Висновки

У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення та практичне вирішення проблеми екологічного світогляду, що знайшло відображення в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці педагогічних умов формування екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей у вищих навчальних закладах.

1. Проаналізовано ступінь розробленості досліджуваної проблеми у філософській, соціально-екологічній, еколого-психологічній, психолого-педагогічній літературі та освітньо-виховній практиці, що дозволяє стверджувати, що дослідники заклали методологічне підґрунтя та розкрили загальнотеоретичні питання формування екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей; екологічного виховання фахівців-економістів; висвітлили проблеми професійної підготовки майбутніх економістів; співвідношення інтересів економіки та екології; обґрунтували необхідність вирішення екологічних проблем природокористування засобами економіки.

Аналіз наявних наукових надбань засвідчує, що в дослідженнях в основному звернуто увагу на теоретичні й методичні засади підготовки економістів у вищих навчальних закладах, визначення особливостей психолого-педагогічних та дидактичних умов оволодіння професійною діяльністю та формування професійно важливих особистісних якостей. Однак поза увагою дослідників залишилася проблема формування екологічного світогляду сучасних фахівців, зокрема майбутніх економістів.

Уточнено сутність ключових поняття дослідження «екологічний світогляд студентів економічних спеціальностей», «формування екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей».

Встановлено, що екологічний світогляд студентів економічних спеціальностей – це узагальнений індикатор результативності екологічної освіти та виховання, що є інтегральною якістю особистості, яка характеризується комплексом екологічних цінностей, сформованих внутрішніх мотивацій, поглядів, переконань, реакцій природодоцільного характеру, заснованих на розумінні цінності природи, і проявляється як усвідомлена здатність використовувати екологічні знання, вміння, навички для розв’язання екологічних проблем.

Формування екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів ‑ це цілісний інтегративний процес поетапного залучення студентів до освітньо-виховної діяльності, яка забезпечує розвиток їх поглядів, ціннісних орієнтацій, переконань до гармонізації стосунків з природою з урахуванням необхідності розв’язання екологічних проблем сучасності в майбутній економічній діяльності.

2. Уточнено критерії сформованості екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей та його показники: мотиваційно-ціннісний (усвідомлення особистої причетності до екологічних проблем і відповідальності за екологічні наслідки власної діяльності, наявність потреби в підвищенні рівня екологічних знань, мотивація екологоорієнтованої діяльності, в тому числі професійної, особистісно-ціннісні та соціальні установки щодо охорони, збереження і відтворення ресурсів навколишнього середовища та ін.), когнітивно-інтелектуальний (глибина і міцність засвоєння системи екологічних знань; сформованість узагальнених екологічних понять; ступінь обізнаності про сутність екологічного світогляду та його ролі в професійному становленні майбутніх економістів; уміння використовувати наявні знання для вирішення практичних і пізнавальних екологічних завдань, усвідомлення необхідності використання екологічних знань тощо), практично-діяльнісний (практичний досвід природоохоронної діяльності, рівень сформованості вмінь, здатність свідомо приймати рішення і діяти так, щоб завдавати довкіллю якомога меншої шкоди, здатність відповідально вирішувати життєві ситуації, підпорядковуючи задоволення своїх потреб принципам збалансованого розвитку, вміння застосовувати знання на практиці; здатність керуватись здобутими знаннями, сформованими цінностями і досвідом, приймати виважені екологічно доцільні рішення у власній зоні відповідальності тощо).

На основі визначених критеріїв та показників охарактеризовано рівні сформованості екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей у вищих навчальних закладах: низький, середній та високий.

3. Проаналізовано стан формування екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей у навчально-виховному процесі ВНЗ, який засвідчив, що виховний потенціал викладання фахових дисциплін використовується недостатньо у зв’язку з тим, що змістове наповнення навчально-виховного процесу екологічним матеріалом стало незадовільним, з навчальних планів зникла дисципліна «Екологія», екологічний матеріал як модуль включено до дисципліни «Регіональна економіка». Відтак студенти мають прогалини в екологічних знаннях, не мають навичок практичного застосування екологічних знань і умінь та достатнього рівня екологічного світогляду. У більшості студентів не сформована система екологічних цінностей, стійких екологічних переконань, готовність до конкретних дій. Існує значна розбіжність між обсягом знань і глибиною їх засвоєння, оскільки вони не перейшли в переконання – основу екологічного світогляду.

Результати констатувального експерименту засвідчили низький рівень сформованості екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей (КГ – 48,1 % та ЕГ – 58,0 %).

Серед чинників, які негативно впливають на формування екологічного світогляду варто назвати такі: недостатність самих знань про механізми функціонування біосфери, щоб управляти ними, чітко уявляти всі наслідки потужних засобів впливу на природу; відсутність дисципліни «Екологія» в навчальних планах підготовки економістів; теми з екології не послідовно, а відособлено відображені в освітньо-професійній програмі підготовки економістів, матеріали підручників природничого та гуманітарного спрямування для підготовки економістів мають узагальнювальний характер.

4. Обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей: насичення змісту економічних дисциплін екологічним матеріалом з метою формування складників екологічного світогляду (екологічних знань, почуттів, ставлень, поглядів, переконань, спрямованості); системна мотивація студентів економічних спеціальностей на оволодіння екологічними цінностями для практичного застосування екологічних знань, умінь і навичок з охорони, збереження та відтворення природних ресурсів; активізація позааудиторної виховної роботи екологоорієнтованого спрямування з метою набуття досвіду взаємодії з природним середовищем.

Перша педагогічна умова реалізовувалась на основі взаємозв’язків екологічного та економічного складників освіти, що простежуються через неперервність і наступність у викладанні матеріалу з коригуванням змісту дисциплін «Менеджмент», «Економіка підприємства», «Регіональна економіка» з метою внесення до них екологічного компонента, та спецкурсу «Основи екології та економіки природокористування». Цю умову було реалізовано за допомогою різних форм та методів: метод проблемного читання лекцій, лекція-конференція, бінарні, проведення практичних занять у формі «блок-опитування», семінар у формі прес-конференції, практичне заняття з використанням гри «футбол», самостійна робота студента зі збору інформації про вивчення стану навколишнього середовища регіону проживання, з охорони навколишнього середовища.

Системна мотивація студентів економічних спеціальностей на оволодіння екологічними цінностями для практичного застосування екологічних знань, умінь і навичок з охорони, збереження та відтворення природних ресурсів реалізувалася на основі використання інноваційних технологій у навчанні (технологія «портфоліо», підготовка інноваційних, наукових розробок, бізнес-проектів, та участь у конкурсах проектів розвитку підприємництва в Україні, співпраця з консалтинговими фірмами та розробка студентами наукового та інтелектуального паспорта з метою представлення свого резюме та розробок у різні інноваційні центри й асоціації); активних методів (лекції з використанням засобів мультимедіа та елементами проблемного викладу; міждисциплінарні конференції; інтегровані семінари-диспути, рольові та ділові ігри, евристичні бесіди, «мозковий штурм», метод проектів, кейс-метод, інтелектуальні завдання, ціннісні проблемні ситуації та ін.), самостійної роботи студентів: заповнення картки «Я бажаю це змінити…», написання творів на різні теми, підготовка рефератів за темами практичних занять, складання структури власного екологічного світогляду, вивчення та конспектування додаткової рекомендованої літератури.

Третя педагогічна умова – активізація позааудиторної виховної роботи екологоорієнтованого спрямування з метою набуття досвіду взаємодії з природним середовищем – реалізовувалась за допомогою активних методів навчально-виховного процесу у ВНЗ та позааудиторних виховних форм на основі природоохоронної роботи. Запропоновано методи: тренінгові заняття, інтелектуальну, навчальну та ділову ігри; форми позааудиторної роботи: проектну діяльність, природоохоронне промо, природоохоронні акції, конкурси та виставки плакатів на еколого-природоохоронну тематику.

Ефективність реалізації педагогічних умов визначено на підставі аналізу виконання завдань після формувального експерименту, результати якого показали збільшення кількості студентів з високим рівнем сформованості екологічного світогляду в експериментальній групі (+23,2 %), в той час, як у контрольній групі цей же показник не надто збільшився (+3,7 %).

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів цієї багатогранної проблеми. Подальші наукові пошуки можуть бути спрямовані на дослідження проблеми інтеграції екологічної та економічної освіти у неперервному процесі формування екологічної компетентності у студентів економічних спеціальностей.

Зважаючи на актуальність досліджуваної теми, рекомендовано запровадити розроблений спецкурс «Основи екології та економіки природокористування» у навчально-виховний процес студентів економічних спеціальностей у вищих навчальних закладах.