Дисертація

УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ПАВЛА ТИЧИНИ

Лоюк Оксана Вікторівна

УДК (37.03+372.4)(043.3)

На правах рукопису

РОЗВИТОК ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

13.00.07 – теорія і методика виховання

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Науковий керівник –

дійсний член НАПН України,

доктор педагогічних наук,

професор Кузь В. Г.

Умань – 2016

ВСТУП

Актуальність теми. Орієнтація сучасного суспільства на духовні цінності, зміна картини світу, способів його пізнання стимулюють інтерес соціуму до проблеми розвитку творчого мислення, оскільки саме творчий стиль мислення забезпечує кожній людині повноцінну життєдіяльність – здатність вирішувати проблеми, здійснювати відповідальний вибір, усвідомлювати свою особистісну значущість. Фундамент у формуванні творчої особистості, здатної комфортно почуватися в нестабільних соціальних умовах, продукувати цікаві, оригінальні ідеї, знаходити нестандартні шляхи розв’язання різноманітних завдань закладається в молодшому шкільному віці, оскільки саме в початковій школі формуються навички мислення, внутрішнього плану дій, оцінних суджень.

Сучасність та актуальність дослідження проблеми розвитку творчого мислення особистості відображено у Законі України «Про освіту», Національній доктрині розвитку освіти, Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді в Україні, Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Основних орієнтирах виховання учнів 1–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, Державному стандарті початкової загальної освіти, Навчальних програмах для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (1–4 класи). У зазначених нормативних документах стратегічними завданнями визначаються: розвиток розумових і творчих здібностей особистості, її талантів, формування у дітей та молоді сучасного світогляду, навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації та збагачення на цій основі інтелектуального і творчого потенціалу народу. Про необхідність формування людини з інноваційним мисленням, інноваційною культурою, здатної до інноваційної діяльності, наголошується в Білій книзі національної освіти України.

Отже, очевидним є те, що в умовах сучасного соціуму проблема розвитку творчого мислення набула статусу державно важливої, що зумовило необхідність соціального запиту її дослідження.

Аналіз наукової літератури свідчить, що феномен творчого мислення ґрунтовно досліджувався у філософському та психолого-педагогічному аспектах. Вагомий внесок у вивчення загальних психологічних закономірностей процесу мислення здійснено вченими О. Брушлінським [34], Л. Виготським [45], П. Гальперіним [49], О. Клепіковим [93], Г. Костюком [109], І. Кучерявим [126], О. Леонтьєвим [127], С. Максименком [71], В. Паламарчук, К. Платоновим [189], С. Рубінштейном [215], К. Абульхановою-Славською [1] та ін. Філософські та психологічні засади творчості розглянули у своїх працях А. Горальський [53], В. Кремень [113], О. Листопад [130], В. Лутай [151], В. Оконь [180], С. Сисоєва [231], С. Шмалєй [278], Б. Якимчук [290] та ін. Психологи Г. Альтшуллер [2], Е. Боно [32], Дж. Вос [66], Дж. Гілфорд [293], Г. Драйден [66], З. Калмикова [86], В. Клименко [94], О. Лук [148], Дж. Ніренберг [175], Я. Пономарьов [191], І. Семенов [228], С. Степанов [228], О. Тихомиров [257] та ін. дослідили сутність і механізми розвитку творчого мислення. Положення про те, що розвиток творчого мислення є складовою процесу виховання цілісного мислення, доведено Н. Масловою [155], Н. Ніколаєнко [174], Т. Хребто [268], О. Шамісом [275] та ін.

У роботах Л. Виготського [46], Ю. Кулюткіна [122], О. Лука [149], С. Максимової [154], О. Ніколаєвої [173], Г. Сухобської [122], П. Торренса [298] особлива увага приділяється вивченню особливостей розвитку творчого мислення дитини. Проблемі формування творчого мислення школярів присвячені праці таких учених, як Д. Богоявленська [28], О. Вяхирєва [47], О. Дусавицький [68], Т. Косма [107], Г. Костюк [108], О. Кульчицька [124], С. Максименко [153], О. Матюшкін [161], В. Моляко [168], А. Рахімов [209], О. Савченко [221], В. Сухомлинський [243] та ін.

На особливу увагу в контексті нашого дослідження заслуговує молодший шкільний вік. Саме в цьому віці формуються розумові операції та дії, моральні й інтелектуальні почуття, активізуються сприймання, творча уява, мовлення, відбувається перебудова мотиваційно-почуттєвої та ціннісної сфер, якісний стрибок у системі взаємовідносин учня з однолітками та педагогом. Характерною для початкової школи є інтелектуалізація життя дитини, змістовно диференційований процес індивідуалізації її особистості.

Проведений аналіз джерельної бази дав можливість констатувати, що на сьогодні накопичено певний досвід із розвитку творчого мислення молодших школярів. Важливими в контексті проблеми дослідження є сучасні наукові праці, що відзначають досить низький рівень розвитку творчого мислення учнів означеного віку та недостатнє обґрунтування теоретико-методологічних основ розвитку означеного феномену, хоча й досліджено: методичні засади формування творчого мислення учнів початкової школи у процесі мистецької діяльності (В. Григор’єва); особливості розвитку творчого мислення у перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку (В. Іванова); діагностика та формування творчого математичного мислення молодших школярів (Л. Скалич). Дослідники наголошують на тому, що саме молодший шкільний вік з його новоутвореннями є надзвичайно сприятливим для розвитку природного творчого потенціалу особистості.

У вирішенні проблеми розвитку творчого мислення молодшого школяра істотну роль відіграє навчально-виховний процес, який орієнтований на задоволення інтересів учнів, їхніх пізнавальних потреб, зокрема, у творчій діяльності. Саме навчання та виховання є тими формами, що забезпечують різнобічний розвиток учнів, формування розумових операцій, оцінних суджень. Психолого-педагогічні дослідження акцентують увагу на різних аспектах розвитку творчого мислення: єдності навчання й виховання (І. Бех, Б. Бім-Бад, О. Матвієнко, А. Петровський, М. Сметанський, О. Сухомлинська та ін.); реалізації розвивального та виховного потенціалу освіти (Ш. Амонашвілі, І. Бех, О. Вишневський, В. Кремень, В. Кузь, А. Мілтс, О. Савченко, М. Чепига, В. Шадріков, С. Шуман та ін.); сутності та особливостей виховання молодого покоління (А. Бойко, В. Брецинка, О. Бялик, Ю. Зіньковський, В. Киричок, О. Коберник, О. Матвієнко, Г. Пустовіт, В. Рабош, М. Щетинін та ін.); психологічних основ розвивального навчання (Г. Атанов, В. Давидов, Д. Ельконін, Н. Менчинська, І. Якиманська та ін.). Однак у контексті розвитку творчого мислення навчально-виховний процес залишається малодослідженим.

На основі аналізу наукової літератури та вивчення досвіду роботи початкової школи виявлено, що проблема розвитку творчого мислення учнів у навчально-виховному процесі початкової школи недостатньо теоретично та методично вивчена, відтак, не знайшла повного відображення у педагогічній практиці. Очевидними є суперечності, які виникли за нових соціальних умов та вимагають ефективного вирішення, а саме, між:

– нагальною вимогою сучасного динамічного соціуму у вихованні творчих особистостей і традиційними підходами до організації навчально-виховного процесу в початковій школі;

– пізнавальною потребою вихованців у творчій діяльності та відсутністю науково обґрунтованих методичних рекомендацій з розвитку творчого мислення учнів початкової школи;

– необхідністю розвитку творчого мислення дітей і недостатньою підготовленістю вчителів до означеного виду роботи.

Реалії сьогодення, зазначені суперечності та недостатня науково-теоретична й методична розробка проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження – «Розвиток творчого мислення учнів у навчально-виховному процесі початкової школи».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою науково-дослідної теми кафедри фахових методик та інноваційних технологій у початковій школі Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини «Фахова підготовка майбутнього вчителя початкової школи до інноваційної діяльності» (державний реєстраційний номер 0115U000074). Робота виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень лабораторій «В.О. Сухомлинський і школа ХХІ століття», «Проблеми сільської початкової школи». Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 11 від 28.03.2011 р.) та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 4 від 26.04.2011 р.).

Мета дослідження – на основі теоретичного обґрунтування проблеми та вивчення виховної практики визначити та експериментально перевірити психолого-педагогічні умови розвитку творчого мислення учнів у навчально-виховному процесі початкової школи.

Гіпотеза дослідження. Процес розвитку творчого мислення учнів початкової школи буде ефективним за таких психолого-педагогічних умов: формування в учителів початкової школи мотивації до розвитку творчого мислення учнів; планомірного й систематичного створення на уроках проблемних ситуацій; удосконалення змісту позаурочної роботи, спрямованої на розвиток творчого мислення молодших школярів.

Мета і гіпотеза дослідження зумовили розв’язання таких завдань:

Здійснити теоретичний аналіз психолого-педагогічних та філософських джерел із досліджуваної проблеми; уточнити сутність поняття «творче мислення», визначити сутність поняття «розвиток творчого мислення учнів у навчально-виховному процесі початкової школи».
Визначити критерії, показники і схарактеризувати рівні розвитку творчого мислення молодших школярів.
Розробити та апробувати модель розвитку творчого мислення учнів у навчально-виховному процесі початкової школи.
Обґрунтувати та експериментально перевірити психолого-педагогічні умови розвитку творчого мислення молодших школярів.

Об’єкт дослідження – навчально-виховний процес початкової школи.

Предмет дослідження – психолого-педагогічні умови розвитку творчого мислення учнів у навчально-виховному процесі початкової школи.

Для досягнення мети та розв’язання завдань було застосовано такі методи дослідження: теоретичні – вивчення та аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури, систематизація та узагальнення педагогічного досвіду із розвитку творчого мислення учнів початкової школи, порівняльний аналіз для виявлення сутності досліджуваного явища та його корелятів; емпіричні – психолого-педагогічні методи накопичення емпіричних даних (спостереження, опитування, анкетування, тестування, творчо-діагностувальні завдання) з метою визначення рівнів розвитку творчого мислення учнів, його динаміки; експериментальні – педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний етапи) з метою перевірки гіпотези дослідження; статистичні – методи математичної обробки результатів експериментальної роботи з метою визначення динаміки кількісних змін у рівнях розвитку творчого мислення молодших школярів.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 3 м. Умань Черкаської області, навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів –гімназія» с. Новоархангельськ Кіровоградської області, середньої загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів с. Кіблич Гайсинського району та загальноосвітньої школи
І–ІІІ ступенів № 2 смт. Теплик Вінницької області. На різних етапах у дослідженні брали участь 383 учні початкової школи та 38 учителів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

– вперше обґрунтовано психолого-педагогічні умови розвитку творчого мислення учнів у навчально-виховному процесі початкової школи (формування в учителів початкової школи мотивації до розвитку творчого мислення учнів; планомірне й систематичне створення на уроках проблемних ситуацій; удосконалення змісту позаурочної роботи, спрямованої на розвиток творчого мислення молодших школярів); розроблено модель розвитку зазначеного феномену, яка охоплює мету, теоретичні підходи, принципи, суб’єктів виховної діяльності, психолого-педагогічні умови, етапи, зміст, форми, методи, критерії, показники, рівні та передбачуваний результат; визначено зміст поняття «розвиток творчого мислення учнів у навчально-виховному процесі початкової школи» (складний процес якісних змін у мотиваційно-ціннісній, когнітивно-інтелектуальній, комунікативно-мовленнєвій складових особистості молодшого школяра, що ґрунтується на природних потребах у творчій діяльності, можливостях дітей означеного віку у її реалізації та забезпечується систематичним, послідовним створенням та вирішенням проблемних ситуацій у процесі урочної та позаурочної навчально-виховної роботи за умови співтворчості всіх її суб’єктів); виокремлено систему критеріїв (мотиваційно-ціннісний, інтелектуально-діяльнісний, комунікативно-креативний), показників і рівнів (репродуктивно-пасивний, репродуктивно-активний, самостійно-творчий) розвитку творчого мислення учнів початкової школи;

– уточнено сутність поняття «творче мислення» (складний процес розумової діяльності, що ґрунтується на засвоєних наукових поняттях та сприяє створенню нових, суб’єктивно або об’єктивно значущих матеріальних і духовних цінностей, формуванню у психіці людини способів інтелектуальних дій щодо вирішення проблемних завдань);

– набули подальшого розвитку зміст, форми і методи навчально-виховного процесу початкової школи.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці і впровадженні у практику роботи початкової школи методики діагностування рівнів розвитку творчого мислення учнів початкової школи, методичних рекомендацій з розвитку творчого мислення молодших школярів.

Сформульовані теоретичні та практичні положення щодо розвитку творчого мислення молодших школярів можуть бути реалізовані у діяльності вчителів-практиків, у системі підвищення кваліфікації та перепідготовки педагогічних кадрів, у вищих педагогічних навчальних закладах під час вивчення курсів «Педагогіка», «Методика виховної роботи» тощо.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів – гімназія» с. Новоархангельськ Кіровоградської області (довідка № 57 від 09.06.2015 р.); загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 3 м. Умань Черкаської області (довідка № 330 від 09.06.2015 р.); середньої загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів с. Кіблич Гайсинського району Вінницької області (довідка № 04/99 від 10.06.2015 р.); загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 2 смт. Теплик Вінницької області (довідка № 63 від 10.06.2015 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження знайшли відображення у доповідях і виступах на науково-практичних конференціях, семінарах, читаннях різного рівня: міжнародних – «Психолого-педагогічний супровід формування життєвої компетентності дітей дошкільного та шкільного віку» (Умань, 2013), «Акмеологія – наука ХХІ століття» (Київ, 2014), «Сучасні соціально-гуманітарні дискурси» (Дніпропетровськ, 2014), «Евристична освіта у суспільстві нових соціальних та особистісних цінностей» (Суми, 2014), Челпанівських психолого-педагогічних читаннях (Київ, 2014–2015), «Педагогіка в системі гуманітарного знання» (Одеса, 2015), «Актуальні проблеми сучасної освіти та науки в контексті євроінтеграційного поступу» (Луцьк, 2015), «Проблеми та перспективи розвитку освіти» (Київ, 2015); всеукраїнських – «Учителю, надихни мене на творчість» (Київ, 2011), «Василь Сухомлинський і школа ХХІ століття: традиція й інноваційність» (Умань, 2012), «Психолого-педагогічний супровід розвитку обдарованості особистості учня» (Івано-Франківськ, 2012), «Виховання громадянина-патріота в педагогіці В. О. Сухомлинського та сучасній освітній практиці» (Кіровоград, 2012), «Літня школа аспірантів» (Ялта, 2013).

Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено у 15 одноосібних публікаціях, 9 з яких відображають основні наукові результати, 6 – апробаційного характеру.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел (299 найменувань, із них 8 іноземною мовою), 13 додатків на 88 сторінках. Загальний обсяг дисертації – 315 сторінок. Основний текст викладений на 200 сторінках. Дисертація містить 2 рисунки та 11 таблиць.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано новий підхід до вирішення важливого і актуального завдання, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці психолого-педагогічних умов розвитку творчого мислення учнів у навчально-виховному процесі початкової школи. Відповідно до поставлених завдань дослідження нами зроблено такі узагальнення:

Здійснено теоретичний аналіз психолого-педагогічних та філософських джерел із досліджуваної проблеми, з’ясовано, що в умовах нової освітньої парадигми проблема розвитку творчого мислення є центральною для сучасної педагогічної теорії і практики; встановлено, що творче мислення є складним та багатогранним феноменом. До розуміння природи та сутності творчого мислення визначено такі підходи: філософський – вказує на новизну та значущість отриманого знання, психологічний – визначає цінність самого процесу отримання знання, педагогічний підкреслює важливість та необхідність створення дорослим умов для засвоєння дітьми способів та методів вирішення проблем життєдіяльності. У межах поняттєво-термінологічної парадигми актуалізовано змістові характеристики понятійно-термінологічного апарату дослідження, базові поняття якого – «розвиток», «виховання», «навчання», «мислення», «творчість», «творча діяльність», «творчий процес» – екстрапольовано в інтегральні поняття «творче мислення», «розвиток творчого мислення учнів у навчально-виховному процесі початкової школи».

Уточнено сутність поняття «творче мислення», яке розуміється як складний процес розумової діяльності, що ґрунтується на засвоєних наукових поняттях та сприяє створенню нових, суб’єктивно або об’єктивно значущих матеріальних і духовних цінностей, формуванню у психіці людини способів інтелектуальних дій щодо вирішення проблемних завдань.

Розвиток творчого мислення учнів у навчально-виховному процесі початкової школи визначено як складний процес якісних змін у мотиваційно-ціннісній, когнітивно-інтелектуальній, комунікативно-мовленнєвій складових особистості молодшого школяра, що ґрунтується на природних потребах у творчій діяльності, можливостях дітей означеного віку у її реалізації та забезпечується систематичним, послідовним створенням та вирішенням проблемних ситуацій у процесі урочної та позаурочної навчально-виховної роботи за умови співтворчості всіх її суб’єктів.

Обґрунтовано положення про те, що визначальними факторами розвитку творчого мислення школяра є навчання та виховання.

З’ясовано, що молодший шкільний вік є сенситивним для ефективного розвитку творчого мислення, а відтак наголошено, що особливості розвитку творчого мислення учнів початкової школи потребують урахування вікового та особистісного становлення дітей, а також особливостей організації навчально-виховного процесу початкової школи.

Визначено критерії та відповідні показники розвитку творчого мислення молодших школярів: мотиваційно-ціннісний (мотивація до навчально-пізнавальної діяльності; здатність визначати цілі; адекватна самооцінка); інтелектуально-діяльнісний (володіння операціями та прийомами мисленнєвої діяльності; пізнавальна активність; уміння здійснювати теоретичний аналіз, сформованість внутрішнього плану дій; розвиненість невербальної уяви); комунікативно-креативний (схильність до творчого самовираження; здатність до вербальної креативності, вміння висловлювати думки; вміння здійснювати усвідомлений вибір та обґрунтовувати його).

Розвиток творчого мислення учнів у навчально-виховному процесі початкової школи охарактеризований нами трьома рівнями (самостійно-творчий, репродуктивно-активний, репродуктивно-пасивний), які ідентифікувалися на підставі інтерпретації якісних та кількісних характеристик та інтенсивності прояву показників. Результати констатувального експерименту засвідчили, що розвиток творчого мислення молодших школярів є недостатнім: на самостійно-творчому рівні діагностується 8,9 % ЕГ та 9,4 % КГ, на репродуктивно-активному – 31,4 % учнів ЕГ та 31,8 % учнів КГ. На репродуктивно-пасивному рівні перебуває більша частина респондентів як ЕГ (59,7 %), так і КГ (58,8 %).

Розроблено та апробовано модель розвитку творчого мислення учнів у навчально-виховному процесі початкової школи, яка є цілісною системою та містить такі блоки та складники: методологічно-цільовий (мета, суб’єкти діяльності, підходи, принципи), змістово-організаційний (етапи, зміст, форми, методи, прийоми розвитку творчого мислення молодших школярів), оцінно-результативний (критерії, рівні, результат). Визначені компоненти є взаємозалежними та взаємодоповнювальними один одного, що забезпечило підвищення рівнів розвитку творчого мислення учнів у навчально-виховному процесі початкової школи.
Обґрунтувано та експериментально перевірено психолого-педагогічні умови розвитку творчого мислення молодших школярів: формування в учителів початкової школи мотивації до розвитку творчого мислення учнів; планомірного й систематичного створення на уроках проблемних ситуацій; удосконалення змісту позаурочної роботи, спрямованої на розвиток творчого мислення молодших школярів. Означені умови, перебуваючи у тісному взаємозв’язку, сприяють забезпеченню надійного взаємозв’язку між цілями дослідження та його результатами.

Кількісний та якісний аналіз результатів формувального етапу дослідження підтвердив дієвість моделі та визначених психолого-педагогічних умов розвитку творчого мислення учнів у навчально-виховному процесі початкової школи. Так, в експериментальній групі відбулися позитивні зрушення та збільшення кількості учнів із самостійно-творчим рівнем (від 8,9 % на початку експерименту до 14,1 % після його завершення); на репродуктивно-активному рівні – зростання від 31,4 % учнів на початку експерименту до 52,4 % після його завершення; на репродуктивно-пасивному рівні відбулося зниження від 59,7 % респондентів на початку експерименту до 33,5 % після його завершення.

Дані формувального етапу експериментального дослідження доводять, що учні початкової школи можуть успішно розв’язувати проблемні ситуації за умови спеціально організованої пізнавально-творчої діяльності та систематичного навчання способам розв’язання таких завдань.

Проведене дослідження не претендує на вичерпний розгляд усіх аспектів означеної проблеми. Подальшого вивчення потребують психологічні особливості та чинники розвитку творчого мислення дітей 6–10 років; удосконалення змісту, структури та методики підготовки вчителів до розвитку творчого мислення молодших школярів, розробки педагогічних технологій розвитку творчого мислення учнів у навчально-виховному процесі початкової школи. Зважаючи на актуальність досліджуваної теми, рекомендовано: запровадити в системі підготовки майбутніх учителів початкової школи спецкурс, семінари із питань розвитку творчого мислення молодших школярів; проведення тематичних курсів у системі післядипломної освіти для підвищення кваліфікації учителів початкової школи.