Автореферат

Міністерство освіти і науки України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

 
 

КОЛОДІЙ ОЛЕНА СЕРГІЇВНА

 
 

УДК 378 (374.1)

 
 

ФОРМУВАННЯ ПАТРІОТИЗМУ СТУДЕНТІВ

АГРАРНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

У ПОЗААУДИТОРНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

 
 

13.00.07 – теорія і методика виховання

 
 

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

 
 
 

Умань – 2016

 

Дисертацією є рукопис.

 

Робота виконана в Житомирському державному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.

 

Науковий керівник –

доктор педагогічних наук, професор Левківський Михайло Васильович, Житомирський державний університет імені Івана Франка, професор кафедри педагогіки;

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, доцент Мірошніченко Валентина Іванівна, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, завідувач кафедри теорії та історії держави і права та приватно-правових дисциплін;   кандидат педагогічних наук Максютов Андрій Олексійович, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, старший викладач кафедри географії та методики її навчання.

 

Захист відбудеться «30» березня 2016 р. об 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 74.053.02 в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини за адресою: 20300, м. Умань, вул. Садова, 2.

 

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці та на сайті Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини за адресою: 20300, м. Умань, вул. Садова, 2.

 

Автореферат розісланий «29» лютого 2016 р.

 

 

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                     Н. І. Ревнюк

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Необхідність національного відродження та розбудови української демократичної держави зумовлює актуальність формування патріотизму студентської молоді. Сьогодні Українська держава та її громадяни стають безпосередніми учасниками процесів, які мають надзвичайно велике значення для подальшого визначення, першою чергою, своєї долі. У зв’язку з цим виховання патріотизму в дітей та молоді постає пріоритетним напрямом в освітній галузі.

Про важливість цього виховного напряму наголошено у державних документах, зокрема: законах України «Про освіту», «Про вищу освіту»; Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті; Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки; Програмі українського патріотичного виховання дітей та учнівської молоді; Національній програмі патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства; Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти, Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді. У цих документах як пріоритетні визначаються завдання виховання в особистості любові до Батьківщини, усвідомлення нею свого громадянського обов’язку на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей, утвердження якостей громадянина-патріота України як світоглядного чинника розвитку культурного і творчого потенціалу нашого народу.

Патріотизм є духовним надбанням громадянина країни, найважливішим елементом соціальної свідомості, фундаментом суспільної й державної систем, основою зміцнення єдності держави.

Проблема формування патріотизму дітей та молоді в умовах нестабільності суспільного життя в Україні, збройної агресії на сході України набуває особливої значущості. Серйозними проблемами виховання сучасної студентської молоді України є прояви в них інтолерантності та кризи ціннісних орієнтацій. Пошук шляхів розв’язання цих проблем знаходиться у площині виховання патріотизму в студентів як духовно-моральної якості на основі історично притаманних українському народові християнських моральних цінностей, культури, мистецтва, його етнічних та психологічних особливостей.

Відтак, формування патріотизму в молоді, зокрема й у студентів аграрних ВНЗ, має бути цілеспрямованим процесом, у якому фундаментальна роль відводиться освітньо-педагогічним формам та засобам його досягнення. Патріотизм є могутньою духовною цінністю, яка в усі часи й у всіх народів мала і має конкретно-історичний національний зміст, характер та шляхи і форми реалізації. З появою держав патріотизм інтегрувався у складову громадянськості.

Філософське осмислення проблеми патріотизму, сутності патріотичної свідомості, почуттів індивідів, зокрема й любові до Батьківщини здійснено у працях античних (Аристотель, Платон, Сократ, Цицерон та ін.), класичних (І. Кант, Г. Гегель та ін.) та вітчизняних філософів (В. Андрущенко, М. Бердяєв, І. Бичко, І. Надольний, Л. Сохань, І. Стогній, Д. Чижевський, В. Шинкарук та ін.).

Психологічні механізми формування і розвитку особистості, ціннісно-морального ставлення особистості до Вітчизни, патріотизму як структурного елемента моральної свідомості досліджено у працях І. Беха, О. Бодальова, М. Боришевського, Л. Виготського, Л. Долинської, О. Киричука, І. Кона, Г. Костюка, В. Котирла, О. Леонтьєва, В. Мясищева, Т. Титаренка, Ю. Трофімова, В. Роменця, В. Футулуйчука та ін.

Важливість виховання любові до своєї землі, малої та великої Батьківщини, рідної мови, поваги до історичного минулого; формування національної самосвідомості підкреслювали українські прогресивні діячі, педагоги М. Грушевський, О. Духнович, Г. Сковорода, Г. Ващенко, С. Русова, І. Франко, К. Ушинський, Я. Чепіга.

Теоретичні засади патріотичного виховання, виховання любові до Батьківщини окреслені в наукових здобутках В. Бондаря, О. Захаренка, І. Зязюна, О. Мороза, О. Рудницької, Г. Тарасенко, М. Ярмаченка та ін. Сучасні аспекти формування патріотизму дітей та молоді досліджуються О. Безкоровайною, О. Вишневським, М. Зубалієм, П. Ігнатенком, О. Коберником, М. Левківським, В. Мірошніченко, Г. Пустовітом, Ю. Руденком, А. Сиротенком, М. Стельмаховичем, О. Сухомлинською, К. Чорною та ін.

В останні роки з проблем виховання патріотизму захищено декілька дисертаційних робіт (Г. Гуменюк, В. Каюков, В. Кіндрат, В. Коваль, А. Максютов, М. Павленко, Н. Ревнюк). На терені СНД до проблеми виховання патріотизму звертаються Є. Бєлозерцев, А. Валєєв, І. Ільїн, М. Нікандров та ін.

Вагомий ресурс щодо виховання студентів закладено в позааудиторній діяльності, різні аспекти якої набули висвітлення в працях Р. Абдулова, Т. Авксентьєвої, К. Байши, О. Винославської, О. Гаврилюк, В. Коваленко, Т. Козирєвої, Л. Онучак, Т. Осипової, В. Попової, С. Цимбрило та ін.

Теоретико-методичні засади підготовки студентів аграрних вищих навчальних закладів визначені у дослідженнях В. Горшкова, К. Богатирьова, Л. Курбацької, М. Коротєєва, А. Уланчук, І. Рудченко, М. Саєнко, Л. Михайлової, В. Ярової, Г. Квасникової, В. Шусть та ін. Ці автори визначають залежність ефективності сільськогосподарського виробництва від якості професійної діяльності фахівців, проте не з’ясовують ступінь впливу сформованих особистісних якостей фахівців агропромислового комплексу на результати їхньої праці.

Проведений аналіз джерельної бази дав можливість констатувати, що нині накопичений певний досвід з патріотичного виховання дітей та молоді. Однак цю проблему не можна назвати достатньо вивченою, оскільки такий її аспект, як формування патріотизму студентів аграрних вищих навчальних закладів у позааудиторній діяльності спеціально не досліджувався.

У процесі вивчення науково-теоретичних джерел та практичного досвіду виховання студентів аграрних вищих навчальних закладів виявлено суперечності, зокрема, між:

– суспільною потребою утвердження патріотизму в студентської молоді та недостатнім використанням можливостей позааудиторної роботи у аграрних вищих навчальних закладах;

– необхідністю формування патріотизму майбутніх фахівців аграрного профілю та відсутністю науково обґрунтованих педагогічних умов забезпечення цього процесу у позааудиторній діяльності;

– сучасними вимогами до удосконалення змісту, форм і методів патріотичного виховання студентів аграрних вищих навчальних закладів та реальним станом його науково-методичного забезпечення.

Реалії сьогодення, багатоаспектність та недостатня науково-теоретична й методична розробка означеної проблеми, виявлені суперечності зумовили вибір теми дисертаційного дослідження – «Формування патріотизму студентів аграрних вищих навчальних закладів у позааудиторній діяльності».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану комплексної теми кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка «Морально-етичні засади формування зростаючої особистості» (державний реєстраційний № 0112U000174). Тему дисертації затверджено Вченою радою Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол № 7 від 22.02.2008 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 3 від 25.03.2008 р.).

Мета дослідження – на основі узагальнення теоретичних основ формування патріотизму та вивчення практики виховання студентів аграрних вищих навчальних закладів визначити та експериментально перевірити педагогічні умови та апробувати модель формування патріотизму студентів аграрних ВНЗ у позааудиторній діяльності.

Гіпотеза дослідження. Формування патріотизму студентів аграрних вищих навчальних закладів у позааудиторній виховній діяльності відбуватиметься більш ефективно за дотримання таких педагогічних умов: формування позитивної мотивації до позааудиторної діяльності як засобу патріотичного виховання та професійного зростання фахівців аграрного профілю; поєднання наявного позитивного досвіду у виховному середовищі вищого навчального закладу з пошуком нових форм і напрямів позааудиторної діяльності, адекватних сучасним ціннісним орієнтаціям студентської молоді; розвиток студентського самоврядування, інститутів колективної студентської самоорганізації, клубної діяльності як особливої сфери життєдіяльності студентської молоді.

Відповідно до мети й гіпотези визначено завдання дослідження:

1. На основі аналізу філософської, соціологічної, психологічної, педагогічної літератури і виховної практики з’ясувати стан розробленості досліджуваної проблеми та уточнити сутність і структуру поняття «формування патріотизму студентів аграрних ВНЗ у позааудиторній діяльності» та схарактеризувати її виховний потенціал у формуванні досліджуваного феномену.
2. Визначити критерії, показники та схарактеризувати рівні сформованості патріотизму у студентів аграрних ВНЗ.
3. Розробити та апробувати модель формування патріотизму майбутніх фахівців аграрного профілю у позааудиторній діяльності.
4. Обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування патріотизму студентів аграрних вищих навчальних закладів у позааудиторній діяльності.

Об’єкт дослідження – патріотичне виховання студентів аграрних вищих навчальних закладів.

Предмет дослідження – педагогічні умови формування патріотизму студентів аграрних вищих навчальних закладів у позааудиторній діяльності.

Для перевірки гіпотези дослідження і розв’язання визначених завдань використано комплекс взаємопов’язаних методів дослідження: теоретичні – аналіз наукової літератури з філософії, соціології, етики, психології, педагогіки для обґрунтування теоретичних основ дослідження та визначення сутності провідних наукових понять, для виявлення сутності та специфіки формування патріотизму; моделювання – для побудови моделі формування патріотизму студентів аграрних ВНЗ у позааудиторній діяльності; емпіричні – діагностичні (педагогічне спостереження, анкетування, тестування, інтерв’ювання, вивчення досвіду патріотичного виховання студентів у навчально-виховному процесі, діагностуючі усні та письмові роботи) для визначення рівня сформованості патріотизму в студентів; педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний етапи) для перевірки гіпотези дослідження; методи математичної статистики – для інтерпретації та обробки результатів дослідження.

Екпериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася протягом 2008–2015 рр. на базі Полтавської державної аграрної академії, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Житомирського національного агроекологічного університету. На різних етапах у дослідженні брали участь 482 студенти (248 – експериментальна група, 234 – контрольна група) та 34 викладача.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

– вперше обґрунтовано педагогічні умови формування патріотизму студентів аграрних ВНЗ у позааудиторній діяльності (формування позитивної мотивації до позааудиторної діяльності як засобу патріотичного виховання та професійного зростання фахівців аграрного профілю; поєднання наявного позитивного досвіду у виховному середовищі вищого навчального закладу з пошуком нових форм і напрямів позааудиторної діяльності, адекватних сучасним ціннісним орієнтаціям студентської молоді; розвиток студентського самоврядування, інститутів колективної студентської самоорганізації, клубної діяльності як особливої сфери життєдіяльності студентської молоді); розроблено модель формування зазначеного феномену, яка включає мету, теоретичні підходи, принципи, суб’єктів виховної діяльності, педагогічні умови, етапи, зміст, форми, методи, критерії, показники, рівні та передбачуваний результат; визначено критерії (мотиваційний, когнітивний, емоційний, діяльнісний, рефлексивний), показники та охарактеризовано рівні (високий, середній, низький) сформованості патріотизму;

– уточнено сутність поняття «формування патріотизму студентів аграрних вищих навчальних закладів у позааудиторній діяльності» (цілеспрямований складний процес введення молодих людей у систему вартостей демократичного суспільства, підготовку їх до участі у розв’язанні сьогоденних і перспективних завдань держави, до виконання функцій трудівника, господаря, громадського діяча, захисника Вітчизни через включення до пізнавальної, ціннісно-орієнтованої, предметно-трудової, громадсько-корисної, науково-дослідницької, соціально-комунікативної позааудиторної діяльності та використання системи ефективних форм і методів її організації;

– удосконалено форми та види позааудиторної діяльності як засобу формування патріотизму в майбутніх фахівців;

– подальшого розвитку набули зміст та методи патріотичного виховання студентів аграрних ВНЗ.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці та впровадженні у виховний процес науково-обґрунтованих методичних рекомендацій «Від пізнання культури рідного краю до патріотизму студентів-аграрників» та навчально-методичного посібника «Виховання патріотизму у студентів аграрних ВНЗ»; змісту, форм і методів формування патріотизму студентів аграрних вищих навчальних закладів у позааудиторній діяльності.

Сформульовані теоретичні та практичні положення можуть бути реалізовані у діяльності науково-педагогічних працівників агарних та інших ВНЗ. Матеріали та висновки дослідження можуть бути використані для розширення змісту курсів «Теорія і методика виховання у ВНЗ», у розробленні програм і посібників з організаційно-методичного забезпечення позааудиторної виховної діяльності.

Наукові положення та результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Полтавської державної аграрної академії (довідка № 01-07-1321 від 12.01.2015 р.), Навчально-наукового інституту післядипломної освіти Національного університету біоресурсів та природокористування України (протокол № 9 від 17.01.2015 р.), Житомирського національного агроекологічного університету (протокол № 3 від 23.09.2015 р.).

Особистий внесок здобувача. У статтях «Воспитание патриотизма у студентов-аграриев» (2013, співавтор М. Левківський), «Головні аспекти громадянського виховання: полікультурний аспект» (2015, співавтор М. Левківський) автором висвітлено основні форми діяльності студентів краєзнавчого характеру.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження апробовані на науково-практичних конференціях різного рівня, зокрема: міжнародних – «Соціалізація особистості і суспільні трансформації: механізм взаємовпливу та вияви» (Чернівці, 2009), «Духовно-моральне виховання і професіоналізація особистості; виклики ХХІ століття» (Київ–Вінниця, 2010); «Формування патріотизму та полікультурної компетентності майбутніх фахівців гуманітарно-педагогічного профілю» (Бар, 2015); всеукраїнських – «Економіка і підприємництво: організаційно-методологічні аспекти обліку, фінансів, аудиту та аналізу» (Полтава, 2008), «Філософські ідеї в культурі Київської Русі» (Полтава, 2008), «Парадигма творення в сучасній науці: на шляху до інтегрованого світогляду» (Острог, 2008); «Кредитно-модульна система навчання у вищому навчальному закладі як одна з ключових позицій Болонської декларації» (Полтава, 2008), «Використання інноваційних освітніх технологій у навчальному процесі» (Полтава, 2011); у звітних науково-практичних конференціях викладацького складу Полтавської державної аграрної академії та Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Публікації. Результати дослідження відображено в 17 (15 одноосібних) публікаціях автора, з них 8 відображають основні наукові результати, 5 – апробаційного характеру, 4 – додатково відображають наукові результати дисертації.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел (318 найменувань, 5 з яких іноземною мовою), 14 додатків на 63 сторінках. Загальний обсяг дисертації –
280 сторінок, з них 184 сторінки основного тексту. Дисертація містить 9 рисунків, 24 таблиці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

 

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, її зв’язок із науковими програмами, планами, темами; визначено мету, гіпотезу, об’єкт, предмет, завдання та методи дослідження; розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів; наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження; відомості про публікації, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі – «Формування патріотизму в студентів аграрних ВНЗ як науково-педагогічна проблема» – здійснено категоріальний аналіз основних понять дослідження: «патріотизм», «патріотизм студентів аграрних ВНЗ», «формування патріотизму студентів аграрних ВНЗ у позааудиторній діяльності», здійснено ретроспективний аналіз проблеми патріотичного виховання; охарактеризовано освітньо-розвивальний й виховний ресурсний потенціал позааудиторної діяльності студентів аграрних ВНЗ.

Аналіз досліджень проблеми патріотизму у вітчизняній (В. Бичко, І. Надольний, Л. Сохань, І. Стогній, В. Шинкарук та ін.) та зарубіжній (І. Кант, К. Роджерс, Е. Фромм та ін.) філософії свідчить про різноманітність і неоднозначність трактування цього поняття, багатоаспектністю його змісту, неординарністю структури, різноманіттям форм прояву.

У психолого-педагогічних дослідженнях (А. Богуш, М. Боришевський, С. Гончаренко, Л. Долинська, О. Киричук, В. Котирло, О. Сухомлинська, Ю. Трофімов, М. Томчук та ін.) патріотизм визначається одним із найважливіших чинників розвитку демократичного українського суспільства, а патріотичне виховання молоді – найважливішою складовою системи виховання сучасної особистості.

Проаналізовано підходи до трактування патріотизму: персоніфікований, особовий, релігійний, державний, національний (етнічний). Аналіз наукових джерел із проблеми дослідження свідчить, що патріотичні ідеї сучасного українського суспільства беруть свій початок з двох першоджерел: античної філософської традиції, яка здійснила значний вплив на європейську культуру в цілому й українську культуру зокрема; християнської філософії, яка обумовила подальший розвиток європейської філософської думки та є актуальною на новому етапі відродження народу України, його національних та духовно-моральних традицій.

Встановлено, що патріотизм є найважливішим духовним надбанням особистості, що характеризує вищий рівень її розвитку і виявляється в активно-діяльнісній самореалізації на благо Вітчизни, особистісного саморозвитку та є однією з основних умов ефективного функціонування суспільства й держави. З’ясовано, що головним суб’єктом патріотизму виступає особистість, пріоритетним соціально-етичним завданням якої є усвідомлення своєї історичної, культурної, національної, духовної приналежності до Батьківщини як вищого принципу, що визначає сенс і стратегію її життя.

На основі аналізу сучасних наукових досліджень В. Кременя, І. Бінька, С. Головещенка, О. Литвиненка, П. Ситника, О. Уткіна, І. Чижа та нормативних документів (Закон України «Про освіту», «Про вищу освіту», Концепція національно-патріотичного виховання дітей і молоді) виявлено, що патріотичне виховання тісно пов’язується з проблемою національної безпеки України та розглядається як один із важливих системних чинників захисту свідомості української молоді та загалом громадян від деструктивних інформаційно-психологічних, маніпулятивних впливів.

З’ясовано, що студентський вік характеризується певними суперечностями: посилюються вимоги до особистості стосовно її дій перед законом, зростають громадянські права та, відповідно, й обов’язки. Тут важливим є також і формування у студентів позитивної самооцінки, яка у психологічному плані формується під впливом соціокультурних факторів, усвідомлення результатів своєї діяльності й оцінки інших людей. У цьому віці знаходить вираження принцип єдності свідомості та діяльності, оскільки самооцінка як важливий мотив активності впливає на формування ціннісних орієнтацій особистості, на рівень її домагань й зумовлює характер спілкування й поведінки, що має суттєве значення для формування патріотизму в студентів аграрних ВНЗ. Адекватна самооцінка сприяє організації та плануванню поведінки, формує почуття власної гідності, коли значущим є вплив самосвідомості на моральну сферу особистості.

Унаслідок узагальнення положень наукових праць (К. Богатирьов, С. Живора, Л. Михайлова, С. Іванюта) сутність поняття «патріотизм студентів аграрних ВНЗ» розуміємо як одну з найвищих цінностей, надбань особистості, як сукупність її етичних, громадянських, світоглядних якостей, як інтегральне особистісне утворення, яке виявляється у знанні історії та культури свого народу; толерантності до інших етносів, культур; любові до Батьківщини, до рідної землі; почутті господаря, здатності до професійної діяльності в умовах конкурентного ринкового середовища та життєдіяльності.

Формування патріотизму пов’язане з вищим рівнем розвитку особистості, особливо в соціально-духовному й етичному плані. На вищому рівні розвитку особистість ідентифікує себе з Батьківщиною, Вітчизною, а її «Я» стає частинкою, нерозривно пов’язаною з безліччю інших «Я» соціуму, що в реальній дійсності й конкретній діяльності виявляється в єднанні їх відчуттів, цінностей, поглядів, норм, ідеалів, цілей, дій і вчинків. Такий дійсний патріотизм виступає в єдності глибокого духовного освоєння історії та культури свого народу й активно-діяльнісній участі у вирішенні найважливіших проблем сучасного суспільства.

Встановлено відмінності сільського способу життя від урбанізованого, у змінних соціально-економічних умовах, які варто враховувати під час формування патріотизму у майбутніх фахівців аграрного профілю: відкритість спілкування, відсутність значних соціально-культурних відмінностей між сільськими жителями створює умови для тісного спілкування дітей, молоді з дорослими; переважно стабільний склад жителів, тісні родинні й сусідські зв’язки: кожний акт поведінки будь-кого може бути об’єктом оцінки селянами; поміркованість, неквапність, природовідповідність життя селян; виховання сільських дітей, молоді у тісному зв’язку з природою.

Діяльність майбутнього фахівця аграрного сектору передбачає насамперед оволодіння сучасними знаннями своєї майбутньої професії з використанням найновіших технологій не лише обробітку землі, збору врожаю, а й забезпечення успішного кінцевого результату, тобто якісною харчовою продукцією. Цей процес передбачає розвиток у студентів стійкої внутрішньої мотивації, рефлексії та включення їх у різнобічну позааудиторну діяльність.

З’ясовано виховний потенціал позааудиторної діяльності аграрних вищих навчальних закладів у формуванні патріотизму студентів, яка характеризується добровільністю, ініціативністю, широким спектром видів життєдіяльності. Встановлено, що виховання у навчальному закладі здійснюється через зміст навчання, а також поза ним – у позааудиторній діяльності, яка складається з трьох компонентів: позааудиторної діяльності студентів, виховної роботи викладачів зі студентами, системи управління позааудиторною діяльністю. Визначено види позааудиторної діяльності, які мають значний виховний потенціал у формуванні патріотизму: пізнавальна, предметно-трудова, громадсько-корисна, ціннісно-орієнтаційна, науково-дослідницька, соціально-комунікативна.

Формування патріотизму студентів аграрних ВНЗ у позааудиторній діяльності визначаємо як цілеспрямований складний процес введення молодих людей у систему вартостей демократичного суспільства, підготовку їх до участі у розв’язанні сьогоденних і перспективних завдань держави, що стосуються розвитку аграрного сектору економіки, до виконання функцій трудівника, господаря, громадського діяча, захисника Вітчизни через включення до пізнавальної, ціннісно-орієнтованої, предметно-трудової, громадсько-корисної, науково-дослідницької, соціально-комунікативної позааудиторної діяльності та використання системи ефективних форм і методів її організації.

У другому розділі – «Діагностика сформованості патріотизму студентів аграрних вищих навчальних закладів» – визначено структурні компоненти патріотизму, визначено критерії, показники та рівні сформованості патріотизму в студентів аграрних ВНЗ; висвітлено організацію та методику проведення констатувального етапу дослідно-експериментальної роботи.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури (О. Стьопіна, К. Чорна) схарактеризовано структурні компоненти патріотизму студентів аграрних ВНЗ: ціннісно-мотиваційний (потреба в інтеріоризації системи духовно-моральних і культурних національних і загальнолюдських цінностей, мотиви); когнітивний (знання з історії культури нашого народу, патріотична свідомість); емоційно-почуттєвий (почуття любові до Батьківщини, моральної відповідальності перед нею, повага до свого народу, відчуття духовного зв’язку з ним); діяльнісно-практичний (готовність діяти на благо своєї країни, відстоювати її інтереси, захищати їх тощо); рефлексивно-оціночний (контроль та оцінка реалізованої діяльності для фіксації отриманих результатів).

Для виявлення рівнів сформованості патріотизму виокремлено критерії та показники, які характеризують сформованість усіх компонентів патріотизму студентів аграрних ВНЗ: мотиваційний (сформованість установки на поведінку патріотичного спрямування, розвиненість внутрішніх мотивів до майбутньої професійної діяльності та розвитку аграрного сектору країни, готовність до захисту Вітчизни); когнітивний (системність і цілісність професійних та особистісних знань, здатність до їх інтеграції для здійснення майбутньої професійної діяльності та життєдіяльності); емоційний (глибина вираження патріотичних почуттів до України, до свого народу; повнота переживань краси рідної природи, видатних пам’яток минулого, творів народного і сучасного мистецтва; прояв емпатійності, толерантності у ставленні до батьків, рідних, колег по навчанню, викладачів, старших; наявність бажання, у разі потреби, надати допомогу іншим); діяльнісний (системність, ґрунтовність професійних умінь, їх взаємопов’язаність з особистісними якостями, спрямованість на високу продуктивність майбутньої професійної діяльності); рефлексивний (наявність рефлексивних та саморегулятивних умінь; здатність до рефлексії при розробці проекту власного особистісного зростання).

Виходячи із сформованості показників критеріїв визначено рівні сформованості патріотизму у студентів аграрних ВНЗ (високий, середній, низький).

Високий рівень характеризується повнотою усвідомлення студентами взаємозалежності прав і обов’язків як вищих атрибутів державності. Для студентів із цим рівнем сформованості патріотизму властиві установки на поведінку патріотичного спрямування, їх характеризує висока внутрішня мотивація, у них виявляються глибокі мотиви бережливого ставлення до природи, взаємодопомоги. Майбутні фахівці характеризуються глибиною професійних та особистісних знань, вони здатні до інтеграції знань для подальшого здійснення майбутньої професійної діяльності та життєдіяльності. Їх вирізняє глибина виявлення патріотичних почуттів.

Середній рівень сформованості патріотизму в студентів аграрних ВНЗ вирізняється достатнім усвідомленням своєї цінності як особистості, власної неповторності, необхідності майбутньої професії. Для студентів характерна достатня розвиненість внутрішніх мотивів (самоствердження, самовираження і самореалізації), їх вирізняє середній рівень професійних й особистісних знань та неповна здатність до їх інтеграції для подальшого включення у професійну діяльність та життєдіяльність. Патріотичні почуття, переживання щодо краси рідної природи, видатних пам’яток минулого, творів народного і сучасного мистецтва вирізняються своєю повнотою; емпатійність, толерантність у ставленні до батьків, рідних, колег, викладачів, старших виявляються ситуативно; бажання, у разі потреби, прийти на допомогу старшим, більш слабким виявляють вибірково.

Низький рівень сформованості патріотизму студентів аграрних ВНЗ вирізняється слабким усвідомленням цінності своєї особистості та власної майбутньої професії. Недостатньою є розвиненість установок на поведінку патріотичного спрямування та внутрішніх мотивів. Студентів із низьким рівнем сформованості патріотизму характеризує поверховість професійних і особистісних знань та відсутність їх інтеграції для подальшого включення у професійну діяльність і життєдіяльність. Патріотичні почуття до Вітчизни, до свого народу в таких студентів є індиферентними. Недостатньо розвиненими є рефлексивні та саморегулятивні уміння студентів.

Результати дослідження на етапі констатувального експерименту засвідчили, що значний відсоток студентів має низький рівень сформованості рефлексивно-оцінного компонента патріотизму – 59,3 % в ЕГ та 59,0 % у КГ. Низький рівень також домінує у сформованості в студентів діяльнісно-практичного компонента – 49,2 % в ЕГ та 46,2 % у КГ. Щодо рівня сформованості когнітивного компонента патріотизму, то найповніше виявляється середній рівень – 46,9 % в ЕГ та 49,1 % у КГ. Досить значним є низький рівень – 44,0 % в ЕГ та 44,5 % у КГ. Середній та високий рівні сформованості емпатійності студентів домінують в ЕГ – 56,9 % та 38,9 % відповідно. У КГ дещо іншими виявилися показники середнього (56,4 %) та високого (38,9 %) рівнів. Середній рівень розвитку толерантності властивий 50,8 % студентів в ЕГ та 50,4 % у КГ.

Отже, в результаті проведення констатувального експерименту виявлено: деформацію ціннісної сфери особистості студентів аграрних ВНЗ, недостатню актуалізацію в особистісній структурі сучасної молоді позитивних взірців для наслідування, недостатню повноту та глибину знань про Україну, її минуле і сьогодення, про видатних політичних, культурних і наукових діячів, культурні пам’ятки рідного краю, про права й обов’язки студента, про державні символи України, недостатню сформованість мотивації до діяльності патріотичного спрямування (вияв добродійності, допомоги іншим). Виявлено, що позааудиторна діяльність недостатньо використовується у патріотичному вихованні студентів, здійснюється шляхом використання епізодичних засобів і форм із застосування традиційних методів та технологічних прийомів у межах позааудиторної роботи.

Це зумовило потребу в підборі спеціального організаційно-методичного інструментарію та розробки педагогічних умов формування патріотизму в студентів аграрних ВНЗ у процесі позааудиторної діяльності.

У третьому розділі – «Оптимізація процесу формування патріотизму студентів аграрних ВНЗ у позааудиторній діяльності» – розроблено й апробовано модель формування патріотизму студентів аграрних вищих навчальних закладів; обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування патріотизму студентів аграрних вищих навчальних закладів у позааудиторній діяльності; проаналізовано результати дослідно-експериментальної роботи.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури та результатів констатувального етапу педагогічного експерименту теоретично обґрунтовано модель формування патріотизму в майбутніх студентів аграрних ВНЗ на основі системного моделювання: атрибутивного, структурного, організаційного та функціонального. У структурі моделі формування патріотизму в студентів аграрних ВНЗ у позааудиторній діяльності виділено мету, теоретичні підходи, принципи, педагогічні умови, зміст, форми, методи та передбачуваний результат (рис. 1).

МЕТА: ФОРМУВАННЯ ПАТРІОТИЗМУ СТУДЕНТІВ АГРАРНИХ ВНЗ

ЗАВДАННЯ

Розширення знань про Україну, її минуле і сьогодення, про видатних політичних, культурних діячів і культурні пам’ятки

Формування рефлексивних, пізнавальних, трудових, природоохоронних, організаторських та наукових умінь; розвиток емпатійності, працездатності, почуття господаря й відповідальності

Розвиток умінь суб’єкт-суб’єктної взаємодії у системах «студент–викладач», «студент–студент», «студент–керівництво ВНЗ», «студент–громадські організації», «студент–засоби масових комунікацій»

Зміст

ВИДИ ПОЗААУДИТОРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (пізнавальна, дослідницька, трудова, комерційна, природоохоронна, наукова, культурно-дозвіллєва, організаторська, соціально-комунікативна)

Організаційно-методичне забезпечення

ПІДХОДИ

ПРИНЦИПИ

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ

РЕЗУЛЬТАТ сформованість патріотизму в майбутніх фахівців аграрної сфери

Проаналізовано сучасні науково-педагогічні підходи до формування патріотизму у студентів аграрних ВНЗ: діяльнісний, аксіологічний, особистісно зорієнтований, системний, культурологічний. Обґрунтовано педагогічні умови формування патріотизму студентів аграрних вищих навчальних закладів у позааудиторній діяльності: поєднання наявного позитивного досвіду у виховному середовищі вищого навчального закладу з пошуком нових форм і напрямів позааудиторної діяльності, адекватних сучасним ціннісним орієнтаціям студентської молоді; формування позитивної мотивації до позааудиторної діяльності як засобу патріотичного виховання та професійного зростання фахівців аграрного профілю; розвиток студентського самоврядування, інститутів колективної студентської самоорганізації, клубної діяльності як особливої сфери життєдіяльності студентської молоді.

У студентські роки не лише розширюються знання, а й формується світогляд для утвердження патріотизму як переконання. Тому нами проаналізовані програми навчальних дисциплін та підручників з історії України, історії української культури, соціології, етики й естетики та психології. Аналіз програм засвідчив, що окремі характеристики патріотизму, на жаль, не знайшли свого висвітлення, або ж представлені надто поверхово. Це, насамперед, стосується регіональних культурних пам’яток минулого, його політичних, наукових, культурних діячів та професіоналів-аграрників, чим так вирізняється Україна.

В основу реалізації першої педагогічної умови покладено вивчення спецкурсу «Від пізнання культури рідного краю до патріотизму студентів-аграрників», при розробці якого враховувався регіональний чинник (засвоєння культурних пам’яток минулого регіону, вивчення діяльності її політичних, наукових, культурних діячів та професіоналів-аграрників). Для студентської молоді важливим є не лише сучасна аграрна гуманітарна теорія, але й історичне споглядання видатних, а часом і геніальних, постатей, засновників цілих галузей аграрної науки (як взірців для наслідування), до спецкурсу включена підтема про науково-дослідницьку діяльність В. Докучаєва, В. Вернадського та М. Вавилова. Програмою спецкурсу також передбачені заняття з самовиховання, де майбутні фахівці вивчали методи та прийоми самовиховання, розробляли проекти особистісного зростання.

Формуванню позитивної мотивації студентів до позааудиторної діяльності як засобу патріотичного виховання та професійного зростання фахівців аграрного профілю сприяли такі форми роботи: участь у дискусіях, диспутах, наукових гуртках, у роботі проблемних груп та діяльності літніх трудових загонів; екскурсії та походи визначними місцями козаччини; участь у роботі природоохоронних груп, екологічних варт; практична робота студентів на дослідних полях аграрних вищих навчальних закладів та в академічній ветлікарні для домашніх тварин; навчання (стажування під час виробничих практик) у країнах ЄС.

Розвиток студентського самоврядування, інститутів колективної студентської самоорганізації, клубної діяльності як особливої сфери життєдіяльності студентської молоді – третя педагогічна умова – забезпечується через створення та діяльність клубів «Кар’єра», «Студентські гендерні студії», «Бізнес-леді», газети «Моя академія», студентського братства, в яких студенти розвивають свій інтелект, виявляють здатність до розвитку різних видів умінь. Формуванню патріотизму студентів сприяють заняття у різноманітних наукових гуртках, проблемних групах, які у свою чергу передбачають участь у всеукраїнських конкурсах студентських наукових робіт у галузі гуманітарних наук, у наукових студентських конференціях.

Формування патріотизму студентів аграрних ВНЗ передбачало їхню участь у різних видах позааудиторної діяльності, зокрема: пізнавальній, дослідницькій, трудовій, комерційній, природоохоронній, науковій, волонтерській, культурно-дозвіллєвій, організаторській, соціально-комунікативній, у яких враховувалося насамперед фахове спрямування їхньої майбутньої діяльності. Позааудиторна діяльність студентів організовувалась у контексті професійного зростання та з орієнтацією на створення у процесі життєдіяльності ситуації успіху через використання адекватних методів (інформаційні, дискусійні, дослідницькі, практичні, драматизації, аналітичні, кейс-метод, методи польового спостереження й аналізу, організаційно-ділові та сюжетно-рольові ігри, творчий аналіз конкретних виробничих ситуацій, відеовправи, ілюстрування, демонстрування, круглі столи, мозкова атака, саморегуляції, стимулювання, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, створення проблемних ситуацій та ситуацій успіху). Ефективність позааудиторної діяльності досягалася завдяки забезпеченню адекватної суб’єкт-суб’єктної взаємодії учасників навчально-виховного процесу (викладачів-студентів, студентів-студентів, студентів-старших).

За результатами підсумкового зрізу шляхом зіставлення рівнів сформованості компонентів патріотизму в студентів ЕГ виявилося суттєве зростання показників ціннісно-мотиваційного, когнітивного, емоційно-почуттєвого, діяльнісно-практичного та рефлексивно-оцінного компонентів у студентів експериментальних груп, чому сприяла чітка організація різних видів позааудиторної діяльності. Певні позитивні зміни відбулися і в контрольних групах, але вони не є таким суттєвими (табл.).

Таблиця

Динаміка рівнів сформованості патріотизму студентів аграрних вищих навчальних закладів за результатами констатувального та формувального етапів експерименту (у %)

 

Рівні	ЕГ		Динаміка	КГ		Динаміка
	На початок експерименту	На кінець експерименту		На початок експерименту	На кінець експерименту
Високий	11,1	15,9	+4,8	11,1	11,3	+0,2
Середній	48,2	68,4	+20,2	48,0	56,7	+8,7
Низький	40,7	15,7	-25,0	40,9	32,0	-8,9

За результатами дослідно-експериментальної роботи встановлено, що загальна кількість студентів із високим та середнім рівнем сформованості патріотизму зросла в ЕГ на 4,8 % та 20,2 %, тоді як в КГ зросла кількість студентів лише із середнім рівнем сформованості патріотизму на 8,7 %, тобто позитивна динаміка є незначною.

Для перевірки результатів дослідження на достовірність застосовано λ-критерій Колмогорова-Смирнова.

Встановлено якісні зміни у розвитку патріотичних почуттів (любові до Батьківщини, природи, рідного краю, його історії, культури тощо), переконань; в оволодінні прийомами виконання майбутньої професійної, дослідницько-пошукової, волонтерської, комерційної, природоохоронної, наукової, культурно-дозвіллєвої, організаторської та соціально-комунікативної діяльності, в оволодінні способами саморегуляції свого психофізичного стану; вмінні аналізувати сучасну соціополітичну ситуацію.

Означене вказує на правомірність висунутої нами гіпотези і дає підстави стверджувати, що розроблені модель та педагогічні умови сприяли позитивній динаміці у сформованості патріотизму студентів аграрних вищих навчальних закладів.

 

ВИСНОВКИ

 

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й практичне розв’язання наукової проблеми формування патріотизму студентів аграрних вищих навчальних закладів у позааудиторній діяльності. Проведене теоретико-експериментальне дослідження дозволило дійти таких висновків:

1. На основі аналізу філософської, соціологічної, психологічної, педагогічної літератури з’ясовано стан дослідженості проблеми формування патріотизму майбутніх фахівців аграрних професій у виховній теорії й практиці. З’ясовано, що більшість сучасних дослідників розуміє патріотизм як сукупність етичних, духовних, громадянських, світоглядних якостей особистості, що виявляються у любові до Батьківщини, до свого народу, у вірі в його духовну силу, здатності поєднувати свою долю з його долею, в любові до рідної природи, прагненні й умінні берегти й примножувати кращі традиції народу, цінувати їх, знати національну культуру та поважати культуру інших народів.

Поняття «патріотизм» має соціально-історичний характер (від відчуття єдності зі своїм племенем, родом до одного з психічних утворень духовної сфери людини). Його трансформація відбувається упродовж суспільного та історичного розвитку.
У результаті узагальнення поглядів науковців на поняття «патріотизм», «патріотизм студентів аграрних ВНЗ», уточнено сутність поняття «формування патріотизму студентів аграрних ВНЗ у позааудиторній діяльності».

Дефініцію «патріотизм студентів аграрних ВНЗ» визначено як одну з найвищих цінностей, надбань особистості, як сукупність її етичних, громадянських, світоглядних якостей, як інтегральне особистісне утворення, яке виявляється у знанні історії та культури свого народу; толерантності до інших етносів, культур; любові до Батьківщини, до рідної землі; почутті господаря, здатності до професійної діяльності в умовах конкурентного ринкового середовища та життєдіяльності.

Визначено види позааудиторної діяльності, які мають значний виховний потенціал у формуванні патріотизму: пізнавальна, предметно-трудова, громадсько-корисна, ціннісно-орієнтована, науково-дослідницька, соціально-комунікативна.

Формування патріотизму студентів аграрних ВНЗ у позааудиторній діяльності розуміємо як цілеспрямований складний процес введення молодих людей у систему вартостей демократичного суспільства, підготовку їх до участі у розв’язанні сьогоденних і перспективних завдань держави, до виконання функцій трудівника, господаря, громадського діяча, захисника Вітчизни через включення до пізнавальної, ціннісно-орієнтованої, предметно-трудової, громадсько-корисної, науково-дослідницької, соціально-комунікативної позааудиторної діяльності та використання системи ефективних форм і методів її організації. Доведено, що саме така діяльність шляхом інтеріоризації постає внутрішнім психологічним механізмом особистісно-професійного новоутворення для майбутньої професійної діяльності в аграрному конкурентному ринковому середовищі та життєдіяльності.

2. Для виявлення рівнів сформованості патріотизму виокремлено критерії та показники, які характеризують компоненти патріотизму студентів аграрних ВНЗ: ціннісно-мотиваційний, когнітивний; емоційно-почуттєвий; діяльнісно-практичний; рефлексивно-оціночний.

Показниками мотиваційного критерію сформованості патріотизму визначено – установка на поведінку патріотичного спрямування, розвиненість внутрішніх мотивів до майбутньої професійної діяльності; когнітивного – системність і цілісність професійних та особистісних знань, здатність до їх інтеграції для здійснення майбутньої професійної діяльності та життєдіяльності. Емоційний критерій характеризує глибину вираження патріотичних почуттів до України, до свого народу; повноту переживань краси рідної природи, видатних пам’яток минулого, творів народного і сучасного мистецтва; прояв емпатійності, толерантності у ставленні до батьків, рідних, колег по навчанню, викладачів, старших; наявність бажання, у разі потреби, надати допомогу іншим. Діяльнісний критерій передбачає системність, ґрунтовність професійних умінь, їх взаємопов’язаність з особистісними якостями, спрямованість на високу продуктивність майбутньої професійної діяльності; рефлексивний – наявність рефлексивних та саморегулятивних умінь; здатність до рефлексії при розробці проекту власного особистісного зростання.

Виходячи із сформованості показників критеріїв визначено рівні сформованості патріотизму у студентів аграрних ВНЗ (високий – 11,1 %, середній – 44,1 %, низький – 40,8 %).

У результаті проведення констатувального експерименту виявлено причини низького рівня сформованості патріотизму студентів аграрних ВНЗ (деформація ціннісної сфери особистості студентів аграрних ВНЗ, недостатня актуалізація в особистісній структурі сучасної молоді позитивних взірців для наслідування, недостатня повнота та глибина знань про Україну, її минуле і сьогодення, недостатня сформованість мотивації до діяльності патріотичного спрямування, низька здатність вияву в майбутніх фахівців-аграрників милосердя, допомоги іншим), що зумовило потребу в підборі спеціального організаційно-методичного інструментарію та побудові моделі формування патріотизму в студентів аграрних ВНЗ у процесі позааудиторної діяльності.

3. Розроблено та апробовано модель формування патріотизму студентів аграрних ВНЗ у позааудиторній діяльності, яка включає мету, завдання, зміст, види позааудиторної діяльності, форми, методи та результат. Модель формування патріотизму в студентів аграрних ВНЗ враховувала регіональний чинник та особливості майбутньої професійної діяльності юнаків і дівчат й передбачала використання таких форм і методів, завдяки яким відбувалася актуалізація усіх компонентів патріотизму.
4. Обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування патріотизму студентів аграрних вищих навчальних закладів у позааудиторній діяльності: поєднання наявного позитивного досвіду у виховному середовищі вищого навчального закладу з пошуком нових форм і напрямів позааудиторної діяльності, адекватних сучасним ціннісним орієнтаціям студентської молоді; формування позитивної мотивації до позааудиторної діяльності як засобу патріотичного виховання та професійного зростання фахівців аграрного профілю; розвиток студентського самоврядування, інститутів колективної студентської самоорганізації, клубної діяльності як особливої сфери життєдіяльності студентської молоді.

Основою ефективної реалізації моделі та педагогічних умов є залучення студентів до різних видів (пізнавальна, дослідницька, трудова, комерційна, природоохоронна, наукова, культурно-дозвіллєва, організаторська, соціально-комунікативна) позааудиторної діяльності; використання різноманітних форм (спецкурс «Від пізнання культури рідного краю до патріотизму студентів-аграрників», акції на підтримку учасників АТО, сімей загиблих захисників Батьківщини та інвалідів, дискусії, диспути, наукові гуртки, проблемні групи, походи-екскурсії, відвідування музеїв, клубна діяльність, літні трудові загони, стажування у країнах ЄС, природоохоронні групи, студентське волонтерське братство, участь у всеукраїнських конкурсах студентських наукових робіт, студентські наукові конференції, участь у редколегії газети «Моя академія», соціально-психологічні тренінги, індивідуальні консультації, практична робота на дослідних полях та в академічній ветлікарні, зустрічі з фахівцями аграрного сектору, екологічні варти, тренінг) та методів (інформаційні, дискусійні, дослідницькі, практичні, драматизації, аналітичні, проектної діяльності, кейс-метод, методи польового спостереження й аналізу, ілюстрування, відеовправи, демонстрування, круглі столи, мозкової атаки, саморегуляції, корекції, стимулювання, відкритої трибуни).

Доведено, що позааудиторна діяльність сприяє формуванню у студентів патріотизму й зорієнтована на особистісне та професійне зростання майбутніх фахівців-аграрників. Експериментально доведено, що впровадження виокремлених педагогічних умов у навчально-виховний процес аграрного вищого навчального закладу дозволило істотно підвищити рівень сформованості патріотизму за всіма показниками: за результатами формувального експерименту кількість студентів у ЕГ із високим рівнем зросла на 4,8 %; із середнім – на 20,2 %. Водночас суттєво зменшилася кількість студентів аграрних ВНЗ з низьким рівнем, з 40,7 % до 15,7 %.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розробленої проблеми. Подальшого поглибленого теоретичного аналізу та експериментальної апробації потребує проблема формування патріотизму студентів аграрних ВНЗ у навчально-пізнавальній діяльності (засобами гуманітарних наук) та дослідження системи виховної діяльності в аграрних вищих навчальних закладах.

Зважаючи на актуальність досліджуваної проблеми, рекомендовано запровадити використання спецкурсу «Від пізнання культури рідного краю до патріотизму студентів-аграрників» у профільних вищих навчальних закладах у процесі планування та організації виховної роботи.

 

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

 

Наукові праці, в яких опубліковано основні результати дослідження

1. Колодій О. С. Категоріально-понятійний апарат дослідження проблеми патріотизму / О. Колодій // Iмiдж сучасного педагога : наук.-практ. освіт.-попул. часоп. – Полтава : АСМІ, – № 3 (102). – С. 72–76.
2. Колодій О. С. Понятійна структура категорії «патріотизм» / О. Колодій // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка : наук. журн. – Житомир: Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2010. – Вип. 49. – С. 71–75.
3. Колодій О. С. Труднощі та суперечності патріотичного виховання у ВНЗ / О. Колодій // Наукові записки : зб. наук. статей. Сер.: педагогічні та історичні науки / М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2010. – Вип. LXXXVIII (88). – С. 101–107.
4. Колодій О. С. Генетичні закономірності розвитку поняття патріотизму в історії педагогічної думки / О. Колодій // Постметодика : журн. – Полтава : АСМІ, – № 4 (95). – С. 2–7.
5. Колодій О. С. Розвиток патріотизму як умова формування ціннісних орієнтацій зрілості у студентської молоді / О. Колодій // Iмiдж сучасного педагога : наук.-практ. освіт.-попул. часоп. – Полтава : АСМІ, – № 1 (110). – С. 50–52.
6. Колодій О. С. Виховання патріотичних цінностей у майбутніх фахівців-аграрників / О. Колодій // Педагогічні науки : зб. наук. пр. – Полтава : Вид-во ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2011. – № 2. – С. 77–81.
7. Колодій О. С. Шляхи виховання патріотизму студентів-аграріїв / М. Левківський, О. Колодій // Нові технології навчання : наук.-метод. зб. / Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України. – К. : Вид-во ФОП Корзун Д. Ю., 2011. – Вип. 69, ч. ІІ. – С. 134–138.
8. Колодий Е. С. Воспитание патриотизма у студентов-аграриев / Е. Колодий, М. Левковский // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. Серия : педагогика и психология. – Тольятти : Изд-во Тольяттинского гос. ун-та, 2013. – № 2 (13). – С. 149–152.

 

Опубліковані праці апробаційного характеру

9. Колодій О. С. Формування патріотизму у студентської молоді: постановка проблеми / О. Колодій // Педагогічна система А. Макаренка: історія, реалії, перспективи : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – Житомир : Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2008. – С. 73–78.
10. Колодій О. С. Проблема ефективності становлення патріотизму студентів аграрних ВНЗ в процесі вивчення соціально-гуманітарних дисциплін / О. Колодій // Економіка і підприємство: організаційно-методологічні аспекти обліку, фінансів, аудиту та аналізу : матеріали наук. конф. молодих вчених. – Полтава, 2008. – Вип. 6, т. 2. – С. 34–37.
11. Колодій О. С. Понятійна структура категорії «патріотизм» / О. Колодій // Соціалізація особистості і суспільні трансформації : механізм взаємовпливу та вияви : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т імені Юрія Федьковича, 2009. – Кн. ХХІ. – С. 128–133.
12. Колодій О. С. Патріотизм студентської молоді як вираження соцієтальної психіки українського народу / О. Колодій // Парадигма творення в сучасній науці : на шляху до інтегрованого світогляду : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. – Острог : Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академія», 2009. – Вип. 1. – С. 221–230.
13. Колодій О. С. Поняттєва структура патріотизму / О. Колодій // Духовно-моральне виховання і професіоналізація особистості: виклики ХХІ століття : матеріали VII Міжнар. наук.-метод. конф. / Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, Академія міжнародного співробітництва з креативної педагогіки. – К. ; Вінниця, 2010. – С. 126–130.

 

Опубліковані праці, які додатково відображають
наукові результати дисертації

4. Колодій О. С. Від пізнання культури рідного краю до патріотизму студентів-аграрників : методичні рекомендації / О. Колодій. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. – 24 с.
5. Колодій О. С. Виховання патріотизму у студентів-аграріїв / О. Колодій // Наш рідний край: історія освіти і сьогодення : зб. наук. пр. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2013. – С. 145–148.
6. Колодій О. С. Головні аспекти громадянського виховання: полікультурний аспект / О. Колодій, М. Левківський // Проблеми освіти : зб. наук. пр. – Вінниця ; К. : Вид-во ФОП Корзун Д. Ю., 2015. – Вип. № 82 – С. 152–156.
7. Колодій О. С. Виховання патріотизму у студентів аграрних ВНЗ : навч.-метод. посіб. / О. Колодій. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2015. – 76 с.

 

АНОТАЦІЇ

 

Колодій О. С. Формування патріотизму студентів аграрних вищих навчальних закладів у позааудиторній діяльності. – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Умань, 2016.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоноване нове вирішення проблеми формування патріотизму студентів аграрних вищих аграрних закладів у позааудиторній діяльності.

На основі аналізу наукової літератури з’ясовано стан дослідженості проблеми формування патріотизму майбутніх фахівців аграрних професій у виховній теорії й практиці та уточнено і конкретизовано базові поняття дослідження: «патріотизм», «патріотизм студентів аграрних ВНЗ», «формування патріотизму студентів аграрних ВНЗ у позааудиторній діяльності»

Обґрунтовано змістову структуру патріотизму, до якої включено ціннісно-мотиваційний, когнітивний, емоційно-почуттєвий, діяльнісно-практичний та рефлексивно-оцінний компоненти, визначено критерії (мотиваційний, когнітивний, емоційний, діяльнісний, рефлексивний), показники та охарактеризовано рівні (високий, середній, низький) його сформованості.

Розроблено та апробовано модель формування патріотизму студентів аграрних ВНЗ у позааудиторній діяльності, дієвість якої забезпечують визначені педагогічні умови: поєднання наявного позитивного досвіду у виховному середовищі вищого навчального закладу з пошуком нових форм і напрямів позааудиторної діяльності, адекватних сучасним ціннісним орієнтаціям студентської молоді; формування позитивної мотивації до позааудиторної діяльності як засобу патріотичного виховання та професійного зростання фахівців аграрного профілю; розвиток студентського самоврядування, інститутів колективної студентської самоорганізації, клубної діяльності як особливої сфери життєдіяльності студентської молоді.

Ключові слова: патріотизм, патріотизм студентів аграрних ВНЗ, формування патріотизму студентів аграрних ВНЗ, позааудиторна діяльність.

Колодий Е. С. Формирование патриотизма студентов аграрных высших учебных заведений во внеаудиторной деятельности. – На правах рукописи.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. – Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины, Умань, 2016.

В диссертации приведено теоретическое обобщение и предложено новое решение проблемы формирования патриотизма студентов аграрных высших учебных заведений во внеаудиторной деятельности.

На основе анализа научной литературы проанализировано состояние ее разработки, уточнены и конкретизированы базовые понятия исследования: «патриотизм», «патриотизм студентов аграрных ВУЗов», «формирование патриотизма студентов аграрных ВУЗов во внеаудиторной деятельности».

Обоснованно содержательную структуру патриотизма, в которую включены ценностно-мотивационный, когнитивный, эмоционально-чувственный, деятельностно-практический и рефлексивно-оценочный компоненты, определены критерии (мотивационный, когнитивный, эмоциональный, деятельностный, рефлексивный), показатели и охарактеризовано уровни их сформированности у будущих специалистов-аграрников.

Разработана и внедрена модель формирования патриотизма студентов аграрных ВУЗов во внеаудиторной деятельности, действенность которой обеспечивают выделенные педагогические условия: сочетание имеющегося положительного опыта в воспитательной среде высшего учебного заведения с поиском новых форм и направлений внеаудиторной деятельности, адекватных современным ценностным ориентациям студенческой молодежи; формирование положительной мотивации к внеаудиторной деятельности как средству патриотического воспитания и профессионального роста специалистов аграрного профиля; развитие студенческого самоуправления, институтов коллективной студенческой самоорганизации, клубной деятельности как особой сферы жизнедеятельности студенческой молодежи.

Ключевые слова: патриотизм, патриотизм студентов аграрных ВУЗов, формирование патриотизма студентов аграрных ВУЗов, внеаудиторная деятельность.

Kolody H. S. Formation the patriotism of the Students of Agrarian Higher Educational Institutions in Extracurricular Activities. – On the rights of manuscript.

Scientific thesis for the degree of the Candidate of Pedagogical Sciences in specialty 13.00.07 – Theory and Methods of Education. – Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman, 2016.

The dissertation deals with theoretical summing up and sets a new way to solve the problem of formation the patriotism of the students of agrarian higher educational institutions in extracurricular activities.

On the basis of the analysis of psychological and pedagogical literature the fundamental concepts of «patriotism» and «patriotism of the students of agrarian higher educational institutions », «formation the patriotism of the students of agrarian higher educational institutions in extracurricular activities» are specified and defined concretely. The state of studies regarding the problem of the formation of patriotism of future specialists of agricultural professions in educational theory and practice is analysed.

The patriotism of the students of agrarian higher educational institutions is defined as one of the highest values and achievements of the personality, as the sum of his/her moral, civic and ideological qualities, as integral personal and professional education, which is manifested in the knowledge of the Constitution, laws of Ukraine, the history of own people, its culture, in the manifestation of tolerance to other ethnic groups and cultures, in love to the motherland, to homeland, in sense of ownership, in ability to professional work in conditions of competitive market environment and vital activity.

The patriotism formation of the students of agrarian higher educational institutions in extracurricular activities is a complicated purposeful process of expanding of the knowledge about the past of our people, the nature of their region, its culture, their rights, responsibilities, and various personal and professional skills. It provides for the development of sustained intrinsic motivation, reflection and inclusion of students into diverse extracurricular activities.

The substantial structure of the patriotism of the students of agrarian higher educational institutions is theoretically proved. It includes the following components: motivational (need for the interiorizing of the system of spiritual-moral and cultural, national and universal values, motivation); cognitive (knowledge of the history of national culture, patriotic consciousness); emotional (the feeling of love to the motherland, moral responsibility in front of it, respect for native people, a sense of spiritual connection with it); activity-practical (willingness to act for the good of their country, to defend its interests, to protect them, etc.); reflexive evaluation (monitoring and evaluation of implemented activities to commit the results). Structural components are organically mutually bound, mutually conditioned and complement each other.

An experimental model of formation the patriotism of the students of agrarian higher educational institutions in extracurricular activities is developed and tested. It includes the goal, objectives, content, and types of extracurricular activities, forms, methods and results. The model of formation the patriotism of the students of agrarian higher educational institutions took into account regional factor and the features of future professional activity of young men and women and involved the use of such forms and methods due to which all the components of patriotism were actualized.

The basis for the development of patriotism among students of agrarian higher educational institutions in extracurricular activities was a course «From the learning of native culture to the patriotism of agrarian students». The content of the lessons of the course were directed towards the development of motivational, cognitive, emotional, active and practical, reflexive spheres.

Engagement of students of agrarian higher educational institutions in different types of extracurricular activities (educational, research, labour, commercial, environmental, scientific, cultural and leisure, organizational, social and communicative) was provided, a variety of the forms (a special course «From the learning of native culture to the patriotism of agrarian students»; events for support of participants of anti-terrorist operation, families of the lost defenders of the motherland and the disabled; discussions, debates, scientific circles, problem groups, trips-excursions, Museum visits, club activities, summer labor groups, internships in EU countries, environmental groups, student fellowship, participation in all-Ukrainian competitions of student research papers, student research conferences, participation in editorial Board of the newspaper «My Academy», socio-psychological trainings, individual consultations, practical work at the experimental fields and at the academic veterinary hospitals, meeting with specialists of the agricultural sector, environmental guard, training) and the methods (informational, discussion, research, practical, dramatization, analysis, design activity, case study, field methods of observation and analysis, illustration, video exercises, demonstrations, round tables, brainstorming, self-regulation, correction, stimulation, bleachers) is used. The extracurricular activities contributed to the development of students’ patriotism and have been focused on the personal and professional growth of the future agrarian specialists.

Key words: patriotism, the patriotism of the students of agrarian higher educational institutions, formation the patriotism of the students of agrarian higher educational institutions, extracurricular activities.