Актуальність теми. Науково-технічний прогрес не лише сприяє розвитку сучасного виробництва та покращенню умов праці, добробуту громадян, але й збільшує ризик аварій на великих промислових виробництвах. Україна є регіоном з наявністю зон високого ступеня ризику виникнення надзвичайних ситуацій, внаслідок підвищення відносної частки застарілих технологій та обладнання, зниження темпів відновлення та модернізації виробництва. Суттєві диспропорції у розміщенні продуктивних сил, що існували упродовж тривалого часу, призвели до того, що в Україні техногенне навантаження на природне середовище у 4–5 разів перевищує аналогічний показник у розвинених країнах. Так, за останніх п’ять років в Україні зареєстровано 973 надзвичайних ситуацій, унаслідок яких загинуло 1557 осіб та 4133 – постраждало; матеріальні збитки склали приблизно 2 млрд грн.В умовах існуючих загроз техногенного, природного та соціального характеру актуалізується проблема професійної підготовки висококваліфікованих, компетентних фахівців цивільного захисту (рятівників, пожежників), професійна діяльність яких спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій. Водночас ефективність діяльності підрозділів цивільного захисту прямо пропорційна відповідальному ставленню особового складу до виконання своїх професійних обов’язків. Тому перед вищими навчальними закладами цивільного захисту постає завдання виховання активної особистості майбутнього фахівця, якому притаманні, передусім, висока свідомість та професійна відповідальність за безпеку людей, за прийняті рішення.
Вказані аспекти окреслені і у законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», у Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року [188], галузевих стандартах вищої освіти [62, 63], де зазначено, що одним із основними завдань вищого навчального закладу є формування особистості шляхом патріотичного, правового, екологічного виховання, утвердження в учасників освітнього процесу моральних цінностей, соціальної активності, громадянської позиції та відповідальності.
Розуміння відповідальності як особливої філософсько-соціальної категорії, що відображає об’єктивний характер взаємодії суб’єктів діяльності з погляду свідомого здійснення взаємних вимог, детермінованих соціальними нормами, досліджували Т. Аболіна [1], В. Андрущенко [5], І. Бойченко [33], С. Братющенко [35], Т. Василевська [45], Г. Гаєвая [59], Л. Губернський [81], В. Зомбарт [103], В. Канке [111], Є. Мануйлов [162], Ю. Осокіна [204], О. Тітаренко [256] та ін. Відповідальність як провідну якість особистості, що інтегрована з ідей, почуттів, переживань суб’єктом своєї повної причетності до соціально і особисто значущої діяльності та звітності за неї як перед самим собою, так і перед суспільством досліджували І. Бех [24–26], Н. Мінкіна [169], К. Муздибаєв [180], А. Нємчінінов [190], А. Ореховський [199, 200], А. Петровський [209], О. Плахотний [211, 212], В. Прядеін [227], Дж. Роттер [288], М. Савчин [235], В. Сафін [237] та ін. Аналіз особливостей формування відповідальності у студентів в освітньому процесі вищого навчального закладу присвячено роботи А. Афанасьєва [11, 12], Ю. Бабанського [13, 14], Л. Барановської [18], М. Борцової [34], А. Галімова [60, 61], К. Гнезділової [71, 72], Т. Ємельянової [93], Н. Іванової [107], Д. Карпілянського [116], Л. Нора [196], А. Орлова [201], О. Пономарьова [216-218] та ін.
Істотне значення для нашого дослідження мають праці, в яких розкриваються наукові підходи щодо виховання сучасної молоді (І. Бех [24-26], Л. Бєлова [27, 28], О. Вишневський [52], Н. Волкова [56], І. Глікман [69, 70], П. Ігнатенко [108], Т. Ісаєнко [109], С. Карпенчук [114], О. Коберник [131], Н. Коляда [137], Т. Кравченко [139, 140], В. Кузь [143, 144], Н. Мінкіна [169], Л. Москальова [178], Г. Пустовіт [230, 231], В. Сластьонін [243-245], В. Ягупов [279-282] та ін.), зокрема щодо формування відповідальності як професійно важливої якості (Г. Васянович [41-43], С. Гречко [76, 77], І. Гамула [65], Т. Ісаєнко [109], А. Орлов [201], В. Примак [222], Ю. Сичевський [242], В. Шусть [276] та ін.). Відповідно до теми дослідження суттєвої ваги набувають праці, у яких вивчаються проблеми навчання та виховання курсантів вищих навчальних закладів різного спрямування та особливості формування у них професійно важливих якостей (Ю. Антошків [7], О. Барабанщиков [17], С. Волков [55], Г. Грибенюк [77], А. Капля [112, 113], М. Козяр [135], М. Кришталь [141], С. Миронець [170], Л. Мохнар [179], А. Нємчинінов [190], О. Парубок [207], Ю. Приходько [223, 224], А. Снісаренко [247], М. Фомич [263] та ін.).
Проте досі немає ґрунтовного дослідження сутності поняття «професійна відповідальність майбутніх фахівців цивільного захисту», не з’ясовано критерії виявлення рівня вихованості зазначеної якості та педагогічні умови її виховання в умовах вищого навчального закладу цивільного захисту. Значущість аналізованого питання підкреслюється специфікою навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах цивільного захисту, у яких здійснюється підготовка зазначених фахівців, зокрема режимністю, дотриманням уставу, обмеженням певних свобод, не характерних для інших категорій студентів тощо.
Вивчення психолого-педагогічної літератури та практики організації виховного процесу у ВНЗ цивільного захисту дозволило виявити певні суперечності між:
- соціальним замовленням держави на підготовку професійно відповідальних фахівців цивільного захисту та недостатньою розробкою методичних підходів в організації виховної діяльності ВНЗ;
- динамікою розвитку особистості курсанта / студента вищого навчального закладу цивільного захисту і консерватизмом змісту, традиційних методів і форм навчально-виховної роботи у зазначених закладах;
- потенційними можливостями виховного середовища вищого навчального закладу цивільного захисту щодо виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту і недостатньою професійною готовністю викладачів до здійснення такого процесу.
Багатоаспектність означеного кола питань, виявлені суперечності, недостатня розробленість проблеми в умовах ВНЗ цивільного захисту, актуальність та значущість проблеми обумовили вибір теми дослідження – «Виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до науково-дослідної теми Академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля МНС України[1] «Розробка навчально-методичного забезпечення природничих і загальнотехнічних дисциплін та організація освітньо-виховного процесу у вищих навчальних закладах МНС України» (державний реєстраційний номер 0110U004938). Тема дисертації затверджена вченою радою Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 8 від 24.03.2014 р.) й узгоджена Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 5 від 27.05.2014 р.).
Мета дослідження – на основі теоретичного аналізу досліджуваної проблеми та вивчення навчально-виховної практики вищих навчальних закладів цивільного захисту обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на тому, що процес виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту відбуватиметься результативніше за таких педагогічних умов: цілеспрямована позитивна мотивація майбутніх фахівців цивільного захисту на необхідність прояву відповідальності у професійній діяльності; набуття майбутніми фахівцями цивільного захисту досвіду відповідальної поведінки на основі єдності аудиторної та позааудиторної роботи; активізація самостійної діяльності майбутніх фахівців цивільного захисту у навчально-виховному процесі профільного вищого навчального закладу.
Відповідно до сформульованої мети визначено такі завдання дослідження:
- Здійснити аналіз науково-теоретичних джерел з проблеми дослідження у контексті сучасних дослідницьких підходів та розкрити сутність і структуру професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту.
- Визначити критерії, показники та схарактеризувати рівні вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту.
- Розробити та апробувати педагогічну модель виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту.
- Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту.
Об’єкт дослідження – процес виховання майбутніх фахівців цивільного захисту.
Предмет дослідження – педагогічні умови виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту в умовах профільного вищого навчального закладу.
Для вирішення поставлених завдань було використано комплекс взаємопов’язаних методів: теоретичні – аналіз, синтез, порівняння, моделювання, узагальнення з метою визначення концептуальних засад дослідження, тлумачення та уточнення ключових понять, обґрунтування сутності та розробки педагогічної моделі виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту; емпіричні – анкетування, бесіди, пряме та непряме спостереження, експертне оцінювання з метою вивчення рівнів вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту; педагогічний експеримент з метою перевірки ефективності реалізації педагогічних умов виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту; статистичні – для обробки отриманих результатів, аналізу та перевірки гіпотези і встановлення кількісних залежностей між досліджуваними явищами та процесами.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальною роботою було охоплено 492 курсанта та 58 викладачів, викладачів-наставників, викладачів-методистів та курсових офіцерів вищих навчальних закладів цивільного захисту (Національний університет цивільного захисту України (м. Харків), Черкаський інститут пожежної безпеки Національного університету цивільного захисту України, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, Державний заклад освіти «Командно-інженерний інститут» МНС Республіки Білорусь).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що
– вперше обґрунтовано педагогічні умови виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту у навчально-виховному процесі профільного вищого навчального закладу (цілеспрямована позитивна мотивація майбутніх фахівців цивільного захисту на необхідність прояву відповідальності у професійній діяльності; набуття майбутніми фахівцями цивільного захисту досвіду відповідальної поведінки на основі єдності аудиторної та позааудиторної роботи; активізація самостійної діяльності майбутніх фахівців цивільного захисту у навчально-виховному процесі профільного вищого навчального закладу); розроблено модель виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту, яка передбачає взаємодію чотирьох блоків: цільового (мета, завдання, суб’єкти виховання), змістового (підходи, принципи та етапи виховання), процесуального (форми, методи та засоби виховання), результативного (компоненти, критерії, показники, рівні та результат);
– удосконалено компоненти (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний) професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту; критерії (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-пізнавальний, діяльнісно-практичний), показники (ціннісні орієнтації, мотивація до професійної діяльності, потреба у реалізації власного потенціалу; здатність до пізнання, навчальна активність, професійний досвід; організаторські якості, активність в аудиторній та позааудиторній роботі, самоконтроль) та рівні (початковий, середній та високий) вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту;
– уточнено зміст ключових понять дослідження: «виховання майбутнього фахівця цивільного захисту в умовах вищого навчального закладу», «професійно важливі якості майбутнього фахівця цивільного захисту», «професійна відповідальність майбутнього фахівця цивільного захисту»;
– набули подальшого розвитку теоретичні й методичні аспекти вдосконалення процесу виховання професійної відповідальності особистості в умовах ВНЗ цивільного захисту.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у розробці й упровадженні у практику діяльності вищих навчальних закладів цивільного захисту методики визначення рівнів вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту, корекційно-виховного тренінгу «Відповідальність у моєму житті», програми і методичних рекомендацій виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту у вищих навчальних закладах цивільного захисту, навчально-методичного посібника «Організаційні засади виховання професійної відповідальності у особового складу органів і підрозділів цивільного захисту».
Результати дослідження можуть бути використані у процесі планування та організації виховного процесу у ВНЗ цивільного захисту; роботи служб професійного відбору та відділу роботи з особовим складом у ВНЗ цивільного захисту; у змісті методичних зборів начальницького складу; діяльності курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації середнього та старшого начальницького складу та викладачів профільних ВНЗ.
Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля НУЦЗ України (довідка № 2/3–694 від 02.04.2015 р.), Національного університету цивільного захисту України (акт впровадження від 31.03.2015 р.), Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (довідка № 8/1163/04–07 від 23.04.2015 р.), Державного закладу освіти «Командно-інженерний інститут» МНС Республіки Білорусь (довідка № 48/6/22 від 9.01.2015 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційної роботи обговорено на науково-практичних конференціях і семінарах різного рівня: міжнародних – «Дидактика Яна Амоса Коменського: від минулого до сьогодення» (Умань, 2013–2014 рр.), «Актуальні проблеми технічних та соціально-гуманітарних наук у забезпеченні діяльності служби цивільного захисту» (Черкаси, 2013 р.), «Актуальные проблемы пожарной безопасности, предупреждения и ликвидации чрезвычайных ситуаций» (Кокшетау, Казахстан, 2013 р.), «Надзвичайні ситуації: безпека та захист» (Черкаси, 2013 р.), «Теорія і практика гасіння пожеж та ліквідації надзвичайних ситуацій» (Черкаси, 2013 р.), «Naukowa mysl informacyjnej powieki – 2014» (Пшемисль, Польща, 2014 р.), «Найновите научни постижения – 2014» (Бялград, Болгарія, 2014 р.), «Чрезвычайные ситуации: теория, практика, инновации» (Гомель, Республіка Білорусь, 2014 р.), «Педагогічна майстерність: методологія, теорія, технології» (Черкаси, 2014 р.), «Проблеми цивільного захисту: управління, попередження, аварійно-рятувальні та спеціальні роботи» (Харків, 2014 р.), «Методики преподавания общепрофессиональных и специальных дисциплин при обучении в области предупреждения и ликвидации чрезвычайных ситуаций» (Мінськ, Республіка Білорусь, 2015 р.); всеукраїнських – «Всеукраїнська науково-практична конференція рятувальників» (Київ, 2014 р.), «Сучасний стан цивільного захисту України: перспективи та шлях до Європейського простору» (Київ, 2015 р.), «Гуманітарний дискурс суспільних проблем: минуле, сучасне, майбутнє» (Черкаси, 2014 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційної роботи викладено у
20 одноосібних наукових працях, із них: 6 відображають основні наукові результати, 11 – апробаційного характеру, 3 – додатково висвітлюють наукові результати.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів та висновків до них, висновків, списку використаних джерел
(292 найменування, з них 4 – іноземними мовами), 8 додатків на 53 сторінках. Загальний обсяг дисертації – 280 сторінки, у тому числі основного тексту –
195 сторінки. Робота містить 9 таблиць, 23 рисунки.
[1] Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля реорганізована шляхом приєднання до Національного університету цивільного захисту України згідно з наказом ДСНС України від 09.12.2013р. № 749 – далі Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля НУЦЗ України.