Висновки до третього розділу

У процесі дослідження розроблено педагогічну модель виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту, яку розглядаємо як схематичний аналог, що формалізує означений процес, у якому відтворюється мета, зміст, форми, методи, засоби виховання та його результат, а її впровадження дає нову інформацію щодо оптимізації виховної діяльності у профільних ВНЗ. Розроблена модель складається із чотирьох взаємопов’язаних між собою блоків: цільового, змістового, процесуального та результативного.

Цільовий блок моделі охоплює мету, завдання та суб’єкт виховання; змістовий базується на підходах, принципах та відображає етапи реалізації; процесуальний репрезентує форми, методи та засоби виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту. Результативний блок містить компоненти, критерії та їх показники, рівні як результат вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту.

У процесі дослідження встановлено, що процес виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту відбуватиметься результативніше за таких педагогічних умов: цілеспрямована позитивна мотивація майбутніх фахівців цивільного захисту на необхідність прояву відповідальності у професійній діяльності; набуття майбутніми фахівцями цивільного захисту досвіду відповідальної поведінки на основі єдності аудиторної та позааудиторної роботи; активізація самостійної діяльності майбутніх фахівців цивільного захисту у навчально-виховному процесі профільного вищого навчального закладу.

Формувальний експеримент полягав у перевірці обґрунтованих педагогічних умов виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту в умовах профільних вищих навчальних закладів.

Аналіз динаміки показників рівнів вихованості професійної відповідальності МФЦЗ за кожним критерієм після завершення формувального експерименту виявив позитивні зміни в ЕГ, які для КГ не є суттєвими. В ЕГ, порівняно з КГ, більше МФЦЗ підвищили свій рівень вихованості професійної відповідальності: за високим рівнем показник зріс із 15,28 % до 26,61 % (+11,33 %), за середнім – з 29,94 % до 37,61 % (+7,67 %), за початковим навпаки зменшилася – із 54,78 % до 35,78 % (-19 %). У КГ тенденція переходу майбутніх фахівців цивільного захисту із групи із початковим та середнім рівнями до групи із високим рівнем професійної відповідальності менш виражена: за високим рівнем показник зріс з 14,66 % до 16,82 % (+2,16 %), за середнім – з 31,48 % до 39,25 % (+7,77 %), за початковим – зменшився з 53,86 % до 43,93 % (-9,93 %). Результати проведеного дослідження статистично підтвердили виразну позитивну динаміку рівнів вихованості професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту в експериментальній групі.

Результати формувального експерименту вказують на правомірність висунутої гіпотези, підтверджують ефективність запропонованих і впроваджених педагогічних умов виховання професійної відповідальності майбутніх фахівців цивільного захисту.

Основні результати дослідження третього розділу представлено у публікаціях автора [113, 115, 118, 120, 122, 123, 125].