На основі аналізу отриманої інформації, пропозицій викладачів, студентів обґрунтовано й поетапно реалізовано такі педагогічні умови, які разом вдосконалюють процес формування екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей під час їх навчання та виховання у вищому навчальному закладі: насичення змісту економічних дисциплін екологічним матеріалом з метою формування складників екологічного світогляду (екологічних знань, почуттів, ставлень, поглядів, переконань, спрямованості); системна мотивація студентів-економістів на оволодіння екологічними цінностями для практичного застосування екологічних знань, умінь і навичок з охорони, збереження та відтворення природних ресурсів; активізація позааудиторної виховної роботи екологоорієнтованого спрямування з метою набуття досвіду взаємодії з природним середовищем.
Педагогічні умови формування екологічного світогляду студентів економічних спеціальностей у вищих навчальних закладах реалізовувалися в три етапи: орієнтаційний, засвоєння, перетворення.
Метою орієнтаційного етапу було створення умов для формування в студентів економічних спеціальностей екологічного світогляду, формування у них позитивної спрямованості на екологоорієнтовану діяльність. Формами досягнення поставленої мети на цьому етапі були лекційні та семінарські заняття, які носили орієнтаційний, міждисциплінарний, тематичний характер. На першому етапі формувалися екологічні знання в рамках дисциплін «Менеджмент» (із уведенням до програми теми «Екологічний менеджмент»), «Економіка підприємства» (із уведенням до програми теми «Економічні основи екології»), «Регіональна економіка» (проведення семінарського заняття на тему: «Екологічні проблеми регіонального природокористування»).
Метою етапу освоєння стало оволодіння студентами екологічними цінностями, ідеалами, апробація наявних знань і вмінь в умовах, що моделюють використання екологічних знань у майбутній професійній діяльності. Для досягнення цієї мети використовувалися такі методи: вирішення проблемних ситуацій, діалог між студентами і викладачем, ділові, імітаційні ігри та інші активні методи навчання і виховання. На другому етапі впроваджувався спецкурс «Основи екології та економіки природокористування».
На першому та другому етапах ми використовували можливості окремих економічних дисциплін, посиливши екологічну світоглядну спрямованість їхнього змісту.
На третьому етапі ‑ перетворення – ми ставили за мету формування саморозвитку екологічного світогляду на особистісному рівні. На цьому етапі було розроблено методичні рекомендації щодо самостійної екологоорієнтованої діяльності. Для активного впливу на становлення екологічного світогляду під час експериментальної роботи ми проводили виховні заходи природоохоронного змісту, які дозволяють студентам не тільки отримувати готову інформацію, а й підштовхують їх до самостійного поповнення своїх знань та пошуку оригінальних рішень поставлених завдань. Отримані знання і сформовані вміння розвиваються при подальшому вивченні економічних дисциплін.
Ефективність реалізації педагогічних умов визначалася на підставі аналізу виконання завдань після формувального експерименту, результати якого показали збільшення кількості студентів з високим рівнем сформованості екологічного світогляду в експериментальній групі, в той час, як у контрольній групі цей же показник не надто збільшився.
Результати дослідження свідчать про динамічні позитивні зміни показників сформованості екологічного світогляду студентів експериментальних груп під впливом запропонованих експериментальних нововведень.
Результати третього розділу дослідження висвітлено в публікаціях автора [62; 71; 72; 73; 74].