Проаналізовано ступінь розробленості досліджуваної проблеми у філософській, соціально-екологічній, еколого-психологічній, психолого-педагогічній літературі, що дозволяє стверджувати: дослідники заклали методологічне підґрунтя та розкрили загальнотеоретичні питання формування екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей у вищих навчальних закладах, висвітлили проблеми професійної підготовки майбутніх економістів, співвідношення інтересів економіки та екології, питання екологічного виховання фахівців-економістів, обґрунтували необхідність вирішення екологічних проблем природокористування засобами економіки тощо.
Аналіз наукових надбань доводить, що в дослідженнях в основному звернуто увагу на теоретичні та методичні засади підготовки економістів у вищих навчальних закладах, визначено особливості психолого-педагогічних та дидактичних умов оволодіння професійною діяльністю і формування професійно важливих особистісних якостей. Існують декілька точок зору людини у сприйнятті нею природи. Антропоцентризм є фундаментальним світоглядним орієнтиром людського роду, переконанням, що саме людина є центром і вищою метою світобудови. Всесвіт створений саме для людини й усі його фрагменти й процеси налаштовані на задоволення її потреб. Іншою точкою зору є екоцентризм ‑ сприйняття всіх живих істот, усіх фрагментів системи Земля як таких, що мають цінність самі собою незалежно від людських інтересів. Проведене нами дослідження ґрунтується на екоцентричній парадигмі, що слугує основою гармонізації взаємодії людини і природи.
Хоча проблема формування екологічного світогляду останнім часом привертає все більше уваги науковців встановлено, що закономірності та особливості формування екологічного світогляду студентів вищих навчальних закладів потребують додаткового вивчення. Зокрема, до цього часу не розглядалась проблема формування екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів, які в процесі професійного становлення мають зробити вибір власної ролі на шляху до суспільства збалансованого розвитку. Адже саме цим людям у подальшій професійній діяльності доведеться вирішувати еколого-економічні завдання та проблеми екологізації економіки.
Розкрито сутність ключових понять дослідження «екологічний світогляд студентів економічних спеціальностей», «формування екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей». Поняття «екологічний світогляд студентів економічних спеціальностей» характеризується як узагальнений індикатор результативності екологічної освіти та виховання, що являє собою інтегральну якість особистості, яка складається з комплексу екологічних цінностей, сформованих внутрішніх мотивацій, поглядів, переконань, реакцій природодоцільного характеру, заснованих на розумінні цінності природи, і проявляється як усвідомлена здатність використовувати екологічні знання, вміння, навички для розв’язання екологічних проблем.
Формування екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів визначаємо як цілісний інтегративний процес поетапного включення студентів в освітньо-виховну діяльність, яка розвиває їх погляди, ціннісні орієнтації, переконання на гармонізацію стосунків з природою з урахуванням необхідності розв’язання екологічних проблем сучасності в майбутній економічній діяльності.
Уточнено критерії сформованості екологічного світогляду в студентів економічних спеціальностей: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-інтелектуальний, практично-діяльнісний. Показниками мотиваційно-ціннісного критерію є: стійкість інтересу до екологічних проблем, наявність потреби в підвищенні рівня екологічних знань, мотивація екологоорієнтованої діяльності, переважання особистозначимих екологічних цінностей та ін.; когнітивно-інтелектуального ‑ глибина і міцність засвоєння системи екологічних знань; сформованість узагальнених екологічних понять; ступінь обізнаності про сутність екологічного світогляду та його ролі в професійному становленні майбутніх економістів; вміння використовувати наявні знання для вирішення практичних і пізнавальних екологічних завдань тощо; практично-діяльнісного ‑ практичний досвід природоохоронної діяльності, рівень сформованості вмінь, що забезпечують суб’єкт-суб’єктну взаємодію: організаційно-вольових, перцептивно-комунікативних, оцінно-рефлексивних, досвід навчальної діяльності, в результаті якого розвиваються екологічні вміння тощо.
На основі визначених критеріїв та показників схарактеризовано рівні сформованості екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей у вищих навчальних закладах: низький, середній та високий.
Результати першого розділу дослідження висвітлено в публікаціях автора [60; 63; 64; 65; 70].