Всеукраїнська наукова конференція «Філософія культурно-мистецької освіти»

24 червня в Київському національному університеті культури і мистецтв відбулася всеукраїнська наукова конференція «Філософія культурно-мистецької освіти».

 

 

 

Модератор заходу – доктор педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри  філософії і педагогіки Катерина Михайлівна Кириленко висловила вдячність за партнерську взаємодію усім закладам освіти, які у період Національної визвольної війни, дякуючи ЗСУ, продовжують освітній процес та наукове життя в Україні. Серед співорганізаторів заходу і Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини.

Із вітальним словом до учасників конференції звернуласяТрач Юлія Василівна, докторка культурології, професорка, проректорка з науково-методичної роботи Київського національного університету культури і мистецтв. Вона зазначила актуальність теми конференції  та охарактеризувала вплив новітніх, зокрема, цифрових технологій на соціальну культуру, окреслила  можливості та перспективи застосування штучного інтелекту у художній творчості.

Учасники конференції обговорили наступне коло питань:

  1. Досвід організації навчального процесу у закладах вищої освіти України в період воєнного стану: здобутки та пропозиції.
  2. Нагальні проблеми галузі освіти України з огляду на військову агресію росії проти України.

Доповідачі заходу:

Бенюк Богдан Михайлович, професор, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, завідувач Першої кафедри акторського мистецтва та режисури драми Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Народний артист України акцентував увагу на проблемах підготовки акторів, на важливості неформальної мистецької освіти;

Коломієць Алла Миколаївна, докторка педагогічних наук, професорка, проректорка з наукової роботи Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, доповіла про світоглядно-гуманітарні виміри нової філософії педагогічної освіти;

Клочек Лілія Валентинівна, докторка психологічних наук, доцентка, проректорка з наукової роботи Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, презентувала досвід організації освітнього процесу у  ЗВО в умовах воєнного стану.

Кундеревич Олена Вікторівна,кандидатка філософських наук, доцентка кафедри філософії і педагогіки Київського національного університету культури і мистецтв, звернула увагу на інтегративний підхід в освіті, зокрема, у формуванні фахових компетенцій та рефлексивної здатності до дій.

Наш університет представляла Терешко Інна Григорівна, кандидатка педагогічних наук, доцентка, в.о. декана факультету мистецтв Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Інна Григорівна розповіла, як війна росії проти України змусила підлаштувати усі освітні процеси  в УДПУ імені Павла Тичини під умови важкої і трагічної реальності, як здобувачі і співробітники університету докладають максимум зусиль, щоб у той час, коли збройні сили України відважно захищають нашу Батьківщину від ворогів, сумлінно працювати і навчатися, використовуючи кожен шанс для інтелектуального озброєння та волонтерської діяльності.

Учасники конференції проаналізували нагальні питання розвитку вищої мистецької освіти, які потребуватимуть розв’язання у поствоєнний період. У підсумку було сформульовано рекомендації щодо подолання сучасних викликів у сфері освіти України:

  • посилення інтегративних освітніх тенденцій (як у напрямку забезпечення продуктивної взаємодії між викладачем і студентом, так і шляхом реалізації у процесі формування змісту освіти інтегративного підходу);
  • формування у студентів стійкої української ідентичності, а на її основі особистісної мотивації до навчання та самовдосконалення;
  • формування у студентської молоді суспільної мотивації та стимулювання їх участі у суспільно-орієнтованих проєктах;
  • посилення етичної константи в освіті, відображення у змісті освіти єдності добра, краси та істини як фундаментальних постулатів, на яких тримається освіта і світ в цілому;
  • формування досвіду цілісного проживання сьогодення викладачем та студентом у спільній взаємодії на ґрунті особистісного контакту.