирає людина, а не ведмідь і не береза _______
10. Природу потрібно охороняти просто тому, що вона красива _______
11. Екологічна криза безпосередньо пов’язана з гаслом «Знання-сила», який має мало спільного з розумінням знання як істини _______
12. Криза людини і його культури пов’язана з тим, що всі форми свідомості виявляються у прагненні контролювати, захоплювати, підкорювати _______

Ключ для обробки результатів анкети № 1

для виявлення екологічних мотивацій

Екоцентричні мотивації

1.	так	7.	ні
2.	так	8.	ні
3.	так	9.	ні
4.	так	10.	так
5.	так	11.	так
6.	так	12.	так

1.	ні	7.	так
2.	ні	8.	так
3.	ні	9.	так
4.	ні	10.	ні
5.	ні	11.	ні
6.	ні	12.	ні

АНКЕТА 2

для виявлення екологічних мотивацій

Необхідно вибрати одну з відповідей: «так», «ні», «по-різному»

Питання	так	ні	по-різному
Чи добре Ви ставитеся до природи?
Чи вмієте Ви відрізняти гарні явища від негарних?
Чи завжди Ви бережете красу навколо себе?
Чи заслуговують Вашої уваги явища природи?
Чи завжди Ви ставитеся до природи уважно?
Чи всі явища природи Вас цікавлять?
Виявляється чи цей інтерес у Ваших вчинках?
Цінуйте Ви новизну в природі?

Продовження додатка М

Чи впливає природа на Ваші переживання?
Чи користуєтеся Ви оцінками краси природи, розглядаючи її явища?
Чи завжди Ви виступаєте проти тих, хто приносить природі збиток?
Чи любите Ви читати опис природи в книгах?
Чи впливає навколишня природа на Ваші думки?
Чи впливає природа на Вашу поведінку?
Чи часто Ви прогулюєтеся серед природи?
Чи доводилося Вам чим-небудь шкодити природі?
Любите Ви чим-небудь займатися серед природи?
Чи часто Ви байдужі до навколишньої природи?
Чи часто Ви розглядаєте природу, зображену художниками (картини)?
Чи знаєте Ви музичні твори, в яких зображена природа?
Чи доводилося Вам складати вірші про природу?
Чи завжди Ви сумлінно трудіться, доглядаючи за природою?

Ключ для обробки результатів анкети № 2

для виявлення екологічних мотивацій

 

	так	ні	по-різному
	3б	1б	2б
	3б	1б	2б
	3б	1б	2б
	3б	1б	2б
	3б	1б	2б
	3б	1б	2б
	3б	1б	2б
	3б	1б	2б
	3б	1б	2б
	3б	1б	2б

Продовження додатка М

	3б	1б	2б
	3б	1б	2б
	3б	1б	2б
	3б	1б	2б
	3б	1б	2б
	3б	1б	2б
	3б	1б	2б
	3б	1б	2б
	3б	1б	2б
	3б	1б	2б
	3б	1б	2б
	3б	1б	2б

66–55 – високий рівень

40–54 – середній рівень

22–40 – низький рівень

Додаток Н

 

Критерії оцінки рівня сформованості екологічних умінь

cтудентами-економістами

Бали Критерії	2–3 бали	4 бали	5 балів
Уміння бачити екологічну проблему	Збір інформації, формулювання проблеми	Вибір об’єкта дослідження, визначення мети дослідження, формулювання проблеми	Збір і встановлення необхідної інформації, формулювання завдання дослідження, складання схеми дій
Уміння будувати економіко-екологічні моделі екологоорієнтованої діяльності	Поділ інформації на блоки, виділення у формулюванні завдання умов і вимог, оформлення моделі задачі	Підбір основних і достатніх компонентів завдання; оформлення сформульованої проблеми у вигляді таблиць і схем	Оцінювання основних і достатніх компонентів завдання; визначення значимості кожного умови і вимоги; аналіз умов і вимог завдання
Уміння організувати пошук оптимального екологоорієнтованого рішення	Рішення стандартних завдань одним або кількома методами, без використання найбільш раціонального	Проведення аналізу по можливим методам вирішення задачі; розбиття задачі на ряд допоміжних завдань; знаходження рішення найбільш раціональним методом	Виявлення взаємозв’язку методів вирішення нестандартних п задач і знаходження рішення з використанням найбільш раціонального методу
Уміння аналізувати отриманий природоохоронний ефект	Висновки про правильність отриманих результатів	Перевірка за допомогою комп’ютерних програм Визначення відповідності між поставленими цілями і результатами. Коригування свого рішення для знаходження найбільш оптимального результату. Визначення сфери застосування отриманих результатів	Доказ правильності отриманих результатів. Розгляд інших можливих шляхів поставленої проблеми. Побудова економіко-екологічного аналізу

Кількісна і якісна характеристика критеріїв оцінки сформованості екологічних умінь студентами-економістами показана у таблиці 1.

 

Таблица 1

Кількісна та якісна характеристика критеріїв оцінки сформованості екологічних умінь студентами-економістами

Ефективне використання екологічних умінь у процесі вирішення економічних завдань
	Повнота	Освоєння
2–3 бали	При вирішенні економічних завдань не всі дії виконуються або виконуються з недоліками. Екологоорієнтована діяльність будується з ініціативи викладача і під керівництвом викладача виконання роботи за зразком.	Віддає перевагу вирішенню однотипних завдань і засвоєним способам дії. Знання носять безсистемний характер. Студент відчуває труднощі при виконанні самостійної роботи
4 бали	Привирішенні економічних завданьвиконуються всідії, але є неточності у виконанні. Одержання знаньхарактеризуєтьсясистемністюі науковість. Екологічна діяльністьорганізовується за ініціативистудента, але під керівництвом і контролемвикладача	Перевага віддається завданням за зразком. Здійснюються спроби вирішення нестандартних завдань, при цьому випробує труднощі в правильному виборі раціонального методу і знаходження оптимального рішення
5 балів	Привирішенні економічних завданьвсі дії виконуютьсяправильно і вповному обсязі.Одержання знаньхарактеризуєтьсясистемністю, глибиною інауковістю. Віддаєперевагусамостійного побудовіекологічної діяльності	Перевага віддається рішенню нестандартних завдань та використанню нестандартних методів рішення. Уміння розробити свій спосіб знаходження оптимального рішення
Використання екологічних умінь в інших видах практичної екологоорієнтованої та професійної діяльності
	Міцність	Усвідомленість
2–3 бали	Не спостерігаєтьсяперенесення знаньі уміньв нові умови	Відчуває труднощі при обґрунтуванні своїх дії. Низька активність в професійному та особистісному вдосконаленні
4 бали	Прагненнядо перенесеннязнанні іуміньв нові умови, але тільки усередині даноїтемиабо предмета	Дії здійснюються обгрунтовано, але є неточності в обгрунтуванні своїх дій. Усвідомлюється необхідність до самовдосконалення та самореалізації
5 балів	Здійснює перенесеннязнань і уміньнаінші дисципліни, які мають фахову спрямованість,на вирішення завданьпрофесійного характеру	Перевага віддається вирішення нестандартних завдань. При цьому, виконувані дії мають повне і безпомилкове обгрунтування, і пропонований спосіб рішення приводить до оптимального рішення. Усвідомлення цілей і завдань екологоорієнтованої діяльності

Додаток П

 

ВИХОВНІ ЗАХОДИ ПРИРОДООХОРОННОГО ЗМІСТУ

 

Додаток П1

 

Конкурс плакатів на еколого-природоохоронну тематику

 

Досить перспективною і результативною формою масової природо­охоронної роботи є конкурс плакатів. Такий конкурс може бути присвячений будь-якій екологічній тематиці: Дзвони Чорнобиля, День Довкілля та ін.

Загальною ідеєю у процесі розробки конкурсів є те, що виховання і практична діяльність студентів з охорони навколишнього природного середовища – це, насамперед можливість значно поліпшити умови формування у майбутніх фахівців екологічного світогляду, розв’язання життєво важливих природоохоронних проблем довкілля, усвідомлення нагальних проблем реальної дійсності.

Мета проведення конкурсу:

• виявлення, підтримка і популяризація кращих екологічних проектів, які сприяють адаптації національної системи освіти до змін, що відбуваються в європейському і світовому освітньому просторі, утвердженню в діяльності навчальних закладів екологічних ідей, ефективному впровадженню іннова­ційних природоохоронних технологій;
• виявлення кращих авторів із тих студентів, які своєчасно, якісно і об’єктивно висвітлюють найважливіші екологічні події в житті навчальних закладів (міста, села, району), аргументовано і переконливо відстоюють власну точку зору;
• підвищення соціальної активності студентської молоді, популя­ризації екологічних проблем;
• популяризація і підтримка кращих екологічних проектів;
• визначення тенденцій розвитку сучасної екологічної науки.

Завдання конкурсу:

• сприяти зростанню стурбованості молоді за майбутнє, підвищенню їх зацікавленості у вирішенні екологічних проблем;
• ознайомити з інноваційною навчально-виховною технологією в організації природоохоронної діяльності педагогічних колективів навчальних закладів;
• сприяти створенню умов для впровадження кращого досвіду організації застосування інноваційних екологічних технологій в навчальний процес;
• виявити кращих із творчо обдарованих студентів – авторів конкурсних екологічних проектів, плакатів, емблем тощо.

 

Додаток П2

 

Плакати на еколого-природоохоронну тематику

 

Умови участі у конкурсі плакатів:

• до участі у конкурсі запрошуються молодіжні колективи навчальних закладів;
• до розгляду приймаються авторські розробки, заборонено викорис­товувати елементи ілюстрацій, які захищені авторським правом;
• техніка виконання плакату довільна;
• зміст плакату повинен відповідати ідеї проекту;
• плакат повинен містити текстову і образотворчу частини, до того ж образотворча повинна переважати;
• роботи у форматі TIFF або JPЕG з розширенням 300 пікселів для повноколірних варіантів і 600 – для чорно-білих; розміром 420х594 мм повинні бути надіслані разом із заповненою анкетою на e-mail;
• кращі конкурсні матеріали переможців можуть бути надруковані у виданнях періодичної преси, надіслані до журналу «Екологічний вісник».

 

Призи та номінації конкурсу:

Критерії оцінки плакатів на природоохоронну тематику розроблені за 12-ти бальною системою: ідея (концепція, тематика, зміст); художнє оформлення; естетичне оформлення; самостійність тематики, джерело інформації; новизна; застосування матеріалів на практиці.

Таким чином, найвища оцінка, яку мають можливість одержати учасники – 72 бали. Підсумкова таблиця змагання конкурсних робіт:

Гран-прі за сумою балів – 72 (можна вважати еталоном у висвітленні екологічних проблем, тому має бути матеріальне заохочення).

І місце за сумою балів – 69–71 (може бути будь-яке моральне або матеріальне заохочення).

ІІ місце за сумою балів – 66–68 (моральне заохочення).

ІІІ місце за сумою балів – 63–65 (моральне заохочення).

Журі може складатися із студентів та викладачів. Для достовірної оцінки конкурсних творчих доробок можуть бути залучені незалежні експерти (викладачі суміжних, гуманітарних дисциплін), яким запропонована анкета за розробленими критеріями. За рішенням оргкомітету конкурсу, моральним заохоченням можуть нагороджуватися автори матеріалів у таких номінаціях: «Кращий природоохоронний проект», «За краще відображення екологічних проблем», «Найоригінальніший плакат», «За кращий дизайн».

За підсумками конкурсу створюється реальна картина ефективності екологічного виховання в навчальному закладі, вміння педагогів використовувати різноманітний арсенал форм і засобів, їхнє вміння спрямовувати свою діяльність на вирішення основних завдань: забезпечення знаннями учасників навчально-виховного процесу, формування у них навичок інформаційної та екологічної культури, створення на їхній базі методично-бібліографічно-інформаційного каталогу.

 

Додаток П3

 

Екологічна акція «Альтернатива новорічній ялинці»

Проблема знищення в передноворічний період значної кількості молодих ялин та сосен протягом останнього століття була і залишається актуальною для всіх країн Європи. За приблизними підрахунками, окрім здійснення планових лісорозробок, щороку знищується від 1,5 до 5 мільйонів хвойних дерев різного розміру та виду. Щороку кількість лісонасаджень катастрофічно зменшується.

Розв’язати проблему можна реалізацією живих дерев, забезпечивши їх належною документацією і гарантією життєздатності. Ними можна протягом багатьох років прикрашати балкони і наряжати на новорічні свята. Весною ними можна озеленяти двори, вулиці, площі населених пунктів. При масовій підтримці населенням цієї акції, наші міста та селища через кілька років можуть бути озелененими найбільш цінними породами дерев.

 

Організація акції

Акція проводиться щорічно з 15 грудня поточного року по 1 січня наступного року в рамках Всеукраїнського проекту «Збережемо рідну землю».

Мета акції – переконати громадян України відмовитись від передноворічного вирубування хвойних дерев. Акція спрямована не тільки на попередження незаконного вирубування хвойних дерев, а й на формування громадської думки про «ялинкову» проблему, шляхом пропаганди заміни ялин, сосен аранжировками з гілок хвойних дерев, що повинно значно скоротити попит на великі дерева. Ця заміна сприяє тому, що велика кількість гілок – «лапника», що залишаються в лісі, на місцях санітарної рубки, лісосіках і навіть інколи спалюються, дасть економічний ефект, збереже ліс, збереже життя багатьом деревам, на вирощування яких витрачено чималі роки та гроші.

 

Завдання акції:

• організація роз’яснювальної роботи серед студентів;
• організація зустрічі з працівниками лісництв;
• організація зустрічей з правоохоронцями;
• виготовлення буклетів, листівок, проведення опитувань;
• проведення виставок та конкурсів малюнків, плакатів на тему «Збережи ялинку»;
• проведення виставок та конкурсів новорічних буклетів та композицій «Замість ялинки-гілка»;
• проведення конкурсів: на кращу новорічну казку про ялинку.

Додаток П4

 

Лапник

Учасники акції

В акції беруть участь студенти та громадські організації.

 

Підведення підсумків

Щорічно до 10 січня учасники акції здають естетично оформлені письмові звіти про виконану роботу. Узагальнені методичні матеріали, інформації у пресі, фото та відео матеріали.

В рамках акції проводиться конкурс «Замість ялинки – новорічний букет» та виставка новорічних композицій «Зимовий вернісаж».

Номінації конкурсу:

І.   Краща новорічна ялинка

ІІ.  Кращий новорічний сувенір

III. Краща новорічна іграшка

«Зимовий вернісаж» – виставка новорічних композицій, що проводиться у рамках Всеукраїнського конкурсу «Замість ялинки – новорічний букет».

Головною метою виставки є формування екологічної, естетичної, трудової культури студентів, гармонії її відносин з природою.

 

Додаток П5

 

Конкурс соціальної екологічної реклами

 

Мета конкурсу

Привернути увагу молоді до питань навколишнього середовища, познайомити з екологічною інформацією і способами її подачі, сприяти розвитку відчуття причетності до рішення питань збереження навколишнього середовища, формування навичок усвідомленого ставлення до навколиш­нього середовища.

Організація конкурсу соціальної екологічної реклами

До робіт, представлених на конкурс, ставляться наступні вимоги:

1. Відповідність заданому формату А3. Конкурсні роботи виконуються в будь-якій техніці по вибору автора (у тому числі комп’ютерна графіка, колаж, фотоплакат тощо).
2. Відповідність представленої роботи статусу соціальної (суспільної) реклами на екологічну тематику. Зміст плакатів повинен бути орієнтований на формування екологічної культури населення міста, сприяти вихованню дбайливого ставлення до рідного міста чи села і його природи.
3. Оригінальність і спосіб донесення ідеї.
4. Наявність слогану, що запам’ятовується.
5. Згідно ст. 4 Закону України «Про рекламу» і ст. 16 Закону України «Про авторське право і суміжні права» не дозволяється використання в роботах елементів художніх образів або копіювання матеріалів, які повністю або частково є предметом авторського права та суміжних прав.

Учасники конкурсу

1. У конкурсі беруть участь представники студентської молоді, молодіжних громадських об’єднань.
2. Роботи надаються на конкурс авторами і авторськими колективами.
3. Вік учасників – 6–35 років. Всі учасники конкурсу умовно розділені на чотири вікові категорії:

перша категорія – 6 до 10 років, друга категорія – з 11 до 17 років,

третя категорія – 18–25 років, четверта категорія – 26–35 років.

4. Кількість робіт, наданих авторами на конкурс, не обмежуються.

Кожна робота супроводжується заявкою на участь.

Додаток П6

 

Екологічна реклама

 

Конкурс проводиться у два етапи:

I етап – з початку вересня до початку жовтня поточного року. На цьому етапі всі надіслані і прийняті до участі в Конкурсі роботи оприлюднюються на сайті для огляду, обговорення та коментування.

II етап – з середини до кінця жовтня. Усі роботи оцінюються експертною комісією в складі представників організаторів конкурсу, міністерств, партнерів конкурсу, а також проводиться онлайн-голосування для визначення переможців у номінації «Глядацькі симпатії».

Підведення підсумків за результатами Інтернет-голосування та роботи експертної комісії – до початку листопада.

Макет соціального плакату надається у друкованому вигляді довільного формату (малюнок, фотографія, колаж з підписом, який носить інформативний та життєствердний характер) та в електронному вигляді на CD-диску.

 

Критерії оцінювання робіт

При підведенні підсумків оцінюються:

• відповідність тематиці конкурсу;
• рівень виконання;
• художнє оформлення і оригінальність роботи;
• наявність слогану, що запам’ятовується,
• виховний зміст роботи.
• актуальність теми.

 

Визначення переможців

1. До участі в конкурсі приймаються роботи, подані не пізніше початку жовтня поточного року. Роботи, представлені із запізненням, не оцінюються.
2. Для відбору кращих робіт формується журі з представників організаторів конкурсу, громадських організацій, журналістів, та фахівців у сфері соціальної реклами.
3. Переможці визначаються у кожній віковій категорії в номінації
   1-ше, 2-ге, 3-тє місце і нагороджуються дипломами та цінними подарунками.
4. Підведення підсумків конкурсу та нагородження переможців відбувається в кінці листопада поточного року.
5. Результатом проведення конкурсу має стати виставка плакатів конкурсу соціальної реклами «Чисте місто – справа кожного».