У дисертації здійснено теоретичне узагальнення досліджуваної проблеми і запропоновано новий підхід до вирішення актуального завдання, що полягає в обґрунтуванні й експериментальній перевірці педагогічних умов виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту. Результати проведеного дослідження засвідчили ефективність розв’язання поставлених завдань та дали підстави для формулювання таких висновків:
1. На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури з’ясовано, що виховання майбутнього фахівця цивільного захисту в умовах вищого навчального закладу – це цілеспрямований, планомірний і організований вплив на особистість курсанта з метою формування комплексу його професійно важливих якостей у відповідності до вимог майбутньої професійної діяльності. Професійно важливі якості майбутнього фахівця цивільного захисту схарактеризовано як соціально обумовлені якості особистості, що впливають на успіхи в навчанні та можливість реалізації себе в майбутній професії, а також забезпечують ефективність подальшої професійної діяльності. Процес виховання майбутніх фахівців цивільного захисту – це системна єдність мети, змісту, форм, методів і засобів виховної взаємодії суб’єктів виховання, специфіки їхньої взаємодії, її результатів тощо. Особливістю виховання майбутніх фахівців цивільного захисту в умовах профільного вищого навчального закладу є: чітка регламентація їхньої життєдіяльності у відповідності до законодавчих та нормативно-правових актів Державної служби України з надзвичайних ситуацій; службово-професійна спрямованість на підготовку фахівців із захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій; формування морально-психологічної готовності до дій у екстремальних умовах; постійне перебування у курсантських колективах, що мають особливу організацію, статутні відносини, своєрідний побут (режим, дотримання уставу, обмеження певних свобод, не характерних для інших категорій студентів тощо).
Доведено, що професійна відповідальність особистості формується у процесі професійної підготовки та професійної діяльності як результат тих зовнішніх вимог, які до них висуває суспільство, колектив (професійне середовище), група. Професійна відповідальність пов’язана з готовністю особистості усвідомлено виконувати обов’язки згідно із професійними та соціальними нормами і відповідати за свої дії перед собою, іншими людьми, суспільством та колективом. Професійну відповідальність майбутніх фахівців цивільного захисту розглядаємо як інтегральну особистісну якість, що виявляється у процесі діяльності, пов’язану з наявністю соціальних цінностей та специфічних професійних норм і правил, детермінованих умовами служби цивільного захисту; охоплює усвідомлення предмету відповідальності, уміння добирати та реалізовувати правильний спосіб поведінки, готовність відповідати за його результат та наслідки.
Охарактеризовано структуру професійної відповідальності майбутнього фахівця цивільного захисту, що визначається специфікою такої діяльності та поєднує мотиваційний, когнітивний та діяльнісний компоненти. Мотиваційний компонент визначається ієрархією професійно-значущих мотивів відповідальної поведінки майбутнього фахівця цивільного захисту; когнітивний компонент охоплює знання сутності та предмета професійної відповідальності, змісту своїх професійних завдань та обов’язків, норм і правил, що регулюють професійну діяльність; діяльнісний компонент виявляється через уміння діяти у відповідності з метою та професійними завданнями, обирати та реалізовувати правильний спосіб поведінки, прогнозувати свої дії та їх наслідки, контролювати та регулювати свою поведінку у сфері цивільного захисту.
2. Аналіз досліджуваної проблеми дозволив виокремити критерії (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-пізнавальний, діяльнісно-практичний), показники та рівні (початковий, середній, високий) вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту. Показниками мотиваційно-ціннісного критерію визначено: ціннісні орієнтації, мотивацію до професійної діяльності, потребу у реалізації власного потенціалу; когнітивно-пізнавального критерію – здатність до пізнання, навчальну активність, професійний досвід; діяльнісно-практичного критерію – організаторські якості, самоконтроль, активність в аудиторній та позааудиторній роботі майбутнього фахівця цивільного захисту.
У процесі констатувального експерименту на основі анкетування, опитування, тестування, спостереження тощо здійснено діагностику рівня вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту за усіма показниками і виявлено: в ЕГ початковий рівень вихованості мали 54,78 %, середній рівень – 29,94 %, високий рівень – 15,28 % курсантів; у КГ початковий рівень характерний для 53,86 %, середній – 31,48 %, високий – 14,66 % курсантів.
3. У процесі дослідження розроблено та апробовано педагогічну модель виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту, яку розглядаємо як графічну систему об’єктів, що відтворює основні властивості реального виховного процесу, а її впровадження дає нову інформацію про оптимальні шляхи вдосконалення виховного процесу у профільному вищому навчальному закладі. Розроблена модель виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту складається із чотирьох взаємопов’язаних між собою блоків. Цільовий блок моделі охоплює мету, завдання та суб’єкти виховання; змістовий базується на підходах, принципах та відображає етапи реалізації означеного процесу; процесуальний репрезентує форми, методи та засоби виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту; результативний містить компоненти, критерії та їх показники, рівні як результат вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту.
4. У процесі дослідження теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту: цілеспрямована позитивна мотивація майбутніх фахівців цивільного захисту на необхідність прояву відповідальності у професійній діяльності; набуття майбутніми фахівцями цивільного захисту досвіду відповідальної поведінки на основі єдності аудиторної та позааудиторної роботи; активізація самостійної діяльності майбутніх фахівців цивільного захисту у навчально-виховному процесі профільного вищого навчального закладу.
Експериментально доведено, що впровадження виокремлених педагогічних умов у навчально-виховний процес вищого навчального закладу цивільного захисту дозволило істотно підвищити рівень вихованості за всіма показниками професійної відповідальності майбутніх фахівців зазначеного профілю, а саме: в ЕГ збільшилася кількість курсантів із високим (+11,33 %) та середнім (+7,67 %) рівнями вихованості професійної відповідальності; водночас зменшилася кількість курсантів із низьким (-19,00 %), тоді як у КГ динаміка даного особистісного утворення є незначною.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів вказаної проблеми. Подальшого наукового вивчення потребують питання, пов’язані з дослідженням порушеної проблематики на інших етапах професійної підготовки фахівців сфери цивільного захисту та педагогічних умов їхнього професійного самовдосконалення. Зважаючи на актуальність досліджуваної проблеми, рекомендовано запровадити використання корекційно-виховного тренінгу «Відповідальність у моєму житті», програми виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту у профільних вищих навчальних закладах у процесі планування та організації виховної роботи, служб професійного відбору та відділу роботи з особовим складом та підвищення кваліфікації середнього та старшого начальницького складу, викладачів ВНЗ цивільного захисту.